Формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів в процесі вивчення дисциплін циклу природничо-наукової підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів у процесі вивчення дисциплін циклу природничо-наукової підготовки

Кошова Оксана Петрівна

Черкаси - 2011

Загальна характеристика роботи

студент природничий педагогічний інформаційний

Актуальність теми. Характерною ознакою розвитку науково-освітньої сфери на сучасному етапі є формування інтелектуального потенціалу суспільства з урахуванням процесів інформатизації та глобалізації, що проникають майже в усі сфери суспільного життя. Реформування системи освіти не може відбуватись у відриві від розвитку економіки та суспільства в цілому. Адже розвиток ринкових відносин неможливий без підготовки фахівців-професіоналів, здатних ефективно працювати за нових реалій сьогодення. Водночас, незважаючи на суттєве зростання на ринку праці кількості дипломованих випускників-економістів, спостерігається їх нестача у сфері бізнесу та підприємницької діяльності, що нині розглядається як одна з нагальних проблем економіки України.

Для підвищення якості професійної підготовки майбутніх економістів у ВНЗ одним із перспективних напрямів розв'язування цієї проблеми є більш ефективне використання можливостей кожної навчальної дисципліни взагалі та поглибленої інтеграції дисциплін циклу природничо-наукової підготовки, зокрема математики для економістів, економіко-математичного моделювання, економічної інформатики, статистики та ін. Згідно з вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” галузі знань „Економіка і підприємництво” випускник ВНЗ повинен володіти певними інформаційно-аналітичними вміннями, що започатковуються і значною мірою формуються за рахунок дисциплін природничо-наукової підготовки. Серед них: моделювання ринкової ситуації, розробка альтернативних варіантів розвитку підприємства та вибір його оптимальної стратегії; аналіз основних економічних показників господарчої діяльності підприємства та прогнозування їх динаміки на перспективу; аналіз динаміки зовнішнього середовища та прогнозування конкурентоспроможності підприємства; володіння перспективними методами підвищення свого теоретичного рівня, опанування методами проведення науково-дослідних розробок на основі використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та ін. При цьому якість оволодіння інформаційно-аналітичними вміннями майбутніми економістами у ВНЗ значною мірою залежить від організації навчальної діяльності студентів взагалі та на заняттях з природничо-наукових дисциплін в тому числі, що сприяє одержанню гарантованого позитивного результату.

Отже, йдеться про нагальність розробки і впровадження організаційно-структурної моделі формування інформаційно-аналітичних умінь (ІАУ) у майбутніх економістів та її реалізації шляхом системи формування, яка базується на врахуванні інтеграційних можливостей дисциплін природничо-наукового циклу. Із позиції загальної дидактики це вимагає підпорядкування всіх складників процесу навчання (цілей, змісту, методів, засобів та форм навчання) ідеї отримання гарантованого освітнього продукту, що забезпечується виокресленням необхідних рівнів і обґрунтуванням організаційно-педагогічних умов їх досягнення.

При розробці теоретичних і методичних аспектів поставленої проблеми важливе значення мали наукові досягнення педагогічної науки й практики. Зокрема, впровадженню інноваційних методів навчання та реалізації технологічного підходу до освіти присвячені наукові праці А. Алексюка, Ю. Бабанського, Н. Бідюк, Л. Занкова, В. Клочка, А. Кузьмінського, М. Лернера, В. Лозової, М. Ледньова, В. Сєрикова, М. Скаткіна, І. Якиманської та ін. Значне місце у дослідженні проблеми займають наукові доробки Н. Ванжі, Л. Нічуговської, З. Слєпкань, О. Фомкіної, присвячені процесу професійної підготовки майбутніх економістів у ВНЗ. Різноманітним аспектам педагогіки вищої школи присвячені роботи М. Бурди, О. Біди, А. Градовського, В. Жигірь, Т. Крилової, В. Моторіної, Н. Морзе, О. Скафи, Н. Тарасенкової, Т. Хмари та ін. Не менш важливими у контексті поставленого дослідження є надбання із теорії і технології психолого-педагогічної підготовки фахівців, відображені в працях Б. Ананьєва, Л. Виготського, П. Гальперина, В. Давидова, В. Дружиніна, М. Д'яченко, Л. Кандибовича, Г. Костюка, О. Леонтьєва, С. Рубінштейна, Ж. Піаже, К. Стоуна, Д. Узнадзе та інших науковців. Особливе місце посідає доробок науковців із проблем дослідження інформаційних та педагогічних технологій (А. Безпалько, В. Блум, В. Боголюбов, В. Бухвалов, Дж. Керрол, І. Лернер, Ф. Фрадкін, М. Щетінін, Н. Щуркова та ін.). Аналіз наукових праць (А. Атаян, В. Александрова, Е. Бернштейн, А. Горячов, М. Жалдак, М. Згуровський, О. Значенко, В. Кальченко, А. Карлащук, Н. Керол, Н. Кисіль, В. Клочко, Н. Морзе, С. Нікіфорова, С. Раков, М. Селіна, О.Скафа та ін.) виявляє, що актуальними є формування різних видів інформаційних, аналітичних та інформаційно-аналітичних умінь. У дослідженнях учених (Є. Гайдамак, І. Кузнєцов, О. Пархоменко, Н. Сляднєва та ін.) сформульовано визначення понять „інформаційно-аналітична діяльність”, „інформаційна аналітика”. У дослідженнях науковців Е. де Боно, Т. Воропай, М. Ліпмена, Дж. Мак - Пека, К. Мередіт, Т. Олійник, Є. Полат, Дж.Стіла, Ч. Темпла, А. Тягло, Д. Халперн висвітлено особливості формування і застосування ІАУ у різних сферах діяльності, склад і характеристики умінь роботи з інформацією та вимоги до формування ІАУ в системі вищої освіти. Проте аналіз відповідних наукових публікацій у контексті вищезазначеної теми свідчить про недостатню увагу до проблеми формування саме інформаційно-аналітичних умінь майбутніх фахівців економічних спеціальностей.

