Формування валеологічної грамотності майбутніх соціальних педагогів у процесі професійної підготовки
Актуальність підготовки фахівців оздоровчої направленості в умовах загострення демографічних проблем суспільства. Оцінка основних організаційно-педагогічних умов формування валеологічної грамотності майбутніх соціальних педагогів в умовах вищої школи.
Рубрика | Педагогика |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 27.07.2015 |
Размер файла | 21,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Вступ
Актуальність теми. Сьогодні загроза здоров'ю людини є однією з найгостріших у глобальних масштабах проблемою. Соціальні, економічні реалії вказують на те, що стан здоров'я населення України погіршується: скорочується тривалість життя, зменшується приріст населення, збільшуються показники смертності, широко розповсюджуються хронічні, соціально-небезпечні захворювання; шкідливі звички.
Зважаючи на негативні зміни стану здоров'я населення прийнято ряд державних документів, зокрема: Національна програма «Здоров'я через освіту» (1997), Постанова кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 р. №14 «Про затвердження Міжгалузевої Комплексної Програми «Здоров'я нації» на 2002-2011 рр.», Указ Президента України від 15 березня 2002 р. № 258/2002 «Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності у суспільстві та утвердження здорового способу життя». Проте, ситуація продовжує погіршуватися і засвідчує, що здійснення зазначених заходів не є достатнім.
В умовах загострення медико-соціальних і демографічних проблем суспільства виникла потреба у підготовці фахівців оздоровчої направленості. Їх діяльність має допомагати кожній людині усвідомити цінність здоров'я, основні закони та принципи функціонування людського організму, уникати руйнівних для здоров'я впливів середовища, дотримуватися основних правил здорового способу життя. До таких фахівців належать соціальні педагоги, головним завданням яких є успішна соціалізація особистості. Їх професійна підготовка в умовах ВНЗ повинна забезпечити формування професіоналізму, важливою складовою якого є високий рівень валеологічної грамотності.
Проблема формування валеологічної грамотності майбутніх педагогів є багатоаспектною, що підтверджується низкою медичних, валеологічних, психологічних і педагогічних джерел.
Питання теорії та практики формування, збереження і зміцнення індивідуального здоров'я людини стали об'єктом уваги багатьох дослідників (І. Брехмана, В. Войтенко, Ю. Лісіцина, В. Ананьєва, І. Гуревича, Г. Нікіфорова та ін.); багатогранність феномену здоров'я, його основні компоненти і взаємозв'язок зі способом життя особистості висвітлено у наукових працях М. Амосова, Г. Апанасенка, В. Колбанова, В. Петленка.
Аналіз науково-педагогічних джерел з проблем формування здорового способу життя та культури здоров'я дітей і молоді (В. Бобрицької, О. Вакуленко, В. Горащука, С. Добротворської, О. Дубогай, С. Лапаєнко, В. Оржеховської, Н. Пангелової) дозволяє констатувати наявність спільного розуміння науковцями необхідності спеціальної підготовки до здоров'язберігаючої (валеологічної) діяльності фахівців педагогічної сфери.
Сучасною педагогічною наукою досліджуються різні аспекти здійснення підготовки фахівців в умовах вищої школи (А. Алексюк, С. Архипова, О. Безпалько, Ю. Галагузова, В. Галузинський, М. Євтух, І. Звєрєва, А. Капська, О. Карпенко, А. Кузьмінський, Г. Лактіонова, Л. Міщик, О. Мороз, В. Омеляненко, В. Огнев'юк, В. Поліщук, М. Фіцула, С. Харченко).
Проблема професійної валеологічної підготовки педагогів у вищій школі та формування їх валеологічної культури висвітлено у роботах: О. Бондаренко, О. Дворнікової, О. Міхеєнко, С. Симоненко, Є. Чернишової та інших. Значний інтерес становлять дослідження В. Коваля, де висвітлено питання валеологічної підготовки майбутніх соціальних педагогів, і праці російського дослідника В. Лободіна, присвячені вивченню формування валеологічної грамотності дорослих.
Аналіз результатів наукових пошуків показав, що сьогодні відсутні спеціальні наукові праці, в яких висвітлено питання формування валеологічної грамотності майбутніх соціальних педагогів.
У той же час досить вираженою є потреба в систематизації теоретичних питань даної проблеми з метою вирішення наявних суперечностей: між існуванням об'єктивної загрозливої демографічної ситуації в Україні й відсутністю наукової теорії формування валеологічної грамотності населення; між достатньою кількістю досліджень з проблем формування валеологічної культури майбутніх педагогів і недостатнім відображенням однієї з її провідних ланок - процесу формування валеологічної грамотності в умовах професійної підготовки; між існуючими потребами суспільства у валеологічно грамотних педагогах і рівнем їх підготовленості.
