Просвітницько-педагогічна діяльність в Україні імператорського російського музичного товариства (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Харківський національний педагогічний університет

імені Г. С. Сковороди

13.00.01 - Загальна педагогіка та історія педагогіки

Автореферат

на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Просвітницько-педагогічна діяльність в Україні імператорського російського музичного товариства (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)

Авескулова Ірина Вікторівна

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник -

кандидат педагогічних наук, професор

Якушко Наталія Михайлівна,

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди,

декан факультету початкового навчання

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Михайличенко Олег Володимирович,

Сумський державний педагогічний

університет імені А. С. Макаренка,

завідувач кафедри методики викладання суспільних дисциплін, декан історичного факультету;

кандидат педагогічних наук, доцент

Соколова Алла Вікторівна,

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди,

доцент кафедри теорії і методики мистецької освіти та вокально-хорової підготовки вчителя.

Захист відбудеться «15» грудня 2010 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.06 Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди за адресою: вул. Артема, 29, ауд. № 216, м. Харків, 61002.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди за адресою: вул. Блюхера, 2, ауд. № 215-В, м. Харків, 61168.

Автореферат розісланий 13 листопада 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О. В. Попова

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. За роки незалежності в Україні поряд із соціально-економічними назріла потреба розв'язання цілого ряду культурно-освітніх і морально-ціннісних питань. Серед них актуальності набувають питання збереження, поширення й засвоєння духовних надбань нації, забезпечення загальнокультурного розвитку особистості. Одним зі шляхів розв'язання зазначеної проблеми є вдосконалення змісту освіти завдяки впровадженню предметів мистецького циклу, серед яких важливе місце посідає музика. Звертаючись до емоційно-чуттєвого світу людини, вона пробуджує весь спектр почуттів, розвиває здатність відчувати чужі переживання і, як результат, сприяє вихованню високоморального громадянина суспільства.

Із огляду на сучасний стан музичної культури дітей і молоді, просвітницько-педагогічна робота навчальних закладів, батьків, громадських організацій та інших соціальних інститутів потребує вдосконалення, має набути масового характеру. Занепад загальної культури широких верств населення зумовлений низкою об'єктивних і суб'єктивних причин: зниження життєвого рівня населення внаслідок політичної та економічної нестабільності; деградація моральної культури суспільства, яка зумовлена тим, що немає ідеології та цензури в ЗМІ, доступністю антиетичної інформації та творів мистецтва, які не відповідають етичним нормам, ображають честь і гідність людини.

Розв'язанню зазначених проблем слугуватиме використання творчого досвіду провідних діячів музичного мистецтва та громадсько-педагогічних об'єднань за умови їх об'єктивного оцінювання й неупередженого аналізу. У цьому плані особливий інтерес становить період другої половини ХІХ - початок ХХ століття, звернення до якого зумовлене тим, що саме в означених хронологічних межах відбувався інтенсивний пошук представниками прогресивної вітчизняної інтелігенції шляхів становлення й розвитку музичної освіти, розробки оригінальних теоретико-методичних засад організації та функціонування навчальних закладів різних ланок музичної освіти. Особливе місце в процесі вдосконалення професійної музичної освіти, а також у просвітницькій роботі серед широких верств населення належало в означених хронологічних межах Імператорському Російському музичному товариству (ІРМТ).

Опрацювання джерел із означеної проблеми дає підстави дійти висновку, що питання музичної освіти в Україні були предметом дослідження широкого кола науковців.

Теоретичному аналізу музично-виконавської практичної діяльності в регіонах України, що входили до складу Російської імперії в другій половині ХІХ на початку ХХ століття присвячені роботи В. Сокальського, К. Вебера, М. Богданова, М. Фіндейзена та інших.

Практичні форми музично-виконавської практики частково висвітлені Т. Лаврищевою, Є. Куришевим, О. Кононовою та іншими.

Питання історії музичного мистецтва розкрили у своїх роботах Н. Фіндейзен, Л. Корній, Л. Архипович, В. Богданов, К. Вебер, І. Лисенко, Н. Московченко, А. Ольховський, В. Шульгіна та інші.

Методикам викладання музичних дисциплін присвячені роботи Л. Арчажникова, Б. Землянського, Л. Баренбойма, Н. Д'яченка та інших.

Бібліографічним дослідженням життєвого та творчого шляху музичних діячів другої половини ХІХ - початку ХХ століття присвятили роботи Л. Кауфман, Ю. Зильберман, В. Кравець, І. Малишевський, Ж. Хурсина та інші.

У сучасній педагогічній науці ведеться робота над розробкою теоретичних і практичних аспектів просвітницько-педагогічної діяльності у сфері музичного виховання дітей і молоді, удосконалення її змісту, форм і методів. Так, питання історії розвитку музичної освіти в Україні, висвітлені в дисертаційних працях А. Омельченко «Музично-естетичне виховання в українській педагогіці кінця ХVІ - початку ХVІІІ ст.» (2001 р.), Н. Бовсунівської «Розвиток шкільної музичної освіти на Волині (кінець ХІХ - поч. ХХ ст.)» (2004 р.), О. Поясника «Музична освіта та виховання учнів і молоді Галичини (20-30 роки ХХ ст.)» (2005 р.), Ю. Бєкєтової «Теорія та практика музично-педагогічної підготовки учнів педагогічних училищ України (1945-1985 рр.)» (2005 р.), Т. Капінської «Розвиток змісту музично-фольклористичних дисциплін у системі музичної освіти України (20-ті роки ХХ - поч. ХХІ ст.)» (2006 р.), Т. Ляшенко «Музична діяльність громадсько-культурних товариств Чернігівщини в контексті української музичної культури першої третини ХХ ст.» (2006 р.), Н. Рудічєвої «Теорія та практика навчання співу у початкових школах Слобожанщини (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) (2007 р.), С. Матвієнко «Музична освіта та виховання дітей і молоді на Чернігівщині (XVIII - ХIX ст.)» (2010 р.).

