Соціально-педагогічні умови адаптації іноземних студентів до навчання у вищих медичних навчальних закладах України

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність проблеми зумовлена стрімко зростаючим експортом українських освітніх послуг (одним з пріоритетних напрямів міжнародної діяльності українських ВНЗ), інтернаціоналізацією освіти, збільшенням контингенту іноземних студентів у вітчизняних вищих навчальних закладах, мобільністю студентів та викладачів, що здійснюється в рамках транс'європейських освітніх програм, двосторонніх угод між державами про співробітництво в галузі освіти, науки й культури, міжуніверситетських домовленостей про академічний обмін. Зазначені трансформаційні процеси зумовили активізацію уваги науковців на проблему адаптації іноземних студентів до навчання в українській вищій школі як соціальному інституті, що передбачає врегулювання й гармонізацію взаємодій особистості з новим природним, культурним, соціальним, навчально-виховним, професійно зорієнтованим середовищем шляхом поступового зменшення ступеня неузгодженості між людиною та зовнішнім оточенням.

Досліджувана проблема знайшла своє відображення в таких напрямах наукової думки: методологічні засади дослідження адаптації особистості (В. Асєєв, Г. Балл, В. Березін, А. Георгіївський, М. Дамидавинчюс, В. Казначеєв, Г. Сельє); різні аспекти біологічної (П. Анохін, В. Белоус, Н. Василевський, І. Жданов, В. Казначеєв, Т. Стефаненко), соціально-психологічної (Е. Віттенберг, С. Глушакова, О. Зотова, І. Кряжева, І. Ми-лославова, А. Налчаджян), психологічної (Л. Волошенко, В. Бєда), соці-альної (М. Кджанян, А. Налчаджян, О. Росляков), професійної адаптації (Г. Балл, В. Березін, Е. Зеєр, А. Реан, Н. Чайкіна, М. Яницький та ін.).

Взаємозв'язок процесів адаптації та соціалізації особистості, соціально-педагогічні аспекти адаптації молоді в різних сферах життєдіяльності представлено в працях Г. Андреєвої, С. Бєлічевої, М. Лукашевича, А. Мудрика, Н. Савотіної, С. Савченка, С. Селіверстова та ін.

У роботах Д. Андреєвої, Р. Нізамова, В. Секун (60 - 70 рр. ХХ ст.) уперше акцентовано увагу на проблемах, труднощах, тривалості адаптаційного процесу студентської молоді, етапах його реалізації, особистісних якостях, що забезпечують найбільш ефективну й швидку адаптацію. Наприкінці 70-х - на початку 80-х років ХХ ст. Н. Амінєв, А. Кудашов, В. Белоус, Р. Бібрих, Т. Кудрявцев, А. Сухарев, О. Мороз, Т. Щеглова та ін. присвячують дослідження динаміці процесу адаптації студентів, чинникам, що зумовлюють її успіх. 90-ті роки ХХ ст. позначені вивченням індивідуально-орієнтованих аспектів процесу адаптації студентів до умов ВНЗ (Р. Бібрих, Т. Буякас, С. Гапонова, Л. Гришанов, В. Цуркан, Л. Мітіна, М. Молоканов, Д. Оборіна та ін.). Науковці акцентують увагу на змінах, що зазнає особистість у процесі адаптації, формуванні в майбутніх фахівців „образу - Я”, ціннісних орієнтацій тощо. І на сьогодні період адаптації студентів до умов ВНЗ привертає пильну увагу фахівців (Т. Алексєєва, Л. Бороніна, Ю. Вишневський, Я. Дідковська, Т. Волгіна, С. Гура, Л. Калінкіна, А. Кухарчук, Д. Лопарева, О. Научитель, О. Островська, Л. Пономарьова та ін.).

В останні десятиліття суттєвого значення набули розробки проблем адаптації іноземних студентів до навчання у ВНЗ, поштовх яким надали дослідження П. Адлера, Дж. Беррі, С. Лісгаарда, Г. Триандіса.

Адаптивним проблемам іноземних студентів, розробці спеціальних програм, націлених на надання їм допомоги у прийнятті нової культури, соціуму, навчально-виховного середовища ВНЗ приділено значну увагу в дослідженнях вітчизняних і зарубіжних соціологів, соціальних психологів та педагогів (В. Антонова, М. Іванова, Н. Титкова, Л. Кожухівська, А. Корміліцин, О. Михайлова, О. Орехова, П. Сорокін, С. Шестопалова, А. Черч та ін.).