Актуальність проблеми, її недостатня теоретична та практична розробленість у психолого-педагогічних дослідженнях і виявлені протиріччя зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Формування валеологічної грамотності майбутніх соціальних педагогів у процесі професійної підготовки». Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці організаційно-педагогічних умов формування валеологічної грамотності майбутніх соціальних педагогів у процесі професійної підготовки в умовах вищого навчального закладу.
Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:
1) здійснити теоретичний аналіз проблеми валеологічної підготовки студентів педагогічних спеціальностей вищих навчальних закладів;
2) розкрити сутність поняття «валеологічна грамотність соціальних педагогів», визначити структуру і зміст;
3) розробити критерії та визначити рівні сформованості валеологічної грамотності майбутніх соціальних педагогів;
4) виявити та обґрунтувати організаційно-педагогічні умови формування валеологічної грамотності майбутніх соціальних педагогів в умовах вищої школи;
5) експериментально перевірити ефективність організаційно-педагогічних умов формування валеологічної грамотності майбутніх соціальних педагогів у процесі професійної підготовки.
1. Науково-теоретичні засади валеологічної грамотності студентів педагогічних спеціальностей ВНЗ
Здійснено аналіз теорії і практики валеологічної підготовки педагогічних працівників як важливої складової їх професійної підготовки з урахуванням проблем становлення валеології як науки. Це дало змогу виявити негативні тенденції чинної системи валеологічної освіти в Україні (низький рівень забезпечення реалізації валеологічної освіти у ВНЗ; формалізм валеологічної підготовки студентів педагогічних спеціальностей; подальше загострення проблеми погіршення стану здоров'я населення України), які засвідчують необхідність розвитку освітянського напряму валеологічної науки, важливість підготовки майбутніх педагогів з метою формування їх валеологічної культури.
Дослідники Б. Гершунський, Л. Лєсохіна Л. Макаренко визначають культуру особистості таким проявом людської освіченості, що відповідає найвищому рівню освоєння досягнень людства у певній сфері діяльності, й ознакою високого рівня підготовленості. Основою підготовки особистості вони називають грамотність, яка являє собою соціальний індикатор і показник ефективності освітньої системи.
На підставі аналізу різних сучасних підходів вітчизняних і зарубіжних науковців (О. Бондаренко, Г. Данилової, Т. Книш, В. Коваля А. Міненок, О. Міхеєнко, С. Добротворської, В. Колбанова, В. Лободіна, Н. Назаренко, С. Симоненко та інших) виявлено взаємозв'язок понять «валеологічна культура», «валеологічна компетентність», «валеологічна грамотність». Уточнено їх сутність і визначено рівень співвідношення між ними. Зазначено, що «валеологічна грамотність» (ВГ) є базовим ступенем здатності особистості до усвідомленого активного самозбереження, характеризується наявністю стійких намірів у дотриманні основних принципів, правил здорового способу життя (ЗСЖ), які ґрунтуються на достатніх валеологічних знаннях, уміннях, навичках; усвідомленні ролі власного способу життя; прагненнях до самовдосконалення з метою розкриття і реалізації власного потенціалу. Компонентами ВГ є когнітивний, діяльнісно-практичний, ціннісно-світоглядний.
У ході наукового пошуку представлено зміст структурних елементів ВГ особистості: валеологічні знання (змісту складових здоров'я (духовного, психічного, соціального, фізичного); особливостей основних процесів, які протікають в організмі людини на різних етапах онтогенезу; принципів і правил здорового способу життя; механізмів взаємодії організму з факторами середовища життєдіяльності; методів самозахисту та самооздоровлення); уміння, навички (організації здорового способу життя; дослідження та оцінки стану здоров'я людини; застосування методів оздоровлення організму і захисту від дій шкідливих і небезпечних факторів середовища життєдіяльності; надання допомоги при ушкодженнях організму); розуміння реальності процесу валеологічної діяльності (усвідомлення того, що здоров'я - це цінність, яка залежить від світоглядних настанов людини та її способу життя).
