Формування готовності майбутнього вчителя економіки до профільного навчання старшокласників

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ІВАНА ФРАНКА

УДК 371.134:373.61

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування готовності майбутнього вчителя економіки до профільного навчання старшокласників

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Гуцан Тетяна Григорівна

Житомир - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Юр'єва Катерина Анатоліївна, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, доцент кафедри теорії і методики професійної освіти.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, доцент Спірін Олег Михайлович, Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, заступник директора з наукової роботи;

кандидат педагогічних наук Вольянська Світлана Євгенівна, Комунальний вищий навчальний заклад ,,Харківська академія неперервної освіти”, проректор з менеджменту та моніторингу якості освіти.

Захист відбудеться 15 березня 2011 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 14.053.01 в Житомирському державному університеті імені Івана Франка за адресою: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40, 2-й поверх, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Житомирського державного університету імені Івана Франка (10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40).

Автореферат розісланий 14 лютого 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради С.Л. Яценко.

Загальна характеристика роботи

Актуальність і доцільність дослідження. Відповідно до нормативних документів (Закон України „Про загальну середню освіту”, Державний стандарт загальної середньої освіти в Україні, Концепція профільного навчання в старшій школі), що регламентують загальну середню освіту, старша школа у сучасному освітньому просторі має функціонувати як профільна. У структурі її діяльності одним із напрямів профілізації визначено економічний, провідним завдання якого є створення умов для максимальної реалізації природних нахилів і здібностей старшокласників у контексті професійного самовизначення з орієнтацією на вивчення предметів і курсів за вибором економічного спрямування. Виконання цього завдання забезпечується, насамперед, оновленням змісту і методів підготовки вчителя економіки з метою підвищення рівня його готовності до професійної діяльності в умовах профільного навчання.

Результати аналізу наукових джерел свідчать про те, що в сучасній педагогічній теорії достатньо розробленими є проблеми: обґрунтування ідеї диференціації освіти та організації профільного навчання у ЗНЗ (Г. Балл, В. Безпалько, Н. Бібик, А. Бойко, С. Вольянська, С. Гончаренко, Т. Красікова, Ю. Мальований, І. Осадчий, О. Савченко, А. Самодрин, Б. Федоришин, Н. Шиян та ін.); визначення теоретичних та методичних засад професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів (О. Абдулліна, В. Андрущенко, В. Бондар, О. Глузман, Ф. Гоноболін, О. Дубасенюк, В. Євдокимов, М. Євтух, І. Зязюн, Н. Кузьміна, О. Кучерявий, О. Пєхота, І. Прокопенко, В. Семиченко, Г. Троцко, Н. Хміль та ін.); формування готовності майбутніх педагогів до професійної діяльності (І. Гавриш, Л. Григоренко, О. Гура, Л. Кадченко, Л. Кондрашова, А. Ліненко, С. Максименко, Р. Нізамов, О. Пелех, Г. Троцко, Ю. Шаповал, В. Щедриков та ін.).

Проблеми економічної освіти у вищих навчальних закладах досліджувалися у контексті розгляду: формування готовності майбутніх економістів до професійної діяльності (В. Стасюк); історико-педагогічних аспектів підготовки майбутніх учителів економіки (О. Мельникова, Г. Ващенко, В. Кизенко, О. Пєвцова, І. Смирнова та ін.); формування у студентів педагогічних ВНЗ готовності до економічного виховання учнів (Н. Бірюкова, О. Кравчук, О. Падалка, В. Петрук).

Необхідність удосконалення змісту економічної освіти й виховання школярів висвітлювалася А. Абрамовою, Н. Бєсковою, Д. Разуменком, Ю. Васильєвим, О. Камишанченко, В. Петрук, І. Прокопенком, В. Терес, О. Шпак та ін. Є окремі праці з методики викладання економіки у вищих, професійно-технічних та загальноосвітніх навчальних закладах.

Загальна проблема готовності стала предметом розгляду вітчизняної педагогічної науки у другій половині ХХ ст. (М. Дьяченко, Л. Кандибович Г. Костюк, Н. Кузьміна, О. Мороз, В. Сластьонін, А. Щербаков та ін.). Водночас, підготовка майбутніх учителів економіки до роботи в умовах профільного навчання системно не досліджувалася.

Теоретичний аналіз проблеми формування готовності до професійної діяльності, зокрема, підготовки майбутніх учителів економіки у педагогічних ВНЗ до профільного навчання старшокласників дозволяє окреслити низку суперечностей між: самими вимогами основних положень нормативно-правових документів щодо розвитку педагогічної й економічної освіти (Концепція розвитку педагогічної освіти України, Концепція розвитку економічної освіти в Україні), що визначають різні вектори підготовки майбутніх педагогічних та економічних кадрів; необхідністю підготовки вчителів економіки у ВНЗ до професійної діяльності та недостатньою розробленістю структури готовності вчителя економіки до роботи в умовах профільного навчання; наявним змістом економічної освіти у профільних класах загальноосвітніх навчальних закладів і недостатнім рівнем диференціації предметів загальноекономічного і професійного циклу у педагогічних ВНЗ; значним обсягом економічних знань, які отримують студенти економічних факультетів педагогічних вищих навчальних закладів, і відсутністю відповідного навчально-методичного забезпечення підготовки до професійної діяльності. економіка загальноосвітній навчальний

Актуальність теми дослідження, її недостатня теоретична розробленість та необхідність пошуку ефективних шляхів професійної підготовки майбутніх учителів у сучасному освітньому просторі зумовили вибір теми дослідження: ,,Формування готовності майбутнього вчителя економіки до профільного навчання старшокласників”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до цілей і завдань Концепції профільного навчання у старшій школі і є частиною комплексної теми ,,Сучасні освітньо-виховні технології в підготовці майбутніх учителів” (№ 1-7/14-238 від 05. 12. 2005 р.), дослідження якої здійснює кафедра теорії і методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Тема дисертації затверджена вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 5 від 21. 12. 2007 р.) та узгоджена Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 7 від 30. 09. 2008 р.)

