Проблеми початкової освіти у творчій спадщині Спиридона Черкасенка

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„КРИМСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” (м. ЯЛТА)

13.00.01 - Загальна педагогіка та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Проблеми початкової освіти у творчій спадщині Спиридона Черкасенка

Вишневський Володимир Анатолійович

Ялта - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим.

Науковий керівник

доктор педагогічних наук, професор

Редькіна Людмила Іванівна

Республіканський вищий навчальний

заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта),

завідувач кафедри педагогіки

Офіційні опоненти

доктор педагогічних наук, професор

Зайченко Іван Васильович

Чернігівський національний

педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка,

завідувач кафедри дошкільної освіти та практичної психології

кандидат педагогічних наук,

Лисенко Світлана Андріївна

Українська інженерно-педагогічна

академія, доцент кафедри педагогіки та методики професійного навчання.

Захист відбудеться „10” грудня о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 53.130.01 у Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) за адресою: 98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2, 2-й поверх, 15 аудиторія.

Із дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2).

Автореферат розіслано „08” листопада 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н. В. Горбунова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасна система державотворення України перебуває на етапі комплексних змін і носить принциповий та фундаментальний характер. Визначено пріоритети національної політики у сфері освіти, основними з яких є формування національних і загальнолюдських цінностей, забезпечення освітніх потреб українського народу. Повною мірою цьому сприяє фундаментальне вивчення, об'єктивна оцінка, творче осмислення та використання найкращих традицій української освіти, досвіду історико-педагогічної науки; глибоке та всебічне вивчення педагогічних персоналій із метою оптимального поєднання класичної спадщини минулого з сучасними досягненнями наукової думки.

Саме завдяки цьому до новітнього національного історико-педагогічного простору повертаються маловідомі постаті українських педагогів, учених, діячів та літераторів А. Волошина, А. Горохович, Я. Чепіги (Зеленкевича), С. Сірополка, І. Петрів, А. Крушельницького, Г. Чупринки та інших, які зробили вагомий внесок у розвиток національної школи та педагогічної думки.

Серед них чільне місце займає і Спиридон Черкасенко - педагог, поет, прозаїк, драматург, публіцист, літературний критик, якого у Радянській Україні сприймали лише як автора художніх творів, а його педагогічна діяльність не була предметом наукових досліджень.

Звернення до творчої спадщини С. Черкасенка зумовлене: по-перше, усвідомленням самобутності постаті українського педагога; по-друге, важливістю його педагогічних ідей і досвіду для розвитку української педагогічної думки, дидактики початкової школи; по-третє, наявністю зв'язків між педагогічною діяльністю С. Черкасенка й проблемами сучасної початкової школи в Україні.

Вивчення педагогічної спадщини С. Черкасенка має фрагментарний характер і розпочалося в дорадянській історіографії такими дослідниками як О. Дорошкевич, С. Русова, С. Титаренко, Я. Чепіга, І. Ющишин, які досліджували її за декількома напрямами, а саме - літературно-просвітницьким та мистецьким. Наприкінці ХХ ст. акцент наукових розвідок переноситься в площину педагогічної, суспільно-політичної та громадської діяльності педагога (Н. Антонець, Г. Васькович, Т. Жицька, Г. Калантаєвська, О. Сухомлинська, С. Фальова та ін.).

Сьогодні, незважаючи на наявність досліджень творчої спадщини С. Черкасенка в контексті розвитку вітчизняної педагогічної думки, практично відсутні дослідження, в яких би конкретно розглядались погляди педагога на проблеми початкової освіти, що певною мірою знижує ефективність використання творчого доробку С. Черкасенка на сучасному етапі.

Отже, протиріччя між недостатньою розробленістю цієї проблеми в історико-педагогічній науці та зростаючою потребою у використанні надбань минулого для розробки ефективних шляхів розбудови української початкової школи зумовило вибір теми дисертаційного дослідження - „Проблеми початкової освіти у творчій спадщині Спиридона Черкасенка”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилось у межах наукової теми кафедри педагогіки „Підготовка майбутніх педагогів до інноваційно-професійної діяльності в умовах полікультурного освітнього простору” (номер державної реєстрації №0110U002122), що входить до плану наукової роботи Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта). Тему дисертації затверджено вченою радою Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (протокол № 7 від 11.03.2007 р.) та погоджено рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 3 від 25.03.2008 р.).

Мета дослідження - визначити зміст педагогічної та громадсько-просвітницької діяльності С. Черкасенка у контексті розвитку національного культурно-освітнього руху в Україні другої половини ХІХ - початку ХХ сторіччя.

Завдання дослідження:

Проаналізувати життєвий шлях та творчу діяльність С. Черкасенка, розробити її періодизацію, виявити базові чинники формування педагогічних поглядів діяча; розкрити основні напрями педагогічної та просвітницької діяльності митця.

Дослідити погляди С. Черкасенка на педагогічні ідеї представників вітчизняної культури середини ХІХ - початку ХХ сторіччя.

Схарактеризувати діяльність С. Черкасенка в контексті порушення та розв'язання основних проблем початкової освіти в Україні середини ХІХ - початку ХХ сторіччя.

Визначити внесок С. Черкасенка в теорію та практику вітчизняного підручникотворення.

Довести актуальність творчої спадщини С. Черкасенка на сучасному етапі розвитку української початкової школи.

Об'єкт дослідження - діяльність представників української педагогічної думки середини ХІХ - початку ХХ сторіччя.

