Студентське самоврядування як засіб соціалізації молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 316.614

Студентське самоврядування як засіб соціалізації молоді

13.00.05 - соціальна педагогіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Шеїна Лариса Олександрівна

Луганськ 2010

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, доцент

Веретенко Тетяна Григорівна, Київський університет імені Бориса Грінченка, завідувач кафедри соціальної педагогіки та корекційної освіти.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Звєрєва Ірина Дмитрівна,

Інститут проблем виховання АПН України, головний науковий співробітник лабораторії соціальної педагогіки;

кандидат педагогічних наук, доцент

Заверико Наталія Віталіївна,

Запорізький національний університет, завідувач кафедри проблем керування та соціальної педагогіки.

Захист відбудеться 18 червня 2010 р. о 12.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.03 у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Автореферат розіслано 18 травня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л. Л. Бутенко

молодь студентський самоврядування

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження зумовлена розбудовою громадянського суспільства в Україні, установленням демократичних відносин між державою та окремою особистістю, що потребує активної участі громадян у вирішенні проблем як на державному, так і на особистісному рівні. Сучасна соціокультурна ситуація вимагає формування й розвитку в молоді якостей ініціативного, самостійного суб'єкта, здатного творчо та активно будувати свої відносини в різних сферах життєдіяльності, усвідомлювати та відстоювати власні права й обов'язки. Провідною функцією освіти визнається становлення людини як суб'єкта перетворення соціуму, породження нових форм суспільного життя на основі цінностей саморозвитку, самоосвіти, самоврядування. Виникає необхідність виховання індивіда, налаштованого на конструктивну співпрацю з представниками різних соціальних інститутів.

Нагальні інтереси суспільства щодо формування соціальних потреб, активної життєвої позиції молодого покоління зафіксовані в Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Законах України „Про освіту”, „Про вищу освіту”. У зв'язку з чим питання соціалізації молоді, її участі в роботі студентської громади вищого навчального закладу стають більш актуальними, оскільки вузівська практика свідчить про недостатню готовність студентів до участі у самоврядуванні, відсутність самостійності й відповідальності у вирішенні життєво важливих ситуацій. Сьогодення потребує від молодої людини розвитку здібностей до свідомої самоорганізації діяльності, самоуправління власними резервами (інтелектуальними, фізичними, моральними), що дозволяє збалансувати індивідуальні потреби й потреби суспільства.

На сучасному етапі розвитку українського суспільства виникає необхідність трансформації системи соціалізації молоді, постає потреба активізації пошуку актуальних засобів соціалізації. Одним з них варто визнати студентське самоврядування, яке потенційно здатне охопити практично всю студентську молодь і забезпечити її соціальне становлення та розвиток. Студентське самоврядування розглядається як особлива форма ініціативної, самостійної, відповідальної громадської діяльності студентів, спрямованої на вирішення важливих питань життєдіяльності студентської молоді, розвиток її соціальної активності, підтримку соціальних ініціатив. Недарма в рамках програми „Tempus” (співробітництво країн ЄС у галузі вищої освіти) саме студентське самоврядування визнано одним з пріоритетів для України в освітній галузі, набуває поширення проект Міжнародного фонду „Відродження” „Міжнародний досвід участі студентського самоврядування та його структур у формуванні та реалізації освітньої та молодіжної політики на рівні адміністративно-територіальних одиниць та держави”.

Аналіз філософської (Аристотель, Платон, Т. Гоббс, Ж. Делез, К. Ясперс, С. Бенн, Л. Слободянюк та ін.), історичної (М. Грушевський, О. Мишанич, О. Мироненко, Л. Косаківський та Р. Делімарський, Т. Кру-па, О. Астахова, О. Субтельний, Н. Суворов та ін.) наукової літератури засвідчує інтерес дослідників різних епох до самоврядування в суспільних об'єднаннях, про тривалу історію існування самоврядних спільнот, особливості становлення ідеї самоврядування в громадах України.

Історія становлення автономних вищих навчальних закладів та самоврядування в них, зокрема студентського, розглядалася в роботах В. Дриночкіна, В. Ігнатовича, Г. Ліпатнікової, С. Петрової, Є. Покладок, В. Спасської, Б. Струкова, П. Уварова, С. Черкасової (історичний аспект), Т. Зайченко, К. Іванової, О. Овчарук, Є. Подольської (сучасний стан студентського самоврядування), Т. Бондар (студентське самоврядування в країнах Західної Європи та США) та ін. Студентське самоуправління як соціокультурний феномен досліджувалося Т. Баландіною. Експліцитний розвиток студентського самоврядування в контексті освітньої парадигми управлінсько-педагогічної науки досліджувався М. Приходьком.

Різноманітні аспекти роботи в самоврядних соціальних системах розглядаються в працях таких науковців, як О. Батанов, О. Безпалько, З. Бондаренко, Е. Володова, О. Касперович, Л. Климанська, О. Софін, Л. Найдьонова, Т. Семигіна та ін.

Філософські аспекти соціалізації особистості з урахуванням особ-ливостей трансформаційних процесів сучасного суспільства представлено в дослідженнях Ф. Власенка, Ю. Парунової, О. Поліщука; соціологічні аспекти - А. Тогошиєвої (вплив реклами на процес соціалізації молоді), О. Дядиченка (соціалізаційні траєкторії молоді в суспільстві споживання), В. Філоненка (суперечності та парадокси соціалізації в транзитивному суспільстві), О. Жоголевої (вплив позанавчальної діяльності ВНЗ на процес соціалізації студентської молоді) та ін.

