Педагогічні умови професійного саморозвитку курсантів-пілотів в процесі вивчення авіаційної психології

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність дослідження. У новій соціально-політичній ситуації, що сформувалася в Україні на тлі глобалізації, гуманізації й інформатизації всіх аспектів суспільного життя, вища професійна льотна освіта потребує створення сприятливих умов для професійного саморозвитку особистості курсанта-пілота. Нагальні зміни в політиці безпеки польотів у повітряному просторі України актуалізували, зокрема, необхідність підготовки творчої індивідуальності курсанта, здатного до інтенсивного самовизначення, продуктивної самореалізації й неперервного самовибудовування в професійній діяльності. З огляду на це наразі гостро постало питання про підготовку пілота нового типу, що спроможний працювати в умовах постійних модифікацій.

Загальновідомо, що сьогодні пілотові сучасного літака потрібно мати високий рівень льотних навичок, психофізіологічної надійності, загальної культури, умінь працювати з великим обсягом інформації, знаходити нестандартні підходи до вирішення різних екстремальних ситуацій, а також організовувати професійну діяльність на прогностичній основі. У період інформаційного вибуху, що супроводжується появою новітніх технологій, першочерговими в професійній підготовці курсантів-пілотів постають такі завдання: розвинути потребу в самовдосконаленні, сформувати навички самоосвіти, навчити курсантів відповідного стилю поведінки і мислення, швидкого сприйняття нових ідей.

Сутність процесу професійного саморозвитку майбутнього пілота полягає в якісній самозміні особистості як суб'єкта навчальної діяльності, що пов'язано з реалізацією внутрішньої потреби самовдосконалення і спрямування на самостійне вибудовування для ефективного самовияву. Актуалізація навичок професійного саморозвитку особистості курсанта-пілота підвищує не лише ефективність власної навчальної діяльності, але і його прагнення до самореалізації та формування високого рівня пізнавальних потреб. Фахова підготовка майбутніх пілотів у цілому, а також озброєння їх знаннями й уміннями з авіаційної психології зокрема, повинні бути зорієнтовані на професійний саморозвиток, що передбачає усвідомлення і динаміку суб'єктних здібностей, особистісних якостей, які необхідні дляzсамореалізації в житті та професійній діяльності. За такого підходу уzкожного курсанта розширюються обрії знань і професійних умінь таzвідбувається усвідомлення, що найбільш повне розкриття всієї глибини продуктивної професійної й особистісної самореалізації можливе завдяки оволодінню внутрішніми механізмами саморозвитку.

Питанням професійної й особистісної самореалізації присвячено праці багатьох науковців. Основну увагу дослідників зосереджено на вивченні профорієнтації учнів (Є. Неверкович, В. Носков, Н. Самоукін), професіографії (Б. Федоришин), фахової спрямованості навчального процесу (Т. Гришенкова, О. Дубасенюк, В. Парамзін), професійної соціалізації (Л. Мітіна), професійного самовизначення (В. Кипень, М. Лещенко, Л. Рижак), самопізнання (Є. Боброва, В. Орлов,), самосвідомості (С. Васьковська, Л. Мітіна, В. Сластьонін, А. Татенко), саморозвитку (О. Анісимов, Р. Аязбекова, О. Романовський), самореалізації (І. Краснощок, Т. Розова), самовиховання (В. Семиченко), неперервної професійної освіти (В. Астахова, Є. Астахова, І. Зязюн, Ю. Кірічков). У науковій літературі висвітлено проблеми соціально-професійного становлення особистості (О. Дубасенюк, Є. Зеєр, В. Кушнір, В. Радул), образу світу, що формується завдяки професії (Є. Климов), мотивів професійного самовизначення (В. Федоров).

Проте питання формування професійного саморозвитку курсантів-пілотів у процесі навчальної діяльності (в умовах вищого льотного навчального закладу) не знайшли відображення у науково-педагогічній літератури, хоча потреба в їх дослідженні є очевидною з огляду на непідготовленість майбутніх пілотів до професійного розвитку, що значною мірою знижує ефективність професійної діяльності фахівців цієї сфери діяльності. Створення умов для озброєння курсанта знаннями і уміннями саморозвитку є актуальним для вищих льотних навчальних закладів. Доцільність дослідження означеної проблеми вмотивована потребою розв'язання суперечності між об'єктивною необхідністю саморозвитку курсанта-пілота як основи його професійного становлення у вищому льотному навчальному закладі та традиційними формами й методами організації освітньої діяльності майбутніх пілотів.

