Формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця у фаховій підготовці

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський університет імені Бориса Грінченка

УДК 378.09:7.071.2(043.3)

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ГЕРМЕНЕВТИЧНИХ УМІНЬ МАЙБУТНЬОГО МУЗИКАНТА-ВИКОНАВЦЯ У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ЛІСУН Дмитро Віталійович

Київ 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Київському університеті імені Бориса Грінченка.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Олексюк Ольга Миколаївна, Київський університет імені Бориса Грінченка, завідувач кафедри теорії і методики музичної освіти, м. Київ.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Щолокова Ольга Пилипівна, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, завідувач кафедри фортепіанного виконавства і художньої культури, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, доцент Реброва Олена Євгенівна, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, доцент кафедри музично-інструментальної підготовки, м. Одеса.

Захист відбудеться 19 травня 2011 р. о 14 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.133.01 у Київському університеті імені Бориса Грінченка за адресою: 04053, м. Київ, вул. Воровського, 18/2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського університету імені Бориса Грінченка за адресою: 04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 13б.

Автореферат розіслано 15 квітня 2011 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради М. В. Сорока

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Стратегічною метою модернізації освіти в Україні є формування всебічно й гармонійно розвиненої творчої особистості. В епоху глобальної інформатизації суспільства, проникнення прагматичних ідей у всі сфери буття й діяльності людини проблема творчості, як перетворюючої людської діяльності, заснованої на глибоко гуманістичних принципах, постає з особливою гостротою.

Утвердження гуманістичної парадигми освіти сприяє пошукам нових шляхів і підходів до формування творчої особистості. Відповідно до цієї парадигми, формування й розвиток особистості є головною метою виховного процесу, а творчий компонент - визначальною характеристикою особистості. У цих умовах формування творчих умінь особистості є завданням усіх рівнів вітчизняної освіти, зокрема й професійної.

Особливого значення проблема формування професійних творчих умінь набуває у вищих музичних навчальних закладах, де здійснюється фахова підготовка професіоналів вищого рівня у галузі музичної культури. Мистецька освіта, основним завданням якої є формування й розвиток творчого потенціалу особистості, відповідних умінь творчої діяльності, потребує упровадження здобутків таких наук, як філософія, психологія, мистецтвознавство та ін. Проблема формування професійних умінь особистості набуває своєрідності у професійній музичній освіті, у якій герменевтика відіграє особливу роль, а герменевтичний підхід визначає сутність і зміст зазначених умінь.

Як теорія розуміння, тлумачення й інтерпретації, герменевтика набула поширення у найрізноманітніших галузях людської пізнавальної діяльності. На сучасному етапі розвитку культури, науки й суспільства герменевтика набуває онтологічного статусу, завдяки науковим працям таких філософів, як Ф. Аст, Х._Г. Гадамер, Дж. Грондін, В. Дільтей, М. Хайдеггер, О. Чаплигін, В. Чудновський, Ф. Шлейєрмахер, І. Шпачинський та ін. Спираючись на здобутки філософії, герменевтика може бути розглянута як світоглядно-методологічна основа людського пізнання. Особливого значення герменевтика набуває у сфері гуманітарного пізнання, зокрема у музичній педагогіці, адже цілком очевидно, що процес формування й розвитку високоморальної, духовно багатої творчої особистості не може здійснюватись без урахування загальнолюдських цінностей, норм та ідеалів, які становлять основу інтерпретування музичного твору з герменевтичних позицій.

Важливими є наукові розвідки з питань формування творчого компонента особистості, створені ученими в галузі психології (В. Роменець, С. Рубінштейн, Р. Френкін, Ю. Цагареллі та ін.). Психологічні знання становлять ґрунт для розробки системи педагогічних засобів формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця.

Урахування специфіки музично-виконавської професійної діяльності зумовлює необхідність звернутися також до праць вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі мистецтвознавства, зокрема з питань інтерпретації музичного твору (О. Катрич, В. Медушевського, В. Москаленка та ін.). Оскільки інтерпретація музичного твору постає як мета й результат творчої музично-виконавської діяльності, то процес інтерпретації музичного твору доцільно розглядати як найбільш природне середовище формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця.

Процес формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця потребує звернення до загальнопедагогічних праць, у яких порушуються проблеми герменевтики (В. Загвязинський, А. Закірова, І. Сулима, Л. Хоружа та ін.), а також до праць з мистецької педагогіки (О. Ляшенко, О. Олексюк, В. Орлов, Г. Падалка, О. Реброва, Т. Рейзенкінд, О. Щолокова та ін.).

Незважаючи на наявні наукові дослідження герменевтики та герменевтичних принципів в освіті, проблема формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця залишається осторонь уваги науковців у галузі музичної педагогіки. Не розробленим є й саме поняття «професійні герменевтичні вміння майбутнього музиканта-виконавця».

Актуальність проблеми формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця зумовлена необхідністю подолання суперечностей між:

- потребою гуманізації та гуманітаризації вищої освіти України та реальним змістом педагогічного процесу у вітчизняних вищих навчальних закладах;

- соціальним запитом до підготовки фахівців, здатних самостійно продукувати нові матеріальні й духовні цінності, та рівнем професійної підготовки майбутнього музиканта-виконавця у вищих музичних навчальних закладах;

- вимогами сьогодення щодо вдосконалення змісту фахової підготовки майбутнього музиканта-виконавця та недостатньою розробленістю відповідного методичного інструментарію.