Загальну теорію соціалізації представлено в дослідженнях А. Муд-рика, В. Москаленко, Б. Паригіна, Т. Парсонса, Н. Смелзера та ін. Сутність та різноманітні проблеми соціалізації, а також соціально-педагогічної ро-боти з молоддю досліджували Н. Заверико, І. Звєрєва, А. Капська, Г. Лакті-онова, Л. Міщик, Ю. Поліщук, А. Рижанова, С. Савченко, С. Харченко та ін., соціально-педагогічні проблеми молоді як важливої соціальної групи - у працях Л. Босої, В. Лісовського, С. Савченка, В. Шашенко та ін.

Питання соціалізації молоді, становлення й розвитку студентського самоврядування становили предмет дисертаційних робіт таких науковців, як: О. Севастьянова (соціалізація студентської молоді у виховному процесі ВНЗ), Г. Овчаренко (соціалізація студентів мистецько-педагогічних спеціальностей у позанавчальній діяльності), C. Шашенко (соціальне становлення студентської молоді в позааудиторний час у ВНЗ); Ю. Загородній (політична соціалізації студентської молоді), Л. Дябел (соціалізація студентів-першокурсників в умовах педагогічного універси-тету), І. Курліщук (соціалізація студентської молоді засобами масової комунікації), К. Потопа (соціально-педагогічні умови організації студентського самоврядування у вищих навчальних закладах), О. Нев-мержицька (студентське самоврядування в контексті демократизації вищої освіти України), Л. Шигапова (формування лідерських якостей студентів ВНЗ у діяльності органів самоуправління) та ін. Студентське самоврядування як умову формування гуманістичної спрямованості майбутніх інженерів досліджувала Л. Варламова, як засіб підвищення якості підготовки фахівців - А. Давидова, як засіб формування професійної ідентичності майбутніх фахівців - Г. Гарбузова.

Роботи зазначених авторів містять значний теоретичний та емпіричний матеріал, який слугував джерельною базою нашого дослідження. Проте, відсутні наукові роботи щодо студентського самоврядування як засобу соціалізації молоді.

Аналіз теорії й практики з досліджуваної проблеми дозволив виявити протиріччя між: визнанням важливості студентського само-врядування як соціального феномену та недостатнім використанням його потенціалу в сучасному ВНЗ; активізацією діяльності державних та громадських організацій у молодіжному середовищі, посиленням соціальної активності студентства в сучасних соціально-політичних умовах та необхідністю спрямованості такої активності в русло суспільно корисної діяльності, зокрема в роботі студентського самоврядування; прагненням молоді до автономізації, утвердження власної соціальної позиції в різних формах самоврядування та нерозробленістю соціально-педагогічних умов забезпечення діяльності органів студентського самоврядування щодо соціалізації студентів ВНЗ.

Актуальність проблеми дослідження, її теоретична значущість і практична потреба у визначенні шляхів її розв'язання зумовили вибір теми дисертаційної роботи: „Студентське самоврядування як засіб соціалізації молоді”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до профілю наукових досліджень кафедри педагогіки факультету психології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна „Формування особис-тісної культури студента як складника правильного вибору” (номер держреєстрації 0198U002253). Тему дисертаційної роботи затверджено на засіданні Вченої Ради факультету психології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (протокол № 11 від 24.04.03 р.), узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 25.04.2006 р.).

Об'єкт дослідження - процес соціалізації студентської молоді.

Предмет дослідження - соціально-педагогічні умови діяльності студентського самоврядування як засобу соціалізації студентів вищого навчального закладу.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці соціально-педагогічних умов, що забезпе-чують ефективність діяльності студентського самоврядування як засобу соціалізації студентів вищого навчального закладу.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що діяльність студентського самоврядування як засобу соціалізації студентів буде ефективною за таких соціально-педагогічних умов: забезпечення взаємодії між представниками органів студентського самоврядування, студентами та структурними підрозділами навчального закладу, громадськими організа-ціями; включення студентів у різні види соціально значущої діяльності відповідно напрямів роботи студентського самоврядування; розвиток лідерських якостей студентів; стимулювання ініціативності студентської молоді в реалізації завдань студентського самоврядування.

Відповідно до предмета, мети й гіпотези дослідження визначено такі завдання:

На підставі аналізу філософської, соціологічної, психологічної, соціально-педагогічної літератури розкрити сутність соціалізації студентської молоді як соціально-педагогічної проблеми.

Розкрити особливості, структурні компоненти та напрями студентського самоврядування у вищому навчальному закладі.

Визначити сутність і зміст соціалізації молоді засобами студентського самоврядування, критерії та рівні соціалізованості студентів вищого навчального закладу.

Теоретично обґрунтувати соціально-педагогічні умови, що забезпечують ефективність діяльності студентського самоврядування як засобу соціалізації студентів вищого навчального закладу

Експериментально перевірити соціально-педагогічні умови діяльності студентського самоврядування як засобу соціалізації студентів.