Допомогу у вивченні й осмисленні предмету дослідження надали історико-педагогічні праці провідних науковців, що присвячені питанням організації, змістовного наповнення та методичного забезпечення навчально-виховного процесу в закладах різних рівнів освіти (В. Лозова, Л. Попова, А. Троцко, С. Золотухіна, В. Вихрущ, О. Друганова, О. Попова, Н. Якушко та інші); значний внесок в опрацювання питань становлення й розвитку музичної освіти в Україні, а також форм і методів викладання окремих музичних дисциплін зробили О. Михайличенко, А. Соколова, Т. Танько, Т. Смирнова, та інші.

У процесі контент-аналізу встановлено, що поза увагою вчених залишилися такі аспекти зазначеної історико-педагогічної проблеми, як педагогічний аналіз передумов відкриття Імператорського Російського музичного товариства та його відділень на території України, змістового наповнення просвітницько-педагогічної діяльності ІРМТ, практичної роботи товариства й використання просвітницько-педагогічного досвіду за сучасних умов.

Актуальність дослідження підсилюється виявленими суперечностями, що об'єктивно мають місце в теорії та практиці музичної освіти, а саме:

між необхідністю просвітницько-педагогічної діяльності у сфері музичного мистецтва серед широких верств населення та відсутністю сталої системи відповідних заходів у ВНЗ;

між об'єктивною потребою втілення кращих педагогічних здобутків минулого (у тому числі другої половини ХІХ - початку ХХ ст.) в освітню практику для підвищення ефективності просвітницької діяльності студентів у сфері музичного мистецтва та недостатнім рівнем їх творчого використання в сучасних вищих навчальних закладах України.

Отже, об'єктивна потреба у вивченні й упровадженні в сучасну систему освіти практичного досвіду минулих поколінь, а також брак цілісних узагальнень із питань освітньої та концертної діяльності ІРМТ зумовили доцільність проведення наукового дослідження на тему «Просвітницько-педагогічна діяльність в Україні Імператорського Російського музичного товариства (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснено відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедр загальної педагогіки та педагогіки вищої школи, історії педагогіки та порівняльної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди «Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих навчальних закладах» (РК № 1-20 0199 004104).

Тему наукового дослідження на здобуття ступеня кандидата педагогічних наук затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (протокол № 5 від 24.12.2008) та узгоджено Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 2 від 31.03.2009).

Мета дослідження - розкрити теоретичні питання й узагальнити практичні форми просвітницько-педагогічної діяльності Імператорського Російського музичного товариства в Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) для вдосконалення просвітницько-педагогічної діяльності сучасних закладів освіти.

Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:

1. Розкрити ступінь наукової розробки проблеми й визначити передумови відкриття відділень Імператорського Російського музичного товариства в Україні в другій половині ХІХ - початку ХХ століття.

2. Науково обґрунтувати етапи й розкрити зміст просвітницько-педагогічної діяльності Імператорського Російського музичного товариства в Україні.

3. Схарактеризувати форми просвітницько-педагогічної діяльності Імператорського Російського музичного товариства в різних містах України.

4. Окреслити перспективи творчого використання історико-педагогічного досвіду просвітницько-педагогічної діяльності Імператорського Російського музичного товариства за сучасних умов.

Об'єкт дослідження - музична освіта в Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.).

Предмет дослідження - теоретичні положення, зміст й форми просвітницько-педагогічної діяльності Імператорського Російського музичного товариства в Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.).

Для вирішення поставлених завдань запроваджено комплекс методів дослідження: просвітницький імператорський музичний товариство

- теоретичні: загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняння, зіставлення, систематизації) було запроваджено для визначення ступеня наукової розробки досліджуваної теми, передумов відкриття відділень ІРМТ в Україні в зазначений історичний період; порівняльно-історичний та системно-структурний - для дослідження й виокремлення етапів просвітницько-педагогічної діяльності ІРМТ; контент-аналіз матеріалів періодичної преси, нормативної та звітної документації професійних музичних навчальних закладів;

- емпіричні: вивчення документації ІРМТ (статути, програми, звіти) для класифікації форм просвітницько-педагогічної діяльності товариства; спостереження за музично-просвітницької діяльністю Російського музичного товариства, яке відновило свою діяльність у Санкт-Петербурзі з 2008 року з метою окреслення шляхів творчого впровадження досвіду товариства за сучасних умов; прогнозування - для окреслення педагогічних прогнозів щодо подальшого застосування досвіду ІРМТ.

Джерельну базу дослідження складають:

матеріали фондів Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка, Харківської музично-театральної бібліотеки імені К. С. Станіславського, Центральної наукової бібліотеки НАН України імені В. І. Вернадського, Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського, відділу зовнішнього обслуговування Російської національної бібліотеки в Санкт-Петербурзі;

матеріали бібліотек вищих навчальних закладів: Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Харківського музичного училища імені Б. Н. Лятошинського, Харківського державного університету мистецтв імені І. П. Котляревського, Київського вищого музичного училища імені Р. М. Глієра та приватного зібрання музею «Музична Полтавщина» на базі Полтавського державного музичного училища імені М. В. Лисенка;

періодичні видання другої половини ХІХ - початку ХХ століття, у тому числі «Южный край», «Харьковские губернские ведомости», «Полтавские губернские ведомости», «Русская музыкальная газета», «Киевлянин», «Музыкальное обозрение», «Искусство», «Музыка»;

науково-літературні джерела педагогічного, філософського, історичного, соціологічного та музично-культурологічного змісту;

матеріали фондів Державного архіву Харківської області.

