Формування здорового способу життя студентів у системі фізичного виховання вищого технічного навчального закладу

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Забезпеченню здоров'я і дієздатності студентів - майбутньої інтелектуальної еліти країни - надається велике значення нашим суспільством і державою («Закон України з фізичної культури та спорту», Цільова комплексна програма - «Здоров'я нації»). У Національній доктрині розвитку освіти, прийнятій на Всеукраїнському з'їзді працівників освіти України (2001р.), сказано, що держава разом із громадськістю сприяє збереженню здоров'я учасників навчально-виховного процесу, залученню їх до занять фізичною культурою і спортом, а також проведенню та впровадженню в практику результатів міжгалузевих наукових досліджень з проблем зміцнення здоров'я, організації медичної допомоги дітям, учням і студентам, якісному медичному обслуговуванню працівників освіти, пропаганді здорового способу життя та вихованню культури поведінки населення. Мета дослідження - визначити та обґрунтувати методику формування здорового способу життя студентів у процесі фізичного виховання з урахуванням специфіки технічного вищого навчального закладу.

Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:

1. Вивчити теоретико-методичні основи формування здорового способу життя студентів вищих навчальних закладів.

2. Обґрунтувати структуру та зміст здорового способу життя студентів технічних вищих навчальних закладів.

3. Визначити реальний рівень впровадження основних компонентів здорового способу життя у режим навчання та позааудиторної діяльності студентів технічних вищих навчальних закладів.

4. Розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити методику формування здорового способу життя студентів технічних спеціальностей у процесі фізичного виховання.

1. Теоретико-методичні засади дослідження

На основі аналізу вітчизняної і зарубіжної літератури, присвяченій обраній проблемі, встановлено низький рівень стану здоров'я студентів усіх типів вищих навчальних закладів (В.М. Соколов,1998, 2000; Г.Л. Кривошеєва, 2000; В.І. Черниш, О.М. Меліщенко, 2001; Л.В. Ніколенко, Є.О. Смирнова, В.А. Ніколенко, 2004; Л.М. Поліщук, 2004; Б. Лой, 2007; М.П. Гребняк, В.П. Гребняк, В.В. Машиністов, 2007; С.І. Присяжнюк, 2008; Р.Т. Раєвський, С.М. Канішевський, 2008 та ін.). При цьому простежується чітка тенденцію до погіршення з кожним роком здоров'я студентів.

Особливо низький рівень стану здоров'я встановлено у студентів технічних вищих навчальних закладів (В.Н. Литвинов, Л.Д. Чуб, Ю.Ю. Зенцова, 2000; О.О. Ісаєнко, В.П. Шигалевський, 2000; В.П. Грибняк, В.Д. Атаманов, Т.Л. Остахова та ін., 2000; О.В. Домашенко, 2003; В.І. Філінков, 2003; С.В. Халайджі, 2006; Г.О. Ямалетдінова, 2008 та ін.).

Істотними причинами порушень стану здоров'я студентів технічних ВНЗ за літературними даними є: необхідність засвоєння великого обсягу науково-технічної інформації, гіподинамія і гіпокінезія, глобальна комп'ютеризація навчального процесу. Проходження виробничих практик на промислових підприємствах з несприятливими умовами праці, відсутність навичок наукової організації праці, несприятливі умови навчання, побуту, недостатня рухова активність, недотримання режиму харчування, сну, інших раціональних складових способу життя (Є.О. Коваленко, М.І. Гуровський, 1980, Н.Є. Бочаріков, М.П. Воронцов, Е.І. Доброміль,1988, В.М. Соколов, Р.Т. Раєвський, 1998, Є.П. Харченко, Ю.П. Редько, 2000, Д.В. Денисова, 2001, Б.Н. Джерелей, О.Б. Джерелей, 2006, С.О. Полієвський, 2006, Р.Т. Раєвський, С.М. Канішевський, 2008, Н.Г. Кожевнікова, Н.Ю. Кучма, Т.Ф. Гвоздєва та ін., 2009, Н.І. Турчина, 2009 та ін.).