Мета дослідження - науково обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів економіки до профільного навчання старшокласників у процесі професійної підготовки у педагогічних ВНЗ.

Завдання дослідження:

1. Дослідити етапи становлення і з'ясувати сучасний стан та проблеми профільного навчання економіці в загальноосвітніх навчальних закладах, проаналізувати зарубіжний досвід його впровадження.

2. Визначити особливості роботи вчителя економіки в умовах профільного навчання.

3. Науково обґрунтувати сутність і структуру готовності вчителя до професійної діяльності в контексті досліджуваної проблеми.

4. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів економіки до профільного навчання старшокласників.

5. Розробити комплекс навчально-методичного забезпечення процесу підготовки майбутніх учителів економіки до роботи у профільних класах.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх учителів економіки.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів економіки до профільного навчання старшокласників.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що формування готовності майбутніх учителів економіки до реалізації профільного навчання набуде ефективності за умов: оновлення змісту підготовки вчителя економіки з орієнтацією на професійну діяльність в умовах профільного навчання; формування позитивної мотивації в студентів економічних факультетів педагогічних ВНЗ до професійної діяльності; підвищення якісного рівня діяльності кафедри відповідної спеціалізації та моніторинг змін у процесі підготовки майбутніх фахівців.

Методологічну основу дослідження складають: філософські положення про взаємозв'язок і взаємозалежність явищ об'єктивної дійсності, єдність педагогічної теорії і практики підготовки майбутніх фахівців; психологічні теорії людської діяльності та формування особистості спеціаліста; теорії змісту освіти; концепція економічної освіти; основні положення діяльнісного, акмеологічного, особистісно орієнтованого, системного, компетентнісного підходів до процесу професійної підготовки вчителів економіки у ВНЗ.

Теоретичну базу дослідження становлять: наукові положення педагогіки вищої школи (В. Загвязинський, С. Коришенко, Н. Кузьміна, В. Лозова, О. Савченко та ін.); науково-теоретичні підходи до конструювання змісту і розвитку економічної освіти (О. Аксьонова, Н. Бєскова, І. Прокопенко, В. Розов та ін.); теоретичні дослідження проблеми підготовки майбутнього вчителя (О. Антонова, С. Вітвицька, В. Лозова, І. Прокопенко, С. Сисоєва, А. Троцко, О. Ярошенко); наукові розробки питань формування готовності вчителя до професійної діяльності (Л. Кондрашова, Н. Кузьміна, А. Ліненко, Н. Ничкало, В. Моляко, В. Усков та ін.); нормативно-правова база галузі освіти України, закріплена в законах України, постановах Кабінету Міністрів, Державному стандарті загальної середньої освіти, концепції профільного навчання у старшій школі.

Для досягнення поставленої мети, вирішення завдань, перевірки сформульованої гіпотези використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: ретроспективний, порівняльний і системний аналіз наукової літератури з психології, педагогіки й економіки для зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, уточнення понятійно-категоріального апарату дослідження, а також законодавчої та нормативної документації з питань економічної освіти, навчальних планів і програм, навчально-методичного забезпечення викладання економічних дисциплін у ЗНЗ та ВНЗ для обґрунтування педагогічних умов формування готовності вчителя економіки до профільного навчання старшокласників; емпіричні: анкетування, опитування, тестування, педагогічне спостереження для виявлення рівня готовності студентів до професійної діяльності в умовах профільного навчання; кваліметричний метод з метою оцінки стану професійної підготовки майбутніх учителів економіки до профільного навчання; педагогічний експеримент для перевірки гіпотези дослідження; методи математичної статистики для кількісного і якісного аналізу та перевірки достовірності результатів експериментальної роботи.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди та Кам'янець-Подільському національному університеті імені І. Огієнка. До участі в експерименті було залучено 254 студенти, 116 абітурієнтів ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 292 учня профільних економічних класів ЗНЗ м. Харкова.

Дослідження здійснювалось у три етапи протягом 2005-2010 років.

На першому (2005-2006 рр.) проведено теоретичний аналіз наукових джерел з обраної теми; обґрунтовано теоретичні та методологічні засади дослідження; визначено його вихідні положення, мету, завдання, методи.

На другому (2006-2008 рр.) - розроблено й обґрунтовано педагогічні умови формування готовності майбутнього вчителя економіки до профільного навчання, визначено критерії та показники відповідної готовності; експериментально перевірено ефективність розроблених педагогічних умов. Створено комплекс навчально-методичного забезпечення процесу підготовки майбутніх учителів економіки.

На третьому (2009-2010 рр.) - здійснено аналіз та обробку одержаних результатів експериментальної роботи, їх узагальнення; сформульовано теоретичні висновки щодо формування готовності майбутнього вчителя економіки до роботи у профільних економічних класах; здійснено оформлення дисертації відповідно до вимог ВАК України.

