Система оцінювання технічної компетентності майбутніх учителів інформатики в процесі навчання комп’ютерних дисциплін

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Система оцінювання технічної компетентності майбутніх учителів інформатики в процесі навчання комп'ютерних дисциплін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

професійний компетентність учитель інформатика

Актуальність дослідження. В умовах адаптації національної системи вищої освіти до вимог Болонського процесу та сучасних суспільних трансформацій висуваються нові вимоги до майбутніх педагогів, зокрема вчителів інформатики, в контексті демонстрації ними високого рівня професійної компетентності, готовності до забезпечення європейської якості освіти, інформатизації освіти, сприяння мобільності студентів у межах європейського освітнього простору тощо. На вирішення цього завдання спрямовано Закони України «Про освіту», «Про вищу освіту», Накази Президента про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні, документи Уряду та Міністерства освіти і науки України. Означена ситуація потребує перегляду основних положень організації підготовки майбутніх учителів на засадах реалізації європейських підходів до процесу навчання, одним із яких є компетентнісний підхід. Проведений аналіз структури професійної компетентності майбутніх учителів інформатики показав, що її основою є розуміння принципів побудови та роботи, можливостей і обмежень технічних пристроїв, призначених для автоматизованого пошуку і обробки інформації; знання відмінностей автоматизованого й автоматичного виконання інформаційних процесів; уміння класифікувати завдання по типах з подальшим рішенням і вибором певного технічного засобу залежно від його основних характеристик. Відповідно, для цих фахівців базовою є саме технічна компетентність, сформованість якої дозволяє ефективно реалізовувати професійну діяльність. У цьому контексті актуальності набувають питання оцінювання компетентності майбутніх фахівців, зокрема технічної компетентності майбутніх учителів інформатики.

Останнім часом проблемою отримання якісної об'єктивної інформації щодо навчальних досягнень майбутніх фахівців зацікавилися педагогічна спільнота, громадськість, фахівці й управлінці різних рівнів. Серед науковців та практиків, які працюють у сфері розробки цієї тематики, можна відзначити Л. Забродську, Н. Крупеніну, Т. Лукіну, А. Орлова, С. Подмазіна, С. Шишова, М. Берещука, Г. Стадника, В. Некоса, К. Левківського, Ю. Сухарнікова, А. Хуторського та ін. Проблеми, пов'язані з цим обов'язковим компонентом навчального процесу, розглянуто та проаналізовано дослідниками за різними напрямками: використання багатобальної шкали оцінювання знань, умінь та навичок (В.Аванесов, В.Беспалько, П.Величко, М.Єрецький, В.Карпов, В.Нуждін та ін.); визначення теоретичних проблем контролю як одного з методів педагогічного стимулювання (І.Булах, Н.Буринська, Н.Наумов, Л.Одерій, М.Ржецький, В.Рисе, Н.Тализіна та ін.). В контексті реформування освіти на засадах компетентнісного підходу підвищується інтерес дослідників і до проблеми оцінювання професійної компетентності фахівців, про що свідчать праці Л.Тархан, І.Кондакова, Л.Хоружи та ін. У зарубіжній педагогіці питанню професійної компетентності вчителя присвячені роботи Д.Бритела, Є.Джимеза, Р.Квасниці, В.Ландшеєр, М.Леннона, П.Мерсера, М.Робінсона та інших. Водночас проблема оцінювання технічної компетентності майбутніх учителів інформатики ще недостатньо досліджена і розроблена у теоретичному та практичному аспектах.

Проведений аналіз виявив низку суперечностей між: необхідністю реалізації основних положень Болонського процесу та недостатньою розробленістю теоретичних та методичних засад систем оцінювання; необхідністю оцінювання технічної компетентності майбутніх учителів інформатики як базової у структурі професійної компетентності цих фахівців і відсутністю відповідних систем оцінювання.

Указані суперечності визначили проблему дослідження - теоретичне обґрунтування, розробка та впровадження системи оцінювання технічної компетентності майбутніх учителів інформатики в процесі навчання комп'ютерних дисциплін.

Отже, актуальність визначеної проблеми, її недостатня розробленість та необхідність розв'язання виявлених суперечностей зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Cистема оцінювання технічної компетентності майбутніх учителів інформатики в процесі навчання комп'ютерних дисциплін».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в Українській інженерно-педагогічній академії в межах держбюджетної теми № 5-7 «Теоретичні та методичні основи педагогічної складової інженерно-педагогічної освіти».

Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Української інженерно-педагогічної академії (протокол № 10 від 03.04.2009р.), узгоджено рішенням Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 26.05.2009р.).

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити систему оцінювання технічної компетентності майбутніх учителів інформатики в процесі навчання комп'ютерних дисциплін.

Відповідно до мети дослідження визначено завдання дослідження:

1. Провести аналіз існуючих структур професійної компетентності майбутніх учителів інформатики.