Виявлено, що найважливішим фактором зміцнення здоров'я студентів є залучення їх до здорового способу життя (Р.Т. Раєвський, 1995 О.Г. Фурманов, Ю.Н. Князєв, 2003, В.Ю. Волков, Д.Н. Давиденко, Ю.В. Новицький, М.М. Філіппов, 2005, В.І. Ільїнич, 2005 та ін.).

Спеціалістами пропонуються різні способи формування здорового способу життя студентів: на основі викладання курсу валеології (А.П. Видюк, Л.В. Бєлогурова, В.А. Гринько, 2000, С. Волкова, 2000, В.І. Бобрицька, М.В. Гринькова, 2001, М.С. Гончаренко, В.Є. Новікова, 2006, А.О. Міненок, Л.С. Соколенко, 2006, О.Д. Гречишкіна, 2006 та ін.), вивчення циклу дисциплін, присвячених питанням безпеки життєдіяльності, охорони праці, основам медичних знань, гігієни, соціальної психології тощо (А.П. Лаптєв, С.О. Полієвський, 1990, Н.Н. Завидівська, 2002, М.С. Корольчук, В.М. Крайнюк, А.Ф. Косенко, 2002, А.О. Єгоричев, Б.Н. Пенцик, К.А. Бондаренко, 2003, О.І. Леонт'єва, 2005, Н.А. Безруких, 2006). З такими ж пропозиціями виступають також О.Ф. Гавриленко, Л.Д. Олешко, Г.Ф. Гусєв, 2006, О.Я. Рябулака, 2006, С.Я. Волошанська, С.С. Монастирська, Г.Я. Ковальчук, 2006, О.Д. Гречишкина, 2006 та ін.

Аналіз науково-методичної літератури показав, що запропоновані авторами методики формування здорового способу життя студентів не є ефективними, оскільки для їх реалізації у ВНЗ немає відповідної інфраструктури для формування навичок та вмінь використання компонентів здорового способу життя.

Більшість авторів вивченої нами літератури схиляються до версії використання в якості базової дисципліни для формування здорового способу життя заняття фізичним вихованням і спортом у ВНЗ. Продуктивність цієї версії обґрунтували у своїх роботах багато вчених України, Білорусії, Росії: Л.П. Сущенко, 1990, О.Д. Дубогай, 1991, 2001, 2008, А.В. Магльований, 1993, А.В. Чоговадзе, М.М. Рижак, 1993, Т.Г. Кириченко, 1998, О.В. Кузнецова, 2000, Г.П. Підгорний, 2000, В.І. Жолдак, В.І. Гончаров, 2002; С.А. Гайдук, 2003, Г.Є. Іванов, 2003, Р. Купчинов, 2003, М.П. Севрюк, А.Т. Ціпов'яз, Т.І. Лошицька, 2005 та ін.

Точка зору вчених про важливість занять фізичною культурою і фізичним вихованням для формування ЗСЖ особливо закріпилась останніми роками. Переконливими її прибічниками є В.В. Михайлов, М.М. Миронов, 2006; В.М. Пристинський, 2006; М.І. Селезінка, В.М. Улізько, І.І. Файчак, 2006; В.Н. Кудрицький, 2007; А. Рогожева, І. Цісар, О. Стойка, 2007; Г.Д. Кондрацька, С.В. Самойлик, В.М. Масим'як, 2007, Р.Т. Раєвський, С.М. Канішевський, 2008; В.М. Глєбов, В.І. Бобр, Ю.Д. Чернявський, 2008; О.А. Курбанова, 2008; А.А. Пашин, Н.С. Степанчев, А.І. Можаров, 2008; О.Г. Гладощук, 2008 та ін.

