Організація самостійної роботи майбутніх фахівців з програмування у вищих навчальних закладах І–ІІ рівнів акредитації

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми дослідження. Науково-технічний і технологічний прогрес висувають ряд вимог до вищої освіти в контексті основних напрямів сучасного розвитку України. Зміни традиційної системи, а саме: збільшення кількості нових предметів, зменшення годин на аудиторну роботу студентів з програмування, інформатизація процесу навчання, впровадження новітніх засобів і технологій навчання - все це зумовлює активізацію самостійної роботи студентів, як одного з головних напрямів розвитку вищої освіти, та перегляду позицій щодо її організації та проведення.

Формування у студентів вмінь самостійно поповнювати знання, орієнтуватися в стрімкому потоці інформації є найважливішим завданням сучасної професійної освіти. Самостійна робота не тільки формує цінні навчальні уміння та навички, але і розвиває волю, наполегливість в досягненні мети, що є актуальним сьогодні. Самостійна робота стала предметом наукового дослідження на теоретичному та практичному рівнях. Адже підготовка сучасного фахівця з програмування зумовлюється успішністю саме його самостійної роботи, у процесі якої формується найважливіша властивість особистості - самостійність. Отже, самостійну роботу можемо розглядати не тільки як форму організації навчального процесу, а й як метод, або спосіб придбання знань, умінь, навичок, та засіб, за допомогою якого студент набуває навички самостійної діяльності.

Головною метою сучасної системи освіти, як зазначається в Національній доктрині розвитку освіти в Україні, є створення умов для розвитку й самореалізації кожної особистості як громадянина своєї країни, підготовка нових поколінь, здатних навчатися впродовж усього життя. Ось чому самостійна робота студентів стає провідною в підготовці майбутніх фахівців з програмування у ВНЗ І - ІІ рівнів акредитації.

Важливою умовою ефективності цієї підготовки є формування здатності майбутніх фахівців до професійної самореалізації, спроможності використовувати новітні інформаційні технології, що сприяють виконанню професійних завдань. Найважливіше завдання сучасної системи вищої професійної освіти полягає в тому, щоб виховати й підготувати підростаюче покоління, здатне активно включитися в якісно новий етап розвитку сучасного суспільства, пов'язаний з інформатизацією; сформувати потребу в постійному самовдосконаленні, створити передумови для безперервної самоосвіти. Суперечність між обсягом та можливістю засвоєння знань, якими має оволодіти студент з програмування, може бути подолано шляхом розвитку розумових здібностей студентів, формування в них здатності самостійно регулювати процес засвоєння нових знань та підвищення ефективності навчання на основі правильної організації самостійної роботи.

Ми вважаємо, що належний рівень компетентності майбутніх фахівців з програмування забезпечується реалізацією вимог щодо особистісної активної орієнтації сучасної професійної освіти. Навчальний процес у вищих навчальних закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації спрямовується на реалізацію цих вимог. Важливу роль при узгодженні двох напрямів роботи коледжів, а саме, особистісного розвитку та професійної підготовки студентів, відіграє змістове наповнення дисциплін і використання різних технологій навчання. В системі вищої освіти і науки України щодо реалізації положень Болонської декларації задекларовано принцип організації навчального процесу на основі змістової й організаційної самостійності, який полягає у створенні відповідних умов щодо організації навчання, вимірюється й оцінюється результатами самостійної пізнавальної діяльності студентів.

Під час організації самостійної роботи майбутніх фахівців з програмування необхідно подолати суперечності, що мають місце, а саме, - між: тенденцією збільшення обсягу самостійної роботи студентів згідно принципів Болонського процесу та особливостей її виконання; збільшенням питомої ваги самостійної роботи у процесі навчання циклу професійно-практичних дисциплін і досконалістю технологій самостійної роботи; становленням особистісної орієнтації в навчальному процесі та недостатньою готовністю викладачів і студентів до виконання нових функцій під час здійснення самостійної роботи; рівнями теоретичної та практичної підготовленості до професійної діяльності майбутніх фахівців з програмування вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації; вимогами ринку праці до професійної підготовки фахівців та їх освітньо-кваліфікаційною характеристикою. Вирішення цих суперечностей зумовлює потребу розв'язання проблеми особливостей особистісного та професійного проектування організації самостійної роботи майбутніх фахівців з програмування у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації.

