Формування діалогічної культури майбутніх економістів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

УДК 378.14

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування діалогічної культури майбутніх економістів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Шкляєва Галина Олександрівна

Кіровоград 2010

Загальна характеристика дослідження

Сформованість діалогічної культури характеризує творчу особистість, яка постійно розмірковує, альтернативно мислить, не задовольняється одержаними здобутками, здійснює пошук причин тих чи інших явищ, володіє розвинутим творчим мисленням. Формування діалогічної культури полягає в розвитку у студентів самосвідомості, самостійності, незалежності суджень у поєднанні з повагою до поглядів інших людей; почутті самоповаги, здатності орієнтуватися у світі духовних цінностей, умінні приймати рішення й нести відповідальність за свої дії і вчинки.

Діалогічні стосунки дозволяють особистості осмислити власне буття, а діалог із минулим і сьогоденням стає одним із найважливіших педагогічних завдань сучасності, оскільки в полісуб'єктному діалозі відбувається перетворення індивіда в особистість, групи - в команду. Здатність “бути в діалозі”, готовність “виховувати в культурному діалозі” безпосередньо пов'язана зі здатністю до діалогічного усвідомлення різних точок зору, логік, культур, способів розуміння. Діалогічна культура, таким чином, пов'язана з подоланням професійної обмеженості, здатністю розглядати професійні питання з більш широких філософсько-методологічних і соціально-культурних позицій.

Поняття “діалог” в науковій літературі розглядається в різних аспектах: як основа людських взаємин (М. Бахтін, В. Біблер, Г. Дьяконов, К. Ковальов, Т. Флоренська); чинник розвитку культури (О. Потебня, В. Розанов, О. Шевнюк); механізм роботи свідомості, зустріч різних парадигм мислення, механізм особистісного зростання (М. Каган, С. Курганов, Г. Кучинський, В. Литовський); процес сприйняття й пізнання людини людиною (Б. Ананьєв, І. Бех, О. Бодальов, І. Зязюн, А. Хараш).

Дидактичні можливості діалогу досліджувалися C. Кургановим, Г. Кучинським, Т. Мухіною, В. Скалкіним, М. Соломадіним та ін.; роль активних методів у діалогічній діяльності й спілкуванні розкрито О. Бодальовим, Г. Дьяконовим, Г. Ковальовим, О. Вербицьким, В. Максименком; співвідношення мислення й діалогу доведено А. Добрович, М. Ночевник, Я. Пономарьовим; комунікативні характеристики діалогу виявлено А. Балаяном, І. Васильєвою та ін.

Для нас особливий інтерес мають праці Б. Ананьєва, М. Байматової, М. Бахтіна, В. Біблера, О. Бодальова, Г. Дьяконова, І. Зязюна, М. Кагана, В. Кременя, О. Леонтьєва, Б. Ломова, В. Лутая, А. Мудрика, В. Мясищева, у яких обґрунтовується роль і значення діалогу як форми спілкування та взаєморозуміння людей.

Починаючи з 80-90-х років XX-го століття з'явилася необхідність у програмах і навчальних посібниках, які носять міждисциплінарний характер. Це зумовлено посиленням культурологічних аспектів і гуманітарної функції освіти. Гуманітаризація освіти все частіше позв'язується з розумінням педагогічного процесу як діалогу, який дозволяє відображати культурне різноманіття світу, організовувати педагогічний процес як діалог носіїв різних культур у часі і просторі, інтеріоризувати загальнолюдські норми та цінності.

Проблемам професійної підготовки фахівців економічного профілю надають увагу вчені-педагоги: Л. Бобко, Г. Дудка, Н. Захарченко, Т. Коваль, С. Мочерний, Н. Побірченко, Т. Поясок, І. Прокопенко, О. Смілянець та інші. Однак у роботах учених-економістів значущість діалогічної культури, людського фактору та прагнення особистості до гармонії з собою дещо недооцінюється. Розглядаючи систему поглядів на цінність і роль людини в економічній системі, проблема формування діалогічної культури майбутніх економістів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу не була предметом окремого педагогічного дослідження.

Проте формування діалогічної культури студентів у навчально-виховному процесі виступає важливою умовою соціокультурного регулювання становлення особистості професіонала та активізує професійне самовизначення майбутнього фахівця, розвиток стосунків людини до своєї майбутньої професії, самого себе як потенційного, реального суб'єкта професійної діяльності.

Аналіз наукової літератури засвідчує, що проблеми формування діалогічної культури майбутніх економістів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу досліджувалися недостатньо.

Актуальність дослідження підтверджується наявністю суперечностей, які мають місце в професійній підготовці фахівців-економістів:

- між об'єктивною значущістю проблеми підготовки фахівця як носія діалогічної культури та недостатньою розробленістю теоретично-методичних основ її формування;

- між існуванням певного досвіду в системі професійної освіти зі створення умов для формування діалогічної культури майбутнього економіста та відсутністю його наукового осмислення;

- між ускладненням змісту професійної діяльності економістів у сучасних умовах і відносно повільним впровадженням методико-технологічних аспектів діалогу в практику їх роботи.