2. Визначити теоретичні засади структури та змісту технічної компетентності майбутніх учителів інформатики.

3. Теоретично обґрунтувати та розробити систему оцінювання технічної компетентності майбутніх учителів інформатики в процесі навчання комп'ютерних дисциплін.

4. Експериментально перевірити розроблену систему оцінювання технічної компетентності майбутніх учителів інформатики в умовах навчального процесу.

Об'єкт дослідження - процес навчання майбутніх учителів інформатики комп'ютерних дисциплін.

Предмет дослідження - система оцінювання технічної компетентності майбутніх учителів інформатики.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні: якщо систему оцінювання технічної компетентності майбутніх учителів інформатики побудувати на основі кількісного комплексного врахування рівня сформованості таких складових компетентності, як знання, уміння, навички та професійно важливі якості особистості, то якість навчання підвищиться за рахунок точності, адекватності, прогностичності оцінок та появи у тих, хто навчається, оперативного зворотнього зв'язку як за оцінкою, так і за професійно важливими якостями.

Методологічна та теоретична основа дослідження ґрунтується на загальних положеннях теорії пізнання, філософських положеннях про взаємозв'язок та взаємообумовленість явищ і процесів, положеннях системного підходу (В.Афанасьєв, І.Блауберг, В.Кушнір, А.Лігоцький та ін.), діяльнісного підходу до навчання (Л.Виготський, О.Леонтьєв, С.Рубінштейн та ін.), професійної підготовки вчителів (А.Алексюк, Є.Барбіна, А.Бойко, В.Бондар, В.Гриньова, Н.Кічук, З.Курлянд, А.Кузнєцова, А.Маркова, О.Мороз, І.Прокопенко, О.Пєхота, Г.Троцко, Г.Шевченко), розвитку професійної компетентності педагогів (А.Вербицький, В.Козаков, М.Кравцов, В.Кучинський, М.Нечаєв, В.Олійник, В.Пекельна, М.Поташник, М.Скаткін, Т.Сущенко, Л.Шевчук та інші); оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності тих, хто навчається (В.Аванесов, В.Беспалько, І.Булах, П.Величко, М.Єрецький, В.Карпов, В.Нуждін, М.Ржецький, Н.Тализіна та інші); оцінювання компетентності майбутніх фахівців (Л.Тархан, І.Кондаков, Л.Хоружа та інші).

Для вирішення завдань були використані такі методи дослідження:

- теоретичні: аналіз філософської, педагогічної, психологічної, спеціальної літератури з метою вивчення проблеми та визначення теоретико-методологічних основ дослідження; вивчення й узагальнення педагогічного досвіду з метою вибору педагогічного інструментарію для розробки системи оцінювання технічної компетентності у студентів; метод моделювання при визначенні технічної компетентності майбутніх учителів інформатики;

- емпіричні: методи збору інформації (анкетування, опитування, спостереження) з метою виявлення рівня сформованості технічної компетентності у майбутніх учителів інформатики; педагогічний експеримент з метою перевірки системи оцінювання технічної компетентності майбутніх учителів інформатики в процесі навчання комп'ютерних дисциплін;

- методи математичної статистики (перевірка статистичних гіпотез, критерій Пірсона) для аналізу результатів експериментальної роботи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- вперше теоретично обґрунтовано та розроблено систему оцінювання (цілі, зміст, принципи, метод, технологію) технічної компетентності майбутніх учителів інформатики в процесі навчання комп'ютерних дисциплін, яка побудована на основі комплексної кількісної оцінки знаннєвого та особистісного компонентів компетентності;

- набула подальшого розвитку модель технічної компетентності майбутніх учителів інформатики за рахунок виділення складових системи діяльності фахівця (предмета, засобів, умов, процесу, результату діяльності);

- удосконалено шкали інтегрованого оцінювання знаннєвого та особистісного компонентів компетентності за рахунок уведення шкал для дисциплін загальноосвітнього, професійно-орієнтованого, спеціального циклів підготовки фахівців.

Практичне значення результатів дослідження полягає у розробці та впровадженні в процес навчання комп'ютерних дисциплін системи оцінювання технічної компетентності майбутніх учителів інформатики; навчального посібника «Вища освіта України в парадигмі євроінтеграції», який рекомендовано Міністерством освіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів (№ 14/18-Г-393 від 11.02.2008 р.).

Систему оцінювання технічної компетентності майбутніх учителів інформатики в процесі навчання комп'ютерних дисциплін було впроваджено в практику роботи Харківського гуманітарно-педагогічного інституту (довідка про впровадження № 01 - 13/989 від 18.11.2009р.); Української інженерно-педагогічної академії (довідка про впровадження № 103 - 04 - 118 від 27.04.2009р.), Харківського національного університету радіоелектроніки (довідка про впровадження № 01 - Д - 1003 від 03.11.2009р.), Бердянського державного педагогічного університету (довідка про впровадження № 57/35-01.43 від 14.09.2009р.).

