Формування музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музики в процесі фахової підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Формування музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музики в процесі фахової підготовки

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Горбенко Олена Борисівна

Кіровоград - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Растригіна Алла Миколаївна, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка,

завідувач кафедри вокально-хорових дисциплін і методики музичного виховання.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук,

старший науковий співробітник

Отич Олена Миколаївна,

Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України,

завідувач відділом педагогічної естетики та етики;

кандидат педагогічних наук

Паньків Людмила Іванівна,

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова,

доцент кафедри фортепіанного виконавства і

музичної культури.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Актуальність дослідження. Кардинальні зміни, що відбуваються в суспільно-економічній сфері нашої держави на сучасному етапі, входження України в світовий освітній простір детермінує інноваційні процеси в сфері освіти, переорієнтацію процесу професійно-педагогічної підготовки на європейські стандарти.

У зв'язку з цим посилюються вимоги не тільки до професійного зростання вчителя, а й до його особистісних якостей, що виявляються в здатності орієнтуватися в розмаїтті протиріч сучасного світу, бути готовим до перманентних змін, самостійно набувати компетенцій згідно з обраним фахом, визначати особистісні способи творчої самореалізації, саморозвитку, самоосвіти й самоствердження в професійній кар'єрі й життєдіяльності.

Відповідно до запитів сучасного суспільства значно зростають вимоги до особистості вчителя мистецьких дисциплін, його здатності використовувати набутий професійний досвід у самостійній практичній художньо-творчій діяльності згідно з універсальними загальнолюдськими художньо-естетичними цінностями та світоглядними позиціями, набувати вмінь володіти засобами пізнання себе та навколишнього світу.

Концепція науково-мистецької парадигми спрямована на виховання в особистості ціннісного ставлення до дійсності загалом та мистецтва зокрема, розвиток художньої свідомості й компетентності, здатності до самореалізації, потреби в духовному самовдосконаленні в процесі сприймання та інтерпретації мистецьких творів і практичної художньої діяльності (Л. Масол).

Це положення значно актуалізує проблему фахової підготовки майбутніх учителів музики, які засобами музично-виконавської діяльності впливають на внутрішній світ учнів, розвивають їхні особистісні якості, виявляють творчі здібності, стимулюють потребу в духовному самовдосконаленні.

Аналіз стану музично-виконавської підготовки майбутніх фахівців уможливив виявити ряд суперечностей, які мають місце в процесі професійного становлення майбутніх учителів музики, а саме:

- між сучасними вимогами до музично-виконавської підготовки майбутніх фахівців, котрі мають прагнути до творчого самостійного пошуку, самореалізації й самовираження, та традиційним змістом навчання, що спрямований на надання певної сукупності знань та вмінь;

- між рівнем сформованості музично-виконавської компетентності що необхідний для успішного здійснення музично-виконавської діяльності та її наявним рівнем музично-виконавської підготовки майбутнього вчителя музики;

- між необхідністю застосування новітніх технологій в процесі музично-виконавської підготовки майбутнього вчителя музики та превалювання традиційних форм та методів навчання, що не відповідають вимогам сьогодення.

Успішність розв'язання цих питань залежить від сформованості музично-виконавської компетентності, яка в складній інтегративній структурі професійно-педагогічної діяльності вчителя музики є ключовою.

Проблеми компетентнісного підходу до професійної підготовки майбутніх учителів та викладачів різних фахів висвітлюється в наукових працях В. Безпалька, І. Беха, Н. Бібік, В. Бондаря, Л. Буєвої, Б. Гершунського, О. Дубасенюк, І. Єрмакова І. Зимньої, І. Зязюна, О. Кононко, Н. Кузьміної, І. Лернера, А. Маркової, Л. Мітіної, М. Михайліченка, Н. Ничкало, І. Підласого, О. Пометун, В. Радула, О. Савченко, Г. Селевка, В. Семиченко, С. Сисоєвої, В. Сластьоніна, Г. Сухобської, Г. Тарасенко, Л. Хоружої, А. Хуторського, С. Шишова, В. Ядова.

У сфері середньої та вищої мистецької освіти вдосконаленню процесу професійної підготовки вчителя присвячені праці Л. Арчажнікової, А. Болгарського, О. Дем'янчука, В. Дряпіки, А. Душного, І. Кевішаса, Л. Коваль, А. Козир, Л. Масол, О. Михайличенко, О. Олексюк, О. Отич, Г. Падалки, Л. Паньків, Л. Рапацької, А. Растригіної, О. Ростовського, О. Рудницької, О. Сухомлинської, Г. Ципіна, Г. Щербакової, О. Щолокової; праці з методики музичного виховання Ю. Алієва, О. Апраксіної, Т. Беркман, С. Гінзбург, Н. Гродзенської, Н. Єгіної, В. Шацької.

Проблеми музичного виконавства розкриваються в ґрунтовних працях відомих філософів і психологів: В. Басіна, М. Бахтіна, Л. Виготського, М. Кагана, І. Кона, О. Леонтьєва, В. Мазепи, С. Рубінштейна; музикознавців: Б. Асаф'єва, Л. Баренбойма, А. Готсдінера, Г. Гофмана, Є. Гуренко, Н. Корихалової, О. Костюка, Б. Мазеля, К. Мартінсена, М. Медушевського, В. Назайкінського; педагогів: Л. Ауера, Г. Нейгауза, С. Смоленського, Б. Яворського.

