Підготовка майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до прогностичної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„КРИМСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” (м. ЯЛТА)

УДК 371.13:303.444 (043.3/.5)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Підготовка майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до прогностичної діяльності

Спеціальність 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Давкуш Наталія Валеріївна

Ялта - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Глузман Неля Анатоліївна, Республіканській вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), завідувач кафедри методик початкової і дошкільної освіти Євпаторійського інституту соціальних наук.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Кучерявий Олександр Георгійович, Донецький національний університет, завідувач кафедри педагогіки і психології; дошкільний освіта вихователь

кандидат педагогічних наук, професор Поніманська Тамара Іллівна, Рівненський державний гуманітарний університет, проректор із наукової роботи, завідувач кафедри педагогіки і психології (дошкільної).

Захист дисертації відбудеться „25” травня 2011 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 53.130.01 при Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) за адресою: 98635, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2, ауд. 15.

Із дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) за адресою: 98635, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2.

Автореферат розісланий „22” квітня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н. В. Горбунова.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Модернізація системи професійної освіти України проходить на засадах національної ідеї, сучасних освітніх парадигм, нових цілей і змісту навчання, виховання, розвитку нового покоління, починаючи з дошкільного дитинства. Ці зміни істотно впливають на появу іншої логіки розуміння виховання - як прогностичний процес і наслідок діяльності самого вихованця щодо становлення, створення й розвитку власної особистості. Результатом виховання в такому його розумінні є особистість дитини, її істотні характеристики, що визначають майбутню поведінку людини. На нашу думку, сучасний вихователь повинен оволодіти не тільки теорією й методиками розвитку особистості вихованців, опанувати певною аналітико-діагностичною культурою, а й бути здатним до прогнозування досягнень дітей: як освітніх, так і особистісних. У зв'язку з цим доцільно формувати в майбутніх вихователів уміння прогнозувати навчально-виховний процес у дошкільному навчальному закладі, що забезпечується передбаченням результатів цілеспрямованого, методично грамотного застосування концепцій особистісно зорієнтованої освіти.

Законодавчо-нормативне та методологічне підґрунтя функціонування галузі дошкільної освіти визначають Закони: „Про освіту”, „Про вищу освіту”, „Про загальну середню освіту”, „Про дошкільну освіту”; Конвенція про права дитини; Національна програма „Діти України”; Концепція Державної цільової програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року; Базовий компонент дошкільної освіти, Базова програма „Я у світі”.

У сучасних умовах важливо повною мірою враховувати нові вимоги до підготовки майбутніх вихователів, спираючись на концептуальні засади розвитку особистісного потенціалу дитини дошкільного віку, педагогічні умови оптимізації компетентної поведінки дошкільників із включенням у навчально-виховний процес ефективних особистісно орієнтованих технологій, та спрямовувати його на здійснення прогностичної діяльності.

Наукові основи проблеми прогнозування й передбачення досліджувалися: як галузь освіти (І. Бестужев-Лада, A. Брушлінський, Б. Гершунський, А. Присяжна, М. Скаткін, Л. Регуш); як компонент педагогічної діяльності (В. Загвязінський, Н. Кузьміна, Ю. Кулюткін, В. Сластьонін, Г. Сухобська); як ключова умова ефективності педагогічної діяльності педагогів-новаторів (Ш. Амонашвілі, Є. Ільїн, С. Лисенкова).

Нині в теорії та практиці вищої педагогічної освіти нагромадилися значні наукові напрацювання, що висвітлюють нові тенденції та потреби її розвитку в умовах суспільної модернізації та дають підстави визначити значущі для нашого дослідження напрями: теоретичні та методологічні засади професійно-педагогічної підготовки майбутнього педагога у вищих закладах освіти (О. Абдулліна, В. Беспалько, С. Гончаренко, В. Гриньова, Ю. Пелех, Д. Чернілевський); стратегія розвитку педагогічної освіти, інноваційні процеси й реформи у вищій школі (В. Андрущенко, В. Бондар, А. Вербицький, О. Глузман, М. Євтух, І. Зязюн, В. Крижко, О. Савченко, С. Сисоєва); проблеми професійної діяльності вихователя дошкільного навчального закладу (Л. Артемова, А. Богуш, Н. Гавриш, К. Крутій, Т. Поніманська).

Аналіз наукових джерел засвідчує, що в процесі підготовки майбутніх фахівців спеціальності „Дошкільна освіта” здебільшого переважає тенденція наповнення навчальних планів новими дисциплінами, а не пошук організаційно-методичних шляхів удосконалення й оновлення професійної освіти в умовах вищого навчального закладу, основ, що дозволяють подолати суттєві протиріччя між загальноосвітньою, культурологічною і професійною спеціальною підготовкою студентів.

Водночас аналіз практики підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до прогностичної діяльності засвідчує існування певних об'єктивних суперечностей між: потребою системи освіти в фахівцях, підготовлених до здійснення професійної функції прогнозування, і неготовністю системи педагогічної освіти до навчання педагогів здійснювати означену функцію; значною кількістю досліджень, у яких прогнозування розглядається як самостійний процес, і потребою в розробленні теорії та практики педагогічного прогнозування як самостійного предмету дослідження; реальною практикою педагогічного прогнозування та його науково-теоретичним обґрунтуванням, яке не дозволяє вивести прогнозування на технологічний рівень.

Таким чином, чітко визначається проблема дослідження: вимоги до забезпечення педагогічного процесу нової якості в дошкільному навчальному закладі не відповідають системі професійної підготовки майбутніх вихователів до його здійснення в напрямах методичної підготовки до прогностичної діяльності студентів.

