Технології інтенсивного навчання дорослих у системі неперервної гуманітарної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

УДК 374.7:009

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ТЕХНОЛОГІЇ ІНТЕНСИВНОГО НАВЧАННЯ ДОРОСЛИХ У СИСТЕМІ НЕПЕРЕРВНОЇ ГУМАНІТАРНОЇ ОСВІТИ

Спеціальність 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти»

Мудра Оксана Михайлівна

Хмельницький - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Вихрущ Віра Олександрівна, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, кафедра педагогіки, професор кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Нісімчук Андрій Сергійович, Луцький педагогічний коледж, кафедра педагогіки, завідувач кафедри;

кандидат педагогічних наук, доцент Ваколюк Тетяна Володимирівна, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, кафедра англійської мови та перекладу, викладач кафедри.

Захист відбудеться « 10 » червня 2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.03 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

Автореферат розісланий « 06 » травня 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітникО. В. Торічний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

непереривний навчання профільний дорослий

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку нашої держави важливим є зміцнення та розширення економічних, наукових і культурних зв'язків з іншими країнами, її конкурентоспроможність на міжнародній арені. Саме тому особливої актуальності для її громадян - рушійної сили усіх соціальних перетворень - набуває самореалізація, самовдосконалення та змога розкрити свій творчий потенціал. Широкі можливості для цього відкриваються завдяки удосконаленню в Україні системи неперервної освіти. В умовах інтеграційного й соціального розвитку дорослі люди віком від 20 до 45 років володіють потужними даними для професійного зростання і є найбільш мобільною групою, здатною швидко й адекватно реагувати на поточні зміни та реорганізаційні процеси.

Згідно з проектом Закону України «Про освіту дорослих» громадяни будь-якого віку матимуть змогу здобути освіту, покращити рівень фахової підготовки й розвинути свої творчі здібності. Сутність післядипломної освіти, згідно з вимогами Закону України «Про вищу освіту», нормативно-правовими актами концепції розвитку післядипломної освіти в Україні, Національною доктриною розвитку освіти, Положенням про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), полягає в удосконаленні освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення й оновлення її професійних знань, умінь і навичок. Усі вони передбачають можливість забезпечення інтенсивного навчання для дорослих, оскільки воно дає їм змогу здобути необхідні знання за короткий термін і визначити для себе пріоритети й можливості якнайшвидшого оволодіння прогнозованою діяльністю без відриву від виробничої діяльності та менших затратах часу і коштів.

Для реалізації завдань інтенсивного навчання необхідно визначити оптимальні умови, особливості організації інтенсивного навчального процесу для дорослих, психічні та інтелектуальні особливості розвитку людини в різні періоди життя тощо.

Проблема інтенсивної підготовки дорослих, у тому числі мовної, перебувала у колі дослідницьких інтересів різних учених. Так, питання освіти дорослих вивчали С. Болтівець, В. Буренко, К. Воскрєсєнська, Л. Лук'янова, Л. Сігаєва, Н. Федорова та ін.; проблеми оптимізації та інноваційних технологій інтенсивного навчання знайшли своє відображення у наукових працях А. Алексюка, Ю. Бабанського, Т. Ваколюк, А. Захарової, А. Нісімчука, О. Пометун, П. Сікорського та ін.; інтенсивні методи навчання розробляли Л. Гегечкорі, М. Кабакчі, Р. Каллан, Г. Китайгордська, З. Кольс, Г. Лозанов та ін.; мотивацію, інтереси, потреби та проблеми навчання дорослих аналізували І. Зайцева, Б. Додонов, Ю. Кулюткін, Н. Самілюк, Н. Клименко та ін.

Водночас питання інтенсивного навчання дорослих у системі неперервної гуманітарної освіти не було предметом спеціального наукового дослідження, що й зумовлює його актуальність. Крім того, вона підсилюється низкою суперечностей між зростаючими вимогами до якості освіти дорослого населення та реальним рівнем середньої та вищої освіти, між нагромадженим вітчизняним і зарубіжним досвідом інтенсивної підготовки дорослих із використанням інновацій і традиційними формами та методами навчання дорослих у вищих навчальних закладах та курсах інтенсивної підготовки України, між фрагментарними знаннями слухачів дисциплін гуманітарного циклу та необхідністю комплексної, системної підготовки дорослого населення.

Наявні суперечності, актуальність проблеми та необхідність їх розв'язання зумовили вибір теми дослідження «Технології інтенсивного навчання дорослих у системі неперервної гуманітарної освіти».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідних робіт Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка в межах науково-дослідної роботи «Організаційно-педагогічні засади удосконалення підготовки майбутнього вчителя-гуманітарія в контексті ідей Болонського процесу» (№ 0108U000534). Роль автора у виконанні цієї роботи полягає в обґрунтуванні мотиваційної готовності слухачів факультету післядипломної освіти до вивчення іноземної та рідної мови.

Тема дисертації затверджена вченою радою Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (протокол №7 від 28.02.2006р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки й психології АПН України (протокол №7 від 25.09.2007р.).

Мета дослідження - розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити технологію інтенсивного навчання дорослих у системі неперервної гуманітарної освіти.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати сучасний стан та тенденції розвитку інтенсивного навчання дорослих у системі неперервної гуманітарної освіти та психологічні аспекти інтенсивної підготовки дорослих.

2. Виділити ефективні принципи, форми та методи роботи з дорослими та принципи відбору матеріалу для їх інтенсивної підготовки у системі неперервної гуманітарної освіти.

3. Визначити основні компоненти забезпечення інтенсивної підготовки дорослих, підходи до корекції помилок та критерії оцінювання рівня профільної підготовки дорослих.

