Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Спеціальність 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Формування готовності до самопізнання майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі фізичної підготовки

Сивохоп Едуард Миколайович

Хмельницький - 2010

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реалізації гуманітарного потенціалу фізичної підготовки значною мірою сприяє орієнтація її змісту на формування різнобічно розвиненої особистості майбутнього офіцера-прикордонника, у мотиваційно-ціннісній свідомості якого важливу роль відведено самопізнанню психофізіологічних особливостей свого організму.

У ході самопізнання відбувається напрацювання проектів і програм формування здорового способу життя та середовища перебування, формується Я-концепція, зорієнтована на цінності фізичної підготовки. До основи фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників покладено органічну єдність її складових: фізичної досконалості, мотиваційно-ціннісних орієнтацій і фізкультурно-спортивної діяльності, де самопізнання виступає основою й початковим щаблем їхнього формування.

Методологічні аспекти фізичної підготовки особистості курсанта розглядалися в дослідженнях О. Демінського, О. Мозолева, І. Пісцова, О. Швеця та інших. Формування мотиваційно-ціннісного ставлення майбутніх офіцерів-прикордонників до вивчення навчальних дисциплін, до занять із фізичного виховання, їхнього фізичного самовиховання, саморозвитку й самовдосконалення знайшли відображення в роботах І. Блощинського, Л. Боровик, О. Вальчук, І. Грязнова, В. Матвійчука, С. Морозова та інших.

На цей час практично немає робіт, в яких досліджувалися б аспекти формування готовності до самопізнання курсантів у процесі фізичної підготовки та було б представлено цілісну характеристику реалізації процесу самопізнання. Результати вивчення проблеми фізичної підготовки молоді після закінчення загальноосвітньої школи показали, що на низькому і середньому рівні перебуває біля 34% випускників. Тому дослідження шляхів підвищення рівня фізичної підготовки молоді (один із них - самопізнання) є актуальним, і цей процес підсилюється низкою суперечностей між: широкими можливостями процесу фізичної підготовки для всебічного самопізнання особистості та обмеженим його використанням у практичній діяльності у вищому військовому навчальному закладі (ВВНЗ); актуалізацією самопізнання майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі фізичної підготовки й недостатнім обґрунтуванням компонентів і педагогічних умов, спрямованих на забезпечення цього процесу; прагненням курсантів пізнавати себе й відсутністю педагогічного керівництва цим процесом.

Актуальність проблеми, її недостатня наукова розробленість та наявні суперечності визначили тему дисертаційного дослідження: «Формування готовності до самопізнання майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі фізичної підготовки».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилося відповідно до плану наукової і науково-організаційної діяльності Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (НАДПСУ). Дослідження виконано згідно з планом науково-дослідної роботи «Індивідуалізація фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників» № 210-20159 І. Роль автора у виконанні НДР полягає в розробці й теоретичному обґрунтуванні особливостей самопізнання в майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі фізичної підготовки.

Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (протокол № 5 від 6.11.2007 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні АПН України (протокол № 5 від 27.05.2008 р.).

Мета роботи - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити дієвість структурно-функціональної моделі формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до самопізнання в процесі фізичної підготовки.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

1. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури уточнити сутність і зміст самопізнання майбутніх офіцерів-прикордонників в контексті дослідження.

2. Визначити компоненти, критерії, показники й рівні сформованості компонентів готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до самопізнання у процесі фізичної підготовки та виявити кореляційну залежність між ними.

3. Розробити й теоретично обґрунтувати структурно-функціональну модель та визначити педагогічні умови формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до самопізнання.

4. Дослідно-експериментальним шляхом перевірити ефективність сукупності компонентів та педагогічних умов, спрямованих на формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до самопізнання в процесі вивчення навчальних дисциплін «Фізичне виховання» і «Особиста безпека та застосування сили».

Об'єкт дослідження - фізична підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників у ВВНЗ як складова професійної діяльності.

Предмет дослідження - компоненти і педагогічні умови формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до самопізнання в процесі вивчення дисциплін «Фізичне виховання» і «Особиста безпека та застосування сили».

Теоретико-методологічну основу дослідження складають ідеї та концепції сучасної науки про єдність свідомості й діяльності, ідеї філософської антропології про людину та її виховання, про єдність фізичної і психічної характеристики людського організму, про взаємозв'язок соціального й біологічного, про аксіологічний, антропологічний, особистісно-орієнтований і діяльнісний підходи. Теоретичну основу дослідження складають: праці про саморозвиток особистості (І. Бех, Н. Борейко, І. Єрмакова, Г. Нессен, Л. Сохань та інші); ідеї щодо створення умов саморозвитку й самоактуалізації особистості (Л. Ведерникова, А. Маслоу, Г. Оллпорт та ін.); теорії формування особистості (В. Кан-Калик, В. Луценко, В. Сластьонін та ін.); ідеї гуманізації та гуманітаризації освіти (Є. Бондаревська, П. Гальперін, Д. Іщенко, С. Максименко та ін.); дослідження, пов'язані з формуванням фізичної культури особистості (В. Бальсевич, В. Бароненко, А. Драчук, Л. Рапопорт та ін.).

