Формування інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів у процеcі навчання природничо-математичних дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Житомирський державний університет імені Івана Франка

УДК 377.36:33:004

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів у процеcі навчання природничо-математичних дисциплін

13.00.04 - теорія i методика професійної освіти

Карлінська Яніна Валеріївна

Житомир - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Житомирському державному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:кандидат педагогічних наук, доцент Березюк Олена Станіславівна, Житомирський державний університет імені Івана Франка, доцент кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти:

член-кореспондент АПН України, доктор педагогічних наук, професор Ярошенко Ольга Григорівна, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, професор кафедри методики викладання природничо-географічних дисциплін та екології, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, доцент, Бондар Світлана Пилипівна, Інститут педагогіки АПН України, провідний науковий співробітник лабораторії дидактики, м. Київ.

Захист відбудеться 16 березня 2010 р. об 11 год на засіданні спеціалізованої вченої ради К.14.053.01 в Житомирському державному університеті імені Івана Франка за адресою: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40, 2-й поверх, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Житомирського державного університету імені Івана Франка (10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40).

Автореферат розісланий 15 лютого 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради С.Л. Яценко

Загальна характеристика роботи

Актуальність і доцільність дослідження. Становлення нової освітньої парадигми в українській освіті зумовлено соціально-економічними перетвореннями, інтенсивним розвитком сучасних технологічних процесів, підвищенням вимог до виробничих функцій майбутнього спеціаліста, зокрема економіста, комерсанта. Це значною мірою вимагає вдосконалення підготовки фахівців економічного профілю у вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації, до яких належать і комерційні коледжі. Організація фахової підготовки майбутнього економіста передбачає орієнтацію на подальшу професійну діяльність у контексті застосування сучасних інформаційних технологій навчання, впровадження якісно нових, дієвих дидактичних моделей, спрямованих на формування ключових компетентностей молодого спеціаліста.

У цьому контексті перед викладачами вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації постає проблема поєднання традиційних методів навчання з новими педагогічними технологіями, спрямованими, зокрема, на формування в студентів інформаційної компетентності у процесі викладання конкретних дисциплін.

Різні аспекти пошуку ефективних форм навчально-пізнавальної діяльності відображені в працях зарубіжних та вітчизняних педагогів (Дж. Дьюї, Я. А. Коменський, Й. Г. Песталоцці, К. Д. Ушинський, В. О. Сухомлинський, С.Т. Шацький та ін.).

Важливими для нашого дослідження є положення про формування професійної компетентності в сучасній філософії освіти (В. П. Андрущенко, А. А. Герасимчук, І. А. Зязюн, В. Г. Кремень, П. Ю. Саух та ін.), ідеї неперервної професійної освіти (С. У. Гончаренко, О. А. Дубасенюк, Н. Г. Ничкало, О. Г. Ярошенко та ін.), основні підходи до підготовки фахівців у вищій школі (А. М. Алексюк, В. І. Бондар, С. С. Вітвицька, С. В. Лісова, О.М.Пєхота та ін.), теоретичні положення компетентнісної освіти (Г. П. Васянович, О. І. Пометун, Н. В. Кузьміна та ін.), теоретико-методологічні основи впровадження сучасних педагогічних технологій професійної підготовки (В. П. Беспалько, Р. С. Гуревич, В. В. Обозний, С. О. Сисоєва, О. М. Спірін, І. С. Якиманська та ін.).

Упровадження комп'ютерних технологій в освітній процес вищих навчальних закладів стали об'єктом уваги вчених Н. В. Апатова, А. Ф. Верланя, М. Ю. Кадемії, С. А. Ракова, Ю. В. Триуса та інших.

У дисертаційних дослідженнях останніх років накопичено значний досвід щодо проблеми формування інформаційних компетентностей у сфері професійної підготовки (О. М. Гончарова, О. В. Нікулочкіна, Л. О. Савчук); розглянуто питання формування професійних знань у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін (В. А. Копетчук, О. М. Королюк); підготовку студентів економічних спеціальностей до використання програмних комп'ютерних систем (Є. Р. Бенькович, Н. О. Голівер, Г. Я. Дутка).

Сама ж технологія формування інформаційної компетентності студентів у процесі вивчення окремих дисциплін лишається поки що поза увагою науковців. Можна виділити суперечності, які визначають специфіку процесу формування інформаційної компетентності майбутніх спеціалістів економічного профілю між: постійно зростаючими вимогами суспільства до інформаційно компетентної особи та недостатнім вирішенням цієї проблеми в системі освіти у вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації, зокрема в комерційних коледжах; необхідністю формування інформаційної компетентності як функціонально та особистісно значущої професійної якості майбутнього економіста та відсутністю науково обґрунтованих підходів до цілісного вирішення цієї проблеми; сучасними вимогами до якості професійної підготовки випускників комерційних коледжів і відсутністю системи науково-методичного забезпечення формування інформаційної компетентності студентів.

Актуальність проблеми та її недостатня теоретична й практична розробленість зумовили вибір теми нашого дослідження "Формування інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка „Формування професійної майстерності вчителів в умовах Європейської інтеграції” (номер державної реєстрації - РК № 0106V005409). Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № 2 від 18. 10. 2006 ) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 3 від 20. 04. 2007).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці моделі формування інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан проблеми в науковій теорії та педагогічній практиці, уточнити сутність базових понять дослідження.

