16

Размещено на http://www.allbest.ru/

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Володимира Даля

УДК 37.036

ФОРМУВАННЯ естетики поведінки в учнів старших класів У ПОЗАКЛАСНій РОБОТІ

13.00.07 - теорія та методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

СІЗОВ Віталій Валерійович

Луганськ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: член-кореспондент НАПН України, доктор педагогічних наук, професор ШЕВЧЕНКО Галина Павлівна, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри педагогіки, директор Науково-дослідного інституту духовного розвитку людини.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент, Заслужений учитель України ПРИХОДЧЕНКО Катерина Іллівна, Державний університет інформатики і штучного інтелекту Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри українознавства;

кандидат педагогічних наук ЛУЧАНІНОВА Ольга Петрівна, Національна металургійна академія України Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри інженерної педагогіки.

Захист відбудеться 29 вересня 2010 року о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034 м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а, ауд. 215 другого навчального корпусу.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034 м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.

Автореферат розіслано 27 серпня 2010 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.В. Фунтікова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Значну увагу сучасна педагогічна наука приділяє проблемам виховання у підростаючих поколінь ціннісних орієнтацій, духовної культури, культури вчинку, культури поведінки, завдяки яким людина стає саме людиною з усіма притаманними їй людськими якостями. Важливою ознакою загальної культури особистості є естетика поведінки, що виявляється у зовнішньому вигляді, відносинах між людьми, відношенні людини до природи, довкілля, Всесвіту.

Процес формування соціально значущих моделей поведінки, естетики поведінки потребує довготривалого терміну, але починати його потрібно ще в школі. В умовах зниження загальної культури в суспільстві ця проблема значно актуалізується і набуває значення найважливіших державних завдань у сфері освіти і виховання. Ці завдання знаходять своє відображення в Законах України "Про освіту", "Про вищу освіту", Національній доктрині розвитку освіти України, Концепції естетичного виховання учнівської молоді в умовах відродження української національної культури, Концепції єдиної системи естетичного виховання у загальноосвітніх школах України, Концепціях педагогічної освіти тощо. Реалізація державних стратегічних завдань неможлива без модернізації виховного процесу, коли поведінкові цінності повинні виступати і метою, й інструментом формування моделей у стосунках між людьми.

Проблеми формування моделей поведінки соціально-ціннісного характеру починають сьогодні звертати на себе все більше увагу вчених - філософів (В. Андрущенко, С. Бесклубенко, Л. Губерський, Л. Левчук, М. Киященко), психологів (С. Максименко, В. Романець, Т. Титаренко, Н. Чепелева), педагогів (Л. Масол, Н. Миропольська, С. Мельничук, Г. Шевченко). Аспекти формування гуманної людини засобами мистецтва знайшли відображення в дослідженнях Т. Антоненко, Л. Бутенко, А. Ушакова, Г. Шевченко, О. Шкуріна. Питання теорії і практики формування естетичного відношення до людини, суспільства аналізувалися Т. Танько, І. Римаренко, Н. Могилевською. Проблеми формування духовних цінностей, естетичних почуттів у дошкільників і в учнівської молоді досліджувалися О. Безкоровайною, Н. Бондаренко, В. Долженком, О. Лучаніновою, Л. Овдійчук, Г. Шевченко. Естетика поведінки є своєрідним критерієм сформованості будь-якої духовно-моральної та естетичної якості особистості.

У цьому контексті особливого значення набуває проблема виховання естетики поведінки учнівської молоді старшого шкільного віку, яка є проявом внутрішньої і зовнішньої культури підростаючої особистості, її духовно-моральних та естетичних якостей. Саме старший шкільний вік є завершальним етапом "естетичного оформлення" випускника школи, який повинен мати витончені естетичні смаки, володіти системою знань про етикет, вмінням користуватися ним в повсякденному житті, своєрідним естетичним кодексом власної поведінки. Виховання естетики поведінки є одним із пріоритетних напрямів у системі духовно-морального виховання особистості, формування її духовної культури, оскільки естетика і духовність - це світоглядні домінанти, які визначають характер вчинків людини.

Актуальність дослідження проблеми формування естетики поведінки у старшокласників обумовлена наявністю протиріч між: значущістю естетики поведінки в структурі особистості і незначною увагою до процесу її виховання як в навчальному процесі школи, так і в позакласній роботі; декларуванням необхідності приділяти особливу увагу поведінковій сфері особистості в школі і відсутністю належного методичного забезпечення процесу виховання естетики поведінки.

Недостатня теоретико-методологічна і науково-методична розробленість проблеми виховання у старшокласників поведінкових якостей зумовила вибір теми дисертаційного дослідження: "Формування естетики поведінки в учнів старших класів у позакласній роботі".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилося в рамках науково-дослідної роботи з проблеми "Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика" (номер держреєстрації 0105U 000264), що виконується на кафедрі педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Тема дисертації затверджена Вченою радою Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (протокол № 3 від 31.10.2008 року), затверджена Бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень із педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 9 від 25.11.2008 року).

Мета дослідження полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні сутності естетики поведінки старшокласників, визначенні організаційно-педагогічних умов та експериментальній перевірці їх ефективності у позакласній виховній роботі.

