Актуальність дослідження. Серед важливих проблем вищої освіти на сучасному етапі одне з провідних місць займає проблема світоглядної культури студентської молоді. Саме світоглядна культура покликана забезпечити розвиток цілісної особистості, здатної свідомо ставитися як до оточуючого її світу, так і до самої себе, орієнтуватися на вибір загальнолюдських і національних цінностей.

Актуальність теми дослідження обумовлена модернізацією вищої освіти в Україні, яка спрямована на входження в Європейський простір, на збереження національних традицій вищої освіти, на підготовку фахівців міжнародного рівня і високодуховних людей, здатних до ствердження і збагачення духовних цінностей. У світогляді особистості сфокусовано соціокультурний досвід людства, усвідомлення сутності понять "світ", "людина", "смисл буття", зміст духовних цінностей, які стали надбанням її духовного світу і отримали особистісний смисл. Формування світогляду особистості органічно пов'язане з формуванням її духовної культури, системою культурних цінностей. Особливого значення сьогодні набуває проблема виховання світоглядної культури у студентської молоді і, зокрема, у студентів гуманітарних факультетів ВНЗ, які в майбутньому будуть трансляторами культури і духовних цінностей.

Виховання світоглядної культури студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів сприяє визначенню істинних життєвих орієнтирів, ідеалів, виробленню власного погляду на світ, розвитку вмінь оволодіння мистецтвом життєтворчості. Проблема світоглядної культури молоді знайшла своє відображення в працях філософів, соціологів, психологів, педагогів. Розроблено різні концептуальні підходи щодо виховання світоглядної культури особистості.

В науковий обіг поняття "світоглядна культура особистості" було введено у філософську літературу на початку 80-х років ХХ століття. Найбільш значний внесок у розроблення цієї проблеми зробили А. Азархін, В. Андрущенко, А. Арнольдов, А. Бальсіс, Л. Губерський, В. Іванов, Б. Козловський, М. Лісаускене, М. Черниш, В. Шинкарук.

Структуру світогляду визначали і розглядали Є. Андрос, В. Афанасьєв, М. Гончаренко, В. Горський, П. Дишльовий, В. Іванов, А. Колодний, А. Никанорова, Є. Осічнюк, Л. Скворцов, О. Спіркін, В. Табачківський, В. Шинкарук, І. Фролов, О. Яценко та інші. Вони розглядали світогляд як спосіб духовно-практичного, а не тільки теоретичного освоєння дійсності і як форму суспільної та індивідуальної самосвідомості.

Проблема формування світоглядної культури на різних вікових етапах розвитку особистості, прояв різноманітності її форм досить повно відображається в працях Б. Ананьєва, Л. Божович, А. Валлона, Л. Виготського, Г. Залеського, М. Кагана, І. Кона, О. Леонтьєва, Ж. Піаже, С. Рубінштейна, П. Чамати та інших.

Осмислення питань формування світогляду молоді знайшло своє відображення в працях вчених-педагогів С. Гончаренка, Б. Лихачова, Е. Моносзона, М. Огурцова, Р. Рогової, В. Сластьоніна та інших.

Загальний висновок, зроблений науковцями в останнє десятиріччя щодо змісту світоглядної культури, полягає в необхідності усвідомлення суб'єктом оцінки буття, наявності сукупності знань про світ, про його устрій, про людську природу та взаємовідношення людини і світу, про самосвідомість особистості.

Світоглядна культура для кожної людини є найціннішим надбанням, від примноження та розвитку якої значною мірою залежить її місце в суспільстві.

Як свідчить аналіз наукової літератури і наш багаторічний педагогічний досвід, значної уваги потребує виховання світоглядної культури студентів гуманітарних факультетів - представників нової генерації студентської молоді, які є трансляторами культури, гуманізму, духовності. Особливої уваги заслуговує позааудиторна робота вищого навчального закладу, яка має надзвичайно великі можливості для впровадження інноваційних методик виховання світоглядної культури студентської молоді. Зважаючи на відсутність спеціальних досліджень, присвячених проблемам виховання світоглядної культури у студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів філологічного напряму і їх актуальність, нами обрана тема дослідження - "Виховання світоглядної культури у студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося у межах комплексної науково-дослідної теми "Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика" (номер держреєстрації 0105U000264), виконуваної на кафедрі педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Тему дисертації затверджено вченою радою Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (протокол № 6 від 24 лютого 2006 року) та узгоджена із рішенням Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 7 від 25 вересня 2007 року).

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити зміст, технології та педагогічні умови виховання світоглядної культури студентів у позааудиторній роботі.

Відповідно до мети визначено основні завдання дослідження:

· на основі аналізу філософської, культурологічної, соціологічної, психологічної, педагогічної літератури обґрунтувати теоретико-методологічні засади виховання світоглядної культури у студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів;

· розкрити змістовну сутність та структуру світоглядної культури;

· виявити фактори впливу на виховання у студентів світоглядної культури;

· визначити педагогічні умови виховання світоглядної культури студентів у позааудиторній роботі;

· обґрунтувати технологію та експериментально перевірити ефективність методики виховання світоглядної культури студентів гуманітарних факультетів ВНЗ у позааудиторній роботі.

