Гра як засіб розвитку пізнавальної діяльності у слабозорих дітей

Автореферат розісланий 16 вересня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради І. А. Княжева

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. У Національній доктрині розвитку освіти в Україні у XXI столітті наголошується на необхідності посилення уваги на освіті дітей з відхиленнями психофізичного розвитку, забезпечення їхнього повноцінного життя, соціального захисту, створення умов для належної реабілітації. Сучасне суспільство висуває високі вимоги до рівня освіченості дитини, що спонукає науковців до пошуку нових шляхів навчання та виховання дітей, які потребують спеціального педагогічного супроводу та психологічної підтримки. Серед дітей, що вимагають особливого підходу значну кількість складають діти з вадами зору. Підготовка їх до активної життєдіяльності і успішного навчання у школі потребує розвитку їхньої пізнавальної діяльності.

Проблема психічного розвитку дітей з вадами зору досліджувалася багатьма науковцями (Л. Вавіна, Т. Головіна, М. Земцова, Л. Сековець, Є. Синьова, Л. Солнцева, Б. Шеремет та ін.). Визначено, що часткове порушення зору негативно позначається на здатності дитини вільно орієнтуватись у довкіллі, зводить до мінімуму її рухову активність, спричиняє відхилення у фізичному і психічному розвитку. Ці особливості розвитку простежуються в дозріванні біологічних, фізіологічних, психічних функцій і виявляються у труднощах соціальної адаптації та спілкування, невідповідності віковим нормам, уповільненому темпі мислення, фрагментарності уявлень про довкілля, зниженому рівні пізнавальної мотивації та здатності до навчання, незрілості емоційно-вольової сфери. Усе це доповнюється негативним впливом вимушеної малорухомості дітей, ослабленим соматичним здоров'ям, вторинними руховими порушеннями, зниженим рівнем життєво важливих кондиційних і координаційних здібностей.

Проблема розвитку пізнавальної сфери слабозорих дітей була розглянута в багатьох аспектах. Виявлено особливості зорового сприйняття і наочно-образного мислення в дітей з косоокістю та амбліопією (Л. Григор'єва, Л. Григорян, З. Малева, Л. Плаксіна, Є. Подколзіна, В. Феоктистова), просторового орієнтування дітей з порушенням зору (Н. Зисліна, Л. Новікова, В. Толстова), сприйняття ними кольору, форми і простору (І. Новічкова, Г. Селезньова, Л. Рудакова), пізнавальної діяльності (О. Литвак, А. Андросян), розвитку мовлення в дітей з вадами зору (Л. Волкова, В. Тарасун).

Досліджено шляхи і засоби подолання недоліків розвитку слабозорих дітей. Зокрема, визначено роль ігрової діяльності в подоланні недоліків їхнього фізичного розвитку (Д. Маллаєв, Л. Сековець), компенсування вторинних відхилень у фізичному розвитку і руховій підготовленості (Л. Касаткін, Б. Сермеєв), уплив фізичних вправ на функціональний стан зорового аналізатора (А. Каплан, В. Сердюченко).

Доведено, що обов'язковим елементом психічного і фізичного розвитку дитини дошкільного віку є гра (Л. Виготський, Д. Ельконін, С. Рубінштейн, Д. Узнадзе). Проте в теорії і практиці корекційної роботи зі слабозорими дітьми недостатньо висвітлено роль рухливих ігор у розвитку їхньої пізнавальної діяльності. Отже, можна констатувати суперечності, що виникли між потребами суспільства в повноцінному розвитку і соціалізації дітей дошкільного віку з вадами зору і відсутністю науково обґрунтованих педагогічних умов, що їм сприяють; між потребою освіти в підготовці слабозорих дітей до успішного навчання у школі і відсутністю спеціальних методик, що забезпечують розвиток їхньої пізнавальної діяльності. Ураховуючи вище зазначене, була сформульована тема дослідження «Гра як засіб розвитку пізнавальної діяльності слабозорих дітей».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дослідження виконано в межах наукової теми кафедри корекційної педагогіки й адаптивного фізичного виховання «Рання діагностика й корекція психомоторного розвитку дітей із відхиленням у психофізичному розвитку» (№ 0106U008389), що входить до наукового плану Запорізького національного університету. Тема дисертації затверджена Вченою радою Запорізького національного університету (протокол № 7 від 27.03.2006 р.) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 28.10.2008 р.).

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати й експериментально апробувати педагогічні умови використання ігор як засобу розвитку пізнавальної діяльності слабозорих дітей.

Завдання дослідження:

1. Визначити сутність і структуру пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку з порушеннями зору.

2. Виявити особливості впливу порушення зору на розвиток пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку.

3. Схарактеризувати сутність гри та її педагогічний потенціал у розвитку пізнавальної діяльності слабозорих дітей дошкільного віку.

4. Визначити педагогічні умови розвитку пізнавальної діяльності у слабозорих дітей засобами ігор.

5. Розробити експериментальну модель реалізації педагогічних умов розвитку пізнавальної діяльності слабозорих дітей засобами ігор і апробувати її ефективність.

Об'єкт дослідження - пізнавальна діяльність слабозорих дітей 5-7 років.

Предмет дослідження - корекційно-розвивальна робота зі слабозорими дітьми дошкільного віку.

Гіпотеза дослідження. Розвиток пізнавальної діяльності слабозорих дітей 5-7 років засобами ігор відбуватиметься ефективно за таких педагогічних умов: створення спеціального корекційно-розвивального середовища; забезпечення систематичного медико-психолого-педагогічного супроводу корекційно-розвивальних занять; індивідуалізації та диференціації ігор відповідно до можливостей дітей.

