Розвиток методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу у системі післядипломної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ”

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК

ПРИСЯЖНЮК ЮЛІЯ СЕРГІЇВНА

УДК 371.14: 373.543 (043.5)

РОЗВИТОК МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ДИСЦИПЛІН ГУМАНІТАРНОГО ЦИКЛУ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ - 2010

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана у Комунальному закладі «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник

доктор педагогічних наук, професор ПАВЛЮТЕНКОВ Євгеній Михайлович, Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради, завідувач кафедри управління розвитком освіти

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор, ЄЛЬНИКОВА Галина Василівна, Державний вищий навчальний заклад «Університет менеджменту освіти» НАПН України, Інститут менеджменту та психології, директор;

кандидат педагогічних наук, доцент КОВАЛЬЧУК Лариса Онисимівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра загальної та соціальної педагогіки, доцент

Захист відбудеться 29 червня 2010 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 в ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А, корп. 3, актова зала.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д.

Автореферат розісланий «29» травня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.І. Зайченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Реформування освіти України відбувається на засадах гуманізації та демократизації всіх складових процесів навчання і виховання. У Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», Державній програмі «Освіта України ХХІ сторіччя», Національній доктрині розвитку освіти, Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти України, Державній програмі «Вчитель», Концептуальних засадах гуманітарної освіти в Україні (вища освіта) відображено основні завдання гуманізації сучасної освіти.

У контексті гуманізації та гуманітаризації всіх складових освітньої системи України зростають потреби суспільства у викладачах вищих навчальних закладів, здатних реалізувати світоглядноформувальний та гуманістичний потенціал гуманітарних дисциплін у професійній діяльності.

Предметом сучасних наукових досліджень стали: проблеми професійної підготовки викладачів вищих навчальних закладів (В. Андрущенко, О. Гура, І. Ісаєв, А. Коржуєв, Н. Кузьміна, В. Лозова, Л. Макарова, А. Москаленко, Н. Протасова, В. Семиченко, В. Сластьонін та ін.), розвитку професійної компетентності педагога (В. Введенський, А. Маркова, А. Москаленко, Є. Павлютенков та ін.), педагогічної майстерності (І. Зязюн, А. Маркова, В. Семиченко, Т. Сущенко та ін.), педагогічного професіоналізму (Н. Кузьміна, А. Маркова, І. Підласий та ін.), психолого-педагогічної компетентності викладачів вищих навчальних закладів (О. Гура, А. Москаленко, В. Сластьонін, Н. Тализіна та ін.); теоретичні та методичні проблеми післядипломної освіти педагогів (Л. Даниленко, Г. Єльникова, І. Зязюн, В. Олійник, В. Пуцов, Л. Пуховська, Т. Сущенко та ін.); особливості підготовки викладачів вищої школи через інститути магістратури та аспірантури (А. Бусигіна, О. Кононко, В. Луговий, В. Семиченко, Р. Цокур С. Чорна). У структурі професійної компетентності педагога дослідники виділяють технологічний компонент як засоби і прийоми педагогічної діяльності (І. Ісаєв); дидактико-методичну компетентність; методичну компетентність у сфері способів формування знань, умінь і навичок (Н. Кузьміна).

Ряд досліджень присвячено проблемам розвитку методичної компетентності педагогічних працівників: визначено основні принципи формування методичної компетентності фахівців у післядипломній освіті (Т. Гущина), розроблено структурні моделі методичної компетентності (О. Бігич, Т. Гущина, О. Зубков, А. Мормуль, О. Лебєдєва), запропоновано систему цілеспрямованого розвитку методичної компетентності викладачів на етапі професійної діяльності (Т. Кочарян), комплекс організаційно-педагогічних умов, що забезпечує колективну, групову та індивідуальну діяльність викладачів у професійному середовищі (С. Демченко).

Однак проблема розвитку методичної компетентності викладачів гуманітарного циклу як інтегрованого особистісно-професійного утворення не стала предметом самостійних наукових досліджень. Не уточнено понятійний апарат, не виявлено сутнісні ознаки методичної компетентності викладачів гуманітарних дисциплін, не обґрунтовано організаційно-педагогічні умови процесу розвитку методичної компетентності цієї категорії викладачів у післядипломній освіті.

У післядипломній педагогічній освіті існують суперечності, які актуалізують пошук нових шляхів вирішення проблеми розвитку методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу, зокрема, між:

об'єктивною потребою суспільства в системі післядипломної освіти, яка забезпечує високий рівень розвитку методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу та відсутністю організаційно-педагогічних умов, які сприяють реалізації цього завдання;

потребою викладачів дисциплін гуманітарного циклу у неперервному розвитку методичної компетентності та недостатніми зв'язками структурних елементів післядипломної освіти викладачів гуманітарних дисциплін;

роллю процесів саморозвитку у післядипломній освіті, що зростає, та відсутністю певної технології підтримки саморозвитку методичної компетентності викладачів в умовах гуманізації освіти.

Актуальність проблеми, її недостатня розробленість у педагогічній науці та означені суперечності зумовили вибір теми дослідження: «Розвиток методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу у системі післядипломної освіти».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до тематичного плану досліджень Комунального закладу «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради в межах комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри педагогіки та психології післядипломної освіти «Реформування освіти в умовах інтеграції України до європейського освітнього простору» (номер державної реєстрації 0107U001275).

Тема дослідження затверджена вченою радою Комунального закладу «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради (протокол № 1 від 05.02.2004 р.), узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 9 від 23.11.2004 р.).