За допомогою узагальнення результатів теоретичних досліджень науковців, які вивчали соціально-педагогічну проблематику, визначено, що специфіка професійної діяльності соціальних педагогів вимагає здійснення функцій (профілактичної, реабілітаційної, терапевтичної, правозахисної та інших) щодо збереження та зміцнення здоров'я своїх вихованців. Серед завдань професійної діяльності таких фахівців виділяємо ті, що пов'язані з валеологічною діяльністю: 1) створення умов для збереження, зміцнення фізичного, психічного, соціального, духовного здоров'я підопічних; 2) формування і розвиток моральних якостей, соціально-значимих орієнтацій, установок на самозбереження дітей та молоді; 3) попередження та знешкодження прямих і опосередкованих, десоціалізуючих і здоров'яруйнуючих впливів мікросоціуму, створення сприятливих умов для гармонійного розвитку особистості; 4) реалізація системи профілактичних, реабілітаційних заходів, спрямованих на оптимізацію здоров'язберігаючої поведінки у процесі соціальної адаптації вихованців; 5) захист прав, повноцінного розвитку дитини та дорослої людини, який передбачає соціальне загартування, здатність самостійного долання труднощів, планування та виконання дій, які враховують потреби здоров'я.
Доведено, що структура ВГ майбутніх соціальних педагогів також представлена трьома компонентами, зміст яких включає ряд додаткових професійно значимих елементів. Цінніснісно-світоглядний компонент включає адекватну самооцінку валеологічної обізнаності і власного способу життя, прагнення до самовдосконалення; професійний інтерес до проблеми формування, збереження і зміцнення здоров'я людини, бережливе ставлення до свого здоров'я та здоров'я оточуючих. Когнітивний компонент містить поняття про валеологічне забезпечення педагогічного процесу; знання методик валеологічного виховання та навчання у школі; методів та форм санітарної освіти; методів профілактики шкідливих звичок серед дітей, підлітків і молоді; ознак зовнішніх проявів вживання наркотичних засобів та заходів валеолого-педагогічного впливу на учнів. До діяльнісно-практичного компоненту належать базові вміння пропагувати здоровий спосіб життя; оцінювати рівень здоров'я, фізичного розвитку і біологічного віку особистості, визначати відповідні заходи щодо їх корекції.
ВГ майбутнього соціального педагога визначається як базовий ступінь здатності особистості до усвідомленого активного самозбереження, при якій майбутній спеціаліст прагне пізнання Істини та сенсу життя, намагається морально, інтелектуально та фізично самовдосконалюватися, дотримуватися основних принципів і правил ЗСЖ, сприяти формуванню ЗСЖ своїх вихованців, знає вікові особливості функціонування організму людини та механізми його саморегуляції, володіє основними методиками валеодіагностики та оздоровлення організму. Формування ВГ майбутніх соціальних педагогів забезпечується валеологічною підготовкою.
2. Організаційно-педагогічні умови формування валеологічної грамотності майбутніх соціальних педагогів
Розроблено критерії та визначено рівні сформованості ВГ майбутніх соціальних педагогів, виявлено комплекс чинників, які впливають на процес ФВГ та обґрунтовано організаційно-педагогічні умови ФВГ студентів.
Узагальнення результатів теоретичних праць науковців (М. Корольчука, Д. Мельник, А. Міненок, І. Поташнюк, С. Симоненко, О. Трещьової, М. Фіцули) дало можливість уточнити, що формування валеологічної грамотності майбутніх соціальних педагогів (ФВГ) - це спеціально організована спільна діяльність викладача і студентів, спрямована на засвоєння студентами валеологічних знань, оволодіння вміннями, навичками валеологічної діяльності, розвиток активного інтересу до проблеми збереження та зміцнення здоров'я, а також стійких прагнень реалізовувати принципи здорового способу життя у практиці особистої та професійної життєдіяльності.
У розділі зазначено, що ФВГ особистості відбувається в межах трьох стадій, кожна з яких представлена кількома рівнями: елементарна (валеологічна квазіграмотність, елементарна ВГ, неграмотність); функціональна (валеологічний дилетантизм, базовий, середній, достатній високий рівні); поведінкова (валеологічна обмеженість, стандартність валеологічного мислення, вульгарний валеораціоналізм, надфункціональна ВГ, творча ВГ та метавалеограмотність).
Зважаючи, на специфіку професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів і враховуючи психолого-педагогічні характеристики студентського віку, слід зазначити, що у вищих навчальних закладах ФВГ здійснюється на функціональній стадії за чотирма рівнями (валеологічного дилетантизму, середнього, достатнього і високого рівнів).
