Формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки

Предмет дослідження - методика формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки.

У вступі обґрунтовано актуальність, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи та наукову новизну дослідження, розкрито практичну значущість одержаних результатів, подано відомості щодо апробації основних положень дисертації, публікацій автора та структури роботи.

У першому розділі дисертації - „Теоретичні засади формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки” - уточнено поняття „лідерство”, „лідер”, „лідерські якості”; обґрунтовано структурні компоненти поняття „лідерські якості економістів”; визначено сутність професійної підготовки майбутніх економістів, розроблено та теоретично обґрунтовано модель формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки.

Аналіз наукових джерел щодо проблематики дослідження засвідчив, що питання лідерства, лідерів і лідерських якостей вивчалось ще з античних часів. Вітчизняні та зарубіжні вчені досліджували мотиви виникнення лідерства (І. Волков, А. Менегетті, В. М'ясищев, Б. Паригін), поняття „лідер” із позиції структури особистісних якостей (Н. Жеребова, М. Мескон, Р. Сміт, Р. Стогділл), вплив групи на розвиток лідерських якостей особистості (С. Кові, Д. Максвел, Н. Тичи, Г. Толбі). Учені ХХ-ХХІ століття аналізували поняття лідерських якостей у контексті професійної діяльності особистості (З. Багірова, Б. Басс, А. Єршов К. Лемінг, Л. Ломова, Н. Мараховська, Н. Семченко, Т. Шевченко, Л. Шигапова, В. Ягоднікова). У досліджені уточнено зміст поняття „лідерство”, під яким розуміємо соціальний процес взаємодії керівника та групи, спрямований на досягнення загальної мети. На основі праць науковців узагальнено зміст поняття „лідер”, що втілює такі риси, якості та вміння, за допомогою яких здійснюється вплив на групу шляхом спонукання, примусу або іншого заохочення. Структура лідерських якостей особистості зумовлена особливостями її професійної діяльності (А. Вестер, Н. Євладова, Е. Романова, Д. Твін). Специфіка роботи економіста (менеджера, управлінця, керівника підрозділу) розглядається як сукупність економічно спрямованих видів діяльності, пов'язаних із плануванням, організацією, управлінням, оцінюванням роботи, взаємодією та мотивацію членів команди. Враховуючи специфіку майбутньої професійної діяльності, розроблено структуру лідерських якостей економістів, яка передбачає чотири компоненти (індивідуально-психологічний, комунікативно-креативний, організаторсько-діловий і соціально-груповий).

Професійна діяльність економіста вимагає виконання видів роботи, пов'язаних зі збором, аналізом інформації, її оцінкою, порівнянням та засвоєнням; постановкою цілей і завдань, плануванням і прийняттям рішень; власною мотивацією та стимулюванням членів команди, тому перший компонент лідерських якостей - індивідуально-психологічний - складається з вольових, аналітичних, мотиваційних якостей і когнітивних умінь. Робота економіста пов'язана із проведенням переговорів, бесід, презентацій, встановленням і розвитком взаємодії між персоналом і компаніями, налагоджування взаємовідносин, тому другий компонент лідерських якостей - комунікативно-креативний - складається з комунікативних і творчих якостей, рефлексійних умінь. У процесі професійної діяльності майбутні економісти виконуватимуть роботу, пов'язану з плануванням, пошуком ресурсів; організацією виробничого процесу; аналізом та удосконаленням результату, тому третій компонент лідерських якостей - професійно-діловий - складається з організаторських якостей і професійних умінь. Оскільки діяльність менеджерів (управлінців) відбувається у групі, то четвертий компонент лідерських якостей - соціально-груповий - включає адаптивні, контекстуальні, інтегративні якості та кооперативні вміння.

На основі вивчення психолого-педагогічної літератури, нормативно-правової бази, навчальних планів, робочих програм університетів України та зарубіжних країн щодо організації навчально-виховного процесу, виявлено декілька проблем сучасної професійної підготовки майбутніх економістів в українських вищих навчальних закладах. По-перше, хоча формування та розвиток лідерських якостей розглядаються як складова професійної компетентності економістів, університетська підготовка недостатньо зорієнтована на цей процес. По-друге, процес формування та розвитку лідерських якостей як складової професійної підготовки має бути безперервним і послідовним. По-третє, недостатнє застосування активних методів навчання знижує рівень професійної підготовки економістів у вищих навчальних закладах. По-четверте, порівнюючи навчальні плани українських і зарубіжних університетів, можна зробити висновок про те, що, здебільшого професійна підготовка в Україні недостатньо орієнтована на практичне закріплення отриманих знань.

