Формування соціально-професійної зрілості майбутнього вчителя історії

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЇ ЗРІЛОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІСТОРІЇ

Виконала Ганжа Олена Володимирівна

Кіровоград - 2011



АНОТАЦІЯ

Ганжа О.В. Формування соціально-професійної зрілості майбутнього вчителя історії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка. - Кіровоград, 2011.

У проведеному дослідженні обґрунтовано та визначено, що соціально-професійна зрілість майбутнього вчителя історії є якістю його особистості, вершиною Арме соціально-професійного розвитку, яка сприяє ефективному досягненню очікуваних позитивних результатів. Залежно вiд сфери виявлення соцiально-професійна зрiлiсть є певною здатнiстю особистості до взаємодiї iз середовищем, що дозволяє їй ефективно посідати вiдповiдне мiсце в структурi первинних утворень.

У дослідженні змодельовано, апробовано та експериментально перевірено методику та педагогічні умови формування соціально-професійної зрілості майбутнього вчителя історії у навчально-виховному середовищі педагогічного університету. У дисертації реалізовано підхід до формування соціально-професійної зрілості, який передбачає, що діяльність студента повинна бути організованою так, щоб її виконання розкривало перед кожним майбутнім учителем перспективу його розвитку в системі суспільних відносин. Також здійснено порівняльний аналіз ефективності впливу різних видів діяльності на розвиток соціально-професійної зрілості.

Ключові слова: соціально-професійна зрілість, майбутній учитель історії, формування, педагогічні умови, діяльність, навчально-виховне середовище, розвиток, суспільні відносини.



1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

педагогічний навчальний вчитель виховний

Актуальність дослідження. В системі освіти існують суперечності, які узагальнено розуміються як розбіжності між поліфункціональною за суттю соціальною сферою освіти та моновимірною, наукоцентричною моделлю її функціонування, що зорієнтовані на вироблення та застосування нової парадигми й концепції освіти, нових критеріїв її якості. Формування зазначеної концепції освіти ефективно відбувається на перетині соціології, педагогіки, психології, валеології та акмеології.

На підставі аналізу різноманітних освітніх моделей можна виокремити два основних напрямки. Підґрунтям першого є педагогічний підхід, а основою другого - філософсько-методологічний. У дисертації ми дотримуємося погляду, згідно з яким обов'язковим є особистісний компонент, пов'язаний з ідеями самореалізації особистості. Цей підхід використовувався у процесі систематизації педагогічного знання у напрямку типологічних відмінностей авторитарного (традиційного) і гуманістичного виховання, що пов'язані з механізмами реалізації, рушійними силами виховання і навчання.

Основою цього підходу є соціоцентристська модель педагогічної діяльності, яка насамперед має чітко визначену мету навчання й виховання, що підлягає перевірці (вимірюванню), і виражена як модель особистості (універсальної, єдиної, що має варіації). Вона ґрунтується на системі діагностики із заздалегідь визначеними критеріями, параметрами, індикаторами, які дозволяють не тільки визначити відповідність кінцевого стану суб'єкта, що формується в орієнтовній моделі, а й прослідкувати правильність його формування на проміжних етапах цього процесу.

В акмеологічній концепції професійної освіти зрілість розглядається як характеристика рівнів становлення особистості в процесі професійного навчання. Зрілість є суб'єктивно-об'єктивною категорією, що показує суб'єктивний життєвий досвід і природні ресурси людини, яка підростає, а також об'єктивні закономірності вікового розвитку та освіти. Кожен вид зрілості є передумовою досягнень на новому віковому й освітньому етапі життєдіяльності людини, її рівневого, ступеневого сходження до вершини життєвого макроакме, до життєвої й професійної зрілості. З позиції теорії акмеології зрілість є акмеформою, яка взаємодіє з іншими акмеформами, що пояснюють вершини, інтегральні характеристики цілісного розвитку людини: індивідуальність, творчість, здоров'я, духовність тощо.

Процес формування соціальної зрілості особистості вчителя досліджували Ю. П. Бардін, Є.І. Головаха, Р. Г. Гурова, Л. М. Дениско, М. П. Лебедик, В. В. Радул, Р. І. Хмелюк, П. М. Якобсон.

Проблемами формування різних аспектів соціальної активності особистості займалися К. О. Абульханова-Славська, В. С. Бакіров, Т. О. Ільїна, Т. М. Мальковська, В. О. Сластьонін, Н. В. Кічук.

Окремі аспекти соціального самовизначення вивчали В. Л. Лебедєва, В. А. Матусевич, Г. П. Ніков, В. Ф. Сафін.

