Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ” НАПН УКРАЇНИ

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ

ШИХ Надія Василівна

Київ - 2010

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

інформаційний комунікаційний культура вчитель

Актуальність теми. Сучасне суспільство періоду інформатизації характеризується глобальними соціально-економічними змінами, пов'язаними з комплексним упровадженням інформаційно-комунікаційних технологій у різні сфери суспільного життя, зокрема й освіту. Сукупність знань і умінь, що забезпечують ефективну роботу з інформацією та визначають спрямованість особистості в інформаційному суспільстві, визначаються терміном „інформаційно-комунікаційна культура” (ІКК).

Інформаційно-комунікаційна культура відіграє важливу роль у соціальному й економічному розвитку країни. Збільшення загальної кількості людей, яким притаманна висока ІКК, допоможе не лише покращити ситуацію в окремих галузях суспільно-економічного життя, а й зробить Україну конкурентноздатною на світовому ринку освітньо-інформаційних послуг.

За результатами дослідження, оголошеними на Всесвітньому економічному форумі (WEF), який проходив 27-31 січня 2010 р. в Давосі, Україна за рейтингом перебувала на 82 місці з упровадження інформаційних технологій у соціальну, економічну, виробничу та освітньо-наукову сфери. Нині вища освіта ледь встигає за реаліями пришвидшеного розвитку інформаційних технологій та вимогами ринку освітньо-інформаційних послуг. Модернізація інформаційної складової системи вищої освіти відкриває нові горизонти і можливості, однак при цьому висуває підвищені вимоги до професійної підготовки фахівців. Прискорення процесу появи нових знань вимагає від майбутнього фахівця готовності до постійного оновлення і неперервного вдосконалення своїх професійних можливостей.

Система формування ІКК майбутніх педагогів є важливою складовою їхньої фахової підготовки та загальної професійної культури і повинна будуватися на діяльнісному і компетентнісному підходах, що ґрунтуються на основних виробничих функціях й узагальнених завданнях діяльності, досвіді, освіченості, ерудиції, знаннях і вміннях у галузі ІКТ, а також здатності до визначення шляхів і можливостей їх набуття.

Розробка інформаційно-освітньої парадигми підготовки майбутніх учителів в умовах модернізації системи загальної та вищої педагогічної освіти зумовила вивчення широкого кола проблем, зокрема: загальні тенденції розвитку інформаційної культури у сучасному соціумі (Л. Винарик, Н. Джинчарадзе, Л. Скворцов, О. Щедрик та ін.); проблеми формування інформаційної культури студентів різних спеціальностей та освітньо-кваліфікаційних рівнів (М. Близнюк, Т. Богданова, О. Гладченко, Н. Гендіна, Ю. Рамський, А. Столяревська, А. Фіньков та ін.); шляхи та засоби розвитку інформаційної культури педагогічних працівників (Т. Бабенко, Р. Гуревич, Є. Данильчук, М. Жалдак, О. Значенко, А. Коломієць, С. Конюшенко, Л. Лазарєва, О. Шиман та ін); психологічні особливості використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі (В. Андрущенко, Т. Гергей, Б. Гершунський, Л. Гур'єва, В. Глушков, А. Єршов, В. Монахов, І. Підласий, С. Смирнов, О. Співаковський, А. Брушлінський, А. Матюшкін, Ю. Машбиць, О. Тихомиров та ін.); механізми розвитку професійних компетентностей педагога, зокрема у галузі інформаційних технологій (Д. Алферов, А. Маркова, В. Кузьміна, В. Сластьонін, А. Алексюк, І. Зязюн, Н. Разіна, Є. Шишов, Н. Глинянюк, Є. Павлютенков, О. Самойленко, С. Тищенко та ін.); особливості використання ІКТ у навчальному процесі (М. Демидова, Н. Завізєна, М. Корець, С. Панюкова, І. Усков та ін.); окремі аспекти створення елементів розвивального освітньо-інформаційного середовища (А. Архіпова, І. Кочубей, В. Євстіфєєв, О. Чорний, О. Хрістіанінов, І. Богомаз, С. Панюкова, О. Тищенко та ін.); проблеми організації самостійної роботи студентів з використанням ІКТ (Н. Асоцька, А. Прокубовська, Ш. Макенбаєва А. Темербекова та ін.); особливості розробки критеріїв та рівнів сформованості інформаційної культури (В. Гриньова, І. Казаков, Т. Коваль, Л. Лазарєва, Т. Лютикова, Л. Лідак та ін.).

У працях вищезазначених вчених формування інформаційної культури розглядається в контексті бібліотечно-бібліографічних знань та у процесі вивчення дисципліни „Інформатика”. Недостатньо розробленою залишається проблема формування інформаційно-комунікаційної культури майбутніх учителів засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Теоретичний аналіз сучасного стану системи формування інформаційно-комунікаційної культури майбутніх учителів дозволив виявити низку суперечностей між:

- потребою суспільства у педагогах із розвиненою ІКК, які вільно володіють ІКТ, й освітніми, організаційно-методичними, матеріально-технічними, кадровими та іншими можливостями вищих педагогічних навчальних закладів;

- швидким темпом приросту фундаментальних і прикладних знань, змінами у змісті професійно-педагогічної підготовки й обмеженими можливостями їх засвоєння майбутніми вчителями природничо-математичних дисциплін, що не володіють ІКК;

- необхідністю постійного самовдосконалення і саморозвитку студента засобами ІКТ та відсутністю всебічного аналізу дидактичних підходів до створення інформаційно-освітнього середовища.