Об'єкт дослідження - процес виховання світоглядної культури у студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів.

Предмет дослідження - зміст, технології та педагогічні умови виховання світоглядної культури студентів у позааудиторній роботі.

Теоретико-методологічною основою дослідження є культурологічний, аксіологічний, особистісно-орієнтований підходи; наукові концепції щодо смислу людського буття, соціокультурної природи людини, її внутрішнього світу, взаємодії картини світу і людини, самосвідомості особистості, цінностей людського життя, гуманістичних та духовно-моральних цінностей, ідеалів істини, добра і краси.

Відповідно до визначених завдань було застосовано такі методи дослідження: теоретичні - вивчення й аналіз філософської, культурологічної, соціологічної, психологічної, педагогічної літератури для визначення теоретико-методологічних засад дисертаційного дослідження, для з'ясування змістовної сутності та структури світоглядної культури студентів гуманітарних факультетів, для визначення і обґрунтування факторів та педагогічних умов формування світоглядної культури, для вибору інноваційних методик формування світоглядної культури у студентів в позааудиторній роботі; для визначення критеріїв та рівнів сформованості світоглядної культури студентів; емпіричні - анкетування, тестування, педагогічні спостереження, педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний та контрольний етапи) для розробки та експериментальної перевірки змісту, технологій та педагогічних умов виховання світоглядної культури студентів у позааудиторній роботі; статистичні методи використовувалися для визначення кількісних і якісних результатів експериментальної роботи.

світоглядна культура позааудиторний студент

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше у цілісному вигляді представлено процес виховання світоглядної культури у студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів педагогічного спрямування в позааудиторній роботі;

визначено зміст, розроблено інноваційні педагогічні технології та педагогічні умови виховання світоглядної культури студентів;

уточнено сутність категорій "світорозуміння", "світосприймання", "світовідчуття", "світовідношення";

подальшого розвитку набули ідеї про світ людського буття, про духовну культуру сучасного студентства, про фактори впливу на виховання світоглядної культури студентської молоді.

Практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає в розробці змісту та педагогічної технології виховання у студентів вищих педагогічних навчальних закладів світоглядної культури; у створенні та організації роботи консультаційного центру духовно-практичного освоєння життя ("Світоглядно-виховного інтеграційного турагенства" ("СВІТ")), своєрідної "антропологічної домівки", генератора змін у сфері організації виховання студентів у позааудиторній роботі, дозвілля студентської молоді, що надає можливість здійснення системної, творчої виховної позанавчальної діяльності зі студентською молоддю та виконує важливу місію самореалізації та розкриття креативного потенціалу особистості.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов, м. Горлівка (довідка № 2462/01 від 25 листопада 2009 року), Донбаського інституту техніки і менеджменту Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Юрія Бугая, м. Краматорськ (довідка № 19-К від 28 січня 2010 року), Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, м. Луганськ (довідка № 108-115-63/39 від 15 січня 2010 року).

Обґрунтованість та вірогідність результатів дослідження й основних висновків дисертаційної роботи забезпечуються методологічною й теоретичною обґрунтованістю вихідних позицій дослідження; застосуванням комплексу взаємопов'язаних методів, адекватних його об'єкту, предмету, меті і завданням; кількісною та якісною обробкою експериментальних даних; достатнім обсягом вибірки; використанням сучасних статистичних методів опрацювання одержаних результатів.

Особистий внесок автора у роботах, опублікованих у співавторстві, полягає у тому, що вона схарактеризувала духовні цінності у вихованні світоглядної культури студентської молоді.

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалося через публікацію матеріалів дисертації. Основні теоретико-методологічні положення роботи та результати дослідження доповідалися на засіданнях кафедри педагогіки Східноукраїнського національного університету імені В. Даля, на ІІІ Міжнародній науковій конференції "Духовність особистості: методологія, теорія і практика" (м. Луганськ, 2006 р.), І та IV Міжнародних науково-практичній конференціях "Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном" (м. Горлівка, 2006 та 2009 рр.), І та ІІ Міжнародному науково-методичному семінарі "Актуальні проблеми сучасного художнього і галузевого перекладу" (м. Горлівка, 2007 та 2009 рр.), Міжнародній науково-практичній конференції "Інновації у вищій освіті" (м. Ніжин, 2007 р.), Міжнародній науково-методичній конференції "Сучасні освітні технології у вищій школі" (м. Київ, 2007 р.), І Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми викладання ділової іноземної мови" (м. Горлівка, 2009 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції "Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору" (м. Київ, 2009 р.).

Дисертація обговорювалася на засіданнях кафедри педагогіки Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля.

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 14 авторських публікаціях, з них 6 - у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури й додатків. Зміст дослідження викладений на 162 сторінках основного тексту. Загальний обсяг дисертації складає 206 сторінок, що включає 1 таблицю, 9 рисунків, 2 додатки на 22 сторінках. Бібліографічний список містить 252 найменування, з них 4 англійською мовою.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь дослідженості проблеми, зазначено зв'язок з науковими програмами та темами, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження, сформульовано наукову новизну, практичне значення результатів дослідження, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дисертаційної роботи.