Методи дослідження. З метою визначення стану проблеми в наукових дослідженнях, обґрунтування особливостей використання гри як засобу розвитку пізнавальної діяльності слабозорих дітей, педагогічних умов розвитку їхньої пізнавальної діяльності засобами ігор використано метод аналізу й узагальнення наукових даних, представлених у філософських, психолого-педагогічних, медичних і навчально-методичних джерелах. Для виявлення особливостей розвитку пізнавальної діяльності слабозорих дітей та їхнього фізичного розвитку використано методи тестування і спостереження. З метою перевірки ефективності визначених педагогічних умов розвитку пізнавальної діяльності у слабозорих дітей у процесі ігор в умовах дошкільних навчальних закладів використано методи спостереження, анкетування, тестування, педагогічний експеримент. Для узагальнення експериментальних даних, перевірки гіпотези і достовірності одержаних результатів, визначення тенденцій їх змінювання використано методи математичної статистики.

Базою дослідження виступили: спеціальні дошкільні навчальні заклади для дітей з порушенням зору та мови № 36 «Дзвіночок», № 9 «Фіалка» (м. Запоріжжя), дошкільний навчальний заклад № 130 «Казка» (м. Запоріжжя). Кількість дітей, які взяли участь в основному експерименті, склала 110 осіб, з - поміж них - 72 слабозорі дитини 5-7 років.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше розроблено і науково обґрунтовано педагогічні умови розвитку пізнавальної діяльності у слабозорих дітей засобами ігор (створення спеціального корекційно-розвивального середовища; забезпечення систематичного медико-психолого-педагогічного супроводу корекційно-розвивальних занять; індивідуалізації та диференціації ігор відповідно до можливостей дітей); розкрито сутність і структуру пізнавальної діяльності дітей з порушенням зору; виявлено вплив порушення зору на розвиток пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку (послаблена мотивація пізнавальної діяльності, недостатність зорової інформації, неповнота, неточність, фрагментарність, сповільненість зорово-просторового орієнтування, збіднення предметних уявлень, зниження рівня чуттєвого досвіду); схарактеризовано особливості розвитку пізнавальної діяльності, психомоторних функцій, рухових здібностей слабозорих дітей 5-7 років порівняно зі зрячими однолітками; розроблено експериментальну модель реалізації педагогічних умов розвитку пізнавальної діяльності слабозорих дітей засобами ігор, що складається з трьох етапів (діагностувальний, корекційно-розвивальний, закріплювальний), педагогічних завдань з розвитку особистості, корекції сенсорної системи і вегетативних функцій, психофізичного розвитку та засобів їх реалізації; уточнено зміст поняття «пізнавальна діяльність слабозорих дітей»; подальшого розвитку набула теорія і методика корекційно-розвивальної роботи з розвитку пізнавальної діяльності дітей 5-7 років засобами ігор.

Практична значущість дослідження: розроблено систему корекційних рухливих ігор, їх класифікацію та методичні рекомендації щодо застосування в розвитку пізнавальної діяльності слабозорих дітей; методику діагностування психічних процесів слабозорих дітей в умовах ігрової діяльності. Матеріали дослідження можуть використовуватись у спеціальних дошкільних навчальних закладах, санаторіях і спеціальних навчальних закладах для дітей з вадами зору; на заняттях з адаптивної фізичної культури; у процесі підготовки і перепідготовки тифлопедагогів та тифлопсихологів у вищих навчальних закладах у змісті навчальних дисциплін «Рухливі ігри», «Адаптивна фізична культура» .

Результати дослідження впроваджено в роботу спеціальних дошкільних навчальних закладів для дітей з порушенням зору та мови № 36 «Дзвіночок» (акт про впровадження № 78 від 26.11.2009 р.), № 9 «Фіалка» (м. Запоріжжя) (акт про впровадження № 23 від 24.11.2009 р.), №№ 146, 288, 145, 254 для дітей з порушенням зору (м. Запоріжжя) (акт про впровадження № 160 від 14.02.2011 р.), дошкільного навчального закладу № 130 «Казка» (м. Запоріжжя) (акт про впровадження № 26 від 05.03.2010 р.), КУ «Запорізький дитячий будинок-інтернат» ЗОР для дітей з вадами розумового розвитку (акт про впровадження № 327 від 20.05.2011 р.), факультету фізичного виховання Запорізького національного університету (довідка впровадження № 01-25/113 від 23.12.2010 р.).

Достовірність результатів дослідження забезпечено науковим обґрунтуванням його вихідних позицій, використанням системи методів, адекватних об'єкту, предмету, меті і завданням, кількісним та якісним аналізом отриманих даних, результатами експериментальної перевірки розроблених положень.

