Підготовка дітей-сиріт в умовах інтернатного закладу до сімейного життя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний заклад „луганський НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ПІДГОТОВКА ДІТЕЙ-СИРІТ В УМОВАХ ІНТЕРНАТНОГО ЗАКЛАДУ ДО СІМЕЙНОГО ЖИТТЯ

13.00.05 - соціальна педагогіка

ХАРХАН Галина Дмитрівна

Луганськ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Державному закладі „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: заслужений діяч науки і техніки України, доктор педагогічних наук, професор Харченко Сергій Якович, ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”, завідувач кафедри соціальної педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Трубавіна Ірина Миколаївна, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, професор кафедри загальної педагогіки і педагогіки вищої школи, керівник центру соціальної педагогіки і соціальної роботи Науково-дослідного інституту імені В.О. Сухомлинського;

кандидат педагогічних наук, доцент Мезеря Ірина Валентинівна, Луганський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, доцент кафедри педагогіки та психології.

Захист відбудеться 17 червня 2011 р. о 9.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.03 у Державному закладі „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2, ауд. 376.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Державного закладу „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Автореферат розіслано 17 травня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л.Л. Бутенко

АНОТАЦІЇ

Хархан Г.Д. Підготовка дітей-сиріт в умовах інтернатного закладу до сімейного життя. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.05 соціальна педагогіка. Державний заклад „ Луган-ський національний університет імені Тараса Шевченка”, Луганськ, 2011.

Дисертацію присвячено проблемі підготовки дітей-сиріт в інтернатному закладі до сімейного життя. На основі аналізу наукової літератури розкрито проблему підготовки учнівської молоді до сімейного життя в історико-педагогічному контексті, розглянуто сутність та особливості підготовки дітей-сиріт в умовах інтернатного закладу до сімейного життя, здійснено аналіз готовності вихованців інтернатних закладів до сімейного життя.

Обґрунтовано й перевірено на теоретичному, змістовному й практичному рівнях соціально-педагогічні умови підготовки дітей-сиріт до сімейного життя в інтернатному закладі, які полягають у створенні корекційно-виховного середовища щодо формування образу „Я-сім'янин”, враховуючи особливості розвитку дітей-сиріт в умовах інтернатного закладу; формуванні та корекції психосексуальної культури вихованців на основі особистісно орієнтованого підходу; вихованні культури взаємин статей шляхом залучення хлопців та дівчат до активної участі у різних видах діяльності. Практичний аспект підготовки дітей-сиріт в інтернатному закладі до сімейного життя забезпечується використанням програми „Виховання майбутнього сім'янина”, методичних рекомендацій для працівників загальноосвітніх шкіл-інтернатів.

Ключові слова: діти-сироти, інтернатний заклад, підготовка учнівської молоді до сімейного життя, соціально-педагогічні умови.

Хархан Г.Д. Подготовка детей-сирот в условиях интернатного учреждения к семейной жизни. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.05 - социальная педагогика. - Государственное учреждение «Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко». Луганск, 2011.

Диссертация посвящена исследованию проблемы подготовки детей-сирот в условиях интернатного учреждения к семейной жизни. На основе анализа научной литературы определены сущность, содержание и особен-ности подготовки детей-сирот в интернатных учреждениях к семейной жизни.

Подготовка учащейся молодежи к семейной жизни - это целенаправленный процесс формирования личности семьянина, который предусматривает усвоение знаний и овладение умениями, позволяющие реализовывать основные функции в семье, а также развитие качеств, которые обеспечивают выполнение супружеских и родительских ролей.

Содержательную основу подготовки учащейся молодежи к семейной жизни составляют принципы (природосообразности, культуросообразности, социальности, доверия и поддержки, невозбуждения полового влечения, переключения половой энергии, конкретности и ясности, самореализации) и направления воспитательной работы (национально-патриотическое, юриди-ческо-правовое, морально-религиозное, хозяйственно-экономическое, эстети-ческое, психологическое, сексуальное, осознанное родительство), которые реализовываются в специфических условиях интернатного учреждения.

Диагностика уровня готовности детей-сирот к семейной жизни в условиях интернатного учреждения на основе выделенных критериев (ценностно-мотивационний, когнитивний, практический) показала преоб-ладание низкого уровня, который характеризуется поверхностными знаниями в сфере брачно-семейных отношений, несформированностью качеств семьянина, отсутствием практических бытовых знаний, умений и навыков. Основной причиной такой ситуации является отсутствие семьи как фактора полоролевой социализации, а также недостаточная воспитательная работа, отсутствие благоприятных социально-педагогических условий подготовки к семейной жизни воспитанников интернатов.

Впервые обоснован на теоретическом, содержательном и практическом уровнях комплекс социально-педагогических условий подготовки детей-сирот в интернатных учреждениях к семейной жизни: 1) создание коррекционно-воспитательной среды по формированию образа „Я-семьянин”, учитывая особенности развития детей-сирот в условиях интернатного учреждения; 2) формирование и коррекция психосексуальной культуры воспитанников на основе личностно-ориентированного подхода; 3) воспитание культуры взаимоотношений полов путем вовлечения мальчиков и девочек в активное участие в разных видах деятельности.

Внедрение разработанного комплекса социально-педагогических условий обеспечивалось через реализацию комплексной экспериментальной программы подготовки детей-сирот в условиях интернатного учреждения к семейной жизни „Воспитание будущего семьянина”, которая предусматривала привлечение и координацию специалистов (центра социальных служб для семьи, детей и молодежи, отдела социального обеспечения, отдела регистрации актов гражданского состояния, отдела здравоохранения), представителей православной церкви, активистов общественных организаций, членов общины, волонтеров, а также использование разнообразных форм и методов в работе с воспитанниками и педагогическим коллективом.

Ключевые слова: дети-сироты, интернатное учреждение, подготовка учащейся молодежи к семейной жизни, социально-педагогические условия.