Отже, важливість й актуальність досліджуваної проблеми, брак її належного теоретичного та практичного опрацювання, а також необхідність розв'язання зазначеної суперечності зумовили вибір теми дослідження „Педагогічні умови професійного саморозвитку курсантів-пілотів в процесі вивчення авіаційної психології“. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов, що забезпечують професійний саморозвиток курсантів-пілотів вищих льотних навчальних закладів у ході опанування авіаційної психології.

Завдання дослідження:

1. На підставі аналітичного опрацювання психолого-педагогічної літератури уточнити сутність поняття „професійний саморозвиток курсанта-пілота“ та окреслити особливості формування особистості у вищому льотному навчальному закладі.

2. Виокремити компоненти, критерії, показники та охарактеризувати рівні професійного саморозвитку курсантів-пілотів.

3. Визначити й науково обґрунтувати педагогічні умови, які забезпечують професійний саморозвиток курсантів-пілотів у вищих льотних навчальних закладах у ході опанування авіаційної психології.

4. Розробити програму спецкурсу „Психологія професійного та особистісного саморозвитку“ і впровадити її в навчальний процес вищого льотного навчального закладу.

5. Експериментально перевірити ефективність педагогічних умов професійного саморозвитку майбутніх пілотів.

1. Теоретичні засади професійного саморозвитку курсантів-пілотів у вищому льотному навчальному закладі

Проаналізовано стан опрацювання проблеми в науковій літературі. Різноманітні й різнопланові тлумачення поняття саморозвитку (К. Абульханова-Славська, Д. Гнатюк, І. Лернер, В. Маралов, Н. Михайлова, Г. Нестеренко, С. Сисоєва, В. Татенко) відображають складність окресленого явища. У контексті дослідження як найбільш прийнятну обрано таку дефініцію саморозвитку: це процес активної, послідовної, прогресивної й незворотної якісної зміни психологічного статусу особистості. Професійний саморозвиток - динамічний і неперервний процес самозміни особистості як суб'єкта навчальної діяльності, що пов'язано з реалізацією внутрішньої потреби в самовдосконаленні, самотворенні і якісній професійній льотній підготовці.

Аналіз теоретичних засад формування готовності курсанта-пілота до професійного саморозвитку у вищих льотних навчальних закладах засвідчив, що органічними складниками професіоналізму є: самоактуалізація, самореалізація, самопізнання та самовизначення (Н. Бердяєв, В. Муляр, Н. Пряжнікова, К. Роджерс, Е. Цвєтков). Дослідники, трактуючи один з аспектів саморозвитку, апелюють до сутнісних сил особистості та її впливу на самозміни. Автори педагогічних праць тлумачать поняття професійного саморозвитку по-різному: Н. Масовер, В. Моросанова пов'язують його з розвитком особистісних якостей, Ю. Андреєва, Л. Гапоненко, І. Кон - із професійно значущими якостями, С. Гессен, А. Мудрик, І. Шаршов - із розвитком інтелектуальних і творчих здібностей, Д. Левітас, А. Маренков - із самопроектуванням і самореалізацією особистості в професії, М. Чобітько - з удосконаленням особистості відповідно до вимог професії, І. Фрумін - із розвитком власного освітньо-розвивального простору. При цьому слід підкреслити неоднозначність тлумачення цих понять. Щодо трактування в педагогічній літературі поняття „готовності до професійного саморозвитку”, то, узагальнюючи результати наукових досліджень за власним визначенням, розкриваємо його як: настанову, що характеризується мобілізацією усіх психофізіологічних систем особистості, які забезпечують ефективне виконання нею професійної діяльності.

Професійний саморозвиток особистості відбувається на основі поступової динаміки мотиваційних, когнітивних, організаційних чинників, професійно значущих якостей і творчих здібностей особистості. У дослідженні виокремлено етапи професійного саморозвитку, від єдності й спрямованості яких залежить їхня сутність.

На першому етапі обирають цілі мотиваційного характеру для розв'язання таких завдань: сформувати особистісну настанову на когнітивну самовизначеність, необхідність оволодіння системою психологічних знань для розвитку суб'єктності в навчальній діяльності, власну ефективність у самостійній діяльності, самопізнання, самостійне поповнення знань про власну Я-систему, сформованість суб'єктних здібностей та вияву самостійності в навчальній діяльності.

