Розвиток творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі вивчення фахових дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Розвиток творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі вивчення фахових дисциплін

Музика О.Я.

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Умань - 2011

Вступ

Актуальність теми. Сучасний етап соціально-економічних перетворень у суспільстві, викликаний процесами міжкультурної інтеграції, вимагає певних змін в освітньому процесі та модернізації національної системи освіти. У зв'язку з цим особливо актуальними є завдання професійної підготовки педагогів, на яких покладена важлива місія навчання й виховання молодого покоління. У Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті наголошено на необхідності якісної підготовки висококваліфікованих, творчо розвинених, конкурентоспроможних фахівців, здатних навчатися впродовж життя, створювати і розвивати матеріальні та духовні цінності громадянського суспільства.

Окреслені завдання безпосередньо стосуються системи фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва, оскільки від них залежить творчий розвиток їхніх учнів, формування духовної культури, світогляду, активної життєвої позиції.

Підготовка майбутніх учителів образотворчого мистецтва у вищих педагогічних навчальних закладах - складний процес, який вимагає постійного вдосконалення навчально-теоретичної бази, пошуку й упровадження ефективних методик і новітніх технологій навчання з дисциплін художньо-творчого циклу. На необхідності й важливості змін у підходах до розв'язання поставлених завдань наголошують Є. Антонович, Е. Бєлкіна, В. Бутенко, Л. Масол, Н. Миропольська, О. Олексюк, Г. Падалка, О. Шевнюк, О. Щолокова та ін.

Проблема творчості, розвитку творчих здібностей особистості багатогранна й неоднозначна, про що свідчить значна кількість наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених - філософів (М. Бердяєв, М. Каган та ін.), психологів (І. Бех, Д. Богоявленська, Л. Виготський, Дж. Гілфорд, Є. Ільїн, В. Кузін, А. Маслоу, В. Моляко, Я. Пономарьов, В. Роменець, С. Рубінштейн, Б. Теплов та ін.), педагогів (В. Бутенко, І. Зязюн, О. Коберник, В. Кузь, Б. Нєменський, О. Олексюк, В. Орлов, І. Осадченко, Г. Падалка, Н. Побірченко, О. Рудницька та ін.), мистецтвознавців (М. Волков, С. Даніель та ін.).

У працях сучасних учених-дослідників знайшли відображення різні аспекти окресленої проблеми, а саме: взаємозв'язок творчих здібностей і мислення особистості (Д. Богоявленська, О. Матюшкін, В. Моляко та ін.), розвиток творчих здібностей студентів вищих навчальних закладів (Л. Бичкова, А. Мелік-Пашаєв, М. Пічкур, Г. Сотська, М. Стась, В. Щербина та ін.); художня обдарованість та здібності у галузі образотворчого мистецтва (О. Ковальов, Н. Левітов та ін.), розвиток творчих здібностей майбутніх педагогів-художників в умовах застосування комп'ютерних технологій (Л. Покровщук та ін.), формування творчого і просторового мислення як важливого складника творчих здібностей майбутніх учителів (О. Кайдановська, Л. Штикало та ін.), формування педагогічної компетентності у процесі навчання декоративно-прикладного мистецтва (О. Смірнова та ін.).

Значний внесок у розвиток художньої педагогіки і методики викладання фахових дисциплін у процесі професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва зробили відомі вчені-методисти: Є. Антонович, Г. Бєда, М. Волков, В. Зінченко, С. Коновець, В. Кузін, М. Ростовцев, Г. Смірнов, Н. Сокольнікова, О. Терентьєв, О. Унковський, Г. Шегаль, Є. Шорохов, Н. Штанічева та ін.

Водночас слід зазначити, що залишається ще недостатнім методологічне, організаційне й методичне забезпечення цього процесу, що позначається на динаміці творчого розвитку майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Аналіз теорії та практики з досліджуваної проблеми дозволив визначити наявні суперечності між:

- загальним завданням вищої мистецько-педагогічної освіти, яке полягає у підготовці висококваліфікованих творчих учителів образотворчого мистецтва, і недостатністю відповідних науково обґрунтованих рекомендацій щодо його практичної реалізації;

- традиційними формами й методами викладання дисциплін образотворчого циклу у вищих навчальних закладах та сучасними вимогами до професійної підготовки майбутніх фахівців у контексті гуманістичної парадигми мистецької освіти;

- необхідністю комплексного гармонійного розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва у процесі навчання та недостатнім організаційно-методичним забезпеченням фахових дисциплін.

Зважаючи на актуальність проблеми, недостатній рівень її наукової розробленості та необхідність вирішення вказаних суперечностей у педагогічному процесі було обрано тему дослідження - „Розвиток творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі вивчення фахових дисциплін”.

Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з спільною науково-дослідною темою відділу мистецької освіти Інституту педагогіки і психології професійної освіти НАПН України і кафедри образотворчого мистецтва та мистецької педагогіки Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини „Вплив мистецтва на розвиток особистісних якостей майбутнього вчителя” (державний реєстраційний № 0103U003423). Тему дослідження затверджено Вченою радою Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 5 від 26 грудня 2006 р.) й узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології Національної академії педагогічних наук України (протокол № 2 від 27 лютого 2007 р.).

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити технологію розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва у процесі вивчення фахових дисциплін та педагогічні умови її реалізації.

