Становлення освітньо-інформаційної політики України в умовах модернізації освіти

Інформаційні процеси і структури, що їх забезпечують, змінюють не тільки технічну, інструментальну сторону дослідження, форми і способи роботи з гуманітарним матеріалом, а й самі стають істотним і доконечним предметом аналізу в якості чинника, що визначає специфіку гуманітарного дослідження. Вони формують сучасну орієнтацію гуманітарного пізнання на соціокультурний контекст, який визначає його прагматичний і проективний характер.

Розвиток гуманітарної освіти в інформаційному суспільстві націлений на реалізацію міждисциплінарного підходу, тобто передбачає багаторівневу та всебічну аналітику гуманітарного феномена, його комплексне дослідження з погляду альтернативних інтерпретативних стратегій, що репрезентують різні культурні позиції. Такий підхід повинен забезпечити ефективність освоєння та застосування гуманітарних знань і формування свідомого відповідального вибору в умовах різноманіття культурних значень і культурного самовизначення.

Розвиток гуманітарної освіти в умовах інформаційного суспільства чітко зорієнтований не на розрив, а на дедалі тіснішу його інтеграцію з освітою природничо-науковою. Про це свідчить усезростаюча жорсткість і точність методичної, технічної сторони гуманітарної освіти, яка багато в чому визначає його об'єктивність і результативність.

Вдосконалення гуманітарної освіти передбачає реалізацію творчого потенціалу мислення не тільки учня, а й того, хто навчає, взаємне стимулювання пізнавальної діяльності, що здійснюється в контексті проблемності освітніх ситуацій. Проблемність, як правило, виникає на стиках вузлових феноменів культури, які потрапляють у поле міжкультурної взаємодії, породжуючи альтернативні стратегії та різноманітність концепцій інтерпретації. Їх осмислення розширює культурний горизонт, веде до більш глибокого розуміння культури і саморозуміння.

Сучасна гуманітарна освіта немислима без формування стійкого, проте гнучкого ціннісного ставлення людини до світу. Універсальний ціннісний горизонт, уявлення про вселюдські цінності повинні знаходити адекватне віддзеркалення в сучасних культурних практиках. Завдання це не просте, тому що, з одного боку, культура стає ціннісно-орієнтованою, її феномени стають предметом оцінки, її ціннісно структурують, а з іншого боку, очевидним є ціннісний плюралізм, поліпарадигмальність, аксіологічний релятивізм.

В роботі використано матеріали соціологічного дослідження, що проводилось серед студентів Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова у 2009 році та присвяченого вивченню їхньої думки з питань, які стосуються ціннісних орієнтацій студентів, а також питання, що містять власне бачення проблем університету та пропозиції щодо оптимізації навчально-виховного процесу.

Інформатизація гуманітарної освіти передбачає розвиток і освоєння різних комунікативних практик і тому особливе місце в ній відводиться мовній, риторичній підготовці, націленій на засвоєння наявних і створення нових культурних взірців, на діалог і полілог культур. Цій меті слугуватиме діалоговий тип навчання.

Гуманітаризація освіти переслідує дві основні, тісно пов'язані між собою цілі: по-перше, подолати “часткову” людину, її одновимірність; по-друге, закласти основи гуманістичного світогляду. Іншими словами, гуманітаризація розглядається як спосіб залучення молодої людини до духовних цінностей цивілізованого світу. Без гуманітаризації освіти неможливо уявити формування повноцінної, духовно багатої, досконалої особистості, тому що гуманітаризація відкриває перед молодою людиною вищі смисли культури, вводить її в простір світової культури.

Висновки

На основі аналізу феномена освітньо-інформаційної політики, дотичних понять (“освіта”, “освітня політика”, “інформація”, “політика”, “інформаційна політика”) визначено, що освітньо-інформаційна політика - явище складне, багатогранне, включає в себе соціальні, політичні, духовні, діяльнісні компоненти функціонування соціуму в усьому розмаїтті його зв'язків, стосунків і процесів та може розглядатися як частина загальної політики, що має самостійну мету, задачі і функції, детерміновані метою і задачами загальної інформаційної політики держави.