Актуальність, соціальна значущість, а також відсутність наукових розробок теоретичних і методологічних основ формування професійних герменевтичних умінь студентів музично-виконавських спеціалізацій вищих музичних навчальних закладів зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця у фаховій підготовці».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Київського університету імені Бориса Грінченка: «Теорія і практика професійної підготовки вчителя у системі неперервної педагогічної освіти» (номер державної реєстрації теми 0106U012171). Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Київського національного університету культури і мистецтв (протокол № 3 від 09 грудня 2006 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології НАПН України (протокол № 1 від 23 січня 2007 р.).

Мета дослідження - розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця у фаховій підготовці.

Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:

1) обґрунтувати сутність та принципи герменевтичного підходу до інтерпретації музичного твору;

2) визначити сутність та структуру професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця;

3) визначити критерії та рівні сформованості професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця;

4) розробити педагогічні умови формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця у фаховій підготовці;

5) обґрунтувати та експериментально перевірити модель формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця у фаховій підготовці.

Об'єкт дослідження - фахова підготовка майбутнього музиканта-виконавця у вищому музичному навчальному закладі.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця у фаховій підготовці. уміння герменевтичний професійний музикант

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: основні положення герменевтики як вчення про тлумачення (Ф. Аст, В. Дільтей, Т. Майєр, П. Рікер, І. Хладеніус, Ф. Шлейєрмахер); філософсько-онтологічні засади герменевтики як засобу пізнання Буття (Х._Г. Гадамер, Дж. Грондін, М. Хайдеггер); загальні положення психології творчості (В. Дружинін, В. Роменець, С. Рубінштейн) та гуманістичної психології (А. Маслоу, К. Роджерс); ідеї педагогічної науки, що визначають пріоритет загальнолюдських, національних і особистісних цінностей у процесі виховання особистості (А. Макаренко, В. Сухомлинський, К. Ушинський); гуманістичні ідеї педагогіки вищої школи (С. Гончаренко, М. Фіцула, В. Ягупов, І. Якиманська та інші); загальні засади музичної освіти (Л. Арчажнікова, О. Рудницька, О. Сизова, Н. Терентьєва); методологічні підходи до інтерпретації музичного твору в мистецтвознавстві (О. Маркова, В. Москаленко, Л. Шаповалова, С. Шип); основи методології педагогічної герменевтики (А. Закірова, О. Ляшенко, О. Олексюк, Г. Падалка, Т. Рейзенкінд, І. Сулима, Л. Хоружа); мистецтвознавчі дослідження процесу формування музично-виконавської майстерності (Н. Гребенюк, Г. Саїк); педагогічні дослідження феномена інтерпретації музичного твору (В. Крицький, О. Реброва, О. Щолокова).

Методи дослідження. У процесі дослідження було застосовано комплекс теоретичних, емпіричних та статистичних методів, зокрема: а) теоретичні - аналізу інформаційних джерел, синтезу отриманої інформації музикознавчого, філософського, історичного, естетичного характеру; узагальнення музично-виконавського досвіду; порівняльного аналізу концепцій інтерпретації музичного твору різних музикантів-виконавців; абстрагування від конкретних обставин виконання музичного твору. Ці методи сприяли усвідомленню студентами творчої природи музично-виконавського мистецтва, осмисленню ними основ і принципів творчості музиканта-виконавця; б) емпіричні - анкетування, інтерв'ювання, педагогічне спостереження, педагогічні бесіди різних типів, які було застосовано для виявлення рівня сформованості професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця; творчі завдання (вербальні й такі, які передбачають виконання на інструменті) з метою формування герменевтичних умінь студентів; незалежного експертного оцінювання; в) статистичні - методи математичної статистики дали змогу з'ясувати рівень ефективності моделі формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця у фаховій підготовці.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася у Житомирському музичному училищі ім. В. Косенка, Донецькому музичному училищі, Тернопільському обласному державному музичному училищі ім. С. Крушельницької, Черкаському музичному училищі ім. С. С. Гулака-Артемовського. На різних етапах дослідження в експерименті взяли участь 312 студентів та 14 викладачів музичних училищ.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

- вперше в науковий обіг уведено поняття «професійні герменевтичні вміння майбутнього музиканта-виконавця» та обґрунтовано структуру зазначених умінь; обґрунтовано принципи герменевтичного підходу до інтерпретації музичного твору (принцип пріоритетності особистості в інтерпретаційному процесі; принцип духовної домінанти як основи інтерпретації; принцип ціннісної спрямованості розуміння); розроблено й обґрунтовано критерії (мотиваційно-вольовий, когнітивний, емоційний, творчо-діяльнісний) та педагогічні умови формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця у фаховій підготовці (ціннісно-смислова спрямованість творчої особистості майбутнього музиканта-виконавця на осягнення змісту музичного твору у професійній діяльності; формування потреби студента розуміти зміст музичного твору із світоглядних позицій; опора на особистісний емоційний досвід інтерпретатора у розумінні змісту музичного твору; орієнтація студента на творчу самореалізацію в соціокультурній діяльності); обґрунтовано та експериментально перевірено структурно-компонентну модель формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця у фаховій підготовці;

- уточнено зміст поняття «герменевтичний підхід»; удосконалено зміст фахової підготовки майбутнього музиканта-виконавця у вищому музичному навчальному закладі шляхом розробки спецкурсу та творчих завдань, упровадження яких дало можливість підвищити ефективність навчального процесу і сформувати професійні герменевтичні вміння студентів музично-виконавських спеціалізацій;

- подальшого розвитку набули положення щодо гуманізації навчання, гуманітаризації змісту професійної освіти.

Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що розроблено та впроваджено: педагогічні умови формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця; методику формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця у фаховій підготовці.

Матеріали й результати дослідження можуть бути використані для підготовки методичних матеріалів з питань фахової підготовки музикантів-виконавців у вищих музичних навчальних закладах, підручників з педагогіки музичного виконавства, для збагачення лекційної тематики навчальних закладів мистецтв.

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Житомирського музичного училища ім. В. Косенка (довідка № 236 від 25.12.2008), Донецького музичного училища (довідка № 185 від 21.05.2009), Тернопільського обласного державного музичного училища ім. С. Крушельницької (довідка № 370 від 18.09.2009), Черкаського музичного училища ім. С. С. Гулака-Артемовського (довідка № 339 від 29.10.2009).

Апробація результатів дослідження здійснювалась у формі публікацій та доповідей для обговорення на науково-практичних конференціях: міжнародного рівня: «Музикотерапія як соціально-психологічна реабілітація: теорія та практика» (Запоріжжя, 2008); «Коммуникативное пространство профессиональной культуры: коммуникативные стратегии информационного общества» (Санкт-Петербург, 2008); «Полікультурність, діалог і злагода: українські реалії» (Мелітополь, 2008); «Теорія та практика підготовки акторських кадрів» (Запоріжжя, 2009); «VII міжнародні педагогічно-мистецькі читання пам'яті професора О. П. Рудницької» (Київ, 2010); всеукраїнського рівня: «Трансформаційні процеси в сучасній українській культурі» (Київ, 2007); «V Мистецько-педагогічні читання пам'яті професора О. П. Рудницької» (Київ, 2007); «Виховання майбутнього актора та перспективи його професійного становлення» (Запоріжжя, 2010).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображено у 15-ти публікаціях автора, серед яких 10 статей у наукових фахових виданнях, 3 статті у збірниках матеріалів і тез конференцій, 1 додаткова публікація за спеціалізацією «Мистецтвознавство», 1 методичні рекомендації.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 245 сторінок, основна частина - 178 сторінок. Основний текст роботи містить 7 таблиць (2 сторінки), 1 рисунок (1 сторінка), 2 формули. Список використаних джерел налічує 236 найменувань (із них 16 - іноземною мовою). 9 додатків займають 44 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІІ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, теоретико-методологічну основу дослідження, його методи; охарактеризовано експериментальну базу дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення; наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - «Теоретичні основи формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця у фаховій підготовці» проаналізовано філософську, психологічну, культурологічну, мистецтвознавчу, педагогічну літературу з питань герменевтичного підходу; досліджено герменевтичні основи інтерпретації музичного твору з урахуванням специфіки музично-виконавської творчості; обґрунтовано принципи герменевтичного підходу до інтерпретації музичного твору; визначено зміст понять «герменевтичний підхід», «професійні герменевтичні вміння майбутнього музиканта-виконавця».

Наукові засади герменевтики розроблено у працях вчених-філософів: Ф. Шлейєрмахера, Ф. Аста, В. Дільтея, М. Хайдеггера, Х._Г. Гадамера, Дж. Ваттімо, Дж. Грондіна та ін. Дослідження генезису, еволюції герменевтики виявило динаміку її трансформації: від учення про інтерпретацію, тлумачення та розуміння до світоглядно-методологічної основи процесу пізнання дійсності; довело проникнення герменевтичних ідей у сферу музично-виконавського мистецтва.

Визначено три етапи процесу інтерпретації музичного твору: 1) первинне осягнення смислу об'єкта пізнання (музичного твору) як нерозчленованої цілісності (синкрезис), яке відбувається на основі передзнання, або передрозуміння; 2) деталізація, уточнення змісту окремих частин об'єкта пізнання і об'єкта як цілісності (аналіз), які спрямовані на поглиблення розуміння його смислових аспектів; 3) продукування якісно нової цілісності об'єкта пізнання, смисл якого набуває нового розуміння (синтез).

Спираючись на герменевтичне вчення, розуміння розглянуто як фундаментальну основу кожного з етапів. Принциповим положенням для процесу інтерпретації музичного твору є те, що результат синтезуючої діяльності особистості не є остаточним, таким, який не передбачає подальших змін. Із цієї точки зору, результат творчого синтезу може виступати первинним синкретичним вихідним, а це надає перманентного характеру творчому процесу. Інтерпретація музичного твору, з цього погляду, постає як неперервне розуміння й саморозуміння, перманентне вдосконалення й самовдосконалення.

Герменевтичний підхід визначено як усвідомлену орієнтацію педагога на реалізацію у своїй діяльності сукупності принципів, прийомів та методів навчання, пізнання й розуміння дійсності шляхом привнесення особистісного бачення смислових аспектів змісту предмета діяльності, що передбачає широке залучення мотиваційно-вольової, когнітивної, емоційної та творчо-діяльнісної сфер особистості, і сприяє особистісній самореалізації студента у професійній діяльності.

