Соціокультурна компетентність у структурі підготовки учителів іноземної мови в Польщі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

УДК 378.09'37.035:811(438)

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Соціокультурна компетентність структурі підготовки учителів

іноземної мови в Польщі

Смірнова Ліна Леонідівна

Кіровоград - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Растригіна Алла Миколаївна, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, завідувач кафедри вокально-хорових дисциплін і методики музичного виховання.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Редькіна Людмила Іванівна, Республіканський вищий навчальний заклад "Кримський гуманітарний університет" (м. Ялта),

завідувач кафедри педагогіки; кандидат педагогічних наук Рацул Олександр Анатолійович, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, доцент кафедри педагогіки початкової освіти та соціальної педагогіки.

Захист відбудеться "22" квітня 2010 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 23.053.02 у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1.

Автореферат розіслано "19" березня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Т.Я. Довга

Анотації

Смірнова Л.Л. Соціокультурна компетентність у структурі підготовки учителів іноземної мови в Польщі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка. - Кіровоград, 2010.

На основі цілісного аналізу в дисертації досліджено проблему соціокультурної компетентності в структурі підготовки вчителів іноземної мови в Польщі, проаналізовано ґенезу становлення поняття соціокультурної компетентності як педагогічної проблеми в Польщі кінця ХХ - початку ХХІ століття. іноземний педагогічний соціокультурний

У роботі розглянуто зовнішні та внутрішні передумови розвитку соціокультурної компетентності польського фахівця. Визначено концептуальні основи соціокультурної компетентності польського вчителя іноземної мови. Досліджено теоретичні засади, зміст, форми і методи організації процесу формування соціокультурної компетентності польського вчителя іноземної мови.

Виявлено особливості формування соціокультурної компетентності в процесі підготовки сучасного польського вчителя іноземної мови. Визначено можливості використання позитивного польського досвіду для підвищення ефективності професійної підготовки вчителів іноземної мови в Україні в контексті Болонського процесу.

Ключові слова: соціокультурна компетентність, освітні реформи, зміст польської професійної освіти, професійна підготовка вчителів, майбутній учитель іноземної мови.

Смирнова Л.Л. Социокультурная компетентность в структуре подготовки учителей иностранного языка в Польше. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. Кировоградский государственный педагогический университет имени Владимира Винниченко. - Кировоград, 2010.

В диссертационной работе исследована проблема социокультурной компетентности в структуре подготовки учителей иностранного языка в Польше, проанализирован генезис становления термина социокультурная компетентность как педагогической проблемы в Польше конца ХХ - начала ХХІ века.

В ходе научного исследования эволюции развития социокультурной компетентности выделено определение этого феномена на современном этапе, выявлены и охарактеризованы основные составляющие этого педагогического явления.

В диссертации проведен историко-педагогический анализ предпосылок формирования социокультурной компетентности учителя в Польше конца ХХ - начала ХХІ века. Доказано, что процесс становления и развития этого феномена был обусловлен внешними и внутренними предпосылками. Основываясь на анализе предпосылок, что имели место в Польше исследуемого периода, а также, на основе изучения документов министерства образования Польши и Совета Европы, выполнив обобщение научных источников касательно основ реформирования высшего образования, нами определены основные периоды процесса формирования социокультурной компетентности как педагогического явления в Польше конца ХХ - начала ХХІ века: 1-й (1989-1991) - становления социокультурной компетентности учителя; 2-й (1991-1997) - развития социокультурной компетентности учителя; 3-й (1997-2007) - активизации социокультурной компетентности учителя; 4-й (2007-2010) - усовершенствования социокультурной компетентности учителя.

Определены четыре направления развития современного высшего образования в Польше, которые имели влияние на формирование социокультурной компетентности учителя иностранного языка как необходимой составляющей его профессиональной подготовки, а именно: вхождение в поликультурную Европу; стремление к стандартам мобильного европейского образования; приведение системы подготовки молодых кадров в соответствие с европейскими стандартами; движение по направлению к открытому европейскому пространству.

Изучение психолого-педагогической литературы предоставило возможность определить концептуальные основы формирования исследуемого феномена. На основе анализа концепций профессионального образования будущих учителей иностранного языка в Польше выяснено, что социально-культурная концепция есть наиболее соответствующей требованиям современности и обуславливает формирование социокультурной компетентности польского учителя иностранного языка в процессе его профессиональной подготовки.

В ходе исследования рассмотрены модели профессиональной подготовки, актуальные для польских высших учебных заведений. Охарактеризована рефлексивная модель как основа и катализатор процесса формирования социокультурной компетентности.

Анализ и выводы были бы недостаточными без характеристики содержания профессиональной подготовки учителей иностранного языка в польских высших учебных заведениях и изучения ее структуры. Исследование показало, что профессиональная подготовка учителей иностранного языка в Польше основана на принципах мобильности, евроинтеграции и беспрерывности.

Раскрыты особенности формирования социокультурной компетентности учителя иностранного языка в высших учебных заведениях Польши:

1) создание воспитательной образовательной среды в высшем учебном заведении, которая способствует адаптации студентов к реалиям общественной и профессиональной жизни;

2) внедрение интенсивного способа организации учебного процесса за счет интегрирования разных областей знаний, синтеза разных учебных предметов, который нацеливает студентов на создание целостной картины мира, закономерно повышает не только их собственный уровень профессионального и личностного развития, но и возможности эффективного формирования социокультурной компетентности будущего учителя иностранного языка;

3) максимальное приближение учебных программ к специфике условий и проблем школьной реальности.

Рассмотрены формы и методы организации процесса профессиональной подготовки, влияющие на формирование социокультурной компетентности польского учителя иностранного языка.