4. Розробити технологію та експериментально довести її дієвість, виявити та обґрунтувати педагогічні умови інтенсивного навчання дорослих у системі неперервної гуманітарної освіти.

Об'єкт дослідження - навчання дорослих у системі неперервної гуманітарної освіти.

Предмет дослідження: педагогічна технологія інтенсивного навчання дорослих у системі неперервної гуманітарної освіти.

Для реалізації окреслених завдань використовувався комплекс взаємопов'язаних методів дослідження: теоретичні - аналіз, синтез та узагальнення науково-педагогічної літератури, вивчення навчально-методичних та програмних матеріалів з метою виявлення сучасного стану досліджуваної проблеми; комплексний (з метою виділення компонентів забезпечення інтенсивної підготовки; кожного структурного компонента); порівняльний (для виявлення ефективної технології інтенсивного навчання у системі неперервної гуманітарної освіти); моделювання для побудови ефективної моделі реалізації технології інтенсивного навчання у системі неперервної гуманітарної освіти; емпіричні методи - опитування (анкетування, інтерв'ю, бесіда); прогностичний (спостереження); педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний та підсумковий), експертної оцінки та самооцінки - для перевірки ефективності запропонованої технології інтенсивного навчання дорослих; статистичні методи обробки результатів експериментального дослідження (коефіцієнт навченості за формулою В. Безпалька, середній показник рівня готовності за В. Загвязінським), для з'ясування достовірності результатів експериментального дослідження.

Дослідно-експериментальна база та етапи дослідження. Педагогічний експеримент реалізовувся на Перших Київських курсах іноземних мов (інтенсивні групи) у м. Тернополі, м. Хмельницькому, м. Рівному, м. Івано-Франківську, інтенсивних курсах «Бізнес-преса» (м. Тернопіль). У дослідженні взяли участь 346 слухачів віком від 18 до 40 років та 32 викладачі для забезпечення перевірки високої професійної підготовки на інтенсивних курсах.

Дослідження здійснювалось поетапно упродовж 2005-2009 рр.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що:

уперше: розроблено і обґрунтовано технологію інтенсивної підготовки дорослих, складовими якої є: мета, цілі, завдання, основні компоненти структури інтенсивного навчання, принципи, етапи та педагогічні умови здійснення інтенсивної діяльності;

визначено та конкретизовано компоненти (мотиваційний, змістовий, діяльнісний, контрольний) структури інтенсивного навчання дорослих; основні підходи до корекції помилок та критерії оцінювання рівня профільної підготовки дорослих; принципи, форми та методи роботи із дорослими та принципи відбору матеріалу для їх інтенсивної підготовки; педагогічні умови підвищення ефективності інтенсивної підготовки дорослих; критерії, показники та рівні їх готовності до здійснення прогнозованої діяльності;

дістали подальшого розвитку визначення сутності, змісту та особливостей інтенсивного процесу навчання дорослих.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблено та впроваджено у навчальний процес спецкурс «Основи інтенсивної іншомовної підготовки дорослих» та навчальну програму для інтенсивних мовних курсів, методичні рекомендації «Основи інтенсивної іншомовної підготовки дорослих» для викладачів та студентів старших курсів щодо, власне, інтенсивної підготовки дорослого контингенту у процесі вивчення гуманітарних дисциплін (англійська мова). Запропонована технологія інтенсивного навчання дорослих у системі неперервної гуманітарної освіти пройшла дослідно-експериментальну перевірку, що дає можливість реалізувати її у системі інтенсивного навчання та післядипломної освіти, а також на курсах підвищення кваліфікації.

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Перших Київських курсів (інтенсивні групи) у: м. Тернополі (довідка № 13 від 26.11.2009 р.), м. Рівному (довідка №17/11 від 23.11.2009 р.), м. Івано-Франківську (довідка № 08/09 від 30.11.2009 р.), інтенсивних курсів «Бізнес-преса» (м. Тернопіль) (довідка № 9 від 14.11.2009 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні результати апробовано на: міжнародних науково-практичних конференціях: «Особистісно-орієнтовані педагогічні технології у початковій освіті» (Тернопіль, 2006 р.); «Проблеми та перспективи лінгвістичних досліджень в умовах глобалізаційних процесів» (Тернопіль, 2007 р.); всеукраїнській науково-методичній конференції «Нові концепції викладання іноземної мови в контексті Болонського процесу» (Київ, 2007 р.); та всеукраїнській науково-практичній конференції «Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів і військових формувань України» (Хмельницький, 2009 р.).

Публікації. Основні результати дослідження викладено у 13 публікаціях, з них 9 - у наукових виданнях, визнаних ВАК як фахові у галузі педагогіки.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, 12 додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 159 сторінок і містить 18 таблиць і 10 рисунків. Список використаних джерел налічує 221 найменування (23 - іноземною мовою).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету дослідження й основні завдання, висвітлено наукову новизну, практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - «Педагогічні умови підвищення ефективності інтенсивного навчання дорослих у системі неперервної гуманітарної освіти як наукова проблема» - здійснено огляд технологій, підходів, концепцій та теорій інтенсивної підготовки дорослих у контексті історії, охарактеризовано основні поняття дослідження та психолого-педагогічні особливості дорослих, визначено структуру технологій інтенсивного навчання дорослих у системі неперервної гуманітарної освіти.

Перші свідчення щодо навчання дорослих належать до Стародавнього Єгипту. Як показує аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової літератури, в історії методики інтенсивної підготовки відомі численні спроби знайти ефективний метод навчання. Упродовж певних періодів розвитку суспільства домінують ті чи інші методи, підходи. Серед основних методів інтенсивної підготовки дорослих знаходимо методи Туссена-Лангеншейдта, Р. Розенталя, Ч. Берліца, А. Хорнбі, Г. Пальмера, Ч. Огдена, М. Кобленца, К. Воскресенської, Р. Тененбаума, Л. Гегечкорі, І. Шехтера, С. Зоріна, Г. Китайгородської, О. Тарнопольського, І. Давидової, Р. Каллана тощо.

