Методичне забезпечення взаємодії українських і угорських мистецьких традицій у музично-естетичному вихованні молодших школярів

Динаміку змін музично-естетичної вихованості учнів експериментальних та контрольних класів яскраво відображає рисунок 1:

Рисунок 1. Динаміка змін музично-естетичної вихованості молодших школярів контрольних та експериментальних класів

Для того, щоб довести ефективність експериментальної методики реалізації взаємодії українських і угорських мистецьких традицій у музично-естетичному вихованні у порівнянні з традиційною, визначались співвідношення рівнів музично-естетичної вихованості молодших школярів на початку та у кінці експерименту: коефіцієнт музично-естетичної вихованості учнів контрольних класів становив 1,11, тоді як в експериментальних класах він склав 1,29.

Отже, результати наведених математичних обчислень доводять ефективність розробленої методики. Тобто реалізація взаємодії українських та угорських мистецьких традицій дозволила в ході експерименту підвищити успішність музично-естетичного виховання учнів початкових класів шкіл з угорською мовою навчання на коефіцієнт 1,17, що складає вагомий приріст і свідчить про ефективність навчання за впровадженою методикою.

ВИСНОВКИ

Отримані результати дисертаційного дослідження дали підставу для таких висновків:

1. На основі аналізу наукової літератури та сучасної освітньої практики доведено актуальність та виявлено недостатню теоретичну обґрунтованість проблеми методичного забезпечення взаємодії українських і угорських мистецьких традицій у музично-естетичному вихованні молодших школярів. Теорія сучасної освіти характеризується відсутністю науково обґрунтованих моделей музично-естетичного виховання в умовах полікультурного середовища, а практика недостатньо враховує потужність педагогічного потенціалу взаємодії мистецьких традицій різних етносів.

2. Конкретизовано сутність музично-естетичного виховання в умовах полікультурного середовища як цілеспрямованого педагогічного впливу на учнів з метою залучення до рідної й вітчизняної музичних культур та перетворення їх на суб'єкт музичної діяльності за «законами краси». У структурі означеного процесу виокремлено мотиваційно-пізнавальний, емоційно-оцінний, творчо-діяльнісний та регулятивно-комунікативний компоненти, які перебувають у тісному взаємозв'язку. На основі узагальнення результатів теоретичного аналізу історичної, музикознавчої та психолого-педагогічної літератури встановлено, що мистецькі традиції - елементи художньої спадщини (досвіду), що передаються від покоління до покоління, зберігають значення художнього зразка у фольклорі певного суспільства чи соціальної групи та можуть трансформуватися у професійне мистецтво. Виявлено спільні та специфічні ознаки мистецьких традицій українського та угорського народів.

3. Взаємодія мистецьких традицій у музично-естетичному вихованні молодших школярів в умовах полікультурного середовища представлена у дослідженні як бінарний, динамічний процес зумовленості та зв'язку елементів художньої спадщини та досвіду художньої діяльності різних народів, внаслідок чого виникає новий рівень естетичного змісту та організації музичного виховання. Завдяки реалізації педагогічного потенціалу взаємодії мистецьких традицій розширюється музичний фонд молодших школярів, активізується інтерес до національної та до інонаціональної музики; поглиблюється знання засобів музичної виразності; розвивається здатність до оцінки їх ролі у створенні певного художнього образу; усвідомлюються спільні та відмінні ознаки мистецьких традицій обох народів; формується самоідентифікація в полікультурному середовищі, що, в свою чергу, зумовлює мобільність художньо-асоціативного мислення завдяки збагаченню особистісного поліхудожнього тезаурусу.

4. Визначено принципи забезпечення взаємодії українських і угорських мистецьких традицій у музично-естетичному вихованні молодших школярів, а саме: інтеркультурної спрямованості навчально-виховного процесу, опори на життєвий та художній досвід учнів, єдності громадянського та музичного виховання, застосування художньої інтеграції та педагогічні умови оптимізації означеного процесу: активізації національної та громадянської саморефлексії в процесі ознайомлення з мистецькими традиціями; оптимального співвідношення художніх творів українських і угорських авторів у навчальному процесі; застосовування різних видів мистецтв на уроках музики; зосередження уваги на трансформації давніх мистецьких традицій у сучасному художньому матеріалі.