Апробація результатів дослідження здійснена на міжнародних: Inclusive and Supportive Education Congress (2-5 August 2010), Queens University Belfast; всеукраїнських: «Національний семінар Спеціальної Олімпіади України за програмою рухової активності «МАТР» (Київ, 2005), «Актуальні проблеми фізичної культури та спорту в сучасних соціально-економічних і екологічних умовах» (Запоріжжя, 2005), «Спорт інвалідів і міжнародний олімпійський рух» (Київ, 2006), «Інтеграція людей з обмеженими можливостями в освітній простір України» (Ялта, 2006), «Науково-методичні заходи впровадження особисто орієнтованих технологій навчання дітей з порушенням психофізичного розвитку» (Запоріжжя, 2006), «Спорт, духовность и гуманизм в современном мире» (Донецьк, 2007), «Науковий потенціал Запорізького національного університету та шляхи його розвитку» (Запоріжжя, 2007), «Реабілітація людей з розумовими вадами: можливості та перспективи» (Запоріжжя, 2007), «Актуальні проблеми фізичної культури, спорту та туризму в сучасних соціально-економічних умовах» (Запоріжжя, 2007 р.) науково-практичних конференціях; Університетській науково-практичній конференції студентів та молодих учених «Молода наука - 2010», присвяченій 80-річчю Запорізького національного університету (Запоріжжя 2010), круглому столі «Рання діагностика та корекція вторинних відхилень у слабозорих дітей» (Запоріжжя, 2010).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 9 робіт, у тому числі 6 - у фахових наукових виданнях України і 3-х тезах доповідей, з них 1 у співавторстві. Особистий внесок здобувача у праці №6 у співавторстві полягає в розробці змісту і методики проведення рухливих ігор з корекції психомоторики дітей із вадами розвитку.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і 3 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 181 сторінці. Робота містить 19 таблиць, 2 рисунки, що займають 2 сторінки основного тексту. У списку використаних джерел 220 найменувань, з них 5 - іноземною мовою, що обіймає 23 сторінки. Додатки викладено на 62 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито актуальність дослідження, визначено його об'єкт, предмет, обґрунтовано мету, завдання, наукову новизну і практичне значення, подано дані про впровадження його результатів, апробацію та структуру дисертації.

У першому розділі «Теоретичні аспекти розвитку пізнавальної діяльності слабозорих дітей» схарактеризовано сучасний стан теорії і практики проблеми розвитку пізнавальної діяльності слабозорих дітей, розкрито роль гри як одного із засобів первинної соціалізації особистості, фактора фізичного і психічного розвитку дитини, окреслено педагогічні умови розвитку пізнавальної діяльності слабозорих дітей засобами ігор.

Відомо, що зір для людини є найпотужнішим джерелом інформації про довкілля. 85-90% інформації надходить у мозок завдяки зоровому аналізатору, тому часткове або глибинне порушення його функцій викликає низку відхилень у фізичному і психічному розвитку дитини. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, в усьому світі нараховується більше 35 млн. дітей з порушеннями зору. У зв'язку зі зміною екології, клінічних форм очних захворювань, постійним удосконалюванням лікувально-профілактичних заходів помітна тенденція зниження кількості дітей із тотальним ураженням зору і збільшення популяції дітей із частковою втратою зору.

Неповнота, неточність, фрагментарність, сповільненість зорово-просторового орієнтування дітей з порушенням зору призводять до загального збіднення їхніх предметних уявлень, зниження рівня чуттєвого досвіду, мотиваційного боку пізнавальної діяльності. Ці недоліки, у свою чергу, зумовлюють відхилення в розвитку психічної і рухової сфери слабозорих дітей (Л. Вавіна, Л. Григор'єва, М. Земцова, О. Литвак, Л. Плаксіна, Т. Свиридюк, Є. Синьова, Л. Солнцева, В. Тарасун, Б. Тупоногов, В. Феоктистова, Б. Шеремет та ін.).

Позначаючись на руховій і пізнавальній сфері дітей дошкільного віку, слабозорість негативно впливає на їх готовність до навчання у школі і успішність опанування навчальної програми. Зважаючи на це, учені здійснюють пошук найбільш ефективних засобів корекції пізнавальної сфери слабозорих дітей. Розроблено засоби медичної реабілітації дітей з порушенням зору (Л. Григорян, В. Морозова, Л. Плаксіна), специфічний зміст і засоби корекції у процесі наочного навчання (Б. Тупоногов), вивчення навчальних предметів в умовах гуртків, спеціальних корекційних занять психолога, логопеда та інших фахівців (Л. Солнцева). Учені вважають, що з позиції корекційно-компенсаторного розвитку слабозорих дітей дошкільного віку, корекційна робота має здійснюватись як самостійна педагогічна система з власною метою, змістом, засобами і методами (Л. Вавіна, Л. Плаксіна та ін.).

У дітей дошкільного віку провідною є ігрова діяльність, що виступає засобом їхнього навчання, розвитку і соціалізації. Гра - свідома діяльність дитини, спрямована на досягнення поставленої умовної мети. У грі відтворюються реальні життєві ситуації, формуються здібності дитини до співпраці у спільній діяльності для досягнення загальної мети. В ігровій діяльності формуються якості особистості, що впливають на успішність трудової діяльності людини, її соціальних контактів (Б. Мінаєв, Б. Шиян). Важливо, що у процесі ігор удосконалюється здатність дитини до ініціативних дій, набуваються навички взаємодії, свідомої дисципліни, виховується вміння підкорити інтересам колективу свої власні інтереси, виникає почуття взаємодопомоги, поваги до партнерів і суперників, відповідальності перед товаришами.

Соціалізуючі можливості гри дозволяють дитині усвідомлювати себе частиною соціального організму, осягати норми і традиції етнокультурного буття, інтегрувати соціокультурний досвід попередніх поколінь та освоювати засоби його трансляції. Дидактичні можливості гри полегшують входження дитини у світ знань, прилучення її до соціокультурної спадщини, що проявляється у ставленні до людей, самої себе і довкілля.

Проте для ефективного використання ігор у розвитку пізнавальної діяльності слабозорих дітей необхідні певні педагогічні умови. Вони передбачають: створення спеціального корекційно-розвивального середовища; забезпечення систематичного медико-психолого-педагогічного супроводу корекційно-розвивальних занять; індивідуалізації та диференціації ігор відповідно до можливостей дітей.

У другому розділі «Особливості пізнавальної діяльності слабозорих дітей 5-7 років» описано методи діагностики пізнавальної діяльності, психомоторних функцій і базових координаційних здібностей, наведено результати констатувального етапу експерименту, кількісний та якісний аналіз експериментальних даних, схарактеризовано особливості організму та розвитку слабозорої дитини.