Проведений аналіз літературних джерел свідчить, що інновації в інтенсивній підготовці дорослих ґрунтуються на активізації можливостей та творчої активності дорослих, використанні різних технічних засобів. Відмінності полягають у врахуванні особливостей пам'яті, уваги, уяви, засвоєння інформації, віку потенційного слухача, організації навчальної діяльності, використання базової підготовки слухача тощо.

Тривалий час дорослість характеризувалася як стан психічної «фосилізації» (перманентної зупинки удосконалення навичок). Цей стан відзначався не лише динамікою нагромадження знань, умінь і навичок, а й відсутністю будь-яких якісних чи структурних змін (О. Клапаред, Ж. Піаже, В. Джеймс та ін.)

На початку ХХ століття актуальними стають ідеї, що розвиток усіх функцій людського організму, в тому числі і психічних, проходить неперервно впродовж усього життя. Цю проблему досліджували Б. Ананьєв, В. Артемов, О. Леонтьєв, Є. Степанова, І. Зимня, Л. Фоменко, О. Смірнов та ін. Трактуючи соціальний фактор довголіття, Б. Ананьєв, Ж. Вітлін, Є. Степанова зауважують, що освіта дорослих є важливою, оскільки виконуючи функцію психологічного фактора, вона посуває період інволюції в психічних функціях та інтелекті назад, тим самим попереджуючи прихід старості.

Освіта дорослих характеризується низкою особливостей. Розвиток мислення, уваги та пам'яті у дорослих людей обумовлені насамперед такими факторами, як освітній та життєвий досвід, готовність до спілкування, навчальна та трудова діяльність. Урахування особливостей розвитку цих факторів та посилення когнітивного аспекту дає можливість зробити процес інтенсивного навчання дорослих ефективнішим. Наявність у дорослих високого рівня мотивації дозволяє отримати в інтенсивному навчанні позитивні результати за коротший проміжок часу, на відміну від підготовки слухачів іншої вікової категорії. Дорослий слухач після інтенсивного, навіть короткотривалого (близько 10 хвилин) навчання здатний зберігати у пам'яті більшу частину інформації, набуті навички, а також використовувати засвоєне впродовж одного року і більше. До уваги потрібно брати і практичні потреби дорослої людини, які, без сумніву, суттєво відрізняються від потреб шкільної чи студентської категорії, оскільки дорослі зацікавлені у практичному застосуванні набутих знань у своїй професійній діяльності. Раціональне використання рівня базової підготовки в процесі інтенсивного навчання також сприяє досягненню високих результатів, а уява допомагає уникнути втоми, активізувати роботу підсвідомості, ліквідувати психологічні бар'єри дорослого слухача.

Встановлено, що при інтенсивному навчанні дорослих необхідно враховувати освітній досвід слухача; психологічні і вікові особливості розвитку функцій мислення, мовлення, уваги та пам'яті; емоційні фактори, що суттєво впливають на успіх у навчальній діяльності; соціальне становище слухачів; прийоми навчання та види прогнозованої діяльності; раціональне використання рівня базової підготовки; соціолінгвістичну компетенцію; посилювати когнітивний аспект у процесі навчання, спираючись на наявний життєвий та освітній досвід дорослих; рівень мотивації; групові форми соціально-детермінованої взаємодії дорослих. Одним зі способів спонукати дорослу людину до навчання є посилення мотивації та зменшення перешкод, оскільки мотивуючими факторами для неї є інтерес та забезпечення прогностичного характеру діяльності.

Визначено структуру інтенсивного навчання дорослих, яка складається з таких компонентів: мотиваційного (формування у дорослих позитивного мотиву до навчання, потреб, інтересів), змістового (визначення змісту та обсягу знань із профільної дисципліни), діяльнісного (формування вмінь здійснювати прогнозовану діяльність), контрольного (оцінювання рівня прогнозованої компетентності слухачів та корекція в змісті курсу та занять, методах, формах роботи тощо).

У процесі дослідження виявлено, що для створення передумов мотивації потрібно ставити перед дорослими посильні завдання, які забезпечують їх ефективне виконання і сприяють зростанню мотивації; створювати сприятливу, творчу атмосферу в аудиторії; занурювати слухачів в інформаційне середовище; застосовувати лише актуальні матеріали; допомагати дорослим поєднувати нові знання з раніше набутими; підтримувати у них відчуття прогресу в навчальній діяльності.

Аналіз теорії і практики роботи на інтенсивних курсах виявив, що необхідно удосконалювати навчальні програми (з урахуванням вікових та психологічних особливостей дорослих, їх основних мотивів та інтересів) і основні складові змісту їх інтенсивного навчання: сфери спілкування, тематику (відповідно до вимог програми та рівня профільної підготовки слухачів), профільний матеріал, ситуації для дидактичної комунікації, аудіо-, відеоматеріали та завдання до них, країнознавчу інформацію (для мовного спрямування).

Одним із найпродуктивніших способів організації навчального процесу інтенсивної підготовки дорослих на короткотермінових курсах є моделювання. Для досягнення практичної мети було застосовано відповідні методи (активізації резервних можливостей особистості й колективу, метод «умовного занурення» в інформаційне середовище) та педагогічні підходи (комунікативний, особистісно-діяльнісний). Вибір того чи іншого методу інтенсивного навчання був зумовлений тим, що він повинен відповідати віковим особливостям слухачів, психологічній підготовці та їх можливостям, практичній меті навчального курсу, особливостям умов навчального процесу, можливостям та компетентності викладачів, специфіці змісту навчального матеріалу, рівню профільної підготовки слухачів; бути простим і цікавим для викладача та слухача, результативним для дорослих; забезпечувати активізацію прогнозованої діяльності в процесі соціально-детермінованої взаємодії, необхідне співвідношення різних видів діяльності, зростання темпу і обсягу засвоюваного матеріалу, поступове ускладнення завдань та вправ, постійний інтерес дорослих слухачів до навчальної діяльності, успіх непідготовленої/творчої діяльності.