Гіпотеза дослідження. Розвиток творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва у процесі вивчення фахових дисциплін буде успішним за таких педагогічних умов: урахування вікових особливостей та індивідуальних творчих здібностей студентів; створення атмосфери співтворчості й діалогічної взаємодії в навчально-виховному процесі; активізація творчої діяльності студентів на заняттях із фахових дисциплін та спрямування на рефлексію цієї діяльності.

Відповідно до мети та гіпотези визначено такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан розробленості досліджуваної проблеми у вітчизняній і зарубіжній психолого-педагогічній літературі та уточнити сутність ключових понять дослідження.

2. Виокремити структурні компоненти творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва та розкрити потенціал фахових дисциплін у їхньому розвитку.

3. Визначити критерії, показники та рівні розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

4. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити технологію розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі вивчення фахових дисциплін та педагогічні умови її реалізації.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Предмет дослідження - технологія розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі вивчення фахових дисциплін.

Методи дослідження. Для досягнення визначеної мети і розв'язання поставлених завдань використано комплекс дослідницьких методів: теоретичні - аналіз філософської, психолого-педагогічної, мистецтвознавчої літератури з проблеми дослідження для визначення його теоретичних засад; вивчення й аналіз науково-методичних джерел, нормативних документів, узагальнення педагогічного досвіду з питань професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва у вищих навчальних закладах для розробки технології розвитку творчих здібностей, обґрунтування педагогічних умов та рівнів розвитку зазначених здібностей у процесі вивчення фахових дисциплін; емпіричні - анкетування, тестування, опитування та бесіди з викладачами і студентами, спостереження за навчально-виховним процесом у вищих навчальних закладах, перегляд, аналіз продуктів навчально-творчої діяльності студентів на етапах констатувального та формувального експериментів для визначення рівнів розвитку творчих здібностей; формувальний експеримент для перевірки ефективності розробленої технології та педагогічних умов її реалізації; методи математичної статистики використано для доведення достовірності результатів педагогічного експерименту.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася протягом 2006-2011 рр. на базі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Київського університету імені Бориса Грінченка, Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. До педагогічного експерименту залучено 280 студентів І-ІV курсів та 18 викладачів фахових дисциплін образотворчого циклу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

уперше розроблено технологію розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі вивчення фахових дисциплін, в основу якої покладено особистісно зорієнтований підхід (використання методів і прийомів педагогічного впливу відповідно до творчих можливостей студентів з метою забезпечення їхнього особистісного розвитку), а також діяльнісний (залучення студентів до різних видів творчої діяльності з використанням комплексу активних та інтерактивних форм і методів), системно-синергетичний (розуміння особистості студента як цілісної, динамічної, відкритої системи, здатної до саморозвитку і самовдосконалення) підходи; теоретично обґрунтовано педагогічні умови ефективної реалізації розробленої технології, а саме: врахування вікових особливостей та індивідуальних творчих здібностей студентів; створення атмосфери співтворчості й діалогічної взаємодії в навчально-виховному процесі; активізація творчої діяльності студентів на заняттях із фахових дисциплін; спрямування студентів на рефлексію власної творчої діяльності;

уточнено сутність поняття „розвиток творчих здібностей майбутнього вчителя образотворчого мистецтва” як динамічного неперервного процесу видозміни індивідуальних властивостей і якостей разом із спеціальними образотворчими здібностями, який відбувається у відкритій, цілісній системі його особистості під час активної навчально-творчої діяльності; структурні компоненти творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва (мотиваційний, емоційний, когнітивний та діяльнісний); критерії (мотиваційно-цільовий, емоційно-вольовий, когнітивно-пізнавальний, практично-творчий), показники (наявність стійкої мотивації до навчально-творчої діяльності, спрямованість особистості на самореалізацію та самовдосконалення, прагнення до самостійності й творчої індивідуальності; наявність емоційної активності у навчально-творчому процесі, розвинені вольові якості, здатність до рефлексії; знання теорії образотворчого мистецтва, творче мислення, здатність до створення художнього образу, художнього сприйняття; здатність до застосування теоретичних знань та вмінь у практичній діяльності) та рівні (високий, середній, низький) розвитку творчих здібностей майбутнього вчителя образотворчого мистецтва;

подальшого розвитку дістали положення, які стосуються змісту, форм і методів розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі вивчення фахових дисциплін.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні та впровадженні в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів технології розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва у процесі вивчення фахових дисциплін та методики педагогічного діагностування рівнів розвитку зазначених здібностей у студентів; розробленні авторської навчальної програми спецкурсу „Основи творчого саморозвитку майбутніх учителів образотворчого мистецтва”, у вдосконаленні програм навчальних дисциплін „Рисунок”, „Живопис”, „Композиція” згідно з освітньо-професійною програмою підготовки бакалаврів спеціальності 6.020205 „Образотворче мистецтво”.

Основні положення, висновки і рекомендації дослідження можуть бути використані для подальшого творчого розвитку вчителів образотворчого мистецтва у системі післядипломної освіти, для підготовки навчально-методичних посібників, програмно-методичних матеріалів.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка № 1517/01 від 23.09.2010 р.), Київського університету імені Бориса Грінченка (довідка № 327(а) від 25.07.2010 р.), Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 1088 від 05.10.2010 р.), Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (довідка № 1514/01-11 від 25.10.2010 р.), Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка № 57-33/03 від 26.01.2011 р.).