Матеріали дослідження можуть бути використані для подальшого удосконалення процесу професійно-практичної підготовки студентів технічних та педагогічних закладів освіти.

Вірогідність та обґрунтованість результатів дослідження забезпечено запровадженням комплексу методів, адекватних об'єкту, предмету, меті, гіпотезі й завданням дослідження; підтвердженням основних теоретичних положень результатами експериментальної перевірки; упровадженням результатів дослідження в практику роботи вищих навчальних закладів.

Особистий внесок здобувача. У працях, написаних у співавторстві, здобувачеві належать (відповідно до списку наукових праць): у роботі [1] - визначення структури професійної компетентності фахівців.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях: «Украина в системе современных цивилизаций: трансформации государства и гражданского общества» (Одеса, 2008р.); «Традиція та інновація в науці та освіті» (Одеса, 2008р.); «Освіта і доля нації: Український вимір педагогічного поступу» (Харків, 2008р.); «Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка» (Суми, 2009р.); «Професіоналізм педагога. Інноваційні підходи до процесу його формування» (Краматорськ, 2008р.); «Освіта і доля нації: Антикризовий потенціал освіти і виховання» (Харків, 2009р.); «Ціннісні пріоритети освіти у XXI столітті: Європейський вектор розвитку вищої школи» (Луганськ - Москва, 2009р.); «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (м. Київ, 2009р.); «Перспективні напрями і способи реалізації інноваційних технологій у системі європейської вищої освіти» (Ужгород - Високі Татри, 2009).

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження опубліковані у 18 наукових і науково-методичних працях (17 без співавторів), із них 14 - у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 - у матеріалах наукових конференцій, 1 - навчально-методичний посібник.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 3 додатків на 40 сторінках, списку використаних джерел на 16 сторінках (176 найменувань). Загальний обсяг дисертації складає 204 сторінки, із них основного тексту - 164 сторінки. Робота містить 15 таблиць на 16 сторінках і 14 рисунків на 8 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, методологічні й теоретичні основи, розкрито наукову новизну, практичне значення, викладено особистий внесок дисертанта, наведено дані про впровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Структура та зміст технічної компетентності майбутніх учителів інформатики в процесі навчання комп'ютерних дисциплін» проведено аналіз структури професійної компетентності майбутніх учителів інформатики, визначено теоретичні засади структури та змісту технічної компетентності цих фахівців в процесі навчання комп'ютерних дисциплін, розроблено модель технічної компетентності майбутніх учителів інформатики, проведено аналіз існуючих систем оцінювання технічної компетентності майбутніх фахівців.

Аналіз сучасних умов реформування освітньої галузі показав, що одним із пріоритетних шляхів модернізації освітнього простору є реалізація компетентнісного підходу як нової концепції освіти, що відображає сучасні зміни у суспільстві та орієнтована на відтворення якостей особистості ХХІ століття (О.Гура, В.Журавський, Л.Карпова, І.Кондаков та інші). На основі аналізу літературних джерел (А.Богуш, О.Дубасенюк, Н.Лобанова, А.Маркова) було визначено поняття «професійна компетентність» через комплексну характеристику особистості, що базується на сукупності знань, умінь, навичок виконання педагогічних завдань, особистісних і професійних якостей, що обумовлюють високий професійний рівень реалізації педагогічної діяльності.

Узагальнення результатів теоретичного аналізу щодо виділення компонентів професійної компетентності (Н.Кузьміна, О.Мартинюк, А.Хуторський, А.Шишко) дозволило визначити структуру професійної компетентності майбутнього вчителя інформатики, яка містить операційно-технологічний, ціннісно-особистісний та інформаційний компоненти. Подальший аналіз (В.Котенко, Н.Попович, С.Тришина) надав можливість у структурі інформаційного компонента виділити технічну компетентність як основу реалізації професійної компетентності майбутнього учителя інформатики, оскільки передбачає володіння базовими знаннями про будову та принципи дії комп'ютерної техніки.

На основі аналізу літературних джерел було визначено поняття «технічна компетентність майбутнього вчителя інформатики» як інтегральна якість особистості, що базується на системі знань, умінь, навичок та сукупності професійно-важливих якостей, сформованість яких дозволяє фахівцеві ефективно реалізовувати професійну діяльність щодо володіння апаратно-технічною складовою комп'ютерної техніки. Структуру технічної компетентності утворюють знаннєвий та особистісний компоненти. Їхній зміст визначено на основі діяльнісного підходу, реалізація якого дозволила виокремити систему знань, умінь, навичок використання предмета (засобів) та реалізації процесу професійної діяльності вчителем інформатики (знаннєвий компонент); умови та результат реалізації діяльності у вигляді сукупності професійно важливих якостей учителя інформатики (особистісний компонент). Серед таких якостей виділено: організація та структурування власних знань; розв'язання проблемних ситуацій; одержання інформації з різних джерел (друкованих, електронних, у режимі комунікації з людьми); установлення причинно-наслідкових зв'язків; представлення критичної оцінки; обґрунтування власної точки зору; робота в команді (колективі); гнучкість; креативність. За результатами дослідницької роботи розроблено модель технічної компетентності майбутнього вчителя інформатики (рис. 1).