Аналізуючи стан навчальної діяльності професійної підготовки майбутніх фахівців з програмування, ми зосередили увагу на тому, що збільшення обсягу годин на самостійну роботу в навчальних планах вимагає глибшого, теоретичного обґрунтування щодо підготовки та проведення самостійної роботи, її реалізації та контролю. При цьому, проблема організації самостійної роботи майбутніх фахівців з програмування у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації не була предметом спеціального дослідження, що зумовило вибір теми дисертаційного дослідження: “Організація самостійної роботи майбутніх фахівців з програмування у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації”.

Мета дослідження полягає в теоретичному та методичному обґрунтуванні організації самостійної роботи майбутніх фахівців з програмування у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.

Відповідно до мети визначено такі основні завдання дослідження:

- дослідити та проаналізувати психолого-педагогічні проблеми, особливості організації самостійної роботи майбутніх фахівців з програмування;

- розробити та теоретично обґрунтувати модель організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів І - ІІ рівнів акредитації;

- удосконалити та впровадити педагогічні умови при самостійній роботі майбутніх фахівців з програмування;

- розробити та обґрунтувати модель навчальної діяльності майбутніх фахівців з програмування згідно освітньо-кваліфікаційних характеристик;

- експериментально перевірити модель організації самостійної роботи студентів за допомогою коефіцієнтів асоціації.

1. Теоретичні засади організації самостійної роботи майбутніх фахівців з програмування

Проаналізовано: вітчизняну та зарубіжну педагогічну, психологічну й методичну літературу, психолого-педагогічні проблеми, особливості організації самостійної роботи майбутніх фахівців з програмування, а також поняття «організація», «самостійна робота», «самостійність», «пізнавальна самостійність»; розроблено і теоретично обґрунтовано авторську модель організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів І - ІІ рівня акредитації; удосконалено класифікацію самостійної роботи; досліджено формування мотиваційної діяльності студентів.

Для фахової освіти характерним є: розвиток спеціальних здібностей майбутніх фахівців з програмування, важливих для активної кваліфікованої діяльності; розвиток низки потреб i мотивів, пов'язаних із спеціалізацією та кваліфікацією майбутніх фахівців; формування знань, вмінь та навичок майбутніх фахівців з програмування для вдосконалення професійної кваліфікації на основі самоосвіти.

Особливістю розробленої авторської моделі організації самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах І - ІІ рівнів акредитації є одержані: кінцевий результат (отримання диплому освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста) і мотивація до подальшої самостійної навчальної діяльності, а саме, продовження навчання для отримання освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавра, спеціаліста та магістра.

Розроблена та теоретично обґрунтована авторська модель організації самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах І - ІІ рівнів акредитації, яка надає можливість визначити основні засади організації самостійної роботи, що безпосередньо пов'язані з її результативністю в когнітивному та ефективному аспектах.

У розділі зазначено, що метою вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації є формування професійної підготовленості майбутнього фахівця з програмування до діяльності, а саме: реалізовувати сукупність професійно обумовлених вимог до фахівця, необхідних для виконання його професійної діяльності. Тому професійна діяльність майбутніх фахівців з програмування включає в себе: позитивне відношення до професійної діяльності, що характеризується рівнем мотиваційної підготовленості; професійну спрямованість особистості; професійну придатність, сформовану у вигляді сукупності професійно-особистісних характеристик; рівень професійної підготовки, що включає визначену суму знань, умінь і навичок, необхідних для основних видів діяльності майбутнього фахівця з програмування.