Водночас майбутні фахівці нерідко зазнають труднощів, які пов'язані з відсутністю знань в області діалогових технологій; невмінням реалізовувати культурологічний потенціал навчальних і виховних занять; несформованістю комунікативних умінь для ведення діалогу. Вказані суперечності в сучасній навчально-виховній практиці підготовки майбутніх економістів визначають нагальну потребу створення цілісної системи цілеспрямованого формування діалогічної культури, де акцентується індивідуальний характер опанування вміннями в області діалогу.

З огляду на те, що в існуючій системі професійної підготовки економістів у вищих навчальних закладах України проблема формування діалогічної культури майбутніх фахівців все ще залишається недостатньо дослідженою, що зумовлено предметом дискусії й потребує подальшого обґрунтування та деталізації, а також необхідність розв'язання вищезазначених протиріч, було обрано тему дисертаційного дослідження: “Формування діалогічної культури майбутніх економістів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою частиною комплексної теми КДПУ імені Володимира Винниченка “Організаційно-педагогічні умови соціально-професійної підготовки вчительських кадрів” (№ 0104U003704), а також проблемної теми Кременчуцького інституту Дніпропетровського університету економіки та права “Методологічне забезпечення прискорення процесів соціально-економічного розвитку Кременчуцького біосферного регіону” (№ 0108U004531).

Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (протокол № 9 від 06.04.2009 р.) та узгоджена на засіданні Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 4 від 26.05.2009 р.).

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити технологію формування діалогічної культури майбутніх економістів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу.

Завдання дослідження:

- проаналізувати філософську, культурологічну та психолого-педагогічну наукову літературу з досліджуваної проблеми з метою уточнення визначення дефініції “діалогічна культура”;

- з'ясувати сутність діалогічної культури майбутніх економістів, розробити й теоретично обґрунтувати її структуру, критерії та рівні;

- провести діагностику стану сформованості діалогічної культури майбутніх економістів в процесі їхньої професійної підготовки;

- визначити, теоретично обґрунтувати й створити організаційно-педагогічні умови формування діалогічної культури майбутніх економістів у вищому навчальному закладі;

- розробити й експериментально перевірити технологію формування діалогічної культури та впорядкувати навчально-методичні рекомендації “Формування діалогічної культури майбутніх економістів”.

Об'єктом дослідження є професійна підготовка майбутніх економістів у вищих навчальних закладах.

Предметом - процес формування діалогічної культури майбутніх економістів.

Для реалізації мети й розв'язання поставлених завдань дисертаційного дослідження використано комплекс методів дослідження:

теоретичні: аналіз філософської, психолого-педагогічної, культурологічної вітчизняної та зарубіжної літератури з проблеми дослідження; вивчення нормативно-правових документів професійної діяльності випускників вищих навчальних закладів для обґрунтування структури, критеріїв і рівнів сформованості діалогічної культури майбутнього економіста; аналіз змісту навчальних дисциплін, програм виробничої практики; вивчення, аналіз, узагальнення досвіду підготовки майбутніх економістів в умовах вищого навчального закладу; систематизація й узагальнення особливостей процесу формування діалогічної культури, що зумовило обґрунтування організаційно-педагогічних умов, які сприяють розв'язанню поставлених завдань;

емпіричні: вивчення педагогічного досвіду, діяльності викладачів і студентів, що дало змогу визначити зміст професійно-діалогічної підготовки майбутніх економістів і виявити ефективні форми, методи та засоби, які здійснюють цілеспрямований вплив на формування відповідної особистісної якості майбутнього фахівця; психолого-педагогічне спостереження, анкетування, інтерв'ювання, тестування, опитування, бесіди зі студентами та викладачами вищого навчального закладу з метою виявлення реального стану сформованості діалогічної культури майбутніх економістів; методи обробки та узагальнення науково-теоретичних і дослідно-експериментальних даних, які забезпечили можливість за здобутими результатами оцінити педагогічну ефективність проведеного дослідження.

Експериментальною базою дослідження було обрано Дніпропетровський університет економіки та права, Кременчуцький інститут Дніпропетровського університету економіки та права, Кіровоградський інститут розвитку людини “Україна”, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалось у три етапи впродовж п'яти років.

Перший, теоретичний етап (2005-2006 рр.) передбачав аналіз літератури з проблеми формування діалогічної культури майбутнього економіста. Вивчався й узагальнювався досвід реалізації ідей з формування діалогічної культури майбутнього економіста, уточнювалися методологічні та теоретичні основи дослідження, формулювалася суперечність, визначалися мета, об'єкт і предмет дослідження, розроблялася технологія формування діалогічної культури майбутнього економіста. На цьому етапі розпочався констатувальний експеримент, було визначено та обґрунтовано критерії, за якими мали оцінюватися результати дослідження.

На другому, експериментальному етапі (2006-2008 рр.) проводилася дослідно-експериментальна робота з апробації технології формування діалогічної культури майбутнього економіста у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу, що включає організацію кооперативно-рефлексивної та ціннісно-орієнтованої діяльності студентів; уточнювалися, коректувалися окремі педагогічні та змістовно-методичні сторони досліджуваного процесу; визначалися організаційно-педагогічні умови формування діалогічної культури майбутнього економіста в освітньому процесі вищого навчального закладу; здійснювалася апробація авторської цільової програми “Основи діалогічної культури”; проводився формуючий експеримент.