Аналіз наукових досліджень щодо формування умінь опрацьовувати інформацію в процесі професійної підготовки студентів дозволив виявити існуючі протиріччя: між значущістю природничо-наукових дисциплін у процесі професійної підготовки студентів економічних спеціальностей у ВНЗ та неналежним усвідомленням студентами необхідності оволодіння цими дисциплінами для успішного виконання майбутніх функціональних обов'язків; між необхідністю подолання студентами економічних спеціальностей ВНЗ психологічного бар'єру щодо необхідності виконання завдань майбутньої професійної діяльності та існуючим уявленнями студентів про свої функціональні обов'язки; між соціальними вимогами інформаційного суспільства до професійних умінь майбутніх економістів застосовувати різноманітні методи обробки й аналізу інформації, необхідності моделювання реальних економічних ситуацій і прогнозування можливих наслідків прийняття певних рішень та відсутністю належної дидактичної системи забезпечення такої підготовки.

Актуальність і недостатня розробленість теоретичних та практичних аспектів проблеми, а також значні потенційні можливості дисциплін природничо-наукової підготовки щодо її вирішення зумовили вибір теми дослідження „Формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів у процесі вивчення дисциплін циклу природничо-наукової підготовки”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження узгоджене з Комплексною програмою розвитку Полтавського університету споживчої кооперації України (із 24.04.2010 - Полтавський університет економіки і торгівлі (ПУЕТ)) на 2006-2010 роки відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри вищої математики і фізики „Педагогічні технології в світлі інтеграції в європейський освітній простір” (виконується з 2009 року, номер державної реєстрації 011U00935). Тему дослідження затверджено вченою радою Полтавського університету економіки і торгівлі (протокол № 5 від 23.05.2007 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 7 від 25.09.2007 р.).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці організаційно-педагогічних умов формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів під час навчання у ВНЗ.

Відповідно до мети, визначені завдання дослідження:

1. З'ясувати стан дослідження проблеми в педагогічній теорії та практиці підготовки майбутніх економістів у ВНЗ, уточнити сутність і структуру поняття „інформаційно-аналітичні уміння студентів економічних спеціальностей” та розкрити специфіку формування інформаційно-аналітичних умінь.

2. Визначити критерії та рівні оволодіння студентами економічних спеціальностей ВНЗ інформаційно-аналітичними уміннями.

3. Виявити і науково обґрунтувати організаційно-педагогічні умови, що забезпечують формування інформаційно-аналітичних умінь студентів економічних спеціальностей у процесі вивчення природничо-наукових дисциплін.

4. Розробити й апробувати організаційно-структурну модель формування інформаційно-аналітичних умінь у майбутніх економістів при вивченні природничо-наукових дисциплін шляхом впровадження системи їх формування.

5. Підготувати методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань та самостійної роботи студентів економічних спеціальностей.

Об'єкт дослідження: процес професійної підготовки майбутніх економістів у вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження: формування і розвиток інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів при вивченні дисциплін природничо-наукової підготовки у ВНЗ.

