Формування акмеологічної позиції майбутнього вчителя в процесі фахової підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність дослідження. Успіх демократичних процесів в освіті сьогодні залежить переважно від суб'єктів педагогічного процесу, зокрема від учителя з високим рівнем професійної культури, що передбачає гуманне ставлення до дітей, сприяння їхньому саморозвитку, саморегуляцію власної діяльності. Учитель має бути провідником ідей людиноцентризму й демократичності, толерантності й поміркованості. Проте, як зазначено в Білій книзі національної освіти України (2009), він не завжди є таким, часто стає певним гальмом цих процесів в освіті.

Сучасний учитель як суб'єкт педагогічної дії має бути впевненим у правильності прийнятих рішень, виборі оптимальних засобів впливу на формування особистості молодої людини, відстоювати точку зору щодо утвердження свого істинного людського «Я», досягати найвищого ступеня розвитку, тобто прагнути до акмеологічної позиції.

Однією з причин недостатнього рівня сформованості акмеологічної позиції майбутніх учителів є знаннєвоорієнтована фахова підготовка їх до роботи зі школярами, адже знання є важливим чинником професійного становлення, хоча не єдиним. Поряд зі знаннями особливої значущості для формування акмеологічної позиції майбутнього педагога набувають особистісно-ціннісні аспекти його фахової підготовки.

Ідея формування акмеологічної позиції вчителя ще не набула достатнього рівня розвитку як у науці, так і в практиці. Професійно-педагогічну позицію вчителя як важливе джерело активізації позиції учнів вивчали Г. Абрамова, І. Луценко, Л. Кондрашова, О. Темченко, А. Чернявська. У дослідженнях російських учених Н. Кузьміної, В. Максимової, Н. Полєтаєвої позиція педагога визначається показником його акмеологічного розвитку в процесі безперервної педагогічної освіти. Н. Сосновських виявила педагогічні умови формування акмеологічної позиції учнів у навчальному процесі. В Україні суть акмеологічної позиції в контексті професійно-педагогічної самореалізації вчителя досліджують С. Архипова, Л. Рибалко. У межах вивчення персоналізованого підходу до управління педагогічним колективом розглядає акмеологічну позицію вчителя Т. Рогова, а дослідниця І. Тяллєва - формування акмеологічної позиції вчителя іноземної мови в умовах післядипломної освіти.

Водночас проблема формування акмеологічної позиції майбутнього вчителя в процесі фахової підготовки не була предметом спеціального дослідження. Аналіз наукових праць та власного практичного досвіду дав підстави виявити суперечності стосовно зазначеної проблеми, а саме:

Ш між декларуванням і поширенням суттєвих положень теорії гуманістичної психології та педагогіки, особистісного підходу в педагогіці, професійній педагогіці й недостатньою визначеністю ролі й місця акмеології в підготовці майбутніх учителів;

Ш між сучасними вимогами до вчителя як соціально активної, ініціативної, конкурентоспроможної, професійно підготовленої особистості й недостатнім наповненням змісту загальної та професійної його підготовки особисто значущими цінностями особистісно-професійного вдосконалення;

Ш між необхідністю формування акмеологічної позиції майбутнього вчителя у фаховій підготовці й недостатньою розробленістю науково-методичного забезпечення цього процесу.

Актуальність, недостатній рівень теоретичної дослідженості та практичної розробленості зазначеної проблеми, необхідність подолання визначених суперечностей зумовили вибір теми дослідження «Формування акмеологічної позиції майбутнього вчителя в процесі фахової підготовки».

Мета дослідження полягає в теоретичному й науково-методичному забезпеченні процесу формування акмеологічної позиції майбутнього вчителя для посилення особистісно-професійного зростання у студентські роки.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

1. З'ясувати суть, функції, структурні складові акмеологічної позиції майбутнього вчителя.

2. Науково обґрунтувати й перевірити ефективність технології формування акмеологічної позиції майбутнього вчителя в процесі фахової підготовки.

3. Уточнити критерії, показники, рівні сформованості акмеологічної позиції майбутнього вчителя.

1. Теоретичні питання формування акмеологічної позиції вчителі в процесі фахової підготовки

На підставі аналізу наукової літератури доведено, що позиція вчителя є психолого-педагогічною проблемою, визначено суть, функції, структуру акмеологічної позиції майбутнього вчителя, наукого обґрунтовано технологію формування акмеологічної позиції майбутнього вчителя в процесі фахової підготовки.