У першому розділі "Теоретико-методологічні засади виховання світоглядної культури в системі підготовки студентів гуманітарних факультетів ВНЗ" здійснено огляд літератури з проблеми дослідження, проаналізовано поняття "світогляд", з'ясовано зміст, форми, структура та функції світоглядної культури, обґрунтовано фактори впливу на виховання у студентів гуманітарних факультетів педагогічної спрямованості світоглядної культури.

На основі аналізу філософських, психолого-педагогічних досліджень схарактеризовано поняття "світогляд". В науковий обіг поняття "світогляд" було введено І. Кантом, яке знайшло свій подальший розвиток в працях німецьких філософів першої половини ХІХ століття. Вони визначали світогляд як інтегративне усталене утворення, яке притаманне людині і внутрішньо визначає її поведінку. Особистісно-індивідуальний характер цієї категорії підкреслював М. Франк, розуміючи світогляд як продукт творення "індивідуального духу, духовної особистості".

Проблема світогляду знайшла своє яскраве вираження в працях М. Бердяєва, С. Булгакова, В. Соловйова, Л. Шестова, які розуміли світогляд як сукупність думок, які стосуються сутності оточуючого світу, призначення людини і людства в цьому світі. Філософи-екзистенціалісти особливу увагу звертали на цінності людського буття, на зв'язок людини зі Всесвітом, тому світогляд в їх концепціях займає особливе місце.

А. Швейцер підкреслював, що саме світогляд є якісною ознакою ставлення людини до світу, який відіграє визначну роль в житті суспільства і людини, в її складних пошуках істини та цінності свого буття.

Світогляд у сучасній літературі розглядається як інтегративне поняття, яке не тільки відбиває відношення людини до оточуючої дійсності, але й усвідомлює себе як суб'єкт пізнання і практики; як система поглядів, ідей, уявлень про світ в цілому і місце людини в ньому; як ставлення людини до оточуючої дійсності і самої себе; як вираз основних її життєвих позицій, ідеалів, принципів пізнання і діяльності, ціннісних орієнтацій. Дослідники підкреслюють роль світогляду як "регулятора особистісного розвитку і визначає загальні принципи і межі такого розвитку" (О. Шаповал).

Як свідчить аналіз наукової літератури, світогляд є особливим духовно-практичним утворенням; він організує свідомість, що включає всі "сутнісні сили людини" і визначає вектор вибору смисложиттєвих цінностей. Вчені підкреслюють органічний зв'язок світогляду і культури, світогляду і духовності.Р. Арцишевський розглядав світогляд як синтетичний спосіб духовного освоєння дійсності, який базується на пізнавальному компоненті.

Світогляд є своєрідною духовною призмою, через яку людина сприймає і осмислює все, що оточує її, основою індивідуальної і суспільної свідомості, основним елементом духовного світу кожної індивідуальності.

Підкреслимо, що світогляд розглядається як система узагальнюючих поглядів і уявлень про дійсність, як система переконань та ідеалів, як спосіб бачення, розуміння і оцінки оточуючої дійсності, як спосіб усвідомлення себе (В. Черноволенко). Важливою ознакою світогляду, таким чином, є не тільки знання, думки, погляди, уявлення про світ, але й оцінки, цінності, ідеали особистості і взаємовідношення Людини і Світу.

Світогляд розглядається в дисертації як певний спосіб життєрозуміння і життєдіяльності людини. Ця позиція має психологічне підґрунтя у працях С. Рубінштейна, який підкреслював, що світоглядні питання визначають, як людині жити і в чому шукати смисл свого життя. Основною функцією світогляду є пізнання природи людини і її місця в світі. Світогляд має діяльнісний характер і є специфічною формою перетворення світу. Він здійснює зв'язок між людиною та навколишньою дійсністю, і є важливою формою духовного-практичного освоєння дійсності. Водночас світогляд є інструментом для самовизначення, він є феноменом свідомості.

На основі проведеного аналізу наукових підходів до природи світогляду зроблено висновок, що кожна особистість має неповторний особливий світогляд. Зважаючи на те, що особистість є і творінням культури, і її творцем, саме через освоєння культури формується духовний світ студентів і їх основні сутнісні сили: воля, почуття, розум, віра, духовні орієнтації та світогляд. Вчені зазначають, що поняття "світоглядна культура" не є простою сумою ознак, притаманних власне світогляду та культурі. Світоглядна культура є новим якісним утворенням, яке не лише відображає світ в його людському вимірі, але й зумовлює його діяльне освоєння, його перетворення. Перетворюючи світ, людина перетворює і себе.

Світоглядну культуру вчені визначають таким якісним станом світогляду, який є результатом осмислення процесів взаємодії людини з природою і соціальною дійсністю, з позиції розвитку і реалізації сутнісних сил суб'єкта в процесі такої співдії. Вона виконує роль своєрідного "внутрішнього середовища" в процесі вироблення, передачі, застосування на практиці світоглядних переконань. В основі світоглядної культури знаходиться система знань, переконань, індивідуальне і суспільне буття, система цінностей.