Ефективними методами організації навчальної роботи визначено «уявний мікрофон», навчання за моделлю, «мозковий штурм», дебати, рольові ігри, «бджолині групи», тестування, анкетування, методи порівняння та протилежностей, ірраціональні, інтерактивні, творчо-конструктивні методи, а також форми організації навчання - групові, парні, індивідуальні тощо.

За результатами дослідження визначено, що на вибір навчального матеріалу для інтенсивної підготовки впливають потреби, інтереси, інтелектуальний, освітній та загальний розвиток дорослої людини; співвіднесеність із темою, яка вивчається; сприяння формуванню прогнозованої компетентності у дорослої особистості; відповідність критеріям нормативності вживання; врахування принципу концентричності; мінімізація відібраного змісту; актуальність навчального матеріалу. Для мовного спрямування інтенсивної підготовки важливо, щоб ознайомлення з новим навчальним матеріалом відбувалося на основі текстів-полілогів, оскільки вони є зразком дидактичної комунікації. Для кращого засвоєння інформації обрано метод Р. Мартинової, який полягає у перенесенні кожної нової частини незнайомого матеріалу з одного тексту-полілогу в інший.

Для організації інтенсивного навчання необхідно враховувати мету, цілі та завдання інтенсивної підготовки; зміст, методику, форми, засоби та умови організації навчального процесу; контингент слухачів; оптимальний обсяг групи. Навчання на інтенсивних курсах повинно передбачати комплексну реалізацію практичних (формування професійних умінь у прогнозованій діяльності за короткий час), освітніх (оволодіння прогнозованою компетентністю), виховних (формування гуманістичного світогляду), розвивальних (розвиток у слухачів креативного досвіду та здібностей, готовності до подальшої самоосвіти тощо) цілей та сприяти розвитку особистості слухача.

Отже, ретельно відібрані ефективні форми і методи роботи, оптимальні прийоми навчання та види прогнозованої діяльності, врахування основних інтересів, потреб та мотивів дорослих слухачів, а також соціально-детермінована взаємодія сприяють забезпеченню системного підходу до розвитку професійних умінь у дорослих під час інтенсивного навчання.

Результати практичної роботи засвідчили, що на ефективність інтенсивної технології навчання дорослих впливають різноманітні фактори, а саме: індивідуальні психологічні особливості слухачів та їх емоційний стан, життєвий та освітній досвід, мотивація, інтерес до навчання, адаптивність, рівень втомлюваності, працездатність, умови навчання, майстерність викладача тощо.

У другому розділі - «Дослідно-експериментальна робота з організації інтенсивного навчання дорослих у системі неперервної гуманітарної освіти» - теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено дієвість технології інтенсивного навчання дорослих у системі неперервної гуманітарної освіти та подано умови її реалізації.

Моделюючи технологію інтенсивного навчання дорослих у системі неперервної гуманітарної освіти, ми використали ідеї В. Буренко, І. Гриненка, О. Назоли, А. Нісімчука, Г. Селевка, П. Сікорського. Модель реалізації технології інтенсивного навчання дорослих містить такі складові: мета, цілі, завдання, основні компоненти структури інтенсивного навчання, принципи, етапи та педагогічні умови здійснення інтенсивної діяльності (рис. 1).

Технологія інтенсивного навчання може реалізуватися за відповідних педагогічних умов: спрямування педагогічного впливу викладача на підвищення рівня мотивації слухача; врахування основних вікових і психологічних особливостей навчання дорослих; створення сприятливої атмосфери для інтенсивного навчання; максимальна активізація діяльності викладача та слухача.

Забезпечення зазначених педагогічних умов передбачає побудову програми інтенсивного курсу на основі реалізації системи принципів:

– інтенсивного навчання: індивідуалізації навчання, автономії слухача, інтегративності, спіралеподібної прогресивності, однорідності показників, полімодальності сприймання, соціально-детермінованої взаємодії, рольової та поетапно-концентричної організації навчального матеріалу та навчального процесу, поліфункціональності вправ;

– навчання дорослих: спільної діяльності, опори на професійний досвід, системності, актуальності, свідомого ставлення, суб'єктивно-об'єктивного оцінювання.

На основі структурування процесу формування у дорослих повноцінних розумових дій (Л. Фрідман) виділено чотири етапи у технології інтенсивного навчання дорослих для реалізації поставлених завдань: констатувально-підготовчий, аналітико-селективний, комунікативно-діяльнісний, підсумково-корегувальний. Основне завдання констатувально-підготовчого етапу полягало у спрямуванні слухачів інтенсивних курсів на здійснення прогнозованої діяльності. Цей етап передбачав розвиток та посилення дієвості мотиваційного компонента, інтересу до діяльності. Навчальний процес було побудовано з урахуванням особистої мети слухачів, їх інтересів, вікового та психологічного аспектів.

Рис. 1. Модель реалізації технології інтенсивного навчання дорослих у системі неперервної гуманітарної освіти

Аналітико-селективний етап охоплював відбір змісту, форм та методів інтенсивного навчання та формування прогнозованої компетентності слухачів. Основним методом при цьому були рольові ігри та навчальні ситуації.

