Виховання шанобливого ставлення до матері у старших дошкільників

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність дослідження. Сучасна система дошкільної освіти потребує оновлення змісту і створення нових освітніх технологій, орієнтованих на соціалізацію дитини та становлення її особистості. Зважаючи на роль родини у цьому процесі в Концепції Державної цільової програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року виокремлюється завдання виховання в дітей шанобливого ставлення до родини як складник їхнього морального розвитку.

Натомість в епоху глобальних економічних і суспільних змін сім'я зазнає глибокої кризи, піддається процесам соціальної та духовної деформації. Відбувається руйнація усталених морально-етичних норм життєдіяльності родини через зростання нестабільності шлюбу, конфліктність у взаєминах між подружжям, батьками і дітьми, ігнорування батьківських обов'язків, зміну соціального та психологічного статусу батьків, що негативно позначається на ставленні дитини до родини та її виховних функцій.

Незважаючи на численність наукових напрацювань із проблеми морального виховання дитини, залишаються недостатньо вивченими особливості й основні напрями діяльності дошкільних навчальних закладів щодо виховання в дітей старшого дошкільного віку шанобливого ставлення до матері як важливого складника морального виховання; не розроблено методики, спрямованої на педагогічну підтримку батьків у вихованні в дітей означеної моральної якості. Таким чином, сучасні умови породжують низку суперечностей між: суспільною потребою покращення морального виховання дітей дошкільного віку і недостатньою ефективністю взаємодії суспільного і сімейного виховання в цьому процесі; між необхідністю виховання в дошкільників шанобливого ставлення до матері і відсутністю методики його забезпечення.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність педагогічних умов виховання шанобливого ставлення до матері у старших дошкільників.

Завдання дослідження:

1. Визначити зміст і структуру понять «шанобливе ставлення дитини до матері» і «вихованість в дитини шанобливого ставлення до матері»; уточнити співвідношення понять «відносини», «взаємовідносини», «ставлення».

2. Визначити компоненти, критерії, показники і схарактеризувати рівні вихованості у старших дошкільників шанобливого ставлення до матері.

3. Виявити й обґрунтувати педагогічні умови виховання у старших дошкільників шанобливого ставлення до матері.

4. Розробити й апробувати експериментальну модель і методику реалізації педагогічних умов виховання у старших дошкільників шанобливого ставлення до матері.

1. Теоретичні засади виховання шанобливого ставлення до матері у старших дошкільників

Розкрито сутність поняття «ставлення» в парадигмі морального виховання, розглянуто виховання шанобливого ставлення старших дошкільників до матері як педагогічну проблему, обґрунтовано педагогічні умови її вирішення.

Виховання дитини відбувається через сукупність формуючих і цілеспрямованих впливів усіх суспільних інститутів, що оточують її та забезпечують відтворення накопиченого соціально-культурного досвіду в її свідомості, способах поведінки та діяльності. У системі освіти воно здійснюється під певним соціальним і педагогічним контролем та реалізується через навчання й організацію життєдіяльності вихованців (Є. Бондаревська, Н. Голованова, О. Мудрик, О. Сухомлинська, Є. Шиянов та ін.). Результати виховання особистості виявляються в її вихованості, що характеризує ставлення людини до самої себе та довколишніх. Зважаючи на суспільну природу виховання, в основі такого ставлення - цінності, прийняті в суспільстві. У контексті загальної вихованості моральна вихованість - це здатність особистості свідомо відтворювати власну поведінку на засадах загальноприйнятих моральних якостей, норм і правил, адекватно оцінювати власну поведінку та поведінку довколишніх (Л. Артемова, О. Кисельова, В. Котирло та ін.).

