Формування професійно-педагогічної компетентності майбутнього тренера з атлетичної гімнастики у процесі фахової підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Серед численних проблем, які наявні в Україні, охорона здоров'я й підвищення стандартів людської життєдіяльності є найбільш актуальними в глобальному вимірі. За даними ООН, на фоні соціально-політичних та економічних негараздів українці вже зараз живуть у середньому на 10-12 років менше, ніж громадяни країн Євросоюзу, а основні фактори, що спричинюють важкі захворювання, активно “популяризують” з екранів телевізорів найкращі вітчизняні спортсмени та зірки шоу-бізнесу. Піклуючись про власні прибутки, а не здоров'я молоді, більшість капіталістично орієнтованих установ штучно насаджують викривлені цінності, фетишизують споживацьку культуру. На щастя, остання теза не стосується сучасних фізкультурно-спортивних установ, які поступово, хоча й на комерційній основі, стають головними осередками пропаганди здорового способу життя, формують відповідальне ставлення людини до свого психічного та фізичного здоров'я.

Серед професіоналів, які є апологетами такої пропаганди, останнім часом виділяють в окрему категорію тренерів з атлетичної гімнастики. Їх домінування на ринку фізкультурно-спортивних послуг пояснюється майже одномільйонною аудиторією “споживачів”, для більшості яких тренер може бути особистісно значущою персоною, яка відкриває вікно у світ фізичної культури як загальнолюдської цінності.

З цих причин в українському суспільстві виникла та поступово зростає потреба формування нового покоління тренерів з атлетичної гімнастики, здатних відродити у тривалій особистісно орієнтованій взаємодії загальнолюдські стандарти гармонійного всебічного розвитку іншої людини в умовах дозвілля.

У задоволенні потреби в зазначених фахівцях, їх відповідній професійній підготовці є ряд труднощів нормативно-організаційного, методичного та соціокультурного характеру, як-от: відсутність адекватної новим ринковим потребам нормативно-кваліфікаційної корекції змісту нових професій (зокрема, “тренера з атлетичної гімнастики”); тривале й необґрунтоване ігнорування з боку держави педагогічних можливостей тренерської діяльності у вихованні фізично та психічно здорової нації; порушення балансу освітньо-професійних програм на користь наскрізь регламентованих та безособових моделей педагогічного процесу; зміщення цільових пріоритетів фахової підготовки із соціальної цінності особистісних якостей фахівця на формальні параметри його кваліфікаційних характеристик тощо.

На необхідність подолання зазначених недоліків опосередковано вказує контент-аналіз Закону України “Про вищу освіту”, цільова комплексна програма “Фізичне виховання - здоров'я нації”, Національна доктрина розвитку фізичної культури та спорту, Державна програма розвитку фізичної культури і спорту на 2007-2011 рр.

З названих державних документів такі науковці, як Л. Головата, О. Демінський, Н. Зубанова, С. Канішевський, О. Тимошенко, О. Федик, А. Цьось, Б. Шиян, В. Яловик та ін., виокремили для наукового дослідження проблеми професійної підготовки фахівців з фізичної культури та спорту. З різних поглядів та наукових траєкторій автори цілком обґрунтовано визнають великі перспективи покращення педагогічної складової професіоналізму фахівців сфери фізичного виховання і спорту. Суттєві теоретичні й емпіричні результати отримано в ході розробки моделей формування професійно-педагогічної компетентності майбутніх учителів загальноосвітніх шкіл, викладачів фізичного виховання, окремих груп тренерів дитячого та юнацького спорту.

Втім, звертаємо увагу майже на повну відсутність системних досліджень процесу формування професійно-педагогічної компетентності фахівців спортивно-оздоровчого бізнесу, зокрема, майбутніх тренерів з атлетичної гімнастики. Кардинальна відмінність умов їхнього професійного буття, детермінована незвичним для педагогічної взаємодії статусом замовників послуги, викликає необхідність наукового пошуку належного психолого-педагогічного інструментарію щодо вирішення суперечності між зростанням потреби у тренерах з атлетичної гімнастики, здатних швидко, безконфліктно та продуктивно відродити й реалізувати соціальний і педагогічний потенціал тренерської професії на ринку фізкультурно-спортивних послуг, та відсутністю адекватних поставленій меті обґрунтованих педагогічних умов професійної підготовки.