Дослідження соціальної відповідальності проводили Л. І. Грядунова, С. І. Дмитрієв, С. В. Куликівський, К. Муздибаєв, М. І. Сметанський.

У сучасних працях всебічно розглядаються особливості розвитку університетської освіти (В. Г. Кремень, О. Я. Савченко, О. В. Глузман, Т. І. Левченко та інші), проблеми її індивідуалізації, особистісної та суб'єктивної орієнтації (О. М. Пєхота, А. М. Старєва, Т. В. Тихонова), питання гуманізації та гуманітаризації (І. А. Зязюн, Г. О. Бал, Є. С. Барбіна, С. У. Гончаренко, В. М. Доній, В. О. Зайчук, Т. І. Койчева, В. Г. Кузнецова, Н. Г. Ничкало, Л. Є. Пєтухова), зміст та напрямки особистісно орієнтованого виховання молоді (І. Д. Бех, А. М. Бойко, О. В. Киричук, Г. П. Пустовіт, В. В. Рибалка, О. В. Сухомлинська), формування творчої, соціально-активної особистості (Т. І. Сущенко, Н. В. Кічук, С. О. Сисоєва). Соціальні аспекти розвитку особистості досліджують Т. Ф. Алєксєєнко, І. Д. Звєрєва, Г. М. Лактіонова, В. В. Радул.

Потреба комплексного концептуального вивчення цієї проблеми визначає актуальність теми дисертаційного дослідження: „Формування соціально-професійної зрілості майбутнього вчителя історії у навчально-виховному середовищі”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано згідно з тематичним планом науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка „Організаційно-педагогічні умови соціально-професійної підготовки вчительських кадрів” (реєстраційний № 0104U003704). Автором досліджено аспект формування соціально-професійної зрілості майбутнього вчителя історії. Тему дисертаційної роботи затверджено рішенням вченої ради Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (протокол № 7 від 25 січня 2010 року) та погоджено в бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні НАПН (протокол № 7 від 26 жовтня 2010 року).

Мета дослідження полягає у з'ясуванні завдань соціально-професійного становлення сучасного вчителя та процесу формування якісних характеристик його особистості, виробленні та експериментальному апробуванні напрямів найбільш ефективного впливу різних видів навчально-виховної діяльності на формування соціально-професійної зрілості майбутніх учителів історії.

Для досягнення поставленої мети передбачається розв'язання таких завдань:

1. Проаналізувати й визначити суть поняття „соціально-професійна зрілість майбутнього учителя історії”.

2. Розробити критерії та рівні формування соціально-професійної зрілості майбутнього вчителя історії у навчально-виховній діяльності й здійснити їх дослідно-експериментальну перевірку.

3. Визначити педагогічні умови та провести їх дослідно-експериментальну перевірку стосовно ефективного формування соціально-професійної зрілості майбутнього вчителя історії.

4. Розробити методичні рекомендації щодо формування соціально-професійної зрілості студентів-істориків у навчально-виховному процесі вищого педагогічного навчального закладу та апробувати їх.

Об'єктом пропонованої роботи є процес формування соціально-професійної зрілості майбутнього вчителя історії.

Предметом безпосереднього аналізу, спостережень, узагальнень слугують педагогічні умови ефективного формування соціально-професійної зрілості майбутнього вчителя історії у навчально-виховному середовищі.

В основу дослідження покладено гіпотезу: формування соціально-професійної зрілості майбутніх учителів історії є ефективним за умови застосування таких педагогічних умов:

1) реалізації творчої проблеми у процесі навчально-пізнавальної діяльності;

2) поглибленому вивченні психолого-педагогічних дисциплін;

3) активній участі майбутніх учителів в студентському самоврядуванні.

Специфіка об'єкта та мета дослідження зумовили використання комплексу загальнонаукових та спеціальних методів:

а) теоретичні методи: аналіз, синтез, порівняння й узагальнення наукової літератури з педагогіки, психології, філософії, побудова теоретичної моделі; синтез емпіричного матеріалу, класифікація, дедукція, індукція, моделювання.

б) емпіричні: діагностичні методи (анкетування, інтерв'ювання, бесіди, соціометричні методи); обсерваційні методи (пряме, побічне, включене спостереження, безпосереднє й опосередковане); прогностичні методи (експертних оцінок, узагальнення незалежних характеристик, моделювання, екстраполяції, шкалування, ранжування тощо); експериментальні методи; праксиметричні методи (аналіз навчально-виховної діяльності, професіографічний аналіз).