Полученные результаты являются актуальными для Украины в условиях вхождении профессиональной высшей школы в общеевропейское образовательное пространство. Выделены потенциальные возможности использования позитивного польского опыта формирования социокультурной компетентности учителя иностранного языка.

Ключевые слова: социокультурная компетентность, образовательные реформы, содержание польского профессионального образования, профессиональная подготовка, будущий учитель иностранного языка.

Smirnova L. L. Sociocultural competence in the structure of training teachers of foreign language in Poland. - Manuscript.

Thesis for receiving academic Ph. D. degree on educational theory 13.00.01 - General Pedagogics and the History of Pedagogics. - Kirovograd State Pedagogical University named after Volodymyr Vynnychenco. - Kirovograd, 2010.

The dissertation work, based on the deep analyses, deals with the study of problem of sociocultural competence in the structure of training teachers of foreign language in Poland. Genesis of sociocultural competence as a pedagogical phenomenon in Poland at the end of the XXth - the beginning of the XXIst century is analyzed.

External and eternal pre-conditions of the development of sociocultural competence of a Polish specialist are revealed in the dissertation. Conceptual bases of sociocultural competence of the Polish teacher of foreign language are found out. Theoretical principles, maintenance, forms and methods of organization process of forming of sociocultural competence of the Polish teacher of foreign language are considered.

The peculiarities of forming of sociocultural competence in the process of training Polish teachers of foreign language are studied. The possibilities of using positive Polish experience for improving the process of training teachers of foreign language in Ukraine in the context of Bologna process are determined.

Key words: sociocultural competence, educational reforms, the content of Polish vocational training, teachers' training, a future teacher of foreign language.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. У найближчі роки Україна націлена на вступ до об'єднаної Європи. Передбачені зміни в системі вищої освіти торкаються групи завдань, здійснення яких має забезпечити підготовку молодих кадрів до гідної участі в цьому процесі. Для фахівця в галузі викладання іноземної мови розуміння сутності нових цілей, функцій полікультурної освіти є першорядним. На ефективність педагогічної діяльності сучасного вчителя іноземної мови суттєво впливають його менталітет, особистісні якості, рівень компетентності. Тому стратегічною метою освітнього процесу виступає формування конкурентноспроможної, самодостатньої особистості майбутнього вчителя іноземної мови. Йдеться про особистісну структуру, що здатна до саморозвитку та продуктивного діалогу із соціумом, відзначається мобільністю й динамізмом особистісного та професійного розвитку, інакше кажучи, вчителя, який володіє соціокультурною компетентністю. Отже, соціокультурна компетентність як інтегративне утворення, що проявляється у діалектичній взаємодії індивідуально-особистісних та професійних характеристик учителя, ґрунтується на гуманістичних засадах й реалізується у його творчій професійно-педагогічній діяльності, виступає важливою педагогічною проблемою сьогодення.

Про доцільність наукового пошуку в такому напрямку свідчить також і низка суперечностей, що мають місце у вітчизняному освітньому просторі:

між актуальністю інтеграції України в європейський освітній простір та сталістю цього процесу на сучасному етапі розвитку суспільства;

між необхідністю інноваційних перетворень у змісті національної професійної освіти в контексті Болонського процесу та недостатньою обізнаністю щодо позитивного закордонного досвіду використання сучасних активних методів і форм професійної підготовки;

між важливістю впровадження закордонного досвіду щодо питань формування соціокультурної компетентності вчителя іноземної мови та відсутністю фундаментальних історико-педагогічних досліджень, які б синтезовано відображали еволюцію процесу становлення й розвитку соціокультурної компетентності вчителя іноземної мови.

Пошук шляхів формування інтелектуально розвинутого, мобільного вчителя, здатного здійснювати педагогічну діяльність у контексті гуманістичної концепції освіти на рубежі двох тисячоліть, став спільною проблемою, яку розробляють педагоги різних країн. Вагомим внеском у розв'язання проблеми професійної підготовки соціокультурно компетентної особистості майбутнього вчителя іноземної мови в Україні може стати дослідження та впровадження кращого закордонного досвіду, зокрема країн, близьких історично та ментально.

У такому контексті заслуговує на увагу оригінальний досвід формування соціокультурної компетентності, накопичений польськими освітянами в процесі професійної підготовки вчителів іноземної мови у вищих навчальних закладах Польщі. Цей досвід вирізняється динамікою та ефективністю подальшої соціальної та професійної реалізації фахівця в практичній педагогічній діяльності.

Особливістю підготовки польського вчителя іноземної мови виступає цілеспрямоване створення у межах навчального закладу спеціального виховного середовища, головною метою якого є формування сучасного фахівця, який володіє соціокультурною компетентністю. У навчально-виховний процес ВНЗ активно впроваджується європейський підхід щодо мовної освіти шляхом використання інноваційних, мультимедійних форм і методів освіти та залучення студентів до участі в європейських освітніх програмах.

Вибір країни для запозичення досвіду обумовлений не стільки межуванням з Україною, скільки подібністю складного соціально-економічного стану, що склався в пострадянському просторі кінця ХХ - початку ХХІ століття; початковими умовами демократичної трансформації та кардинальних змін, які відбуваються у сфері освіти і культури в контексті положень щодо єдиного європейського освітнього простору, засвідчених Болонською декларацією.

Дослідженню польської системи освіти присвячено дисертаційні роботи українських та польських науковців. У дослідженнях С.М. Когут, Л.М. Юрчук, Е. Нероби, У. Новацкої феномен компетентності вчителя розглядається як збалансована діалектична єдність когнітивного та чуттєвого, раціонального та практичного (готовність до професійної діяльності), соціального та індивідуального.

