Патріотичне виховання курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України в навчально-виховному процесі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

АВТОРЕФЕРАТ

ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ КУРСАНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ СИСТЕМИ МВС УКРАЇНИ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник

доктор педагогічних наук, професор ХАРЧЕНКО Сергій Якович, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, завідувач кафедри соціальної педагогіки.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, доцент ЗЕЛЕНОВ Євгеній Анатолійович, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, професор кафедри педагогіки;

кандидат педагогічних наук СІГОВА Ануш Геннадіївна, Донбаський інститут техніки і менеджменту Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Юрія Бугая Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, старший викладач кафедри гуманітарних та природничих дисциплін.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034 м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.

Автореферат розісланий 9 вересня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.В. Фунтікова

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Поряд із кризовими явищами, що відбуваються нині в економіці й політиці України, загострюється проблема "порятунку" особистості держави, у першу чергу, в очах власного народу. Сьогодні, як ніколи раніше, спостерігається неповага до державних та соціальних інститутів, тенденція падіння престижу військової, у цілому державної служби. Подібні трансформаційні процеси вимагають від людини вироблення власної усталеної громадянської позиції, ставлення до держави як громадянина, вихідця нації, патріота. Отже сьогодні серед громадянських цінностей вкрай необхідно зміцнювати патріотичні почуття людини, що характеризують її ставлення до свого народу й рідної землі, її готовність до трудового й героїчного подвигу в ім'я Батьківщини. Більш того, важливим для суспільства є те, що взірцем громадянина-патріота мають бути саме представники держави, зокрема співробітники правоохоронних органів. Правоохоронець діє від імені держави; усією своєю поведінкою він повинен демонструвати відданість конституційному ладу, демократичному суспільному устрою в дусі Основного Закону та піклуватися про його виконання. Він зобов'язаний виконувати свої завдання неупереджено, справедливо й керуватися інтересами держави, рішуче протидіяти антидержавним проявам і силам. Тож державна та патріотична спрямованість виховного процесу розглядається як один із принципів виховної роботи.

Очевидно, що патріотизм співробітників органів внутрішніх справ має певні особливості, оскільки є не лише особистим громадянським почуттям, а й професійним обов'язком. Разом з тим патріотизм як любов і повага до Батьківщини, земляків, рідної природи пов'язаний з такими чеснотами, як вірність, самопожертва, співчуття, повноту прояву яких важко обмежити відомчими інструкціями. Саме тому проблема розвитку патріотичних якостей співробітників правоохоронних органів має вирішуватись не лише на державно-законодавчому рівні; вона набагато ширша і для свого розв'язання вимагає спільних зусиль професійних педагогів, соціологів, психологів, науковців, родини тощо. Тому патріотичне виховання є невід'ємною складовою професійного становлення майбутніх офіцерів органів внутрішніх справ.

Сучасний рівень патріотичного виховання, на жаль, не відповідає актуальним вимогам, які постають у питанні духовності українського правоохоронця, не сприяє формуванню якостей громадянина-патріота, його позитивному ставленню до міліцейської служби та почуття особистої відповідальності за захист Батьківщини, готовності переносити труднощі служби. Сьогодні, на нашу думку, пріоритетного значення набувають аналіз та вдосконалення просвітницько-виховної форми розвитку патріотичних якостей майбутніх офіцерів органів внутрішніх справ.

Проблема патріотичного виховання підростаючого покоління, актуальна в усі часи, досліджувалася такими видатними філософами й педагогами, як П. Новгородцев, І. Ільїн, М. Бердяєв, В. Соловйов, П. Юркевич, К. Ушинський, М. Пирогов, В. Зінківський, П. Каптєрєв, Д. Донцов, Д. Лихачов. Теоретичні й методичні засади патріотичного виховання дітей і молоді розглядали О. Духнович, С. Русова, Г. Ващенко, А. Макаренко, В. Сухомлинський. Нині проблеми патріотичного виховання стали предметом цілої низки дисертаційних досліджень і наукових праць українських та російських вчених (А. Богульський, З. Гасанов, В. Гонський, М. Зубалій, В. Івашковський, В. Кобилянський, І. Мартинюк, А. Мовчун, П. Онищук, Д. Пащенко, Р. Петронговський, Ю. Римаренко, О. Стьопіна, В. Стрєльников, О. Сухомлинська, В. Усманов, М. Чепіль та ін.). Для нашого дослідження особливо цінними є сучасні наукові розробки: концепція українського виховання О. Вишневського; наукові праці, присвячені засобам патріотичного виховання студентської молоді та курсантів військових навчальних закладів: Т. Анікіної (художнє краєзнавство), О. Гевка (декоративно-прикладне мистецтво), В. Дзюби, О. Абрамчук (соціально-гуманітарні дисципліни), Є. Франківа (туристично-краєзнавча діяльність), Ю. Красильника (українська етнопедагогіка), Ю. Каюкова (героїчні традиції українського козацтва), Ю. Руденка (національно-патріотичні ідеали юних козаків), С. Рашидової (культурно-художні традиції Донбасу). Наукові роботи, присвячені розробці певних технологій, методів, засобів патріотичного виховання курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України, на жаль, є поодинокими. Серед них праці В. Ортинського, В. Ряшка, Т. Ісаєнка, які вивчали роль національних героїчних традицій у патріотичному вихованні курсантів.

