Засоби формування загально-трудових умінь в учнів основної школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

13.00.02 - теорія та методика трудового навчання

ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНО-ТРУДОВИХ УМІНЬ В УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ

Виконав Шабага Степан Богданович

Чернігів - 2010

АНОТАЦІЯ

Шабага С.Б. Засоби формування загально-трудових умінь в учнів основної школи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія і методика трудового навчання. - Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка. - Чернігів, 2010.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі формування загально-трудових умінь в учнів основної школи. В роботі проаналізовано теоретико-методологічні підходи до інтеграції змісту сільськогосподарської праці і природничих дисциплін як засобу формування загально-трудових сільськогосподарських умінь в учнів основної школи.

Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено дидактичні умови інтеграції змісту сільськогосподарської праці та природничих дисциплін у процесі трудової підготовки учнів основної сільської школи як засобу формування їх загально-трудових сільськогосподарських знань і умінь; подальшого узагальнення та розвитку набули: теоретичні аспекти формування та розвитку міжпредметних зв'язків як основного засобу інтеграції змісту сільськогосподарської праці та природничих дисциплін у процесі трудової підготовки учнів основної сільської школи та теоретичної основи формування змісту навчальних програм інтергрованих курсів; загально-трудові, сільськогосподарські, природничо-наукові поняття, зокрема етапи формування понять міжпредметного характеру; удосконалено зміст трудової підготовки учнів основної сільської школи; уточнено критерії та рівні формування загально-трудових сільськогосподарських знань і умінь в учнів.

Автором розроблено та впроваджено в навчальний процес підготовки учнів основної школи методику формування загально-трудових сільськогосподарських умінь, показана її ефективність.

Ключові слова: інтеграція, зміст, сільськогосподарська праця, загально-трудові уміння, природничі дисципліни, педагогічні умови, діяльність.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

школяр трудовий виховання дидактичний

Актуальність теми обумовлена зміною парадигми освіти, її орієнтацією на технологізацію і інформатизацію усіх сфер суспільного життя, гуманізацію виробничої діяльності, компетентністний підхід до трудової підготовки, та забезпечення мобільності і конкурентоспро-можності молоді на ринку праці.

Для вирішення цього завдання Державний стандарт освітньої галузі „Технологія” передбачає зміщення акцентів трудової підготовки учнів основної школи від ремісничо-тренувального навчання до систем які націлюють на особистісно орієнтовані технології, зокрема проектну технологію, творчий підхід до освоєння знань. Провідним завданням сучасної сільської школи в руслі позначених документів є виховання у підростаючого покоління працьовитості, високих етичних принципів, здатності до успішної соціалізації в суспільстві і активної адаптації на ринку праці. У зв'язку з цим створюються об'єктивні передумови переходу трудової підготовки сільських учнів на якісно новий рівень формування в учнів загально-трудових сільськогосподарських умінь.

Такий підхід підвищує значимість науково-теоретичної основи загальноосвітнього аспекту трудової підготовки і формування загально-трудових умінь школярів.

Необхідність удосконалення процесу оволодіння учнями загально-трудовими уміннями в ході трудової підготовки об'єктивно обумовлено зростанням частки інтелектуальної праці в сільськогосподарському виробництві, включенням наукових досліджень у виробничий цикл.

Складність і поліаспектність проблеми інтеграції змісту сільськогосподарської праці і природничих дисциплін як засіб формування загально-трудових знань та умінь в учнів основної школи призводить до того, що вона супроводжується низкою суперечностей між:

- сучасними потребами сільськогосподарського виробництва і системою підготовки учнівської молоді до сільськогосподарської праці;

- традиційним змістом формування загально-трудових сільськогосподарських умінь в учнів основної школи і необхідністю інтеграції змісту сільськогосподарської праці і природничих дисциплін як засобу розвитку цих умінь;

- потребами учнів основної школи у вдосконаленні загально-трудових умінь і відсутністю науково-обгрунтованої системи і технології підготовки учнів до сільськогосподарської праці;

- зростаючою потребою в інтеграції змісту сільськогосподарської праці і природничих дисциплін як засобу формування загально-трудових умінь в учнів основної школи і недостатньою розробкою цього питання в педагогічній науці.

Проблеми трудової підготовки сільських учнів досліджено ученими-педагогами В.І. Андріяшиним, П.Р. Атутовим, К.Ш. Ахіяровим, С.Я. Батишевим, Ю.К. Васильевим, В.Г. Геттою, Й.М. Гушулеєм, Л.І. Дроздовим, П.А. Жільцовим, Л.В. Загрековою, О.М. Коберником, В.К. Сидоренком, М.Н. Скаткіним, Г.В. Терещуком, Д.О. Тхоржевським, А.А. Шабановим, М.С. Янцуром і ін.

Загально-трудові уміння вивчали вчені П.Р. Атутов, К.Ш. Ахіяров, І.С. Волощук, В.Г. Гетта, Р.С. Гуревич, О.М. Кобернник, Є.В. Кулик, А.І. Кочетов, Г.Є. Левченко, В.М. Мадзігон, В.О. Моляко, К.К. Платонов, В.А. Поляков, Н.Ф. Тализіна, Г.В. Терещук, В.К. Сидоренко, А.В. Степанюк, О.М. Торубара, Д.О. Тхоржевський, В.В. Юрженко, С.М. Ящук та ін.