Діагностування пізнавальної діяльності дошкільників здійснено за допомогою тестів. Зокрема, зорове сприйняття діагностувалося за методикою Л. Рудакової, уніфікованої автором; мислення - за методикою С. Забрамної; рухова пам'ять і просторове уявлення - за методикою автора; зорова пам'ять - за методикою Я. Крет; розумова працездатність - за методикою Н. Головань; загальна поінформованість дитини - за методикою С. Забрамної і Т. Розанової; оптико-кінестетична здібність - за методикою М. Озерецького.

З метою визначення індивідуальних особливостей психофізичного розвитку слабозорих дітей, виявлення причин порушень і відхилень в їхньому розвитку була проведена комплексна діагностика. Обстеження здійснювали фахівці медичного, психологічного і спеціального педагогічного профілю, які аналізували причини порушень, їх структуру та вплив на психофізичний розвиток слабозорих дітей 5-7 років (за їхніми медичними картками).

Тестуванню дітей передував аналіз фахівцями причин порушення зору і його наслідків. За його результатами у хлопчиків і дівчаток відзначено недорозвиток та ураження мозку в перінатальному періоді (від 2% до 38% в залежності від етіологічних чинників). Крім того, у дітей, які взяли участь в експерименті, в анамнезі виявлені захворювання, що призводять до хронічної астенізації, психічної і фізичної втомлюваності, пасивності в іграх та заняттях.

Діагностування проводилось у трьох групах дітей 5-6 років, до складу двох з них увійшли слабозорі діти (КГ1 і ЕГ), а третьої - діти без порушення зору (КГ2). За результатами діагностування слабозорі діти відставали від зрячих однолітків за всіма показниками. Так, було встановлено, що зорове сприйняття на високому рівні притаманне 18,1% дітей ЕГ; 14,1% - КГ1, і 81,6% КГ2. Середній рівень виявлено у 36,1% дітей ЕГ; 40,1% КГ1 і 10,0% КГ2. Низький рівень - в 49,6% ЕГ; 49,6% дітей КГ1 і 8,3 КГ2.

Мислення високого рівня виявлено в 14,1% дітей ЕГ; 17,8% дітей КГ1 і 79,9% КГ2. Із середнім рівнем - 50,0% дітей ЕГ; 47,9% дітей КГ1 і 13,3% КГ2. Низький рівень виявлено у 35,8% дітей ЕГ; 35,3% КГ1 і 6,6% КГ2.

Рухова пам'ять на високому рівні притаманна 20,0% дітей ЕГ; 21,9% дітей КГ1 і 79,9% КГ2. Середній рівень - 42,1% дітей ЕГ; 48,1% дітей КГ1 і 9,9% КГ2. Низький рівень виявили 37,8% дітей ЕГ; 29,9% дітей КГ1 і 10,0% КГ2.

При виконанні тесту на просторове уявлення високого рівня досягли 14,1% дітей ЕГ; 14,2% - КГ1 і 79,9% КГ2. Середнього рівня - 50,0% дітей ЕГ; 47,9% дітей КГ1 і 13,3% КГ2. Низький рівень виявлено у 35,8% дітей ЕГ; 37,8% дітей КГ1 і 6,6 % КГ2.

При дослідженні зорової пам'яті встановлено, що високого рівня досягли 8,0% дітей ЕГ; 8,0% дітей КГ1 і 68,3% КГ2. З середнім рівнем виконання зафіксовано 34,1% дітей ЕГ; 30,1% дітей КГ1 і 19,9% КГ2. Низький рівень виявлено 57,8% дітей ЕГ; 61,8% дітей КГ1 і 11,6% КГ2.

Розумова працездатність на високому рівні притаманна 10,1% дітей ЕГ; 4,0% дітей КГ1 і 69,9% КГ2. Середній рівень зафіксовано у 28,0% дітей ЕГ; 34,1% дітей КГ1 і 21,5% КГ2. Низький рівень виявлено в 61,8% дітей ЕГ; 61,8% дітей КГ1 і 8,3% - КГ2.

За результатами виконання тесту загальної поінформованості дитини, високого рівня досягли 16,1% дітей ЕГ; 18,1% дітей КГ1 і 71,6% КГ2; середнього - 41,6% дітей ЕГ; 41,8% дітей КГ1 і 21,6% - КГ2. Низький рівень цього показника виявлено у 42,1% дітей ЕГ; 40,1% дітей КГ1 і 6,6% КГ2.

Оптико-кінестетична здібність на високому рівні притаманна 12,1% дітей ЕГ; 10,0% дітей КГ1 і 81,6% дітей КГ2. Середній рівень зафіксовано у 32,1% дітей ЕГ; 32,7% дітей КГ1 і 11,1% КГ2. До низького рівня віднесено 55,7% дітей ЕГ; 57,2% дітей КГ1 і 7,2% КГ2.

Результати діагностування дозволили виділити серед слабозорих і зрячих дітей 5-6 років декілька груп із різними рівнями моторного розвитку: моторно-зрілих, моторно-умовно-зрілих та із суттєвим відставанням у моторному розвитку.

Результати діагностування на констатувальному етапі виявили, що у слабозорих дітей основні форми сприйняття - дотиково-рухова і зорово-рухово-слухова. Це проявляється в необхідності більш тривалого часу для прийому і переробки сенсорної інформації, недостатності, обмеженості, фрагментарності знань про довкілля, в утрудненнях при розпізнаванні предметів, що знаходяться в незвичному положенні, контурних і схематичних зображеннях. Для них також характерним є відхилення в розвитку пам'яті (мимовільної і довільної, короткочасної та довгострокової), її нестійкість.