Предмет дослідження - педагогічні ідеї та громадсько-просвітницька діяльність С. Черкасенка.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети і розв'язання окреслених завдань застосовано такі методи - теоретичні: аналіз, синтез, зіставлення, систематизація, класифікація історичних фактів і процесів із позицій сучасного розвитку педагогічної науки (1.1-1.4, 2.4 тут і далі - підрозділи дисертації); хронологічний, що дав можливість розглянути, проаналізувати педагогічні ідеї С. Черкасенка в контексті історичної доби та часовій послідовності (1.4); конкретно-пошуковий - для виявлення, відбору й аналізу друкованих, архівних матеріалів, опрацювання філософської, історичної, педагогічної літератури, краєзнавчих матеріалів, сучасних досліджень, інформації періодичних видань Новобужжя, що розкривають проблему дослідження (1.2-1.3); історико-структурний - із метою виокремлення напрямів педагогічної та просвітницької діяльності С. Черкасенка (1.3); персоналістично-біографічний - щодо з'ясування ролі С. Черкасенка в розбудові національної початкової освіти (2.1); ретроспективно-історичний - аналіз художніх творів, дидактичної та методичної літератури, публіцистичних праць С. Черкасенка (2.3); співставний - для дослідження дидактичних ідей ученого (1.4, 2.1-2.3); метод синтетичного підходу з метою визначення методології, структури, змісту й концептуальних засад розбудови початкової освіти С. Черкасенком (2.1-2.3); інтерпретація та узагальнення опрацьованих матеріалів - формулювання висновків (2.4); обсерваційні: аналіз спогадів, листів та щоденників, фотографій, матеріалів приватних колекцій - для достовірної візуалізації постаті С. Черкасенка (1.2).

Джерельна база дослідження: матеріали державних архівів мм. Нового Бугу, Миколаєва, Донецька, Києва; художні, публіцистичні та науково-педагогічні праці С. Черкасенка (понад 70 найменувань); матеріали краєзнавчих музеїв мм. Миколаєва, Нового Бугу, Донецька; приватні матеріали родичів С. Черкасенка; науково-методична, історико-педагогічна, краєзнавча література; періодичні видання 1910-1920 років: „Світло”, „Вільна українська школа”, „Рада”, „Засів”, „Сяйво” „Книгар”; 2000-2007 років: „Рідне прибужжя”, „Вперед”; дисертаційні дослідження та монографії Н. Антонець „Педагогічна діяльність Спиридона Черкасенка в контексті руху за національну освіту (1906-1940)”, Т. Жицької „Спиридон Черкасенко і театр”, С. Дяченко „Пригоди молодого лицаря. Роман з козацьких часів” Спиридона Черкасенка (типологія жанру, специфіка образної системи і способи її художньої реалізації)”, Г. Калантаєвської „Творчість Спиридона Черкасенка 1907-1936 рр. у контексті доби (літературознавство, публіцистика, мала проза й сатира)”, О. Олійник „Початки символізму в українській драмі (на матеріалі творчості О. Олеся та С. Черкасенка)”, В. Школи „Драматургія Спиридона Черкасенка (еволюція індивідуального стилю)”.

Хронологічні межі дослідження. Нижня межа дослідження охоплює період від народження С. Черкасенка (1876) до 1895 року - початку його педагогічної діяльності. Верхня межа - 1895-1940 роки - період активної педагогічної та просвітницької діяльності С. Черкасенка в Україні та в еміграції. черкасенко педагогічний просвітницький підручникотворення

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше зроблено спробу комплексного аналізу творчої діяльності С. Черкасенка в контексті розбудови національної початкової освіти; виявлено наукові погляди С. Черкасенка на мету, завдання та зміст навчально-виховного процесу української початкової школи та на підготовку педагогічних кадрів; схарактеризовано основні чинники формування педагогічного світогляду С. Черкасенка (сім'я, соціальне оточення, культурно-освітнє середовище Новобузької вчительської семінарії, робота у школах Катеринославщини, співпраця з видатними педагогами); теоретично обґрунтовано зміст і основні напрями діяльності С. Черкасенка (видавничо-педагогічний, громадсько-просвітницький, педагогічний, методичний) та періодизацію його науково-педагогічної діяльності (І період - літературний, ІІ - педагогічний, ІІІ - суспільно-просвітницький, IV - мистецько-педагогічний); розкрито роль С. Черкасенка у розв'язанні проблем початкової освіти, розробці підручників для початкової школи, схарактеризовано їх педагогічний зміст та навчально-виховний потенціал; визначено можливості використання дидактичної спадщини С. Черкасенка в практиці сучасної початкової школи.

Уточнено та конкретизовано поняття „педагогічна” та „просвітницька” діяльність у контексті творчої спадщини С. Черкасенка.

Подальшого розвитку набуло дослідження ролі С. Черкасенка у сфері розбудови системи національної початкової освіти в Україні.

Практичне значення дослідження. Запропоновані в дослідженні матеріали про життя та творчу спадщину С. Черкасенка поглиблюють сучасні знання з історії вітчизняної педагогіки кінця ХІХ - початку ХХ сторіччя. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані у вищих навчальних закладах при викладанні курсів „Історія педагогіки”, „Історія України”, „Історія української літератури”, „Дидактика початкової школи”, „Теорія і методика викладання української мови та літератури”; при написанні навчальних посібників із історії освіти в Україні, антології вітчизняної педагогічної думки кінця ХІХ - початку ХХ сторіччя, монографії „Постать Спиридона Черкасенка на тлі розбудови системи початкової освіти в Україні”; при підготовці та перепідготовці вчителів початкових класів; при написанні кваліфікаційних робіт студентами й аспірантами гуманітарних вищих навчальних закладів; у контексті розширення музейних фондів, присвячених життю і творчості С. Черкасенка; для вдосконалення чинних програм навчання молодших школярів українській мові та літературі.