У дисертаціях А.В. Василюк, І.М. Ковчиної, Я. Морітза, І. Шемпруха, хронологічні межі дослідження яких співпадають з визначеним нами періодом, об'єктивно вагому роль відведено вчителям, які здатні створити психологічну основу своєї професійної діяльності, спираючись на власні високі адаптаційні можливості та особистісні характеристики. Розглядається особистість вчителя, що находить своє відбиття не лише у професійній діяльності, а й у власній повноцінній соціальній активності.

Питання формування професійно значущих особистісних якостей учителя, зокрема вчителя іноземної мови, які забезпечують ефективність його діяльності та відповідають соціальному замовленню, були предметом педагогічного дослідження таких польських дослідників: В. Оконя, Р. Квашніци, А. Качари, З. Квєцінського, Я. Хомплевича, Я. Гайди, Е. Завацької, М. Лобоцького, Б. Шліверського, А. Олубіньського, Т. Левовицького, Я. Морітза, Р. Пахоцінського, Х. Квятковської, К. Пацлавської, Я. Кохановича, І. Шемпруха та інших.

У роботах Г. Мушинського, З. Мисваковського, Т. Левовицького робиться акцент на культурознавчому аспекті професійної освіти, приділяється особлива увага розвитку національної, культурної ініціативи та творчості вчителя.

Формування професійної компетентності як особистісно-професійної характеристики майбутнього вчителя наразі є предметом багатьох як вітчизняних, так і зарубіжних досліджень. У них, з одного боку, наголошується на необхідності ефективного поєднання змістовного, проблемно-практичного та комунікативного аспектів їхньої підготовки, а з другого, - робиться акцент на компетентності, як усвідомленій професійній активності особистості вчителя, важливими елементами якої виступають самоконтроль та саморегуляція власної діяльності.

Для більш глибокого вивчення проблеми важливими стали для нас психолого-педагогічні дослідження К. Стех, А. Гурицької, М. Лобоцького, З. Заборовського, Г. Пєльки, М. Висоцької, Х. Квятковської, А. Питлаж, Т. Зубжицької-Мацінг, Я. Рутковяк, Б. Квятковської-Коваль, В. Вілчиньської та інших учених, у яких розглядаються питання формування окремих професійно-особистісних характеристик педагога, психофізіологічних і особистісних якостей та актуальних умінь, що корелюють із поняттям соціокультурної компетентності. У дослідженнях М. Дзєвєцького, М. Круль-Фієвської, Х. Сенк, Р. Поправи, Т. Зубжицької-Мацінг йдеться про нові аспекти в професійній підготовці, зокрема про необхідність формування адаптаційних, прагматичних та інформаційних умінь майбутнього вчителя іноземної мови.

Вивчення історико-педагогічних джерел, нормативних документів та аналіз сучасних наукових досліджень засвідчує, що проблема формування соціокультурної компетентності вчителя іноземної мови в Польщі кінця XX - початку XXІ століття не була предметом спеціального й цілісного дослідження. Це зумовило вибір теми нашого дослідження у такому формулюванні: "Соціокультурна компетентність у структурі підготовки учителів іноземної мови в Польщі".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка і є складовою комплексної теми "Організаційно-педагогічні умови соціально-професійної підготовки вчительських кадрів (№ 0104U003704). Тему дисертації затверджено Вченою радою Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (протокол № 14 від 29 травня 2006 року) та Радою з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол № 3 від 20 березня 2007 року).

Мета дослідження полягає у здійсненні цілісного історико-педагогічного аналізу становлення та розвитку соціокультурної компетентності польського вчителя іноземної мови в вищих навчальних закладах кінця XX - початку XXІ століття. Відповідно до теми й мети дослідження були визначені такі завдання:

- проаналізувати ґенезу становлення поняття соціокультурної компетентності як педагогічної проблеми в Польщі кінця ХХ - початку ХХІ століття;

- виявити історичні передумови розвитку соціокультурної компетентності польського вчителя;

- визначити концептуальні основи соціокультурної компетентності польського вчителя іноземної мови;

- дослідити особливості формування соціокультурної компетентності в процесі підготовки сучасного польського вчителя іноземної мови;

- визначити потенційні можливості використання позитивного досвіду для підвищення ефективності професійної підготовки вчителів іноземної мови в Україні в контексті Болонського процесу.

Об'єкт дослідження: професійна підготовка вчителів іноземної мови у вищих навчальних закладах Польщі кінця ХХ - початку ХХІ століття.

Предмет дослідження: теоретичні засади, зміст, форми і методи організації процесу формування соціокультурної компетентності польського вчителя іноземної мови.

Методи дослідження. У процесі наукового пошуку застосовувалися методи, які забезпечили можливість комплексного пізнання предмета дослідження:

- конкретно-пошукові методи відбору, систематизації, аналізу та оцінки наукової україномовної та іноземної літератури для вивчення проблематики дослідження;

- метод педагогічного аналізу, синтезу, узагальнення та зіставлення фактів для узагальнення та характеристики стану проблеми формування соціокультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови у Польщі;

- метод порівняльно-історичного аналізу, що передбачає вивчення досліджуваної проблеми, дає змогу виявити причинно-наслідкову та історичну зумовленість її виникнення, а також простежити закономірність та тенденції розвитку цієї проблеми;

- проблемний і структурний методи в їх єдності для пошуку шляхів застосування польського позитивного досвіду при реформуванні вітчизняної вищої педагогічної школи.