Проте до цього часу не проводились системні дослідження інтеграції змісту сільськогосподарської праці і природничих дисциплін як засобу формування загально-трудових умінь в учнів основної школи, у яких би визначались підходи до побудови змісту цієї підготовки, розробки педагогічних технологій формування цих умінь.

Таким чином, відсутність концептуальних досліджень проблеми інтеграції змісту сільськогосподарської праці і природничих дисциплін як засобу формування загально-трудових умінь в учнів основної школи, а також наявність низки суперечностей у реальному процесі цієї підготовки обумовили вибір теми дисертації «Інтеграція змісту сільськогосподарської праці і природничих дисциплін як засобу формування загально-трудових умінь в учнів основної школи».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано у відповідності до тематичного плану науково-дослідних робіт Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова та наукового напряму «Зміст освіти, форми, методи і засоби підготовки вчителів», що запроваджений Вченою радою НПУ імені М.П. Драгоманова від 22 грудня 2005 року, протокол №5.

Тема дисертації узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України: протокол №8 від 30 жовтня 2007 року.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці і експериментальній перевірці змісту та методики формування загально-трудових сільськогосподарських умінь в учнів основної школи.

Відповідно до мети дослідження було визначено такі завдання:

1. На основі аналізу літератури визначити сутність інтегрованого характеру природничо-наукових понять та зміст концептуальних положень, які розкривають особливості інтеграції змісту сільськогосподарської праці і природничих дисциплін у процесі трудової підготовки учнів основної школи.

2. Проаналізувати сучасний стан проблеми формування загально-трудових умінь у практиці сільських шкіл, виявити основні недоліки, суперечності та чинники впливу на ефективність цієї підготовки.

3. Теоретично обґрунтувати дидактичні умови здійснення інтеграції змісту сільськогосподарської праці і природничих дисциплін у процесі трудової підготовки учнів сільської основної школи.

4. На основі визначених теоретичних і методологічних засад обґрунтувати зміст трудової підготовки учнів сільської основної школи, уточнити та означити рівні сформованості знань та умінь в процесі їх трудової підготовки.

5. Науково обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити методику формування загально-трудових сільськогосподарських умінь в учнів основної школи у процесі трудової підготовки.

Об'єкт дослідження: процес трудової підготовки учнів основної школи.

Предмет дослідження: методика формування загально-трудових сільськогосподарських знань і умінь в учнів основної школи.

Методи дослідження:

Поліаспектність проблеми інтеграції змісту сільськогосподарської праці і природничих дисциплін у процесі трудової підготовки учнів сільської основної школи передбачає застосування комплексу методів дослідження, адекватних аналізованому феномену, зокрема:

теоретичні методи (контент-аналіз, синтез, порівняння, моделювання, узагальнення) для з'ясування сучасного стану теорії і практики досліджуваної проблеми, визначення методологічних і теоретичних основ дослідження, врахування вітчизняного та зарубіжного досвіду в уточненні сутності й особливостей процесу трудової підготовки учнів основної школи;

емпіричні методи (анкетування, бесіда, пряме та непряме спостереження, метод експертних оцінок, самооцінювання) застосовувалися для: вивчення рівня сформованості загально-трудових знань і умінь в учнів основної школи; визначення дидактичних умов здійснення інтеграції змісту сільськогосподарської праці і природничих дисциплін у процесі трудової підготовки учнів сільської основної школи.

педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) здійснювався з метою перевірки ефективності методики формування загально-трудових знань і умінь в учнів основної школи;

методи математичної статистики застосовувались для опрацювання експериментальних даних і встановлення кількісних залежностей між явищами та процесами, що досліджувались.

Наукова новизна одержаних результатів: дослідження полягає у тому, що:

- вперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено дидактичні умови інтеграції змісту сільськогосподарської праці і природничих дисциплін у процесі трудової підготовки учнів основної сільської школи як засобу формування їх загально-трудових сільськогосподарських знань і умінь.

удосконалено зміст трудової підготовки учнів основної сільської школи; критерії та рівні формування загально-трудових сільськогосподарських знань і умінь в учнів основної сільської школи.

- доведено інтегрований характер природничо-наукових понять сільськогосподарської спрямованості;

- подальшого розвитку дістали теоретичні аспекти реалізації міжпредметних зв'язків, як основного засобу інтеграції змісту сільськогосподарської праці і природничих дисциплін у процесі трудової підготовки учнів основної сільської школи.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробці методичних рекомендацій, використання яких дозволяє забезпечити інтеграцію змісту сільськогосподарської праці і природничих дисциплін як засобу формування загально-трудових умінь в учнів основної сільської школи. Запропоновані методичні рекомендації дозволяють учителям біології, географії, трудового навчання науково обґрунтувати свій вибір з розроблених педагогічних технологій, додати їй інтеграційного характеру на основі міжпредметних зв'язків з урахуванням завдань формування в учнів загально-трудових сільськогосподарських умінь у процесі трудової підготовки. Матеріали дослідження можуть бути використані в системі підвищення кваліфікації учителів сільських шкіл, у процесі професійного навчання майбутніх учителів трудового навчання.