Наукова новизна і теоретичне значення результатів дослідження полягають у тому, що вперше: визначено і розкрито етапи становлення профільного навчання економіці в Україні; виявлено особливості професійної діяльності сучасного вчителя економіки в профільній старшій школі; теоретично обґрунтовано сутність готовності майбутнього вчителя до виконання відповідних функцій та її структурні компоненти; теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність педагогічних умов, що передбачають оновлення змісту підготовки фахівців з орієнтацією на профільне навчання старшокласників, формування позитивної мотивації майбутніх учителів економіки, підвищення якісного рівня діяльності кафедри відповідної спеціалізації, та моніторинг змін у процесі підготовки до професійної діяльності в умовах профільного навчання. Подальшого розвитку набули положення щодо вдосконалення теорії та методики формування окремих компонентів готовності майбутнього вчителя економіки до професійної діяльності.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в розробці й реалізації педагогічних умов, що забезпечують формування готовності майбутніх учителів економіки до професійної діяльності в профільній старшій школі та впровадженні спецкурсів ,,Діяльність учителя економіки в умовах профільного навчання”, ,,Актуальні питання економіки України”, комплексної цільової програми ,,Формування готовності майбутнього вчителя економіки до роботи в умовах профільного навчання”, кваліметричної моделі оцінки процесу професійної підготовки студентів педагогічних ВНЗ.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (акт № 01-349 від 18. 06. 2010 р.), Кам'янець-Подільського національного університету імені І. Огієнка (довідка № 54 від 01. 09. 2010 р.), Житомирського державного університету імені І. Франка (довідка № 525 від 10. 11. 2010 р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною й теоретичною обґрунтованістю вихідних положень, аналізом стану досліджуваної проблеми в педагогічній теорії і практиці, використанням комплексу взаємопов'язаних методів, адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням, експериментальною перевіркою гіпотези, поєднанням кількісного й якісного аналізу одержаних результатів, позитивними наслідками їх упровадження у практику роботи ВНЗ.

Апробація результатів дослідження здійснювалася на засіданнях кафедр теорії і методики професійної освіти та економічної теорії ХНПУ імені Г.С. Сковороди, кафедр економічної теорії та методики викладання економічних дисциплін КПНУ імені І. Огієнка, кафедри економіки та менеджменту Житомирського державного університету імені І.Франка, а також була представлена у формі доповідей і повідомлень на конференціях різного рівня, зокрема, міжнародних: ,,Соціалізація особистості і суспільні трансформації: механізми взаємовпливу та вияви” (Чернівці, 2009), ,,Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України” (Ялта, 2009), ,,Актуальні проблеми розвитку економіки України в контексті глобалізаційних процесів” (Харків, 2009); всеукраїнських: ,,Актуальні проблеми сучасної науки” (Київ, 2008), ,,Україна наукова” (Київ, 2008); регіональних: ,,Методологія сучасних наукових досліджень” (Харків, 2007), ,,Економічна освіта та наука: досвід та перспективи розвитку” (Харків, 2007), ,,Методологія сучасних наукових досліджень” (Харків, 2008).

Особистий внесок автора у роботах, опублікованих у співавторстві, у навчально-методичному посібнику ,,Курс економічної теорії” полягає у викладенні теми ,,Соціальна політика держави” та практикуму до неї (питання для самоперевірки, тестові і розрахункові завдання); у науково-методичних матеріалах ,,Практична підготовка студентів спеціальності 6.030501, 7.030501 - ,,Економічна теорія” заочної форми навчання: програми практик та рекомендації щодо їх проведення” - рекомендації до навчально-виробничої практики та розроблені індивідуальні науково-дослідні завдання для студентів.

Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації відображено в 16 наукових працях, з них 1 навчально-методичний посібник (у співавторстві), 6 одноосібних статей у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 - науково-методичні матеріали (у співавторстві), 8 тез у збірниках матеріалів конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (274 найменувань, з них 3 - іноземною мовою), 9 додатків на 139 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 311 сторінок, з яких 172 сторінки - основного тексту. Дисертація містить 26 таблиць і 1 рисунок.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і визначено стан досліджуваної проблеми, сформульовано мету і завдання, об'єкт і предмет, гіпотезу, методологічні та теоретичні засади, висвітлено етапи дослідно-експериментальної роботи, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, особистий внесок здобувача у роботах, опублікованих у співавторстві, викладено інформацію про апробацію і впровадження результатів дисертації.

У першому розділі - ,,Теоретичні засади формування готовності майбутніх учителів економіки до профільного навчання старшокласників” - викладено теоретичні основи дослідження, з'ясовано стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії і практиці, визначено етапи становлення профільної економічної освіти, з'ясовано особливості професійної діяльності вчителя економіки в умовах профільного навчання, на основі аналізу наукових підходів розглянуто сутність і структуру готовності вчителя економіки до профільного навчання старшокласників, обґрунтовано педагогічні умови формування такої готовності у студентів економічних факультетів та доведено необхідність їх упровадження в навчальний процес ВНЗ.

На основі аналізу джерельної бази і нормативно-правових документів щодо розвитку шкільної освіти відзначено, що профілізація навчання стала спонукальним чинником переструктурування змісту навчально-виховного процесу, виокремлення напрямів профілізації, що, у свою чергу, зумовило внесення змін до державного стандарту освіти, запровадження дисциплін економічного профілю. Обґрунтовано думку, що метою профільної економічної освіти є: формування в особистості молодої людини економічного мислення та культури поведінки в ринковому середовищі; озброєння теоретичними знаннями та практичними вміннями, наявність яких уможливлює самостійне вирішення економічних проблем; розвиток здібностей, що реалізуються в економічних видах діяльності; формування свідомого вибору професії й адаптація людини до соціально-економічних і політичних змін у суспільстві.