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови та модель розвитку методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу в післядипломній педагогічній освіті.

Відповідно до мети дослідження було поставлено такі завдання:

дослідити стан розробки проблеми розвитку методичної компетентності викладачів гуманітарного циклу ВНЗ у педагогічній науці та практиці;

з'ясувати сутність та структуру методичної компетентності викладачів гуманітарних дисциплін ВНЗ;

обґрунтувати й розробити концептуальну модель, визначити зміст та технології, організаційно-педагогічні умови розвитку методичної компетентності викладачів гуманітарних дисциплін ВНЗ у системі післядипломної педагогічної освіти;

експериментально перевірити результативність розробленої моделі та організаційно-педагогічних умов розвитку методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу ВНЗ у системі післядипломної педагогічної освіти.

Об'єкт дослідження - післядипломна освіта викладачів дисциплін гуманітарного циклу вищих навчальних закладів.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови розвитку методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу вищих навчальних закладів у післядипломній педагогічній освіті.

Теоретичну та методологічну основу дослідження становлять філософські положення про розвиток особистості в процесі діяльності; системний підхід до аналізу об'єктів, процесів і явищ дійсності; теорії гуманізації та гуманітаризації освіти; концепції неперервності освіти, компетентнісного підходу до процесів та результатів освіти; принципи освіти дорослих тощо.

Загальнотеоретичний фундамент дослідження становлять праці О. Бондаревської, В. Воронцової, С. Гончаренка, І. Зязюна, Н. Кузьминої, В. Ляудис, А. Маркової, Є. Павлютенкова, М. Романенка, В. Сластьоніна, А. Сущенка та інших, у яких розглянуто проблеми гуманізації та гуманітаризації соціокультурного середовища та педагогічної діяльності, обґрунтовано структуру професійної педагогічної компетентності, визначено особливості методики викладання дисциплін гуманітарного циклу тощо.

Методи дослідження. У дисертації на різних етапах використано комплекс взаємодоповнювальних методів наукового дослідження: теоретичні: аналіз наукової літератури, узагальнення філософських, педагогічних, психологічних підходів щодо означеної проблеми з метою визначення основних напрямів дослідження, уточнення сутності та структури методичної компетентності, розробки концептуальної моделі розвитку методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу в системі післядипломної педагогічної освіти; емпіричні (опитування, спостереження, анкетування, метод експертів, вивчення документації, самооцінювання) застосовувалися з метою визначення педагогічного досвіду, розробки моделі та організаційно-педагогічних умов, які забезпечують ефективність вирішення означених проблем; педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний) мав на меті перевірку ефективності впровадження організаційно-педагогічних умов та концептуальної моделі дослідження; статистичні: математичної статистики (вимір, порівняльний аналіз, побудова схем, таблиць) використано для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісних залежностей між явищами і процесами, котрі досліджувалися.

Наукова новизна дослідження: вперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено концептуальну модель та організаційно-педагогічні умови розвитку методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу ВНЗ у системі післядипломної освіти; визначено зміст поняття «методична компетентність викладачів дисциплін гуманітарного циклу ВНЗ»; уточнено сутність феномену «методична компетентність»; удосконалено форми і методи розвитку методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу ВНЗ; набули подальшого розвитку положення щодо саморозвитку у професійній педагогічній діяльності та професійному середовищі.

Практичне значення одержаних результатів полягає у створенні науково-методичного забезпечення процесу розвитку методичної компетентності викладачів гуманітарних дисциплін ВНЗ, розробці та впровадженні у післядипломній педагогічній освіті науково-методичного комплексу «Методика викладання дисциплін гуманітарного циклу в умовах гуманізації освіти» (навчально-тематичний план, програма спецкурсу, тематичні плани і блочна програма за навчальним планами, матеріали лекцій, семінарів, практичних занять, тренінгів, література; дистанційний спецкурс); розробці методичних рекомендацій для закладів післядипломної освіти та вищих навчальних закладів, що розкривають зміст і специфіку розвитку методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу ВНЗ у системі післядипломної педагогічної освіти.

Висновки, методичні рекомендації, розроблені за результатами дослідження, та публікації можуть бути використані в інститутах післядипломної педагогічної освіти, вищих навчальних закладах освіти різних рівнів акредитації, у процесі магістерської підготовки викладачів ВНЗ з метою підвищення методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу, вдосконалення форм та методів післядипломної освіти.

Впровадження результатів дослідження. Основна дослідно-експериментальна робота здійснювалося в Комунальному закладі «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради (довідка № 207 від 18.05.2010 р.) та Мелітопольському державному педагогічному університеті ім. Б. Хмельницького (довідка № 06/915 від 13.05.2010 р.). Результати дослідження впроваджено в процесі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів та науково-методичної роботи з науково-педагогічними та педагогічними працівниками Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 242 від 14.04.2009 р.), Кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 08/01-12 від 16.01.2009 р.), Закарпатського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 02.09./12.В.К від 12.02.2009 р.)

