Релігійне виховання в закладах загальної середньої освіти Федеративної Республіки Німеччини: 1945-2005 років

Размещено на http://www.allbest.ru/

РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 261.5(430)„1945/2005”

13.00.01 - „Загальна педагогіка та історія педагогіки”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

РЕЛІГІЙНЕ ВИХОВАННЯ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ФРН : 1945 - 2005 РОКІВ

Артерчук Тетяна Олександрівна

Рівне - 2011



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті „Острозька академія”, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Жуковський Василь Миколайович, Національний університет „Острозька академія”, декан гуманітарного факультету.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Тхоржевська Тетяна Дмитрівна, Київський національний лінгвістичний університет, професор кафедри психології і педагогіки;

кандидат педагогічних наук Завальнюк Андрій Ростиславович, Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука, доцент кафедри романо-германської філології.

Захист відбудеться „5” травня 2011 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 47.053.01 у Рівненському державному гуманітарному університеті за адресою: 33028, м. Рівне, вул. С. Бандери, 12.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Рівненського державного гуманітарного університету за адресою: 33028, м. Рівне, вул. Остафова, 31.

Автореферат розісланий „4” квітня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Ю. М. Галатюк



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. У роки незалежності Україною взято курс на інтеграцію до європейського співтовариства. Спільним корінням і підвалиною культури й державності європейських народів є християнство. У контексті європейського партнерства одним зі стратегічних завдань української освіти стало виховання високоморальних громадян, які могли б налагоджувати міжлюдські й міжнаціональні взаємовідносини, сприяти суспільно-економічному та культурному розвитку нашої держави. Виконання цього важливого завдання значно ускладнене духовною й культурною кризами в нашій країні: розмиванням світоглядних орієнтирів суспільства, девальвацією моральних цінностей. За таких умов запорукою ефективної розбудови Української держави та її успіху на світовій політичній арені є пріоритет духовного й морального виховання підростаючого покоління.

Усе більше українських педагогів переконуються в ефективності вічних християнських цінностей у духовному вихованні молоді. Починаючи з 90-х рр. ХХ ст. у школах України викладаються курси християнсько-світоглядного, культурологічного та освітньо-виховного спрямування. На використання релігійної етики у вихованні підростаючого покоління орієнтують Закон України „Про свободу совісті та релігійні організації” (№ 987-XII від 23 квітня 1991 р.), Указ Президента України „Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій” (№ 279 від 21 березня 2002 р.), „Концептуальні засади вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах предметів духовно-морального спрямування” (від 29 червня 2006 р.). Проте виховання учнів на основі християнських цінностей не отримало належного втілення в педагогічну практику через брак адекватної нормативно-правової бази, недостатню наукову розробку, слабке методичне та матеріально-технічне забезпечення, відсутність відповідних педагогічних кадрів та програми їх підготовки.

У пошуку українською школою відповідей на виклики сучасності привертає увагу німецький досвід релігійного виховання учнів. Упродовж 1945 - 2005 рр. у Німеччині християнські моральні цінності були покладені в основу стратегії розвитку освіти. Швидким повоєнним відновленням та високим культурним рівнем сьогодні ФРН багато в чому завдячує конструктивній церковно-державній співпраці. У Німеччині накопичено сучасні ефективні методи релігійного виховання, функціонує розвинена система професійної освіти релігійно-педагогічних кадрів, наявна ґрунтовна нормативно-правова база та теоретико-методологічне забезпечення викладання релігії у світській школі. Досвід цієї країни заслуговує педагогічного осмислення й творчого використання в українській освіті.

Стан дослідження проблеми. Питання освіти й виховання в німецькій школі вивчали в різний час українські та російські дослідники. Проте до кінця 80-х рр. ХХ ст. у працях Л.Боярської, В.Виноградова, Б.Вульфсона, З.Малькової, С.Мєтліної, С.Мусіної, О.Стряпан, І.Трилінського, Т.Яркіної німецький досвід релігійного виховання досліджувався ідеологічно заангажовано. У 90-х рр. ХХ - на початку ХХІ ст. у працях українських та російських науковців вивчалася система освіти в ФРН (Г.Андрощук, Н.Ахтамзян, Ф.Апіш, Б.Мельниченко, А.Джуринський, Н.Кузьменко, О.Матвієнко, Л.Писарєва, А.Сбруєва, М.Тихонова, І.Шимків), історія освіти й виховання (А.Духовнєва, О.Новакова, А.Пискунов), зміст освіти (М.Авраменко, Н.Воробйова, І.Іванова, О.Кашуба, О.Локшина, Т.Хоменко).

Окремі аспекти релігійного виховання висвітлювалися українськими дослідниками С.Бєловою, М.Желуденко, В.Єленським, Л.Куліковою, Н.Лавриченко в межах питань філософії освіти. Сучасний стан релігійного виховання в закладах загальної середньої освіти ФРН був предметом розгляду вітчизняного вченого І.Ковровського, а також російських - О.Зайцевої, Ф.Козирєва, О.Орлової.

Аналіз розвитку релігійного виховання в закладах загальної середньої освіти ФРН базується на наукових студіях у галузі релігійної педагогіки, що здійснюють німецькі вчені К.Веґенаст (K.Wegenast), К.Ґретляйн (C.Grethlein), Р.Лахман (R.Lachmann), Ґ.Лемерман (G.Lдmmermann), Н.Метте (N.Mette), М. Ротґанґель (M.Rothgangel), Г.-Ф.Руп (H.-F.Rupp), Ф.Швайцер (F.Schweitzer). Особливо плідним дослідження історії релігійного виховання було після 60-х рр. ХХ ст. у працях таких німецьких науковців, як: Ґ.Адам (G.Adam), П.Біль (P.Biel), А.Роґенкамп-Кауфман (A.Roggenkamp-Kaufmann), В.Сімон (W.Simon). Праці німецьких дослідників характеризувалися тим, що євангельське та католицьке релігійне виховання вивчалися в них окремо (євангельське: В.Бартоломеус (W.Bartholomдus) Ґ.Боквольдт (G.Bockwoldt), Е.-К.Гельмрайх (E.-C.Helmreich), Д.Штод (D.Stoodt); католицьке: В.Есер (W.-G.Esser), А.Леплє (A.Lдpple), Ф.Мерц (F.Mдrz), Е.Файфель (E.Feifel). Частина досліджень німецьких науковців була обмежена окремим регіоном Німеччини: Ґ.Бютнер (G.Bьttner) - Баден-Вюртемберг, М.Домсген (M.Domsgen), Д.Поллак (D.Pollack) - колишня НДР, М.Лідке (M.Liedtke) - Баварія, Г.Шмідт (H.Schmidt) - Гессен, Гамбург, Баварія, Рейнланд-Пфальц, Північний Рейн-Вестфалія, М.Шпіс (M.SpieЯ) - Бремен.