Для розв'язання поставлених завдань використовувались такі методи науково-педагогічних досліджень: теоретичні - аналіз, синтез, класифікація, систематизація, моделювання, узагальнення наукових даних, що дало змогу дослідити сутність і структуру інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів та визначити перелік їхніх базових професійних компетентностей; емпіричні - обсерваційні (педагогічне спостереження за процесом професійної підготовки студентів економічних спеціальностей у ВНЗ), праксиметричні (вивчення та узагальнення досвіду професійної підготовки студентів, аналіз нормативних документів); діагностичні (бесіди, анкетування, тестування, самооцінювання, експертне оцінювання, контрольне тестування); експериментальні (констатувальний і формувальний експерименти, за допомогою яких з'ясовано реальний стан рівня сформованості інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів у вищих навчальних закладах на заняттях із природничо-наукових дисциплін); статистичні (кількісний та якісний аналіз емпіричних даних із використанням стандартних для педагогічних досліджень методів математичної статистики).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: уперше теоретично обґрунтовано та розроблено організаційно-структурну модель формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів у ВНЗ у процесі вивчення природничо-наукових дисциплін в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу, яка ґрунтується на системному і діяльнісному підходах до навчання та в основу якої покладено взаємозв'язок цільового, організаційно-змістового і діагностико-результативного етапів та їх компонентів; обгрунтовано специфіку формування інформаційно-аналітичних умінь при вивченні дисциплін природничо-наукової підготовки за умови поетапного досягнення певних рівнів; розроблено критерії (мотиваційний, операційно-технологічний та інформаційно-змістовий) сформованості інформаційно-аналітичних умінь із сукупністю показників, що використовувалися для визначення відповідного уміння; уточнено структуру поняття „інформаційно-аналітичні уміння студентів економічних спеціальностей” шляхом виокремлення базових інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів; удосконалено організацію та проведення лекційних і практичних занять, самостійної роботи студентів - майбутніх фахівців з економіки - під час навчання їх природничо-наукових дисциплін у ВНЗ, шляхом реалізації системи впровадження розробленої організаційно-структурної моделі; дістали подальшого розвитку наукові положення про рівні оволодіння майбутніми економістами інформаційно-аналітичними уміннями через обґрунтування багатокомпонентної структури їх опанування, серед яких виділено початковий, низький, середній та високий рівні сформованості відповідних умінь.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розробці й апробації методичних рекомендацій для виконання індивідуальних завдань та самостійної роботи студентів напряму підготовки 0305 „Економіка та підприємництво”; розробці методичного супроводу щодо удосконалення змісту і методів організації процесу навчання дисциплін природничо-наукової підготовки відповідно до вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Результати дослідження можуть бути використані в практиці навчання дисциплін „Математика для економістів”, „Економіко-математичне моделювання”, „Економічна інформатика”, „Статистика” у ВНЗ та під час виконання студентами економічних спеціальностей науково-дослідної роботи, написання дипломних та курсових робіт із професійно орієнтованих дисциплін.

Теоретичні положення і практичні результати дослідження впроваджено на відповідних факультетах ВНЗ Укоопспілки „Полтавський університет економіки і торгівлі” (довідка № 45-273/12 від 14.12.2010), Житомирського державного університету імені Івана Франка (довідка № 568 від 06.12.2010), Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ (довідка № 01-27/3381 від 14.12.2010), Вінницького національного технічного університету (довідка № 71-589 від 06.12.2010).

Особистий внесок дисертанта. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті ідеї, які отримані автором особисто. У спільній роботі „Математика для економістів. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань та самостійної роботи студентів напряму підготовки 0305 „Економіка та підприємництво” особистий внесок дисертанта полягає у виділенні основних теоретичних понять із тем дисципліни „Математика для економістів” та прикладів розв'язування типових завдань, у розробці завдань для індивідуальних домашніх завдань студентам та виборі тем міждисциплінарних проектів.

Апробація результатів дослідження здійснювалась на:

міжнародних науково-методичних конференціях: „Евристичне навчання математики” (Донецьк, 2005, 2009), „Математична освіта в Україні: минуле, сьогодення, майбутнє” (Донецьк, 2007), „Модернізація освітньої діяльності: проблеми та завдання вищих навчальних закладів на шляху входження України в європейський освітній простір” (Полтава, 2008), „Проблеми математичної освіти” (Черкаси, 2009, 2010), „Індивідуалізація навчального процесу на шляху європейської інтеграції вищої освіти України” (Полтава, 2009), „Управління якістю діяльності навчального закладу за міжнародними стандартами менеджменту ISO 9001:2008: досвід впровадження та напрями вдосконалення” (Полтава, 2010), ХІІ конференції ім. акад. М. Кравчука (Київ, 2008);

міжнародних науково-практичних конференціях: „Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2008), „Науково-методичні засади управління якістю освіти в університетах” (Київ, 2010);

всеукраїнській науково-практичній конференції „Проблеми функціонування вищих навчальних закладів економічного профілю” (Полтава, 2009);

всеукраїнській науково-методичній конференції „Проблеми математичної освіти” (Черкаси, 2007);

міжвузівських науково-методичних конференціях: „Гармонізація вищої освіти України в умовах європейської інтеграції” (Полтава, 2006), „Якість вищої освіти: інтерактивні методи спільної навчальної діяльності викладачів і студентів” (Полтава, 2007).