Аналіз літератури з проблем патріотичного виховання продемонстрував достатньо глибоку дослідженість теми. Разом з тим у працях з патріотичного виховання курсантів поверхово розглядається специфіка професійної діяльності та службового становища майбутнього правоохоронця, які визначають їх патріотичний обов'язок. Крім того, у працях названих авторів не враховуються особливості умов спеціалізованого режимного вузу, які значно впливають на ефективність патріотичного виховання курсантів. Отже ці аспекти патріотичного виховання майбутніх офіцерів органів внутрішніх справ залишилися поза межами ретельного наукового аналізу.

Таким чином, недостатня теоретична розробленість, практична значущість проблеми обумовили актуальність дослідження, його основний задум і вибір теми: "Патріотичне виховання курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України в навчально-виховному процесі".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Пріоритетних напрямків наукових і дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років, затверджених наказом МВС України від 5 липня 2004 року № 755 (п. 201 "Формування державно-патріотичної свідомості у працівників ОВС"); Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років, затверджених наказом МВС України від 29 липня 2010 року № 347 (п. 25 додатка 14 "Методи формування державно-патріотичної свідомості у працівників ОВС"); розділу 4 Плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка на 2011 рік та на виконання Луганської обласної програми "Патріот Луганщини", затвердженої рішенням Луганської обласної ради від 24 листопада 2006 року № 6/15.

Тема затверджена рішенням Вченої ради Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 8 від 26.03.2004) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 4 від 25.04.2006).

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати, змістовно розробити й експериментально перевірити педагогічні умови, які сприяють формуванню патріотизму курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України.

Відповідно до мети було визначено такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати психолого-педагогічні аспекти патріотичного виховання курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України.

2. Визначити зміст і сутність патріотичного виховання як складової професійної підготовки курсантів.

3. Розробити педагогічні умови патріотичного виховання курсантів і впровадити їх у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів МВС України.

4. Провести аналіз ефективності розроблених педагогічних умов патріотичного виховання курсантів.

5. Розробити спецкурс "Історія міліції України" та навчально-методичний посібник як засоби патріотичного виховання курсантів.

Об'єкт дослідження - навчально-виховний процес вищих навчальних закладів системи МВС України.

Предмет дослідження - педагогічні умови патріотичного виховання курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України в навчально-виховному процесі.

Методологічну основу дослідження становлять духовні засади формування патріотизму сучасної молоді, концепції патріотичного виховання студентської молоді, концептуальні положення сучасної філософської, психологічної, педагогічної науки щодо аксіологічних проблем професійної підготовки майбутніх правоохоронців у вищій школі, принципи діяльнісного й особистісно-орієнтованого підходів, принципи порівняльного правознавства, ідеї та вчення православної педагогіки.

Теоретичну основу дослідження становлять філософсько-педагогічні погляди на природу й сутність патріотизму (П. Новгородцев, В. Соловйов, І. Ільїн, В Сухомлинський, К. Ушинський, О. Духнович, Г. Ващенко, С. Русова, Д. Лихачов); концептуальні основи патріотичного виховання громадян (І. Бех, М. Боришевський, О. Вишневський, В. Гнатюк, П. Ігнатенко, О. Кондратюк, І. Мартинюк, Д. Пащенко, Р. Петронговський, В. Поплужний, Ю. Римаренко, Ю. Руденко, О. Сухомлинська, М. Чепіль); християнські ідеї духовного розвитку особистості (В. Серебряк, Г. Шевченко, Є. Шестун); наукові погляди щодо використання історії в патріотичному вихованні молоді (А. Богульський, М. Захарченко, М. Магомедрасулов, А. Прутченков, Д. Сидорук, В. Стрельников, В. Устинов, В. Футулуйчук); теоретичні ідеї щодо військово-патріотичного виховання (А. Афанасьєв, М. Бака, О. Даценко, В. Дзюба, В. Корж, В. Лутовінов, Г. Темко, М. Томчук, Р. Сафіулін); концептуальні основи професійної підготовки й виховання правоохоронців (М. Ануфрієв, О. Бандурка, В. Венедиктов, В. Ортинський, В. Ряшко, В. Соболєв, В. Тюріна, В. Щербина, В. Шкарлупа, В. Ягупов, О. Ярмиш); положення загальнодержавних нормативних документів: Конституції України, Закону України "Про освіту", Державної національної програми "Освіта" (Україна ХХІ століття), Закону України "Про міліцію", Етичного кодексу та Кодексу честі працівника органів внутрішніх справ України.

Для реалізації поставлених завдань використовувався комплекс методів дослідження: теоретичні: аналіз, порівняння, узагальнення філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури для розкриття теоретико-методологічних основ дослідження, визначення актуальних проблем у галузі патріотичного виховання, а також для уточнення понять "патріотизм", "патріотизм курсанта (у контексті його професійної (службової) діяльності)", "патріотичне виховання курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України"; емпіричні - педагогічне спостереження, індивідуальні та колективні бесіди, інтерв'ювання, опитування, анкетування, експертні оцінки, узагальнення педагогічного досвіду з метою визначення тенденцій розвитку системи патріотичного виховання й розробки педагогічних умов його ефективності; аналіз навчальних планів і робочих програм, планів виховної та соціально-психологічної роботи з курсантами, таблиць дисциплінарної практики перемінного складу курсів та факультетів, індивідуальних планів викладачів, програм виховної роботи, навчально-методичної літератури з метою визначення ступеня насиченості патріотичним змістом навчально-виховного процесу; педагогічний експеримент для визначення рівня патріотичної вихованості курсантів і перевірки ефективності розроблених педагогічних умов патріотичного виховання курсантів; статистичні методи для доведення достовірності результатів експериментального дослідження.