Для розв'язання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження: теоретичні - аналіз літературних джерел з проблеми дослідження, синтез, порівняння, моделювання - з метою уточнення сутності, змісту і структури самопізнання особистості та розробки моделі формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до самопізнання в процесі фізичної підготовки у ВВНЗ; емпіричні-анкетування, інтерв'ювання, бесіда та спостереження - з метою здійснення системно-ситуативного аналізу педагогічних умов формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до самопізнання в процесі фізичної підготовки у ВВНЗ; педагогічний експеримент - з метою виявлення ефективності впливу компонентів та педагогічних умов на формування готовності до самопізнання майбутніх офіцерів-прикордонників; методи математичної статистики - з метою опрацювання отриманих результатів і встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами.

Експериментальна база та етапи дослідження. Дисертаційне дослідження проводилося на базі НАДПСУ. В експерименті брали участь 46 членів експертної групи та 352 курсанта. На етапі констатувального експерименту загальна кількість респондентів становила 628 осіб. Дослідження проводилося з 2003 по 2009 роки в три етапи: початковий; практичний; аналітичний.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

вперше визначено комплекс компонентів готовності до самопізнання (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний, контрольно-коригувальний, перетворювально-творчий) та педагогічні умови, які впливають на формування готовності до самопізнання; розроблено структурно-функціональну модель формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до самопізнання в процесі вивчення дисциплін «Фізичне виховання» і «Особиста безпека та застосування сили», складниками якої є: мета, методологічні підходи, об'єкти пізнання, прийоми самопізнання, функції самопізнання, компоненти, критерії, рівні готовності, фактори пізнання;

уточнено сутність, зміст, критерії та рівні готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до самопізнання у процесі фізичної підготовки;

удосконалено засоби, форми, прийоми та методи формування готовності до самопізнання майбутніх офіцерів-прикордонників;

дістало подальшого розвитку питання про педагогічні умови формування готовності до самопізнання майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі фізичної підготовки.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено методичні рекомендації з дисциплін «Фізичне виховання» і «Особиста безпека та застосування сили» та спецсемінару для проведення виховних заходів із курсантами НАДПСУ, які використані в навчальному процесі ВВНЗ. Запропоновані засоби й методи поетапного формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до самопізнання на теоретичних, практичних, навчально-тренувальних заняттях застосовано в практиці роботи викладачів вищої військової школи з різних дисциплін.

Результати дослідження впроваджено до навчально-виховного процесу Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (довідка №26/1130 від 19.04.2010 р.), Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (довідка №100-01 від 16.02.2010 р.), Ужгородського національного університету (довідка №01-10/447 від 11.03.2010 р.), Факультету військової підготовки Подільського державного аграрно-технічного університету (довідка №01-12 від 11.02.2010 р.).

Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення та результати дослідження було обговорено на: міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу» (Ялта, 2010 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції «Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів і військових формувань України» (Хмельницький, 2009 р.) та всеукраїнській науково-методичній конференції «Перспективні інновації у підготовці педагогічних та інженерних кадрів: теорія, методологія, досвід» (Херсон, 2010 р.); внутрішньовузівській науковій конференції «64-та підсумкова наукова конференція професорсько-викладацького складу» (Ужгород, 2010 р.).

Публікації за темою дисертації. За матеріалами дослідження автором опубліковано 8 наукових статей, із них 5 статей у фахових виданнях і 3 статті в матеріалах наукових конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 8 додатків та списку використаних джерел (182 найменувань, з них 6 - іноземною мовою). Основний зміст дисертації викладено на 157 сторінках і містить 12 таблиць та 5 рисунків. Загальний обсяг дисертації становить 198 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

громадянський компетентність учитель педагогічний

У вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність; визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження; визначено методи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи; подано відомості про експериментальну базу, апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - «Теоретичні основи процесу самопізнання майбутніх офіцерів-прикордонників» - розглядаються питання про самопізнання як психолого-педагогічний феномен особистості, зміст і структуру самопізнання, фактори впливу на формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до самопізнання.

За основу було обрано визначення, що самопізнання особистості - динамічний, цілеспрямований і багатогранний процес, обумовлений сукупністю численних соціальних і психологічних факторів. Він є необхідною умовою самовиховання й самовдосконалення, вибору життєвого шляху і професії, організації власної поведінки. У самопізнанні поєднуються суб'єкт і об'єкт діяльності. Структура особистості проявляється у взаємодії її стійких компонентів: функціональних механізмів психіки; досвіду особистості; узагальнених типологічних властивостей особистості. До функціональних механізмів психіки відносять: сприйняття інформації, мислення, пам'ять, психомоторику, вищий рівень саморегуляції. Самосвідомість передбачає пізнання і знання насамперед свого фізичного стану, а потім уже внутрішнього духовного світу, своїх можливостей. У літературі детально розглянуто два компоненти вивчення самопізнання - результативний (побудова уявлення про себе, образ «Я», Я-концепція) і процесуальний (вивчення джерел, механізмів, прийомів і рівнів розвитку самопізнання (І. Видрін, Є. Іванова, M. Werthman).