Під освітньо-інформаційною політикою розуміється сфера, в якій акумулюються та інтегруються специфічні освітньо-інформаційні інтереси, відносини, суперечності, знання, ресурси, взаємодії різних соціальних і політичних сил, а також виробництво інформації освітнього характеру та засобів її виробництва. Освітньо-інформаційна сфера як відособлена частина життєдіяльності соціальних сил, намагається за допомогою освітньо-інформаційних засобів активно впливати на науково-технічний і соціокультурний поступ.

Освітньо-інформаційна політика розглянуто в широкому і вузькому розумінні. В широкому розумінні освітньо-інформаційна політика - це тривалість освітньо-інформаційних відносин між різними соціальними та інституційними групами всередині держави і на міжнародному рівні. В сучасних розвинутих суспільствах її здійснюють держави та інститути. З цього погляду, освітньо-інформаційна політика є результатом їх спільної діяльності в освітньо-інформаційній сфері. Та враховуючи те, що право застосування освітнього процесу належить державі, освітньо-інформаційна політика повинна розглядатись як специфічна її діяльність, покликана реалізувати не тільки державні (національні), а й суспільні інтереси специфічними освітньо-інформаційними засобами. У вузькому розумінні освітня-інформаційна політика - це діяльність держави з формування системи інформації та сприятливих умов ефективного розвитку освіти. Тому на сьогоднішній день потрібна нова модель навчання, оскільки виробництво інформаційного продукту виступає сьогодні рушійною силою освіти і подальшого розвитку суспільства.

На основі аналізу нормативно-правової зазначено, що вдосконалення нормативно-правової бази існування інформаційного суспільства в Україні дозволить урегулювати нормативні аспекти впровадження та використання інформаційних комунікаційних теорій, продукування та поширення електронної інформації, створення та використання національних інформаційних ресурсів, розвитку телекомунікацій, створення системи стандартизації у сфері інформаційних комунікаційних теорій, забезпечення інформаційної безпеки тощо. Наявний стан нормативно-правового забезпечення свідчить , що становлення освітньо-інформаційнї політики в Україні перебуває на початковій стадії її формування, тому в центрі уваги державної влади, політичних об'єднань і наукового співтовариства має бути розробка концептуальних основ інформаційної політики і формування освітньо-інформаційно законодавства України з урахуванням особливостей сучасного етапу розвитку державності, суспільства і освіти.

Становлення освітньо-інформаційної політики розглянуто в контексті модернізації освіти, під якою розуміється комплекс методолого-педагогічних та організаційно-технічних заходів, спрямованих на вдосконалення української системи освіти відповідно до суспільних запитів та аксіологічних пріоритетів. Модернізація орієнтує суспільство і його структури, сфери на вдосконалення, просування вперед, на розробку й реалізацію нових цілей, задач, пріоритетів, стратегій.

Сьогодні одним з пріоритетних напрямків модернізації української системи освіти є створення інформаційного простору освіти та входження у світовий інформаційний простір шляхом інформатизації та інтернетизації нашої освіти. В результаті інформатизації здійснюється становлення якісно нової системи безперервної, відкритої, гнучкої, дистанційної освіти, яка значною мірою може допомогти подоланню кризи освіти. Входження України в європейський освітній простір сприяє згуртуванню нації, зміцнює соціальну єдність і довіру до соціальних інститутів, активізує відкриті дискусії, а також розуміння питань ґендерного, етнічного, релігійного та соціального розмаїття.

Освітньо-інформаційна політика є частиною загальної політики держави та базується на принципах інформаційної політики, користуючись її інструментарієм. Наочне поле освітньо-інформаційної політики лежить у освітній сфері, тому вона функціонально пов'язана з освітньою політикою держави і постає одним із її складників. З утвердженням інформаційної політики наочне поле освітньо-інформаційної політики розширятиметься, включаючи неосвітянські сфери життєдіяльності (наприклад, політику, економіку тощо).

Виокремлення структурних елементів освітньо-інформаційної політики відбувається у змістовному і функціональному аспектах освітньо-інформаційної політики. У змістовному аспекті структура освітньо-інформаційної політики в найзагальнішому вигляді може включати: освітньо-інформаційні ідеї та погляди; освітньо-інформаційні відносини; освітньо-інформаційну діяльність; освітньо-інформаційні інститути.