З огляду на викладені аргументи, темою дисертаційного дослідження обрано: “Формування професійно-педагогічної компетентності майбутнього тренера з атлетичної гімнастики в процесі фахової підготовки”.

Мета й завдання дослідження. Мета дослідження - наукове обґрунтування педагогічних умов формування професійно-педагогічної компетентності майбутніх тренерів з атлетичної гімнастики.

Відповідно до зазначеної мети поставлено такі завдання:

визначити сутність, структуру, зміст, порогові характеристики та операційні індикатори професійно-педагогічної компетентності майбутніх тренерів з атлетичної гімнастики;

розробити базові концептуальні положення та модель поетапного формування професійно-педагогічної компетентності майбутнього тренера з атлетичної гімнастики у процесі фахової підготовки;

експериментально перевірити ефективність визначеної сукупності педагогічних умов формування професійно-педагогічної компетентності майбутніх тренерів з атлетичної гімнастики.

1. Професійно-педагогічна компетентність майбутнього тренера з атлетичної гімнастики як предмет наукового дослідження

Здійснено постановку проблеми професійно-педагогічної компетентності майбутнього тренера з атлетичної гімнастики, виявлено головні суперечності та недоліки, що стали її основою, подано результати дефінітивного аналізу понятійного конструкту “професійно-педагогічна компетентність тренера з атлетичної гімнастики” переважно в термінах компетентнісно та особистісно орієнтованої парадигм, визначено його сутність, структурно-змістовні характеристики, обґрунтовано критерії та показники сформованості.

Контент-аналіз державних документів, що визначають національну політику у сфері фізичної культури і спорту, літератури з проблем теорії та методики фізичного виховання, професійної освіти студентів спеціальності “Олімпійський та професійний спорт“ засвідчив, що нові принципи існування фізкультурно-спортивного бізнесу відкривають великі перспективи для самореалізації тренерів з атлетичної гімнастики, здатних відродити “людинотворчі” функції тренерської діяльності в умовах зростаючої нестабільності. Потреба в ерудованих тренерах-педагогах, які вміють самостійно мислити, поступово стає проблемою, що має актуально-перспективний характер, оскільки її неможливо задовольнити в традиційному форматі професійної підготовки студентів спеціальності “Олімпійський та професійний спорт”.

Науковим підґрунтям для окреслення відповідних новому завданню когнітивних, поведінкових, комунікативних, кінестетичних, рефлексивних та інших характеристик фахівців з фізичної культури і спорту стали фундаментальні й прикладні наукові праці О. Демінського, В. Платонова, Г. Бабушкіна, Л. Волошко, Є. Гогунова, Н. Зубанової, А. Нужиної, Н. Фазлєєва, С. Хазової, А. Щелкової, В. Савченко, А. Тер-Ованесяна, О. Тимошенко, Б. Шияна тощо. Ґрунтуючись на результатах аналізу зазначених праць, враховуючи результати доступної для вивчення емпіричної практики, виділено та описано нові параметри модельних характеристик тренерів з атлетичної гімнастики, що вкладаються в базові імперативи компетентнісного та особистісно орієнтованого підходів. Їх найбільш точним та адекватним існуючій теорії результатом стали експлікація та синтез в інтегрованому вигляді порогових характеристик необхідної якості в понятійному конструкті “професійно-педагогічна компетентність”.

Системне поєднання особистісних характеристик свідомості та психіки майбутнього тренера - носія професійно-педагогічної компетентності з її зовнішніми проявами у професійній поведінці дало змогу побудувати логіко-структурну схему зазначеного феномену як ієрархічно організовану конструкцію. Для цього використано наукові розробки І. Зимньої, Н. Кузьміної, А. Маркової, які модифіковано у відповідну структуру професійно-педагогічної компетентності тренера з атлетичної гімнастики, що спирається на індивідуально-творчий, психофізіологічний та професійно-соціальний досвід майбутнього фахівця.