Педагогічна професія вимагає чіткої соціальної та професійної позиції вчителя, у якій він виявляє себе як суб'єкт педагогічної діяльності. Педагогічна позиція вчителя є системою тих інтелектуальних, вольових та емоційно-оціночних ставлень до світу, педагогічної дійсності, загалом до педагогічної діяльності, що є джерелом його активності (І. Ісаєв, О. Міщенко, В. Сластьонін, Є. Шиянов та інші). У ній виявляються мотиви і мета педагога, захоплення, переживання, ціннісні орієнтації (характер соціальної орієнтації), світогляд, ідеали, громадянська поведінка і діяльність. Педагогічна позиція вчителя відбиває вимоги, очікування, можливості, які висуває суспільство.

Оскільки учитель є носієм загальнолюдських і професійних цінностей, деякі вчені (Н. Алєксєєв, Н. Лосєва, В. Слободчиков та інші) позицію вчителя розглядають як один зі способів реалізації базових цінностей особистості, зокрема екзистенціональних цінностей особистості в професійній діяльності.

У процесі професійної діяльності вчитель посідає функціональне місце, набуває соціального статусу, які й визначають його позиційне ставлення до учня, батьків, колег. У системі міжособистісних взаємин професійна позиція вчителя виявляється в правах та обов'язках, їх співвідношенні, відповідальному ставленні до визначених прав і добросовісному виконанні обов'язків педагогічної праці. Позиція вчителя формується у взаєминах із іншими людьми та вимагає правдивого ставлення до учнів, батьків, адміністративних органів, держави до вчителя.

Багатогранність позиції вчителя виявляється в тих ролях, у яких він реалізує власний педагогічний потенціал. Соціальна роль педагога - це нормативно визначений образ поведінки з колегами, учнями, батьками, іншими людьми, що формується в педагогічній діяльності. Учитель може займати різні рольові педагогічні позиції, реалізація яких спрямована на:

Ш досягнення мети освіти: учитель (навчає учнів універсальних способів мислення та діяльності), батько (виявляє батьківську турботу, чуйність до дитини), умілець (озброює дітей основами ремесла), мудрець (сприяє самопізнанню та ціннісному самовизначенню школярів);

Ш взаємодію в процесі спілкування: інформатор (повідомляє учням інформацію про вимоги, норми поведінки), товариш (будує з учнями і водночас із їхніми батьками дружні й ділові стосунки), диктатор (нав'язує дітям норми і ціннісні орієнтації, що заважають їхньому розвитку), порадник (радить виконувати справу на благо собі та іншим), прохач (умовляє учнів дотримуватися взірцевої поведінки), фасілітатор (надає учням свободу і підтримує їх у навчанні), посередник (налагоджує зв'язки з батьками учнів, адміністрацією школи, громадськістю), лідер, організатор, натхненник (виявляє лідерські та організаторські якості в педагогічній діяльності й «запалює» школярів новими ідеями, перспективами);

Ш засвоєння основ педагогічної діяльності: вихователь (допомагає учневі в його ціннісно-орієнтаційному становленні як особистості), дослідник (поглиблює і розширює коло наукових інтересів, залучає до цього учнів), методист (розробляє методики викладання навчальних предметів), класний керівник (виявляє зміни рівня вихованості учнів, коригує їхні оцінні судження, сприяє оволодінню дітьми моральними цінностями, ідеалами на рівні власних переконань, дотриманню їх як звичних форм особистої поведінки).

Виявлення позиції пов'язане з авторитетністю учителя як властивістю, що визнається іншими людьми. Сформувати позицію авторитетного учителя допомагає практика оволодіння ним педагогічним тактом, індивідуальним стилем педагогічної діяльності, педагогічною майстерністю, професіоналізмом. Навчання учнів умінь відстоювати власну точку зору вимагає від учителя виявлення поваги до їхніх думок, висунення педагогічно обґрунтованих вимог, дотримання міри педагогічного впливу на них. Формування індивідуального стилю відбувається на глибоких переконаннях учителя стосовно престижу педагогічної діяльності, необхідності її здійснення. Педагогічна техніка спілкування й діяльності, що є складовою педагогічної майстерності, сприяє виявленню рольових позицій учителя, які спрямовані на виконання ним функцій, безпосередньо пов'язаних із прийняттям рішень. Внутрішня установка на професіоналізм орієнтує вчителя на досягнення найвищих вершин учительської праці, що характеризують його акмеологічну позицію.