Відповідно до мети дослідження були визначені такі завдання:

· провести теоретико-методологічний аналіз філософської, естетичної, психологічної, педагогічної літератури з проблем формування естетики поведінки старшокласників;

· виявити змістовну сутність і структуру естетики поведінки старшокласників;

· розробити модель естетики поведінки та на її основі програму позакласної виховної роботи з формування естетики поведінки старшокласників, експериментально перевірити її на практиці;

· обґрунтувати систему критеріїв і рівнів сформованості естетики поведінки старшокласників;

· розробити методичні рекомендації для педагогів-організаторів, класних керівників із формування естетики поведінки старшокласників у позакласній виховній роботі.

Об'єкт дослідження - процес формування естетики поведінки старшокласників у позакласній виховній роботі.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічні засади формування естетики поведінки старшокласників у позакласній виховній роботі.

Відповідно до поставлених завдань у дослідженні було застосовано комплекс методів дослідження:

- теоретичні - аналіз філософської, психологічної, педагогічної, соціологічної літератури з проблеми дослідження; метод теоретичного моделювання при визначенні мети, завдань дослідження; вивчення й теоретичне осмислення практики використання сучасної інформації з формування естетики поведінки у виховному процесі; ретроспективний аналіз власного педагогічного й організаторського досвіду педагогічної роботи з формування поведінкових якостей у молоді в позакласній виховній роботі;

- емпіричні - анкетування, співбесіди, тривале спостереження, методи експертних оцінок, тестування; аналіз продуктів творчої діяльності молоді; педагогічний експеримент (констатуючий і формуючий) у природних умовах роботи середніх загальноосвітніх шкіл; система діагностуючих і розвиваючих творчих завдань;

- статистичні методи з метою перевірки достовірності результатів експериментальної роботи використовувався статистичний метод ч² (хі-квадрат критерій).

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що:

· вперше розкривається на основі сучасної наукової літератури змістовна сутність та структура естетики поведінки старшокласників;

· удосконалено організаційно-педагогічні умови формування естетики поведінки старшокласників у позакласній виховній роботі та представлені методичні рекомендації практичного призначення;

· подальшого розвитку набули зміст, форми, методи естетики поведінки старшокласників у позакласній виховній роботі.

Практичне значення одержаних результатів наукового дослідження проявляється в розробці критеріїв і рівнів сформованості естетики поведінки та впровадженні програми формування естетики поведінки старшокласників у позакласній виховній роботі.

Результати наукового дослідження практично впроваджено у педагогічний процес середніх загальноосвітніх шкіл м. Дніпропетровська № 2 (довідка № 71 від 21.02.08); № 52 (довідка №46 від 05.06.08); № 53 (довідка №83 від 10.06.08); № 58 (довідка №62 від 03.06.08); № 148 (довідка №100 від 25.02.08). естетика поведінка позакласний виховний

Розроблені та апробовані науково-методичні матеріали з формування естетики поведінки учнів старших класів у позакласній роботі можуть бути використані педагогічними працівниками, котрі забезпечують виховний процес серед учнівської молоді визначеної вікової категорії. Головні положення й результати експериментальної роботи можуть бути використані для підготовки посібників із виховання, планування позакласної виховної роботи, підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

Апробація результатів дослідження була оприлюднена в процесі міжвузівської конференції в м. Перм (Росія) ("Історія. Суспільство. Молодь", 15 січня 2008 р. ); Міжнародної науково-практичної конференції ("Практична психологія у міждисциплінарному аспекті: проблеми та перспективи"), 15-16 жовтня 2008 року.

Основні результати й висновки в процесі виконання роботи обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля (м. Луганськ).

Публікації. Результати дослідження впроваджувалися шляхом публікацій статей з проблем формування естетики поведінки в учнів старших класів у позакласній роботі. Основні теоретичні положення й висновки дисертаційного дослідження були опубліковані у формі статей: 12 публікацій, зокрема 10 у фахових наукових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (255 найменувань), 14 додатків на 80 сторінках. Загальний обсяг роботи 278 сторінок. Робота містить 11 таблиць, 4 малюнки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначені мета, завдання, об'єкт та предмет, методи дослідження, розкрита наукова новизна та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі - "Теорія і методологія формування естетики поведінки старшокласників у позакласній виховній роботі" зроблений теоретико-методологічний аналіз філософської, естетичної, психологічної, педагогічної літератури з проблем формування естетики поведінки старшокласників; виявлено змістовну сутність і структуру естетики поведінки старшокласників; визначені фактори впливу на формування естетики поведінки старшокласників; розроблена модель естетики поведінки та програма позакласної виховної роботи формування естетики поведінки старшокласників.

У першому розділі нашого дослідження доведено, що в сучасних умовах стану й розвитку педагогічної науки, результатів наукових досліджень в галузі педагогіки виховання, можливо створити модель формування естетики поведінки у старшокласників на основі єдності естетичного й етичного; почуттєвого й практичного (М. Бахтін, В. Біблер, Є. Бистрицький, О. Буров, А. Зісь, І. Зязюн, М. Каган, А. Канарський, С. Кримський, О. Лармін, Л. Левчук, В. Личковах, О. Лосєв, В. Мазепа, М.Мамардашвілі, В. Михальов, Л. Столович та ін.). Доведено, що сфера розуміння краси оточуючої дійсності і втіленої її в художніх творах формує відповідну реакцію особистості у сфері її поведінкової мотивації.

Синтез теоретичних джерел, ідей і напрямів соціально-педагогічної теорії (Н. Даденков, А. Макаренко, В. Сухомлинський, розвиток цих ідей в наукових дослідженнях таких авторів як І. Зязюн, Г. Сагач, Г. Шевченко, С. Федорищева, Ж. Юзвак), дозволив нам визначити теоретичну модель формування естетики поведінки старшокласників у позакласній виховній роботі.