У слабозорих дітей була констатована недостатня сформованість усіх компонентів сюжетно-рольової гри. Сюжет їхніх ігор не виходив за межі побутової тематики; зміст ігор та ігрові відносини, способи спілкування і дії, самі ігрові ролі бідні, охоплюють невеликий ігровий простір на короткий час. В іграх практично відсутні творчість і уява. Ускладнення правил гри призводило до її фактичного розпаду. Самостійно діти не проявляли активності у спільній ігровій діяльності. При спонуканні до ігрової діяльності й обговорюванні теми вони розгортали сюжети паралельно, не намагалися вступити один з одним у спілкування і взаємодію. Порушення циклічної локомоції у слабозорих дітей виявлялось у повторюваності одних і тих самих фаз у суворій послідовності з почерговою роботою м'язів-антагоністів. У чергуванні діяльності м'язів-антагоністів виявляється принцип реципрокності.

У третьому розділі «Експериментальне дослідження ефективності педагогічних умов розвитку пізнавальної діяльності у слабозорих дітей засобами ігор» описано принципи, зміст і організацію корекційно-розвивальної роботи зі слабозорими дітьми засобами ігор, подано результати формувального етапу експерименту та їх аналіз, доведена ефективність створених педагогічних умов для розвитку пізнавальної діяльності слабозорих дітей 5-7 років, корекції їхніх психомоторних функцій і координаційних здібностей.

Методика корекції пізнавальної діяльності слабозорих дітей 5-7 років засобами ігор будувалася з урахуванням індивідуальних особливостей їхнього розвитку; комплексного підходу до діагностики і корекції розвитку; диференційованого підходу в залежності від стану зорового аналізатора; застосування спеціальних форм і методів роботи; зменшення наповнюваності груп; забезпечення оптимальних умов для медико-психолого-педагогічної реабілітації, збільшення кількості занять рухливими іграми.

Було апробовано 52 рухливі гри, що систематизовано за такими ознаками: розвиток особистісних якостей дітей, їхніх сенсомоторних функцій, пізнавальних психічних процесів, фізичних здібностей, мовлення, закріплення і розширення елементарних уявлень, розширення уявлень про довкілля, закріплення соціально-побутових навичок. Експериментальна робота проводилася зі слабозорими дітьми на заняттях у першій половині дня і складалась із підготовчої, основної, заключної частини, кожна із яких мала конкретні завдання Підготовча частина містила загальнорозвивальні вправи у русі і на місці; в основній частині пропонувались ігри на розвиток пізнавальної діяльності, заключна частина містила вправи, спрямовані на відновлення організму (ходіння у спокійному темпі, хороводні ігри тощо).

Упродовж дня діти експериментальної групи обов'язково виконували 5-7 хвилинний комплекс пальчикової й артикуляційної гімнастики, що була розділена на блоки: а) загальна моторика, статична і динамічна координація, оптико-просторова й оптико-кінестетична координація рухів, темпо-ритмічна організація рухів; б) дрібна моторика кистей і пальців рук, статична, динамічна і реципрокна координація, диференціація, переключення рухів. Артикуляційна гімнастика включала вправи на формування повітряного струменя, для губ і язика.

Особливу увагу при проведенні ігор приділяли мовленнєвому спілкуванню. При підборі ігор враховували доступність для дітей змісту ігор; рівень їхніх пізнавальних і рухових можливостей; наявність варіантів ускладнення, комплексний характер упливу (стимулювання пізнавальної діяльність, корекція психофізичних порушень, фізичних якостей, координаційних здібностей, зміцнення організму тощо).

При проведенні рухливих ігор перевага надавалась інвентарю і атрибутам яскравих кольорів (зелений, червоний, помаранчевий, жовтий), що позитивно діють на зорове сприйняття. Орієнтувальні лінії позначалися кольоровою крейдою або смужками яскравої кольорової тканини. Перед заняттям дітей обов'язково ознайомлювали з розмірами ігрового майданчика і з усіма орієнтирами (зоровими, слуховими).

На заняттях було введено обмеження на різкі нахили, стрибки, вправи з обтяженнями, акробатичні вправи (перекиди, стійки на голові, плечах, руках, висі вниз головою), а також зіскоки зі снарядів, вправи зі струшуванням тіла і нахилами голови, різким переміщенням положення тіла та можливими травмами голови, вправами високої інтенсивності, тривалі м'язові напруження і статичні вправи, навантаження з великою інтенсивністю бігу.

Для покращення умов соціалізації проведено спільні ігри зрячих і слабозорих дітей, зміст яких був адаптований для кожної конкретної групи. Паузи для відпочинку заповнювалися вправами для зорового тренінгу, на релаксацію, на регуляцію дихання, пальчикову гімнастику. Окрему увагу було надано застосуванню пальчикових ігор («Кулак-долонька», «Равлик», «Пальці разом-пальці нарізно», «Окуляри», «Лебідь», «Сім'я», «Будиночок», «Брати»). Спеціальні вправи з розвитку тонких рухів пальців рук покращували рухливість м'язів, сприяли спільній роботі кистей рук, удосконалюючи їх координацію.

Для підвищення мотивації пізнавальної діяльності дітей у процесі рухливих ігор створювалися ситуації успіху і заохочення в формі словесної похвали, відзнаки, призів тощо. При зауваженнях наголошувалося на перевагах дітей, їх розумінь і підтримці інших, співпереживанні і співчутті їм.

Перед початком гри у слабозорих дітей формували уявлення про майбутню гру, пояснювали її зміст, вчили речитативи, загадки, потішки, проговорювали всі нові слова, створювали умови, за яких діти вимушені були називати спортінвентар, звертатися до товариша по команді; пояснювали призначення різних звукових, дотикових сигналів і орієнтирів тощо. Крім того, дітей ознайомлювали з місцем проведення ігор, формували їх уявлення про предмети, що їх оточують, спортивний інвентар, знаходження вікон, дверей, тренажерів та інших орієнтирів.