Третій, узагальнювальний етап (2008-2010 рр.) присвячений аналізу та узагальненню результатів експериментальної роботи, розробці практичних рекомендацій, їх впровадженню в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів економічного спрямування, оформленню дисертації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

уперше здійснено цілісний аналіз науково-теоретичних аспектів проблеми формування діалогічної культури; запропоновано технологію формування діалогічної культури майбутніх економістів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу; уточнено та розширено теоретичне поняття “діалогічна культура майбутнього економіста”; визначено сутність та розроблено структуру діалогічної культури як професійно значущої якості майбутнього економіста; виявлено критерії, показники та рівні сформованості діалогічної культури майбутніх економістів; визначено та теоретично обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування діалогічної культури майбутніх економістів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу;

удосконалено методику фахової підготовки майбутніх економістів шляхом використання технології формування їхньої діалогічної культури;

дістало подальшого розвитку науково-педагогічне обґрунтування методики формування діалогічної культури майбутніх економістів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу на засадах особистісно-орієнтованого, аксіологічного, діяльнісного та інтегративного підходів.

Обґрунтованість і достовірність здобутих результатів забезпечувалася аналізом сучасних наукових праць із філософії, психології, культурології та педагогіки; використанням комплексу взаємодоповнювальних дослідницьких методів, адекватних предмету, меті й поставленим завданням; кількісним та якісним аналізом отриманих експериментальних даних дослідження, що засвідчили ефективність впровадження технології формування діалогічної культури майбутніх економістів; позитивними результатами апробації основних положень дисертаційної роботи та впровадження в практику підготовки майбутніх економістів.

Наукове значення дисертації полягає в актуалізації важливої для сучасної економічної освіти проблеми, результати дослідження якої дозволили автору запропонувати якісно новий підхід до професійної підготовки майбутніх економістів, впровадити у навчально-виховний процес технологію формування діалогічної культури майбутніх економістів, котра, як свідчать експериментальні дані, забезпечує підвищення рівня професійної підготовки майбутніх економістів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у збагаченні навчально-виховного процесу підготовки економістів технологією формування їхньої діалогічної культури; у розробці та впровадженні авторської цільової програми “Основи діалогічної культури” та навчально-методичних рекомендацій із досліджуваної проблеми; у підвищенні рівнів сформованості діалогічної культури в процесі професійної підготовки майбутніх економістів.

Результати дослідження можуть використовуватися в навчально-виховному процесі вищого навчального закладу та у науково-методичній роботі з проблем професійної підготовки майбутніх фахівців-економістів. Проведене дослідження відкриває можливість широкого використання міжпредметних зв'язків дисциплін гуманітарного циклу, що забезпечує створення проблемно-пошукового діалогу як атмосфери співтворчості, співдіяльності.

Особистий внесок автора у колективній науковій монографії “Актуальні проблеми сучасності” полягає в написанні 1 параграфа, у якому розкриваються методи формування діалогічних умінь майбутніх економістів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні методологічні положення, висновки та результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Кременчуцького інституту Дніпропетровського університету економіки та права та розглянуто на міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях, а саме: “Трансформація особистості в умовах соціально-політичних та економічних змін” (Чернівці, 2007), “Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю: виховання громадянина” (Слов'янськ, 2007), “Сучасні педагогічні технології і освітні системи XXI століття” (Кіровоград, 2010).

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Дніпропетровського університету економіки та права (довідка № 1222 від 22.09.2010 р.), Кременчуцького інституту Дніпропетровського університету економіки та права (довідка № 165-ДУЕП від 23.06.2010 р.), Кіровоградського інституту розвитку людини “Україна” (довідка № 630 від 10.09.2010 р.), Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського (довідка № 578-ЕФ від 08.09.2010 р.), Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету (довідка № 3.38-1245 від 13.09.2010 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлено в статтях, тезах доповідей, опублікованих автором (всього 10 публікацій, у тому числі: 5 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 3 публікації у збірниках матеріалів наукових конференцій, 1 навчально-методичні рекомендації та 1 параграф у колективній науковій монографії).

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 239 сторінок, основний зміст дисертації викладено на 179 сторінках. Список використаних джерел включає 259 найменувань, з них - 6 іноземними мовами. Дисертаційна робота містить 7 додатків на 33 сторінках, 6 рисунків на 3 сторінках і 14 таблиць.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь розробки проблеми дисертаційного дослідження, зазначено зв'язок роботи з науковими програмами, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, охарактеризовано методи та етапи дисертаційного дослідження, наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, а також наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження у практичну діяльність вищих навчальних закладів економічного спрямування.

У першому розділі - “Теоретичні основи формування діалогічної культури майбутніх економістів у вищому навчальному закладі” - на основі аналізу та узагальнень психолого-педагогічних, філософських, культурологічних поглядів з проблеми наукового дослідження визначено сутність, змістовні характеристики діалогічної культури, її структурні компоненти; обґрунтовується місце та роль діалогічної культури в структурі загальної культури майбутнього економіста.

