Формування творчих здібностей майбутніх інженерів-аграрників у процесі вивчення фізико-математичних дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку країни потребує перебудови вищої аграрної освіти і, на основі цього, визначає такі її головні напрямки, як розвиток творчих здібностей молодого покоління, здатного до самостійної осмисленої і творчої професійної діяльності; забезпечення держави висококваліфікованими, ініціативними кадрами, які матимуть ґрунтовну теоретичну та практичну підготовку з фаху і зможуть самостійно приймати рішення, пов'язані з майбутньою професійною діяльністю та прагнутимуть неперервної самоосвіти, постійного оновлення набутих у вищому навчальному закладі наукових знань, вміння швидко адаптуватися до змін у змісті і характері професійної діяльності.

Підготовка інженера-аграрника має враховувати світові тенденції розвитку сільськогосподарського виробництва: впровадження екологічно чистих технологій і альтернативних джерел енергії, забезпечення комплексної механізації й автоматизації виробництва на основі комп'ютерів і мікропроцесорів, лазерної техніки і систем глобального позиціонування.

На заняттях з фізико-математичних дисциплін майбутнім інженерам необхідно готуватися до впровадження нових технологічних процесів та сучасної техніки у сільськогосподарське виробництво. Без творчого підходу цю проблему розв'язати неможливо. Проблема творчих здібностей особистості є однією з актуальних у педагогіці, оскільки прогрес суспільства - це шлях постійної творчості, продукування ідей, оригінальних підходів до розв'язання проблеми.

Творчість людини - це метод самовираження особистості, реалізація своїх думок, фантазій, гіпотез у практичній діяльності; вміння втілювати свої теоретичні знання й практичний досвід у розв'язанні конкретних проблем, причому новим, оригінальним способом. Здібності до творчості не даються людині від народження, найбільш сприятливі умови для їхнього формування створюються у процесі праці. Основна праця студентів - це навчання. Цілком закономірно, що для виховання у них творчих рис навчання треба зробити творчим, спонукувати студентів до розв'язання поставлених перед ними завдань різними способами. Творчість неможливо звести до рутинного, механічного процесу відтворення раніше вивчених знань та умінь або до розв'язування задач із заздалегідь відомим кінцевим результатом.

Незважаючи на значний доробок цих та інших науковців, проблема формування особистості майбутніх інженерів, розкриття їхнього творчого потенціалу на заняттях з фізико-математичних дисциплін вимагає пошуку нових підходів до удосконалення змісту, форм, методів та засобів навчання.

Аналіз психолого-педагогічної літератури з теми дослідження і шляхів розв'язання проблеми у педагогічній практиці дав змогу виявити суперечність між необхідністю інтенсивного розвитку творчої особистості студентів та недостатністю практичного забезпечення такого навчання, що не сприяє модернізації навчально-виховного процесу у вищих аграрних навчальних закладах.

Необхідність подолання зазначеної суперечності і зумовила актуальність вибору теми нашого дисертаційного дослідження “Формування творчих здібностей майбутніх інженерів-аграрників у процесі вивчення фізико-математичних дисциплін”.

Мета та завдання дослідження. Мета дослідження - теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити методику формування творчих здібностей майбутніх інженерів-аграрників у процесі вивчення фізико-математичних дисциплін.

Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання:

1. На основі аналізу стану досліджуваної проблеми у педагогічній теорії та практиці уточнити сутність, структуру та зміст розвитку творчих здібностей інженерів-аграрників.

2. Виявити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність реалізації педагогічних умов формування творчих здібностей інженерів-аграрників.

3. Обґрунтувати критерії, показники та рівні сформованості творчих здібностей майбутніх інженерів-аграрників.

4. Спираючись на результати дослідження, розробити методичні рекомендації для студентів та викладачів вищих аграрних навчальних закладів щодо розвитку творчих здібностей майбутніх інженерів у процесі вивчення фізико-математичних дисциплін.

1. Проблема формування творчих здібностей майбутніх інженерів-аграрників у педагогічній теорії і практиці

проаналізовано сучасні вимоги до розвитку аграрної освіти, стан наукової розробки проблеми формування творчих здібностей майбутніх інженерів-аграрників, обґрунтовані напрями і завдання дослідження.