На другому етапі відбувається опанування практичних умінь самопізнання й саморозвитку, коли слід забезпечити формування алгоритму самостійної навчальної діяльності курсантів-пілотів за репродуктивною схемою, навичок самопізнання та саморозвитку, розвиток професійно значущих якостей і суб'єктних здібностей.

На третьому етапі актуалізується творча самореалізація набутих умінь саморозвитку, створення програми професійного та особистісного саморозвитку, самотворення власної суб'єктності, вияв самостійності в діяльності, мисленні, взаєминах. З окресленого вище випливає необхідність тлумачення самостійності як провідного чинника професійного саморозвитку курсантів-пілотів.

Аналіз поглядів сучасних науковців (Б. Ананьєв, Б. Гершунський, Г. Костюк, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, В. Татенко, Е. Фромм) уможливив формулювання висновку про те, що про професійний саморозвиток майбутніх фахівців потрібно дбати в процесі їхньої самостійної навчальної діяльності. Обґрунтовано самостійність як провідну властивість суб'єктності курсанта-пілота, що розвивається на основі внутрішньої свободи та відповідальності. Педагогічна підтримка виявів суб'єктності сприяє самостійному виборові власної освітньої траєкторії, активує потребу в самовдосконаленні, навчає курсантів самоконтролю, саморегуляції, самоуправлінню, самостійності та саморозвитку. Самостійність у навчальній діяльності курсантів-пілотів стає ефективною, коли наповнюється суб'єктними цінностями, сенсом й особистісним досвідом та спрямовує їхні зусилля на становлення власної Я-системи і професійний саморозвиток. За такого розуміння самостійність допоможе курсантові спрямувати власні зусилля, одержати емоційну підтримку для більш адекватного сприйняття й розуміння своєї причетності до процесу льотної підготовки, а отже, якісно підвищить рівень професійного саморозвитку.

2. Особливості процесу орієнтації навчальної діяльності на саморозвиток курсантів-пілотів

Досліджено компоненти, критерії, показники та рівні готовності курсантів-пілотів до професійного саморозвитку; розроблено й обґрунтовано педагогічні умови, що забезпечують ефективність формування професійного саморозвитку.

Аналіз змісту програми навчальної дисципліни “Авіаційна психологія” засвідчив, що її мета - це формування в курсантів психологічних знань і вмінь, психологічної обізнаності та використання їх у власній професійній діяльності. Програма містить шість розділів (основи загальної та авіаційної психології; психічні процеси; психічні властивості пілота; психічні стани; спілкування; психофізіологічні аспекти льотної діяльності). Проте у змісті дисципліни не передбачено навчальних питань стосовно проблем формування знань, умінь і досвіду професійного саморозвитку курсантів-пілотів, що є вагомою частиною становлення пілота-професіонала. У процесі вивчення курсу зростає загальний рівень знань курсантів про особистість, про методи і прийоми вдосконалення психічних станів і властивостей. Натомість відсутні педагогічні орієнтири й принципи вибудови цілісної картини професійного саморозвитку майбутнього пілота в навчальній діяльності, зміст навчальної дисципліни не зорієнтований на розкриття закономірностей професійного саморозвитку. Незначною також виявилася питома вага активних форм організації навчання (8 %). Водночас навчально-методичні розробки, методики, технології можуть стимулювати вияв самостійності курсанта в процесі занять, активізовувати й спрямовувати внутрішні сили особистості на професійний саморозвиток.

Результатом теоретико-експериментальної роботи є розроблення компонентів готовності до професійного саморозвитку: самопізнання, самовизначення, самореалізація. Відповідно до виокремлених компонентів розрізнено критерії та показники їхньої сформованості. Самопізнання (усвідомленість важливості самопізнання в процесі професійного зростання): чітке визначення мети і потреб саморозвитку, а отже, їхніх компонентів; сформованість здатності до саморегуляції й шляхів формування якостей. Самореалізація (психологічна готовність до саморозвитку) характеризується такими показниками: рівень розвитку психологічної культури; вияв потреби в психологічній обізнаності як рушія самопізнання й саморозвитку особистості. Самовизначення (наявність і розвиненість особистісних та професійних якостей і здібностей) має такі показники: рівень розвитку провідних професійно значущих якостей і суб'єктних здібностей курсантів-пілотів; вияв самостійності в навчальній діяльності, мисленні й взаєминах як інтенції суб'єктності особистості.