У розділі здійснено теоретичне узагальнення поглядів філософів, психологів, культурологів і педагогів щодо інтерпретації понять “культура”, “діалог”, “діалогічна взаємодія”, “діалогічна культура”. За результатами теоретичного аналізу нами було зроблено узагальнення, згідно якого діалогічна культура трактується як складна відкрита система, здатна до самоорганізації. Вона включає морально-етичні постулати суспільства та транслює підростаючому поколінню культурно-естетичні цінності окремої нації та всього людства; виступає мірою та засобом творчої самореалізації особистості в різноманітних видах діяльності та діалогічного спілкування, спрямованих на освоєння та створення загальнолюдських цінностей і професійних технологій. В зв'язку з цим діалогічна культура виступає як здатність особистості до організації ціннісно-смислової взаємодії, у ході якої відбувається передача духовного та культурного досвіду, накопиченого людством.

Проведений теоретичний аналіз понять дозволяє зробити висновок, що діалогічна культура - це основа загальної культури особистості, яка відображає здатність до полікультурного бачення світу, діалогічності процесу пізнання, збагнення й рефлексивної оцінки суб'єктивних істин, професійно-особистісних цінностей і змістів в активній взаємодії та співтворчості.

У ході дослідження виявлено, що діалогічна культура майбутнього економіста є складною інтегрованою особистісною якістю, котра включає сукупність компонентів: когнітивного, мотиваційного та операційно-практичного.

Когнітивний компонент діалогічної культури включає теоретичні знання та уявлення майбутнього економіста щодо сутності діалогу, визначає способи діяльності та пізнання. Мотиваційний компонент характеризується спрямованістю на формування діалогічної культури як професійної якості майбутнього економіста. Операційно-практичний компонент характеризується ступенем реальної діалогічної культури особистості, яка виявляється у її ставленні до іншої особистості як до найвищої соціокультурної цінності.

У другому розділі - “Система формування діалогічної культури майбутніх економістів у навчально-виховному процесі” - визначається сукупність організаційно-педагогічних умов та дається характеристика технології формування діалогічної культури майбутніх економістів.

Організаційно-педагогічні умови формування діалогічної культури майбутніх економістів розглядаються як сукупність зовнішніх і внутрішніх чинників, необхідних для глибокого та якісного оволодіння професійно-діалогічними знаннями з усвідомленням фахової значимості та доцільного використання професійно-діалогічних умінь у майбутній професійній діяльності.

Обґрунтовано, що сукупність організаційно-педагогічних умов формування діалогічної культури майбутнього економіста випливає з визначеної структури діалогічної культури та передбачає формування всіх її компонентів. До організаційно-педагогічних умов, які сприяють успішному формуванню діалогічної культури майбутнього економіста у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу, віднесено:

створення динамічного освітнього середовища та застосування у навчально-виховному процесі педагогічного проектування, спрямованого на прояв професійно-діалогічних умінь через включення студентів у кооперативно-рефлексивну та ціннісно-орієнтовану діяльність;

здійснення особистісно-орієнтованого навчання шляхом реалізації принципів діалогічності, дискусійності, вибору конкретних ситуацій і діалогічних методів;

викладання гуманітарних дисциплін з орієнтацією на діалогічно-ціннісну спрямованість із метою досягнення саморозвитку та самоорганізації студентів.

Реалізація вказаних організаційно-педагогічних умов вимагає використання технології формування діалогічної культури, яка передбачає комплексність у вивченні гуманітарних дисциплін із використанням міжпредметних зв'язків; враховування специфіки майбутньої професійної діяльності економістів; вибір оптимальних форм, методів, прийомів та технологій навчання з наданням студентам максимальної самостійності при проведенні різних типів навчальних занять; організація занять в умовах, наближених до майбутньої професії; позитивне ставлення студентів і викладачів до впровадження культурного діалогу при вивченні навчальних дисциплін; мотивація навчання, пов'язана з майбутньою професійною діяльністю.

Технологія формування діалогічної культури майбутнього економіста складається з організації кооперативно-рефлексивної та ціннісно-орієнтованої діяльності, сутність яких полягає у формуванні майбутнього фахівця в процесі діяльності з іншими людьми, в організації кооперативно-рефлексивного способу життя студентської групи, що ґрунтується на засадах моральності та діалогічного спілкування, забезпечує пріоритет суб'єкт-суб'єктних відносин, професійно значущих знань та умінь, що відповідає парадигмі особистісно-орієнтованого навчання та дозволяє молоді впродовж життя успішно реалізуватися в професійній діяльності.

Розроблена та запропонована нами технологія формування діалогічної культури майбутніх економістів базується на принципах доцільності, цілісності, послідовності та поетапності організації кооперативно-рефлексивної та ціннісно-орієнтованої діяльності, що передбачає ведення цілеспрямованої дії на мотиваційну, інтелектуальну, поведінкову сфери становлення особистості. Це передбачає знання діалогічних норм, культурних форм діалогу, взаємозв'язок навчально-пізнавальної та діалогічної діяльності особистості, здійснення суб'єкт-суб'єктної взаємодії в процесі діалогічного спілкування, здатність викладача бути взірцем щодо опанування діалогічною культурою.