Теоретичну основу дослідження становлять:

- філософські і педагогічні ідеї, концепції польських і вітчизняних науковців з питань соціокультурної освіти у вищій школі (С. Гессен, А. Валіцький, Й. Тішнер, Я. Коханович, Д. Ельснер, А. Питлаж, К. Карпіньська-Шай та інші); теорії виховання та навчання вчителів іноземної мови в Польщі (М. Висоцька, Х. Квятковська, А. Міхонська-Стаднік, К. Пацлавська та інші);

- сучасні педагогічні дослідження, в яких аналізуються питання історії розвитку педагогічної думки в Польщі (І. Шемпрух, Т. Левовицький, Я. Морітз, Р. Пахоцінський та інші); проблеми удосконалення змісту професійної підготовки сучасного вчителя іноземної мови (В.Оконь, Р. Квашніца, А. Качара, З. Квєцінський, Я. Хомплевич, Я. Гайда, Е. Завацька, А. Наласковський, Б. Шліверський, А. Олубіньський, К. Чекот та інші); психолого-педагогічні дослідження навчально-виховного процесу у ВНЗ (К. Стех, А. Гурицька, М. Лобоцький, З. Заборовський, Г. Пєлька, А. Питлаж, Т. Зубжицька-Мацінг, Я. Рутковяк, М. Реут, В. Вілчиньська та інші);

- стандарти професійної підготовки вчителів іноземної мови в Польщі; національна доктрина розвитку польської освіти в ХХІ столітті; постанови про вищі навчальні заклади Польщі; рапорти, положення, постанови міністерства освіти Польщі "Про вдосконалення освіти вчителів", "Про перспективи розвитку вищої освіти" та інші, устав польського вчителя, Карта Вчителя тощо.

Джерельну базу дослідження становлять:

офіційні документи Польщі досліджуваного періоду стосовно різноманітних аспектів обраної теми (Рапорти Міністерства Освіти; законодавчі акти вищої освіти; звіти та рекомендації Комітету Наукових Досліджень; постанови Головної Ради з Вищої Освіти, Загальнодержавних Наукових Центрів; устав польського вчителя - Карта Вчителя; стандарти професійної освіти вчителів, зокрема іноземної мови);

матеріали польських науково-педагогічних видань (Pedagogika Szkoіy Wyїszej, Edukacja Medialna, Edukacja i Dialog, Przegl№d Edukacyjny, Jкzyki Obce w Szkole, Podlaskie Zeszyty Pedagogiczne, Lubelski Rocznik Pedagogiczny та інші);

довідкова інформація вищих навчальних закладів (навчальні плани, структура та організація курсів тощо);

матеріали наукових конференцій, присвячених проблемам професійної освіти вчителів ("Podniesienie jakoњci studiуw warunkiem przetrwania i rozwoju na rynku usіug edukacji wyїszej" та інші);

науково-педагогічні видання та електронні банки даних міжнародних організацій - Ради Європи, ЮНЕСКО, польської мережі інформації і документації вищої освіти;

інформаційні ресурси мережі Інтернет.

Хронологічні межі дослідження. Освіта Польщі виступає постійним індикатором суспільного, політичного та економічного розвитку. Зміни, які відбуваються у вищій професійній освіті сучасного польського вчителя, є наслідком позиціонування особистісного й суспільного, соціального й професійного аспектів, розвиток яких активізувався саме в кінці ХХ - на початку ХХІ століть. Саме в цей період польські науковці починають розглядати компетентність вчителя іноземної мови із соціокультурної світоглядної позиції. Вивчення ґенези соціокультурної компетентності в польському освітньому просторі демонструє важливість обраного нами періоду для осмислення специфіки формування цієї компетентності в процесі підготовки вчителів іноземної мови на сучасному етапі. Нижня межа - 80-ті роки ХХ століття - зміна державного устрою Польщі, що зумовила докорінну перебудову системи професійної підготовки вчителів, особливо іноземної мови, та зміну вимог до їхньої компетентності. Верхня часова межа дослідження - перша декада ХХІ століття демонструє зміну змісту професійної підготовки вчителів іноземної мови у напрямку її соціалізації та європеїзації, що зумовлює необхідність формування соціокультурної компетентності фахівця.

Наукова новизна та теоретична значущість дослідження полягає в тому, що:

уперше комплексно досліджено ґенезу феномену соціокультурної компетентності вчителя в Польщі кінця ХХ - початку ХХІ століття;

уточнено поняття соціокультурної компетентності вчителя іноземної мови та визначено складові цього феномену на сучасному етапі;

розроблено періодизацію становлення і розвитку соціокультурної компетентності польського вчителя в період кінця ХХ - початку ХХІ століття;

з'ясовано можливості й перспективи впровадження та творчого використання інноваційних методів професійної підготовки в Польщі з метою ефективного формування соціокультурної компетентності вітчизняного вчителя іноземної мови.

Результати дослідження сприятимуть розширенню наукових уявлень про специфіку професійної підготовки вчителів іноземної мови у вищих навчальних закладах Польщі. Особливості формування соціокультурної компетентності польського фахівця складуть основу для нових підходів до професійної освіти сучасного вчителя іноземної мови в Україні.

До наукового обігу введено нові, не адаптовані українською або російською мовами наукові факти, надруковані на сторінках педагогічних видань досліджуваного періоду, що поглиблює уявлення про професійну підготовку вчителя іноземної мови в Польщі.

Практичне значення отриманих результатів полягає в спрямованості дослідження на виявлення потенційних можливостей вдосконалення професійної підготовки учителя іноземної мови в Україні. Матеріали дисертації можуть бути використані в подальших наукових розвідках щодо формування соціокультурної компетентності польського вчителя іноземної мови в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін. У роботі було доведено вагомість тренінгу асертивності, рефлексивної педагогічної практики, інтердисциплінарних програм, Мовного Портфеля, стажування за кордоном на основі європейських освітніх програм, поглибленого ознайомлення студентів з інформаційними технологіями, впровадження e-learning для ефективного формування та вдосконалення соціокультурної компетентності вчителя іноземної мови. Практичними здобутками наукового дослідження можна послугуватися при укладанні спецкурсів і спецсемінарів для вищих навчальних закладів; для написання підручників і посібників, елективних курсів; при написанні бакалаврських, магістерських, курсових та дипломних робіт у педагогічних навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації.