На основі обґрунтованих критеріїв виокремлено рівні готовності курсантів-пілотів до професійного саморозвитку: високий (усвідомлення важливості професійного та особистісного саморозвитку; прагнення до самостійності в навчальній діяльності; процес і результат самостійної діяльності - самопізнання; потреба в психологічній обізнаності та ступінь психологічної культури в діапазоні високого рівня; здатність до креативності та спроможність діяти в нестандартних ситуаціях; прагнення до продуктивного спілкування), середній (усвідомлення важливості професійного саморозвитку; ефективність самостійної діяльності є результатом наполегливої праці, але рівень розвитку автономності в організації самостійної діяльності та вияв власної суб'єктності - низький; процес саморегуляції відбувається на основі як несвідомих процесів, так і свідомих мотивів, взаємодії зовнішньої та внутрішньої мотивації; ступінь самостійності від низьких до середніх показників; прагнення до взаємодії в стосунках; самокритичність), низький (поверхове розуміння значення психологічних знань для професійного саморозвитку; психологічна обізнаність ґрунтована на елементарних знаннях; самомотивація відсутня; низький рівень володіння інструментарієм самопізнання; саморегуляція відбувається на інтуїтивному рівні; вияв самостійності в навчальній діяльності, мисленні й взаєминах має низький рівень).

Результати констатувального етапу експерименту засвідчили, що більше ніж половина курсантів усвідомлює важливість саморозвитку для майбутньої успішної професійної діяльності, але навичок і волі для його практичної реалізації в них не сформовано, тому зафіксовано загальний низький рівень готовності курсантів-пілотів до професійного саморозвитку. Такий стан пояснено тим, що в процесі навчальної діяльності не залучений особистісний потенціал саморозвитку курсантів-пілотів, не забезпечене формування у них суб'єктності, вони не прагнуть до якісних особистісних самозмін.

Відповідно до обраної логіки дослідження, запропоновано та обґрунтовано умови, які можуть стати продуктивними для професійного саморозвитку курсанта в самостійній навчальній діяльності під час опанування дисципліни „Авіаційна психологія“. Перша умова - реалізація в навчальній діяльності когнітивної стратегії проблемного самовизначення курсанта-пілота на основі особистісно орієнтованих технологій; друга умова - педагогічна підтримка самостійності як інтенції суб'єктності курсанта-пілота в навчальній діяльності, спрямованої на створення власного алгоритму самостійної освітньої діяльності; третя умова - формування в курсантів-пілотів психологічної готовності до професійного та особистісного саморозвитку в навчальній діяльності як цілісного утворення; четверта умова - запровадження в практику професійної підготовки курсантів-пілотів авторського спецкурсу „Психологія професійного та особистісного саморозвитку“. Обґрунтування педагогічних умов передбачає їх потрактування не лише як сукупності обставин і чинників, а і єдності об'єктивного і суб'єктивного, внутрішнього й зовнішнього, можливого та реального.

3. Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов професійного саморозвитку курсантів-пілотів у навчальній діяльності

Відображено результати експериментальної перевірки педагогічних умов формування професійного саморозвитку.