Найпереконливіше обґрунтування доцільності формування ЗСЖ на заняттях фізичним вихованням і спортом наводиться у монографії Р.Т. Раєвського та С.М. Канішевського «Здоровье, здоровый и оздоровительный образ жизни студентов», 2008. Ґрунтуючись на численних наукових дослідженнях і практичному досвіді, вчені вважають, що заняття фізичною культурою і спортом є реально діючим фактором, що сприяє формуванню здорового способу життя. На їх думку, це відбувається тому, що фізична культура і спорт, як одна зі складових загальної культури, багато у чому визначають поведінку людини у побуті, на виробництві, у спілкуванні. Буквально всі компоненти ЗСЖ так чи інакше формуються у процесі занять фізичною культурою і спортом. Під час фізичних тренувань одночасно здобуваються знання, вміння, навички раціональної праці і відпочинку, відновлення після праці, загартовування організму; виховуються навички особистої гігієни; закладаються передумови для відмови від шкідливих звичок. Разом з тим, у літературі далеко не повною мірою розкриваються всі можливості фізичного виховання і спорту у вирішенні проблеми формування ЗСЖ студентів технічних ВНЗ. Не зрозуміло, які саме його компоненти найбільше сприяють фізичній досконалості студентів ТВНЗ, як ці студенти використовують їх у своїй практиці і, найголовніше, що саме необхідно зробити, щоб ефективно сприяти цьому процесу.

2. Напрямки, методи і організація дослідження

Формулюються невирішені у літературі питання обраної проблеми, наводиться та характеризується комплекс відібраних адекватних методів для їх вирішення, детально пояснюється організація дослідження.

Напрям дослідження припускав вирішення наступних актуальних питань: визначення структури та змісту основних компонентів здорового способу життя, рівня використання їх студентами технічних ВНЗ, наукове обґрунтування методики активізації цього процесу.

У розділі характеризуються наступні основні методи дослідження: методи аналізу та узагальнення документальних матеріалів і спеціальної літератури, опитування експертів, анкетування студентів з питань здорового образу життя та створення оптимальних умов для його формування у ВНЗ, самооцінка стану здоров'я, працездатності, фізичної готовності до активної життєдіяльності і майбутньої професійної роботи, методи визначення стану здоров'я, біологічного віку та темпу старіння за В.П. Войтенком, адаптаційного потенціалу за Р.М. Баєвським та ін., державне тестування фізичної підготовленості, моделювання, педагогічні експерименти, методи математичної обробки результатів дослідження.

Організація дослідження включала чотири етапи:

На першому етапі (2005 р.) здійснювався аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури і документальних матеріалів, що дозволило вивчити стан досліджуваної проблеми та розробити програму формування ЗСЖ. Було визначено проблему - зміцнення здоров'я студентської молоді України. На цьому етапі визначалися об'єкт, предмет дослідження, вивчалися концептуальні основи шляхів вирішення поставленої проблеми засобами здорового способу життя.

На другому етапі (2006 р.) передбачалося проведення констатувального дослідження, здійснювався збір емпіричних даних для визначення рівня використання студентами технічних ВНЗ України основних практико-дієвих компонентів здорового способу життя, що сприяють зміцненню здоров'я та дієздатності студентів в цілому і умов їх реалізації на етапі здобуття вищої освіти. Також відбувалася розробка методики формування здорового способу життя серед обраного контингенту.

На третьому етапі (2007-2008 рр.) проводився формувальний етап дослідження, впроваджувалась авторська методика формування здорового способу життя студентів технічних ВНЗ.

Четвертий етап (2009-2010 рр.) передбачав перевірку ефективності методики формування здорового способу життя студентів технічних ВНЗ та був присвячений обробці, аналізу, узагальненню отриманих результатів організаційно-педагогічного дослідження, формуванню практичних рекомендацій, впровадженню їх у практику й оформленню виконаних досліджень у вигляді дисертаційної роботи.