Пошук підходів до вирішення вказаних суперечностей є підставою для дослідження педагогічних особливостей формування ІКК майбутніх учителів у системі вищої педагогічної освіти. Необхідність формування ІКК є актуальною для професійної підготовки майбутніх педагогів усіх спеціальностей, проте особливого значення цей тип культури набуває для вчителів природничо-математичних дисциплін.

Актуальність та недостатня розробленість вищенаведених наукових проблем зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: „Формування інформаційно-комунікаційної культури майбутніх вчителів природничо-математичних дисциплін у професійній підготовці”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Обраний напрям дослідження є складовою науково-дослідницької роботи кафедри інформатики та обчислювальної математики Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (протокол № 11 від 20 листопада 2008 р.) та погоджена на засіданні бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні НАПН (протокол № 2 від 31 березня 2009 р.).

Мета дослідження полягає у розробленні і теоретичному обґрунтуванні педагогічної моделі формування ІКК майбутнього вчителя природничо-математичних дисциплін як необхідної умови його професійної самореалізації в інформаційно-освітньому середовищі школи.

Загальна гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що ІКК майбутнього вчителя природничо-математичних дисциплін буде сформована за умов:

- урахування психолого-педагогічних особливостей та реалізації в освітньому процесі відповідної педагогічної моделі й організаційно-методичних засобів;

- створення у ВНЗ інформаційно-освітнього середовища з максимальним використанням сучасних ІКТ у професійній підготовці студентів.

Відповідно до мети дослідження розв'язувалися такі завдання:

- дослідити феномен, визначити сутність та структуру ІКК майбутнього вчителя як необхідної умови його якісної професійної підготовки;

- проаналізувати психолого-педагогічні особливості формування ІКК майбутнього вчителя природничо-математичних дисциплін засобами ІКТ;

- розробити педагогічну модель та визначити організаційно-методичні передумови формування ІКК студентів у педагогічному ВНЗ;

- науково обґрунтувати чинники формування інформаційно-освітнього середовища, сприятливого для розвитку у майбутніх учителів ІКК;

- розробити рівні і критерії сформованості ІКК майбутнього вчителя природничо-математичних дисциплін;

- експериментально перевірити ефективність педагогічної моделі та розробити рекомендації викладачам педагогічних ВНЗ щодо формування ІКК майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін у ВНЗ.

Предмет дослідження - педагогічна модель формування інформаційно-комунікаційної культури студентів в умовах інформаційно-освітнього середовища педагогічного ВНЗ.

Для досягнення поставленої мети використовувались такі методи досліджень:

- теоретичні: термінологічний аналіз з метою визначення базових понять дослідження; аналіз та узагальнення психолого-педагогічної і навчально-методичної літератури з теми дослідження; аналіз нормативних документів загальноосвітньої і вищої школи, навчальних планів з природничо-математичних спеціальностей, дисертацій та авторефератів для визначення стану розробленості досліджуваної проблеми; узагальнення та систематизація одержаних даних; моделювання процесу формування ІКК майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін у процесі професійної підготовки;

- емпіричні методи: анкетування, тестування, бесіда, контент-аналіз, спостереження за навчально-виховним процесом у педагогічному ВНЗ, метод експертних оцінок з метою визначення стану сформованості ІКК студентів; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний та контрольний етапи) задля виявлення рівнів сформованості у майбутніх учителів ІКК та перевірки ефективності розробленої системи організаційно-методичних засобів;

- методи математичної статистики: кількісна та якісна обробка даних для встановлення достовірності результатів експериментального дослідження і графічні форми відображення отриманої інформації.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що:

вперше теоретично обґрунтовано педагогічну модель, яка включає цілі, функції, зміст діяльності за етапами, форми, методи, засоби, критерії і показники сформованості ІКК, та організаційно-методичні засади формування ІКК майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін;

уточнено поняття „інформаційно-комунікаційна культура вчителя”;

доповнено структуру ІКК майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін лінгвокомунікативною компетентністю;

виявлено компоненти, показники та розроблено методику діагностики рівнів сформованості ІКК у студентів педагогічних ВНЗ;

подальшого розвитку отримала модель електронного навчально-методичного комплексу фахових дисциплін та методика її реалізації в умовах професійної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у розробці організаційно-методичних засобів формування ІКК студентів педагогічних ВНЗ, які передбачають поєднання традиційних та інноваційних форм організації інформаційно-освітнього середовища, внесення доповнень до змісту фахових дисциплін та містить навчальну програму і посібник елективного курсу „Основи інформаційно-комунікаційної культури вчителя”, а також методичні рекомендації викладачам ВНЗ щодо формування ІКК майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін.

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (довідка № 601 від 31. 05. 2010 р.), Рівненського державного гуманітарного університету (довідка № 226 від 09. 03. 2010 р.), Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (довідка № 17 - 38 / 1201 від 23. 04. 2010 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри інформатики та обчислювальної математики Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка; науково-практичних та Інтернет-конференціях і науково-методичних семінарах різних рангів:

міжнародних: „Сучасні напрямки теоретичних і прикладних досліджень” (м. Одеса, 15-25 березня 2007 р.); „Управління в освіті” (м. Львів, 19-20 квітня 2007 р.); „Наука в інформаційному просторі” (м. Дніпропетровськ, 29-30 жовтня 2007 р.); „Розвиток наукових досліджень `2007” (м. Полтава, 26-28 листопада 2007 р.); „Інформаційно-комунікаційні технології навчання” (м. Умань, 3-5 червня 2008 р.); „Розвиток наукових досліджень `2008” (м. Полтава, 24-26 листопада 2008 р.); „Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка” (м. Суми, 17-18 березня 2009 р.); „Наукові дослідження - теорія та експеримент `2009” (м. Полтава, 18-20 травня 2009 р.); „Вища школа: удосконалення якості підготовки фахівців” (м. Черкаси, 16-17 квітня 2009 р.).