У науковій літературі поняття «ставлення» використовують як видове щодо категорії «відносини» (І. Бех, О. Бодальов, Л. Божович, Н. Коломінський, Г. Люблінська, В. Семиченко, С. Рубінштейн та ін.) та, аналізуючи взаємодію людей, оперують її змістовими відтінками: «стосунки батьків і дітей» (Б. Ананьєв, О. Докукіна, В. Заслуженюк, М. Каган, Т. Кравченко, М. Обозов, В. Постовий, О. Хромова та ін.), «взаємини батьків і дітей» (Т. Алєксєєнко, М. Боришевський, В. Кравець, О. Кононко, О. Насонова, І. Сіданіч та ін.), «сімейні стосунки» (В. Оржеховська, Л. Повалій та ін.).

При визначенні змісту категорії «ставлення» було враховано, що це психологічне, внутрішнє переживання людиною зовнішньої дії, вибірковий характер якої виявляє своєрідність кожної конкретної особистості (О. Лазурський). Ставлення як психологічний феномен уявляє собою цілісну систему індивідуальних вибіркових свідомих зв'язків особистості з різними сторонами об'єктивної дійсності. Воно спрямовує поведінку і діяльність особистості, залучаючи до цього процесу її потреби, почуття, інтереси, мотиви та знання, а його усталеність є важливою характеристикою особистості як суб'єкта діяльності. Доведено, що ставлення особистості виступають системним утворенням, основи якого закладаються на ранніх етапах онтогенезу (О. Кононко, В. Маршицька, Ю. Приходько та ін.).

За своєю структурою будь-яке ставлення складається з трьох складників: світоглядно-пізнавального, емоційно-вольового та дієвого (Г. Люблінська). При цьому світоглядно-пізнавальний складник представлений такими якостями особистості, як пізнавальна активність, різноманітні пізнавальні інтереси, широта світогляду. Емоційно-вольовий - проявом моральних відчуттів людини, що простежуються в органічному злитті з вольовим зусиллям особистості, її свідомій дисципліні. У дієвому складнику ставлення виокремлено такі якості особистості, як самостійність і творча активність.

Отже, категорія ставлення є ключовою в формуванні і розвитку особистості, оскільки розкриває становлення смислового зв'язку, єдності людини і світу, самого змісту цієї єдності. Вона визначає: буде цей зв'язок морально-конструктивним чи деструктивним щодо індивіда (І. Бех). У цьому розумінні ставлення є вибірковою позицією однієї особистості щодо іншої в міжособистісних взаєминах.

Доведено, що розвиток у людини ставлень до інших людей випереджає формування інших ставлень (Б. Ананьєв, Л. Божович, В. М'ясищев та ін.). Наслідком цих ставлень є розвиток в особистості відчуття захищеності, створення сприятливої психологічної атмосфери для виявлення власного «Я». Подібний соціально-психологічний вплив на особистість можуть чинити люди, якщо вони стають авторитетними, шанованими й емоційно привабливими для неї.

Шанобливе ставлення входить до структури моральних якостей особистості. Повага, пошана до людини розглядається як один із найважливіших показників моральності, що передбачає такі відносини між людьми, за яких у відповідних діях, мотивах, а також в соціальних умовах життя суспільства визначається гідність і самоцінність будь-якої особистості.

Для дошкільників найближчі дорослі - батьки, члени родини, педагоги - відіграють вирішальну роль в усвідомленні і переживанні таких моральних почуттів як доброта, любов, щастя, гідність людини, честь роду, відданість батькам, вірність тощо (Т. Поніманська). Основу шанобливого ставлення до матері становить позитивне сприйняття дитиною емоційного, фізичного, психологічного образу матері, її статусу в родині і родинних відносинах. Це ставлення засноване на моральних знаннях і досвіді дитини та відображається в моральних учинках стосовно матері, безумовній повазі, турботі, гуманності, доброзичливості, довірі і допомозі. Результатом такого виховання є вихованість шанобливого ставлення до матері, що виявляється у відчутті і прояві дитиною поваги, пошани до матері, піклуванні, ніжності та турботі про неї.