Хронологічними межами дослідження визначено період другої половини ХІХ - початку ХХ століття - час активізації та становлення музичної культури та мистецтва в містах України, що входили до складу Російській імперії, зумовлений соціально-економічними змінами та реформами в сфері освіти. Нижня межа - 60-і роки ХІХ століття - період відкриття перших відділень ІРМТ в регіонах України, зокрема в Харкові (1864 р.) та Києві (1868 р.). Верхня межа - 1917 рік, обумовлена націоналізацією вищих музичних навчальних закладів та скасуванням ІРМТ.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що:

уперше здійснено цілісний аналіз теорії та практики просвітницько-педагогічної діяльності ІРМТ в Україні в хронологічних рамках другої половини ХІХ - початку ХХ століття; визначено історико-географічні, соціально-економічні, освітні, культурні та просвітницькі передумови відкриття відділень ІРМТ в містах України (Київ, Одеса, Полтава, Харків, Миколаїв, Херсон, Дніпропетровськ, Житомир, Ялта, Сімферополь); науково обґрунтовано етапи розвитку просвітницько-педагогічної діяльності ІРМТ; запропоновано авторську класифікацію форм просвітницько-педагогічної діяльності ІРМТ та схарактеризовано основні з них (симфонічні зібрання, камерні та квартетні вечори, учнівські вечори та змагання, музичні ранки й вечори, оперні вистави, прилюдні іспити, акти, літні вечори, музичні лекції тощо); окреслено шляхи творчого використання досвіду просвітницько-педагогічної діяльності ІРМТ за сучасних умов (популяризація вітчизняної музики, виховання духовної культури молоді на кращих взірцях світового мистецтва, ознайомлення молоді з життєвим досвідом і творчим шляхом провідних діячів культури та мистецтва, активізація меценатства, упровадження предметів, що викладалися в навчальних закладах при ІРМТ у сучасну систему музичної освіти, наприклад: «Закон Божий» або альтернативний йому навчальний курс);

уточнено суть поняття «просвітницько-педагогічна діяльність ІРМТ» як цілеспрямована діяльність педагогічного колективу та учнівського складу відділень ІРМТ, спрямована на формування загальної культури й розширення музичного кругозору широких верств населення, здійснення професійної музичної освіти;

конкретизовано напрями просвітницько-педагогічної діяльності ІРМТ, поширені в досліджуваний період: освітній, просвітницький, методичний і музично-агітаційний;

подальшої розробки набули шляхи впровадження творчого досвіду просвітницько-педагогічної діяльності ІРМТ в сучасну систему професійної освіти (залучення ЗМІ до пропаганди якісного музичного мистецтва, розважально-просвітницькі заходи - лотереї, бали тощо), а також внесок викладачів спеціальних дисциплін у просвітницько-педагогічну діяльність ІРМТ (укладання планів, програм, підручників тощо).

У науковий обіг уведено нові матеріали (35 одиниць) із проблеми просвітницько-педагогічна діяльність ІРМТ в Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.), більшість із яких раніше в наукових працях не друкувались.

Практичне значення дослідження. У процесі науково-дослідної роботи здобувачем розроблено й апробовано авторський спецкурс «Музична освіта в Україні».

Матеріали дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (довідка № 01-203 від 14.05.2010), Харківського гуманітарно-педагогічного інституту (довідка № 01-12/135/1 від 12.01.2010).

Результатами виконаної роботи можна послуговуватися при викладанні лекційних курсів із історії педагогіки, методики викладання предметів мистецької галузі, при підготовці курсових й дипломних робіт у педагогічних навчальних закладах ІІІ - ІV рівнів акредитації. Доцільним є посилання на основні положення, результати й висновки дисертаційного дослідження при розробці нормативних документів щодо організації профільного навчання на регіональному рівні, написанні підручників і навчальних посібників із теорії та історії педагогіки, історії музичної культури та освіти, укладенні спецкурсів і спецсемінарів, здійсненні керівництва курсовими й дипломними роботами з музично-педагогічних дисциплін.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертаційної роботи обговорювалися на засіданнях кафедр теорії та методики професійної освіти, порівняльної педагогіки та історії педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (2006 - 2010), на конференціях й семінарах, ініційованих Міністерством освіти і науки України, Головним управлінням освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації.

Матеріали досліджень доповідалися на міжнародних, усеукраїнських та регіональних конференціях: «Методологія сучасних наукових досліджень» (Харків, 2007), «Харків у контексті світової музичної культури: події та люди» (Харків, 2008), «Современные проблемы и пути их решения науке, транспорте, производстве и образовании '2008» (Одесса, 2008), «Методологія сучасних наукових досліджень» (Харків, 2008), «Kluczowe aspekty naukowej dziaіalnoњci - 2009» (Przemyњl, 2009), «Aktuбlnн vymoћenosti vмdy - 2009» (Praha, 2009).

Вірогідність результатів наукового дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю його теоретичних положень; запровадженням комплексу взаємодоповнюючих методів, відповідних меті, об'єкту, предмету, та завданням дослідження; поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих результатів, теоретико-методичним обґрунтуванням вихідних положень на підставі вивчення широкої джерельної бази (науково-методична література, нормативні документи, устави, звіти тощо), апробацією матеріалів на конференціях.

Публікації. Основні результати дослідження викладено в 12 публікаціях, із них: 6 - одноосібні статті (5 опубліковано в наукових фахових виданнях, 1 - в інших), 6 - статті у збірниках матеріалів і тез доповідей наукових конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел. У тексті міститься 1 таблиця на 1 сторінці та 5 додатків на 21 сторінці. Загальний обсяг дисертації 212 сторінок. Основний текст дисертації викладено на 170 сторінках. Список використаних джерел становить 240 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання; сформульовано основні теоретичні засади й методи дослідження; розкрито наукову новизну, практичну значущість одержаних результатів, подано інформацію про апробацію й упровадження результатів.

У першому розділі дисертаційної роботи «Теоретичні питання просвітницько-педагогічної діяльності Імператорського Російського музичного товариства» на основі аналізу широкого спектру науково-педагогічної літератури визначено ступінь наукової розробки досліджуваної теми; класифіковано передумови відкриття відділень товариства, виокремлено та схарактеризовано етапи просвітницько-педагогічної діяльності в містах України, що входили до складу Російської імперії в другій половині ХІХ - початку ХХ століття.