Враховуючи актуальність проблеми, недостатність наукових досліджень із означеної теми та змін у системі вищої педагогічної освіти, визначено тему дисертаційного дослідження: „Підготовка майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до прогностичної діяльності”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах наукової проблеми кафедри методик початкової і дошкільної освіти Євпаторійського інституту соціальних наук Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) „Формування професійної компетентності у майбутніх учителів початкових класів і вихователів дошкільних закладів” (державний реєстраційний номер 0110U006907) у контексті підготовки фахівців із дошкільного виховання. Тему дисертації затверджено вченою радою Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (протокол №5 від 24.12.2008 р.) та погоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол №1 від 24 лютого 2009 р.).

Мета дослідження полягає в розробленні та теоретичному обґрунтуванні моделі підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до прогностичної діяльності, її експериментальній перевірці.

Завдання дослідження:

1.Уточнити зміст, функції та структуру базового поняття дослідження „прогностична діяльність вихователя дошкільного навчального закладу” через ґенезу розвитку педагогічного прогнозування у професійній освіті.

2.Визначити тенденції розвитку сучасної дошкільної освіти, що впливають на проектування підготовки майбутніх вихователів до прогностичної діяльності.

3.Теоретично обґрунтувати модель підготовки майбутніх фахівців дошкільного профілю до прогностичної діяльності та оцінити її ефективність.

4. Забезпечити науково-методичний супровід процесу підготовки майбутнього вихователя до прогностичної діяльності на освітньо-кваліфікаційному рівні „бакалавр”.

Об'єкт дослідження: професійна підготовка майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів.

Предмет дослідження: модель і науково-методичний супровід підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до прогностичної діяльності на освітньо-кваліфікаційному рівні „бакалавр”.

Методологічною основою дослідження є концептуальні положення теорії пізнання, філософії та психології про здатність людини до здійснення прогностичної діяльності; теорії особистості та її розвитку в процесі навчання й виховання; діяльнісного підходу до розвитку особистості, що характеризує і визначає умови формування якостей майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів; нова парадигма вищої освіти в умовах національного відродження держави, основні положення Законів України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, „Про загальну середню освіту”, „Про дошкільну освіту”, Концепція Державної цільової програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові праці спрямовані на: вдосконалення навчально-виховного процесу вищих педагогічних закладів (А. Алексюк, І. Бех, Н. Бібік, В. Бондар, Н. Глузман, С. Гончаренко, В. Гриньова, О. Дубасенюк, М. Євтух, М. Ігнатенко, О. Кучерявий, С. Сисоєва); особистісно зорієнтований підхід до організації педагогічного процесу (Є. Бондаревська, І. Зязюн, О. Пєхота, І. Якіманська); загальні основи розвитку професійно-педагогічної діяльності вихователя дошкільного навчального закладу (Л. Артемова, А. Богуш, Г. Бєлєнька, О. Богініч, Н. Гавриш, І. Дичківська, Т. Книш, Л. Козак, О. Кононко, К. Крутій, Е. Панько, Т. Поніманська, Т. Танько); формування професійної готовності вихователя до роботи з дітьми дошкільного віку (Г. Борин, Н. Горбунова, Н. Грама, С. Дяченко, Н. Ємельянова, А. Залізняк, С. Петренко, Н. Сайко, І. Трубнік); проблеми прогнозування в сфері освіти (І. Бестужев-Лада, A. Брушлінський, Б. Гершунський, В. Демидова, В. Загвязінський, Ф. Кевля, Н. Кузьміна, Б. Ломов, А. Присяжна, Л. Регуш, М. Севастюк, М. Скаткін).

У процесі дослідження використано такі методи: теоретичні - науковий аналіз основних категорій дослідження (1.1; 1.2); вивчення, аналіз і синтез філософських, психологічних, педагогічних, прогностичних знань (1.1; 1.2); вивчення монографічної, навчально-методичної літератури та нормативно-правових документів із проблем педагогічного прогнозування (1.1; 1.2; 1.3); системний і функціональний аналіз, порівняння, моделювання, класифікація, систематизація й узагальнення теоретичних і методичних засад для з'ясування сучасного стану професійного навчання у вищих навчальних закладах (1.1; 1.2; 1.3; 1.4); метод порівняльного аналізу й синтезу результатів дослідження, осмислення їх новизни (2.4); емпіричні - діагностичні (психолого-педагогічне спостереження, бесіди, тестування, анкетування, інтерв'ю, експертна оцінка), які використано у процесі констатувального та формувального експерименту (2.1; 2.2; 2.3); педагогічний експеримент із якісним і кількісним аналізом результатів (2.4); вивчення досвіду застосування форм і методів із прогностичної діяльності в процесі підготовки майбутніх вихователів (2.1; 2.2; 2.3); статистичні - методи вибірки, обробки й аналізу результатів дослідження, зокрема контрольно-аналітичний (контент-аналіз, порівняльний і кореляційний аналізи результатів дослідження) (1.1; 2.4).