У третьому розділі “Методика формування здорового способу життя студентів технічного ВНЗ” викладено результати визначення структури і змісту основних компонентів здорового способу життя студентів технічних ВНЗ, використання цих компонентів вказаним контингентом, обґрунтування авторської методики формування ЗСЖ та її експериментальної перевірки.

Визначення структури (складу) основних компонентів ЗСЖ студентів технічних ВНЗ за допомогою експертів дало підставу віднести до них (з послідовною розшифровкою змісту) наступні компоненти: раціональна праця, раціональне харчування, раціональна рухова активність, загартовування, особисту гігієну, психогігієну, відмову від шкідливих звичок (тютюнопаління, вживання алкогольних напоїв, наркотиків), добовий режим.

Оцінка експертами ефективності цих компонентів склала за прийнятою 10-бальною шкалою 9,2-6,2 бала за мірою узгодженості цих оцінок Еn = 0.91.

Ефективність виявлених компонентів ЗСЖ була підтверджена нами також засобами кореляційного аналізу (табл. 1).

Таблиця 1. Взаємозв'язок між дієздатністю і компонентами здорового способу життя студентів технічного ВНЗ

У процесі дослідження доведено, що між відібраними компонентами ЗСЖ і сукупністю показників дієздатності студентів ТВНЗ встановлений істотний позитивний зв'язок (R у більшості випадків > 0,4). При цьому кожен з компонентів ЗСЖ робить значний внесок у дієздатність студентів. У жінок внесок раціональної праці складає 15,15 %, у чоловіків 12,32 %, раціонального харчування відповідно 14,52 % і 13,31 %, рухової активності 14,64 % і 15,79 %, загартовування 11,63 % і 16,55 %, особистої гігієни 12,58 % і 12,55 %, добового режиму 12,33 % і 12,86 %, психогігієни 11,68 % і 8,47 %, відмова від шкідливих звичок 7,47 % і 8,15 %.

Дослідження реального впровадження компонентів здорового способу життя у режим навчання та позааудиторної діяльності студентів технічних ВНЗ здійснювалось шляхом анкетного опитування студентів (1710 чоловік) чотирьох найбільших вузів центрального, східного і південного регіонів України (Київського національного університету будівництва й архітектури, Національного технічного університету «КПІ», Донбаської державної машинобудівної академії й Одеського національного політехнічного університету). Було з'ясовано, що на даний час контингент студентської молоді, що досліджувався, використовує дієві компоненти ЗСЖ недостатньо. Встановлено, що більш менш регулярно використовують усі основні компоненти ЗСЖ тільки 38,69 % респондентів, 35,81 % роблять це іноді, 25,50 % дуже рідко або не використовують зовсім.

Зокрема, регулярно раціонально працюють лише 41,40 % опитаних студентів, регулярно раціонально харчуються 34,95 %, дотримуються добового режиму 22,31 %, використовують усі рекомендовані студентам форми рухової активності 22,98 %, прийоми психогігієни 18 %, загартовуються повітрям, водою 22,98 %, регулярно схильні до шкідливих звичок 13,65 %, дотримуються особистої гігієни 82,94 %.

Недостатнє використання студентами ТВНЗ компонентів ЗСЖ відбивається на їхньому здоров'ї. 47,31 % респондентів заявили, що в них проблеми зі здоров'ям, 70,99 % хворіли за останній рік, 62,92 % оцінили свою дієздатність як середню і низьку. Отримані дані свідчать про те, що сучасна організація навчально-виховного процесу не сприяє зміцненню здоров'я, що зумовлює розробку методики формування у студентів технічних ВНЗ навичок і звичок здорового способу життя.

Експериментальна методика формування ЗСЖ студентів ТВНЗ у процесі фізичного виховання базувалася на вивченні педагогічної і психологічної літератури, опитуванні експертів та студентів і проведенні власних конструювальних експериментів. У результаті проведеної роботи розроблена нами методика була представлена як складна педагогічна модель, що є підсистемою фізичного виховання і загальної системи дипломної освіти студентів ТВНЗ.