Особистий внесок автора у працях, написаних у співавторстві, полягає в обґрунтуванні дефініції "асертивність" у контексті становлення компетентності майбутнього фахівця; у здійсненні аналізу організації педагогічних практик для майбутніх вчителів англійської мови, розробці і впровадженні методичних рекомендацій щодо забезпечення соціокультурної складової змісту педагогічної практики.

Вірогідність та аргументованість одержаних результатів дослідження забезпечено теоретико-методологічною обґрунтованістю вихідних положень на підставі вивчення науково-педагогічної літератури й нормативних документів; широким посиланням на наукові видання, педагогічну пресу, архівні матеріали з досліджуваної проблеми; об'єктивним історико-педагогічним аналізом динаміки становлення та розвитку соціокультурної компетентності вчителя іноземної мови в Польщі, а також системою запроваджених методів відповідно до мети, завдань, об'єкта, предмета дослідження та апробацією матеріалів дисертації на міжнародних та всеукраїнських конференціях.

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалися в ході дослідницько-експериментальної роботи через звіти на засіданнях кафедри педагогіки та іноземної філології Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка та публікацій матеріалів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено в доповідях на міжнародних науково-практичних конференціях: "Модернізація мистецької освіти у контексті євроінтеграції" (Одеса, 2006 р.); "Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону" (Ялта, 2009 р.); "Розвиток міжнародного співробітництва у контексті Болонського процесу" (Ялта, 2009 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях: ""Духовність українства": хроніка подій" (Кіровоград - Житомир, 2005 р.); "Соціально-педагогічний комплекс регіону: теорія та практика" (Полтава, 2008 р.).

Результати наукового дослідження впроваджувались у навчальний процес факультету іноземних мов Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 03-н від 11.01.2010 року), Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди (довідка № 03-076 від 11.02.2010 року).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли відображення в 11 публікаціях, з них 3 статті надруковано в збірниках науково-практичних конференцій (1 - у співавторстві), 5 статей опубліковано в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 - тези конференцій; 1 навчально-методичний посібник у співавторстві.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, п'яти додатків, списку використаних джерел (412 найменувань, із них 310 - польською мовою). Загальний обсяг дисертації - 293 сторінки (основний текст - 183 сторінки), робота містить 2 таблиці.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми та доцільність наукового пошуку, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання, окреслено наукову новизну, теоретичну і практичну значущість, охарактеризовано методи та джерельну базу дослідження, аргументовано зв'язок роботи з науковими програмами й темами, вірогідність одержаних результатів, подано відомості про апробацію і впровадження основних результатів дисертаційного дослідження.

У першому розділі - "Теоретико-методологічні засади формування соціокультурної компетентності вчителя іноземної мови у Польщі кінця ХХ - початку ХХІ століття" - на підставі аналізу історичної й педагогічної літератури, наукових публікацій, вивчення зарубіжних видань, що не друкувалися в Україні в перекладі українською або російською мовами, проаналізовано процес становлення та розвитку соціокультурної компетентності в Польщі як педагогічної проблеми кінця ХХ - початку ХХІ століття, визначено понятійний апарат дисертації, досліджено історичні передумови становлення та розвитку соціокультурної компетентності польського вчителя, розроблено періодизацію формування досліджуваного феномену.

У ході наукового дослідження еволюції розвитку соціокультурної компетентності з'ясовано, що у філософських та педагогічних дослідженнях польських науковців другої половини ХХ століття актуалізувалося розуміння особистості вчителя як носія культури. В основу професійної освіти покладено соціокультурний компонент, який зумовлює зміст професійної та особистісної діяльності вчителя. Соціокультурний компонент змісту навчання, зокрема іноземної мови, змінювався під впливом соціальних, політичних та культурних змін в державі. Відповідно змінювалися вимоги до вчителя.

Наприкінці ХХ століття проблема соціокультурної компетентності вчителя стала предметом окремих наукових досліджень педевтологів. Прогресивні ідеї, важливі для нашого дослідження, з'являються саме в цей період.

Доведено, що розуміння польськими науковцями-педевтологами феномену соціокультурної компетентності вчителя, зокрема іноземної мови, знаходиться у тісному зв'язку із зовнішніми та внутрішніми чинниками розвитку суспільства. На основі ґрунтовного аналізу наукових поглядів польських дослідників щодо соціокультурної компетентності фахівця виокремлено сучасне визначення цього явища. Соціокультурна компетентність вчителя - це інтегроване утворення, психолого-педагогічний феномен, який ґрунтується на засадах гуманізму, визначається індивідуально-особистісними компетенціями і проявляється у складній діалектичній взаємодії педагогічного мислення й професійних характеристик учителя відповідно до суспільного замовлення та реалізується у його творчій професійно-педагогічній діяльності. Визначено, що польські вчені розглядають соціокультурну компетентність вчителя, зокрема іноземної мови, позиціонуючи такі його особистісні риси як відкритість, асертивність, соціально-критична відповідальність та рефлексія, а також наявність відповідних умінь та навичок фахівця, які продуктивно інтегруються у його подальшу професійну діяльність.

У дисертації доведено, що формування соціокультурної компетентності польського вчителя було зумовлено зовнішніми і внутрішніми передумовами. До зовнішніх передумов належать процеси глобалізації та європеїзації. Внутрішні передумови становлять суспільно-політичні, економічні, соціально-культурні, інформаційно-технологічні процеси.

Зміни у соціальній, політичній, економічній сферах, а також процеси глобалізації та євроінтеграції передбачали значимість ролі вчителя, особливо іноземної мови, на державному та суспільному рівнях, відповідну зміну функції та вимог до його особистісних якостей та компетентнісних характеристик, які мають соціокультурну основу.