Актуальні питання професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва, зокрема інструментально-виконавської, висвітлюються в наукових дослідженнях Л. Гусейнової, А. Зайцевої, Н. Згурської, В. Крицького, М. Михаськової, Т. Пляченко, Г. Саїк, О. Щербініної, Т. Юник; вокально-виконавської - Л. Дерев'янко, Н. Швець, І. Шевченко, Ю. Юцевича; диригентсько-хорової - А. Авдієвського, А. Болгарського, А. Козир, П. Ніколаєнко.

Утім, проблема формування музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музики в процесі фахової підготовки ще не отримала достатнього теоретичного і практичного обґрунтування й не стала предметом окремого наукового дослідження, хоча для її конструктивного розв'язання в сучасній освітній парадигмі вже склалися необхідні передумови й набутий певний досвід щодо теоретичного та практичного осмислення сутності, виявлення змісту, трактування основних понятійних дефініцій.

Вивчення стану сформованості музично-виконавської компетентності в освітній мистецькій практиці дає змогу констатувати, що ця проблема актуалізується як структурний компонент загальної освітньої парадигми, основною метою якої є формування в майбутнього фахівця здатності до самостійного проектування й творчого розв'язання професійних завдань у нових умовах сьогодення.

Стратегії розвитку мистецької освіти спрямовуються на проектування її змісту на засадах інтегративних моделей (предметної, міжпредметної, міжгалузевої), на розробку й упровадження новітніх особистісно зорієнтованих педагогічних технологій, що ґрунтуються на діалогічній взаємодії, творчому пошуку й визначенні перспективних цілей.

З огляду на це, компетентнісний підхід до музично-виконавської підготовки майбутніх учителів музики має ґрунтуватися на впровадженні інтеграційних зв'язків між фаховими дисциплінами, у яких предметна галузь співвідноситься з різновидами музично-виконавської діяльності й має на меті вдосконалення художнього мислення, творчого потенціалу на засадах самостійного пошуку, спрямованого на творче самовираження майбутніх фахівців.

Отже, актуалізується питання щодо визначення педагогічних умов, форм, методів, що забезпечує ефективність процесу формування музично-виконавської компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва.

Актуальність проблеми, її недостатня теоретична та практична розробленість в контексті науково-мистецької парадигми та вимог вищої мистецької освіти до професійної підготовки фахівців-музикантів зумовили вибір теми нашого дослідження: “Формування музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музики в процесі фахової підготовки”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до наукової програми кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка “Організаційно-педагогічні умови соціально-професійної підготовки вчительських кадрів” на замовлення Міністерства освіти і науки України (державний реєстраційний номер 0104U003704). Тему дисертації затверджено Вченою радою Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (протокол № 6 від 29.12.2008 р.) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 1 від 24.02.2009 р.).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці ефективності визначених педагогічних умов та комплексно-інтегративної технології формування музично-виконавської компетентності майбутніх учителів музики в процесі фахової підготовки.

Для досягнення мети визначено такі завдання:

1) проаналізувати сучасний стан досліджуваної проблеми й визначити зміст ключових понять;

2) розкрити сутність і структуру поняття “музично-виконавська компетентність майбутнього вчителя музики”;

3) визначити критерії та рівні сформованості музично-виконавської компетентності в майбутніх учителів музики;

4) експериментально перевірити організаційно-педагогічну систему формування музично-виконавської компетентності майбутніх учителів музики.

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови формування музично-виконавської компетентності майбутніх учителів музики.

Для досягнення мети й розв'язання визначених завдань використано комплекс загальнонаукових методів дослідження:

- теоретичні: вивчення, системно-структурний (класифікація й систематизація), теоретичний аналіз психолого-педагогічної, мистецтвознавчої, методичної літератури з проблеми дослідження; систематизація, узагальнення теорій та концепцій щодо трактування сутності досліджуваного феномена; схематизація компонентної структури музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музики; аналіз сучасної практики та нормативної документації вищих навчальних закладів щодо вдосконалення форм і методів професійної підготовки майбутніх учителів; узагальнення передового педагогічного досвіду; аналіз, систематизація й узагальнення теоретичних та експериментальних даних; моделювання музично-виконавської компетентності вчителя музики, прогнозування можливих форм її реалізації. Це уможливило визначити стан розробленості проблеми дослідження, обґрунтувати концептуальні положення формування музично-виконавської компетентності майбутніх учителів музики та скласти програму подальшої дослідної роботи.

- емпіричні: педагогічне спостереження за студентами в процесі фахової підготовки та педагогічної практики, анкетування, тестування, опитування (усне та письмове), інтерв'ювання, бесіди з майбутніми фахівцями та викладачами фахових дисциплін, а також з учителями загальноосвітніх шкіл під час проходження студентами педагогічної практики; самооцінка, експертна оцінка, моделювання, що дало змогу з'ясувати наявний стан досліджуваної проблеми; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний);

- методи математично-статистичної обробки результатів дослідження уможливили в процесі констатувального експерименту більш точно й достовірно діагностувати рівні сформованості музично-виконавської компетентності майбутніх учителів музики та їхню диференціацію, виявити недоліки в організації музично-виконавської підготовки студентів та визначити ефективні способи їхнього усунення. У процесі формувального експерименту це дало змогу експериментально обробити й узагальнити експериментальні дані, перевірити розроблену технологію формування музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музики, довести її ефективність і підтвердити вірогідність отриманих результатів.

Експериментальною базою дослідження стали: Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Херсонський державний університет, Кримський гуманітарний університет.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалось у три етапи упродовж 2006-2010 років.