З набуттям нашою державою статусу незалежної, та зі зміною пріоритетів у різних галузях виробництва (зокрема інформатизації) дещо змінився зміст навчальної діяльності та підвищилися вимоги до підготовки майбутніх фахівців з програмування.

Аналізуючи психолого-педагогічні проблеми організації самостійної роботи студентів при формуванні професійної підготовки майбутнього фахівця з програмування, ми бачимо, що перспектива професійної діяльності студентів безумовно пов'язана із самостійністю та з її рівнем сформованості. В значній мірі розв'язок цього завдання, залежить від ефективності організації навчального процесу та ефективності організації самостійної роботи.

Отже, організація самостійної роботи студентів є результативною тоді, коли вона забезпечує досягнення кінцевого результату як сукупності продуктів самостійної навчальної діяльності, набутого досвіду та створення відповідних педагогічних, дидактичних умов навчальної діяльності.

2. Педагогічні умови організації самостійної роботи майбутніх фахівців з програмування

Сформульовано гіпотезу та проаналізовано поетапну організацію дослідження на основі педагогічного пошуку; впроваджено педагогічні умови при самостійній роботі майбутніх фахівців з програмування на основі розглянутих теоретико - методичних особливостях педагогічних технологій та засобів їх реалізації; проаналізовано та впроваджено віртуальні методи навчання; розроблено та обґрунтовано модель навчальної діяльності майбутніх фахівців з програмування; окреслено шляхи підвищення якості підготовки майбутніх фахівців з програмування.

Організація дослідження проводилася впродовж 2005 - 2010 навчальних років у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації України: у Промислово-економічному коледжі Національного авіаційного університету, Коледжі інформаційних систем і технологій Київського Національного економічного університету ім. В.Гетьмана, Коледжі інформаційних технологій та землевпорядкування Національного авіаційного університету та Криворізькому коледжі Національного авіаційного університету.

Дослідження здійснювалося в три етапи. На першому етапі (2005 - 2006 н.р.) увага зосереджувалася на виборі та обґрунтуванні теми дослідження, опрацьовувалася методологія, теоретична та практична основа професійної підготовки майбутніх фахівців з програмування у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації. В результаті було визначено мету, об'єкт, предмет і гіпотезу дослідження, проводився констатувальний експеримент. На другому етапі (2006-2008 н.р.) в процесі формувального експерименту розроблено і теоретично обґрунтовано модель навчальної діяльності майбутніх фахівців з програмування та авторську модель організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, визначено експериментальні та контрольні групи, проведено аналіз результатів зрізів знань студентів. На третьому етапі (2008-2010 н.р.) проводилася обробка та узагальнення отриманих даних, які виступають результатом експериментальної роботи. Сформульовано висновки і рекомендації, визначено шляхи організації самостійної роботи, які впливають на якість підготовки майбутніх фахівців з програмування, зроблено оформлення дисертаційної роботи.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що якість самостійної роботи майбутніх фахівців з програмування у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації залежить від організації самостійної роботи і набуває ефективності, якщо: враховувати значимість організації самостійної роботи у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації при підготовці майбутніх фахівців з програмування; сприяти вдосконаленню рівня готовності викладачів і студентів ВНЗ до самостійної роботи; ширше впроваджувати педагогічні умови (модель діяльності майбутніх фахівців з програмування, авторську модель організації самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, педагогічні технології, віртуальні методи навчання, шляхи підвищення якості підготовки майбутніх фахівців), які були б спрямовані на професійну компетентність майбутнього фахівця з програмування.