Аналіз вітчизняної і зарубіжної педагогічної літератури та дисертаційних досліджень свідчить про те, що, незважаючи на низку праць, які розкривають окремі аспекти релігійного виховання в німецьких закладах загальної середньої освіти, в Україні відсутні цільові, системні дослідження релігійного виховання німецьких учнів як історико-педагогічної проблеми. Так, не були проаналізовані теоретико-методологічні засади, суспільно-історичні передумови, зміст, форми, методи, етапи релігійного виховання в ФРН у другій половині ХХ - на початку ХХІ ст., не виявлені шляхи використання позитивних елементів німецького досвіду в українській школі. Враховуючи актуальність та недостатнє вивчення німецького досвіду релігійного виховання в українській педагогічній науці, обрано тему дисертаційного дослідження „Релігійне виховання в закладах загальної середньої освіти ФРН: 1945 - 2005 рр.”.

Мета дослідження - здійснити історико-педагогічний аналіз змісту, форм і методів євангельського й католицького релігійного виховання в навчально-виховному процесі німецьких закладів загальної середньої освіти в 1945 - 2005 рр.

Мета дослідження обумовила розв'язання таких завдань:

- проаналізувати стан наукової розробки проблеми в теорії та практиці релігійного виховання засобами вивчення предметів „євангельська релігія”, „католицька релігія” в німецьких закладах загальної середньої освіти другої половини ХХ - початку ХХІ ст. у вітчизняній та зарубіжній літературі;

- уточнити зміст понять „релігія”, „релігійність”, „релігійне виховання” у вітчизняній педагогіці та німецькій теорії релігійного виховання учнів;

- визначити суспільно-політичні передумови формування системи релігійного виховання в німецькій школі;

- обґрунтувати основні етапи релігійного виховання шкільної молоді в ФРН у 1945 - 2005 рр.;

- розкрити зміст, форми й методи релігійного виховання в закладах загальної середньої освіти ФРН на кожному з виділених етапів;

- виявити можливості творчого використання позитивних елементів німецького досвіду релігійного виховання учнів в Україні.

Об'єктом дослідження є процес релігійного виховання в закладах загальної середньої освіти ФРН у другій половині ХХ - на початку ХХІ ст.

Предметом дослідження є зміст, форми й методи релігійного виховання в закладах загальної середньої освіти ФРН у 1945 - 2005 рр.

Методологічною основою дослідження є системно-генетичний підхід до проблеми релігійного виховання, який базується на принципах науковості, системності, історизму, єдності теорії та практики; філософські та педагогічні ідеї про використання релігійних цінностей у духовно-моральному вихованні та про духовне відродження українського народу, на яке орієнтують концептуальні положення Національної доктрини розвитку освіти, Національної програми виховання дітей та учнівської молоді в Україні, „Концептуальні засади вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах предметів духовно-морального спрямування” (29 червня 2006 р. протокол № 8/1-2); педагогічні положення про використання та розвиток у національній освіті соціально значимого зарубіжного досвіду виховання.

Методи дослідження. Для досягнення визначеної у дисертації мети й розв'язання поставлених завдань використовувався комплекс методів, які доповнювали один одного й забезпечили можливість належного пізнання й розкриття предмета наукового пошуку, зокрема: теоретичний, історико-педагогічний аналіз літературних джерел: державних документів про освіту, української, російської, німецької історико-педагогічної, релігійно-педагогічної, теологічної літератури, педагогічної періодичної преси, який допоміг визначити стан наукового дослідження проблеми, виділити етапи, форми, методи релігійного виховання учнів; причинно-наслідковий аналіз педагогічних явищ, у ході якого використовувався індуктивний метод, завдяки чому були виявлені критерії поділу релігійного виховання в закладах загальної середньої освіти ФРН у 1945 - 2005 рр. на основні етапи та розкритий зміст шкільного курсу релігії, а також дедуктивний метод, який дав можливість простежити особливості перебігу процесу релігійного виховання на окремих етапах історичного розвитку німецького суспільства й виховного процесу в німецькій школі; системний підхід до об'єкта дослідження; системно-генетичний підхід, який забезпечувався використанням синхронного та діахронного аналізу під час з'ясування складових та основних ланок системи релігійного виховання в ФРН та синтезу, що забезпечило розуміння релігійного виховання в ФРН як системи, яка розвивається в часі.

У дослідженні використовувалися такі емпіричні методи педагогічного дослідження, як: педагогічне спостереження, аналіз документів педагогічного процесу, навчальних планів із предметів „євангельська релігія” та „католицька релігія”, інтерв'ювання, експертна оцінка компетентних осіб, бесіди з учителями та учнями, узагальнення даних офіційної статистики, результатів опитувань з різних аспектів виховного процесу та суспільного життя. німецький школа євангельський релігійний

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні вченої ради Національного університету „Острозька академія” (протокол № 10 від 25 травня 2006 р.), входила до плану науково-дослідної роботи кафедри психолого-педагогічних дисциплін Національного університету „Острозька академія” і є складовою колективної теми „Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика” (протокол № 5 від 11 травня 2006 р.) та погоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології НАПН України (протокол № 7 від 26 вересня 2006 р.).

Хронологічні межі дослідження охоплюють період з 1945 по 2005 рр. Нижня межа досліджуваного періоду зумовлена відновленням релігійного виховання в закладах загальної середньої освіти Німеччини після закінчення Другої світової війни у 1945 р., яке було припинене в час існування „Третього рейху” (1933 - 1945 рр.). Верхня межа дослідження пов'язана з новими кардинальними перетвореннями в німецькій освіті (введенням єдиних стандартів шкільної освіти в 2005 р. та впровадженням типового навчального плану з релігії), культурною інтеграцією країни та екуменічним зближенням євангельської та католицької релігійної педагогіки, обранням Римським папою представника німецької католицької церкви та початок правління першої жінки-канцлера А.Меркель, глобалізацією та стандартизацією освіти, діалогом східної та західної культур.