Прискорення соціально-економічного розвитку країни потребує докорінного поліпшення підготовки фахівців аграрного профілю. Кваліфікація, компетентність фахівців та їхня висока громадська відповідальність багато в чому визначають масштаби і темпи науково-технічного прогресу, інтенсифікації аграрного сектора економіки України.

Унаслідок проведеного аналізу психолого-педагогічної літератури, присвяченої дослідженню проблеми підготовки інженерів-аграрників, ми дійшли висновку, що інженер сільськогосподарського виробництва - це фахівець, який поєднує у собі винахідника, конструктора та технолога, а його діяльність необхідно розглядати як творчу.

Аналіз наукових джерел дав можливість виділити низку важливих положень для розкриття природи, сутності і змісту творчості. Поняття творчості характеризується винятково широким спектром точок зору: розуміння творчості як успішного польоту думки за межі невідомого (П. Хілл); як вихід за межі набутих знань (А. Матюшкін); як взаємодія, що веде до розвитку (Б. Новіков); як основа, що допомагає навчити естетично сприймати, оцінювати та перетворювати світ (А. Щедро); це діяльність людини, результатом якої є принципово нові матеріальні й духовні цінності, що мають суспільну значимість (В. Сухомлинський).

Ми вважаємо, що творчість є здатністю мати власну позицію та прийняти власне рішення, незалежно від зовнішніх умов і обмежень. Головним у підготовці студента є змістова настанова на творчість, що передбачає відкриття перед ним усього спектру таких можливостей та знаходження ним нових перспектив, які не передбачені особистим досвідом та соціальним середовищем.

Унаслідок проведеного дослідження з'ясовано, що на відміну від дій, що ґрунтуються на виконанні вже відомих прийомів і правил, які ведуть до заздалегідь визначених результатів, творча діяльність завжди означає пошук цілком самостійного шляху до досягнення бажаної мети, яка, у свою чергу, спрямована на оволодіння досвідом творчого пізнання навколишнього світу, що полягає у використанні, видозміненні та створенні об'єктів матеріальної і духовної культури особистості у процесі навчальної діяльності.

Необхідною передумовою творчості будь-якої людини є розвинені творчі здібності, які розглядаємо як індивідуальне надбання особистості, набуте в процесі розвитку задатків, і є необхідним для створення об'єктивно або суб'єктивно нових цінностей.

Проаналізувавши наукові праці, ми визначили такі якості особистості майбутнього інженера-аграрника, що сприяють формуванню творчих здібностей та підлягають розвитку у процесі вивчення фізико-математичних дисциплін: здатність до висунення гіпотез, оригінальних ідей; проблемне бачення; уміння аналізувати, інтегрувати та синтезувати інформацію; здатність до дослідницької діяльності; розвинені уява, інтуїція, фантазія; уміння з виявлення протиріч; прийняття несподіваних рішень; вміння пояснювати, обґрунтовувати та доводити свою думку; спроможність застосовувати знання, уміння та досвід у нових ситуаціях; рефлексивність; комунікабельність.

2. Теоретичні аспекти формування творчих здібностей майбутніх інженерів-аграрників

Обґрунтовано педагогічні умови формування творчих здібностей інженерів аграрників, підібрано й розглянуто низку нестандартних задач з фізико-математичних дисциплін, які вимагають нешаблонного мислення, визначено й охарактеризовано форми та методи формування творчих здібностей майбутніх інженерів.

Одним із завдань дисертаційного дослідження було обґрунтування педагогічних умов формування творчих здібностей майбутніх фахівців аграрного профілю. У ході дослідження доведено, що такими умовами є:

По-перше, цілеспрямоване формування мотивації прагнення майбутніх інженерів-аграрників до розвитку творчих здібностей. Нами зроблено висновок, що основним психологічним критерієм мотивованого навчання дисциплін фізико-математичного циклу є стимулювання пізнавальних інтересів інженерів як до вивчення математики та фізики, так і до діяльності, пов'язаної з їх вивченням. Це дало підстави визначити, що мотивацію навчання мобілізує організація навчального процесу відповідно до практичних цілей, тобто підбір навчального матеріалу з урахуванням актуальної для інженера тематики, цільового спрямування, професії, віку, загальних знань та вмінь.