Обґрунтовано принципи герменевтичного підходу до інтерпретації музичного твору: 1) принцип пріоритетності особистості в інтерпретаційному процесі - надання особливої уваги суб'єктивній складовій процесу інтерпретування музичного твору (не заперечуючи й об'єктивної); 2) принцип духовної домінанти як основи інтерпретації - визначення інтерпретації музичного твору як процесу застосування духовних сил особистості, реалізації особистісних емоцій, почуттів, прагнень, ідеалів, ціннісних орієнтирів, а не тільки як суто аналітичної діяльності; 3) принцип ціннісної спрямованості розуміння - опора на загальнолюдські цінності, норми та ідеали як основу для розуміння смислу музичного твору.

Інтерпретацію музичного твору визначено як процес і результат духовно-інтелектуального пізнання, розуміння й тлумачення особистістю смислових аспектів змісту музичного твору. У процесі реалізації герменевтичного підходу до інтерпретації музичного твору музикант-виконавець набуває відповідного досвіду інтерпретаційної діяльності: створюється основа для формування вмінь герменевтичної інтерпретації музичного твору, які за своєю природою є творчими. Ці вміння розглянуто як професійні герменевтичні вміння майбутнього музиканта-виконавця, а їх зміст визначено як здатність особистості до інтерпретаційної діяльності на основі набутих знань і навичок та світоглядних настанов, суб'єктивного бачення змісту виконуваного музичного твору, активізації духовних сил, залучення загальнолюдських цінностей як основи для професійної музично-виконавської діяльності.

Визначено такі професійні герменевтичні вміння музиканта-виконавця, які структуровано відповідно до сфер його особистості, які актуалізуються у творчій професійній діяльності: 1) сприймати явища музичного мистецтва з позицій особистісних і загальнолюдських цінностей, 2) актуалізувати власний світогляд в інтерпретаційному процесі (мотиваційно-вольова сфера); 3) пізнавати зміст музичного твору на основі внутрішнього міжособистісного діалогу з його автором, 4) самостійно розв'язувати суперечності пізнання змісту музичного твору, зумовлені специфікою герменевтичного кола (когнітивна сфера); 5) ідентифікувати свої почуття з почуттями композитора, 6) інтерпретувати музичний твір на основі вчуття та емоційного переживання його змісту (емоційна сфера); 7) постійно розширювати й поглиблювати розуміння змісту виконуваного музичного твору, 8) втілювати особистісне розуміння змісту музичного твору в самостійній його інтерпретації (творчо-діяльнісна сфера).

Освітньо-кваліфікаційною характеристикою молодшого спеціаліста за напрямом підготовки 0202 «Мистецтво», спеціальністю 5.02020401 «Музичне мистецтво» галузевого стандарту вищої освіти України передбачено вимоги до оволодіння студентами професійними компетенціями, а також визначено виробничі функції й типові задачі діяльності. Професійні герменевтичні вміння майбутнього музиканта-виконавця розглядаються у роботі як такі, що забезпечують ефективність процесу оволодіння студентами професійними компетенціями у фаховій підготовці. Структуру професійної діяльності майбутнього музиканта-виконавця визначено за змістом відповідних виробничих функцій (дослідницька, організаційна, управлінська, технологічна, контрольна). У роботі розкрито внутрішні сутнісні зв'язки між наведеними виробничими функціями і типовими задачами, з одного боку, та професійними герменевтичними вміннями майбутнього музиканта-виконавця, з іншого.

Отже, професійні герменевтичні вміння є визначальною характеристикою майбутнього музиканта-виконавця і відповідають сферам його особистості, які актуалізуються у творчій професійній діяльності. Оскільки ці вміння забезпечують продуктивність та ефективність професійної діяльності музиканта-виконавця, доцільно розробити педагогічні умови їх формування.

У другому розділі - «Педагогічні умови формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця у фаховій підготовці» - визначено критерії та рівні сформованості професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця, досліджено сучасний стан їх сформованості та охарактеризовано структурно-компонентну модель формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця у фаховій підготовці.

Критеріями, які дають змогу адекватно визначити рівень сформованості професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця, вважаємо такі: мотиваційно-вольовий, когнітивний, емоційний, творчо-діяльнісний.

Мотиваційно-вольовий критерій характеризує рівень сформованості професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця з погляду його внутрішньої вмотивованості до творчості, а також вольової саморегуляції у процесі професійної діяльності. Цей критерій має такі показники: а) наявність мотиваційно-вольової спрямованості особистості майбутнього музиканта-виконавця; б) потреба особистості у позитивному перетворенні як навколишньої дійсності, так і самої себе; в) прояв надситуативної активності у професійній діяльності.

Когнітивний критерій сформованості професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця відбиває міру розвиненості його пізнавальних здібностей, обсяг знань, які є основою професійної діяльності. Цей критерій має такі показники: а) творчий стиль пізнання дійсності, репрезентованої музичним твором; б) різносторонність і якість асоціативних зв'язків; в) ґрунтовність знань, застосованих в інтерпретаційній діяльності.