На комунікативно-діяльнісному етапі дорослі слухачі залучалися до активної діяльності з вирішення проблемних професійних ситуацій, навчалися отримувати та обмінюватися вербальною та невербальною інформацією, використовуючи вивчені конструкції, зразки, кліше. Подальше удосконалення професійних умінь та навичок здійснювалось відповідно до вимог програми та з урахуванням інтересів самих слухачів.

Підсумково-корегувальний етап - це етап підсумкового контролю. Він передбачав аналіз і корекцію усіх видів діяльності слухачів у межах програмного матеріалу. Слухачі залучались також до оцінки (самоконтролю і взаємоконтролю) діяльності, вчилися корегувати власну діяльність.

Обґрунтування потреб і послідовність застосування методів інтенсивного навчання, методів та форм групової взаємодії, використання рольових ігор, навчальних ситуацій та їх ускладнення здійснювалося на основі структури організації навчального процесу, формування прогнозованих умінь у слухачів.

Ефективність професійної підготовки дорослих визначалась перевіркою рівня сформованості прогнозованої компетентності слухачів. Оцінювання відбувалося за допомогою усного опитування, формального тестування, письмового контролю, самоконтролю, самооцінки та в умовах продуктивної діяльності. В системі інтенсивного навчання використовувались такі види контролю: поточний/проміжний, тематичний, підсумковий, рубіжний.

Обсяг та якість виконаної роботи оцінювалися із позиції суб'єктивних можливостей дорослого. Об'єктивність оцінювання забезпечувалася за такими критеріями: якістю знань; рівнем сформованості прогнозованих умінь; рівнем креативності, ініціативності, структурованості; грамотністю, інформативністю та темпом висловлювання; ступенем самостійності дорослого під час виконання тренувальних вправ. У процесі дослідження для оцінки рівня оволодіння навчальним матеріалом уточнено основні підходи до корекції помилок (нотування помилок, супровід виправлення правильною формою та її повторення на етапі тренування, уникання виправлення слухача під час творчої/непідготовленої діяльності).

Основними завданнями експериментального дослідження були: перевірити ефективність розробленої моделі реалізації технології інтенсивного навчання дорослих; проаналізувати та узагальнити результати, отримані на констатувальному та підсумковому етапах; простежити динаміку зростання готовності слухачів до інтенсивної діяльності протягом усього періоду навчання.

Відповідно до мети та поставлених завдань експериментальне навчання здійснювалося у кілька етапів протягом 2005-2009 рр. Основну увагу було акцентовано на іншомовному напрямі підготовки, оскільки це забезпечило найбільш повне розкриття можливостей застосування запропонованої технології.

Для проведення експерименту були залучені слухачі чотирьох експериментальних груп Перших Київських курсів інтенсивної підготовки дорослих м. Тернополя, м. Хмельницького, м. Рівного, м. Івано-Франківська та інтенсивна група курсів «Бізнес-преса» м. Тернополя (групи Е: м. Тернопіль, м. Хмельницький, м. Рівне, м. Івано-Франківськ, м. Тернопіль - курси «Бізнес-преса»). Незважаючи на те, що здійснений експеримент був послідовним, вважалося за необхідне перевірити дієвість технології за кінцевими результатами, яких досягли слухачі інтенсивних груп, де розроблена технологія не впроваджувалася (групи Д: м. Тернопіль, м. Хмельницький, м. Рівне, м. Івано-Франківськ, м. Тернопіль - курси «Бізнес-преса»). До їх складу входили дорослі, які обрану мову раніше вивчали у школі, ВНЗ чи приватно, проте, за результатами попереднього тестування не досягли коефіцієнта навченості - 0,7 (за В. Безпальком).

Сформованість готовності дорослих до інтенсивного навчання визначалася за такими рівнями: низький, середній, високий.

Низький рівень сформованості готовності характеризувався невизначеністю потреб у самоосвіті та самовдосконаленні; відсутністю бажання удосконалювати навички; нерозумінням мотивів та цілей інтенсивного навчання дорослих; відсутністю чи низькою ініціативою у дидактичному спілкуванні; недостатнім вмінням організовувати подальшу самоосвіту; незадовільним обсягом знань із профільної дисципліни.

Середній рівень сформованості готовності характеризувався частковим осмисленням потреб у самоосвіті та появою бажання вдосконалювати свої знання, вчитися загалом; осмисленням мотивів та цілей інтенсивного навчання; середнім рівнем сформованості прогнозованих навичок, частковою ініціативою у веденні дидактичної комунікації; початковим рівнем сформованих умінь організовувати свою подальшу самоосвіту; низьким обсягом знань із профільної дисципліни.

Високий рівень сформованості готовності характеризувався розумінням потреби у постійній самоосвіті; стійким бажанням вчитися та вдосконалювати свої вміння і навички; зацікавленістю у професійному зростанні; сформованістю мотивів та цілей інтенсивного навчання; високим рівнем знань із профільної дисципліни; постійною ініціативою та креативністю у дидактичній комунікації; наявністю вміння та бажання самовдосконалюватися.

Аналіз попередніх даних дослідження дозволив визначити рівень сформованості готовності учасників експериментальних груп здійснювати інтенсивну навчальну діяльність на констатувальному та підсумковому етапах (табл. 1).

Відповідно до отриманих результатів на констатувальному етапі, високий рівень сформованості готовності до здійснення навчальної діяльності виявлено у 72,0 % слухачів, середній - у 25,6 %, низький - у 2,4 % слухачів. На підсумковому етапі високого рівня готовності до здійснення прогнозованої діяльності в умовах інтенсивного навчання досягли 88,8% респондентів експериментальних груп; середнього рівня - 11,1%; а низького рівня готовності не було виявлено у жодного дорослого слухача інтенсивних курсів.