Одним із основних мотивів доцільності формування творчих здібностей сучасної молоді, залучення студентів до творчої праці є той факт, що творча діяльність - це найефективніший стимул і засіб розвитку всіх без винятку психічних якостей особистості.

По-друге, структурування змісту навчання фізико-математичних дисциплін відповідно до рівня розвитку навчально-пізнавальної діяльності студентів. Теоретичний аналіз джерел показав, що зміст навчального матеріалу є одним із основних засобів навчально-виховного впливу на інженерів-аграрників, при цьому цей зміст повинен відповідати як загальнодидактичним, так і специфічним критеріям.

Зокрема, було з'ясовано, що найголовнішими критеріями, на які доцільно спиратися у доборі змісту навчання з фізико-математичних дисциплін у процесі організації роботи з формування творчих здібностей, є значущість матеріалу для розвитку особистості, відповідність навчального змісту рівню сучасних наукових знань; перспективність з погляду розвитку науки та практики; інформативна вагомість; відповідність віковим особливостям інженерів-аграрників.

Було враховано, що, крім зазначених загальнодидактичних та методичних критеріїв, у роботі з формування творчих здібностей важливо також використовувати специфічний критерій, безпосередньо пов'язаний із завданнями розвитку творчих здібностей. Таким критерієм є повноцінне забезпечення можливостей для формування усіх компонентів творчих здібностей інженерів-аграрників.

Унаслідок проведеного дослідження визначено, що навчальний матеріал з фізико-математичних дисциплін в аспекті проблеми формування творчих здібностей потребує вдосконалення, зокрема: урізноманітнення матеріалу, тобто розширення можливостей навчального предмета у творчому розвитку, що передбачає збагачення його змісту новими знаннями; упорядкування та структурування змісту на основі пошукової концепції навчання; запровадження інтерактивних тем у навчанні для формування в інженерів-аграрників адекватного сучасному рівневі знань світогляду; збагачення предмета емоційним, особистісно значущим матеріалом.

Забезпечення достатньо широкої підготовки студентів з даних дисциплін, володіння фундаментальними поняттями, класичними та сучасними теоріями забезпечує їм ефективне опанування спеціальними предметами й подальшу можливість використання фізичних принципів і математичних розрахунків. Сюди віднесено також навчання студентів методам та навичкам розв'язання нестандартних задач, ознайомлення їх із сучасною науковою апаратурою.

По-третє, спрямованість методів і форм навчання на формування творчих здібностей інженерів-аграрників у процесі навчання математики та фізики. Було з'ясовано, що ця робота повинна передбачати передусім використання таких форм і методів навчання, які б розвивали здібності, тренували пам'ять, спонукали шукати щось нове, невідоме. Особливого значення в роботі з формування та розвитку творчих здібностей має розробка системи вправ і творчих завдань як навчально-пізнавального, так і навчально-дослідницького характеру.

Важливу роль у формуванні творчих здібностей відіграє вироблення умінь самостійно працювати, переборювати труднощі, бути впевненим у своїх силах та вимогливим до себе. Працьовитість, самостійне подолання труднощів - необхідна умова формування творчих здібностей особистості.

У дисертаційному дослідженні підібрано низку творчих, нестандартних задач, розв'язуючи які студенти застосовують знання з фізико-математичних та загальноінженерних дисциплін.

Складність нестандартних задач зумовлена, передусім, неочевидністю шляху їх вирішення. Більшість нестандартних завдань тому і нестандартні, що їх не можна розв'язати за загальною схемою, для них немає загальних правил, що визначають точну програму їх розв'язування.

Процес розв'язування будь-якої нестандартної задачі складається у послідовному застосуванні трьох основних операцій.