На підставі вивчення науково-педагогічних джерел у дослідженні констатовано, що витоки ідеї музичної освіти, що сприяла просвітницько-педагогічній діяльності серед широких верств населення означилося ще в монастирських школах Київської Русі, в організації дозвілля вихованців братських шкіл (улаштування різдвяних вистав, співи кантів на ярмарках тощо).

У дисертації з'ясовано, що становленню ідеї просвітницько-педагогічної діяльності серед широких верств населення у вітчизняній педагогічній думці передували відкриття музичних класів при Харківському колегіумі та університеті, музична освіта серед вихованок Інститутів шляхетних дівчат, які засвоювали гру на музичних інструментах, співали в ансамблях.

У процесі аналітичної роботи з історичною літературою визначено передумови відкриття відділень Імператорського Російського музичного товариства в Україні: історико-географічні (розширення земель Російської імперії, зміцнення встановлених кордонів), соціально-економічні (розвиток промисловості та шляхів транспортного сполучення, збільшення населення), освітні (освітні реформи, відкриття навчальних закладів, посилення значення музичних дисциплін), культурні (розвиток театрального мистецтва, концертне життя міст України, виникнення музичних товариств, гуртків, зібрань тощо) та просвітницькі (розвиток нотодрукування, благодійна діяльність окремих представників інтелігенції). Сукупність зазначених передумов сприяла формуванню великих (Київ, Харків, Одеса) та менш важливих (Полтава, Катеринослав, Херсон, Миколаїв та інші міста) культурно-освітніх центрів, що у свою чергу зробило можливим відкриття в цих містах відділень ІРМТ та здійснення в них просвітницько-педагогічної діяльності серед широких верств населення.

Результати наукового аналізу історико-педагогічних реалій дали підстави для висновку, що з урахуванням суспільно-політичних та культурних умов розвитку країни, змісту та форм просвітницько-педагогічної діяльності ІРМТ, нормативних документів (статути), у яких фіксувалася динаміка розвитку просвітницько-педагогічних послуг, які надавало ІРМТ, у просвітницько-педагогічній діяльності ІРМТ у другій половині ХІХ - початку ХХ ст. можна виокремити три етапи: 60 - 70-і роки ХІХ століття, 80 - 90-і роки ХІХ століття, початок ХХ століття - 1917 рік.

Перший етап (60 - 70-і роки ХІХ століття) визначений як етап становлення просвітницько-педагогічної діяльності ІРМТ. Характерним на цьому етапі було відкриття на території України, що входила до складу Російської імперії, перших відділень ІРМТ: у Харкові (1864 р.) та Києві (1868 р.). На цьому етапі метою товариства було об'єднати вже створені музичні колективи та педагогічні кадри в цілісну й узгоджену систему, плекати нові виконавські кадри з метою подальшого розвитку просвітницько-педагогічної діяльності.

Нормативним документом, що регламентував діяльність товариства на цьому етапі був «Устав Императорскаго Русскаго музыкальнаго общества», у якому визначалася мета товариства: сприяння поширенню музичної освіти в Росії й розвитку всіх галузей музичного мистецтва. Популяризація музичного мистецтва здійснювалася шляхом підготовки виконавців гри на музичних інструментах, співаків, учителів музики, диригентів. Для реалізації проголошеної мети на першому етапі під патронатом товариства відкривалися музичні класи й недільні курси. Умови прийому до навчальних закладів при відділеннях ІРМТ, вимоги до якості знань охочих вступити на навчання, зміст навчальних програм тощо регламентували «Правила и условія поступленія в музыкальные классы в отд?ленія Императорскаго Русскаго Музыкальнаго общества и программы преподаваемыхъ въ музыкальныхъ классахъ предметовъ».

Аналіз програм музичних класів дав підстави свідчити, що учні цих навчальних закладів здобували змістовні теоретичні знання; опановували гру на різних музичних інструментах, мали сольну, ансамблеву та оркестрову виконавську практику; були ознайомлені з творами провідних європейських і російських композиторів як минулого, так і сучасності; володіли достатньою мірою вокально-хоровими навичками.

Недільні курси мали на меті просвітницько-педагогічну діяльність із представниками сільського населення та малозабезпеченими громадянами. Навчання в них було безкоштовним і спрямоване на підготовку співаків церковного хору й сільських учителів музики.

Окрім навчальних закладів (музичних класів та недільних курсів) Імператорське Російське музичне товариство ініціювало відкриття російських оперних театрів на територіях України, що входили до складу Російської Імперії (Київ, Харків, Одеса та інших), у репертуарі яких були поряд з творами західноєвропейських авторів - В. Моцарта, Дж. Россіні, Дж. Верді, Ж. Бізе, Д. Обера, Дж. Мейєрбера, Р. Вагнера та інших, важливе місце відводилося творам російських композиторів: М. Глінки, М. Римського-Корсакова, А. Рубінштейна, П. Чайковського та інших. Воднораз це сприяло всебічному розвитку просвітницько-педагогічної діяльності серед широких верств населення.

Для реалізації просвітницько-педагогічної діяльності серед широких верств населення відбулися перші спроби організації оркестрів і хорів. На цьому етапі просвітницько-педагогічна діяльність товариства обмежувалася малочисельними музичними ранками та концертами. Переважно звучали сольні номери, рідше - квартети та квінтети, септети тощо, програми концертів майже завжди складалися з одного відділення, у музичному репертуарі з великою перевагою домінували твори зарубіжних композиторів. Склад виконавців у концертних заходах був викладацький, рідше - мішаний (через низький рівень підготовки учнів).