Проектування активних форм діалогічної діяльності сприяє свободі вибору суб'єктної позиції особистості в цій діяльності та спрямоване на:

1) координацію змісту програм навчальних дисциплін, вимог до знань і умінь випускників із вимогами працевлаштування фахівців-економістів;

2) інтеграцію змісту навчальних дисциплін з метою професійно-діалогічної підготовки майбутніх економістів.

Представлена нами технологія формування діалогічної культури майбутніх економістів передбачає безпосередній діалог як передачу власного культурного досвіду, обмін професійними та особистісними позиціями у суб'єкт-суб'єктній взаємодії. У межах такого спілкування викладач передає не лише свої знання, уміння та навички, але й власну культуру та світогляд, що створює сприятливі умови для здійснення творчої взаємодії викладача і студентів та виступає найважливішим чинником формування діалогічної культури майбутнього фахівця-економіста (рис. 1).

Рис. 1. Технологія формування діалогічної культури майбутніх економістів

діалогічний культура економіст

У третьому розділі - “Експериментальне дослідження процесу формування діалогічної культури майбутніх економістів” - подано поетапну характеристику дослідно-експериментальної роботи, котра сприяла перевірці ефективності технології формування діалогічної культури майбутнього економіста, а також проаналізовано результати педагогічного експерименту.

Учасниками експерименту стали студенти економічного факультету, які навчаються за напрямом підготовки 0305 “Економіка та підприємництво”. В експерименті взяли участь 517 студентів. Відповідно до вимог проведення педагогічного експерименту було сформовано експериментальні (260 респондентів) та контрольні (257 респондентів) групи, які комплектувалися в умовах одного навчально-виховного процесу.

Основною метою проведення педагогічного експерименту була різностороння перевірка ефективності розробленої технології формування діалогічної культури майбутнього економіста та впровадження у навчально-виховну практику вищого навчального закладу авторської цільової програми “Основи діалогічної культури”. Дослідна робота проводилася в природних умовах навчально-виховного процесу вищого навчального закладу економічного спрямування.

У ході експериментального дослідження оцінювався реальний стан сформованості діалогічної культури майбутніх економістів у процесі їхньої професійної підготовки; з'ясовувався ступінь розуміння студентами сутності основних професійно-діалогічних понять, усвідомлення ними професійних і діалогічних якостей майбутнього економіста, а також факторів, котрі сприяли формуванню діалогічної культури особистості. Окрім того здійснювалась перевірка розробленої технології формування діалогічної культури майбутніх економістів; реалізовувалась сукупність організаційно-педагогічних умов, які сприяють формуванню діалогічної культури майбутніх економістів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу.

Експериментальне дослідження поділялося на констатувальний, формувальний та узагальнювальний етапи. Аналіз результатів проведеного констатувального експерименту дозволив зробити висновки про наявність у студентів труднощів у міжособистісному спілкуванні з викладачами та одногрупниками, несприятливий психологічний клімат у групі та низький рівень сформованості діалогічної культури майбутніх економістів. Згідно з отриманими даними, на початку експерименту студенти експериментальної та контрольної груп мали приблизно однаковий рівень сформованості діалогічної культури (елементарний рівень зафіксовано у 8% респондентів, низький - у 26%, середній - у 33%, достатній - у 12% та високий - у 21% від кількості студентів контрольної групи (257 респондентів) та відповідно у 9%, 20%, 35%, 14% та 22% від кількості студентів експериментальної групи (260 респондентів). Результати експерименту засвідчили відсутність у студентів діалогічних знань, умінь, навичок, досвіду діалогічного спілкування, невміння використовувати у різних видах діяльності діалогічні засоби та прийоми ведення діалогу.

Формувальний експеримент передбачав теоретичну та практичну підготовку студентів до засвоєння діалогічних цінностей, активізації їх особистісного потенціалу. Для цього нами була реалізована технологія формування діалогічної культури майбутнього економіста та авторська цільова програма “Основи діалогічної культури”, спрямована на поглиблене опанування змістовним і творчо-пошуковим матеріалом щодо діалогічних знань, умінь і цінностей як основи особистісного та професійно-діалогічного зростання майбутнього фахівця-економіста.

На формувальному етапі експериментального дослідження студенти експериментальної групи брали участь у кооперативно-рефлексивній та ціннісно-орієнтованій діяльності. Це стало можливим завдяки тому, що в освітніх стандартах вищих навчальних закладів значна частина навчального часу (близько 20%) відводиться на варіативні курси, дисципліни за вибором, факультативні заняття, які відіграють важливу роль у становленні майбутніх фахівців-економістів, формуванні та розвитку інтересів і ціннісних орієнтацій.

У результаті впровадження технології формування діалогічної культури майбутніх економістів та авторської цільової програми “Основи діалогічної культури” ми отримали позитивні зміни в мотивації студентів та їх діалогічної позиції. Після проведення формувального експерименту процент розуміння сутності діалогічних понять студентами експериментальних груп зріс. Так, високий рівень сформованості когнітивного компоненту показали 140 студентів (54%), до експерименту - 47 (18%), достатній - 57 студентів експериментальних груп (22%), середній - 52 респондента (20%) та низький - 11 студентів (4%). Водночас відбулися незначні зрушення у студентів контрольних груп. Результати діагностики рівня сформованості когнітивного компоненту в експериментальних і контрольних групах наведені в таблиці 1.