До основи комплексного дослідження самопізнання покладено такі методологічні підходи: антропологічний, аксіологічний, особистісно-орієнтований, діяльнісний. Кожен з підходів забезпечує певну функцію. За антропологічним підходом до фізичного розвитку людини функціонування людського організму нерозривно пов'язане з духовністю, розумністю, соціальністю людини, впливає на інтелектуальну, емоційну, духовну сферу особи-особистості (А. Бондаренко, Є. Іванова, Є. Павлютенков). За аксіологічним підходом серед розмаїття цінностей виокремлюється фундаментальна цінність особистості - фізична підготовка. Вона забезпечує біологічний потенціал життєдіяльності. Ступінь засвоєння особистістю цінностей фізичної підготовки залежить від свідомості людини. При використанні особистісно-орієнтованого підходу створюються умови для повноцінного прояву і, відповідно, розвитку особистісних функцій суб'єктів освітнього процесу. Діяльнісний підхід сприяє цілісному погляду на процес самопізнання, при якому отримані знання використовуються для організації подальшої діяльності (Є. Іванова, Є. Павлютенков).

Фізична готовність являє собою якісний, системний, динамічний стан, що характеризується певним рівнем спеціальних знань, фізичної досконалості, мотиваційно-ціннісних орієнтацій і соціально-духовних цінностей, набутих у ході навчально-виховного процесу у ВВНЗ та інтегрованих у діяльність, культуру способу життя, духовність і психофізичне здоров'я (В. Гриньков). Визначальними ознаками фізичної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників виступають знання та інтелектуальні здібності, фізична досконалість, мотиваційно-ціннісні орієнтації, соціально-культурні цінності, фізкультурно-спортивна активність.

У фізкультурно-спортивній діяльності ВВНЗ чітко виражене прагнення до спрямованого формування такого сплаву психічних якостей, які забезпечили б майбутнім офіцерам-прикордонникам найбільшу ймовірність успіху в досягненні цільових настанов фізичної підготовки за допомогою реалізації процесу самопізнання. Серед труднощів процесу самопізнання виокремлено його інерційність (Є. Яковенко).

На основі літературних джерел (Н. Кузьміна, С. Максименко) визначено структуру самопізнання, яка є поєднанням трьох складових: когнітивної, афективної, поведінкової та низку специфічних рис самопізнання (усвідомлена частина психіки; передбачення перетворення «суб'єкта в собі» на «суб'єкта для себе»; оцінювально-критичний характер самопізнання; спрямованість на власний духовний світ людини, як «усередину», так й «назовні» себе). Серед чотирьох фаз самопізнання в процесі розвитку онтогенезу індивіда ми досліджували «виникнення соціально-моральної самооцінки» (Л. Євланов).

Результати аналізу літературних джерел дозволили виділити найбільш важливі механізми самопізнання: перенесення, ідентифікацію, інтеріоризацію, вибірковість. Перенесення. У підсумку спостереження за поведінкою однієї чи багатьох людей у подібних ситуаціях виробляється судження, а потім поняття про деяку психологічну якість, властивість людини. Далі здійснюється «перенесення» цієї якості на себе (Б. Ананьєв). Ідентифікація - розумова операція, за допомогою якої людина приписує собі, свідомо або несвідомо, характеристики іншої людини чи групи. Основне місце посідає поняття «перенесення» (А. Фурман). Майбутні офіцери-прикордонники можуть порівнювати себе з посадовими особами академії або з певним ідеалом, еталоном, ототожнюючи себе з ним. Інтеріоризація - засвоєння думок, оцінок інших людей про себе. Це основний спосіб психічного розвитку та його об'єктивізації в діяльності людини (практичній і теоретичній); дослідження психічного суб'єктного відбиття об'єктивної дійсності і внутрішнього світу людини (А. Мельников). Вибірковість - селективність у засвоєнні інформації про себе, уявлень про себе, багато в чому залежить від думки інших. Ця функція дозволяє ігнорувати небажану для особистості інформацію або надавати їй привабливого емоційного забарвлення.

Виокремлено функції процесу самопізнання в процесі фізичної підготовки: інформаційну, оцінювальну, операційну, регулятивну. Кожна функція відбиває варіативність вирішення певних завдань і цілей цього процесу. Вони зіставляються з компонентами самопізнання (мотиваційно-ціннісним, когнітивним, діяльнісним, фізично-вольовим, оцінювально-коригувальним, перетворювально-творчим). Організаторські, комунікативні, перцептивно-гностичні та експресивні якості особистості визначають психофізіологічну готовність майбутнього офіцера-прикордонника до фізичного самовдосконалення, здатність до самопізнання.