Публікації. Результати дисертаційної роботи відображено у 21 науковій праці автора, серед яких 8 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 навчально-методичний посібник (у співавторстві), 12 тез доповідей у збірниках матеріалів конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 307 сторінок. Основний текст дисертації складає 182 сторінок. В основній частині дисертації наведено 24 рисунки і 27 таблиць, які загалом займають 9 і 17 сторінок відповідно. Список використаних джерел (252 найменування) розміщено на 26 сторінках, 11 додатків - на 78 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження; розкрито наукову новизну і практичне значення роботи; подано відомості про апробацію і впровадження результатів, отриманих під час педагогічного дослідження.

У першому розділі „Теоретико-методологічні основи формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів у ВНЗ” проаналізовано психолого-педагогічну літературу і нормативні документи, що регламентують організацію професійної підготовки студентів у ВНЗ; розкрито специфіку формування інформаційно-аналітичних умінь; виявлено і науково обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, що забезпечують формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів при вивченні дисциплін природничо-наукової підготовки.

Ураховуючи існуючі наукові підходи до означеної проблеми дослідження, скориговані мета формування і розвитку інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів ВНЗ та проаналізовані поняття „інформаційні уміння”, „аналітичні уміння” та „інформаційно-аналітичні уміння”, уточнено структуру поняття „інформаційно-аналітичні уміння студентів економічних спеціальностей”. У процесі теоретико-методологічного аналізу виявлено психологічні засади та педагогічні умови, які найбільше забезпечують підвищення рівня сформованості інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів. Серед них виділяємо такі: створення сприятливого психологічного клімату при вивченні дисциплін природничо-наукової підготовки шляхом урахування принципу індивідуалізації і диференціації навчання та внутрішньопредметної інтеграції; посилення мотивації у студентів до оволодіння більш високим рівнем сформованості ІАУ на основі реалізації у навчально-виховному процесі системи керівних заходів; впровадження в процес навчання дисциплін природничо-наукової підготовки ІКТ та інноваційних методів навчання (метод проектів, кейс-метод, ділові ігри та ін.); надання можливостей кожному студенту для оволодіння аналітичним інструментарієм, необхідним для виконання в майбутньому функціональних обов'язків.

З'ясовано, що досягнення сформульованої мети потребує розробки та впровадження в процес організації навчально-пізнавальної діяльності студентів в галузі природничо-наукових дисциплін чітко розробленої організаційно-структурної моделі, яка базується на діяльнісному та системному підходах до навчання, містить взаємопов'язані цільовий, організаційно-змістовий та діагностико-результативний етапи і в цілому забезпечує реалізацію обґрунтованих педагогічних умов (рис. 1).

Експериментально підтверджено, що процес формування інформаційно-аналітичних умінь є складним, безперервним та поступовим процесом і відбувається шляхом поетапного досягнення певних рівнів їх сформованості.

У процесі дослідження виокремлено критерії - мотиваційний, інформаційно-змістовий та операціонально-технологічний за кожним із яких закріплено сукупність показників, що використовувалися для визначення відповідного уміння майбутніх економістів.

Експериментальним шляхом визначено рівні оволодіння студентами інформаційно-аналітичними уміннями, серед яких початковий, низький, середній і високий. Досягнення студентами певного рівня сформованості інформаційно-аналітичних умінь визначає кінцевий результат реалізації розробленої організаційно-структурної моделі. Усі взаємопов'язані і змістовно та процесуально наповнені компоненти запропонованої моделі утворюють цілісну систему формування інформаційно-аналітичних умінь студентів економічних спеціальностей у ВНЗ.

У другому розділі „Система реалізації організаційно-структурної моделі формування інформаційно-аналітичних умінь студентів економічних спеціальностей у ВНЗ” запропоновано експериментальну методику формування інформаційно-аналітичних умінь шляхом системи реалізації організаційно-структурної моделі їх формування; визначено найбільш перспективні організаційно-методичні шляхи і способи інтенсифікації процесу формування інформаційно-аналітичних умінь.

У результаті дослідження з'ясовано, що ефективність впровадження системи реалізації організаційно-структурної моделі формування ІАУ студентів - майбутніх економістів значною мірою зумовлена ретельністю планування організаційно-методичних напрямів роботи викладачів і студентів при опануванні природничо-науковими дисциплінами. Передовсім це стосується інформаційно-методичного забезпечення процесу формування інформаційно-аналітичних умінь студентів економічних спеціальностей ВНЗ при проведенні лекцій, практичних занять та організації самостійної роботи студентів тощо.