Kharkhan G.D. Preparation of orphans to family life in the conditions of orphan's institution. - Manuscript.

Dissertation for scientific degree of Candidate of pedagogical sciences in speciality 13.00.05 - Social pedagogic. - Luhansk Taras Shevchenko National University, Luhansk, 2011.

Dissertation is devoted to analysis of the actual issue the preparation of orphans from orphan's institutions to family life. On the basis of theoretical analysis of scientific literature the problem of preparation of young people to family life through the history-pedagogical context is exposed.

The essence and features of orphan's preparation in the conditions of orphan's institutions to family life has been defined. The level of orphan's preparation to family life has been analyzed. In the dissertation the social-pedagogical conditions of orphan's preparation to family life in orphan's institutions on a theoretical and prac-tical levels have been substantiate and verified. These conditions are the creation of the correction-educational environment in order to form the „I am a family man” image, taking into account the features of orphan's development in the conditions of orphan's institutions; the forming and correction of psychosexual culture of children on the basis of the personality oriented approach; the forming of the culture of gender relations by involving boys and girls to the active participation in the different types of activity.

The practical aspect of preparation of orphan's preparation to family life in orphan's institutions is provided by the use of the program „Education of a future family man” and methodical recommendations for the workers of orphan's institutions

Keywords: orphans, orphan's institution, preparation of young people to family life, social-pedagogical conditions.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Національне відродження та зміцнення духовних основ українського народу повинні спиратися на сім'ю як основний соціальний інститут, у якому виховується особистість майбутнього сім'янина.

Явища аномії, безробіття, бідності, лібералізації статевих стосунків, девіантного материнства, процес трудової міграції, епідемія ВІЛ/СНІД, високий рівень розлучень, позашлюбне народження одинокими неповно-літніми матерями, асоціальний спосіб життя (наркоманія, алкоголізм, втягнення до кримінальної діяльності, насильство) зменшують виховний потенціал сім'ї та призводять до поширення соціального сирітства. За даними Державного комітету статистики України загальна кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у 2003 р. становила 96 112 осіб, у 2004 р. - 97 590 чол., у 2005 р. - 97 829 чол., у 2006р. - 102 912 чол., у 2007 р. - 102 924 чол., у 2008 р. - 103 542 чол., у 2009 р. - 100 787 чол.

Підготовка дітей-сиріт в умовах інтернатного закладу до сімейного життя є доленосною проблемою українського суспільства в контексті попередження повторного соціального сирітства. Концепція Державної програми реформування системи закладів для дітей-сиріт констатує, що діти молодих одиноких матерів - колишніх випускниць закладів - виховуються в тих самих закладах, у яких перебували їх матері.

Інтернатний заклад, залишаючись досить закритою соціальною системою, породжує явище депривації, що негативно впливає на фізичний та психічний розвиток вихованців. Після закінчення школи-інтернату вони стикаються з проблемами отримання освіти та житла, влаштування на роботу, створення власної сім'ї та виховання дітей.

Аналіз наукової літератури свідчить про наполегливі пошуки вчених та практиків щодо форм та методів соціально-педагогічної роботи з дітьми-сиротами, що виховуються в інтернатних закладах.

У сучасній соціальній педагогіці досить змістовно розглянуто тео-ретико-методологічні та методичні засади соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю (Т. Алексєєнко, О. Безпалько, І. Звєрєва, А. Капська, Г. Лактіонова, Л. Мардахаєв, Л. Міщик, А. Мудрик, В. Поліщук, А. Рижанова, І. Трубавіна, С. Харченко, Є. Холостова та ін.). Сім'я як соціальний інститут, у якому відбувається формування особистості сім'янина, є предметом дослідження ряду наук: філософії (Н. Орлова, Л. Панкова, Т. Руденко, В. Ткачова та ін.); соціології (Ю. Гаспарян, С. Дармодехін, О. Здравомислова, Т. Медіна, А. Харчев та ін.); педагогіки (П. Лесгафт, А. Макаренко, В. Сухомлинський; С. Захаренко, В. Кравець, Д. Луцик та ін.); соціальної педагогіки (Т. Алексєєнко, І. Звєрєва, А. Капська, Л. Міщик, А. Мудрик, І. Трубавіна, С. Харченко, Є. Холостова та ін.); психології (С. Ковальов, М. Мушкевич, К. Седих, Ю. Сидорик, В. Целуйко та ін.).

Фундаментальні дослідження в галузі підготовки молоді до сімейного життя були проведені О. Зрітнєвою, В. Кравцем, Л. Панковою, Х. Рахимзодою та ін.

Педагогічні аспекти проблеми підготовки дітей-сиріт у державних закладах опіки до майбутнього сімейного життя знайшли відображення в дисертаційних працях російських науковців І. Горчакової (1994), Н. Касьянової (2002), Г. Сатаєвої (2004), Г. Плясової (2008). Психологічні аспекти готовності вихованців інтернатних закладів до створення сім'ї розкрито в дисертаційній роботі української вченої О. Кізь (2003).

Різні аспекти соціально-педагогічної роботи з дітьми-сиротами в інтернатних закладах розглянуто в дисертаційних дослідженнях Н. Огренич, О. Холоденко, Ю. Чернецької, В. Шкуркіної та ін.

Аналіз наукової літератури та дисертаційних робіт показав, що ґрунтовних соціально-педагогічних досліджень з підготовки дітей-сиріт в інтернатному закладі до сімейного життя немає, хоча є яскраво вираженою потреба у систематизації знань з даної наукової проблеми, враховуючи сучасний стан реформування державних закладів опіки, а також розвиток нових педагогічних ідей та концепцій.