Експериментальною базою дослідження виступили Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Севастопольський міський гуманітарний університет, Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, Рівненський державний гуманітарний університет, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького. В експериментальній роботі взяли участь 310 студентів спеціальності „Дошкільна освіта”, 125 вихователів дошкільних навчальних закладів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше теоретично обґрунтовано модель підготовки майбутніх вихователів до прогностичної діяльності; визначено зміст компонентів прогностичної діяльності студентів-вихователів (аксіологічний, когнітивний, технологічний та рефлексивний); у науковий обіг уведено поняття: „прогностична діяльність вихователя дошкільного навчального закладу” та її результат - „прогностична компетентність”; схарактеризовано етапи становлення педагогічного прогнозування; удосконалено процес підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до прогностичної діяльності та його науково-методичний супровід, що передбачає: здійснення аксіологічного, когнітивно-процесуального, технологічно-прогностичного та результативного етапів цього процесу; запровадження відповідного методичного інструментарію (організаційних форм, засобів, інноваційних технологій); створення необхідних педагогічних умов (мотиваційно-ціннісне ставлення до оволодіння прогностичною діяльністю; поетапність її формування; упровадження контекстного навчання; узгодженість дидактико-методичної підготовки з вимогами прогностичного підходу до процесу навчання майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів; моніторинг якості процесу підготовки до прогностичної діяльності); набув подальшого розвитку процес професійно-педагогічної підготовки фахівців дошкільного профілю до прогностичної діяльності.

Практичне значення дослідження полягає в експериментальній перевірці моделі та запропонованого науково-методичного супроводу підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до прогностичної діяльності; упровадженні авторської навчальної програми спецкурсу „Прогностична діяльність вихователя дошкільного закладу”, застосування якої дозволяє вдосконалити процес підготовки майбутніх вихователів у вищих навчальних закладах; розробленні комплексу професійно-прогностичних задач. Основні положення дисертації можуть бути використані для подальшого вдосконалення теорії та практики професійної освіти, зокрема підготовки студентів зі спеціальності „Дошкільна освіта”, у системі підвищення кваліфікації та перепідготовки педагогічних кадрів, у самоосвітній діяльності майбутніх педагогів.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес РВНЗ „Кримський гуманітарний університет” (акт про впровадження № 157/01 від 17.12.2010 р.), Севастопольського міського гуманітарного університету (довідка № 29 від 10.12.2010 р.), Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського (довідка № 08.2/1876 від 22.12.2010 р.), Рівненського державного гуманітарного університету (акт про впровадження № 191 від 29.12.2010 р.), Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького (акт про впровадження № 06/172 від 01.12.2010 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дослідження обговорювались на міжнародних науково-практичних конференціях: „Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону” (Ялта, 2009), „Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу” (Ялта, 2009-2010), „Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України” (Ялта, 2009-2010), „Викладач і студент: умови особистісного і професійного зростання” (Черкаси, 2009), „Вища школа: національні пріоритети і європейські орієнтири” (Черкаси, 2010), „Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору” (Київ, 2010), „Пріоритети нової особистісно-орієнтованої парадигми дошкільної освіти в Україні” (Умань, 2010), „Инновационные технологии в образовании” (Ялта, 2010), всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції „Актуальні проблеми професійної підготовки студентів ВНЗ” (Переяслав-Хмельницький, 2009), регіональних науково-практичних конференціях: „ХІІ тиждень науки. Професійна підготовка майбутнього спеціаліста: проблеми теорії та практики” (м. Ялта, 2010), „Формування творчих професійних умінь у процесі підготовки майбутніх вихователів дошкільних закладів і вчителів початкових класів” (м. Євпаторія, 2009-2010); доповідались та набули позитивної оцінки на засіданнях кафедри педагогіки та управління навчальними закладами РВНЗ „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (впродовж 2008-2011 рр.).

Публікації. Результати та основні положення дисертаційного дослідження відображено у 16 публікаціях, 6 із них - у наукових фахових виданнях ВАК України, 9 - у збірниках матеріалів міжнародних, всеукраїнських і регіональних науково-практичних конференцій; 1 - навчальна програма спецкурсу.

Структура роботи: дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (386 найменувань, із них 14 - англійською мовою). Загальний обсяг роботи - 316 сторінок, із них - 198 сторінок основного тексту, 10 додатків на 82 сторінках. Робота містить 23 таблиці, 9 рисунків, що займають 18 самостійних сторінок основного тексту.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження; розкрито методологічні та теоретичні основи, наукову новизну й практичну значущість одержаних результатів, схарактеризовано методи дослідження, висвітлено дані щодо апробації і впровадження його результатів; подано інформацію про публікації автора та структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі - „Теоретико-методологічні основи прогностичної діяльності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів” - визначено та схарактеризовано результати теоретичного аналізу стану розробленості проблеми, уточнено сутність понять „прогностична діяльність вихователя дошкільного навчального закладу” та „прогностична компетентність”; розглянуто тенденції розвитку сучасної дошкільної освіти в Україні; обґрунтовано модель підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до прогностичної діяльності.

Ретроспективний аналіз наукової літератури дозволив виділити основні етапи становлення педагогічного прогнозування: I етап - виокремлення уявлень про майбутнє з наукових теорій античності (V ст. - перша половина IV ст. до н. е.); II етап - період обґрунтування прогнозування в теоріях утопічного соціалізму (XVII-XVIII століття); III етап - визначення філософсько-історичного підходу до змісту прогнозування (кінець ХІХ - початок ХХ століття); IV етап - формулювання перших положень прогнозування як професійної функції педагога (перша половина ХХ століття); V етап - становлення теоретико-методологічних засад педагогічного прогнозування в країнах зарубіжжя та на пострадянському просторі (60-ті-80-ті роки ХХ століття); VI етап - оновлення змісту педагогічного прогнозування в контексті модернізації професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних закладів (90-ті роки ХХ ст. - сучасний період).

Визначено тенденції розвитку сучасної дошкільної системи освіти: створення нової теоретико-методологічної бази; удосконалення Державних галузевих стандартів підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів на засадах особистісно орієнтованої парадигми; модернізація української вищої освіти, що формується на принципах вимог Болонського процесу; переведення компетентнісної ідеї на рівень обов'язкової нормативної реалізації, загострення уваги до проблем якості освіти, зміни форм, методів і засобів навчально-пізнавальної діяльності студентів.