У ході дослідження обґрунтовано критерії сформованості ВГ (валеологічна інформованість, валеологічна діяльність, ціннісно-світоглядні настанови особистості з проблем здоров'я), а також їх діагностичні показники, завдяки яким охарактеризовано рівні ВГ студентів:
- рівень валеологічного дилетантизму (ВД) - характеризується поверхневими знаннями; зневажливим ставленням до організації власної життєдіяльності (відсутністю планування робочого дня, нерегулярними фізичними навантаженням, наявністю шкідливих звичок, порушенням основних принципів раціонального харчування, режиму сну); байдужістю до проблеми здоров'я, наявністю декларованої системи цінностей, відсутністю довготермінових життєвих цілей, прагнень до самовдосконалення; не усвідомленням важливості для здоров'я сформованого рівня моральності особистості, її світогляду та ціннісних орієнтирів, неприйняттям релігії;
- середній рівень (СВГ) - характеризується валеологічними знаннями середнього рівня; недбалою організацією власної життєдіяльності, різним ставленням до проблеми здоров'я (ігнорування або, навпаки, активне зацікавлення), наявністю декларованості системи цінностей здоров'я; відсутністю довготермінових життєвих планів, прагнень до самовдосконалення; неусвідомленням важливості дотримання моральних норм та загальнолюдських цінностей; релігійною невизначеністю;
- достатній рівень (ДВГ) - характеризується наявністю достатніх знань; певними порушеннями в організації власної життєдіяльності, які компенсуються корисними для здоров'я звичками; позитивним ставленням до проблеми здоров'я або стриманістю по відношенню до неї; наявністю життєвих планів; нерегулярним дотриманням моральних норм і загальнолюдських цінностей, прагненнями до самовдосконалення, релігійною невизначеністю на фоні усвідомлення реального існування Бога («Вищої сили»);
- високий рівень (ВВГ) - характеризується ґрунтовними знаннями; наявністю сформованих корисних звичок; активним інтересом до проблеми здоров'я, усвідомленням її професійної значущості для себе, прагненнями покращити власне здоров'я, досягти певних життєвих цілей, усвідомленням того, що основою здоров'я є моральні норми та загальнолюдські цінності, постійним самовдосконаленням, чіткою релігійною визначеністю.
Метою констатувального експерименту було визначення рівнів сформованості ВГ студентів на основі розроблених та обґрунтованих критеріїв і показників. У дослідженні взяли участь 510 студентів 1-6 курсів. Результати експерименту виявили, що професійна підготовка майбутніх педагогів за чинних умов не сприяє формуванню достатнього і високого рівнів їх ВГ, а має середній рівень за всіма його компонентами. Високий рівень функціональної ВГ виявлено лише у 13% респондентів.
Встановлено, що на процес ФВГ майбутніх соціальних педагогів і педагогів інших спеціальностей впливає комплекс взаємозалежних організаційних, психологічних, педагогічних і соціальних чинників. До негативних - належать: мінливість вимог до навчальної діяльності суб'єктів і об'єктів педагогічної системи, викликані запровадженням кредитно-модульної системи навчання у ВНЗ України, збільшення обсягів навчальної інформації, зменшення часу на її опанування; відсутність у більшості студентів належних цільових установок до засвоєння професійно-значущих знань, умінь і навичок; прагнення до отриманя високої оцінки без докладання відповідних зусиль; зниження педагогічної активності викладачів, втрата душевно-духовної складової процесу навчання, здоров'яруйнуючі традиції соціуму. Позитивний вплив на процес ФВГ мають чинники: запровадження інноваційних навчальних технологій, раціональна організація навчальної діяльності студентів і викладачів, вдосконалена система оцінювання навчальних досягнень студентів, самовдосконалення особистості викладача, зміна його діяльності відповідно до вимог часу. Визначення чинників актуалізувало проблему виокремлення організаційно-педагогічних умов, які сприятимуть формуванню ВГ майбутніх соціальних педагогів.
3. Дослідно-експериментальна робота з формування валеологічної грамотності майбутніх соціальних педагогів
педагогічний валеологічний соціальний
Обґрунтовано організаційно-педагогічні умови ФВГ майбутніх соціальних педагогів в умовах ВНЗ та шляхи їх реалізації, а також експериментально перевірено їх ефективність.
Реалізація першої умови ФВГ передбачала запровадження у процес професійної підготовки студентів комплексу валеологічно спрямованих дисциплін, таких як: «Безпека життєдіяльності», «Охорона праці», «Вікова фізіологія, валеологія та психогігієна», «Охорона праці в соціально-педагогічній сфері», «Цивільна оборона». Для оптимізації навчальної діяльності, підвищення рівня засвоєння студентами валеологічних знань і формування у них валеологічних умінь було розроблено навчально-методичні посібники: «Організація безпечної життєдіяльності людини», «Практикум з вікової фізіології, валеології та психогігієни» (у співавторстві), «Методичні рекомендації та протоколи досліджень з курсу «Вікова фізіологія та валеологія» (одноосібний), в яких запропоновано методики фізіологічних досліджень, методи самооцінки стану здоров'я, тестові завдання для самостійної роботи, задачі, методичні рекомендації до самостійної роботи.