Науковці виявили значний вплив віку студентів, рівня їхньої освіти, соціального статусу на ефективність адаптації (Н. Іконникова, І. Лілієнталь, А. Суригін), особливості соціокультурної адаптації та чинники, що ускладнюють зазначений процес (Т. Стефаненко та ін.), психологічні реакції (зокрема, „культурний шок”) людини у процесі адаптації до нового соціокультурного середовища (С. Бокнер, К. Оберг, Г. Триандіс та ін.), специфіку взаємодії представників різних культур у процесі вирішення спільних завдань, міжкультурного спілкування, причини непорозумінь, конфліктних ситуацій у процесі спілкування (У. Кім, Л. Зазуліна, Е. Зеєр, В. Куніцина, О. Морозов, П. Сміт, A. Hammerschmidt, U. Quasthoff, W. Schmied-Kowarzik та ін.).

Суттєвий інтерес для проведеного дослідження становлять дисерта-ційні праці, у яких розкрито: історико-педагогічні аспекти підготовки іно-земних студентів у навчальних закладах України (1946 - 2000 рр.) (Л. Рибаченко), концептуальні засади формування позитивного ставлення іноземних студентів до країни перебування (Н. Стрельченко); особливості соціальної адаптації іноземних студентів до іншокультурного середовища (О. Скворцова), соціально-психологічної адаптації іноземних студентів до вищої школи (О. Кравцов); проблеми соціокультурної підтримки інозем-них студентів (Т. Язвінська), педагогічного супроводу адаптації інозем-них студентів (І. Гребеннікова), психологічного супроводу іноземних студентів (Т. Кіящук); адаптацію китайських студентів до навчального процесу технічного університету (Л. Бутенко); соціологічні аспекти інтеріоризації професійних цінностей іноземних студентів у медичному ВНЗ (Т. Фоміна), умови адаптації іноземних студентів в освітньому просторі російського медичного ВНЗ (С. Шестопалова).

Водночас, незважаючи на різнопланові й досить масштабні дослідження, жодний з названих підходів не забезпечує вповні виконання завдання визначення соціально-педагогічних умов адаптації іноземних студентів до навчання у вищих медичних навчальних закладах України.

Перший рік навчання у ВНЗ стає критичним для багатьох іноземних студентів, зокрема студентів-медиків, оскільки вони адапту-ються не лише до нових соціокультурних, соціокомунікативних, соціопобутових, професійних умов та вимог навчання, але й починають розвиток як унікальна особистість, фахівець у професійній медичній діяльності. У цей період починають з'являтися у житті першокурсників нове коло спілкування, нові відчуття. Майбутній лікар усвідомлює належність до нових соціальних груп - місцеві мешканці, студенти-медики та соціальна спільнота лікарів. Входження в нове коло спілкування із сокурсниками, викладачами, керівництвом факультетів, оновлення стилю життя молодої людини залежать від успіху адаптації до навчання в медичному вищому закладі освіти.

Аналіз результатів теоретичних напрацювань учених, практичного досвіду адаптації іноземних студентів до навчання у вищих навчальних медичних закладах України дозволив виявити низку суперечностей між: процесами інтеграції України у світовий освітній простір, необхідністю підготовки конкурентоспроможних іноземних фахівців, які відкриті до нового досвіду, здатні ефективно працювати в ситуації соціальних змін при збереженні власного фізичного, психічного та соціально-психологічного здоров'я, є гармонійно розвиненими як в особистісній, так і в професійній сфері й відсутністю концептуальних обґрунтувань щодо соціально-педагогічних умов, що сприяють успішній адаптації іноземних студентів до навчання у вищих навчальних закладах України; усвідомленістю важливості та складності етапу адаптації іноземних студентів до навчання у вищих навчальних медичних закладах України й недостатньою розробленістю в сучасній педагогічній науці та практиці ефективних адаптаційних заходів, спрямованих на розвиток адаптивних можливостей фахівця й навчально-виховного середовища.