Усі ігри були адаптовані до можливостей слабозорих дітей. При цьому взаємодія педагогів, вихователів і лікарів була спрямована на врахування досвіду дітей у зорово-слуховому сприйнятті навчального матеріалу, стану гостроти зору, рівня фізичної підготовленості, наявності навичок просторового орієнтування, інтересів та емоційного настрою.

При проведенні ігор використовували рельєфні плакати, плани майданчиків і спортивних залів, альбоми, «Азбуку рухів», спортивний інвентар, що навчали дітей розрізненню предметів за типом поверхні (дерево, тканина, шкіра, гума, пластик, ребриста дошка), вагою і об'ємом, визначати характеристику ґрунту ногами (дерев'яне чи килимове покриття, лінолеум, асфальт, трав'яний покрив, утрамбований чи рихлий сніг) тощо.

Результати прикінцевих зрізів, проведених після корекційно-розвивального експерименту показали, що рівень розвитку пізнавальної діяльності у слабозорих дітей експериментальної групи значно покращився порівняно з контрольною групою за всіма показниками і наблизився до рівня зрячих однолітків. Кількісна характеристика змін, що відбулися в дітей ЕГ, КГ1 і КГ2 за всіма показниками подана в таблиці.

З наведених у таблиці даних бачимо, що після проведення педагогічного експерименту кількість дітей з високим рівнем зорового сприйняття збільшилась на 43,0% в ЕГ; у КГ1 - на 3,9%, і в КГ2 на 13,3%. Приріст на середньому рівні склав 3,8% в ЕГ, 3,9% у КГ1, в КГ2 дітей із середнім рівнем зорового сприйняття стало на 3,4% менше. Кількість дітей з низьким рівнем за цим показником зменшилася на 49,9% в ЕГ, на 15,3% в КГ1 і на 10,0% у КГ2.

пізнавальний педагогічний слабозорий дошкільний

Таблиця Динаміка змін за показниками пізнавальної діяльності у дітей 5-7 років (%)

За результатами виконання тесту на рівень розвитку мислення, приріст кількості дітей з високим рівнем розвитку мислення склав 38,5% в ЕГ, 3,8% в КГ1 і 13,4% в КГ2. Кількість дітей з середнім рівнем: на 7,7% зменшилась у ЕГ; на 3,8% збільшилась в КГ1 і на 6,6% зменшилась в КГ2. Кількість дітей з низьким рівнем: зменшилась у ЕГ на 30,7%, у КГ1 на 7,7% дітей і в КГ2 на 6,6%.

За показниками рухової пам'яті кількість дітей з високим рівнем в ЕГ збільшилась на 27,0%, у КГ1 лишилася без змін і в КГ2 збільшилася на 6,7%; з середнім рівнем - на 7,8% дітей збільшилась в ЕГ, на 3,8% у КГ1 і 0% в КГ2; з низьким рівнем - зменшилася на 34,6% в ЕГ, на 3,8% в КГ1 і на 6,7% в КГ2.

При виконанні тесту на просторове уявлення приріст високого рівня склав 42,3% в ЕГ; 3,8% в КГ1 і 13,3% в КГ2. Середнього рівня стало менше на 3,9% в ЕГ; 0% в КГ1 і 3,2% в КГ2. Низький рівень зменшився на 38,5% в ЕГ; 3,8% в КГ1 і 10,0 % в КГ2.

При дослідженні зорової пам'яті встановлено, що кількість дітей з високим рівнем розвитку зорової пам'яті на 57,7% збільшилася в ЕГ; на 3,8% в КГ1 і на 16,7% в КГ2. Кількість дітей з середнім рівнем не змінилася у ЕГ, збільшилася на 7,7% в КГ1 і й на 10,0% в КГ2; з низьким рівнем - на 57,8% дітей зменшилась у ЕГ, на 11,5% у КГ1 і на 6,7% в КГ2.

Кількість дітей, що продемонстрували високий рівень розумової працездатності у ЕГ збільшилась на 53,8% у КГ1 на 3,9%, і в КГ2 на 16,7%; середнього рівня: у ЕГ збільшилася на 7,7%; у КГ1 на 3,9%, у КГ2 зменшилася на 10,0%; низького рівня: у ЕГ зменшилася на 61,5%, у КГ1 на 7,6%, і в КГ2 на 6,7%.

За результатами виконання тесту загальної поінформованості, приріст високого рівня склав: на 46,2% в ЕГ; 0% в КГ1 і 16,6% у КГ2; середнього - -19,2% у ЕГ; 3,8% у КГ1 і -16,6% у КГ2; низького - -26,9% у ЕГ; 3,8% у КГ1 і 0% у КГ2.

Результати діагностики оптико-кінестетичної здібності: на високому рівні приріст склав 56,4% у ЕГ; 3,8% у КГ1 і 8,9% у КГ2; на середньому - -23,2% у ЕГ, 3,8% у КГ1 і -4,5% у КГ2; на низькому рівні - -48,7% у ЕГ; 7,7% у КГ1 і 6,6% у КГ2.

Отже, результати прикінцевих зрізів засвідчили, що у слабозорих дітей ЕГ покращилися показники всіх психічних процесів. Проте повністю нівелювати різницю між слабозорими і зрячими дітьми не вдалося. У КГ1 теж спостерігалася позитивна динаміка, але кількість дітей, що покращила свої результати була значно меншою. Таким чином, результати корекційно-розвивального експерименту підтвердили ефективність визначених педагогічних умов розвитку пізнавальної діяльності слабозорих дітей 5-7 років засобами ігор.