Практичну основу методики склали:

· виділення на формування ЗСЖ спеціальних годин з числа запланованих на фізичне виховання;

· розподіл цього процесу на теми і підтеми, що відповідають основним компонентам ЗСЖ;

· реалізація цих тем і підтем на заняттях з базових розділів фізичного виховання студентів ТВНЗ (легкою атлетикою та кросовою підготовкою, проведених на відкритому повітрі, плаванням, спортивними іграми, основною гімнастикою) з урахуванням надання їм найбільш сприятливих умов для оволодіння тим чи іншим компонентом здорового способу життя;

· робота з формування ЗСЖ на навчальних заняттях під керівництвом викладачів і самостійно вдома;

· широке використання комп'ютерних засобів і занять спортом;

· реально працююча система мотивації і контролю оволодіння і використання компонентів здорового способу життя.

На формування ЗСЖ відводилося на першому курсі 30 % часу, запланованого на фізичне виховання, у тому числі на роботу на навчальних заняттях - 20 %, вдома - 10 %, на другому курсі відповідно - 20 %, 10 % і 10 %, на третьому курсі - 10 %, 5 % і 5 %, на четвертому - 5 %, 2 % і 3 %.

Робота на навчальних заняттях включала постановку завдання, лекцію-бесіду і практичне опрацювання за темою, контрольне опитування, завдання для самостійної роботи.

Самостійна позааудиторна робота містила опрацювання теми в наочному, словесному та розумовому аспектах і практичне залучення до одного з компонентів ЗСЖ.

Основу мотивації оволодіння здоровим способом життя складало ознайомлення студентів з вимогами виробництва, де в майбутньому вони будуть працювати, до стану здоров'я і фізичної готовності фахівців та їхній дійсний рівень у студентів.

Контроль за сформованістю ЗСЖ студентів передбачав усні і письмові опитування студентів і діагностику їхньої дієздатності.

Важлива роль у вирішенні питань формування здорового способу життя студентів відводилася використанню комп'ютерних засобів.

Комп'ютерні засоби активно застосовувалися на навчальних заняттях під керівництвом викладачів і при виконанні студентами самостійних завдань.

На навчальних заняттях за допомогою комп'ютерних засобів вирішувалися такі завдання:

· передача студентам масивів інформації зі ЗСЖ;

· опанування студентами окремих важко засвоюваних елементів методики залучення до ЗСЖ (формуванням мотивації до ЗСЖ, програмуванням раціональної рухової активності, опанування методиками психогігієни, профілактики розумової та фізичної втоми та перевтоми, зорового комп'ютерного синдрому);

· контроль залучення студентів до ЗСЖ, рівня їх знань і умінь у цій галузі;

· оцінка рівня індивідуального стану здоров'я студентів як результат залучення до ЗСЖ.

При виконанні самостійних завдань за допомогою комп'ютерних засобів здійснювалася:

· мотивація студентів до використання ЗСЖ;

· поглиблене ознайомлення студентів з навчальним матеріалом зі ЗСЖ та його еталонами;

· розробка індивідуальних програм опанування компонентами ЗСЖ;

· самоконтроль і корекція знань та умінь зі ЗСЖ;

· діагностика стану здоров'я як результат залучення до ЗСЖ.

При використанні комп'ютерних засобів для формування ЗСЖ у процесі фізичного виховання застосовувався пакет програм, розроблених за нашими алгоритмами в лабораторії масової фізичної культури і професійно-прикладної фізичної підготовки ОНПУ, в Гуманітарному університеті м. Єкатеринбурга.