Зазначені протиріччя, актуальність, теоретичне й практичне значення проблеми зумовили вибір теми дослідження: „Соціально-педагогічні умови адаптації іноземних студентів до навчання у вищих медичних навчальних закладах України”.

Об'єкт дослідження - процес адаптації іноземних студентів до навчання у вищих навчальних закладах України.

Предмет дослідження - соціально-педагогічні умови, які забезпечують успішну адаптованість іноземних студентів до навчання у вищих медичних навчальних закладах України.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці соціально-педагогічних умов, які забезпечують ефективність адаптації іноземних студентів до навчання у вищих медичних навчальних закладах України.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що адаптація іноземних студентів до навчання у вищих медичних навчальних закладах України буде успішною за умов: реалізації в навчально-виховному процесі особистісно орієнтованих технологій навчання як адаптаційних засобів; організації психолого-педагогічного супроводу адаптації іноземних студентів; створення полікультурного освітнього простору як особливого соціально-педагогічного середовища, спрямованого на організацію міжкультурного діалогу, формування толерантних відносин.

Відповідно до проблеми, об'єкта, предмета, мети та гіпотези сформульовано основні завдання дослідження:

1. Визначити теоретичні засади адаптації іноземних студентів до навчання у вищих медичних навчальних закладах України.

2. Охарактеризувати сутність, структуру, критерії та рівні адаптації іноземних студентів до навчання у вищих медичних навчальних закладах України.

3. Виявити та обґрунтувати соціально-педагогічні умови, що сприяють успішності адаптації іноземних студентів до навчання у вищих медичних навчальних закладах України.

4. Експериментально перевірити ефективність соціально-педагогічних умов адаптації іноземних студентів до навчання у вищих медичних навчальних закладах.

1. Теоретичні засади адаптації іноземних студентів до навчання у вищих медичних навчальних закладах України

Розглянуто проблему адаптації студентів до навчання у вищих навчальних закладах в психолого-педагогічній літературі, розкрито поняття „адаптація іноземних студентів до навчання у вищому медичному навчальному закладі України”, проаналізовано її структуру.

Установлено, що феномен адаптації особистості у світових концепціях розвитку людини розглядають з міждисциплінарних позицій як багаторівневе явище складноорганізованої біологічної, фізіологічної, психічної й соціальної природи адаптації.

На основі аналізу наукових праць представників психоаналітич-ного (Е. Еріксон, Ж. Піаже, Х. Хартманн), гуманістичного (А. Маслоу, К. Роджерс), когнітивного (Л. Фестінгер), інформаційно-комунікативного (Ю. Забродін, Д. О`Конон, Дж. Сеймор, Е. Невис, В. Петренко, Ф. Фран-селла, Д. Баністер) підходів визначено сутність адаптації як процесу врегулювання й гармонізації взаємодії особистості із зовнішнім середовищем шляхом поступового зменшення ступеня неузгодженості між людиною та зовнішнім оточенням; її особливості (зумовленість рівнем особистісної саморегуляції; установлення відносин адаптованості між особистістю та середовищем); чинники, що впливають на її ефективність (зовнішні вимоги, умови діяльності, соціально-психологічні фактори тощо; двоспрямованість формувальних адаптаційних заходів (на особистість, яка адаптується, та на адаптивне середовище; усвідомлення змісту адаптаційного процесу, що передбачає пізнання адаптивного середовища, його характеристик, самопізнання й рефлексію).

Аналіз досліджень російських (Г. Александров, Л. Бенедиктова, Р. Бібрих, В. Брудний, Т. Волгіна, В. Гаврилова, В. Ємельянов, А. Кухарчук, О. Орехова, П. Просецький, І. Симаєва, М. Яницький та ін.) та українських науковців (Т. Алексєєва, Т. Веретенко, Л. Кондрашова, І. Облєс, Т. Рєзник, Н. Хазратова, Е. Научитель та ін.) дозволив визначити поняття „адаптація особистості до навчання у ВНЗ” як складний, довготривалий, а інколи гострий та болісний процес, зумовлений необхідністю подолання багаточисельних та різнопланових адаптаційних проблем та професійних труднощів. Він впливає на розвиток особистості професіонала; перебіг процесу адаптації здебільшого залежить від особистісних якостей людини, які у свою чергу змінюються в процесі адаптації. Процес адаптації студентів до умов ВНЗ має особливості, відмінні від професійної адаптації фахівця (адаптації до місця професійної діяльності). З'ясовано тривалість, етапність, форми адаптації студентів до навчання у ВНЗ.