За результатами контент-аналізу наукових праць, педагогічне прогнозування розглянуто: як людська здатність у роботах і дослідженнях А. Брушлінського, Б. Ломова, А. Нікітіної, Л. Регуш, Т. Рум'янцевої, В. Тугарінова; як особливий вид процесу пізнання, згідно з результатами низки досліджень учених Д. Гвішіані, Б. Гершунського, Ф. Кевлі, В. Лисичкіна; як складова частина педагогічної діяльності у роботах І. Бестужева-Лади, В. Загвязинського, Л. Регуш, В. Сластьоніна.

Зроблено висновок, що сутність педагогічного прогнозування складається з характеристик (інформативність, достовірність, імовірнісний характер, варіативність, обґрунтованість, усвідомленість і широта); методів (цілепокладання, діагностика, проектування, висунення й аналіз гіпотез, екстраполяція, планування, моделювання, експеримент, управління, програмування, експертиза, рефлексія, контроль і оцінювання); принципів (прогнозування освіти на користь повнофункціональної і соціально-прогресивної діяльності людини в полікультурному і багатонаціональному соціумі; врахування й поєднання поточних, актуальних і перспективних потреб людини в освіті; безперервність прогнозування в освіті; єдності теоретичного і практичного змісту розвитку прогнозів в освіті); структури (передпрогнозної орієнтації, завдань на прогноз, прогнозного діагнозу, прогнозної проспекції, верифікації, коректування). Отже, специфіка педагогічного прогнозування погоджується з процесом прогностичної діяльністі особистості.

Аналіз теорії і методології педагогічного прогнозування дозволив з'ясувати на підґрунті зазначеного базове поняття дослідження - „прогностична діяльність вихователя дошкільного навчального закладу” - це діяльність, яка визначається ціннісним цілепокладанням, передбачає здійснення системної діагностики у професійній роботі, випереджувального планування педагогічної проблеми, прогнозування шляхів її розв'язання з використанням моделювання, проектування й конструювання технології досягнення передбачувального результату й упровадження її у процес управління особистісним розвитком, навчанням і вихованням дітей дошкільного віку в умовах дошкільного навчального закладу.

Результатом означеної діяльності є прогностична компетентність, що розглядається як інтегрована якість особистості вихователя, що визначає складне індивідуально-психологічне, поліфункціональне утворення професійних теоретичних знань, ціннісних установок, особистісних якостей і практичних умінь педагога у сфері педагогічного прогнозування дошкільної освіти, а також мотиваційно-ціннісного ставлення до прогностичної діяльності, прагнення до планування власного професійного самовизначення та особистісного розвитку дітей дошкільного віку.

Доведено, що процес формування прогностичної компетентності у студентів проходить за умов спеціальної організації навчально-виховного процесу, а також через взаємозалежне поєднання її складових із структурними компонентами прогностичної діяльності майбутніх вихователів: аксіологічним, когнітивним, технологічним і рефлексивним.

Для реалізації мети та завдань дослідження використано метод моделювання, що сприяв розробленню моделі підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до прогностичної діяльності.

Запропонована модель забезпечує можливість на її основі проектувати та впроваджувати науково-методичний супровід формування прогностичної компетентності майбутніх вихователів дошкільних закладів у процес професійно-практичної підготовки. У дисертації ми дотримуємося позиції, що науково-методичний супровід підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до прогностичної діяльності - це цілеспрямована, упорядкована і керована сукупність наукового змісту категоріального апарату педагогічного прогнозування; апробованого навчально-методичного комплексу спецкурсу „Прогностична діяльність вихователя дошкільного закладу”; впровадження у навчальний процес вищого навчального закладу інноваційних технологій і засобів; моніторингових вимірювань, постійно діючих семінарів, консультацій, які забезпечують якість формування прогностичної компетентності у студентів.

У другому розділі - „Етапи експериментальної роботи з підготовки студентів спеціальності „Дошкільна освіта” до прогностичної діяльності” - розроблено програму та методику організації експериментального дослідження; обґрунтовано критерії та рівні прогностичної діяльності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів; представлено поетапну реалізацію експериментальної моделі підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до прогностичної діяльності та проаналізовано результати експериментального дослідження

Згідно з програмою дослідження експериментальна робота здійснювалася протягом чотирьох етапів: аналітико-пошуковий (2007-2008 рр.), констатувальний (2008-2009 рр.), формувальний (2009-2010 рр.), контрольний (2010 р.).

Для виявлення результативності спроектованої моделі підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до прогностичної діяльності визначено критерії: усвідомлення потреби в оволодінні прогностичною діяльністю; самоцінність і сформованість професійно-педагогічних і прогностичних знань; якість оволодіння системою прогностичних умінь у сфері реалізації прогностичної моделі діяльності майбутнього вихователя дошкільного навчального закладу; довільність і глибина усвідомлення власного образу „Я” як педагога з певним рівнем сформованості прогностичної діяльності, показники за кожним критерієм та рівні: достатній, середній, задовільний, низький, що пов'язані зі сформованістю в студентів прогностичних умінь.

На аналітико-пошуковому етапі (2007-2008 рр.) з'ясовано теоретико-методологічні засади педагогічного прогнозування; обґрунтовано базові поняття дослідження; проаналізовано стан сучасної дошкільної освіти в Україні; розроблено модель підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до прогностичної діяльності.