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалася на базі Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, для порівняння використовувалися інформація, отримана в Миколаївському національному університеті імені В.О. Сухомлинського та Ізмаїльському державному гуманітарному університеті.

На початковому етапi у 2006 роцi до експериментальної роботи було залучено 175 студентів факультету історії та права Кіровоградського педагогічного університету, на другому етапi (2008 р.) - 160 студентів, на третьому етапі (2010 р.) - 445 респондентів. Загальна кiлькість залучених до експериментальної роботи становить понад 780 респондентів.

Дослідження проводилося поетапно.

Перший етап (2005-2006 рр.) - визначалася наукова проблема, аналізувався досвід формування та розвитку соціально-професійної зрілості студентів - майбутніх учителів історії в умовах навчально-виховного процесу Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Другий етап (2006-2007 рр.) - проаналізовано спеціальні дослідження, на дослідно-експериментальних факультетах проведено діагностику розвитку соціально-професійної зрілості студентів - майбутніх учителів історії, виокремлено педагогічні умови ефективного розвитку твірних соціально-професійної зрілості студентів.

Третій етап (2007-2010 рр.) - експериментально перевірено оптимальність системи роботи педагогічного університету з ефективного формування соціально-професійної зрілості майбутніх учителів історії та апробовано розроблені методичні рекомендації щодо цього.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

- уперше виокремлено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови залучення студентів-майбутніх учителів історії до різних видів діяльності з метою розвитку їхньої самореалізації в процесі формування соціально-професійної зрілості;

- уточнено суть поняття „соціально-професійна зрілість особистості майбутнього вчителя історії”, яке визначається як рівень розвитку та якість його особистості;

- визначено критерії (соціальне самовизначення, соціальна активність та соціальна відповідальність) та рівні формування соціально-професійної зрілості майбутнього вчителя історії (репродуктивно-задовільний, спонукальний, статусно-творчий);

- набули подальшого розвитку положення про взаємозв'язок розвитку соціального середовища, реалізації творчої проблеми у процесі навчально-пізнавальної діяльності; поглибленого вивчення психолого-педагогічних дисциплін; активної участі студента в студентському самоврядуванні.

Практична цінність одержаних результатів дослідження виявляється в тому, що:

- запропонована методика залучення студентів до різних видів навчально-виховної діяльності уможливлює підвищення ефективності формування соціально-професійної зрілості майбутніх учителів історії;

- розроблені методичні рекомендації для керівників навчальних закладів, викладачам, студентським громадським організаціям з питань залучення майбутніх учителів історії до різних видів діяльності з метою формування їхньої соціально-професійної зрілості;

- результати дослідження, викладені у навчальному посібнику, можуть використовуватися в процесі соціально-професійної підготовки майбутніх учителів історії та в науково-методичній роботі.

Вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечена методологічною обґрунтованістю вихідних позицій; застосуванням методів, адекватних предмету, меті й завданням дослідження; комплексом теоретичних та емпіричних методів дослідження; якісним аналізом експериментальних даних; тривалістю педагогічного експерименту; репрезантативністю вибірки респондентів; позитивним досвідом реалізації особливостей упровадження формування соціально-професійної зрілості майбутнього вчителя історії в навчально-виховний процес вищих педагогічних навчальних закладів.

Упровадження результатів дисертації. Теоретичні положення та практичні рекомендації упроваджено в таких вищих педагогічних навчальних закладах: Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка (довідка № 566 від 12 січня 2011 року); Ізмаїльському державному гуманітарному університеті (довідка № 1_7/164 від 4 квітня 2011 року); Миколаївському національному університеті імені В.О. Сухомлинського (довідка № 20.1/33-1 від 20 січня 2011 року).

Основні положення і результати дослідження висвітлювалися й обговорювалися на засіданнях, наукових конференціях, теоретико-методологічному семінарі кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність, зазначено зв'язок роботи з науковими програмами, з науковою проблематикою установи, в якій виконано працю, ступінь розробленості проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання й етапи дослідження, сформульовано гіпотезу, теоретичну основу, розкрито наукову новизну, теоретичну й практичну вагомість дослідження, окреслено методи дослідження, зазначено кількість публікацій, які висвітлюють основні результати роботи.

У першому розділі - „Аналіз соціально-професійної зрілості майбутнього вчителя історії” проаналізовано теоретичні особливості дослідження соціально-професійної зрілості. У своєму дослідженні ми дотримуємося підходу, підґрунтям якого є обов'язковий особистісний компонент, пов'язаний з ідеями самореалізації особистості. В процесі визрівання людини, здатної розв'язувати нові, більш складні завдання в житті, навчанні та праці, враховуються якісні зміни у фізичному й психічному розвитку, здоров'ї, освіченості й вихованості, мотивації діяльності, в особистісній сфері й творчій самореалізації індивідуальності людини.