Отже, розроблена модель містить три рівні: перший рівень включає систему знань, умінь та навичок використання технічних пристроїв персонального комп'ютера (системної плати, блоку живлення, процесора, співпроцесора, контролерів клавіатури, миші, монітора, вінчестера, CD\DVD-ROM, оперативного запам'ятовуючого пристрою, постійного запам'ятовуючого пристрою); другий рівень містить систему знань, умінь та навичок вибору, експлуатації, ремонту, модернізації технічних пристроїв персонального комп'ютера; третій рівень - сукупність професійно важливих якостей, необхідних майбутньому вчителеві інформатики для успішної реалізації професійної діяльності.

Проведений аналіз існуючих систем оцінювання технічної компетентності майбутніх фахівців (М.Бабич, Я.Глинський, А.Кучулгов, Н.Морзе, Ю.Опадчий, О.Пушкар) виявив їхню спрямованість лише на оцінку відповідних знань, умінь та навичок тих, хто навчається, без урахування професійно важливих якостей особистості, що не відповідає ні європейським, ні російським, ні українським вимогам державного стандарту підготовки фахівців. Таким чином, було визначено проблему дослідження - розробка методичної системи оцінювання технічної компетентності майбутніх учителів інформатики, яка повинна вимірювати сформованість як системи знань, умінь та навичок студентів, так і їхні професійно важливі якості.

У другому розділі «Теоретичні та методичні засади розробки системи оцінювання технічної компетентності майбутніх учителів інформатики в процесі навчання комп'ютерних дисциплін» визначено теоретичні основи розробки систем оцінювання професійної компетентності фахівців, проведено аналіз існуючих систем оцінювання професійної компетентності майбутніх фахівців, теоретично обґрунтовано та розроблено методичну систему оцінювання технічної компетентності майбутніх учителів інформатики в процесі навчання комп'ютерних дисциплін.

Аналіз літератури (В.Кукушина, Є.Рапацевич, М.Фіцула) надав можливість трактувати поняття «оцінювання» як визначення й вираження в умовних одиницях (балах), а також в оцінних судженнях викладача навчальних досягнень студентів відповідно до вимог навчальних програм. На основі аналізу літературних джерел (Д.Іванов, В.Лозова, Н.Мойсеюк, В.Нагаєв, О.Овчарук) визначено вимоги до систем оцінювання професійної компетентності майбутніх фахівців, а саме: об'єктивність, систематичність, гласність, надійність, валідність, індивідуальний характер, всебічність, різноманітність форм і методів оцінювання, етичність, оптимізація, інтегральне оцінювання всіх структурних компонентів компетентності. Проведений аналіз існуючих систем оцінювання професійної компетентності (О.Гура, Л.Карпова, О.Овчарук, Л.Тархан, Л.Хоружа) надав можливість визначити оптимальне співвідношення знаннєвого та особистісного компонентів, що обумовлено спрямованістю навчальної дисципліни, вивчення якої забезпечує формування компетентності. Так, якщо дисципліна входить до структури циклу загальноосвітньої підготовки, має пріоритет формування теоретичної бази, то співвідношення знаннєвого та особистісного компонентів становить 80%-20% відповідно. У випадку вивчення дисципліни спеціального циклу, коли акценти підготовки визначаються необхідністю розвитку у майбутніх фахівців професійно важливих якостей, формуванню аутокомпетенетності, таке співвідношення набуває вигляду 60%-40%. При вивченні дисципліни професійно-орієнтованого циклу підготовки тип співвідношення становить 70%-30%.

За результатами проведеної дослідницької роботи в якості основи розробки системи оцінювання технічної компетентності майбутніх учителів інформатики обрано шкалу ECTS, як таку, що відповідає визначеним вимогам до систем оцінювання, дозволяє врахувати знаннєвий та особистісній компоненти технічної компетентності та варіювати співвідношення між ними. Систему оцінювання технічної компетентності майбутніх учителів інформатики представлено через її ціль, зміст, принципи, методи, форми та засоби реалізації. Метою розробленої системи є двокомпонентна оцінка і знаннєвої, і особистісної складової технічної компетентності тих, хто навчається. У контексті розробки системи оцінювання змістом є ті характеристики, що підлягають оцінці, тобто це зміст технічної компетентності майбутніх учителів інформатики, а саме знаннєвого та особистісного її компонентів. Вихідні положення системи оцінювання представлено через сукупність вимог до її розробки. Їхнє врахування дозволило розробити метод та технологію оцінювання компетентності, що складає основу системи оцінювання технічної компетентності (табл. 1).