Доведено, що на теренах української держави становлення шкільної економічної освіти пройшло три основних етапи: перший (1804-1917 р.) - викладання економічних дисциплін у гімназіях та комерційних училищах, зумовлене бурхливим економічним розвитком суспільства та становленням економічної науки; другий (1918-1991 р.) - включення основ економіки у зміст інших навчальних предметів, детерміноване особливостями функціонування шкільної освіти в СРСР; третій (1992 р.- наш час) - активне запровадження у старшій школі ЗНЗ економічного профілю за умов обов'язкового вивчення економіки у профільних та універсальних класах. З'ясовано, що Концепція профільного навчання стала нормативно-правовою базою для допрофільної та профільної економічної освіти учнів ЗНЗ, а прийняття рішення про можливість упровадження профільного економічного навчання залежить від стану матеріально-технічного, кадрового та навчально-методичного забезпечення навчального закладу.

З урахуванням змістових вимог до профільного навчання економіці та у контексті окреслення функцій педагога визначено особливості професійної діяльності сучасного вчителя економіки, до яких віднесено: самостійне конструювання змісту економічних дисциплін та необхідність його відображення в навчальних програмах, посібниках, методичних рекомендаціях, робочих зошитах тощо; забезпечення міжпредметних зв'язків економічних дисциплін і реалізація принципу наступності економічної освіти у загальноосвітньому навчальному закладі; здійснення профорієнтаційної роботи щодо вибору учнями економічного профілю; формування в них позитивної мотивації до вивчення економіки.

Обґрунтовано думку, що основними функціями вчителя економіки у профільних економічних класах є: діагностична, конструктивно-проектувальна, організаторська, комунікативна. Визначено взаємозалежність між змістом викладання економіки на різних ступенях освіти у ЗНЗ та діяльністю вчителя економіки, яка може трансформуватися з перенесенням акценту на інші функції (орієнтаційно-прогностичну, аналітико-оцінну, дослідницько-творчу).

У результаті проведеного теоретичного аналізу досліджуваної проблеми основними науковими підходами до уточнення сутності категорії готовності визначено психологічний, педагогічний, діяльнісний, особистісний, перетворювально-практичний, узагальнення яких дало можливість тлумачити готовність до професійної діяльності вчителя економіки до профільного навчання як комплексне особистісне новоутворення, детерміноване специфікою профільного навчання і вимогами до професійної кваліфікації вчителя економіки, наділене внутрішньою структурою, що передбачає відповідні педагогічні умови професійної підготовки у ВНЗ. Структуру готовності представлено в єдності мотиваційного, емоційно-вольового, орієнтувального, пізнавального, діяльнісного компонентів.

На основі дослідження проблеми формування готовності вчителів до професійної діяльності у контексті діяльнісного, акмеологічного, особистісно орієнтованого, системного, компетентнісного підходів визначено сутність поняття ,,формування готовності вчителя економіки до профільного навчання” як стійкий і послідовний процес, що передбачає створення педагогічних умов розвитку компонентів професійної готовності з урахуванням специфіки майбутньої фахової діяльності (викладання економіки в умовах профільного навчання) у ході навчання у ВНЗ.

За результатами проведеного дослідження визначено педагогічні умови, обґрунтування яких детерміновано особливостями профілізації сучасної школи, сутністю і змістом професійної підготовки майбутнього вчителя економіки, а також необхідністю вирішення окреслених суперечностей. До таких умов віднесено: 1) оновлення змісту професійної підготовки майбутніх учителів економіки до діяльності в умовах профільної старшої школи шляхом розробки і впровадження в навчальний процес студентів спецкурсів, які доповнюють навчальний план щодо профільного вивчення економіки у загальноосвітніх навчальних закладах; 2) формування у студентів позитивної мотивації до професійної діяльності у ході вивчення диференційованих спецкурсів з урахуванням їхнього ставлення до роботи у профільних економічних класах; 3) підвищення якісного рівня діяльності кафедри, що спеціалізується на підготовці майбутніх учителів економіки, та моніторинг змін у процесі їх підготовки до профільного навчання старшокласників на основі розробки й реалізації комплексної цільової програми (КЦП).

З'ясовано, що безпосереднє забезпечення навчального процесу з урахуванням нових завдань є однією з основних функцій кафедри, яка спеціалізується на підготовці вчителів економіки, що визначається метою її діяльності - створення умов для формування готовності майбутніх фахівців до профільного навчання старшокласників шляхом розробки й упровадження комплексної цільової програми.

У другому розділі - ,,Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів економіки до професійної роботи у профільних класах” - представлено результати експерименту щодо реалізації педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів економіки до профільного навчання старшокласників, логіка проведення якого передбачала наявність кількох етапів.

Метою констатувального етапу експерименту визначено виявлення початкового рівня сформованості готовності студентів до роботи в умовах профільного навчання, стану підготовки майбутніх учителів економіки до такого виду діяльності. Відповідно до структури готовності обрано критерії розвитку її компонентів: професійну мотивацію (мотиваційний компонент); повноту фахових знань (пізнавальний компонент); сформованість професійних умінь (діяльнісний компонент). Ураховуючи сутність досліджуваної готовності виокремлено три рівні сформованості кожного з визначених компонентів: низький, середній, високий.

Розроблено кваліметричну модель оцінки процесу підготовки студентів до професійної діяльності у профільних економічних класах. Доведено, що критеріями такої оцінки є кадрове, навчально-методичне забезпечення та здійснення професійної підготовки до викладання економіки в умовах профільного навчання, деталізовані в низці показників. Ступінь прояву показників є підставою для визначення режиму діяльності кафедри, що розглядається як узагальнена характеристика її роботи на різних етапах - становлення (низький рівень, якому відповідає коефіцієнт прояву показників від 0-0,33), функціонування (середній - коефіцієнт 0,34-0,74), розвитку (високий - коефіцієнт 0,75-1). Ураховуючи те, що виконання нових завдань професійної підготовки фахівців є якісним лише у період розвитку кафедри, цей етап був обраний як орієнтир щодо змін у підготовці майбутніх учителів до роботи в умовах профільного навчання.