Організація дослідження. Науково-дослідна робота проводилася протягом 2005 - 2010 рр.

На першому етапі (2005 - 2007 рр.) здійснювалося обґрунтування проблеми дослідження, проводився теоретичний аналіз філософської, богословської, історико-педагогічної літератури з обраної проблеми; визначалися концептуальні засади, об'єкт, предмет, мета й завдання дослідження, понятійний апарат.

На другому етапі (2007 - 2008 рр.) були розроблені базові теоретичні положення, вивчався зміст релігійного виховання в ФРН, велося оформлення матеріалів дослідження, здійснювався моніторинг правильності дослідницького пошуку.

На третьому етапі (2008 - 2010 рр.) було здійснено вивчення шкільної практики викладання релігійного виховання під час стажування в загальноосвітніх навчальних закладах ФРН, проведено теоретичний аналіз результатів, їх формулювання й впровадження у практику.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що в ньому вперше у вітчизняній педагогічній науці здійснено історико-педагогічний аналіз змісту, форм і методів євангельського й католицького релігійного виховання в навчально-виховному процесі німецьких закладів загальної середньої освіти в 1945 - 2005 рр.; на основі вивчення важливих суспільно-політичних подій та педагогічних явищ, що започатковували нові якісні перетворення в системі релігійної освіти, методологічних засад розвитку релігійної освіти (підходів, засобів, принципів, змісту, форм і методів релігійного виховання учнів), навчально-методичного забезпечення релігійної освіти (навчальних планів, підручників), кількісних та якісних змін (кількості представників різних конфесій, державно-церковних відносин, участі церкви в житті суспільства, відомостей про духовно-моральний рівень молодого покоління) обґрунтовано основні етапи історичного розвитку релігійного виховання в закладах загальної середньої освіти в Німеччині в означений період (І-й етап консерватизму у вихованні й реставрації освітньої системи - 1945 - кінець 60-х рр. ХХ ст., ІІ-й етап лібералізації у вихованні й секуляризації суспільної свідомості - кінець 60-х рр. ХХ ст. - 1990 р., ІІІ-й етап релігійного екуменізму та інтеграції культур - 1990 - 2005 рр.); розкрито такі особливості розвитку релігійного виховання в означений період, як: присутність церкви в школі (І-й етап), викладання релігії на науковому рівні (ІІ-й етап), розуміння релігійного виховання як комунікації (ІІІ-й етап); на кожному з виділених етапів проаналізовано класно-урочну та позакласні форми релігійного виховання учнів, розкрито зміст релігійного виховання в німецьких закладах загальної середньої освіти, виявлено методи й засоби релігійного виховання учнів; узагальнено перспективи використання позитивних елементів німецького досвіду релігійного виховання учнів в Україні.

Конкретизовано зміст понять „релігія”, „релігійність”, „релігійне виховання” в німецькій теорії релігійного виховання школярів та в вітчизняній педагогічній науці; окреслено суспільну й педагогічну мету релігійного виховання учнів, проаналізовано суспільно-політичні й соціокультурні чинники розвитку релігійного виховання в Німеччині в 1945 - 2005 рр.

Знайшли подальший розвиток висвітлення історії німецького шкільництва та визначення місця й ролі релігії в системі загальної середньої освіти. До наукового обігу української педагогічної думки введено маловідомі й зовсім невідомі в Україні джерела, факти, теоретичні ідеї, напрацьовані німецькими релігійними педагогами.

Джерельна база дослідження. Тема дисертаційного дослідження вимагала ознайомлення з джерельною базою історії Німеччини, філософії освіти, історії педагогіки, педагогіки та теології, релігієзнавства, соціології, релігійної педагогіки, історії церкви, яка б у синтезі сприяла вивченню проблеми релігійного виховання в історії німецьких закладів загальної середньої освіти. При написанні дисертації були використані офіційні документи й матеріали про виховання в німецьких школах, зокрема: Основний Закон ФРН, конституції федеральних земель, закони про освіту та релігійне виховання дітей, рішення Федерального конституційного суду ФРН; звіти Конференції міністерств культури, рішення церковних синодів, папські енцикліки щодо релігійного виховання учнів; науково-літературні джерела, документи й матеріали, зокрема концепції релігійного виховання, праці німецьких педагогів та теологів про релігійне виховання дітей; періодичні педагогічні, теологічні, релігійно-педагогічні, соціологічні видання „Шлях освіти”, „Педагогіка і психологія”, „Рідна школа”, „Освіта”, „Директор школи, ліцею, гімназії”, „Народна освіта”, „Шлях освіти”, „Труди Київської духовної академії”, „Педагогика”, „Народное образование”, „Православный вестник”, „Arbeiten zur historischen Religionspдdagogik“, „Marburg Journal of Religion”, „Die Denkschriften der Evangelischen Kirche in Deutschland”, „Informationen zum Religionsunterricht”, „Erziehungswissenschaft”, „Theologia Practica”, „Zeitschrift fьr Soziologie”, „Zeitschrift fьr Pдdagogik und Theologie (ZPT)”, „Religionspдdagogische Beitrдge”, „Religion Heute”, „Religionsunterricht“; статистичні дані про розвиток німецької освіти; про роль церкви у вихованні дітей та стан викладання шкільного курсу „релігія”, про девіантну поведінку учнів; інформаційні ресурси мережі Інтернет.

Фактичний педагогічний матеріал отримано в результаті аналізу науково-педагогічних матеріалів ЦНБ НАН України ім. В.І. Вернадського, наукової бібліотеки Національного університету „Острозька академія”, Рівненської обласної державної бібліотеки; Німецької національної бібліотеки в м. Берліні, галузевої наукової бібліотеки теологічного факультету Берлінського університету ім. А.Гумбольдта, Берлінського педагогічно-теологічного інституту, університету м. Оснабрюк, релігійно-педагогічного інституту „Локум”, Інституту ім. Я.А.Коменського, Кассельського релігійно-педагогічного інституту, відділу євангельської релігійної педагогіки у Східній Фрисландії (м. Ауріх).