На основі експлікації інноваційного потенціалу освітньо-інформаційного політики створено теоретичну модель її функціонування шляхом аналізу змісту, складників, чинників, суб'єктів, функцій, принципів та пріоритетних напрямів даного соціокультурного феномена. Освітньо-інформаційна політика об'єднує в систему такі її складники, як політика у сфері масової інформації в освітній сфері; політика у сфері інформаційного забезпечення функціювання освітньої сфери; політика інформатизації в державі та освітній сфері.

Формування та здійснення науково обґрунтованої освітньо-інформаційної політики як складного соціокультурного феномена виокремлено два наступні моменти. По-перше, з огляду на те, що багато країн світу зазнають труднощів у реформуванні своїх освітніх систем, то за допомогою продуманої та ефективної освітньо-інформаційної політики вони можуть створити відносно сприятливі умови для подолання цих труднощів і входження у світовий освітньо-інформаційний простір.

По-друге, позаяк освітньо-інформаційна політика позначається практично на всіх аспектах життєдіяльності суспільства, то вона повинна враховувати всю розмаїтість інтересів і потреб, які лежать в основі соціокультурного розвитку тої чи іншої країни.

У сучасній Україні зміст і характер освітньо-інформаційної політики визначається потребою подолати відставання від освітньо-цивілізаційного процесу, що передбачає модернізацію всіх сторін її освітньої сфери. Сутністю освітньо-інформаційної політики в цьому контексті є досягнення конкретних результатів, які наближали б країну до цивілізованого світу.

Оскільки освітньо-інформаційна політика покликана сприяти реалізації національних інтересів у сфері освіти інформаційними засобами, способами і методами, то вона повинна базуватися на принципах інформаційної політики держави. Такими є відкритість, рівність інтересів, системність, соціальна орієнтація, державна підтримка та ін. Особливістю освітньо-інформаційної політики є її тісна взаємодія з науковою, технічною, інформаційною, освітньою, економічною, соціальною, демографічною та іншими видами політики.

До найзначущих, визначальних чинників освітньо-інформаційної політики відносяться міжнародні, геополітичні, внутрішньополітичні, освітні, інформаційні, зростання ролі громадської думки в процесі ухвалення рішень.

Суб'єктами освітньо-інформаційної політики можуть виступати соціальні групи і створювані ними політичні інститути, нації, класи, держави та їх коаліції. Так, політична партія в тоталітарній державі, маючи в своєму розпорядженні державний апарат, виробляє і проводить освітньо-інформаційну політику, відповідну ідеологічним установкам партії.

Формування та реалізація освітньо-інформаційної політики, її раціональне функціонування й ефективне використання здійснюються при дотриманні ряду принципів, які багато в чому зумовлюють її зміст, спрямованість і характер. Оскільки в основі будь-якої політичної діяльності лежать певні принципи, то вони відіграють велику роль у науковому осмисленні освітньо-інформаційної політики держави. Характер і зміст принципів освітньо-інформаційної політики, у свою чергу, залежить від типу освітньої політики. Іншими словами, для визначення принципів освітньо-інформаційної політики істотне значення мають вихідні твердження, що створюють її архітектуру, межі формування та функціонування.

Розкриття структури, визначення чинників освітньо-інформаційної політики дозволило визначити її внутрішню будову, внутрішні зв'язки і залежності, що відкриває можливість глибше проникнути в її сутність. Але розкриття змісту освітньо-інформаційної політики можливе шляхом визначення ряду основних напрямів, в яких вона відіграє істотну роль, а саме:

- гуманізація освітньо-інформаційного напряму, що відповідає сучасним гуманістичним поглядам і охоплює широкий спектр освітньої діяльності людей;

- демократизація;

- вдосконалення правових, законодавчих основ;

- інтеграція в світовий освітній простір;

- створення сприятливих умов для ефективного інформаційного забезпечення в освітній сфері;

- регулювання діяльності ЗМІ в освітній сфері.