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження оприлюднені в доповідях на науково-практичних конференціях: міжнародних - „Роль едукаційного середовища у підготовці вчителя сільської школи” (Умань, 2007, 2010), „Наукові дослідження - теорія та експеримент 2009” (Полтава, 2009), „Становлення і розвиток етнодизайну: український та європейський досвід” (Полтава, 2010); всеукраїнських - „Сучасні технології розвитку професійності майбутніх учителів” (Умань, 2008, 2010), „Методи і засоби забезпечення інноваційності едукаційного процесу в закладах освіти” (Черкаси, 2008), „Становлення образотворчого мистецтва в сучасному соціокультурному просторі” (Луганськ, 2008), „Українська наука ХХІ століття” (Київ, 2008), „Актуальні проблеми сучасної науки“ (Київ, 2008), „Формула творчості: теорія і методика мистецької освіти” (Луганськ, 2009), „Мистецька освіта в Україні: традиції, сучасність, перспективи” (Луганськ, 2011); місцевих та регіональних наукових, методичних і практичних семінарах для вчителів образотворчого мистецтва; засіданнях кафедр образотворчого мистецтва та мистецької педагогіки, загальної педагогіки та педагогіки вищої школи; звітних наукових конференціях Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (2006-2011 рр.).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи викладено у 18 одноосібних публікаціях, з них: 7 статей у фахових виданнях, внесених до переліку, затвердженого ВАК України, 9 тез доповідей у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій, 1 навчальна програма спецкурсу, 1 збірник програм фахових навчальних дисциплін.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 306 сторінок. Основна частина викладена на 198 сторінках. Робота містить 18 таблиць та 3 рисунки. Додатки викладено на 77 сторінках. Список використаних джерел містить 341 найменування, з них 5 іноземною мовою.

1. Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, гіпотезу, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано відомості про апробацію і впровадження основних наукових положень, дані про публікації та структуру роботи.

У першому розділі - „Теоретичні основи розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі вивчення фахових дисциплін” - проаналізовано стан розробленості досліджуваної проблеми у психолого-педагогічних працях вітчизняних і зарубіжних учених та уточнено сутність ключових понять дослідження; виокремлено структурні компоненти та визначено особливості творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва та розкрито потенціал фахових дисциплін у процесі їхнього розвитку.

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури з'ясовано, що здібності - це складні системні індивідуально-психологічні особливості людини, які виявляються в діяльності та є умовою її успішного виконання. Вони міцно пов'язані зі сприйняттям, відчуттям, мисленням, уявою, пам'яттю (С. Рубінштейн). До структури здібностей входять: задатки; сенсорно-перцептивні, інтелектуальні та розумові можливості; емоційно-вольові чинники; високий рівень створення нових образів, фантазія, уява (В. Моляко); першооснову здібностей до різних видів діяльності становлять саморегуляція і розумова активність (інтелект) у своїй взаємодії (М. Лейтес); здібності завжди є результатом розвитку, який відбувається на основі задатків у процесі навчання і виховання за визначених соціальних умов (Б. Теплов).

Творчі здібності вченими визначаються як інтегративна властивість особистості, яка детермінується мисленням, пам'яттю, волею, переконаннями, знаннями тощо (Б. Ананьєв, К. Платонов, Я. Пономарьов, С. Рубінштейн та ін.); синтез властивостей і особливостей особистості, що характеризують ступінь їхньої відповідності вимогам визначеного виду навчально-творчої діяльності й обумовлюють рівень її результативності (В. Андрєєв та ін.); здатність до здійснення ситуативно нестимульованої діяльності, тобто до пізнавальної самодіяльності (Д. Богоявленська та ін.), здатність особистості до нестандартного мислення, відмови від стереотипів (Дж. Гілфорд та ін.).

З'ясовано, що творчі здібності ґрунтуються на продуктивному мисленні, розкриваються через визначення понять інтелекту, обдарованості, творчого потенціалу (І. Бех, Д. Богоявленська, О. Грабовський, І. Кучерявий, Н. Лейтес, В. Лихвар, О. Лук, О. Матюшкін, В. Моляко та ін.).

Творчі здібності в образотворчій діяльності мають специфічні особливості, пов'язані із психологічними закономірностями художнього сприйняття та процесами створення художнього образу (В. Зінченко, В. Киреєнко, О. Ковальов, В. Кузін, О. Мелік-Пашаєв, Є. Шорохов та ін.).

Проведений аналіз наукових досліджень з питань сутності творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва дає підстави трактувати це поняття як складне психологічне комплексне утворення, яке поєднує загальнопедагогічні і спеціальні (образотворчі) здібності та є необхідною умовою здійснення художньо-педагогічної діяльності.

До образотворчих здібностей, на думку вчених, належать: уміння відтворювати схожість, помічати в натурі характерне, передавати матеріальну основу форми і закономірності її створення - пропорції, анатомічну структуру, фактуру поверхні (М. Ростовцев, О. Терентьєв та ін.); гнучкість мислення; старанність у розробленні матеріалу; рівень розвитку моторики руки; здатність до відтворення натури та адекватного відображення дійсності; відчуття композиції (Т. Хрустальова та ін.).

Серед найбільш суттєвих ознак творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва сучасні дослідники називають: ініціативність, самостійність, здатність до подолання інерції мислення, почуття нового і прагнення його пізнати, цілеспрямованість, широту асоціацій, спостережливість, професійну пам'ять, моторику руки, творче мислення, внутрішню вмотивованість на новизну результатів, нетрадиційний особистий світогляд, багату фантазію, розвинену інтуїцію (Л. Покровщук та ін.); творчий склад мислення, сміливість уяви і фантазії, емпатію, натхнення, оригінальність, відхід від шаблону (М. Стась та ін.).