Враховуючи специфіку структурної побудови, змістове наповнення означеної якості в стандартах компетентнісного й особистісно зорієнтованого підходів, доведено, що професійно-педагогічна компетентність тренера з атлетичної гімнастики є змістовним ядром його професійної компетентності, а її функціональне розкриття відбувається через компетенції в мотиваційній, когнітивній, поведінковій, ціннісно-змістовій та емоційно-вольовій сферах. Операціоналізуючись у сукупності знань, тактичних і стратегічних уміннях, ціннісних орієнтаціях, мотивах та особистісних якостях, професійно-педагогічна компетентність детермінує необхідний рівень готовності майбутнього тренера до здійснення ефективної педагогічної взаємодії зі споживачами послуг атлетичної гімнастики з метою зміни їхнього психофізичного стану в бажаному напрямі.

Підсумком дефінітивного аналізу професійно-педагогічної компетентності як предмета наукового вивчення стало його розуміння як інтегративної якості особистості майбутнього фахівця, що виражається в здатності соціально-ціннісного впливу на психофізичний стан споживачів послуг за рахунок компетенцій у мотиваційній, когнітивній, поведінковій, ціннісно-змістовій та емоційно-вольовій сферах.

Аналіз діючих оцінних стандартів, зокрема, освітньо-професійних характеристик, освітньо-професійних програм, підтвердив, що існуючі сьогодні діагностичні системи професійно-педагогічної компетентності розроблено, як правило, без урахування потреб та тенденцій ринку фізкультурно-спортивних послуг. З цих причин сформованість професійно-педагогічної компетентності тренерів з атлетичної гімнастики може бути визначена тільки в поєднанні суб'єктивних та об'єктивних діагностичних інструментів, створених з урахуванням модельних характеристик субкультури тренерів з атлетичної гімнастики.

До головних суб'єктивних методик оцінювання професійно-педагогічної компетентності майбутнього тренера з атлетичної гімнастики віднесено: експертні оцінки викладачів професійно орієнтованих дисциплін вищого навчального закладу, потенційних та реальних роботодавців, споживачів послуг атлетичної гімнастики, самооцінку майбутнього тренера з окремих компетенцій тощо.

Для розробки об'єктивних і суб'єктивних методик оцінювання визначено критерії професійно-педагогічної компетентності майбутнього тренера, змістовим ядром яких є:

- гуманно-ціннісне ставлення до споживачів послуг атлетичної гімнастики та особистісна значущість обраної професії;

специфічні, об'єктивно-необхідні, максимально контекстуальні психологічні та педагогічні знання;

психолого-педагогічна готовність до реалізації знань, умінь і навичок у професійно-педагогічній взаємодії зі споживачами послуг;

здатність до емоційно-вольової регуляції професійної поведінки в умовах нестабільності.

Подані критерії отримали діалектичне втілення у кількісні параметри професійно-педагогічної компетентності майбутнього тренера з атлетичної гімнастики завдяки розробленої сукупності діагностичних інструментів, як-от: методика діагностики рівня емпатичних здібностей (В. Бойко), методика вивчення мотивації професійної діяльності (К. Замфір у модифікації А. Реана), опитувальник “Адаптивність” (А. Маклакова та С. Чермяніна), методика визначення рівня самооцінки (В. Тарнопільська), тест “Уміння слухати” (Р. Уейнберг), тест-опитувальник “Дослідження вольової саморегуляції” (А. Звєрькова і Е. Ейдмана), авторська версія тестових завдань для діагностики специфічних, об'єктивно-необхідних, максимально контекстуальних психолого-педагогічних знань.

2. Теоретичні основи формування професійно-педагогічної компетентності майбутнього тренера з атлетичної гімнастики

Проаналізовано базові концептуальні положення процесу формування професійно-педагогічної компетентності майбутніх тренерів з атлетичної гімнастики у фаховій підготовці, обґрунтовано необхідні й достатні педагогічні умови, побудовано авторську модель.

Розробка фахової підготовки, що забезпечить формування професійно-педагогічної компетентності майбутніх тренерів з атлетичної гімнастики, стала можливою завдяки інтеграції окремих положень особистісно орієнтованого підходу до стандартів компетентнісного підходу, а саме:

1. Вивільнення суспільно-ціннісного потенціалу тренерської професії залежить від активності життєвої позиції майбутнього тренера, цілей, які він ставить перед собою, уміння їх упредметнити в реальній педагогічній взаємодії зі споживачами послуг, адекватності цілей існуючим потребам ринку. Таке прагнення майбутнього тренера до гармонії між соціальними запитами та власними внутрішніми переконаннями діяти починається з розуміння місії та екзистенційної цінності тренерської діяльності, усвідомлення її надпрофесійних перспектив.