За результатами експертної оцінки у ході констатувального етапу експерименту (2006 р.) було виявлено низький рівень професійної готовності студентів Харківського національного педагогічного та Кам'янець-Подільського національного університетів до профільного навчання старшокласників. Зафіксовано вихідний рівень сформованості: професійної мотивації майбутніх учителів економіки (53,3% з усіх опитаних мали низький рівень, 37,6% - середній); фахових знань (71,3% - низький, 26,8% - середній); професійних умінь (73,1% - низький). Узагальнення результатів констатувального етапу експерименту підтвердило необхідність виявлення та впровадження педагогічних умов у процес професійної підготовки майбутніх учителів економіки до профільного навчання старшокласників.

На формувальному етапі експерименту здійснено цілеспрямовану роботу щодо розвитку готовності майбутніх учителів економіки до профільного навчання старшокласників за кумулятивним принципом (кожна наступна умова передбачала реалізацію попередньої).

Оновлення змісту підготовки майбутніх фахівців відбувалося шляхом розробки і впровадження в навчальний процес базових варіантів спецкурсів ,,Діяльність учителя економіки в умовах профільного навчання” та ,,Актуальні питання економіки України”, включених у варіативну частину навчального плану бакалаврів економічного факультету ВНЗ, впровадження різних форм, методів і прийомів навчання (створення ситуацій успіху; визначення перспектив, умов діяльності майбутнього фахівця у загальноосвітньому навчальному закладі економічного профілю; використання проблемних і пізнавальних завдань; робота в мікрогрупах, реалізація елементів кооперованого навчання тощо) та позитивно вплинуло на ефективність формування пізнавального компоненту готовності.

Формування готовності майбутніх учителів економіки до профільного навчання старшокласників передбачало врахування наявного рівня професійної мотивації, диференціації процесу професійної підготовки на основі реалізації ідеї різнорівневого навчання (Є. Полат), упровадження варіантів програм спецкурсів різного рівня складності. Для формування позитивної мотивації подальшої фахової педагогічної діяльності використовувалися різні форми і методи навчання з урахуванням рівня професійної мотивації, що забезпечило істотні позитивні зміни мотиваційного компоненту готовності.

Експериментальна перевірка ефективності умов виходу кафедри на новий якісний рівень діяльності здійснювалася у контексті реалізації комплексної цільової програми, що містила обґрунтування актуальності та концептуальних засад проблеми, визначення мети і завдань, змісту заходів, розробку методичних рекомендацій студентам щодо самостійного вивчення тем і доповнення змісту окремих дисциплін (,,Економіка освіти”, ,,Національна економіка”, ,,Методика викладання економічних дисциплін” та ін.) навчальною інформацією щодо профільного вивчення економіки; видання посібників і методичних рекомендацій; проведення засідань кафедри, науково-методичних семінарів, круглих столів з питань профільної економічної освіти у ЗНЗ; створення умов для спеціалізації фахівців кафедри.

На підсумковому (контрольному) етапі експерименту здійснено діагностику сформованості готовності студентів до роботи в умовах профільного навчання, що засвідчила суттєві позитивні зміни.

Результати проведеного експерименту підтвердили, що оновлення змісту професійної підготовки майбутніх учителів економіки до роботи в умовах профільного навчання є ефективним щодо забезпечення повноти знань (+54,5% в ЕГ) та формування вмінь (+40,4%) студентів, але ця умова не забезпечує істотних позитивних зрушень у мотивації студентів до такої діяльності.

Доведено, що диференціація навчання сприяє успішному формуванню позитивної мотивації майбутніх учителів економіки на професійну діяльність в профільній старшій школі (+33,9% в ЕГ). Разом з тим, з'ясовано, що суттєвої відмінності у сформованості повноти знань і професійних умінь варіативне навчання у порівнянні з оновленням змісту підготовки майбутніх учителів економіки не забезпечує.

На основі аналізу експертної оцінки стану професійної підготовки майбутніх учителів економіки до профільного навчання за кваліметричним методом визначено стійку тенденцію переходу кафедри з режиму становлення в 2006 р. (0,29 - низький рівень), до режиму функціонування в 2007 р. (0,46 - середній рівень) та 2008 р. (0,58 - середній рівень), та розвитку в 2009 р. (0,75 - високий рівень), і відповідно - до підвищення рівня сформованості готовності майбутніх учителів економіки до профільного навчання старшокласників, що свідчить про успішну реалізацію комплексної цільової програми.

Доведено, що розробка й упровадження нового навчально-методичного забезпечення, кадрова перебудова, створення нових умов функціонування кафедри забезпечили досягнення вагомих результатів у формуванні позитивної мотивації (в ЕГ 63,0% студентів досягли високого рівня проти 7,4% на початку експерименту), повноти знань студентів (в ЕГ на високому рівні - 70,4%, що на 60,7% більше ніж у КГ на цьому рівні), професійних умінь на всіх рівнях (50,4% та 39,3% на середньому і високому рівнях в ЕГ проти 29,7% та 5,8% відповідно у КГ) на відміну від показників оновлення змісту професійної підготовки майбутніх учителів економіки та формування в них позитивної мотивації до профільного навчання старшокласників (таблиця 1).

Таблиця 1 Рівні сформованості компонентів готовності до і після експерименту (у%)

Вірогідність результатів експерименту щодо впливу визначених педагогічних умов на рівень сформованості готовності майбутніх учителів економіки до професійної діяльності в профільній школі підтверджена за допомогою використання методів математичної статистики (критерію Знаків та критерію Макнамари, для перевірки та порівняння ефективності впливу виділених умов на певні показники та готовність до професійної діяльності - критерію ч²).