Вірогідність і надійність результатів дослідження забезпечується теоретико-методологічною обґрунтованістю його вихідних позицій, застосуванням комплексу методів, адекватних меті й завданням дисертаційної роботи, кількісною обробкою та якісним аналізом результатів експерименту, апробацією і впровадженням у практику навчально-виховної роботи вищих навчальних закладів системи МВС України.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що

уперше: проведено комплексне монографічне дослідження патріотичного виховання курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України в навчально-виховному процесі; розглянуто патріотизм курсанта в контексті його професійної (службової) діяльності; визначено специфічні особливості структури патріотизму співробітника органу внутрішніх справ; наведено авторські поняття патріотизму курсанта (у контексті його професійної (службової) діяльності) та патріотичного виховання курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України; упроваджено в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів системи МВС України інтерактивну технологію презентації патріотичних образів;

удосконалено: систему патріотичного виховання курсантів вищих навчальних закладів МВС України шляхом активізації в навчально-виховному процесі використання історії та традицій ОВС як основи його змісту; методичне забезпечення застосування історії та традицій ОВС в навчально-виховному процесі;

дістали подальшого розвитку: поняття "патріотизм"; теоретико-методологічні основи патріотичного виховання курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України як психолого-педагогічної проблеми; розуміння духовних основ патріотизму й патріотичного виховання курсантів; наукові погляди відносно застосування елементів православної педагогіки в навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів системи МВС України. патріотизм курсант навчальний

Практичне значення дослідження полягає в розробці та впровадженні педагогічних умов ефективності патріотичного виховання курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України та їх методичного забезпечення в навчально-виховному процесі; науковому обґрунтуванні авторського спецкурсу "Історія міліції України", підготовці відповідної навчально-методичної літератури для викладачів і курсантів (програма, навчально-методичний посібник); виробленні пропозицій щодо організації виховної роботи з курсантами в аудиторний і позааудиторний час. Теоретико-методологічні матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані при розробці навчальних лекційних курсів і семінарів з проблем патріотичного виховання у вищих навчальних закладів системи МВС.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (довідка від 11.09.2010, № 2477), Донецького юридичного інституту МВС України (акт від 31.03.2011), Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (акт від 30.12.2010, № 36/10).

Апробація результатів дослідження. Підсумки дослідження проблеми в цілому, його окремих положень, а також отримані узагальнення й висновки доповідалися: на VІІ звітній науково-практичній конференції науково-педагогічних працівників, курсантів, студентів Кримського юридичного інституту (м. Сімферополь, 19 травня 2005 року); міжнародній науково-практичній конференції "Право ХХІ століття: становлення та перспективи розвитку" (м. Миколаїв, 25 листопада 2005 року); І регіональній науково-практичній конференції "Художня освіта та естетичне виховання молоді" (м. Луганськ, 30 березня 2006 року); міжнародній науковій конференції "Ідея права і держава (ІV Новгородцевські читання)" (м. Луганськ, 26-27 квітня 2006 року), науково-практичній конференції "Актуальні проблеми сучасної психології та педагогіки вищих навчальних закладів МВС України" (м. Харків, 4 грудня 2009 року).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 11 одноосібних наукових статтях і тезах доповідей, з яких п'ять статей надруковано в наукових фахових виданнях, зареєстрованих ВАК України, та навчально-методичному посібнику.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, двох додатків на дев'яти сторінках, списку використаних джерел, який містить 186 найменувань. Загальний обсяг дисертації - 218 сторінок, обсяг основного тексту - 188 сторінок. Ілюстративний матеріал поданий у 24 таблицях та п'яти рисунках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його об'єкт, мету, гіпотезу і завдання, розкрито методи дослідження, наукову новизну і практичне значення роботи, а також подано відомості про апробацію дисертаційного дослідження та впровадження його результатів у педагогічну практику.

Розділ 1 "Теоретичні основи патріотичного виховання курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України" містить три підрозділи й присвячений дослідженню сутності патріотичного виховання курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України та аналізу реальної практики формування патріотизму майбутніх правоохоронців.

У підрозділі 1.1. "Патріотичне виховання курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України як психолого-педагогічна проблема" констатовано, що в умовах трансформації українського суспільства проблема духовно-морального стану працівників органів внутрішніх справ значно загострилася. Спостереження за їхніми діями в громадських місцях при виконанні ними службових обов'язків свідчить про недоліки в духовно-моральному та патріотичному вихованні, що спричиняє негативне ставлення населення до працівників правоохоронних органів і відповідно позначається на результатах їх діяльності. В останній час значення цінності служби в правоохоронних органах здебільшого набуло індивідуалістичного звучання, а такі цінності, як захист Батьківщини, гордість за свою професію, військова честь і гідність, втратили актуальність. Сьогодні підготовка правоохоронців-патріотів - це важливе і дуже складне завдання педагогічної науки.

Для визначення концептуальних основ патріотичного виховання курсантів у навчально-виховному процесі спеціалізованого вищого навчального закладу системи МВС України визначено зміст й структуру патріотизму і патріотичного виховання. Контент-аналіз близько 20 визначень понять "патріотизм", "радянський патріотизм", "патріотичне виховання", запропонованих різними авторами, дозволив виявити наступне:

1. Для характеристики патріотизму використовується, як правило, у сукупності два ключових поняття (Батьківщина й Вітчизна). У філософських роботах поняття "Вітчизна" розглядається як соціально-політичне явище, тому що його природа обумовлена визначеними суспільними відносинами, економічним і політичним ладом. Поняття "Батьківщина" складає інваріантну основу патріотизму, що відбиває рису, властиву кожному народові протягом усієї історії його розвитку. Це поняття трактується як явище історико-географічного і демографічного характеру.