З урахуванням психологічної структури навчально-творчої діяльності виокремлено структурні компоненти творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва, які виявляються і розвиваються у процесі цієї діяльності: мотиваційний (інтерес до навчально-творчої діяльності, потреба у творчості, прагнення до самореалізації, до пошуку нового), емоційний (емоційна чутливість, відчуття прекрасного, цілеспрямованість, рефлексія), когнітивний (знання теорії образотворчого мистецтва, творче мислення, розвинена зорова пам'ять, багата уява, фантазія, художнє сприйняття), діяльнісний (уміння, навички, технічна майстерність, здатність до відтворення натури).

У результаті узагальнення наукових характеристик досліджуваної проблеми з'ясовано, що розвиток творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва - це динамічний неперервний процес видозміни індивідуальних властивостей і якостей разом із спеціальними образотворчими здібностями, який відбувається у відкритій, цілісній системі особистості під час активної навчально-творчої діяльності.

Вивчення творчого досвіду відомих педагогів-художників та методик викладання фахових дисциплін образотворчого циклу дало змогу виокремити провідні дидактичні принципи навчання, дотримання яких сприяє розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва: урахування можливостей та обдарованості кожного студента; ґрунтовні знання; усвідомленість навчання; постановка зору (уміння правильно бачити); засвоєння основних методів і принципів зображення тривимірної об'ємної форми на площині; чергування практичних занять з бесідами, метою яких є підвищення загальнокультурного рівня студентів; система завдань, які послідовно ускладнюються; відвідування музеїв, виставок, картинних галерей; активна участь у творчих починаннях студентів, зацікавленість їхніми успіхами.

На підставі аналізу науково-методичних праць з проблеми дослідження розкрито потенціал фахових дисциплін у розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва, який полягає в тому, що продуктивна навчально-творча діяльність вимагає активізації відповідних психологічних процесів, що в свою чергу, стимулює розвиток здібностей, необхідних для цієї діяльності. Результатом такого розвитку є гармонійна, самоактуалізована особистість, яка вважає сенсом свого життя безперервну самореалізацію, самовдосконалення.

У другому розділі - „Педагогічна діагностика розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва” - визначено критерії, показники та рівні розвитку творчих здібностей у майбутніх учителів образотворчого мистецтва; проведено констатувальний етап педагогічного експерименту та проаналізовано його результати.

Показниками мотиваційно-цільового критерію розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва визначено: наявність стійкої мотивації до навчально-творчої діяльності; спрямованість особистості до самореалізації, самовдосконалення; прагнення особистості до самостійності й творчої індивідуальності.

Для характеристики емоційно-вольового критерію розвитку творчих здібностей визначено такі показники: наявність емоційної активності у навчально-творчій діяльності; розвинені вольові якості; здатність до самоаналізу (рефлексія).

Показниками когнітивно-пізнавального критерію розвитку творчих здібностей визначено: знання теорії образотворчого мистецтва; здатність до оригінального творчого мислення; здатність до створення художнього образу (розвинена творча уява, фантазія); здатність до художнього сприйняття (розвинена зорова пам'ять, спостережливість, цілісність бачення);.

До показників практично-творчого критерію розвитку творчих здібностей віднесено: здатність до створення виразної композиції; здатність до створення гармонійного колористичного зображення; володіння художніми техніками і матеріалами (творча майстерність).

До участі в констатувальному етапі педагогічного експерименту залучено 280 студентів І-ІV курсів вищих педагогічних навчальних закладів спеціальності „Образотворче мистецтво“ та 18 викладачів фахових дисциплін.

У процесі педагогічного діагностування творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва використано комплекс методів: педагогічне спостереження за різними видами навчально-творчої діяльності студентів, опитування; індивідуальні бесіди; анкетування, експертне оцінювання творчих робіт; кількісна обробка й якісний аналіз результатів дослідження.

Розвиток творчих здібностей за визначеними критеріями й показниками диференційовано за трьома рівнями: високим (системно-творчим), середнім (репродуктивним), низьким (елементарним).

Системно-творчий (високий) рівень розвитку творчих здібностей властивий 9,8% студентів, які мають високі показники практично за всіма критеріями: наявність стійкої мотивації до навчання і творчості, бажання самореалізації. Вони активно включаються у творчу діяльність, виявляючи при цьому сильні вольові якості, працездатність, упевненість у своїх можливостях. Такі студенти можуть реально аналізувати ситуацію, критично оцінюють власні досягнення і досягнення одногрупників, виявляють ініціативність при розв'язанні творчих завдань, володіють оригінальним мисленням, розвиненою зоровою пам'яттю, творчою уявою і багатою фантазією, мають художнє цілісне бачення, спроможні створити виразну художню композицію. Студенти цієї групи володіють ґрунтовними теоретичними знаннями з фахових дисциплін, застосовуючи їх на практиці, працюють з різними образотворчими матеріалами, прагнуть до пошуку індивідуального творчого почерку, самоосвіти й самовдосконалення своєї професійності.