В акмеологічних концепціях (зокрема концепції професійної освіти) інтегральним показником цілісного розвитку майбутнього фахівця, його мікроакме, є феномен зрілості.

Вивчення особливостей соціально-професійного розвитку особистостi передбачає аналiз не лише того, як вона привласнює соцiальний досвiд i залучається до життя суспiльства, а й яким є зміст її оригiнального (ціннісного) внеску, що збагачує цю життєдіяльність. Саме залежність засвоєння і відтворення соціального досвіду і є основою, з позицій якої може розкриватися стан розвитку особистості.

На наш погляд, соцiальна зрiлiсть особистостi обов'язково містить активну життєву позицiю особистостi й досягається у неперервнiй єдностi виховання та самовиховання, в активному, постiйному прагненнi самої особистостi до більш швидкого досягнення вищих рівнів соцiальної зрiлостi, в її потребi саморозвитку.

Залежно вiд сфери виявлення соцiальна зрiлiсть є певною здатнiстю особистості до взаємодiї з середовищем, що дозволяє їй ефективно посідати вiдповiдне мiсце в структурі первинних утворень. Тому оцiнка рiвня розвитку особистості, як суб'єкта дiяльностi соціуму в кожному iз напрямкiв дiяльностi, уможливлює одержання комплексної характеристики соціально-професійної зрiлостi. З цього погляду будується алгоритм інтегрування показника соціальної зрілості особистості - її індекс.

Фіксована під час дослідження студентів, майбутніх учителів історії, реальність розуміння смислу своєї майбутньої діяльності, з одного боку, з іншого, накопичений потенціал наукового пізнання особистісного смислу й встановлення можливості смислової регуляції переконують, що удосконалення професійної підготовки знаходиться у сфері сприяння становленню професійно-особистісних смислів, суттєвих із позиції становлення цілісності особистості майбутнього педагога.

Соціально-професійна зрілість майбутнього вчителя історії - це якість розвитку його особистості, вершина акме соціально-професійного розвитку, яка сприяє найефективнішому досягненню очікуваних позитивних результатів.

Вивчаючи особливості формування соціальної зрілості вчительських кадрів, дослідники дійшли висновку, що критеріями соціальної зрілості студентської молоді є активність, відповідальність та самовизначення. Для одержання цілісної оцінки потрібно аналізувати їх у єдності, оскільки взаємозв'язки між ними і слугують ознакою цілісного формування соціально-професійної зрілості особистості.

Для визначення рівня формування соціально-професійної зрілості студента ми використовуємо модифікований варіант методики її формування, де через діагностику ступеня виявлення кожного із трьох критеріїв, результати порівняльного аналізу подаються як кількісний індекс.

Запропоновані нами кількісні критерії є експериментально встановленими інтервалами значень індексів активності, відповідальності та самовизначення. Варіанти їх перетину утворюють конкретні рівні формування соціально-професійної зрілості особистості студента - майбутнього вчителя історії.

Перший (високий) - статусно-творчий рівень формування соціально-професійної зрілості майбутнього вчителя визначається, якщо у межі значень високого інтервалу потрапляє хоча б одне із значень індексів - самовизначення, активності чи відповідальності (5,0 - 4,01).

Другий (середній) - спонукальний рівень формування соціально-професійної зрілості особистості студента визначається, якщо в межі значень середнього інтервалу потрапляє принаймні одне із значень індексів самовизначення, активності чи відповідальності (4,0 - 3,01).

Третій (низький) - репродуктивно-задовільний рівень формування соціально-професійної зрілості особистості майбутнього вчителя характеризує його, якщо значення критеріїв не потрапляють у жоден із інтервалів, зазначених вище (3,0 - 1,5).

Наводимо якісний зміст критеріїв (показники їх виявлення). Самовизначення: прагнення здобути професію; бажання досягти успіхів у житті; виявлення взаєморозуміння та адекватної поведінки стосовно оточення; використання можливостей середовища для реалізації своїх прагнень; урахування думок оточуючих. Активність: бажання здійснення самореалізації; бути корисним іншим; бути лідером; мати активну життєву позицію. Відповідальність: мати достатній рівень фахової підготовки; демонструвати відповідальність за покладені обов'язки; враховувати думки інших; бути відповідальним за себе та інших.