2. У сучасних умовах патріотизм ідентифікується на рівні трьох основних особистісних якостей: любов до малої та великої Батьківщини; готовність виконати конституційний обов'язок; соціальна толерантність, у тому числі релігійна і національна.

3. Структуру патріотизму складають окремі патріотичні якості емоційно-почуттєвого, інтелектуального та діяльно-поведінкового характеру.

4. Поряд з почуттями, ідеями та вчинками виявляється ще один елемент патріотизму, який у неузагальненому вигляді звучить як готовність захищати країну, множити своєю працею її позитивні якості. Готовність виступає як прояв волі, що є, певна річ, своєрідним пусковим механізмом діяльності.

Сучасна педагогічна наука оперує багатим фондом тлумачень дефініції "патріотичне виховання". Узагальнюючи більшість з них, визначено таке поширене розуміння патріотичного виховання: це процес формування (вироблення) в молоді патріотичної свідомості, почуття любові, вірності своїй Вітчизні, готовності до виконання конституційного обов'язку по захисту інтересів Батьківщини (М. Бака, О. Гевко, В. Дзюба, В. Корж, Л. Столяренко та ін.). Проте, на нашу думку, тут простежується дещо спрощене, однобічне розуміння процесу виховання, що походить від формування, створення, вироблення, тобто первинного прищеплення певних якостей, почуттів. Якщо на порядку денному патріотичне виховання, то в першу чергу йдеться про любов до батьків, рідної землі, Батьківщини, інакше кажучи, про почуття та якості, уже закладені в людині з дитинства, а то й на генетичному рівні. У такому випадку процес виховання слід розуміти і як розкриття найкращого, що почало формуватися ще в родині, у середній школі тощо.

Встановлено, що сучасна методологія патріотичного виховання в основу покладає ідею історичної спадкоємності поколінь. Виховання патріотизму українського суспільства повинно здійснюватися як розвиток духовно-моральної якості, а його джерелами є переживання причетності до Батьківщини, укорінення своєї індивідуальності в соборній особистості народу, у сімейних переказах, традиціях, історично притаманних українцям. Це також пов'язано з відродженням національного виховання майбутнього покоління України. Крім того, патріотичне виховання поєднане з формуванням правосвідомості особистості, її громадянськості, екологічної культури тощо. Тож його реалізація передбачає вирішення комплексу виховних завдань, що розкривається в системі різнопланових заходів організаційного, навчального, наукового, духовного, художнього, природоохоронного, правового характеру.

У підрозділі 1.2. "Патріотичне виховання як складова професійної підготовки майбутніх офіцерів органів внутрішніх справ" зосереджено увагу на дослідженні характерної спрямованості процесу формування патріотизму курсантів стосовно службової специфіки спеціалізованого вищого навчального закладу системи МВС України.

З'ясовано особливості патріотизму правоохоронця, зокрема співробітника органу внутрішніх справ, відповідно до наявності специфічних особливостей його службової діяльності. Встановлено, що він виступає у двох соціальних вимірах: людина - представник Вітчизни; людина - представник професії. Стосовно першого виміру, патріотизм людини в погонах виражається на рівні ставлення до сімейного домострою (любов до батька й матері, рідної домівки, землі - малої батьківщини, сімейних духовних традицій; шанування батьківських могил; спадкоємність сімейної професії тощо). У другому випадку патріотизм співробітника ОВС носить більш громадянський (ніж етнічний або національний) характер, тому що за професійним спрямуванням він покликаний захищати законні права та інтереси українського народу й держави, що регламентується відповідними завданнями, передбаченими в Законі України "Про міліцію". У цьому контексті можна говорити про професійний патріотизм правоохоронця як різновид, що найбільш повно відображає специфіку службової діяльності.

Доведено, що сутність патріотизму офіцера органів внутрішніх справ відбивається в ряді еталонних якостей, які виступають професіограмним стандартом і складають цілі та результати ефективності патріотичного виховання курсантів: вірність професійному обов'язку й прийнятій присязі; відданість існуючому державному порядкові, прагнення захищати інтереси держави; свідома підтримка престижу державних установ (правоохоронного органу); повага до державної (відомчої) символіки; вірність нації та врахування національних інтересів; дбайливе ставлення до національного багатства Вітчизни: мови, культури, традицій; законослухняність, нетерпимість до порушень норм права й моралі; гуманне ставлення до людини; соціальна активність, тверда громадянська позиція.

Запропоновано дефініцію патріотизму курсанта (в контексті його професійної (службової) діяльності), як морального і професійного принципу в якому виражається ставлення до службових обов'язків, виявляється почуття любові до своєї Батьківщини, високої громадянської відповідальності як захисника прав і свобод співвітчизників.

Зроблено висновок про те, що патріотичне виховання курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України - це чітко організований, планомірний та цілеспрямований процес формування й утвердження в курсантів почуття високої громадянської відповідальності, духовних і моральних якостей патріотизму, які характеризують його як щирого патріота рідної землі, захисника прав і свобод співвітчизників. В умовах службової діяльності та навчально-виховного процесу вищих навчальних закладів системи МВС України він виконує завдання набуття морально-професійних навичок тому органічно проходить в рамках загальної професійної підготовки що регламентовано наказом МВС України від 25.11.2003 року № 1444 "Про організацію професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України".

У підрозділі 1.3. "Аналіз реальної практики патріотичного виховання курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України" наведено результати діагностичного дослідження патріотичного виховання курсантів на етапі констатувального експерименту.