Виховання у старших дошкільників шанобливого ставлення до матері потребує врахування вікових (підвищена рухова активність, довірливість, безпосередність, емоційність) та індивідуальних особливостей розвитку. Успішна реалізація процесу виховання у старших дошкільників шанобливого ставлення до матері потребує реалізації у виховному процесі таких педагогічних умов: інтеграція сімейного та суспільного виховання у процесі виховання шанобливого ставлення до матері у старших дошкільників; створення сприятливого психологічного клімату в дошкільному навчальному закладі та родині; суб'єкт-суб'єктна зорієнтованість відносин у системі «дорослий-дитина».

2. Експериментально-дослідницька робота з виховання шанобливого ставлення до матері у старших дошкільників

Описано організацію експериментального дослідження, вихідні рівні вихованості шанобливого ставлення до матері у старших дошкільників, експериментальну модель і методику реалізації педагогічних умов виховання шанобливого ставлення до матері у старших дошкільників, подано порівняльні результати рівнів вихованості шанобливого ставлення до матері у старших дошкільників до і після формувального експерименту.

Для дослідження рівнів вихованості шанобливого ставлення до матері в дітей старшого дошкільного віку було розроблено методику діагностування, що складалася з комплексу взаємодоповнюючих методів (бліц-питальник, спостереження за дітьми, створення уявних і реальних проблемних ситуацій, аналіз та розв'язання ігрових завдань, аналіз результатів продуктивної діяльності дітей, бесіди з дітьми і батьками).

Структура вихованості у старших дошкільників шанобливого ставлення до матері розглянута за інформаційно-змістовим, емоційно-ціннісним і поведінковим компонентами. Показниками вихованості шанобливого ставлення до матері за когнітивним критерієм виступили: наявність у дітей уявлень про шанобливе ставлення до матері; спроможність розуміти правильність учинків однолітків і власних стосовно матері; відповідність уявлень дітей про шанобливе ставлення до матері типовим проявами їхньої поведінки в реальних умовах життєдіяльності. За емоційно-почуттєвим критерієм: орієнтування в основних емоціях і почуттях матері, уміння їх визначати та адекватно реагувати на них; здатність відчувати і розуміти емоційний стан матері та причини, що його викликали; відчуття дитиною емоційно-почуттєвої єдності з матір'ю; ставлення до себе та матері як найвищої цінності; здатність до емоційного співпереживання матері; уміння усвідомлювати свої переживання і здатність керувати власними емоціями. За діяльнісним критерієм: уміння дитини надати безкорисливу допомогу матері в повсякденних ситуаціях; співвіднесення мотивів «хочу» і «потрібно»; уміння самостійно знаходити правильний вихід із ситуації, що передбачає моральний учинок стосовно матері; здатність давати мотивовану оцінку вчинкам стосовно матері.

На основі вищезазначених критеріїв і показників було схарактеризовано рівні вихованості шанобливого ставлення до матері в дітей старшого дошкільного віку (достатній, задовільний, низький).

До достатнього рівня вихованості шанобливого ставлення до матері віднесено дітей, що мають уявлення про шанобливе ставлення до матері; спроможні розуміти правильність учинків власних та однолітків стосовно матері; уявлення дітей про шанобливе ставлення до матері відповідає типовим проявам їхньої поведінки в реальних умовах життєдіяльності; орієнтуються в основних емоціях і почуттях матері, уміють визначати їх та адекватно на них реагують; відчувають і розуміють емоційний стан матері та причини, що можуть його викликати; відчувають емоційно-почуттєву єдність з матір'ю; ставляться до матері та до себе як найвищої цінності; здатні до емоційного співпереживання матері; усвідомлюють свої переживання, уміють керувати власними емоціями; готові надати безкорисливу допомогу матері у повсякденних ситуаціях, співвідносити мотиви «хочу» і «потрібно» та самостійно знаходити правильний вихід із ситуації, що передбачає моральний учинок стосовно матері; здатність давати мотивовану оцінку вчинкам стосовно матері.