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що сформульовані на основі проведеного дослідження положення й висновки відтворюють цілісну картину історії релігійного виховання в закладах загальної середньої освіти ФРН, його змісту, форм, методів, засобів, що дозволяє забезпечити наукову інтерпретацію релігійного виховання школярів в історії німецької освіти в 1945 - 2005 рр., дає нові матеріали для осягнення його закономірностей як системи, що розвивається, і як суспільного явища, що буде корисним для розвитку системи духовно-морального виховання в українській школі. Одержані результати можуть бути використані в подальших дослідженнях з теорії та історії педагогіки, філософії освіти, порівняльної педагогіки з релігійно-педагогічної проблематики й, зокрема, релігійного аспекту духовно-морального виховання. У зв'язку з викладанням в українській школі основ християнської етики, матеріали роботи можуть бути застосовані в навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів при розробці лекційних курсів та спецсемінарів, а також при написанні навчально-методичної літератури, присвяченої різним педагогічним аспектам виховання в німецьких закладах загальної середньої освіти.

Результати дисертаційного дослідження впроваджені в навчальний процес Національного університету „Острозька академія” (довідка № 328 від 03.12.2010 р.), Відкритого міжнародного університету розвитку людини „Україна” (довідка № 01/21-217 від 02.06.2010 р.), Рівненського інституту Київського університету права НАН України (довідка № 01-403 від 27.10.2010 р.), Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 1268 від 13.12.2010 р.), Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 6/4-849 від 20.12.2010 р).

Вірогідність, об'єктивність і достовірність отриманих результатів та висновків дослідження забезпечувалися використанням відповідних методів, адекватних меті дослідження й визначеним завданням; теоретичним аналізом широкої джерельної бази, зокрема нормативних і звітних документів, статистичних матеріалів, архівних даних, педагогічних, теологічних, релігійно-педагогічних, філософських, історичних, соціологічних, культурологічних, релігієзнавчих, політологічних праць; участю дисертанта в обговоренні проблем релігійного виховання з німецькими релігійними педагогами з різних регіонів країни; бесід, спостереження протягом відвідування занять у німецьких закладах загальної середньої та теологічно-педагогічної освіти, апробацією результатів у виступах на конференціях, лекціях для студентів педагогічних спеціальностей та працівників освіти.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри психолого-педагогічних дисциплін Національного університету „Острозька академія”, на засіданнях об'єднання вчителів християнської етики відділу освіти МГО „Надія - людям” (м. Рівне), на наукових міжнародних конференціях: „Парадигма Творення в сучасній науці: на шляху до інтегрованого світогляду” (м. Острог, 2008 р.), „Європа: об'єднавчі процеси і християнські цінності” (м. Львів, 2009 р.), „Простір гуманітарної комунікації: трансформація академічного дискурсу” (м. Київ, 2009 р.), всеукраїнських науково-практичних конференціях „Молодь і проблеми входження України у світовий культурний простір” (м. Рівне, 2005 р.), „Культура ХХІ століття: стан, проблеми, перспективи” (м. Рівне, 2008 р.), „Українська культура в контексті глобалізаційних трансформацій” (м. Рівне, 2009 р.), VІ всеукраїнській науково-практичній конференції „Духовна культура України: реалії та перспективи” (м. Рівне, 2010 р.), підсумкових наукових викладацько-студентських конференціях „Дні науки в Національному університеті „Острозька академія” (м. Острог, 2006 - 2011 рр.); були використані при виданні навчально-методичного посібника „Релігійне виховання у закладах загальної середньої освіти ФРН (друга половина ХХ - початок ХХІ сторіччя)”, а також відтворені в публікаціях автора.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладені в 13 публікаціях (з них 6 - у збірниках, затверджених ВАК України).

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і літератури (314 найменувань, із них: німецькою мовою - 170, російською - 75, українською - 69), додатків. Основний зміст дисертації викладений на 182 сторінках тексту.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, проаналізовано стан розробки наукової проблеми, окреслено хронологічні та територіальні межі дослідження, його джерельну базу, сформульовано об'єкт, визначено предмет, поставлено мету й завдання дослідження, проаналізовано методологічну та теоретичну базу, указано наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи, наведено дані про впровадження й апробацію результатів дослідження.

У першому розділі - „Теоретико-методологічні засади релігійного виховання в закладах загальної середньої освіти ФРН у 1945 - 2005 рр.” - указано на неповне розкриття питання розвитку релігійного виховання учнівської молоді в Німеччині в 1945 - 2005 рр. у вітчизняній науково-педагогічній літературі, зокрема недостатнє вивчення змісту, форм та методів релігійного виховання в цій країні, а також на наявність великої кількості німецькомовних релігійно-педагогічних джерел за темою дослідження, не введених до вітчизняного наукового обігу, проаналізовано їх значущість для подальшого дослідження релігійного виховання в Німеччині.

У роботі зазначено, що дослідниками історії релігійного виховання в ФРН у 1945 - 2005 рр. були Б.Вульфсон, А.Джуринський, О.Зайцева, І.Ковровський, Н.Лавриченко, З.Малькова, О.Орлова, Т.Яркіна. Відзначено, що в наукових дослідженнях німецької системи освіти таких вітчизняних учених, як: А.Абашкіна, М.Авраменко, Н.Ахтамзян, Л.Боярська, О.Желуденко, О.Кашуба, З.Малькова, О.Матвієнко, С.Мусіна, Л.Писарєва, А.Пискунов, А.Сбруєва, С.Синенко, Т.Хоменко, становлення релігійного виховання в Німеччині розглядається лише в загальних рисах.

У ФРН релігійне виховання в цей період вивчали Ґ.Адам (G.Adam), К.Веґенаст (K.Wegenast), К.Ґретляйн (C.Grethlein), Р.Лахманн (R.Lachmann), А.Леплє (A.Lдpple), Ґ.Лемерман (G.Lдmmermann), К.-Е.Ніпков (K.-E.Nipkow), В.Сімон (W.Simon), Ф.Швайцер (F.Schweitzer), Б.Шрьодер (B.Schrцder). Розвиток релігійного виховання на території Східної Німеччини за часів існування НДР досліджували Г.Альдеберт (H.Aldebert), М.Домзґен (M.Domsgen).