Ми визначаємо світоглядну культуру особистості як відображення її духовної культури, системи загальноприйнятих в суспільстві цінностей, які визначають погляди, переконання, ідеали, ідеї людини щодо відношення до навколишнього світу, взаємодії з ним на гуманістичних засадах, що проявляється в поведінці і вчинках людей, в самобудівництві власне людського образу.

Світоглядна культура проявляється у формах світоглядної свідомості - світовідчуття, світосприймання, світорозуміння. Сприйняття світу, його осмислення і оцінка навколишньої дійсності як світу свого буття і діяльності (В. Шинкарук) базується на почуттях. З почуття, з емоційного відгуку починається процес сприйняття природного і людського світу та визначається своє місце в цьому світі, своє призначення в ньому. Невипадково світовідчуття - вміння збагнути всім чуттєвим єством багатоспекторний світ буття у просторі і часі, є першою сходинкою у вихованні світоглядної культури особистості. Тому виховання почуттів - інтелектуальних, моральних, естетичних, релігійних - необхідна передумова формування світоглядної культури особистості.

Світорозуміння - збагнення та усвідомлення на основі системи знань (повсякденних, життєвопрактичних, професійних, наукових тощо) та переконань, вікової народної мудрості, загальнолюдських цінностей причетності до картини світу і образу людини з гуманістичними якостями.

У спеціальному дослідженні С. Дорогань введені ще й такі форми світоглядної свідомості як світотлумачення та світоперетворення. Ми поділяємо точку зору В. Шинкарука щодо світогляду, який водночас є і світорозумінням і світоперетворенням.А. Молчанова запропонувала введення в науковий обіг таких понять як світоположення, світовідношення та світосвідомість. Серед названих форм світоглядної культури важливе місце посідає світовідношення.О. Івушкіна, досліджуючи проблему формування світовідношення у студентської молоді засобами мистецтва, образно представила його як єдине "місце зустрічі" індивіда з культурою, у зв'язку з чим індивід стає культурним індивідом, а звідси - особистістю. Світовідношення у її розумінні - це цілісно-психологічне утворення, ядром якого є особистісно-індивідуальні цінності, вибір яких визначається великим ступенем свободи, максимальною повнотою відношення до світу і проявом екзистенціальної сфери крізь традиційні стандарти і норми. А Р. Ленчовський розглядає світовідношення як спосіб самовизначення, саморозвитку та самосвідомості людини, що відбиває її органічну єдність із зовнішнім світом у процесі практичної діяльності.

З точки зори Н. Соболєвої світоглядна культура є підсумком, що завершує становлення цілісного світогляду особистості, способом внутрішнього упорядкування взаємозв'язків індивідуального і соціального суб'єктів. Отже, світоглядна культура сприяє зміні та удосконаленню внутрішнього світу людини, визначенню і прийняттю системи нових цінностей, формуванню цілісної картини світу у всіх її багатогранних аспектах.

У розділі з'ясовано, що гуманістична, людинотворча сутність світоглядної культури розкривається через пізнання її соціальних функцій: пізнавальної, суспільно-перетворюючої, виховної, комунікативної, ціннісно-інформаційної, інтегративної.

Багатоаспектність світоглядної культури дозволила нам визначити критерії оцінки рівня вихованості світоглядної культури у студентської молоді. До них віднесено: когнітивні, емоційно-ціннісні та творчо-діяльнісні критерії. Когнітивні критерії спрямовані на виявлення у майбутніх вчителів, викладачів іноземної та рідної мови, студентів перекладацького факультету системи знань про природу, світ, людину, про засвоєння і усвідомлення студентами провідних світоглядних ідей, які містяться в курсах гуманітарних предметів, особистісної переконаності в істинності тих чи інших світоглядних тверджень, пізнавального інтересу студентів до світоглядних проблем, їх загальної ерудиції.

Емоційно-ціннісні критерії характеризують почуттєву сферу студента, характер моральних і естетичних переживань зустрічі з образами світу і людини, здатність емоційно реагувати і оцінювати світ людського буття, розвиненість духовних почуттів, моральних, естетичних, релігійних, що втілені у світовідчутті, світовідношенні, світобаченні.

Творчо-діяльнісні критерії відбивають здатність студентів до самопобудови, до самореалізації власного творчого потенціалу, ціннісного відношення до природи, людини, світу, до удосконалення навколишньої дійсності.

У першому розділі визначено фактори впливу на виховання у студентів світоглядної культури. До них віднесено: цілісність педагогічного процесу ВНЗ; єдність навчання і виховання з домінантою на вихованні; загальна, естетична і духовно-моральна культура студентів; мистецтво; спілкування; створення культурно-виховного простору ВНЗ; створення культурно-естетичного середовища ВНЗ, культурно-дозвіллєвого простору студентського життя; засоби масових комунікацій; родина.