Визначено сукупність найважливіших суб'єктивних (індивідуальні характеристики індивідів, що адаптуються, - демографічні та особистісні; обставини життєвого досвіду індивідів; встановлення дружніх відносин з місцевими жителями) та об'єктивних (ступінь схожості або відмінностей між рідною та приймаючою культурою; особливості культури іноземних студентів; особливості країни перебування; тривалість контакту) факторів, що детермінують успішність адаптації іноземних студентів. Установлено об'єктивні чинники, що ускладнюють процес адаптації іноземних студентів у соціокультурному середовищі сучасного україн-ського суспільства: культурна неоднорідність українського суспільства; неоднозначність, амбівалентність ставлення до представників інших країн та культур, прояви ксенофобії та ін.

Адаптацію іноземних студентів до навчання у ВНЗ України визначають як процес активного пристосування студентів до умов життя в іншій країні, її традицій, норм суспільної поведінки, нового соціального оточення; навчально-виховного середовища, що включає нове ставлення до професії, навчальних норм, оцінок, способів та прийомів самостійної роботи; навчального колективу, його звичаїв та традицій; нових побутових умов у студентському гуртожитку, нових зразків студентської культури, форм використання вільного часу; засвоєння та визнання особистістю цінностей, комунікативних норм та вимог нового соціального середовища.

Обґрунтовано компоненти адаптації іноземних студентів до навчання у вищому медичному закладі України: соціокультурний, соціокомунікативний, соціопобутовий, професійний, оскільки в сукупності вони охоплюють провідні аспекти життя, навчальної та соціальної діяльності адаптантів. Визначено їх структурні складники (знання сутності культурного шоку, його об'єктивних причин; відомості про українські соціальні норми, звичаї, традиції; сформованість толерантності; участь у соціальному й культурному житті студентського товариства; ступінь володіння мовою країни перебування; уміння будувати міжособистісні відносини з викладачами й студентами; активність у встановленні дружніх зв'язків з місцевими мешканцями, друзями; пристосування до нових кліматичних умов, їжі, води, повітря; активність у позанавчальній та дозвіллєвій діяльності; пристосованість до проживання у студентському гуртожитку; бажання дізнатися про особливості, характер, зміст, умови організації навчального процесу медичного ВНЗ; усвідомлення мети навчання, готовність до включення у навчальну діяльність, нові форми й методи навчання в медичному ВНЗ; сформованість навичок самостійності в навчальній і науковій праці; ставлення до навчання й обраної професії).

За ступенем вияву показників виявлено критерії адаптованості іноземних студентів: когнітивний, соціокомунікативний, мотиваційно-вольовий, діяльнісно-практичний. Схарактеризовано рівні адаптованості іноземних студентів-медиків до навчання у вищому медичному закладі України (низький, середній, високий).

Проведена педагогічна діагностика реального рівня адаптованості іноземних студентів до навчання у вищому медичному закладі України продемонструвала недостатній рівень соціокультурної, соціокомунікатив-ної, соціопобутової та професійної адаптації. Отримані дані підтвердили необхідність наукового обґрунтування соціально-педагогічних умов, які б гарантували успішну адаптацію іноземних студентів до навчання в медичних вищих закладах освіти України.

2. Експериментальне дослідження соціально-педагогічних умов адаптації іноземних студентів до навчання у вищих медичних навчальних закладах України

Представлено наукове обґрунтування, змістовну розробку й упровадження соціально-педагогічних умов адаптації іноземних студентів до навчання у вищих медичних закладах України.

В основу розробки соціально-педагогічних умов адаптації іноземних студентів до навчання у вищих медичних закладах України покладено концептуальні положення, що визначили стратегічні й тактичні напрямки дослідження.