2. Моделювання індивідуальної траєкторії розвитку майбутнього тренера з атлетичної гімнастики є необхідним етапом послідовного, поетапного, керованого сходження на уявлювану вершину тренерської професії (Я-ідеального) через усвідомлення того, що потрібно робити для досягнення успіху вже зараз. У процесі поступового входження майбутнього тренера в нестабільні та непередбачувані педагогічні ситуації орієнтація процесу формування професійно-педагогічної компетентності на високі людинотворчі стандарти, норми та цінності тренерської субкультури має відбуватися за рахунок високої емоційної насиченості навчальних занять та позитивного підкріплення імпульсивних, неусвідомлених дій, що свідчать про спроби упредметнення бажаних потенцій та ціннісних установок.

3. Дослідивши свої генетично зумовлені здібності та природні потреби у фаховій підготовці, майбутній тренер має ієрархізувати різні варіанти життєвих та професійних перспектив, фільтруючи деструктивні варіанти та утверджуючись в обраних позиціях відносно професії в цілому та споживачів послуг зокрема. Таким чином, суперечність між “Я-ідеальним” та реальними можливостями майбутнього тренера детермінує необхідність постійного самовдосконалення та корекції недоліків навчально-професійної поведінки через поступову когнітивну деталізацію об'єкта пізнання.

4. Реальне самоздійснення майбутнього тренера з атлетичної гімнастики визначається фактором емоційно-вольової саморегуляції як розвитку стійкості та стабільності у непередбачуваних умовах майбутньої професійної діяльності.

Зазначені аргументи дали змогу експлікувати базові концептуальні положення процесу формування професійно-педагогічної компетентності тренерів з атлетичної гімнастики, який має будуватися на основі:

мотивації студентів, що зумовлена позитивними прикладами майбутньої професійної діяльності та позитивними емоціями при ознайомленні з професією;

психологічних закономірностей набуття інтересу до професійної діяльності, згідно з якими, формування професійно-педагогічної компетентності має відбуватися поетапно шляхом “накопичення” особистісних перетворень за рахунок інтеріоризації зовнішніх дій у внутрішні дії суб'єкта;

спрямованості педагогічної взаємодії на досягнення професійного
“Я-ідеального” студента;

орієнтації процесу формування професійно-педагогічної компетентності на норми, цінності, що належать сфері культури;

побудови професійної підготовки на всіх етапах навчання у ВНЗ в контексті майбутньої професійної діяльності за умови поступової деталізації об'єкта пізнання під час навчання;

впровадження в процесі професійної підготовки навчальних курсів, побудованих на міжпредметній основі.

Таким чином, за результатами опрацювання наукових джерел доведено, що процес формування професійно-педагогічної компетентності майбутніх тренерів з атлетичної гімнастики має будуватися на основі поетапного сходження від мотиваційно-ціннісних процесів фахової самоідентифікації через пролонговану когнітивну деталізацію об'єкта пізнання до інтеграції та упредметнення операціоналізованих знань, умінь і ціннісних установок у навчально-професійній діяльності.

Спираючись на подані орієнтовні параметри процесу формування професійно-педагогічної компетентності майбутнього тренера з атлетичної гімнастики, обґрунтовано та визначено такі педагогічні умови:

запровадження адекватної, науково обґрунтованої моделі формування професійно-педагогічної компетентності, яка містить ряд взаємопов'язаних компонентів: соціальний запит, мету, етапи, домінуючі форми, методи та зміст педагогічного процесу;

відтворення соціально-ціннісної місії тренерської професії в мотиваційній та ціннісно-змістовій структурах особистості майбутнього тренера через інтегративний, висококонтекстуальний та інтерактивний характер викладання предметів психолого-педагогічного напряму;

спрямування дисциплін професійно-практичного блоку, педагогічної практики, спеціальних тренерських курсів спортивного клубу на забезпечення відповідності специфіки професійно-педагогічної компетентності майбутнього тренера з атлетичної гімнастики особистісним характеристикам фахівця у поведінковій, емоційно-вольовій та когнітивній сферах.