2. Обґрунтувати педагогічні умови формування інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін.

3. Визначити критерії та показники рівнів сформованості інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів.

4. Обґрунтувати модель формування інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін та експериментально перевірити її педагогічну результативність.

5. Розробити науково-методичний супровід формування інформаційної компетентності та у процесі вивчення спецкурсу „Нові інформаційні технології у процесі навчання природничо-математичних дисциплін” для викладачів та студентів коледжів економічного профілю.

Об'єктом дослідження є професійна підготовка студентів економічного профілю.

Предмет дослідження: зміст, методи, засоби формування інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що ефективного формування інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів можна досягти, якщо в навчально-виховному процесі комерційних коледжів забезпечити впровадження моделі формування інформаційної компетентності студентів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін на основі єдності та взаємодії всіх її компонентів; ураховуючи специфіку та інформаційно-творчі можливості природничо-математичних дисциплін, супроводжуючи навчально-виховний процес систематичним діагностуванням рівнів виявлення досліджуваного явища.

Методологічною основою дослідження є загальнофілософські положення про взаємозв'язок і взаємозумовленість явищ та процесів навколишнього світу, єдність теорії та практики навчання, основні дидактичні принципи, теорія інтегрованого навчання, теорія діяльнісного підходу до підготовки фахівців; єдність теоретичної та практичної пізнавальної діяльності; психолого-педагогічні теорії розвитку й саморозвитку професійних якостей особистості в процесі навчальної діяльності; теорії індивідуального та особистісно орієнтованих підходів до підготовки майбутніх фахівців у навчальних закладах системи вищої освіти.

Теоретичною основою дослідження є: загальнофілософські та загальнопедагогічні концепції (К. А. Абульханова-Славська, М.М. Алексєєв, В. П. Андрущенко, Л. П. Буєва, І. А. Зязюн О.І. Пометун та ін.); ідеї формування професійної компетентності майбутніх спеціалістів (В. А. Адольф, О. Є. Антонова, Ю. К. Бабанський, В. І. Бондар, В. П. Беспалько, О. С. Березюк, Б. С. Гершунський, А. К. Маркова, Н. Г. Ничкало, А. О. Реан, Н. Ф. Тализіна та ін.); положення щодо вдосконалення змісту та методики вивчення природничо-математичних дисциплін (С. П. Бондар, М. І. Бурда, Н. М. Буринська, А. Ф. Верлань, С. У. Гончаренко, Ю. І. Мальований, А. В. Степанюк, О. Г. Ярошенко та ін.), розробки педагогічно-програмних засобів та використання їх у процесі підготовки майбутніх економістів (Є. Р. Бенькович, В. І. Гриценко, Н. В. Уйсімбаєва та ін.); теорія формування інформаційних компетентностей у сфері професійної підготовки (О. М. Гончарова, М. І. Жалдак, В. І. Клочко, Ю. І. Машбіц, Н. В. Морзе та ін).

Для розв'язання визначених завдань були використані наступні методи дослідження: теоретичні (аналіз, порівняння, систематизація, узагальнення) для вивчення наукової літератури з теми дослідження; встановлення сутності та взаємозв'язку базових понять і структури формування інформаційної компетентності студентів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін комерційних коледжів; емпіричні (педагогічне спостереження, анкетування, тестування, бесіди, опитування) для визначення критеріїв та рівнів сформованості інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін, педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний етапи) для перевірки ефективності авторської моделі; математичні методи статистичної обробки експериментальних даних (розрахунок числових характеристик досліджуваних ознак, критерій Пірсона Х², кореляційно-регресійний і факторний аналізи) для аналізу одержаних даних, встановлення кількісних показників щодо досліджуваних явищ та процесів, перевірки гіпотези дослідження та достовірності висновків.

Організація та основні етапи дослідження. Дослідження проводилося протягом 2004-2009 років у три етапи.

На першому етапі (2004-2005 рр.) - теоретико-аналітичному - проаналізовано філософську, психолого-педагогічну, методичну літературу з проблеми дослідження, обґрунтовано актуальність; сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет, конкретизовано гіпотезу дослідження; розроблено програму дослідно-експериментальної роботи; уточнено базові поняття, визначено педагогічні умови формування інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін.

На другому етапі (2005-2006 рр.) - діагностико-пошуковому - виділено й систематизовано критерії, показники рівнів сформованості інформаційної компетентності студентів, проведено діагностику стану досліджуваної проблеми, теоретично обґрунтовано модель, удосконалено зміст, форми, методи формування інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін; проведено констатувальний етап експерименту, розроблено спецкурс “Нові інформаційні технології у процесі навчання природничо-математичних дисциплін”.

На третьому етапі (2007-2009 рр.) - формувально-узагальнювальному - експериментально перевірено ефективність розробленої моделі; систематизовано одержані дані, узагальнено результати дослідження; сформульовано загальні висновки, визначено перспективи подальших наукових пошуків.

Експериментальна база дослідження: Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі коледжу технологій та бізнесу Волинського національного університету імені Лесі Українки, Житомирського комерційного технікуму, торговельно-економічного коледжу Київського торговельно-економічного університету, Луганського кооперативного технікуму та Тернопільського комерційного коледжу.