Наповнення освітньо-інформаційної політики новим педагогічним і соціальним змістом включає: а) теоретико-методологічний компонент освітньо-інформаційної політики включає науково-теоретичні та методичні основи формування і реалізації освітньо-інформаційної політики держави, б) законодавчо-правовий компонент освітньо-інформаційної політики зумовлює формування правового поля, вироблення законів і нормативних актів, які відповідають як міжнародним правовим нормам, так і вимогам політики держави у сфері інформації, в) морально-етичний компонент освітньо-інформаційної політики є найважливішим механізмом регулювання політичної діяльності, будучи мірилом справедливості стосунків між людьми, г) організаційно-управлінський компонент освітньо-інформаційної політики є по суті системотворчим чинником, який сприяє досягненню мети, що стоїть перед соціальною системою та зумовлює характер її функціонування і розвитку.

Винесення проблем інформатизації освітньої сфери суспільства на рівень освітньо-інформаційної політики держави надає процесам інформатизації політичного статусу. Це дозволяє демократизувати освітню політику шляхом доведення до громадськості мети, завдань і способів її здійснення, активно залучати суспільні ресурси для розв'язання проблем інформатизації.

В освіті процес інформатизації здійснюватися за такими напрямами: а) інформатизація соціально-психологічної сфери освіти; б) інформатизація засобів освітньої діяльності; в) інформатизація управління. При цьому інформатизація постає не метою, а засобом створення необхідних інформаційних умов, які підвищують ефективність використання самої освітньої діяльності та забезпечення розвитку освітньо-інформаційними способами. Створення єдиного інформаційного простору освіти України слугуватиме підвищенню ефективності управління освітою за рахунок розвитку освітньо-інформаційної політики.

У відповідності до призначення єдиного інформаційного простору освіти України можна визначити наступні принципи його побудови: системності, етапності, уніфікації, спадкоємності, відкритості, повноти, цілісності, доступності та ін. ; й основні напрями його створення: науково-дослідне, організаційне, технологічне. В той же час єдиний інформаційний простір освіти України й інформація, що міститься у ньому, повинні відповідати певним вимогам. Основними загальними вимогами до єдиного інформаційного простору освіти України є повнота, ефективність, впорядкованість, актуальність, релевантність, толерантність, достовірність, однозначність, непротирічність, зіставність, захищеність.

Однією з проблем єдиного інформаційного простору освіти України є забезпечення раціонального поєднання централізованого і децентралізованого збереження інформації. В рамках організаційного напряму роботи зі створення єдиного інформаційного простору освіти важливими є: створення інформаційної служби освіти України; розробка управлінських і нормативно-методичних документів; ініціювання наукових досліджень і технологічних розробок; організація підготовки фахівців у цій галузі та ін.

Активізація інноваційної діяльності при створенні інформаційного простору освіти повинна передбачати якісно нові форми організації структурних, функціональних, зворотніх взаємозв'язків та ефективну взаємодію між усіма учасниками інноваційного процесу, закріплення нових функцій за відповідними суб'єктами управління. Її результативність визначається повнотою і змістом взаємодії між собою учасників єдиного інформаційного простору освіти отримання та використання нових знань і технологій.

Розвиток гуманітарної освіти в інформаційному суспільстві націлений на реалізацію міждисциплінарного підходу, тобто припускає багаторівневу і всесторонню аналітику гуманітарного феномена і його цілісне осмислення з погляду альтернативних интерпретативных стратегій, які представляють різнорідні культурні позиції. Такий підхід повинен забезпечити ефективність освоєння і застосування гуманітарних знань і сформувати свідомий відповідальний вибір в умовах різноманіття культурних значень, культурне самовизначення.

Гуманітаризація та гуманізація освіти в умовах її технологізації, інформатизації та комп'ютеризації розглядається як умова становлення освітньо-іфнормаційної політики, оскільки вдосконалення гуманітарної освіти передбачає реалізацію творчого потенціалу мислення не тільки учня, а й того, хто навчає, взаємне стимулювання пізнавальної діяльності, що здійснюється в контексті проблемності освітніх ситуацій.

Упровадження інформаційних технологій в структуру гуманітарної освіти спричинює появу нових галузей наукового знання і спеціалізацій гуманітарних напрямів. Одним з основних напрямів розвитку гуманітарної освіти є підвищення його ефективності за допомогою досягнення строгості і точності гуманітарного пізнання, можливості обробляти великий масив інформації, яка забезпечується використанням математичного апарату і засобів інформаційних технологій. Проте інформатика має не тільки допоміжне значення, але і стає гуманітарною дисципліною оскільки інформаційні процеси лежать в основі нового типу суспільства і організовують новий соціальний простір.