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції «Управление образованием в условиях системных изменений» (м.Санкт-Петербург, 2008 р.); всеукраїнських наукових конференціях: «Розвиток життєвої компетентності учнів у загальноосвітньому навчальному закладі» (м. Запоріжжя, 7-8 жовтня 2004 р.); «Педагогічні ідеї В.О. Сухомлинського як концептуальна основа особистісно орієнтованого підходу до навчання і виховання» (м. Сімферополь, 20-22 квітня 2005 р.); «Аксіологічна парадигма управління освітою» (м. Бердянськ, 8-9 вересня 2005 р.); «Гуманізація вищої освіти: філософські виміри» (м. Бердянськ, 14-16 червня 2005 р.); «Методологічна та методична компетентність педагога в системі післядипломної педагогічної освіти» (м. Сімферополь, 8-10 грудня 2005 р.); «Інноваційний розвиток управлінського потенціалу керівника загальноосвітнього навчального закладу» (м. Кременчук, 2006 р.); «Організація навчально-виховного процесу у вищій школі в світлі входження України в європейський освітній простір» ( м. Бердянськ, 15-16 червня 2006 р.); «Теорія і практика педагогіки життєтворчості» (м. Запоріжжя, 29-30 березня 2007 р.); «Модернізація підготовки вчителя в умовах оновлення трудового навчання в загальноосвітній школі» (м. Бердянськ, 18-21 вересня 2007 р.); «Менеджмент і дидактичний процес у післядипломній освіті» (м. Полтава, 11-12 жовтня 2007 р.); «Теорія та практика розроблення прогностичних моделей інноваційного розвитку різних типів загальноосвітніх навчальних закладів» (м. Запоріжжя, 17-18 жовтня 2008 р.); «Психолого-педагогічний супровід фахового зростання особистості у системі неперервної професійної освіти» (м. Київ, 24 квітня 2009 р.).

Публікації. Основний зміст роботи викладено у 8 публікаціях (з них 6 одноосібних статей - у провідних наукових фахових виданнях з педагогічних наук, затверджених ВАК України, 2 - тези доповідей), а також у науково-методичному посібнику «Методика викладання дисциплін гуманітарного циклу в умовах гуманізації освіти».

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (318 найменувань, серед них 8 - іноземними мовами, викладених на 32 сторінках), 12 додатків. Основний обсяг роботи становить 187 сторінок тексту. Робота містить 24 таблиці, 2 рисунки.

методичний компетенція викладач гуманітарний

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методологічну та теоретичну основу та методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну й практичну значущість отриманих результатів, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження, публікації та структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі - «Теоретичні основи розвитку методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу вищих навчальних закладів у післядипломній освіті» - здійснено огляд наукових досліджень у сфері післядипломної освіти викладачів дисциплін гуманітарного циклу ВНЗ, розкрито сутність та структуру методичної компетентності; здійснено аналіз емпіричного досвіду закладів післядипломної освіти та вищих навчальних закладів з розвитку методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу ВНЗ; визначено фактори та критерії розвитку методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу ВНЗ.

Аналіз наукової літератури виявив багатовекторність пошуків шляхів розвитку методичної компетентності педагогів. Визначено методологічну основу розвитку методичної компетентності: гуманістична освітня парадигма, провідні положення культурологічного, аксіологічного та антропологічного підходів (Т. Кочарян); структуру методичної компетентності, до якої віднесено науково-теоретичний, методичний, психолого-педагогічний компоненти та професійну педагогічну позицію; а також загальнопедагогічні, дидактичні та конкретно-методичні структурні компоненти (О. Лебєдєва), котрі доповнюються комплексом професійних знань, умінь, особистісних якостей (О. Зубков). Досліджується структура методичної культури (предметні та методичні знання, уміння і навички, прагнення викладати дисципліни гуманітарного профілю), методичної майстерності та методичної діяльності (О. Бігич). Відзначається ефективність методичної освіти, яка здійснюється на основі паралельного розвитку мобільних знань, гнучких методів, критичного мислення, відповідальності за власні дії (А. Мормуль) та ін.

Здобутки науковців, а також з'ясування специфіки процесів гуманітарного пізнання, яке потребує не тільки здійснення розумових та логічних операцій, а й емоційно-ціннісного ставлення, а отже, й відповідних методів навчання та вибору адекватних моделей освіти, дали змогу визначити сутність і структуру методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу ВНЗ. Сутність методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу ВНЗ полягає у здатності вирішувати проблеми методичного забезпечення викладання та учіння в єдності змістового і процесуального компонентів гуманітарного знання як основи розвитку світоглядної позиції особистості.

Структуру методичної компетентності викладача дисциплін гуманітарного циклу ВНЗ становлять: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний та рефлексивний компоненти, що перебувають у системній взаємодії та взаємозв'язках. Мотиваційний компонент визначається як сукупність мотивів професійно-педагогічної діяльності, розвитку методичної компетентності та потреб до здійснення інноваційній діяльності; когнітивний - як система знань та вмінь, що є основою розвитку методичної компетентності (теорія педагогіки, психологія вищої школи, андрагогіка, методика викладання дисципліни за фахом, усвідомлення функцій дисциплін гуманітарного циклу в освітньому процесі); діяльнісний компонент є результатом розвитку методичного мислення та методичної культури, внаслідок чого викладач виявляє здатність до вирішення педагогічних завдань стратегічного, тактичного й оперативного рівнів, послідовної реалізації функцій гуманітарних дисциплін у педагогічній діяльності; рефлексивний компонент забезпечує системну регуляцію педагогічної діяльності, впливає на всі складові методичної компетентності. До структури методичної компетентності включено професійно важливі якості, що впливають на розвиток методичної компетентності та розподіляються за сферами професійного пізнання, професійного спілкування, професійної праці, професійної творчості, професійного саморозвитку.