Здійснений під час констатувального експерименту аналіз програми навчальної дисципліни „Авіаційна психологія“ засвідчив, що її зміст спрямовано лише на підвищення загального рівня знань про особистість, методи та прийоми вдосконалення психічних станів і властивостей, вона не містила педагогічних орієнтирів і принципів вибудови цілісної картини професійного саморозвитку майбутнього пілота в навчальній діяльності, вивчення курсу здійснювалося в умовах пояснювально-ілюстративного типу навчання. З огляду на це програма навчальної дисципліни „Авіаційна психологія“ потребувала суттєвих змін для ефективного професійного саморозвитку курсанта як суб'єкта навчальної діяльності, що були пов'язані зі змістом запропонованих умов. Так, першу умову - реалізація в навчальній діяльності когнітивної стратегії проблемного самовизначення курсанта-пілота на основі особистісно орієнтованих технологій - реалізовано через упровадження технологій розвивального і проблемного навчання (методи активного навчання, ділові і рольові ігри, ігрове проектування, проблемні лекції; кіно- й фототеки типових ситуацій і дій у польоті; програмоване й адаптоване навчання на діалоговій ЕОМ). Друга умова - педагогічна підтримка самостійності як інтенції суб'єктності курсанта-пілота в навчальній діяльності, спрямованої на створення власного алгоритму самостійної навчальної діяльності, - передбачала використання соціального, життєвого і власного досвіду курсанта, забезпечення навчально-методичного комплексу і стимулювання (створення й розв'язання конкретних ситуацій, що сприяють ухваленню самостійних рішень в умовах підвищеної мотивації та емоційності; використання навчальних посібників, підручників, технічних описів, інструкцій, стендів; електронне забезпечення мисленнєвого програвання й самоконтроль змісту й послідовності дій; застосування системи духовних і матеріальних стимулів). Третя умова - формування в курсантів-пілотів психологічної готовності до професійного й особистісного саморозвитку в навчальній діяльності як цілісного утворення, реалізована через психологічну обізнаність та особистісну настанову на самостійне систематичне поповнення знань про власну Я-систему; позитивне самооцінювання ефективності власної навчальної діяльності; вияв самостійності в діяльності, мисленні, стосунках (застосування розробленої системи психолого-педагогічних заходів у процесі вивчення дисципліни „Авіаційна психологія“; методичні прийоми вдосконалення психічних процесів і властивостей). Четверта умова - запровадження в практику професійної підготовки курсантів-пілотів авторського спецкурсу „Психологія особистісного і професійного саморозвитку“ - прогнозує залучення курсантів до практичного засвоєння технік, методик та механізмів фахового саморозвитку курсантів-пілотів, а саме: теоретичної бази; складання портрету фахівця; технології самомотивації; тренінгів.

Для з'ясування динаміки змін рівня готовності курсантів-пілотів до професійного саморозвитку в експериментальній та контрольній та групах були проведені зрізи на початку формувального експерименту, безпосередньо в процесі формувального етапу дослідження й після його завершення. Одержані дані опрацьовано й проаналізовано за єдиною програмою, в ідентичних умовах, із використанням єдиної методики діагностики рівня сформованості готовності до професійного саморозвитку курсантів-пілотів. Усе це сприяло отриманню вірогідних експериментальних відомостей.

Експериментальне авторське вдосконалення змісту і структури навчальної дисципліни „Авіаційна психологія” виявилося ефективним. У підсумковій таблиці, відображено узагальнені показники зростання рівня готовності курсантів-пілотів експериментальної та контрольної груп до професійного саморозвитку.

В експериментальній групі на завершальному етапі відбулися суттєві зміни порівняно з результатами першого зрізу, що близько до середньостатистичної похибки. У контрольній групі теж зафіксовано позитивні зміни, але суттєво менші, ніж в експериментальній.

У роботі узагальнено складники готовності до професійного саморозвитку курсантів-пілотів і порівняно середньостатистичні результати експериментальної й контрольної груп.

Позитивна динаміка зафіксована у рівнях готовності курсантів-пілотів до професійного саморозвитку за всіма показниками: мотивації до самопізнання, систематичного поповнення знань про власну Я-систему; розвитку компонентів психологічної культури майбутнього пілота; розвитку професійно значущих якостей; розвитку вмінь саморегуляції; самостійності як інтенції.

Висновки

саморозвиток професійний педагогічний особистісний

У дослідженні здійснено теоретичне узагальнення й запропоноване нове вирішення проблеми професійного саморозвитку курсантів-пілотів, що відображено у створенні, обґрунтуванні й експериментальній перевірці педагогічних умов професійного саморозвитку курсантів-пілотів у процесі вивчення авіаційної психології. Згідно з отриманими в ході дослідження результатами, окреслено основні теоретичні та практичні здобутки автора, які підтверджують досягнення порушених завдань і дають змогу сформулювати концептуальні висновки.

1. Аналіз психолого-педагогічної літератури довів, що проблема якості професійної підготовки майбутніх пілотів не може бути успішно розв'язана без належного рівня професійного саморозвитку особистості. Узагальнення досвіду наукового осмислення психології суб'єктності й феномена саморозвитку дає підстави тлумачити професійний саморозвиток курсанта-пілота як динамічний і неперервний процес самозміни особистості в позиції суб'єкта навчальної діяльності, що пов'язано з реалізацією внутрішньої потреби у самовдосконаленні, самотворенні та якісній професійній льотній підготовці.

Особливістю професійного саморозвитку курсанта-пілота у вищому льотному навчальному закладі є нерозривна єдність професійного й особистісного саморозвитку, що передбачає взаємозумовленість становлення курсанта-пілота як суб'єкта навчальної діяльності та як суб'єкта самотворення. Основою формування суб'єктної готовності до професійного саморозвитку слугує навчальна самостійна діяльність, креативний характер якої забезпечує професійне й особистісне зростання курсантів-пілотів у вищому льотному навчальному закладі.