Матеріали дослідження впроваджувались у процесі фахової підготовки студентів Комунального вищого навчального закладу „Новобузький педагогічний коледж” (акт про впровадження № 107 від 27.05.2010 р.), Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (акт про впровадження № 11 від 07.10.2009 р.), у рамках проведення Всекримських науково-практичних конференцій „Молода наука Криму - 2007, 2008, 2009” на базі Національної академії природоохоронного і курортного будівництва (м. Сімферополь) (акт про впровадження № 1 від 11.05.2010 р.), у процесі діяльності Новобузького районного благодійного фонду імені С. Ф. Черкасенка (акт про впровадження № 1 від 10.02.2009 р.), Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (акт про впровадження № 1928 від 22.09.2010 р.); Єврейського університету міста Одеси Благодійної організації „Школа „Ор Самеах” (акт про впровадження № 9 від 22.04.2010 р.).

Достовірність результатів дослідження забезпечувалась методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних концептуальних положень; використанням взаємодоповнювальних методів дослідження, адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідалися на міжнародних „Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону” (Ялта, 2007, 2008, 2009), „Духовно-культурні цінності освіти і виховання” (Луганськ, 2009), „Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті болонського процесу” (Ялта, 2007, 2008, 2009); Всекримських „Молода наука Криму” (Сімферополь, 2007, 2008, 2009) науково-практичних конференціях; міжнародному науково-практичному симпозіумі „Теоретико-методологічні засади особистісного становлення дошкільника в полікультурному просторі соціуму в добу його освітніх трансформацій” (Берегово, 2008); конференціях професорсько-викладацького складу та засіданнях кафедри педагогіки Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта).

Публікації. Основні положення та результати відображено у 14 публікаціях автора (всі одноосібні), з яких 7 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 7 - у збірниках науково-практичних конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації - 216 сторінок, із них - 180 сторінок основного тексту. Список використаних джерел містить 345 найменувань. У дослідженні вміщено 4 таблиці, що займають 1 самостійну сторінку основного тексту. Робота містить 7 додатків на 7 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження; вказано хронологічні межі; подано інформацію про джерела дослідження, аргументований зв'язок роботи з науковими програмами й темами; розкрито наукову новизну, практичну значущість; відображено апробацію і впровадження результатів наукового пошуку в практику роботи закладів освіти; подано відомості про публікації автора та структуру роботи.

У першому розділі - „Історико-теоретичні основи дослідження проблем початкової освіти у творчій спадщині Спиридона Черкасенка” - здійснено історіографічний аналіз досліджуваної проблеми, схарактеризовано використані в роботі джерела, розкрито життєдіяльність С. Черкасенка, виокремлено провідні чинники становлення і формування світогляду педагога, публіциста, просвітянина, проаналізовано напрями і зміст його діяльності в Україні та еміграції, висвітлено роль С. Черкасенка у розвитку української початкової школи, досліджено погляди митця на педагогічні ідеї представників вітчизняної культурної еліти.

Аналіз наукової літератури дозволив дійти висновку, що спеціальні дослідження, присвячені педагогічній та просвітницькій спадщині С. Черкасенка в галузі початкової освіти, відсутні. Це пояснюється відносною новизною теми дослідження. До вивчення творчої спадщини С. Черкасенка вперше звернулися у 20-ті роки ХХ сторіччя В. Грушевський, С. Петлюра, С. Русова, Ю. Сірий, які розглядали його літературно-публіцистичну, театральну діяльність та окремі погляди на проблеми національної освіти. З 1996 року науковці Н. Антонець, С. Дяченко, Т. Жицька, Г. Калантаєвська В. Школа знову звертаються до вивчення спадщини С. Черкасенка. Проте, в цих дослідженнях розробляються окремі аспекти педагогічної спадщини С. Черкасенка, які мають неповний або фрагментарний характер.

Маловідому інформацію в дослідженні (архівні матеріали) почерпнуто у фондах Державних архівів мм. Миколаєва, Донецька, Києва, у яких містяться відомості, що характеризують просвітницьку, педагогічну, громадську діяльність С. Черкасенка. Особливу цінність становлять матеріали Новобузького благодійного фонду імені С. Ф. Черкасенка та матеріали Новобузького краєзнавчого музею, особистого фонду нащадків педагога (І. Анікушин, В. Черкасенко), що дають уявлення про життєві та громадянські позиції митця, систему родинного виховання, напрями громадсько-просвітницької діяльності С. Черкасенка в умовах національно-культурного відродження в Україні; його педагогічні ідеї; висвітлюють малодосліджені аспекти життєдіяльності педагога.

У розділі простежено основні віхи життя, творчості С. Черкасенка та становлення його як педагога, просвітянина, літературного діяча. Ретроспективний аналіз життєвого шляху С. Черкасенка здійснювався на основі архівних матеріалів, літературної, епістолярної спадщини, наукової і публіцистичної літератури, спогадів його внучатих племінників (І. Анікушин, В. Черкасенко), що дозволило виявити чинники, які впливали на формування світогляду С. Черкасенка: сім'я (духовна атмосфера якої характеризувалася глибокими традиціями та бажанням дати освіту дітям), оточуюче середовище, навчання в семінарії, спілкування з неординарними особистостями.

Доведено, що формуванню свідомості педагога як прихильника української ідеї, значною мірою сприяло навчання в Новобузькій учительській семінарії, авторитет учителів (К. Демидов, О. Крилов, І. Успенський, С. Чорний).

На основі всебічного аналізу документальних джерел висвітлено основні напрями громадсько-просвітницької діяльності С. Черкасенка як видатного діяча національно-культурного відродження: видавничо-педагогічний, громадсько-просвітницький, педагогічний, методичний.