На контатувальному етапі (2008-2009 рр.) з метою визначення стану підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до прогностичної діяльності шляхом опитування, анкетування, використання методик: „Вивчення мотивації професійної діяльності”, „Діагностика здібностей до прогнозування”, „Незакінчені речення”, „Діагностика рівня сформованості прогностичних умінь”, „Діагностика рефлексивних умінь” - виявлено початковий рівень сформованості компонентів прогностичної діяльності. Зокрема, достатній рівень виявлено в 6,7% майбутніх вихователів експериментальної (ЕГ) та 6% - контрольної (КГ) груп.

Рис. 1. Рівні сформованості компонентів прогностичної діяльності на констатувальному етапі педагогічного експерименту

На середньому рівні перебували 33,8% респондентів експериментальної та 32,7% майбутніх вихователів контрольної груп. У 44,4% студентів експериментальної та 46% - контрольної груп виявлено задовільний рівень сформованості компонентів прогностичної діяльності. Низький рівень за результатами констатувального обстеження зафіксовано в 15% респондентів експериментальної та 15,3% майбутніх вихователів контрольної групи (див. рис 1). Для порівняння розподілів рівня готовності в експериментальній і контрольній групі застосовано „хі-квадрат тест” критерій, який вказав на несуттєві розбіжності на початку експерименту.

На формувальному етапі педагогічного експерименту (2009-2010 рр.) здійснено перевірку ефективності запропонованої моделі підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до прогностичної діяльності, що реалізована поетапно в межах аксіологічного, когнітивно-процесуального, технологічно-прогностичного та результативного етапів. Аксіологічний етап мав на меті формування аксіологічного компонента прогностичної діяльності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів. Оволодіння студентами знаннями з теорії та методології педагогічного прогнозування визначало основну мету когнітивно-процесуального етапу, змістоутворю-вальним центром якого виступала авторська програма спецкурсу „Прогностична діяльність вихователя дошкільного закладу”. На технологічно-прогностичному етапі з метою формування професійних, прогностичних і рефлексивних умінь у майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів використовувався комплекс професійно-прогностичних задач, що передбачав і рефлексію власної діяльності студентів, прогнозування їхнього професійного самовдосконалення. Виявлення рівня сформованості компонентів прогностичної діяльності в майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів проходило в межах результативного етапу. Для досягнення означеної мети організовано моніторинг якості зазначеного процесу, який дозволив простежити рівень сформованості кожного компонента прогностичної підготовки.

Узагальнення результатів педагогічного експерименту проходило на контрольному етапі (2010 р.). З'ясовано, що в експериментальних групах відбулися позитивні зміни щодо перерозподілу рівнів сформованості компонентів прогностичної діяльності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів (див. табл. 1).

Порівняльний аналіз результатів сформованості компонентів прогностичної діяльності за достатнім і середнім рівнями в експериментальній групі зріс із 6,8% та 33,8% під час констатувального обстеження до 11,3% та 43,1% - під час контрольного експерименту. Також спостерігається зменшення кількості студентів експериментальній групи з задовільним і низьким рівнями сформованості компонентів прогностичної діяльності від 44,4% та 15,0% (до початку навчання) до 36,3% та 9,4% (після його завершення). Доведення статистичної значущості одержаних результатів експериментальної роботи відбулося за допомогою „хі-квадрат” та „хі-квадрат тест” критеріїв, застосування яких дало можливість стверджувати з вірогідністю похибки не більше 5%, що в результаті впровадження моделі та науково-методичного супроводу підготовки майбутніх вихователів до прогностичної діяльності в експериментальній групі відбулися статистично значущі зміни, а в контрольній групі - статистично незначні, що підтверджує ефективність проведеної експериментальної роботи.

Таблиця 1 Динаміка рівнів сформованості компонентів прогностичної діяльності (у %)

Отримані результати підтвердили актуальність і доцільність запропонованої моделі та науково-методичного супроводу підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до прогностичної діяльності.

Висновки

Унаслідок теоретичного аналізу, науково-дослідної роботи реалізовано мету і завдання дослідження, що присвячено процесу підготовки студентів спеціальності „Дошкільна освіта” до прогностичної діяльності. Одержані результати підтвердили мету, засвідчили розв'язання поставлених завдань і надали підстави для формулювання загальних висновків:

1. У вимірах ретроспективного аналізу філософських і психолого-педагогічних досліджень започатковано періодизацію розвитку педагогічного прогнозування, а саме: виокремлення уявлень про майбутнє з наукових теорій античності (V ст. - перша половина IV ст. до н. е.); період обґрунтування прогнозування в теоріях утопічного соціалізму (XVII-XVIII століття); визначення філософсько-історичного підходу до змісту прогнозування (кінець ХІХ - початок ХХ століття); формулювання перших положень прогнозування як професійної функції педагога (перша половина ХХ століття); становлення теоретико-методологічних засад педагогічного прогнозування в країнах зарубіжжя та на пострадянському просторі (60-ті - 80-ті роки ХХ століття); оновлення змісту педагогічного прогнозування в контексті модернізації професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних закладів (90-ті роки ХХ ст. - сучасний період) та доведено, що виявлення причин перетворень на кожному історичному етапі є підставою для ґрунтовного розуміння сучасних проблем підготовки педагогів до прогностичної діяльності, аргументованого впровадження інноваційних підходів до її визначення.

2. Спираючись на результати контекстуального та генетичного аналізу категоріального апарату педагогічного прогнозування, з'ясовано фундамент-тальне поняття дослідження: „прогностична діяльність вихователя дошкільного навчального закладу”, - це діяльність, що визначається ціннісним цілепокладанням, передбачає здійснення системної діагностики у професійній роботі, випереджувального планування педагогічної проблеми, прогнозування шляхів її розв'язання з використанням моделювання, проектування й конструювання технології досягнення передбачуваного результату й упровадження її у процес управління особистісним розвитком, навчанням й вихованням дітей дошкільного віку в умовах дошкільного навчального закладу, що зумовлює результат означеної діяльності - прогностичну компетентність.