Емоційний критерій характеризує сформованість професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця з погляду розвиненості емоційної сфери студента, а також міри реалізації його особистісного емоційного досвіду в професійній діяльності. Цей критерій має такі показники: а) ступінь розвиненості емоційної сфери; б) прагнення зрозуміти зміст інтерпретованого музичного твору на емоційному рівні; в) втілення особистісних емоцій у самостійній інтерпретації виконуваного музичного твору.

Творчо-діяльнісний критерій виявляє сформованість професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця з погляду його перетворюючої, креативної професійної діяльності. Показниками цього критерію є: а) поширення творчої діяльності за межі наявного матеріалу, б) самостійність у вирішенні творчих задач професійної діяльності; в) оригінальність концепції інтерпретації виконуваного музичного твору.

Визначено такі рівні сформованості професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця: низький, середній, високий.

З метою визначення вихідного рівня сформованості професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця й вивчення стану вирішеності цієї проблеми в педагогічній практиці фахової підготовки було здійснено констатувальний експеримент на базі Житомирського музичного училища ім. В. Косенка, Тернопільського обласного державного музичного училища ім. С. Крушельницької, Донецького музичного училища, Черкаського музичного училища ім. С. С. Гулака-Артемовського. Констатувальне дослідження охоплювало 312 студентів музично-виконавських спеціалізацій III - IV курсів (народні інструменти).

Констатувальний експеримент мав три етапи і передбачав вирішення низки завдань: 1) дослідження рівня сформованості мотиваційно-вольової спрямованості майбутнього музиканта-виконавця у процесі інтерпретації музичного твору та рівня сформованості професійних герменевтичних умінь, пов'язаних з активізацією мотиваційно-вольової сфери; 2) виявлення ступеня реалізації когнітивних здібностей майбутнього музиканта-виконавця у процесі інтерпретації музичного твору і рівня сформованості герменевтичних умінь, пов'язаних з активізацією когнітивної сфери; 3) визначення міри наявності емоційного начала майбутнього музиканта-виконавця у процесі інтерпретації музичного твору і рівня сформованості герменевтичних умінь, пов'язаних з активізацією емоційної сфери; 4) вивчення творчого характеру професійної діяльності майбутнього музиканта-виконавця у процесі інтерпретації музичного твору і рівня сформованості герменевтичних умінь, пов'язаних з активізацією творчо-діяльнісної сфери.

Загалом, за рівнями сформованості професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця констатувальне дослідження дало такі результати: низький рівень - 48,7%; середній рівень - 44,9%; високий рівень - 6,4%. Дослідження засвідчило недостатній рівень сформованості мотиваційно-вольової спрямованості особистості майбутнього музиканта-виконавця; низький рівень сформованості когнітивних здібностей студентів; недостатність емоційного начала у музично-виконавській творчій діяльності; переважання відтворюючої музично-виконавської діяльності майбутнього музиканта-виконавця. Для формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця залучено такі методи: герменевтичні методи, метод творчих завдань, проблемно-пошукові методи, словесні, наочні, практичні, метод повторення матеріалу, метод контролю й самоконтролю.

Процес формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця у фаховій підготовці передбачає такі етапи: 1) формування в студентів теоретико-методологічної бази музично-виконавської творчості; 2) формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця під час індивідуальних занять; 3) закріплення й розвиток професійних герменевтичних умінь.

Структурно-компонентну модель формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця у фаховій підготовці представлено на рис. 1.

Педагогічними умовами формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця у фаховій підготовці визначено такі: ціннісно-смислова спрямованість творчої особистості майбутнього музиканта-виконавця на осягнення змісту музичного твору у професійній діяльності; формування потреби студента розуміти зміст музичного твору із світоглядних позицій; опора на особистісний емоційний досвід інтерпретатора у розумінні змісту музичного твору; орієнтація студента на творчу самореалізацію в соціокультурній діяльності.

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Структурно-компонентна модель формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця у фаховій підготовці

У третьому розділі - «Експериментальне дослідження формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця у фаховій підготовці» - констатовано загалом недостатній рівень сформованості професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця, розкрито зміст, форми, методи й етапи формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця у фаховій підготовці; підбито підсумки дослідно-експериментальної роботи.

У формувальному експерименті брали участь студенти ІІІ-IV курсів Житомирського музичного училища ім. В. Косенка та Черкаського музичного училища ім. С. С. Гулака-Артемовського. Основним навчально-методичним матеріалом були музичні твори з концертних програм студентів (за фахом). Експериментальна група охоплювала 31 студента класу гітари, контрольна - 32 студенти різних музично-виконавських спеціалізацій. Таким чином, кількісний і якісний склад учасників експерименту дозволяє дійти висновку про репрезентативність його результатів. Формувальний експеримент здійснювався протягом 2007 - 2009 рр. і мав три етапи.

Мета першого етапу - сформувати в студентів теоретико-методологічну базу музично-виконавської творчості. Для досягнення цієї мети було викладено авторський спецкурс «Формування творчої особистості музиканта-виконавця в інтерпретаційному процесі», який передбачав не тільки лекційні заняття, а й семінарські та практичні. Викладання спецкурсу здійснювалось у межах навчального часу, передбаченого навчальним планом підготовки майбутнього музиканта-виконавця для факультативних занять. Загальний обсяг спецкурсу склав 36 годин.