Поняття «акмеологічна позиція» зустрічається в працях із педагогічної акмеологіії (А. Деркач, О. Бодальов, Н. Кузьміна, В. Максимова, Н. Полєтаєва) і розуміється як суб'єктна позиція людини, її стійке прагнення досягати певних вершин, бажання реалізовувати творчий потенціал у різних «гуманно виправданих» видах діяльності. Позиція досягнення акме є результатом ціннісно-смислового самовизначення особистості, її орієнтування на вибір пріоритетних цінностей здоров'я, життєвого успіху, гуманістичної моралі. Акмеологічна позиція інтегрує в собі такі суттєві характеристики, як установка на вільний і самостійний вибір, власне ставлення до реальних цінностей: успіху, активності, досягнення.

У дослідженні визначаємо акмеологічну позицію майбутнього вчителя як новоутворення, що виявляється в прагненні особистості досягати позитивних самозмін у професійній підготовці, ставленні до дитини як найвищої цінності, дотриманні морально-етичних правил поведінки в повсякденному житті, успішній реалізації особистісно-професійного потенціалу в різних видах діяльності вищого педагогічного навчального закладу.

Дослідники (С. Архангельський, І. Ісаєв та інші) уважають, що у функції краще, аніж у структурі, відбивається природа цілого, його специфіка і суть, оскільки функція є умовою існування структури. Дотримуючись цієї точки зору, до головних функцій акмеологічної позиції майбутнього вчителя віднесено самопізнання, самореалізацію, самоствердження, саморозвиток, самооцінку.

Функція самопізнання обумовлена трактуванням позиції особистості як системи поглядів, цінностей, мотивів розкриття власного внутрішнього потенціалу. Пізнання особистісного сенсу «Я»-професійного дає можливість майбутньому вчителеві виробити або змінити внутрішню позицію. Самопізнання майбутнього вчителя реалізується через рефлексивну миследіяльність, тобто через осмислення рольових педагогічних позицій.

Суть самореалізації майбутнього вчителя полягає в універсальній здатності суб'єкта виявляти, розкривати та опредмечувати сутнісні сили в педагогічній діяльності. Завдяки функції самореалізації акмеологічна позиція майбутнього вчителя виявляється в цілеспрямованих діях, спрямованих на розкриття власного «Я» з позиції гуманного ставлення до дитини; здатності виявляти критичність до думок іншої людини; позитивній установці на спільне вирішення конфліктних ситуацій; здійснення креативної діяльності, у якій виражається оригінальність, неповторність, незалежність суджень; виявлення почуття відповідальності за власні дії та вчинки.

Самоствердження як функція акмеологічної позиції майбутнього вчителя виявляється в усвідомленні себе в статусі успішного вчителя, прагненні досягнення високого рівня громадського оцінювання вчительської праці, задоволенні реалізованими педагогічними можливостями. Розвиток функції самоствердження передбачає соціальну активність, що сприяє актуалізації педагогічного потенціалу, досягненню успіху в різних видах педагогічної діяльності, подоланню бар'єрів, які виникають у педагогічній діяльності; вольові зусилля, які допомагають відстояти власну точку зору; сформовану рефлексію, яка дає можливість аналізувати положення вчителя в суспільстві та власне ставлення до вчительської професії.

Функціональна потреба саморозвитку майбутнього вчителя вимагає цілеспрямованого впливу на самого себе, знаходження відповідей «у самому собі», наприклад, у процесі вирішення складних педагогічних завдань і ситуацій. Розвивальна функція акмеологічної позиції майбутнього вчителя полягає в тому, що він відповідально ставиться до фахової підготовки та прагне набувати статусу успішного студента, досягає успіху в обраних галузях науки, постійно вдосконалює педагогічну майстерність і професіоналізм.

Співвіднесення власного просування в навчально-виховній діяльності з досягненнями інших студентів визначається ще однією функцією акмеологічної позиції майбутнього вчителя - самооцінки. Адекватна самооцінка допомагає студентам виробити власну точку зору щодо особистісно-професійного вдосконалення у фаховій підготовці.

У розділі доведено, що акмеологічна позиція майбутнього вчителя у фаховій підготовці має мотиваційно-ціннісну, когнітивно-пізнавальну, діяльнісно-поведінкову структурні складові.