У дисертації аналізуються кожний з цих факторів та визначається ступінь їх впливу на студентів гуманітарних факультетів педагогічного спрямування.

З'ясовано, що провідним фактором впливу на виховання у студентів світоглядної культури є спеціально організований, змістовно і технологічно розроблений процес виховання особистості у ВНЗ. Підкреслено, що в сучасних умовах, у документах з проблем європейської вищої освіти, у документах Болонського процесу відсутні спеціальні акценти на виховній роботі в університетах, пріоритет віддається освіті. Виховання студентської молоді здійснюється опосередковано. Доведено, що виховання у вищому навчальному закладі є невід'ємною частиною цілісного педагогічного процесу і має бути безперервним, так як і освіта. Саме виховання надає особистості статусу Людини з усіма притаманними їй людськими рисами, розумом, мудрістю, духовністю, ідеалами, моральністю, красою, творчістю, морально-естетичною поведінкою і красою вчинку. Недооцінка його приводить до знівечення людської природи. Ми маємо можливість сьогодні спостерігати знівечені молоді душі, які втрачають власне людське обличчя заради матеріальних благ, заради зверхнього ставлення до людей і навколишнього світу.

Вищі навчальні заклади і мають здійснювати підготовку свідомої, інтелектуальної еліти для збагачення інтелектуального генофонду нації, сприяти вихованню духовного світу молоді, духовної культури, системи смисложиттєвих цінностей, високого рівня світоглядної культури, інтелігентності. Інтелігентність стає провідною професійною характеристикою студентів гуманітарних факультетів педагогічного спрямування.

Виховання - процес окультурення і олюднення кожної індивідуальності у вищій школі, що задає траєкторію піднесення особистості до найвищих висот людської думки, світлості почуттів і творчих досягнень. Зміст виховання повинен бути спрямований на формування у студентської молоді гуманістичних якостей, загальнолюдських та національних цінностей, патріотизму, реалізації природних задатків, задоволення духовних потреб і духовного самобудівництва за умови розширення уявлень про різні картини світу (наукова, художня, природна тощо). Ми спиралися на думку Г. Гердера, що людське в людині пов'язане зі всіма обставинами її життя; через духовний генезис виховання пов'язане з батьками, вчителями, друзями, з народами і з предками народу.

У розділі представлено досвід виховної роботи в університетах України, наголошується на виховних аспектах навчального процесу, розкривається специфіка позааудиторної роботи. Звернена увага на специфічну особливість процесу виховання у студентів, яка пов'язана з формуванням професійної культури і водночас із формуванням загальнолюдської, світоглядної культури.

У першому розділі дослідження проаналізовані і представлені форми позааудиторної роботи, що ефективно сприяють вирішенню проблем виховання світоглядної, духовної, мовленнєвої культури, естетичного відношення до людини, до навколишньої дійсності, інтересу до високохудожнього мистецтва, естетичного смаку, втілення всієї скарбниці духовно-культурного надбання у різних видах творчої діяльності. Серед них: лекції-занурення в образ світу; диспути, дискусії з культурно-етичних, естетичних, студентсько-молодіжних проблем; бесіди-зустрічі з видатними людьми, митцями, музикознавцями, лікарями та ін.; бесіди-зустрічі з ветеранами війни, героями війни і праці; святкування ювілейних дат як загальнонаціонального так і університетського значення; вечори-змагання членів КВК, дискотеки, вікторини, екскурсії до музеїв, маскаради, концерти художньої самодіяльності; фестивалі науки і мистецтва, дні факультетів, дні мови (рідної та іноземної); щорічні огляди-конкурси "Дебют першокурсника", презентації творчих здобутків студентів, аспірантів, викладачів університету в галузі навчання, наукових досліджень, спортивних змагань тощо: вручення відповідних нагород, дипломів, премій; дні посвяченні у студенти; зустрічі з випускниками університету; вечори української пісні, українського танцю; вечори мистецтв народів світу; заняття в клубах за інтересами; літературно-читацькі конференції, виставки нових книжкових надходжень для студентської молоді; спортивні змагання та ігри, вечори гумору та сміху; пересувні виставки образотворчих робіт викладачів та студентів. Підкреслимо, що всі ці форми втілюються у виховний процес інтерактивними методами, в основі яких - діалогічна взаємодія, діалог культур.

Доведено, що великі виховні можливості зосереджені у різних видах мистецтва. Ф. Шеллінг відмічав, що тільки мистецтву доступне пізнання "безкінечності", сутності буття у його вищих проявах. Саме в мистецтві здійснюється зв'язок поколінь, теперішнє і майбутнє людства. Художньо-естетичний досвід втілює в собі багатство емоційно-ціннісної культури, багатство сприйняття і переживання ціннісної картини світу.