До початку опрацювання теми кількість залучених до ЗСЖ у контрольній і експериментальній групах була приблизно однакова та складала в контрольній - 36,54 %, в експериментальній - 34,96 %. У кінці експерименту в контрольній групі число залучених до ЗСЖ збільшилося на 3,84 % і склало 40,38 %, в експериментальній групі число тих, хто регулярно дотримувався здорового способу життя, збільшилося на 14,10 % (на 10,16 % більше, ніж у контрольній групі) і склало 49,06 %. При збільшенні числа тих, хто додатково використовував комп'ютерні засоби навчання до 160 чоловік, збільшення числа залучених до здорового способу життя у цій групі можна вважати істотним (t > 2,55).

Отримані дані дали нам підставу включити комп'ютерне навчання у експериментальну методику формування ЗСЖ у процесі фізичного виховання як додатковий засіб. Комп'ютерне навчання передбачало завдання для студентів записати комп'ютеризовану навчальну інформацію зі здорового способу життя, на свій персональний комп'ютер, використовувати її при виконанні самостійних завдань і обов'язково оцінити виконання цього завдання в балах з включенням її в підсумкову оцінку з фізичного виховання за семестр з розділу «Теоретична і методична підготовленість».

При розробці експериментальної методики формування ЗСЖ шляхом спеціального анкетного опитування студентів було виявлено, що для підвищення її дієвості важливе значення поряд з іншими факторами мають заняття масовим спортом. Це було підтверджено результатами спеціального експерименту, в якому прийняло участь 989 студентів основного і спортивного відділень ОНПУ. У процесі цього експерименту встановлено, що з кількості студентів основного відділення дотримуються ЗСЖ 38,29% чоловік, а спортивного - 47,65%, що на 9,36% більше (різниця статистично істотна).

Експериментальна перевірка ефективності впливу методики формування ЗСЖ студентів технічного ВНЗ у процесі фізичного виховання була здійснена у процесі формувального експерименту. В експерименті взяли участь 440 студентів 1 курсу Інституту промислових технологій, дизайну і менеджменту та Інституту електромеханіки і энергоменеджменту ОНПУ, що були розбиті на 2 групи: експериментальну (ЕГ) і контрольну (КГ). У ЕГ заняття проводилися за розробленою нами методикою, у КГ формування здорового способу життя обмежувалося бесідами про ЗСЖ.

У процесі проведеного експерименту було встановлено, що при рівності вихідних показників (t < 2,0) в кінці експерименту значно більший відсоток студентів (t > 2,3) ЕГ в порівнянні з контрольною групою регулярно використовували компоненти здорового способу життя. У цілому регулярно використовували усі компоненти ЗСЖ в кінці експерименту в ЕГ 48,90 % студентів, у КГ 41,18 %.

У порівнянні з вихідними даними студентів, що використовують здоровий спосіб життя у ЕГ стало більше на 10,46 %, у КГ всього на 2,23 %. Перевага ЕГ істотна t > 2,3. Раціонально працювали з числа студентів ЕГ 44,29 %, КГ 38,75 %, раціонально харчувалися в ЕГ 43,30 %, у КГ 38,53 %. Дотримувалися добового режиму у ЕГ 30,05 %, у КГ 23,88 %. Дотримувалися особистої гігієни в ЕГ 90,51 %, у КГ 84,64 %. Виконували рекомендації з раціональної рухової активності студентів у ЕГ 31,57 %, у КГ 22,06 %, загартовувалися з числа студентів ЕГ 38,26 %, КГ 29,00 %. Використовували прийоми психогігієни в цілому в ЕГ 18,47 %, у КГ всього 12,42 %. Відмовилися від шкідливих звичок у ЕГ 94,73 %, у КГ 80,17%.

При відносній рівності вихідних показників в ЕГ в кінці експерименту за порівнянням із КГ значно більше студентів визнали себе практично здоровими, жодного разу не хворіли, мали високий адаптаційний потенціал, 1-2 рівень здоров'я за В.П. Войтенком, відзначили високу фізичну працездатність, виконували державні тести і нормативи фізичної підготовленості і оцінювалися на «відмінно» та «добре» (t = 2,46-8,14), були краще фізично готовими до майбутньої професійної діяльності.