Вироблення власної точки зору стосовно постійного самовдосконалення і саморозвитку залежить від внутрішнього прагнення студента та зовнішнього стимулювання викладачем. Мотиваційно-ціннісну складову позиції майбутнього вчителя представлено як його акмеологічну спрямованість на максимально повне розкриття й реалізацію власного потенціалу з метою досягнення акме. Виявлення акмеологічної спрямованості сприяє більш докладному розгляду суті рушійних сил майбутнього вчителя (інтерес до професійно-педагогічного самовизначення у фаховій підготовці, ціннісне ставлення до професії вчителя, емоційна стійкість у вирішенні конфліктних ситуацій), розкриття яких допомагає йому мати власну точку зору стосовно руху вперед, до нових вершин. Прагнення студента досягати найвищих результатів фахової підготовки сприяє подоланню стереотипів «бути таким, як усі», «перемога - лише для сильних».

Когнітивно-пізнавальна складова акмеологічної позиції майбутнього вчителя охоплює як знання про себе та інших, акмеологію, педагогічну акмеологію, акмеологію шкільної освіти, акмеологічну позицію учня, власні педагогічні здібності, способи організації педагогічної діяльності. Важливими є знання студентів про власну «Я»-концепцію. Вироблення власної позиції студентів стосовно професійно-педагогічного саморозвитку і само-вдосконалення відбувається в процесі співставлення «Я»-реального, «Я»-дзеркального, «Я»-ідеального. Такі знання розширюють пізнавальну сферу студентів, орієнтують їх на досягнення статусу успішного вчителя. У формуванні акмеологічної позиції майбутнього вчителя важливими є знання, здобуті в процесі самопізнання.

Діяльнісно-поведінкову складову акмеологічної позиції майбутнього вчителя визначено вміннями, що забезпечують його професійну діяльність і поведінку. За основу розробки таких умінь, що сприяють виробленню і дотриманню акмеологічної позиції майбутнього вчителя в процесі фахової підготовки, покладено інтелектуальні вміння (аналіз, синтез, порівняння, зіставлення, абстрагування, конкретизація, аргументація, класифікація, узагальнення, виділення головної думки), педагогічні вміння (конструктивні, організаторські, комунікативні, гностичні), а також уміння, спрямовані на розвиток процесів самості (самопізнання, самовизначення, само-вдосконалення, саморегуляції, саморозвитку, самореалізації).

Уміння майбутніх учителів визначати й дотримуватися стійкої акмеологічної позиції уточнено як певні дії (операції), що відбивають:

Ш ціннісне ставлення до дитини, її саморозвитку (уміння виробляти власну точку зору щодо гуманного ставлення до себе, дітей, учительської професії; формувати нові погляди учнів на саморозвиток і змінювати ті, які, не відповідають загальнолюдським і національним нормам і принципам; визнавати точку зору вихованців);

Ш позитивну мотивацію розвитку власних ресурсних потенцій (уміння ставити мету досягати акме в професії вчителя та внутрішньо переконувати себе в потребі досягати акме; використовувати матеріал із акмеології, педагогічної акмеології, акмеології шкільної освіти для особистісно-професійного самовдосконалення; прагнути досягати авторитету в педагогічному колективі),

Ш сформованість міжособистісних взаємин у педагогічному колективі (уміння обирати лінію поведінки, спрямовану на гармонізацію міжособистісних взаємин у педагогічному колективі; підтримувати й допомагати однокурсникам перемагати й долати перешкоди, що заважають розкриттю професійно-педагогічного потенціалу; утверджувати власне місце у студентському колективі завдяки громадській діяльності в органах самоуправління).

У розділі розроблено поетапну технологію формування акмеологічної позиції, що реалізується на стимулювально-регулятивному (стимулювання до виявлення та реалізації студентами мотивації досягнення акме в процесі фахової підготовки), змістово-процесуальному (оволодіння студентами знаннями з педагогічної акмеології, реалізація методів і прийомів, спрямованих на відпрацювання вмінь майбутніх педагогів визначати й дотримуватися стійкої позиції акме-досягнень), особистісно-удосконалювальному (сприяння самовдосконаленню і саморозвитку професійно-педагогічних якостей студентів).