Хибним на цьому етапі було: по-перше, нестача достатньої кількості викладачів-професіоналів для навчальних закладів, що призводило до залучення іноземних кадрів і гальмувало поширення просвітницько-педагогічної діяльності; по-друге, якість музичної освіти в роботі більшості класів знижувало те, що викладачі музичних дисциплін мали різну професійну освіту (починаючи від міських оркестрантів і закінчуючи випускниками російських та європейських консерваторій).

Другий етап (80 - 90-і роки ХІХ століття) схарактеризовано як етап активного розвитку просвітницько-педагогічної діяльності ІРМТ. В означених хронологічних межах відбувалася активна робота товариства по відкриттю нових відділень і музичних класів при них на територіях сучасної України: в Одесі (1884), Миколаєві (1892), Катеринославі (Дніпропетровську) (1898). Воднораз продовжували свою просвітницько-педагогічну діяльність уже відкриті відділення.

Проведений історико-педагогічний аналіз дав підстави визначити документи, затверджені Головною дирекцією товариства, які регламентували на цьому етапі просвітницько-педагогічну діяльність відділень ІРМТ, а саме: «Устав музыкальных училищ Императорскаго Русскаго музыкальнаго общества», «Условія пріема въ музыкальное училище отд?ленія Императорскаго Русскаго Музыкальнаго общества и программа преподавания научныхъ предметов», «Положеніе о регентском классе при Музыкальныхъ училищахъ Императорскаго Русскаго Музыкальнаго общества и ихъ музыкально-учебная программа».

Дослідженням установлено, що на цьому етапі ІРМТ організовувало нову структурну ланку - музичні училища. На відміну від музичних класів, тут учням пропонувалося здобути, окрім музичної, загальну освіту. Об'єднання двох напрямів навчання в одному закладі, сприяло концентрації уваги учнів і сприяло підвищенню рівня засвоєння знань. За навчальним планом вихованці училища вивчали гру на оркестрових (струнних, духових, ударних) інструментах, фортепіано та органі, співи, теорію та історію музики, а також сольфеджіо, теорію музики, хоровий спів, спільну гру. Таке змістове наповнення музичних дисциплін сприяло підвищенню якості освіти, кращому розумінню учнями музичного мистецтва, що підносило просвітницько-педагогічну діяльність товариства на новий рівень.

При музичних училищах відкривалися регентські класи, метою яких була освіта регентів, а також учителів класного й хорового співу та теорії музики. Випускники регентських класів ставали керівниками світських і церковних хорів. Це є показником того, що просвітницько-педагогічна діяльність товариства охоплювала всі сфери музичного мистецтва.

У процесі наукового пошуку на підставі вивчення звітної документації відділень ІРМТ установлено, що активно розвивався концертний напрям просвітницько-педагогічної діяльності товариства. Усі вихованці музичних училищ були у складі симфонічного оркестру, який обов'язково існував при кожному відділенні. Поряд із запровадженими формами просвітницько-педагогічної діяльності з'явилися нові: оперні вистави, учнівські змагання, учнівські вечори тощо. Рівень підготовки учнів музичних училищ давав можливість розширювати програму концертів до двох-трьох відділень, виконувати більш складні твори, що, безперечно, сприяло вдосконаленню рівня слухацької культури серед населення.

Дослідженням доведено, що в програмах музичних заходів товариства в хронологічних межах другого етапу значно збільшився відсоток творів російських композиторів (А. Рубінштейна, П. Чайковського, М. Мусоргського, О. Даргомижського, М. Римського-Корсакова та інших), до ознайомлення з якими в межах просвітницько-педагогічної діяльності товариства могли залучатися широкі верстви населення.

Серед негативних аспектів просвітницько-педагогічної діяльності на цьому етапі виокремлюємо таке: музична освіта в Російській імперії являла собою різнорівневу систему навчальних закладів, відкриття нових відділень потребувало додаткового фінансування, що спонукало керівників товариства при виборі абітурієнтів надавати перевагу більш заможним; концертна діяльність товариства серед широких верств населення розвивалась у великих містах, де функціонували відділення, мешканці сільських населених пунктів залишалися поза увагою просвітників.

Третій етап (початок ХХ століття - 1917 рік) представлено як етап подальшої реорганізації навчальних закладів, перегляду змісту і форм просвітницько-педагогічної діяльності ІРМТ. Його характерними ознаками були: різке скорочення кількості музичних заходів відділень, через військово-політичні події в країні на початку ХХ століття з одного боку, та прагнення до підвищення рівня музичної освіти широких верств населення, що сприяло відкриттю перших в Україні консерваторій у Києві (1913), Одесі (1913), Харкові (1917) - із іншого боку. Окрім консерваторій, під патронатом ІРМТ продовжували відкриватися музичні класи (Житомир, Ялта, Сімферополь) та музичні училища (Полтава, Херсон), що сприяло поширенню просвітницько-педагогічної діяльності в нових регіонах.

Керівництво просвітницько-педагогічною діяльністю здійснювалося такими документами: «Устав консерваторий Императорского Русского музыкального общества» та «Положенія по Санктпетербургской Консерваторіи Императорскаго Русскаго Музыкальнаго общества». У цих документах консерваторія визначається як вища музично-навчальна установа, що мала на меті підготовку оркестрових виконавців, віртуозів на музичних інструментах, концертних співаків, драматичних та оперних артистів, капельмейстерів і вчителів музики, що, безперечно, розширювало коло можливостей просвітницько-педагогічної діяльності товариства.

Консерваторії, як і музичні училища, надавали загальну освіту в тому ж обсязі, однак зміст музичних дисциплін суттєво збільшувався. Консерваторії готували віртуозних виконавців на різних музичних інструментах, здатних, окрім роботи в оркестрах і хорах, до сольної кар'єри музикантів, а також композиторів, теоретиків та оперних співаків. Чимало випускників консерваторій залишалося в них після закінчення навчання, стаючи викладачами, а також були засновниками нових відділень ІРМТ.