На процес формування готовності майбутніх офіцерів впливає низка факторів: об'єктивні (зовнішні) та суб'єктивні (внутрішні); основні (провідні) та неосновні (часткові); прямі й непрямі тощо. Об'єктивними факторами є: суспільні відносини; матеріально-технічна оснащеність освітнього процесу; умови життєдіяльності; особистість викладача, його ставлення до курсантів, розуміння їхніх запитів; зміст навчання. Суб'єктивні фактори розглядаються як сукупність обставин, що залежать від усвідомлення мотиваційно-ціннісних орієнтацій, властивостей та особливостей особистості, індивідуальної свідомості, фізичного розвитку і підготовленості, досвіду роботи над собою. Такими є: особливості психічних процесів (відчуття, сприйняття, пам'ять, мислення, уява, емоції та почуття), знання, ступінь науковості поглядів і переконань, потреби, інтереси, здібності й задатки, властивості особистості, усвідомлення своїх дійсних і майбутніх соціальних ролей; задоволеність обраною професійною діяльністю, суспільна думка та інше.

У другому розділі - «Обґрунтування впливу сукупності компонентів готовності й педагогічних умов на формування самопізнання майбутніх офіцерів-прикордонників» - розглянуто питання про компоненти готовності та педагогічні умови формування готовності до самопізнання майбутніх офіцерів-прикордонників, взаємозв'язок між ними, критерії, рівні такої готовності.

Для дослідження обрали дисципліни, які мають спільну основу - фізичну готовність: «Фізичне виховання» і «Особиста безпека та застосування сили». Аналіз робочих програм з цих дисциплін дозволив визначити спільність мети і деяких завдань з фізичної підготовки. Спільною метою для цих дисциплін є: забезпечити фізичну готовність майбутніх офіцерів-прикордонників до службової діяльності. А серед завдань виявлено спільність за п'ятьма позиціями: професійні уміння і навички виробляються на основі фізичної готовності до професійної діяльності; для підтримки робочої напруги обов'язковим є виконання навчальних нормативів; знання вимог особистої і громадської гігієни; уміння проводити самоконтроль і самооцінювання; дотримання заходів безпеки при виконанні завдань оперативно-службової діяльності; впровадження системи контролю за рівнем фізичної готовності. Виконання цих завдань базується на сформованій здатності до самопізнання.

Визначальними організаційно-педагогічними умовами виступали: орієнтування курсантів на ціннісне ставлення до формування особистості; етапність і послідовність формування готовності до самопізнання; орієнтація курсантів на довгострокову програму самопізнання. Ці умови були реалізовані шляхом використання відповідних засобів фізичної підготовки, неформальними прийомами спілкування, навчання вести дискусії, спільної творчої діяльності в групі, забезпечення позитивного ставлення до процесу самопізнання, розвиток здібностей до самопроектування програми фізичного вдосконалення. Серед особистісно-орієнтованих умов дієвими виявилися: визначення вектора самопізнання в процесі фізичної підготовки з урахуванням цінностей особистості; вільний вибір курсантами видів фізичної активності, адекватних фізкультурно-спортивній діяльності у ВВНЗ; досягнення курсантами особистісно-значущих результатів фізичного самовдосконалення; розширення і збагачення індивідуального досвіду. Реалізація цієї групи умов здійснювалася через забезпечення доступності цілей і завдань, наявність різноманітних цілей і нестандартних методик, особистісно значущих спортивних результатів, отримання індивідуального досвіду. Ці умови та досліджувані компоненти були основою розробленої навчально-експериментальної програми, яка включала теоретичний, методико-практичний і навчально-тренувальний розділи. Теоретичний розділ базувався на матеріалі спецсемінару «Самопізнання особистості в процесі фізичної підготовки». Матеріал методико-практичного розділу призначено для забезпечення операційного оволодіння майбутніми офіцерами-прикордонниками методами і способами самопізнання для досягнення основної мети цього процесу - саморозвитку й самовдосконалення. Навчально-тренувальний розділ сприяв творчій практичній діяльності, розвитку самостійності, підвищенню рівня функціональних і рухових здібностей.

В якості критеріїв сформованості готовності до самопізнання особистості в процесі фізичної підготовки було обрано: ставлення особистості до процесу самопізнання; знання своїх психофізіологічних і морфофункціональних можливостей; володіння прийомами самопізнання та їхнє використання в життєдіяльності; вміння творчо застосовувати знання, уміння в спортивній діяльності; адекватну самооцінку і здатність управляти процесом самопізнання. Оцінювання кількісних значень за кожним із виділених у компонентах показником здійснювалося за 10-бальною шкалою: високий рівень оцінювався у 8-10 балів; середній рівень - у 5-7 балів; низький рівень - у 4 бали й нижче.

Було виділено три рівні сформованості готовності до самопізнання в процесі фізичної підготовки: низький, середній і високий. Інтегральна характеристика за п'ятьма компонентами, що визначає готовність до самопізнання, розраховувалася таким чином: високий рівень - 150-106 балів; середній рівень - 105-61 бал; низький рівень - 60 і нижче. Низький рівень характеризується тим, що в цілому курсанти не відчувають необхідності до пізнання себе. В них формуються деякі відносно стійкі уявлення щодо свого Я. Середній рівень самопізнання дозволяє курсанту здійснювати самооцінку й самоспостереження. Для цього рівня є специфічними ускладнення способів вивчення власного внутрішнього світу, усвідомлення окремих властивостей і якостей особистості. Найбільш зріле самопізнання здійснюється на високому рівні самопізнання. Внутрішня комунікація «Я - Я» виводиться на рівень пізнання в рамках «Я - ідеальне Я». На цьому рівні спостерігаються вивчення курсантами певної літератури, активні консультації та діалоги з викладачами, формуються вміння здійснювати самоконтроль і самоаналіз, створювати й використовувати власну методику самопізнання. Вони беруть активну участь у різноманітних фізкультурно-спортивних заходах для самоствердження.