Основні положення та результати дослідження впроваджено в практаку роботи загальноосвітніх шкіл с. Кімната Кременецького району (Довідка № 67 від 23.10.2006 р.); с. Снігурівка (Довідка № 58 від 11.05.2007 р.), с. Великі Куськівці (Довідка № 45 від 15.05.2008 р.) Лановецького району Тернопільської області; с. В'язовець (Довідка № 36 від 22.10.2008 р.) Білогірського району Хмельницької області.

Апробація результатів дослідження.

Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися на засіданнях кафедри трудового навчання і креслення Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протоколи: №4 від 7 листопада 2007р.; №3 від 22 жовтня 2008р.; №4 від 30 жовтня 2009р.), та реалізовані у виступах на науково-практичних і звітних наукових конференціях:

міжнародних: Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми (м. Київ - Вінниця, 2006); Інноваційні технології в професійні підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики (присвячена пам'яті академіка Д.О. Тхоржевського) (м. Полтава, 2006).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету та завдання дослідження, сформульовано об'єкт, предмет, гіпотезу, розкрито методи педагогічних досліджень висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів дослідження, представлено відомості про апробацію, впровадження результатів дослідження, публікації та структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи інтеграції змісту сільськогосподарської праці і природничих дисциплін у процесі трудової підготовки» здійснено аналіз сутності діяльності, концептуальних основ та методологічних проблем становлення і розвитку питань формування загально-трудових сільськогосподарських умінь в учнів основної школи, а також подано окремі результати аналізу сучасного стану змісту трудової підготовки учнів основної сільської школи.

На основі аналізу керівних документів (Закону України "Про загальну середню освіту", Державного стандарту освітньої галузі "Технологія" та ін.) та наукових джерел встановлено, що сучасними пріоритетними ідеями змісту трудової підготовки учнів основної сільської школи є ідеї гуманізму і демократії, спрямовані на розвиток і формування індивідуального, творчого компоненту загально-трудових сільськогосподарських умінь. Це неминуче пов'язано із необхідністю адекватної корекції мети і завдань змісту трудової підготовки учнів основної сільської школи, яка повинна бути орієнтована на інтеграцію змісту сільськогосподарської праці і природничих дисциплін у процесі навчання. На цьому акцентується увага у працях А.А. Вербицького, С.У. Гончаренка, Р.С. Гуревича, Й.М. Гушулея, І.А. Зязюна, М.Б. Євтуха, О.М. Коберника, О.А. Коваленко, Є.В. Кулика, М.С. Корця, П.Г. Лузана, В.М. Мадзігона, В.М. Манька, І.Ф. Прокопенка, В.К. Сидоренка, В.М. Стешенка, Г.В. Терещука, Д.О. Тхоржевського, В.П. Титаренко, О.М. Торубари та ін.

У розділі представлено діяльність як специфічну форму людської активності та взаємодії з навколишнім середовищем, вона розглядається як головний феномен, що визначає теоретико-методологічні засади змісту трудової підготовки учнів основної школи і аналізується в методологічному плані з позицій філософії, психології та педагогіки.

Для визначення суті діяльності в роботі проведено аналіз поняття людської діяльності, встановлені її структурні елементи, визначені види та їх вплив на розвиток особистості.

Це дозволило нам встановити наступні підсистеми діяльності: підсистема «людина - техніка», яка складається з суб'єкта діяльності, знарядь і засобів діяльності, її предмета і результатів; способи поєднання суспільного або індивідуального суб'єкта діяльності з іншими суб'єктами, виражені у системі матеріально-виробничих відносин; підсистема самоврядування і управління діяльністю. Показано, що наявність специфічних рис трудової діяльності в умовах сільськогосподарського виробництва обумовлена взаємодією людини з природою, яка є особливим об'єктом взаємодії.

Праця як доцільна діяльність людини, як філософська категорія в дисертаційній роботі розкривається через аналіз її різноманітних функцій у суспільстві.

Дослідження проблеми з позиції діяльнісного підходу показало, що основою інтеграції змісту сільськогосподарської праці і природничих дисциплін у процесі навчання є соціально-економічний аспект інтеграції науки і практики обумовлений створенням сучасних наукомістких технологій сільськогосподарського виробництва, підготовкою фахівців з новим системно-інтегрованим мисленням, готовими до успішного виконання соціально-трудових функцій (виробничо-виконавчих, виробничо-комунікативних, соціально-виробничих) в умовах ринкової економіки.

Оскільки трудова діяльність в умовах сільськогосподарського виробництва характеризується всіма вищеназваними ознаками, то трудова діяльність у цілому нами розглядається як основа і джерело інтеграції змісту сільськогосподарської праці і природничих дисциплін в системі трудової підготовки сільських учнів та формування у них загально-трудових сільськогосподарських умінь.

Орієнтація самопізнання учнем себе як суб'єкта не тільки освітньої, але і як суб'єкта сільськогосподарської діяльності, а також життєдіяльності в цілому, в нашому дослідженні виступає системно формуючим чинником, що забезпечує цілісність системи наукових знань, які лежать в основі формування загально-трудових сільськогосподарських умінь.