Отже, результати педагогічного експерименту підтвердили гіпотезу дослідження щодо ефективності розроблених умов та доцільності їх упровадження у процес професійної підготовки майбутніх учителів економіки.

Висновки

1. На основі теоретичного аналізу проблеми формування готовності майбутнього вчителя економіки до профільного навчання старшокласників визначено сутність, етапи розвитку та характеристики профільного навчання економіці. Доведено, що викладання економіки як сучасної складової профільного навчання школярів, історично пройшло три основних етапи свого становлення (перший - 1804-1917 рр., другий - 1918-1991 рр., третій - 1992 р. - наш час), які були детерміновані розвитком економічної науки, особливостями функціонування шкільної освіти, економічною ситуацією в Україні. Проблемами профільного навчання економіці в ЗНЗ визначено: слабку матеріально-технічну базу, недостатнє фінансування; відсутність необхідного обсягу інформації, чіткого змісту економічної освіти та навчально-методичного забезпечення при виборі учнями відповідного профілю; необхідність налагодження зв'язків ЗНЗ з вищими навчальними закладами, створення профільних класів без урахування побажань старшокласників.

Доведено, що використання зарубіжного досвіду реалізації профільного навчання економіці в Україні можливе за такими напрямами: запровадження індивідуального навчального плану учня, надання школярам можливості самостійно обирати елективні курси з економіки; розробка змісту економічних дисциплін з урахуванням майбутнього навчання у ВНЗ, проведення профорієнтаційної роботи на різних етапах навчання, організація взаємодії загальноосвітніх та вищих навчальних закладів.

2. Виділено та проаналізовано основні функції вчителя економіки в профільних економічних класах - діагностична, конструктивно-проектувальна, організаторська, комунікативна, що потребує від майбутнього фахівця сформованості діагностичних, конструктивних, проектувальних, організаторських, комунікативних професійних умінь. Залежно від того, на якому ступені ЗНЗ здійснюється викладання основ економіки, діяльність учителя економіки може трансформуватися з перенесенням акценту на інші функції.

Визначено особливості професійної діяльності вчителя економіки в умовах профільного навчання з урахуванням змістових вимог, до яких віднесено: самостійне конструювання змісту економічних дисциплін, що відображається в навчальних програмах, посібниках, методичних рекомендаціях, робочих зошитах; виявлення та забезпечення міжпредметних зв'язків і наступності між початковою, основною і старшою школою у засвоєнні економічних понять; проведення профорієнтаційної роботи щодо вибору учнями економічного профілю; формування в них позитивної мотивації до вивчення економіки.

3. Теоретичне обґрунтування сутності і структури готовності вчителя до професійної діяльності в умовах профільного навчання дозволяє визначити готовність як інтегровану якість особистості, що відображає необхідні для професійної діяльності знання, вміння, спрямованість і мотивацію, якості особистості, а готовність до професійної діяльності майбутнього вчителя економіки в умовах профільного навчання - як комплексне особистісне новоутворення, детерміноване специфікою профільного навчання, що характеризується внутрішньою структурою і зумовлене педагогічними умовами професійної підготовки у ВНЗ. Формування готовності майбутнього вчителя економіки до профільного навчання старшокласників розглянуто як стійкий і послідовний процес, що передбачає створення й реалізацію педагогічних умов для розвитку компонентів професійної готовності з урахуванням специфіки майбутньої фахової діяльності. Структуру готовності майбутнього вчителя економіки до професійної діяльності в умовах профільного навчання представлено в єдності мотиваційного, емоційно-вольового, орієнтувального, пізнавального, діяльнісного, оцінного компонентів.

4. У роботі визначено педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів економіки до профільного навчання старшокласників: 1) оновлення змісту професійної підготовки майбутніх учителів економіки до профільного навчання старшокласників, засвоєння якого здійснюється завдяки реалізації різних форм, методів і прийомів навчання; 2) формування у студентів позитивної мотивації до роботи в загальноосвітніх навчальних закладах в умовах профільного навчання шляхом упровадження базового та адаптованого варіантів спецкурсів з урахуванням спрямованості фахівців на майбутню професійну діяльність; 3) підвищення якісного рівня діяльності кафедри, що спеціалізується на підготовці майбутніх учителів економіки, та моніторинг змін у процесі їх навчання у ВНЗ шляхом розробки та реалізації кафедральної комплексної цільової програми.

Виявлено, що на початок експериментальної роботи рівень готовності майбутніх учителів економіки до професійної діяльності в умовах профільного навчання був низьким, а кафедра економічної теорії знаходилася у режимі становлення.

Результати формувального етапу експерименту, що передбачав реалізацію обґрунтованих педагогічних умов, підтвердили загальну та часткові гіпотези. Підвищення позитивної мотивації забезпечила диференціація процесу навчання (приріст в експериментальних групах склав у середньому 33,9%) та вихід кафедри на новий якісний рівень діяльності (+55,5%). Рівень сформованості знань майбутніх учителів економіки підвищився в усіх випадках, але найефективнішим виявилося забезпечення розвитку кафедри, що спеціалізується на підготовці майбутніх учителів економіки, та моніторинг змін у процесі їх навчання у ВНЗ (приріст 66,1%), на другому місці - оновлення змісту професійної підготовки майбутніх учителів економіки до професійної діяльності в умовах профільного навчання (+54,5%), на третьому - формування позитивної мотивації до профільного навчання старшокласників (+40,6%). Ефективне формування системи вмінь студентів відбулося за умови підвищення якісного рівня діяльності кафедри (приріст в ЕГ склав у середньому +61,8%). Оновлення змісту освіти та формування позитивної мотивації у студентів до профільного навчання старшокласників практично однаковою мірою вплинули на формування професійних умінь майбутніх учителів економіки. У 2009 р. було здійснено перехід кафедри економічної теорії у режим розвитку (0,75), що забезпечило реалізацію обґрунтованих умов у повному обсязі.