Отже, визначеними теоретичними положеннями та практичним досвідом автора доведено важливу роль формування акмеологічної позиції майбут-нього вчителя. Передбачено, що якість формування акмеологічної позиції майбутнього вчителя в процесі фахової забезпечується розробленою технологією.

2. Експериментальна перевірка ефективності технології формування акмеологічної позиції майбутнього вчителя в процесі фахової підготовки

Розроблено науково-методичне забезпечення технології формування акмеологічної позиції майбутнього вчителя в процесі фахової підготовки, дібрано прийоми, методи, форми роботи зі студентами в навчальній і позанавчальній діяльності, реалізація яких позитивно впливає на виявлення й дотримання ними акмеологічної позиції, розкрито питання підготовки та проведення педагогічного експерименту з перевірки ефективності технології, проаналізовано результати дослідження.

Педагогічний експеримент проводився протягом 2007-2010 рр., до якого було залучено 338 студентів, 7 викладачів факультетів української філології та педагогічного Криворізького державного педагогічного університету. Упровадження розробленої технології здійснювалося на 1-3 курсах під час вивчення фахових навчальних дисциплін, у тому числі «Основи соціальної особистості», «Освітні технології», «Педагогіка», «Основи педагогічної майстерності».

На констатувальному етапі педагогічного експерименту визначено діагностичний інструментарій із метою з'ясування вихідного рівня сформованості акмеологічної позиції майбутніх учителів; уточнено критерії з відповідними показниками: мотиваційно-ціннісний (прагнення студентів досягати позитивних самозмін у професійній підготовці; інтерес до професійно-педагогічного самовизначення у фаховій підготовці); когнітивний (знання про акмеологічну позицію, розвиток власних педагогічних здібностей); діяльнісний (уміння виявляти й дотримуватися стійкої акмеологічної позиції, а саме: визначати власне місце у студентському колективі, засвоювати соціальні та педагогічні ролі, приймати рішення досягати акме у фаховій підготовці, вибудовувати позиційне ставлення до саморозвитку, здійснювати моральний вибір у ситуації прийняття для себе нової ролі, висувати аргументи, докази з метою обґрунтування акмеологічної точки зору, набувати статусу успішного вчителя); особистісно-рефлексивний (самооцінка глоричної емоційної спрямованості як адекватне оцінювання та прогнозування розвитку потреби самоствердження, сформованість терпимості до поглядів іншої людини, критичного ставлення до себе, відповідального ставлення до виконання доручень, зобов'язань, емоційної стійкості під час прийняття швидких і виважених рішень); а також рівні сформованості акмеологічної позиції майбутніх учителів; визначено експериментальну та контрольну групу.

В експериментальній групі «Е» (177 осіб) розроблена поетапна технологія впроваджувалась у навчальній, позанавчальній діяльності студентів, а також під час проведення педагогічної практики, у контрольній групі «К» (144 особи) процес фахової підготовки відбувався традиційно.

За результатами констатації, у студентів недостатньо сформована акмеологічна позиція.

Мета педагогічного експерименту полягала в перевірці ефективності запропонованої поетапної технології формування акмеологічної позиції майбутнього вчителя в процесі фахової підготовки.

Формувальний експеримент був спрямований на планування та організацію навчальної й позанавчальної діяльності у вищому педагогічному навчальному закладі з метою поетапного формування акмеологічної позиції майбутніх учителів. Реалізація поетапної технології формування акмеологічної позиції майбутнього вчителя здійснювалася в навчальний і позанавчальний час, а також у процесі студентської педагогічної практики в школі. Упровадження такої технології вимагало науково-методичного забезпечення (добору й доповнення змісту інформації про педагогічну акмеологію, зокрема й акмеологічну позицію людини, у програми фахових навчальних дисциплін, зокрема «Основи соціальної особистості», «Освітні технології», «Педагогіка», «Основи педагогічної майстерності», вироблення алгоритму вирішення педагогічних завдань і ситуацій, плану проведення акмеологічних тренінгів у навчально-виховному процесі, складання завдань для самостійної роботи і завдань із педагогічної практики, ІНДЗ, спрямованих на формування акмеологічної позиції студентів і школярів).

До засобів, що позитивно впливають на виявлення й реалізацію у студентів потреби у виробленні власної точки зору на досягнення успіху в процесі фахової підготовки, віднесено акмеологічний моніторинг як відстеження, збирання, переробка і використання інформації про динаміку розвитку особистісно-професійних якостей майбутнього вчителя. Із точки зору акмеології, такий моніторинг сприяє формуванню й удосконаленню професіоналізму й педагогічної майстерності майбутнього вчителя, а розвиток його особистісно-професійних ресурсів оптимізує власну діяльність.