Із позицій системно-історичного підходів визначено й обґрунтовано основні періоди просвітницько-педагогічної діяльності вченого, а саме:

- І період - літературний (написання поезій, художніх творів для дітей);

- ІІ - педагогічний (робота в початкових школах на Катеринославщині);

- ІІІ - суспільно-просвітницький (робота в редакції журналів „Світло”, „Рада”, „Засів”, „Сяйво”);

- IV - мистецько-педагогічний (робота в театрі М. Садовського, просвітницько-педагогічна діяльність в еміграції).

Під час джерелознавчих пошуків з'ясовано, що життєвий шлях С. Черкасенка був досить складним, але результативним. Навчаючись спочатку в двокласному училищі, а згодом - у Новобузькій учительській семінарії С. Черкасенко отримав ґрунтовні знання з теорії та практики вчительської діяльності, що стало підґрунтям його праці в початкових школах сіл Катеринославщини (Юзівки, Лідівїки, Новопавлівки, Василівки) та реальним утіленням у життя передових педагогічних ідей, поглядів на процес навчання, виховання та підготовки вчителів початкових класів до професійної діяльності в національній школі, сприяло створенню підручників для початкової школи та суспільно-політичній роботі С. Черкасенка у Всеукраїнській спілці вчителів.

Систематизація та узагальнення творчої спадщини С. Черкасенка в її динаміці на основі історико-структурного методу дозволили простежити становлення його педагогічних ідей та їх вагомість для розбудови національної початкової школи в Україні. Важливу роль у становленні С. Черкасенка-педагога, С. Черкасенка-громадського діяча відіграло творче та особисте спілкування з такими особистостями як Б. Грінченко, П. Капельгородський, Я. Чепіга, Г. Шерстюк та ін. Завдяки такому прогресивному оточенню С. Черкасенко формував та утверджував свої погляди й переконання, у тому числі й на систему народної освіти. Педагог діяв у контексті історичної боротьби за українську школу і, безумовно, як визначна особистість, не байдужа до долі своєї країни не міг не сприйняти ідеї передової інтелігенції і не включитись у процес розбудови й удосконалення української початкової школи.

С. Черкасенко вважав за необхідне створити систему виховання відповідно до національних традицій рідного народу, саме тому педагог розвивав ідеї народної освіти і виховання, виступаючи за формування у молодого покоління любові до вітчизни; відстоював необхідність навчання українською мовою, введення у навчальний процес початкової школи знань із народознавства, оскільки вважав, що подібні зміни дозволяють розв'язати цілий комплекс навчально-виховних завдань: виховання почуттів поваги до рідного краю, народу, відповідальності за майбутнє своєї країни.

Важлива ланка творчої спадщини С. Черкасенка - літературна творчість, у якій він, як і інші представники української педагогічної думки (Б. Грінченко, А. Крушельницький, С. Сірополко, Я. Чепіга), описуючи або моделюючи певну життєву ситуацію, намагались за допомогою художнього слова вплинути на дитячу душу, розкрити зміст моральних категорій, духовних цінностей, стимулювати юних читачів до роботи над собою.

Виявлено, що С. Черкасенко був не лише творцем власних педагогічних творів та ідей, а активно досліджував і творчі здобутки багатьох, важливих для розбудови народної освіти відомих вітчизняних педагогів, письменників, громадських діячів, прагнув провести аналіз їхніх думок та визначити ті ідеї, які були найбільш актуальними для тогочасної української початкової школи, мотивуючи можливості їх активного використання для вдосконалення системи української національної освіти.

У розділі доводиться, що працюючи у відомих мистецько-культурних та педагогічних періодичних виданнях, а саме: „Літературно-науковий вісник”, „Світло”, „Дзвін”, „Рада”, „Сяйво”, „Засів”, „Вільна українська школа” та ін., С. Черкасенко висвітлював: проблеми сучасної йому початкової школи; підготовки та перепідготовки вчителів; використання досвіду видатних педагогів, письменників, науковців у вихованні молоді; рекомендації щодо використання закордонних та вітчизняних досягнень у галузі педагогіки, методик навчання та виховання.

Зроблено висновок, що літературно-просвітницька, педагогічна та науково-методична спадщина С. Черкасенка - більш ніж 30 збірок творів прози, поезії, драматургії, публіцистики, сатири, літературної критики та журналістики, педагогічних праць (понад 70) - дозволили йому ввійти в когорту елітних українських письменників та педагогів, діяльність яких стала потужним каталізатором у боротьбі за національну початкову школу.

У другому розділі - „Науково-педагогічна, просвітницька та літературна діяльність Спиридона Черкасенка в контексті розбудови національної початкової освіти” аналізується науково-педагогічна, просвітницька та літературна діяльність С. Черкасенка в контексті розбудови системи національної початкової освіти в Україні першої чверті ХХ сторіччя, виявлено та схарактеризовано загальнопедагогічні погляди й освітньо-виховні ідеї С. Черкасенка, розкрито навчально-виховний потенціал його підручників для початкової школи, обґрунтовано внесок С. Черкасенка у розвиток сучасної національної початкової школи.

У розділі проаналізовано педагогічну спадщину С. Черкасенка, що дає змогу стверджувати про поєднання автором у власній діяльності ідей передової педагогічної думки з національним традиційним вихованням та формування особистості з потребами духовного відродження українського народу.

У ході дослідження з'ясовано, що педагог-просвітянин наголошував на необхідності вдосконалення початкової освіти, яка є запорукою інтелектуально-культурного розвитку нації. У своїх численних статтях С. Черкасенко підкреслював, що перед суспільством стоїть гостра проблема розбудови української національної початкової школи, яка базується на демократичних традиціях виховання гармонійної особистості й одночасно справжнього патріота своєї країни. Досягнення цієї мети С. Черкасенко вбачав у необхідності українізації початкової школи, розповсюдженні знань рідною мовою, виданні підручників для початкової школи.