Інформатизація гуманітарної освіти передбачає розвиток і освоєння різних комунікативних практик і тому особливе місце в ній відводиться мовній, риторичній підготовці, націленій на засвоєння наявних і створення нових культурних взірців, на діалог і полілог культур. Цій меті слугуватиме діалоговий тип навчання.

Гуманітаризація освіти переслідує дві основні, тісно пов'язані між собою цілі: по-перше, подолати “часткову” людину, її одновимірність; по-друге, закласти основи гуманістичного світогляду. Іншими словами, гуманітаризація розглядається як спосіб залучення молодої людини до духовних цінностей цивілізованого світу. Без гуманітаризації освіти неможливо уявити формування повноцінної, духовно багатої, досконалої особистості, тому що гуманітаризація відкриває перед молодою людиною вищі смисли культури, вводить її в простір світової культури.

На основі соціологічного дослідження Національного педагогічного університету імені М. П.Драгоманова доведено значення впливу на освіту в сучасній ситуації становлення інформаційного суспільства гуманітарного вимірювання освіти, що передбачає розвиток особи, створення умов її гідного існування, коли людина стає метою суспільного просування, а не його засобом.

Основні положення дисертаційного дослідження викладені у таких публікаціях автора

Монографія

1. Ярошенко А.О. Потенціал і ефективність освітньо-інформаційної політики [монографія]. - Київ: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2009. - 256 с. (15 друк. арк.).

Статті у наукових фахових виданнях

2. Ярошенко А.О. Епістимологічний потенціал соціальної філософії / А.О. Ярошенко // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова : зб. наук. пр. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. - Серія 7. - № 3 (16). - С. 125-135.

3. Ярошенко А.О. Передумови формування механізму модернізації культурних цінностей сучасного суспільства / А.О. Ярошенко // Науковий часопис : зб. наук. пр. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. - Серія 7. - №5. - С. 145-156.

4. Ярошенко А.О. Розвиток суспільства у вимірі когнітивного та ретроспективного аналізу цінностей освіти / А.О. Ярошенко // Нова парадигма: Журнал наукових праць: зб. наук. пр. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. - Вип.. 46. - С. 54-64.

5. Ярошенко А.О. Глобальні проблеми освіти в контексті розвитку сучасного суспільства / А.О. Ярошенко // Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. пр. - Чернівці: Рута, 2007. - Вип. 346-347. - С 229-233.

6. Ярошенко А.О. Особливості впровадження інформаційних технологій в сучасній вищій школі / А.О. Ярошенко // Філософські науки: зб. наук. пр. - - Суми: Сум ДПУ ім. А.С.Макаренка, 2007. - С. 34-40.

7. Ярошенко А.О. Криза освіти як глобальна проблема сучасності / А.О. Ярошенко // Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”: зб наук. пр. - Київ: ІВЦ “Політехніка”, 2007. - №1 (19). - С. 41-46.

8. Ярошенко А.О. Розвиток освіти як “відкритої системи” в умовах інформаційного суспільства / А.О. Ярошенко // Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. пр. - Чернівці: Рута, 2008. - Вип. 390. - С. 193-197.

9. Ярошенко А.О. Провідні тенденції випереджаючої освіти як сталого розвитку суспільства / А.О. Ярошенко // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова : зб. наук. пр. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. - Серія 7. - №14 (27). - С. 267 - 273.

10. Ярошенко А.О. Єдиний освітній інформаційний простір: проблеми створення / А.О. Ярошенко // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова : зб. наук. пр. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. - Серія 7. - №16 (29). - С. 276 - 281.

11. Ярошенко А.О. Роль моніторингу якості освіти в формуванні глобалізаційного світогляду / А.О. Ярошенко // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова : зб. наук. пр. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. - Серія 7. - № 18 (31). - С. 319 - 324.

12. Ярошенко А.О. Методологічні питання розвитку освітньо-інформаційної політики держави / А.О. Ярошенко // Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. пр. - Чернівці: Рута, 2008. - Вип. 412-413. - С. 134-138.