Специфічні особливості перекладацьких факультетів та факультетів іноземних мов педагогічного спрямування значно уможливлюють процес активізації виховання світоглядної культури у студентської молоді. Це пов'язано з перспективами проведення закордонних практик в різних країнах, мови яких вивчаються в навчальному закладі, з установленням міжкультурних комунікацій з іноземними студентами, зі спілкуванням та співробітництвом із іноземними викладачами провідних ВНЗ зарубіжних країн. У ВНЗ іноземних мов створюється міжнародний культурний простір, який сприяє знайомству студентів із історією, географією, культурою, традиціями, економікою, політикою різних країн світу, що дає можливість розширювати уявлення студентів про образи світів, про образ життя людей на планеті. В. Вернадський наголошував на необхідності планомірного загальнолюдського мислення, масштабного погляду на світ, завдяки чому є можливим збереження людства. Завдяки усвідомленню цінності життя у всіх його проявах, об'єднанню індивідуальних свідомостей в універсальну свідомість формується загальнолюдська культура, яка лежить в основі планетарного виховання.

З'ясовано, що світоглядна культура становить єдність двох компонентів - культури і світогляду. Структура цього поняття включає комплекс знань про природу, суспільство і людину; метод мислення, який, поєднуючись зі знаннями, формує принципи взаємодії людини зі світом та її самопізнання, світоглядні цінності, світоглядну активність особистості. Наша позиція співпадає з думкою вчених щодо світоглядної культури на особистісному рівні підготовки майбутніх фахівців до професійної діяльності, яка стає специфічним транслятором світоглядних установок.

У другому розділі "Педагогічні умови виховання світоглядної культури студентів у позааудиторній роботі" розкриті процедура та методика експериментального етапу дослідження, організація дослідно-експериментальної роботи з виховання світоглядної культури студентів гуманітарних факультетів ВНЗ у позааудиторній роботі, представлено аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи.

Згідно нашого визначення сутності світоглядної культури процес її виховання у студентів розглядається як збагачення особистості системою наукових знань про світ і про місце людини в ньому, яке сприймається і переживається особистістю з позицій духовної культури, гуманістичного відношення до життєвого світу людини і її самобудівництва власне людського образу.

Таке розуміння мети виховання світоглядної культури студентів сприяло визначенню сукупності методик, які дозволили визначити рівень світоглядної культури і розробити організаційну та змістовно-технологічну систему її формування.

Експериментальна частина дослідження передбачала три етапи:

· етап констатувального експерименту, що відображає стан досліджуваної проблеми в освітньо-виховному процесі ВНЗ;

· етап формувального експерименту полягав у організації та технології роботи центру духовно-практичного освоєння життя "Світоглядно-виховного інтеграційного турагенства" ("CВІТ"), метою створення якого було набуття молодим поколінням світового соціокультурного досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високого рівня міжкультурних комунікацій, формування у молоді духовної, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури, культурної ідентифікації та самовдосконалення;

· етап контрольного експерименту, що дає можливість установити рівні сформованості світоглядної культури у студентів, рівень їх пізнавальної активності та ефективність в умовах вищої школи роботи центру духовно-практичного освоєння життя "СВІТ".

Дослідно-експериментальна робота проводилися у Горлівському педагогічному інституті іноземних мов: на гуманітарному факультеті, на факультеті англійської мови, на перекладацькому факультеті, на факультеті слов'янських та германських мов протягом 2005-2009 років.

У процесі експериментального етапу дослідження нами використовувались наступні методи: анкетування (брало участь 460 студентів, структура вибірки в основних своїх ознаках була адекватна генеральної сукупності) для забезпечення репрезентативності даних вибіркового анкетування було охоплено анкетним опитуванням 40% загальної кількості студентів молодших і старших курсів; соціометричне опитування; спостереження за навчально-виховним процесом, яке здійснювалось в природних умовах; аналіз відвідуваних лекцій та практичних занять з педагогічних дисциплін, англійської, української мови та літератури, виховних заходів; стандартизоване й напівстандартизоване інтерв'ю; з метою конкретизації результатів анкетування й інтерв'ю проводилися особисті бесіди (індивідуальні й групові) зі студентами, викладачами; вивчення навчальних планів, планів виховної роботи вищезазначених факультетів ВНЗ; тестування.

Анкетування як метод дослідження дав нам можливість одержати основну інформацію про рівень вихованості світоглядної культури у студентської молоді; мотиви одержання освіти; взаємозв'язок навчання із процесом формування особистості фахівця; рівня зайнятості студентів у вільний час та бажання брати участь у заходах, які проводяться в позааудиторні години і складають частину дозвіллєвої активності студентів. Однак, для уточнення деяких відповідей й отриманої інформації нами використалися такі методи як бесіда й інтерв'ю, що дало нам можливість виявити певні негативні тенденції: емоційні переживання збільшуються під впливом соціального розшарування суспільства, втратою інтересу до отримання знань, вищої освіти взагалі, яка не гарантує працевлаштування і матеріального добробуту.

На основі аналізу результатів констатувального експерименту з'ясовано, що великого значення у формуванні світоглядної культури мають не тільки знання, але й моральна, естетична оцінка, особистісне відношення до інформації, тобто світоглядній культурі притаманні не тільки інформативно-пізнавальні аспекти, але й значною мірою аксіологічна насиченість.