Спираючись на аналіз історичних передумов та реформ системи вищої освіти, що мали місце в Польщі досліджуваного періоду та на підставі вивчення документів міністерства освіти Польщі та Ради Європи й узагальнення джерельної бази щодо реформаторських змін у польській вищій освіті, нами складено періодизацію становлення і розвитку соціокультурної компетентності як педагогічного явища в Польщі кінця ХХ - початку ХХІ століття.

І період - становлення соціокультурної компетентності вчителя (1989-1991 роки); ІІ період - розвиток соціокультурної компетентності вчителя (1991-1997 роки); ІІІ період - активізація соціокультурної компетентності вчителя (1997-2007 роки); ІV (сучасний) період - удосконалення соціокультурної компетентності вчителя (2007-2010 роки).

У дослідженні з'ясовано, що процеси змін і реформ суттєво впливали на усвідомлення польськими педевтологами необхідності практичної реалізації процесу формування соціокультурної компетентності сучасного вчителя, особливо іноземної мови, та активно сприяли появі цього феномену в структурі професійної підготовки майбутніх вчителів.

У другому розділі "Соціокультурна компетентність у структурі підготовки вчителя іноземної мови в Польщі кінця ХХ - початку ХХІ століття" досліджено концептуальні основи професійної підготовки соціокультурно компетентного вчителя іноземної мови у вищих навчальних закладах Польщі; розглянуто моделі освіти, актуальні для професійної підготовки сучасного фахівця; виявлено особливості формування соціокультурної компетентності польського вчителя іноземної мови. З'ясовано, що основна зміна професійної підготовки майбутнього фахівця полягає у винесенні на перший план соціокультурної основи його світу цінностей і вже на цій основі формування професійних компетенцій.

Визначено чотири напрямки розвитку сучасної польської вищої освіти, які вплинули на формування соціокультурної компетентності польського вчителя іноземної мови як необхідної складової його професійної підготовки, а саме:

- входження до багатокультурної Європи, що передбачає розвиток європейського виміру в навчанні; актуалізацію вивчення іноземних мов, врахування культур та важливості національних ідеалів в освіті та професійній підготовці;

- прагнення до стандартів мобільної європейської освіти, що вимагає налагодження системи взаємовизнання дипломів, здійснення обміну студентами та викладачами, представниками адміністрації, зокрема на основі міжнародних програм;

- приведення системи підготовки молоді у відповідність до європейських стандартів у контексті підвищення якості вищої освіти, у руслі економічних, технологічних та соціокультурних потреб розвитку польського суспільства;

- наближення до відкритого європейського простору, що має на меті зміцнення зв'язків між державами, співпрацю з міжнародними організаціями, забезпечення конкурентноспроможності фахівців.

Встановлено, що, виходячи зі свого європейського вибору, Польща приділила особливу увагу особистості вчителя іноземної мови, започатковувала процес змін у педагогічній освіті, засвоюючи основні освітні концепції Європи. Поклавши в основу професійного розвитку інтереси особистості, її прагнення жити і працювати в гармонії з своїми цінностями і полікультурним суспільством, польськими педевтологами було зроблено акцент на соціокультурній компетентності.

Розглянуто основоположні концепції, які мали вплив на зміст загальнодержавних програм вищої школи та характер сучасної професійної підготовки фахівця з іноземної мови в Польщі.

На основі аналізу концепцій професійної освіти майбутніх вчителів іноземної мови, характерних для польського освітнього простору, з'ясовано, що соціально-культурна концепція найбільш повно відповідає всім вимогам сучасності та зумовлює формування соціокультурної компетентності вчителя іноземної мови в процесі професійної підготовки.

Наповнення змісту професійної підготовки майбутніх фахівців згідно з цією концепцією відбувається на принципах єдності освіти, самоосвіти та ідей гуманізму. Особлива увага приділяється соціалізації цілей професійної підготовки, як наслідок, має місце зміна акценту з процесу навчання на адаптаційні уміння студента та його здатність до мобільності і самоосвіти.

У контексті соціально-культурної концепції польськими науковцями позиціонується психолого-педагогічна перебудова процесу навчання майбутніх вчителів іноземної мови, основними принципами якого виступають демократична відкритість, продуктивний гуманізм, внутрішня діалогічність. Основоположними ідеями цієї концепції є культура, когнітивність і розвиток. Тут має місце глибинне і найбільш прогресивне розуміння соціалізації як культури. Соціально-культурна концепція, характерна для польського освітнього середовища, враховує сучасні трансформації суспільства, виключає ідеологію як механізм управління суспільною свідомістю і декларує самовизначення людини як важливу умову професійної підготовки сучасного фахівця.

Розглянуто підходи до упорядкування моделей освіти, запропоновані американськими вченими Г. Фенстермахером та Дж. Солтісом, Б. Джойсом та М. Вейл, Д. Фішем та Х. Броекманом. Доведено вплив американських моделей професійної підготовки майбутніх фахівців на ті, які є характерними для сучасної підготовки вчителів іноземної мови в Польщі. Моделі професійної підготовки, актуальні для польських вищих навчальних закладів, ґрунтуються на положеннях гнучкості, варіативності, різноманітності навчальних дисциплін та міждисциплінарних зв'язках у навчальних програмах.

У ході дослідження визначено, що наразі польськими педевтологами активно позиціонується рефлексивна модель професійної підготовки як основа та каталізатор процесу формування у майбутнього вчителя іноземної мови соціокультурної компетентності.