Названі умови деталізовано у:

формах організації навчального процесу: контекстуальній трансформації змісту лекцій психолого-педагогічного та професійно-практичного напряму, інтерактивній модифікації практичних і семінарських занять, об'єктивізації контрольних заходів, квазіпрофесійному та навчально-професійному насиченні виробничої практики;

методах: впровадженні бінарних лекцій-бесід з тренерами - носіями професійно-педагогічної компетентності; використанні на практичних заняттях елементів перцептивно та сенситивно орієнтованих тренінгів, ділових ігор, аналізу типових професійно-педагогічних ситуацій; тренуваннях з атлетичної гімнастики; тестуванні психолого-педагогічних та професійно-необхідних знань; постійній еволюації навчальних досягнень студентів; самостійному проведенні міні-лекцій, окремих епізодів занять з атлетичної гімнастики; подальшому публічному аналізі відеозйомки навчальної діяльності студентів; тренуванні емоційно-вольової саморегуляції психічного стану;

змісті окремих навчальних дисциплін, зокрема: модифікації курсу “Спортивно-педагогічне вдосконалення” шляхом орієнтації його на практичне засвоєння студентами основ професійної поведінки тренера на заняттях з атлетичної гімнастики; трансформації курсу “Атлетизм” шляхом введення до нього квазіпрофесійного модуля “Персональний тренінг”, спрямованого на оволодіння комплексом організаційних основ професійної поведінки тренера; використанні педагогічних резервів спортивно-тренувального процесу та виробничої практики.

Зазначені форми, методи та зміст професійної підготовки набувають логічного продовження та інтегруючого характеру під час проведення на базі спортивного клубу спеціальних курсів тренерів тренажерного залу.

Доведено, що процес формування професійно-педагогічної компетентності майбутніх тренерів з атлетичної гімнастики включає такі етапи:

емоційно-мотиваційний - спрямований на усвідомлення та засвоєння студентами професійно-педагогічного досвіду кращих тренерів з атлетичної гімнастики, а також на створення орієнтовної основи для самопізнання та самопрограмування;

теоретичний - спрямований на засвоєння студентами професійно зорієнтованих педагогічних та психологічних знань і вмінь, які становлять основу професійно-педагогічної компетентності;

практичний - спрямований на отримання майбутніми тренерами з атлетичної гімнастики досвіду педагогічної взаємодії у квазіпрофесійній (тренінги, ділові ігри, аналіз ситуацій) та практичній діяльності (самостійного проведення тренувань);

інтеграційний - спрямований на інтеграцію знань, умінь, досвіду та ціннісних установок майбутнього тренера з атлетичної гімнастики у форматі реальної професійної діяльності.

Усі наведені параметри педагогічного процесу з формування професійно-педагогічної компетентності майбутнього тренера з атлетичної гімнастики лягли в основу авторської моделі, яка містить соціальний запит, мету, етапи, домінуючі форми та методи взаємодії між учасниками педагогічного процесу.

3. Дослідно-експериментальна робота з формування професійно-педагогічної компетенції майбутнього тренера з атлетичної гімнастики

Здійснено перевірку ефективності визначених педагогічних умов у рамках педагогічного експерименту, презентовано кількісні та якісні характеристики професійно-педагогічної компетентності майбутніх тренерів на різних етапах професійної підготовки.

Дослідно-експериментальна робота проводилася на факультетах фізичного виховання у Запорізькому національному університеті, Донецькому державному інституті здоров'я, фізичного виховання та спорту, Інституті фізичного виховання і спорту Луганського національного університету імені Тараса Шевченка за участю 58 студентів та на базі 32 спортивно-оздоровчих закладів Запоріжжя й Дніпропетровська за участю 80 тренерів з атлетичної гімнастики. Дослідження відбувалося трьома взаємопов'язаними етапами й тривало з 2003 до 2009 рр.

На першому етапі (2003-2004 рр.) на основі вивчення стану розроблення проблеми в педагогічній, психологічній та науково-методичній літературі визначено об'єкт, предмет, мету, сформульовано завдання дослідження, розроблено програму й методику проведення констатувального експерименту.