Дослідним шляхом визначено, що найбільш перспективними організаційно-методичними шляхами і способами інтенсифікації вивчення теоретичного матеріалу стосовно блоку дисциплін природничо-наукової підготовки є лекції із використанням різноманітних проблемних ситуацій, наближених за змістом до майбутньої професійної діяльності.

Оволодіння практичними вміннями здійснення інформаційно-аналітичної діяльності є найбільш ефективним, якщо в системі практичних занять із дисциплін природничо-наукової підготовки широко застосовуються методи інтерактивного навчання (дискусії, ситуаційні завдання, ділові ігри та ін.).

Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що опанування навчального матеріалу досягає найбільшої глибини й повноти у процесі інтенсивної самостійної роботи студентів, тому особливу увагу в організації експериментального навчання приділено шляхам організації та управління їхньою самостійною роботою на основі ретельно розробленого методичного супроводу з чітко спланованим контролем. Останнє передбачає застосування прикладних комп'ютерних програм взагалі та пакету програм Microsoft Office зокрема, комп'ютерного тестування, розробки студентами мультимедійних презентацій у контексті виконання міждисциплінарних проектів тощо.

Під час організації експериментального навчання одержано підтвердження, що підвищення ефективності процесу формування інформаційно-аналітичних умінь студентів економічних спеціальностей при вивченні дисциплін природничо-наукової підготовки значною мірою залежить від реалізації таких організаційно-методичних шляхів, як: ретельний добір елементів змісту навчання; узгодження змісту навчання з вимогами професійно орієнтованих дисциплін та вимогами освітньо-кваліфікаційних характеристик шляхом інтеграції теоретичної і практичної підготовки; встановлення інтеграційних зв'язків між природничо-науковими дисциплінами; впровадження інтерактивних технологій навчання та елементів дистанційної форми освіти в тому числі; після вивчення змістових модулів із дисциплін природничо-наукової підготовки виконання кожним студентом міждисциплінарного професійно спрямованого проекту; формування у студентів умінь і навичок самостійно опановувати певні навчальні відомості з дисциплін природничо-наукової підготовки; забезпечення ефективних способів корекції та оцінювання рівня сформованості ІАУ.

У третьому розділі „Дослідно-експериментальна перевірка ефективності системи формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів” описано організацію експерименту та наведено результати дослідження.

Теоретико-методичне й експериментальне дослідження проводилось протягом 2003-2010 років. Загалом в експерименті на різних його етапах узяли участь: 991 студент, 10 викладачів-експертів та 46 викладачів ВНЗ Укоопспілки „Полтавський університет економіки і торгівлі”, Житомирського державного університету імені Івана Франка, Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ, Донецького національного університету, Вінницького національного технічного університету. В експериментальному дослідженні взяли участь 253 студенти спеціальності „Фінанси”, 185 студентів спеціальності „Облік і аудит”, 170 студентів спеціальності „Економіка та підприємництво”, 64 студенти спеціальності „Маркетинг”, 100 студентів спеціальності „Економічна кібернетика”, 112 студентів спеціальності „Банківська справа” та 107 студентів спеціальності „Міжнародна економіка”.

На аналітико-підготовчому етапі (2003-2004 рр.) проаналізовано психолого-педагогічну літературу з проблеми формування ІАУ студентів економічних спеціальностей ВНЗ на практичних заняттях з дисциплін природничо-наукової підготовки, стан розв'язання цієї проблеми у практиці ВНЗ; з'ясовано зміст понять „інформаційні уміння”, „аналітичні уміння”, „інформаційно-аналітична діяльність”, розроблено організаційно-структурну модель формування інформаційно-аналітичних умінь у майбутніх економістів у ВНЗ, проведено констатувальний етап педагогічного експерименту.

На перетворювальному етапі (2004-2009 рр.) визначено організаційно-педагогічні умови експериментального впровадження розробленої організаційно-структурної моделі шляхом системи формування ІАУ у студентів економічних спеціальностей при вивченні дисциплін природничо-наукової підготовки; здійснено формувальний етап педагогічного експерименту з метою перевірки ефективності запропонованої системи.

Результати вхідного рівня сформованості ІАУ студентів економічних спеціальностей подано на рис. 2.

На узагальнювальному етапі (2010 р.) проаналізовано результати дослідження, сформульовано загальні висновки, окреслено перспективу подальшої розробки досліджуваної проблеми.

У процесі формувального експерименту було отримано позитивну динаміку сформованості ІАУ у студентів економічних спеціальностей ВНЗ при вивченні дисциплін природничо-наукової підготовки. При цьому кількість студентів, уміння яких відповідають високому рівню сформованості ІАУ у експериментальних групах збільшилася на 7 %, середньому - на 12%, низькому та початковому - зменшилася на 10 % та 9% відповідно.