Викладачами експериментальної групи на етапі констатувального експерименту за методикою Г. Єльникової розроблено кваліметричну модель, у якій визначено фактори та критерії розвитку методичної компетентності викладачів гуманітарних дисциплін: 1. Фактор «Особистісна спрямованість на розвиток методичної компетентності»; критерії - мотивація професійно-педагогічної діяльності, спонукальні мотиви розвитку методичної компетентності, потреба в інноваційній діяльності. 2. Фактор «Методична діяльність»; критерії - розуміння специфіки функцій дисциплін гуманітарного циклу, методичне мислення, методична культура. 3. Фактор «Самоаналіз власної методичної компетентності»; критерії - рівень рефлексивності, дієвість ставлення до власної рефлексивної діяльності, самопроектування розвитку методичної компетентності.

Результати вивчення емпіричного досвіду довели, що за наявності структури система розвитку методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу ВНЗ у післядипломній педагогічній освіті відсутня, діяльність з підвищення фахового рівня в курсовий і міжкурсовий період розпорошена між різними інституціями, для яких характерна слабка скоординованість та відсутність загальних концептуальних підходів у визначенні змісту, форм і методів розвитку методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу ВНЗ.

У другому розділі - «Теоретичне обґрунтування розвитку методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу вищих навчальних закладів у системі післядипломної освіти» - розроблено й обґрунтовано концептуальну модель, визначено організаційно-педагогічні умови розвитку методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу ВНЗ .

Концептуальна модель розвитку методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу ВНЗ (рис. 1) включає такі складові: цільовий модуль; гуманізоване професійне середовище; змістовий, методичний та результативний модулі.

Цільовий модуль є системоутворювальним і визначається метою, основними завданнями та принципами розвитку методичної компетентності викладачів гуманітарних дисциплін ВНЗ у післядипломній педагогічній освіті, до яких віднесено принципи: гуманізації, інтеграції, усвідомленої перспективи, рефлексивної креативності, спирання на досвід.

Гуманізоване професійне середовище є особливим чином структурованою складовою загального освітнього простору, котра містить різноманітні форми, умови, зв'язки, взаємодії суб'єктів педагогічної та науково-педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі, які у своїй нерозривній сукупності забезпечують підтримку та розвиток потенційних ресурсів особистості викладача, спонукають до постійного саморозвитку.

Змістовий модуль розглядається у нерозривній єдності професійної діяльності, процесів підвищення кваліфікації, науково-методичної роботи в закладі освіти, саморозвитку: у кожній із цих складових післядипломної освіти викладачів гуманітарних дисциплін розвиваються змістові та технологічні складові методичної компетентності, а також забезпечується розвиток мотиваційного, когнітивного, діяльнісного та рефлексивного компонентів.

До методичного модуля включено методи навчання дорослих: експозиційні; управлінські; пошукові.

Результативний модуль характеризується певним рівнем методичної компетентності викладачів - високим, середнім, низьким, що визначаються на основі діагностики змін компонентів методичної компетентності.

Рис. 1. Модель розвитку методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу ВНЗ у післядипломній педагогічній освіті

До основних організаційно-педагогічних умов, що забезпечують розвиток методичної компетентності викладачів гуманітарних дисциплін ВНЗ у післядипломній педагогічній освіті, ми віднесли такі:

здійснення соціально-організаційної взаємодії інститутів післядипломної педагогічної освіти, вищих навчальних закладів, що є базовими для підвищення кваліфікації викладачів гуманітарних дисциплін, структурних підрозділів ВНЗ (факультетів, кафедр, центрів, лабораторій тощо) на основі угод та спільної концептуальної моделі розвитку методичної компетентності викладачів гуманітарних дисциплін;

гуманізація професійного середовища, у якому відбувається вибір індивідуальної траєкторії розвитку професійної компетентності викладачів у системі методичної, науково-методичної та науково-дослідної роботи, ціннісно-смислове узгодження позицій суб'єктів педагогічного процесу;

розробка й запровадження спецкурсу «Методика викладання гуманітарних дисциплін в умовах гуманізації освіти», а також його науково-методичне забезпечення;

оновлення освітніх технологій, що використовуються в післядипломній освіті викладачів гуманітарних дисциплін ВНЗ, на основі концепцій гуманізації та андрагогічної моделі навчання;

забезпечення науково-методичного супроводу саморозвитку методичної компетентності викладачів гуманітарних дисциплін на основі педагогічної технології самопроектування.

У третьому розділі - «Експериментальна перевірка організаційно-педагогічних умов розвитку методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу вищих навчальних закладів у системі післядипломної освіти» - подано програму експериментального дослідження, розкрито зміст формувального експерименту, проаналізовано результати експериментальної роботи.

Соціально-організаційна взаємодія Комунального закладу «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради та Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького здійснювалася шляхом проведення курсів підвищення кваліфікації для викладачів гуманітарних дисциплін, які мають стаж роботи у вищих навчальних закладах менше, ніж три роки, а також здійснення науково-методичного супроводу розвитку методичної компетентності викладачів експериментальної групи у професійному середовищі.

Гуманізація професійного середовища здійснювалася шляхом створення ситуації вільного вибору викладачами альтернативних програм, курсів, форм, методів і технологій викладання гуманітарних дисциплін, форм підвищення методичної компетентності (стажування, магістратура, аспірантура, курси підвищення кваліфікації, дистанційні форми навчання, науково-практичні семінари, конференції тощо) і була спрямована на забезпечення умов для проектування та реалізації індивідуальної траєкторії розвитку методичної компетентності викладачів.