Задовільний рівень вихованості шанобливого ставлення до матері притаманний дітям, які мають недостатні знання про шанобливе ставлення до матері, не завжди розуміють власні вчинки і вчинки своїх однолітків стосовно матері; уявлення дітей про шанобливе ставлення до матері не завжди відповідає типовим проявам їхньої поведінки в реальних умовах життєдіяльності; не достатньо орієнтуються в основних емоціях і почуттях матері, не завжди можуть їх визначати та адекватно на них відреагувати; недостатньо відчувають і розуміють емоційний стан матері та причини, що можуть його викликати; не в достатній мірі відчувають емоційно-почуттєву єдність з матір'ю; не завжди здатні до емоційного співпереживання матері; частково усвідомлюють свої переживання і не завжди уміють керувати власними емоціями; не завжди готові надати безкорисливу допомогу матері в повсякденних ситуаціях; часто керуються у своїй поведінці егоїстичними мотивами і не завжди вміють співвідносити мотиви «хочу» і «потрібно» та самостійно знаходити правильний вихід із ситуації, що передбачає моральний учинок стосовно матері; не завжди можуть давати мотивовану оцінку вчинкам стосовно матері.

Низький рівень вихованості шанобливого ставлення до матері мають старші дошкільники з обмеженим обсягом знань про шанобливе ставлення до матері; не спроможні оцінити вчинки однолітків та власні стосовно матері і дати їм правильну моральну оцінку; емоційна чутливість таких дітей зорієнтована на власні переживання; їм притаманні короткочасні емоційні відгуки на біль та горе матері або взагалі їх відсутність; не вміють чи не бажають надати безкорисливу допомогу матері в повсякденних ситуаціях; не вміють співвідносити мотиви «хочу» і «потрібно»; у своїй поведінці керуються суто егоїстичними мотивами; не можуть дати мотивовану оцінку вчинкам стосовно матері.

За результатами діагностування було визначено, що дошкільникам, в основному, притаманний задовільний (42% дітей ЕГ і 40,6% дітей КГ) та низький (37,7% дітей ЕГ і 38% дітей КГ) рівні вихованості шанобливого ставлення до матері. Достатній рівень було виявлено у 20,3% дітей ЕГ і 21,4% дітей КГ.

Робота з педагогами дошкільних навчальних закладів передбачала визначення уявлень вихователів щодо шанобливого ставлення дитини до матері та необхідності його виховання в дітей старшого дошкільного віку; аналіз методів, що застосовуються в умовах дошкільного навчального закладу для вирішення означеної проблеми. Задля реалізації цього блоку було вивчено і проаналізовано педагогічну документацію, проведено анкетування вихователів, бесіди з вихователями та спостереження за їхньою педагогічною діяльністю. Проведена робота з педагогами засвідчила неналежне ставлення вихователів до проблеми виховання в дітей шанобливого ставлення до матері, недосконале вміння педагогів визначати виховний потенціал різних видів діяльності та ігнорування у використанні комплексу адекватних виховній меті методів і прийомів.

Робота з батьками передбачала виявлення їхніх уявлень щодо виховання у старших дошкільників шанобливого ставлення до матері, особливостей сімейного виховання і батьківсько-дитячих взаємин; аналіз стилю спілкування батьків з дітьми та його впливу на виховання в дошкільників шанобливого ставлення до матері. Для реалізації цього блоку передбачалося використання комплексу методик (анкетування батьків, проективне інтерв'ю з дітьми (за О. Захаровим, В. Рибаковим), бесіди з батьками та спостереження). Узагальнення результатів виявило часткову обізнаність батьків щодо сутності поняття «шанобливе ставлення дітей до матері» і методів його ефективного виховання, а також недостатню роботу дошкільних навчальних закладів із сім'ями з метою надання їм допомоги у процесі виховання в дітей шанобливого ставлення до матері.