Вивчаючи питання щодо підвищення якості навчання на І-му курсі, під час опитування викладачів та студентів-першокурсників було залучено 33 викладачі (з Промислово-економічного коледжу Національного авіаційного університету (ПЕК НАУ) - 10 чол., з Коледжу інформаційних технологій та землевпорядкування Національного авіаційного університету (КІТЗ НАУ) - 12 чол., з Коледжу інформаційних систем і технологій Київського Національного економічного університету ім. В.Гетьмана (КІСіТ КНЕУ) - 11 чол.) та 132 студенти вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, зокрема ПЕК НАУ - 50 чол., КІТЗ НАУ - 30 чол., КІСіТ КНЕУ - 52 чол. Досліджуючи формування та вдосконалення вміння студентів самостійно навчатися, відношення їх до самостійної роботи та її організації, на старших курсах (ІІІ-х та ІV-х) було проведено тестування на базі Промислово-економічного коледжу Національного авіаційного університету, в якому брало участь 102 студенти (55 чол. - ІІІ курсу та 47 чол. ІV курсу). До констатувального експерименту (зрізу знань), що проводився протягом 2007-2010 навчальних років у ПЕК НАУ, було залучено 150 студентів (експериментальні групи складають - 75 чол.; контрольні групи - 75 чол.), з метою виявлення рівня готовності студентів до професійно-практичної діяльності на основі аналізу показників захисту курсових проектів з дисципліни «Основи програмування та алгоритмічні мови» (у 6 семестрі ІІІ-го курсу) та з дисципліни «Проектування автоматизованих інформаційних систем» (у 8 семестрі ІV-го курсу). Для виявлення рівня готовності студентів до самостійної професійно-практичної діяльності, згідно результатів Державної атестації якою є захист дипломного проекту, було залучено 246 випускників вищого навчального закладу І-ІІ рівня акредитації Промислово-економічного коледжу НАУ за період 2006-2010 навчальних років.

Аналіз наукових праць показує, що теоретичні й методичні аспекти використання нових інформаційних технологій для реалізації конкретних завдань організації самостійної роботи є недостатньо розробленими, і це, в свою чергу, гальмує широке використання цих технологій в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців з програмування. Пошук шляхів інтенсифікації навчального процесу на основі застосування педагогічних технологій ведеться у декількох напрямках: розробка нових педагогічних технологій); розробка дидактичної теорії та модульно-рейтингової технології навчання; розробка теоретичних проблем освіти; розробка загальних проблем освіти, навчання, виховання; розробка окремих питань професійної освіти у вищих навчальних закладах.

Пошук шляхів вдосконалення підготовки майбутніх фахівців з програмування зумовлює застосування у навчальному процесі технічних засобів, що безпосередньо використовуються у технологічних процесах виробництва, зокрема, комп'ютерної техніки. Зазначається, що реалізація інформаційної бази вищої освіти в закладах І-ІІ рівнів акредитації стане більш можливою лише при умові використання в навчальному процесі комп'ютерних технологій, які виступають значимим засобом передачі інформації предметів, окремих тем теоретичного характеру, виробничого навчання. Впровадження інформаційних технологій навчання вимагає від студентської молоді та викладачів глибоких теоретичних знань, практичних вмінь та навичок під час роботи на сучасному комп'ютері. Новий технічний зміст фахової підготовки майбутніх фахівців з програмування, пов'язаний з використанням нової інформаційної техніки, сприяє появі кардинальних проблем у системі фахового навчання.

Для високоякісної роботи з комп'ютерною технікою від майбутніх фахівців вимагаються нові сформовані вміння та способи поведінки, які виступають обов'язковими складовими підготовки до кваліфікованої діяльності. Попри вдосконалення фахової компетентності майбутніх фахівців з програмування виступає за необхідне більш ефективне використання психологічних якостей студентів в трудових, комунікативних і особистих стосунках, а також володіння технікою самостійного планування та їх реалізації під час активної діяльності й контролю за результатами. Тому доцільно врахувати, що комп'ютерна техніка має два важливі аспекти. З одного боку, вона постійно оновлюється i з'являються все нові програмні продукти, з іншого - відбувається швидке старіння знань у використанні ЕОМ, що приводить до постійного зниження професійного рівня фахівців цієї галузі.