Аналіз творчої спадщини Спиридона Феодосійовича Черкасенка дає змогу виділити основну ідею його педагогічного доробку, а саме - оновлення, розвиток і вдосконалення системи початкової освіти як ключової ланки освітньо-виховного процесу.

З'ясовано, що покращення ситуації зі станом народної початкової школи в Україні за часів життя С. Черкасенка було можливе лише з урахуванням новітніх поглядів на процес організації навчання, а саме - перегляд мети, змісту та основних завдань нової школи.

Проведене дослідження доводить, що С. Черкасенко у своїх працях звертав особливу увагу на необхідність розв'язання основних завдань, які висувалися в ті часи перед початковою школою, а саме:

- розумовий розвиток дитини з метою надання їй знань, які в подальшому вона зможе застосувати на практиці;

- духовний та моральний розвиток дитини як ключових чинників розвитку особистості;

- навчання і виховання дітей рідною мовою, що повинне бути підкріплене відповідними підручниками.

У розділі зазначається, що важливого значення у власній творчій спадщині С. Черкасенко надав учителю як ключовій фігурі навчально-виховного процесу. Аналіз творчої спадщини С. Черкасенка дав змогу виділити основні аспекти життя та професійної діяльності вчителів початкової школи першої чверті ХХ ст., на які митець звертав свою увагу, а саме:

- соціальне становище педагога в народних школах України;

- значення постаті вчителя в системі освіти; розподіл учительства за категоріями на основі їхньої мотивації до професійної діяльності;

- розуміння педагогами основних завдань підготовки дітей до дорослого життя;

- взаємодопомогу вчителів із метою покращення умов їхньої роботи. Поряд із аналізом складної соціально-економічної ситуації, в якій перебувало вчительство кінця ХІХ - початку ХХ сторіччя, педагог закликав свідому його частину не коритися суспільним утискам, а активно працювати на ниві освітянства, підвищувати свій професійний рівень, ставлячи за приклад таких педагогів як Б. Грінченко, Г. Шерстюк та ін.

Доведено, що Спиридон Феодосійович був автором оригінальної та неупередженої чотирирівневої класифікації вчителів відповідно їхнього ставлення до професійної діяльності, а саме:

- І категорія - ті, для кого вчителювання - можливість заробити на шматок хліба;

- ІІ категорія - ті, хто вважають педагогічну діяльність перехідним етапом до більш „кращої” професії;

- ІІІ категорія - люди, які ставляться до вчителювання з повагою, але не мають здібностей та знань;

- ІV категорія - свідомі педагоги, які в професії вбачають сенс власного життя).

Окреслені чотири категорії вчительства були характерними для освіти першої половини ХХ ст., проте такі педагоги зустрічаються і в сучасних українських навчальних закладах.

Своєрідна ознака педагогічного доробку Спиридона Черкасенка - практична спрямованість та методична обґрунтованість. Одним із головних напрямів педагогічної та просвітницької діяльності С. Черкасенка стало створення ним підручників для початкової школи, при написанні яких педагог користувався найновішими теоретичними здобутками сучасної на той час наукової думки. За десять років С. Черкасенком написано і видано 4 підручники, які потім неодноразово перевидавалися. Серед них „„Початок”. Граматка до науки читання й письма” (1918), „„Рідна школа”. Читанка перша” (1917), „„Рідна школа”. Читанка друга” (1918) та „„Рідна школа”. Читанка третя” (1919).

На особливу увагу заслуговують дидактичні особливості читанок, які своїм змістом переконливо підтверджують думку про те, що С. Черкасенко створював власні читанки зі знанням дитячої психології сприймання, вікових особливостей дітей, регіонально-національних особливостей їхнього життя. Методичне значення читанок розкривається завдяки формі подачі матеріалу (тексти та завдання до них) та реалізації принципів навчання: науковості (наявність у підручниках інформації з різних наукових сфер, наприклад, знайомство з елементами астрономії), доступності (легке тлумачення наукових понять), зв'язку навчання з життям (зв'язок знань із життям у сім'ї та в суспільному оточенні), народності (навчання рідною мовою на основі народних традицій), наочності (наявність великої кількості ілюстрацій - репродукції картин, сюжетні малюнки, фотографії), що дає змогу зробити висновок про можливість їх розгляду як універсального підручника для навчання в початковій школі.

Висвітлено внесок С. Черкасенка у розвиток педагогічної преси в Україні та еміграції, перебуваючи в якій педагог зосередив увагу на розробці питань національного виховання української молоді в іншому культурному оточенні.

Зазначено, що заслугою С. Черкасенка є спроби підвищити рівень викладання української мови, підготовка читанок, адже, на його думку це мало сприяти формуванню, зростанню мовленнєвої культури дітей, вихованню почуттів поваги до традицій свого народу, розвитку національної гордості, формуванню громадянських якостей.

Аналіз педагогічного доробку С. Черкасенка свідчить, що митець був прихильником народної школи і виступав за тісний взаємозв'язок науки і практики. В сучасних умовах визначення стратегії національної освітньої політики, пошуку шляхів реалізації мети щодо підвищення якості навчально-виховного процесу в початковій школі, формування професіоналізму вчителя початкової школи педагогічні ідеї С. Черкасенка набувають особливої актуальності, а використання його науково-педагогічної спадщини сприятиме ефективності сучасних перетворень освіти України в силу її актуальних та концептуальних ознак.

ВИСНОВКИ

Дослідження присвячене історико-теоретичному обґрунтуванню ролі С. Черкасенка в історії вітчизняної педагогічної думки та визначенню можливостей використання творчої спадщини вченого в навчально-виховному процесі сучасної початкової школи.