У дисертаційному дослідженні проаналізовано визначення понять „релігія”, „релігійність”, „релігійне виховання” у вітчизняній, а також російськомовній педагогічній літературі, здійснено порівняння цих визначень із їх аналогами в німецькомовній науковій літературі, розглянуто розвиток зазначених понять у німецькій релігійній педагогіці протягом другої половини ХХ - початку ХХІ ст., уточнено зміст, який вкладають у ці поняття німецькі дослідники.

У роботі доведено, що становлення та розвиток релігійної освіти в Німеччині в 1945 - 2005 рр. були зумовлені об'єктивними суспільно-політичними передумовами: це - тісна церковно-державна співпраця в галузі освіти, захист прав вихованців (Конституція, шкільне законодавство, конкордати та церковні угоди, церковне право); обов'язкове вивчення предметів „євангельська релігія”, „католицька релігія” в німецьких закладах загальної середньої освіти другої половини ХХ ст. - початку ХХІ ст.; відведення церкві та релігійному вихованню провідної ролі в духовному відродженні нації після закінчення Другої світової війни в ФРН та, навпаки, відсторонення церкви від участі в народній освіті в соціалістичній НДР; конфлікт старшого й молодшого поколінь у 70-ті рр. ХХ ст., протест проти релігійного виховання, яке носило індоктринаційний характер та проти самої церкви як берегині підвалин старого суспільного ладу; інтеграція атеїстичної та релігійної культур колишньої НДР та ФРН після об'єднання країни, впровадження західнонімецької моделі шкільної освіти на території колишньої НДР у 90-х рр. ХХ ст.; міцні християнські традиції та водночас секуляризація суспільної свідомості, розмитість у ній понять про суть церковного віровчення на зламі тисячоліть.

У другому розділі - „Етапи розвитку релігійного виховання в ФРН у другій половині ХХ - на початку ХХІ ст.” - розглянуто концептуальні засади релігійного виховання, сформульовані методикою викладання релігії в школі, його форми, зміст і методи, вимоги до підготовки вчителів релігії з боку держави та церкви на кожному з виділених етапів. Розкрито особливості розвитку теорії релігійного виховання в означений період, якими стали присутність церкви в школі в перші повоєнні роки; викладання релігії на науковому рівні в 60-ті рр. ХХ ст.; розуміння релігійного виховання як комунікації в 1990 - 2005 рр.

З'ясовано, що до інваріантного компоненту в програмі загальноосвітньої школи входив, у переважній більшості федеральних земель, конфесійний курс релігії, що відвідувався учнями залежно від їхньої релігійної приналежності. Після 70-х рр. ХХ ст. учні, які не належали до євангельської чи католицької конфесій, могли замість уроку релігії відвідувати неконфесійний предмет, який у різних федеральних землях називався по-різному: „Етика”, „Норми та цінності”, „Філософія”. У НДР у 1945 - 1952 рр. викладався шкільний предмет „Християнське віровчення”, а після 1990 р. було введено урок релігії та урок етики. У Бремені традиційно викладався неконфесійний курс „Біблійна історія”, в якому вивчалися основні положення християнства, але не загострювалася увага на міжденомінаційних відмінностях. У Берліні факультативне викладання предмета духовно-морального спрямування забезпечувалося силами місцевих християнських громад, а наприкінці ХХ ст. ще мусульманською громадою та Берлінським гуманістичним товариством. Релігійне виховання також здійснювалося в позакласній роботі в таких формах, як: шкільне богослужіння, церковні свята, церковні дитячі богослужіння, уроки недільної школи, церковні літні табори, клуби, дитячі та підліткові релігійні організації.

Виявлено, що викладачами в навчальних закладах були випускники теологічних факультетів державних університетів, у початковій школі - церковних релігійно-педагогічних інститутів.

Доведено, що на кожному з виділених етапів розвитку релігійного виховання в закладах загальної середньої освіти ФРН мали місце певні особливості в розвитку концепції, змісту, форм та методів релігійного виховання учнів.

На першому етапі (1945 р. - кінець 1960-х рр.) євангельські та католицькі педагоги розуміли релігійне виховання школярів як проповідь Євангелії, упокорення учня перед Богом та освячення розуму учнів дією Святого Духа, наставництво церквою охрещених у ній дітей, її юних членів, яке мало літургійну форму. Всередині 50-х рр. ХХ ст. увагу релігійних педагогів було зосереджено на дослідженні Біблії за допомогою методів герменевтики.

Аналіз підручників та навчальних програм із шкільного курсу релігії свідчить, що зміст уроків у цей час складався з вивчення Біблії, катехізису, основ віри, життя й діяльності християнської церкви та її історії. До програми релігійного виховання в НДР („Християнське віровчення”) протягом 1947 - 1952 рр. входили біблійні оповідання, історія церкви, катехізис, церковний спів та Соломонові приповістки.

Виявлено, що на другому етапі (кінець 1960-х рр. - 1990 р.) відбувалися інтенсивний пошук німецькими релігійними педагогами нових інтерактивних підходів до релігійного виховання, модернізація змісту курсу релігії, переосмислення його завдань євангельською та католицькою церквами Німеччини.

З'ясовано, що в НДР положення про право на релігійне виховання дітей не було перенесене до нової Конституції (6 квітня 1968 р.). Після приходу в 1970 р. до влади Е.Хонеккера було посилено атеїстичну пропаганду. Уроки релігії в державних закладах освіти було скасовано, а проти церковних занять з дітьми велася інформаційна війна.

Дослідження показало, що у ФРН увагу релігійних педагогів було зосереджено на проблемно-тематичному вивченні релігії. Зміст Біблії та віровчення викладали, виходячи з тем та проблем сучасності, які хвилювали підростаюче покоління. Згідно з новою методикою, не учні повинні були розуміти Біблію, а Біблія мала дати відповіді на сучасні та майбутні потреби школярів. Релігійна освіта школярів була складовою загальної освіти, покликаною дати відповіді на релігійні або життєво важливі питання про істину, добро, сенс життя, майбутнє.