Спираючись на філософські, педагогічні психологічні дослідження науковці (С.У. Гончаренко, Й.М. Гушулей, О.М. Коберник, Є.В. Кулик, І.М. Козловська, В.М. Мадзігон, П.Г. Лузан, В.К. Сидоренко, В.В. Стешенко, Д.О. Тхоржевський, Г.В. Терещук та інші) відзначають, що міжпредметні зв'язки - основний засіб інтеграції і узагальнення знань та видів діяльності при формуванні загально-трудових умінь.

Дані положення є теоретико-методологічною основою розгляду в нашому дослідженні міжпредметних зв'язків як засобу інтеграції знань і умінь для формування у учнів загально-трудових сільськогосподарських умінь.

У розділі показано, що міжпредметні зв'язки сприяють реалізації всіх дидактичних принципів і, разом з цим, є самостійним принципом, який володіє властивістю узагальнення, яке проявляється у дії на всі навчальні предмети, сприяючи всім функціям навчання: формуванню системи наукових знань, узагальнених пізнавальних умінь, широких пізнавальних інтересів, світоглядних переконань учнів.

Встановлено, що наявність у навчальному матеріалі понять, закономірностей, що лежать в основі процесів сільськогосподарського виробництва, не може саме по собі озброїти учнів політехнічними знаннями й загально-трудовими вміннями, забезпечити формування понять політехнічної спрямованості. Для цього необхідно дотримуватись виконання педагогічних умов, при яких наукові поняття здобувають політехнічну функцію: спрямованість формування наукових понять до сільськогосподарського об'єкта вивчення; здійснення зв'язку у процесі формування наукових понять із життєвим досвідом учнів, різними видами трудової діяльності в сільськогосподарському виробництві.

На основі аналізу діючих програм із навчальних дисциплін сільськогосподарського спрямування в VI-VII класах нами визначена система наукових і сільськогосподарських понять (загальної, окремої й спеціальної) політехнічної спрямованості, що розкриває наукові основи сільськогосподарського виробництва й трудової діяльності та підлягає засвоєнню школярами при вивченні позначених дисциплін в умовах дії міжпредметних зв'язків. Використання теорії поетапного формування розумових дій (П.Я. Гальперін, Н.Ф.Тализіна) дозволило нам встановити послідовність формування сільськогосподарських понять: практичне оперування (матеріалізовані дії) з об'єктами; визначення мовленєвого змісту (зовнішня інтерпретація); внутрішня інтерпретація (розумове оперування поняттям). Такий підхід дозволив нам використати інтегрований характер природничо-наукових понять політехнічної спрямованості при формуванні в учнів основної сільської школи загально-трудових сільськогосподарських умінь.

У другому розділі «Методика формування загально-трудових сільськогосподарських умінь в учнів основної школи» розкрито зміст, логіку та особливості проведення педагогічного експерименту, висвітлено результати експериментальної роботи, подано педагогічні рекомендації щодо змісту та методики формування загально-трудових сільськогосподарських умінь в учнів основної школи.

На підготовчому етапі на основі аналізу міжпредметних зв'язків здійснено відбір змісту та структуризування навчального матеріалу дисциплін, які формують специфічні сільськогосподарські знання, цілеспрямовану реалізацію використання педагогічних умов формування пізнавального інтересу і розробку педагогічних завдань на основі інтегруючого поняття. Це визначило зміст і хід проведення пробно-пошукового педагогічного експерименту, основною метою якого було виявлення і відбір назви трудових дій і їх послідовність, які спрямовані на формування системності знань учнів; поетапне формування знань, умінь і навичок проведення та організації загально-трудових сільськогосподарських умінь; уточнення критеріїв та показників ефективності методики формування загально-трудових сільськогосподарських умінь в учнів основної школи.

На основному етапі формувального експерименту зреалізована загальна перевірка ефективності розробленої методики формування загально-трудових сільськогосподарських умінь в учнів основної школи.

Основою організації педагогічного експерименту було поетапне цілеспрямоване внесення в експериментальних класах змін у зміст і організацію навчально-виховного процесу та здійснення після цього серії контрольних зрізів і вимірів. На цьому етапі проводилось формування у учнів орієнтовної основи дій, відповідних мотиваційних настанов на подальшу сільськогосподарську діяльність.

За основу були взяті дослідження П.Р. Атутова, С.Я. Батишева, Ю.К. Васильєва, А.В. Вихруща, Р.С. Гуревича, Й.М. Гушулея, Л.В. Загрекової, Г.Є. Левченка, В.М. Мадзігона, В.К. Сидоренка, О.М. Коберника, В.А. Полякова, Г.В. Терещука, Ю.О. Туранова, Д.О. Тхоржевського та ін. про сутність системи трудової підготовки сільських учнів. Такий підхід дозволив нам провести науковий аналіз класифікації вмінь та встановити їх зміст і структуру, навести характеристику їх специфічних особливостей які лежать в основі сільськогосподарського виробництва.

Аналіз особливостей формування й функціонування означених умінь у трудовій сільськогосподарській діяльності показав, що вони, як складова частина змісту трудової підготовки, є в системі трудової підготовки сільських учнів джерелом інтегративних зв'язків, тому що формування й функціонування їх здійснюється на основі інтеграції знань про наукові основи сільськогосподарського виробництва і сільськогосподарської трудової діяльності.