всеукраїнських: „Наука і життя: українські тенденції, інтеграція у світову наукову думку” (21-23 травня 2007 р.); „Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка” (м. Суми, 16-17 квітня 2008 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення і результати дослідження опубліковано в 18 одноосібних науково-методичних працях, з них: 5 статтей у фахових наукових виданнях з педагогіки, затверджених ВАК України; 3 статті у збірниках наукових праць; 11 тез доповідей у матеріалах конференцій; 1 посібник для студентів і викладачів інформатики та математики (7,1 д.а.).

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (227 найменувань), розміщених на 26 сторінках, 7 додатків, розміщених на 38 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 241 сторінка друкованого тексту, з яких 176 сторінок основного тексту. Робота містить 9 таблиць та 37 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; визначено мету, завдання, об'єкт та предмет дослідження, сформульовано гіпотезу дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення роботи; наведено відомості щодо апробації та впровадження результатів дослідження. В основу дослідження покладено комплексний підхід до навчання, що надає можливість поєднати соціальні, психологічні чинники, а також розвивальну, виховну й освітню функції навчання, розробити основні організаційно-методичні засади формування ІКК майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін у процесі професійної підготовки.

У першому розділі „Теоретичні засади формування інформаційно-комунікаційної культури вчителя” висвітлено результати аналізу основних теоретичних підходів до проблеми професійної підготовки майбутнього вчителя природничо-математичних дисциплін, уточнено сутність та структуру ІКК, теоретично обґрунтовано педагогічну модель, розкрито особливості та виявлено передумови успішного формування цього особистісного утворення.

На основі результатів вивчення сучасної науково-педагогічної літератури і проведеного категорійного аналізу запропоновано узагальнене тлумачення дефініції інформаційно-комунікаційна культура особистості як сукупності інформаційного світогляду та системи знань й умінь, що забезпечують цілеспрямовану самостійну діяльність з оптимального задоволення індивідуальних інформаційних потреб з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та здійснення комунікації у глобальному світовому просторі.

Узагальнюючи різні погляди у визначеннях та враховуючи специфіку професійно-педагогічної підготовки, інформаційно-комунікаційна культура вчителя нами розглядається як стійке та цілісне особистісне утворення, детерміноване сферою професійно-педагогічної діяльності та спрямоване на формування ІКК учнів, що стимулює у них потяг до отримання інформації й нових знань, зумовлює розвиток умінь і навичок правильного формулювання інформаційних запитів, пошуку, відбору, фіксації, критичної оцінки і використання отриманих даних.

Визначено й обґрунтовано основні складові ІКК, а саме: інформаційний світогляд, ІКТ-компетентність, культура професійного читання та іншомовна комунікаційна (лінгвокомунікативна) компетентність, що, транслюючись в освітній процес, визначають якість інформаційно-освітніх продуктів та спрямовуються на формування ІКК особистості.

Дослідження дозволило виявити й обґрунтувати передумови успішного формування інформаційно-комунікаційної культури на всіх рівнях системи вищої освіти від державного до локального. На державному рівні це, передовсім, сприяння та підтримка процесу формування ІКК з боку керівництва системою освіти, шляхом упровадження відповідної політики та стандартів, що підтримують інформаційно-освітні середовища, та забезпечення належного фінансування тривалого використання ІКТ. На регіональному та місцевому рівнях такими передумовами є підтримка з боку партнерів із громадських установ та створення електронних бібліотек, медіатек, форумів тощо. На рівні ВНЗ передумовами ефективного формування ІКК вчителя є створення матеріально-технічних умов (доступ до інформаційних технологій і телекомунікаційних мереж, наявність технічної допомоги при використанні й обслуговуванні технологічних ресурсів, ліцензійні програми), належне кадрове забезпечення (досвідчені викладачі, які досконало володіють ІКТ та постійно вдосконалюють свій фаховий рівень індивідуально або через систему підвищення кваліфікації у галузі ІКТ), навчально-методичне забезпечення (розробка програмних продуктів та навчально-методичних матеріалів, що сприятимуть формуванню ІКК).

Розкрито основні загальнометодологічні (культурологічного, системного, діяльнісного, технологічного, компетентнісного підходів, інтегративності і неперервності) та дидактичні (науковості, зв'язку теорії з практикою, доступності, творчого розвитку особистості, гнучкості і динамічності, варіативності й вільного вибору, особистісно орієнтованого підходу, саморозвитку) принципи, на яких ґрунтується процес формування ІКК майбутнього вчителя.

Систематизовано психофізіологічні та дидактичні особливості організації навчання у педагогічному ВНЗ, орієнтованого на формування ІКК цієї категорії майбутніх учителів. Педагогічні особливості формування ІКК визначаються базовими знаннями та компетентностями, якими студенти оволодівають у процесі вивчення фахових дисциплін природничонаукового та професійно-практичного циклів та передбачають побудову педагогічної моделі формування ІКК майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін (рис. 1).