У другому розділі - „Педагогічні умови формування соціально-професійної зрілості майбутнього вчителя історії” визначено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування соціально-професійної зрілості майбутнього вчителя історії у навчально-виховному середовищі педагогічного університету: реалізація творчої проблеми у процесі навчально-пізнавальної діяльності; поглиблене вивчення психолого-педагогічних дисциплін; активна участь у студентському самоврядуванні.

Доведено, що в процесі професійної соціалізації змінюється система пріоритетів: від стосунків з учнями, пізніше - з колегами, до самоактуалізації. У період зрілості самоактуалізація й задоволеність особистості є найбільш інтегрованими.

Обґрунтовано, що професійна діяльність може бути опанованою майбутнім учителем історії за умови її осмислення, усвідомлення на рівні понять, які визначають категоріальний апарат професійного мислення педагога. Ціннісні орієнтації, що визначають ставлення вчителя до матеріального й духовного життя суспільства, до педагогічної дійсності, не можуть будуватися лише на емоційних оцінках.

З'ясовано, що становлення вчителя історії відбувається в умовах освітнього простору факультету, простору, який гуманістично орієнтований і забезпечує умови для виявлення й психолого-педагогічного супроводу становлення суб'єктності майбутніх учителів історії, їх самореалізації та успішності. Освітній простір факультету історії та права зорієнтований на надання допомоги студентам у формуванні механізмів розуміння внутрішнього світу людини, усвідомленого ставлення до навколишнього світу та до себе, оволодіння способами самореалізації. Гуманістично орієнтований простір самореалізації надає майбутнім учителям історії можливість залучення до різноманітних розвивальних видів соціально корисної діяльності (квазипрофесійної, творчої, наукової тощо), що дозволяє їм оволодівати особистісним та професійним досвідом через взаємодію з різними людьми, під час участі у різних практичних та наукових проектах на факультеті й за його межами, долучатись до них, починаючи з виконавця окремої функції і прямуючи до наступного підвищення ступеня складності, відповідальності та статусу позиції, що реалізується.

На підставі акмеологічного підходу людина не просто реалізує себе, здійснюючи вибір між репродуктивними способами розвитку, вона якісно змінює себе, знімає психологічні бар'єри, переосмислює життєві очікування, шукає можливості для реалізації акмеологічно вагомих якостей, формує власну траєкторію саморозвитку.

Обґрунтовано, що формування соціально-професійної зрілості майбутнього вчителя історії передбачає становлення особистості людини, здатної до співчуття, готової до вільного, гуманістично орієнтованого вибору й індивідуального інтелектуального зусилля, людини, яка поважає себе й інших, терпимої до представників інших культур і національностей, незалежної в судженнях, відкритої для іншої, несподіваної думки.

Майбутній учитель, який добре орієнтується в застосуванні знань із психолого-педагогічних дисциплін, володіє педагогічною культурою, що є частиною загальнолюдської культури і в якій найбільш повно втілюються духовні та матеріальні цінності освіти й виховання, а також способи творчої діяльності, потрібні для обслуговування історичного процесу зміни поколінь, соціалізації особистості, реалізації освітньо-виховних процесів. Такий учитель спроможний реалізувати напрямки особистісно зорієнтованої освіти, яка передбачає гуманістичний тип педагогічної культури, підґрунтям якої є цілісне уявлення про педагогічну дійсність як культуротвірне середовище, де основною цінністю є особистість вихованця.

Визначено, що діяльність з формування соціально-професійної зрілості повинна бути організована так, щоб її виконання особистістю студента - майбутнього вчителя, розкривало для нього ті чи інші сторони суспільних стосунків, залучало його до них, забезпечувало б життєвий розвиток особистості у системі суспільних відносин і їх відображення в її свідомості; розкривало перед кожним майбутнім учителем перспективу його розвитку в системі суспільних відносин. А це можливо за умови розкриття перед студентом не словами, а справами значення його майбутньої професії для суспільства й перспективи його соціального розвитку у суспільстві, які забезпечуються цією професією.

Робота в органах студентського самоврядування надає рівні можливості для студентів. Активна участь у студентських громадських організаціях сприяє усвідомленню й утвердженню себе як „ми” (спочатку, як студента одного факультету, університету, потім - як представника професії). Активність у громадському житті університету, об'єднання спільними інтересами, завданнями, цілями сприяє формуванню позитивного ставлення до університету, що зумовлює зростання престижу майбутньої професії.

У самоврядуванні студент реалізується як активний творчий діяч, формує способи, методи здійснення та перетворення дійсності через вільний вибір та волю.