Аналіз теорії та практики з досліджуваної проблеми дозволив нам виявити низку суперечностей між: особливостями психологічного, морального, естетичного, статеворольового розвитку дітей-сиріт, які виховуються в інтернатному закладі, та відсутністю особистісно орієнтованого підходу у формуванні їх особистості як майбутнього сім'янина; спрямуванням виховного процесу на формування орієнтирів у вихованців інтернатного закладу на створення сім'ї, народження дітей та їх неготовністю до виконання подружніх і батьківських обов'язків; об'єктивною потребою в підготовці вихованців інтернатного закладу до сімейного життя та недостатньою теоретичною та методичною розробкою змісту й соціально-педагогічних умов цього процесу.

Виявлення вищезазначених суперечностей, недостатня теоретико-методична розробка цієї проблеми в соціальній педагогіці та необхідність її вирішення як на теоретичному, так і на практичному рівнях зумовили вибір теми дослідження: „Підготовка дітей-сиріт в умовах інтернатного закладу до сімейного життя”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до плану науково-дослідної роботи кафедри соціальної педагогіки Луганського національного університету імені Тараса Шевченка як складова частина комплексної наукової теми „Зміст і технологія соціально-педагогічної діяльності з дітьми групи ризику” (державний реєстраційний номер 0107V000971). Тему затверджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки й психології в Україні (протокол № 5 від 22.05.2007 р.).

Об'єкт дослідження - процес підготовки дітей-сиріт в умовах інтернатного закладу до сімейного життя.

Предмет дослідження - соціально-педагогічні умови підготовки дітей-сиріт в інтернатному закладі до сімейного життя.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити соціально-педагогічні умови підготовки дітей-сиріт в інтернатному закладі до сімейного життя.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що ефективність підготовки дітей-сиріт в інтернатному закладі до сімейного життя може бути досягнута, якщо цей процес побудувати на основі розробки й реалізації таких соціально-педагогічних умов: створення корекційно-виховного середовища щодо формування образу „Я-сім'янин”, враховуючи особливості розвитку дітей-сиріт в умовах інтернатного закладу; формування та корекції психосексуальної культури вихованців на основі особистісно орієнтованого підходу; виховання культури взаємин статей шляхом залучення хлопців та дівчат до активної участі в різних видах діяльності.

Відповідно до мети й гіпотези дослідження було визначено такі завдання:

1. Проаналізувати проблему дослідження в історико-педагогіч-ному контексті й визначити ступінь її розробки в сучасній педагогічній теорії.

2. Визначити сутність та особливості підготовки дітей-сиріт в умовах інтернатного закладу до сімейного життя.

3. Виявити рівень готовності до сімейного життя вихованців інтернатного закладу.

4. Обґрунтувати та розробити соціально-педагогічні умови підго-товки дітей-сиріт до сімейного життя в інтернатному закладі.

5. Впровадити соціально-педагогічні умови підготовки вихован-ців інтернатного закладу до сімейного життя у практику роботи інтернатного закладу та експериментально перевірити їх ефективність.

Методологічну основу дослідження складають філософські поло-ження про соціальну сутність особистості, взаємозумовленість соціаль-них явищ і процесів у конкретно-історичних умовах, принципи особис-тісно орієнтованого й діяльнісного підходів до формування особистості; загальнотеоретичні уявлення про взаємозв'язок процесів соціалізації, виховання й розвитку особистості; ідеї діалектичного розвитку свідомості й поведінки особистості в конкретних видах діяльності; ідеї впливу деприваційних умов на фізичний та психічний розвиток дітей-сиріт.

Нормативно-правову базу дослідження складають Закон України „Про охорону дитинства” від 26.04.2001 р. № 2402-ІІІ; Закон України „Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” від 13.01.2005 р. № 2342-IV; Постанови Кабінету Міністрів „Про схвалення Концепції Державної програми реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” від 11.05.2006 р. № 263 та „Про затвердження Державної цільової соціальної програми реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” від 17.10.2007 р. № 1242 та ін.

Теоретичну основу дослідження складають теорії й концептуальні положення про: сім'ю як провідний соціальний інститут (Т. Алексєєнко, І. Звєрєва, А. Капська, Л. Міщик, А. Мудрик, І. Трубавіна, С. Харченко, Є. Холостова); підготовку учнівської молоді до сімейного життя (О. Зріт-нєва, В. Кравець, Л. Панкова, Х. Рахимзода); корекційно-виховне середо-вище (О. Безпалько, І. Звєрєва, А. Капська, В. Кащенко, С. Харченко); особистісно орієнтований підхід у соціально-педагогічній роботі з дітьми та молоддю (І. Бех, Є. Бондаревська, І. Звєрєва, А. Капська, Г. Лактіонова, Є. Степанов); навчання та виховання дітей в інтернатних закладах (Я. Гошовський, Й. Лангмейер, З. Матейчек, С. Мухіна, Г. Прихожан, Г. Сім'я, В. Слюсаренко, Н. Толстих); соціально-педагогічну роботу із дітьми-сиротами, які виховуються в інтернатах різного типу (Т. Алек-сєєнко, О. Безпалько, І. Звєрєва, А. Капська, С. Харченко); статеворо-льову соціалізацію дітей та підлітків (С. Дев'ятих, Т. Говорун, В. Каган, Д. Колесов, І. Кон, В. Кравець, Л. Столярчук); виховання особистості майбутнього сім'янина в умовах державних закладів опіки для дітей-сиріт (І. Горчакова, Н. Касьянова, О. Кізь, Г. Сатаєва, Г. Плясова).

У процесі роботи було використано комплекс методів досліджен-ня: теоретичні: аналіз, синтез, систематизація, класифікація, порівняння, узагальнення для з'ясування змісту базових понять дослідження, обґрун-тування сутності й змісту процесу підготовки дітей-сиріт до сімейного життя в умовах інтернатного закладу та для розробки соціально-педагогічних умов цього процесу; контент-аналіз нормативно-правових документів для визначення змісту процесу реформування системи закладів для дітей-сиріт та порядку взаємодії школи-інтернату з різними соціальними інститутами та соціальними організаціями; емпіричні: анке-тування, експертне опитування, метод включеного спостереження, бесіда для діагностики рівня готовності до сімейного життя вихованців інтер-натного закладу; соціально-педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний етапи) для перевірки ефективності розроблених соціально-педагогічних умов; математичні та статистичні методи для порівняння та підтвердження емпіричних результатів дослідження.