Дослідження поглядів польських науковців М. Круль-Фієвської, К. Карпіньської-Шай, В. Вілчиньської, А. Питлаж, Х. Квятковської, М. Висоцької, В. Фурманека, І. Шемпруха, Т. Зубжицької-Мацінг та інших стосовно питань змісту професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови та підходів до формування й розвитку його соціокультурної компетентності дозволило зробити висновок, що соціокультурний компонент та соціальне замовлення суспільства мають вагомий вплив на мету сучасної професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови в Польщі, про що також зазначено і в Державних стандартах. Отже, мета професійної підготовки сучасного польського вчителя іноземної мови полягає в:

1) професійній підготовці у контексті європейського виміру вищої освіти, що вимагає включення у програми навчання тем, пов'язаних з цією проблематикою;

2) професійній підготовці в контексті діалогу культур, яка передбачає: знання національних особливостей, власної культури для представлення Польщі серед представників інших країн; уміння бути посередником культур (національної та країни, мова якої вивчається);

3) професійній підготовці, яка передбачає формування компетентності такими засобами, як: викладання іноземної мови на основі новітніх технологій; використання інформації соціокультурного плану з різних джерел (сучасні підручники, мережа Інтернет, засоби масової інформації, спілкування з носіями мови, що вивчається); формування культурної свідомості та уміння протистояти культурній дискримінації й маніпулюванню в будь-яких проявах.

Визначено, що для професійної освіти польського учителя іноземної мови актуальними виступають такі складові: співпраця і кооперація на всіх етапах освіти; інтенсифікація; професійна мобільність; навчання протягом життя; креативність.

На основі вивчення міністерських документів доведено, що стандарти польської професійної освіти та навчальні програми професійної підготовки майбутніх вчителів іноземної мови базуються на суспільно-культурних підвалинах; ґрунтуються на засадах безперервної, євроорієнтованої освіти; на принципах розвивального, проблемного, мультиметодичного (multimetodyczny), діяльнісного та рефлексивного навчання. У документах чітко зазначені характеристики майбутнього вчителя, які складають сутність досліджуваного феномену. Виокремлено принципи формування соціокультурної компетентності польського вчителя іноземної мови, а саме: принцип мобільності, європейського контексту, культурологічний, професійної значимості.

Для реалізації згаданих принципів у процесі професійної підготовки вчителя іноземної мови у таких вищих навчальних закладах, як Варшавський, Вроцлавський, Краківський та інші, на рівні адміністрації дбають про розвиток дистанційної освіти, доступність вивчення найбільш розповсюджених в Європі мов; запрошення викладачів-носіїв мови до співробітництва на базі польських ВНЗ та ефективне використання програм обміну польськими студентами, викладачами; створення відповідної матеріальної бази (технічні засоби навчання, аудіо- та відео- матеріали, сучасні підручники тощо). Особлива увага надається формуванню особистості вчителя іноземної мови, передусім, як соціально активної людини, що володіє знаннями про суспільні особливості та культуру народу, мова якого вивчається; що вміє готувати молодь до сучасних реалій життя та володіє відповідною компетентністю.

Здійснено дослідження форм професійної підготовки майбутніх вчителів іноземної мови, через які реалізуються особливості формування досліджуваного феномену у вищих навчальних закладах Польщі. Йдеться про такі форми підготовки, як конверсаторійні лекції, дискусійні групи, просемінаріуми, педагогічна практика, самостійна робота, e-learning (навчання через Інтернет), стажування за кордоном на основі європейських освітніх програм SOCRATES, LINGUA, ERASMUS та інших.

На основі ґрунтовного аналізу документів та наукового досвіду польських педевтологів виявлено такі особливості процесу професійної підготовки вчителів іноземної мови у контексті ефективного формування соціокультурної компетентності:

1) створення виховного освітнього середовища у вищому навчальному закладі, яке адаптує студентів до реалій суспільного та професійного життя;

2) упровадження інтенсивного способу організації навчального процесу за рахунок інтегрування різних галузей знань, синтезу різних навчальних предметів, що спрямовує студентів на створення цілісної картини світу, закономірно підвищує не лише їхній власний рівень професійної й особистісної успішності, а й можливості ефективного формування соціокультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови;

3) максимальне наближення навчальних програм до специфіки умов та проблем шкільної реальності.

Доведено, що при складанні навчальних програм з підготовки майбутніх вчителів іноземної мови в польських вищих навчальних закладах дотримуються принципу відповідності соціальному запиту; урахування єдності змістовної та процесуальної сторони навчання; структурної єдності змісту навчання на різних рівнях підготовки; використання інноваційних методів підготовки вчителя іноземної мови в контексті формування його соціокультурної компетентності.

У третьому розділі - "Соціокультурна компетентність вчителя іноземної мови в Польщі в контексті Болонського процесу" - розкрито форми та методи професійної підготовки, що забезпечують формування соціокультурної компетентності майбутнього фахівця. Визначено можливості використання позитивного польського досвіду для покращення професійної підготовки вчителів іноземної мови в Україні в контексті Болонського процесу.

Важливим видається попереднє ставлення в польському освітньому середовищі до майбутнього вчителя. Якщо сприймати його як особистість, яка мислить предметно, наголос у підготовці необхідно ставити на відтворенні наявного теоретичного досвіду, на інструментальну основу. Сприймання особистості як такої, що мислить абстрактно, зумовлює акцент на креативну освіту. Польські науковці свідомо роблять наголос на тому факті, що у більшості випадків педагогічні явища зводяться до механізму причини та наслідку, у той час коли розуміння суспільних явищ більше пов'язане з категорією мотивів і причин. Таким чином, чим більший досвід в нестандартних педагогічних ситуаціях, тим багатший професійний та емоційний світ майбутнього вчителя.

У контексті рефлексивної педагогічної практики навчальний процес розглядається польськими педевтологами як реальність, у якій вчитель є знаряддям. Наявність у ньому різних ситуацій (починаючи з очевидних моментів і закінчуючи складним внутрішнім емоційним зв'язком між вчителем та учнем) дозволяє вести мову про необхідність володіння майбутнім фахівцем не лише аналітичним, а й гіпотетичним способом мислення. Майбутнього вчителя треба орієнтувати на глибинне осмислення та особистісні інтерпретації різних педагогічних ситуацій.