На першому етапі (2006-2007 рр.) опрацьовувалася та вивчалася філософська, психолого-педагогічна, соціологічна, мистецтвознавча та методична література з проблеми дослідження; обґрунтовано вихідні позиції, визначено методологічні й теоретичні основи дослідження, його мета, об'єкт, предмет, окреслено основні завдання дослідної роботи, обґрунтовано гіпотезу, розроблено програму констатувального експерименту.

На другому етапі (2007-2008 рр.) проведено констатувальний експеримент, здійснено збір і опрацювання анкетних даних; визначено критерії та рівні сформованості музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музики; розроблено й теоретично обґрунтовано організаційно-педагогічну систему експериментальної роботи, що містить педагогічні умови, форми та методи формування музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музики у процесі фахової підготовки; вивчено й проаналізовано найбільш ефективні технології, методики та можливості їхнього застосування в процесі формування музично-виконавської компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва.

На третьому етапі (2008-2010 рр.) організовано та проведено формувальний експеримент для перевірки ефективності застосованої методики в процесі формування музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музики; здійснено апробацію розробленої організаційно-педагогічної системи з формування музично-виконавської компетентності майбутніх учителів музики; узагальнено, систематизовано та перевірено результати дослідної роботи та сформульовано загальні висновки.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: визначено сутність поняття “музично-виконавська компетентність учителя музики”, окреслено його структурні компоненти й доведено, що художньо-інтерпретаційні вміння є системоутворювальним фактором, формування яких забезпечує й визначає сформованість музично-виконавської компетентності майбутніх фахівців; визначено систему критеріїв та показників сформованості музично-виконавської компетентності в майбутніх учителів музики; розроблено діагностику окреслених рівнів музично-виконавської компетентності; обґрунтовано педагогічні умови ефективності формування музично-виконавської компетентності; запропонована комплексно-інтеграційна технологія навчання; впроваджена організаційно-педагогічна система формування музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музики в процесі фахової підготовки, що стала основою вдосконалення змісту музично-виконавської підготовки майбутніх фахівців; подальшого розвитку й застосування набули ефективні нетрадиційні форми й методи формування музично-виконавської компетентності майбутніх учителів музики в умовах фахової підготовки.

Обґрунтованість і достовірність здобутих результатів забезпечувалася методологічною обґрунтованістю вихідних позицій дослідження; аналізом сучасних наукових праць з філософії, психології, педагогіки, музикознавства, методики викладання фахових дисциплін; використанням комплексу взаємодоповнювальних дослідницьких методів, адекватних предмету, меті й поставленим завданням; кількісним та якісним аналізом отриманих експериментальних даних дослідження, що свідчили про ефективність впровадження організаційно-педагогічної системи в навчальний процес; позитивними результатами апробації основних положень дослідження та впровадження в практику роботи ВНЗ.

Наукове значення дисертації полягає в актуалізації важливої для сучасної музично-педагогічної освіти проблеми, результати дослідження якої дозволили автору запропонувати якісно новий підхід до музично-виконавської підготовки студентів музичного відділення, впровадити у навчальний процес мистецьких факультетів організаційно-педагогічну систему, котра, як свідчать експериментальні дані, дійсно забезпечує вагоме підвищення рівня сформованості музично-виконавської компетентності як необхідної умови ефективної професійної діяльності сучасного педагога-музиканта.

Практичне значення результатів дослідження полягає у створенні й апробації науково обґрунтованої організаційно-педагогічної системи формування музично-виконавської компетентності майбутніх учителів музики; впровадженні авторського спецкурсу “Основи музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музики”; розробці методичних рекомендацій, що можуть бути використані викладачами освітянських закладів у процесі формування музично-виконавської компетентності майбутніх фахівців. Матеріали дослідження можуть мати практичне застосування в діяльності викладачів фахових дисциплін мистецького напрямку, розробці спецкурсів, навчальних програм, написанні навчально-методичних посібників, проведенні досліджень з актуальних проблем мистецької освіти. компетентність вчитель музичний педагогічний

Особистий внесок автора полягає в тому, що у співавторстві з Т.Б. Стратан підготовлено й опубліковано навчально-методичний посібник “Мистецтво вчителя музики”, частина змісту якого належить здобувачці, а саме: розділ VII, у якому розкриваються способи формування музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музики в процесі фахової підготовки; у співавторстві з Т.Б. Стратан написана стаття “Формування художнього сприйняття майбутніх учителів мистецьких дисциплін засобами взаємодії мистецтв”, у якій розкривається сутність і доцільність використання методу художніх аналогій в процесі індивідуальних та групових занять.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні теоретичні положення, висновки, методичні рекомендації та результати дослідження оприлюднено на: засіданнях кафедр музично-теоретичних та інструментальних дисциплін, вокально-хорових дисциплін та методики музичного виховання, теоретико-методологічних семінарах кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка; звітних наукових конференціях викладачів Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (Кіровоград, 2008, 2009); всеукраїнській науково-практичній конференції (Дрогобич, 2008); міжнародних науково-практичних конференціях (Київ, 2007; Луганськ, 2009); І міжнародному форумі (Одеса-Ізраїль, 2010).

Результати наукового дослідження впроваджувались у навчальний процес на кафедрах музично-теоретичних та інструментальних дисциплін, вокально-хорових дисциплін та методики музичного виховання мистецького факультету Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 89-а від 02.07. 2010 року), на кафедрі педагогіки і управління навчальними закладами республіканського вищого навчального закладу Кримського гуманітарного університету (довідка № 69 від 06.09.2010 року), на кафедрі вокалу та хорових дисциплін факультету культури і мистецтв Херсонського державного університету (довідка № 12 - 12 / 949 від 07.07. 2010 року).