Під час проведення курсів підвищення кваліфікації запроваджено навчальний план і програму спецкурсу «Методика викладання дисциплін гуманітарного циклу в умовах гуманізації освіти» (24 год), який складається з трьох модулів: «Методологічні засади методики викладання гуманітарних дисциплін у ВНЗ» (6 год); «Методичне забезпечення функцій гуманітарних дисциплін в освітньому процесі ВНЗ» (11 год); «Самопроектування розвитку методичної компетентності як технологія професійного розвитку» (7 год). Спецкурс також має електронну версію, яка передбачена для дистанційного вивчення.

Використання інноваційних освітніх технологій післядипломної освіти - проектування (розробка та захист навчально-тематичних проектів), тренінгові технології, технологія педагогічного дискурсу, рефлексивний розвивальний полілог, організаційно-діяльнісна гра - сприяло виробленню мобільності реагування на зміни умов навчання або професійної діяльності; переходу від монологічної теоретичної рефлексії до організації конструктивної комунікації з іншими суб'єктами професійного середовища, включенню до суб'єкт-суб'єктної взаємодії в освітньому процесі та професійному середовищі.

Науково-методичний супровід саморозвитку методичної компетентності викладачів експериментальної групи забезпечував психолого-педагогічну допомогу у формуванні самооцінки, визначенні мети саморозвитку методичної компетентності, розробці концепції-проекту саморозвитку, а також проведення індивідуальних консультацій, здійснення інформаційної підтримки тощо.

Перевірку ефективності впровадження у процесі формувального експерименту концептуальної моделі та організаційно-педагогічних умов розвитку методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу ВНЗ здійснено на основі відстеження змін у її показниках.

Динаміка мотивації до професійно-педагогічної діяльності вказує на позитивні зрушення в розвитку методичної компетентності викладачів гуманітарних дисциплін, які брали участь у формувальному експерименті, зокрема: на 11,9% зросла група викладачів, які виявили оптимальні мотиваційні комплекси; збільшилася на 21,1% кількість викладачів, у яких у структурі мотивації до розвитку методичної діяльності переважають професійні педагогічні цінності та мотиви самоствердження і на 25% - кількість викладачів, які усвідомлюють внутрішню потребу в інноваційній діяльності.

Відбулися позитивні зрушення у діяльнісному компоненті методичної компетентності викладачів експериментальної групи: збільшилася на 17% група викладачів, які усвідомлюють специфіку функцій дисциплін гуманітарного циклу в освітньому процесі; підвищилася якість методичної продукції викладачів гуманітарних дисциплін (розроблено п'ять навчально-методичних комплексів та 14 електронних посібників для вивчення гуманітарних дисциплін); на 14,2% збільшилася кількість викладачів, які акцентують увагу на потребах, мотивах, інтересах та емоційних реакціях тих, хто навчається, на світоглядних функціях дисциплін гуманітарного циклу та обирають відповідні до потреб особистості й специфіки гуманітарної освіти методи навчання і методичні засоби (емоційно-імпровізаційний або емоційно-методичний індивідуальний стиль педагогічної діяльності). Відзначено позитивну динаміку зрушень у рівнях рефлексивності викладачів експериментальної групи - кількість викладачів з високим рівнем рефлексивності збільшилася на 9,6%, середнім - на 6,3%. Найважливіший результат формувального експерименту виявився у дієвості ставлення педагога до власної рефлексивної діяльності: 50,9% викладачів на завершальному етапі формувального експерименту розробили проекти-концепції саморозвитку методичної компетентності.

Аналіз динаміки змін самооцінювання викладачами експериментальної групи професійно важливих якостей доводить, що найбільш вираженими є позитивні зміни в самооцінюванні професійно важливих якостей сфери професійної творчості: різниця в оцінюванні креативності (оригінальності) як високорозвинутих професійно важливих якостей між самооцінюванням на констатувальному та формувальному етапах становить +18,7%; творчої активності, відповідно, +11%; самооцінювання сфери професійного пізнання: різниця в самооцінюванні пізнавальної активності як високорозвинутої якості на етапах констатувального та формувального експериментів становила +29%.

На завершальному етапі формувального експерименту було використано методику самооцінювання викладачами та оцінювання кваліфікованими експертами рівня відповідності методичної компетентності викладачів експериментальної та контрольної груп базовій кваліметричній моделі (табл. 1).

Аналіз наведених у табл. 1 даних доводить адекватність самооцінювання викладачами експериментальної групи рівня відповідності власної методичної компетентності базовій кваліметричній моделі (різниця з оцінюванням експертів -1,2%, 4,1%, 1,3%, 1,6%) порівняно із самооцінкою контрольної групи (різниця з оцінюванням експертів - 9,7%, 13,9%, 7,4%, 16,2%).

За оцінкою кваліфікованих експертів спостерігається суттєва різниця між розподілом викладачів контрольної та експериментальної груп за мірою відповідності рівня методичної компетентності базовій кваліметричній моделі: наближений до повної відповідності рівень методичної компетентності 27,6 % викладачів експериментальної групи (контрольної - 10,1%); рівень методичної компетентності 44,3% викладачів експериментальної групи оцінено як такий, що відповідає базовій кваліметричній моделі більше ніж на половину (контрольна група - 23,4%). Отримані результати дали змогу дійти висновку про ефективність концептуальної моделі та організаційно-педагогічних умов розвитку методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу ВНЗ у післядипломній педагогічній освіті.