5. Розроблено навчально-методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів економіки до профільного навчання старшокласників. Результати апробації програми та методичних рекомендації до спецкурсів ,,Діяльність учителя економіки в умовах профільного навчання” та ,,Актуальні питання економіки України” засвідчили ефективність запропонованого автором комплексу заходів, спрямованих на розвиток усіх компонентів готовності майбутнього вчителя економіки до профільного навчання старшокласників.

Проведена дисертаційна робота не вичерпує всіх аспектів проблеми. До напрямів подальших досліджень можна віднести: необхідність діагностики окремих компонентів готовності, розробки нормативного забезпечення, управління процесом формування професійної готовності майбутнього учителя економіки до роботи в умовах профільного навчання, а також підготовки вчителя економіки до профільного навчання старшокласників у сільській школі.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях

Навчальні посібники та навчально-методичні посібники

1. Курс економічної теорії. Навч. посібник / [І. Ф. Прокопенко, І. В. Кадеєва, Т. Г. Гуцан та ін.] ; за ред. акад. І. Ф. Прокопенка. - Харків : ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, 2007. - 484 с. - 1,25 авт. арк.

Статті у провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України

2. Гуцан Т. Г. Упровадження профільної економічної освіти в загальноосвітніх школах України та Росії / Т. Г. Гуцан // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія : Педагогіка. - 2008. - № 2. - С. 84-89.

3. Гуцан Т. Г. Особливості професійної діяльності вчителя економіки в умовах профільного навчання / Т. Г. Гуцан // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2008. - Вип. 42. - С. 101-105.

4. Гуцан Т. Г. Сучасні наукові підходи до формування готовності майбутнього вчителя економіки до професійної діяльності в умовах профільного навчання / Т. Г. Гуцан // Наукові записки. Серія : Психолого-педагогічні науки (Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя) / за заг. ред. проф. Є. І. Коваленко. - Ніжин : Вид-во НДУ ім. М. Гоголя, 2009. - № 1. - С. 145-149.

5. Гуцан Т. Г. Аспекти вдосконалення професійної підготовки майбутнього вчителя економіки до роботи в профільній школі / Т. Г. Гуцан // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Х.: ХДАДМ, 2009. - № 3. - С. 37-42.

6. Гуцан Т. Г. Сутність і структура готовності майбутнього вчителя економіки до професійної діяльності в умовах профільного навчання / Т. Г. Гуцан // Наукові записки. Серія : ,,Психолого-педагогічні науки” (Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя) / за заг. ред. проф. Є. І. Коваленко. - Ніжин : Вид-во НДУ ім. М. Гоголя, 2009. - № 6. - Ч. 2. - С. 33-35.

7. Гуцан Т. Г. Експериментальна перевірка педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів економіки до професійної діяльності в профільних класах / Т. Г. Гуцан // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи : зб. наук. праць Уманського держ. пед. ун-ту ім. П. Тичини / ред. кол.: Побірченко Н. С. (гол. ред.) та ін. - Умань : ПП Жовтий О. О., 2010. - Вип. 32. - С. 6-14.

Науково-методичні матеріали.

8. Практична підготовка студентів спеціальності 6.030501, 7.030501 - ,,Економічна теорія” заочної форми навчання : програми практик та рекомендації щодо їх проведення / [укл. Гуцан Т. Г., Щербіна В. К.]. - Харків: ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2009. - 40 с. - 1,5 авт. арк.

Матеріали конференцій

9. Гуцан Т. Г. Економіка у змісті загальної та професійної педагогічної освіти / Т. Г. Гуцан // Матеріали наук.-практ. конф. молодих учених ,,Методологія сучасних наукових досліджень” / за заг. ред. акад. І. Ф. Прокопенка. - Харків : ХНПУ, 2007. - С. 15.

10. Гуцан Т. Г. Деякі аспекти підготовки вчителя економіки до роботи в профільних класах загальноосвітньої школи / Т. Г. Гуцан // Матеріали наук.-практ. конф. ,,Економічна освіта та наука: досвід та перспективи розвитку” / МОЗУ ; МОНУ ; НФаУ. - Х., 2007. - С. 43-44.

11. Гуцан Т. Г. Науково-теоретичний аналіз готовності майбутнього вчителя економіки до профільного навчання старшокласників / Т. Г. Гуцан // Актуальні проблеми сучасної науки : матеріали п'ятої всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. 29-31 жовтня 2008 р. / зб. тез доповідей. - К., 2008. - Ч. 2. - С. 48-51.

12. Гуцан Т. Г. Формування професійних компетенцій майбутнього вчителя економіки для діяльності в умовах профільного навчання / Т. Г. Гуцан // Матеріали V наук.-практ. конф. молодих учених ,,Методологія сучасних наукових досліджень” (12 листопада 2008 р., м. Харків) / за заг. редакцією акад. І. Ф. Прокопенка. - Харків : ХНПУ, 2008. - С. 36.

13. Гуцан Т. Г. Педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів економіки до профільного навчання старшокласників / Т. Г. Гуцан // Україна наукова : матеріали п'ятої всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. 23-25 грудня 2008 р. / зб. тез доповідей. - К., 2008. - Ч. 1. - С. 23-25.