Публікації. Результати дослідження висвітлено в 12 друкованих працях, з них - 10 одноосібних. 8 статей опубліковано в провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України та 1 - в матеріалах науково-практичної конференції. Окремими виданнями вийшли: програма спецкурсу “Основи музично-виконавської компетентності майбутніх учителів музики”, методичні рекомендації “Формування музично-виконавської компетентності майбутніх учителів музики”, навчально-методичний посібник “Мистецтво вчителя музики” (у співавторстві).

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел та 6 додатків на 88 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 301 сторінку, з них 190 сторінок основного тексту. Робота містить 17 таблиць, 16 рисунків. Список використаних джерел налічує 265 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦЇЇ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено науковий апарат, окреслено методологічні й теоретичні основи роботи, охарактеризовано методи й етапи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне й практичне значення дослідження, подано відомості про апробацію й упровадження результатів дослідження та публікації.

У першому розділі - “Теоретичні основи дослідження проблеми формування музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музики” - визначається сутність і зміст основних категорій: “компетентність”, “компетенція”, “професійна компетентність”, “музично-виконавська компетентність”.

На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічних праць вітчизняних та зарубіжних учених (І. Бех, В. Бондар, Т. Браже, А. Вербицький, В. Дьомін, І. Єрмаков, Е. Зеєр, І. Зязюн, О. Кононко, В. Краєвський, Н. Ничкало, Є. Павлютенков, Дж. Равен, В. Радул, С. Русова, О.Савченко, В. Семиченко, В. Сластьонін, Л. Хоружа, А. Хуторський, В. Ядов) виявлено, що поняття “компетентність” розглядається в науковій літературі як інтегрована особистісна якість, що ґрунтується на знаннях і досвіді, вмінні самостійно та ефективно розв'язувати проблеми, критично мислити, аналізувати й адекватно оцінювати інформацію та навколишню реальність, виявляти індивідуальний стиль діяльності й мати певний творчий потенціал саморозвитку.

Педагогічні погляди на основоположне значення музично-виконавської діяльності в професійній підготовці майбутнього вчителя музики, аналіз наукової та методичної літератури (Л. Масол, О. Олексюк, Г. Падалка, О. Щолокова) дало змогу визначити професійну компетентність майбутнього вчителя музики як системну, інтегровану якість, як здатність усвідомлювати художньо-образний зміст музичних творів у контексті навколишньої дійсності, засвоювати й розуміти основні закономірності, жанрово-стильові особливості, володіти засобами художньо-виконавського втілення.

Інтроспективний пошук, пов'язаний з уточненням внутрішніх структурних компонентів поняття “музично-виконавська компетентність”, аналіз філософської (В. Басін, М.Каган, І. Кон, О. Леонтьев, В. Мазепа, С. Рубінштейн), психолого-педагогічної (Л.Виготський, О.Костюк), музикознавчої (Б. Асаф'єв, Г. Гофман, Є. Гуренко, Б. Мазель, К. Мартінсен, М. Медушевський, В. Назайкінський, Г. Нейгауз) й методичної літератури (Л. Арчажникова, О. Олексюк, О. Отич, Г. Падалка, А. Растригіна, О. Ростовський, О. Рудницька, О. Щолокова) дозволили визначити поняття “музично-виконавська компетентність майбутнього вчителя музики” як інтегровану професійно-значущу особистісну якість, що виявляється в здатності вчителя музики до художньої інтерпретації й творчого самовираження в різних видах музично-виконавської діяльності.

Аналіз різних підходів у галузі музично-педагогічної діяльності уможливив встановити, що музично-виконавська компетентність у структурі професійної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва є ключовою, оскільки забезпечує здатність і спроможність майбутнього фахівця активно, відповідально й ефективно реалізовувати художньо-інтерпретаційні знання та вміння, професійні якості, музично-виконавський досвід, ціннісні орієнтації у подальшій педагогічній діяльності, надавати їм особистісного сенсу й трансформувати в соціально-значущі компетентності.

Встановлено, що музично-виконавська компетентність учителя музики містить особистісні характеристики (здатність до емоційно-образного мислення, співпереживання, індивідуальна неповторність, творче самовираження, здатність до сценічно-діалогового спілкування, індивідуально-неповторний художньо-інтонаційний вимір, рефлексивність), котрі, заломлюючись через художньо-інтерпретаційні вміння, визначають спроможність майбутнього вчителя музики до художньо-інтерпретаційної, самостійно-творчої, проектувально-презентативної діяльності й зумовлюють компетентнісний підхід до процесу музично-виконавської підготовки.

У дослідженні виявлено, що музично-виконавська компетентність є динамічною інтегрованою системою, що складається із взаємопов'язаних компонентів - ціннісно-мотиваційного, когнітивно-знаннєвого, операційно-технологічного, самостійно-творчого, рефлексивно-оцінювального й передбачає: педагогічну спрямованість, розуміння інтерпретатором-виконавцем (інструменталістом, вокалістом, диригентом) сутності музичного твору, осмислення та осягнення його художньо-інтонаційного смислу; здатність до індивідуально-творчої інтерпретації музичного твору, розвиненість асоціативно-образного мислення; володіння технікою художнього виконання, яка є складовою частиною адекватного художньо-інтерпретаційного процесу й характеризує вміння добору та володіння комплексом художньо-інтерпретаційних засобів музичної виразності, що загалом характеризує особистісне, індивідуально-неповторне ставлення виконавця-інтерпретатора до музичного твору; здатність творчо мобілізувати характерологічні вольові якості в процесі сценічно-виконавської діяльності, що акумулює в собі виконавську надійність, артистизм, експресію, силу волі; здатність до емоційної реакції, демонстрації вмінь повторного емпатійно-художнього перевтілення; здатність до самостійної творчої діяльності: музикування (імпровізації), мистецтва творення (складання власних музичних творів); здатність до самостійної художньо-проектувальної діяльності (самостійно добирати й вивчати музичні твори, здійснювати інтеграційні зв'язки, створювати художні проекти, володіти вербальною й виконавською інтерпретацією); здатність до рефлексивно-оцінювальної діяльності, аналізу та самоаналізу, критичного мислення й адекватного судження, оцінки та самооцінки.