Висновки

здоровий позааудиторний навчальний

У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування й практичне вирішення проблеми формування здорового способу життя шляхом розробки та впровадження у процес фізичного виховання методики формування здорового способу життя.

Результати дисертаційного дослідження дають можливість зробити такі висновки:

1. Аналіз науково-методичної літератури показав, що особливої уваги потребує підвищення рівня здоров'я і дієздатності в цілому студентів технічних ВНЗ, навчання і майбутня виробнича діяльність яких пред'являє особливо високі вимоги до їх фізичних кондицій, де ефективним шляхом вирішення цієї проблеми є залучення студентів технічних спеціальностей до здорового способу життя. При цьому реалізація цієї ідеї у технічних ВНЗ країни не знайшла і донині практичного втілення.

2. Обґрунтування структури та змісту особливостей дотримання здорового способу життя студентами технічних ВНЗ виявило, що найефективнішими практико-дієвими компонентами здорового способу життя студентів цих навчальних закладів у сучасних умовах є: раціональна праця, раціональне харчування, раціональна фізична (рухова) активність, загартовування, особиста гігієна, раціональний добовий режим, психогігієна, відмова від шкідливих звичок.

Між використанням цих компонентів студентами технічних ВНЗ (чоловіками і жінками) і рівнем їхнього здоров'я та іншими показниками дієздатності виявлено позитивний зв'язок (коефіцієнти множинної кореляції - R > 0,4). При цьому суттєвий внесок у стан здоров'я і дієздатність студентів роблять усі компоненти ЗСЖ.

3. Визначення реального рівня впровадження основних компонентів ЗСЖ у режим навчання та позааудиторної діяльності студентів технічних ВНЗ показало, що регулярно використовують практико-дієві компоненти здорового способу життя менше 40 % студентів цих ВНЗ.

Завжди раціонально працюють - 41,40 %, раціонально харчуються - 34,95 %, дотримуються добового режиму - 22,31 %, особистої гігієни - 82,94 %, використовують усі рекомендовані елементи рухової активності - 22,88 %, загартовуються повітрям і водою - 22,98 %, використовують антистресові заходи - 18 %, вживають алкогольні напої - 61,47 %, наркотики - 3,57 % палять - 42,75 %. Такий спосіб життя негативно впливає на дієздатність студентів: у 47,31 % студентів ТВНЗ є проблеми зі станом здоров'я, 70,99 % хворіють один раз протягом року, 18,53 % - більше трьох разів, 62,92 % оцінили свою працездатність як середню та низьку.

4. Розробка та обґрунтування методики формування здорового способу життя студентів технічних спеціальностей у процесі фізичного виховання дали можливість запропонувати реально працюючу методику формування здорового способу життя у процесі фізичного виховання, що здійснюється у ТВНЗ. В основу цієї методики має бути покладений комплексний підхід, що передбачає: а) отримання студентами знань, умінь, навичок, досвіду ЗСЖ; б) розвиток у студентів сенсорної, рухової, емоційно-вольової і потребово-мотиваційної сфер особистості, що сприяють творчому оволодінню ЗСЖ; в) виховання і самовиховання у студентів загальної валеологічної культури і культури ЗСЖ, активного і свідомого ставлення до свого здоров'я та дієздатності у цілому. Вирішення цих завдань передбачається на навчальних і самостійних заняттях фізичним вихованням та самовихованням за допомогою вербальних засобів, фізичних вправ з легкої атлетики, плавання, основної гімнастики, спортивних ігор у поєднанні з активним загартовуванням оздоровчими силами природи (сонцем, повітрям, водою), гігієнічними, екогігієнічними факторами, а також шляхом активного використання сучасних інформаційних технологій і комп'ютерних засобів, на які покладається основна функція з поглибленого теоретичного та практичного опрацювання навчального матеріалу зі ЗСЖ.