Порівняння стандартів освітніх галузей «Географія», «Біологія», «Технологія» дозволило виділити не тільки загальну структуру, а й наукові поняття та змістові лінії які є основою інтеграції знань про наукові основи сільськогосподарського виробництва, що було нами покладено в основу формування в учнів загально-трудових умінь.

В роботі показана роль навчальних міжпредметних завдань як дидактичної форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на основі міжпредметних зв'язків, і як засобу формування міжпредметних умінь у процесі вивчення основ наук. З урахуванням специфіки загально-трудових сільськогосподарських умінь ми виділили два види навчально-трудових завдань: завдання, спрямовані на формування в учнів інтелектуальних умінь; завдання, спрямовані на формування в учнів операційно-контрольних загально-трудових умінь. В нашому дослідженні встановлено, що міжпредметне пізнавальне завдання - це завдання, що включає учня в діяльність із встановлення й засвоєння зв'язків між структурними елементами навчального матеріалу й уміннями з різних предметів.

Для визначення сучасного стану проблеми формування загально-трудових умінь у практиці сільських шкіл, нами було проведено експериментальне дослідження (констатувальний і формувальний етапи експерименту). Експериментальним дослідженням було охоплено понад 300 учнів VI-VII класів і 40 учителів біології, трудового навчання та географії сільських загальноосвітніх шкіл. Аналіз відповідей респондентів показав, що більшість опитаних учителів чітко і правильно уявляють собі цілі трудової підготовки учнів, однак відсутність єдності у визначенні цілей трудової підготовки учнів у учителів зазначених предметів дозволив зробити висновок про недостатність тісного взаємозв'язку, контактів у роботі учителів біології, географії, трудового навчання щодо формування в учнів загально-трудових сільськогосподарських умінь. Тільки 12% учителів із числа опитаних обґрунтовують необхідність формування в учнів знань, які розкривають наукові основи сільськогосподарського процесу і загально-трудових сільськогосподарських умінь в комплексі. В результаті опитування було встановлено, що лише 6% учителів застосовують при формуванні в учнів загально-трудових умінь технологію проектного навчання на уроках сільськогосподарської праці в старших класах. Вивчення проблеми застосування міжпредметних зв'язків для даної категорії учителів в процесі трудової підготовки учнів показали, що більш ніж у 80% опитаних учителів виникає потреба звертатися при вивченні своєї дисципліни до матеріалу іншого предмету, причому серед учителів сільськогосподарської праці таку потребу відчувають більше 90% опитаних, серед учителів біології - 57%, серед учителів географії - лише 25% опитаних.

Таким чином, анкетування показало, що підготовленість учителів біології, географії, трудового навчання загальноосвітніх сільських шкіл до успішного формування в учнів загально-трудових сільськогосподарських умінь на основі реалізації міжпредметних зв'язків недостатньо висока.

Вивчення сформованості в учнів VI-VII класів сільських шкіл загально-трудових умінь показало, що повним переліком загально-трудових сільськогосподарських умінь оволоділи тільки 8% учнів VI-VII класів, більшість із них (96%) оволоділи практичними загально-трудовими уміннями. Результати аналізу анкет виявили, що в учнів VI-VII класів недостатньо сформовані конструктивні і організаційно-технологічні загально-трудові уміння. Головним недоліком підготовки є те, що учні сільськогосподарську діяльність сприймають не як єдиний цілісний процес, а лише як окремо взяті трудові дії або операції.

Психолого-педагогічні дослідження та аналіз результатів констатувального експерименту, підтвердили вірність гіпотези дослідження, та дозволили скорегували розроблені нами дидактичні умови формування загально-трудових умінь в учнів VI-VII класів сільських шкіл.

Педагогічна ефективність запропонованих дидактичних умов формування загально-трудових умінь в учнів VI-VII класів сільських шкіл підтверджена результатами формувального експерименту. Всього експериментальним навчанням в VI-VII класах протягом чотирьох років (2003-2008 рр.) у процесі вивчення предметів сільськогосподарської праці, біології і географії було охоплено, як уже згадувалося, більше 300 учнів середніх загальноосвітніх шкіл Тернопільської та Хмельницької областей. Формувальний етап експерименту включав: а) створення умов для найбільш ефективного формування загально-трудових умінь в учнів VI-VII класів сільських шкіл; б) застосування комплексних навчально-трудових завдань міжпредметних характеру і особистісно-орієнтованої спрямованості у процесі навчання учнів сільськогосподарській праці; в) використання методу проектів у формуванні загально-трудових умінь.

У відповідності з гіпотезою нашого дослідження в експериментальних класах цілеспрямовано забезпечувалася і перевірялася дидактична умова формування загально-трудових умінь - інтеграція змісту сільськогосподарської праці і природничих дисциплін, ядром якої є інтеграція знань про наукові основи сільськогосподарського виробництва і сільськогосподарської трудової діяльності. Формувнння проходило шляхом введення в навчальний процес комплексних навчально-трудових завдань, та виконання учнями проектів міжпредметного характеру.