Основне концептуальне положення полягає в тому, що кожен іноземний студент як унікальна, своєрідна та самобутня особистість, суб'єкт власного розвитку має здатність вийти за межі неперервної течії повсякденної соціальної, комунікативної, навчальної практики, побачити майбутню професійну діяльність загалом і обернути її на предмет практичного перетворення. Це дає змогу іноземному студенту внутрішньо сприймати, усвідомлювати й оцінювати труднощі та суперечності різних аспектів життєдіяльності, пов'язаної з процесом навчання у медичному вищому навчальному закладі, самостійно й конструктивно вирішувати їх відповідно до своїх ціннісних орієнтацій, розглядати кожне ускладнення як стимул для подальшого професійного та особистісного розвитку, подолання власних меж. Усвідомлення власних потенційних можливостей, перспектив особистісного та профе-сійного зростання, необхідності зміни, перетворення свого внутрішнього світу спонукає іноземних студентів до постійного пошуку нових можливостей самовдосконалення в навчальній та професійній діяльності.

Друге концептуальне положення полягає в тому, що на етапі входження іноземних студентів у навчальну діяльність ВНЗ важливим є надання їм кваліфікованої допомоги у формуванні орієнтаційного простору особистісного й професійного розвитку (посиленні позитивних чинників розвитку й нейтралізації негативних), що спрямовано на надання максимуму свободи та відповідальності студенту у виборі варіанта вирішення проблем, створення розвивального середовища, це сприяє їх усебічному гармонійному саморозвитку та вимагає саморегуляції власної поведінки. Ця допомога, яку розглядаємо як психолого-педагогічний супровід адаптації іноземних студентів, має бути представлена системою організаційних, діагностичних, навчальних та розвивальних заходів для студентів і педагогічної спільноти ВНЗ.

Третя концептуальна ідея спрямована на те, що адаптація іноземних студентів до навчання у вищих медичних закладах України ВНЗ передбачає їх активну взаємодію з полікультурним освітнім простором як особливим соціально-педагогічним середовищем вищого навчального закладу на всіх його рівнях: кафедра, навчальна та студентська група, факультет, науково-педагогічний колектив. У процесі адаптації в іноземного студента формується його ціннісно-орієнтаційна єдність із групою, особистість стає повноправним членом спільноти й не тільки долучається до системи норм, принципів та цінностей науково-педагогічного та студентського колективів вищого медичного закладу, а й змінює їх відповідно до власних світоглядних позицій.

Виявлено й обґрунтовано соціально-педагогічні умови адаптації іноземних студентів до навчання у вищих медичних закладах України: реалізація в навчально-виховному процесі особистісно орієнтованих технологій навчання як адаптаційних засобів; організація психолого-педагогічного супроводу адаптації іноземних студентів; створення полікультурного освітнього простору як особливого соціально-педагогічного середовища, спрямованого на організацію міжкультурного діалогу, формування толерантних відносин.

Показано, що першу педагогічну умову було реалізовано в навчальному процесі та позааудиторній роботі через такі особистісно орієнтовані технології: діалогічно-дискусійні (лекція-бесіда (діалог), лекція-дискусія, „круглий стіл”), ситуаційного навчання, ігрові (ігри-вправи (кросворди, ребуси, вікторини тощо), ігрові дискусії, ігрові проблемні ситуації, рольові та ділові ігри, ситуаційно-рольові й стимуляційні ігри), тренінги („Культурний асимілятор”, „Адаптивності”, „Презентація субкультур”, „Як будувати стосунки з іншими?”).

Розкрито технології реалізації другої соціально-педагогічної умови, якими стали: особистий приклад куратора, викладачів ВНЗ, однокурсників; неформальна співбесіда з проблеми, важливої для іноземного студента, з особою, яка має досвід вирішення таких проблем; дискусії з питань професійного становлення медичних працівників, визначення типових труднощів і помилок з подальшим психологічним аналізом змодельованих професійно спрямованих ситуацій; адаптаційні тренінги з використанням вербальних і невербальних засобів комунікації, професійно спрямованого та міжособистісного спілкування, взаємодії з місцевими мешканцями; рольові тренінги, проектування та реалізація моделей життєвих, соціокультурних, соціопобутових ситуацій; індивідуальне доручення (завдання) з урахуванням особистісних якостей, досвіду, знань іноземних студентів з подальшим обговоренням труднощів, що виникли під час його виконання; індивідуальна психолого-педагогічна підтримка в описаних вище напрямках; індивідуальний контроль і масштабний моніторинг за діяльністю та психоемоційним станом іноземних студентів, у яких виявлено фактори ризику (пригніченість психічно-вольової сфери, замкнутість, депресії, роздратованість, запальність тощо); вивчення проблем, що виникають у побуті й міжособистісних стосунках, знайомство та встановлення довірчих відносин зі студентами, місцевими мешканцями; використання виховних можливостей студентського колективу, залучення до участі в громадському житті ВНЗ, вивчення схильностей, інтересів, захоплень студентів поза навчально-виховною діяльністю, організація здорового дозвілля, залучення до занять спортом, художньою самодіяльністю; використання засобів масової інформації, студентської преси та стіннівок, телекомунікацій, комп'ютерної техніки, мережі Інтернет для інформаційної підтримки професійного становлення іноземних студентів, підвищення їхнього культурного й загальноосвітнього рівнів тощо.