Друга організаційно-педагогічна умова реалізовувалася у процесі впровадження технологій формування ВГ, які передбачали застосування низки методів (використання опорних конспектів, постановка міні-експериментів, створення схем і таблиць; оформлення протоколів досліджень, пояснення та аргументація результатів досліджень; заохочення до пошуку відповідей, індивідуальні консультації за блоком тем; вправи на розвиток рефлексії; текстові завдання для вивчення нового матеріалу (аудиторні, домашні, індивідуальні); створення тестових завдань; вирішення домашніх тестових завдань, робота в малих групах на чолі з модератором, елементи кейс-методу, тренінгу; рольові та сюжетно-рольові ігри, дискусії).
Реалізація третьої організаційно-педагогічної умови передбачала оптимальну організацію виховної аудиторної та позааудиторної роботи зі студентами. З цією метою використовувався ряд методів (технології індивідуальних консультацій, методи творчих робіт, обговорення реальних життєвих історій і ситуацій із виявленням помилкових дій їх героїв, зустрічі зі спеціалістами медичної сфери; залучення студентів до організації та проведення тематичних днів валеології, проведення валеологічних бесід з вихованцями відповідно до їх вікових потреб і особливостей організації життєдіяльності під час проходження різних видів практики).
Поетапне цілеспрямоване впровадження вищезазначених організаційно-педагогічних вимог дозволило перевірити доцільність і результативність обраних нами методик ФВГ майбутніх педагогів.
Студенти експериментальної групи, в якій було реалізовано організаційно-педагогічні умови, показали достатній рівень сформованості валеологічної грамотності за всіма її компонентами тоді, як студенти контрольної групи - базові її рівні. Результати контрольного зрізу дозволили простежити динаміку формування валеологічної грамотності студентів педагогічних спеціальностей у процесі професійної підготовки (табл. 1).
Таблиця 1. Динаміка рівнів сформованості ВГ студентів
Рівні ВГ студентів |
Констатувальний експеримент |
Формувальний експеримент |
|||||||
Контрольна група |
Експериментальна група |
Контрольна група |
Експериментальна група |
||||||
кількість |
% |
кількість |
% |
кількість |
% |
кількість |
% |
||
ВД (низький) |
15 |
5,9 |
19 |
7,5 |
11 |
4,3 |
9 |
3,5 |
|
СВГ (середній) |
120 |
47,1 |
122 |
47,8 |
74 |
19,6 |
50 |
11,4 |
|
ДВГ (достатній) |
97 |
38,0 |
93 |
36,5 |
145 |
60,0 |
152 |
58,8 |
|
ВВГ (високий) |
23 |
9,0 |
21 |
8,2 |
25 |
16,1 |
44 |
26,3 |
|
Разом |
255 |
100 |
255 |
100 |
255 |
100 |
255 |
100 |
З метою перевірки ефективності запровадження створеної моделі ФВГ студентів та розроблених організаційно-педагогічних умов проведено педагогічний експеримент, який виявив позитивні якісні зміни у процесі формування валеологічної грамотності майбутніх педагогів. В умовах експериментального навчання 26,3% студентів вийшли на високий рівень валеологічної грамотності, тоді як на початковому етапі експерименту на цьому рівні перебувало лише 8,2% студентів експериментальної групи (позитивний приріст становить 18,1%). У контрольній групі число таких студентів практично удвічі менше - 16,1% (позитивний приріст становить 7,1%, що обумовлено природними умовами навчання студентів у ВНЗ). При цьому кількість студентів експериментальної групи з низьким рівнем валеологічної грамотності (рівнем валеологічного дилетантизму) зменшилась на 4%, а у контрольній групі практично не змінилася (5,9% - початок експерименту, 4,3% - завершення експерименту).
Отже, аналіз експериментальних даних підтвердив ефективність впровадження організаційно-педагогічних умов і моделі формування ВГ майбутніх соціальних педагогів у процесі професійної підготовки в умовах вищого навчального закладу.
Висновки
У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення і розкрито нове вирішення проблеми формування валеологічної грамотності майбутніх соціальних педагогів у процесі професійної підготовки, що дало підстави до таких висновків:
1. Теоретичний аналіз дозволив з'ясувати, що валеологічна підготовка студентів педагогічних спеціальностей у ВНЗ України сьогодні є недосконалою і характеризується низкою негативних тенденцій: наявністю проявів формалізму при викладанні курсу «Валеологія» через зменшення кількості навчальних годин і аудиторних занять; поступовим зникненням валеології з навчальних планів професійної підготовки педагогічних спеціальностей; відсутністю прагнень студентів застосовувати отримані валеологічні знання у практиці власної життєдіяльності. Проте потреби суспільства у підготовлених фахівцях, які сприятимуть підвищенню рівня валеологічної свідомості і діяльності населення держави, залишаються високими.