Реалізації формувального етапу експерименту передувала пропедевтична робота з вихователями дошкільних навчальних закладів, реалізована через організацію консультаційного центру «Виховуємо шанобливу людину», мета якого полягала в усвідомленні педагогами сутності поняття «шанобливе ставлення до матері»; їх підготовці до роботи за експериментальною методикою з метою виховання шанобливого ставлення до матері у старших дошкільників. Реалізація мети здійснювалася через різноманітні форми взаємодії експериментатора з педагогічним колективом: лекції, семінари-практикуми, тренінги, методичні консультації тощо.

Експериментальна модель реалізації педагогічних умов виховання у старших дошкільників шанобливого ставлення до матері обіймала три взаємопов'язаних етапи: інформаційно-збагачувальний, рефлексивно-діяльнісний та інтегративно-творчий.

Перший етап - інформаційно-збагачувальний - мав за мету дати дітям уявлення про шанобливе ставлення до матері, навчити їх адекватно оцінювати вчинки однолітків і давати мотивовану оцінку власним учинкам стосовно матері. Цей етап передбачав реалізацію педагогічної умови - інтеграція сімейного та суспільного виховання у процесі виховання шанобливого ставлення до матері у старших дошкільників. Провідною формою роботи виступили інтегровані заняття з різних розділів програми (художня література, розвиток мовлення, малювання). Змістовий аспект передбачав використання таких форм і методів роботи, як: читання та аналіз літературних творів моральної спрямованості, дидактичні ігри і вправи, досліди, ситуації морального вибору, повчальні історії, оформлення стенда.

Метою другого етапу - рефлексивно-діяльнісного - було навчити дітей орієнтуватися в основних емоціях і почуттях матері, формувати вміння їх визначати та адекватно реагувати на них, здатності відчувати і розуміти емоційний стан матері та причини, що можуть його викликати; розвиток у дитини відчуття емоційно-почуттєвої єдності з матір'ю; ставлення до себе і матері як найвищої цінності; здатності до емоційного співпереживання матері; уміння усвідомлювати свої переживання та здатності керувати власними емоціями. На цьому етапі реалізованао педагогічну умову - створення сприятливого психологічного клімату в дошкільному навчальному закладі та родині. Провідною формою роботи виступили інтегровані заняття з різних розділів програми (художня література, розвиток мовлення, малювання). Змістова лінія цього етапу полягала в застосуванні таких методів і прийомів, як: казкові подорожі, пальчикова гімнастика, психогімнастика, пантоміма, ігрові вправи, бесіди, проблемні ситуації, читання й обговорення літературного твору, інтерактивні та дидактичні ігри, придумування кінцівки казки.

Третій етап - інтегративно-творчий - передбачав систематизацію уявлень дітей про моральні норми поведінки, вироблення стереотипів і відпрацювання навичок шанобливої поведінки дошкільників стосовно матері. На цьому етапі реалізовано педагогічну умову - суб'єкт-суб'єктна зорієнтованість відносин у системі «дорослий-дитина». Змістова лінія полягала в застосуванні таких методів і прийомів: казкові подорожі, ігрові завдання, творчі розповіді, логічні ігри, вправи-драматизації, розігрування й аналіз конфліктних ситуацій, моделювання ситуацій, творчі ігри, ситуації морального вибору, вправи-драматизації, кросворди, метод словесної творчості на матеріалі художніх творів, свята та розваги.

Було проведено роботу з батьками, що мала за мету усунути прогалини у вихованні шанобливого ставлення до матері у старших дошкільників в умовах сім'ї. Педагогічна робота в цьому напрямі реалізована через застосування індивідуальних і колективних форм організації педагогічного процесу. З-поміж методів і прийомів педагогізації батьків пріоритетну роль відводилась інтерактивним (презентація родин, тренінги, «зустрічі на педагогічних посиденьках» тощо), спрямованим на стимуляцію пізнавальної діяльності батьків і залученню їх до активного процесу самостійного засвоєння та застосування знань. Вони спонукали батьків бути демократичними й обирати гуманістичний стиль спілкування з дітьми та іншими членами родини, приймати обдумані рішення, формували критичне мислення, виключали авторитарність і примусовість. Разом з тим, використано традиційні види і форми роботи з батьками вихованців, зокрема: колективні батьківські збори, конференції, лекції, бесіди, консультації тощо.