У другому розділі - “Організаційно-педагогічна система формування музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музики” - визначаються критерії, показники та рівні сформованості музично-виконавської компетентності, що відповідають полікомпонентній структурі досліджуваного нами феномена; обґрунтовуються педагогічні умови та комплексно-інтеграційна технологія навчання, спрямована на формування музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музики, його здатності оволодівати художньо-інтерпретаційними вміннями в різних видах творчої музично-педагогічної діяльності.

Критеріями сформованості музично-виконавської компетентності майбутніх учителів музики визначено: сформованість ціннісно-мотиваційної сфери; ступінь загальнохудожньої, музично-історичної та музично-теоретичної підготовки до здійснення аналізу-інтерпретації; розвиненість сценічно-виконавської сфери; ступінь творчої спрямованості; розвиненість ціннісно-особистісної сфери майбутніх учителів музики.

На основі аналізу психолого-педагогічних праць з проблеми впливу середовища на особистість (Г. Балла, І. Беха, Л. Виготського, Г. Костюка, О. Леонтьєва, Л. Масол, О. Олексюк, О. Отич, О. Пєхоти, І. Підласого, А. Растригіної, О. Савченко, В. Семиченко, І. Якиманської) основною педагогічною умовою виявлено створення художньо-творчого середовища на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого та розвивального навчання, котре зумовлюється специфікою музично-виконавської діяльності і є перспективним напрямком розвитку мистецької освіти, оскільки спрямовується на впровадження різноманітних форм діалогічного спілкування, партнерських стосунків і творчої взаємодії викладача та студента.

Діалогічність художньо-інтерпретаційної творчості зумовлює використання в процесі формування музично-виконавської компетентності індивідуально-диференційованого та варіативного підходів, які є такою організацією педагогічного впливу, що передбачає урахування індивідуальних особливостей, діагностику особистісно-типологічних характеристик і здібностей студентів, упровадження інноваційних художньо-педагогічних технологій, завдань різної складності, забезпечення можливостей вибору індивідуальної траєкторії навчання для самореалізації і самовираження студентів у музично-виконавській творчості, спрямованій на майбутню педагогічну діяльність.

Наступною умовою визначено забезпечення пріоритету самостійної художньо-практичної діяльності, яка є рушійною силою в процесі формування художньо-інтерпретаційних умінь і набуття музично-виконавського досвіду студентами, має виконуватися систематично та підпорядковуватися певній меті й завданням.

Організаційно-педагогічною умовою визначено поетапне засвоєння студентами теоретичного й практичного навчального матеріалу, що надає можливість поступово ускладнювати й розв'язувати завдання, спрямовані на формування окреслених компонентів музично-виконавської компетентності майбутніх фахівців: перший етап - ціннісно-орієнтаційний; другий етап - творчо-діяльнісний; третій етап - творчо-репрезентативний.

Перший етап спрямовується на формування ціннісно-орієнтаційної сфери, стимулювання й розвиток позитивного ставлення до різновидів музично-виконавської творчості, усвідомлення соціального значення професії вчителя музики та вмінь володіти різними видами музично-виконавської діяльності в процесах творення духовності й впливу на внутрішній світ особистості.

Другий етап націлюється на формування художньо-інтерпретаційних умінь у процесі аналізу-інтерпретації, формування операційно-технологічного, самостійно-творчого компонентів музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музики, художньо-інтерпретаційних умінь у процесі сценічного виконання.

Третій етап - творчо-репрезентативний, спрямовується на виявлення знань та вмінь студентів самостійно здійснювати музично-виконавську діяльність, творчу реалізацію набутих музично-виконавських компетенцій у самостійній художньо-проектувальній діяльності.

Визначена комплексно-інтеграційна технологія містить органічний взаємозв'язок трьох основних блоків, до яких віднесено: комплекс фахових дисциплін (вокально-хорових, інструментальних, музично-теоретичних); спецкурс “Основи музично-виконавської компетентності майбутніх учителів музики”; самостійну творчо-пошукову діяльність студентів.

Основними методами, що впливають на розвиток виокремлених структурних компонентів музично-виконавської компетентності виявлено: метод музично-теоретичного аналізу, метод художніх аналогій, метод художньо-творчих проектів, які позитивно впливають на формування художньо-інтерпретаційних умінь студентів, сприяють вдосконаленню особистісно-духовної сфери майбутніх фахівців (здатності до емоційного співпереживання, сценічно-емпатійного перевтілення, рефлексії).

У третьому розділі - “Дослідно-експериментальна робота з формування музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музики” - розкрито питання організації та проведення констатувального та формувального експериментів, визначено рівні сформованості музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музики, запропонована та впроваджена організаційно-педагогічна система, здійснений аналіз результатів експериментальної роботи.