Визначено, що валеологічна підготовка має забезпечувати формування у майбутніх педагогів достатніх знань наукових основ здоров'я, технологій здоров'яохоронної діяльності, валеологічних умінь, навичок і якостей особистості, тобто їх валеологічної грамотності.
2. Доведено, що ВГ майбутнього соціального педагога є базовим ступенем здатності особистості до усвідомленого активного самозбереження і забезпечується валеологічною підготовкою, при якій майбутній спеціаліст прагне пізнання Істини та сенсу життя, намагається морально, інтелектуально та фізично самовдосконалюватися, дотримуватися основних принципів і правил ЗСЖ, сприяти формуванню ЗСЖ своїх вихованців, знає вікові особливості функціонування організму людини та механізми його саморегуляції, володіє основними методиками валеодіагностики та оздоровлення організму.
ЇЇ структура включає: когнітивний компонент (особливий вид знань, який розглядає валеологічний процес, як сукупність складових духовного, психічного і фізичного здоров'я; передбачає розуміння основних процесів, що протікають в організмі людини на різних етапах онтогенезу; основних принципів та правил здорового способу життя; розкриває взаємодію організму із факторами середовища життєдіяльності, озброює уявленнями про засоби захисту організму від дії шкідливих та небезпечних його факторів, про валеологічне забезпечення педагогічного процесу; методики валеологічного виховання та навчання у школі; методи та форми санітарної освіти), діяльнісно-практичний (вміння та навички організації здорового способу життя; дослідження та оцінки стану здоров'я людини; застосування методів самооздоровлення; самозахисту від дії шкідливих та небезпечних факторів середовища життєдіяльності людини; надання допомоги при ушкодженнях організму; пропагування ЗСЖ; оцінювання рівня здоров'я, фізичного розвитку і біологічного віку особистості, визначення заходів щодо їх корекції); ціннісно-світоглядний компонент (усвідомлення того, що здоров'я - це цінність, яка в значній мірі залежить від способу життя людини та її світоглядних настанов, адекватну самооцінку валеологічної обізнаності і власного способу життя, прагнення до самовдосконалення; професійний інтерес до проблеми формування, збереження і зміцнення здоров'я людини, бережливе ставлення до свого здоров'я та здоров'я оточуючих).
3. Оцінка рівня сформованості ВГ майбутніх педагогів здійснювалася на основі відповідних критеріїв (валеологічної інформованості, валеологічної діяльності, ціннісно-світоглядних настанов особистості щодо проблеми здоров'я) і показників (достатноьго рівня знань основних положень вікової фізіології, основних норм і правил особистої гігієни людини, правил і методик організації розумної життєдіяльності людини, технік захисту від дії шкідливих та небезпечних факторів оточуючого середовища; рівня реалізації теоретичних основ валеології у практиці власної життєдіяльності; рівня усвідомлення цінності здоров'я, сформованості світоглядних настанов особистості, наявності індивідуальної здоров'язберігаючої духовно-моральної концепції).
З'ясовано, в умовах ВНЗ відбувається формування функціональної ВГ майбутніх педагогів за чотирма рівнями: валеологічного дилетантизму, середнього, достатнього і високого.
За результатами констатувального експерименту виявлено недостатність знань студентів вікових особливостей функціонування організму людини, фізіології, гігієни харчування, механізмів загартовування, основних положень психогігієни, проблем алкоголізму, засобів контрацепції, хвороб, які передаються статевим шляхом і засобів захисту від них тощо. Валеологічна діяльність студентів характеризується низьким рівнем організації власного способу життя. Їх ціннісно-світоглядні настанови щодо проблеми здоров'я перебувають на рівні достатньої функціональної валеологічної грамотності. Проте, лише 19,6% із них вважають питання збереження здоров'я життєво-важливими та професійно-значущими для себе.