1. Аналіз творчої спадщини С. Черкасенка доводить, що вчений став одним із основоположників системи сучасної національної початкової школи в Україні, оскільки педагогу вдалося не лише довести необхідність реформування початкової освіти, а й концептуально обґрунтувати власні ідеї навчання та виховання молоді на національній основі, рідною мовою, з використанням відповідних підручників, що в свою чергу доводить актуальність вивчення творчої спадщини педагога. У зв'язку з оновленням освітньо-виховного процесу в Україні особливо важливого значення набуває вдосконалення саме початкової освіти як основного етапу становлення гармонійно розвиненої особистості.

2. На основі аналізу літературних джерел визначено теоретичні положення дослідження педагогічної, громадсько-просвітницької та літературно-публіцистичної діяльності С. Черкасенка; вивчено стан досліджуваної проблеми у науковій, педагогічній, краєзнавчій літературі та періодичних виданнях. Доведено, що громадсько-педагогічну діяльність С. Черкасенка висвітлено дослідником Н. Антонець, педагогічну частково розглянуто науковцями Г. Васьковичем, О. Сухомлинською, С. Фальовою, однак, наявні наукові розвідки не достатньо висвітлюють життєвий шлях, педагогічну, громадсько-просвітницьку діяльність С. Черкасенка спрямовану на розбудову національної початкової школи.

3. У дослідженні на основі маловідомого матеріалу проаналізовано життєвий шлях та творчу діяльність С. Черкасенка, розроблено її періодизацію: 1-й етап (1886-1895 рр.) - отримання педагогічної професії (початкове училище, Новобузька вчительська семінарія); 2-й етап - (1895-1910 рр.) педагогічна діяльність у початкових школах Катеринославщини; 3-й етап - (1910-1919 рр.) суспільно-просвітницька, видавничо-педагогічна, літературно-публіцистична діяльність в Україні; 4-й етап - (1919-1940 рр.) просвітницько-громадська, мистецька та видавнича діяльність в еміграції.

Виявлено базові чинники формування науково-педагогічного світогляду митця (родинне виховання, соціальне оточення, освіта та позитивний приклад викладачів Новобузької учительської семінарії (К. Демидов, О. Крилов, І. Успенський, С. Чорний та ін.), які сприяли становленню світоглядних позицій, моральних переконань, формуванню наукових інтересів, самостійності наукових пошуків, педагогічних ідей С. Черкасенка стосовно початкової школи.

Теоретичне дослідження дозволило встановити, що творча діяльність С. Черкасенка складалася з двох взаємопов'язаних ланок - педагогічної та громадсько-просвітницької. Проаналізовано основні напрями та зміст педагогічної й громадсько-просвітницької діяльності вченого в умовах національно-культурного відродження нації. Розкрито зміст педагогічної діяльності С. Черкасенка, що включала такі напрями:

- викладацький (вчителювання в селах Улянівка, Василівка, Юхів, Лідіївські копальні та ін., робота на вчительських курсах);

- виховний (виховання національної свідомості, патріотизму в учнів);

- науково-теоретичний (розробка основних ідей реформування початкової школи, висвітлення проблем початкової школи на з'їздах учителів та в періодичній літературі);

- навчально-методичний (створення підручників та книг для початкової школи).

Основними напрямами громадсько-просвітницької роботи педагога були:

- громадський (членство у Всеукраїнській спілці вчителів, спрямоване на практичне втілення демократичних норм та прогресивних організаційних принципів функціонування початкової школи; просвітницька робота з батьками дітей);

- журналістський (робота у відомих на той час журналах „Світло”, „Вільна українська школа”, „Сяйво”, „Книгар” та газетах „Рада”, „Дзвін”);

- літературний (видання циклу творів для дітей, віршів, романів, п'єс, драматичних творів).

4. На основі історико-ретроспективного аналізу досліджено погляди С. Черкасенка на педагогічні ідеї таких представників вітчизняної культурної еліти середини ХІХ - початку ХХ сторіччя як Л. Глібов, Б. Грінченко, М. Дмитрієв, М. Драгоманов, М. Коцюбинський, Леся Українка, М. Пирогов, Л. Толстой, К. Ушинський, Й. Федькович, Я. Чепіга, Г. Чупринка, Т. Шевченко, Г. Шерстюк та ін. У власній творчій діяльності С. Черкасенко прагнув провести аналіз їхніх думок та визначити ті підходи, які були найбільш актуальними для тогочасної української початкової школи (доступність навчання для всіх верств населення, отримання грамоти рідною мовою, врахування вікових, соціальних особливостей дітей, використання фольклору в процесі навчання), мотивуючи можливості їх активного використання для вдосконалення системи української національної освіти.

5. Системний аналіз педагогічних поглядів С. Черкасенка дозволив схарактеризувати основні проблеми тогочасної початкової школи, які порушував педагог та вказував на можливі шляхи розв'язання, а саме:

- відсутність україномовних підручників та навчання російською мовою;

- недостатній рівень знань учителями навчальних предметів та необхідність удосконалення їхньої підготовки до професійної діяльності;

- низька зацікавленість батьків у результатах навчання своїх дітей;

- мізерне фінансування освіти з боку держави;

- низька відповідність змісту навчання умовам тогочасного життя.

6. У дослідженні визначено внесок С. Черкасенка у розвиток вітчизняного підручникотворення на основі створених педагогом підручників для початкової школи та читанок, що були ілюстрованими популярними виданнями українською мовою, розрахованими на учнів молодшого шкільного віку; ґрунтувались на принципах доступності, наочності, науковості, практичності, культуровідповідності, народності; були позитивно схарактеризовані критиками; мали доступну ціну й були розраховані на таких дітей, які тільки починали знайомитися з наукою так, і для тих, хто хотів поглибити власні знання. Читанки С. Черкасенка можна і сьогодні вважати повноцінним підручником для української початкової школи.