У хронологічних межах третього етапу невелика кількість вихованців навчальних закладів при відділеннях ІРМТ не давала можливості проводити такої кількості музичних заходів на рік, як на попередньому етапі. Сольні та камерні концерти поступилися місцем симфонічним зібранням, у яких брали участь як вихованці, так і викладачі навчальних закладів, що давало можливість частково підтримувати музичне життя міст.

Особливе значення на цьому етапі відіграла просвітницько-педагогічна діяльність у дрібних містах і селищах, що реалізовувалася завдяки гастролям симфонічних оркестрів деяких відділень улітку (зокрема Полтавського музичного училища).

На цьому етапі хибним було те, що закладаючи фундамент на майбутнє, нові навчальні заклади не забезпечували масової музичної освіти. Просвітницько-педагогічна діяльність товариства серед широких верств населення значно скоротилася.

У другому розділі дисертаційної роботи «Практичні аспекти просвітницько-педагогічної діяльності Імператорського Російського музичного товариства в Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)» класифіковано й проаналізовано форми просвітницько-педагогічної діяльності ІРМТ в Україні досліджуваного періоду, узагальнено творчий внесок керівників окремих відділень в її розвиток; запропоновано шляхи творчого використання досвіду просвітницько-педагогічної діяльності ІРМТ у сучасній системі освіти.

Посилаючись на роботи Є. Куришева, О. Кононової, Т. Лаврищевої та інших учених, запропоновано авторську класифікацію форм просвітницько-педагогічної діяльності ІРМТ, критерієм якої обрано виконавський склад (викладацькі, учнівські, змішані та варіативні). Вибір форм просвітницько-педагогічної діяльності відділень ІРМТ у різних містах України на всіх етапах просвітницько-педагогічної діяльності обумовлювався різними факторами: метою й завданням того чи іншого виду діяльності, підготовленістю виконавського складу та слухацької аудиторії, і врешті-решт - особистими вподобаннями керівника відділення.

На першому етапі просвітницько-педагогічної діяльності ІРМТ (60 -70-і роки ХІХ ст.) найбільш поширеними були камерні та квартетні зібрання (викладацькі форми), що було зумовлено низьким рівнем підготовки учнів, які брали участь лише у змішаних формах (симфонічних зібраннях). Програми концертних зібрань складала невелика кількість музичних творів.

На другому етапі просвітницько-педагогічної діяльності ІРМТ (80 - 90-і роки ХІХ ст.) поряд із зазначеними стали розвиватись учнівські форми (змагання, вечори, прилюдні іспити); завдяки відкриттю при музичних училищах хорових курсів, стали поширюватися хорові вистави (мішана форма). Зміст концертних програм ускладнився порівняно з першим етапом, концерт міг складатися з 2-3 відділень, що були контрастними за характером, а це було показником високого рівня підготовки учнів.

На третьому етапі просвітницько-педагогічної діяльності ІРМТ (початок ХХ ст. - 1917 рік) відбулося вдосконалення майже всіх форм організації просвітницько-педагогічної діяльності: ускладнилися програми та збільшилися за кількісними показниками музичні зібрання; якщо на перших двох етапах склад виконавців значною мірою доповнювався професійними виконавцями, то на третьому етапі - концерти організовувалися лише силами учнів і викладачів навчальних закладів. Аналіз мети, змісту, кількісного та якісного складу учасників і слухачів кожної з перелічених форм дав підстави дійти висновків про ефективність і доцільність їх запровадження за сучасних умов.

На підставі вивчення життєвого й творчого шляху керівників Київського, Харківського, Одеського, Полтавського та інших відділень ІРМТ досліджуваного періоду зроблено узагальнення про значення їх внеску в просвітницько-педагогічну діяльність ІРМТ. Керівники відділень товариства І. Слатін, Д. Ахшарумов, Я. Дюмін, В. Пухальський, Д. Климов, В. Малишевський та інші, виявили себе талановитими організаторами й управителями, високоосвіченими професіоналами, педагогами, відданими своїй справі. Їхня діяльність є взірцем професійного ставлення до освітнього та просвітницького напрямів педагогічної діяльності відділень ІРМТ.

У процесі науково-дослідної роботи запропоновано такі шляхи творчого використання досвіду відділень ІРМТ за сучасних умов: популяризація вітчизняної музики; виховання духовної культури молоді на кращих взірцях світового мистецтва; ознайомлення молоді з життєвим досвідом і творчим шляхом провідних діячів культури й мистецтва; активізація меценатства; упровадження предметів, що викладалися в навчальних закладах при товаристві, у сучасну систему музичної освіти. Запропоновані напрями просвітницько-педагогічної діяльності в історичному процесі розвитку музичної освіти підтвердили свою ефективність і доцільність упровадження, саме тому вони відображені в розробленому спецкурсі «Музична освіта в Україні». До прогностичних тенденцій подальшого розвитку вдосконалення загальнокультурної та спеціальної музичної підготовки молоді віднесено: комунікативну, що передбачає міжнародний обмін досвідом організації та проведення просвітницько-педагогічної діяльності в галузі музичного мистецтва; просвітницьку, що спрямована на роботу з широкими верствами населення, особливо школярами та юнацтвом, на рівні державної політики, із залученням ЗМІ; системну, що передбачає спадкоємність структурних ланок професійної музичної освіти (музичні школи, музичні училища, консерваторії), а також їх співпраця з загальноосвітніми установами та ВНЗ; конструктивно-змістову - внесення до змісту навчальних планів в установах, що надають музичну освіту, нових предметів (Закон Божий або альтернативний йому спецкурс тощо).

Систематизація теоретичних питань та узагальнення практичного досвіду просвітницько-педагогічної діяльності ІРМТ (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) дає підставу для таких висновків:

1. У процесі дослідження встановлено, що ІРМТ у містах України, що входили до складу Російської імперії в означених хронологічних межах (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.), здійснювало керівництво, планування, забезпечення та облік просвітницько-педагогічної діяльності відділень ІРМТ, яка, у свою чергу, була спрямована на пропаганду європейської та російської класичної музики серед широких верств населення завдяки відкриттю професійних музичних навчальних закладів і здійсненню широкомасштабної концертної діяльності за участі їх викладачів і вихованців, а також провідних діячів музичного мистецтва того часу.