Таблиця 1

Рівні сформованості готовності учасників експериментальних груп здійснювати інтенсивну навчальну діяльність на констатувальному та підсумковому етапах на Перших Київських курсах (ПКк) та курсах «Бізнес-преса», %

Місто / курси	Констатувальний етап	Підсумковий етап
	Високий	Середній	Низький	Високий	Середній	Низький
Тернопіль ПКк.	71,4	28,6	0	88,2	11,8	0
Хмельницький ПКк.	68,5	25,4	6,1	89	11	0
Рівне ПКк.	76,2	23,8	0	89,2	10,8	0
Івано-Франківс. ПКк	73,8	20,5	5,7	87,6	12,4	0
Тернопіль «Бізнес-преса»	70,4	29,6	0	90,2	9,8	0
Узагальненй показник	72,0	25,6	2,4	88,8	11,1	0

Аналіз результатів дослідження свідчить, що середній показник готовності до здійснення навчальної діяльності (за формулою В. Загвязінського) в умовах інтенсивного навчання у слухачів експериментальних груп зріс із 6,83 на констатувальному етапі до 7,99 на підсумковому етапі.

Упродовж навчального періоду було здійснено 6 експериментальних зрізів. Кожен зріз містив блок завдань для перевірки навичок та умінь аудіювання, читання, говоріння, письма. Об'єктами контролю були фонетичні, лексичні та граматичні навички, вміння здійснювати мовленнєву діяльність у аудіюванні, читанні, говорінні та письмі з використанням країнознавчої інформації, що забезпечувало формування прогнозованої компетентності.

Середній коефіцієнт навченості у послідовному педагогічному експерименті підтвердив поступовий приріст рівня знань з іноземної мови у дорослих слухачів, стійку сформованість навичок та умінь прогнозованої компетентності, а також підвищення рівня успішності учасників експериментального навчання порівняно зі слухачами груп Д, де розроблена технологія не впроваджувалася.

Зіставний аналіз кількісних даних у письмовому та усному висловлюванні в експериментальних та післяекспериментальних зрізах свідчив про поступове зростання словникового обсягу у 3,5-4 рази і обсягу висловлювання - у 3-4 рази за кількістю фраз в експериментальних групах. Помітним також є приріст рівня сформованості навичок аудіювання та читання.

Середні показники порівняльних даних після експериментального зрізу груп Е та Д відображені у діаграмі (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка середнього показника рівня сформованості навичок та вмінь прогнозованої компетентності слухачів інтенсивних курсів груп Е та Д після експериментального навчання

Завдання для експериментальних та після експериментальних зрізів були складені відповідно до вивченого матеріалу, граматичних та лексичних одиниць і навчально-пізнавального матеріалу відповідно до вимог програми.

Крім отриманих результатів виконання контрольних завдань, акцентовано увагу на результатах опитування слухачів щодо організації навчального процесу на курсах інтенсивної підготовки, а також оцінки, рекомендації та зауваження дорослим викладачами-іноземцями, волонтерами Корпусу Миру Сполучених Штатів Америки в Україні.

Результати дослідження підтверджують доцільність практичного застосування усіх складових запропонованої технології реалізації інтенсивного навчання дорослих у системі неперервної гуманітарної освіти.

Розроблено методичні рекомендації для викладачів інтенсивних курсів щодо підготовки дорослих.

ВИСНОВКИ

Здійснення теоретико-експериментального дослідження проблеми організації інтенсивного навчання дорослих у системі неперервної гуманітарної освіти дало змогу розробити технологію реалізації такої освіти.

1. Інтеграційні процеси в суспільстві вимагають покращення рівня підготовки дорослих щодо здійснення прогнозованої діяльності. За результатами теоретичного аналізу літературних джерел з проблеми дослідження з'ясовано, що наявний рівень фахової підготовки дорослих не відповідає новим вимогам якості освіти дорослого населення; відсутня її комплексна, системна інтенсивна підготовка; недостатньо уваги приділяється професійному рівню викладацького складу для роботи з дорослими слухачами. Освіта дорослих характеризується низкою особливостей, пов'язаних із розвитком мислення, уваги та пам'яті у дорослих людей, освітнім та життєвим досвідом, готовністю до спілкування, навчальною та трудовою діяльністю. Урахування цих особливостей, посилення когнітивного аспекту у процесі навчання, використання групових форм соціально-детермінованої взаємодії дає можливість зробити процес інтенсивного навчання дорослих ефективнішим.

2. Для досягнення практичної мети дисертаційного дослідження використано методи інтенсивного навчання (активізації резервних можливостей особистості й колективу, «умовного занурення» в інформаційне середовище) та педагогічні підходи (комунікативний, особистісно-діяльнісний). Програма інтенсивного курсу передбачала реалізацію системи принципів інтенсивного навчання (індивідуалізації навчання, автономії слухача, інтегративності, спіралеподібної прогресивності, однорідності показників, полімодальності сприймання, соціально-детермінованої взаємодії, рольової та поетапно-концентричної організації навчального матеріалу та навчального процесу, поліфункціональності вправ) і навчання дорослих (спільної діяльності, опори на професійний досвід, системності, актуальності, свідомого ставлення, суб'єктивно-об'єктивного оцінювання). Було застосовано такі методи організації навчальної роботи: «уявний мікрофон», навчання за моделлю, «мозковий штурм», дебати, рольові ігри, «бджолині групи», тестування, анкетування, методи порівняння та протилежностей, ірраціональні, інтерактивні, творчо-конструктивні методи, а також форми організації навчання - групові, парні, індивідуальні тощо.

Основними критеріями відбору навчального матеріалу було обрано актуальність, функціональність, економічність, доступність, експресивність, особиста значущість, ситуативність, позитивне ставлення до засобів невербального спілкування, системність, інтерференція.