13. Ярошенко А.О. Поняття імперативу освітньо-інформаційної політики держави / А.О. Ярошенко // Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. пр. - Чернівці: Рута, 2008. - Вип. 414-415. - С. 110-115.

14. Ярошенко А.О. Освітній інформаційний простір України: проблеми та перспективи розвитку / А.О. Ярошенко // Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. пр. - Чернівці: Рута, 2008. - Вип. 389. - С. 105-109.

15. Ярошенко А.О. Розвиток освіти як “відкритої системи” в умовах інформаційного суспільства / А.О. Ярошенко // Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”: зб наук. пр. - Київ: ІВЦ “Політехніка”, 2007. - №3 (21). - Ч.2. - С. 80-84.

16. Ярошенко А.О. Теоретико-методологічні основи розвитку освітньо-інформаційної політики української держави / А.О. Ярошенко // Міжкультурні комунікації та толерантність в освіті: зб наук. пр. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009. - С. 158 - 163.

17. Ярошенко А.О. Умови виникнення імперативів освітньо-інформаційної політики держави / А.О. Ярошенко // Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”: зб наук. пр. - Київ: ІВЦ “Політехніка”, 2008. - №3 (24). - Ч.2. - С. 104-109.

18. Ярошенко А.О. Виникнення інформаційного простору освіти в умовах глобалізації суспільства / А.О. Ярошенко // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова : зб. наук. пр. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2008. - Серія 7. - № 17 (30). - С. 356-361.

19. Ярошенко А.О. Підходи до поняття «інформація» в сучасному суспільстві (від інформаційної реальності до особистості) / А.О. Ярошенко // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова : зб. наук. пр. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. - Серія 7. - Вип. 15 (28). - С. 239-247.

20. Ярошенко А.О. Інформаційно-комунікаційні можливості сучасної освіти / А.О. Ярошенко // Вища освіта України. - № 3 (додаток 1). - 2009 р. - Тематичний випуск “Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології”. - К.: Генезис, 2009. - С. 584-587.

21. Ярошенко А.О. Інформатизація та технологізація освіти як елемент її гуманізації / А.О. Ярошенко // Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. пр. - Чернівці: Рута, 2009. - Вип. 462 - 463. - С.229-234.

Публікації в інших виданнях

22. Ярошенко А.О. Духовні цінності в гуманітарній освіті вищої школи та їх значення / А.О. Ярошенко // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова : зб. наук. пр. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. - Серія 11. - № 1 (23). - С. 176-182.

23. Ярошенко А.О. Теоретико-методологічні засади гуманітарної підготовки педагогічних кадрів у вимірі європейського вибору освіти / А.О. Ярошенко // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова : зб. наук. пр. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. - Серія 11. - № 1 (23) - С. 186 - 192.

24. Ярошенко А.О. Роль цінності в науці та освіті: принципи встановлення загальнозначимих цінностей / А.О. Ярошенко // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова : зб. наук. пр. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. - Серія 11. - № 2 - С. 186 - 192.

25. Ярошенко А.О. Криза освіти в умовах глобалізації суспільства / А.О. Ярошенко // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова : зб. наук. пр. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. - Вип. 5. - Ч ІІ - С. 306-311.

26. Ярошенко А.О. Розвиток освітньо-інформаційної політики в умовах глобалізації суспільства / А.О. Ярошенко // Социально-педагогические проблемы детей и молодежи: сб. науч. тр. - Ростов-на-Дону, 2008. - Ч. 1. - С 152-156.

27. Ярошенко А.О. Трансформація цінностей в норми в системі гуманітарної освіти / А.О. Ярошенко // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова : зб. наук. пр. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. - Серія № 11. - Вип. 3. - С. 23-31.

28. Ярошенко А.О. Розвиток освіти як складової ноосферогенезу / А.О. Ярошенко // Міжнародний науковий форум: соціологія, психологія, медагогіка, менеджмент: зб. наук. пр. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009. - Вип. 1. - С. 236 - 242.

29. Ярошенко А.О. Соціальний моніторинг як умова забезпечення якості освіти в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова / А.О. Ярошенко // Науковий часопис : зб. наук. пр. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. - Серія 5. - Вип. 7. / За ред. П.В.Дмитренка, В.Д.Сиротюка. - К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2007. - С. 188-193.