У таблиці 1 наведено рівні сформованості ІАУ на початку експерименту та після впровадження експериментальної методики.

Перевірено достовірність результатів дослідження. За таблицею значень критерію Пірсона було визначено критичне значення за рівнем значущості та - .

Таблиця 1. Рівні сформованості ІАУ майбутніх економістів

Розрахували фактичне (спостережне) значення на початку експерименту та після його завершення. Згідно з таблицею 2, значення критерію Пірсона до експерименту =4,72. Це означає, що рівень сформованості ІАУ у майбутніх економістів на початку експерименту однаковий. Останнє підтверджується попередніми розрахунками, адже (4,72<7,82).

Таблиця 2. Розподіл студентів за рівнями сформованості ІАУ на початку та після експерименту і розрахунок критерію узгодженості

Водночас, згідно з таблицею 2, після завершення експерименту (11,96>7,82), що підтверджує однорідність вибірок і дозволяє прийняти нульову гіпотезу H₀, яка полягає в тому, що відмінність між запропонованою поетапною системою реалізації організаційно-структурної моделі формування ІАУ майбутніх у економістів ВНЗ і традиційним підходом суттєва.

Вірогідність і обґрунтованість наукових результатів та висновків дослідження забезпечена методологічним обґрунтуванням його основних концептуальних положень; застосуванням комплексу методів, адекватних предмету, меті і завданням дослідження; кількісним і якісним аналізом експериментальних даних; репрезентативністю вибірки; позитивним результатом експериментальної роботи.

Отже, результати дослідження засвідчують, що реалізація обраних педагогічних умов шляхом впровадження організаційно-структурної моделі формування ІАУ майбутніх економістів при вивченні природничо-наукових дисциплін сприяє підвищенню ефективності процесу формування ІАУ у студентів економічних спеціальностей ВНЗ.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів у ВНЗ шляхом упровадження в процес навчання природничо-наукових дисциплін розробленої організаційно-структурної моделі. Проведене дослідження та результати педагогічного експерименту дають можливість сформулювати такі висновки і рекомендації:

1. З'ясовано стан дослідження поставленої проблеми в педагогічній теорії та практиці підготовки майбутніх економістів у ВНЗ, розкрито специфіку формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів, уточнено структуру поняття „інформаційно-аналітичні уміння студентів економічних спеціальностей”, обґрунтовано базові ІАУ, а саме: визначати та аналізувати різноманітні джерела інформації; визначати найбільш ефективні шляхи пошуку та виділення інформації, необхідної для розв'язання поставлених завдань; виокремлювати ключові позиції інформації; оцінювати інформацію з точки зору її достовірності та актуальності; інтегрувати відібрану інформацію в систему знань студента для одержання цілісного уявлення про об'єкт дослідження; вибирати та застосовувати найбільш ефективні методи аналізу, презентації та інтерпретації одержаних результатів та ін.

2. Визначено критерії (мотиваційний, операційно-технологічний та інформаційно-змістовий) та рівні (початковий, низький, середній і високий) оволодіння студентами економічних спеціальностей ВНЗ інформаційно-аналітичними уміннями.

Мотиваційний критерій передбачає наявність наступних показників: уміння аналізувати ефективність власної навчально-пізнавальної діяльності; наявність інтересу до майбутньої діяльності економіста-аналітика; уміння організовувати та контролювати власну поведінку для забезпечення ділових стосунків з учасниками спільної навчально-пізнавальної діяльності; уміння оцінювати результати власної діяльності стосовно досягнення окремих та загальних цілей діяльності; усвідомлення використання інформаційно-аналітичних умінь для кар'єрного зростання.

Операціонально-технологічний критерій передбачає наявність умінь: формувати і обробляти інформаційну базу для аналізу певного явища чи процесу; застосовувати математичні моделі та методи для аналізу типових задач діяльності; обґрунтовувати прийняття управлінського рішення, шляхом застосування аналітичних процедур; відбирати відповідний аналітичний інструментарій з урахуванням власного досвіду щодо їх використання; ідентифікувати ситуацію згідно з розв'язаними раніше; використовувати стандартні пакети статистичної обробки і ІКТ; опанування аналітичним інструментарієм, як системи математичних моделей і методів.

Інформаційно-змістовий критерій передбачає наявність наступних показників, серед яких: знання законодавчих та нормативних актів України; знання закономірностей, принципів, методів, форм, засобів застосування різноманітних аналітичних методик; наявність базових наукових знань з навчальних дисциплін, що сприяють опануванню методичним інструментарієм щодо прийняття виважених професійних рішень; сформований науково-економічний світогляд.