Унаслідок експериментального дослідження проаналізовано підготовленість інженерів-аграрників до конкретного рівня творчої діяльності та зроблено поділ задач на такі групи: задачі на узагальнення і конкретизацію; конструювання, доконструювання та переконструювання технічних пристроїв; задачі, розв'язок яких базується на вмінні встановлювати причинно-наслідкові залежності між різними технічними явищами й процесами; задачі, розв'язання яких базується на вмінні оперувати просторовими образами, співвідношеннями і залежностями.

Ми дійшли висновку, що на завершальному етапі роботи над новими задачами необхідно пропонувати майбутнім інженерам-аграрникам: докладно осмислити й переосмислити подану в умовах задач інформацію під кутом зору можливого узагальнення; спробувати самостійно скласти задачі, аналогічні до розглянутих, розв'язувати їх; виявити зв'язок певної конкретної задачі з подібними до неї; зіставити кілька способів розв'язання задачі, вибрати найефективніший та найраціональніший; зробити остаточне узагальнення.

Така робота сприяла тому, що думки студентів стали більш зрілими та глибокими. В основі підбору цих задач створювалися для студентів ситуації, в яких вони самостійно отримували нову інформацію навчального змісту.

Під час експериментальної роботи використано форми навчальної діяльності (лекція, практичні роботи, лабораторні заняття) та методи вирішення творчих задач (“мозковий штурм”, метод аналогій, “контрольних запитань”, “моделювання маленькими чоловічками”, “фокальних об'єктів”, “спроб та помилок”, “морфологічний аналіз”). Отримані результати засвідчили, що найбільш сприятливим є метод “мозкового штурму” - 31 % студентів розв'язали задачі цим методом, на другому місці - метод аналогій 23,5 % на третьому - метод “контрольних запитань” - 18 %, на четвертому - метод “моделювання маленькими чоловічками” - 10,5 % студентів. Водночас показники розв'язку задач наступними трьома методами були малоефективними: метод “фокальних об'єктів” (справилися із поставленим завданням 4,5 % студентів від усієї кількості), метод “спроб та помилок”, хоча він є дієвий, але дуже громіздкий залежно від умови задачі (скористались 2,5 % студентів) і на останньому рівні метод “морфологічного аналізу” (1,5 % студентів).

Отже, залучення майбутніх інженерів до навчально-творчої діяльності на заняттях з фізико-математичних дисциплін дало змогу органічно поєднати засвоєння академічних знань із навичками практично-творчого їх застосування, що сприятиме розвитку в студентів логічного, творчого мислення, творчих здібностей і задатків, забезпечить можливість самостійної творчої діяльності.

3. Експериментальне дослідження ефективності методики формування творчих здібностей студентів

Досліджено критерії, показники та рівні сформованості творчих здібностей майбутніх інженерів-аграрників, розроблено методику цілеспрямованого формування творчих здібностей та здійснено експериментальну перевірку її ефективності.

Ефективним процес формування творчих здібностей буде за наявності раціонального інструментарію для його діагностування, який на основі надійних та уніфікованих критеріїв і показників дасть змогу оцінювати результати педагогічного процесу.

Загальні підходи до вирішення визначеної проблеми, з огляду на результати психолого-педагогічних досліджень, спрямовані на аналіз тріади критеріїв (пізнавально-інтелектуального, операційного та мотиваційного). Кожний критерій досліджуваного рівня формування творчих здібностей має свою систему показників, яка характеризує якісні та кількісні зміни критерію.

Реалізація показників зазначеної тріади критеріїв під час навчання студентів відбувалася по-різному, що дало підставу виділити рівні сформованості творчих здібностей студентів (репродуктивний, продуктивний та творчий).

Репродуктивний рівень свідчить, що студенти оволоділи фактичним матеріалом, вони повинні із декількох схожих явищ визначити потрібні. Продуктивний рівень відповідає такому ступеню оволодіння взаємопов'язаними знаннями, коли студенти не тільки репродукують зміст навчального матеріалу, а й демонструють послідовний та логічний виклад знань, вміння розкривати причинно-наслідкові зв'язки. Творчий рівень передбачає системність, обґрунтованість знань, умінь ефективного застосування знань на практиці, нестандартний підхід до розв'язання поставленої задачі. Досягнення цього рівня засвідчує вміння інженерів-аграрників встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, володіння способами творчого, нестандартного вирішення проблем.