Середній (репродуктивний) рівень продемонстрували 49,6% студентів, у яких переважають зовнішні чинники мотивації до навчання і творчості, слабке бажання самореалізації. Вони не проявляють активності у творчій діяльності, не впевнені у своїх можливостях. Для таких студентів характерні розчарування при перших невдачах, відсутня цілеспрямованість і наполегливість у роботі, низька працездатність. Вони не завжди об'єктивно оцінюють як власні досягнення, так і одногрупників, не проявляють ініціативності при розв'язанні творчих завдань, мають недостатній рівень зорової пам'яті, творчої уяви й фантазії, малокреативні. Студенти не володіють достатнім рівнем цілісного бачення, тому відчувають проблеми у створенні художнього образу. Теоретичні знання з фахових дисциплін поверхові, творчі роботи не вирізняються емоційністю й виразністю, композиційне рішення здебільшого невдале. У роботі з художніми матеріалами відчувається скованість, одноманітність, незначне прагнення до пошуку індивідуального творчого почерку і самостійної роботи над удосконаленням своєї професійності.

Елементарний (низький) рівень розвитку творчих здібностей виявлено у 40,6% студентів, у яких відсутні внутрішні мотиви до навчання й творчості, самореалізації. До творчого процесу вони залучаються неохоче, спостерігається байдужість, апатія, часті зміни настрою, невпевненість у своїх можливостях. Такі студенти мають слабо розвинені вольові якості, не здатні до самоаналізу, адекватної оцінки своїх творчих дій і досягнень товаришів. У них шаблонне мислення, переважають формальне розв'язання завдань і стереотипність відповідей, збіднений асоціативний ряд, уява і фантазія спрацьовує в окремих випадках. Студенти цього рівня розвитку здібностей не здатні до цілісного художнього бачення та створення художнього образу. Їхні академічні роботи стандартні, невдало закомпоновані. Низький рівень теоретичних знань із фахових дисциплін не дає змоги застосовувати їх на практиці, тому допускається велика кількість помилок при виконанні академічних і самостійних завдань, практично відсутнє прагнення до пошуку індивідуального творчого почерку і самостійної роботи над удосконаленням своєї професійності.

Результати констатувального етапу дослідження показали, що загалом рівень розвитку творчих здібностей студентів є недостатнім. Переважна більшість має низький (40,6 %) і середній (49,6 %) рівень розвитку творчих здібностей, високий рівень зафіксований у 9,8 % студентів, переважно випускників коледжів і художніх шкіл.

Дослідження вихідних рівнів розвитку творчих здібностей у майбутніх учителів образотворчого мистецтва дозволило визначити найбільш характерні проблеми у процесі вивчення фахових дисциплін: низький рівень мотивації до навчання, творчості і самореалізації, відсутність внутрішніх чинників; слабка емоційна активність, невпевненість у власних силах; відсутність цілеспрямованості та наполегливості; слабкий рівень знань теорії образотворчого мистецтва; недостатнє володіння художніми матеріалами й техніками виконання творчих робіт, невміння грамотно і творчо підходити до розв'язання поставлених завдань.

Дані, отримані у процесі констатувального етапу педагогічного експерименту, дають підстави для висновку про необхідність розроблення технології, яка забезпечить підвищення рівнів розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва у процесі вивчення фахових дисциплін.

У третьому розділі - „Дослідно-експериментальна робота з розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва” - теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено технологію розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва, педагогічні умови її реалізації та висвітлено результати апробації у процесі вивчення фахових дисциплін; розкрито зміст і методику формувального експерименту, проаналізовано результати експериментальної роботи.

В основу розробленої технології було покладено: особистісно зорієнтований підхід, який передбачає використання методів і прийомів педагогічного впливу відповідно до творчих можливостей студентів з метою забезпечення особистісного розвитку; діяльнісний підхід, який передбачає залучення студентів до різних видів творчої діяльності з використанням комплексу активних та інтерактивних форм і методів; системно-синергетичний підхід, який передбачає розуміння особистості студента як цілісної, динамічної, відкритої системи, здатної до саморозвитку і самовдосконалення.

Аналіз наукових підходів щодо сутності педагогічної технології (В. Беспалько, К. Бондаревська, В. Монахов, Г. Селевко, В. Сєриков та ін.) дає змогу розглядати технологію розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва як модель спільної діяльності викладача зі студентами щодо проектування та організації навчально-виховного процесу, з логічно визначеною послідовністю дій, спрямованих на розв'язання визначених педагогічних завдань із максимальним досягненням запланованого результату, а також визначити такі взаємопов'язані складники цієї моделі: цільовий (мета, завдання), методологічний (підходи, принципи), організаційно-методичний (методи, форми, засоби, педагогічні умови: врахування вікових особливостей та індивідуальних творчих здібностей студентів; створення атмосфери співтворчості й діалогічної взаємодії в навчально-виховному процесі; активізація творчої діяльності студентів на заняттях із фахових дисциплін; спрямування студентів на рефлексію власної творчої діяльності), процесуальний (етапи навчально-виховного процесу: підготовчий (мотиваційно-стимулювальний), основний (формувально-коригувальний), підсумковий (рефлексивно-діяльнісний) з використанням відповідних форм, методів та засобів навчання, і результативний (прогнозований результат).

Для проведення формувального етапу педагогічного експерименту та його об'єктивного оцінювання із загальної кількості студентів, що брали участь у констатувальному експерименті, було сформовано дві групи: контрольну (50 осіб) та експериментальну (53 особи), які мали фактично однаковий рівень підготовки.

Апробація розробленої технології розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва передбачала послідовну етапність цього процесу, що забезпечило чітко визначену послідовність дій, спрямовану на досягнення прогнозованого результату.