В експериментальній групі на стимулювально-регулятивному етапі технології формування акмеологічної позиції майбутніх учителів викладачі прагнули переконати їх у необхідності розвитку акмеологічного потенціалу загалом і виявлення конкретних мотивів досягнення (прагнення набувати статусу успішного вчителя, виявлення інтересу до професійно-педагогічного самовизначення, бажання самостверджуватися у фаховій підготовці). У діалогах зі студентами йшлося про важливість досягнення людиною певного статусу в суспільстві, що дає їй максимально розкривати й реалізовувати власний потенціал. Переорієнтація мотиваційно-ціннісної сфери студентів підкріплювалася завдяки створенню позитивних емоцій у навчально-виховному процесі. Увага приділялася виробленню акмеологічної точки зору студентів у процесі аналізу й вирішення педагогічних завдань і ситуацій. Викладачі добирали педагогічні завдання і ситуації з акмеологічним змістом (відбивають знання й уміння піднести людину до нових вершин). У процесі обговорення таких завдань порушувалися питання, що продукують думку людини про можливі варіанти досягнення акме в особистісно-професійному сенсі. Відповіді студентів були емоційно насиченими і тому доводилося врегульовувати педагогічне дійство, запроваджуючи прийоми сугестології (самонавіювання).

Змістово-процесуальний етап технології передбачав засвоєння студентами знань про соціальний статус учителя, його соціальну роль, рольові педагогічні позиції. Особливої уваги заслуговують теми, що вивчалися студентами: «Становлення особистості дитини», «Формування особистості в колективі», «Психологія особистості вчителя», «Акмеологія та життєвий шлях особистості». Оволодіння змістом цих тем розширило знаннєву базу студентів про власний розвиток педагогічних здібностей, зокрема їх складову - акмеологічні якості. Цей етап передбачав засвоєння студентами знань про оптимальність й оптимізацію з точки зору акмеології, акмеограму вчителя, акмеологічні інваріанти професіоналізму вчителя, принципи, методи, форми акмеологічного впливу на учня. Інформація про акмеологію, педагогічну акмеологію, акмеологію шкільної освіти надавалася студентам під час вивчення теми «Акмеологічна технологія - оптимальний засіб інтеграції об'єктивних та суб'єктивних факторів цілісного розвитку людини в середовищі освіти», а також на кураторських годинах. Окремі теми читалися на заняттях у науково-дослідних гуртках за фахом підготовки вчителя.

В експериментальній групі відбувалося формування вмінь студентів визначати й дотримуватися стійкої акмеологічної позиції. На вироблення цих умінь спрямовувалися активні методи навчання й виховання, що відігравали тренувальну роль у підготовці студентів до правильного вибору та прийняття рішення в різних педагогічних ситуаціях. Як відомо, активні методи навчання й виховання поділяються на імітаційні та неімітаційні. У цій групі упроваджували імітаційні методи навчання й виховання (ігрові методи: ділову гру, дидактичні ігри, ігрові ситуації, ігрові процедури та прийоми, стажування з виконанням посадової ролі, імітаційний тренінг, ігрове проектування, розігрування ролей, студентський театр, психодрама), а також неімітаційні методи (проблемна лекція, дискусія, програмоване навчання, виїзні заняття (до школи, на виробництво), випускна (дипломна) робота на реальній основі, стажування без виконання посадової ролі, науково-дослідна робота). Такі методи навчання, як аналіз конкретної професійної ситуації (індивідуальний і груповий), вирішення виробничих завдань реалізовувалися в ігрових і неігрових формах.

«Входження й розігрування» студентами ролі успішного вчителя відбувалося в процесі запровадження методів групової роботи, найбільш ефективним з яких став метод проективного малювання. Особливістю цього методу є те, що він сприяв актуалізації внутрішнього потенціалу майбутнього вчителя та прогнозуванню образу успішного вчителя. Майбутнім учителям пропонувалося намалювати себе в теперішньому часі й у майбутньому - як учителя. Щоб уявити себе вчителем, підтвердити намальоване раніше, студентам доводилося програвати роль учителя, учня, директора школи, класного керівника, батьків.