Таблиця 1. Порівняння результатів самооцінювання викладачами експериментальної та контрольної груп і кваліфікованими експертами відповідності рівня методичної компетентності базовій кваліметричній моделі, %

Рівні відповідності базовій квалімітричній моделі	Результати оцінювання
	Самооцінка викладачів	Оцінка кваліфікованих експертів	Різниця між самооцінюваням викладачів експериментальної групи та оцінюванням кваліфікованими експертами	Різниця між самооцінванням викладачів контрольної групи та оцінюванням кваліфікованими експертами
	К	Е	К	Е
Наближений до повної відповідності	19,8	26,4	10,1	27,6	1,2	9,7
Відповідність більше ніж на половину	37,3	48,4	23,4	44,3	4,1	13,9
Відповідність на половину	31,5	19,8	38,9	21,1	1,3	7,4
Відповідність менше ніж на половину	11,4	5,4	27,6	7	1,6	16,2

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми розвитку методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу ВНЗ, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні й експериментальному дослідженні концептуальної моделі та організаційно-педагогічних умов, які сприяють розвитку цього компонента педагогічної компетентності у післядипломній педагогічній освіті.

1. Аналіз наукових досліджень та емпіричного досвіду визначив теоретичну актуальність проблеми розвитку методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу ВНЗ у післядипломній педагогічній освіті; проаналізовані концепції та теорії дали змогу визначити теоретичні позиції, котрі розкривають сутність і структуру методичної компетентності, критерії та принципи формування змісту післядипломної педагогічної освіти цієї категорії педагогічних працівників.

2. Методична компетентність розглядається як складова професійної компетентності педагога, котра виявляється в педагогічній діяльності, а також у процесі взаємодії викладача з іншими суб'єктами освітнього процесу. Сутність методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу полягає у здатності вирішувати проблеми методичного забезпечення викладання та учіння в єдності змістового і процесуального компонентів гуманітарного знання як основи розвитку світоглядної позиції особистості.

3. Обґрунтовано структуру методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу: мотиваційний (сукупність мотивів професійно-педагогічної діяльності, розвитку методичної компетентності та потреб до здійснення інноваційній діяльності); когнітивний (система знань та вмінь, які є основою розвитку методичної компетентності - теорія педагогіки, психологія вищої школи, андрагогіка, методика викладання дисципліни за фахом, усвідомлення функцій дисциплін гуманітарного циклу в освітньому процесі); діяльнісний (здатність до вирішення педагогічних завдань стратегічного, тактичного й оперативного рівнів, послідовної реалізації функцій гуманітарних дисциплін у педагогічній діяльності); рефлексивний (забезпечує системну регуляцію педагогічної діяльності, впливає на всі складові методичної компетентності) компоненти. До структури методичної компетентності включено професійно важливі якості, що впливають на розвиток методичної компетентності та розподіляються за сферами професійного пізнання, професійного спілкування, професійної праці, професійної творчості, професійного саморозвитку.

4. Теоретично обґрунтовано концептуальну модель розвитку методичної компетентності викладачів гуманітарного циклу, стрижнем якої є ідея актуалізації та реалізації суб'єктної сутності процесу розвитку методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу ВНЗ, створення умов для самореалізації та саморозвитку викладачів, переходу процесу розвитку в саморозвиток; структура моделі містить такі складові: цільовий модуль, гуманізоване професійне середовище, змістовий, методичний та результативний модулі, котрі є взаємопов'язаними і перебувають у постійній взаємодії.

5. Визначено основні організаційно-педагогічні умови розвитку методичної компетентності викладачів гуманітарного циклу:

5.1. Соціально-організаційна взаємодія інститутів післядипломної педагогічної освіти та закладів вищої освіти, структурних підрозділів факультетів, кафедр, центрів, лабораторій: проведення курсів підвищення кваліфікації, науково-методичне забезпечення стажування викладачів, методичні консультації, узагальнення досвіду розвитку методичної компетентності викладачів гуманітарних дисциплін тощо.

5.2. Гуманізація професійного середовища, створення умов для проектування та реалізації індивідуальної траєкторії розвитку методичної компетентності викладачів у системі методичної, науково-методичної та науково-дослідної діяльності.

5.3. Використання інноваційних освітніх технологій на основі концепцій гуманізації та андрагогічної моделі навчання; запровадження у післядипломній освіті спецкурсу «Методика викладання гуманітарних дисциплін в умовах гуманізації освіти», його науково-методичного забезпечення, технології науково-методичного супроводу саморозвитку методичної компетентності викладачів гуманітарних дисциплін на основі педагогічної технології самопроектування.

6. Експериментальна перевірка концептуальної моделі та організаційно-педагогічних умов розвитку методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу ВНЗ довела ефективність їх реалізації; відбулися позитивні зміни в показниках мотиваційного, діяльнісного та рефлексивного компонентів: 40% становить кількість викладачів експериментальної групи, у яких у структурі мотивації до розвитку методичної діяльності переважають професійні педагогічні цінності та мотиви самоствердження (контрольна група - 20%); підвищилася якість методичної продукції викладачів гуманітарних дисциплін (розроблено п'ять навчально-методичних комплексів та 14 електронних посібників для вивчення гуманітарних дисциплін); 50,9% викладачів на завершення формувального експерименту розробили проекти-концепції саморозвитку методичної компетентності. Позитивні зміни відзначено у самооцінюванні професійно важливих якостей: на 18,7% збільшилася група викладачів експериментальної групи, які визначають як високорозвинуті якості сфери професійної творчості (креативність, оригінальність), на 11% - творчої активності; різниця в самооцінці пізнавальної активності (сфера професійного пізнання) як високорозвинутої якості на етапах констатувального та формувального експериментів становила +29%.