Відповідно до провідних ідей особистісно-діяльнісної теорії (Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн), аналізу наукових досліджень щодо професійної підготовки студентів у вищих навчальних закладах узагалі (О. Глузман, І. Зязюн, В. Кремень, О. Куліш, О. Мещанінов, О. Романовський) і підготовки економістів зокрема (Н. Баловсяк, М. Вачевський, Л. Дибкова, Є. Іванченко) розроблено модель формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки, що є результатом узагальнення існуючих професіограм, освітньо-кваліфікаційних характеристик економістів, яка враховує цілі й завдання сучасного світу. Модель включає чотири взаємопов'язаних етапи: інформаційно-мотиваційний, орієнтаційний, виконавчий і контрольно-корегуючий, кожен із яких має свою мету, зміст і функції, спрямовані на формування лідерських якостей майбутніх економістів.

У другому розділі - „Експериментальна перевірка методики формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки” - проаналізовано рівні сформованості лідерських якостей майбутніх економістів; виявлено критерії та показники; експериментально перевірено методику формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки; проаналізовано динаміку результатів дослідно-експериметальної роботи.

Мета констатувального експерименту - з'ясування рівня сформованості лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки. Для її досягнення застосовувались такі методики: проведення психологічних тестів та анкетування студентів першого, другого, третього й четвертого курсів денної форми навчання напряму підготовки „Фінанси”, „Облік і аудит”, „Менеджер зовнішньо-економічної діяльності” університетів мм. Миколаєва й Макіївки; проведення групових та індивідуальних бесід із керівниками банків Миколаївського регіону та зі студентами денної форми навчання економічного факультету вищих навчальних закладів м. Миколаєва; анкетування й індивідуальні бесіди з викладачами університетів м. Миколаєва.

На етапі констатувального експерименту виділено критерії та показники сформованості лідерських якостей майбутніх економістів: мотиваційний (сформованість мотивації розвитку лідерських якостей економістів); професійний (володіння знаннями щодо принципів, методів, форм організації ефективної економічної діяльності в сучасному світі); соціокультурний (володіння навиками співпраці з членами команди); комунікативний (готовність економістів налагоджувати професійні взаємовідносини в колективі); оціночний (спроможність студентів до самооцінки власної професійної діяльності). На основі визначених критеріїв і показників розроблено рівні оцінювання сформованості лідерських якостей майбутніх економістів (низький, задовільний, середній і високий).