У третьому розділі „Дослідно-експериментальні результати формування соціально-професійної зрілості майбутнього вчителя історії” показано, що для узагальнення досвіду формування соціально-професійної зрілості особистості студентів - майбутніх учителів історії в умовах Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка ми використовували порівняльний аналіз частотних розподілів індексу соціально-професійної зрілості та її складників залежно від впливу розв'язання творчої проблеми, поглибленого вивчення психолого-педагогічних дисциплін, діяльності студентського самоврядування.

Основою дослідно-експериментальної роботи є результати двох діагностичних зрізів розвитку особистості. За результатами другого діагностичного зрізу (листопад 2010 року) найвищий рівень соціально-професійної зрілості мають студенти, які активно формують соціально-професійну зрілість. Для порівняльного аналізу використали дані першого діагностичного зрізу (2008 року).

Для чистоти експерименту ми здійснили вирівнювання експериментальної та контрольної груп, враховуючи місце народження, соціальний стан, курс навчання студентів.

Діагностичний зріз 2010 року зроблено переважно зі студентами (75%), що входили до вибіркової сукупності 2008 року.

Дослідно-експериментальна робота засвідчує, що найбільш ефективними видами діяльності з формування соціально-професійної зрілості майбутнього вчителя історії в процесі розв'язання творчої проблеми є: робота з самоосвiти; робота з розв'язання науково-дослідної проблеми; допомога товаришам, що гірше навчаються; виконання суспiльно корисної роботи, громадських доручень.

Узагальнене значення індексів соціально-професійної зрілості студентів експериментальних та контрольних груп подано у таблиці 1.

Таблиця 1. Узагальнене значення індексів соціально-професійної зрілості студентів експериментальних та контрольних груп ( в абс. вел.)

Педагогічні умови	Експериментальна група	Контрольна група
1. Реалізація творчої проблеми	3, 82	2, 24
2. Поглиблене вивчення психолого-педагогічних дисциплін	3,71	2,93
3. Активна участь у студентському самоврядуванні	4,82	4, 25

За результатами установлено наступне:

1) студенти, які виявляють ініціативу у розв'язанні творчої проблеми, характеризуються вищим рівнем соціально-професійної зрілості їх особистості; зростання значення індексу соціально-професійної зрілості відбувається у них швидше порівняно із студентами, які не виявляють ініціативи у розв'язанні творчої проблеми;

2) ступінь соціального самовизначення у студентів експериментальної та контрольної груп має практично однакове значення;

3) соціальна активність та соціальна відповідальність студентів експериментальної групи суттєво відрізняється від показників студентів контрольної групи, тобто, соціальна активність та соціальна відповідальність студентів, майбутніх учителів історії, в умовах педагогічного університету формуються засобами розв'язання творчої проблеми за допомогою змісту соціального самовизначення.

Ми визначили, що найбільш ефективними видами діяльності у формуванні соціально-професійної зрілості майбутнього вчителя історії в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін є:

а) науково-педагогічний аналіз дій інших та сприяння розвиткові їх особистості;

б) формування інтересу до навчального предмету;

в) робота із розв'язання науково-дослідної проблеми;

г) робота iз самоосвiти; д) допомога товаришам, що гірше навчаються.

Дослідно-експериментальні дані підтвердили: 1) студентам, які виявляють ініціативу, зацікавлення у вивченні психолого-педагогічних дисциплін, властивий вищий рівень соціально-професійної зрілості їх особистості. Зростання значення індексу соціально-професійної зрілості відбувається у них швидше, порівняно із студентами, які не виявляють зацікавленості у вивченні психолого-педагогічних дисциплін; 2) ступінь більшості складників соціально-професійної зрілості студентів експериментальної групи суттєво відрізняється від показників студентів контрольної групи, оскільки соціальна активність та соціальна відповідальність студентів, майбутніх вчителів історії, в умовах педагогічного університету формуються засобами поглибленого вивчення психолого-педагогічних дисциплін за допомогою змісту соціального самовизначення.

Результати дослідно-експериментальної роботи підтверджують, що для ефективного формування соціально-професійної зрілості студентів, майбутніх учителів історії, потрібно залучати їх до активної участі у студентському самоврядуванні. Це сприяє не тільки формуванню активної життєвої позиції, а й інтенсифікує процес формування соціального досвіду, формує навички самостійної організаційної діяльності, відповідальності за доручену справу

Більш ефективними видами діяльності з формування соціально-професійної зрілості майбутнього вчителя історії у розвитку студентського самоврядування є:

а) виконання норм праці, виконання різних функціональних обов'язків;

б) робота з самоосвiти;

в) виконання суспiльно корисної роботи, громадських доручень

г) виконання обов'язків керівника.