5. Обґрунтовано такі критерії та показники музично-естетичної вихованості учнів початкових класів: міра зацікавленості учнів музичним мистецтвом (спрямованість на музичну діяльність, наявність та характер індивідуальних музичних уподобань, частота спілкування з музикою), ступінь музично-теоретичної обізнаності (обсяг і характер музичного фонду, ґрунтовність знань засобів музичної виразності, наявність знань про можливості музики у відображенні світу), ступінь емоційно-оцінного ставлення до музичного мистецтва (яскравість емоційного відгуку на музику, здатність до диференціації музичної мови, здатність до оцінки ролі засобів музичної виразності у створенні художнього образу), міра оволодіння музичними вміннями (ступінь розвитку музичних здібностей, міра розвитку виконавських умінь, наявність та характер творчих проявів у різних видах музичної діяльності), ступінь національно зорієнтованої художньої комунікації (здатність до національної самоідентифікації в музичному середовищі, широта поліхудожнього тезаурусу, ступінь єдності громадянського та музичного виховання). Встановлено три рівні музично-естетичної вихованості молодших школярів: високий, середній та низький. У процесі діагностичного обстеження виявлено, що більшість учнів має низький рівень музично-естетичної вихованості ? 60,11%, що актуалізувало необхідність розробки та впровадження методики реалізації взаємодії українських і угорських мистецьких традицій у музично-естетичному вихованні, яке відбувається в полікультурному просторі.

6. Експериментально перевірено методику поетапної реалізації взаємодії українських і угорських мистецьких традицій на уроках музики початкових класів шкіл з угорською мовою навчання. Формувальна робота здійснювалась у чотири етапи: адаптивний - спрямований на усвідомлення школярами зв'язку між оточуючими явищами буття українського й угорського народів та виражальними засобами мистецтва; розвивальний, який мав на меті ознайомлення з традиціями обрядових та календарних свят угорського та українського народів; поглиблювальний, що передбачав усвідомлення особливостей художньо-образного відображення внутрішнього світу людини, ознайомлення з різновидами музичних інтонацій, з естетичними категоріями, з принципами музичної побудови, зі способами втілення художнього образу; закріплювальний, на якому узагальнювались знання щодо основних засобів музичної виразності, видової та жанрової специфіки мистецтва, особливостей рідної музичної мови, використання інтонацій української та угорської музичних мов у творах професійних композиторів. Досягнення мети вищезазначених етапів уможливило застосування різноманітних методів забезпечення взаємодії українських і угорських мистецьких традицій, найважливішими з яких є: створення музичних колекцій, асоціативного пошуку, аглютинації, зіставлення фокальних об'єктів.

Експериментально доведено ефективність запропонованої методики, яка виявилась у позитивній динаміці музично-естетичної вихованості учнів експериментальних класів: зросла міра зацікавленості музичним мистецтвом, яскравість емоційного відгуку на музику та усвідомленість до її сприймання, активність мисленнєвих операцій та включення до процесу національно-художніх комунікацій, інтенсифікувалась музична рефлексія, уміння аргументувати власні естетичні оцінки та судження; розширився обсяг поліхудожнього тезаурусу. Статистично підтверджені результати дослідження свідчать, що забезпечення взаємодії українських і угорських мистецьких традицій у музично-естетичному вихованні учнів дозволило в ході експерименту підвищити успішність означеного процесу.

7. Створено експериментальну програму з музики для учнів початкових класів шкіл з угорською мовою навчання та обґрунтовано її основні положення. В основу програми покладено взаємодію українських і угорських мистецьких традицій з метою сприяння духовному становленню особистості школярів на основі формування ціннісного ставлення до музичного мистецтва обох народів. Програма побудована за тематичним принципом, музичний матеріал базується переважно на українському та угорському фольклорі.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Подальшого наукового пошуку потребують: шляхи екстраполяції змісту, форм організації та методів музично-естетичного виховання в полікультурному середовищі на учнів інших вікових категорій; розробка науково-теоретичних засад методичної підготовки студентів угорських груп вищих педагогічних навчальних закладів з урахуванням національно-регіональних особливостей.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Гаснюк В.В. Деякі аспекти музично-естетичного виховання школярів в умовах полікультурного середовища / В.В. Гаснюк // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія 14. Теорія та методика мистецької освіти. [Гуманістичні орієнтири мистецької освіти: матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції]. - К.: НПУ, 2007. ? Випуск 4(9). - С.116-118.