Теоретико-методологічні основи дослідження становлять положення філософської, психологічної, соціологічної, культурологічної, правової та педагогічної наук щодо соціальної сутності людини, взаємозв'язку процесів соціалізації, виховання й розвитку особистості; наукові положення про: соціалізацію особистості та соціально-педаго-гічну роботу з молоддю (О. Безпалько, Н. Заверико, І. Звєрєва, В. Моска-ленко, С. Савченко, Н. Смелзер, С. Харченко, Д. Уаринг, С. Шашенко); психолого-педагогічні та соціально-педагогічні підходи до системи відносин індивіда з навколишнім соціальним середовищем (А. Мудрик, Л. Нечепоренко, С. Розенхольц, В. Татенко); студентство як особливу соціально-демографічну та соціально-психологічну групу (В. Лісовський, В. Павловський, С. Савченко), громаду як носія ідеї самоврядування (З. Бондаренко, О. Безпалько, Л. Климанська); соціалізацію студентів (Н. Дембицька, Ю. Загородній, В. Зінчук, Н. Ісхакова, О. Казурова, Т. Карабін, С. Савченко); засади самоврядування як соціального феномену (О. Батанов, Т. Бондар, С. Клепко, В. Кулакова, А. Макаренко, М. Приходько, С. Шацький, С. Шмаков); студентське самоврядування (Т. Бондар, В. Ігнатович, Г. Ліпатнікова, О. Невмержицька, Г. Овчаренко, В. Певзнер, Є. Покладок, Б. Струков).

Нормативно-правову базу дослідження склали Закони України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, „Про місцеве самоврядування в Україні”, „Положення про студентське самоврядування у вищих навчальних закладах”, Європейська Хартія місцевого самоврядування, а також відпо-відні накази та положення ВНЗ щодо студентського самоврядування.

Для досягнення мети та реалізації завдань дослідження використано комплекс методів: теоретичні: аналіз філософської, соціологічної, психологічної, соціально-педагогічної літератури для дослідження сту-пеня розробленості проблеми, визначення теоретичних засад соціалізації молоді, діяльності студентського самоврядування; метод конкретизації, систематизації та узагальнення для теоретичного узагальнення основних підходів до проблеми, розкриття сутнісних особливостей студентського самоврядування як засобу соціалізації; метод моделювання для розробки моделі діяльності органів студентського самоврядування, що сприяє ефективній соціалізації студентів; емпіричні: вивчення й узагальнення досвіду діяльності, нормативних документів, педагогічні спостереження та самоспостереження для визначення особливостей функціонування студентського самоврядування, процесу соціалізації студентів; анкетування, інтерв'ювання, бесіди для визначення рівнів соціалізованості молоді; соціально-педагогічний експеримент для перевірки ефективності соціально-педагогічних умов діяльності органів студентського самоврядування; методи математичної статистики для визначення статистичної значущості отриманих у ході експерименту результатів.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Національного фармацевтичного університету (м. Харків), Національного аерокосмічного університету імені М. Є. Жуковського „ХАІ”, Запорізького національного університету. До експериментальної роботи було залучено 416 осіб на констатувальному етапі експерименту й 176 - на формувальному (102 в експериментальній групі та 74 в контрольній).

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що вперше визначено та теоретично обґрунтовано соціально-педагогічні умови соціалізації молоді засобом студентського самоврядування (забезпечення взаємодії між представниками органів студентського самоврядування, студентами та структурними підрозділами навчального закладу, громадськими й державними організаціями та установами; включення студентів у різні види соціально значущої діяльності відповідно до напрямів роботи студентського самоврядування; виявлення та розвиток лідерських якостей студентів; стимулювання ініціативності студентської молоді в реалізації завдань студентського самоврядування); набули подальшого розвитку наукові уявлення про зміст та сутність соціалізації студентської молоді, студентське самоврядування в контексті соціалізації молоді в самоврядній діяльності, критерії та рівні соціалізованості молоді; удосконалено структуру та напрями діяльності студентського самоврядування в сучасних соціокультурних умовах вищої школи, форми та методи організації студентського самоврядування.

Практичне значення роботи полягає в тому, що розроблено програму та методичні матеріали організації діяльності органів студентського самоврядування відповідно до завдань соціалізації студентів ВНЗ, Статут та Положення про студентський парламент, форми та методи підготовки студентського активу, комплекс діагностичних матеріалів для визначення рівнів соціалізації студентів засобом студентського самоврядування.

Результати дослідження можуть бути використані у вищих навчальних закладах різного рівня акредитації в процесі організації діяльності студентського самоврядування з метою підвищення ефективності соціалізації молоді, у процесі підготовки студентського активу, кураторів ВНЗ, у самоосвітній діяльності студентського активу.

Результати дослідження впроваджено у виховний процес Національного фармацевтичного університету м. Харкова (довідка про впровадження № 21 від 08.05.2007 р.), Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (довідка про впровадження № 0501-490 від 27.10.2008 р.), Національного аерокосмічного університету імені М. Є. Жуковського „ХАІ” (довідка про впровадження № 12/72 від 11.06.2008 р.), Запорізького національного університету (довідка про впровадження №.01-09/1766 від 24.11.2008 р.).

Особистий внесок у роботі, опублікованій у співавторстві, полягає в розробці ідеї визначення векторів соціального партнерства студентської громади.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й висновки дисертації висвітлювалися в доповідях та виступах на Між-народних науково-практичних конференціях: „Людина, культура, техніка в новому тисячолітті” (Харків, 2003), „Людина. Культура. Техніка” (Харків, 2004), „Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків” (Житомир, 2005), „Перша міжнародна соціально-педагогічна конференція” (Луцьк, 2006), „Souccasna ukrainistika. Problemy jazyka, literatury a kultury” (Оломоуц, 2006), „Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти” (Ірпінь, 2007), „Актуальні проблеми формування здорового способу життя учнівської та студентської молоді” (Ніжин, 2007), „Souccasna ukrainistika. Problemy jazyka, literatury a kultury” (Оломоуц, 2008), а також на міжвузівському науково-теоретичному семінарі „Соціально-педагогічні умови адаптації учнівської та студентської молоді до сучасних умов життєдіяльності” (Харків, 2005). Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, на засіданнях служби соціологічної та виховної роботи Національного фармацевтичного університету (м. Харків).