Отримані результати оцінювання кваліфікованими експертами міри відповідності рівня методичної компетентності базовій кваліметричній моделі викладачів контрольної та експериментальної груп виявили, що більшою мірою відповідає рівень методичної компетентності викладачів експериментальної групи: рівень наближений до повної відповідності - 27,6%; відповідність більше ніж наполовину - 44,3% (контрольна група - 10,1%; 23,4%).

Отримані результати дали змогу дійти висновку про ефективність концептуальної моделі та організаційно-педагогічних умов розвитку методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу ВНЗ у системі післядипломної освіти.

Розроблено методичні рекомендації, науково-методичний посібник та дистанційний курс «Методика викладання дисциплін гуманітарного циклу в умовах гуманізації освіти».

Отримані в ході експерименту дані дають підставу вважати вихідну методологію дослідження правильною, поставлені завдання виконаними, мету дослідження досягнутою. Отримані теоретичні і практичні висновки забезпечують розвиток методичної компетентності викладачів гуманітарного циклу ВНЗ.

Результати проведеного дослідження не вичерпують проблеми. Подальшого вивчення потребують можливості реалізації концепції відкритої освіти, використання інформаційно-комунікативних технологій у післядипломній освіті викладачів дисциплін гуманітарного циклу ВНЗ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Присяжнюк Ю. С. Підготовка вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти до формування життєвої компетентності учнів / Ю. С. Присяжнюк // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. пр. / [редкол. : Т. І. Сущенко (відп. ред.) та ін.]. -К. ; Запоріжжя, 2004. - Вип. 33. - С. 60-64.

2. Присяжнюк Ю. С. Формування професійної компетентності методистів гуманітарного профілю в системі післядипломної педагогічної освіти / Ю. С. Присяжнюк // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / [редкол. : Т. І. Сущенко (відп. ред.) та ін.]. -К. ; Запоріжжя, 2005. - Вип. 36. - С. 256-260.

3. Присяжнюк Ю. С. Розвиток професійно-моральних орієнтацій учителя гуманітарного профілю як науково-педагогічна проблема / Ю. С. Присяжнюк // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / [редкол. : Т. І. Сущенко (відп. ред.) та ін.]. -К. ; Запоріжжя, 2007. - Вип. 43. - С. 238-242.

4. Присяжнюк Ю. С. Модель розвитку методичної компетентності викладача гуманітарних предметів системи ППО / Ю. С. Присяжнюк // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / [редкол. : Т. І. Сущенко (відп. ред.) та ін.]. - К. ; Запоріжжя, 2008. - Вип. 50. - С. 346-352.

5. Присяжнюк Ю. Використання інноваційних освітніх технологій як засіб розвитку методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу у післядипломній педагогічній освіті / Ю. С. Присяжнюк // Імідж сучасного педагога. - 2009. - №4. - С. 22-25.

6. Присяжнюк Ю. Розвиток методичної компетентності викладачів гуманітарних дисциплін у післядипломній освіті та професійному середовищі / Ю. С. Присяжнюк // Імідж сучасного педагога. - 2010. - № 1. - С. 39-41.

Статті в інших наукових виданнях, матеріали конференцій, тези доповідей

7. Присяжнюк Ю. С. Характеристика состояния управления развитием моральных ценностей учителя гуманитарного профиля в последипломном педагогическом процессе / Ю. С. Присяжнюк // Управление образованием в условиях системных изменений : материалы научно-практической конференции. Вып. 1 / [отв. ред. И. В. Гришина, С. В. Кривых]. - СПб. : Экспресс, 2008. - С. 134-137.

8. Присяжнюк Ю. Розвиток професійно-моральних орієнтацій учителів гуманітарного профілю як психолого-педагогічна проблема // Теорія і практика розроблення прогностичних моделей інноваційного розвитку різних типів загальноосвітніх навчальних закладів : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Запоріжжя 17-18 жовтня 2008 р.) / [за заг. ред. І. Г. Єрмакова, В. В. Нечипоренко]. - Ч.2. - Запоріжжя : Хортицький навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр, 2009. - 364 с.

Науково-методичний посібник

1. Присяжнюк Ю. С. Методика викладання дисциплін гуманітарного циклу в умовах гуманізації освіти : науково-методичний посібник / Ю. С. Присяжнюк. - Запоріжжя : Акцент, 2009. - 114 с.

АНОТАЦІЇ

Присяжнюк Ю.С. Розвиток методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу у системі післядипломної освіти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Державний вищий навчальний заклад «Університет менеджменту освіти Академії педагогічних наук». - К., 2010.

На основі аналізу сучасних науково-теоретичних досліджень у сфері післядипломної освіти, узагальнення досвіду практичної діяльності інститутів післядипломної освіти та ВНЗ визначено сутність і структуру феномену методичної компетентності викладачів гуманітарних дисциплін ВНЗ. Розроблено та теоретично обґрунтовано концептуальну модель її розвитку, що включає цільовий модуль; гуманізоване професійне середовище; змістовий, методичний та результативний модулі та організаційно-педагогічні умови: соціально-організаційну взаємодію інститутів післядипломної та вищої освіти; гуманізацію професійного середовища; запровадження спецкурсу «Методика викладання гуманітарних дисциплін в умовах гуманізації освіти» та його науково-методичне забезпечення; застосування нових технологій навчання; використання технології науково-методичного супроводу саморозвитку методичної компетентності викладачів гуманітарних дисциплін ВНЗ на основі педагогічної технології самопроектування.