Перший етап - підготовчий (мотиваційно-стимулювальний) - охоплював студентів першого курсу і був спрямований на розвиток позитивної мотивації до навчально-творчої діяльності. На цьому етапі відбувалося нагромадження емоційного, сенсорного, інтелектуального досвіду як основи розвитку творчих здібностей. При цьому використовувалися групові та індивідуальні форми роботи зі студентами; наочний, практичний, методи діалогічної взаємодії, стимулювання та мотивації навчально-творчої діяльності (лекції, семінари, практичні заняття, демонстрація зразків робіт із методичного фонду, таблиць, відеофільмів, особистий показ, виконання вправ для активізації мислення, ведення „Творчого щоденника”, екскурсії, міні-твори, бесіди для визначення особистісної спрямованості, мотивів самопізнання);

Другий етап - основний (формувально-коригувальний) - охоплював студентів другого й третього курсів і був спрямований на поглиблення їхніх теоретичних знань та практичних умінь із фахових дисциплін, подальше особистісне самовдосконалення і саморозвиток. На цьому етапі використано групові та індивідуальні форми роботи зі студентами; практичний, проблемно-пошуковий, методи діалогічної взаємодії та стимулювання і мотивації навчально-творчої діяльності (лекції, семінари, практичні заняття, консультації, майстер-класи, відео-уроки, виконання творчих самостійних завдань, ведення „Творчого щоденника”, екскурсії, бесіди, які сприяли розвитку впевненості у своїх силах, усвідомлення себе як творчої особистості). З метою підвищення ефективності технології для студентів третього курсу запропоновано авторський спецкурс „Основи творчого саморозвитку майбутніх учителів образотворчого мистецтва”, який містить теоретичну і практичну частини та передбачає оволодіння студентами основами самовдосконалення творчої майстерності у процесі виконання індивідуальних завдань за темами: „Натюрморт“, „Пейзаж”, „Портрет”. Заняття проводились у творчій, невимушеній атмосфері діалогічної взаємодії з використанням методик зняття емоційної напруги, вивільнення творчої енергії (спеціально підібраного музичного супровіду, елементів арома- та арт-терапії, вправ-релаксації, бесід, написання індивідуальної програми творчого саморозвитку тощо).

Третій етап - підсумковий (рефлексивно-діяльнісний) - охоплював студентів четвертого курсу, яких було спрямовано на пошук індивідуального стилю у творчій діяльності, розвиток самостійності та здатності до рефлексії. При цьому використано проблемно-пошукові та дослідницькі методи (заохочення до самостійного творчого пошуку, виконання самостійних завдань, робота над самовдосконаленням творчої майстерності, ведення „Творчого щоденника“, пошук і систематизація нової інформації стосовно мистецької галузі, рефлексивні тренінги-релаксації, підготовка і проведення колективної творчої виставки робіт студентів та викладачів тощо). На цьому етапі відбувалося закріплення отриманих фахових знань і вмінь під час проходження педагогічної практики у школі.

Результатом впровадження у навчальний процес розробленої технології є підвищення рівнів розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва, поглиблення їхніх теоретичних знань, засвоєння практичних умінь, активізація творчої діяльності.

Проведення заключних зрізів по завершенню формувального експерименту засвідчило помітне підвищення рівнів розвитку творчих здібностей у майбутніх учителів образотворчого мистецтва експериментальної групи за всіма показниками визначених нами структурних компонентів цього особистісного утворення. Зміни, які відбулися у контрольній групі, де викладання фахових дисциплін проводилося традиційно, за типовими програмами, без урахування обґрунтованих нами педагогічних умов реалізації технології, були незначними і не мали системного характеру.

Порівняльний розподіл студентів експериментальної й контрольної груп за рівнями розвитку творчих здібностей до формувального етапу експерименту та після його завершення подано в таблиці 1.

Таблиця 1 Порівняльний розподіл студентів експериментальної й контрольної груп за рівнями розвитку творчих здібностей до і після формувального етапу експерименту

Порівняльний аналіз даних експериментальної групи, отриманих на початку та у кінці формувального експерименту, засвідчує позитивну динаміку рівнів розвитку творчих здібностей у майбутніх учителів образотворчого мистецтва, які завдяки впровадженню розробленої технології суттєво підвищили свій творчий потенціал. Загальний відсоток студентів, які показали високий і середній рівні розвитку творчих здібностей, складає в експериментальній групі 73,5%, тоді як у контрольній - 61,3%. Різниця становить 12,2%.

Для доведення достовірності результатів експериментальної роботи використано критерій Стьюдента (t - експериментальне), який дає змогу зробити висновок про статистично незначну розбіжність між показниками контрольної та експериментальної груп на початку формувального експерименту і значну різницю після упровадження технології розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Рис. 2. Динаміка рівнів розвитку творчих здібностей у студентів експериментальної та контрольної груп на кінець формувального експерименту (у %)

Зафіксована динаміка рівнів розвитку творчих здібностей студентів переконливо свідчить про ефективність розробленої технології розвитку зазначених здібностей у процесі вивчення фахових дисциплін.

Результати дослідно-експериментальної роботи переконливо свідчать про досягнення поставленої мети, виконання завдань та дають підстави для формулювання висновків.

образотворчий педагогічний учитель фаховий

Висновки

У дисертації здійснено науково-теоретичне узагальнення досліджуваної проблеми, представленої у вигляді теоретичного обґрунтування, розробки та експериментальної перевірки технології розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва і педагогічних умов її реалізації у процесі вивчення фахових дисциплін.