Публікації. Результати дисертаційної роботи висвітлено в 16 друкованих працях, одну роботу виконано у співавторстві, 8 статей у наукових фахових виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (277 найменувань, з них 19 іноземною мовою) та 7 додатків на 19 сторінках. Робота містить 23 таблиці, 11 рисунків. Загальний обсяг дисертації становить 227 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу й методи дослідження; теоретико-методологічні засади; висвітлено наукову новизну, практичне значення роботи; наведено інформацію про апробацію й упровадження результатів дослідження; подано відомості про структуру роботи та обсяг дисертації.

У першому розділі - „Теоретичні засади соціалізації студентської молоді засобом студентського самоврядування” - охарактеризовано ступінь дослідженості проблеми; узагальнено погляди вчених стосовно історії розвитку та трансформації таких явищ, як „соціалізація”, „самоврядування”, „студентське самоврядування”; представлено аналіз досвіду організації діяльності студентського самоврядування в зарубіжній та вітчизняній науці й практиці; визначено сутність та зміст понять „соціалізація”, „самоврядування”, „студентське самоврядування”; схарак-теризовано особливості студентського самоврядування в сучасній соціо-культурній ситуації; визначено та обґрунтовано соціально-педагогічні умови діяльності студентського самоврядування як засобу соціалізації.

На підставі аналізу різних типів суспільних утворень, представлених у філософській, соціологічній, педагогічній літературі, установлено, що студентська спільнота належить до типу територіальних громад як об'єднання за принципом спільного навчання на засадах самоврядування.

Вивчення історико-педагогічного аспекту проблеми (В. Ігнатович, С. Петрова, В. Попов, М. Суворов, Б. Струков, П. Уваров та ін.) дозволило говорити про тривалу традицію функціонування студентських само-врядних об'єднань в університетах, принципи їх об'єднання (спільне навчання, проживання, проведення позанавчального часу). З'ясовано, що самоврядування студентства є логічним продовженням самоврядності університетів, умовою збереження студентської солідарності, автономії.

Основні тенденції розвитку студентського самоврядування в умовах соціальної трансформації в Україні пов'язані із включенням до сфери самоврядування навчального процесу у ВНЗ, науково-дослідної роботи студентів, урізноманітненням форм та інститутів студентського само-врядування, становленням соціального партнерства й співуправління.

Підходи до теорії спільного проживання індивідів, принципи об'єднання їх у спільноти, одним з яких є самоврядність, розкрито в науковому доробку М. Грушевського, О. Мироненка, O. Мишанича та ін., що дозволило простежити історичну традицію становлення й розвитку таких утворень.

Аналіз філософської та соціологічної літератури в контексті завдань дослідження дозволив визначити, що місцеве самоврядування - це автономія діяльності спільноти людей на певній території, самовря-дування навчального закладу - це його автономія в прийнятті рішень, які безпосередньо стосуються внутрішнього життя, а студентське самовря-дування - автономія студентства в межах вищого навчального закладу.

Аналіз соціологічного підходу до поняття „студентське самоврядування” дозволив виокремити провідні його характеристики як соціокультурного феномену, які пов'язані із специфікою студентства як транзитної соціокультурної спільноти, що поєднує в собі професійну, соціальну та культурну (особистісно розвивальну) компетентності.

Запровадження студентського самоврядування у вищих навчальних закладах є конкретною реалізацією громадських прав студентів, форму-вання в них почуття відповідальності, уміння вирішувати соціальні, еконо-мічні та культурно-освітні проблеми. Психологічний аспект самовряду-вання пов'язано з саморегуляцією самої людини, самоорганізацією її внутрішніх процесів.

На підставі аналізу філософського, правового, психологічного, соціологічного та педагогічного аспектів проблеми самоврядування визначено та окреслено напрями діяльності студентського самовряду-вання у вищій школі на сучасному етапі розвитку суспільства, а саме: організаційна, громадська, наукова, благодійна, роз'яснювальна та агіта-ційна, інформативна діяльність органів студентського самоврядування.

Дослідження теоретичних засад соціалізації в роботах вітчизняних і зарубіжних авторів дало підстави визнати складність і багатогранність проблеми, оскільки вона поєднує в собі значний обсяг наукових знань з філософії, психології, соціології, культурології, соціальної педагогіки.

Аналіз різних підходів до визначення поняття „соціалізація” зумовив таке визначення ключового поняття дослідження: соціалізація студентської молоді у вищому навчальному закладі - це безперервний складний багатобічний процес формування особистості як соціальної істоти в її соціальному оточенні, який базується на особливостях системи освіти та виховання в конкретній країні, досвіді нинішніх і попередніх поколінь студентів та викладачів, усталених у конкретному вищому навчальному закладі традиціях і звичаях, а також на специфіці входження індивіда до соціального середовища студентства.

Участь у студентському самоврядуванні спрямована на розвиток позитивного ставлення студента до себе як активного та відповідального соціального суб'єкта, до різних соціальних груп (за професійною, віковою, соціальною тощо ознаками), до суспільства в цілому. Важливим постає формування ціннісного ставлення до студентської спільноти як вагомого чинника молодіжної політики.