Констатувальний експеримент, у якому брали участь 317 студентів, дав змогу встановити, що високий (творчий) рівень сформованості музично-виконавської компетентності виявили 6,56% студентів. Ці студенти продемонстрували стійку внутрішню мотивацію, зацікавленість різновидами музично-виконавської творчості, розвиненість і глибину художньо-образного мислення, вміння відтворювати художній образ у єдності змісту й форми; вміння сценічно-емпатійного перевтілення, індивідуальний стиль мислення й творчого “Я” у різновидах художньо-інтерпретаційної діяльності, систематичність та адекватність оцінки й самооцінки.

Достатній (нормативний) рівень виявили 26,74% студентів. Цей рівень характеризується достатньою усвідомленістю й зацікавленістю різновидами музично-виконавської діяльності, музично-теоретичною грамотністю у здійсненні аналізу-інтерпретації. Художньо-інтерпретаційні вміння достатньої мірою виявляються як у процесі вивчення музичного твору, так і в процесі сценічного виконання. Виявляється прагнення до творчого самовираження, достатність сценічно-виконавської рефлексії.

Середній (наслідувальний) рівень показали 50,16% студентів. Цей рівень характеризується відносно стійкою зацікавленістю різновидами музично-виконавської діяльності. Музично-теоретичні знання та художньо-інтерпретаційні вміння в процесі аналізу-інтерпретації виявляються на посередньому рівні. Здатність до сценічно-емпатійного перевтілення здійснюється ситуативно, творче самовираження виявляється фрагментарно. Спостерігається недостатність виконавської рефлексії.

Низький (індиферентний) рівень виявили 16,54% студентів. Цей рівень характеризується низькою музично-виконавською мотивацією, нерозумінням значущості різновидів музично-виконавської творчості в професійно-педагогічній діяльності вчителя музичного мистецтва. Знання, вміння та навички в процесі цілісного аналізу-інтерпретації музичного твору розкриваються дуже слабко. Не виявляється потреба у творчому самовираженні. Здатність до сценічно-емпатійного перевтілення, виконавська рефлексія і творча ініціатива надто низькі.

Проведення констатувального аналізу дало підстави стверджувати превалювання середнього рівня сформованості музично-виконавської компетентності майбутніх учителів музики.

Формувальна робота, у якій брали участь 158 студентів, здійснювалася упродовж трьох етапів (ціннісно-орієнтаційного, творчо-діяльнісного, творчо-репрезентативного) й спрямовувалася на формування художньо-інтерпретаційних умінь студентів у процесі індивідуальних та групових занять, а також вивчення спецкурсу “Основи музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музики”.

На наступному етапі експериментального дослідження перевірялася ефективність визначених педагогічних умов, форм та методів формування музично-виконавської компетентності майбутніх учителів.

Наприкінці всіх етапів формувального експерименту здійснювалися діагностичні зрізи: творчі завдання, комплексні тести, опрацьовувалися результати різних форм звітностей студентів (колоквіуми, академконцерти, заліки, екзамени), що допомогло простежити динаміку сформованості музично-виконавської компетентності студентів експериментальної і контрольної груп (рис.1).

Рис. 1. Динаміка рівнів сформованості музично-виконавської компетентності студентів після експерименту (у %).

Проведена дослідно-експериментальна робота довела ефективність упровадженої організаційно-педагогічної системи, що виявилося в якісних показниках і динаміці формування досліджуваного феномена й свідчить про розв'язання поставлених завдань та мети.

ВИСНОВКИ

1. Теоретичний аналіз психолого-педагогічних праць уможливлює констатувати, що на сучасному етапі освітній компетентнісний підхід є одним із пріоритетних та інноваційних. Музично-виконавську компетентність визначено як ключову в структурі професійної компетентності майбутніх фахівців. Науково обґрунтовано, що музично-виконавська компетентність - це інтегративна професійно значуща особистісна якість, що передбачає здатність майбутнього вчителя музики до художньо-інтерпретаційної творчості в різних видах музично-виконавської діяльності.

2. Досліджено, що основними компонентами музично-виконавської компетентності є: ціннісно-мотиваційний, когнітивно-знаннєвий, операційно-технологічний, самостійно-творчий, рефлексивно-оцінювальний, кожен з яких відповідно до особливостей художньо-інтерпретаційного процесу та педагогічного етапу їхнього формування є головним, набуває певної специфічності й своєрідності.

Внутрішнім системоутворювальним фактором музично-виконавської компетентності визначено художньо-інтерпретаційні вміння, що мають складну інтегративну структуру й відповідно до визначених структурних компонентів музично-виконавської компетентності виявляються в різновидах музично-виконавської діяльності. Встановлено, що сформованість художньо-інтерпретаційних умінь визначає рівень музично-виконавської компетентності майбутніх фахівців.

До таких умінь віднесено:

- уміння проектувати художній образ, здійснювати музично-теоретичний аналіз, інтеграційні зв'язки, добирати різновиди мистецтва за принципом художніх аналогій у процесі вивчення музичного твору;

- уміння володіти технікою художнього виконання;

- уміння володіти сценічно-вольовими якостями та мистецтвом сценічно-емпатійного перевтілення;

- уміння здійснювати самостійно-творчу діяльність (самостійно опрацьовувати й вивчати музичні твори, музикувати, імпровізувати, складати власні композиції, створювати художні проекти);

- уміння надавати адекватну оцінку та самооцінку, висловлювати власну думку та критичне судження.