3. Аналіз літературних джерел дав змогу визначити і науково обґрунтувати структуру інтенсивного навчання дорослих, яка передбачає взаємодію таких компонентів: мотиваційного (формування в дорослих позитивного мотиву до навчання), змістового (визначення змісту та обсягу знань із профільної дисципліни), діяльнісного (формування умінь здійснювати прогнозовану діяльність відповідно до вимог програми), контрольного (оцінювання рівня прогнозованої компетентності слухачів і корекція у змісті курсу та занять, методах, формах роботи тощо).

Уточнено основні підходи до корекції помилок (нотування помилок, супровід виправлення правильною формою та її повторення на етапі тренування, уникання виправлення слухача під час творчої/непідготовленої діяльності), а також до критеріїв оцінювання рівня профільної підготовки дорослих (якість знань; рівень сформованості прогнозованих умінь; рівень креативності, ініціативності, структурованості; грамотність, інформативність та темп висловлювання, ступінь самостійності дорослого під час виконання тренувальних вправ).

4. Розроблено, обґрунтовано та експериментально перевірено технологію інтенсивної підготовки дорослих, складовими якої є: мета, цілі, завдання, основні компоненти інтенсивної підготовки, принципи, етапи та педагогічні умови здійснення інтенсивної діяльності. Системотворчим чинником обрано педагогічні умови (спрямування педагогічного впливу викладача на підвищення рівня мотивації дорослого слухача до інтенсивної навчальної діяльності, врахування основних вікових і психологічних особливостей навчання дорослих, створення сприятливої атмосфери для інтенсивного навчання, максимальна активізація діяльності викладача та слухача). Результатом реалізації технології була динаміка середнього показника готовності до здійснення прогнозованої діяльності в умовах інтенсивного навчання слухачів експериментальних груп, який зріс із 6,83 на констатувальному етапі до 7,99 на підсумковому етапі.

5. Для перевірки ефективності технології реалізації інтенсивного навчання слухачів мовних курсів порівнювалися рівні сформованості прогнозованої компетентності дорослих до, під час і після проведення експериментального навчання у слухачів п'яти експериментальних груп. Середній коефіцієнт навченості у послідовному педагогічному експерименті підтвердив поступове зростання рівня знань з іноземної мови у слухачів, стійку сформованість навичок та умінь прогнозованої компетентності, а також підвищення рівня успішності учасників експериментального навчання порівняно зі слухачами, де технологія не впроваджувалася. Зіставлення кількісних даних у письмовому та усному висловлюванні в експериментальних та після експериментальних зрізах засвідчило поступове зростання словникового обсягу у 3,5-4 рази і обсягу висловлювання у 3-4 рази за кількістю фраз в експериментальних групах. Помітним також є зростання рівня сформованості навичок аудіювання та читання.

Напрямком подальших досліджень можуть бути такі аспекти: педагогічні умови інтенсивної підготовки дорослих на факультетах післядипломної освіти, підвищення кваліфікації з використанням дистанційного навчання; педагогічні умови інтенсивного навчання іноземних мов викладацького складу у вищих навчальних закладах; організація індивідуальної роботи дорослих у період інтенсивного навчання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мудра, О. М. Проблема іншомовної підготовки дорослих: теоретичні аспекти / Оксана Мудра // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка / гол. ред. Григорій Терещук. - Тернопіль : Видавництво Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка, 2006. - № 6. - С. 130-135.

2. Мудра, О. М. Формування іншомовної компетенції дорослих у системі курсового навчання / Оксана Мудра // Науковий вісник Чернівецького університету : збірник наукових праць. - Педагогіка та психологія / наук. редактор Г. Г. Філіпчук. - Чернівці : Рута, 2007.- Вип. 331. - С. 74-82.

3. Мудра, О. М. Мотивація як внутрішній фактор підвищення ефективності інтенсивного навчання дорослих іноземної мови / Мудра О. М. // Основні Концептуальні підходи і тенденції модернізації педагогічної освіти в Україні / за заг. ред. Г. Є. Гребенюка ; Мін-во мистецтва і туризму України. Луганськ. держ. інст. Культури і мистецтва, Обл. метод. кабінет учб. закладів мистецтва та культури : збірник наукових праць. - Харків : Стиль-Іздат, 2007. - С. 160-171.

4. Мудра, О. М. Психолінгвістичні аспекти формування технологій інтенсивної іншомовної підготовки дорослих / Мудра О. // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського : збірник наукових праць / гол. ред. А. М. Богуш. - Одеса : ПДПУ ім. К. Д. Ушинського. - 2008. - №3. - С. 137-144.

5. Мудра, О. М. Мотиваційний компонент іншомовної підготовки дорослих у системі неперервної гуманітарної освіти / Оксана Мудра // Педагогіка і психологія професійної освіти // Науково-методичний журнал / гол. ред. Н. Г. Ничкало. - Львів : Львівська політехніка. - 2008. - №6. - С. 11-20.

6. Мудра, О. М. Рівень володіння та перспективи вивчення іноземних мов студентами факультету підготовки вчителів початкових класів / Оксана Мудра // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка / гол. ред. Григорій Терещук. - Тернопіль : ТНПУ, 2006. - №2. - С. 104-109.

7. Мудра, О. М. Оптимальні принципи, форми, прийоми, методи роботи із дорослими та основні принципи відбору матеріалу в умовах інтенсивної мовної підготовки дорослих слухачів / Оксана Мудра // Науковий вісник Чернівецького університету : збірник наукових праць. - Педагогіка та психологія / наук. редактор Г. Г. Філіпчук. - Чернівці : Рута, 2009.- Вип. 491. - С. 76-83.

8. Мудра, О. М. Основні компоненти забезпечення інтенсивної мовної підготовки дорослих / О. М. Мудра // Збірник наукових праць №52. Серія: Педагогічні та психологічні науки / гол. ред. Романишина Л. М. ; Нац. акад. Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького. - Хмельницький : Вид-во : НАДПСУ, 2010. -- С. 70-73.