4. Дослідження дозволило виявити та обґрунтувати організаційно-педагогічні умови ФВГ студентів, а саме: 1) комплекс валеологічно спрямованих дисциплін, завдяки якому відбувалося послідовне формування валеологічних знань та умінь студентів, ціннісно-світогядних установок щодо проблеми збереження та зміцнення здоров'я людини; 2) впровадження технології «ФВГ»; застосування низки методів, серед яких: робота в малих групах на чолі з модератором, тренінг, рольові та сюжетно-рольові ігри, дискусії, елементи кейс-методу, робота з посібниками, самооцінка стану здоров'я, задачі, міні-експерименти, опорні схеми, протоколи, захист досліджень, створення й апробація тестових завдань; 3) активізація виховної діяльності ВНЗ (виховання під час навчання, використання ресурсів виробничої практики, застосування творчих робіт, обговорення життєвих ситуацій, зустрічі зі спеціалістами медичної сфери, людьми, які пережили складні ситуації, участь у позааудиторних виховних заходах, тематичних днях валеології, підготовка статей, валеологічних листівок, буклетів, відеороликів, бесід для вихованців) сприяли валеологічному вихованню студентів та формуванню у них таких професійно-значущих умінь, як здійснення санітарно-просвітницької діяльності та популяризації основних принципів здорового способу життя.
5. Здійснення дослідницької роботи засвідчує, доцільність упровадження запропонованих організаційно-педагогічних умов, які привели до підвищення рівнів сформованості ВГ майбутніх соціальних педагогів. В експериментальній групі показники високого рівня ВГ зросли на 18,1%, при цьому показники низького рівня в експериментальній групі зменшилась на 4%. У контрольній групі число студентів з високим рівнем сформованості ВГ практично удвічі менше (позитивний приріст становить 7,1), а показники низького рівня практично не змінилися.
Надійність результатів дослідження забезпечувалася послідовною реалізацією теоретичних положень у вирішенні завдань емпіричного дослідження; застосуванням системи методів та прийомів, адекватних об'єкту, предмету, меті, завданням дослідження; продовженням дослідно-експериментальної роботи з дотриманням вимог надійності та валідності, репрезентативністю вибірки, а також використанням методів математичної статистики для обробки отриманих результатів та критеріїв вірогідності результатів (Фішера-Снедекора та Стьюдента), які підтвердили переваги експериментального навчання.
Проведене дослідження не вичерпує усієї глибини поставленої проблеми. Можливі перспективи подальшої науково-дослідної роботи: розробка альтернативних методик і способів діагностики ВГ соціальних педагогів; формування нових особистісно-орієнтованих технологій валеологічного навчання.
Література
1. Пакушина Л.З. Дисципліни медико-соціального спрямування як засіб формування здорового способу життя майбутніх педагогів / Л.З. Пакушина // Вісник Черкаського університету. Серія Педагогічні науки. - 2005. - Вип. 75. - С. 137-141.
2. Пакушина Л.З. Валеологічні знання та вміння у системі професійної підготовки соціальних педагогів в умовах вищого навчального закладу / Л.З. Пакушина // Вісник Львівського університету. - 2009. - Вип. 25. - Частина 4. - С. 215 - 221.
3. Пакушина Л.З. Практика формування валеологічної грамотності майбутніх соціальних педагогів в умовах інноваційних змін навчально-виховного процесу ВНЗ / Л.З. Пакушина // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: [збірник наукових праць] / за заг. ред. академіка АПН України М. Б. Євтуха. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2009. - Вип. 38. - С. 101-104.
4. Пакушина Л.З. Роль педагогічних технологій у процесі формування валеологічної грамотності майбутніх соціальних педагогів / Л. З. Пакушина // Вісник Черкаського університету. Серія Педагогічні науки. - 2009. - Вип. 144. - С. 118-122.
5. Пакушина Л.З. Формування валеологічної грамотності майбутніх соціальних педагогів / Л.З. Пакушина // Педагогічні науки: [збірник наукових праць]. - Полтава, 2009. - Вип. 2. - С. 96 - 101.
6. Пакушина Л.З. Психолого-педагогічні підходи щодо визначення валеограмотності майбутніх соціальних педагогів / Л.З. Пакушина // Педагогічний процес: теорія і практика: [збірник наукових праць]. - К.: Вид-во «ЕКМО», 2010. - Вип. 1. - С. 87-95.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз стану основних напрямів здорового способу життя дітей та молоді в Україні. Обґрунтування необхідності професійної підготовки соціальних педагогів як суб’єктів формування здорового способу життя в умовах загальноосвітнього навчального закладу.
статья [22,5 K], добавлен 31.08.2017Толерантність у майбутніх соціальних педагогів як важлива соціально-педагогічна проблема. Структура, критерії та рівні сформованості толерантності у майбутніх соціальних педагогів, педагогічні умови її формування. Розробка методичних рекомендацій.
дипломная работа [953,5 K], добавлен 19.11.2012Аналіз проблем психологічних та педагогічних засад професійної підготовки педагогів. Формування психологічних якостей особистості, які дають можливість педагогу створювати зразки сучасного одягу з опорою на власний творчій потенціал, естетичну підготовку.