Таблиця 1. Метод та технологія оцінювання компетентності майбутніх фахівців

Розроблена система оцінювання компетентності є універсальною й включає інтегровану оцінку як знаннєвого, так і особистісного компонентів, що визначається на основі принципу кількісного співвідношення балів щодо оцінювання цих компонентів до кількості годин, що відводиться на вивчення конкретного модуля, виконання певного виду робіт студентами тощо.

В якості методів визначення технічної компетентності майбутніх учителів інформатики було визначено усне опитування, письмовий контроль, тестовий контроль, програмований контроль, практична перевірка, метод самоконтролю, метод самооцінки, аналіз ситуації, інсценування проблем, моделювання ситуації, створення портфоліо, метод проектів тощо.

У третьому розділі «Експериментальна перевірка системи оцінювання технічної компетентності майбутніх учителів інформатики в процесі навчання комп'ютерних дисциплін» визначено організаційно-методичні основи експериментального дослідження, способи обробки та аналізу результатів.

Мета експерименту полягала у перевірці системи оцінювання технічної компетентності майбутніх учителів інформатики в процесі навчання комп'ютерних дисциплін.

Дослідно-експериментальною базою дослідження був Харківський гуманітарно-педагогічний інститут і Бердянський державний педагогічний університет. У експерименті було задіяно 212 студентів денної та заочної форм навчання спеціальності «Інформатика», кваліфікації - «Учитель інформатики загальноосвітніх навчальних закладів І - ІІ ступенів». При розподілі груп на контрольну та експериментальну було здійснено їх попереднє вирівнювання за рівнем базової комп'ютерної підготовки. За даними статистичного аналізу, проведеного за критерієм Пірсона (при <0,05), виявлено статистичну однорідність отриманих результатів. Таким чином, КГ та ЕГ мали рівноцінні початкові умови.

На другому етапі експерименту у студентів експериментальної групи оцінювання технічної компетентності було реалізовано за розробленою системою при вивченні дисципліни «Фізичні основи роботи комп'ютерних систем». Метою навчальної дисципліни є формування технічної компетентності майбутніх учителів інформатики у галузі теорії побудови та функціонуванні основних пристроїв, вузлів та базових елементів сучасної комп'ютерної техніки, оцінки технічного стану комп'ютерної схемотехніки, аналізу умов функціонування та синтезу схем із заданими характеристиками. Оцінювання результатів навчання за дисципліною «Фізичні основи роботи комп'ютерних систем» у студентів контрольної групи здійснювалось за традиційною системою оцінки системи знань, умінь та навичок, у студентів експериментальної групи - за розробленою системою. Результати показали, що високі оцінки технічної компетентності отримали 23% студентів експериментальної групи (оцінку «А» отримали 6%, оцінку «В» - 17%), середні оцінки - 52% студентів (оцінку «С» отримали 23%, оцінку «D» - 29%), низькі оцінки - 25% респондентів (оцінку «E» отримали 21%, оцінку «FX» - 4%). Оскільки в межах розробленої системи здійснювалось оцінювання як знаннєвого, так і особистісного компонентів, то отримані результати були порівняні лише за оцінками сформованості знань, умінь та навичок студентів експериментальної та контрольної груп. Тому здійснено перерахунок результатів оцінювання знаннєвого компонента компетентності студентів експериментальної групи за умов його 100 % реалізації на основі використання відсоткових співвідношень. Отримані результати представлені на рис. 2.

Статистичний аналіз даних (за критерієм Пірсона) виявив суттєву перевагу оцінок сформованості знаннєвого компонента технічної компетентності в студентів ЕГ порівняно зі студентами КГ. Так, високі оцінки сформованості знаннєвого компонента компетентності демонструє 37% студентів експериментальної групи і 21% студентів контрольної групи, середні оцінки - 46% студентів експериментальної групи і 51% студентів контрольної групи, низькі оцінки - 17% і 28% відповідно.

Подальший аналіз результатів сформованості системи знань, умінь та навичок у межах кожної теми дисципліни «Фізичні основи роботи комп'ютерних систем» показав, що збільшення позитивних оцінок знань, умінь та навичок студентів експериментальної групи вищий за цей показник у студентів контрольної групи. Для виявлення чинників, що сприяли отриманню таких результатів, нами було проведено додаткове опитування, анкетування студентів ЕГ.