3. Обґрунтовано критерії, показники та рівні сформованості досліджуваного феномена, а саме:

- сформованість ціннісно-мотиваційної сфери, котра характеризується спрямованістю на музично-педагогічну діяльність, передбачає розвиненість художніх потреб, мотивів та інтересів студентів;

- ступінь загальнохудожньої, музично-історичної та музично-теоретичної підготовки до здійснення аналізу-інтерпретації (наявність загальнохудожніх знань, освіченість та ерудованість, системність і достатність музично-історичних знань, розвиненість музично-аналітичного мислення, розуміння жанрово-стильових особливостей музичного твору, переконливість і точність художньо-інтерпретаційного аналізу, вміння розкрити художній образ у єдності змісту і форми;

- розвиненість сценічно-виконавської сфери (вміння сценічно-емпатійного перевтілення, інтонаційна виразність і художня технічність, самостійність та оригінальність художньо-виконавської інтерпретації, надійність і стабільність музичного виконання, артистизм, сценічна воля та сценічна надійність);

- ступінь творчої спрямованості (здатність оригінально висловлювати власні музичні думки й втілювати їх у музичну форму, самостійність та індивідуальний композиційний стиль, уміння залучити до процесу власної художньо-проектувальної діяльності інших, здатність до самостійної творчо-проектувальної діяльності, володіння мовленнєвою культурою, творча ініціатива;

- розвиненість ціннісно-особистісної сфери (самостійність судження, адекватність та об'єктивність оцінки та самооцінки, якість самоаналізу, виконавська рефлексія, вміння передбачувати результати своєї діяльності).

Визначено рівні сформованості музично-виконавської компетентності майбутніх учителів музики а саме: високий (творчий), достатній (нормативний), середній (наслідувальний), низький (індиферентний).

4. Здійснений аналіз наукових праць та досліджень з питань музично-виконавської підготовки уможливив обґрунтувати організаційно-педагогічну систему, котра містить педагогічні умови, комплексно-інтеграційну технологію формування музично-виконавської компетентності майбутніх фахівців, що передбачає використання активних та інтерактивних методів навчання, спрямованих на формування художньо-інтерпретаційних умінь як системоутворювального фактора музично-виконавської компетентності.

Педагогічними умовами формування музично-виконавської компетентності майбутніх фахівців визначено такі:

- створення художньо-творчого середовища на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого та розвивального навчання;

- використання діалогічного та проблемно-діалогічного спілкування в процесі формування художньо-виконавської компетентності майбутнього вчителя музики;

- використання індивідуально-диференційованого та варіативного підходів у процесі формування художньо-інтерпретаційних умінь майбутнього вчителя музики;

- забезпечення пріоритету художньо-практичної діяльності;

- поетапність процесу формування музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музики.

5. Обґрунтовано комплексно-інтеграційну технологію навчання, що спрямовується на розвиток самостійності художнього мислення, здатності до самостійного розв'язання творчих завдань на підґрунті набутого музично-виконавського досвіду, самовираження в різних видах музично-виконавської творчості й передбачає використання широкого спектру активних та інтерактивних методів навчання, традиційних та новітніх технологій, котрі використовуються в процесі викладання музично-виконавських, музично-теоретичних дисциплін і спецкурсу “Основи музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музики”, оптимально забезпечує процес формування музично-виконавської компетентності майбутніх учителів музики через виконання визначених педагогічних умов і сприяє формуванню виокремлених нами компонентів музично-виконавської компетентності.

Основними методами формування музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музики визначено:

- метод музично-теоретичного аналізу під час художньої інтерпретації, який ґрунтується на діалоговому, проблемно-діалоговому та варіативному принципах навчання, спричиняє активність студента в процесі художнього пізнання, полегшує розв'язання питання про драматургію виконання, позитивно позначається на формуванні когнітивно-емоційної сфери студента, спонукає до оригінальної інтерпретації твору, формує особистісно-індивідуальний інтерпретаційний стиль;

- метод художніх аналогій, котрий передбачає порівняльний аналіз виконуваного твору з іншими, аналогічними до нього за своїм художньо-образним змістом, знаходження асоціативних зв'язків за спільністю жанрово-стильових особливостей мистецьких творів (розкриття художньої картини світу, єдність світосприймання авторів, їхнього творчого методу, способу художнього пізнання, схожість засобів емоційно-образного вираження), забезпечує ефект емоційного “захоплення” художнім образом, впливає на діяльність музично-сенсорних систем, режим функціонування розумово-когнітивних процесів;

- метод художньо-творчих проектів, який у процесі музично-виконавської підготовки майбутніх фахівців набуває особливого сенсу та змісту, оскільки спрямовується на формування та виявлення індивідуальної неповторності кожного студента, міри його творчої спрямованості, музично-виконавського досвіду, самостійності, самореалізації і самовираження в різновидах музично-виконавської творчості й відповідно до специфіки музично-виконавської діяльності вчителя музики виявляється як у процесі духовного, виконавського, так і в процесі його проектування в контексті певної теми уроку, його змісту, передбачає володіння уміннями здійснювати інтегративні зв'язки, знаходити й використовувати цікавий матеріал, що уможливлює різнобічно й цілісно пізнати художнє явище та поняття.

6. Експериментально підтверджено ефективність запропонованої організаційно-педагогічної системи. Підсумкова діагностика свідчить про якісну динаміку рівнів сформованості музично-виконавської компетентності в студентів експериментальної групи порівняно із показниками студентів контрольної групи, що позитивно позначилося на всіх виокремлених компонентах досліджуваного феномена.