Таблиця 1. Рівень сформованості когнітивного компоненту діалогічної культури

Дані, наведені у таблиці 1, дають підстави стверджувати, що глибина осмислення знань, норм і цінностей діалогічної культури, що визначалися нами за показниками когнітивного компоненту, в експериментальних групах значно підвищилась після впровадження у навчально-виховний процес технології формування діалогічної культури майбутніх економістів.

Рівень розвитку та сформованості мотивів успіху, емпатії та самовизначення майбутніх економістів, представлений мотиваційним компонентом діалогічної культури, визначався методом спостереження за поведінкою студентів у міжсуб'єктному діалогічному спілкуванні, а також за тими ж методиками, що й когнітивний компонент визначеної якості. Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що у результаті впровадження технології формування діалогічної культури майбутніх економістів, зокрема, організації кооперативно-рефлексивної та ціннісно-орієнтованої діяльності студентів, вивчення авторської цільової програми “Основи діалогічної культури” у мотиваційній сфері та самовизначенні студентів експериментальних груп відбулися помітні зміни, що відображено у таблиці 2.

Таблиця 2.Рівень сформованості мотиваційного компоненту діалогічної культури

Характер діалогічних умінь, досвіду та емоційного стану студентів відображає операційно-практичний компонент діалогічної культури як інтегрований показник психологічного клімату, стану ситуативної тривожності викладачів і студентів та характеру педагогічної взаємодії суб'єктів навчально-виховного процесу (табл. 3).

Таблиця 3. Рівень сформованості операційно-практичного компоненту діалогічної культури

Як видно з таблиці, професійно-діалогічні уміння студентів експериментальних груп значно вищі, ніж у студентів контрольних груп. Результати наукового експерименту показують ефективність розробленої та апробованої в дослідженні технології формування діалогічної культури майбутніх економістів у порівнянні з масовою практикою професійної підготовки майбутніх фахівців-економістів.

У висновках подано основні результати наукового дослідження проблеми формування діалогічної культури майбутніх економістів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу:

1. Теоретико-методологічний аналіз наукової літератури уможливлює констатувати, що діалогічна культура майбутнього економіста - важлива складова загальної культури особистості. Акцентується, що діалогічна культура полягає у гармонії діалогічного мислення, знань, почуттів, що виявляються в загальнолюдський позиції, професійних уміннях та сприяють успішному здійсненню професійної діяльності.

2. Виконане дослідження виявило, що діалогічна культура майбутнього економіста зростає, коли студенти зацікавлені як процесом, так і результатом власного вдосконалення. Основна увага зосереджувалась на розвитку мотиваційно-ціннісної сфери особистості (формування переконання в необхідності самовдосконалення, ціннісних установок і професійно-діалогічних якостей) та інструментальної сфери (засвоєння діалогічних знань, розвиток професійно-діалогічних умінь та навичок).

На основі результатів дослідження доведено, що сформованість діалогічної культури студентів вищого навчального закладу визначається їх особистісною готовністю до здійснення професійно-діалогічної діяльності. Процесуальний аспект цієї проблеми відображає динамічну спрямованість навчально-виховного процесу на утвердження суб'єкт-суб'єктних відносин у системі “викладач-студент”, “студент-студент”, “студент-викладач”. Результативний аспект відображає досягнення очікуваних результатів, які виявляються в готовності до активної професійно-діалогічної діяльності та самореалізації особистості в діалогічній культурі.

3. З метою вирішення проблеми формування діалогічної культури майбутнього економіста нами була теоретично розроблена та практично апробована технологія формування діалогічної культури майбутніх економістів, що складається з організації кооперативно-рефлексивної та ціннісно-орієнтованої діяльності.

Перспективним напрямом практичної реалізації технології формування діалогічної культури майбутніх економістів стало створення авторської цільової програми “Основи діалогічної культури”, яка охоплює інтелектуальну, емоційну та ціннісно-вольову сферу діяльності людини та сприяє розвитку самопізнання, самоаналізу, самооцінки, саморегуляції та самоосвіти особистості, формуванню діалогічної культури майбутніх економістів.

4. Експериментально доведено ефективність запропонованої нами технології формування діалогічної культури майбутніх економістів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу. На етапі формувального експерименту виявлено помітні зміни в рівнях осмислення студентами діалогічних понять і ціннісних орієнтацій. Для студентів експериментальної групи характерне зростання мотивацій діалогічної діяльності, бажання вдосконалювати свій професійно-діалогічний досвід та рефлексивно-діалогічні уміння шляхом самоосвіти та самовизначення, ствердження суб'єкт-суб'єктних відносин у системі: “викладач-студент”, “студент-студент”, “студент-викладач”.

Ефективність розробленої нами технології підтверджується успішністю та результативністю діалогізації навчально-виховного процесу: на узагальнюючому етапі експериментального дослідження високого рівня сформованості діалогічної культури досягає 51% студентів, достатнього - 19%, середнього - 17% та низького - лише 13% студентів.

Узагальнені результати дослідно-експериментально роботи дають змогу стверджувати, що рівень сформованості діалогічної культури у студентів експериментальних груп зріс і має тенденцію до подальшого зростання. Уміння взаємодіяти з людьми на суб'єкт-суб'єктній основі, володіння діалогічною культурою характерно для більшості (70%) студентів, що брали участь у науковому експерименті.