Розглянемо характеристику компонентів готовності до самопізнання.

Мотиваційно-ціннісний компонент. На заняттях було створено умови для підвищення мотивації - від актуалізації звичних мотивів до появи нових, вибудуваних за важливістю і внутрішньою необхідністю, а також умови для переведення їх до єдиних, взаємозалежних і взаємообумовлених мотивів діяльності. Для цього до лекційних, методичних, практичних занять включався матеріал, що наочно показував значущість самопізнання у фізкультурно-спортивній діяльності, підкреслював її прикладний характер, вплив на розвиток інших структурних компонентів особистості. Включення майбутніх офіцерів-прикордонників до процесу і програми самовдосконалення актуалізувало їхню пізнавальну активність, забезпечило формування потреби у фізичному самопізнанні. Процес здійснювався в три етапи: оцінювально-орієнтований, організаційно-практичний і творчо-діяльнісний. Майбутні офіцери-прикордонники орієнтувалися на прийняття рішень, у них вироблялася мотивація, пов'язана з творчою діяльністю. Тому для юнаків використовувалися спортивні ігри, атлетична гімнастика, рукопашний бій, прийоми самооборони.

Формування когнітивного компоненту здійснювалося одночасно в процесі лекційних, методичних і практичних занять. Зміст методичних занять узгоджувався з відповідними темами теоретичного курсу, забезпечуючи операційне оволодіння методами і способами діяльності, що сприяло формуванню знань і вмінь, необхідних для самореалізації особистості. На практичних заняттях передбачалися спеціальні завдання щодо вдосконалення знань, набутих на лекційних і методичних заняттях (оцінювання фізичної підготовленості, складання комплексів фізичних вправ різної спрямованості та інші), за узагальненим алгоритмом функціонування різних дій курсантів: орієнтовних; виконавчих; контрольних; коригувальних.

У формуванні діяльнісного компонента визначальною є пізнавальна потреба і вироблення узагальнених способів і прийомів її здійснення. Основною умовою є взаємозв'язок і взаємодія інтелектуальних, вольових та емоційних процесів, що здійснювалися на аудиторних і позааудиторних заняттях.

Перетворювально-творчий компонент характеризується розвитком прийомів і способів самопізнання, прагненням опанувати досвід креативної діяльності. Творча активність реалізовувалася в моторній, розумовій, репродуктивній, оперативній, інноваційній і вибірковій діяльності. В якості засобів стимуляції творчої активності було застосовано фізичні вправи з елементами: різних видів спорту і систем вправ (ритмічна гімнастика, рукопашний бій, прийоми самооборони); способів самовпливу у вигляді психотехнічних ігор, самонавіювання, аутогенного тренування, комплекси вправ з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей. На методико-практичних заняттях істотну увагу було приділено вільному вибору шляхів реалізації фізичної активності.

Оцінювально-коригувальний компонент забезпечив співвіднесення досягнутих результатів в освітній діяльності із запланованими. З цією метою до змісту цього компонента було включено різні види контролю й самоконтролю: попередній, поточний, підсумковий. Знання, отримані в процесі освоєння оцінювально-коригувального компонента готовності до самопізнання в процесі фізичної підготовки, необхідні для правильного самооцінювання курсантами свого психофізичного стану і визначення оптимальних шляхів самопізнання з урахуванням особливостей самооцінювання: порівняльного пізнання себе; прогностичного; регулятивного. Формування оцінювально-коригувального компонента передбачало використання таких прийомів як самозобов'язання, самозвіт, осмислення власної діяльності й поведінки, самоконтроль. Психолого-педагогічну підготовку до роботи над собою забезпечували ведення щоденника самоконтролю, оволодіння прийомами об'єктивної самооцінки працездатності, стомлюваності. Засвоєння на методико-практичних заняттях прийомів педагогічного контролю над фізичним станом і психомоторним розвитком та включення їх до повсякденної практики дозволяло набути й розширити досвід роботи над собою. Результати тестування були пов'язані з успішністю освоєння навчального матеріалу, активністю на заняттях, проявом вольових рис характеру в досягненні намічених рубежів фізичного саморозвитку.