Проведена дослідна робота не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальшого наукового вивчення потребують питання, пов'язані з удосконаленням музично-виконавської підготовки майбутнього вчителя засобами сценічно-акторської майстерності; формування режисерських умінь у постановці видовищних заходів; дослідження психолого-педагогічних аспектів і специфічних особливостей професійно-значущих музично-виконавських якостей майбутніх фахівців (здатності до емпатії, здатності до рефлексії, комунікативності, мобільності) та педагогічної технології їхнього формування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

Статті в наукових виданнях, затверджених ВАК України

1. Горбенко О.Б. Формування художнього сприйняття майбутніх учителів мистецьких дисциплін засобами взаємодії мистецтв / О.Б. Горбенко, Т.Б. Стратан // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. - Серія 14.Теорія і методика мистецької освіти: Збірник наукових праць / Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції [“Гуманістичні орієнтири мистецької освіти”], 26-27 квітня 2007 року. - Вип. 4 (9). - К.: НПУ, 2007. - С.152 - 155.

2. Горбенко О.Б. Виконавська діяльність як засіб формування художньої культури майбутнього вчителя музики / О.Б. Горбенко // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. - Зб.статей. - Ялта: РВВ КГУ, 2008. - Вип.19. - Ч.3 . - с.174 - 180.

3. Горбенко О.Б., В.О. Сухомлинський про художню культуру вчителя / О.Б. Горбенко // Наукові записки. - Випуск 78 (2). - Серія: Педагогічні науки. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2008. - С.327 - 330.

4. Горбенко О.Б. Художнє сприйняття у контексті професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя музики / О.Б. Горбенко // Молодь і ринок. Науково-педагогічний журнал. №5(40). Всеукраїнська науково-практична конференція [“Музична освіта України: проблеми теорії, методики, практики”]. - Дрогобич, 2008. - С.126 - 130.

5. Горбенко О.Б. Теоретичний аспект проблеми формування музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музики / О.Б. Горбенко // Наукові записки. - Випуск 83. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2009. - С.42 - 46.

6. Горбенко О.Б. Критерії сформованості музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музики / О.Б. Горбенко // Наукові записки. - Випуск 87. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2009. - С. 56 - 61.

7. Горбенко О.Б. Педагогічні умови формування музично-виконавської компетентності майбутніх учителів музики / О.Б. Горбенко // Наукові записки. - Випуск 88. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2010. - С. 66 - 70.

8. Горбенко О.Б. Напрями формування музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музики в процесі фахової підготовки / О.Б. Горбенко // Міжнародна науково-практична конференція: [“Стратегія розвитку художньої освіти та естетичного виховання молоді в Україні у XXI столітті”]. - Вісник. - Випуск 6 (193). - Луганський національний університет ім. Т.Шевченка, 2010. - С. 28 - 34.

Статті в інших виданнях

9. Горбенко О.Б. Музично-виконавська підготовка як педагогічна проблема / О.Б. Горбенко // Спецвыпуск [“Современные тенденции в педагогической науке Украины и Израиля: путь к интеграции”]. - Одеса, ПНПУ 2010. - C. 55 - 59.

Навчально-методичні посібники

10. Горбенко О.Б. Формування музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музики / О.Б Горбенко // Методичні рекомендації. - Кіровоград: КДПУ ім.В.Винниченка, 2009. - 40 с.

11. Горбенко О.Б. Основи музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музики / О.Б. Горбенко // Спецкурс. - Кіровоград: КДПУ ім.В.Винниченка, 2009. - 39 с.

12. Горбенко О.Б., Стратан Т.Б. Мистецтво вчителя музики: теорія і практика / О.Б. Горбенко, Т.Б. Стратан // Кіровоград: КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. - 144 с.

АНОТАЦІЯ

Горбенко О.Б. Формування музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музики в процесі фахової підготовки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка. - Кіровоград, 2010.

Дисертація містить результати теоретико-експериментального дослідження проблеми формування музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музики.

У роботі визначається сутність музично-виконавської компетентності, її зміст і структурні компоненти, критерії та рівні сформованості досліджуваного феномена.

Визначено педагогічні умови, обґрунтована комплексно-інтеграційна технологія формування музично-виконавської компетентності майбутніх фахівців.

Реалізована організаційно-педагогічна система формування музично-виконавської компетентності, перевірена ефективність її впровадження в процесі фахової підготовки майбутніх учителів музики.

Ключові слова: музично-виконавська компетентність, художньо-інтерпретаційний процес, художньо-інтерпретаційні вміння, комплексно-інтеграційна технологія, педагогічні умови, майбутні вчителі музики.

Горбенко О.Б. Формирование музыкально-исполнительской компетентности будущего учителя музыки в процессе профессиональной подготовки. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04. - теория и методика профессионального образования. - Кировоградский государственный педагогический университет имени Владимира Винниченко. - Кировоград, 2010.

Диссертация содержит результаты теоретико-экспериментального исследования проблемы формирования музыкально-исполнительской компетентности будущего учителя музыки.

В работе определяется сущность музыкально-исполнительской компетентности, ее содержание, компоненты, критерии, показатели, уровни сформированности.

Музыкально-исполнительская компетентность рассматривается как интегративное профессионально значимое личностное качество будущего учителя музыки, которое определяется художественно-интерпретационными компетенциями в разных видах музыкально-исполнительской деятельности.

Критериями сформированности музыкально-исполнительской компетентности определены такие: сформированность ценностно-мотивационной сферы (ценностно-мотивационный компонент); степень общехудожественной, музыкально-исторической, музыкально-теоретической подготовки к осуществлению анализа-интерпретации (когнитивно-знаниевый компонент); развитость сценично-исполнительской сферы (операционально-технологический компонент, степень творческой направленности (самостоятельно-творческий компонент, развитость ценностно-личностной сферы (рефлексивно-оценивательный компонент).

...