Таким чином, процес підготовки майбутніх фахівців з програмування повинен здійснюватися на рівні розвитку техніки сьогодення. Фахівець з програмування зобов'язаний удосконалювати знання постійно, систематично. Застосування комп'ютерної техніки дозволить економити час на викладі теоретичного матеріалу, індивідуалізувати навчання та, при недостатньо відпрацьованих навичках роботи, уникнути поломок обладнання. Такого результату можемо досягнути тільки при умові наукового обгрунтування педагогічних програмних засобів та використання інтегративного підходу до навчання комп'ютерних технологій.

У даному розділі подано розроблену і теоретично обґрунтовану модель навчальної діяльності майбутніх фахівців з програмування, що включає компетенції, функції, принципи навчання, педагогічні умови, цілі, структурний зміст і технології. Метою розробленої моделі є створення критеріїв відбору змісту навчання (галузеві стандарти, навчальний план, освітньо-кваліфікаційна характеристика, освітньо-професійна програма), необхідного та достатнього для конкретного профілю, що містить такі компоненти: знання, уміння, навички, перелік основних рис особистості та світогляду фахівця.

Модель навчальної діяльності майбутніх фахівців з програмування враховує три підходи до формування змісту навчання: семантичний (тезаурус, комплекс категорій та атрибутів), емпіричний (удосконалення системи знань, що склалася) та діяльнісний, в основі якого лежить прогностичний аналіз професійної діяльності фахівців з програмування.

3. Дослідно-експериментальна перевірка ефективності організації самостійної роботи майбутніх фахівців з програмування

Одержані результати формувального експерименту організації самостійної роботи майбутніх фахівців з програмування, а також результати реалізації педагогічних умов і визначено щільність знань, вмінь майбутніх фахівців з програмування під час самостійної роботи за допомогою коефіцієнта асоціації.

Здійснено ряд завдань формувального експерименту: виявлення джерел впливу на рішення щодо вступу до вищих навчальних закладів І - ІІ рівнів акредитації (рішення власне чи батьків); з'ясування ступеня сформованості у студентів-першокурсників уміння самостійно навчатися; впровадження ряду заходів викладачами вищих навчальних закладів з метою впливу на сформованість у студентів щодо вміння самостійно організовувати свою позааудиторну діяльність.

Аналізуючи результати одержаних середніх балів студентів контрольних та експериментальних груп, що відображено на рисунку 2, ми бачимо, що захист курсового проекту на ІІІ-му курсі проходить в динаміці якісного зростання: в контрольній групі (КГ) середній бал зріс від 3,80 до 3,96 бала (на 0,16 бала, або 1,04%); а середній бал в експериментальній групі (ЕГ) зріс від 3,92 до 4,20 бала (на 0,28 бала, або 1,07%).

Аналізуючи результати одержаних середніх балів студентів контрольних та експериментальних груп, що відображено на рисунку 3, ми бачимо, що захист курсового проекту на ІV-му курсі проходить теж в динаміці якісного зростання, а саме: в контрольній групі (КГ) середній бал зріс від 4,00 до 4,44 бала (на 0,44 бала, або 1,11%); а середній бал в експериментальній групі (ЕГ) зріс від 4,52 до 4,72 бала (на 0,20 бала, або 1,04%).

Одержані результати експерименту дають змогу стверджувати, що внаслідок використання педагогічних умов, а саме (використання різноманітних педагогічних технологій, віртуальних методів навчання, впровадження моделі навчальної діяльності майбутніх фахівців з програмування, удосконалення шляхів підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців та авторської моделі організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації), експериментальної методики на завершальних етапах експерименту стає більш ефективною, а темп зростання даних показників у контрольних та експериментальних групах відображає щільність знань, вмінь та навичок.