З урахуванням особливостей професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів прогностична компетентність, розглядається у нашому дослідженні, як інтегрована якість особистості вихователя, що визначає складне індивідуально-психологічне, поліфункціо-нальне утворення професійних теоретичних знань, ціннісних установок, особистісних якостей і практичних умінь педагога у сфері педагогічного прогнозування дошкільної освіти, а також мотиваційно-ціннісного ставлення до прогностичної діяльності, прагнення до планування власного професійного самовизначення та особистісного розвитку дітей дошкільного віку.

Обґрунтовано, що рівень сформованості прогностичної компетентності визначався через взаємозв'язок її структурних складових (прогнозування професійно-особистісного становлення й розвитку; управління процесами розвитку, навчання й виховання дітей у сучасному дошкільному навчальному закладі; прогнозування особистісного розвитку дошкільників) із структурними компонентами прогностичної діяльності: аксіологічним (характеризує мотиваційно-ціннісне ставлення студентів-вихователів до майбутньої професійно-педагогічної діяльності та, зокрема, до її інваріантної складової - прогностичної діяльності); когнітивним (відображає теоретичний аспект здійснення прогностичної діяльності майбутнього вихователя дошкільного навчального закладу); технологічним (забезпечує оволодіння студентами прогностичними вміннями у сфері професійно-прогностичної діяльності); рефлексивним (характеризує вміння майбутнього вихователя оцінювати й корегувати власну професійно-педагогічну діяльність, бути здатним до педагогічної рефлексії).

3. Тенденції розвитку сучасної дошкільної освіти (розповсюдження ідей гуманізму, впровадження компетентнісного підходу, варіативність змісту, форм, технологій і засобів розвитку, навчання й виховання дошкільників та підвищення уваги до прогнозування їх результативності) актуалізують необхідність розроблення прогностичної складової професійної підготовки вихователів дошкільних навчальних закладів. У результаті теоретичного аналізу досліджуваної проблеми встановлено, що здійснити модернізацію професійної підготовки вихователів дошкільних навчальних закладів можливо за умов не тільки оволодіння теорією й методикою навчання дошкільників, засвоєння педагогічних понять, але й високим рівнем їхньої готовності й здатності розв'язувати прогностичні педагогічні завдання у різних ситуаціях освітнього процесу.

4. З урахуванням етапів підготовки до прогностичної діяльності (аксіологічного, когнітивно-процесуального, технологічно-прогностичного та результативного), а також компонентів цієї діяльності (аксіологічного, когнітивного, технологічного, рефлексивного) створено та обґрунтовано модель підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до прогностичної діяльності, яка спирається на сучасні методологічні підходи (аксіологічний, праксіологічний, системний, діяльнісний, особистісний, компетентнісний) та принципи (цілепокладання, системності, інтеграції, прогностичності, компетентності), що забезпечують обґрунтування методичної системи підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до прогностичної діяльності.

Доведено, що ефективність спроектованої моделі підготовки майбутніх вихователів до прогностичної діяльності зумовлена реалізацією низки педагогічних умов: мотиваційно-ціннісне ставлення до оволодіння прогностичною діяльністю; поетапність формування прогностичної діяльності; впровадження контекстного навчання; узгодженість дидактико-методичної підготовки з вимогами прогностичного підходу до процесу навчання майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів; моніторинг якості процесу підготовки до прогностичної діяльності.

5. За результатами здійснення педагогічного експерименту визначено науково-методичний супровід кожного етапу формування компонентів прогностичної діяльності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів, що являє собою цілеспрямовану, упорядковану і керовану сукупність наукового змісту категоріального апарату педагогічного прогнозування; апробованого навчально-методичного комплексу спецкурсу „Прогностична діяльність вихователя дошкільного закладу”; впровадження у навчальний процес ВНЗ сучасних технологій і засобів; моніторингових вимірювань, постійно діючих семінарів, консультацій, які забезпечують якість формування прогностичної компетентності у студентів.

Конкретизовано зміст науково-методичного супроводу під час навчання студентів спеціальності „Дошкільна освіта” на освітньо-кваліфікаційному рівні „бакалавр”, зокрема: на першому курсі у межах дисциплін „Загальна педагогіка”, „Загальна психологія” та „Вступ до спеціальності” використовувалися навчально-пізнавальні (імітаційні, інтерактивні) та ділові ігри, навчальні дискусії, метод емоційного стимулювання, аналіз психолого-педагогічних ситуацій, виконання тренувальних вправ, кейс-метод, рефлексивні завдання; на другому й третьому курсах у процесі вивчення дисципліни „Дошкільна педагогіка” та предметних методик, студенти створювали педагогічні проекти; на четвертому курсі - залучалися до розв'язання професійно-прогностичних задач та складання тематичних портфелів при вивченні авторського спецкурсу „Прогностична діяльність вихователя дошкільного закладу” та дисципліни „Основи педагогічної майстерності”. Вдосконалення прогностичних умінь відбувалося під час усіх видів педагогічної практики.