Виявлено, що на третьому етапі (1990 - 2005 рр.) релігійне виховання опинилося під впливом культурної інтеграції країни, екуменічного зближення церков, глобалізації, стандартизації освіти, діалогу культур. Релігійні педагоги вважали передумовою релігійного виховання розуміння учнями значення релігійних символів, образів та ритуалів і можливість їх свідомого відтворення в практичному релігійному житті. Вони розвинули теорію дослідження релігійної символіки. Педагоги розглядали релігію як знакову систему, яку потрібно вивчати у взаємозв'язку з іншими знаковими системами в людському суспільстві, а також обґрунтували повернення до оповідання - первинної форми біблійної мови, та до спілкування - основного шляху до розуміння основ теології.

Аналіз шкільних програм з курсу релігії в німецькій школі свідчить про тісні міжпредметні зв'язки з гуманітарними та природничими дисциплінами при вивченні таких тем, як: еволюціоністська та креаціоністська парадигми походження життя, проблема захисту довкілля, наукова та професійна етика. Зміст релігійної освіти включав знання біблійного сюжету, символу віри, моральних заповідей, історії й організації церкви, християнського коріння європейської культури, віровчення світових релігій.



ВИСНОВКИ

Здійснене дисертаційне дослідження релігійного виховання в закладах загальної середньої освіти ФРН у 1945 - 2005 рр. дозволяє сформулювати такі висновки.

1. Аналіз стану розробленості проблеми релігійного виховання в німецьких закладах загальної середньої освіти другої половини ХХ - початку ХХІ ст. дав змогу виявити в порівняльно-педагогічних дослідженнях радянського періоду тенденційний підхід до вивчення релігійного виховання, констатувати недостатній рівень наукової розробки проблеми в сучасній українській педагогіці, розкрити методологічну значимість релігійної педагогіки в організації процесу релігійного виховання школярів у Німеччині. Виявлено, що з 60-х рр. ХХ ст. у працях німецьких дослідників намітилася тенденція до системного вивчення розвитку теорії та практики релігійного виховання, порівняльного аналізу євангельського й католицького релігійного виховання. Проведений аналіз літератури довів актуальність історико-педагогічного вивчення цієї проблеми.

2. Виявлено, що зміст поняття „релігійне виховання” був тісно пов'язаний із науковим визначенням понять „релігія”, „релігійність”, „освіта”, „виховання”. Поняття „релігія” було визначене як сукупність організованих й особистих форм богопоклоніння, проявів відношення людини до потойбічно-божественного, світоглядів та ідеологій.

Проведене дослідження дозволило розглядати релігійне виховання як систему педагогічних дій церкви, родини та школи, спрямовану на сприяння розвитку релігійності учня в контексті суспільно прийнятних норм релігійної моралі. Виявлено, що в німецькій релігійній педагогіці ХХ ст. відбулося розмежування понять „особиста віра” та „релігійна компетентність”. Релігійна компетентність учня була визначена як сукупність знань змісту Біблії, християнської традиції та історії церкви, яку учні повинні засвоїти на кожному віковому етапі, а також специфічних умінь та навичок, способів вираження власної релігійності.

3. Суспільно-історичними передумовами протягом трьох етапів безперешкодного розвитку релігійного виховання були: церковно-державна співпраця в галузі шкільної освіти; ґрунтовна законодавча підтримка конфесійного релігійного виховання в державних закладах освіти; високий ступінь децентралізації управління освітою, виключна компетентність місцевих міністерств та відомств із питань культури й освіти у справах релігійного виховання учнів; наявність інституту церковного членства й приналежність більшості населення до євангельської та католицької конфесій на першому й другому етапах, а також збільшення кількості неконфесійного населення та представників нехристиянських віросповідань у німецькому суспільстві; значний авторитет і суспільно-політичний вплив церков, широка суспільна підтримка релігійно-виховних традицій німецького народу; високі вимоги суспільства до духовно-морального виховання учнів; державне забезпечення релігійного або етичного виховання учнів на їхній вибір, організація підготовки та підвищення кваліфікації викладацьких кадрів, оцінювання успішності учнів, можливість складання випускного іспиту з предмету „релігія”.

4. Аналіз суспільно-політичних умов релігійного виховання в німецьких закладах загальної середньої освіти в 1945 - 2005 рр. дав змогу виявити такі особливості розвитку релігійного виховання в означений період, як присутність церкви в школі у перші повоєнні роки; викладанні релігії на науковому рівні у 60-ті рр. ХХ ст.; розуміння релігійного виховання як комунікації в 1990 - 2005 рр. та обґрунтувати основні етапи релігійного виховання.

- перший етап - 1945 р. - кінець 60-х рр. - пов'язаний із повоєнним відновленням освіти, масштабною програмою з перевиховання німецького суспільства після націонал-соціалістської індоктринації, відведенням церкві важливої ролі у вихованні підростаючого покоління, закріпленням права на релігійне виховання школярів в Основному Законі ФРН у 1949 р., членством більшості населення Німеччини в євангельській та католицькій церквах, суспільною ізоляцією церкви та скасуванням релігійного виховання в державних закладах освіти НДР упродовж 1952 - 1968 рр.;

- другий етап - кінець 60-х рр. - 1990 р. - характеризувався лібералізацією суспільної моралі, відходом німецького населення від церковного життя, поступовим зменшенням кількості членів християнських церков і зростанням кількості громадян нехристиянського віросповідання, введенням альтернативного курсу етики, розвитком церковних теологічно-педагогічних інститутів;

- третій етап - 1990 - 2005 рр. - розпочався з об'єднання ФРН та НДР у єдину державу й був позначений культурно-інтеграційними процесами в освіті та суспільстві, введенням уроку релігії на території колишньої НДР, тісною екуменічною співпрацею церков, інтеграцією предметів релігії та етики; введенням єдиного стандарту освіти.

5. У дослідженні проаналізовано зміст, форми та методи релігійного виховання на кожному з його етапів.

На першому етапі відбувалося педагогічне обґрунтування релігійного виховання в школі. Зміст релігійного виховання складався з вивчення Біблії, катехізису, основ віри, життя й діяльності християнської церкви та її історії. Основними формами релігійного виховання в школі були конфесійний урок релігії, який відбувався в формі богослужіння й мав назву „євангельське/католицьке наставництво”, шкільна меса. Методами релігійного виховання були проповідь, читання та заучування напам'ять текстів Біблії та катехізису, молитва, співи псалмів.