Доведено, що рефлексивна педагогічна практика виступає важливою передумовою верифікації проявів соціокультурної компетентності майбутнього фахівця, забезпечує подальшу професійну діяльність молодого педагога відповідно до сучасних вимог.

Виокремлено використання інноваційних методів підготовки вчителя іноземної мови у контексті формування його соціокультурної компетентності, а саме: проектне навчання, проблемне навчання на основі методів "мозкової атаки", "мікронавчання" та "моделювання", тренінг асертивності, Мовний Портфель, навчання, основане на інтеграції змісту предмета й іноземної мови та раціональне використання мультимедійних засобів навчання.

Заслуговує на увагу метод інтеграції змісту предмета й іноземної мови - CLIL (Content and Language Integrated Learning), де іноземна мова не лише дисципліна з навчального плану, а й засіб, який використовується для пізнання важливої інформації з інших сфер.

У контексті формування соціокультурної компетентності, впровадження Мовного Портфеля забезпечує підготовку високорозвиненого, відповідального, рефлексивного майбутнього вчителя іноземної мови. Структурними складовими Мовного Портфеля є мовний паспорт, мовна та культурна біографія особистості, досьє.

Тренінг асертивності у професійній підготовці майбутнього вчителя є спланованою програмою "терапевтичних впливів", що мають на меті редукцію агресивної і неасертивної поведінки, а також моделювання готовності студентів до асертивних дій у різних соціальних і педагогічних ситуаціях. Мета таких тренінгів полягає в навчанні критично сприймати та контролювати власну поведінку (самовираження), опановувати та нівелювати власний страх перед труднощами професійної діяльності, захищати власні права, не порушуючи прав інших людей. Дія тренінгу асертивності головним чином спрямована на інтерперсональну сферу діяльності майбутнього фахівця.

Таким чином, у результаті дослідження ефективних форм і методів професійної підготовки фахівців можна стверджувати, що польськими педевтологами акцент робиться на багатоаспектному комплексному підході до формування соціокультурної особистості вчителя іноземної мови. Такий підхід дає змогу поєднувати різні форми загальної, спеціальної і педагогічної підготовки, забезпечує інтеграцію фахових, психологічних та суспільних знань, стимулює використання сучасних методів та технологій навчання.

Отримані дані є актуальними для професійної підготовки вчителів іноземної мови в Україні в умовах приєднання до європейського освітнього простору та можуть бути використаними для покращення процесу формування соціокультурної компетентності українського фахівця.

Висновки

На основі вивчення історико-педагогічної та психолого-педагогічної літератури, архівних джерел, виокремлення теоретичних положень та практики реалізації формування соціокультурної компетентності вчителя іноземної мови в процесі професійної підготовки зроблено загальні висновки:

1. У Польщі кінця ХХ - початку ХХІ століття процес суспільних, політичних та педагогічних змін, розуміння яких відбувалося з позицій історичної та культурної перспективи, передбачав здійснення широкої сукупності перетворень змісту вищої освіти. Соціокультурний компонент змісту підготовки вчителів змінювався у відповідності з ідеологічною доктриною та культурною спрямованістю розвитку польського суспільства. Відповідно висувалися й вимоги до особистості вчителя.

З'ясовано, що наприкінці ХХ століття сформувалося уявлення польських педагогів про компетентність вчителя як про особистісно-професійну характеристику. Саме в період кінця ХХ - початку ХХІ століття проблема соціокультурної компетентності вчителя, особливо іноземної мови, стала предметом дослідження прогресивних польських педевтологів. На основі аналізу науково-педагогічних джерел щодо еволюції розвитку соціокультурної компетентності в Польщі досліджуваного періоду розглянуто погляди польських педевтологів на проблему, виокремлено її сучасне визначення. Виявлено, що польські вчені розглядають соціокультурну компетентність вчителя, зокрема іноземної мови, позиціонуючи такі його особистісні характеристики як відкритість, асертивність, соціально-критична відповідальність та рефлексія, а також наявність відповідних компетенцій фахівця, які продуктивно інтегруються у його подальшу професійну діяльність.

2. Визначено й конкретизовано низку історичних передумов становлення та розвитку соціокультурної компетентності польського вчителя, зокрема іноземної мови. Виявлено, що значний вплив на цей процес у Польщі мали зовнішні і внутрішні передумови. До зовнішніх передумов належать процеси глобалізації і європеїзації. Внутрішні передумови становлять суспільно-політичні, економічні, соціально-культурні та інформаційно-технологічні процеси. На основі аналізу історичних передумов та реформ системи вищої освіти, що мали місце в Польщі досліджуваного періоду та на підставі вивчення документів міністерства освіти Польщі та Ради Європи й узагальнення джерельної бази дисертації уперше здійснено періодизацію становлення і розвитку соціокультурної компетентності як педагогічного явища в Польщі кінця ХХ - початку ХХІ століття. Перший період (1989-1991 роки) пов'язаний з децентралізацією вищої освіти. Другий період (1991-1997 роки) - з визначенням напрямків розвитку професійної освіти та основоположними реформами. Третій період (1997-2007 роки) - з підписанням Польщею Болонської Угоди та початком відповідних освітніх процесів. Четвертий, сучасний, період (2007-2010 роки) - з впровадженням у професійну підготовку соціокультурної моделі вчителя. У межах означеного об'єкта дослідження виявлено, що процеси реформ вищої освіти демократичної Польщі зумовили необхідність практичної реалізації процесу формування соціокультурної компетентності сучасного вчителя та активно сприяли появі цього феномену в структурі професійної підготовки майбутніх вчителів іноземної мови.

...