Кожне лекційне заняття спецкурсу передбачало питання для самоперевірки. Для закріплення матеріалу і співвіднесення його із практичною діяльністю студентам було запропоновано проаналізувати їхню концертну програму з погляду активізації кожної із сфер особистості музиканта-виконавця, які актуалізуються у творчій професійній діяльності. Для формування потреби в самостійних творчих пошуках студентів проводилися семінарські заняття.

Під час виконання творчих завдань застосовувались такі герменевтичні прийоми, як образні порівняння, метафори. Додаткові асоціації, які таким чином вдалося залучити до процесу навчання, сприяли різноаспектності й різновимірності розуміння студентом художнього образу музичного твору. Цей етап здійснювався протягом першого семестру навчального року. Застосовувалися методи контролю та самоконтролю в навчанні, метод педагогічних бесід, практичні, наочні методи.

Результатом першого етапу формувального експерименту стало розуміння студентами специфіки музично-виконавської творчості, а також усвідомленого характеру професійної діяльності майбутнього музиканта-виконавця, що було зафіксовано під час підсумкових педагогічних бесід. Це дало підстави констатувати досягнення мети першого етапу експерименту.

Другий етап експерименту мав на меті сформувати професійні герменевтичні вміння творчої особистості майбутнього музиканта-виконавця у процесі інтерпретації музичного твору. Він передбачав застосування герменевтичних методів (наратив, метафоризація, алегоризація), методів творчих завдань, педагогічних бесід, незалежного експертного оцінювання виконання студентом музичного твору. Герменевтичні методи активізували процес вироблення студентом особистісного розуміння змісту музичного твору, спираючись як на суб'єктивний життєвий досвід і особистісні цінності, так і на цінності загальнолюдські.

Паралельно з процесом первинного осягнення смислу музичного твору студенти виконували творчі завдання, пояснюючи, які особистісні цінності вони прагнуть втілити у самостійній інтерпретації певного музичного твору. Результати засвідчили, що більшість студентів має значний потенціал розуміння змісту музичного твору на ціннісному рівні, а неспроможність реалізувати цей потенціал під час інтерпретації музичного твору свідчить про необхідність поглибити засвоєння ними герменевтичних основ інтерпретації музичного твору у фаховій підготовці.

Під час деталізації, уточнення змісту окремих частин об'єкта пізнання і об'єкта як цілісності, спрямованих на поглиблення розуміння його смислових аспектів, студенти виконували творчі завдання для формування герменевтичного вміння актуалізувати власний світогляд у процесі інтерпретації музичного твору. За результатами їх виконання студенти виявили зростання мотиваційно-вольової спрямованості особистості музиканта-виконавця.

У процесі продукування якісно нової цілісності музичного твору, що інтерпретується, і смисл якого набуває нового розуміння, виконуючи творчі завдання, спрямовані на формування герменевтичних умінь постійно розширювати й поглиблювати розуміння змісту виконуваного музичного твору, а також втілювати особистісне розуміння змісту музичного твору у самостійній його інтерпретації, більшість студентів показала зростання рівня сформованості творчо-діяльнісної сфери особистості майбутнього музиканта-виконавця.

Другий етап експерименту тривав протягом першої половини другого семестру навчального року. Реалізуючи герменевтичний підхід до інтерпретації музичного твору у процесі професійної підготовки майбутнього музиканта-виконавця, було здійснено ефективне формування професійних герменевтичних умінь, і, відповідно, підвищено його здатність виконувати виробничі функції, визначені освітньо-кваліфікаційною характеристикою молодшого спеціаліста. Мету другого етапу експерименту було досягнуто.

На третьому етапі експерименту, який мав на меті закріпити й розвинути професійні герменевтичні вміння, застосовувалися герменевтичні методи, а також методи педагогічної бесіди, творчих завдань, незалежного експертного оцінювання концертного виконання студентом музичного твору, метод повторення матеріалу, наочні методи (показ, ілюстрування - аудіо, відео матеріал, демонстрування - виконання музичного твору педагогом), практичні методи. Перевага надавалася індивідуальним формам занять. Важливу роль відігравала й самостійна робота студента, яка передбачала заняття не тільки з інструментом, а й з нотним та іншим матеріалом (аудіо, відеозаписи, теоретичні музикознавчі праці тощо).

Практичні методи, які передбачають активну участь студентів у реалізації набутих знань, вмінь і навичок і застосовуються у комплексі із словесними та наочними, ефективно сприяли поєднанню у свідомості студентів теоретичного й практичного аспектів професійної діяльності. За допомогою психологічних механізмів синестезії відбувалося поєднання слухових, зорових, дотикових, рухових сенсорних модальностей. При цьому усі аспекти художнього образу музичного твору переважали над моторною складовою виконавської техніки музиканта.

Третій етап здійснено протягом другої половини другого семестру навчального року. За результатами підсумкового анкетування, заключних педагогічних бесід, а також незалежного експертного оцінювання концертного виконання музичного твору студентом дали змогу дійти висновку про успішне виконання завдання третього етапу формувального експерименту.

Аналіз перебігу формувального експерименту дав підстави констатувати успішність вирішення завдань кожного його етапу, що переконує у правильності застосованих форм і методів формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця у фаховій підготовці.