Прикінцевий зріз і здійснений порівняльний аналіз рівнів вихованості шанобливого ставлення до матері у старших дошкільників підтвердив, що проведена цілеспрямована педагогічна робота в експериментальній групі призвела до позитивних змін.

Кількісні показники достатнього рівня вихованості шанобливого ставлення до матері у старших дошкільників експериментальної групи після формувальної роботи значно перевищили показники дітей контрольної групи і відповідні показники, здобуті під час констатувального етапу експерименту. Достатнього рівня вихованості шанобливого ставлення до матері досягли 41,3% старших дошкільників експериментальної групи (на констатувальному етапі - 20,3%; рівень зріс на 21%), задовільний рівень вихованості шанобливого ставлення до матері виявили 49,6% дітей (на констатувальному етапі - 42%; рівень зріс на 7,6%), на низькому рівні вихованості шанобливого ставлення до матері залишилося 9,1% дітей (було - 37,7%; рівень зменшився на 25,6%). У контрольній групі достатнього рівня вихованості шанобливого ставлення до матері досягли 22,9% дітей (на констатувальному етапі - 21,4%; рівень зріс на 1,5%), задовільний рівень вихованості шанобливого ставлення до матері виявлений у 42,2% дітей (було - 40,6%; рівень зріс на 1,6%), низький - у 34,9% дітей (було 38%; рівень зменшився на 3,1%).

Отже, результати дослідження засвідчили ефективність моделі і методики реалізації педагогічних умов виховання у старших дошкільників шанобливого ставлення до матері.

Висновки

педагогічний шанобливий дошкільний

Дослідження присвячено проблемі виховання шанобливого ставлення до матері у старших дошкільників, у якому обґрунтовано й апробовано педагогічні умови, експериментальну модель і методику їх реалізації.

1. Шанобливе ставлення до матері - це складник моральної вихованості, що виявляється в позитивному сприйнятті дитиною емоційного, фізичного, психологічного образу матері, її статусу в родині і родинних відносинах. Воно засноване на моральних знаннях і досвіді дитини та відображається в моральних учинках стосовно матері, безумовній повазі, турботі, гуманності, доброзичливості, довірі і допомозі. Структуру цього ставлення утворюють світоглядно-пізнавальний, емоційно-вольовий і дієвий складники. Вихованість у дитини шанобливого ставлення до матері є результатом морального виховання, що виявляється у відчутті і прояві дитиною поваги, пошани до матері, піклуванні, ніжності та турботі про неї. У контексті виховання в дитини шанобливого ставлення до матері поняття «ставлення» є видовим щодо понять «взаємовідносини» і «відносини».

2. Вихованість шанобливого ставлення до матері у старших дошкільників виявляється через інформаційно-змістовий, емоційно-ціннісний і поведінковий компоненти. Підставою для оцінки рівнів цієї вихованості є когнітивний, емоційно-почуттєвий і діяльнісний критерії. Відповідно до цих критеріїв і показників (наявність у дітей уявлень про шанобливе ставлення до матері, спроможність розуміти правильність вчинків однолітків та власних стосовно матері, відповідність уявлень дітей про шанобливе ставлення до матері типовим проявами їхньої поведінки в реальних умовах життєдіяльності, орієнтування в основних емоціях і почуттях матері, уміння їх визначати та адекватно реагувати на них, здатність відчувати і розуміти емоційний стан матері та причини, що його викликали; відчуття дитиною емоційно-почуттєвої єдності з матір'ю, ставлення до себе та матері як найвищої цінності; здатність до емоційного співпереживання матері, уміння усвідомлювати власні переживання і здатність керувати власними емоціями; уміння дитини надати безкорисливу допомогу матері в повсякденних ситуаціях; співвіднесення мотивів «хочу» і «потрібно»; уміння самостійно знаходити правильний вихід із ситуації, що передбачає моральний вчинок стосовно матері; здатність давати мотивовану оцінку вчинкам стосовно матері) вихованість у старших дошкільників шанобливого ставлення до матері проявляється на достатньому, задовільному і низькому рівнях.