2. У дослідженні науково обґрунтовано зміст і структуру професійного саморозвитку, виокремлено його компоненти, критерії та показники, зокрема: самопізнання (усвідомленість важливості самопізнання в процесі професійного зростання) із показниками - усвідомлення курсантами-пілотами мети й потреб самопізнання та саморозвитку, сформованість здатності до саморегуляції як провідної характеристики суб'єкта навчальної діяльності; самореалізації (психологічна готовність до саморозвитку) із показниками - рівень розвитку психологічної культури курсантів-пілотів; вияв потреби в психологічній обізнаності як рушія самопізнання й саморозвитку особистості; самовизначення (наявність і розвиненість значущих особистісних та професійних якостей і здібностей) із показниками - рівень розвитку провідних професійно значущих якостей і суб'єктних здібностей курсантів-пілотів; вияв самостійності курсантів-пілотів у навчальній діяльності, мисленні й взаєминах як інтенції суб'єктності особистості. Окреслені компоненти є взаємопов'язаними, взаємозумовленими складниками процесу професійного саморозвитку курсанта-пілота. За результатами констатувального експерименту диференційовано такі рівні професійного саморозвитку курсанта-пілота: високий, середній, низький. Кількісні дані констатувального експерименту засвідчили загальний низький рівень готовності курсантів-пілотів до професійного саморозвитку в експериментальних та контрольних групах. Результати дослідження підтвердили правильність припущень стосовно необхідності внесення змін до програми навчальної дисципліни „Авіаційна психологія“ та щодо дієвості розроблення й запровадження в навчальний процес авторського спецкурсу „Психологія професійного та особистісного саморозвитку“, це дало змогу розв'язати проблему професійного саморозвитку курсантів-пілотів на основі вияву їхньої самостійності й формування суб'єктної позиції в навчальній самостійній діяльності.

3. Серед педагогічних умов ефективного професійного саморозвитку курсанта-пілота в навчальній діяльності визначено: реалізацію в навчальній діяльності когнітивної стратегії проблемного самовизначення курсанта-пілота на підставі особистісно орієнтованих технологій; педагогічну підтримку самостійності як інтенції суб'єктності курсанта-пілота в навчальній діяльності, спрямованої на створення власного алгоритму самостійної навчальної діяльності; формування психологічної готовності до професійного та особистісного саморозвитку в навчальній діяльності як цілісного утворення; упровадження в практику професійної підготовки курсантів-пілотів експериментального спецкурсу „Психологія професійного та особистісного саморозвитку“.

Реалізація в самостійній освітній діяльності курсантів-пілотів когнітивної стратегії самовизначення оптимізувала результативне формування вмінь саморегуляції й самомотивації навчальної самостійної діяльності, розвиткові професійно значущих якостей і суб'єктних здібностей, підвищення рівня психологічної культури. Сформована таким чином здатність особистості вбачати в проблемній ситуації навчальне завдання й спрямовувати зусилля на його вирішення уможливило створення власного алгоритму навчальної самостійної діяльності. Особистісно орієнтовані технології дали змогу адаптувати зміст експериментальних програм до індивідуальних можливостей курсантів-пілотів, розкрити сутнісні сили особистості й спрямувати їх на професійний та особистісний саморозвиток. Завдяки цьому в курсантів-пілотів з'явилася мотивація до самопізнання, інтерес до авіаційної психології та потреба в її вивченні, сформувалася особистісна настанова на самостійне систематичне поповнення знань про власну Я-систему.

Педагогічна підтримка самостійності в навчальній діяльності забезпечила формування суб'єктності курсанта-пілота, його активну позицію на лекціях, практичних і самостійних заняттях, у самопізнанні та на підставі цього - створення програми професійного й особистісного саморозвитку.

Психологічна готовність курсантів-пілотів до професійного саморозвитку є цілісним утворенням, до структури якого входить: рівень розвитку психологічної обізнаності та культури, сформованість особистісної настанови на самостійне систематичне поповнення знань про власну Я-систему; позитивне самооцінювання ефективності навчальної самостійної діяльності; ступінь вияву самостійності в навчальній діяльності, мисленні й стосунках; рівень сформованості в курсантів-пілотів професійно значущих якостей і суб'єктних здібностей, умінь самомотивації та саморегуляції професійним та особистісним саморозвитком.