Узагальнення нормативно-правових документів щодо організації студентського самоврядування, практики діяльності сучасної системи студентського самоврядування в Україні дозволило визначити такі особливості студентського самоврядування: автономність (передбачає відносну незалежність у визначенні цілей і завдань діяльності колективу, розробці провідних напрямів, самостійність у виборі мотивації діяльності, засобів досягнення, стилю здійснення); ієрархічність (упорядкованість діяльності органів студентського самоврядування, громадських студент-ських формувань, установлення між ними взаємозв'язків, розподіл повно-важень, ступеня відповідальності тощо); зв'язок із зовнішнім соціальним середовищем (налагодження соціального партнерства з громадськими організаціями, державними установами, органами місцевого самовряду-вання тощо); наявність органів самоврядування (створення на кожному ієрархічному рівні (група - курс - факультет - ВНЗ) відповідних органів студентського самоврядування); самодіяльність (творча активність у здійсненні управлінських функцій, наявність певних повноважень); ціле-спрямованість (здатність ставити цілі власної діяльності, узгоджувати їх із ключовими цілями закладу освіти, державної молодіжної політики).

Діяльність студентського самоврядування як важливого соціального інституту базується на принципах: добровільності, системності, вибірності, представництва, самоуправління, індивідуалізації, суб'єктності, прогностичності.

Узагальнення досвіду розвитку студентського самоуправління у вітчизняних ВНЗ, урахування практики студентського самоврядування в зарубіжних країнах, дозволило визначити основні напрями діяльності студентського самоврядування відповідно до завдань соціалізації сту-дентської молоді: соціальний захист студентів; створення умов для реалізації соціально значущих програм як у студентському середовищі, так і в соціокультурному просторі ВНЗ; інформаційно-методичне забез-печення щодо правового та соціального захисту молоді, державної молодіжної політики; координація діяльності студентських громадських організацій; активне залучення студентської молоді до різних сфер життє-діяльності закладу освіти, підвищення її соціальної активності; сприяння утвердженню здорового способу життя, профілактики асоціальної поведінки, реалізації соціальних та трудових ініціатив молоді; формуван-ня традицій ВНЗ і корпоративної культури закладу освіти; створення благодійних фондів, фандрайзингова діяльність з метою забезпечення студентських соціальних проектів та підтримки соціально незахищених студентів тощо.

Узагальнення теоретичних засад соціалізації студентів вищих навчальних закладів засобом студентського самоврядування, аналіз прак-тики діяльності органів студентського самоврядування дозволив визначити такі соціально-педагогічні умови, що забезпечують ефективність діяльності студентського самоврядування як засобу соціалізації студентів: забезпечення взаємодії між представниками органів студентського самоврядування, студентами та структурними підрозділами навчального закладу, громадськими організаціями; включення студентів у різні види соціально значущої діяльності відповідно напрямів роботи студентського самоврядування; розвиток лідерських якостей студентів; стимулювання ініціативності студентської молоді в реалізації завдань студентського самоврядування. Методологічним підґрунтям визначених умов обрано системний, особистісно діяльнісний, аксіологічний підходи, теоретичні положення щодо соціального партнерства, розвитку соціальної активності особистості.

У другому розділі „Дослідно-експериментальна робота з упровадження соціально-педагогічних умов діяльності студентського самоврядування як засобу соціалізації студентів вищої школи” визначено критерії та рівні соціалізованості студентської молоді, охарактеризовано хід підготовки та перебіг педагогічного експерименту, проаналізовано результати експериментальної роботи.

На основі аналізу наукової літератури з питань соціалізації студентської молоді, ґрунтуючись на дослідженнях О. Безпалько, Р. Вайноли, Н. Заверико, С. Савченка, було визначено такі критерії та показники соціалізації студентів: індивідуальна соціальна активність (усвідомлена соціально активна поведінка, спрямована на захист власних інтересів, цінностей, ідеалів, а також досягнення реальних успіхів у реалізації індивідуальних та групових інтересів, цінностей, ідеалів); інформованість щодо питань молодіжної політики (ступінь володіння знаннями про нормативно-правові акти державної молодіжної політики, діяльність органів влади у справах молоді, роботу громадських молодіж-них формувань та об'єднань на вузівському, регіональному, державному рівнях); соціальна відповідальність (усвідомлення соціальних наслідків як власної, так і суспільної діяльності, передбачення результатів пролонгованої перспективи тієї чи іншої дії, акції, заходу); соціальна креативність та втілення в життя ініціатив (наявність творчих ініціатив, ідей з урахуванням кількості проектів, доведених до логічного завершення). Визначення критеріїв та показників дозволило виділити три рівні соціалізованості студентської молоді (високий, середній, низький).

Експериментальна робота проводилася на базі Харківського націо-нального університету імені В. Н. Каразіна, Національного фармацевтич-ного університету (м. Харків), Національного аерокосмічного універси-тету імені М. Є. Жуковського, Запорізького національного університету.

Констатувальний етап експерименту засвідчив недостатній рівень соціалізації студентів, який виявляється у: відсутності потреб у суспільно корисній діяльності та активності у сфері громадського життя, позанавчальної діяльності, орієнтації на вирішення поточних соціальних проблем, низькому рівні поінформованості щодо сучасної молодіжної політики в державі, соціально-правового захисту студентства.