2. Гаснюк В.В. Збагачення поліхудожнього тезаурусу молодших школярів на уроках музики як фактор їх національної самоідентифікації / В.В. Гаснюк // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова : Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти - К.: НПУ, 2009. ? Випуск 8 (13) - С. 189-193.

3. Гаснюк В.В. Історичні передумови розвитку музично-естетичної освіти учнів початкових класів угорських шкіл Закарпаття / В.В. Гаснюк // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. [Серія 14. Теорія та методика мистецької освіти]. - К.: НПУ, 2006. ? Випуск 3 (8)- С.105-111.

4. Гаснюк В.В. Методика реалізації взаємодії угорських та українських мистецьких традицій в музично-естетичному вихованні молодших школярів / В.В. Гаснюк // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: збірник наукових праць Уманського державного університету ім. П. Тичини [ред. кол.: Побірченко Н.С. (гол. ред.) та інші] - Умань: ПП Жовтий, 2010. - Випуск 34. - С. 225-232.

5. Гаснюк В.В. Мистецькі традиції в музично-естетичному вихованні молодших школярів / В.В. Гаснюк // Педагогічний процес: теорія і практика ? К.: Видавництво „ЕКМО”, 2008. ? Випуск 2. - С.71-78.

6. Гаснюк В.В. Проблеми методичної підготовки студентів угорських груп спеціальності „Початкове навчання” до музичного виховання школярів / В.В. Гаснюк // Науковий вісник Ужгородського національного університету: Серія „Педагогіка. Соціальна робота” Випуск 12. Матеріали Міжвузівської науково-практичної конференції „Мовна освіта і мовленнєвий розвиток молодших школярів у поліетнічному середовищі”. - Ужгород, 2007. - С.13-15.

7. Гаснюк В.В. Роль методу релятивної сольмізації у практиці вокально-хорового навчання / В.В. Гаснюк // Науковий вісник Ужгородського національного університету: серія «Педагогіка. Соціальна робота». ? Ужгород, 2005. ? №8 ? С.29-31.

8. Гаснюк В.В. Вивчення рівня музично-естетичної вихованості учнів початкових класів шкіл з угорською мовою навчання / В.В. Гаснюк // Наукові записки Ніжинського державного університету імені М.Гоголя: серія «Психолого-педагогічні науки». ? Ніжин, 2010. ? № 6 ? С. 80-84.

9. Гаснюк В.В. Використання українських та угорських мистецьких традицій на уроках музики в початковій школі / В.В. Гаснюк // Професійно-мистецька школа у системі національної освіти України: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 1-3 жовтня 2008р. ? Київ-Чернівці: „Зелена Буковина”, 2008. - С.357-359.

10. Гаснюк В.В. До питання про функціонування та розвиток угорських музично-виховних традицій / В.В. Гаснюк // Слов'янське музичне мистецтво в контексті європейської культури: збірник тез та матеріалів Другої Міжнародної науково-практичної конференції - Вінниця, 2007. - С.10-12.

11. Гаснюк В.В. Інтеграція мистецтва слова та музики на уроках української мови початкової школи з угорською мовою навчання / В.В. Гаснюк // Методичні рекомендації для студентів педагогічних коледжів, ВНЗ та вчителів початкових класів загальноосвітніх шкіл з угорською мовою навчання. ? Ужгород, 2009. - 43с.

12. Гаснюк В.В. Методичне забезпечення музичного виховання учнів початкових класів шкіл з угорською мовою навчання / В.В. Гаснюк // Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент. [Збірник наукових праць]. - К., 2007 ? Випуск 2. - С.145-149. ? (Всеукраїнський науковий семінар «ІV педагогічні читання пам'яті О.П. Рудницької»).

13. Гаснюк В.В. Музика. Експериментальна програма та поурочне планування для 1-4 класів загальноосвітніх шкіл з угорською мовою навчання / В.В. Гаснюк // Експериментальна програма та поурочне планування для 1-4 класів загальноосвітніх шкіл з угорською мовою навчання. - Мукачево: «Карпатська вежа», 2011. - 180 с.

14. Hasznyuk V. Dalbetanнtбs a magyar tannyelvы бltalбnos iskolбk 1-4 osztбlya szбmбra / V. Hasznyuk // Mуdszertani szaktanбcsadу. - Ungvбr, 2007. - 75 old.

Размещено на Allbest.ru