4. Для формування готовності курсантів-пілотів до професійного саморозвитку в навчальній діяльності дисципліну „Авіаційна психологія“ доповнено розробленим авторським експериментальним спецкурсом „Психологія професійного та особистісного саморозвитку“. Програма спецкурсу відображає основні тенденції особистісно орієнтованої стратегії професійно-льотної підготовки курсантів-пілотів, враховує ступінь вияву суб'єктності курсантів-пілотів у навчальній діяльності й розкриває сутність професійного та особистісного саморозвитку; зміст програми базований на засадах інноваційної педагогіки з урахуванням вимог психології суб'єктності щодо запровадження професійного та особистісного саморозвитку курсантів-пілотів у навчальній діяльності; програма відтворює специфіку діяльності льотного вищого навчального закладу та передбачає практичне засвоєння технік, методик і механізмів професійного саморозвитку пілота-курсанта.

5. Дослідно-експериментальна робота підтвердила значущість та ефективність авторської експериментальної програми спецкурсу „Психологія професійного та особистісного саморозвитку“, а також вдосконаленої базової програми „Авіаційна психологія“, що реалізовані на ґрунті особистісно орієнтованих технологій. Процес формування готовності курсантів-пілотів до професійного та особистісного саморозвитку, побудований на основі експериментальної програми та з огляду на запроваджені педагогічні умови, є успішнішим порівняно з традиційним підходом до викладання базової навчальної дисципліни „Авіаційна психологія“.

Ефективність проведеної дослідно-експериментальної роботи підтверджено в процесі формувального експерименту. Порівняльний аналіз рівнів готовності до професійного саморозвитку курсантів-пілотів експериментальної й контрольної груп засвідчив позитивний вплив навчальної дисципліни „Авіаційна психологія“ (із внесеними змінами) і разом з авторським експериментальнимо спецкурсом „Психологія професійного та особистісного саморозвитку“, що дало змогу констатувати суттєве підвищення рівнів психологічної готовності курсантів-пілотів до професійного саморозвитку. Кількісні показники курсантів-пілотів, які продемонстрували високий рівень готовності до професійного саморозвитку, на формувальному етапі значно перевищують показники контрольних груп та відповідні показники, отримані під час констатувального експерименту. Зафіксовано суттєві відмінності між рівнями готовності до професійного саморозвитку курсантів-пілотів під час констатувального й контрольного експерименту. Натомість вірогідних відмінностей між показниками під час констатувального і формувального експериментів у контрольній групі не виявлено. Статистичний аналіз експериментальних даних математично підтвердив значущість позитивних змін, довів вірогідність і надійність отриманих результатів.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Перспективним є вдосконалення методик комплексного оцінювання й самооцінювання готовності курсантів-пілотів до професійного та особистісного саморозвитку, розроблення діалогових технологій і технологій творчої співпраці викладача та курсанта.

1. Полоз А.М. Проектирование саморазвития личности курсанта-пилота как способ формирования профессиональной надежности летного состава / А.М. Полоз // Наукові праці академії: випуск ХІ / за ред. Р.М. Макарова. - Кіровоград : Видавництво ДЛАУ, 2006. - С. 85-101.

2. Полоз А.М. Концептуальность учебного курса авиационная психология как условие проектирования саморазвития курсантов-пилотов / А.М. Полоз // Наукові праці академії: випуск ХІ / за ред. Р.М. Макарова. - Кіровоград: Видавництво ДЛАУ, 2006. - С. 90-106.

3. Полоз Г.М. Нові технології формування високого рівня якості професійної підготовки курсантів-пілотів / Г.М. Полоз // Наукові записки. - Вип. 74 - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. - С. 106-110.

4. Полоз Г.М. Педагогічні умови професійного саморозвитку курсанта-пілота у навчальній діяльності / Г.М. Полоз // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / [гол. ред. : Мартинюк М.Т.]. - Умань : ПП Жовтий, 2010. - Ч. 4. - С. 207-213.

5. Полоз Г.М. Професійний саморозвиток особистості - невід'ємна складова професійної підготовки курсантів-пілотів / Г.М. Полоз // Вісник Черкаського університету. Серія : Педагогічні науки. - Черкаси, 2011. - Вип. 196 (частина 1). - С. 112-115.

Размещено на Allbest.ru