1. На підставі аналізу стану досліджуваної проблеми у вітчизняній і зарубіжній психолого-педагогічній літературі з'ясовано, що творчі здібності є індивідуально-психологічними особливостями людини, виявляються в діяльності та є умовою її успішного виконання; вони пов'язані із обдарованістю, креативністю, творчим потенціалом та іншими творчими якостями особистості.

Уточнено сутність поняття „розвиток творчих здібностей майбутнього вчителя образотворчого мистецтва” як динамічного неперервного процесу видозміни індивідуальних властивостей і якостей разом зі спеціальними образотворчими здібностями, що відбувається у відкритій, цілісній системі його особистості під час активної навчально-творчої діяльності.

2. Проведений аналіз наукових досліджень із питань сутності творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва дає підстави виокремити такі компоненти у їхній структурі: мотиваційний (інтерес до навчально-творчої діяльності, потреба у творчості, прагнення до самореалізації, до пошуку нового), емоційний (емоційна чуттєвість, відчуття прекрасного, цілеспрямованість, наполегливість, рефлексія), когнітивний (знання теорії образотворчого мистецтва, творче мислення, розвинена зорова пам'ять, багата уява, фантазія, художнє сприйняття), діяльнісний (уміння, навички, технічна майстерність, здатність до відтворення натури (зображальні здібності).

Розкрито потенціал фахових дисциплін у розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва шляхом їх залучення до активної навчально-творчої діяльності, яка є вагомим чинником ефективного розвитку досліджуваного феномену як така, що впливає на активізацію всіх психологічних процесів, а отже - на системний розвиток структурних компонентів творчих здібностей.

3. Визначено критерії та показники рівнів розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва: мотиваційно-цільовий (наявність стійкої мотивації до навчально-творчої діяльності; спрямованість особистості до самореалізації, самовдосконалення; прагнення до самостійності й творчої індивідуальності); емоційно-вольовий (наявність емоційної активності у навчально-творчій діяльності, відчуття прекрасного; розвинені вольові якості; здатність до самоаналізу в творчій діяльності (рефлексії)), когнітивно-пізнавальний (знання теорії образотворчого мистецтва; здатність до оригінального творчого мислення; створення художнього образу (розвинена творча уява, фантазія); здатність до художнього сприйняття (розвинена зорова пам'ять, спостережливість, цілісність бачення); практично-творчий (здатність до застосування теоретичних знань та вмінь на практиці: створення виразної композиції; гармонійного колористичного зображення; володіння художніми техніками і матеріалами (творча майстерність)).

На основі визначених критеріїв і показників охарактеризовано рівні розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва - високий (системно-творчий), середній (репродуктивний), низький (елементарний).

4. Експериментально перевірено технологію розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва, що розглядається нами як модель спільної діяльності викладача зі студентами, представлена взаємопов'язаними структурними елементами: цільовим (мета, завдання), методологічним (підходи, принципи), організаційно-методичним (методи, форми, засоби, педагогічні умови), процесуальним (організація навчально-виховного процесу за етапами: підготовчий (мотиваційно-стимулювальний), основний (формувально-коригувальний), підсумковий (рефлексивно-діяльнісний) з використанням відповідних форм та методів навчання, результативним, який містить показники її ефективності.

Визначено та експериментально перевірено педагогічні умови, які забезпечують ефективність реалізації цієї технології: врахування вікових особливостей та індивідуальних творчих здібностей студентів; створення атмосфери співтворчості й діалогічної взаємодії в навчально-виховному процесі; активізація творчої діяльності студентів на заняттях із фахових дисциплін; спрямування студентів на рефлексію власної творчої діяльності.

Упровадження розробленої технології розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва здійснювалося поетапно: перший етап - підготовчий (мотиваційно-стимулювальний), другий етап - основний (формувально-коригувальний), третій етап - підсумковий (рефлексивно-діяльнісний).

У процесі формувального етапу експерименту доведено ефективність розробленої технології, що забезпечувалася: використанням особистісно зорієнтованого, системно-синергетичного, діяльнісного підходів; упровадженням авторського спецкурсу, застосуванням творчо-розвивальних завдань, рефлексивних тренінгів; створенням необхідних психолого-педагогічних умов на заняттях.

Перевірка результатів формувальної дослідно-експериментальної роботи засвідчила підвищення рівня розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва в експериментальних групах: високий рівень склав 20,5 % (до експерименту - 9,4 %), середній рівень - 53,0 % (до експерименту - 48,4 %), низький рівень - 27,2 % (до експерименту - 42,2 %). Натомість у контрольних групах відбулися незначні зміни: високий рівень розвитку творчих здібностей становив 12,1 % (до експерименту - 9,9 %), середній - 49,2 % (до експерименту - 49,8 %), низький рівень - 38,7 % (до експерименту - 40,3 %). Дослідженням підтверджено, що впровадження у роботу вищих навчальних закладів технології розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва забезпечує підвищення рівнів підготовки фахівців цієї спеціальності.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми і потребує подальшої експериментальної роботи. Зокрема, вивчення потребують проблеми з'ясування можливостей розвитку творчих здібностей студентів у процесі проходження пленерної та педагогічної практики, роботи студій, творчих майстерень тощо.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Музика О. Я. Творчі здібності й особистість вчителя образотворчого мистецтва / О. Я. Музика // Вісник Черкаського університету. Серія : Педагогічні науки. - Черкаси : Вид. від. ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2008. - Вип. 129. - С. 70-74.