На початку формувального етапу в експериментальній групі найвищий рівень за критерієм „інформованість щодо питань молодіжної політики” виявили 22,5 % респондентів, середній - 35,6 %, низький - 41,9 %; за показником „індивідуальна соціальна активність” на високому рівні опинилося 15,4 % опитуваних, на середньому - 38,9 %, на низькому - 45,7 %; за критерієм „соціальна відповідальність” на високому рівні виявилося 22,5 % опитуваних, на середньому - 47,1 %, на високому - 30,4 %; за критерієм „соціальна креативність та втілення в життя ініціатив” високий ступінь виявили 13,0 %, середній - 37,5 %, високий - 49,5 %. Таким чином, на високому рівні соціалізованості на початку формувального етапу експерименту знаходилися 18,4 % студентів; на середньому - 39,8 %; на низькому - 41,9 %. У контрольній групі показники рівнів соціалізованості встановлено як 19,6 % - високий, 39,2 % - середній, 41,2 % - низький.

Результати констатувального етапу експерименту (з використанням методів анкетування, бесіди, спостереження, аналізу продуктів діяльності тощо) засвідчив суперечливість соціокультурних процесів у молодіжному середовищі: розширення кола соціальних проблем молоді внаслідок соціально-економічних та політичних кризових явищ у суспільстві; вплив засобів масової комунікації, що інколи насаджують спотворені форми соціальної поведінки, споживацькі соціальні цінності; конкуруючий вплив різних політичних сил на молодь; неузгодженість зусиль соціальних інститутів, що займаються студентською та молодіжною проблематикою; поширення соціального песимізму й конформізму в багатьох студентів, недовіри адміністративним та владним структурам. Студенти відзначили необхідність вирішення таких проблем у студентському самоврядуванні: забезпечення чіткості у визначенні завдань та змісту відповідної діяль-ності, розподілі обов'язків; регулярне навчання студентського активу; дотримання демократичних принципів організаційної побудови студент-ського самоврядування; підтримка соціальних ініціатив і проектів та ін.

Узагальнення результатів констатувального етапу дослідження, визначення та теоретичне обґрунтування соціально-педагогічних умов діяльності студентського самоврядування як засобу соціалізації студент-ської молоді склали підставі для реалізації завдань формувального етапу, побудованого з урахуванням особливостей соціально-педагогічного експерименту.

Перша соціально-педагогічна умова - забезпечення взаємодії між представниками органів студентського самоврядування, студентами та структурними підрозділами навчального закладу, громадськими організаціями - передбачає формування відкритого соціально-педагогічного середовища для студентської молоді, яке забезпечує можливість налагодження контактів та подальшу співпрацю з підрозділами власного ВНЗ (ректорат, деканат, профспілка, господарська частина тощо), з органами студентського самоврядування інших навчальних закладів, молодіжними громадськими організаціями просоціального характеру, волонтерськими, правозахисними, релігійними та ін. організаціями й об'єднаннями, державними установами. Підґрунтям реалізації цієї умови є форма соціальної взаємодії - соціальне партнерство, яке забезпечує активізацію соціальної діяльності особистості, розширює діапазон зв'язків із суспільством, збільшує кількість та урізноманітнює соціальних партнерів.

У рамках реалізації цієї умови студенти, зокрема, включалися в підготовку та проведення соціально значущих акцій і заходів різного спрямування (наприклад, участь у діяльності громадської жіночої організації „Стоп сексизм”, у регіональній громадській акції „Від серця до серця”; співпраця з господарською частиною ВНЗ щодо роботи в гуртожитку тощо). Налагодження контактів та співпраця з представни-ками органів студентського самоврядування інших ВНЗ, зустрічі з експертами в галузі соціальної молодіжної політики сприяли активізації соціальних зв'язків, розширенню досвіду соціальної взаємодії.

Реалізація другої соціально-педагогічної умови - включення студентів у різні види соціально значущої діяльності відповідно напрямів роботи студентського самоврядування - передбачає безпосереднє та опосередковане залучення молодих людей до розробки ідей і втілення в життя проектів, реалізація яких здатна вплинути на соціальне оточення студентів, їх сприйняття власного місця в соціумі. Її дотримання дозволяє молодій людині ознайомитися з певними патернами соціальної поведінки, а здійснення цієї діяльності в межах напрямів роботи студентського самоврядування дозволило учасникам відповідних комітетів органів студентського самоврядування координувати, прогнозувати соціально значущу діяльність як у межах ВНЗ, так і у відкритому соціальному середовищі. Відповідно до завдань реалізації цієї умови розроблено та втілено проект створення банку інформації, по-перше, щодо проблем, які турбують студентство; по-друге, про студентський контингент за показниками соціальної активності, налагоджено роз'яснювальну роботу з першокурсниками щодо особливостей навчання у ВНЗ, організовано та проведено дебатний турнір, студентську молодь включено в проведення доброчинних акцій для різних верств населення (ветерани війни та праці, діти-сироти та ін.). Форми та методи роботи з включення студентів у різні види соціально значущої діяльності реалізовано відповідно до напрямів роботи таких комітетів Студентського парламенту, як: міжвузівських відносин, правового захисту, земляцтва іноземних студентів, культурний центр, здорового способу життя, студентська рада побуту та ін.

Третя педагогічна умова - розвиток лідерських якостей студентської молоді - передбачає діяльність з виявлення потенційних лідерів студентського самоврядування та їх подальше залучення до діяльності органів студентського самоврядування відповідно до ієрархії „група - курс - факультет - ВНЗ”. При визначенні цієї умови ми виходили з того, що з початку потенційні лідери виявляють себе й набувають авторитет у своєму первісному соціальному середовищі (академічна група). Потім, базуючись на цьому авторитеті, вони здатні співпрацювати із значно більшою кількістю осіб і, маючи попередній досвід, здійснювати на них конструктивний вплив. З іншого боку, лідери, які пройшли всі сходинки, мають більш багатий і повний досвід роботи, навички організації та керування різними соціальними групами. Таким чином, самоактивізація потенційних лідерів дозволяє, по-перше, виявляти та готувати кадри для органів студентського самоврядування; по-друге, стимулювати соціальну активність молоді. Особливу результативність у цьому напряму мали такі форми та методи роботи, як підготовка й проведення Установчих зборів студентського самоврядування; рольові ігри, дискусії та диспути; тренінги особистісного росту, тайм- і селфменеджменту тощо.