Виробленню у студентів власної точки зору сприяло акмеологічне проектування, суть якого полягала в піднесенні престижу професії вчителя безпосередньо через самозміни внутрішнього «Я» вчителя, виявленні стійкої віри визнання вчителя як людини, від якої залежить майбутнє нації кожної держави.

На особистісно-удосконалювальному етапі технології проводилися акмеологічні тренінги, на яких удосконалювалися педагогічні та акмеологічні знання про людину як найвищу цінність. Студентам пропонувалось удосконалювати власні особистісні якості (терпимість, самокритичність, відповідальність, емоційну стійкість) засобами аутотренінгу, що сприяє оволодінню ними вміннями самопроектування, самоорганізації, самоуправління, самовдосконалення. Майбутнім учителям допомагали підбирати вправи аутогенного тренування для дітей різного віку. Із ними було проведено бесіду на тему: «Як навчити школярів займатися аутогенним тренуванням?».

Контрольний етап педагогічного експерименту передбачав аналіз результатів запроваджуваного науково-педагогічного забезпечення технології формування акмеологічної позиції майбутнього вчителя.

Науково-методичне забезпечення технології формування акмеологічної позиції майбутнього вчителя позитивно вплинуло на результати її сформованості.

Зміни, що відбулися в еспериментальній групі, пояснюються тим, що статус успішного вчителя формується в груповій роботі тренінгових занять із студентами, які допомагають подивитися на себе з позиції іншої людини. Акмеологічні тренінги розширюють уяву студентів про можливості досягнення успіху в педагогічній діяльності. Під впливом акмеологічних тренінгів в майбутніх учителів з'явилася глибока переконаність у правильному виборі вчительської професії.

Збільшення кількості студентів високого та середнього рівнів сформованості акмеологічної позиції в експериментальній групі викликано наданням свободи в процесі обговорення дискусійних питань із проблеми особистісно-професійного вдосконалення вчителя сучасної школи.

В експериментальній групі проводилося групове проектування студентами способів вирішення педагогічних завдань і ситуацій, що і зменшило кількість осіб, у яких спостерігався низький рівень сформованості акмеологічної позиції.

У контрольній групі значних змін щодо сформованості акмеологічної позиції студентів не відбувалося.

Вірогідність отриманих результатів підтверджено методами математичної статистики (критерій Стьюдента).

Висновки

акмеологічний фаховий педагог

Узагальнення результатів теоретичного пошуку та експериментальної роботи дало підстави дійти висновків.

1. На основі аналізу психолого-педагогічної, акмеологічної літератури з'ясовано суть акмеологічної позиції майбутнього вчителя як новоутворення, що виявляється в прагненні особистості досягати позитивних самозмін у професійній підготовці, ставленні до дитини як найвищої цінності, дотриманні морально-етичних правил поведінки в повсякденному житті, успішній реалізації особистісно-професійного потенціалу в різних видах діяльності вищого педагогічного навчального закладу. Акмеологічна позиція майбутнього вчителя формується в процесі цілеспрямованого переорієнтування його поглядів, переконань, думок, ідейних принципів на розвиток природи самості.

З'ясовано, що у функціях краще, аніж у структурі, відбивається природа акмеологічної позиції особистості, і тому спочатку було виокремлено функції, а відтак структурні складові позиції майбутніх учителів на досягнення акме в професії вчителя. До функцій акмеологічної позиції майбутнього вчителя віднесено самопізнання, самореалізацію, самоствердження, саморозвиток, самооцінку.

У дисертації обґрунтовано складові акмеологічної позиції майбутнього вчителя:

Ш мотиваційно-ціннісна складова як спрямування мотиваційно-ціннісної сфери студентів на розкриття акмеологічного потенціалу в процесі фахової підготовки;

Ш когнітивно-пізнавальна складова як оволодіння майбутніми вчителями знаннями про власну «Я»-концепцію, розвиток процесів самості;

Ш діяльнісно-поведінковий складова як оволодіння студентами вміннями виявлення й дотримання стійкої акмеологічної позиції.

2. Науково обґрунтувано та експериментально перевірено ефективність поетапної технології формування акмеологічної позиції майбутнього вчителя в процесі фахової підготовки, що реалізується на стимулювально-регулятивному (стимулювання до виявлення та реалізації студентами мотивації досягнення акме в процесі фахової підготовки), змістово-процесуальному (оволодіння студентами знаннями з педагогічної акмеології, реалізація методів і прийомів, спрямованих на відпрацювання вмінь майбутніх педагогів визначати й дотримуватися стійкої позиції акме-досягнень), особистісно-удосконалювальному (сприяння самовдосконаленню і саморозвитку професійно-педагогічних якостей студентів).