На підставі аналізу навчально-виховної роботи вищих навчальних закладів системи МВС України показано, що патріотичне виховання курсантів здійснюється в позааудиторній педагогічній діяльності шляхом проведення спеціальних виховних і культурно-просвітницьких заходів та під час викладання дисциплін гуманітарного циклу: філософії; культурології; соціології; релігієзнавства; історії України; конституційного права; юридичної деонтології; основ культури професійного спілкування; етики та естетики; психології; професійної психологічної підготовки співробітників ОВС; а також спеціальних дисциплін: оперативно-розшукової діяльності; тактико-спеціальної підготовки; основ початкової тактичної підготовки міліціонера; спеціальної фізичної підготовки, вогневої підготовки.

Визначено, що організація виховної роботи з курсантами орієнтується на сучасні завдання формування духовності, громадянськості й патріотизму молоді. Однак аналіз навчально-методичного забезпечення навчальних дисциплін, відвідування занять за різними циклами, бесіди зі студентами та викладачами, власний досвід роботи автора в навчальному закладі системи МВС України свідчать, що в цих спеціалізованих навчальних закладах переважає акцентування уваги на формування раціонально-інтелектуальних структур особистості та психологічне супроводження службової діяльності. Водночас формування духовно-естетичних та морально-патріотичних основ особистості має другорядне значення і часто носить декларативний характер, не розглядається як основний необхідний першорядний компонент професіоналізму майбутнього офіцера.

Для визначення рівня патріотичної вихованості за виділеними критеріями та їх показниками обґрунтовано використання комплексу оптимальних методів дослідження, серед яких важливими є анкетування, аналіз науково-методичної літератури, спостереження, експертне опитування, бесіди з майбутніми фахівцями та їх викладачами і офіцерами тощо.

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури з проблеми патріотичного виховання, визначеної структури патріотизму правоохоронця встановлено критерії (теоретичний (інтелектуальний), емоційно-ціннісний, практичний (діяльнісний), показники та рівні сформованості патріотизму курсанта вищого навчального закладу МВС України.

Теоретичний (інтелектуальний) критерій визначає рівень знань і пізнавальний інтерес з питань патріотизму. Емоційно-ціннісний - демонструє емоційно-чуттєве відношення курсантів до патріотизму й патріотичних цінностей, вірність професійному обов'язку та прийнятій присязі. Практичний (діяльнісний) - являє собою рівень дотримання в повсякденній професійній діяльності принципу вірності професійному обов'язку та прийнятій присязі, законослухняної поведінки, соціальної активності, участь у заходах патріотичного характеру.

Проведений критеріальний аналіз ефективності патріотичного виховання курсантів у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів МВС України на констатуючому етапі експерименту засвідчив, що, завищення курсантами власної самооцінки, коли, розуміючи важливість патріотичних цінностей і бажаючи проявити себе героїчно, вони фактично не готові до патріотичної діяльності через відсутність такого досвіду й переважання інших інтересів. Крім цього, у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів МВС України спостерігається недостатнє охоплення курсантів патріотичною підготовкою й несформованість системи патріотичного виховання курсантів.

Визначено перевагу низького та середнього рівнів сформованості кожного з розроблених критеріїв на констатувальному етапі експерименту, що вказує на наявність невисокого рівня патріотичної вихованості курсантів. У зв'язку із цим обґрунтовано необхідність у розробці педагогічних умов, які мають активізувати процес патріотичного виховання майбутніх офіцерів ОВС та сприятимуть підвищенню наявного рівня патріотизму в них.

Розділ 2 "Розробка педагогічних умов патріотичного виховання курсантів вищих навчальних закладів МВС України" складається з трьох підрозділів, у яких надано наукове обґрунтування розроблених педагогічних умов, розкрито процес їхнього впровадження, систематизовано результати експериментального дослідження.

У підрозділі 2.1. "Педагогічні умови патріотичного виховання курсантів вищих навчальних закладів МВС України" подано загальну їхню характеристику.

На основі теоретичного дослідження особливостей навчально-виховного процесу спеціалізованого вищого навчального закладу системи МВС України визначено та обґрунтовано такі педагогічні умови: 1) активізація в навчально-виховному процесі використання історії та традицій ОВС як основи змісту патріотичного виховання; 2) впровадження в навчально-виховний процес інтерактивної технології презентації патріотичних образів; 3) оптимізація патріотичного виховання шляхом формування в курсантів почуття вірності професійному обов'язкові й присязі як інтегративної професійно важливої якості особистості через православну педагогіку.

Актуалізація історичного знання невід'ємна від ідеї національного відродження, якого потребує сучасне українське суспільство. Саме тому ефективність виховання здебільшого залежить від того, наскільки педагоги враховують культурну, історичну спадщину народу з його досвідом. Активізація використання історії ОВС, по-перше, обумовлюється її соціальною значущістю у державно-патріотичному та професійному вихованні курсантів, її високими педагогічними можливостями у формуванні громадянської самосвідомості; по-друге, випливає з особливостей професійної діяльності майбутніх співробітників ОВС.