Педагогічна модель формування ІКК майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін розроблена на основі системного, особистісно орієнтованого, діяльнісного і компетентісного підходів та містить такі базові елементи: цілі (соціальні, психолого-педагогічні, дидактичні), функції (навчальні, розвивальні, виховні, регулятивні), зміст діяльності за етапами (фахові навчальні дисципліни, спецкурс „Основи ІКК вчителя”, обчислювальна і педагогічна практики), які сприяють формуванню інформаційного світогляду, культури професійного читання, ІКТ-компетентності та лінгвокомунікативної компетентності, форми (організації навчального процесу та навчально-пошукової діяльності), методи (інтерактивні методи навчання дорослих, рефлексивні методи, методи діагностики, контролю і самоконтролю), засоби (програмне і навчально-методичне забезпечення, Інтернет-ресурси, технічні і мультимедійні пристрої), критерії і показники сформованості ІКК студентів.

Аналіз наукових джерел дав можливість констатувати, що ефективне формування ІКК майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін вимагає врахування психологічних закономірностей сприймання, пам'яті, уваги, мислення та особливостей трансформування цих процесів під впливом залучення на всіх етапах навчальної діяльності інформаційно-комунікаційних технологій. Саме ІКТ дозволяють створити особливе розвивальне середовище для формування ІКК майбутніх вчителів, яке поєднує у собі властивості пізнавальної, комунікативної, ігрової, розумової і творчої діяльності. При цьому слід ураховувати психофізіологічні особливості використання ІКТ при формуванні ІКК майбутнього педагога, оскільки необґрунтоване збільшення інформаційних потоків та порушення санітарно-гігієнічних норм роботи з комп'ютерною й офісною технікою не тільки знижують ефективність процесу формування ІКК, а й шкодять здоров'ю студентів.

У другому розділі „Створення розвивального інформаційно-освітнього середовища професійної підготовки студентів у педагогічних ВНЗ” визначено та охарактеризовано базові компоненти розвивального інформаційно-освітнього середовища для формування ІКК майбутніх педагогів, яке передбачає впровадження інноваційних форм організації і проведення занять, орієнтованих на використання ІКТ, практичну реалізацію електронних навчально-методичних матеріалів, розробку нових підходів до організації самостійної роботи студентів як важливої складової їхньої успішної професійної підготовки, а також обґрунтовано рівні і критерії сформованості ІКК.

Узагальнений аналіз наукових джерел та практики професійної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін дозволив констатувати, що нині найперспективнішим шляхом формування ІКК студентів є впровадження і доцільне поєднання різноманітних інноваційних форм організації і проведення занять у педагогічному ВНЗ. При цьому виявлено, що комплексний підхід до формування ІКК передбачає, з одного боку, впровадження ІКТ у навчальний процес педагогічного ВНЗ при вивченні фахових дисциплін (для забезпечення формування ІКК через систему міжпредметних зв'язків) і проходженні практик, а з іншого, - застосування інноваційних форм занять безпосередньо при оволодіння змістом навчальної дисципліни за вибором „Основи інформаційно-комунікаційної культури вчителя”. Це положення дало підстави сформулювати два основні підходи до застосування ІКТ при формуванні у студентів ІКК в умовах їхньої професійної підготовки. Перший базується на традиційній лекційно-семінарській системі організації навчального процесу (доцільно використовувати для формування ІКК при залученні міжпредметних зв'язків), другий - передбачає збільшення частки самостійної роботи студента і відході від чіткого поділу занять на суто теоретичні та практичні (доцільно використовувати безпосередньо при вивченні дисципліни „Основи інформаційно-комунікаційної культури вчителя”).

Важливість застосування міжпредметних зв'язків у процесі формування ІКК майбутніх учителів зумовлює зміну методики проведення традиційних занять у педагогічному ВНЗ. Перспективним з погляду формування ІКК майбутнього вчителя природничо-математичних дисциплін стає широке використання електронних лекторіїв, віртуальних лабораторних практикумів, навчальних моделюючих середовищ, віртуальних комп'ютеризованих лабораторних комплексів, електронних задачників, систем комп'ютерної математики, електронних дидактичних засобів (електронних хрестоматій, електронних конспектів лекцій, мультимедійних навчальних посібників тощо) та інших педагогічних програмних продуктів.

Встановлено, що для формування ІКК майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін у процесі вивчення дисципліни „Основи інформаційно-комунікаційної культури вчителя” більш доцільним є використання тьюторського підходу, при якому навчальний процес моделюється як послідовна дидактична процедура: опрацювання лекційного матеріалу - аналіз прикладів розв'язання задачі - самостійне розв'язування задач - тестування. Два перші етапи складають власне процес навчання, третій етап необхідний для самоосвіти і самоконтролю, четвертий - для контролю і самоконтролю набутих знань й умінь.

Наголошено, що з упровадженням інноваційних форм організації і проведення занять стає актуальним створення навчально-методичних комплексів окремих навчальних дисциплін з використанням інноваційних технологій, які дають можливість студентам самостійно опанувати весь теоретичний матеріал, виконувати практичні завдання і курсові проекти, проводити експериментальні дослідження, оцінювати рівень власних навчальних досягнень. Тому системне використання таких організаційно-методичних засобів є важливою педагогічною умовою формування ІКК майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін.

Згідно з дидактичною теорією, створення навчально-методичних комплексів дисциплін полягає у проектуванні навчального процесу для конкретної предметної галузі з використанням нових освітніх технологій: дидактичних та інформаційних. При цьому вкрай важливі такі дидактичні підходи: чітка орієнтованість на практичні результати; побудова систем навчальних матеріалів нового покоління через моделювання навчального процесу; роль змісту навчальної дисципліни як теоретичного підґрунтя формування складу комплексу в цілому і внутрішньої структури його компонентів. З дидактичного погляду системності і технологічності, навчально-методичний комплекс дисципліни має містити такі елементи: навчальну програму, робочу навчальну програму, плани практичних (лабораторних, семінарських занять), електронний підручник, методичні рекомендації і матеріали для організації самостійної роботи студентів, контрольні завдання (тести) з навчальної дисципліни, методичні рекомендації і тематику курсових (кваліфікаційних) робіт, питання і завдання до заліку (екзамену), прикладні комп'ютерні програми з навчальної дисципліни (комп'ютерні моделі, віртуальний лабораторний практикум, електронні плани-конспекти лекцій тощо).