30. Ярошенко А.О. Гуманізація вітчизняної освіти: філософсько-педагогічні роздуми / А.О. Ярошенко // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова : зб. наук. пр. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. - Серія № 11. - Вип. 4. - С. 29-36.

31. Соціологія політики. Енцикл. словник./ Авт. - упоряд.: В.А.Полторак, О.В.Петров, А.В.Толстоухов. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2009. - 442 с.

Анотація

Ярошенко А.О. Становлення освітньо-інформаційної політики України в умовах модернізації освіти - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук зі спеціальності 09.00.10 - філософія освіти. - Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. - Київ, 2010.

Дисертаційне дослідження присвячене комплексному аналізу системи освітньо-інформаційної політики української держави й обґрунтуванню найбільш ефективних шляхів її впливу на збалансування інтересів особистості, суспільства, держави та міжнародних інституцій засобами освітньо-інформаційної політики держави.

Сформульовано концептуальні засади такої діяльності. Доведено закономірний характер впливу інформаційної сфери суспільства та глобального інформаційного простору на здійснення державної політики в галузі освіти.

Розроблено теоретичні основи побудови єдиного інформаційного простору освіти України та виявлено конкретні способи його врахування в реформуванні освіти і побудові суспільства знань.

Визначено вплив інформаційних і телекомунікаційних технологій на формування інноваційного суспільства, знаннєвої економіки, модернізацію національної системи освіти.

Узагальнено європейський досвід освітньо-інформаційної політики та проаналізовано основні напрямки її впливу на країни-учасниці ОБСЄ, та особистість.

Практичне значення отриманих результатів визначається ефективністю запропонованого підходу в осмисленні освітньо-інформаційної політики держави, її структурних елементів, напрямків її впливу на розвиток суспільства знань, знаннєвої економіки, творчої особистості.

Ключові слова: держава, державні органи, державна політика, особистість, суспільство, освітня політика, інформаційна політика, освітньо-інформаційна політика, інформаційно-комунікаційні технології, інноваційний потенціал, знаннєва економіка.

Аннотация

Ярошенко А.О. Становление образовательно-информационной политики Украины в условиях модернизации образования - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора философских наук по специальности 09.00.10 - философия образования. - Национальный педагогический университет имени М.П.Драгоманова. - Киев, 2010.

Диссертационное исследование посвящено комплексному анализу самых важных структурных элементов образовательно-информационной политики государства и обоснованы наиболее эффективные пути ее влияния на реформирование общества.

Сформулированы концептуальные основы образовательно-информационной политики государства. Анализ теоретических положений положений показал, что основными среди них является разработка нормативно-правовой базы информационного законодательства, которая определяет ее характер и структуру, разработку и принятие специальных законодательных актов и отдельных правовых норм, которые регулируют весь комплекс информационных отношений. Для более четкого обоснования проведен контент-анализ документов, что обеспечивают функционирование образовательно-информационной политики государства.

Разработаны теоретические основы построения единого информационного пространства образования Украины и выявлены конкретные способы его учета в реформировании общества, что предусматривает формулировку цели, заданий и принципов его создания, также последующего функционирования.

Единственное информационное пространство образования Украины и информация, что содержится в нем, должно удовлетворять определенным требованиям. Основными общими требованиями к единственному информационному пространству образования Украины является полнота, эффективность, упорядоченность. Требование полноты допускает достаточность, что сохраняется в единственном информационном пространстве Украины информации для решения разных задач.

Выполнение вышеизложенных требований при создании единственного информационного пространства образования Украины позволит сформировать основу для обеспечения: возможности удовлетворения информационных потребностей должностным лицам образовательного управления соответственно временным требованиям; возможности решения комплексных задач с использованием всей необходимой информации независимо от территориального распределения источников информации; оперативности и удобства доступа к информации с точки зрения пользователя и др.

В соответствии с назначением единственного информационного пространства образования Украины можно определить следующие основные направления его создания: научно-исследовательское, организационное, технологическое и должны быть учтены принципы системности, этапности, унификации, преемственности, открытости, полноты, целостности, доступности и др.

Также на сегодняшний день в качестве центральных индикаторов конкурентоспособности и развитости страны имеется развитие информационно-коммуникационных технологий. Следовательно, для того, чтобы увидеть путь развития и конечную цель Стратегии развития общества, очень важно оперировать реальными данными электронной готовности Украины.