Складність проблеми з погляду якостей особистості та аспектів їхнього прояву під час навчання, виробничої практики та у професійній діяльності зумовила багатоетапність експерименту.

З метою підтвердження або спростування ефективності визначених педагогічних умов та відповідної методики формування творчих здібностей майбутніх інженерів було проведено експериментальну перевірку.

У формувальному експерименті тривалістю два роки взяли участь 260 студентів таких напрямів навчання: “Енергетика та електротехнічні системи в АПК”, “Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва”. До складу контрольних груп на початку експерименту увійшли 130 студентів, завершили 126 студентів, до складу експериментальних ? 130 на початку, а після закінчення - 128. Студенти експериментальної та контрольної груп суттєво не відрізнялися за рівнем сформованості творчих здібностей, що дало змогу забезпечити однорідність складу груп на початку експерименту.

Було визначено три взаємопов'язані етапи формування творчих здібностей інженерів-аграріїв: підготовчо-діагностичний, організаційно-практичний, підсумково-аналітичний. Кожен із них мав свою мету й завдання, вимагав добору специфічних форм, методів, прийомів, засобів навчання, формування відповідних професійних умінь і навичок.

Підготовчо-діагностичний етап мав на меті: визначити готовність інженерів до творчої діяльності; оволодіння студентами практичних умінь та навичок розв'язання творчих, нестандартних задач; формування творчого і логічного мислення; визначення феномену “розуміння” творчої задачі, застосування його на практиці.

Організаційно-практичний етап мав на меті: створення педагогічних умов формування творчих здібностей інженерів; процесу формування творчих здібностей у залучені студентів до розв'язання творчих, нестандартних задач; врахування складових творчих здібностей, ідеалізація й диференціація творчого процесу через систему залучення до розв'язку творчих задач.

Підсумково-аналітичний етап був спрямований на набуття майбутніми інженерами досвіду творчої діяльності; узагальнення даного досвіду та внесення коректив у власну методику щодо формування творчих здібностей шляхом розв'язання творчих задач; узагальнення перспектив подальшої роботи на основі розв'язання творчих задач, коригування методів розвитку нових систем і вправ.

Після закінчення формувальної дослідно-експериментальної роботи було проведено контрольний експеримент, який дав можливість одержати кількісне вираження якісних змін творчого розвитку, що відбувається під час експериментальної перевірки ефективності педагогічних умов та творчого розвитку майбутніх інженерів-аграрників у процесі вивчення фізико-математичних дисциплін. Загальні дані створюють умови для об'єктивної оцінки динаміки творчого розвитку майбутніх інженерів.

Було констатоване кількісне та якісне зростання показників формування творчих здібностей інженерів-аграрників експериментальних груп. Студенти краще: запам'ятовували та відтворювали складну технічну інформацію; знаходили нові нестандартні способи розв'язання; з'явилося бажання творити, діяти, вдосконалювати, працювати; володіли уявою та здогадом - інтуїцією. З'явилися збіги мотивів і цілей фахівця-аграрія; здатність до винахідництва, відкриття, нововведення; адекватна самооцінка, самоконтроль та вимогливість до себе; самостійна постановка та розв'язок проблемних науково-дослідницьких завдань. У роботі студентів почало домінувати логічне, творче мислення.

У студентів контрольних груп контрольний зріз зафіксував незначні зміни: творчий рівень до експерименту спостерігався у 18,1 % студентів, після - у 21, 5%, продуктивний - до у 44,4 %, після - у 57,1 %. Більш суттєво знизилась кількість студентів з репродуктивним рівнем - до у 37,5 %, після - у 21,4 %. Загальна динаміка формування творчого розвитку студентів контрольних груп не така яскрава, як експериментальних.

У студентів експериментальних груп на творчому рівні до початку експерименту спостерігалось у 18,7 % студентів, після - у 33,6 %, продуктивному рівні - до експерименту у 44,3 %, після - у 54,7 %. Суттєво знизилась кількість студентів на репродуктивному рівні формування творчих здібностей: до - у 36,9 %, після - у 11,7 %.