2. Передумовами відкриття відділень ІРМТ в України слугували: вигідне географічне розташування та стратегічне значення окремих населених пунктів; збільшення населення й розвиток міст засобами соціально-економічних реформ, побудова нових швидкісних шляхів транспортного сполучення між периферійними районами й центральною частиною імперії; структурні зміни в системі освіти, відповідно до шкільної реформи; загальний інтерес населення до музичної культури, що відобразився у виникненні товариств, гуртків, зібрань, пожвавлення концертного життя; розвиток нотодрукування та фінансові вливання в розвиток музичного мистецтва з боку уряду та окремих приватних осіб. Зазначені передумови сприяли заснуванню великих і менш значних культурно-просвітницьких центрів, де упродовж другої половини ХІХ - початку ХХ століття було відкрито відділення ІРМТ.

3. Керуючись такими критеріями, як суспільно-політичні й культурні умови розвитку країни, зміст і форми просвітницько-педагогічної діяльності ІРМТ, нормативні документи (статути), у яких фіксувалася динаміка розвитку просвітницько-педагогічних послуг, що надавалися ІРМТ, у просвітницько-педагогічній діяльності ІРМТ у другій половині ХІХ - початку ХХ ст. виокремлено три етапи: 60 - 70-і роки ХІХ століття - етап становлення просвітницько-педагогічної діяльності, обумовлений заснуванням перших відділень ІРМТ в Україні, характеризується відкриттям музичних класів при відділеннях ІРМТ, організацією малочисельних концертів; 80 - 90-і роки ХІХ століття - етап активного розвитку просвітницько-педагогічної діяльності при відділеннях ІРМТ, характеризується відкриттям нових музичних класів й училищ; розширенням змісту освіти, збагаченням форм просвітницько-педагогічної діяльності товариства; початок ХХ століття - 1917 рік - етап подальшої реорганізації навчальних закладів, перегляду змісту і форм просвітницько-педагогічної діяльності ІРМ, обумовлений скороченням кількості просвітницько-педагогічних заходів серед широких верств населення - із одного боку, відкриттям перших в Україні консерваторій - з другого.

4. Під час аналізу змісту навчальних програм з'ясовано, що просвітницько-педагогічна діяльність ІРМТ відповідала вимогам суспільства в удосконаленні системи музичної освіти; кількісні та якісні зміни у складі викладачів і студентів навчальних закладів при відділеннях товариства є показником посилення інтересу громадськості до музичного мистецтва, а зміст музичних заходів - вдосконалення слухацької культури населення. Це, окрім того, доводить значущість просвітницько-педагогічної роботи ІРМТ й актуальність трансформації його досвіду за сучасних умов.

5. У процесі науково-дослідної роботи запропонована авторська класифікація форм просвітницько-педагогічної діяльності ІРМТ (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) за виконавським складом: викладацькі (камерні зібрання, квартетні зібрання); учнівські (учнівські вечори, учнівські змагання, прилюдні іспити); змішані (симфонічні зібрання, концерти, хорові вистави) та варіативні (музичні зібрання, ранки, вечори, акти).

6. Доведена доцільність використання досвіду просвітницько-педагогічної діяльності ІРМТ у таких напрямах: популяризація вітчизняної музики; виховання духовної культури молоді на кращих взірцях світового мистецтва; ознайомлення молоді з життєвим досвідом і творчим шляхом провідних діячів культури й мистецтва; активізація меценатства; упровадження предметів, що викладалися в навчальних закладах при ІРМТ, в сучасну систему музичної освіти. Подальшого розвитку набули такі напрями: залучення ЗМІ до пропаганди якісного музичного мистецтва, розважально-просвітницькі заходи - лотереї, бали тощо.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів обраної наукової проблеми. Подальшої розробки потребують питання організації самостійної та науково-дослідної роботи студентів Імператорського Російського музичного товариства.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Барабаш І. В. Історія відкриття відділу Імператорського Російського музичного товариства в Харкові / І. В. Барабаш // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи : зб. наук. праць / Харк. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди. - Х., 2007. - № 27. - С. 20-24.

2. Барабаш І. В. Форми педагогічно-просвітницької діяльності Харківського відділення Імператорського Російського музичного товариства / І. В. Барабаш // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи : зб. наук. праць / Харк. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди. - Х., 2008. - № 29. - С. 17-22.

3. Барабаш І. В. Передумови створення відділень Імператорського Російського музичного товариства на Україні / І. В. Барабаш // Педагогічні науки : зб. наук. праць. - Сумський держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка. - Суми, 2009. - Частина 2. - С. 3-9.

4. Барабаш І. В. Творче використання досвіду просвітницько-педагогічної діяльності Імператорського Російського музичного товариства в сучасних умовах / І. В. Барабаш // Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Т. 123. Вип. 110. Педагогіка. - Миколаїв, 2010. - С. 155-159.

5. Барабаш І. В. Етапи становлення просвітницько-педагогічної діяльності Імператорського Російського музичного товариства / І. В. Барабаш // Імідж сучасного педагога. - Полтава, 2010. - С. 77-79.

6. Барабаш І. В. Внесок керівників Імператорського Російського музичного товариства у розвиток просвітницько-педагогічної діяльності його відділень в Україні / І. В. Барабаш // Електронне наукове фахове видання «Народна освіта». - 2009. - Вип. 2 (8). - Режим доступу :

7. Барабаш І. В. Історія відкриття відділу Імператорського Російського музичного товариства в Харкові / І. В. Барабаш // матеріали ІV науково-практичної конференції молодих учених [“Методологія сучасних наукових досліджень”] (Харків, 2007 р.) / М-во освіти і науки України, Харк. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди. - Х. : Харк. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, 2007. - С. 7.