6. Контроль і оцінювання ефективності моделі та науково-методичного забезпечення підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до прогностичної діяльності здійснювалися засобами безперервного моніторингу, що проводився на всіх етапах експериментального навчання. Порівнюючи результати констатувального й контрольного етапів, визначено, що достатній рівень за аксіологічним компонентом в експериментальній групі зріс на 6,9%, тоді як у контрольній групі - на 0,03%; за когнітивним компонентом у експериментальній групі - 4,4%, в контрольній групі - 0,03%; за технологічним компонентом у експериментальній групі - 3,2%, в контрольній групі - 0,07%; за рефлексивним компонентом у експериментальній групі - 3,8%, в контрольній групі - не змінився. Зменшилась кількість майбутніх вихователів експериментальної групи, які показали задовільний і низький рівні готовності до прогностичної діяльності за всіма компонентами. Водночас у контрольній групі ці показники практично не зменшилися. Такий результат був очікуваний, оскільки студенти експериментальних груп отримали найбільш глибоку теоретичну і практико-професійну підготовку до здійснення прогностичної діяльності під час навчання, для них прогностична діяльність набула особистісно-ціннісного значення.

Поставлені завдання повністю виконано, водночас проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розв'язання цієї проблеми. Перспективними напрямами дослідження є питання з розгляду психологічних особливостей розвитку педагогічної інтуїції у майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів, формування готовності студентів дошкільного профілю до прогностичного навчання дітей дошкільного віку, розкриття можливостей прогностичної підготовки вихователів дошкільних закладів в умовах післядипломної педагогічної освіти.

Основні положення дисертаційного дослідження висвітлено в таких публікаціях автора

Програма

1.Давкуш Н. В. Прогностична діяльність вихователя дошкільного закладу : [навчальна програма спецкурсу] / Н. В. Давкуш. - Євпаторія : РВВ КГУ, 2010. - 44 с.

Статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України

2.Давкуш Н. В. Особливості професійної підготовки майбутнього педагога дошкільного навчального закладу / Н. В. Давкуш // Зб. наук. праць (Проблеми сучасної педагогічної освіти). - Сер.: Педагогіка і психологія. - Ялта : РВВ КГУ, 2009. - Вип. 22. - Ч. 2. - С. 111-117.

3.Давкуш Н. В. Готовність майбутніх педагогів до професійної діяльності як результат підготовки в педагогічному університеті / Н. В. Давкуш // Зб. наук. праць. - Серія : Педагогічні науки. - Вип. 165. - Черкаси : Видавничій відділ ЧНУ, 2009. - С. 94-96.

4.Давкуш Н. В. Особливості підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів: аналіз державних стандартів / Н. В. Давкуш // Зб. наук. праць. - Серія : Педагогічні науки. - Вип. 179. - Черкаси : Видавничій відділ ЧНУ, 2010. - С. 113-117.

5.Давкуш Н. В. Тенденції розвитку сучасної дошкільної освіти в умовах Болонського процесу / Н. В. Давкуш // Зб. наук. праць (Вища освіта України): тематичний випуск „Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору”. - Додаток 4. - Том І (19). - К., 2010. - С. 113-121.

6.Давкуш Н. В. Характеристика моделі підготовки майбутніх вихователів дошкільних закладів до прогностичної діяльності / Н. В. Давкуш // Імідж сучасного педагога. - 2010. - № 6-7. - С. 15-18.

7.Давкуш Н. В. Орієнтаційно-когнітивний етап підготовки студентів спеціальності „Дошкільна освіта” до прогностичної діяльності / Н. В. Давкуш // Зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / [гол. ред. : Мартинюк М.Т.]. - Умань : ПП Жовтий, 2010. - Ч. 4. - С. 43-50.

Статті у збірниках наукових праць та матеріалів конференцій

8.Давкуш Н. В. Дошкольное образование в европейских странах: сравнительный аспект / Н. В. Давкуш // Зб. наук. праць за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції „Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу”, березень 2009 р. - Ялта : РВНЗ КГУ, 2009. - Ч.1. - С. 81-85.

9.Давкуш Н. В. Профессиональная подготовка будущего педагога дошкольного учебного заведения / Н. В. Давкуш // Зб. наук. праць за матеріалами науково-практичної конференції „Формирование творческих профессиональных умений в процессе подготовки будущих воспитателей дошкольных учреждений и учителей начальных классов”, квітень 2009 р. - Ялта : РИО РВУЗ КГУ, 2009. - С. 166-168.

10.Давкуш Н. В. Підготовка майбутніх вихователів дошкільних закладів до прогностичної діяльності / Н. В. Давкуш // Зб. наук. праць „Підготовка студентів до майбутньої професійної діяльності: теорія і практика”; наук. ред. В. Коцур, М. Євтух, І. Доброскок. - Переяслав-Хмельницький : СКД, 2009. - Вип. 2. - С. 200-202.

11.Давкуш Н. В. Методологічні основи педагогічного прогнозування / Н. В. Давкуш // Зб. наук. праць за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції „Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України”, вересень, 2009 р. - Ялта : РВВ КГУ, 2009. - Ч. 1. - С. 74-77.

12.Давкуш Н. В. Описання моделі підготовки майбутніх вихователів до прогностичної діяльності: теоретичний аспект / Н. В. Давкуш // Зб. наук. праць за матеріалами науково-практичної конференції „Формирование творческих профессиональных умений в процессе подготовки будущих воспитателей дошкольных учреждений и учителей начальных классов”, квітень 2009 р. - Ялта : РИО РВУЗ КГУ, 2010. - С. 60-66.

13.Давкуш Н. В. Аналіз змісту навчальних дисциплін з підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до прогностичної діяльності / Н. В. Давкуш // Зб. наук. праць за матеріалами науково-практичної конференції „Професійна підготовка майбутнього спеціаліста: проблеми теорії та практики”, 3-4 березня 2010 р. - Ялта : РВВ РВНЗ КГУ, 2010. - С. 11-17.

14.Давкуш Н. В. Діагностико-мотиваційний етап підготовки майбутніх вихователів дошкільних закладів до прогностичної діяльності / Н. В. Давкуш // Зб. наук. праць за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції „Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України”, вересень, 2010 р. - Ялта : РВВ КГУ, 2010. - С. 132-138.