Активізація використання в навчально-виховному процесі традицій ОВС передбачає діяльне запровадження та підтримку в курсантському житті різноманітних міліцейських звичаїв, ритуалів, обрядів. У ході дослідження дано власну класифікацію традицій ОВС, які диференційовано на загальноміліцейські та локальні. До загальноміліцейських належать: прийняття присяги, урочисте вручення нагород, святкування Дня міліції, відзначення Всеукраїнського дня пам'яті працівників ОВС тощо. До локальних можна віднести: урочистий випуск молодих офіцерів-юристів, проведення вечорів вшановування ветеранів ОВС, Великої Вітчизняної війни та воїнів-афганців; ритуал прощання випускників з прапором; шефство старшокурсників над першокурсниками; батьківський день на полігоні під час проходження курсу молодого бійця; монетний салют під час останнього проходження взводу випускників урочистим маршем; передача курсантських погонів випускниками першокурсникам як напуття на доблесну службу, щорічні спортивно-розважальні ігри "Вперед, оперб" тощо.

Основною концептуальною ідеєю запропонованої інтерактивної технології є створення виховного патріотичного образу й відтворення його в різноманітних педагогічних проектах. Реалізація проектів здійснюється шляхом його презентації широкому колу курсантів, викладачів, командирів на заняттях з різних навчальних дисциплін, спеціально розроблених факультативах, культурно-масових заходах, засіданнях гуртків за інтересами, курсантських науково-практичних конференціях і семінарах. Технологія передбачає організацію та створення різних видів проектів (інформаційних, ігрових, дослідницьких, творчих), на основі застосування різних засобів виховання (музично-поетичні засоби, художня та історична література, засоби мультімедіа тощо), які б демонстрували приклади патріотичної поведінки та вчинків правоохоронців у історичному минулому та сьогоденні, створювали патріотичний образ правоохоронця-громадянина-патріота, розкривали значення міліцейської служби в зміцненні держави.

Обґрунтовано, що моральну основу служіння в ОВС та патріотичного ставлення до міліцейської професії складає така інтегративна професійно важлива якість майбутнього правоохоронця, як почуття вірності професійному обов'язкові й присязі. Тому її наявність визнана основним критерієм патріотичної вихованості сучасного правоохоронця.

Визначено, що юридично держава покладає на своїх правоохоронців обов'язок вірно служити Вітчизні, народові, окремому громадянину, чесно й сумлінно виконувати професійні обов'язки. До того ж, як це слушно підкреслено в міжнародних актах, міліцейська служба набуває соціального значення й патріотичного сенсу за умови духовного покликання до неї кожного співробітника ОВС.

Обґрунтовано, що джерелом і засобом формування в курсантів почуття вірності професійному обов'язкові й присязі як інтегративної професійно важливої якості особистості може бути православна культура.

У підрозділі 2.2. "Впровадження розроблених педагогічних умов у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів МВС України" описано дослідно-педагогічне впровадження розроблених умов у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів МВС України.

Встановлено, що запропоновані педагогічні умови досить тісно взаємопов'язані як сутнісно, так і процесуально, вони пронизують усі компоненти виховної роботи. Так, ефективне формування почуття вірності професійному обов'язкові та присязі в курсантів неможливе без урахування духовно-моральної основи виховання, що забезпечується застосуванням у навчально-виховному процесі елементів православної педагогіки. Акцент у навчально-виховному процесі на духовному розвитку курсантів створить належні умови для правильного розуміння останніми історії, традицій, призначення міліції. Використання ж у навчально-виховному процесі історії та традицій ОВС стало більш успішним і результативним за умови впровадження інтерактивної технології презентації патріотичних образів. Таких внутрішніх зв'язків, як показує досвід практичної роботи, дуже багато, що в кінцевому результаті й дозволяє організувати цілісний процес патріотичного виховання курсантів.

З урахуванням специфіки вищого навчального закладу патріотичне виховання курсантів у процесі формувального експерименту здійснювалося в три етапи: початковий; етап формування первинних патріотичних якостей; етап поглиблення патріотичних якостей і стабілізації патріотичної діяльності курсантів.

Реалізація першої педагогічної умови здійснювалась через такі навчально-виховні форми, як наукові конференції, пошукова діяльність з вивчення історичної спадщини міліції регіону, створення кабінетів-музеїв історії української міліції, екскурсії та віртуальні екскурсії до музеїв, до кабінетів-музеїв відомих правоохоронців, до галерейного комплексу "Сторінками літопису Луганського державного університету внутрішніх справ", зустрічі з ветеранами й пенсіонерами ОВС, тематичні вечори тощо. Позивних результатів у патріотичному вихованні досягла робота під час проведення запропонованого нами спецкурсу "Історія міліції України". Спецкурс був започаткований з метою вивчення історії органів внутрішніх справ, акумулювання уявлень про героїчні події української міліції, про видатних правоохоронців і яскраві досягнення захисників правопорядку, формування в курсантів ідеалу правозахисника-патріота.

Заради методичного забезпечення курсу "Історія міліції України" розроблено та впроваджено в навчально-виховний процес навчально-методичний посібник для викладачів та курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України для проведення занять з дисципліни.

Ефективність спецкурсу була обумовлена використанням інтерактивної технології презентації патріотичних образів, що перепліталося із впровадженням другої педагогічної умови. Так, інтерактивна навчальна комп'ютерна програма "Історія міліції Луганщини: віртуальні екскурсії до музеїв", яка відтворювала патріотичні образи відомих правозахисників Луганщини, дозволила реалізувати ряд освітніх цілей: виховання почуття любові й патріотичного ставлення до професії, узагальнення знань курсантів з історії, краєзнавства й професійної культури, проведення самостійних курсантських наукових досліджень, творчий підхід у викладенні матеріалу, ознайомлення з екскурсіями курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України через мережу Інтернет.