На формування ЗСЖ у навчальному процесі за нашими даними повинно відводитись на першому курсі 30 % часу, що планується на фізичне виховання, на другому і подальших курсах цей час поступово скорочується. При цьому неодмінними умовами успішного формування ЗСЖ є також залучення системи мотивації студентів до зміцнення свого здоров'я, контроль за оволодінням ними валеологічною культурою і культурою ЗСЖ, раціональна організація побуту в родині, у гуртожитках (для тих, хто там мешкає), наукова організація навчально-виховного процесу у навчальному закладі, залучення студентів до активних занять видами спорту, що їх цікавлять, і професійно-прикладною фізичною підготовкою.

5. Експериментальна перевірка ефективності авторської методики формування ЗСЖ студентів у процесі фізичного виховання технічного ВНЗ довела, що впровадження розробленої методики є ефективним способом залучення студентів технічних спеціальностей до ЗСЖ, зміцнення їх здоров'я і підвищення дієздатності в цілому.

Її здійснення у процесі масового формувального педагогічного експерименту дозволило суттєво, на 10,46 %, до 48,90 % (t > 2,3), збільшити кількість студентів експериментальної групи, що регулярно використовують усі практико-дієві компоненти ЗСЖ.

В експериментальній групі, що пройшла курс формування ЗСЖ у процесі фізичного виховання, значно збільшилась кількість студентів, які мають високий рівень стану здоров'я за суб'єктивною оцінкою, за показниками біологічного віку, адаптаційного потенціалу, мають низьку захворюваність, високу працездатність, високу фізичну надійність і готовність до активної життєдіяльності, високі та хороші показники фізичної підготовленості, відмінну і хорошу успішність.

6. Отримані нами результати обґрунтовані й достовірні, виявлені за участю у дослідженнях великої кількості студентів (4945) з використанням сучасної методології і методів, на всіх етапах піддавались коректній статистичній обробці. Вони повною мірою узгоджуються з даними інших авторів, що займалися питаннями зміцнення здоров'я і формування ЗСЖ студентської молоді, і в той же час конкретизують і доповнюють їх стосовно студентів технічних ВНЗ.

Виконана робота не охоплює всіх питань вирішення проблеми формування здорового способу життя студентів технічних ВНЗ, а вимагає їхнього подальшого поглибленого наукового опрацювання.

Разом з тим проведена робота дозволяє рекомендувати вже сьогодні широке впровадження основних результатів наших досліджень у практику навчально-виховного процесу навчальних закладів, що готують професіоналів різного профілю, рівня кваліфікації та випускників загальноосвітніх шкіл.

Література

1. Смолякова І.Д. До проблеми професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх інженерів-механіків / І.Д. Смолякова // Молода спортивна наука України : зб. наук. праць у галузі фіз. культури та спорту. - Т. 2, вип. 7. - Л.: НВФ “Українські методики”, 2003. - С. 422 - 424.

2. Смолякова І.Д. Вимоги до фізичної надійності та готовності інженерів-механіків і шляхи їх реалізації в умовах вузу / І.Д. Смолякова // Здоровя і освіта: проблеми та перспективи: матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. - Донецьк: ДонДУ, 2004. - С. 418 - 423.

3. Смолякова І.Д. Здоровий спосіб життя студентів машинобудівних спеціальностей і чинники, що сприяють його формуванню / І.Д. Смолякова // Молода спортивна наука України : зб. наук. праць у галузі фіз. культури та спорту. - Т. 3, вип. 9. - Л.: НВФ “Українські методики”, 2005. - С. 26 - 29.

4. Смолякова І.Д. Спосіб життя студентів машинобудівних спеціальностей і шляхи його формування / І.Д. Смолякова, О.Б. Мужичек, Н.Ю. Коропатнюк // Сприйняття та відношення студентської молоді до фізичного виховання і спорту: матеріали VI регіон. студ. наук.-метод. конф. - Донецьк : ДонДУ, 2005. - С. 33 - 34.

Размещено на Allbest.ru