Досягнення студентами належного рівня сформованості інформаційно-аналітичних умінь є кінцевим результатом реалізації розробленої організаційно-структурної моделі.

3. Обґрунтовано необхідні організаційно-педагогічні умови формування ІАУ, серед яких створення сприятливого психологічного клімату при вивченні дисциплін природничо-наукової підготовки шляхом урахування індивідуалізації і диференціації навчання та внутрішньопредметної інтеграції; посилення мотивації у студентів до оволодіння більш високим рівнем ІАУ на основі реалізації у навчально-виховному процесі системи управляючих заходів; впровадження в процес навчання природничо-наукових дисциплін ІКТ та інноваційних методів навчання (метод проектів, кейс-метод, ділові ігри та ін.); забезпечення умов для опанування студентами аналітичним інструментарієм, необхідним для виконання майбутніх функціональних обов'язків.

4. Розроблено організаційно-структурну модель формування інформаційно-аналітичних умінь студентів економічних спеціальностей, що базується на реалізації вище означених педагогічних умов, забезпечується ретельністю планування організаційно-методичних напрямів роботи викладачів і студентів при опануванні дисциплін природничо-наукової підготовки і реалізується системою формування ІАУ майбутніх економістів, що уможливлює здійснення перебудови процесу опанування цими дисциплін студентами ВНЗ відповідно до вимог суспільства з ринковою економікою, інтересів і потреб особистості.

Розроблена модель формування досліджуваних умінь апробована в ході педагогічного експерименту із відповідною обробкою одержаних результатів статистичними методами, стандартними для педагогічних досліджень. Зокрема, реалізація системи формування ІАУ під час вивчення дисциплін природничо-наукової підготовки засвідчила підвищення середнього рівня сформованості інформаційно-аналітичних умінь у студентів експериментальних груп на 12 %, високого - на 7%, що підтверджено результатами статистичної обробки.

5. За результатами проведеного дослідження підготовлено й апробовано методичні рекомендації для виконання індивідуальних завдань та самостійної роботи студентів напряму підготовки 0305 „Економіка та підприємництво” при вивченні дисципліни „Математика для економістів”.

З'ясовано, що використання ретельно дібраних завдань для індивідуальної роботи студентів, диференційованих за рівнем складності, та виконання студентами міждисциплінарних проектів, теми яких наведено у методичних рекомендаціях, сприяють підвищенню рівня сформованості ІАУ умінь майбутніх економістів у ВНЗ.

Одержані результати підтверджують ефективність розробленої організаційно-структурної моделі формування ІАУ майбутніх економістів у ВНЗ і можуть бути використані на будь-якому факультеті економічного профілю.

Результати дослідження не заперечують тих організаційно-методичних підходів до опанування природничо-наукових дисциплін студентами економічного спрямування, що сприяють підвищенню якості професійної підготовки майбутніх фахівців, а лише підтверджують необхідність творчих пошуків у визначеній галузі.

ЛІТЕРАТУРА

Статті в наукових фахових виданнях

1. Кошова О. П. Особливості забезпечення стабільного психологічного стану студентів ВНЗ у навчанні математичних дисциплін / О. П. Кошова. - Вісник Черкаського університету. Серія „Педагогічні науки”. - Черкаси: Вид. від. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2006. - Вип. 93. - С. 78-83.

2. Кошова О. П. Особливості формування професійної компетентності студентів економічних спеціальностей ВНЗ / О. П. Кошова. - Вісник Черкаського університету. Серія „Педагогічні науки”. - Черкаси: Вид. від. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2007. - Вип. 104. - С. 66-74.

3. Кошова О. П. Деякі особливості формування інформаційно-аналітичних умінь студентів економічних спеціальностей ВНЗ / О. П. Кошова. - Дидактика математики: проблеми і дослідження: Міжнародний збірник наукових робіт: Труди міжнародної науково-методичної конференції „Математична освіта в Україні: минуле, сьогодення, майбутнє”.- Вип.28. - Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2007. - С.79-81.

4. Кошова О. П. Особливості технологічного підходу у формуванні інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів у ВНЗ / О. П. Кошова. - Вісник Черкаського університету. Серія „Педагогічні науки”. - Черкаси: Вид. від. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2008. - Вип. 139. - С. 69-74.

5. Кошова О. П. Інтеграційні зв'язки дисциплін природничо-наукового циклу як основа формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів / О. П. Кошова. - Дидактика математики: проблеми і дослідження: Міжнародний збірник наукових робіт.- Вип.30. - Донецьк: ДонНУ, 2008. - С.73-78.