Студенти з високим рівнем сформованості лідерських якостей уміють організовувати роботу команди, зацікавлені в результатах, мотивовані на досягнення успіху в професійній діяльності, прагнуть до самовдосконалення та професійного росту; завжди готові брати відповідальність на себе за рішення та дії колективу, бути прикладом для підлеглих; здатні постійно оновлювати знання у професійній сфері; вміють співпрацювати з членами групи, створювати позитивну атмосферу; нести відповідальність за членів колективу; організовувати ефективні робочі групи залежно від здібностей підлеглих, перерозподіляти обов'язки в команді; вміють вести діалог, налагоджувати професійні взаємовідносини в колективі, знаходити „спільну мову” з людьми; вміють оцінювати результати професійної діяльності, корегувати роботу, залежно від її результату, реально оцінювати власні можливості та досягнення. Економісти з середнім рівнем сформованості лідерських якостей, організовуючи роботу команди, не завжди обирають найефективніші форми роботи. Вони частково зацікавлені в результатах, мають нечітко виражену мотивацію на досягнення успіху в професійній діяльності та прагнення до самовдосконалення; не завжди готові брати відповідальність на себе за рішення і дії колективу; іноді мають труднощі, співпрацюючи з членами групи; не в повному обсязі володіють навичками ведення діалогу та бесіди, налагоджування професійних взаємовідносин у колективі; студенти з середнім рівнем сформованості лідерських якостей майже завжди адекватно оцінюють результати професійної діяльності. Майбутні економісти із задовільним рівнем сформованості лідерських якостей частково вміють організовувати роботу команди; мало зацікавлені в результатах власної роботи та досягнень. Студенти мотивовані на успіх в професійній діяльності та прагнуть до самовдосконалення і кар'єрного росту, однак їм не вистачає практичних знань для цього. Респонденти із задовільним рівнем сформованості лідерських якостей усвідомлюють необхідність брати відповідальність на себе за рішення та дії колективу, але їм важко це робити через невпевненість у собі. Недостатнє знання форм і методів роботи з колективом заважає їм співпрацювати з членами групи та створювати позитивну атмосферу в колективі, перерозподіляти обов'язки в команді. Частково розвинені комунікативні якості зумовлюють виникнення труднощів із налагоджуванням професійних взаємовідносин у колективі та знаходженням „спільної мови” з людьми. Невпевненість у собі та часткова відсутність професійних знань перешкоджає адекватному оцінюванню результатів професійної діяльності та корегуванню роботи групи. Для економістів із низьким рівнем сформованості лідерських якостей характерні нерішучість і невпевненість у собі, студенти не мотивовані на досягнення професійного успіху, через що вони не вміють організовувати роботу команди та, як наслідок, не зацікавлені в результатах, не прагнуть до самовдосконалення та професійного росту; не готові брати відповідальність на себе. Слабо розвинені комунікативні якості перешкоджають їм ефективно співпрацювати з членами групи, створювати позитивну атмосферу в групі; налагоджувати професійні взаємовідносини в колективі.

Для визначення рівня сформованості лідерських якостей майбутніх економістів на констатувальному етапі експерименту в межах мотиваційного критерію студенти використовувався опитувальник „Мотивація досягнення успіху” Т. Елерса, тест „Самооцінка вольових якостей” за модифікацією В. Лозниці, тест „Шкала дратівливості” за методикою Р. Навако. Професійний критерій визначався шляхом експертного опитування, проведенням тестів „Схильність до ризику” за методикою О. Шмельова, „Шкала контролю за дією” за методикою Ю. Куля, „Тип спрямованості особистості” за методикою В. Смекала та М. Кучери. В межах соціокультурного критерію зі студентами проводились інтерв'ю та виконання тестів за методиками О. Залюбовської „Тип сприйняття групи”, К. Томаса „Визначення індивідуального стилю розв'язання конфліктів”, В. Стефансона „Поведінка людини в групі”. В межах комунікативного критерію рівень сформованості лідерських якостей визначався за допомогою опитувальника В. Синявського та Б. Федорошина „Комунікативно-організаторські схильності”, експертною оцінкою. Оціночний критерій визначався шляхом проведення анкетування з кураторами академічних груп, самооцінкою студентів та їх участю в позанавчальних заходах, студентському самоврядуванні, програмах міжнародного стажування.

За результатами констатувального експерименту виявлено, що 41,9% респондентів мають низький рівень сформованості лідерських якостей; високий, середній та задовільний рівні характерні відповідно для 9%, 10% та 39,1% майбутніх економістів. У ході анкетування та індивідуальних бесід з'ясовано, що більшість студентів, які брали участь у дослідженні, розглядають наявність лідерських якостей як складовий компонент якісної професійної підготовки і прагнуть мати достатньо розвинений рівень цих якостей. Одержані результати підтверджують необхідність розробки та впровадження методики формування лідерських якостей майбутніх економістів.