Впровадження другої педагогічної умови пов'язане з розкриттям й презентацією патріотичного образу правоохоронця в проекті за допомогою різних засобів: воєнного мистецтва (підсумковий військово-показовий огляд на завершенні курсу молодого бійця - "Ми на захисті населення", навчальні правоохоронні спецоперації різного змісту та напряму), художнього мистецтва (спільні з викладачами літературно-музичні вечори патріотичної пісні та поезії, святкові концерти, фестивалі за участю клубу авторської пісні та поезії "Ліра", народного вокального ансамблю "Лугарі", вокально-інструментальної студії "Візит", випуск збірки віршів і прози патріотичної тематики курсантів, викладачів і командирів "Всі ми служимо, Батьківщино, тобі"), інших (зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни на відзначення Дня Перемоги; участь у підготуванні та проведенні загальноміської акції "Хліб війни на Луганщині"; випуск періодичної загальноуніверситетської газети "Радар"; організація волонтерського руху тощо).

Реалізація третьої педагогічної умови патріотичного виховання довела ефективність застосування елементів сучасної православної педагогіки у процесі формування духовно-патріотичних якостей курсантів. З'ясовано, що поєднання в навчально-виховному процесі як традиційних світських форм і методів впливу, так і суто релігійних помітно розширює педагогічні можливості під час формування в курсантів почуття вірності професійному обов'язкові й присязі.

Серед виховних заходів, проведених у рамках впровадження третьої педагогічної умови, та з метою утвердження у свідомості особового складу вишу духовно-моральних і патріотичних цінностей, історично притаманних культурі українського народу, представлення найкращих зразків вітчизняної та світової духовної спадщини ефективними є такі: проведення духовно-просвітницької роботи духівництва при каплиці архангела Михаїла, розташованої на території ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка; вчинення поминальних панахид пам'яті загиблих працівників ОВС у боротьбі зі злочинністю за участю священнослужителів православної церкви; проведення молебнів на успіх у навчанні, на різні потреби; відвідання курсантами православного храму, сповідь на богослужінні; організація екскурсій до Святогорської лаври, проведення виставки ікон, зроблених злочинцями, які відбувають строк покарання в місцях позбавлення волі; випуск курсантами стінгазет християнської тематики; підготовка фотовиставки "Храми Луганщини", яка експонувалася в Луганській обласній бібліотеці імені Максима Горького. Такі заходи направлені головним чином на пробудження духовного життя курсантів. Саме на цьому ґрунті ми спробували сформувати такі патріотичні якості, як вшанування батьківських могил, повага до рідної культури й професії.

У підрозділі 2.3. "Аналіз ефективності розроблених педагогічних умов патріотичного виховання курсантів" проведено перевірку рівня сформованості патріотичної вихованості курсантів і аналіз розроблених на констатувальному етапі експерименту її критеріїв та показників.

Основним дослідницьким методом обрано порівняльно-зіставний аналіз експертних оцінок, відповідей курсантів, навчальної та іншої інформації, отриманої й обробленої відповідно до методик, що використовувалися на етапі констатувального експерименту. Таким чином, у різноманітних варіантах зіставлялися дані, отримані під час опитувань контрольних та експериментальних груп до і після експериментального навчання. Для здійснення порівняльного аналізу отриманих показників обрано t-тест Ст'юдент як один із найбільш поширених методів статистичного аналізу на порівняння середніх значень різних вибірок.

За результатами діагностичних досліджень, що систематично проводились під час дослідно-експериментальної роботи, а також за даними підсумкового зрізу відзначено явну позитивну динаміку в експериментальній групі та відсутність такої в контрольній групі (див. табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка рівня патріотичної вихованості курсантів (усереднений числовий показник балів)

Характеристика результатів експерименту, дозволяє констатувати наступне: по-перше, суттєво зменшилася кількість курсантів, патріотична вихованість яких відповідала низькому рівню (на 18,64 %), по-друге, значно побільшало осіб з високим рівнем патріотичної вихованості (на 14,61 %). Такі перетворення підтверджують ефективність запропонованих нами педагогічних умов патріотичного виховання курсантів. Об'єктивність і репрезентабельність підсумків даних експерименту перевірялась за допомогою критерію Ст'юдента.

Теоретичний аналіз проблеми та отриманих результатів пошуково-експериментальної роботи дали змогу сформулювати такі висновки:

1. Досліджувана тема має складний характер, оскільки поєднує в собі низку відносно самостійних наукових напрямів, які в сукупності істотно збагачують наше уявлення про проблему патріотичного виховання майбутніх правоохоронців. Доцільно виділити три основні напрямки наукових досліджень, які разом складають цілісну картину наукових знань з теми дисертації. Це, по-перше, психолого-педагогічні аспекти патріотичного виховання громадянина та визначення місця православної педагогіки в процесі формування патріотичних якостей особистості; по-друге, особливості патріотичного виховання в умовах навчально-виховного процесу цивільних вищих навчальних закладів; по-третє, проблеми патріотичного виховання курсантів спеціалізованих вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ та військових навчальних закладів.

2. Встановлено, що питання патріотизму курсантів - майбутніх юристів-правоохоронців слід розглядається в контексті їхньої професійної (службової) діяльності. Звернення до таких спеціальних галузей знань, як юридична деонтологія та професійна етика працівників ОВС, які розкривають соціально-нормативний зміст професійної діяльності юриста, її принципи і особливості, виявляє, що патріотизм входить до структури моральних принципів професійної етики працівників ОВС, є принципом професійної діяльності, складовим елементом професіограмного стандарту співробітника органів внутрішніх справ та компонентом його моральної культури.