На другому етапі (2004-2005 рр.) проведено констатувальний експеримент; визначено компоненти, критерії та показники готовності студентів до професійно-педагогічної діяльності в ролі тренера з атлетичної гімнастики; висунуто гіпотезу й розроблено програму формування професійно-педагогічної компетентності майбутніх тренерів з атлетичної гімнастики.

На третьому етапі (2005-2009 рр.) проведено формувальний експеримент, у якому перевірено правомірність висунутої гіпотези; систематизовано комплекс одержаних емпіричних результатів, визначено їх статистичну достовірність.

Одержані під час констатувального дослідження факти виявили загальний незадовільний стан сформованості професійно-педагогічної компетентності у тренерів з атлетичної гімнастики. Зокрема, за результатами експертних оцінок роботодавцями, колегами, споживачами послуг та самооцінки виявлено, що велика кількість тренерів з атлетичної гімнастики має труднощі в професійній діяльності, пов'язані з нестачею засобів педагогічної взаємодії зі споживачами послуг атлетичної гімнастики; невмінням самостійно регулювати свою діяльність у межах виконання соціально-ціннісних завдань. Особистісні характеристики більшості студентів виражені в невмінні чітко формулювати свої думки, виступати перед аудиторією, вступати в дискусії, що свідчить про недостатньо розвинуті рефлексивні здібності. На фоні задовільного володіння вузькопрофесійними знаннями, уміннями й навичками студенти демонстрували другорядність саморозвитку професійно-педагогічної компетентності для подальшої професійної кар'єри.

Дані діагностики за складеним комплексом у сукупності з результатами суб'єктивних оцінок підтвердили актуально-перспективний характер цілеспрямованої роботи з реалізації педагогічних умов формування професійно-педагогічної компетентності на етапі навчання у вищому навчальному закладі.

Реалізація визначених педагогічних умов відбувалася в пролонгованому педагогічному експерименті за авторською моделлю, яка дала змогу на кожному етапі формуючого впливу досягати бажаного рівня визначених компетенцій у мотиваційній, когнітивній, поведінковій, ціннісно-змістовій та емоційно-вольовій сферах: від інтерактивних форм діалогової взаємодії з елементами дискусії, що домінували на першому етапі, через високу когнітивну насиченість - на другому етапі, використання імітаційних вправ та елементів тренінгової роботи - на третьому, до ділових ігор, навчально-професійних форм взаємодії й реальної виробничої практики - на четвертому етапі.

У процесі формувального експерименту поступово змінювалися гуманно-ціннісне ставлення студентів до споживачів послуг атлетичної гімнастики та особистісної значущості обраної ними професії; рівень специфічних, об'єктивно-необхідних психологічних та педагогічних знань; рівень психолого-педагогічної готовності до реалізації знань, умінь і навичок у професійно-педагогічній взаємодії зі споживачами послуг, здатність до емоційно-вольової регуляції професійної поведінки в нестабільних умовах реальної професійної діяльності.

Так, у процесі порівняння результатів експертної оцінки на початку та наприкінці експерименту за допомогою критерію знаків виявлена позитивна динаміка у сформованості професійно-педагогічної компетентності студентів експериментальної групи (далі - ЕГ) за всіма критеріями на рівні значущості р ? 0,05, а у контрольній групі (далі - КГ) за всіма критеріями, окрім “Уміння налагоджувати професійно-педагогічну взаємодію в різноманітних ситуаціях” та “Готовність до емоційно-вольової регуляції професійно обумовлених дій”. Такий результат є цілком природним.

Утім, порівняння результатів експертного оцінювання студентів ЕГ та КГ наприкінці формувального експерименту за допомогою критерію Стьюдента виявило достовірні зміни між групами на рівні значущості р ? 0,05 за всіма визначеними критеріями сформованості професійно-педагогічної компетентності студентів, окрім “Знаннь з теорії та практики атлетичної гімнастики” (р = 0,307522), що зумовлено достатньою ефективністю традиційного педагогічного процесу у формуванні цього аспекту професійно-педагогічної компетентності.