У розділі показано, що в основу реалізації третьої соціально-педагогічної умови покладено розроблений спеціальний науково-методичний семінар для викладачів, співробітників (адміністрації, працівників бібліотеки, гуртожитку та ін.) вищого навчального закладу на базі постійно діючого внутрішньоуніверситетського семінару. Програма семінару передбачала опанування викладачами вищого навчального закладу знань щодо: сутності адаптації іноземних студентів до навчання у ВНЗ, її видів, чинників, показників; особливостей культури інших народів, їхніх традицій, звичаїв, вірувань, соціально-побутового укладу життя, уявлень про світ інших народів; сутність культурного шоку, його об'єктивних причин; особливості встановлення діалогічних, толерантних відносин. ВНЗ є своєрідним медіатором для встановлення зв'язків різного рівня із соціокультурним оточенням, здатним адаптувати соціальні інститути до потреб іноземних студентів та створити умови для збереження культурної ідентифікації іноземних студентів.

Формувальний етап експерименту було здійснено протягом 2008 - 2010 рр. на базі Луганського державного медичного університету зі студентами першого курсу спеціальності „Лікувальна справа”. Було обрано три експериментальні групи, у кожній з яких були реалізовані соціально-педагогічні умови адаптації іноземних студентів до навчання у вищих медичних закладах Україні. У групі Е1 (93 особи) - було реалізовано всі три умови. Для другої експериментальної групи Е2 (96 особи) упроваджено першу та другу умови. Е3 (92 осіб) - студентський колектив, для якого було реалізовано лише третю умову. Контрольна група К (97 студентів) працювала за традиційною навчальною програмою, і процес адаптації до навчання у вищому медичному закладі відбувався стихійно. Для участі в експерименті було залучено 28 викладачів Луганського державного медичного університету.

Ефективність реалізації соціально-педагогічних умов адаптації іноземних студентів до навчання у вищих медичних закладах України відбиває динаміка рівнів адаптованості іноземних студентів-медиків до навчання.

Виявлено, що найбільшу кількість студентів з високим рівнем адаптованості зафіксовано в групі, де за умовами експерименту було реалізовано три соціально-педагогічні умови адаптації іноземних студентів до навчання у вищих медичних закладах України.

На основі зіставлення отриманих результатів, їх кількісного та якісного аналізу виявлено, що реалізація соціально педагогічних умов адаптації іноземних студентів до навчання у вищих медичних закладах України призвела до суттєвих статистично значущих змін у рівні адаптованості іноземних студентів.

Достовірність отриманих результатів доведено за допомогою якісного та кількісного аналізу, зокрема критерію ц* Фішера.

Висновки

адаптаційний навчальний студент іноземний

1. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення розв'язання нової наукової проблеми з метою обґрунтування теоретичних засад адаптації іноземних студентів до навчання у вищих медичних закладах України.

2. На підставі аналізу філософської, соціологічної, культурологічної, психолого-педагогічної літератури розкрито теоретичні засади адаптації особистості до навчання у ВНЗ, яку розуміємо як процес урегулювання й гармонізації взаємодій особистості із зовнішнім середовищем шляхом поступового зменшення ступеня неузгодженості між людиною та зовнішнім оточенням. Доведено, що процес адаптації є оптимальною взаємодією особистості та середовища, що відбувається в особливих умовах дисбалансу, невизначеності, зумовлений рівнем особистісної саморегуляції й має форму взаємозумовлених змін у внутрішньому та зовнішньому середовищі під впливом чинників адаптації (зовнішні вимоги, умови діяльності, соціально-психологічні фактори тощо). У процесі адаптації активно змінюються як особистість, так і середовище, у результаті чого між ними встановлюються відносини адаптованості. Унаслідок адаптаційних процесів виникають нові внутрішньоособистісні утворення, що спричиняють подальший розвиток людини. Основним засобом профілактики дезадаптації та умовою її подолання є усвідомлення змісту адаптаційного процесу, що передбачає пізнання адаптивного середовища, усвідомлення його характеристик, самопізнання й рефлексію.