7. Доведено актуальність та обґрунтовано основні педагогічні ідеї С. Черкасенка та можливості їх використання в процесі вдосконалення вітчизняної початкової освіти: українізація початкової школи, створення мережі регіональних початкових шкіл для україномовних учнів, навчання школярів рідною (українською) мовою, наявність підручників українською мовою; розширення громадської та освітньої діяльності початкової школи; підвищення кваліфікації вчителів; використання новітніх методів навчання; свобода творчості; необхідність державної підтримки педагогів.

Встановлено, що педагогічні ідеї С. Черкасенка співпадають із основними положеннями концепцій національного та громадянського виховання особистості, Базового компоненту початкової освіти, зокрема, такими, як організація навчально-виховного процесу в початковій школі з урахуванням національно-освітніх традицій та ідеалів, формування національної свідомості особистості, прищеплення любові до української мови, народних традицій, спрямованість процесу навчання на розвиток пізнавальних інтересів учнів.

Здійснений науковий пошук не претендує на всебічний розгляд педагогічної, громадсько-просвітницької, літературно-публіцистичної діяльності С. Черкасенка. Подальшого дослідження потребують питання методики викладання рідної (української) мови у початкових школах на основі підручників (читанок) педагога, дослідження виховного впливу художньої творчості С. Черкасенка на учнів початкової школи.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСВІТЛЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

Вишневський В. А. Актуальність вивчення творчої спадщини С. Черкасенка на сучасному етапі розвитку національної початкової школи / В. А. Вишневський // Науковий вісник Південоукраїнського державного університету ім. К. Д. Ушинського. Випуск 12. - Одеса, 2008. - С. 133-136.

Вишневський В. А. Ідея національного виховання в педагогічній спадщині Спиридона Черкасенка / В. А. Вишневський // Науковий вісник Прикарпатського університету. Педагогіка. Випуск ХІХ-ХХ. - Івано-Франківськ, 2008. - С. 302-307.

Вишневський В. А. Всеукраїнська спілка вчителів як відправна точка освітньої діяльності Спиридона Черкасенка / В. А. Вишневський // Гуманізація навчально-виховного процесу: Збірник наукових праць. - Вип. ХLIV/ За заг. ред. проф. В. І. Сипченка. - Слов'янськ : СДПУ, 2009. - С. 83-88.

Вишневський В. А. Реалізація педагогічних ідей Тараса Шевченка у творчому розумінні Спиридона Черкасенка / В. А. Вишневський // Теорія та методика навчання та виховання: Збірник наукових праць / За ред. член-кор. АПН України Г. В. Троцко. - Харків, 2009. - Вип. 24. - С. 21-29.

Вишневський В. А. „Початок” як відправна точка педагогічного подвижництва Спиридона Черкасенка / В. А. Вишневський // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: Збірник наукових праць / Гол. редактор: Г. П. Шевченко. - Вип. 1(30). - Луганськ : вид-во СНУ ім. В. Даля, 2009. - С. 8-14.

Вишневський В. А. Історіографія проблеми дослідження творчої спадщини Спиридона Черкасенка / В. А. Вишневський // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. - Зб. статей: Ялта : РВВ КГУ, 2010. - Вип. 24. - Ч. 2. - С. 219-228.

Вишневський В. А. Результати дисертаційного дослідження з теми: „Проблеми початкової освіти у творчій спадщині Спиридона Черкасенка” / В. А. Вишневський // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. - Зб. статей. - Ялта : РВВ КГУ, 2010. - Вип. 28. - Ч. 1. - С. 38-41.

Вишневський В. А. Постать Спиридона Феодосійовича Черкасенка (1876-1940) в контексті української педагогічної думки. - Мат. наук.-практ. конф. „Професіоналізм педагога в контексті європейського вибору України”. -Ялта, 2007. - С. 144-146.

Вишневський В. А. Педагогічна діяльність Спиридона Феодосійовича Черкасенка в доеміграційний період. - Матеріали Всекримської наукової конференції „Молода наука Криму 2007”. - Сімферополь, 2007. - С 28-30.

Вишневський В. А. Постать Спиридона Черкасенка на тлі українського національного відродження. - Матеріали Всекримської наукової конференції „Молода наука Криму - 2008”. - Сімферополь, 2008. - С 41-44.

Вишневський В. А. Роль Спиридона Черкасенка в контексті української педагогічної думки - Матеріали наук.-практ. конф. „Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу”. - Ялта, 2008. - С. 70-73.

Вишневський В. А. Той самий Свій Спостережливий Педагог, Театрал, Провінціал як гордість Новобузького краю // Вперед. - 2008. - №№ 68-69, 23 серпня. - С. 4.

Вишневський В. А. Роль Новобузької учительської семінарії в становленні Спиридона Черкасенка як письменника та педагога // Вісник молодого науковця. - Зб. статей. - Ялта : РВВ КГУ, 2009. - Вип. 1. - С. 17-22.

Вишневський В. А. С. Черкасенко про педагогічну та просвітницьку діяльність хірурга Миколи Пирогова. - Матеріали Другої Всеукраїнської (V Всекримської) наукової конференції „Молода наука - 2009”. - Сімферополь, 2009. - С 11-13.

АНОТАЦІЇ

Вишневський В. А. Проблеми початкової освіти у творчій спадщині Спиридона Черкасенка. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта). - Ялта, 2010.