На основі теоретичного дослідження було розроблено багаторівневу структурно-функціональну модель формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до процесу самопізнання (рис. 1), що включає мету, методологічні підходи, об'єкти, прийоми самопізнання, п'ять взаємозалежних і взаємодоповнюючих компонентів, критерії та рівні готовності до самопізнання, фактори самопізнання (ціннісно-смисловий, гуманізації освітнього середовища ВВНЗ, професійно-педагогічної орієнтації та соціальної зрілості), а також педагогічні умови (організаційно-педагогічні та особистісно-орієнтовані). Об'єктами самопізнання особистості виступали: спрямованість особистості, психофізичний розвиток, емоційно-ціннісна сфера, соматичний вигляд, вольові якості. Серед функцій самопізнання найбільш яскраво проявилися: ціннісна, інформаційна, регулятивна, операційна, розвивальна. Вибір методологічних підходів проводився на основі саме таких функцій. Визначення факторів самопізнання (ціннісно-смисловий, гуманізація освітнього середовища, професійно-педагогічна орієнтація, соціальна зрілість) також підпорядковувалося функціям самопізнання.

Рис. 1. Структурно-функціональна модель формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до самопізнання в процесі фізичної підготовки

Тому системоутворюючим чинником було обрано функції самопізнання. Це забезпечило зв'язок між досліджуваними компонентами та визначеними педагогічними умовами.

У третьому розділі - «Реалізація сукупності компонентів готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до самопізнання та педагогічних умов у процесі фізичної підготовки» - розглянуто питання про організацію і проведення експериментальної роботи, стан сформованості готовності до самопізнання у майбутніх офіцерів-прикордонників, експериментальне дослідження впливу компонентів на формування готовності до самопізнання.

Дослідження передбачало два етапи: констатувальний та формувальний. У констатувальному експерименті вирішувалися завдання: визначити стан фізичної підготовки курсантів і студентів І курсу, рівні сформованості самопізнання в курсантів. На першому етапі ми визначали сумарну дію на студентів і курсантів тривалих навантажень (фізичних, соціальних та педагогічних), адже навчальний характер фізичного виховання, необхідність пристосування до викладачів, однокурсників можуть призвести до порушень здоров'я і психологічних розладів. З цією метою протягом трьох років було обстежено 2698 (на останньому етапі участь в експерименті брали 628 курсантів) студентів і курсантів ВНЗ та ВВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації. Визначали наявність і ступінь психологічних розладів у курсантів і студентів з низьким і високим рівнем фізичної підготовленості. Для оцінювання були використані відомі методики визначення показників тривожності, депресії та хронічного стресу (A. Beck, C. Spilberger, R. Travers). За результатами, отриманими на цьому етапі, достовірними є дані про тривожність за Спілбергом. За іншими показниками значення практично тотожні. Тобто, однаково соціальні та навчальні навантаження сприймають студенти і курсанти з різним ступенем фізичної підготовленості.

Результати визначення рівнів фізичної підготовленості відображено в таблиці.

Таблиця. Рівні фізичної підготовленості курсантів І курсу на етапі констатувального експерименту

Такі результати свідчать про необхідність досліджень шляхів підвищення ефективності фізичної підготовки курсантів. Було обрано комплекс компонентів, педагогічні умови і модель процесу.

У ході формувального експерименту вирішувалося кілька взаємозалежних завдань: розробити критерії та рівні розвитку самопізнання в майбутніх офіцерів-прикордонників; визначити й експериментально перевірити сукупність компонентів та педагогічних умов формування самопізнання; розробити і теоретично обґрунтувати модель формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до самопізнання в процесі фізичної підготовки. З цією метою була розроблена навчально-експериментальна програма, визначалася ефективність її змісту для активного самопізнання особистості в процесі фізичної підготовки з використанням сукупності компонентів та педагогічних умов формування самопізнання. Здійснювалося впровадження її до практики навчального процесу.

Для вивчення особливостей реалізації фізкультурно-спортивної діяльності та процесу самопізнання ми проводили тестування за М. Рокічем, а ціннісні орієнтації майбутніх офіцерів-прикордонників визначали за методикою Н. Пейсахова. В ході дослідження враховувалися й соматичні показники учасників експерименту: біг на 100 м (тест для виявлення швидкісних параметрів); біг на 3000 м (тест для вимірювання витривалості); підтягування на жердині (тест для вимірювання силових параметрів).

Вірогідність різних показників, одержаних у ході експерименту, визначалася за t-критерієм Ст'юдента, U-критерієм Манна-Уїтні, критерієм Вилкоксона (Т), ранговим коефіцієнтом кореляції Спірмена. Ці показники було розраховано з використанням статистичного пакета Statіstіca 6.0 (В. Циба).

Оцінювання рівнів сформованості всіх досліджуваних компонентів показало недостатній їх рівень у курсантів на початок експерименту. На закінчення експерименту за всіма компонентами показники були вищими в експериментальній групі (ЕГ).

Протягом експерименту в ЕГ курсанти навчилися складати індивідуальні програми саморозвитку. На теоретичних заняттях вони опановували спеціальні знання щодо сутності рухових дій, у процесі яких виробляються необхідні якості, вміння, навички. Діяльність на цих заняттях було спрямовано на формування усвідомленої, самостійно прийнятої установки на вироблення програми роботи над собою. Для курсантів проводилися індивідуально-групові додаткові заняття у формі консультацій.