Дослідно-експериментальною роботою було охоплено 380 студентів та 35 викладачів природничо-математичних дисциплін комерційних коледжів.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що: уперше розроблено та науково обґрунтовано модель формування інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін, уточнено сутність та взаємозв'язок базових понять “інформаційна компетентність”, “формування інформаційної компетентності студентів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін”; визначено педагогічні умови, критерії та показники рівнів сформованості інформаційної компетентності студентів; удосконалено зміст, форми та методи формування інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін; подальшого розвитку набули положення щодо впровадження у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації сучасних інформаційних педагогічних технологій.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробці та впровадженні спецкурсу „Нові інформаційні технології у процесі навчання природничо-математичних дисциплін” у навчально-виховний процес комерційних коледжів та підготовці методичних рекомендацій для викладачів та студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

Упровадження результатів дослідження здійснено у навчально-виховний процес коледжу технологій та бізнесу Волинського національного університету імені Лесі Українки (акт № 4 від 9. 04. 2009 р.), Житомирського комерційного технікуму (довідка № 117 від 27. 10. 2008 р.), торговельно-економічного коледжу Київського торговельно-економічного університету (акт № 4 від 23. 02.2009 р.), Луганського кооперативного технікуму (акт № 1 від 20. 01. 2009 р.) Тернопільського комерційного коледжу (акт № 2 від 10. 02. 2009 р.)

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження апробовано на науково-практичних конференціях, зокрема міжнародних: „Толерантність як соціогуманітарна проблема сучасності” ( Житомир, 2007 ), „Педагогічна система Антона Макаренка: історія, реалії і перспективи (з нагоди 120-річчя з дня народження)” ( Житомир, 2008 ), „Сучасний український університет: теорія і практика впровадження інноваційних технологій” ( Суми, 2008 ), „Україна в етнокультурному вимірі XVIII - XXI ст.” ( Київ, 2008 ), „Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” ( Вінниця, 2008 ), „Единое образовательное пространство словянских государств в XXI веке: проблемы и перспективы” ( Брянск, 2009 ), „Проблеми освіти у Польщі та в Україні в контексті процесів глобалізації та євроінтеграції” ( Київ-Житомир, 2009 ); всеукраїнських: „Проблеми формування громадянськості учнів шкільними навчальними дисциплінами” ( Житомир, 2006 ), „Спадщина Івана Франка в контексті української освіти та культури” ( Житомир, 2006 ), „Тенденції розвитку професійно-педагогічної освіти в Україні і за кордоном” ( Житомир, 2006 ), „Наука, освіта, суспільство очима молодих” ( Рівне, 2006 ), „Педагогічна спадщина А.С. Макаренка в контексті сучасної гуманістичної освіти” ( Суми, 2008 ), „Проблема формування ціннісних орієнтацій навчальної діяльності учнів загальноосвітніх навчальних закладів у контекстів сучасних вимог до освіти” ( Житомир, 2008 ); „Проблеми та перспективи фізико-математичної освіти в контексті сучасних тенденцій розвитку освітнього простору та педагогічних технологій” ( Одеса, 2009 ); міжрегіональних: „Проблема духовності сучасної молоді: реалії та перспективи” ( Житомир, 2007 ), „Українознавчі концепти спадщини Василя Сухомлинського” ( Житомир, 2008 ); міжвузівських: „Формування духовності молодої людини: методика, практика, досвід” ( Житомир, 2007 ), „Формування інформаційної компетентності студентів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін”, ( Житомир, 2009 ); „Паблік рілейшнз: український досвід” ( Житомир, 2008 ).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображено в 19 одноосібних публікаціях, серед яких - 5 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 10 - у збірниках наукових праць, 3 - у збірниках матеріалів конференцій та семінарів, 1 - методичні рекомендації. інформаційний компетентність коледж студент

Структура та обсяг дисертації: Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (337 найменувань, з них 7 - іноземними мовами). Робота містить 16 додатків, 23 таблиці, 16 рисунків. Загальний обсяг дисертації складає - 268 сторінок, з яких 190 - основного тексту .

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність, визначено мету, завдання об'єкт, предмет дослідження, розкрито основні методи, наукову новизну, практичне значення, а також наведено дані про апробацію та впровадження отриманих результатів .

У першому розділі - "Теоретичні аспекти проблеми формування інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів" - виокремлено основні підходи до вирішення досліджуваної проблеми; розкрито структуру та зміст базових понять „інформаційна компетентність”, „формування інформаційної компетентності студентів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін”; визначено відповідні педагогічні умови формування інформаційної компетентності в студентів комерційних коледжів.

На основі аналізу сучасних наукових підходів до проблеми формування інформаційної компетентності виділено: освітньо-філософський, який орієнтований на дослідження основних механізмів засвоєння знань; соціокультурологічний, у межах якого формування загальної культури особистості розглядається як досвід створення та споживання інформації; інформаційно-технологічний, у контексті якого розвиваються інформаційні потреби, система вмінь, навичок роботи з комп'ютерною технікою; психологічний, спрямований на вироблення інформаційного стилю мислення майбутнього фахівця; дидактичний, орієнтований на становлення компетентної особистості, яка володіє різноманітними способами роботи з інформацією в процесі навчання, праці, дозвілля.