Методика формування лідерських якостей економістів реалізовувалась у чотири етапи (інформаційно-мотиваційний, орієнтаційний, виконавчий, контрольно-корегуючий), кожен із яких мав відповідну мету, зміст, форми, методи та прийоми роботи, очікуваний результат. Метою інформаційно-мотиваційного етапу є визначення рівня психологічних якостей особистості, її цілей, потреб та інтересів; інформування студентів щодо лідерства, його типів і особливостей, формування стійкої позитивної мотивації. На першому етапі розвинено вміння студентів оцінювати рівень психологічних властивостей, усвідомлювати мотив діяльності; свідомо сприймати інформацію. Майбутні економісти в процесі вивчення дисциплін циклу загальної (гуманітарної) підготовки дізнавалися про особливості темпераменту, поведінки, інтелекту, вивчали питання мотивації та досягнень; проходили психологічні тестування. Під час занять циклу фахової підготовки майбутні економісти аналізували теорії мотивації, суть лідерства, особливості керівництва й управління, принципи формування і підготовки кадрів у різних країнах, стратегії успішності у західних країнах та схеми розвитку країн за наявності різних стилів керування. Показником завершеності першого етапу є сформованість мотивів наявності розвинених лідерських якостей, усвідомлення необхідності цього процесу для ефективної професійної діяльності. На другому, орієнтаційному, етапі формувались індивідуально-психологічні, комунікативно-креативні, організаторсько-ділові і соціально-групові елементи лідерських якостей економістів шляхом створення стимулюючого середовища та „ситуації успіху” у процесі професійної підготовки. На цьому етапі під час вивчення курсу гуманітарних та фахових дисциплін та відвідування тренінгів студенти розвивали навички діалогічного мовлення, творче мислення, вчилися вести дискусію, організовувати й розподіляти роботу, передбачати розвиток подій, працювати у команді, знаходити компроміс та брати відповідальність на себе. Для активізації цих процесів створювалось стимулююче середовище, яке орієнтувалося на забезпечення умов для студентів щодо активної й ініціативної позиції у навчальній діяльності, не тільки для „засвоєння” запропонованого викладачем матеріалу, а й для пізнання світу шляхом пошуку. Третій, виконавчий, етап мав за мету формування навичок активного застосування лідерських якостей у процесі професійної діяльності. На цьому етапі студенти вивчали додаткові фахові дисциплін факультативно, що дозволило майбутнім економістам не лише отримати знання зі спеціальності, а й практичні навички з таких питань, як види взаємодії у колективі і шляхи їх удосконалення; структури конфлікту та засоби їх подолання; типи стресів, причини їх виникнення та шляхи уникнення; організація ефективного обміну інформацією. На виконавчому етапі формування лідерських якостей майбутніх економістів викладався спецкурс „Сучасний лідер”.. Протягом четвертого, контрольно-корегуючого, етапу, перевірявся рівень сформованості лідерських якостей, аналізувались результати роботи з метою внесення коректив. Для отримання результатів застосовувалися такі методи контролю: тестування, опитування, анкетування (суб'єктивні) та участь студентів у позанавчальних заходах, програмах міжнародного стажування, суспільних молодіжних організаціях (об'єктивні). Крім цього, як показники сформованості лідерських якостей, розглядався рівень активності студентів при підготовці та проведенні конкурсів, конференцій, засіданнях студентської ради. участь у студентському самоврядуванні у гуртожитках університету, участь у студентському деканаті та студентській раді. На контрольному етапі дослідження студенти виконували завдання, аналогічні констатувальному експерименту. Порівняльні результати дослідно-експериментальної роботи подано в табл.1 (див. с. 12). лідерський економіст професійний уміння

Як засвідчує порівняльний аналіз результатів дослідження, в експериментальній групі відбулись значні позитивні зміни щодо перерозподілу рівнів сформованості лідерських якостей майбутніх економістів. Кількість респондентів із високий рівень зросла із 9,2% під час констатувального обстеження до 26,6% - під час контрольного експерименту; із середній рівень - із 9,8% при констатації до 31% при контрольному обстеженні. Низький рівень сформованості лідерських якостей зменшився у 4,5 рази (із 41,9% при констатації до 9,2% на етапі контролю).

Таблиця 1 Порівняльна таблиця рівнів сформованості лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки

У контрольній групі також відбулись позитивні зміни, хоча й менш суттєві. Зросла кількість студентів із високим рівнем сформованості лідерських якостей (із 10% при констатації до 12,5% під час контрольного обстеження), середнім (із 9,3% до 10%) та задовільним (з 37,8% до 38,3%).

Дещо зменшилась кількість респондентів, у яких виявлено низький рівень сформованості лідерських якостей: із 42,9% при констатації до 39,2% під час контрольного обстеження. Якісний аналіз одержаних результатів виявив, що причинами значних позитивних змін у експериментальних групах є використання в процесі професійної підготовки низки заходів, спрямованих на формування лідерських якостей майбутніх економістів, а саме: активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів шляхом орієнтації на стимулююче середовище у процесі професійної підготовки; посилення мотивації економістів через створення „ситуації успіху” на заняттях; викладання спецкурсу „Сучасний лідер”. Ефективність розробленої й упровадженої методики підтверджено методами математичної статистики (критерій рангової кореляції Ч. Спірмена). Отже, кількісні та якісні результати переконливо свідчать про ефективність упровадженої методики формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки.