На завершення експерименту було проведено комплексний тест, що наочно показав перевагу запропонованої програми. Виявлено сформованість окремих етапів системи управління, їхню динаміку: аналіз суперечностей; прогнозування; цілепокладання; планування; критерії оцінювання якості; ухвалення рішення; самоконтроль; коригування. У експериментальній і контрольній групах були усереднені показники сформованості структурних компонентів: значення всіх показників в ЕГ значно виросли проти початкового. Особливо потрібно відзначити сформованість когнітивного компонента (його показники збільшилися на 4,2). Більш ніж удвічі збільшилися значення в оцінювально-коригувальному компоненті - на 3,67. Отримані результати дають підставу зробити висновок про ефективність формування як окремих компонентів, так і готовності до самопізнання майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі фізичної підготовки в цілому. Результати аналізу дають можливість зробити висновок про те, що кількість курсантів на всіх рівнях у контрольній групі (КГ) до і після експерименту практично не змінилася. В ЕГ до експерименту на низькому рівні перебувало 78,6% курсантів, а після експерименту їх кількість зменшилася до 8,1%. На середньому рівні в ЕГ після експерименту чисельність курсантів збільшилася від 21,3% до 35,1%. На високому рівні в ЕГ до експерименту перебувало 1,0% курсантів, після експерименту - 56,8%.

Рис. 2. Розподіл курсантів за рівнями готовності до самопізнання у процесі фізичної підготовки

У ході дослідження одержала підтвердження робоча гіпотеза про взаємозв'язок компонентів самопізнання в процесі фізичної підготовки курсантів. Виявлено кореляційну залежність між усіма компонентами самопізнання і педагогічними умовами цього процесу. Це дає підставу для висновку про наявність позитивного ефекту від реалізації структурно-функціональної моделі формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до самопізнання в процесі фізичної підготовки.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та експериментальна перевірка ефективності формування готовності до самопізнання майбутніх офіцерів-прикордонників під впливом визначеного комплексу взаємозв'язаних компонентів. Проведене дослідження дозволило зробити наступні висновки.

1. Необхідність формування готовності до самопізнання майбутніх офіцерів-прикордонників детермінована неухильно зростаючими вимогами до рівня розвитку їх фізичної готовності до професійної діяльності. Під готовністю майбутніх офіцерів-прикордонників до самопізнання в процесі фізичної підготовки розуміємо інтегративну особистісну властивість курсанта, що характеризується наявністю системи знань і сформованих умінь, самосвідомості, переконаності в особистій значущості самовдосконалення. Змістовий аспект феномена самопізнання курсантів являє собою комплексне, багатогранне явище, що передбачає: вдосконалення освітнього процесу за напрямом гармонізації духовних і фізичних сил, а також задатків курсантів; виховання ініціативи й особистої відповідальності в усіх сферах життєдіяльності; забезпечення можливостей для особистісного росту, самовизначення, самореалізації, створення умов для саморозвитку й самовдосконалення. Дисциплінами, на яких можна регулювати процес самопізнання, було обрано «Фізичне виховання» і «Особиста безпека та застосування сили», оскільки при викладанні цих дисциплін закладаються основи фізичної готовності до професійної діяльності.

2. У готовності до самопізнання виділено п'ять структурних компонентів: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний, оцінювально-коригувальний, перетворювально-творчий. Ці компоненти представлені індивідуально-психологічними якостями і властивостями особистості, що формуються в процесі самопізнання. Крім того, виявлено тісну кореляційну залежність між усіма компонентами готовності до самопізнання (від 0,678 до 0,912). В якості критеріїв процесу застосовувалися: ставлення особистості до процесу самопізнання; знання власних психофізіологічних і морфофункціональних можливостей; володіння прийомами самопізнання та їхнє використання в життєдіяльності; вміння творчо застосовувати знання, уміння в спортивній діяльності; адекватна самооцінка і здатність управляти процесом самопізнання. Оцінювання кількісних значень за кожним із виділених у компонентах показником здійснювалося за 10-бальною шкалою. Було визначено три рівні сформованості готовності до самопізнання в процесі фізичної підготовки: низький, середній і високий. Низький рівень характеризується тим, що в цілому курсанти не відчувають необхідності до пізнання себе. В них формуються деякі відносно стійкі сторони уявлень щодо свого Я. Середній рівень дозволяє курсанту здійснювати самооцінку й самоспостереження. Для цього рівня є специфічними ускладнення способів вивчення власного внутрішнього світу, усвідомлення окремих властивостей і якостей особистості. На високому рівні готовності до самопізнання відбувається внутрішня комунікація «Я - Я», яка виводиться на рівень пізнання в рамках «Я - ідеальне Я».

3. На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури розроблено структурно-функціональну модель формування готовності курсантів до самопізнання. Ця модель дозволяє обґрунтувати авторське бачення змісту фізичної підготовки у ВВНЗ через реалізацію цільових установок навчальних дисциплін «Фізичне виховання» і «Особиста безпека та застосування сили» - формування фізично розвиненої особистості майбутнього офіцера. Запропонована модель містить структурні блоки: мета самопізнання, методологічні підходи, функції самопізнання, компоненти, критерії, рівні готовності, об'єкти самопізнання, способи самопізнання, фактори самопізнання, педагогічні умови забезпечення цього процесу.