Аналітичний підхід дозволив зробити висновок, що для ефективного застосування навчально-методичних комплексів з метою формування ІКК майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін слід враховувати низку особливостей. Зокрема, з психолого-педагогічного погляду при створенні електронних навчально-методичних матеріалів необхідно орієнтуватися на певну оптимальну швидкість подання різнотипної інформації, яка б не перевищувала здатності студента її сприйняти, але, водночас, була б достатньою для підтримки його пізнавальної активності на високому рівні.

У дослідженні доведено, що необхідність формування ІКК майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін зумовлює розробку нових підходів до організації самостійної роботи студентів. Не зважаючи на те, що основним засобом формування ІКК майбутніх педагогів в умовах розвитку інформаційного суспільства є інформаційно-комунікаційні технології, формування цього особистісного утворення не зводиться лише до набуття студентами знань, умінь і навичок самостійної роботи із засобами ІКТ (знання про будову комп'ютера, експлуатаційні уміння, навички роботи з програмними продуктами, пошук інформації в Інтернеті тощо), оскільки такий підхід не забезпечує успішного перенесення навичок із однієї ситуації в іншу. Обґрунтовано, що більш перспективним шляхом організації самостійної роботи студентів, яка сприяє формуванню у них ІКК є робота над інформаційно-пошуковими задачами й індивідуальними навчально-дослідницькими завданнями.

Інформаційно-пошукові задачі тлумачимо як задачі прикладного (практичного) характеру, розв'язання яких передбачає проходження таких основних етапів: визначення сутності задачі - сприяє формуванню інформаційного світогляду; побудову алгоритму розв'язання - забезпечує розвиток аналітичного мислення; пошук та підбір інформації - формує інформаційний світогляд та ІКТ-компетентність, розвиває навички критичного оцінювання знайденої інформації; інтеграцію інформації - розвиває синтетичну розумову діяльність, формує ІКТ-компетентність; передачу інформації - розвиває Інтернет-комунікаційну компетентність; оцінку результатів власної діяльності - сприяє формуванню рефлексії, критичному оцінюванню та самоконтролю.

За результатами наукового пошуку виділено три рівні сформованості ІКК майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін - низький, середній і високий - на базі сформованості її компонентів: інформаційного світогляду, культури професійного читання, ІКТ-компетентності та лінгвокомунікативної компетентності. Ці рівні визначаються на основі таких критеріїв: технологічного, когнітивного, діяльнісного та світоглядного.

Запропоновано комплексну методику дослідження рівня сформованості інформаційно-комунікаційної культури майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін, яка передбачає: 1) визначення рівня сформованості інформаційного світогляду; 2) вивчення основних мотивів здійснення інформаційної діяльності; 3) діагностування рівня базових знань, умінь і навичок через проведення тестування; 4) оцінку показників ІКК - через проведення аналізу результатів розв'язання інформаційно-пошукових задач.

У третьому розділі „Експериментальне дослідження формування інформаційно-комунікаційної культури майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін” описано досвід формування ІКК студентів у процесі професійно-педагогічної підготовки; розкрито зміст констатувального, формувального та контрольного етапів педагогічного експерименту; здійснено порівняльний аналіз рівнів сформованості ІКК респондентів експериментальних і контрольних груп до та після спеціально організованої педагогічної взаємодії, який підтвердив положення теоретичних розробок, а також ефективність реалізації педагогічної моделі ІКК майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін.

З метою виявлення психолого-педагогічних умов формування ІКК майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін проводився педагогічний експеримент в Інституті фізики, математики та інформатики (ІФМІ) Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (експериментальні групи - ЕГ) та на фізико-технічному факультеті (ФТФ) Рівненського державного гуманітарного університету і факультеті прикладної математики (ФПМ) Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (контрольні групи - КГ).

Педагогічний експеримент проходив у таких напрямах: 1) визначення рівня сформованості ІКК майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін у процесі теоретичної і практичної підготовки з фахових дисциплін та обґрунтування необхідності його підвищення шляхом упровадження у навчальний процес складових педагогічної моделі; 2) перевірка впливу навчально-методичних комплексів фахових дисциплін, самостійної роботи студентів із розв'язання інформаційно-пошукових задач та індивідуальних навчально-дослідницьких завдань, реалізації курсу за вибором „Основи інформаційно-комунікаційної культури вчителя” на підвищення рівня ІКК студентів природничо-математичних спеціальностей.

У педагогічному експерименті брали участь 226 студентів: 117 студентів експериментальної та 109 студентів контрольної груп (2006-2010 рр.). Під час констатувального етапу педагогічного експерименту було проведено комплексне діагностування рівнів сформованості ІКК студентів контрольних та експериментальних груп. Цей етап експерименту показав, що в цілому експериментальні та контрольні групи за основними характеристиками незначно відрізнялися, а базовий рівень фахових знань, соціальний склад груп та рівень сформованості ІКК студентів в цілому та її окремих компонентів, - максимально подібний.