Результати дослідження впливу студентського самоврядування на формування соціально-професійної зрілості майбутніх учителів історії показують, що:

1) студентське самоврядування в процесі професійної підготовки майбутнього учителя історії є ефективним фактором формування його соціально-професійної зрілості;

2) студенти по-різному ставляться до участі в самоврядуванні, що залежить від їхнього попереднього досвіду, мотивації, бачення перспектив стосовно свого становлення, рівня самоврядування на факультеті та в університеті;

3) досягнення студентів, які беруть участь у самоврядуванні корелюються з їхньою активністю у самовиявленні, а студентів, які не залучені до самоврядування - з іншими видами діяльності.

Узагальнення одержаних результатів дозволяє зазначити, що експериментальна робота є позитивною і підтверджує наукову коректність і вагомість теоретичних висновків дослідження.



ВИСНОВКИ

Основний підсумок дослідження полягає у визначенні специфіки формування соціально-професійної зрілості майбутнього вчителя історії у навчально-виховному середовищі.

Результати нашого дослідження свідчать про досягнення мети, виконання визначених завдань, підтвердження гіпотези і є підставою для таких висновків:

1. Теоретичні узагальнення дозволили з'ясувати, що соціально-професійна зрілість майбутнього вчителя історії є якістю його особистості, вершиною акме соціально-професійного розвитку, яка сприяє ефективному досягненню очікуваних позитивних результатів.

Нами обґрунтовано, що залежно вiд сфери виявлення соцiально-професійна зрiлiсть є певною здатнiстю особистості до взаємодiї iз середовищем, що дозволяє їй ефективно посідати вiдповiдне мiсце в структурi первинних утворень. Тому оцiнка рiвня розвитку особистостi як суб'єкта дiяльностi соціуму в кожному iз напрямкiв дiяльностi уможливлює одержання комплексної характеристики соцiально-професійної зрiлостi. З цієї позиції будується алгоритм інтегрування показника соціально-професійної зрілості особистості - її індекс.

З погляду сучасної теорії систем і системного аналізу соціально-професійна зрілість є системною якістю розвитку особистості як цілісного утворення. Критеріями розвитку рівня соціально-професійної зрілості студентської молоді є:

1) соціальне самовизначення,

2) соціальна активність;

3) соціальна відповідальність.

2. Для визначення рівня формування соціально-професійної зрілості студента ми використали модифікований варіант методики формування, де через діагностику ступеня виявлення кожного із трьох критеріїв, результати порівняльного аналізу подаються у вигляді кількісного індексу.

Ми виокремлюємо три інтервали числових значень індексу (умовно) - „високий” (5,0-4,01), „середній” (4,0-3,01), „низький” (3,0 - 1,5). Межі цих інтервалів характеризують певний рівень формування соціально-професійної зрілості майбутнього вчителя історії. Рівень має кількісне та якісне пояснення. Перший („високий”) - статусно-творчий рівень формування соціально-професійної зрілості майбутнього вчителя; другий („середній”) - спонукальний; третій („низький”) - репродуктивно-задовільний.

3. Діяльність людини реалізується у трьох характерних для неї сферах - праці, спілкуванні та пізнанні, тому ми визначили й теоретично обґрунтували педагогічні умови формування соціально-професійної зрілості майбутнього вчителя історії у навчально-виховному середовищі педагогічного університету:

1) реалізація творчої проблеми у процесі навчально-пізнавальної діяльності;

2) поглиблене вивчення психолого-педагогічних дисциплін;

3) активна участь у студентському самоврядуванні.

На підставі дослідно-експериментальної роботи ми з'ясували, що найбільш ефективними видами діяльності з формування соціально-професійної зрілості майбутнього вчителя історії в процесі розв'язання творчої проблеми є: робота з самоосвiти; робота з розв'язання науково-дослідної проблеми; допомога слабшим у навчаннi товаришам; виконання суспiльно корисної роботи, громадських доручень.

Отримані результати дослідно-експериментальної роботи дозволяють стверджувати, що:

1) студентам, які виявляють ініціативу у розв'язанні творчої проблеми, властивий вищий рівень соціально-професійної зрілості їх особистості. Зростання значення індексу соціально-професійної зрілості відбувається у них швидше, порівняно із студентами, які не виявляють ініціативи у розв'язанні творчої проблеми;

2) ступінь соціального самовизначення у студентів експериментальної та контрольної груп має практично однакове значення;

3) соціальна активність та соціальна відповідальність студентів експериментальної групи суттєво відрізняється від показників студентів контрольної групи, тобто, соціальна активність та соціальна відповідальність студентів, майбутніх учителів історії, в умовах педагогічного університету формуються засобами розв'язання творчої проблеми за допомогою змісту соціального самовизначення.