У процесі дослідження поняття "естетика поведінки" розглядається, як явище, що містить наступні компоненти: "краса людських вчинків"; "соціально значима поведінка" (дотримання загальноприйнятих правил поведінки); "правова поведінка" й повага законів; знання й дотримання правил етикету; "почуття смаку" як естетична категорія, що проявляється в інструментах соціальної адаптації - одяг, мовлення, зовнішній вигляд, манери спілкування.

Названі елементи не вичерпують сутнісного змісту поняття «естетика поведінки», але є базовими.

В аналізі наукових філософських, психологічних, педагогічних праць розкрито поняття "естетика поведінки" як комплекс норм і правил, які характеризують естетично значущу поведінкову мотивацію людини, спрямовану на оптимізацію її соціальних дій через систему загальноприйнятих естетико-екологічних і морально-правових цінностей.

Згідно специфіки нашого дослідження розроблена комплексна програма формування естетики поведінки, котра складається із системи компонентів, які впливають на формування естетики поведінки старшокласників.

Пріоритетним блоком формування естетики поведінки, на наш погляд, є "Комплексна система багаторівневої мотивації" (КСБМ). Модель КСБМ заснована на чотирьох послідовних рівнях формування мотиваційної моделі: 1) формальна мотивація - формування почуття розуміння необхідності знань загальних правил поведінки, заснованих на міжособистісній і соціально значимій поведінці через комплекс загальноприйнятих нормативних положень загальної етики; 2) раціональна мотивація - внутрішнє усвідомлення необхідності застосування соціальних поведінкових норм, заснованих на практичному досвіді суб'єкта, його соціалізацію через різні референтні групи (родина, клас, учителі, друзі, школа тощо); 3) дидактична мотивація - формування у старшокласника почуття необхідності пізнати, вивчити норми поведінки на основі вивчення естетичних і етичних норм; 4) прагматична мотивація - формування практичного досвіду соціального спілкування.

Спираючись на погляди О. Бурова, О. Лосєва, Б. Лихачова, О. Семашко, Л. Столовича, В. Бутенко, Л. Бутенко, А. Капської, Н. Киященка, А. Комарової, Н. Крилової, Г. Локарєвої, Л. Масол, С. Мельничука, Н. Миропольської, Г. Шевченко, Л. Школяр в дисертації стверджується, що естетичне виховання пронизує всі сфери людського життя та включає в себе такі поняття як краса людського духу, людських стосунків, краса дії і культура вчинків, культура почуттів, світоглядна культура тощо.

Дослідження компонентів змісту естетики поведінки підтвердили необхідність розробки моделі, що містить сукупність взаємодіючих блоків: духовно-моральне виховання, екологічне виховання, естетика поведінки особистої і соціальної життєдіяльності, правове виховання.

Духовно-моральне виховання займає фундаментальне, базове місце в системі формування естетики поведінки, оскільки вона втілює загальнолюдські цінності поведінки й моралі, духовної культури. Духовно-моральне виховання визначає вектор людської поведінки, є її стрижнем і змістовним наповненням. Етичні норми тут виступають як орієнтир, мета, які естетично одухотворені.

Екологічне виховання формує систему відносин людини до природного середовища, духовно-естетичне, благоговійне відношення до природи, що зумовлює прояв шанобливої поведінки до її нетлінної краси.

Естетика поведінки особистої й соціальної життєдіяльності займає центральне місце в системі формування естетики поведінки особистості старшокласника, тому що охоплює ту сферу діяльнісного, на яку і спрямований безпосередньо виховний процес в нашому дослідженні. Головне завдання тут - формування ціннісно-духовних установок, які визначатимуть соціально-значиму спрямованість дій і вчинків старшокласника в оточуючому його соціальному середовищі. Краса, як естетична категорія, є тут основним формуючим інструментом, який виступає як духовна цінність.

Правове виховання має соціальний сенс, тому процес формування морально-правової поведінки в сукупності з уже певними напрямами є необхідною умовою формування естетики поведінки. Необхідною умовою розробки комплексної програми формування естетики поведінки старшокласників у позакласній виховній роботі стало вивчення системи факторів, які впливають на формування поведінкових якостей молоді.

Ґрунтуючись на методологічних підходах до проблеми, на результатах наукових досліджень, ми дійшли висновку, що у процесі формування естетики поведінки старшокласників необхідно ураховувати фактори впливу на особистість. До них ми відносимо фактори неформального характеру (родина, друзі й соціальне середовище); фактори соціально-особистісного характеру (психофізіологічні особливості розвитку юнаків та дівчат); фактори формального характеру (школа, засоби масової інформації); фактори соціально-формального характеру - комунікації (телебачення, кінематограф, персональний комп'ютер, Інтернет).

Прийнято, що перше місце в системі формування поведінкової моделі учнів займає родина. Однак дослідження показали досить тривожний для суспільства результат. Тільки 38% учнів 10 - 11 класів цінують повагу до себе членів своєї родини. Близько 68% юнаків свою, часом примітивну поведінку пояснюють як результат самовиховання, тим самим заперечуючи прямий виховний вплив сім'ї.

Крім того, проведені дослідження показали, що 63,8% опитаних старшокласників в основі своїх вчинків ставлять реалізацію власних інтересів, і тільки 25,2% - інтереси своєї родини.