ВИСНОВКИ

Дослідження присвячено одному з важливих аспектів професійної підготовки майбутніх економістів - формуванню лідерських якостей. У роботі розроблено та експериментально перевірено методику формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки.

1. Актуальність дослідження зумовлена соціальним запитом суспільства на постійне вдосконалення рівня сучасної освіти в Україні, високим потенціалом вищих навчальних закладів щодо забезпечення якісної фахової підготовки, надання можливості формування й розвитку лідерських якостей як складової професійної компетентності. На сучасному етапі розвитку суспільства, коли істотно підвищуються вимоги до підготовки фахівців економічної сфери, вищі навчальні заклади мають забезпечити своїм випускникам рівень підготовки, який дозволяв би їм продовжувати освіту в будь-якій країні Євросоюзу, сприяв би підвищенню конкурентоспроможності на європейському ринку праці. У світі наявність лідерських якостей для менеджерів, управлінців та інших фахівців економічної сфери розглядається як компонент їхньої фахової підготовки, тому виникає актуальна потреба в ефективному розв'язанні проблеми формування лідерських якостей майбутніх економістів. Значущість дослідження для практики полягає в доцільності формування лідерських якостей як складової професійної компетентності майбутніх економістів, що зумовлено необхідністю підвищення рівня економічної освіти в університетах, соціальними та політичними вимогами суспільства.

2. На підставі аналізу психолого-педагогічної, науково-методичної літератури уточнено ключові поняття дослідження: „лідерство”, „лідер”, „лідерські якості”. Лідерство розглядається як соціальний процес взаємодії керівника та групи, спрямований на досягнення загальної мети, при цьому лідер виступає як порадник, організатор і викладач, який мотивує послідовників шляхом власного прикладу чи іншого заохочення; лідерські якості розглядаються як сукупність психологічних якостей особистості (вольові якості, відповідальність, рішучість, гнучкість мислення), комунікативної та професійної компетентностей, умінь групової взаємодії, що розвиваються та вдосконалюються в процесі професійної діяльності. В сучасному суспільстві лідер виступає вже не тільки як керівник, але і як, той, хто навчає підлеглих здійснювати ефективне самоуправління та виконувати завдання за мінімумом зовнішніх вказівок. Такий підхід змінює існуюче уявлення про лідерів як домінуючу структуру управління, дає можливість подальшого вивчення цього поняття як складової майбутньої професійної діяльності економістів.

3. Вивчення робіт вітчизняних та зарубіжних учених щодо структури лідерських якостей фахівців дозволило з'ясувати, що їх компоненти зумовлені специфікою професійної діяльності. Розглядаючи професійну діяльність економіста (менеджера, управлінця) як сукупність економічно спрямованих видів робіт, пов'язаних із плануванням, організацією, управлінням й оцінюванням, взаємодією та мотивацію членів команди, визначено структуру лідерських якостей економістів, що має чотири компонента (індивідуально-психологічний, комунікативно-креативний, організаторсько-діловий і соціально-груповий), кожен із яких складається з якостей (вольові, аналітичні, мотиваційні; комунікативні, творчі; професійні, організаторські; адаптивні, контекстуальні, інтегративні) й умінь (когнітивні, рефлексійні, професійні та кооперативні).

4. Порівняльний аналіз сучасних зарубіжних освітніх систем і технологій та наукових розробок вітчизняних педагогів дозволив зробити висновок про те, що основними шляхами розвитку професійної підготовки є: оновлення змісту вищої освіти з метою задовільнення потреб суспільства, орієнтації на забезпечення конкурентоспроможності випускників на ринку праці; формування у студента професійних та соціально-особистісних якостей, які б дозволили йому повністю реалізувати свій інтелектуальний потенціал. Сучасна підготовка економістів в Україні має бути спрямована на формування професійної компетентності (сукупності якостей фахівця для виконання діяльності в професійній та соціально-особистісній сферах), і сформованість лідерських якостей розглядається як складова професійної компетентності економістів, однак університетська підготовка в більшості українських університетів недостатньо зорієнтована на цей процес.