Результати експертного оцінювання професійно-педагогічної компетентності студентів у цілому підтверджені порівнянням результатів діагностики студентів ЕГ та КГ наприкінці формувального експерименту за допомогою комплексу діагностичних методик. Зокрема, виявлено достовірні зміни за всіма шкалами, окрім шкали “Достовірність” методики “Адаптивність”, яка не має суттєвого впливу на результати дослідження. Крім того, діагностика студентів ЕГ та КГ за методикою “Мотивація до професійної діяльності” підтвердила, що в ЕГ порівняно з КГ набагато більше студентів з оптимальним типом мотиваційного комплексу: 50% та 20% відповідно. Студентів з неоптимальним типом мотиваційного комплексу в ЕГ - 46,43% порівняно з 50% КГ. Небажаний тип мотиваційного комплексу помічено в 3,57% студентів ЕГ, на відміну від 30% студентів КГ. Тобто у більшості студентів ЕГ завдяки формувальному впливу відбулася оптимізація мотиваційних комплексів, що в майбутньому сприятиме вищій результативності професійної діяльності й пов'язаним з нею задоволенням від роботи.

Отже, встановлені в процесі дослідно-експериментальної роботи факти вказали на те, що студенти ЕГ отримали суттєві нестихійні зміни в особистісних характеристиках, які є основою професійно-педагогічної компетентності.

Висновки

професійний педагогічний тренерський мотиваційний

У дисертації наведено теоретичні узагальнення та подано практичне вирішення наукової проблеми формування професійно-педагогічної компетентності майбутніх тренерів з атлетичної гімнастики, що є необхідною передумовою їхньої підготовки до ефективної професійної діяльності. Отримані результати підтверджують положення гіпотези, а досягнута мета та виконані завдання дослідження є основою для таких висновків:

1. На основі аналізу наукової літератури, існуючої практики надання фізкультурно-спортивних послуг доведено, що в умовах наближення України до стандартів капіталістичного устрою суспільства суттєво зростає соціально-ціннісна місія тренерської діяльності й необхідність кваліфікованого забезпечення у підготовці студентів за спеціальністю “Олімпійський та професійний спорт” формування нової особистісної якості майбутніх тренерів з атлетичної гімнастики - професійно-педагогічної компетентності.

2. На підставі вивчення та аналізу психолого-педагогічної літератури розкрито розмаїття підходів до визначення поняття “професійно-педагогічна компетентність”, обґрунтовано авторське тлумачення понятійного конструкту “професійна-педагогічна компетентність тренера атлетичної гімнастики”, який розглядається як інтегративна якість особистості майбутнього фахівця, що виражається в здатності соціально-ціннісного впливу на психофізичний стан споживачів послуг за рахунок компетенцій у мотиваційній, когнітивній, поведінковій, ціннісно-змістовій та емоційно-вольовій сферах.

3. Критеріями сформованості професійно-педагогічної компетентності у майбутніх тренерів з атлетичної гімнастики визначено:

гуманно-ціннісне ставлення до споживачів послуг атлетичної гімнастики та особистісну значущість обраної професії;

специфічні, об'єктивно-необхідні, максимально контекстуальні психологічні та педагогічні знання;

психолого-педагогічну готовність до реалізації знань, умінь і навичок у професійно-педагогічній взаємодії зі споживачами послуг;

здатність до емоційно-вольової регуляції професійної поведінки в умовах нестабільності.

4. Формуванню професійно-педагогічної компетентності тренерів з атлетичної гімнастики сприяло створення таких педагогічних умов:

запровадження адекватної, науково обґрунтованої моделі формування професійно-педагогічної компетентності, яка містить ряд взаємопов'язаних компонентів: соціальний запит, мету, етапи, домінуючі форми, методи та зміст педагогічного процесу;

відтворення соціально-ціннісної місії тренерської професії в мотиваційній та ціннісно-змістовій структурах особистості майбутнього тренера через інтегративний, висококонтекстуальний та інтерактивний характер викладання предметів психолого-педагогічного напряму;

спрямування дисциплін професійно-практичного блоку, педагогічної практики, спеціальних тренерських курсів спортивного клубу на забезпечення відповідності специфіки професійно-педагогічної компетентності майбутнього тренера з атлетичної гімнастики особистісним характеристикам фахівця у поведінковій, емоційно-вольовій та когнітивній сферах.