4. Дослідно-експериментальна робота дозволила з'ясувати, що найбільш ефективними видами діяльності у формуванні соціально-професійної зрілості майбутнього вчителя історії в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін є: науково-педагогічний аналіз дій інших та сприяння розвиткові їх особистості; формування інтересу до навчального предмету; робота з розв'язання науково-дослідної проблеми; робота з самоосвiти; робота з розв'язання науково-дослідної проблеми; допомога слабшим у навчаннi товаришам;

5. Результати нашої дослідно-експериментальної роботи засвідчують, що для ефективного формування соціально-професійної зрілості студентів-майбутніх учителів історії необхідно залучати їх до активної участі у реалізації студентського самоврядування. Це сприяє не тільки формуванню активної життєвої позиції, а й інтенсифікує процес формування соціального досвіду, формує навички самостійної організаційної діяльності, відповідальність за доручену справу.

Більш результативними видами діяльності з формування соціально-професійної зрілості майбутнього вчителя історії у розвитку студентського самоврядування є: виконання норм праці, виконання різних функціональних обов'язків; робота з самоосвiти; виконання суспiльно корисної роботи, громадських доручень; виконання обов'язків керівника.

Результати дослідження впливу студентського самоврядування на формування соціально-професійної зрілості майбутніх учителів історії показують, що студентське самоврядування в процесі професійної підготовки майбутнього учителя історії є ефективним фактором формування його соціально-професійної зрілості; з'ясовано, що студенти по-різному ставляться до участі в самоврядуванні залежно від їхнього попереднього досвіду, мотивації, бачення перспектив стосовно свого становлення, рівня самоврядування на факультеті та в університеті; досягнення студентів, які беруть участь у самоврядуванні корелюються з їхньою активністю щодо самовиявлення, а студентів, які не залучені до самоврядування - з іншими видами діяльності.

6. На основі узагальнених положень, науково-методичної літератури та даних експериментальної роботи розроблено методичні рекомендації для студентських громадських організацій, викладачам та керівникам навчальних закладів щодо формування соціально-професійної зрілості студентів у навчально-виховному процесі вищого педагогічного навчального закладу.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальшого вивчення потребують напрямки дослідження особливостей впливу різних видів діяльності на інтенсивність формування соціально-професійної зрілості особистості.



ПУБЛІКАЦІЇ

1. Ганжа О. В. Соціально-професійна зрілість майбутнього вчителя історії / О. В. Ганжа. - Кіровоград: ПП “Центр оперативної поліграфії “Авангард”, 2011. - 78 с.

2. Ганжа О. До проблеми формування якісних характеристик особистості / Олена Ганжа // Наукові записки. - Випуск 76. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: ТОВ “Імекс ЛТД”, 2008. - С. 110-120.

3. Ганжа О. Виховання соціальної відповідальності особистості / Олена Ганжа // Наукові записки. - Випуск 88. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2010. - С. 61-66.

4. Ганжа О. Зміст категорії „соціально-професійна зрілість майбутнього вчителя історії” / Олена Ганжа // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Збірник наукових праць. - Інститут проблем виховання. - Кіровоград: ТОВ „Імекс-ЛТД”, - Вип. 14, кн.1, 2010. - С.40-51.

5. Ганжа О. Роль навчально-виховного середовища вищого навчального закладу в процесі формування соціально-професійної зрілості майбутнього вчителя історії / Олена Ганжа // Наукові записки. - Випуск 93. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011. - С. 39-44.

6. Ганжа О. Вплив творчої проблеми на формування соціально-професійної зрілості майбутнього вчителя історії / Олена Ганжа // Вісник Черкаського університету, Серія: Педагогічні науки № 191, Частина 2. - Черкаси: Вид. від. ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2011. - С.22-27.

7. Ганжа О. Соціальна активність як критерій соціально-професійної зрілості майбутнього вчителя історії / Олена Ганжа // Восьмі міжнародні Захаренківські читання “Формування особистості, Людини в закладах освіти”: Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції 2 лютого 2011 року/За заг.ред.проф. Прокопенко Л. І. - Черкаси: Вид. від. ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2011. - С.19-20.

8. Ганжа О. Особливості дослідження соціально-професійної зрілості майбутнього вчителя історії / Олена Ганжа // Тенденції розвитку вищої освіти в Україні: європейський вектор. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, Ялта (10-12 березня 2011 року). - Ялта: РВНЗ “КГУ”, Частина 2.- 2011.- С. 52-56.

Размещено на Allbest.ru

...