Експериментальною базою дослідження були інтернатні заклади Луганської області: Кремінська обласна загальноосвітня школа-інтернат I-II ступенів, Лутугинська обласна спеціальна загальноосвітня школа-ін-тернат, Сєверодонецька обласна загальноосвітня школа-інтернат I-II сту-пенів, Стахановська обласна загальноосвітня школа-інтернат I-II ступенів №2, Щотівська обласна загальноосвітня школа-інтернат I-II ступенів.

Дослідження проводилося за участю 250 вихованців інтернатних закладів, які мають статус „дітей-сиріт” та „дітей, позбавлених батьків-ського піклування”, 70 працівників шкіл-інтернатів та 18 залучених спеціалістів (центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, відділів соціального забезпечення, відділів реєстрації актів цивільного стану, відділів охорони здоров'я), представників православної церкви, активістів громадських організацій, волонтерів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше обґрунтовано й перевірено на теоретичному, змістовному й практичному рівнях соціально-педагогічні умови підготовки дітей-сиріт до сімейного життя в інтернатному закладі (створення корекційно-виховного середовища щодо формування образу „Я-сім'янин”, враховуючи особливості розвитку дітей-сиріт в умовах інтернатного закладу; формування та корекція психосексуальної культури вихованців на основі особистісно орієнтованого підходу; виховання культури взаємин статей шляхом залучення хлопців та дівчат до активної участі у різних видах діяльності); удосконалено форми та методи формування у дитини-сироти особистості сім'янина, враховуючи особливості її розвитку в умовах інтернатного закладу; набули подальшого розвитку наукові уявлення про сутність, зміст та особливості підготовки дітей-сиріт в умовах інтернатного закладу до сімейного життя на основі особистісно орієнтованого підходу.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблено комплексну програму підготовки дітей-сиріт в умовах інтернатного закладу до сімейного життя „Виховання майбутнього сім'янина”; корекційні заняття „Школа майбутнього сім'янина” для вихованців; методичні рекомендації для педагогічних працівників загальноосвітніх шкіл-інтернатів щодо підготовки старшокласників до сімейного життя.

Результати дисертаційної роботи можуть бути використані у виховній роботі педагогічних колективів інтернатних закладів, системі центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та громадських організацій, які орієнтовані на соціально-педагогічну діяльність з дітьми-сиротами, а також при розробці навчальних курсів і семінарських занять з проблем вивчення змісту й технологій соціально-педагогічної діяльності з дітьми групи ризику для студентів спеціальностей „Соціальна педагогіка” і „Соціальна робота”.

Результати дослідження впроваджено у діяльність Кремінської обласної загальноосвітньої школи-інтернату (довідка про впровадження № 185 від 09.06.2010 р.), Лутугинської обласної спеціальної загально-освітньої школи-інтернату (довідка про впровадження № 200 від 17.06.2010 р.), Сєверодонецької обласної загальноосвітньої школи-інтернату (довідка про впровадження № 450 від 15.06.2010 р.), у навчальний процес Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження № 1/3259 від 05.11.2010 р.), Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (довідка про впровадження № 107.115-2189/37 від 18.10.2010 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні результати й висновки дослідження обговорювались та отримали позитивну оцінку на засіданнях кафедри соціальної педагогіки, звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Луганського націо-нального університету імені Тараса Шевченка (2007 - 2010 рр.); звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу й наукових співробітників „Університетська наука” Східноукраїнського національ-ного університету імені Володимира Даля (2007 - 2010 рр.); на засіданнях методичних об'єднань та спеціальних семінарах педагогічних працівників загальноосвітніх шкіл-інтернатів Луганської області.

Основні положення дисертації доповідались на Міжнародних нау-ково-практичних конференціях: „Актуальні проблеми теорії та практики соціальної роботи. Досвід міжнародного співробітництва” (Луганськ, 2006), „Далівські читання” (Луганськ, 2006 - 2009), „Багатовимірні простори сучасних соціальних змін” (Львів, 2008), „Соціальна адаптація дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, в системі підготовки соціальних педагогів” (Армавір, 2008), „Ціннісні пріоритети освіти у XXI столітті: європейський вектор розвитку вищої школи” (Луганськ-Москва, 2009), „Підготовка сімейних соціальних педагогів до роботи з замісною сім'єю як формою життєвлаштування дітей-сиріт” (Армавір, 2010); на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Університет і регіон: проблеми сучасної освіти” (Луганськ, 2006 - 2009), „Медико-психологічні та соціальні проблеми дітей групи соціального ризику, шляхи подолання” (Луганськ, 2008), „Університетська освіта та формування управлінської еліти” (Луганськ, 2009), „Державно-конфе-сійна взаємодія в соціальній роботі” (Херсон, 2010); на Міжрегіональній науково-практичній конференції „Проблеми формування особистості в історичному та сучасному контексті” (Луганськ, 2008).

Публікації. Результати дисертації відображено у 25 одноосібних наукових і науково-методичних публікаціях, у тому числі 15 статей у наукових фахових виданнях.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків та 6 додатків на 75 сторінках. Робота містить 16 таблиць та 2 рисунки. Загальний обсяг дисертації 299 сторінок. Список використаних джерел містить 269 найменувань, з них 12 - іноземною мовою.

дитина сирота сімейний виховний

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, методологічні та теоретичні засади, методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення дослідження, представлено відомості про впровадження й апробацію основних положень дисертації.

У першому розділі - „Теоретико-методичні основи підготовки дітей-сиріт в умовах інтернатного закладу до сімейного життя” - здійснено аналіз проблеми підготовки учнівської молоді до сімейного життя в історико-педагогічному контексті; визначено сутність та особливості підготовки дітей-сиріт в умовах інтернатного закладу до сімейного життя; проведено аналіз готовності вихованців інтернатних закладів до сімейного життя та визначено її рівні, критерії, показники.