За показниками визначених коефіцієнтів асоціації спостерігалося, що, при захисті курсових проектів студентами ІІІ курсу, коефіцієнт становив 0,025, на ІV курсі - коефіцієнт становив 0,092, а при захисті дипломних проектів на ІV курсі коефіцієнт становив 0,028. Оскільки, коефіцієнт асоціації менший за 0,3, то правомірно зробити висновок, що експериментальна методика сприяє кращому оволодінню студентами набутих теоретичних знань, вмінь, навичок та впровадженню їх у практичну діяльність для подальшої роботи і навчання. Використовуючи властивість коефіцієнта асоціації, ми виявили на скільки ефективно впроваджена методика організації самостійної роботи, яка сприяє формуванню саме професійних умінь, важливих у майбутній діяльності фахівців з програмування.

Висновки

педагогічний фахівець самостійний кваліфікаційний

Наукове дослідження було проектоване на якісно новий рівень професійної підготовки майбутніх фахівців з програмування у закладах освіти І-ІІ рівня акредитації.

1. Обґрунтовано актуальність у період реформування освіти та входження України у Болонський процес є актуальною проблема самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації. До напрямків дослідження щодо розкриття значення самостійної роботи, належать: поняттєвий апарат, види самостійної роботи та шляхи підвищення її ефективності, активізація діяльності студентів, взаємодія викладачів і студентів. Аналізуючи практичний досвід роботи навчальних закладів з приводу питання організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів І - ІІ рівнів акредитації, можемо зауважити, що не завжди є врахованими особливості та специфіка професійного спрямування майбутніх фахівців з програмування при організації їх самостійної роботи.

В дисертаційному досліджені науково обґрунтовано, що при організації самостійної роботи майбутніх фахівців з програмування під час опанування дисциплінами професійно-практичного циклу специфіка навчання зумовлена різними підходами. Особливості самостійної роботи пов'язані: з навчанням у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, які характеризуються професійним спрямуванням навчання; специфікою вікового фактору; розвитком самостійності в опануванні та усвідомленні інформації у процесі навчання, як професійно важливої якості та сформованості уміння самостійного навчання; із зміною сутності самостійної роботи, яка спирається на організацію, а також, із зміною ролі та функцій викладача і студентів, представлення результатів навчальної діяльності на завершальних етапах; із змінами сучасної освіти в своїх вимогах, що відображаються на активізації пізнавальної діяльності студентів та особистісно-орієнтованому підході до навчання з використанням новітніх технологій у навчальному процесі.

Дослідження показало, що з огляду на психологічні характеристики студентів різних навчальних курсів організація самостійної роботи студентів вирізняється ускладненням: на першому курсі діяльність студентів має навчальний характер (орієнтований на засвоєння прийомів самостійної роботи); на старших курсах характер діяльності студентів проектований на її професійне спрямування.

2. Розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено з допомогою методів обробки (статистичних даних, теоретичного моделювання, узагальнення) авторську модель організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів І - ІІ рівнів акредитації. Вона спрямована на відтворення результату та мотивації до подальшої самостійної навчальної діяльності і прогнозування виробничої готовності щодо формування професійних компетенцій конкурентоспроможних фахівців.

3. Удосконалено, теоретично узагальнено, науково обґрунтовано та впроваджено педагогічні умови при самостійній роботі майбутніх фахівців з програмування, що дали змогу отримати очікуваний результат, який залежить від: педагогічних технологій, які впроваджені в організацію навчального процесу; змісту професійної підготовки майбутніх фахівців з програмування; віртуальних методів навчання, які впливають на формування необхідного обсягу знань, умінь та навичок. Окреслено шляхи підвищення якості підготовки майбутніх фахівців з програмування, що дозволять реалізувати набуті знання, вміння, навички у майбутній професійній діяльності.