5. Розроблено теоретичну модель формування лідерських якостей економістів у професійній підготовці. Процес формування складається з чотирьох етапів, а саме: інформаційно-мотиваційного, орієнтаційного, виконавчого та контрольно-корегуючого. На інформаційно-мотиваційному етапі сформовано позитивну мотивацію наявності лідерських якостей, усвідомлення необхідності процесу формування цих якостей для ефективної діяльності в майбутньому; також визначено рівень розвитку лідерських якостей за власною оцінкою економістів. Другий, орієнтаційний, етап спрямовано на формування елементів індивідуально-психологічного, комунікативно креативного, організаторсько-ділового, соціально-групового компонентів лідерських якостей шляхом створення „ситуації успіху” на заняттях та орієнтації на стимулююче середовище в процесі професійної підготовки. Формування навичок активного використання лідерських якостей майбутніх економістів у професійній діяльності шляхом уведення додаткових навчальних дисциплін факультативно, поглиблення курсу професійної підготовки студентів і викладання спецкурсу „Сучасний лідер” відбувалось на третьому, виконавчому, етапі. Метою четвертого, контрольно-корегуючому, етапу є перевірка рівнів сформованості лідерських якостей економістів, внесення корективи в процес формування цих якостей. Для перевірки результатів застосовувалися суб'єктивні (тестування, опитування, анкетування) й об'єктивні (участь студентів у позааудиторних заходах, студентському самоврядуванні, програмах міжнародного стажування) методи контролю.

6. Виявлено критерії, показники та рівні сформованості лідерських якостей майбутніх економістів, а саме: мотиваційний критерій із показниками: прагнення ефективно організовувати роботу команди; зацікавленість у результатах власної роботи та досягнень членів команди; наявність мотивації успіху в професійній економічній діяльності; прагнення до самовдосконалення та професійного росту; професійний критерій із показниками: знання принципів, методів, форм організації ефективної економічної діяльності в сучасному світі; розуміння особливостей організації роботи в команді, враховуючи психологічні особливості її членів; усвідомлення необхідності брати відповідальність на себе за рішення та дії колективу, бути прикладом для підлеглих; здатність постійно оновлювати знання у професійній сфері; соціокультурний критерій із показниками: наявність уміння співпрацювати з членами групи, створювати позитивну атмосферу в колективі; нести відповідальність за членів колективу; створювати ефективні робочі групи залежно від здібностей підлеглих, перерозподіляти обов'язки в команді; комунікативний критерій із показниками: здатність вести діалог, бесіду з членами команди та керівництвом; налагоджувати професійні взаємовідносини в колективі, знаходити „спільну мову” з людьми, незалежно від їхнього соціального статусу та вміти переконувати; оціночний критерій із показниками: самооцінка власної професійної діяльності, результатів роботи; адекватна оцінка роботи команди й кожного з її членів; уміння корегувати методи роботи, залежно від її результату, реально оцінювати власні можливості та досягнення. На основі визначених критеріїв і показників розроблено рівні сформованості лідерських якостей майбутніх економістів (низький, задовільний, середній і високий).

7. Ефективність розробленої методики формування лідерських якостей майбутніх економістів у процесі професійної підготовки підтверджується аналізом кількісних і якісних результатів дослідження, а також статистичною обробкою результатів дослідно-експериментальної роботи. Аналіз одержаних результатів дозволив зробити висновок про те, що в ході формувального експерименту позитивні зміни співпали з очікуваними результатами, що свідчить про ефективність запропонованої методики. В експериментальній групі відбулися суттєві позитивні зміни: кількість майбутніх економістів із високим рівнем сформованості лідерських якостей зросла у 2,8 рази, із середній рівнем - у 3 рази; низьким рівень сформованості лідерських якостей зменшився у 4,5 рази; на 5,9% знизилась кількість респондентів із задовільним рівнем. У студентів контрольної групи суттєвих позитивних змін не виявлено.