15.Давкуш Н. В. Зміст підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів / Н. В. Давкуш // Зб. наук. праць за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції „Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу”, березень 2010 р. - Ялта : РВНЗ КГУ, 2010. - С. 50-56.

16.Давкуш Н. В. Обґрунтування експериментальної моделі підготовки майбутніх вихователів дошкільних закладів до прогностичної діяльності / Н. В. Давкуш // Зб. наук. праць за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції „Инновационные технологии в образовании”, 20-22 вересня 2010 р., м. Ялта. - Сб. статей. - Ялта : РВНЗ КГУ, 2010. - С. 77-82.

Анотація

Давкуш Н. В. Підготовка майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до прогностичної діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук із спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Ялта, 2011.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретико-методичних аспектів проблеми підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до прогностичної діяльності.

У дослідженні уточнено базові поняття: „прогностична діяльність вихователя дошкільного навчального закладу” та „прогностична компетентність”. Схарактеризовано структурні компоненти прогностичної діяльності та прогностичної компетентності. Розроблено та впроваджено модель і науково-методичний супровід підготовки майбутніх вихователів до прогностичної діяльності. Визначено критерії, показники та схарактеризовано рівні прогностичної компетентності. Експериментально перевірено модель означеної підготовки та доведено її ефективність.

Ключові слова: прогностична діяльність вихователя дошкільного навчального закладу, прогностична компетентність, науково-методичний супровід.

Аннотация

Давкуш Н. В. Подготовка будущих воспитателей дошкольных учебных заведений к прогностической деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Республиканское высшее учебное заведение „Крымский гуманитарный университет” (г. Ялта), Ялта, 2011.

Диссертация посвящена проблеме подготовки будущих воспитателей дошкольных учебных заведений к прогностической деятельности. В исследовании проанализировано состояние проблемы в научно-педагогической литературе. Актуальность проблемы обусловлена противоречиями между потребностью системы образования в специалистах, подготовленных к осуществлению профессиональной функции прогнозирования и неготовностью самой системы к обучению будущих педагогов осуществлять эту функцию; значительным количеством исследований, в которых прогнозирование рассматривается как самостоятельный процесс, и потребностью в разработке теории и практики педагогического прогнозирования как самостоятельного предмета исследования; реальной практикой педагогического прогнозирования и его научно-теоретическим обоснованием, что не позволяет вывести прогнозирование на технологический уровень.

Выделены шесть этапов развития педагогического прогнозирования и доказано, что выявление причин изменений на каждом историческом этапе является основанием для понимания современных проблем подготовки педагогов к прогностической деятельности, аргументированного внедрения инновационных подходов к ее определению.

Раскрыты тенденции развития современной системы дошкольного образования, актуализирующие необходимость исследования прогностической составной профессиональной подготовки будущих воспитателей дошкольных учреждений. Уточнена специфика педагогического прогнозирования. Сформулированы базовые понятия исследования „прогностическая деятельность воспитателя дошкольного учебного заведения” и ее результат - „прогностическая компетентность”; уточнено содержание понятия „научно-методическое сопровождение подготовки будущих воспитателей дошкольных учебных учреждений к прогностической деятельности”.

В работе обоснована структура готовности будущих воспитателей дошкольных учебных заведений к прогностической деятельности. К компонентам готовности отнесены: аксиологический (обеспечивает направленность на ценностное усвоение знаний и самосовершенствование в профессиональной деятельности; включает мотивы и ценности, связанные с будущей профессией воспитателя и ценностное отношение к прогностической деятельности воспитателя); когнитивный (включает теоретический аспект осуществления прогностической деятельности); технологический (предпо-лагает овладение студентами прогностическими умениями); рефлексивный (характеризуется умением будущего воспитателя прогнозировать, оценивать и корректировать свою профессионально-педагогическую деятельность).

Определены критерии: осознание потребности в овладении прогности-ческой деятельностью; самоценность и сформированность профессионально-педагогических и прогностических знаний; качество овладения системой прогностических умений в сфере реализации прогностической модели деятельности будущего воспитателя дошкольного учебного заведения; произвольность и глубина осознания собственного образа „Я” как педагога с определенным уровнем сформированности прогностической деятельности, и показатели к ним, позволяющие диагностировать уровень сформированности компонентов прогностической компетентности будущих воспитателей дошкольных учебных заведений. На основе выделенных критериев и показателей охарактеризованы уровни прогностической компетентности (низкий, удовлетворительный, средний и достаточный).

Разработана и апробирована модель, представляющая единство цели, принципов, содержания, методов, средств и форм обучения для достижения поставленной цели и решения задачи, а также научно-методическое сопровождение подготовки будущих воспитателей дошкольных учебных заведений к прогностической деятельности. Теоретически обоснованы, экспериментально проверены и подтверждены педагогические условия эффективной подготовки будущих воспитателей дошкольных учебных заведений к прогностической деятельности.

Согласно разработанной модели, подготовка будущих воспитателей дошкольных учебных заведений осуществлялась поэтапно и включала: аксиологический, когнитивно-процессуальный, технологически-прогностиче-ский и результативный этапы. На каждом этапе выделены: цель, содержание работы; определены - формы, методы и приемы, которые использовались в процессе экспериментального обучения. Оценивание эффективности системы подготовки будущих воспитателей дошкольных учебных заведений к прогностической деятельности проходило в процессе проведения беспрерывного мониторинга, который осуществлялся на всех этапах экспериментального обучения. С его помощью устанавливалось качество сформированности компонентов прогностической деятельности.