Аналіз теоретико-методичних засад з проблеми підготовки дітей-сиріт в умовах інтернатного закладу до сімейного життя засвідчив, що досліджувана проблема є складною та багатогранною, оскільки акумулює в собі фонд наукових знань з філософії, соціології, психології, педагогіки, соціальної педагогіки. Вивчення проблеми підготовки учнівської молоді до сімейного життя в історико-педагогічному контексті здійснювалося, спираючись на праці Ж.-Ж. Руссо, І. Канта, Г. Спенсера, П. Блонського, Г. Ващенка; Н. Жаринцевої, А. Єфімова, В. Половцевої, М. Рубінштейна, К. Сидоровича, І. Симонова, Л. Сосюри, А. Успенського; на значну роль сім'ї в підготовці молоді до сімейного життя вказували П. Лесгафт, А. Макаренко, В. Сухомлинський, К. Ушинський.

Особливості статеворольової соціалізації вихованців інтернатних закладів та підготовка їх до сімейного життя розкрито в працях Я. Гошовського, І. Горчакової, О. Кізь, Н. Касьянової, О. Кікінежді, Н. Кригіної, В. Мухіної, Г. Плясової, Г. Прихожан, Г. Сатаєвої, Г. Сім'ї, О. Смирнової, Н. Толстих та ін.

Змістовний аналіз наукової літератури переконливо засвідчив, що, по-перше, сім'я є провідним фактором становлення дитини як майбут-нього сім'янина, особливо в перші роки її життя, яка при побудові власної сім'ї буде спиратися на батьківську модель сімейних взаємин; по-друге, особливості статеворольової соціалізації вихованців в інтернатних закладах зумовлені відсутністю сім'ї або наявністю негативного досвіду батьківсько-дитячих взаємовідносин, що значно ускладнюють цей про-цес, створюючи підстави для явищ девіантного материнства та соціального сирітства; по-третє, наукові дослідження доводять необхід-ність адаптації теоретичних та методичних засад підготовки учнівської молоді до сімейного життя до виховної роботи в школі-інтернаті.

На підставі аналізу досліджень (Т. Буленко, І. Гребенніков, О. Зрітнєва, С. Ковальов, В. Кравець, А. Красовський) визначено поняття „підготовка учнівської молоді до сімейного життя”, під яким ми розуміємо цілеспрямований процес формування особистості сім'янина, що передбачає засвоєння знань та вироблення умінь, які дозволяють реалізовувати основні функції в сім'ї, а також розвиток якостей, що забезпечують виконання подружніх та батьківських ролей.

Сутність підготовки учнівської молоді до сімейного життя полягає в тому, що це є соціально контрольованим і педагогічно організованим процесом, який інтегрує зусилля адміністрації школи, вчителів, вихователів, батьків, дітей, а також соціальних інститутів та соціальних організацій, направлений на формування особистості сім'янина.

У ході аналізу наукової літератури та практики функціонування шкіл-інтернатів виокремлено чотири групи особливостей підготовки дітей-сиріт в умовах інтернатного закладу до сімейного життя: особливості, що випливають із вікових і психофізіологічних закономір-ностей розвитку депривованої особистості; особливості, що визначаються специфікою інтернатного закладу; особливості, зумовлені специфікою виховного процесу в школі-інтернаті; особливості, зумовлені сучасною соціально-економічною, політичною, соціокультурною ситуацією в Україні. Найбільш важливими з них є: деприваційна ретардація, почуття „Ми”, вплив на дітей-сиріт різних видів депривації (психічної, сенсорної, рухової, соціальної, емоційної, материнської); наявність обслуговуючого персоналу, відсутність власних заощаджень та досвіду розпоряджатися грошима; недостатність психолого-педагогічної роботи, спрямованої на виховання необхідних якостей сім'янина, уявлень про сім'ю, сімейні ролі в дітей-сиріт; відсутність адекватних зразків ідентифікації в межах своєї статі, переважна більшість жінок у педагогічному колективі та ін.

Результатом підготовки дітей-сиріт в умовах інтернатного закладу до сімейного життя є їх готовність до майбутнього сімейного життя (певний рівень знань та умінь, які дозволяють реалізовувати основні функції в сім'ї, а також рівень розвитку якостей, що забезпечують виконання подружніх та батьківських ролей).

Діагностика рівня готовності дітей-сиріт до сімейного життя в умовах інтернатного закладу на основі виділених нами критеріїв (ціннісно-мотиваційного, когнітивного, практичного) та рівнів (високого, середнього, низького) показує, що 52 % вихованців КГ та 51 % ЕГ мають низький рівень, 44 % КГ та 44 % ЕГ - середній рівень, 4 % КГ та 5 % ЕГ - високий рівні. Серед важливих проблем, з якими стикаються випускники інтернатних закладів, експерти визначили: „відсутність навичок плану-вання бюджету, ведення домашнього господарства, невміння вирішувати конфліктні ситуації” (65 %); „неготовність до подружніх та батьківських відносин” - 61 % та „невирішеність житлової проблеми” - 60 %. Специ-фіка функціонування інтернатного закладу, материнська депривація, відсутність досвіду проживання в родині або наявність негативного сімейного досвіду, переважна більшість жінок в педагогічному колективі значно ускладнюють процес підготовки дітей-сиріт до сімейного життя.

Таким чином, зазначені теоретико-методологічні основи проблеми дослідження та діагностика рівня готовності дітей-сиріт до сімейного життя є визначальними орієнтирами у розробці соціально-педагогічних умов підготовки дітей-сиріт в інтернатному закладі до майбутнього сімейного життя.