8. Барабаш І. В. Форми просвітницько-педагогічної діяльності Харківського відділення Імператорського Російського музичного товариства / І. В. Барабаш // матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції [“Харків у контексті світової музичної культури: події та люди”], (Харків, 3-4 квітня 2008 р.) / М-во культури і туризму України, Харківська державна академія культури, Академія мистецтв України, Інститут культурології. - Х. : Харківська державна академія культури, 2008. - С. 16-18.

9. Барабаш І. В. Внесок викладачів відділень ІРМТ в розвиток педагогічно-просвітницької діяльності в сфері музичного мистецтва / І. В. Барабаш // материалы международной научно-практической конференции [“Современные проблемы и пути их решения науке, транспорте, производстве и образовании '2008”], (Одесса, 2008 г.) / Научно-исследовательский проектно-конструкторский институт морского флота Украины, Одесский национальный морской университет, Морской учебно-консультационный центр «MarinЕCC». - Одесса, 2008. - Т. 22. -- С. 73-75.

10. Барабаш І. В. Передумови створення відділень Імператорського Російського музичного товариства на Україні / І. В. Барабаш // матеріали V науково-практичної конференції молодих учених [“Методологія сучасних наукових досліджень”], (Харків, 2008) / М-во освіти і науки України, Харк. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди. - Х. : Харк. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, 2008. - С. 13-14.

11. Barabash I. V. Imperial Russian Music Society Teachers contribution to development of enlightenment and pedagogic activity in Ukraine / І. V. Barabash // матеріали V міжнародної науково-практичної конференції [«Kluczowe aspekty naukowej dziaіalnoњci - 2009»], (Przemyњl, 2009) / Przemyњl, 2009. - С. 94-95.

12. Барабаш І. В. Розвиток професійної музичної освіти на Україні в рамках діяльності Імператорського Російського музичного товариства (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) // І. В. Барабаш // матеріали V міжнародної науково-практичної конференції [«Aktuбlnн vymoћenosti vмdy - 2009»], (Praha, 2009) / Praha, 2009. - С. 73-76.

АНОТАЦІЇ

Авескулова І. В. Просвітницько-педагогічна діяльність в Україні Імператорського Російського музичного товариства (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харків, 2010.

У дисертації розкрито теоретичні питання й узагальнено форми просвітницько-педагогічної діяльності Імператорського Російського музичного товариства в Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.), проаналізовано ступінь наукової розробки досліджуваної теми, визначено передумови відкриття відділень Імператорського Російського музичного товариства в містах України (історико-географічні, соціально-економічні, освітні, культурні, просвітницькі). Науково обґрунтовано етапи та зміст просвітницько-педагогічної діяльності товариства: перший - 60-70-і роки ХІХ ст., другий - 80-90 роки ХІХ ст., третій - початок ХІХ ст. - 1917 рік. Класифіковано та схарактеризовано форми просвітницько-педагогічної діяльності товариства за суб'єктами діяльності (учнівські, викладацькі, мішані, варіативні). Окреслено перспективні шляхи творчого використання досвіду діяльності ІРМТ (популяризація вітчизняної музики, виховання духовної культури молоді на кращих взірцях світового мистецтва, ознайомлення молоді з життєвим досвідом і творчим шляхом провідних діячів культури й мистецтва, активізація меценатства, упровадження предметів, що викладалися в навчальних закладах при ІРМТ, у сучасну систему музичної освіти). Розроблено спецкурс «Музична освіта в Україні».

Ключові слова: просвітницько-педагогічна діяльність, Імператорське Російське музичне товариство, форми та зміст просвітницько-педагогічної діяльності, музичні класи, музичні училища, консерваторії, Україна.

Авескулова Ирина Викторовна. Просветительско-педагогическая деятельность в Украине Императорского Русского музыкального общества (вторая половина ХІХ - начало ХХ века). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. -Харьковский национальный педагогический университет имени Г. С. Сковороды, Харьков, 2010.

Целесообразность обращения к историко-педагогическому наследию для совершенствования национальной системы образования побуждает ученых современности к детальному изучению опыта их предшественников. В эпоху государственного и духовного становления Украины особое внимание уделяется научным работам в сфере музыкального образования, одной из значительных и научно интересных тем для исследования является деятельность Императорского Русского музыкального общества (ИРМО). Несмотря на её актуальность, некоторые аспекты остались без внимания ученых - доработки и систематизации требуют следующие вопросы: предпосылки открытия отделений общества в городах Украины, которые входили в состав Российской империи во второй половине ХІХ - начале ХХ века; этапы просветительско-педагогической деятельности, ее содержание и формы организации; пути дальнейшего творческого применения опыта отделений общества.

В ходе исследования выделены следующие факторы, которые повлияли на открытие отделений общества в городах Украины (Харьков, Киев, Одесса, Полтава, Днепропетровск, Херсон, Николаев и других): историко-географические - каждый из перечисленных городов выполнял функцию оборонительной крепости или порта, что способствовало дополнительному субсидированию со стороны государства, возникновению в данных населенных пунктах значительного слоя интеллигенции, стремящейся к просвещению и способной поддержать начинания в сфере искусства и образования; социально-экономические - реформы, проведенные правительством на протяжении ХІХ века, способствовали развитию экономики, увеличению численности населения и формированию крупных культурных центров; образовательные - в ходе реформ была сформирована система учебных заведений, в которых все большее значение занимали предметы эстетического направления; культурные - в городах Украины в ХІХ оживилась концертная деятельность, были построены новые театры, желающие заниматься музыкой организовывали кружки, общества, собрания; просветительские - развитие нотопечатания в Российской империи сделало лучшие произведения европейских и отечественных композиторов доступными широким массам населения, более существенной стала материальная поддержка отдельных меценатов в области музыкального искусства.

...