Результати експериментального дослідження наведено у таблиці (табл.1), дані якої свідчать про динаміку розподілу студентів за рівнями сформованості професійних герменевтичних умінь музиканта-виконавця.

Таблиця 1

Динаміка розподілу студентів за рівнями сформованості професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця протягом експериментального дослідження, %

Для більшої наочності результати експериментального дослідження наведено у порівняльній гістограмі (рис.2).

Рис. 2 Порівняльна гістограма рівнів сформованості професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця протягом експериментального дослідження

Результати дослідно-експериментальної роботи переконали в ефективності розробленої моделі і довели доцільність її застосування в педагогічному процесі вищого музичного навчального закладу.

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі аналізу змісту фахової підготовки майбутнього музиканта-виконавця уперше здійснено розв'язання проблеми формування професійних герменевтичних умінь студентів музично-виконавських спеціалізацій вищих музичних навчальних закладів. Реалізовані мета і завдання дають підставу сформулювати такі висновки та рекомендації.

1. На основі аналізу методологічних засад герменевтики в науковій літературі герменевтичний підхід визначено як усвідомлену орієнтацію педагога на реалізацію у своїй діяльності сукупності принципів, прийомів та методів навчання, пізнання й розуміння дійсності шляхом привнесення особистісного бачення смислових аспектів змісту предмета діяльності, що передбачає широке залучення мотиваційно-вольової, когнітивної, емоційної та творчо-діяльнісної сфер особистості, і сприяє особистісній самореалізації студента у професійній діяльності. Обґрунтовано принципи герменевтичного підходу до інтерпретації музичного твору: 1) принцип пріоритетності особистості в інтерпретаційному процесі - надання особливої уваги суб'єктивній складовій процесу інтерпретування музичного твору (не заперечуючи й об'єктивної); 2) принцип духовної домінанти як основи інтерпретації - визначення інтерпретації музичного твору як процесу застосування духовних сил особистості, реалізації особистісних емоцій, почуттів, прагнень, ідеалів, ціннісних орієнтирів, а не тільки як суто аналітичної діяльності; 3) принцип ціннісної спрямованості розуміння - опора на загальнолюдські цінності, норми та ідеали як основу для розуміння смислу музичного твору;

2. Теоретично обґрунтовано й визначено сутність поняття «професійні герменевтичні вміння майбутнього музиканта-виконавця». Зміст професійних герменевтичних умінь визначено як здатність особистості до інтерпретаційної діяльності на основі набутих знань і навичок та світоглядних настанов, суб'єктивного бачення змісту виконуваного музичного твору, активізації духовних сил, залучення загальнолюдських цінностей як основи для професійної музично-виконавської діяльності. Професійні герменевтичні вміння майбутнього музиканта-виконавця структуровано відповідно до сфер особистості музиканта-виконавця, які актуалізуються у творчій професійній діяльності. Професійними герменевтичними вміннями майбутнього музиканта-виконавця є вміння: сприймати явища музичного мистецтва з позицій особистісних і загальнолюдських цінностей, актуалізувати власний світогляд в інтерпретаційному процесі (мотиваційно-вольова сфера); пізнавати зміст музичного твору на основі внутрішнього міжособистісного діалогу з його автором, самостійно розв'язувати суперечності пізнання змісту музичного твору, зумовлені специфікою герменевтичного кола (когнітивна сфера); ідентифікувати свої почуття з почуттями композитора, інтерпретувати музичний твір на основі вчуття та емоційного переживання його змісту (емоційна сфера); постійно розширювати й поглиблювати розуміння змісту виконуваного музичного твору, втілювати особистісне розуміння змісту музичного твору в самостійній його інтерпретації (творчо-діяльнісна сфера).

3. Визначено критерії сформованості професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця: 1) мотиваційно-вольовий, який характеризує рівень сформованості професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця з погляду його внутрішньої вмотивованості до творчості, а також вольової саморегуляції у процесі професійної діяльності; 2) когнітивний, який відображає міру розвиненості пізнавальних здібностей майбутнього музиканта-виконавця, а також обсяг знань, які є основою професійної діяльності; 3) емоційний, який характеризує сформованість професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця з погляду розвиненості емоційної сфери студента, а також міри реалізації його особистісного емоційного досвіду в професійній діяльності; 4) творчо-діяльнісний, який виявляє сформованість професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця з погляду його перетворюючої, креативної професійної діяльності. Визначено рівні сформованості професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця: низький, середній, високий. Аналіз результатів констатувального дослідження виявив недостатній рівень сформованості професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця, що зумовило необхідність розроблення відповідних педагогічних умов та структурно-компонентної моделі.

4. Розроблено педагогічні умови формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця у фаховій підготовці: 1) ціннісно-смислова спрямованість творчої особистості майбутнього музиканта-виконавця на осягнення змісту музичного твору у професійній діяльності; 2) формування потреби студента розуміти зміст музичного твору із світоглядних позицій; 3) опора на особистісний емоційний досвід інтерпретатора у розумінні змісту музичного твору; 4) орієнтація студента на творчу самореалізацію в соціокультурній діяльності.