5. Результати дослідження довели, що майбутні економісти, які володіють навичками діалогічної культури, в колективах, де відбувається реалізація особистості як фахівця, керівника, організатора, намагаються створити атмосферу, яка сприяє розвитку творчості, ініціативи особистості, встановленню позитивного психологічного мікроклімату.

Свідченням результативності виконаної нами роботи стали якісні зміни поведінки студентів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу: вдосконалення організаторських і діалогічних умінь; підвищення вимогливості, рішучості; значне зростання студентської ініціативи; розширення кола діалогічного спілкування. У студентів експериментальної групи сформувалися рефлексивно-діалогічні уміння об'єктивного самоаналізу та самооцінки; посилився інтерес до саморозвитку та самовдосконалення; сформувався високий рівень діалогічної культури.

6. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що запропонована технологія формування діалогічної культури є ефективною, визначені завдання реалізовані. Одержані наукові висновки та практичні рекомендації знайшли віддзеркалення у навчально-методичних рекомендаціях “Формування діалогічної культури майбутніх економістів”, колективній науковій монографії “Актуальні проблеми сучасності”, авторській цільовій програмі “Основи діалогічної культури” та мають важливе практичне значення для організації професійної підготовки майбутніх економістів у вищих навчальних закладах.

За межами дослідження залишилися проблеми, які вимагають подальшої теоретичної та практичної розробки: дослідження можливостей формування діалогічної культури майбутнього економіста в середньо-професійному навчальному закладі та інших дисциплінах загальноекономічної підготовки студентів; забезпечення наступності у технології формування діалогічної культури майбутнього економіста в коледжі та вищому навчальному закладі; спеціальна підготовка викладачів в області освоєння діалогових технологій у навчально-виховному процесі.

Основні положення дисертації викладено в публікаціях автора

1. Шкляєва Г. О. Формування діалогічних умінь майбутніх економістів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу // Актуальні проблеми сучасності : Колективна наукова монографія. - Донецьк: СПД Куприянов, 2010. - С. 477-483.

2. Шкляєва Г. О. Формування діалогічної культури майбутніх економістів : [навч.-метод. реком.] / Г. О. Шкляєва. - Кременчук : КІДУЕП, 2010. - 50 с.

3. Шкляєва Г. О. Особистісно-орієнтований підхід у підготовці фахівця економічного профілю / Г. О. Шкляєва // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка. Випуск 74. (Серія: Педагогічні науки). - м. Кіровоград : ТОВ “Імекс-ЛТД”, 2007. - С. 362-369.

4. Шкляєва Г. О. Культурологічна складова формування особистості студента економічного профілю : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [“Трансформація особистості в умовах соціально-політичних та економічних змін”], (Чернівці, 17-18 травня 2007 р.). - Чернівці : Рута, 2007. - С. 568-573.

5. Шкляєва Г. О. Культура і цивілізація в контексті гуманістичної спрямованості майбутнього фахівця / Г. О. Шкляєва // Педагогічні науки : Збірник наукових праць. Частина друга. - Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2008. - С. 104-110.

6. Шкляєва Г. О. Організація експериментальної роботи з формування гуманістичної спрямованості студентів / Г. О. Шкляєва // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка. Випуск 56. Серія: педагогічні науки: Збірник. - Чернігів: ЧДПУ, 2008. - № 56. - С. 164-167.

7. Шкляєва Г. О. Формування діалогічної культури майбутнього фахівця-економіста / Г. О. Шкляєва // Шлях освіти. - 2010. - № 2 (56). - С. 14-18.

8. Шкляєва Г. О. Мотивація навчально-виховного процесу: сучасний погляд : зб. тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції аспірантів, молодих учених та науковців [“Проблеми та перспективи розвитку регіональної ринкової економіки”], (Кременчук, 11-13 травня 2007 р.) / М-во освіти і науки України, Асоціація навч. закладів України приватної форми власності [та ін.]. - Кременчук, 2007. - С. 141-143.

9. Шкляєва Г. О. Діалогічна культура як сутнісна характеристика майбутнього економіста : зб. тез доповідей V Міжнародної науково-практичної конференції аспірантів, молодих учених та науковців [“Проблеми та перспективи розвитку регіональної ринкової економіки”], (Кременчук, 13-15 травня 2010 р.) / М-во освіти і науки України, Асоціація навч. закладів України недерж. форми власності [та ін.]. - Кременчук, 2010. - С. 35-37.

10. Шкляєва Г. О. Діалогічна підготовка майбутнього економіста в процесі навчання у вищому навчальному закладі : матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції [“Сучасні педагогічні технології і освітні системи XXI століття”], (Кіровоград, 1 жовтня 2010 р.) / АПН України [та ін.]. - Кіровоград, 2010. - С. 216-226.