У результаті опитування та спостереження було виявлено, що у 80% студентів експериментальної групи ставлення до навчання стало більш серйозним, цілеспрямованим; навчання стало менш значущим для 6% студентів і не змінилося в 14% студентів. На питання «Що спричинило зміни у ставленні до процесу навчання?» більшість студентів відзначили таким фактором розуміння ними, що оцінюють не лише рівень знань, умінь та навичок, а й їхні особистісні якості. Це і спонукало їх більш ретельно готуватися до занять, реалізовувати творчий підхід при виконанні завдань, працювати в колективі тощо.

За даними анкетування було встановлено, що більшість студентів експериментальної групи (91%) розуміють, які професійно важливі якості є обов'язковими для вчителя інформатики. В той же час лише 67% студентів контрольної групи демонструють цю можливість і 20% респондентів цієї групи не впевнені у правильності своїх суджень. 80% студентів експериментальної групи задоволені вивченням сформованості у них професійно важливих якостей особистості. Додаткове опитування виявило, що цьому сприяла розроблена система оцінювання, оскільки студентам на кожному занятті повідомлялись результати оцінки їхніх особистісних якостей. Це дозволяло студентам коригувати власні навчальні дії у випадку зменшення показників сформованості професійно важливих якостей. У порівнянні тільки 43% студентів контрольної групи задоволені вивченням сформованості цих якостей у себе і 27% недостатньо впевнені. У абсолютної більшості студентів експериментальної групи (93%) є потреба у самовдосконаленні професійно важливих якостей. В той же час лише 17% опитуваних контрольної групи відчули таку потребу. Це свідчить про позитивний вплив розробленої системи оцінювання на бажання студентів експериментальної групи до саморозвитку, самонавчання.

Таким чином, отримані результати анкетування студентів експериментальної групи є вищими у порівнянні зі студентами контрольної групи. Тому за умов виключення впливу додаткових факторів можна зробити висновок, що використання розробленої системи оцінювання технічної компетентності спричинило розуміння й підвищення значущості формування професійно важливих якостей для студентів експериментальної групи, що і обумовило більш високі показники сформованості знаннєвого компонента компетентності у студентів ЕГ у порівнянні з відповідними результатами студентів КГ. Тобто розуміння студентом, що оцінюють і його особистісні якості, на основі внутрішнього оперативного зворотнього зв'язку спричиняє і більш високі результати сформованості знаннєвого компонента компетентності. Узагальнення отриманих даних обумовило формулювання висновку про те, що в умовах використання розробленої системи оцінювання технічної компетентності у майбутніх учителів інформатики якість навчання підвищилась за рахунок точності, адекватності, прогностичності оцінок та появи додаткового оперативного зворотнього зв'язку за професійно важливими якостями. Підвищення прогностичності за розробленою системою забезпечується тим, що прогноз робиться не тільки на основі знаннєвого компонента компетентності, а й з урахуванням професійно важливих якостей. Таким чином, висунута на початку дослідження наукова гіпотеза отримала своє підтвердження.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове розв'язання наукової проблеми теоретичного обґрунтування, розробки та впровадження системи оцінювання технічної компетентності майбутніх учителів інформатики в процесі навчання комп'ютерних дисциплін. Вирішення цієї проблеми можливе за умов розробки цілей, змісту, принципів, методу та технології оцінювання технічної компетентності на основі комплексної кількісної оцінки всіх її компонентів.

1. Проведений аналіз тенденцій вищої національної освіти, інтеграції України у світове співтовариство виявив підвищення значущості проблеми підготовки висококваліфікованих фахівців на основі сучасних підходів до навчання, одним із яких є компетентісний підхід. У цьому контексті набувають актуальності питання професійної компетентності фахівців, зокрема майбутніх учителів інформатики. Узагальнення філософського і педагогічного підходів дозволило визначити поняття «професійна компетентність майбутнього вчителя» як комплексну характеристику особистості, яка базується на сукупності знань, умінь, навичок виконання педагогічних завдань, особистісних і професійних якостей, що обумовлюють високий професійний рівень реалізації педагогічної діяльності. Проведений аналіз літературних джерел дозволив виділити у структурі професійної компетентності майбутнього вчителя інформатики операційно-технологічний компонент, інформаційний компонент, ціннісно-особистісний компонент. У процесі дослідницької роботи визначено, що основою реалізації професійної компетентності майбутнього вчителя інформатики є технічна компетентність як структурний елемент інформаційної компетентності, що передбачає розуміння принципів роботи, можливостей технічних пристроїв, володіння комп'ютерною технікою.

2. На основі аналізу літературних джерел, узагальнення педагогічного досвіду підготовки фахівців технічну компетентність майбутнього вчителя інформатики визначено як інтегральну якість особистості, що базується на системі знань, умінь, навичок та сукупності професійно-важливих якостей, сформованість яких дозволяє фахівцеві ефективно реалізовувати професійну діяльність щодо володіння апаратно-технічною складовою комп'ютерної техніки.