5. Обґрунтовано та експериментально перевірено структурно-компонентну модель формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця у фаховій підготовці, яка передбачає наявність таких компонентів: цільового, змістового, діяльнісного, результативного. Основою моделі є інтерпретаційна діяльність, яка мислиться не вузько-спеціально, як розумова діяльність, мета якої полягає у тлумаченні музичного твору, а значно ширше, як пізнання Буття через залучення до музично-виконавської творчості. Із цих позицій фахова підготовка є педагогічною основою формування як кожної окремої сфери особистості майбутнього музиканта-виконавця, так і особистості як цілісного утворення. Знання, уміння, навички, здобуті студентом у процесі фахової підготовки, інтегруються у творчому процесі створення художнього образу музичного твору, що інтерпретується. Переосмислення й нове розуміння смислових аспектів музичного твору є джерелом професійного зростання й особистісного вдосконалення майбутнього музиканта-виконавця. Дослідно-експериментальна робота засвідчила ефективність розробленої моделі. За результатами підсумкового діагностичного зрізу високого рівня сформованості професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця досягли 54,9% студентів експериментальної групи та 12,5% - контрольної групи. Середній рівень виявлено у 41,9% представників експериментальної групи та 59,4% - контрольної групи. Низький рівень мали 3,2% студентів експериментальної групи та 28,1% - контрольної групи.

За результатами дисертаційного дослідження можна запропонувати такі рекомендації для вищих музичних навчальних закладів України: вважати формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця необхідною складовою фахової підготовки студентів музично-виконавських спеціалізацій вищих музичних навчальних закладів, що сприяє набуттю ними необхідних професійних компетенцій; включити у процес професійної підготовки майбутнього музиканта-виконавця спецкурс «Формування творчої особистості музиканта-виконавця в інтерпретаційному процесі», що спрямований на формування в студентів теоретико-методологічної бази музично-виконавської творчості; застосовувати у фаховій підготовці комплекс творчих завдань, в основі яких перебуває феномен інтерпретації музичного твору, що сприяє підвищенню ефективності формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів означеної проблеми. Перспективними напрямами подальших досліджень є: вивчення специфіки формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця у навчальних закладах різних типів; дослідження вікових та психологічних особливостей процесу формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця у студентів різних курсів; поглиблене вивчення впливу професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця на формування його творчої особистості.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лісун Д. В. Структура творчої особистості музиканта-виконавця / Д. В. Лісун // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 16. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики. Збірник наукових праць / Ред. кол. О. Г. Мороз, Н. В. Гузій (відповідальні редактори) та ін.. К.: НПУ, 2006. Вип. 5 (15). С. 23-27.

2. Лісун Д. В. Герменевтичні основи інтерпретації музичного твору: специфіка виконавської творчості / Д. В. Лісун // Наукові записки. Серія: Психолого-педагогічні науки (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя) / За заг. ред. проф. Є. І. Коваленко. Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2007. №2. С. 112-116.

3. Лісун Д. В. Формування когнітивного стилю творчої особистості музиканта-виконавця в інтерпретаційному процесі / Д. В. Лісун // Педагогічний процес: теорія і практика. Збірник наукових праць / Головний редактор С. Сисоєва. К.: ЕКМО, 2008. Вип. 2. С. 131-140.

4. Лісун Д. В. Формування мотиваційно-вольової спрямованості творчої особистості музиканта-виконавця в інтерпретаційному процесі / Д. В. Лісун // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. / Редкол.: І. А. Зязюн (голова) та ін. Київ-Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2008. Вип. 20. С. 257-262.

5. Лісун Д. В. Інтерпретація музичного твору як засіб розвитку емоційної сфери творчої особистості музиканта-виконавця / Д. В. Лісун // Педагогіка та психологія: Збірник наукових праць / За заг. редакцією академіка І. Ф. Прокопенка, чл.-кор. В. І. Лозової. Харків: Курсор, 2008. Вип. 34. С. 101-108.

6. Лісун Д. В. Образність як інтегруючий принцип навчання / Д. В. Лісун // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. Тернопіль: ТНПУ, 2008. №5. С. 79-83.

7. Лісун Д. В. Професійне становлення цілісної творчої особистості музиканта-виконавця на основі реалізації дидактичного принципу образності / Д. В. Лісун // Вісник Запорізького національного університету: збірник наукових статей. Педагогічні науки / Головний редактор Локарєва Г. В. Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2009. №1. С. 85 - 90.

8. Лісун Д.В. Зміст, форми, методи й етапи формування творчої особистості майбутнього музиканта-виконавця в інтерпретаційному процесі / Д. В. Лісун // Вісник Запорізького національного університету: збірник наукових статей. Педагогічні науки / Головний редактор Локарєва Г. В. Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2009. №2. С. 123 - 129.

9. Лісун Д. В. Герменевтичний підхід до інтерпретації музичного твору у сфері музичної педагогіки / Д. В. Лісун // Трансформаційні процеси в сучасній українській культурі: Зб. матеріалів Всеукр. наук.-теоретич. конф., Київ, 19-20 квітня 2007 р. К.: Видавн. центр «КНУКіМ», 2007. С. 147-149.

10. Лисун Д. В. Принцип образности в педагогике как средство духовно-интеллектуальной коммуникации / Д. В. Лисун // Коммуникативное пространство профессиональной культуры: коммуникативные стратегии информационного общества: труды 8-й Международной научно-практической конференции. Санкт-Петербург: Издательство политехнического университета, 2008. Книга 1. С. 192-194.