На основі аналізу результатів констатувального експерименту зроблено такі висновки:

- студенти-старшокурсники правильно оцінюють значення ІКК для майбутньої професійної діяльності й усвідомлюють необхідність володіння цією особистісною якістю та мають достатньо розвинутий інформаційний світогляд;

- серед мотивів інформаційної діяльності превалюють професійні та напівпрофесійні, що визначають її спрямування на майбутню професійно-педагогічну діяльність;

- студенти мають недостатні теоретичні знання у галузі сучасних ІКТ, й особливо - практичні вміння їх застосування у процесі професійної підготовки;

- аналіз загальної стратегії розв'язування інформаційно-пошукових задач засвідчив достатньо низький рівень ІКТ-компетентності, культури професійного читання та лінгвокомунікативної компетентності студентів;

- у процесі професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін вкрай необхідне системне і цілеспрямоване формування основних компонентів ІКК.

Мета формувального етапу педагогічного експерименту (2008-2009 н.р. та 2009-2010 н.р.) полягала в обґрунтуванні й апробації педагогічної моделі формування ІКК майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін та узагальненні результатів дослідження. Протягом двох навчальних років студенти експериментальних груп ІФМІ Дрогобицького педагогічного університету навчалися у спеціально створеному інформаційно-освітньому середовищі, окресленому в педагогічній моделі, крім цього старшокурсники опановували дисципліну за вибором „Основи інформаційно-комунікаційної культури вчителя”.

На етапі контрольного експерименту (наприкінці 2009-2010 н.р.) проводилося повторне діагностування рівня сформованості ІКК студентів, яке показало, що в ЕГ кількість студентів із високим рівнем ІКК збільшилася з 26,4 % до 38,7 %, натомість для КГ цей показник змінився лише з 26,1 % до 29,6 %. Також у ЕГ збільшилась кількість студентів із середнім рівнем сформованості ІКК з 41,3 % до 50,1%, для КГ - із 41,1 % до 45 %, відносно низького рівня, то результати були такими: КГ - знизився із 32,9 % до 25,4 %; ЕГ - знизився із 32,3 % до 11,2 % (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка рівнів сформованості ІКК студентів ЕГ і КГ на констатувальному та контрольному етапах дослідження

Розглянемо динаміку зміни показників для ЕГ та КГ за критеріями: технологічним (базові знання і вміння), світоглядну активність (рівень інформаційного світогляду), емоційно-ціннісним (мотиви інформаційної діяльності) й оцінку загальної стратегії розв'язування інформаційно-пошукових задач (ІКТ-компетентність, культура професійного читання, лінгвокомунікативна компетентність).

Дослідження інформаційного світогляду студентів засвідчило зростання в ЕГ відсотка студентів із високим рівнем сформованості інформаційного світогляду (з 33,3 % до 46,7 %), натомість в КГ цей показник майже не змінився (було - 36,7 %, стало - 40,9 %). Діагностування мотивів інформаційної діяльності студентів дає підстави стверджувати, що вони практично не змінились як для КГ, так і ЕГ. Відсоток студентів, для яких ключовими мотивами здійснення інформаційної діяльності є професійні для ЕГ збільшився з 55,5 % до 59,7 %, для КГ - з 50,6 % до 53,9 %; напівпрофесійні: для ЕГ - з 38,9 % до 39,5 %, для КГ - з 41,3 % до 44,2 %. Діагностування за технологічним критерієм засвідчило, що рівень знання студентами термінології у галузі ІКТ для ЕГ значно зріс порівняно зі студентами КГ. Так, кількість студентів, рівень знань яких можна оцінити як високий в ЕГ збільшився на 17,9 % - із 4,2 % до 22,1 %, для КГ лише на 3,2 % (було - 3,9 %, стало 7,1 %). Також в ЕГ дещо збільшилась кількість студентів, чий рівень знань у галузі ІКК можна оцінити як середній - з 41,9 % до 54,4 %; в КГ - з 42,4 % до 46,8 %.

Базовим критерієм, за яким проводилося визначення рівня сформованості ІКК, була оцінка загальної стратегії розв'язування інформаційно-пошукових задач. Дослідження показало, що після вивчення дисципліни „Основи інформаційно-комунікаційної культури вчителя”, відсоток студентів, які швидко й правильно розв'язували інформаційно-пошукові задачі, тобто мали високий навчальний рівень, - становив 32,4 % (на початку експерименту відсоток таких студентів був у межах 12,5 % - 13%). Для КГ цей показник зріс лише на 3,8 % і становив наприкінці формувального етапу педагогічного експерименту всього 16,6 %.

Отже, порівняння даних, одержаних на початку та наприкінці педагогічного експерименту у контрольних та експериментальних групах, свідчить, що рівень сформованості ІКК у студентів експериментальної групи значно підвищився за всіма показниками, натомість у студентів контрольних груп зафіксовано незначне підвищення рівня досліджуваної особистісної якості.

Для перевірки достовірності відмінностей між показниками експериментальної та контрольної груп було використано t-критерій Стьюдента. Під час вхідного контролю на початку експерименту t = 0,3 при t_крит = 1,96 (на рівні значущості 0,05), тобто були підстави прийняти нульову гіпотезу (рівноцінність експериментальної та контрольної груп). Наприкінці педагогічного експерименту, t-критерій Стьюдента збільшився до 3,8, тобто t > t_крит. = 2,61, що дало підставу відхилити нульову гіпотезу на рівні значущості 0,01 та прийняти альтернативну.