На основі аналізу наукових джерел показано багатогранність поняття "інформаційна компетентність", яка розглядається як інтегративна професійна якість особистості (Н. В. Баловсяк), інтегральне особистісне утворення (П. В. Беспалов), обсяг інформації (В. В. Введенський), особливий спосіб організації предметно-спеціальних знань (Т. М. Гуріна), складова професійної компетентності (Л. Г. Карпова), інтелектуальна особистісна складову в освоєнні інформаційного простору (О. В. Матвієнко) тощо.

На основі осмислення і критичного аналізу наукової літератури визначено сутність наступних базових понять. Інформаційну компетентність визначено як складну інтегративну якість особистості, що включає сукупність знань, умінь і навичок виконання різних видів інформаційної діяльності (збір, аналіз, перетворення, зберігання, пошук й поширення інформації). З'ясовано, що формування інформаційної компетентності студентів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін це складний багатофункціональний інтегрований процес, спрямований на усвідомлення студентами мотивів, потреб інформаційної діяльності, поєднання теоретичної та практичної складових професійної підготовки, введення у зміст навчання природничо-математичних дисциплін інформаційної складової, що забезпечує збереження, обробку, передачу та відображення необхідної інформації.

Під педагогічними умовами формування інформаційної компетентності студентів розуміємо обставини, за яких буде забезпечено ефективний розвиток інформаційної компетентності студентів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін, а саме: належне мотиваційне забезпечення навчального процесу; впровадження інтегрованого та особистісно орієнтованого підходів у ході вивчення природничо-математичних дисциплін; залучення студентів вищого навчального закладу І-ІІ рівня акредитації до спеціально організованої, розвивальної, навчально-пізнавальної, рефлексивної діяльності, спрямованої на одержання, зберігання, обробку та передачу інформації.

За результатами наукового пошуку виділено структурні компоненти процесу формування інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів: мотиваційно-цільовий, організаційно-змістовий, процесуально-діяльнісний та контрольно-результативний.

Зокрема, мотиваційно-цільовий компонент характеризує прагнення студентів до роботи з інформаційними, комунікативними технологіями, наявність мотивів їх засвоєння, усвідомлення ціннісно-цільових орієнтирів щодо інформаційної діяльності. Організаційно-змістовий компонент передбачає володіння студентами теоретичних знань про основні поняття та методи інформології, що відображають особливості сучасного інформаційного простору, знання інформаційно-комунікаційних технологій, їх можливостей щодо формування здатності проявляти креативність, гнучкість, критичність. Процесуально-діяльнісний компонент відображає володіння студентами знаннями відмінностей автоматизованого й автоматичного виконання інформаційних процесів, умінням класифікувати завдання за типами з вибором певного технічного засобу; розуміння сутності технологічного підходу до реалізації навчально-пізнавальної діяльності; знання особливостей застосування технологій пошуку, опрацювання та зберігання інформації, володіння технологічними вміннями та навичками. Сутність контрольно-результативного компоненту визначається активізацією формування системи знань та вмінь студентів орієнтуватися в потоках інформації, виявляти, відбирати, оцінювати головну та другорядну інформацію. Зміст цього компонента полягає у здійсненні контролю за формуванням інформаційної компетентності (за допомогою спеціальних анкет, інформатичних диктантів, тестових контрольних робіт тощо).

У другому розділі-"Організаційно-педагогічні основи формування інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін"- проаналізовано програми, навчальні плани, підручники з природничо-математичних дисциплін для комерційних коледжів, визначено особливості їх викладання; здійснено критеріальну характеристику рівнів сформованості інформаційної компетентності студентів.

На основі теоретичного аналізу виокремлено критерії (ціннісно-мотиваційний, інформаційно-змістовий, технологічний, оцінно-регулятивний), показники (усвідомлення мотивів щодо набуття інформаційної компетентності з метою самовдосконалення та саморозвитку; здатність застосовувати сучасні засоби інформаційних та комп'ютерних технологій розв'язання різноманітних професійних завдань; уміння використовувати засоби сучасних інформаційних технологій; готовність застосовувати інформаційні вміння, навички щодо роботи з інформацією та з комп'ютерною технікою, прояв творчої активності, ініціативи тощо) і рівні сформованості інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін (елементарний, достатній, творчий). Доведено, що ціннісно-мотиваційний, інформаційно-змістовий, технологічний, оцінно-регулятивний критерії становлять критеріальну систему оцінювання інформаційної компетентності студентів.

Дослідно-експериментальною роботою було охоплено 380 студентів та 35 викладачів природничо-математичних дисциплін коледжу технологій та бізнесу Волинського національного університету імені Лесі Українки, Житомирського комерційного технікуму, торговельно-економічного коледжу Київського торговельно-економічного університету, Луганського кооперативного технікуму та Тернопільського комерційного коледжу.

Кількісний та якісний аналіз результатів констатувального етапу дослідження засвідчив домінування елементарного рівня сформованості інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін загалом (52,2 %) та за такими критеріями: ціннісно-мотиваційним (44,52 %), інформаційно-змістовий (52,59 %), технологічний (56,11 %) та оцінно-регулятивний (55,58 %). На достатньому та творчому рівнях знаходилось відповідно 33,2 % та 14,6 %, що свідчить про стихійний, безсистемний характер формування інформаційної компетентності студентів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін. Це зумовило необхідність розробки та впровадження моделі формування інформаційної компетентності студентів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін.