Упровадження четвертої умови - стимулювання ініціативності студентської молоді в реалізації завдань студентського самоврядування - передбачає заохочення конструктивної студентської ініціативи на шляху реалізації актуальних потреб студентського сьогодення. Ураховано, що увага до ініціатив студентів сприятиме тому, що молоді люди мають можливість усвідомити важливість і затребуваність власної думки; різноманіття пропозицій дозволить виявити й обрати оптимальні шляхи розв'язання актуальних питань студентського сьогодення. Реалізація цієї умови спрямована на формування в студентів соціальної креативності, навичок утілення в життя творчих ініціатив та проектів. Так, наприклад, у межах формувального етапу експерименту було надано підтримку студентському авторському проекту впровадження здорового способу життя, створено банк студентських ініціатив, проведено презентацію й захист студентських ініціатив, „круглі столи”, тренінги тощо.

Координаційну роботу щодо реалізації завдань соціалізації студен-тів виконував Студентський парламент, який у Національному фармацев-тичному університеті (м. Харків), здійснював свою роботу згідно з роз-робленими у межах дослідження Статутом та відповідним Положенням.

За результатами експериментальної роботи виявлено динаміку змін, які відбулися в процесі соціалізації студентської молоді (Табл.1), визначено ефективність розроблених соціально-педагогічних умов.

Так, порівняння отриманих даних на початку та в кінці експерименту в експериментальній групі дозволило зазначити, що показ-ники високого рівня зросли на 16,4 %, середнього рівня - на 16,3 %. Водночас кількість студентів з низьким рівнем зменшилася на 32,8 %.

Таблиця 1 Динаміка змін рівня соціалізованості студентів

Зіставлення рівнів соціалізованості на початку та наприкінці експерименту свідчить про їх суттєву відмінність в експериментальній групі та значно меншу в контрольній. Це доводить ефективність розроблених соціально-педагогічних умов, що забезпечують ефективність діяльності студентського самоуправління як засобу соціалізації студентів.

Проведене дослідження дозволяє сформулювати такі висновки:

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення й практичне розв'язання наукової проблеми соціалізації молоді засобом студентського самоврядування, що виявляється в розробці, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці соціально-педагогічних умов, які забезпечують ефективність цього процесу.

2. На підставі аналізу наукової літератури розкрито сутність ключових понять дослідження. Студентське самоврядування розглядається як автономія студентства в межах вищого навчального закладу; соціалізація молоді у ВНЗ - безперервний складний багатобічний процес формування особистості як соціальної істоти в її соціальному оточенні, який базується на особливостях системи освіти та виховання в конкретній країні, досвіді нинішніх і попередніх поколінь студентів та викладачів, усталених у конкретному вищому навчальному закладі традиціях і звичаях, а також на специфіці входження індивіда до соціального середовища студентства та адаптація до нього).

3. З урахуванням особливостей функціонування студентського самоврядування у вітчизняних та зарубіжних ВНЗ, нормативно-правової бази державної молодіжної політики визначено структуру органів студентського самоврядування у ВНЗ та напрями їх діяльності (соціальний захист студентів; створення умов для реалізації соціально значущих програм як у студентському середовищі, так і в соціокультурному просторі ВНЗ; інформаційно-методичне забезпечення щодо правового та соціального захисту молоді, державної молодіжної політики; координація діяльності студентських громадських організацій; активне залучення студентської молоді до різних сфер життєдіяльності закладу освіти, підвищення її соціальної активності; сприяння утвердженню здорового способу життя, профілактики асоціальної поведінки, реалізації соціальних і трудових ініціатив молоді; формування традицій ВНЗ та корпоративної культури закладу освіти; створення благодійних фондів, фандрайзингова діяльність з метою забезпечення студентських соціальних проектів і підтримки соціально незахищених студентів та ін.).

4. Аналіз наукових джерел, особливостей практики соціалізації студентської молоді зумовив визначення критеріїв оцінки рівня соціа-лізованості: індивідуальна соціальна активність (усвідомлена соціально активна поведінка, спрямована на захист власних інтересів, цінностей, ідеалів, а також досягнення реальних успіхів у реалізації індивідуальних та групових інтересів, цінностей, ідеалів); інформованість щодо питань молодіжної політики (ступінь володіння знаннями про нормативно-правові акти державної молодіжної політики, діяльність органів влади у справах молоді, роботу громадських молодіжних формувань та об'єднань на вузівському, регіональному, державному рівнях); соціальна відповідальність (усвідомлення соціальних наслідків як власної, так і суспільної діяльності, передбачення результатів пролонгованої перспективи тієї чи іншої дії, акції, заходу); соціальна креативність та втілення в життя ініціатив (наявність творчих ініціатив, ідей з урахуванням кількості проектів, доведених до логічного завершення). Відповідно до критеріїв та показників визначено рівні соціалізованості студентської молоді (високий, середній, низький).