На початку другого етапу німецька релігійна педагогіка розвивалася на території ФРН. Зміст Біблії та віровчення викладалися, виходячи з тем та проблем сучасності, які хвилювали підростаюче покоління. Поряд із вивченням ключових біблійних текстів на уроці розглядали теми про сенс життя, смерть, людські взаємини, вибір майбутньої професії, патріотизм, антисемітизм, мир на землі, життя та історію церкви. Формами релігійного виховання були урок релігії, який викладався від першого класу до закінчення школи, шкільне душеопікунство, шкільне богослужіння, дні церкви, святкування релігійних свят, благодійні заходи, відвідування релігійних організацій, лікарень. Методами релігійного виховання були проповідь, бесіда, навчальна дискусія, робота з підручником та з біблійним текстом, демонстрація, ілюстрація, молитва, співи, виконання творчих робіт (творів, виробів, малюнків), рольова та дидактична гра, інсценування, запрошення гостей на урок, екскурсії до храмів власної та інших конфесій та релігій.

На третьому етапі передумовою релігійного виховання було розуміння учнями значення релігійних символів, образів та ритуалів й можливість їх свідомого відтворення в практичному релігійному житті. До змісту релігійного виховання поряд з основами віровчення, Біблією, історією та структурою церкви ввійшли такі теми як „Релігія”, „Сучасні світогляди та світові релігії”, „Релігія і наука”. Формами релігійного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів у ФРН були: обов`язковий конфесійний урок релігії (євангельської, католицької, у деяких регіонах православної, юдейської, а також ісламської), факультативне викладання світоглядного предмета місцевими релігійними громадами в Берліні; міжконфесійне християнське виховання в Бремені. Учителі використовували сучасні загальнодидактичні методи навчання, мультимедійні засоби навчання, міжпредметне навчання, індивідуальний підхід тощо.

Належний методичний рівень викладання релігії забезпечувався системою професійної підготовки вчителів релігії, яка складалася з трьох взаємопов'язаних складових: університетська теологічна освіта за фахом учитель релігії, університетська теологічна освіта служителів церкви й освіта в церковних теологічно-педагогічних інститутах. До вчителів релігії висувались вимоги єдності професійних та духовно-особистісних якостей. Кандидатура вчителя та зміст навчання узгоджувалися з церквою.

6. Детальний аналіз теорії й практики релігійного виховання учнівської молоді в Німеччині в 1945 - 2005 рр. дав змогу окреслити перспективи творчого використання досвіду релігійного виховання закладів загальної середньої освіти ФРН під час здійснення духовно-морального виховання в українській школі. Впровадження позитивних елементів німецького досвіду в Україні потребує розвитку кооперації та спільної відповідальності за духовно-моральне виховання молоді всіх виховних інституцій суспільства: родини, школи, церкви; використання виховного потенціалу релігійної етики в духовному відродженні нації; запровадження світського неконфесійного християнського виховання згідно з концепцією викладання предметів духовно-морального спрямування до змісту загальної середньої освіти; законодавчої підтримки викладання шкільних курсів духовно-морального спрямування з урахуванням міжнародних правових документів, вітчизняної культурної традиції та сучасних потреб українського суспільства; впровадження програми підготовки та підвищення кваліфікації відповідних педагогічних кадрів; міжнародний обмін досвідом, впровадження напрацьованих німецькими педагогами сучасних ефективних методів виховання дітей на основі християнських цінностей під час викладання факультативних курсів духовно-морального спрямування.

Здійснене дослідження не вичерпує питань, пов'язаних із релігійним вихованням учнів у ФРН. До перспективних напрямів подальших досліджень належать: вивчення особливостей реалізації релігійного виховання на території колишньої НДР, а також на окремих його етапах - у початковій, основній та старшій школі; розгляд концептуальних підходів сучасної німецької релігійної педагогіки; підготовка та підвищення кваліфікації релігійно-педагогічних кадрів у ФРН; релігійно-виховне значення змісту шкільної освіти загалом.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

Навчально-методичний посібник

1. Артерчук Т.О. Релігійне виховання у закладах загальної середньої освіти ФРН (друга половина ХХ - початок ХХІ сторіччя): навчально-методичний посібник /за ред. проф. В.М. Жуковського. - Рівне: ПП ДМ, 2010. - 180 с.

Публікації у фахових виданнях

2. Артерчук Т.О. Морально-етичне виховання у школах Німеччини: міжкультурні зв`язки / Т.О. Артерчук // Наукові записки. Національний університет „Острозька академія”. Серія: Психологія та педагогіка. - 2006. - Випуск 7. - С. 7 - 15.

3. Артерчук Т.О. Релігійне виховання як проблема у німецькій педагогіці / Т.О. Артерчук // Наукові записки. Національний університет „Острозька академія”. Серія : Психологія та педагогіка. - 2009. - Випуск 13. - С. 21 - 32.

4. Жуковський В.М., Артерчук Т.О. Етапи релігійного виховання школярів у ФРН у 1945-2010 рр. / В.М. Жуковський, Т.О. Артерчук // Наукові записки. Національний університет „Острозька академія”. Серія : Психологія і педагогіка. - 2010. - Випуск 15. - С. 53 - 63.

5. Артерчук Т.О. Релігійне виховання німецьких школярів в роки повоєнної реставрації 1945-1955 рр. / Т.О.Артерчук // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. - 2010. - Випуск 26. - С. 203 - 210.

6. Артерчук Т.О. Проблеми стандартизації навчального предмета „Релігія” у ФРН (кінець 50-х - 70-ті рр. ХХ ст.) / Т.О. Артерчук // Науковий вісник кафедри Юнеско КНЛУ. Серія: Філологія. Педагогіка. Психологія. - 2010. - Випуск 20. - С. 124 - 130.

7. Артерчук Т.О. Релігійне виховання учнівської молоді в Німеччині у 80 - 90-ті рр. ХХ ст. / Т.О.Артерчук //Директор школи, ліцею, гімназії. - 2010. - № 6. - С. 89 - 95.