У цих умовах роль і ступінь впливу друзів і молодіжної субкультури продовжує зберігати стійкість. Результати дослідження показують, що 46,8% учнів 10 - 11 класів воліють проводити вільний час із друзями за місцем проживання; 37,8% опитаних проводять дозвілля із шкільними друзями, 27,6% опитаних старшокласників відмітили, що повага й авторитет друзів має для них більш вагоме значення, ніж авторитет і повага з боку членів їхніх родин або вчителів, а 24% учнів старших класів вважають зразком правильної поведінки саме своїх друзів і знайомих, 32,5% опитаних вважають спілкування із друзями основним видом відпочинку.

Відомо, що розуміння мистецтва - це неодмінний елемент духовності людини, найважливіший етап естетичного розвитку, і чим складніший вид мистецтва, тим глибший естетичний світ суб'єкта. Практичні дослідження даного питання показали характерну ситуацію в середовищі старшокласників. У плані розуміння й сприйняття видів мистецтва перші місця міцно займають зразки масової культури - кінематограф і естрадна музика. При цьому аналіз кінематографічних жанрів показує, що старшокласники віддають перевагу комедіям, жахам, пригодам, детективам. Жанри розважального характеру практично не мають духовно-розвиваючого змісту.

Дослідження в сфері впливу школи на формування поведінкових моделей учнів старших класів показують результати, котрі свідчать про суттєві недоліки в роботі з учнями. Наприклад, тільки 10,3% опитаних старшокласників цінують повагу до себе вчителів; свої негативні вчинки пояснюють недоліками виховання в школі - 10%; тільки 1,8% учнів старших класів зразком для своєї поведінки вважають своїх учителів.

Потужним фактором впливу сьогодні виступають засоби масової інформації й комунікації - телебачення, друковані видання, Інтернет й інформаційні джерела на електронних носіях (яскраві, кольорові, захоплюючи відеоігри, реклама, продукція кінематографу орієнтовані перш за все на емоційний вплив). Наші дослідження показують, що 40,4% старшокласників присвячують перегляду телепередач більше трьох годин на день; 32,2 % респондентів присвячують перегляду телепередач значну частину вільного часу. Деякі наші дослідження показали, що 9,4% старшокласників вважають зразком для поведінки героїв художніх фільмів.

Електронні інформаційні технології - це величезний резерв у системі освіти, однак дані технології мають потребу у відповідних технологіях їхнього застосування. Проведені нами дослідження в цьому напрямі показали, що тільки 41,3% старшокласників користуються Інтернетом як допомогою в навчанні; 32% опитаних Інтернет розглядають тільки як розвагу.

Дослідження показали, що електронні ігри стають істотним елементом учнівської субкультури. Більше 80% юнаків і дівчат десятих і одинадцятих класів звертаються до відеоігор.

В останнє десятиліття індустрія електронних ігор набула статусу масового явища. Учні старшого шкільного віку є головними споживачами даної продукції. За своєю масовістю дана сфера не поступається кінематографу й має всі ознаки одного з напрямів масової культури. Комерційна естетизація негативних сторін життєдіяльності суспільства зумовлює прямий та непрямий вплив на систему поведінкових поглядів молоді.

Протидією цим факторам є соціально ціннісний естетичний вплив, який є стрижнем формування естетики поведінки сучасної молоді, що й знайшло своє відображення в реалізації комплексної програми формування естетики поведінки.

Таким чином, зроблений теоретико-методологічний аналіз наукової літератури з проблем формування естетики поведінки старшокласників дозволив виявити змістовну сутність і структуру естетики поведінки старшокласників, визначити фактори впливу, розробити модель естетики поведінки та програму формування естетики поведінки старшокласників у позакласній виховної роботи.

У другому розділі дисертаційного дослідження "Організаційно-педагогічні засади формування естетики поведінки старшокласників у позакласній виховній роботі" здійснювався аналіз сучасного стану формування естетики поведінки старшокласників; проводився констатувальний та формувальний експерименти; перевірялися організаційно-педагогічні умови реалізації програми формування естетики поведінки старшокласників у позакласній виховній роботі; була обґрунтована система критеріїв і рівнів сформованості естетики поведінки старшокласників та розроблені методичні рекомендації з формування естетики поведінки старшокласників у позакласній виховній роботі.

Визначення стану естетики поведінки старшокласників ґрунтувалося на розробленій системі критеріїв оцінки рівня сформованості естетики поведінки. Основними критеріями були визначені: рівень сформованості системи знань про естетичні цінності в сфері міжособистісного спілкування; розуміння та естетичного сприйняття видів мистецтва; стан і напрями соціально значущої поведінкової орієнтації; рівень реалізації внутрішнього бажання до творчої діяльності; рівень сформованості психологічних установок до проблем моралі, екології, права, особистих обов'язків; рівень здатності до виявлення поведінкової девіації в молодіжному середовищі.

Визначення критеріїв стану естетики поведінки дозволило виділити чотири рівні поведінкової сформованості: низький, середній, достатній, високий.

У процесі емпіричного дослідження системному аналізу підлягали: результати навчально-виховної діяльності учнів; підсумки педагогічної діагностики; підсумки бесід, анкетування, спостереження, власного педагогічного досвіду.

Вивчення рівня і якості сформованості естетики поведінки старшокласників у даному дослідженні проводилося в експериментальній і контрольній групах.

Проведенню експериментальної роботи в контрольних групах передувала робота у визначенні психологічних, комунікативних якостей старшокласників. Був проведений психологічний тест - "Оцінка рівня товариськості" (тест В. Ряховського). Систематизація даних дозволила обрати найбільш оптимальні форми й методи для проведення експериментальної роботи - опитувальники, тестові завдання, ситуаційні завдання. Процес дослідження й обробки отриманих даних відповідав вимогам і правилам соціологічного дослідження.