При організації і проведенні формуючого експерименту ми спиралися на розроблені нами синхронні таблиці, що відображають логіку і послідовність вивчення навчальних тем із географії, біології і трудового навчання (сільськогосподарська праця) у VI-VII класах, і дію міжпредметних зв'язків при формуванні суспільнонаукових понять політехнічної спрямованості та загально-трудових сільськогосподарських умінь.

Відповідно до висунутої гіпотези, суть методики навчання учнів з вирішення навчально-трудових завдань міжпредметного характеру зводилася до пошуку основної керівної ідеї, що лежить в основі функціонування рослинного організму (VI-VII класи) і агробіогеоценозу (VII клас) як єдиного цілого. Такими загальнобіологічними ідеями і поняттями, що становлять єдину теоретичну основу суспільнонаукових дисциплін, які лежать в основі сільськогосподарського виробництва і праці, є ідея цілісності і розвитку живої природи; закономірності взаємодії живих систем із чинниками навколишнього середовища; поняття про обмін речовин (живлення, дихання, перетворення речовин) як головної ознаки життя; ідея єдності функції і структурної організації живих систем (І.Д. Звєрєв, А.Н. Мягкова). При проектуванні інтегрованих дидактичних систем, технологій проблемного і проектного навчання в ході експериментального дослідження ми спиралися на концептуальні ідеї щодо формування в учнів загально-трудових сільськогосподарських умінь в умовах реалізації міжпредметних зв'язків у процесі трудової підготовки які розроблені Л.В. Загрековою.

Спираючись на результати досліджень А.Н. Данилишина, Л.В. Загрекової, О.М. Новікова про ступені застосування учнями засвоєних політехнічних інтегрованих знань, ми виділили чотири рівні обґрунтованості дій.

Аналіз рівнів обґрунтування учнями VI-VII класів трудових дій на основі міжпредметного комплексу знань з біології і сільськогосподарської праці показав, що проблемно-міжтематичний підхід до інтеграції процесу навчання забезпечив достатньо високий рівень в учнів експериментальних класів уміння обґрунтовувати трудові дії на основі інтегрованих політехнічних знань.

Освоєння навчально-трудових завдань інтегрованого змісту дозволило нам перейти до підготовки учнів до виконання проектів. В нашому розумінні, під проектом ми передбачаємо ( відповідно до змісту освітньої галузі „Технологія”) „творчу, завершену роботу, що відповідає віковим можливостям дитини”.

Підготовка експериментальних класів до виконання проектів здійснювалася у процесі системно-інтегральної організації навчання.

Діагностика результатів проектувальної діяльності учнів здійснювалася після виконання кожного етапу проекту. З цією метою нами виділені такі критерії сформованості загально-трудових умінь як правильність і послідовність виконання дій, обґрунтування трудових дій на основі міжпредметних інтегрованих знань із сільськогосподарської праці, біології, географії. Таким чином, ми виділяємо наступні рівні сформованості загально-трудових сільськогосподарських умінь: перший рівень - дія виконана механічно, не дається її обґрунтування на основі комплексних знань; другий рівень - дія виконана правильно, але обґрунтовується з позицій окремих технологічних знань; третій рівень - дія виконана правильно, для його обґрунтування використовуються різноманітні знання із суспільнонаукових дисциплін і сільськогосподарської праці.

Результати вивчення проектувальної діяльності учнів дозволили нам систематизувати основні рівні сформованості загально-трудових сільськогосподарських умінь в учнів VI-VII класів, та виділити три рівні сформованості загально-трудових сільськогосподарських умінь: низький рівень - дія виконана механічно, не дається її обґрунтування на основі комплексних знань; середній рівень - дія виконана правильно, але обґрунтовується з позицій окремих технологічних знань; високий рівень - дія виконана правильно, для його обґрунтування використовуються різноманітні знання із суспільнонаукових дисциплін і сільськогосподарської праці.

Аналіз результатів показує, що в експериментальних класах, в яких застосовувалася інтегрована технологія навчання, рівень сформованості загально-трудових сільськогосподарських умінь вищий, ніж в учнів контрольних класів.

Таким чином, аналізуючи самостійну проектувальну діяльність учнів VI-VII класів, ми дійшли до висновку про те, що загально-трудові сільськогосподарські уміння, сформовані в експериментальних класах у процесі застосування інтегративної технології, стійкіші і гнучкіші, ніж у контрольних класах і легко відтворюються та переносяться учнями в нову нестандартну ситуацію.

Змістом роботи на заключному етапі стала перевірка, опрацювання й узагальнення одержаних експериментальних результатів; формулювання висновків і педагогічних рекомендацій; аналіз та обговорення змісту результатів дослідно-експериментальної роботи у формі доповідей, опублікування результатів дослідження.

Ефективність методики формування загально-трудових сільськогосподарських умінь в учнів основної школи визначалася експертами за трьома критеріями з відповідними показниками. Коефіцієнт рангової кореляції експертних оцінок становив с = 0,89, що дає підстави для довіри експертам.

Зміни, що відстежувалися під час педагогічного експерименту насамперед стосувались рівня сформованості загально-трудових сільськогосподарських умінь в учнів основної школи.

Для визначення ступеня ефективності експериментальних впливів було проведено три виміри в експериментальних та контрольних групах учнів: на початку експерименту, через рік після початку і наприкінці експериментального дослідження.