Анотація

У дисертації досліджується проблема формування діалогічної культури майбутнього економіста у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу. Виявлено та обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, уточнено структуру діалогічної культури як професійно значущої якості майбутнього економіста та виявлено критерії, показники та рівні сформованості діалогічної культури майбутніх економістів; розроблено й апробовано технологію формування діалогічної культури майбутніх економістів, яка включає не лише діяльність викладачів і студентів, але й самостійну діяльність суб'єктів навчально-виховного процесу, самонавчання, засвоєння суб'єктами культурного досвіду шляхом аналізу, осмислення та перетворення сфери діяльності, в яку вони включені.

Ключові слова: діалог, культура, особистість, суб'єкт-суб'єктна взаємодія, діалогічна культура, технологія формування діалогічної культури майбутнього економіста, кооперативно-рефлексивна та ціннісно-орієнтована діяльність.

Аннотация

Шкляева Г.А. Формирование диалогической культуры будущих экономистов в учебно-воспитательном процессе высшего учебного заведения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Кировоградский государственный педагогический университет имени Владимира Винниченко. - Кировоград, 2010.

В диссертации исследуется проблема формирования диалогической культуры будущих экономистов в учебно-воспитательном процессе высшего учебного заведения. Диалогическая культура будущего экономиста определяется как значимая составляющая профессиональной культуры будущего специалиста, которая отображает способность поликультурного видения мира, диалогичности процесса познания, постижения и рефлексивной оценке субъективных истин, личностных смыслов и ценностей, в активном взаимодействии и творчестве.

Определены и обоснованы организационно педагогические условия, уточнена структура диалогической культуры как профессионально значимого качества будущего экономиста. Выделены критерии, показатели и уровни сформированности диалогической культуры; разработана и апробирована технология формирования диалогической культуры будущих экономистов, которая включает не только деятельность преподавателей и студентов, но и самостоятельную деятельность субъектов учебно-воспитательного процесса, самообучения, усвоения субъектами культурного опыта путем анализа и осмысления своей деятельности.

В работе рассмотрена структура диалогической культуры, состоящая из трех компонентов: когнитивного, мотивационного и операционально-практического. Когнитивный компонент включает: диалогические знания, мышление, мировоззрение и диалогические ценности личности. Мотивационный - эмпатию, способы диалогического общения, мотивацию и самоопределение личности. Операционально-практический компонент - диалогический опыт, эмоции, диалогические умения и рефлексию.

Критериями сформированности диалогической культуры определены: наличие диалогических знаний, творческих способностей (когнитивный компонент); сформированность мотивации студентов, позитивное отношение к партнеру диалогического общения (мотивационный компонент); умения устанавливать и поддерживать диалогические отношения, оценивать и регулировать своё эмоциональное состояние (операционально-практический компонент).

Педагогическими условиями эффективного формирования диалогической культуры будущего экономиста определены: создание динамической образовательной среды и применение в учебно-воспитательном процессе педагогического проектирования, направленного на проявление профессионально диалогических умений через включение студентов в кооперативно-рефлексивную и ценностно-ориентированную деятельность; личностно ориентированное обучение путем реализации принципов диалогичности, дискуссийности, выбор конкретных ситуаций и диалогических методов; ориентация на ценностную направленность диалогического преподавания гуманитарных дисциплин с целью достижения саморазвития и самоорганизации студентов.

Выявлены сущность и содержание процесса формирования диалогической культуры будущего экономиста в учебно-воспитательном процессе высшего учебного заведения с использованием технологии формирования диалогической культуры, которая предусматривает комплексность в изучении гуманитарных дисциплин с использованием межпредметных связей; специфики будущей профессиональной деятельности студентов; выбор оптимальных форм, методов, приемов и технологий обучения с предоставлением студентам максимальной самостоятельности во время учебных занятий; организация занятий в условиях, приближенных к будущей профессии; позитивное отношение студентов и преподавателей к использованию культурного диалога при изучении основ наук; мотивация обучения, связанная с будущей профессиональной деятельностью.

Разработанная и предложенная нами технология формирования диалогической культуры будущих экономистов базируется на принципах целесообразности, целостности, диференцированности, последовательности и поэтапной организации кооперативно-рефлексивной и ценностно-ориентированной деятельности, предусматривающей целенаправленные действия на все сферы становления личности (мотивационную, интеллектуальную, поведенческую).

Ключевые слова: диалог, культура, личность, субъект субъектное взаимодействие, диалогическая культура, технология формирования диалогической культуры будущего экономиста, кооперативно-рефлексивная и ценностно-ориентированная деятельность.

Annotation

Shklyaeva G.O. Dialogic culture formation of future economists in the educational process of higher educational establishment - Manuscript.

The dissertation for scientific degree of candidate of pedagogical sciences in speciality 13.00.04 - Theory and method professional education. - Kirovgrad State Pedagogical University named after Volodimir Vinnichenko. - Kirovgrad, 2010.

In dissertation the problem of forming of dialogic culture of future economists is probed in to educational process of higher educational establishment. The thesis studies the problem of dialogical culture of the future economist in the educational process of higher educational establishment. Dialogical culture of future economist is defined as an essential part of his general culture which reflects the ability to multicultural vision of the world, dialogical learning, comprehension and reflective assessment of subjective truth, new personal meanings and values in the active interaction and creation.

Key words: dialogue, culture, personality, subject-subjective interaction, dialogical culture, dialogical culture technology formation of future economist, cooperative-reflexive and value-oriented activity.

Размещено на Allbest.ru