5. У розробленій моделі процесу формування професійно-педагогічної компетентності деталізовано цільові, поетапні, діагностичні, процесуальні та результативні характеристики педагогічного процесу у: формах організації навчального процесу: контекстуальній трансформації змісту лекцій психолого-педагогічного і професійно-практичного напряму, інтерактивній модифікації практичних та семінарських занять, об'єктивізації контрольних заходів, квазіпрофесійному та навчально-професійному насиченні виробничої практики; методах: впровадженні бінарних лекцій-бесід з тренерами - носіями професійно-педагогічної компетентності; використанні на практичних заняттях елементів перцептивно та сенситивно орієнтованих тренінгів, ділових ігор, аналізу типових професійно-педагогічних ситуацій; тренуваннях з атлетичної гімнастики; тестуванні психолого-педагогічних та професійно-необхідних знань; постійній еволюації навчальних досягнень студентів; самостійному проведенні міні-лекцій, окремих епізодів занять з атлетичної гімнастики; подальшому публічному аналізі відеозйомки навчальної діяльності студентів; тренуванні емоційно-вольової саморегуляції психічного стану; змісті окремих навчальних дисциплін, зокрема: модифікації курсу “Спортивно-педагогічне вдосконалення” шляхом орієнтації його на практичне засвоєння студентами основ професійної поведінки тренера на заняттях з атлетичної гімнастики; трансформації курсу “Атлетизм” шляхом введення до нього квазіпрофесійного модуля “Персональний тренінг”, спрямованого на оволодіння комплексом організаційних основ професійної поведінки тренера; використання педагогічних резервів спортивно-тренувального процесу та виробничої практики.

6. У процесі педагогічного експерименту були всебічно апробовані та перевірені педагогічні умови, змістовим ядром яких є використання авторської моделі, що відтворює логіку поетапного забезпечення професійно-педагогічної компетентності майбутнього тренера. На всіх етапах формування - від фахової самоідентифікації через когнітивну деталізацію об'єкта пізнання до інтеграції операціоналізованих знань, умінь і ціннісних установок у реальній навчально-професійній діяльності - учасники експерименту демонстрували позитивну динаміку у зростанні мотиваційно-ціннісного, когнітивного, поведінкового та емоційно-вольового компонентів професійно-педагогічної компетентності.

Проведене дослідження не претендує на всебічне вирішення проблеми формування професійно-педагогічної компетентності майбутніх тренерів з атлетичної гімнастики в рамках фахової підготовки в умовах вищих навчальних закладів, воно лише закладає основу для подальшого вивчення соціально-ціннісних перспектив педагогічної діяльності всіх категорій фахівців спеціальності “Олімпійський та професійний спорт”. До перспективних напрямів наукових досліджень належать: вивчення проблеми самоосвіти майбутніх тренерів з атлетичної гімнастики протягом життя, пошуку альтернативних програм відповідної перепідготовки на робочому місці, вивчення досвіду підготовки фахівців фізкультурно-спортивної галузі в розвинутих країнах.

Література

1. Пономарьов В.О. Осмислення ролі педагогічної компетентності в професійній діяльності тренера з атлетичної гімнастики / В.О. Пономарьов // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. пр. / [редкол. : Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін.]. - Запоріжжя, 2008. - Вип. 51. - С. 273-279.

2. Пономарьов В.О. Професійно-педагогічна компетентність тренера з атлетичної гімнастики як предмет наукового вивчення / В.О. Пономарьов // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. пр. / [редкол. : Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін.]. - Запоріжжя, 2008. - Вип. 52. - С. 245-251.

3. Пономарьов В.О. Критерії сформованості професійно-педагогічної компетентності тренера з атлетичної гімнастики / В.О. Пономарьов // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах: зб. наук. пр. / [ред. кол. : Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін.]. - Запоріжжя, 2009. - Вип. 4 (57). - С. 425-430.

4. Пономарьов В.О. Показники сформованості професійно-педагогічної компетентності тренера з атлетичної гімнастики / В.О. Пономарьов // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах: зб. наук. пр. / [ред. кол.: Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін.]. - Запоріжжя, 2009. - Вип. 5 (58). - С. 137-142.

5. Орлов А.А. Оптимизация соотношений нагрузок по технической и силовой подготовке в тренировочном процессе юных тяжелоатлетов / А.А. Орлов, В.А. Пономарев // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: монографія [за ред. проф. С.С. Єрмакова]. - Харків : ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - № 6. - С. 212-213.

Размещено на Allbest.ru