Тестові завдання були розроблені таким чином, щоб визначити стійкі тенденції в системі факторів, визначальний рівень сформованості поведінкових моделей старшокласників. Із цією метою всі питання тестових завдань ділилися на три блоки: блок впливу, блок самооцінки і блок інтересів. З метою перевірки рівня об'єктивності відповідей на питання, кожна група питань містила перевірочний блок. Таким чином, дані з кожного основного блоку піддавались додатковій перевірці, через систему перевірочних блоків. У випадку не підтвердження даних з того або іншого блоку, дані основного блоку питань у розрахунок не приймалися. Порівняння вихідних даних показало, що істотних відмінностей між основними й перевірочними завданнями виявлено не було. Це дозволило розраховувати на об'єктивність вихідних даних у цілому.

Крім того, у системі констатувального експерименту істотну роль грали безпосередні спостереження за процесом прояву індивідуальних і групових поведінкових моделей старшокласників. У процесі описового й аналітичного спостережень застосовувалися методи й типи спостережень відповідно до рекомендацій і вимог соціології як науки. Процес спостереження здійснювався паралельно з активною взаємодією з класними керівниками й учителями- предметниками.

Взаємодія з педагогічним колективом дозволила формувати більш повну картину для вироблення висновків у даній частині дослідження, тобто: мати більшу повноту інформації (тривалість спостереження вчителів значно більша, ніж період експерименту); процес здійснення висновків робити більш об'єктивним; враховувати поведінкові фактори учнів, пов'язані з позашкільною діяльністю (стосунки в родині, манери поведінки в неформальному спілкуванні тощо); визначати психологічні особливості того чи іншого колективу.

У процесі узагальнення результатів констатувального дослідження виявилася низка проблем у системі формування духовно-морального, естетичного, екологічного й правового виховання старшокласників. Особливо виділяється проблема відсутності системної й комплексної роботи навчальних закладів у напрямку поведінкової мотивації старшокласників на основі ціннісних поведінкових орієнтирів.

У процесі організації педагогічного експерименту з формування естетики поведінки старшокласників у позакласній виховній роботі були визначені експериментальна група (ЕГ) - 214 учнів і контрольна група (КГ) - 202 учня, загальна кількість - 416 старшокласників.

Дослідницька практична робота на першому етапі експерименту була організована згідно до вимог проведення формувального експерименту в педагогічних дослідженнях: 1) планування змісту, форм, методів, засобів проведення експериментальної роботи згідно до завдань роботи; 2) визначення тривалості педагогічного експерименту та його етапів; 3) фіксування результатів експерименту на різних стадіях його проведення, їх аналіз і виконання висновків; 4) виконання етапних замірів результатів експерименту, виявлення показників динаміки ефективності рівня формування базових поведінкових цінностей; 5) розробка рекомендацій щодо виконання конкретного методичного забезпечення для організації запропонованих виховних заходів з формування естетики поведінки учнів старших класів для масової педагогічної практики.

На другому етапі дослідження експериментально перевірялася програма формування естетики поведінки старшокласників у позакласній виховній роботі. Базове місце програми займає висновок про те, що естетичні цінності виступають інструментом, провідником моралі у свідомість суб'єкта через його емоційну, почуттєву сферу. Поняття краси є формою прояву морального змісту вчинків і дій людини в її соціальному й природному середовищі.

Зміст і структура програми - комплексний методичний інструмент, покликаний систематизувати основні напрями виховного процесу в сфері формування естетики поведінки серед старшокласників. Крім того, за своїм змістом, виконанням і реалізацією, програма виконувала функції: виховну, дидактичну, організаційну, системну, методичну.

Головним організаційним елементом реалізації комплексної програми формування естетики поведінки старшокласників у позакласній виховній роботі була обрана така форма роботи як "Університет етики, естетики й права". Діяльність університету дозволяє централізоване керування виховним процесом, що виражається в чіткій координації дій його учасників, системності й комплексності в роботі. "Університет етики, естетики й права" - структура, котра здійснювала свою діяльність на громадських умовах, на основі розробленого Положення університету.

Університет, як системний централізований орган об'єднував у собі чотири напрямки діяльності - відповідно до розроблених формуючих блоків:

Центральний блок - спецкурс етики й естетики поведінки особистої й соціальної життєдіяльності. Даний блок безпосередньо бере участь у формуванні конкретних поведінкових моделей, залежних від рівня етичних подань суб'єкта; формуючий блок А - спецкурс екологічного виховання. Безпосередньо бере участь у формуванні поведінкового ставлення до природного середовища; формуючий блок Б - спецкурс правового виховання. Безпосередньо бере участь у формуванні відносин до правових норм, як регулятора суспільних стосунків у цілому.

Процесуальні елементи формування очікуваних результатів, з метою успішної реалізації програми, містили наступні форми та методи: засідання ерудит-клубу; конкурси етикету; конкурсні творчі завдання (виставки власних фото, демонстрації аматорських відеофільмів); самостійне створення старшокласниками шкільного періодичного видання; кінолекторії (обговорення кінофільмів). До роботи залучалися не тільки вчителі, а й батьки школярів, представники екологічних служб, правоохоронних органів, мистецтвознавці.