На основі положень системного, діяльнісного підходів до навчання, положень професійної діяльності фахівців та їхньої підготовки розроблено модель технічної компетентності майбутнього учителя інформатики, що містить три рівні: перший рівень включає систему знань, умінь та навичок використання технічних пристроїв персонального комп'ютера; другий рівень містить систему знань, умінь та навичок вибору, експлуатації, ремонту, модернізації технічних пристроїв персонального комп'ютера; третій рівень - сукупність професійно важливих якостей, необхідних майбутньому вчителеві інформатики для успішної реалізації професійної діяльності.

Проведений аналіз існуючих систем оцінювання технічної компетентності майбутніх учителів інформатики виявив їхню спрямованість на оцінку відповідних знань, умінь та навичок студентів та відсутність умов оцінювання професійно важливих якостей особистості, що спричиняє недостатній рівень точності та адекватності інформації щодо сформованості компетентності у майбутніх фахівців. Це і визначило проблему дослідження - розробка методичної системи оцінювання технічної компетентності майбутніх учителів інформатики, яка повинна вимірювати сформованість як системи знань, умінь та навичок студентів, так і їхні професійно важливі якості.

3. На основі узагальнення результатів аналізу літературних джерел сформовано перелік вимог до оцінювання професійної компетентності майбутніх фахівців, а саме об'єктивність, систематичність, гласність, надійність, валідність, індивідуальний характер, всебічність, різноманітність форм і методів контролю, етичність, оптимізація, інтегральне оцінювання всіх структурних компонентів компетентності.

Методична система оцінювання технічної компетентності майбутніх учителів інформатики містить такі структурні елементи, як ціль, зміст, принципи, методи та форми. Ціллю системи оцінювання технічної компетентності майбутніх учителів інформатики є двокомпонентна оцінка і знаннєвої, і особистісної складової технічної компетентності тих, хто навчається. Змістом системи оцінювання є зміст технічної компетентності майбутніх учителів інформатики, який було визначено як сукупність знань, умінь, навичок (знаннєвий компонент) та професійно важливих якостей особистості (особистісний компонент).

На основі аналізу літературних джерел, педагогічного досвіду оцінки професійної компетентності майбутніх фахівців нами запропоновано наступні типи співвідношень знаннєвого та особистісного компонентів в залежності від місця дисципліни в навчальному плані підготовки студентів: для дисциплін загальноосвітнього циклу підготовки - 80%-20%; для дисциплін професійно-орієнтованого циклу підготовки - 70%-30%; для дисциплін спеціального циклу підготовки - 60%-40%. На основі результатів проведеного дослідження розроблено систему оцінювання компетентності, яка є універсальною і включає інтегровану оцінку як знаннєвого, так і особистісного компонентів, що визначається на основі принципу кількісного співвідношення балів щодо оцінювання цих компонентів до кількості годин, що відводиться на вивчення конкретного модуля, виконання певного виду робіт студентами тощо.

4. У процесі експериментального дослідження було зафіксовано, що високі оцінки технічної компетентності отримали 23% студентів експериментальної групи, середні оцінки - 52% опитуваних, низькі оцінки - 25% респондентів. Порівняння результатів сформованості знаннєвого компонента технічної компетентності досліджуваних виявило перевищення відповідних оцінок у студентів експериментальної групи. Так, високі оцінки сформованості знаннєвого компонента компетентності демонструє 37% студентів експериментальної групи і 21% студентів контрольної групи, середні оцінки - 46% студентів експериментальної групи і 51% студентів контрольної групи, низькі оцінки - 17% і 28% відповідно. За критерієм Пірсона при <0,05 отримані результати є статистично значущими. Аналіз результатів анкетування досліджуваних щодо оцінки ними сформованості професійно важливих якостей особистості показав перевищення всіх показників у студентів експериментальної групи у порівнянні зі студентами контрольної групи. Отже, використання розробленої системи оцінювання технічної компетентності спричинило розуміння і підвищення значущості формування професійно важливих якостей для студентів експериментальної групи, що і обумовило більш високі показники сформованості знаннєвого компонента компетентності у студентів ЕГ у порівнянні з відповідними результатами студентів КГ. Узагальнення результатів експериментального дослідження дозволило зробити висновок, що використання розробленої системи оцінювання дозволяє підвищити якість навчання за рахунок точності, адекватності, прогностичності оцінок та появи оперативного зворотнього зв'язку як за оцінкою, так і за професійно важливими якостями.

Зазначене вище підтверджує висунуту гіпотезу дослідження й свідчить про виконання завдань і досягнення поставленої мети дослідження.

Виконане дослідження не вирішує всіх аспектів розв'язання проблеми оцінювання технічної компетентності майбутніх учителів інформатики. Подальшого розвитку потребують: визначення теоретичних засад розробки комп'ютерних засобів реалізації системи оцінювання технічної компетентності; теоретичні засади реалізації системи оцінювання технічної компетентності в умовах дистанційного навчання.

CПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ

Навчально-методичні праці

1. Отрошко Т.В. Вища освіта України в парадигмі євроінтеграції (курс лекцій): [навч. посібник] / Г.Ф.Пономарьова , А.А.Харківська , Т.В.Отрошко. - Харків: ФОП Андрєєв К.В., 2008. - 245 с. (Авторські. - С. 153-229).

Статті у наукових фахових виданнях

2. Отрошко Т.В. Організація позакласної та виховної роботи з використанням інформаційних і комунікаційних технологій / Т.В.Отрошко // Наукові записки кафедри педагогіки: Зб. наук. праць ХНУ імені В.Н. Каразіна. -2008. - Вип. XXI. - C. 164-172.

3. Отрошко Т.В. Впровадження сучасних інформаційних технологій у навчально-виховний процес - запорука розвитку особистості / Т.В.Отрошко // Наукові записки. Серія: Психолого-педагогічні науки. -2008. - № 5. - C. 48-50.

4. Отрошко Т.В. Моделювання як специфічний засіб і форма наукового пізнання / Т.В.Отрошко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. -2008. - Вип. 50. - С. 302-306.

5. Отрошко Т.В. Організація навчально-виховного процесу ВНЗ на базі інформаційних і комунікаційних технологій в умовах глобалізації освіти / Т.В.Отрошко // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. праць ХНПУ імені Г. Сковороди. - 2008. - Вип. 28. - С. 84-88.

6. Отрошко Т.В. Впровадження кредитно-модульної системи навчання: особливості формування навчальних планів / Т.В.Отрошко // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка. - 2008. - Вип. 11. - С. 229-244.

7. Отрошко Т.В. Формування навчального середовища в умовах застосування засобів інформаційних і комунікаційних технологій / Т.В.Отрошко // Педагогіка: Вісник Прикарпатського університету. - 2008. - Вип. XXVI-XXVII. - С. 140-145.

8. Отрошко Т.В. Впровадження моніторингу якості знань - необхідна вимога сучасної освіти / Т.В.Отрошко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. - 2009. - Вип. 55. - С. 234-238.

9. Отрошко Т.В. Україна в контексті Болонського процесу: оновлення навчальних планів / Т.В.Отрошко // Наукові записки. Серія: Психолого-педагогічні науки. - 2009. - №1. - С. 20-23.

10. Отрошко Т.В. Підготовка компетентних фахівців у галузі інформаційних технологій - соціальне замовлення, обумовлене інформатизацією сучасного суспільства / Т.В.Отрошко // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Т.Шевченка. - 2009. - №23. - С. 231-237.

11. Отрошко Т.В. Система оцінювання знань технічної компетентності майбутніх учителів інформатики в процесі навчання комп'ютерним дисциплінам / Т.В.Отрошко // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія №13. Проблеми трудової та професійної підготовки. - 2009. - Вип. 4. - С. 105-111.

12. Отрошко Т.В. Інформаційний компонент професійної компетентності - основа діяльності майбутнього вчителя інформатики / Т.В.Отрошко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Соціологія. Психологія. Педагогіка». - 2009. - Том III (15) - С. 373-378.

13. Отрошко Т.В. Критерії оцінювання технічної компетентності: розрахунок балів / Т.В.Отрошко // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія №13. Проблеми трудової та професійної підготовки. -2009. - Вип. 5. - С. 146-155.

14. Отрошко Т.В. Інформатична компетентність як важлива функція в діяльності учителя інформатики / Т.В.Отрошко // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. - 2009. - Вип. 4 (57). - С. 389-396.

15. Отрошко Т.В. Модель технічної компетентності майбутніх вчителів інформатики / Т.В.Отрошко // Проблеми інженерно-педагогічної освіти. - Харків, 2009. - № 24-25. - С. 177-188.

Матеріали конференцій

16. Отрошко Т.В. Особливості впровадження сучасних інформаційних технологій, зокрема у галузі освіти / Т.В. Отрошко // Традиція та інновація в науці та освіті: матер. міжнар. наук. конф. - Одеса: Південноукраїнський держ. пед. ун-т імені К.Д. Ушинського, 2008. - С. 88-91.

17. Отрошко Т.В. Інформаційні технології навчання як засіб інтеграції вищої освіти до Європейського освітнього простору / Т.В. Отрошко // Украина в системе современных цивилизаций: трансформации государства и гражданского общества: матер. II-й междунар. научно-практич. конф. - Одеса: ВМВ, 2008. - С. 47-48.

18. Отрошко Т.В. Болонський процес та модернізація системи вищої освіти України / Т.В.Отрошко // Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка: матер. міжнар. науково-практ. конф. - Суми: РВВ СОІППО, 2009 - С. 86-91.

Размещено на Allbest.ru