3. Дослідження показує, що успішність патріотичного виховання курсантів тісно пов'язується із застосуванням у навчально-виховному процесі історії та традицій органів внутрішніх справ. Вивчення історії ОВС сприяє акумуляції в пам'яті курсантів уявлень про героїчні події української міліції, про видатних правоохоронців і яскраві досягнення захисників правопорядку. Ці уявлення відіграють роль ціннісних орієнтирів, сприяють зміцненню громадянської самосвідомості й патріотизму. Вони також породжують позитивні емоції та викликають прихильне ставлення до служби в органах внутрішніх справ, до захисту Вітчизни взагалі. Досліджено, що традиції ОВС також позитивно впливають на морально-психологічний стан курсантів у цілому, а також на взаємовідносини, колективний настрій, психологічну сумісність і самопочуття особистості в колективі, психологічні установки та ціннісні орієнтації. Вони направлені на формування оціночного ставлення до таких якостей правозахисника, як повага до старших, шанування батьків, пенсіонерів та ветеранів ОВС, шанобливе ставлення до альма-матер - свого навчального закладу, професії захисника правопорядку, тобто тих якостей, які відбивають сутність поняття "мала батьківщина".

4. Обґрунтовано необхідність впровадження в навчально-виховний процес розробленої інтерактивної технології презентації патріотичних образів. Її метою, по-перше, є формування на підставі ідеї відтворення патріотичного образу такого педагогічного середовища, де засвоєння змісту патріотичного виховання буде проходити в умовах як самостійної творчої діяльності курсантів, так і за підтримки викладачів-вихователів, а по-друге - вироблення широкого спектру засобів виховання, які сприятимуть формуванню патріотичних почуттів, виробленню активної громадської позиції, засвоєнню знань і навичок необхідних для подальшого морального розвитку курсантів як громадян - патріотів своєї держави. Сутність технології полягає в створенні виховного патріотичного образу й відтворенні його в різноманітних педагогічних проектах. Результати дослідження доводять перспективність застосування проектної діяльності вихованців. Цей вид діяльності більш багатофункціональний, ніж інші. Він спонукає особистість виявити інтелектуальні здібності, моральні та комунікативні якості, продемонструвати рівень оволодіння знаннями й загальнонавчальними вміннями, здатність до самоосвіти, самоорганізації й самовиховання.

5. Обґрунтовано, що удосконалення системи патріотичного виховання пов'язане з формуванням у курсантів почуття вірності професійному обов'язку та прийнятій присязі, оскільки вірність професійному обов'язку й присязі складає цілі, результати й критерії ефективності патріотичного виховання курсантів, а присяга виконує ряд найважливіших соціальних функцій у діяльності правоохоронця, що, насамперед, забезпечує активне й свідоме здійснення свого обов'язку щодо захисту Батьківщини та її народу. Вірність професійному обов'язкові й присязі визначається взаємодією норм права і норм моралі, оскільки норми моралі регулюють внутрішнє усвідомлення міліціонером своєї поведінки, а норми права - зовнішню форму діяльності. При цьому нехтування мораллю тягне й порушення правових приписів, тобто в професійному обов'язкові етична та юридична сторони поєднуються. Почуття вірності не обмежується юридичними обов'язками співробітника ОВС. Професійний обов'язок реалізується не завдяки примусовій силі держави, а на підставі внутрішнього покликання, веління совісті, духовної необхідності.

Запропоноване відродження та запровадження православних традицій у патріотичному вихованні сучасної молоді, зокрема в процесі формування в курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України почуття вірності професійному обов'язкові й присязі.

6. Проведена дослідно-педагогічна робота з упровадження розроблених педагогічних умов патріотичного виховання, аналіз отриманих даних за трьома критеріями - інтелектуальним, емоційно-ціннісним, практичним (діяльнісним) - свідчать про високу динаміку зростання всіх основних показників патріотичної вихованості курсантів, що є достатньою підставою вважати завдання дослідження виконаними, а мету дослідження - досягнутою. Результати аналізу емпіричного матеріалу, статистичного опрацювання даних підтверджують гіпотезу дослідження, яка полягає в припущенні, що процес патріотичного виховання курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України буде ефективним, якщо його побудувати на основі розробки й реалізації спеціальних педагогічних умов. Форми й методи патріотичного виховання в експериментальних групах з використанням запропонованих нами змін є ефективними в порівнянні з традиційними в контрольних групах, які є малоефективними.

7. Підвищенню ефективності процесу патріотичного виховання сприяло запровадження запропонованого спецкурсу "Історія міліції України", який має характерну спрямованість на вивчення практичного досвіду правоохоронних структур, кращих правозахисників органів внутрішніх справ. Застосування спецкурсу доводить, що зміст програми має значні можливості для формування в курсантів професійно-патріотичної вихованості. З'ясовано, що в них помітно розширюються знання в питаннях патріотизму, формується почуття любові до міліцейської професії і гордості за неї, малої і великої Батьківщини, почуття поваги до праці тощо. Набуті в межах спецкурсу знання мають великий потенціал: дозволяють курсантам зміцнити свої життєві позиції і патріотично ціннісні орієнтації, розібратися в патріотичних питаннях і застосовувати набутий досвід у своїй практичній діяльності.

Виконана робота не вичерпує всіх проблем патріотичного виховання майбутніх офіцерів ОВС. Потребують педагогічного дослідження проблеми генезису процесу патріотичного виховання в історії української міліції, підготовки командного корпусу вищих навчальних закладів МВС України до реалізації завдань патріотичного виховання курсантів, формування екологічної культури курсантів через виховання любові до малої батьківщини - природного багатства рідної землі. Дослідження в цих напрямках сьогодні, на наш погляд, є найбільш актуальними.