Дисертацію присвячено актуальній проблемі вивчення, узагальнення та систематизації провідних ідей С. Черкасенка - одного з основоположників розбудови національної початкової школи в Україні. У дослідженні визначено теоретичні засади педагогічної, літературної просвітницької спадщини С. Черкасенка; проаналізовано соціально-культурні умови кінця ХІХ - початку ХХ сторіччя як підґрунтя становлення педагогічних ідей С. Черкасенка; здійснено аналіз життєвого шляху педагога; розкрито зміст науково-педагогічних ідей ученого щодо національної початкової освіти й виховання; підготовки вчителів для початкової школи та розробки підручників.

Ключові слова: педагогічні погляди С. Черкасенка, початкова освіта, просвітницька та наукова діяльність, національна школа, народне виховання, рідна мова.

Вишневский В. А. Проблемы начального образования в творческом наследии Спиридона Черкасенко. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. - Республиканское высшее учебное заведение „Крымский гуманитарный университет” (г. Ялта). - Ялта, 2010.

В диссертации в результате историографического анализа исследуемой проблемы проанализировано жизнь и деятельность выдающегося украинского педагога, публициста, писателя, общественного деятеля С. Черкасенко (1876-1940). Определены основные факторы становления, формирования мировоззрения и творческих идей педагога: семья, обучение в Новобугской учительской семинарии; общественно-педагогическое движение конца ХІХ - начала ХХ ст. за создание национальной системы образования; пробуждение национального самосознания; демократизация взглядов на народное образование и проблемы создания украинской национальной школы. Проанализировано содержание и основные направления деятельности С. Черкасенко в Украине и в эмиграции, роль педагога в развитии начальной украинской школы, создании учебников для украинской начальной школы.

Охарактеризовано основные направления педагогической и просветительной деятельности С. Черкасенко: работа в начальной школе сел Лидиевка, Васильевка, Ульяновка, Юзовка; общественно-просветительская работа среди взрослого населения Екатеринославской губернии; членство во Всеукраинском союзе учителей; работа в научно-педагогических журналах „Світло”, „Засів” та ін.; методическая деятельность по созданию учебников для начальной школы с учетом национального компонента и возрастных особенностей детей.

Педагогическое наследие С. Черкасенко занимает особое место в процессе становления национальной начальной школы. В диссертационном исследовании отражено вклад педагога в реформирование национального начального образования, его идеи гуманистического обучения на родном языке и воспитания подрастающего поколения на народных традициях с учетом достижений в психолого-педагогической науке. Сравнительный анализ педагогических идей С. Черкасенко, а также педагогических концепций ведущих педагогов-новаторов конца ХІХ - начала ХХ в. позволил сделать вывод об общности их взглядов и плодотворном синтезе научных поисков.

Круг научных интересов С. Черкасенко был широкомасштабным и многоуровневым: изучал идеи известных педагогов (Н. Пирогова, С. Русовой, Л. Толстого, К. Ушинского и др.), писателей (Л. Глебова, Леси Украинки, И. Федьковича, Т. Шевченка и др.); исследовал вопросы этнопедагогики, истории педагогики; разрабатывал проблемы педагогики, дидактики, в частности дидактики начальной школы.

Рассматривая вклад С. Черкасенко в развитие украинской школы, следует отметить разработку им учебников для начальных классов. Анализ учебников для начальной школы (читанок), созданных С. Черкасенко, дает возможность свидетельствовать об их большом значении в контексте развития начального образования, т.к. учебники были основаны на принципах народности, доступности, культуросоответствия, учитывали возрастные особенности школьников.

Патриотическая позиция, глубокие знания лучших достижений национальной и мировой педагогики позволили С. Черкасенко охарактеризовать, изложить основополагающие теоретические положения построения национальной (украинской) начальной школы, однако идеи педагога не вошли в массовую практику отечественного образования в силу незаинтересованности тоталитарных правящих кругов в их реализации.

Концептуальный характер и прогностичность педагогических взглядов С. Черкасенко позволяют утверждать, что правильное, выверенное, согласованное с задачами практики и опытом развития отечественной системы образования изучение проблемного поля научных исследований педагога, практическая реализация его основных положений способствуют дальнейшему развитию и усовершенствованию национальной начальной школы. Идеи С. Черкасенко находят дальнейшее развитие в теории и практике современной школы: обеспечение обучения на родном языке и с учетов жизненного опыта ребёнка, индивидуализация обучения, использование в учебно-воспитательном процессе разнообразных форм и видов творческой активности учащихся, национальное воспитание как важный аспект духовного развития школьника и т.д.

Ключевые слова: педагогические взгляды С. Черкасенко, начальное образование, просветительская и научная деятельность, национальная школа, народное воспитание, родной язык.

Vyshnevsky V. A. The problems of the elementary school in Spyrydon Cherkasenko's heritage. - Manuscript.

The dissertation for the Degree of the Candidate of Pedagogical Sciences on specialty 13.00.01 - „General Pedagogics and the History of Pedagogics”. - The Republican high educational institution “The Crimean University of Humanities” (Yalta). - Yalta, 2010.

The dissertation is devoted to the relevant problem of study, generalization and systematization of S. Cherkasenko's leading ideas, the founder of the national elementary school development in Ukraine. The theoretical principles of the pedagogical, literary and educational heritage of S. Cherkasenko are determined in the dissertation; social and cultural terms of the end of the XIXth century and the beginning of the XXth century are analyzed as the ground for the formation of S. Cherkasenko's pedagogical ideas, the analysis of S. Cherkasenko's course of life was presented, the essence of the scientific and pedagogical ideas of national elementary education, the teacher training for the elementary school and composing of the textbooks was revealed in the paper.

Key words: pedagogical views of S. Cherkasenko, elementary education, enlightening and scientific work, national school, national education, mother tongue.

Размещено на Allbest.ru

...