Ключові слова: методична компетентність викладачів ВНЗ; розвиток методичної компетентності викладачів гуманітарних дисциплін ВНЗ у системі післядипломної освіти; науково-методичне забезпечення розвитку методичної компетентності викладачів, технологія самопроектування.

АННОТАЦИЯ

Присяжнюк Ю. С. Развитие методической компетентности преподавателей дисциплин гуманитарного цикла в системе последипломного образования. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования - Государственное высшее учебное заведение «Университет менеджмента образования Академии педагогических наук » - К., 2010.

Сущность методической компетентности преподавателя гуманитарных дисциплин заключается в способности решать проблемы методического обеспечения преподавания и учения в единстве содержательного и процессуального компонентов гуманитарного знания как основы развития мировоззренческой позиции личности. Структуру методической компетентности составляют мотивационный, когнитивный, деятельностный и рефлексивный компоненты, находящиеся в системном взаимодействии и взаимосвязях. В исследовании выделены профессионально важные качества личности преподавателя, влияющие на развитие его методической компетентности; они распределены по сферам профессионального познания, профессионального общения, профессионального труда, профессионального творчества и профессионального развития.

В диссертации разработана и обоснована концептуальная модель развития методической компетентности преподавателей дисциплин гуманитарного цикла, основная идея которой состоит в создании целостной системы на основе гуманизации профессиональной среды и структурных компонентов последипломного педагогического образования, а также актуализации непрерывного процесса саморазвития методической компетентности преподавателей.

К основным организационно-педагогическим условиям, обеспечивающим эффективное развитие методической компетентности преподавателей дисциплин гуманитарного цикла высших учебных заведений в последипломном образовании, отнесены: социально-организационное взаимодействие институтов последипломного образования и учреждений высшего образования; введение спецкурса «Методика преподавания гуманитарных дисциплин в условиях гуманизации образования» и его научно-методическое обеспечение; применение инновационных технологий обучения; использование технологии научно-методического сопровождения саморазвития методической компетентности преподавателей гуманитарных дисциплин высших учебных заведений на основе педагогической технологии самопроектирования.

Социально-организационное взаимодействие высших учебных заведений (их структурных элементов) обеспечивает целостность процесса развития методической компетентности преподавателей гуманитарных дисциплин путем научно-методического обеспечения повышения квалификации (стажировки), проведения методических консультаций, обобщения опыта работы, изучения дистанционного спецкурса.

Гуманизация профессиональной среды преподавателей гуманитарных дисциплин предусматривает создание в системе последипломного образования ситуации свободного выбора альтернативных программ, курсов, форм, методов и технологий обучения, форм повышения методической компетентности (стажировка, магистратура, аспирантура, курсы, научно-практические семинары, конференции), то есть создание условий для проектирования и реализации индивидуальной траектории развития методической компетентности.

Выявлена эффективность развития методической компетентности на основе применения таких технологий обучения взрослых, как моделирование, проектирование, активные и интерактивные формы работы, дискуссии, тренинги личностного роста, актуализирующие стремление личности к саморазвитию, кейс-методы, деловые игры, а также технологии научно-методического сопровождения. Основными этапами технологии научно-методического сопровождения саморазвития методической компетентности преподавателей гуманитарных дисциплин являются: концептуально-формирующий; информационно-обучающий; моделирующий; развивающий; рефлексивный.

Результаты экспериментальной работы подтвердили эффективность влияния разработанной концептуальной модели и организационно-педагогических условий на развитие методической компетентности преподавателей дисциплин гуманитарного цикла высших учебных заведений в системе последипломного образования.

Ключевые слова: методическая компетентность преподавателей вуза; развитие методической компетентности преподавателей гуманитарных дисциплин вуза в системе последипломного образования; научно-методическое обеспечение развития методической компетентности преподавателей, технология самопроектирования.

Annotation

Prisyazhnyuk Y.S. Development of teacher's methodological competence of humanitarian branches of learning in the system of the postgraduate education. - Manuscript.

Thesis for Candidate of Pedagogical Science degree according to the speciality 13.00.04 - theory and methodology of professional education. - State higher education institution «University of Management of Education of Academy of Pedagogical Sciences». - Kyiv, 2010.

On the basis of analyses of the modern science and theoretical researches in the field of postgraduate education, the generalization of the experience of the practical activity of the institutions of the postgraduate education and higher education institutions, the essence and structure of the phenomenon of teacher's methodical competence of the humanitarian branches of learning was determined. A conceptual model of its development, which includes special model, humanistic and professional environment; rich in content, methodical and successful models and organizational and pedagogical conditions; social and organizational interaction of the institutions of the postgraduate education and higher educational institutions; humanization of professional environment, the introduction of the special course “Methodics of teaching of humanitarian branches of learning in the conditions of the humanization of education” and its scientific and methodical securing; the application of the new technologies of the teaching, the utilization of the technologies of the scientific and methodical accompaniment of the selfdevelopment of the teacher's methodical competence of the humanitarian disciplines of the higher institutions on the basis of the pedagogical technologies of the selfprojecting has been made and theoretically well-founded.

...