3. Обґрунтовано зміст адаптації іноземних студентів до навчання у ВНЗ України як процесу активного пристосування студентів до умов життя в іншій країні, її традицій, норм суспільної поведінки, нового соціального оточення; навчально-виховного середовища, що включає адекватне ставлення до професії, навчальних норм, оцінок, способів та прийомів самостійної роботи; навчального колективу, його звичаїв та традицій; нових побутових умов у студентському гуртожитку, нових зразків студентської культури, форм використання вільного часу; засвоєння та визнання особистістю цінностей, комунікативних норм і вимог нового соціального середовища.

Обґрунтовано компоненти адаптації іноземних студентів до навчання у вищих медичних закладах України: соціокультурний, соціокомунікативний, соціопобутовий, професійний. Структурний аналіз показників адаптації (знання сутності культурного шоку, його об'єктивних причин; знання українських соціальних норм, звичаїв, традицій; сформованість толерантності; участь у соціальному й культурному житті студентського товариства; ступінь володіння мовою країни перебування; уміння будувати міжособистісні відносини з викладачами й студентами; активність у встановленні дружніх зв'язків з місцевими мешканцями, друзями; пристосування до нових кліматичних умов, їжі, води, повітря; активність у позанавчальній та дозвіллєвій діяльності; пристосованість до проживання в студентському гуртожитку; бажання дізнатися про особливості, характер, зміст, умови організації навчального процесу медичного ВНЗ; усвідомлення мети навчання, готовність до включення у навчальну діяльність, нові форми й методи навчання в медичному ВНЗ; сформованість навичок самостійності в навчальній і науковій праці; ставлення до навчання й обраної професії) склав теоретичну основу для визначення об'єктивних критеріїв сформованості цього феномену (когнітивного, соціокомунікативного, мотиваційно-вольового, діяльнісно-практичного). На основі їх взаємодії детерміновано рівні сформованості досліджуваного феномену: низький, середній, високий; розкрито їх змістове наповнення.

4. Виявлено й обґрунтовано соціально-педагогічні умови адаптації іноземних студентів до навчання у вищих медичних закладах України: реалізація в навчально-виховному процесі особистісно орієнтованих технологій навчання як адаптаційних засобів; організація психолого-педагогічного супроводу адаптації іноземних студентів; створення полікультурного освітнього простору як особливого соціально-педагогічного середовища, спрямованого на організацію міжкультурного діалогу, формування толерантних відносин.

Упровадження першої соціально-педагогічної умови - реалізація в навчально-виховному процесі особистісно орієнтованих технологій навчання як адаптаційних засобів - було здійснено в навчальному процесі та позааудиторній роботі через такі особистісно орієнтовані технології: діалогічно-дискусійні (лекція-бесіда (діалог), лекція-дискусія, „круглий стіл”), ситуаційного навчання, ігрові (ігри-вправи (кросворди, ребуси, вікторини тощо), ігрові дискусії, ігрові проблемні ситуації, рольові та ділові ігри, ситуаційно-рольові й стимуляційні ігри), тренінги.