Реалізація елементів формуючої програми будувалася на основі емоційно-почуттєвих переживань старшокласників через систему участі у творчому процесі. Саме чуттєво-емоційний фактор, що мотивується творчим процесом у сфері пізнання соціальних цінностей через естетику сприйняття навколишнього соціального і природного середовища, формував необхідні поведінкові установки.

Аналіз підсумків формувального експерименту на третьому етапі дослідження дозволив здійснити моніторинг результатів сформованості естетики поведінки старшокласників у позакласній виховній роботі. Системне застосування таких методів діагностики педагогічної сформованості як: спостереження, тестування, бесіди, аналіз творчих робіт, оцінки педагогів-експертів, виміри рівня мотивації старшокласників тощо, дозволив не тільки об'єктивно вести облік показників формувального експерименту, але і проводити його корекцію.

У результаті зроблених висновків, фактичних показників доведено, що основна частина старшокласників засвоїла основні норми естетики поведінки, що й було виявлено в результаті оцінних критеріїв сформованості поведінкових якостей.

Далі наведено (табл. 1) порівняльний аналіз динаміки рівнів сформованості естетики поведінки старшокласників за результатами констатувального та формувального експериментів.

Таблиця 1

Порівняльний аналіз динаміки рівнів сформованості поведінкових якостей учнів старших класів (%)

Рівні сформованості	Констатувальний експеримент	Формувальний експеримент
	КГр	ЕГр	КГр	ЕГр
Високий	13,8	14,4	13,9	15,8
Достатній	20,7	20,3	20,4	20,7
Середній	34,1	33,2	35	51,1
Низький	31,3	31,9	30	12,9

Для визначення ефективності запропонованих форм та методів виховної роботи в ході проведення формувального експерименту одним із критеріїв виступає порівняльний аналіз даних, отриманих під час реалізації констатувального та формувального експериментів. Таким чином, порівнювались дані з існуючих традиційних моделей створення позитивних поведінкових моделей та запропонованої моделі формування естетики поведінки старшокласників.

Оскільки у нашому випадку виникла необхідність у процесі експерименту спеціальної задачі порівняння не абсолютних середніх значень сформованості естетики поведінки старшокласників величин до і після експерименту, в частотному (процентному) розподілі даних, де використовують статистику, яку називають ч² (хі-квадрат критерій).

При обчисленні спостережених значень критерію ч²_сп для даних, отриманих у контрольній групі, отримаємо такі результати (таблиця 2):

Таблиця 2

№	Назва блоків програми	Значення ч2 (хі-квадрат критерій)
1	Блок духовно-моральних якостей старшокласників	0,02
2	Блок екологічних якостей старшокласників	0,05
3	Блок естетики поведінки особистої та соціальної життєдіяльності учнів старших класів	0,25
4	Блок правових якостей старшокласників	0,19

Порівнюючи отримані нами значення ч²_сп зі значенням ч²_кр = 16,27 для контрольної групи з усіх чотирьох блоків робимо висновок, що вони належать критичній області (області відхилення гіпотези).

Таким чином, розрахункові дані показують, що традиційні форми виховання поведінкових якостей старшокласників у позакласній виховній роботі не носять прогресивного характеру.

При обчисленні спостережених значень критерію ч²_сп для даних, отриманих у експериментальній групі, отримаємо такі результати (таблиця 3):

Таблиця 3

№	Назва блоків програми	Значення ч2 (хі-квадрат критерій)
1	Блок етико-духовних якостей старшокласників	22,74
2	Блок екологічних якостей старшокласників	20,5
3	Блок естетики поведінки особистої та соціальної життєдіяльності учнів старших класів	28,63
4	Блок правових якостей старшокласників	16,5

Порівнюючи отримані нами значення ч²_сп зі значенням ч²_кр для експериментальної групи з усіх чотирьох блоків, робимо висновок, що поставлені завдання виконані.

Основне завдання експерименту показало ефективність сполучення запропонованих форм і методів виховного впливу на формування естетики поведінки старшокласників у позакласній виховній роботі і стало основою для розробки методичних рекомендацій із формування естетики поведінки старшокласників у позакласній виховній роботі.

ВИСНОВКИ

1. У процесі вивчення та аналізу філософської, педагогічної, психологічної літератури з проблем формування естетики поведінки старшокласників з'ясовано, що естетика виконує соціально-формуючу функцію та впливає на поведінкову модель особистості за умов, коли естетичне й етичне являють собою єдине ціле.

У процесі дослідження було визначено, що естетико-етичний компонент стає головним фактором формування естетики поведінки, котрий реалізується у процесі соціальних зв'язків, ставленні до природного середовища, зовнішнього вигляду, в манерах поведінки і спілкування, прагненні естетизувати власний духовний і матеріальний світ.

2. Виявлено змістовну сутність і структуру естетики поведінки старшокласників. Це відображено в понятті "естетика поведінки" як комплекс норм і правил, які характеризують естетично значущу поведінкову мотивацію людини, спрямовану на оптимізацію її соціальних дій через систему загальноприйнятих естетико-екологічних і морально-правових цінностей.

3. Визначено фактори впливу на поведінкову мотивацію старшокласників, проведено аналіз стану реальної практики формування естетики поведінки старшокласників, розроблено модель формування естетики поведінки, яка включає сукупність блоків: духовно-моральне виховання; екологічне; естетико-поведінкове; правове.

На основі розробленої моделі представлена програма формування естетики поведінки старшокласників у позакласній виховній роботі. Складові програми інтегрувалися між собою через використання естетичних цінностей як інструментом досягнення поставлених педагогічних цілей. Запропоновані форми, методи і прийоми виховної роботи показали ефективність такого сполучення у процесі практичної перевірки теоретичних висновків.