Світоглядна культура передбачає споглядально-мисляче, діяльнісне, перетворювальне, творче ставлення людини до світу. При цьому, споглядальність (як розуміння) є висхідним пунктом освоєння світу. В свою чергу, його перетворення (творення) розглядається нами як "технологія" цього освоєння, як засіб і механізм передачі набутих знань, досвіду, культури наступним поколінням.

Процес трансформування педагогічної ідеї виховання світоглядної культури у студентської молоді у педагогічну технологію має рівні:

· інформативно-аналітичний - виокремлення з інформаційного освітнього поля ідеї виховання світоглядної культури студентської молоді, її адекватне оцінювання, підвищення теоретичних знань з даної проблеми, аналіз педагогічних умов, необхідних для її застосування, продуктивний синтез власного досвіду і цільового компоненту нової ідеї;

· організаційно-процесуальний - конкретизація цілей використання ідеї виховання світоглядної культури студентської молоді через формулювання дидактичних завдань та розробка і практична апробація технології й застосування, одержання прогнозованих результатів.

Виховання світоглядної культури студентів гуманітарних факультетів здійснювалось за наступними принципами: врахування етно-психологічних особливостей студентів; принцип регіональності; принцип календарної організації виховної роботи; природовідповідності виховання; культуровідповідності виховання; активності, самодіяльності і творчої ініціативи; демократизації виховання; гуманізації виховання; принцип безперервності і наступності виховання; єдності національного і загальнолюдського; первинності світової культури.

У розділі дається аналіз сучасного погляду вчених на процес формування образу людини в епоху модерну і постмодерну, на основі якого створена "антропологічна домівка" для ліквідації "сутнісної безпритульності" сучасної молодої людини, студентства - Центр духовно-практичного освоєння життя "Світоглядно-виховне інтеграційне турагентство" ("СВІТ").

Згідно зі своїм соціальним статусом і функціональними обов'язками центр духовно-практичного освоєння життя "СВІТ" у своїй діяльності реалізує наступні функції: аналітичну, організаторську та соціальну.

Аналітична функція передбачає планування та організацію виховної роботи, мотивацію навчальної та пізнавальної діяльності студентів, визначення рівня їх інтелектуального розвитку, індивідуальних особливостей, уявлень, потреб, переконань, ідеалів тощо.

Організаторська функція полягає у залученні студентів до різних видів діяльності: пізнавальної, ціннісно-орієнтаційної, художньої та ін. Вона забезпечує також надання необхідної допомоги студентським творчим групам, радам тощо.

Функція соціалізації реалізується у гуманістично-орієнтованій взаємодії "педагог-студент". Центр духовно-практичного освоєння життя "СВІТ" допомагає студенту в особистісному розвитку, засвоєнні та прийнятті суспільних норм, цінностей, дотриманні засад духовного повноцінного буття.

Організація роботи "СВІТ" - консультаційного центру духовно-практичного освоєння життя, генератора змін у сфері організації виховання, дозвілля студентської молоді, надало можливість здійснення системної, насиченої позанавчальної діяльності.

Зважаючи на те, що студентство - це найменш консервативна і найменш традиційна за своїми цінностями і ціннісними орієнтаціями соціальна верства, позааудиторна експериментальна виховна робота у консультативному центрі "СВІТ" проводилася на основі студентського самоврядування, активності та самостійності студентів за умови керівної ролі Студентської Ради і педагогічної допомоги викладачів кафедр теорії та практики перекладу, граматики та практики мовлення та кафедри другої іноземної мови.

Професіоналізація позааудиторної роботи на перекладацькому факультеті містить, з одного боку, "спеціалізацію", тобто урахування специфіки факультету, а з іншого - "педагогізацію", яка враховує загальну професіограму студента як майбутнього фахівця-перекладача, надаючи системі виховної роботи у вищій школі педагогічної спрямованості.

Було застосовано метод виконання ролей, що зумовлено майбутньою професійною діяльністю викладача. Студенти вводилися в роль "клієнта турагентства". Було створено п'ять "тур бюро", роботу яких впроваджували викладачі-куратори - "туроператори" завдяки "турагентам" - студентам, які входили до складу Студентської Ради факультету та очолювали "тур бюро" "Світоглядно-виховного інтеграційного турагенства" протягом навчального року, із проблем:

- навчання та науково-дослідницької роботи - "Перекладач ХХІ століття";

- професійного самовдосконалення та працевлаштування - "Фахова майстерня";

- міжособистісних стосунків та міжкультурної комунікації - "Кав'ярня друзів";

- організації дозвілля і розваг - "Розваги ПЛЮС";

- безпеки життєдіяльності та пропаганди здорового способу життя й поліпшення екосистеми - "Екологія студентства".

Ідея нової технології - "реконструкції" виховного процесу полягає в тому, що ми запрошуємо викладачів (у минулому - "кураторів", а відтепер - "туроператорів") брати участь у роботі того чи іншого "тур бюро", вносити пропозиції та корективи до складеного студентами - "тур агентами" плану роботи на навчальний рік та залучати до цього чи іншого виховного заходу студентів не окремої групи, як це пропонує традиційна робота інституту кураторів, а організовувати свята, лекції, диспути, читацькі конференції, усні журнали, бесіди за круглим столом, вечори на різні теми, конкурси, роботу гуртків для студентів всього факультету.