Таблиця 1. Динаміка сформованості загально-трудових сільськогосподарських умінь в учнів VI-VII класів основної школи (за даними формуючого експерименту)

Аналіз даних контрольного зрізу свідчать, що на початку експерименту рівень сформованості загально-трудових сільськогосподарських умінь в учнів основної школи експериментальної та контрольної груп був приблизно однаковим. Після поетапного впровадження розробленої методики відбулися статистично значущі зміни на рівнях сформованості загально-трудових сільськогосподарських умінь в учнів основної школи стали очевидними.

Статистична значущість відмінностей у рівнях засвоєння загально-трудових сільськогосподарських умінь учнями контрольних і експерименталих груп оцінювалась за допомогою критерію . Надійність оцінки результатів експериментальних даних становила 95%. Аналіз отриманих результатів показує, що розрахункове значення статистики критерію перевищує критичне значення міри розходження Пірсона. Це означає, що розходження між експериментальними і контрольними групами класів стосовно показників засвоєння навчального матеріалу є статистично невипадковими. Тому є всі підстави прийняти гіпотезу про достовірність результатів експериментальної роботи.

Оскільки у всіх експериментальних групах якість засвоєння знань навчального матеріалу перевищував 80%, то виходячи із загальноприйнятих критеріїв, є підстави стверджувати про достатньо високий рівень сформованих у учнів сільськогосподарських знань та вмінь.

Таким чином, педагогічний експеримент засвідчив, що запропонована методика дала можливість суттєво підвищити ефективність підготовки учнів, планомірно і систематично сприяла формуванню їх загально-трудових сільськогосподарських умінь.

ВИСНОВКИ

Результати дослідження підтвердили наукову об'єктивність обраного аспекту, засвідчили розв'язання поставлених завдань і дали підстави для таких висновків.

1. Аналіз теорії і практики проблеми формування загально-трудових умінь в учнів основної сільської школи показав, що нинішній стан не відповідає сучасним вимогам, існуюча технологія навчання недостатньо використовує педагогічні можливості інтеграції змісту сільськогосподарської праці і природничих дисциплін для реалізації державного стандарту освітньої галузі «Технологія». Результати констатувального експерименту показали, що більшість учителів чітко і правильно уявляють собі цілі трудової підготовки учнів (47%), однак спостерігається відсутність єдності у визначенні цілей трудової підготовки учнів (52%), яка визначається недостатністю тісного взаємозв'язку, контактів у роботі учителів біології, географії, трудового навчання щодо формування в учнів загально-трудових сільськогосподарських умінь. Вивчення проблеми застосування міжпредметних зв'язків для даної категорії учителів в процесі трудової підготовки учнів показали, що більш ніж у 80% опитаних учителів виникає потреба звертатися при вивченні своєї дисципліни до матеріалу іншого предмету, причому серед учителів сільськогосподарської праці таку потребу відчувають більше 90% опитаних, серед учителів біології - 57%, серед учителів географії - лише 25% опитаних.

Встановлено, що повним переліком загально-трудових сільськогосподарських умінь (відповідно до державного освітнього стандарту «Технологія») володіють тільки 8% учнів VI-VII класів сільських шкіл. Головним недоліком підготовки є те, що учні сільськогосподарську діяльність сприймають не як єдиний цілісний процес, а лише як окремо взяті трудові дії або операції.

2. Показано, що інтеграція, як комплексна дидактична проблема, складає одну з провідних ланок розробки теоретичних основ успішного формування в учнів сільської школи загально-трудових сільськогосподарських умінь у процесі трудової підготовки. Використання методологічного принципу діяльності дозволяє теоретично обґрунтувати зв'язок дидактичного аспекту інтеграції навчання з психологічними, загально-педагогічними, управлінськими аспектами формування в учнів загально-трудових сільськогосподарських умінь у процесі трудової підготовки.

Встановлено, що окремі компоненти трудової діяльності в умовах сільськогосподарського процесу, а також трудова діяльність у цілому є методологічною основою і джерелом інтеграції як засобу формування в учнів загально-трудових сільськогосподарських умінь у процесі трудової підготовки. Це обумовлено такою характерною особливістю наочної праці як єдність процесів опредмечування і розпредмечування. Доведено, що необхідною умовою реалізації інтеграції як засобу формування в учнів загально-трудових сільськогосподарських умінь є взаємодія основних видів діяльності учнів (навчально-пізнавальної, навчально-трудової, діяльності спілкування), що входять до складу трудової підготовки та їх синтез. При цьому основною є навчально-трудова сільськогосподарська діяльність учнів.

Визначено, що основним засобом здійснення інтеграції, як засобу формування в учнів загально-трудових сільськогосподарських умінь є міжпредметні зв'язки. Міжпредметні зв'язки можуть виступати при формуванні в учнів загально-трудових сільськогосподарських умінь у процесі їх трудової підготовки на рівні самостійного дидактичного принципу конструювання різного рівня складності дидактичних систем, що забезпечують оволодіння учнями наочною інформацією про наукові основи сільськогосподарського виробництва (сільськогосподарського процесу) в єдності з формуванням загально-трудових сільськогосподарських умінь. Показано, що за ознакою морфологічної структури навчально-трудової діяльності міжпредметні зв'язки функціонують в системі трудової підготовки на рівні трьох взаємозв'язаних типів: об'єктно-наочні, операційно-процесуальні, продуктивно-результативні. Позначені типи міжпредметних зв'язків в єдності і взаємозв'язку їх реалізації є основним засобом формування в учнів загально-трудових сільськогосподарських умінь у процесі трудової підготовки.