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження теоретичних, психолого-педагогічних та методичних засад формування ІКК майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін дають підстави зробити такі висновки:

1. Теоретичний аналіз наукових джерел із досліджуваної тематики дозволив обґрунтувати поняття інформаційно-комунікаційної культури як сукупності інформаційного світогляду та системи знань й умінь, що забезпечують цілеспрямовану самостійну діяльність з оптимального задоволення індивідуальних інформаційних потреб з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та здійснення комунікації у глобальному світовому просторі. Щодо сутності інформаційно-комунікаційної культури вчителя - це стійке та цілісне особистісне утворення, детерміноване сферою професійно-педагогічної діяльності, та спрямоване на формування ІКК учнів, що стимулює у них потяг до отримання інформації й нових знань, зумовлює розвиток умінь і навичок правильного формулювання інформаційних запитів, пошуку, відбору, фіксації, критичної оцінки і використання отриманих даних. Структурними компонентами ІКК вчителя є: інформаційний світогляд, ІКТ-компетентність, культура професійного читання та лінгвокомунікативна компетентність. Саме остання складова вирізняє новий термін „інформаційно-комунікаційна культура” від терміну „інформаційна культура”, який превалював у науковому обігу.

2. Визначено, що необхідною умовою успішного формування ІКК вчителя є врахування психолого-педагогічних особливостей побудови навчального процесу у педагогічному ВНЗ. До позитивних відносимо посилення рівня мотивації навчальної діяльності студента через застосування активних, діяльнісних методів і форм навчання, підвищення наочності, емоційності, актуальність та доступність інформації, розвиток рефлексії, персоніфікацію формального мислення, сприяння розвитку розумових дій. При цьому слід враховувати психофізіологічні особливості навчанні в умовах використання ІКТ. Лише науково обґрунтоване поєднання традиційних й інноваційних засобів, форм та методів професійної підготовки дозволить підвищити якісний рівень ІКК майбутнього педагога.

3. Аналітичний підхід дав змогу виявити передумови ефективного формування ІКК студентів у педагогічному ВНЗ, які передбачають реалізацію комплексної державної політики щодо впровадження ІКТ та розробки на їх базі новітніх інформаційно-освітніх середовищ, забезпечення належного фінансування тривалого використання ІКТ, допомогу з боку партнерів із громадських установ, вільний доступ викладачів та студентів до комп'ютерної техніки і телекомунікаційних мереж, висококваліфікований кадровий склад та сприяння його професійному зростанню, наявність програмних ресурсів для навчальних курсів та володіння методикою їх використання, створення електронних бібліотек та медіатек, підтримку наукових досліджень у галузі формування ІКК майбутніх учителів та методики використання ІКТ у навчальному процесі.

На основі системного, особистісно орієнтованого, діяльнісного і компетентнісного підходів розроблена педагогічна модель формування ІКК майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін формування, яка містить такі базові елементи: цілі (соціальні, психолого-педагогічні, дидактичні), функції (навчальні, розвивальні, виховні, регулятивні), зміст діяльності за етапами (фахові навчальні дисципліни, спецкурс „Основи ІКК вчителя”, обчислювальна і педагогічна практики), які сприяють формуванню інформаційного світогляду, культури професійного читання, ІКТ-компетентності та лінгвокомунікативної компетентності, форми (організації навчального процесу, організації навчально-пошукової діяльності), методи (інтерактивні методи навчання дорослих, рефлексивні методи, методи діагностики, контролю і самоконтролю), засоби (програмне і навчально-методичне забезпечення, Інтернет-ресурси, технічні і мультимедійні пристрої), критерії і показники сформованості ІКК студентів.

4. Важливим чинником формування ІКК майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін є створення розвивального освітньо-інформаційного середовища, яке передбачає застосування інноваційних форм навчання, наявність електронного навчально-методичного забезпечення, впровадження елективного курсу „Основи інформаційно-комунікаційної культури вчителя”, організацію самостійної роботи студентів з використанням ІКТ. Організація самостійної діяльності студентів - ключовий елемент ефективного формування їхньої ІКК, особливо це стосується роботи над інформаційно-пошуковими задачами й індивідуальними навчально-дослідницькими завданнями.

5. Дослідженням визначено, що ІКК майбутнього вчителя природничо-математичних дисциплін проходить три умовні рівні (низький, середній, високий) та залежить від ступеня сформованості її базових компонентів (інформаційного світогляду, ІКТ-компетентності, культури професійного читання, лінгвокомунікативної компетентності). Комплексна методика діагностування рівня сформованості ІКК майбутнього вчителя природничо-математичних дисциплін на основі технологічного, когнітивного, діяльнісного та світоглядного критеріїв передбачає: проведення тестування для визначення рівня базових знань, умінь і навичок; аналіз результатів розв'язання інформаційно-пошукових задач; аналіз мотивів інформаційної діяльності та визначення рівня сформованості інформаційного світогляду студентів.

6. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури, власних напрацювань та результатів експериментального дослідження розроблено методичні рекомендації викладачам педагогічних ВНЗ щодо механізмів поєднання традиційних та інноваційних форм, методів, прийомів і засобів формування ІКК студентів, а також інструментальний навчально-методичний супровід організації освітньо-інформаційного середовища професійної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін.

Отже, поставлені завдання виконані, мета дисертаційного дослідження досягнута.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальших досліджень потребують проблеми, пов'язані з розробкою дидактичних матеріалів для формування ІКК майбутніх учителів інших спеціальностей та напрямів підготовки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Ших Н. В. Організація самостійної роботи студентів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій при кредитно-модульній системі навчання / Надія Василівна Ших // Молодь і ринок: [щомісячний науково-педагогічний журнал]. - Дрогобич: ДДПУ, 2007. - № 3 (26). - С. 158-162.