На основі визначення результатів теоретичних засад та накопиченого досвіду обґрунтовано модель формування інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін, яка включає такі блоки: структурні та функціональні компоненти, педагогічні умови, зміст та етапи формування інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів під час вивчення природничо-математичних дисциплін (рис.1) .

Розвивально-проективний компонент забезпечує єдність раціонально дібраного й дидактично опрацьованого змісту навчального матеріалу, чіткої системи формування й застосування прийомів мисленнєвої діяльності, форм і методів навчання з урахуванням наявного стану сформованості інформаційної компетентності студентів. Когнітивний компонент розглянуто як систему засвоєння студентами у процесі навчання природничо-математичних дисциплін знань із теорії та практики переробки інформації (аналіз, порівняння, узагальнення, синтез, розробка варіантів використання та прогнозування результатів вирішення професійно-виробничих ситуацій, генерування та прогнозування застосування нової інформації, взаємодія її з наявними базами знань, організація, зберігання та відновлення інформації в довгостроковій пам'яті. В основу комунікативно-операційного компоненту зазначеної моделі покладено семантичний компонент, що включає наявність „паперових та електронних” носіїв інформації, педагогічно-програмові комплекси тощо. Метою комунікативно-операційного компонента визначено формування інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів, спрямованої на встановлення зв'язків між окремими частинами змістового матеріалу з математики, фізики, хімії, біології та основ інформатики. Стимулюючо-спонукальним компонентом передбачено стимулювання інформаційної навчально-пізнавальної діяльності при вивченні природничо-математичних дисциплін, знаходження раціональних способів вирішення завдань, вибір оригінального вирішення. Доведено, що здатність до самореалізації та самовираження, самоконтролю й самооцінки в процесі навчання природничо-математичних дисциплін є характерними для рефлексивно-творчого компонента, яким передбачено усвідомлення студентами зростання ролі інформації в сучасному суспільстві, оволодіння сучасними інформаційними технологіями, вміння здобувати, критично осмислювати й використовувати різноманітну інформацію у процесі навчання, зокрема, природничо-математичних дисциплін; набуття навичок самостійної роботи та критичного ставлення до використання різних джерел інформації: мережі Інтернет, підручника, конспекту, довідкової системи комп'ютера; оволодіння новими інформаційними та комунікаційними технологіями.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Модель формування інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін

Основними етапами реалізації авторської моделі визначено: інформаційно-теоретичний, лабораторно-практичний і креативно-творчий.

Упровадження моделі формування інформаційної компетентності студентів передбачає здійснення міжпредметних зв'язків та впровадження спецкурсу “Нові інформаційні технології у процесі навчання природничо-математичних дисциплін” в обсязі 36 годин (16 год. - лекційні, 20 год. - практичні). Метою даного спецкурсу є формування базових знань та вмінь студентів для освоєння та ефективного використання комп'ютерної техніки, інформаційних технологій у процесі навчання природничо-математичних дисциплін, створення підґрунтя для подальшого засвоєння спеціалізованих програмних продуктів з фізики, хімії, математики, інформатики, біології та інших дисциплін залежно від профілю навчального закладу.

У третьому розділі -"Експериментальна перевірка ефективності моделі формування інформаційної компетентності студентів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін" - представлено результати впровадження авторської моделі, виявлено динаміку зростання рівнів сформованості інформаційної компетентності студентів, доведено достовірність одержаних результатів за допомогою методів математичної статистики.

Ефективність запропонованої моделі перевірено за допомогою реалізації програми формувального етапу експерименту, що передбачала: виділення експериментальних та контрольних груп студентів, проведення діагностики стану сформованості інформаційної компетентності; впровадження авторської моделі у процесі навчання природничо-математичних дисциплін на інформаційно-теоретичному, лабораторно-практичному та креативно-творчому етапах роботи; аналіз та узагальнення результатів педагогічного експерименту.

Відповідно до висунутої гіпотези в контрольних групах (КГ) формування інформаційної компетентності здійснювалося епізодично, із застосуванням окремих елементів розробленої моделі та її навчально-методичного супроводу.

В експериментальних групах (ЕК) авторську модель реалізовано з використанням спецкурсу ,,Нові інформаційні технології у процесі навчання природничо-математичних дисциплін”, де застосовувались визначені методи, форми та засоби поетапної організації навчально-пізнавальної діяльності.

У процесі формувального етапу експерименту підтверджено достовірність висунутої гіпотези, а саме: в експериментальних групах зросли показники успішності з природничо-математичних дисциплін, відбулися суттєві зміни в мотиваційній сфері, набули досконалості вміння роботи з комп'ютерною технікою, покращилися показники, що відображають особистісні характеристики студентів щодо майбутньої професійної діяльності.

Якісно-кількісний аналіз результатів формувального етапу експерименту підтвердив ефективність визначених педагогічних умов - у переважної більшості студентів комерційних коледжів сформованість інформаційної компетентності у процесі навчання природничо-математичних дисциплін змінилася (див. табл. 1). Кількісні показники і якісні характеристики вияву рівнів сформованості інформаційної компетентності у майбутніх економістів в експериментальних групах значно вищі, ніж у контрольних. Як бачимо з таблиці, наприкінці експерименту в експериментальних групах творчого рівня досягли 26,25 %, достатнього - 48,12 %, на елементарному рівні залишилося 25,63 % студентів.