У висновках викладено результати дослідження, основні з них такі:

1. У дослідженні пізнавальну діяльність слабозорих дітей визначено як активну взаємодію суб'єкта з об'єктом, у процесі якої він опановує властивостями об'єкта і підпорядковує їх власній меті. Пізнавальна діяльність слабозорих дітей є специфічним проявом цієї суб'єкт-об'єктної взаємодії, зміст і структура якої обумовлені їх індивідуальними можливостями. Порушення зору в дітей дошкільного віку не являє собою ізольованого «випадіння» аналізатора, а порушує весь хід розвитку дитини. Своєрідність пізнавальної діяльності слабозорих дітей дошкільного віку зумовлюється низкою факторів. До них належать: функціональне порушення деяких фізіологічних систем, недостатність інформації зорового і рухового аналізаторів, недостатня розвиненість координаційних здібностей, соматичне ослаблення і відставання у психофізичного розвитку. Часткове порушення зору не дозволяє дитині вільно орієнтуватись у довкіллі. Неповнота, неточність, фрагментарність, сповільненість зорово-просторового орієнтування визначає загальне збіднення предметних уявлень, зниження рівня почуттєвого досвіду слабозорих дітей, мотиваційного боку їхньої пізнавальної діяльності.

2. Педагогічний потенціал гри для розвитку дітей дошкільного віку обумовлений тим, що вона є для них провідною, виступає засобом первинної соціалізації особистості, забезпечує входження в систему суспільних стосунків і сферу емоційно насиченої комунікації. Гра як джерело духовного збагачення, фактор психічного розвитку дитини органічно вписується в спосіб її життя, сполученим із загальним, фізичним і психічним станом.

3. Педагогічні умови розвитку пізнавальної діяльності слабозорих дітей засобами ігор передбачають: створення спеціального корекційно-розвивального середовища; забезпечення систематичного медично-психолого-педагогічного супроводу корекційно-розвивальних занять; індивідуалізації та диференціації ігор відповідно до можливостей дітей.

4. Корекційна розвивальна робота з використанням ігор як засобу розвитку пізнавальної діяльності слабозорих дітей 5-7 років має будуватися на принципах: урахування специфічних та індивідуальних особливостей розвитку дітей із порушеннями зору, комплексного (клініко-фізіологічний, психолого-педагогічний) підходу до діагностики і корекційної допомоги дітям з порушенням зору; диференційований підхід до дітей залежно від стану їх зору і способів орієнтації в пізнанні довкілля, із застосуванням спеціальних форм і методів роботи з дітьми, оригінальних підручників, наочних посібників, тифлотехніки.

5. Реалізація визначених педагогічних умов забезпечується корекційно-розвивальною роботою, що складається з трьох етапів: діагностувального, корекційно-розвивального і закріплювального. При цьому методика розвитку пізнавальної діяльності слабозорих дітей 5-7 років засобами рухливих ігор стає більш ефективною при використані їх відповідно до розвитку особистості дітей, їхніх сенсомоторних функцій і фізичних якостей; у поєднанні з мовними, артикуляційними, пальчиковими, сюжетно-рольовими іграми.

6. Завдяки проведенню занять розвивальної та ігрової спрямованості і корекційному впливу у слабозорих дітей експериментальної групи відбулися значні зміни в рівнях розвитку пізнавальної діяльності. Це виявилося в тому, що слабозорі діти більш усвідомлено сприймали завдання, мету, в них появилися навички планування необхідних дій і послідовного їх виконання, розширився словниковий запас, що дозволяє пояснити свої дії, відбулося досить продуктивне використання ними допомоги, що дозволило зробити розгорнутим і наочним процес поступового осмислення діагностичного матеріалу. Високий рівень пізнавальних психічних процесів виявлений у 59,1% слабозорих дітей експериментальної групи 6 і 7 років. Це на 42,9% вище порівняно з контрольною групою їх однолітків, що також доводить ефективність проведеної експериментальної роботи.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях автора

1. Косенко Е. В. Коррекционное значение игровой деятельности для слабовидящих детей с задержкой речевого развития в дошкольных учреждениях / Е. В. Косенко // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі : наук. - метод. зб. : Вип. 7. - К. : Наук. світ, 2006. - С. 134-137.

2. Косенко Е. В. Коррекционное значение игровой деятельности для слабовидящих детей с задержкой речевого развития в дошкольных учреждениях / Е. В. Косенко // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер. : Педагогіка і психологія : зб. статей : Вип. 10. Ч. 1. - Ялта : РВВ РВНЗ КГУ, 2006. - С. 248-251.

3. Бессарабова О. В. Розвиток пізнавальної діяльності у слабозорих дітей із затримкою мовного розвитку засобами ігор / О. В. Бессарабова // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : наук. зб. - Харків : ХДФДМ (ХХПІ), 2007. - С. 26-29.

4. Бессарабова О. В. Формування мовного розвитку в слабозорих дітей засобами ігор / О. В. Бессарабова // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : наук. зб. - Харків : ХДФДМ (ХХПІ), 2007. - С. 216-219.

5. Бессарабова О. В. Особливості пізнавальної діяльності у дітей із затримкою мовного розвитку / О. В. Бессарабова // Реабилитация людей с умственными отклонениями: возможности и перспективы: по материалам всеукраинской конференции. - Запорожье, 2007. - С. 125-130.

6. Бессарабова О. В. Організаційні психолого-педагогічні і дидактичні особливості ранньої діагностики та корекції психомоторики дітей із вадами аутизму / Н. Г. Байкіна, О. В. Бессарабова, Я. В. Крет // Імідж сучасного педагога : Реабілітаційна педагогіка. - 9-10 (88-89). - 2008, Полтава. - С. 66-69.