Організація психолого-педагогічного супроводу адаптації іноземних студентів передбачала такі технології: особистий приклад куратора, викладачів ВНЗ, однокурсників; неформальна співбесіда з проблеми, важливої для іноземного студента, з особою, яка має досвід вирішення таких проблем; дискусії з питань професійного становлення медичних працівників, визначення типових труднощів і помилок з подальшим психологічним аналізом змодельованих, професійно спрямованих ситуацій; адаптаційні й рольові тренінги, проектування та реалізація моделей життєвих, соціокультурних, соціопобутових ситуацій; індивідуальне доручення з урахуванням особистісних якостей, досвіду, знань іноземних студентів; індивідуальна психолого-педагогічна підтримка; індивідуальний контроль і масштабний моніторинг за діяльністю та психоемоційним станом іноземних студентів, у яких виявлено фактори ризику; вивчення проблем, що виникають у побуті й міжособистісних стосунках, знайомство та встановлення довірчих відносин зі студентами, місцевими мешканцями; використання виховних можливостей студентського колективу, залучення до участі в громадському житті ВНЗ, вивчення схильностей, інтересів, захоплень студентів поза навчально-виховною діяльністю, організація здорового дозвілля, залучення до занять спортом, художньою самодіяльністю; використання засобів масової інформації, студентської преси та стіннівок, телекомунікацій, комп'ютерної техніки, мережі Інтернет для інформаційної підтримки професійного становлення іноземних студентів, підвищення їхнього культурного й загальноосвітнього рівнів тощо.

В основу реалізації третьої соціально-педагогічної умови - створення полікультурного освітнього простору як особливого соціально-педагогічного середовища, спрямованого на організацію міжкультурного діалогу, формування толерантних відносин - було покладено розроблений спеціальний науково-методичний семінар для викладачів, співробітників вищого навчального закладу, програма якого передбачала опанування викладачами вищого навчального закладу знань щодо: сутності адаптації іноземних студентів до навчання у ВНЗ, її видів, чинників, показників; особливостей культури інших народів, їхніх традицій, звичаїв, вірувань, соціально-побутового укладу життя, уявлень про світ інших народів; сутність культурного шоку, його об'єктивних причин; особливості встановлення діалогічних, толерантних відносин.

5. Здійснена дослідно-педагогічна робота з упровадження розроблених соціально-педагогічних умов підтвердила, що адаптація іноземних студентів до навчання у вищих медичних закладах України проходить набагато ефективніше.

На основі зіставлення одержаних у педагогічному експерименті результатів, їх кількісного та якісного аналізу виявлено, що реалізація соціально-педагогічних умов адаптації іноземних студентів до навчання у вищих медичних закладах України зумовила суттєві статистично значущі зміни в рівні сформованості кожного складника адаптації. Найбільшу кількість студентів з високим рівнем адаптованості зафіксовано в групі Е1, де за умовами експерименту було реалізовано три соціально-педагогічні умови.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми адаптації іноземних студентів до навчання у вищих медичних закладах України та формування її у студентів. До перспективних напрямів подальших наукових досліджень відносимо розробку моделі адаптації іноземних студентів до навчання у ВНЗ, організаційно-педагогічних умов адаптації іноземних студентів до науково-дослідної діяльності.

Література

1. Порох Д.О. Адаптація іноземних студентів до умов життя та навчання в Україні ( на прикладі ЛДМУ) / Д.О. Порох // Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки (за матеріалами Міжнар. наук.-практ. конф. „Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті: європейський вектор вищої школи” (2 - 6 жовт. 2009 р.). - 2009. - № 23 (186). - Ч. IV. - С. 209 - 215.

2. Порох Д.О. Проблеми біологічної, фізіологічної, психологічної й соціальної адаптації іноземних студентів / Д.О. Порох // Теорія та методика навчання та виховання : зб. наук. пр. - Х.: ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2010. - Вип. 26. - С. 137 - 145.

3. Порох Д.О. Технології успішного перебігу адаптації іноземних студентів до навчання у вищому навчальному закладі / Д.О. Порох // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наук. пр. - Запоріжжя, 2010. - Вип. 7 (60). - С. 448 - 452.

4. Порох Д.О. Психолого-педагогічний супровід адаптації іноземних студентів до навчання у вищому закладі освіти / Д.О. Порох // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах: зб. наук. пр. - Запоріжжя, 2010. - Вип. 6. - С. 321 - 327.

5. Порох Д.О. До проблеми адаптації студентів до навчання у вищому навчальному закладі / Д.О. Порох // Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2010. - № 10 (197). - С. 42 - 46.

6. Порох Д.О. Компонентно-структурний та рівневий аналіз адаптації іноземних студентів до навчання у медичних вищих навчальних закладах України / Д.О. Порох // Освіта Донбасу. - 2010. - № 6 (143). - C. 95 - 100.

Размещено на Allbest.ru