5. Дослідження показало, що застосування інтеграційної технології проектного навчання з метою успішного формування в учнів загально-трудових сільськогосподарських умінь є ефективна при виконанні певних дидактичних вимог: формулювання тем проектів у формі навчальної проблеми; міжпредметний характер змісту проектувальної творчої діяльності учня; особиста значимість проекту, запропонованого для виконання учневі; орієнтація на використання особистого досвіду і емпіричних знань школяра, їх рефлексію і включення в систему знань про наукові основи сільськогосподарського виробництва; поетапна організація і управління проектувальною діяльністю учнів міжнаукового і міжпредметного змісту; спільна діяльність учителів біології, географії, сільськогосподарської праці в підготовці тем проектів, координація їх діяльності з організації, керівництва і підбиття підсумків роботи учнів по виконанню проекту; науково-теоретичне обґрунтування учнями всіх виконуваних ними видів робіт, дій і операцій при виконанні проекту на основі інтегрованих знань з курсів біології, географії, сільськогосподарської праці; орієнтація учнів на методологічне осмислення виконуваної навчально-пізнавальної і навчально-трудової сільськогосподарської діяльності. Встановлено, що застосування інтеграційних технологій проблемного навчання і методу проектів забезпечують ефективність формування в учнів загально-трудових сільськогосподарських умінь при дотриманні наступних умов:

- забезпечення єдиного підходу учителів біології, географії, сільськогосподарської праці до вивчення спеціальних, окремих і загальнопредметних суспільнонаукових понять, що розкривають наукові основи сільськогосподарського виробництва, а також до формування в учнів системи інтегрованих суспільнонаукових понять політехнічної спрямованості за допомогою межпредметних зв'язків;

- координація діяльності учителів суміжних дисциплін при проектуванні і реалізації інтегрованих дидактичних систем (у постановці інтегрованих навчальних проблем; відображення принципу інтеграції в завданнях уроку; організації навчально-пізнавальної і навчально-трудової діяльності учнів, що забезпечує синтез і узагальнення знань і видів діяльності з різних наук і т.д.);

- сумісне планування і здійснення комплексу міжпредметних зв'язків (об'єктно-наочних, продуктивно-результативних) з метою розвитку позиції учня в навчальному процесі як суб'єкта пізнання, спілкування і сільськогосподарської праці, формування у школяра установки у процесі вирішення навчально-трудових завдань і виконання проектних завдань на пізнання себе як суб'єкта освітньої діяльності

6. Експериментально встановлено, що пропонована методика формування в учнів загально-трудових сільськогосподарських умінь шляхом інтеграційної технології проектного навчання при дотриманні позначених вимог забезпечує ефективне оволодіння більшістю учнів цими уміннями. Так, більшість учнів в VI експериментальному класі (66%) сформували конструктивні уміння при виконанні проекту „Вплив пасинкування на врожайність томату” на третьому рівні, у контрольному класі ці дані значно нижчі - на третьому рівні позначене уміння сформували лише 42% учнів. Динаміка сформованості загально-трудових сільськогосподарських умінь в учнів VI-VII класів основної школи свідчать, що після поетапного впровадження розробленої методики відбулися статистично значущі зміни на рівнях сформованості загально-трудових сільськогосподарських умінь в учнів основної школи: в експериментальній групі середній динамічний приріст становив 44 бала, у контрольній - 11 бала.

Виконане дослідження підтвердило правомірність висунутих в дисертації пропозицій і висновків. Впровадження його результатів в практику роботи сільських загальноосвітніх шкіл підтвердило його ефективність.

ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шабага С. Теоретичні основи використання міжпредмеших зв'язків для формування в учнів загально-трудових сільськогосподарських умінь у процесі трудової підготовки. / С. Шабага // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // 36. наук, пр. - Випуск-11. - Київ - Вінниця: ДО»³нниця», 2006, - С.102-108.

2. Шабага С. Інтегративний характер загально-трудових умінь у трудовій підготовці сільських школярів. / С. Шабага // Педагогічна преса // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2006.-№5, - С. 5-9.

3. Шабага С. Інтеграційні технології проектного навчання і їх роль у формуванні в учнів загально-трудових сільськогосподарських умінь. / С. Шабага // Інноваційні технології в професійні підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики (присвячена пам'яті академіка Д.О. Тхоржевського) // Полтава, 2006. - №1. - С. 29-35.

4. Шабага С. Конспект інтегрованого уроку з сільсько-господарської праці в 6 класі. / С. Шабага // Педагогічна преса //Трудова підготовка в закладах освіти. - 2007. - № 4, - С. 18-21.

5. Шабага С. Інтегративний характер природничо-наукових понять політехнічної спрямованості і їхня роль у формуванні в сільських школярів загально-трудових умінь. / С. Шабага // V звітна наукова конференція професорсько-викладацького складу за 2008 рік. - Кременець, 2009, - С. 194-197.

Размещено на Allbest.ru