Скористаємося статистичним критерієм ч2 для оцінки відмінностей між результатами контрольної й експериментальної груп студентів, одержаних в результаті формуючого експерименту. Виконавши розрахунки, одержимо значення статистики спостереження Тсп = 7,1. Критичне значення статистики критерію для рівня значимості 0.05 та двох ступенів свободи Ткр = 5,991. Це означає, що відмінності у результатах контрольної та експериментальної груп студентів не є випадковими.

Отже, динаміка творчого розвитку студентів переконує в ефективності визначених педагогічних умов та методики формування творчих здібностей інженерів-аграрників у процесі вивчення фізико-математичних дисциплін.

Таким чином, кількісний та якісний аналіз результатів формувального експерименту переконливо засвідчив переваги запропонованої системи формування творчих здібностей майбутніх інженерів-аграрників.

Висновки

педагогічний творчий професійний студент

1. Аналіз теоретико-методологічних підходів показав, що розвиток творчої особистості є актуальною проблемою психолого-педагогічної та методичної науки. У питанні формування творчих здібностей майбутніх інженерів існує ще чимало маловивчених аспектів та невирішених проблем. Зокрема, аналіз наукових праць з питань формування та розвитку творчих здібностей майбутніх інженерів-аграрників у процесі вивчення фізико-математичних дисциплін засвідчив, що особливості становлення й розвитку функціонального механізму такого елемента творчого самовираження майбутніх інженерів не знайшли широкого відображення в наукових дослідженнях.

На основі проведеного аналізу джерел ми конкретизували компоненти творчої діяльності інженерів за певними ознаками.

До ознак мотиваційного компонента входять: мета, інтерес, мотив, сприйняття. Особистісно-гностичний компонент: спостережливість, особлива концентрація уваги, уява, широта знань та умінь, вміння і навички з спілкування, системне творче мислення, креативний компонент: інтуїція, інтелект.

Отже, творчі здібності - це індивідуальні надбання особистості, одержані в процесі розвитку задатків, які є необхідними для створення суб'єктивно або об'єктивно нових цінностей.

2. У визначенні педагогічних умов формування творчих здібностей майбутніх інженерів-аграрників враховано положення про особливу роль у цьому процесі середовища, про можливість управління цим процесом. Правильно організований процес сприяє розвитку інтересів, які є спеціальними до змісту певної галузі діяльності та перетворюються на нахили професійно займатися певним видом діяльності.

Таким чином, у результаті наукового пошуку виявлено й обґрунтовано такі педагогічні умови розвитку творчих здібностей: цілеспрямоване формування мотивації майбутніх інженерів-аграрників до розвитку творчих здібностей; структурування змісту навчання фізико-математичних дисциплін відповідно до рівня розвитку навчально-пізнавальної діяльності студентів; спрямованість методів і форм навчання на формування творчих здібностей інженерів-аграрників у процесі вивчення фізико-математичних дисциплін.

Для забезпечення мотиваційної готовності майбутніх інженерів до роботи з формування та розвитку творчих здібностей враховано особливості їхньої мотиваційної діяльності, використано конкретні форми і методи навчання, створено інтелектуальне середовище, позитивну атмосферу для їхніх творчих пошуків, розроблено стимули навчально-пошукової і науково-дослідницької діяльності.

При виборі змісту навчального матеріалу для формування творчих здібностей інженерів урізноманітнено матеріал, збагачено його зміст новими одиницями знань, запроваджено інтегровані теми занять, збагачено предмет емоційним, особистісно значущим матеріалом.

Особливе значення у роботі з формування творчих здібностей належить розробленій системі творчих задач як навчально-пізнавального, так і навчально-дослідницького характеру.