2. Ших Н. В. Психолого-педагогічні основи використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі підготовки майбутнього вчителя / Надія Василівна Ших // Педагогіка і психологія професійної освіти. - Львів: ІПППО, 2007. - № 5. - С. 19-27.

3. Ших Н. В. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій як один з основних засобів побудови інформаційного суспільства / Надія Василівна Ших // Педагогічні науки: зб. наук. праць. - Суми: СумДПУ ім. Макаренка, 2008. - С. 330-338.

4. Ших Н. В. Про структуру навчально-методичних комплексів дисциплін з використанням інформаційно-комунікаційних технологій / Надія Василівна Ших // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: зб. наук. праць. - К.: КНЛУ, 2009. - Вип. 38. - С. 194-198.

5. Ших Н. В. Врахування впливу інформаційно-комунікаційних технологій на пізнавальні процеси особистості при формуванні інформаційно-комунікаційної культури майбутнього вчителя / Надія Василівна Ших // Педагогіка і психологія професійної освіти. - Львів: ІПППО, 2009. - № 2. - С. 97-104.

Статті та тези у збірниках матеріалів конференцій

6. Ших Н. В. Психолого-педагогічні основи використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі підготовки майбутнього вчителя / Надія Василівна Ших // Современные направления теоретических и прикладних исследований: сб. науч. тр. по м-лам междунар. науч.-практ. конф., 15-25 марта 2007 г. - Одесса: Черноморье, 2007. - Т. 9. - С. 23-26.

7. Ших Н. В. Інформаційно-комунікаційні технології при організації самостійної роботи студентів / Надія Василівна Ших // Управління в освіті: тези доповідей ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 19-20 квіт. 2007 р. - Львів: Вид-во ДЦ МОНУ, 2007. - С. 95.

8. Ших Н. В. Деякі вимоги до комп'ютерних навчальних програм у вищому навчальному закладі / Надія Василівна Ших // Наука і життя: українські тенденції, інтеграція у світову наукову думку: м-ли третьої всеукр. наук.-практ. інтернет-конф., 21-23 трав. 2007 р. - К.: ТОВ „ТК Меганом”, 2007. - С. 64-65.

9. Ших Н. В. Основні напрями розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у вищому навчальному закладі / Надія Василівна Ших // Наука в інформаційному просторі: тези доповідей ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 29-30 жовт. 2007 р. - Дніпропетровськ: ПГСА, 2007. - С. 83-85.

10. Ших Н. В. Інформаційно-комунікаційна культура як одна з основних проблем підготовки майбутнього вчителя в інформаційному просторі / Надія Василівна Ших // Розвиток наукових досліджень `2007: м-ли ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 26-28 листоп. 2007 р. - Полтава: Вид-во „ІнтерГрафіка”, 2007. - Т. 8. - С. 60-63.

11. Ших Н. В. Модель навчально-методичного комплексу дисциплін з використанням інформаційно-комунікаційних технологій / Надія Василівна Ших // Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка: м-ли Всеукр. наук.-практ. конф., 16-17 квіт. 2008 р. - Суми: ВДТ „Університетська книга”, 2008. - С. 119-121.

12. Ших Н. В. Використання мультимедіа курсів при вивченні математичних дисциплін / Надія Василівна Ших // Інформаційно-комунікаційні технології навчання: тези доповідей міжнар. наук.-практ. конф., 3-5 черв. 2008 р. - Умань: ПП Жовтий, 2008. - С. 193-195.

13. Ших Н. В. Удосконалення методики викладання дисциплін шляхом застосування інформаційно-комунікаційних технологій / Надія Василівна Ших // Сучасні проблеми математичного моделювання, прогнозування та оптимізації: зб. наук. праць. - Кам'янець-Подільський: КПНУ, 2008. - С. 181-189.

14. Ших Н. В. Цифровий університет як вищий навчальний заклад нового покоління / Надія Василівна Ших // Розвиток наукових досліджень 2008: м-ли ІV міжнар. наук.-практ. конф., 24-26 листоп. 2008 р. - Полтава: Вид-во „ІнтерГрафіка”, 2008. - Т. 10. - С. 77-79.

15. Ших Н. В. Формування відкритої системи вищої освіти під впливом інформаційно-комунікаційних технологій / Надія Василівна Ших // Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка: м-ли міжнар. наук.-практ. конф., 17-18 берез. 2009 р. - Суми: РВВ СОІППО, 2009. - С. 70-71.

16. Ших Н. В. Структура інформаційно-комунікаційної культури вчителя природничо-математичних дисциплін / Надія Василівна Ших // Наукові дослідження - теорія та експеримент 2009: м-ли V міжнар. наук.-практ. конф., 18-20 трав. 2009 р. - Полтава: Вид-во „ІнтерГрафіка”, 2009. - Т. 10. - С. 108-110.

17. Ших Н. В. Особливості організації зовнішнього незалежного оцінювання знань студентів з використанням відкритих ІКТ-систем / Надія Василівна Ших // Вища школа: удосконалення якості підготовки фахівців: м-ли міжнар. наук.-практ. конф., 16-17 квіт. 2009 р. - Черкаси: Вид-во ЧНУ, 2009. - С. 79-80.

Підручники і навчально-методичні посібники

18. Ших Н. В. Основи інформаційно-комунікаційної культури вчителя: [навч.-метод. посібник] / Надія Василівна Ших. - Дрогобич: РРВ ДДПУ, 2010. - 113 с.

Размещено на Allbest.ru