Таблиця 1. Динаміка змін у рівнях сформованості інформаційної компетентності у студентів експериментальних (ЕГ) та контрольних (КГ) груп

Початок експерименту	Завершення експерименту
Рівні сформованості інформаційної компетентності
Групи	елементарний	достатній	творчий	елементарний	достатній	творчий
	Студ.	%	Студ.	%	Студ.	%	Студ	%	Студ	%	Студ	%
ЕГ	99	52,20	63	33,2	28	14,6	49	25,63	91	48,12	50	26,25
КГ	101	53,1	64	33,9	25	13	61	32,06	84	44,45	45	23,5

Достовірність результатів дослідження перевірено за допомогою використання розрахунків числових характеристик досліджуваних ознак, критерієм Пірсона Х².

Таким чином, кількісний і якісний аналіз результатів дослідження підтвердив правильність висунутої на початку дослідження гіпотези та ефективність розробленої авторської моделі формування інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін.

Висновки

1. Аналіз теоретико-експериментального дослідження проблеми формування інформаційної компетентності дозволив виділити основні наукові підходи до її вирішення: освітньо-філософський, психологічний, соціокультурологічний, інформаційно-технологічний та дидактичний. На основі категоріального аналізу наукових джерел визначено сутність базових понять дослідження: «інформаційна компетентність», «формування інформаційної компетентності студентів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін».

Інформаційна компетентність визначається як складна інтегративна якість особистості, що включає сукупність знань, умінь і навичок виконання різних видів інформаційної діяльності (збору, аналізу, перетворення, зберігання, пошуку й поширення інформації). Формування інформаційної компетентності студентів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін є складний багатофункціональний інтегрований процес, спрямований на усвідомлення студентами комерційних коледжів мотивів, потреб інформаційної діяльності, поєднання теоретичної та практичної складових професійної підготовки, введення в зміст навчання природничо-математичних дисциплін інформаційної складової, що забезпечить збереження, обробку, передачу та відображення необхідної інформації.

2. Теоретичне обґрунтування педагогічних умов формування інформаційної компетентності дозволило визначити їх як обставини, що забезпечують ефективний розвиток інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін і виділити основні з них: належне мотиваційне забезпечення навчального процесу; упровадження інтегрованого та особистісно орієнтованого підходів у ході вивчення природничо-математичних дисциплін; залучення студентів вищого навчального закладу І-ІІ рівня акредитації до спеціально організованої, розвивальної, навчально-пізнавальної, рефлексивної діяльності, спрямованої на одержання, зберігання, обробку та передачу інформації.

3. Визначено критерії (ціннісно-мотиваційний, інформаційно-змістовий, технологічний, оцінно-регулятивний), показники (усвідомлення мотивів щодо набуття інформаційної компетентності з метою самовдосконалення та саморозвитку; здатність застосовувати сучасні засоби інформаційних та комп'ютерних технологій розв'язання різноманітних професійних завдань; уміння використовувати засоби сучасних інформаційних технологій; готовність застосовувати інформаційні вміння, навички щодо роботи з інформацією та з комп'ютерною технікою, прояв творчої активності, ініціативи тощо) і рівні сформованості інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін (елементарний, достатній, творчий). Доведено, що ціннісно-мотиваційний, інформаційно-змістовий, технологічний, оцінно-регулятивний критерії становлять критеріальну систему оцінювання інформаційної компетентності студентів.

4. Теоретично обгрунтовано модель формування інформаційної компетентності студентів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін, що включає структурні (мотиваційно-цільовий, організаційно-змістовий, процесуально-діяльнісний, контрольно-результативний) та функціональні (розвивально-проективний, когнітивний, стимулюючо-спонукальний, комунікативно-організаційний, рефлексивно-творчий) компоненти, педагогічні умови, зміст та етапи; відображає єдність принципів, цілей, форм, методів, засобів, прийомів і способів навчальної діяльності студентів комерційних коледжів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін, комплексне застосування яких забезпечує її ефективність.

Експериментально перевірено, що авторську модель доцільно реалізовувати послідовно за етапами: інформаційно-теоретичним - збагачення змісту природничо-математичних дисциплін; лабораторно-практичним - упровадження спецкурсу «Нові інформаційні технології у процесі навчання природничо-математичних дисциплін» у навчально-виховний процес комерційних коледжів, креативно-творчим аналіз реалізації інформаційної компетентності студента у навчально-пізнавальній та практичній діяльності, корекція індивідуального стилю професійної діяльності через співвідношення об'єктивних вимог до професійної діяльності з особистісним розвитком фахівця.

У процесі формувального експерименту відзначено значні зміни у відсотковому розподілі студентів за рівнями сформованості інформаційної компетентності, відчутно збільшилася кількість студентів достатнього (з 33,2 % до 48,12 %) та творчого (з 14,6 % до 26,25 %) і зменшилася кількість студентів на елементарному рівня.

Результати експерименту підтвердили ефективність запропонованої авторської моделі та доцільність її використання у вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації економічного профілю.