7. Бессарабова О. В. Диференційована оцінка рівня розвитку базових координаційних здібностей у слабозорих дітей 5-7 років / О.В. Бессарабова // Вісник Запорізького національного університету : зб. наук. ст. - Фізичне виховання та спорт. - Запоріжжя : ЗНУ, 2010. - С. 21-25.

8. Косенко Е. В. Баскетбол на инвалидных колясках в начале XXI века и перспективы развития его на Украине / Е. В. Косенко // Матеріали Міжнар. наук. конф. [«Актуальні проблеми фізичної культури та спорту в сучасних соціально-економічних умовах»], (Запоріжжя, 2006 р.) : [у 2-х ч. ] - Запоріжжя, 2006. - С. 216-220.

9. Бессарабова О. В. Гра як засіб розвитку пізнавальної діяльності у слабозорих дітей / О. В. Бессарабова // Зб. матеріалів університетської наук.-практ. конф. студентів та молодих учених «Молода наука - 2010». - Запоріжжя : ЗНУ, 2010. - С. 268.

У праці у співавторстві здобувачці належить розробка змісту і методики проведення рухливих ігор з корекції психомоторики дітей із вадами розвитку.

АНОТАЦІЇ

Бессарабова О. В. Гра як засіб розвитку пізнавальної діяльності у слабозорих дітей. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук спеціальності 13.00.03 - корекційна педагогіка. Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Одеса, 2011.

Дисертація присвячена дослідженню проблеми розвитку пізнавальної діяльності слабозорих дітей засобами ігор.

У дисертації обґрунтовано й експериментально апробовано педагогічні умови розвитку пізнавальної діяльності слабозорих дітей засобами ігор; виявлено вплив порушення зору на розвиток пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку; схарактеризовано рівні розвитку їхньої пізнавальної діяльності, психомоторних функцій, рухових здібностей; розроблено експериментальну модель і методику реалізації педагогічних умов розвитку пізнавальної діяльності слабозорих дітей засобами ігор, систему корекційних рухливих ігор та методичні рекомендації їх застосування в розвитку пізнавальної діяльності слабозорих дітей; методику діагностування психічних процесів слабозорих дітей в умовах ігрової діяльності.

Ключові слова: слабозорі діти, пізнавальна діяльність, ігри, педагогічні умови.

Бессарабова Е. В. Игра как средство развития познавательной деятельности слабовидящих детей - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук специальности 13.00.03 - коррекционная педагогика. Государственное учреждение «Южноукраинский национальный педагогический университет имени К. Д. Ушинского», Одесса, 2011.

Диссертация посвящена исследованию проблемы разработки педагогических условий развития познавательной деятельности слабовидящих детей средствами игр.

В первом разделе «Теоретические аспекты развития познавательной деятельности слабовидящих детей» представлены результаты теоретического анализа специальной литературы (психологической, педагогической, медицинской, нейропсихологической, адаптивной физической культуры, коррекционной педагогики, анатомии, физиологии), современных подходов к роли зрительного анализатора в развитии познавательной деятельности слабовидящих детей; об игре, ее природе и педагогическом потенциале, позволившим определить приоритетные направления использования игры в развитии познавательной деятельности слабовидящих детей.

Установлено, что игровая деятельность в дошкольном возрасте, предъявляя высокие требования к познавательным психическим процессам детей, способствует активизации резервов, потенциальных возможностей адаптации и интеграции детей в современное общество.

Определены и научно обоснованы педагогические условия развития познавательной деятельности средствами игр: создание специальной коррекционно-развивающей среды; обеспечение систематического педагогического сопровождения коррекционно-развивающих занятий; индивидуализации и дифференциации игр с учетом возможностей детей.

Во втором разделе показано влияние неблагоприятных природных и антропологических факторов на психофизическое развитие слабовидящих детей. На данном этапе исследований были зафиксированы и классифицированы особенности познавательной и игровой деятельности старших дошкольников, их психомоторного развития. Это позволило определить характер нарушений и степень их выраженности. Разработаны уровни развития познавательной деятельности слабовидящих детей старшего дошкольного возраста, их координационных способностей и психомоторных функций. В третьем разделе - «Экспериментальное исследование эффективности педагогических условий развития познавательной деятельности у слабовидящих детей средствами игр» раскрыты принципы содержания и организации коррекционно-развивающей работы в экспериментальной группе. На данном этапе были разработаны, проклассифицированы и адаптированы подвижные игры для слабовидящих детей старшего дошкольного возраста, а также программа психолого-педагогического подхода к организации коррекционно-воспитательной работы в условиях дошкольного учебного учреждения.

Ключевые слова: слабовидящие дети, познавательная деятельность, игры, педагогические условия.

Bessarabova O. V. Gaming as a Means of Cognitive Activity Development of Children with Poor Eyesight. - Manuscript. The thesis aimed at gaining the degree of Candidate of Pedagogical Sciences in speciality 13.00.03 - Сorrectional Еducation. - State establishment “South-Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushinskiy”. - Odessa, 2011.

The thesis deals with the issue of cognitive activity development of the children with poor eyesight by means of games.

The pedagogical conditions of cognitive activity development of the children with poor eyesight by means of games have been theoretically grounded and practically elaborated. The influence of eyesight problems on the cognitive activity development of the preschool-age children has been defined. The levels of developing children's cognitive activity, psychomotor functions, moving abilities have been specified.

The experimental model and the methodology of realization of pedagogical conditions of cognitive activity development of the children with poor eyesight by means of games, the system of correction active games and the methodological recommendations as to their introduction into the cognitive activity development process of the children with poor eyesight, the methodology of mental processes diagnostication of the children with poor eyesight in the game-assisted activities have been elaborated. Key words: children with poor eyesight, cognitive activity, games, pedagogical conditions.

Размещено на Allbest.ru