4. Для перевірки результатів експерименту було визначено критерії та рівні сформованості естетики поведінки. До них віднесено: рівень сформованості системи знань про естетичні цінності в сфері міжособистісного спілкування; розуміння та естетичного сприйняття видів мистецтва; стан і напрями соціально значущої поведінкової орієнтації; рівень реалізації внутрішнього бажання до творчої діяльності; рівень сформованості психологічних установок до проблем моралі, екології, права, особистих обов'язків; рівень здатності до виявлення поведінкової девіації в молодіжному середовищі. Визначення критеріїв стану естетики поведінки дозволило виділити чотири рівні поведінкової сформованості: низький, середній, достатній, високий.

5. Експериментальна перевірка ефективності формуючої програми визначила педагогічні технології й педагогічне обґрунтування виховного процесу згідно із завданнями дослідження.

Виявлено, що важливими педагогічними результатами у процесі нашого дослідження визначилися наступні: необхідність етапного сполучення у виховному процесі, при рішенні поставлених у дослідженні завдань, естетичних і етичних норм і цінностей; використання творчості як методичного прийому; обґрунтоване поєднання різних форм і методів виховної роботи (переважне застосування активних методів роботи); обов'язкове мотиваційне забезпечення виховного процесу на всіх його етапах; формування цільових психологічних поведінкових установок; системний педагогічний вплив через чуттєво-емоційну сферу вихованців на прикладах кращих зразків художніх творів, розуміння краси й цінності навколишньої природи.

6. Розроблено методичні рекомендації для педагогів-організаторів, класних керівників із формування естетики поведінки старшокласників у позакласній виховній роботі, які будуть корисними для педагогів-практиків у їхній навчально-виховній діяльності.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях

1. Сізов В. В. Аксіологія духовності і виховної процес / В. В. Сізов // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: Збірник наукових праць. Луганськ, 2006. № 4 (17). С. 162-169.

2. Сізов В. В. Формування духовно-виховної парадигми в системі сучасної освіти: проблеми і напрямки / В. В. Сізов // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: Збірник наукових праць. Луганськ, 2006. № 6 (19). С. 183-192.

3. Сізов В. В. Деякі проблеми впровадження інформаційних технологій у навчальному процесі / В. В. Сізов // Педагогіка вищої та середньої школи: Збірник наукових праць. Кривий Ріг, 2006. № 14. С. 75-82.

4. Сізов В. В. Проблеми естетики поведінки в процесі соціалізації особистості / В. В. Сізов // Гуманізація навчально-виховного процесу: Збірник наукових праць. Слов'янськ, 2007. № XXXV. С. 211-218.

5. Сізов В. В. Індивідуальне естетичне навчання як умова естетичного виховання / В. В. Сізов // Гуманізація навчально-виховного процесу: збірник наукових праць. Слов'янськ, 2007. № XXXVІІІ. С. 257-261.

6. Сізов В. В. Про деякі педагогічні аспекти стану процесу поведінкового моделювання учнів старших класів / В. В. Сізов // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія: Зб. Статей: Вип. 16. Ялта: РВВ КГУ, 2007. Ч. 2. С. 88-93.

7. Сизов В. В. Эстетика как педагогическая категория в системе духовного воспитания учащейся молодёжи / В. В. Сизов // ВУЗ ХХІ век: Научно-информационный вестник. Пермь, 2008. № 23. С. 61-71.

8. Сізов В. В. Напрямки гуманістичного виховного процесу в системі заочної освіти / В. В. Сізов // Педагогіка вищої та середньої школи: Збірник наукових праць. Кривий Ріг, 2008. № 20. С. 191-200.

9. Сізов В. В. Естетика поведінки як соціальний елемент естетичного виховання учнівський молоді / В. В.Сізов // Гуманізація навчально-виховного процесу: Збірник наукових праць. Вип. XXXІХ / За заг. ред. проф. В. І. Сипченка. Слов'янськ: Видавничий центр СДПУ, 2008. С. 144-148.

10. Сізов В. В. Естетика поведінки як естетико-моральна категорія в системі виховання учнівської молоді: постановка проблеми / В. В. Сізов // Гуманізація навчально-виховного процесу: Збірник наукових праць. Вип. XL / За заг. ред. проф. В. І. Сипченка. Слов'янськ: Видавничий центр СДПУ, 2008. С. 229-234.

11. Сізов В. В. Психолого-педагогічні фактори формування естетики Поведінки в учнівської молоді: результати дослідження / В. В. Сізов // Практична психологія у міждисциплінарному аспекті: проблеми та перспективи: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Дніпропетровськ, ДГУ, 2008. С. 105-111.

12. Сізов В. В. Основні проблеми і напрямки виховання естетичної поведінки учнів старших класів / В. В. Сізов // Гуманізація навчально-виховного процесу: Збірник наукових праць. Вип. XLІІ / За заг. ред. проф. В. І. Сипченка. Слов'янськ: Видавничий центр СДПУ, 2008. С. 191-197.

АНОТАЦІЯ

Сізов В.В. Формування естетики поведінки в учнів старших класів у позакласній роботі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.07 - теорія та методика виховання. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 2010.