4. Здійснено уточнення та виявлено зв'язки основних елементів освітньо-кваліфікаційної характеристики при підготовці майбутніх фахівців з програмування де виступає потреба у наданні їм навичок практичної роботи, виходячи за рамки професійно-практичних дисциплін, підтримання інтересу до професії за допомогою широкого використання новітніх технологій.

На підставі виявлених недоліків розроблена та обґрунтована, впроваджена модель навчальної діяльності майбутніх фахівців з програмування, яка побудована на основі загально-дидактичних принципах організації навчально-виховного процесу. Модель характеризується низкою компетенцій, які, в своєму результаті, формують діючі професійно-виробничі функції, за допомогою сформованих знань та вмінь фахівця. Дана модель орієнтована на професійно - практичну діяльність майбутніх фахівців з програмування: сприяючи розвитку студентів як особистостей в цілому, моделюючи ситуації професійної діяльності, формуючи професійні якості.

5. Відповідно до завдань дослідження нами експериментально перевірені знання та вміння, отримані майбутніми фахівцями з програмування у процесі виконання студентами таких видів самостійної роботи, як підготовка та захист курсових і дипломних проектів. На III курсі в КГ під час захисту курсового проекту середній бал зріс на 0,16 бала, а в ЕГ - на 0,28 бала. Під час захисту курсового проекту на IV курсі в КГ середній бал зріс на 0,44 бала, а в ЕГ - на 0,20 бала. Експериментально перевірено модель навчальної діяльності майбутніх фахівців з програмування, яка спрямована на відтворення їх професійної підготовки і зорієнтована на мету, взаємозв'язки між знаннями та вміннями, функціями та компетенціями.

Одержані у дисертації результати коефіцієнтів асоціації, що становлять, відповідно, на III курсі 0,025, а на IV курсі - 0,092, при захисті курсових проектів та при написанні дипломних проектів на IV курсі - 0,028, свідчать про щільність набутих знань і вмінь майбутніх фахівців під час самостійної роботи та ефективної методики її організації в підготовці фахівців з програмування.

Результати дисертаційного дослідження дають підстави вважати, що мету досягнуто, завдання реалізовано. Проте викладені в дисертації висновки не вичерпують усіх аспектів досліджуваного питання і не претендують на повноту і завершеність.

Проблема організації самостійної роботи при підготовці майбутніх фахівців з програмування має перспективи для подальшого дослідження. Йдеться про теоретичні та методичні аспекти виробничої практики майбутніх фахівців з програмування в системі неперервної освіти у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації; методологічні підходи формування та розвитку у студентів мотивації до професійного самовдосконалення.

Література

1. Ільченко А.А., Левочко М.Т. Самостійна робота студентів - актуальне питання сьогодення у вищих навчальних закладах освіти//Вісник КНУКіМ: Зб. наук. праць .- Вип. 14 / Київський національний університет культури і мистецтв. - К., 2006. - Серія ”Педагогіка. - С.133-137.

2. Ільченко А.А. Формування здатності особистості для самоосвітньої діяльності у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації// Вісник КНУКіМ: Зб. наук. праць. - Вип.15 / Київський національний університет культури і мистецтв. - К., 2006. - Серія ”Педагогіка. - С.54-58.

3. Ільченко А.А. Напрями та умови мотиваційної діяльності при організації самостійної роботи студентів-програмістів //Вища освіта України - Додаток 3 (т.6) - 2007 р. - Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору: Моніторинг якості освіти» - С. 89-97.

4. Ільченко А.А. Левочко М.Т. Самостійна робота - спосіб засвоєння навчального матеріалу для всіх видів і форм навчальної діяльності//Науковий Часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та психологія. Зб. Наукових праць. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. - №7.- С.57-62.

5. Ільченко А.А. Теоретичні основи дослідження інформаційного суспільства//Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми //Зб. наук. пр. - Випуск 16 / Редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін. - Київ-Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2008. - С. 280-283.

Размещено на Allbest.ru