3. Уточнено критерії з відповідними показниками: мотиваційно-ціннісний (прагнення студентів досягати позитивних самозмін у професійній підготовці; інтерес до професійно-педагогічного самовизначення у фаховій підготовці); когнітивний (знання про акмеологічну позицію, розвиток власних педагогічних здібностей); діяльнісний (уміння виявляти та дотримуватися стійкої акмеологічної позиції, а саме: визначати власне місце у студентському колективі, засвоювати соціальні й педагогічні ролі, приймати рішення досягати акме у фаховій підготовці, вибудовувати позиційне ставлення до саморозвитку, здійснювати моральний вибір у ситуації прийняття для себе нової ролі, висувати аргументи, докази з метою обґрунтування акмеологічної точки зору, набувати статусу успішного вчителя); особистісно-рефлексивний (самооцінка глоричної емоційної спрямованості як адекватне оцінювання та прогнозування розвитку потреби самоствердження, сформованість терпимості до поглядів іншої людини, критичного ставлення до себе, відповідального ставлення до виконання доручень, зобов'язань, емоційної стійкості під час прийняття швидких і виважених рішень); а також рівні сформованості акмеологічної позиції майбутніх учителів.

Аналіз проведеної роботи дав підстави свідчити про позитивні зміни в експериментальній групі. Так, 76,3% студентів переносили прийоми та методи формування акмеологічної позиції на роботу зі школярами; 71,8% - стали активно відповідати на заняттях, висловлювати та аргументувати власну точку зору; 63,3% - виваженіше реагували на суперечливі думки інших студентів у групі; 62,1% - брали участь у проведенні позааудиторних заходів, зокрема й у студентському самоврядуванні. Менш відчутна динаміка простежувалася у прийнятті студентами (51,4%) рішень у конфліктних ситуаціях з позиції іншої людини, що пояснюється наявністю стереотипів поведінки , що негативно впливає на бажання особистості змінювати власну точку зору.

Надалі слід звернути увагу на розроблення педагогічних умов розвитку акмеологічних якостей майбутніх фахівців, вивчення гендерного впливу на формування акмеологічної позиції студентів.

Література

1. Коваленко Г.С. Від навчально-дослідницьких умінь до науково-дослідницьких : навч.-метод. посіб. / Г.С.Коваленко, Н.Г. Недодатко. - Кривий Ріг : СПД, 2007. - 124с.

2. Програма навчального курсу з іноземної мови професійного спрямування (для студентів 1 курсу зі спеціальності «Педагогіка і методика середньої освіти. Початкове навчання») : уклад. Малихін О.В., Коваленко Г. С. - Криворіз. держ. пед. ун-т, 2005. - Ч. 1. - 37 с.

3. Програма навчального курсу з іноземної мови професійного спрямування (для студентів 2 курсу зі спеціальності «Педагогіка і методика середньої освіти. Початкове навчання») : уклад. Малихін О.В., Коваленко Г. С. - Криворіз. держ. пед. ун-т, 2005. - Ч. 2. - 37 с.

4. Коваленко Г.С. Педагогічна система формування акмеологічної позиції майбутнього вчителя в умовах реформування вищої освіти / Г.С. Коваленко // зб. наук. праць / Бердян. держ. пед. ун-ту (Педагогічні науки). - Бердянськ, 2008. - № 3 (4.1). - С.138-142.

5. Коваленко Г.С. Системний підхід до проблеми формування акмеологічної позиції майбутнього вчителя / Г.С. Коваленко // Теоретичні питання культури, освіти та виховання : зб. наук. праць / Київський національний лінгвістичний університет; за редакцією М.Б. Євтуха. - К.,2008. - Вип. 37. - С.113-116.

6. Коваленко Г.С. Акмеологічні технології як засіб формування акмеологічної позиції майбутнього вчителя / Г.С. Коваленко // Проблеми сучасності: культура, мистецтв, педагогіка: зб. наук. праць / Луганський державний інститут мистецтв та культури; за ред. В.Л. Філіпова. - Луганськ, 2008. - Вип.10. - С.169-176.

Размещено на Allbest.ru