14. Гуцан Т. Г. Підготовка вчителя як важлива складова забезпечення безпеки особистості / Т. Г. Гуцан // Матеріали міжн. наук.-практ. конф. ,,Соціалізація особистості і суспільні трансформації: механізми взаємовпливу та вияви” (14-15 травня 2009 р.). - Чернівці : Книга - ХХІ, 2009. - С. 443-449.

15. Гуцан Т. Г. Деякі аспекти формування готовності вчителя економіки до профільного навчання старшокласників / Т. Г. Гуцан // Матеріали міжн. наук.-практ. конф. ,,Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України” : зб. статей, 22-23 вересня 2009 р., м. Ялта. - Ялта : РВВ КГУ, 2009. - Ч. 1. - С. 71-74.

16. Гуцан Т. Г. Розвиток шкільної економічної освіти в Україні / Т. Г. Гуцан // Матеріали міжн. наук.-практ. конф. молодих вчених ,,Актуальні проблеми розвитку економіки України в контексті глобалізацій них процесів”, (9 грудня 2009 р.) - Харків : НТУ ,,ХПІ”, 2009. - С. 276-278.

Анотація

Гуцан Т.Г. Формування готовності майбутнього вчителя економіки до профільного навчання старшокласників. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. Житомирський державний університет імені Івана Франка. - Житомир, 2011.

Дисертація присвячена розв'язанню проблеми формування готовності майбутнього вчителя економіки до профільного навчання старшокласників. Проаналізовано особливості професійної діяльності вчителя економіки. Визначено сутність і структуру готовності майбутнього вчителя економіки до профільного навчання старшокласників.

Розроблено й експериментально перевірено педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів економіки до профільного навчання, що передбачають оновлення змісту підготовки та формування в студентів позитивної мотивації до роботи в профільних класах, підвищення якісного рівня діяльності кафедри, що спеціалізується на підготовці вчителів економіки, та моніторинг змін у процесі їх підготовки до діяльності в профільній школі.

Результати експериментальної роботи підтвердили ефективність педагогічних умов формування готовності вчителя економіки до профільного навчання старшокласників.

Ключові слова: профільне навчання, економічний профіль, учитель економіки, готовність до професійної діяльності, педагогічні умови.

Аннотация

Гуцан Т.Г. Формирование готовности будущего учителя экономики к профильному обучению старшеклассников. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Житомирский государственный университет имени Ивана Франко. - Житомир, 2011.

Диссертация посвящена актуальной проблеме формирования готовности будущего учителя экономики к профильному обучению старшеклассников. Осуществлён анализ состояния исследуемой проблемы в педагогической теории и практике.

Установлено, что в процессе внедрения профильного экономического обучения школьников в практику работы общеобразовательных учебных заведений возникла необходимость обновления подготовки учителя экономики, который должен быть подготовлен к профессиональной деятельности в условиях профильного обучения.

В работе раскрыты сущность, этапы становления и характеристики профильного экономического образования, целью которого является формирование у школьников экономического мышления и культуры поведения в рыночных условиях, вооружение теоретическими знаниями и практическими умениями, которые дают возможность самостоятельно решать экономические проблемы, развитие способностей, которые реализуются в экономических видах деятельности, формирование сознательного выбора профессии и адаптация человека к социально-экономическим и политическим трансформациям в обществе.

На основе изучения функций педагога (ориентировано-прогностическая, конструктивно-проектировочная, организаторская, коммуникативная) выявлены особенности профессиональной деятельности современного учителя экономики, которые предполагают: самостоятельное конструирование содержания экономических дисциплин, обеспечение межпредметных связей экономических дисциплин и реализация принципа последовательности экономического образования в общеобразовательном учебном заведении, осуществление профориентационной работы для самостоятельного выбора учениками экономического профиля обучения; формирование у них позитивной мотивации к изучению экономики, а у учителей начальной и основной школы - к сотрудничеству.

На основе анализа философской и психолого-педагогической литературы формирование готовности будущего учителя экономики к деятельности в условиях профильного обучения трактуется как постоянный и последовательный процесс создания и реализации в структуре вузовской подготовки педагогических условий, обеспечивающих развитие компонентов его профессиональной готовности с учётом специфики будущей профессиональной деятельности. Структура готовности будущего учителя экономики к деятельности в условиях профильного обучения представлена в единстве мотивационного, эмоционально-волевого, ориентировочного, познавательного, деятельностного, оценочного компонентов.

В работе теоретически обосновано и экспериментально проверено эффективность педагогических условий, влияющих на формирование готовности будущих учителей экономики к профильному обучению старшеклассников, а именно: а) обновление содержания профессиональной подготовки будущих учителей экономики к профильному обучению путём разработки и внедрения в учебный процесс спецкурсов, дополняющих учебный план по вопросам профильного изучения экономики в общеобразовательных школах; б) формирование у студентов положительной мотивации к работе в профильных экономических классах путём разработки и использования в учебном процессе вариантов спецкурсов разного уровня сложности с учётом личностного отношения студентов к профильному обучению старшеклассников; в) повышение качественного уровня работы кафедры, специализирующейся на подготовке учителей экономики, и мониторинг изменений на основе создания и реализации комплексной целевой программы ,,Формирование готовности будущего учителя экономики к профильному обучению старшеклассников”.

В соответствии со структурой готовности в исследовании уточнены критерии развития её компонентов: профессиональная мотивация (мотивационный компонент), полнота профессиональных знаний (познавательный), формирование профессиональных умений (деятельностный).

Подтверждено, что внедрение в практику подготовки будущих учителей экономики обоснованных в работе педагогических условий формирования готовности обеспечивают повышение уровня профессиональной мотивации, полноты знаний и усовершенствование профессиональных умений студентов.