4. Дослідно-експериментальним шляхом визначено й доведено ефективність комплексу педагогічних умов, спрямованих на формування компонентів готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до самопізнання в процесі фізичної підготовки у ВВНЗ. Розглянуто дві групи умов: організаційно-педагогічні (орієнтація курсантів на ціннісне ставлення до формування особистості, створення установки на продуктивну взаємодію між викладачем і курсантом, етапність і послідовність формування готовності до самопізнання, регулярне проведення консультацій з метою створення інформативної бази для засвоєння цінностей самопізнання в процесі фізичної підготовки, орієнтація курсантів на довгострокову програму самопізнання) та особистісно-орієнтовані (визначення вектора самопізнання в процесі фізичної підготовки з урахуванням цінностей особистості, забезпечення курсантів різноманітними методиками щодо виявлення свого психофізичного стану, вільний вибір курсантами видів фізичної активності, адекватних фізкультурно-спортивній діяльності у ВВНЗ, досягнення курсантами особистісно-значущих результатів фізичного самовдосконалення, розширення і збагачення індивідуального досвіду).

5. За результатами педагогічного експерименту визначено, що кількість курсантів з високим, середнім та низьким рівнями готовності до самопізнання в процесі фізичної підготовки у ВВНЗ в контрольній групі до і після експерименту практично не змінилася. В експериментальній групі до експерименту кількість курсантів з низьким рівнем складала 78,6%, а після експерименту їх кількість зменшилася до 8,1%. На середньому рівні в експериментальній групі після експерименту збільшилася кількість курсантів з 21,3% до 35,1%. На високому рівні в експериментальній групі до експерименту становила 1%, а після експерименту спостерігаємо істотну різницю - вона склала 56,8%.

Перспективи подальших досліджень за напрямом удосконалення організаційно-педагогічних аспектів фізичної підготовки у вищому військовому навчальному закладі можуть бути пов'язані з пошуком новітніх методик підвищення працездатності курсантів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сивохоп, Е. М. Формування самопізнання у процесі фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників: результати експерименту та їх аналіз / Е. М. Сивохоп // Збірник наукових праць Херсонського державного педагогічного університету. Серія: педагогічні науки / відповід. ред. Барбіна Є. С. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2009. - Вип. LII. - С. 367-372.

2. Сивохоп, Е. М. Сутність і зміст самопізнання майбутніх офіцерів-прикордонників в процесі фізичної підготовки / Сивохоп Е. // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота: журнал / гол. ред. Козубовська І. В. - 2009. -. №16. - С. 171-174.

3. Сивохоп, Е. М. Критерії, критеріальні показники й рівні розвитку компонентів готовності до самопізнання майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі фізичної підготовки / Сивохоп Е. М. // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах: зб. наук. праць / гол. ред. Сущенко Т. І. - Запоріжжя, 2009. - Вип. №5 (58). - С. 263-268.

4. Сивохоп, Е. М. Структурно-функціональна модель формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до самопізнання в процесі фізичної підготовки / Сивохоп Едуард // Науковий вісник Чернівецького університету [Педагогіка та психологія] / наук. ред. Руснак І. С. - Чернівці, Чернівецький нац. ун-т, 2009. - Випуск 471. - С. 136-142.

5. Сивохоп, Е. М. Дослідно-експериментальна перевірка ефективності комплексу компонентів, спрямованих на формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до самопізнання в процесі фізичної підготовки / Едуард Сивохоп // Науковий вісник Чернівецького університету [Педагогіка та психологія] / наук. ред. Руснак І. С. - Випуск 483. - Чернівці, 2009. - С. 118-132.

6. Сивохоп, Е. М. Структура самопізнання майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі фізичної підготовки / Е. М. Сивохоп // Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів і військових формувань України: ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. [Серія: Психолого-педагогічні й філологічні науки], (Хмельницький, 20 лист. 2009 р.) / Нац. академія Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького. - Хмельницький: НАДПСУ, 2009. - С. 221.

7. Сивохоп, Е. М. До питання про реалізацію гуманітарного потенціалу змісту фізичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників / Сивохоп Едуард Миколайович // Перспективні інновації у підготовці педагогічних та інженерних кадрів: теорія, методологія, досвід: зб. наук. праць за матер. Всеукр. наук.-метод. конф. / ХДУ, інжен.-технол. ф-т, каф. заг. інженерної підготовки. - Херсон, 2010. - С. 127-129.

8. Сивохоп, Е. М. Рівні сформованості компонентів готовності до самопізнання майбутніх офіцерів-прикордонників / Сивохоп Едуард Миколайович // Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу: матер. міжнар. наук.-практ. конф., Ялта (4-6 бер. 2010 р.) / ред. кол.: О. В. Глузман, В. С. Заслуженюк [та ін.]. - Ялта: РВНЗ КГУ, 2010. - Ч. І. - С. 138-141.

Размещено на Allbest.ru