Поставлені завдання повністю виконано, водночас проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Подальшого детального дослідження потребують його концептуальні підходи до вивчення методики формування лідерських якостей економістів у процесі післядипломної освіті.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Статті в наукових журналах та збірниках наукових праць:

1. Бабкова-Пилипенко Н. П. Особливості формування студентів-лідерів у вищих навчальних закладах / Н. П. Бабкова-Пилипенко // Наукові праці. Науково-методичний журнал. ? Випуск 1. ? Педагогічні науки. ? 2001. - С. 62?66.

2. Бабкова-Пилипенко Н. П. Соціокультурна компетенція як фактор сформованості лідерських якостей студента / Н. П. Бабкова-Пилипенко // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Т. 24. Вип. 11. Педагогічні науки. ? Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2002. - С. 57?61.

3. Бабкова-Пилипенко Н. П. Необходимость формирования лидерских качеств студентов университетов как один из факторов изменения контекста высшего образования под влиянием глобализации / Н. П. Бабкова-Пилипенко // Глобалізація як джерело конкуренції, конфліктів та можливостей. ? Миколаїв ? Очаків : Т. 2. ? Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2003. - С. 93?99.

4. Бабкова-Пилипенко Н. П. Особливості формування лідерських якостей у молодіжному середовищі / Н. П. Бабкова-Пилипенко // „Вересень”. Вип. 4 (26) - Миколаїв ? 2003. - С. 64?71.

5. Бабкова-Пилипенко Н. П. Методологія обробки результатів діагностики майбутніх студентів - лідерів / Н. П. Бабкова-Пилипенко // Стратегія управління закладами освіти в умовах формування інформаційного суспільства. ? Київ ? Миколаїв, 2004. - С. 180?181.

6. Бабкова-Пилипенко Н. П. Створення ситуації успіху як передумова розвитку лідерських якостей майбутніх юристів / Н. П. Бабкова-Пилипенко // Інноваційні технології у вищій юридичній освіті. ? К. : Стилос, 2005. - С. 377-385.

7. Бабкова-Пилипенко Н. П. Інноваційне навчання як передумова розвитку комунікативних якостей студентів у процесі вивчення англійської мови / Н. П. Бабкова-Пилипенко // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Т. 46. Вип. 33 Педагогічні науки. ? Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2006. - С. 189?194.

8. Бабкова-Пилипенко Н. П. Особливості навчання англійської мови майбутніх економістів з метою розвитку організаторських та комунікативних якостей / Н. П. Бабкова-Пилипенко // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Т. 56. Вип. 43. Педагогічні науки. ? Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2006. - С. 90?94.

9. Бабкова-Пилипенко Н. П. Застосування інформаційних технологій у процесі обробки результатів діагностики лідерських якостей студентів / Н. П. Бабкова-Пилипенко // Наука і сучасність: збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. - Том 53. - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. ? С. 9?16.

10. Бабкова-Пилипенко Н. П. Методи підвищення ефективності навчання англійської мови в умовах Європейського простору вищої освіти / Н. П. Бабкова-Пилипенко // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер: Педагогіка і психологія: ? Зб. статей: Вип. 14. Ч. 1. ? Ялта : РВВ КГУ, 2007. - С. 19?21.

11. Бабкова-Пилипенко Н. П. Особливості університетської підготовки майбутніх економістів, спрямованої на розвиток лідерських якостей / Н. П. Бабкова-Пилипенко // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 50. ? Частина 2. ? Херсон : Видавництво ХДУ, 2008. - С. 50?56.

12. Бабкова-Пилипенко Н. П. Зміст, структура і функції моделі лідерських якостей майбутніх економістів / Н. П. Бабкова-Пилипенко // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія: - Зб. статей: Вип. 18. Ч. 2. ? Ялта : РВВ КГУ, 2008. - С. 259?265.

Статті в збірниках матеріалів конференцій:

13. Бабкова Н. П. Методологические основы развития учений реально-информативной коммуникации / Н. П. Бабкова // Міжнародне співробітництво та університетська освіта. - Миколаїв : Вид-во МФНаУКМ, 2000. - С. 242?247.

14. Бабкова-Пилипенко Н. П. Students exchange programs as one of the means of students professional development / Н. П. Бабкова-Пилипенко // Materialy V Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji „Aktualne problem nowoczesnych nauk - 2009” Pedagogiczne nauki. Volume 13. - Przemysl : Nauka і studia, 2009. - С. 39?43.