5. Дослідженням установлено, що процес соціалізації молоді засобом студентського самоврядування здійснюється ефективно за таких соціально-педагогічних умов: забезпечення взаємодії між представниками органів студентського самоврядування, студентами та структурними підрозділами навчального закладу, громадськими організаціями; включення студентів у різні види соціально значущої діяльності відповідно напрямів роботи студентського самоврядування; розвиток лідерських якостей студентів; стимулювання ініціативності студентської молоді в реалізації завдань студентського самоврядування.

6. Здійснена дослідно-експериментальна роботи з упровадження роз-роблених соціально-педагогічних умов підтвердила гіпотезу дослідження, про що свідчить підвищення рівня соціалізації в студентів експериментальних груп.

Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів аналізованої проблеми. Подальшої розробки потребують питання взаємодії органів студентського самоврядування й молодіжних громадських організацій, ролі студентського самоврядування у вирішенні конфліктів у студентському соціумі, формуванні корпоративної культури студентства.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Шеїна Л. О. Роль студентського самоврядування у створенні умов здорового способу життя у вищому навчальному закладі / Л. О. Шеїна // Наук. зап. кафедри педагогіки Харк.. нац. ун-ту імені В. Н. Каразіна. - 2002. - Вип. ІХ. - С. 377 - 382.

2. Шеїна Л. О. Діяльність студентського самоврядування у вищих навчальних закладах / Л. О. Шеїна // Наук. зап. кафедри педагогіки Харк. нац. ун-ту імені В. Н. Каразіна. - 2004. - Вип. ХІ. - С.198 - 204.

3. Шеїна Л. О. Роль студентської громади у житті вищого навчального закладу / Л. О. Шеїна // Проблеми педагогічних технологій. - Луцьк, 2004. - Вип. 3 - 4 (28 -29). - С.114 - 122.

4. Шеїна Л. О. Студентська громада у процесі європейської інтеграції / Л. О. Шеїна // Педагогічні шляхи реалізації загальноєвропейських цінностей у системі освіти України : зб. наук. пр. - Х. : Стиль-іздат, 2005. - С. 274 - 278.

5. Шеїна Л. О. Роль студентського самоврядування у соціалізації студентської молоді / Л. О. Шеїна // Наук. зап. кафедри педагогіки Харк. нац. ун-ту імені В. Н. Каразіна. - Х. : Вид. центр ХНУ, 2005. - Вип. ХV. - С. 230 - 236.

6. Шеїна Л. О. Конструктивна активність студентських громад / Л. О. Шеїна // Наук. вісн. Чернів. ун-ту : Сер. „Педагогіка і психологія”. - 2006. - Вип. 295. - С. 186 - 191.

7. Шеїна Л. О. Соціальне партнерство студентської громади / Т. Г. Веретенко, Л. О. Шеїна // Вісн. Запоріз. нац. ун-ту : Педагогічні науки / гол. ред. Л. І. Міщик . - 2007 - № 10 - С. 40 - 45.

8. Шеїна Л. О. Аналіз результатів соціалізації студентської молоді / Л. О. Шеїна // Вісн. Запоріз. нац. ун-ту : Педагогічні науки / гол. ред. Л. І. Міщик. - 2008. - № 1. - С. 252 - 256.

9. Шеїна Л. О. Участь студента (майбутнього спеціаліста) у самоврядуванні навчального закладу як умова набуття навичок соціальної компетентності / Л. О. Шеїна // Людина, культура, техніка в новому тисячолітті : зб. робіт IV Міжнар. наук.-практ. конф. студ., аспірантів та молодих учених. - Х., 2003. - С. 161 - 163.

10. Шеїна Л. О. Студентське самоврядування у вищому навчальному закладі очима пересічного студента / Л. О. Шеїна // Людина. Культура. Техніка : матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. - Х., 2004. - С.179 - 180.

11. Шеїна Л. О. Студентське самоврядування на шляху створення умов для розвитку творчості та обдарованості / Л. О. Шеїна // Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків : тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. - Житомир, 2005. - С. 46 - 47.

12. Шеїна Л. О. Актуальні питання роботи студентської громади / Л. О. Шеїна // Матеріали Першої міжнар. соц.-пед. конф. (Луцьк, 26 - 27 квіт. 2006 р.). - Луцьк, 2006. - С. 211 - 215.

13. Шеїна Л. О. Студентське самоврядування як інструмент соціалізації молодіжної громади на різних рівнях культури / Л. О. Шеїна // Soucasna ukrainistika. Problemy jazyka, literatury a kultury : Sbornik clanku. - Olomouc, 2006. - 2cast. - C. 599 - 607.

14. Шеїна Л. О. Механізми соціалізації студентської молоді у ВНЗ / Л. О. Шеїна // Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти : матеріали П'ятих Міжнар. наук.-пед. читань. - Ірпінь : Нац. акад. ДПС України, 2007. - С. 359 - 361.

15. Шеїна Л. О. Роль студентської громади у формуванні здорового способу життя / Л. О. Шеїна // Актуальні проблеми формування здорового способу життя учнівської та студентської молоді : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяченої 5-річчю ф-ту психології та соц. роботи (Ніжин, 14 - 16 листоп. 2007 р.) / за ред.. А. І. Конончук. - Ніжин : Вид-во НДУ ім. Гоголя, 2007. - С. 254 - 256.

16. Шеїна Л. О. Самоуправство у контексті самоврядування / Л. О. Шеїна // Soucasna ukrainistika. Problemy jazyka, literatury a kultury: Sbornik clanku. - Olomouc, 2008. - 2cast. - C. 633 - 638.

Размещено на Allbest.ru