статья [25,8 K], добавлен 18.12.2017Представлено результати обґрунтування педагогічних умов формування професійної культури майбутніх спеціалістів сестринської справи в умовах їхньої фахової підготовки в сучасному медичному училищі. Умови реформування національної системи охорони здоров’я.
статья [18,8 K], добавлен 24.11.2017Структура, функції естетичної культури особистості. Закономірності розвитку структурних компонентів естетичної культури особистості. Оптимізація процесу формування естетичної культури соціальних педагогів. Створення педагогом естетичних умов для навчання.
дипломная работа [2,2 M], добавлен 19.11.2012Розвиток біотехнологічної освіти та її актуальність для підготовки майбутніх фахівців. Організація професійної підготовки майбутніх біотехнологів. Особливості вищої біотехнологічної освіти. Опис навчальних закладів України, що готують біотехнологів.
курсовая работа [36,3 K], добавлен 26.08.2013Проблеми підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців, підходи до реформування процесу навчання. Створення ефективних науково обґрунтованих систем професійної підготовки фахівців нових професій як ключове соціально-педагогічне завдання.
статья [37,2 K], добавлен 06.09.2017Системна модель і структура готовності майбутніх фахівців з туризмознавства до професійної діяльності. Методи мотивації до безперервної освіти з туризмознавства, показники критеріїв ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства.
статья [20,9 K], добавлен 06.09.2017Організація професійної підготовки майбутніх біотехнологів. Навчальні заклади України, що готують фахівців у даній сфері. Актуальність розвитку біотехнологічної освіти. Розвиток біотехнології як пріоритетного напряму розвитку української економіки.
курсовая работа [36,9 K], добавлен 26.08.2013Навчальні заклади України, що готують фахівців-біотехнологів. Розвиток біотехнологічної освіти та її актуальність для підготовки майбутніх фахівців. Розвиток біотехнології як пріоритетного напряму розвитку української економіки, досвід зарубіжних країн.
курсовая работа [34,1 K], добавлен 26.08.2013Формування основ культури безпеки життєдіяльності в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців в умовах вищого навчального закладу. Формування у студентів умінь наукового пошуку, оволодіння науковими методами пізнання і способами організації.
статья [21,4 K], добавлен 15.01.2018Аналіз розвитку у студентів педагогічних спеціальностей здатності вирішувати проблеми як важливої складової професійної компетентності. Дослідження якостей та умінь, які необхідно розвивати у майбутніх педагогів для вироблення у них критичного мислення.
статья [22,5 K], добавлен 06.09.2017Дослідження сучасного стану професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури та спорту у вищих навчальних закладах України. Розгляд напрямів впровадження нових інноваційних педагогічних технологій у процес професійної підготовки студентів.
статья [22,4 K], добавлен 15.01.2018Етапи формування інформаційно-технологічної компетентності майбутніх лікарів і провізорів під час навчання дисциплінам природничо-наукової підготовки. Вплив посібників, створених для навчання майбутніх фахівців, на процес формування їх ІТ-компетентності.
статья [329,5 K], добавлен 13.11.2017Аналіз наукових досліджень європейських науковців, присвячених проблемі професійної підготовки дошкільних педагогів. Положення "європейського підходу" до дошкільної освіти, які стосуються професійної підготовки педагогічних працівників дошкільної галузі.
статья [52,1 K], добавлен 24.11.2017Актуальність і необхідність формування управлінської культури у студентів - майбутніх викладачів економіки в процесі психолого-педагогічної підготовки в економічному університеті. Зміст психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів економіки.
статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018Особливості креативного середовища у професійній підготовці учителя початкових класів. Моделювання процесу підготовки майбутніх педагогів початкових класів до формування креативних здібностей у молодших школярів в умовах креативного освітнього середовища.
статья [23,3 K], добавлен 24.04.2018Розробка концепції формування професійної компетентності майбутніх психологів у процесі їхньої фахової підготовки. Огляд наукових публікацій за темою дослідження. Визначення складових компонентів і особливостей побудови концепцій компетентності.
статья [27,5 K], добавлен 27.08.2017Порівняльний аналіз систем розвитку педагогічної освіти на основі акмеологічного підходу. Використання методологічних засад акмеології для побудови системи професійної підготовки майбутніх педагогів. Теоретична, практична підготовка студентів - педагогів.
автореферат [333,5 K], добавлен 27.04.2009Зміст освітньо-інформаційного середовища професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства. Запровадження в процес означеної підготовки електронного забезпечення навчання. Можливість впровадження в освітній процес самостійної роботи студентів.
статья [18,4 K], добавлен 13.11.2017