У другому розділі - „Розробка соціально-педагогічних умов підготовки дітей-сиріт до сімейного життя в інтернатному закладі” - теоретично обґрунтовано та розроблено соціально-педагогічні умови підготовки дітей-сиріт в інтернатному закладі до сімейного життя, проаналізовано ефективність процесу впровадження розроблених соціально-педагогічних умов підготовки дітей-сиріт в інтернатному закладі до сімейного життя.

Реформування системи закладів для дітей-сиріт полягає в тому, що передбачається переведення дітей, які в них виховуються, до закладів нового типу, утворених місцевими органами виконавчої влади за місцем походження дітей, з урахуванням їх віку та соціального статусу; кількість вихованців у закладах не повинна перевищувати 50 осіб; передбачено навчання вихованців у загальноосвітніх школах; умови для проживання, розвитку та виховання створюються з урахуванням індивідуальних потреб кожної дитини, досвіду її життя.

Аналіз науково-методичної літератури з проблем виховання особистості майбутнього сім'янина, практичного досвіду виховної роботи шкіл-інтернатів, враховуючи сучасний процес реформування системи закладів для дітей-сиріт, рівня готовності вихованців інтернатного закладу до сімейного життя, надали нам підстави для визначення соціально-педагогічних умов підготовки дітей-сиріт до сімейного життя в інтернатному закладі.

Перша соціально-педагогічна умова полягає у створенні корекційно-виховного середовища щодо формування образу „Я-сім'янин”, враховуючи особливості розвитку дітей-сиріт в умовах інтернатного закладу. У ході дослідження, спираючись на роботи О. Безпалько, І. Звєрєвої, А. Капської, В. Кащенка, С. Харченка, нами було встановлено, що корекційно-виховне середовище - це сукупність умов життєдіяльності людини, що цілеспрямовано впливають на її свідомість та поведінку, корегують їх у процесі формування особистості сім'янина, здатного до самореалізації в сімейній та професійній сферах. Дослідження показало, що в основі такого середовища лежить змістовна розробка основних функцій школи-інтернату: корекційної, реабілітаційної та соціальної адаптації, які сприяють подоланню порушень психофізичного розвитку, характеру та поведінки вихованців, виправленню їх хибних уявлень у сфері шлюбно-сімейних стосунків; переробленню негативного досвіду батьківсько-дитячих відносин, попереджуючи перенесення батьківського життєвого сценарію у власну сім'ю; успішному пристосуванню до життя в інтернатному закладі та поза його межами, що характеризується отриманням освіти, влаштуванням на роботу, створенням міцної сім'ї та вихованням дітей. У єдності ці функції дозволяють формувати образ „Я-сім'янин”, враховуючи особливості розвитку дітей-сиріт в умовах інтернатного закладу.

Друга соціально-педагогічна умова пов'язана з формуванням та корекцією психосексуальної культури вихованців на основі особистісно орієнтованого підходу. На підставі аналізу досліджень (С. Дев'ятих, В. Каган, В. Кравець, Д. Романовська, С. Собкова) було визначено понят-тя „психосексуальна культура”, під яким розуміється культура особис-тості, що проявляється в сфері сексуально-інтимних стосунків на основі статевих норм та статевої поведінки, що відповідають суспільній моралі.

Ми виділяємо такі особливості застосування ідей особистісно орієнтованого підходу в інтернатній практиці при формуванні та корекції психосексуальної культури: по-перше, подолання у вихованців установок на аморальний спосіб життя, який більшість з них засвоїли в батьківській сім'ї та на вулиці; по-друге, використання конкретної виховної ситуації, в якій відбувається ціннісно-емоційні, морально-етичні переживання під час участі старшокласників у різноманітних видах діяльності; по-третє, прийняття вихователями ролі „соціальних батьків” по відношенню до вихованців; вчетверте, визнання провідної ролі статевого виховання та статевої просвіти у засвоєнні та корекції психосексуальної культури дітей-сиріт, враховуючи відсутність батьківського виховання.

Третя соціально-педагогічна умова полягає у вихованні культури взаємин статей шляхом залучення хлопців та дівчат до активної участі у різних видах діяльності. Базовим для нашої роботи є поняття „культури взаємин статей”, що запропонувала І. Мезеря, під якою вона розуміє „систему, сукупність практичних, свідомих взаємозалежностей між індивідами протилежної статі, що регулюються нормами моралі, що від-повідають загальнолюдській тенденції морального прогресу”. Складо-вими культури взаємин статей вихованців інтернатного закладу визна-чено такі: статеву мораль, статеву свідомість і статевий самоконтроль, культуру спілкування та поведінки.

Виділені нами соціально-педагогічні умови сутнісно і процесуально взаємопов'язані між собою та сприяють ефективності підготовки дітей-сиріт до майбутнього сімейного життя в інтернатному закладі.

Упровадження розроблених соціально-педагогічних умов у практику роботи інтернатних закладів Луганської області здійснювалося у процесі реалізації комплексної експериментальної програми підготовки дітей-сиріт в умовах інтернатного закладу до сімейного життя „Виховання майбутнього сім'янина”, яка складалася з двох блоків.

Перший блок передбачав здійснення підготовки старшокласників до майбутнього сімейного життя з метою сприяння переробленню негатив-ного досвіду батьківсько-дитячих відносин та попередження перенесення батьківського життєвого сценарію у власну сім'ю. Реалізація завдань першого блоку здійснювалася за допомогою спеціально розроблених корекційних занять „Школа майбутнього сім'янина”, спрямованих на формування правильних уявлень про шлюб та сімейне життя, корекцію психосексуальної культури вихованців, формування образу „Я-сім'янин” та культури взаємин статей у хлопців та дівчат у підлітковому віці, оволодіння навичками побудови сімейного бюджету та вирішення конфліктних ситуації.