На основі проведеної експериментальної роботи та аналізу отриманих результатів зроблено висновок, що ефективність процесу виховання світоглядної культури у студентів перекладацького факультету забезпечується низкою визначених педагогічних умов, до яких віднесено: просторово-предметний розвиваючий простір цілісного педагогічного процесу; емоційно-рефлексивне середовище; "цивілізаційну компетентність" студентів; розуміння і переживання студентами людського способу буття у світі; систему духовно-моральних та естетичних цінностей; творче відношення до навколишньої дійсності.

Результати експериментальної роботи засвідчили про ефективність діяльності консультативного центру "СВІТ" як інноваційної технології, що спрямована на розширення ерудиції, активізацію міжкультурних комунікацій, наукових досліджень, підвищення рівня культурно-дозвіллєвої сфери студентської молоді, активізацію творчого потенціалу, підвищення загальнокультурного рівня, формування естетичних смаків та ідеалів.

У студентів перекладацького факультету у порівнянні з іншими гуманітарними факультетами значно розширилося коло знань, тезаурус понять про образи світу, тобто змінилася якість світорозуміння. Помітно змінилася емоційно-ціннісна сфера студентів, яка проявилася у насиченості естетичних, духовно-моральних переживань і виявилася в якісно новому баченні світу, розширився горизонт осягнення світу людського буття. Світоглядна культура як інтегративне утворення складається і формується у студентської молоді не одномоментно. Це процес еволюції культивування, насичення особистості духовними цінностями, які вирощуються в освітньо-виховному процесі, науково-дослідній роботі, культурно-дозвіллєвій сфері, у процесі самозбереження себе як індивіда і постійного духотворчого самобудівництва.

Проведене дослідження дає підстави зробити такі загальні висновки:

Статті в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України:

1. Долженко М.В. Духовно-естетичне виховання студентської молоді під час вивчення національно-культурної специфіки мовленнєвого етикету / М.В. Долженко // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: збірник наукових праць. - Вип.6 (12). - Луганськ: Вид-во СНУ ім.В. Даля, 2005. - С.45-58.

2. Долженко М.В. Роль особистісно орієнтованого навчання у формуванні світоглядної культури людини / М.В. Долженко // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: збірник наукових праць. - Вип.3 (16). - Луганськ: Вид-во СНУ ім.В. Даля, 2006. - С.63-70.

3. Долженко М.В. Організація виховного процесу у вищих навчальних закладах України / М.В. Долженко // Наукові записки. Серія: психолого-педагогічні науки / За заг. ред. проф. Є.І. Коваленко. - Ніжин: Вид-во НДУ ім.М. Гоголя, 2007. - № 3. - 183 с. - С.148-150.

4. Долженко М.В. Технологія виховання світоглядної культури студентської молоді в дозвіллєвій сфері / М.В. Долженко // Гуманізація навчально-виховного процесу: збірник наукових праць. - Вип. ХХХІХ / За заг. ред. проф.В.І. Сипченка. - Слов'янськ: Видавничий центр СДПУ, 2007. - С.57-62.

5. Долженко М.В. Виховання у студентської молоді світоглядної культури / М.В. Долженко // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: збірник наукових праць. - Вип.4 (23). - Луганськ: Вид-во СНУ ім.В. Даля, 2008. - С.90-99;

6. Долженко М.В. Світоглядна культура в інноваційному стилі лінгвістичної освіти / М.В. Долженко // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: збірник наукових праць. - Вип.5 (34). - Луганськ: Вид-во СНУ ім.В. Даля, 2009. - С.44-51.

Статті в інших наукових виданнях:

7. Долженко М.В., Долженко В.О. Духовні цінності у вихованні світоглядної культури студентської молоді / М.В. Долженко, В.О. Долженко // Вища освіта України. "Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору". - Додаток 4, том ІІ (14). - 2009 р. - С.475-483.

8. Долженко М.В. Проблема світоглядної культури у сучасній педагогічній науці // М.В. Долженко // Актуальные проблемы педагогики: методология, теория и практика: сборник научных работ. - Выпуск 3. Часть 1. - Горловка: Изд-во ГГПИИЯ, 2006. - С.111-116.

9. Долженко М.В. Педагогічні умови виховання світоглядної культури студентів у позааудиторній роботі / М.В. Долженко // Педагогіка вищої та середньої школи: збірник наукових праць / гол. ред. проф.В.К. Буряк. - Кривий Ріг: КДПУ, 2008. - Вип.21. - С.12-20.

10. Публікації в збірниках матеріалів і тез конференцій:

11. Долженко М.В. Виховання світоглядної культури майбутніх перекладачів / М.В. Долженко // Соціально-психологічні, педагогічні, фізичні, юридичні та медичні проблеми підготовки фахівців в сучасних умовах: тези доповідей. - Горлівка: Університет "Україна", 2005. - С.162-164.