9. Мудра, О. М. Технологія та педагогічні умови підвищення ефективності інтенсивного навчання дорослих [Електронний ресурс] / О. М. Мудра // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України : електрон. наук. фах. вид. - 2009. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Vnadps/ 2009_2/pdf_2/09vomfed.pdf. - Заголовок з екрану.

10. Мудра, О. М. Організаційні аспекти технологій інтенсивної іншомовної підготовки дорослих у системі неперервної гуманітарної освіти / Оксана Мудра // Наукові записки. Серія : Філологічні науки (мовознавство) / відпов. ред. Василь Ожоган. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2009. - Випуск 81 (2). - С. 430-434.

11. Мудра, О. М. Мотивація та її роль у підвищенні ефективності інтенсивного навчання дорослих іноземної мови / Мудра О. М. // Проблеми та перспективи лінгвістичних досліджень в умовах глобалізаційних процесів : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції від 30-31 жовтня 2007 р. : в 2-х частинах / відпов. за вип. Н. С. Лиса. - Тернопіль : Економічна думка, 2007. - Частина 1. - С. 31-34.

12. Мудра, О. М. Формування іншомовної комунікативної компетенції студентів факультету післядипломної освіти / Мудра О. М. // Нові концепції викладання іноземної мови в контексті Болонського процесу : матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції від 7 листопада 2007 року / укл. Г. А. Турчинова, О. О. Яременко, М. О. Шутова. - Київ : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2007. - С. 76-78.

13. Мудра, О. М. Роль полімодальності сприймання в інтенсивній іншомовній підготовці дорослих / О. М. Мудра // Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів і військових формувань України : матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції від 20 листопада 2009 року / ред. В. В. Шликова, С. С. Кондратюк. - Хмельницький : Національна академія державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, 2009. - С. 167.

АНОТАЦІЇ

Мудра О. М. Технології інтенсивного навчання дорослих у системі неперервної гуманітарної освіти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - «Теорія і методика професійної освіти» - Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2010.

Дисертацію присвячено теоретико-експериментальному дослідженню проблеми інтенсивної підготовки дорослих у системі неперервної гуманітарної освіти. Запропоновано і науково обґрунтовано модель реалізації технології інтенсивного навчання дорослих, яка включає взаємодію таких складових: мети, цілей, завдань, основних компонентів інтенсивної підготовки, принципів, етапів та педагогічних умов здійснення інтенсивної діяльності (спрямування педагогічного впливу викладача на підвищення рівня мотивації дорослого слухача до інтенсивної навчальної діяльності; врахування основних вікових і психологічних особливостей навчання дорослих; створення сприятливої атмосфери для інтенсивного навчання; максимальна активізація діяльності викладача та слухача).

Досліджено систему організації інтенсивної підготовки дорослих, а саме: умови та фактори організації навчального процесу, вимоги до програм навчального курсу, вибір методів інтенсивного навчання, форми роботи із дорослими, підходи до корекції помилок.

Ключові слова: освіта дорослих, неперервна освіта, неперервна гуманітарна освіта, інтенсивне навчання дорослих, соціально-детермінована взаємодія, технологія інтенсивного навчання.

Мудрая О. М. Технологии интенсивного обучения взрослых в системе непрерывного гуманитарного образования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - «Теория и методика профессионального образования». - Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого. - Хмельницкий, 2010.

Диссертация посвящена теоретико-экспериментальному исследованию проблемы интенсивной подготовки взрослых в системе непрерывного гуманитарного образования. Предложена и научно обоснована модель реализации технологии интенсивного обучения взрослых, которая включает взаимодействие следующих составляющих: целей, заданий, основных компонентов интенсивной подготовки, принципов, этапов и педагогических условий осуществления интенсивной деятельности (направление педагогического воздействия преподавателя на повышение уровня мотивации взрослого слушателя к интенсивной учебной деятельности; учет основных возрастных и психологических особенностей обучения взрослых; создание благоприятной атмосферы для интенсивного обучения; максимальная активизация деятельности преподавателя и слушателя).

Исследована система организации интенсивной подготовки взрослых, а именно: условия и факторы организации учебного процесса, требования к программам учебного курса, выбор методов интенсивного обучения, формы работы со взрослыми, подходы к коррекции ошибок.

Ключевые слова: образование взрослых, непрерывное образование, непрерывное гуманитарное образование, интенсивное обучение взрослых, социально-детерминированное взаимодействие, технология интенсивного обучения.

Mudra O. M. Technologies of Intensive Adult Teaching in the System of Lifelong Humanities Education. - Manuscript.

Thesis for candidate degree in Pedagogical sciences, speciality 13.00.04 - «Theory and Methodology of Professional Education». - The National Academy of the Border Guard Service of Ukraine named after Bohdan Khmel'nyts'kyi. - Khmel'nyts'kyi, 2010.

The thesis is devoted to the theoretical and experimental studies of the problem of intensive teaching of adults in the humanities system of continuous education. The results of the theoretical analysis of historical, psychological, educational research literature on the issue show that the existing level of professional training of adults does not meet modern adult education requirements; a complex, system-wide intensive teaching of adults doesn't exist; little attention is paid to the training of teachers to work with adults. Intensive adult teaching must take into account such psychological and psycholinguistic aspects as: students' educational experience; psychological and age features of adults; emotional factors; students' social status; learning techniques; sociolinguistic competence. Besides, it must enhance the cognitive aspect of teaching by means of using the existing education and life experience of adults, motivation, group forms of socially-determined interaction of adults.

To meet the requirements of modern competitive world in the field of science, economy, and culture, Ukraine has to ensure lifelong education for its adults and provide their intensive teaching.

...