Залучення спеціалістів районних та міських центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, відділів соціального забезпечення, відділів реєстрації актів цивільного стану, відділів охорони здоров'я, представників православної церкви сприяло ознайомленню старшо-класників із соціальними, правовими, психосексуальними, духовними основами сім'ї. Організація вечорів сімейного кола, залучення активістів громадських організацій та волонтерів, перебування в сімейному оточенні „соціальних” та хрещених батьків сприяли розширенню адекватних зразків ідентифікації в межах своєї статі, кола спілкування та практичного побутового досвіду вихованців, який є необхідним у майбутньому сімейному житті. Організація підліткового клубу „Я і ти”, туристичних походів, рольових ігор, а також перегляд фільмів, що відображали проблеми дружби, кохання, вірності, батьківсько-дитячих стосунків, дозволяли формувати дружні міжособистісні відносини, зменшувати фізичну та вербальну агресивність старшокласників.

Другий блок передбачав теоретичну й практичну підготовку педаго-гічних працівників інтернатного закладу до роботи зі старшокласниками, що відбувалася шляхом проведення спеціальних та методичних семінарів для педагогічних працівників інтернатних закладів, на яких обговорю-валися питання щодо особливостей статевого дозрівання хлопців та дів-чат у підлітковому віці; впливу різних видів депривації на особистісний розвиток вихованців як майбутніх батьків; особливостей формування усвідомленого батьківства у хлопців та дівчат у сучасних умовах; впливу ЗМІ на становлення психосексуальної культури сучасного підлітка; акцентувалася увага на необхідності формування навичок особистої гігієни в підлітків. Під час проведення вищезазначених семінарів педагогічним колективам були надані інформаційні та відеоматеріали, розробки рольових ігор, бесід, тренінгів, адреси корисних сайтів, які допомагають у вихованні особистості майбутнього сім'янина в умовах інтернатного закладу.

Вагомим показником ефективності експериментальної роботи стала конструктивна динаміка щодо показників сформованості ціннісно-мотиваційних орієнтацій старшокласників на майбутнє сімейне життя, а саме: результативність корекційно-виховних заходів (зокрема, „Школи майбутнього сім'янина”) щодо виправлення хибних уявлень вихованців про дорослість у ЕГ вища від КГ на 15 %; зростання показників значущості пріоритетів самостійного сімейного життя (розуміння духовної основи шлюбу та сім'ї, народження переважно двох дітей, здоровий спосіб життя членів родини, конструктивна поведінка під час конфлікту); підвищення ступеню розвитку якостей особистості сім'янина (працелюбство, доброта, бережливість, любов до дітей), що проявляються у міжособистісному спілкуванні та поведінці.

За час проведення соціально-педагогічного експерименту відбулися позитивні зміни рівня сформованості теоретичних знань з різних аспектів сімейного життя, а саме: підвищився високий рівень знань про особливості шлюбно-сімейних стосунків в ЕГ на 28 %, що зумовлено залученням спеціалістів соціальних та медичних служб; відбулося зростання рівня обізнаності щодо необхідності виховання майбутніх дітей в ЕГ на 21 % під час бесід зі спеціалістами, представниками православної церкви, членами громади тощо; збільшилася кількість вихованців, поінформованих щодо питань сексуальних стосунків між чоловіком та жінкою на 39 % в ЕГ в порівнянні з КГ, саме ця складова сімейного життя викликала найбільшу зацікавленість старшокласників, тому доцільними та ефективними були заняття в „Школі майбутнього сім'янина”, бесіди з лікарем, самостійне опрацювання науково-популярної літератури тощо.

Підтвердженням результативності експериментальної роботи є позитивна динаміка щодо змін показників рівня сформованості практич-них побутових знань та умінь, що необхідні в майбутньому сімейному житті, а саме: збільшилася кількість старшокласників, які демонструва-ли орієнтацію на рівномірний розподіл побутових обов'язків, в ЕГ на 9 %; підвищився середній рівень умінь складати сімейний бюджет та вирішувати конфліктні ситуації в ЕГ на 38 % у процесі рольових ігор, туристичних походів, перебування вихованців у сімейному середовищі тощо; підвищився середній рівень навичок самообслуговування та ведення домашнього господарства в ЕГ на 17 % у порівнянні з КГ.

У ході соціально-педагогічного експерименту всі отримані дані було оброблено для визначення достовірності розходжень за допомогою л-критерію Колмогорова-Смирнова.

Аналіз результатів проведеного дослідження, здійснений за розробленими критеріями, підтвердив гіпотезу дослідження й показав ефективність розробки й впровадження соціально-педагогічних умов підготовки дітей-сиріт до сімейного життя в інтернатному закладі.

ВИСНОВКИ

1. Теоретичний аналіз наукових досліджень показує, що інтерес вчених до проблеми підготовки учнівської молоді до сімейного життя не втрачає актуальності, але залишається малодослідженим цей процес в специфічних умовах інтернатного закладу, тому потребують подальшого розвитку його теоретичні та практичні основи.

2. Аналіз наукової літератури переконливо показав, що, по-перше, сім'я є провідним фактором становлення дитини як майбутнього сім'я-нина, особливо в перші роки її життя, яка при побудові власної сім'ї буде спиратися на батьківську модель сімейних взаємин; по-друге, особливості статеворольової соціалізації вихованців в інтернатних закладах зумовлені відсутністю сім'ї або наявністю негативного досвіду батьківсько-дитячих взаємовідносин, що значно ускладнюють цей процес, створюючи підстави для явищ девіантного материнства та соціального сирітства; по-третє, наукові дослідження доводять необхідність адаптації теоретичних та методичних засад підготовки учнівської молоді до сімейного життя до специфіки виховної роботи в умовах інтернатного закладу.

3. Вивчення дефініції „підготовка учнівської молоді до сімейного життя” з точки зору різних наукових напрямів дозволило нам визначити підготовку учнівської молоді до сімейного життя як цілеспрямований процес формування особистості сім'янина, що передбачає засвоєння знань та вироблення умінь, які дозволяють реалізовувати основні функції в сім'ї, а також розвиток якостей, що забезпечують виконання подружніх та батьківських ролей.