2. Музика О. Я. Проблема творчого мислення і уяви в процесі професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва / О. Я. Музика // Вісник Черкаського університету. Серія : Педагогічні науки. - Черкаси : Вид. від. ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2009. - Вип. 157. - С. 113-117.

3. Музика О. Я. Проблематика кольоросприйняття майбутнього вчителя образотворчого мистецтва у процесі навчання живопису / О. Я. Музика // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. - Луганськ : ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2009. - Ч. І : Педагогічні науки. - С. 164-169.

4. Музика О. Я. Розвиток цілісного сприйняття кольору в майбутніх учителів образотворчого мистецтва / О. Я. Музика // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи : зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / [ред. кол. : Побірченко Н. С. (гол. ред.) та інші]. - Умань : СПД Жовтий, 2009. - Вип. 29. - С. 114-121.

5. Музика О. Я. Композиційні здібності як основа художньо-творчої діяльності майбутніх учителів образотворчого мистецтва / О. Я. Музика // Проблеми підготовки сучасного вчителя : зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / [ред. кол. : Побірченко Н. С. (гол. ред.) та інші]. - Умань : ПП Жовтий, 2010. - Вип. 2. - С. 18-24.

6. Музика О. Я. Розвиток композиційних здібностей у процесі навчання живопису майбутніх учителів образотворчого мистецтва / О. Я. Музика // Проблеми сучасності: мистецтво, культура, педагогіка : зб. наук. праць / Луган. держ. ін.-т культури і мистецтв ; за заг. ред. В. Л. Філіппова. - Вип. 15. - Луганськ : Вид-во ЛДІКМ, 2010. - С. 50-56.

7. Музика О. Я. Роль творчої активності та самостійності у професійному становленні майбутніх учителів образотворчого мистецтва / О. Я. Музика // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи : зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / [ред. кол. : Побірченко Н. С. (гол. ред.) та інші]. - Умань : ПП Жовтий, 2010. - Вип. 34. - С. 49-55.

8. Музика О. Я. До проблеми розвитку творчих здібностей майбутнього вчителя образотворчого мистецтва / О. Я. Музика // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [„Роль едукаційного середовища у підготовці вчителя сільської школи”], (Умань, 4-5 жовт. 2007 р.) / ред. кол. : Н. С. Побірченко (гол. ред.) [та ін.]. - Умань : РВЦ “Софія”, 2007. - С. 130-131.

9. Музика О. Я. Роль творчих здібностей у формуванні особистості майбутнього вчителя образотворчого мистецтва / О. Я. Музика // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [„Методи і засоби забезпечення інноваційності едукаційного процесу в закладах освіти”], (Черкаси, 24-25 квіт. 2008 р.) - Черкаси : Вид. від. ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2008. - С. 56-58.

10. Музика О. Я. Філософський аспект інтерпретації поняття розвитку творчих здібностей особистості / О. Я. Музика // Матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. [„Становлення образотворчого мистецтва в сучасному соціокультурному просторі“], (Луганськ, 24-25 квіт. 2008 р.). -Луганськ, 2008. - С. 61-70.

11. Музика О. Я. Синергетична концепція розвитку творчих здібностей особистості / О. Я. Музика // Матеріали четвертої Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. [„Українська наука ХХІ століття“], (Київ, 25-27 черв. 2008 р.). - К. : ТОВ “Меганом“, 2008. - С. 17-19.

12. Музика О. Я. Роль колористичної підготовки у професійному становленні майбутніх учителів образотворчого мистецтва / О. Я. Музика // Матеріали п'ятої Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. [„Актуальні проблеми сучасної науки“], (Київ, 29-31 жовт. 2008 р.). - К. : ТОВ “Меганом“, 2008. - С. 28-30.

13. Музика О. Я. Розвиток художньо-творчого мислення у процесі професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва / О. Я. Музика // Матеріали п'ятої міжнар. наук.-практ. конф. [„Наукові дослідження - теорія та експеримент 2009“], (Полтава, 18-20 трав. 2009 р.). - Полтава : „ІнтерГрафіка“, 2009. - С. 43-46.

14. Музика О. Я. Співтворчість і діалогічність у педагогічному процесі підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва / О. Я. Музика // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [„Роль едукаційного середовища у підготовці вчителя початкової школи“], (Умань, 7-8 жовт. 2010 р.). - Умань : ПП Жовтий, 2010. - С. 119-123.

15. Музика О. Я. Зміст і методика мотиваційно-стимулювального етапу розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі навчання живопису / О. Я. Музика // Матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. [„Становлення і розвиток етнодизайну: український та європейський досвід”], (Полтава, 28-30 жовт. 2010 р.). - Полтава, 2010. - Кн. перша. - С. 280-285.

16. Музика О. Я. Творча активність як основа професійного становлення майбутніх учителів образотворчого мистецтва / О. Я. Музика // Матеріали VI Всеукр. наук.-практ. конф. [„Мистецька освіта в Україні: традиції, сучасність, перспективи“], (Луганськ, 23-25 берез. 2011 р.). - Луганськ, 2011. - С. 525-529.

17. Музика О. Я. Основи творчого саморозвитку майбутніх учителів образотворчого мистецтва : [навч. прогр. спецкурсу] / Упоряд. О. Я. Музика. - Умань : ПП Жовтий, 2011. - 46 с.

18. Музика О. Я. Рисунок. Живопис. Композиція : [навч. прогр. дисциплін] / Упоряд. О. Я. Музика. - Умань : ПП Жовтий, 2011. - 85 с.

Размещено на Allbest.ru