У дисертації досліджуються проблеми формування естетики поведінки старшокласників у позакласній виховній роботі. Процес виховання соціально значимих моделей поведінки старшокласників розглядається з позицій комплексного впливу естетичних цінностей на поведінкову мотивацію учнів. Естетика виступає в основі факторів, які створюють умови для сприйняття етичних цінностей старшокласниками у процесі їхньої соціальної життєдіяльності.

У дослідженні доведено, що роль естетичного компонента в моделюванні поведінки старшокласників дуже велика, тому що спирається на чуттєво-емоційну сферу особистості. Формування у молодої людини здатності зауважувати і переживати красу природи, людських відносин - спосіб природного виховання вже етичного відношення до навколишнього природного і соціального середовища. Естетичний зміст здобуває етичний прояв. Естетичний компонент виступає не тільки метою виховного процесу, але і його інструментом і методом.

У дисертаційному дослідженні акцентується увага на те, що поставлені педагогічні цілі в зазначеному напрямку, успішно зважуються за умови участі учнів у творчій діяльності згідно їхніх інтересів.

У процесі теоретичного аналізу було уточнене визначення поняття "естетика поведінки". Сформульовано зміст, структуру, механізм формування естетики поведінки старшокласників у позакласній виховній роботі. Доведено, що комплексне виховання робить ефективний вплив на формування соціально значимих моделей поведінки учнів старших класів. Визначено й експериментально перевірено дію комплексу організаційно-педагогічних умов, спрямованих на системне виховання необхідних поведінкових якостей старшокласників.

Ключові слова: естетика поведінки, естетичне середовище, естетичні цінності, духовно-моральне виховання, екологічне, правове, естетико-поведінкове виховання, естетичне сприйняття, культура вчинку, краса дії, соціально-значима поведінка, творчість.

АННОТАЦИЯ

Сизов В.В. Формирование эстетики поведения у учащихся старших классов во внеклассной работе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля, 2010.

В диссертации исследуются проблемы формирования эстетики поведения старшеклассников во внеклассной воспитательной работе. Процесс воспитания социально значимых моделей поведения старшеклассников рассматривается с позиций комплексного влияния эстетических ценностей на поведенческую мотивацию учащихся. Эстетика выступает в основе основополагающих факторов, создающих условия для восприятия этических ценностей старшеклассниками в процессе их социальной жизнедеятельности.

В исследовании доказано, что роль эстетического компонента в моделировании поведения учащихся старших классов весьма велика, так как опирается на чувственно-эмоциональную сферу восприятия окружающего мира. Формирование способности замечать и переживать красоту природы, окружающего мира, человеческих отношений - способ естественного воспитания уже этического отношения к окружающей природной и социальной среде. Эстетическое содержание приобретает этическое проявление. Эстетический компонент выступает не только целью воспитательного процесса, но и его инструментом и методом.

Выполнение задач исследования опиралось на разработанную программу по формированию эстетики поведения учащихся старших классов во внеклассной воспитательной работе.

Формирующая программа строилась на основе интеграции воспитательных блоков: этического; экологического; эстетики поведения; правового - направлений, которые наиболее полно характеризуют мировоззрение человека через его поступки и действия. Связующим компонентом здесь выступали эстетические ценности и комплексная система мотивации учащихся.

Основными критериями сформированости эстетики поведения учащихся старших классов выступили: мотивационно-ценностный, ориентировочно-поведенческий, эмоционально-чувственный.

В процессе теоретического анализа было уточнено определение понятия «эстетика поведения». Сформулировано содержание, структура, механизм формирования эстетики поведения старшеклассников во внеклассной воспитательной работе. Доказано, что комплексное воспитание оказывает эффективное влияние на формирование социально значимых моделей поведения учащихся старших классов. Определен и экспериментально проверен комплекс организационно педагогических условий, направленных на системное воспитание необходимых поведенческих качеств старшеклассников.

Ключевые слова: эстетика поведения, эстетическая среда, эстетические ценности, духовно-нравственное воспитание, экологическое, правовое, эстетико-поведенческое воспитание, эстетическое восприятие, культура поступка, красота действия, социально-значимое поведение, творчество.

ANNOTATION

Sizov V.V. The formation of aesthetics behaviour of senior pupils in outside of class work. - Typescript.

The thesis to get admission to the degree of Master Pedagogical Science on Theory and Method of Education. - 13.00.07. - V. Dalya East Ukrainian National University, 2010.

The problems offormation of senior pupils aesthetics behavior in outside of class work. The social process of education significance of senior pupils is considered by the position of complex influence of aesthetics value on behavior motivation of senior pupils. An aesthetics is a basic factor to creat the emotional condition for the perception of moral value of senior pupils in the process of their social life.

The great role of an aesthetics component in modeling of senior pupils behavior has been proved. The formation of ability to notice and to feel the beauty of nature, human relationship is the method of inborn education of aesthetics relation to natural and social environment. An ethics manifestation is acquired an aesthetics maintenance in this process. An ethics - aesthetics perception of environment influences on senior pupils, special relation to society and nature. And these two things play an important role in what he feels and what he does. An aesthetics component is not only the aim, but it is its instrument and method.

These pedagogical aims are decided with the help of definite organization and pedagogical condition of modeling personally important met methods and means of education with accent to national and human value and persons creative self-sufficiency.

The model of formation senior pupils, behavior in outside of class work worked out in this research.

Forming program has been built on a basis of integration parts: an ethics, an ecological behavior, legal, which always characterize humans through his actions and deeds. An aesthetics value and complex of motivation pupils are connected.

The main features of the formation of aesthetics behavior of senior pupils are: motivational-valuable, orientate behavior, emotional sensitive.

...