5. У процесі дослідження підготовлено методичні рекомендації для викладачів, методистів, студентів комерційних коледжів „Формування інформаційної компетентності студентів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін”, що спрямовані на підвищення продуктивності навчально-пізнавальної діяльності студентів, на покращення якості інформаційної компетентності в комерційних коледжах, інших вищих навчальних закладах економічного профілю.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальшого наукової розробки потребує визначення шляхів підготовки викладачів природничо-математичних дисциплін комерційних коледжів до формування інформаційної компетентності студентів; застосування інформаційних технологій під час реалізації міжпредметних зв'язків та засвоєння особливостей процесу формування в студентів умінь і навичок самостійної роботи з комп'ютерною технікою; вивчення зарубіжного досвіду організації формування інформаційної компетентності студентів.

Основний зміст дисертаційного дослідження викладено в таких публікаціях

Статті у наукових фахових виданнях

1. Карлінська Я. В. Організаційні умови викладання інформатики та комп'ютерної техніки в комерційних коледжах / Я. В. Карлінська // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методи навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. праць - Вип. 18 / редкол. : І. А. Зязюн (голова) та ін. - К. ; Вінниця : ДОВ “Вінниця”, 2008. - С. 240-243.

2. Карлінська Я. В. Інформаційна компетентність студентів як чинник толерантності / Я. В. Карлінська // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2008. - Вип. 40. - С. 146-150.

3. Карлінська Я. В. Педагогічна техніка А. С. Макаренка та сучасні інтерактивні технології формування інформаційної компетентності студентів / Я. В. Карлінська // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2008. - Вип. 42. - С. 116-118.

4. Карлінська Я. В. Гуманістична особистісно зорієнтована освіта як основа формування інформаційної компетентності студентів / Я. В. Карлінська // Педагогічні науки : зб. наук. праць. - Ч. 2. - Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2008. - С. 25-30.

5. Карлінська Я. В. Формування інформаційної компетентності студентів у науковій літературі / Я. В. Карлінська // Наша школа : наук.- метод. журнал. - 2009. № 6. - С. 81-87.

Методичні рекомендації

6. Карлінська Я. В. Формування інформаційної компетентності студентів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін : методичні рекомендації / Я. В. Карлінська ; за заг. ред. О. С. Березюк. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2010. - 120 с.

Статті у збірниках наукових виданнях

7. Карлінська Я. В. Проблеми інформатизації освітнього простору технікуму / Я. В. Карлінська // Наука, освіта, суспільство очима молодих : матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф. студентів та молодих науковців, 10-11 трав. 2006 р., м. Рівне. - Рівне : РДГУ, 2006. - С. 118-121.

8. Карлінська Я. В. Духовні цінності в становленні особистості громадянина / Я. В. Карлінська // Актуальні проблеми науково-методичного забезпечення освітньої практики в системі післядипломної педагогічної освіти : наук.-метод. збірник / за ред. М. М. Заброцького. - КиївЖитомир : ЖОІППО, 2006. - С. 14-17.

9. Карлінська Я. В. Використання персонального комп'ютера при вивченні іноземних мов / Я. В. Карлінська // Актуальні проблеми професійно-педагогічної освіти та стратегії розвитку : зб. наук. праць / за заг. ред. О. А. Дубасенюк, Л. В. Калініної, О. Є. Антонової. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2006. - С. 120-122.

10. Карлінська Я. В. Із досвіту впровадження модульно - рейтингової системи у комерційному технікумі / Я. В. Карлінська // Спадщина Івана Франка в контексті української освіти та культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених, магістрів, студентів, 1415 листоп. 2006 р. / за ред. О. С. Березюк, О. В. Власенко , З. А. Осадчої. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2006. - С. 140-144.

11. Карлінська Я. В. Психолого - педагогічні аспекти викладання інформатики / Я. В. Карлінська // Проблема духовності сучасної молоді: реалії та перспективи : матеріали міжрег. наук.-практ. конф. молодих дослідників, 8 листоп. 2007 р. / за заг. ред. О. С. Березюк, О. В. Власенко , З. А. Осадчої. - Житомир : Вид-во ПП Сахневич, 2007. - С. 95-97.

12. Карлінська Я. В. Педагогічна техніка А. С. Макаренка та сучасні інтерактивні технології формування інформаційної компетентності студентів / Я. В. Карлінська // Антон Макаренко і сучасність : зб. наук. праць / за ред. проф. Левківського М. В. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. - С. 58-64.

13. Карлінська Я. В. Можливості використання Інтернет у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів / Я. В. Карлінська // Паблік рілейшнз: український досвід (міждисциплінарні дослідження) : зб. праць молодих науковців / за заг. ред. Л. О. Данильчук. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. - С. 108-111.

14. Карлінська Я. В. Формування інформаційної компетентності студентів у процесі навчання прородничо-математичних дисциплін / Я. В. Карлінська// Ціннісні орієнтації навчальної діяльності учнів загальноосвітніх навчальних закладів у контексті сучасних вимог до освіти. наук.-метод. збірник / за заг. ред. О. А. Дубасенюк, В. І. Слінчук. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. - С. 149-153.

15. Карлінська Я. В. Використання наукових засад класичної педагогічної думки щодо формування інформаційної компетентності студентів / Я. В. Карлінська // Українознавчі концепти спадщини В. О. Сухомлинського : матеріали міжрегіональної наук.-практ. конф. молодих дослідників, 18 груд. 2008 р. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. - С. 38-42.