Обосновано значение влияния на образование в современной ситуации становления информационного общества гуманитарного измерения образования, что в отличие от сциентистско-технократического подхода предусматривает развитие личности, создание условий ее достойного существования, когда человек становится целью общественного продвижения, а не его средством (на основе анализа социологического исследования студентов НПУ имени М.П.Драгоманова).

В условиях формирования открытого информационного общества на основе развития единственного информационного пространства, интеграции системы образования мировое образовательно-информационное пространство с учетом глобальных интеграционных тенденций и национальных особенностей анализ и разработка теоретических основ осмысления инновационного потенциала образовательно-информационной политики предусматривает: а) создание информационных условий для интенсивного формирования образовательного общества; б) обеспечение информационной среды для постоянного взаимодействия между государственной властью и обществом; в) создания правовых, экономических, организационных условий для объединения государственных и негосударственных информационных ресурсов, информационно-коммуникационных сетей и систем в единственную общегосударственную информационно-коммуникационную инфраструктуру; г) определение правил и условий функцыонирования национального рынка информационной продукции и услуг в новых экономических условиях, которые содействуют интенсивному и равномерному его развитию, а также интеграции в мировой образовательно-информационный рынок.

Обобщен европейский опыт образовательно-информационной политики, что доводит влияние на формирование информационного общества новых информационных и телекоммуникационных технологий в сочетании с глобализацией рынков как внутри отдельно взятой страны, так и на международной арене и нуждается в координирующих усилиях со стороны государства как органу способного наиболее полноценно выразить и обеспечить интересы всего общества. При этом важное решение приобретает ряд разноплановых заданий, которыми является борьба с негативными последствиями актуализации образовательно-информационного потенциала государства, наладка эффективного функционирования системы информационного обеспечения в образовательной сфере и др.

Проанализированы основные направления влияния образовательно-информационной политики государства на реформирование общества, в частности: а) обеспечение единства процессов управления образованием посредством автоматизированных средств управления и связанных с ними комплексов с использованием технических и программных средств новых поколений; б) создание информационных систем Министерства образования и науки Украины в интересах обеспечения процессов (в том числе и интеллектуальных) образовательной деятельности; в) использование современных информационных технологий для исследований и претворения в жизнь качтвеннее новых средств информационных технологий и форм их применения и др.;

Практическое значение полученных результатов определяется прежде всего эффективностью предложенного подхода в осмыслении образовательно-информационной политики государства, ее структурных элементов, направлений ее влияния на развитие общества.

Ключевые слова: образование, образовательная политика, информация, информационная политика, образовательно-информационная политика, модернизация образования, информационно-коммуникационные технологии, инновационый потенциал..

Summary

Yaroshenko A.O. The Весoming of Ukrainian Educational and Informational Policy in the Context of Modernization of Education. - Manuscript.

Thesis is for doctoral degree in Philosophical Sciences. Speciality - 09.00.10 - Philosophy of Education. - National Pedagogical Dragomanov University. - Kуіv, 2010.

Dissertational research is devoted to the complex analysis of the major structural elements of educational and informational policy of the state and a substantiation of the most effective ways of its influence on reforming of a society. Conceptual bases of an educational and informational policy of the state are formulated. The content-analysis of documents which provide functioning of an educational and informational policy of the state is spent.

Natural character of influence of informational sphere of a society and global informational space on realization of a state policy in the field of formation is proved. Theoretical bases of construction of uniform information space of education of Ukraine are developed and concrete ways of its account in reforming a society are revealed.

Influence of information and telecommunication technologies on formation of a society of new type is defined. The values of influence on modern education of humanitarian measurement is proved (on the basis of the students' sociological researches of National Pedagogical Dragomanov University).

The European experience of educational and informational policy is generalized and the basic directions of influence of educational and informational policy of the state on reforming of a society are analysed.

Practical value of the received results is defined by efficiency of the offered approach in comprehension of educational and informational policy of the state, its structural elements, directions of its influence on development of a society.

Keywords: education, the educational policy, the information, the informational policy, the educational and informational policy, modernization of education, informational and communication technologies, innovative potential.

Размещено на Allbest.ru