Публікації в зарубіжних виданнях

8. Жуковский В.Н., Артерчук Т.А. Этапы религиозного воспитания школьников в ФРГ после 1945 г. / В.Н. Жуковский, Т.А. Артерчук // Вестник русской христианской гуманитарной академии. - 2010. - том 11. - Вып. 3. - С. 234 - 240.

9. Артерчук Т.А. Преподавание религии в немецкой системе среднего общего образования [Электронный ресурс] // Цивилизация - культура - образование: из прошлого в будущее [Текст]: Материалы Международной научн.-практ. конф. 30 марта 2009 г.: в 2 ч. / Урал. гос. пед. ун-т; отв. ред. А.Ф. Яфальян. - 2 ч. - Екатеринбург, 2009. - Режим доступа : http://www.yafalian.ru/konfer/091.pdf

Тези доповідей у збірниках наукових конференцій

10. Артерчук Т.О. Культурно-історичні передумови релігійного виховання шкільної молоді у ФРН та Україні у ХХІ столітті / Т.О. Артерчук // Актуальні питання культурології. Альманах наукового товариства „Афіна” кафедри культурології. Матеріали IV Всеукраїнської студентської наук.-практ. конф. „Культура ХХІ століття: стан, проблеми, перспективи” 12 - 13 листопада 2008 року. - 2008. - Випуск 7. - том ІІ. - С. 136 - 142.

11. Артерчук Т. Християнство та шкільна освіта у Німеччині у другій половині ХХ ст. / Т. Артерчук // Матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. „Парадигма Творення в сучасній науці: на шляху до інтегрованого світогляду” 28 - 29 листопада 2008 р. м. Острог. - С. 10 - 17.

12. Артерчук Т.О. Шляхи підготовки вчителів релігії в об'єднаній Німеччині / Т.О. Артерчук // Матеріали ІІ Міжнародної наук.-практ. конф. „Простір гуманітарної комунікації: трансформації академічного дискурсу” 23 - 25 жовтня 2010 р. м. Київ. - 2010. - С. 66 - 78.

Інші публікації

13. Артерчук Т. Урок релігії в державних загальноосвітніх школах Німеччини / Т.Артерчук // Слово вчителю. - 2008. - 3. - С. 22 - 27.



АНОТАЦІЇ

Артерчук Т. О. Релігійне виховання в закладах загальної середньої освіти ФРН: 1945-2005 рр. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01. - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Рівненський державний гуманітарний університет. - Рівне, 2011.

У дисертаційному дослідженні здійснено системний аналіз становлення та розвитку релігійного виховання в закладах загальної середньої освіти у ФРН в 1945 - 2005 рр. у контексті суспільно-політичних, соціальних та організаційно-педагогічних передумов. На основі аналізу архівних матеріалів, періодичних видань та німецькомовних джерел досліджено й охарактеризовано основні етапи становлення й розвитку теорії та практики євангельського й католицького релігійного виховання в закладах загальної середньої освіти в ФРН у 1945 - 2005 рр., розкрито зміст, форми й методи релігійної освіти, розроблено рекомендації щодо застосування досвіду релігійного виховання закладів загальної середньої освіти ФРН у духовно-моральному вихованні українських школярів.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані при підготовці навчальних посібників з історії педагогіки, християнської етики, історії релігійної освіти, історії культури Німеччини, філософії освіти тощо.

Ключові слова: релігійне виховання, урок євангельської релігії, урок католицької релігії, німецька релігійна педагогіка, організація навчально-виховного процесу, середні загальноосвітні навчальні заклади, ФРН.



Артерчук Т. А. Религиозное воспитание в учреждениях общего среднего образования ФРГ: 1945 - 2005 гг. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01. - общая педагогика, история педагогики. - Ровенский государственный гуманитарный университет. - Ровно, 2011.

В диссертационном исследовании осуществлен системный анализ становления и развития религиозного воспитания в учреждениях общего среднего образования в ФРГ в 1945 - 2005 гг. в контексте общественно-политических, социальных и организационно-педагогических предпосылок. На основании анализа архивных материалов, периодических изданий и немецкоязычных источников исследованы и охарактеризованы основные этапы становления и развития теории и практики евангельского и католического религиозного воспитания в учреждениях общего среднего образования в ФРГ в 1945 - 2005 гг., раскрыто содержание, формы, методы и средства религиозного образования, разработаны рекомендации по применению опыта религиозного воспитания учреждений общего среднего образования ФРГ в духовно-нравственном воспитании украинских школьников.

Результаты диссертационного исследования могут быть использованы при подготовке учебных пособий по истории педагогики, христианской этике, истории религиозного образования, истории культуры Германии, философии образования и т.д.

Ключевые слова: религиозное воспитание, урок евангельской религии, урок католической религии, немецкая религиозная педагогика, организация учебно-воспитательного процесса, средние общеобразовательные учебные заведения, ФРГ.



Arterchuk T.A. Religious education in institutions of general secondary education Federal Republic of Germany: 1945-2005 years. - Manuscript.

Thesis on the Candidate of Pedagogical Science degree in speciality 13.00.01. - General Pedagogics and History of Pedagogics. - Rivne State Humanitarian University. - Rivne, 2011.

The research carried out systematic analysis of the formation and development of religious education in institutions of secondary education in Germany in 1945 - 2005 years in the context of social, political, social, organizational and pedagogical assumptions. Content of the religious education, its main forms and methods on the definite stages of its development is explained in the thesis. Recommendations for the use of the experience of religious education in the institutions of general secondary education of Federal Republic of Germany in a spiritual and moral education of Ukrainian pupils have been developed.

Religious education in the German schools drew attention of home researches within general questions of foreign pedagogy. During soviet times scientists analyzed the purpose, tasks, and forms of religious education. Ideologically soviet scientists viewed religious education in Germany as a negative fact in bourgeois pedagogy. After 1990, German experience of religious education first drew attention of the followers from the practical point of view. One of the main principles used as a basis for historical analysis of religious education of schoolchildren in German researches are the changes in the theory of religious education and method of teaching Religion at school, and in ratio of the share of theology and the humanities in religious pedagogy. Studies of publications of German researches as well as of this country about problems of the history of religious education in FRG have revealed the need of modern Ukrainian pedagogy in systematization, analysis, and summarizing of development of school religious education in this country and the need in distinguishing the main criteria which its division into periods should correspond with.

...