16. Карлінська Я. В. Використання мультимедійних засобів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін / Я. В. Карлінська // Формування інформаційної компетентності студентів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін : матеріали міжвузівського регіонального наук.-метод. семінару / за ред. О. С. Березюк, Я. В. Карлінської. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. - С. 29-34.

Тези доповідей у збірниках наукових конференцій

17. Карлінська Я. В. Особливості впровадження інновацій у практику навчання викладачами вищих навчальних закладів / Я. В. Карлінська // Сучасний український університет: теорія і практика впровадження інноваційній технологій : VII Міжнар. наук.-метод. конф. - Суми : Вид-во СумДУ, 2008. - Ч. 1. - С. 123-126.

18. Карлинская Я. В. Практика работы коммерческих колледжей относительно формирования информационной компетентности студентов в процессе обучения естественно математических дисциплин / Я. В. Карлинская // Единое образовательное пространство славянских государств в ХХІ веке: проблемы и перспективы : материалы III Междунар. научн.-практ. конф., 2-3 апр. 2009 г., г. Брянск / под ред. В. И. Аверченкова. - Брянск : БГТУ; СГА, 2009. - Т. 2. - С. 119-122.

19. Карлінська Я. В. Соціокультурологічний підхід формування інформаційної компетентності студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації / Я. В. Карлінська // Етнокультурний компонент освітньо-виховних систем Полісся : зб. праць молодих дослідників /за заг. ред. О. С. Березюк, О. М. Власенко - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. - С. 79-83.

Анотація

Карлінська Я. В. Формування інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - "Теорія і методика професійної освіти". - Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир, 2010.

Дисертація присвячена проблемі формування інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін. На основі освітньо-філософського, психологічного, соціокультурологічного, інформаційно-технологічного та дидактичного підходів, обгрунтовано педагогічні умови, уточнено базові поняття дослідження.

Визначено критерії, показники рівнів сформованості інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін та проаналізовано її стан.

Теоретично обґрунтовано авторську модель, яка містить взаємопов'язані структурні (мотиваційно-цільовий, організаційно-змістовий, процесуально-діяльнісний, контрольно-результативний), функціональні (розвивально-проективний, когнітивний, стимулюючо-спонукальний, комунікативно-організаційний, рефлексивно-творчий) компоненти та етапи впровадження (інформаційно-теоретичний, лабораторно-практичний та креативно-творчий).

Ключові слова: інформація, компетентність, інформаційна компетентність, формування інформаційної компетентності студентів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін.

Аннотация

Карлинская Я. В. Формирование информационной компетентности студентов коммерческих колледжей в процессе обучения естественно-математических дисциплин. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Житомирский государственный университет имени Ивана Франко. - Житомир, 2010.

Теоретико-экспериментальное исследование посвящено проблеме формирования информационной компетентности студентов коммерческих колледжей в процессе обучения естественно-математических дисциплин. На основе анализа философской, психолого-педагогической и методической литературы рассмотрены теоретические и практические аспекты проблемы формирования информационной компетентности студентов в процессе обучения естественно-математических дисциплин, раскрыты сущность и содержание понятий "информация", "компетентность", "информационная компетентность", "формирования информационной компетентности студентов в процессе обучения естественно-математических дисциплин".

Разработана структурно-функциональная модель формирования информационная компетентность будущих экономистов, обоснованы особенности структуры (её основные элементы и этапы), их последовательность и взаимосвязь, что определяет сущность конструирования процесса формирования информационной компетентности студентов.

Основными структурными компонентами модели определены: мотивационно-целевой, организационно-содержательный, процессуально-деятельностный и контрольно-результативный. К функциональным компонентам отнесены: развивающие-проективный, когнитивный, коммуникативно-операционный, стимулирующе-побудительный и рефлексивно-творческий. Подтверждено, что повышение эффективности процесса формирования информационной компетентности студентов в процессе обучения естественно-математических дисциплин зависят от реализации педагогических условий поэтапного формирования всех функциональных и структурных компонентов.

Определены критерии сформированности информационной компетентности студентов в процессе обучения естественно-математических дисциплин: ценностно-мотивационный, информационно-содержательный, технологический, оценочно-регулятивный. Исследованы уровни сформированности информационной компетентности студентов (элементарный, достаточный, творческий).

В диссертации представлена авторская модель, а также разработанный автором учебно-методический комплекс по обеспечению процесса формирования информационной компетентности студентов в процессе обучения естественно-математических дисциплин, спецкурс "НИТ в процессе обучения естественно-математических дисциплин ".

Эффективность структурно-функциональной модель проверена экспериментально. Основные результаты исследования внедрены в учебно-воспитательный процесс коммерческих колледжей Украины.

Ключевые слова: информация, компетентность, информационная компетентность, формирование информационной компетентности студентов в процессе обучения естественно-математических дисциплин.

Abstract

Karlinska Y. V. The informative formation of students' competence of the commercial colleges in the process of teaching the natural-mathematical studies. - Manuscript.

Thesis for the degree of candidate of pedagogical sciences, specialty 13.00.04 - Theory and Methods of Professional Education. - Zhytomyr State University by Ivan Franko Zhytomyr, 2010.

...