4. Діагностика рівня готовності дітей-сиріт до сімейного життя в умовах інтернатного закладу на основі виділених нами критеріїв (ціннісно-мотиваційного, когнітивного, практичного) та рівнів (низького, середнього, високого) засвідчила, що 52 % вихованців КГ та 51 % ЕГ мають низький рівень, 44 % КГ та 44 % ЕГ - середній рівень, 4 % КГ та 5 % ЕГ - високий рівні. Основною причиною такої ситуації є відсутність сім'ї як фактору статеворольової соціалізації, а також недостатня виховна робота та відсутність сприятливих соціально-педагогічних умов підготовки до сімейного життя вихованців інтернатних закладів.

5. У ході дослідження розроблено соціально-педагогічні умови підготовки дітей-сиріт до сімейного життя в інтернатному закладі.

З'ясовано, що першою соціально-педагогічною умовою є створення корекційно-виховного середовища щодо формування образу „Я-сім'я-нин”, враховуючи особливості розвитку дітей-сиріт в умовах інтернат-ного закладу, в якому відбувається виправлення хибних уявлень вихован-ців про шлюбно-сімейні стосунки, перероблення негативного досвіду батьківсько-дитячих відносин, попереджуючи перенесення батьківського життєвого сценарію у власну сім'ю. Дослідження показало, що в основі такого середовища лежить змістовна розробка основних функцій школи-інтернату: корекційної, реабілітаційної та соціальної адаптації.

Визначено, що сутність другої соціально-педагогічної умови полягає у формуванні та корекції психосексуальної культури вихованців на основі особистісно орієнтованого підходу, направленої на підвищення поінформованості про природну та соціальну основи сексуальності, її проявах, причинах та наслідках підліткової сексуальної активності; акцентування на значенні цнотливості; формування відповідального ставлення до репродуктивного та сексуального здоров'я; виправлення хибних уявлень про взаємини між хлопцем та дівчиною, шлюбно-сімейні стосунки. У ході розробки цієї умови було визначено особливості її здійснення в умовах інтернатного закладу: подолання у вихованців установок на аморальний спосіб життя, який більшість з них засвоїли у батьківській сім'ї та на вулиці; використання конкретної виховної ситуації, в якій відбувається ціннісно-емоційні, морально-етичні переживання під час участі старшокласників у різноманітних видах діяльності; прийняття вихователями ролі „соціальних батьків” по відношенню до вихованців; визнання провідної ролі статевого виховання та статевої просвіти, враховуючи відсутність батьківського виховання.

Встановлено, що третьою соціально-педагогічною умовою є виховання культури взаємин статей шляхом залучення хлопців та дівчат до активної участі у різних видах діяльності, яка сприяє формуванню між ними високоморальних стосунків на основі взаємної поваги та партнерства. Компонентами культури взаємин статей вихованців інтернатного закладу визначено такі: статева мораль, статева свідомість і статевий самоконтроль, культура спілкування та поведінки.

6. Упровадження соціально-педагогічних умов у практику роботи інтернатного закладу здійснювалося через реалізацію комплексної експе-риментальної програми підготовки дітей-сиріт в умовах інтернатного закладу до сімейного життя „Виховання майбутнього сім'янина”, що передбачало залучення та координацію спеціалістів (центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, відділу соціального забезпечення, відділу реєстрації актів цивільного стану, відділу охорони здоров'я), представників православної церкви, активістів громадських організацій, членів громади та волонтерів, а також використання різноманітних форм та методів у роботі з вихованцями та педагогічним колективом.

7. Здійснена дослідно-експериментальна робота з упровадження розроблених соціально-педагогічних умов підготовки дітей-сиріт до сімейного життя в інтернатному закладі підтвердила вихідну гіпотезу про те, що підготовка дітей-сиріт в умовах інтернатного закладу до сімейного життя проведена з урахуванням цих умов проходить набагато ефективніше. Результатом процесу впровадження є зростання ціннісного ставлення до майбутньої сім'ї та дітей, теоретичних знань з різних аспектів сімейного життя, практичних побутових знань та умінь, необхідних у майбутньому сімейному житті, що простежується за всіма виділеними критеріями у представників експериментальної групи.

Аналіз результатів проведеного дослідження, який свідчить про достатньо високу динаміку зростання показників за кожним критерієм, є вагомою підставою, щоб вважати виконаними завдання дослідження й досягнутою його мету.

Виконана робота не претендує на остаточне розв'язання дослід-жуваної проблеми. Перспектива подальшого наукового пошуку полягає у розробці нових форм та методів соціально-педагогічної роботи з дітьми-сиротами, орієнтуючись на заклади нового типу; вивченні досвіду роботи зарубіжних країн з цією незахищеною категорією дітей та ін.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Хархан Г. Д. Деякі аспекти морального виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у прийомних сім'ях / Г. Д. Хархан // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. - 2007. - № 1. - С. 70 - 80.

2. Хархан Г. Д. Підготовка вихованців інтернатних закладів до сімейного життя / Г. Д. Хархан // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. - № 1. - 2009. - С. 46 - 58.

3. Хархан Г. Д. Готовність до материнства вихованок інтернатних закладів / Г. Д. Хархан // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. - 2009. - № 3. - С. 34 - 45.

4. Хархан Г. Д. Виховання особистості сім'янина в інтернатному закладі / Г. Д. Хархан // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. - 2010. - № 1/2. - С. 79 - 90.

5. Хархан Г. Д. Виховання сім'янина в педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського / Г. Д. Хархан // Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка (за матеріалами IV Міжнародної науково-практичної конференції „Ціннісні пріоритети освіти XXI століття: європейський вектор розвитку вищої школи”). - 2009. - № 17 (180). - С. 34 - 41.

6. Хархан Г. Д. Статеве виховання на початку XX століття: істори-ко-педагогічний аналіз / Г. Д. Хархан // Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2010. - № 9 (196). - С. 30 -36.