3. Педагогічними умовами, що забезпечують виховання у старших дошкільників шанобливого ставлення до матері є інтеграція сімейного та суспільного виховання у процесі виховання шанобливого ставлення до матері у старших дошкільників; створення сприятливого психологічного клімату в дошкільному навчальному закладі та родині; суб'єкт-суб'єктна зорієнтованість відносин у системі «дорослий-дитина». В організації виховного процесу їх реалізація відбувається за моделлю, що складається з інформаційно-збагачувального, рефлексивно-діяльнісного, інтегративно-творчого етапів і методики, що передбачає реалізацію педагогічних умов виховання шанобливого ставлення до матері у старших дошкільників.

4. За результатами експериментального дослідження доведено, що визначені педагогічні умови забезпечують виховання у старших дошкільників шанобливого ставлення до матері. Кількість дітей, які досягли достатнього рівня вихованості цього ставлення збільшилася в експериментальній групі на 21%, задовільного рівня - на 7,6%. На 25,6% зменшився відсоток дітей, віднесених до низького рівня. Натомість у контрольних групах не відбулося відчутних якісних і кількісних змін у рівнях вихованості в дітей шанобливого ставлення до матері: достатній рівень підвищився на 1,5%, задовільний рівень - на 1,6%; низький рівень знизився на 3,1%.

Дисертаційне дослідження не є повним і завершеним розв'язанням порушеної проблеми. Зважаючи на вікові та індивідуальні особливості розвитку дошкільників, перспективною є розробка методики виховання шанобливого ставлення до матері в дітей інших вікових груп, в умовах повної і неповної сім'ї, з урахуванням виховних впливів мас-медіа та ін.

Література

1. Бутенко О.Г. Формування культури материнства як психолого-педагогічна проблема / О.Г. Бутенко // Зб. наук. праць Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка. - Випуск 1. - Серія : Педагогічні науки. - Кременець, 2007. - С. 222-227.

2. Бутенко О.Г. Ідеал матері у контексті досвіду народної педагогіки та психолого-педагогічної науки / О.Г. Бутенко // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. - Умань : РВЦ «Софія», 2007. - Випуск 20. - С. 83-86.

3. Бутенко О.Г. Ідеї сімейного виховання в творчій спадщині просвітителів ХVІІІ ст. / О.Г. Бутенко // Рідна школа. - 2008. - № 1-2 (937-938). - С. 74-75.

4. Бутенко О.Г. Ідеї гендерного виховання у педагогіці В. Сухомлинського / О.Г. Бутенко // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» : наук.-теорет. зб. - Переяслав-Хмельницький, 2008. - Вип. 14. - С. 36-39.

5. Бутенко О.Г. Сім'я - провідна виховна інституція: історичний аспект / О.Г. Бутенко // Рідна школа. - 2009. - № 1 (950). - С. 73-75.

6. Бутенко О.Г. Повага до батьків як виховна проблема в історії педагогічної думки / О.Г. Бутенко // Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. - Випуск 157. - Серія : Педагогічні науки. - Черкаси, 2009. - С. 32-35.

7. Бутенко О.Г. Родина та її роль у вихованні шанобливого ставлення до матері / О.Г. Бутенко // Зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. - Умань : ПП Жовтий, 2009. - Ч. 2. - С. 48-54.

Размещено на Allbest.ru