6. Кошова О.П. Психолого-педагогічні умови формування інформаційно-аналітичних умінь студентів економічних спеціальностей ВНЗ / О. П. Кошова. - Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. пр. - Вип.19 / Редкол.: І. А. Зязюн (голова) та ін. - Київ-Вінниця: ДОВ „Вінниця”, 2008. - С.363-368.

7. Кошова О.П. Інтерактивні технології навчання в контексті управління якістю професійної підготовки майбутніх економістів у ВНЗ / О.П. Кошова. - Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Серія № 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. - Вип.21: збірник наукових праць / за ред. П. В. Дмитренка. - К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2010. - С. 95-99.

8. Кошова О.П. Формування інформаційно-аналітичних умінь студентів економічних спеціальностей ВНЗ засобами математичних дисциплін / О. П. Кошова. - Вісник Черкаського університету. Серія „Педагогічні науки”. - Черкаси: Вид. від. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2010. - Вип. 191. - Ч.IV. - С.42-48.

Навчальні посібники

9. Нічуговська Л. І. Математика для економістів. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань та самостійної роботи студентів напряму підготовки 0305 „Економіка та підприємництво / Л. І. Нічуговська, О. П. Кошова. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2010. - 153 c.

Тези доповідей

10. Кошова О. П. Особливості навчально-методичного забезпечення самостійної роботи студентів ВНЗ за кредитно-модульною системою навчання / О. П. Кошова. - Евристичне навчання математики: матеріали Міжнародної науково-методичної конференції. - Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2005. - С.208-210.

11. Кошова О. П. Формування творчого мислення студентів економічних спеціальностей в процесі вивчення математичних дисциплін / О. П. Кошова. - Гармонізація вищої освіти України в умовах європейської інтеграції: матеріали ХХХІ Міжвузівської науково-методичної конференції. - Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2006. - С.246-247.

12. Кошова О. П. Особливості формування професійної компетентності студентів економічних спеціальностей ВНЗ / О. П. Кошова. - Вісник Черкаського університету. Серія „Педагогічні науки”. - Черкаси: Вид. від. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2007. - Вип. 104. - С. 66-74.

13. Кошова О. П. Педагогічні умови формування професійної компетентності студентів ВНЗ / О. П. Кошова. - Проблеми математичної освіти (ПМО-2007): матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції. - Черкаси: Вид-во від ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2007. - С. 146.

14. Кошова О. П. Інтерактивні технології як засіб підвищення професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів / О. П. Кошова. - Якість вищої освіти: інтерактивні методи спільної навчальної діяльності викладачів і студентів: матеріали ХХХІІ Міжвузівської науково-методичної конференції. - Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2007. - С. 97-98.

15. Кошова О. П. Деякі аспекти формування інформаційно-аналітичних умінь студентів економічних спеціальностей ВНЗ / О. П. Кошова. - Модернізація освітньої діяльності: проблеми та завдання вищих навчальних закладів на шляху входження України в європейський освітній простір: матеріали ХХХІІІ Міжнародної науково-методичної конференції. Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008. - С. 227-229.

16. Кошова О. П. Педагогічні умови формування інформаційно-аналітичних умінь студентів економічних спеціальностей ВНЗ / О. П. Кошова. - Матеріали ХІІ Міжнародної науково-методичної конференції ім. акад. М. Кравчука. - Київ, 2008. - С. 230.

17. Кошова О. П. Особливості формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів в процесі професійної підготовки / О. П. Кошова. - Проблеми математичної освіти (ПМО-2009): матеріали Міжнародної науково-методичної конференції. - Черкаси: Вид. від. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2009. - С. 148-150.

18. Кошова О. П. Деякі питання індивідуалізації навчання студентів при вивченні дисциплін циклу природничо-наукової підготовки / О. П. Кошова. - Індивідуалізація навчального процесу на шляху європейської інтеграції вищої освіти України: матеріали ХХХІV Міжнародної науково-методичної конференції. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2009. - С. 108-110.

19. Кошова О. П. Деякі аспекти підвищення рівня професійної компетентності студентів економічних напрямів підготовки фахівців. / О. П. Кошова. - Проблеми функціонування вищих навчальних закладів економічного профілю: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2009. - С. 183-186.

20. Кошова О. П. Деякі особливості міждисциплінарної концепції формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів / О. П. Кошова. - Евристичне навчання математики: матеріали Міжнародної науково-методичної конференції. - Донецьк: Вид-во Дон НУ, 2009. - С.248-249.

21. Кошова О. П. Метод проектів в контексті управління якістю професійної підготовки студентів ВНЗ / О. П. Кошова. - Управління якістю діяльності навчального закладу за міжнародними стандартами менеджменту ISO 9001:2008: досвід впровадження та напрями вдосконалення: матеріали ХХХV Міжнародної науково-методичної конференції. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2010. - Ч.2. - С. 329-330.

Размещено на Allbest.ru