3. Обґрунтовано систему вимірювання рівнів сформованості творчих здібностей майбутніх інженерів-аграріїв на основі критеріїв і показників, що дає змогу оцінювати результати педагогічного процесу в будь-якому часовому відрізку, давати йому якісну й кількісну характеристику, а також коригувати навчальні програми, зіставляючи їх з розробленим еталоном. Визначено змістово-результативний критерій із показниками, який враховує результативність навчання, розвиток інструментальної сфери особистості; операційний із показниками, що визначають характер діяльності студентів; мотиваційно-динамічний, який відображає ставлення студента до навчання, прагнення до самовдосконалення, наявність потреби у спілкуванні, прагнення до співробітництва та бажання підвищити культурний рівень.

Конкретизовані рівні оволодіння інженерами-аграрниками професійними знаннями, уміннями і навичками у процесі формування творчих здібностей: репродуктивний, який передбачає деяке зменшення питомої ваги одержаної ззовні інформації і збільшення участі власного інтелекту; продуктивний, який розширює участь мислення студента, що працює в заданому інформаційному полі; творчий, який не передбачає опору на власний досвід і включає елементів відкриття, інформація ззовні відіграє мінімальну роль.

4. Результати експерименту підтвердили ефективність визначених напрямів роботи з формування творчих здібностей майбутніх інженерів у вивченні фізико-математичних дисциплін. Робота згідно з обраними напрямами сприяла формуванню творчих здібностей інженерів, зростанню їхнього творчого потенціалу. Ефективність запропонованої методики доведено статистично достовірним підвищенням рівнів формування творчих здібностей майбутніх інженерів-аграрників експериментальної групи в порівнянні з контрольною.

Спираючись на результати дослідження розроблено методичні рекомендації для студентів та викладачів вищих аграрних навчальних закладів щодо формування творчих здібностей майбутніх інженерів-аграрників у процесі вивчення фізико-математичних дисциплін, зокрема, “Розвиток творчих здібностей майбутніх інженерів-аграрників засобами фізико-математичних дисциплін”, “Нестандартні задачі в курсі математичного аналізу при підготовці інженерів-аграрників”.

Висловлені ідеї щодо того, як формувати творчі здібності інженерів-аграрників, з часом змінюються, а сформульовані висновки далекі від того, щоб претендувати на фундаментальні теоретичні узагальнення. У педагогіці не може бути єдиної теорії навчання, виховання та розвитку. Якщо навіть і є спільна думка з якихось аспектів, то реальна ситуація суттєво впливає на єдині підходи, робить їх малопридатними за будь-яких умов.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми формування творчих здібностей майбутніх інженерів. До подальших напрямів її розв'язання можна віднести дослідження інших маловивчених компонентів: здібності до самоуправління особистості у творчій діяльності; індивідуальні особливості особистості, що сприяють успішності в навчально-творчій діяльності; естетичні якості особистості; розвиток творчих здібностей майбутніх інженерів у процесі вивчення фахових дисциплін.

Література

1. Гарбич-Мошора О.Р. Готовність особистості до розв'язання творчих математичних задач / О.Р. Гарбич-Мошора // Молодь і ринок. - 2007. - № 11- 12. - С. 126.

2. Гарбич-Мошора О.Р. Інженерне мислення як основний аспект формування фахових якостей майбутніх спеціалістів технічного напрямку / О.Р. Гарбич-Мошора // Вісник Львівського національного аграрного університету : агроінженерні дослідження. - 2008. - № 12(2) - С. 671-678.

3. Гарбич-Мошора О.Р. Методи розвитку творчих здібностей інженерів-аграрників / О.Р. Гарбич-Мошора // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / гол. ред. Побірченко Н.С. - Умань : РВЦ “Софія”. - 2008. - № 27. - С. 54-60.

4. Гарбич-Мошора О.Р. Особливості розуміння творчих математичних задач на різних етапах їх розв'язання студентами аграрних вузі / О.Р. Гарбич-Мошора // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. - Випуск 50. - Ч. 2. - Херсон : Видавництво ХДУ, 2008. - С. 72-77.

5. Гарбич-Мошора О.Р. Творчі здібності - їхня сутність та структура / О.Р. Гарбич-Мошора // Молодь і ринок. - 2008. - № 1 (36). - С. 112-117.

Размещено на Allbest.ru