Формування рухових навичок старшокласниць у процесі занять волейболом на уроках фізичної культури

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА

13.00.02 - теорія та методика навчання (фізична культура, основи здоров'я)

УДК 373.5:796.325-055.25-053.6

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ РУХОВИХ НАВИЧОК СТАРШОКЛАСНИЦЬ У ПРОЦЕСІ ЗАНЯТЬ ВОЛЕЙБОЛОМ НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

ФІЛОНЕНКО ОЛЕКСІЙ

АНАТОЛІЙОВИЧ

Чернігів - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Чернігівському національному педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка.

Науковий керівник:

кандидат медичних наук, доцент Дейкун Микола Петрович, Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, доцент кафедри біологічних основ фізичного виховання та спорту.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Медведєва Ірина Михайлівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, професор кафедри теорії і методики фізичного виховання і спорту;

кандидат педагогічних наук, доцент Маслов Валерій Миколайович, Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, завідувач кафедри фізичного виховання та життєдіяльності людини.

Захист відбудеться 25 червня 2011 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 79.053.03 у Чернігівському національному педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка за адресою: 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53.

Із дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка за адресою: 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53.

Автореферат розіслано 25 травня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.О. Міненок

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Державна програма розвитку освіти України в XXI столітті передбачає стратегічні завдання підготовки вчителів для формування освітчених, з творчими здібностями учнів, становлення їхнього фізичного і психічного здоров'я, удосконалення готовності до повноцінного життя, активної професійної діяльності та захисту Батьківщини. Відповідно до цієї програми, освіта повинна враховувати сучасні і перспективні потреби особистості та суспільства.

Волейбол у нашій країні є одним з наймасовіших засобів фізичного виховання. Великий вибір фізичних вправ i методів їх застосування, що складають зміст волейболу, дозволяє цілеспрямовано впливати на розвиток усіх основних функцій організму залежно від рухових можливостей тих, хто ним займається. Значний діапазон використання засобів i методів волейболу робить його доступним для людей різного віку, роду діяльності i фізичної підготовленості (С.С. Єрмаков, 2001; В.М. Маслов, 2001; М.О. Носко, 2003 та інші).

Волейбол є однією з основних невід'ємних частин змісту уроків фізичної культури i факультативних занять, фізкультурно-оздоровчих заходів i спортивних розваг у режимі шкільного дня, позакласної роботи з фізичного виховання школярів (А.В. Беляєв, 2008, Ю.Д. Железняк, 2010).

Заняття волейболом у школі сприяють формуванню рухової функції, всебічному гармонійному розвитку рухового апарату і всіх систем організму; вихованню свідомого ставлення до фізичних занять, формуванню здорової особистості. Вивчення фізичних вправ на уроках і в позаурочний час передбачає послідовне формування умінь та навичок виконувати окремі рухові дії. При цьому вчитель та учні повинні завжди знати, що саме необхідно сформувати в кожному конкретному випадку. Рухова зрілість не приходить сама по собі з віком - вона розвивається в тісному взаємозв'язку з навколишнім середовищем і режимом рухової діяльності дітей (В.В. Ковальський, 2009).

Аналіз літературних джерел (Ю.Т. Похоленчук, 1993; В.І. Ковцун, 2001; Р.Я. Проходовський, 2002; С.В. Гаркуша, 2005; О.В. Осадчий, 2007; І.В. Синіговець, 2007; Л.В. Жула, 2010 та інші) свідчить, що в наш час не вистачає спеціальних науково обґрунтованих методичних рекомендацій щодо формування рухових навичок старшокласниць у процесі занять волейболом на уроках фізичної культури. Саме тому у розв'язанні цього питання перспективним є використання сучасних підходів до формування рухових навичок та методів контролю технічної підготовленості у процесі занять волейболом на уроках фізичної культури.

Дані положення обумовлюють актуальність теми дисертаційного дослідження, оскільки одна з основних умов високої ефективності формування рухових навичок у процесі занять волейболом на уроках фізичної культури полягає у врахуванні вікових та індивідуальних анатомо-фізіологічних особливостей, що є характерними для конкретних етапів вікового розвитку, а формування здорового підростаючого покоління є одним з найважливіших у системі фізичного виховання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає напрямку наукової роботи факультету фізичного виховання Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, яка входить до загально-університетської теми «Дидактичні основи формування рухової функції осіб, які займаються фізичним вихованням та спортом» (№ 0108U000854 від 19 лютого 2008 р.). Тему дисертації затверджено вченою радою Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (протокол № 2 від 31 березня 2010 р.) та узгоджено в бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 6 від 28 вересня 2010 р.).

Роль автора полягає в доборі й аналізі фактичного матеріалу про стан фізичної підготовленості старшокласниць, розробленні програми формування вмінь та вдосконалення рухових навичок старшокласниць у процесі занять волейболом на уроках фізичної культури.

Мета роботи - розробити та експериментально перевірити ефективність застосування програми формування вмінь та вдосконалення рухових навичок старшокласниць у процесі занять волейболом на уроках фізичної культури.

Відповідно до теми та мети дослідження було поставлено такі завдання:

1. Здійснити аналіз науково-методичної літератури з проблем формування вмінь, удосконалення рухових навичок та технічної підготовки у волейболі.

2. Визначити особливості моторики учениць старших класів та на основі цих даних побудувати середньостатистичні моделі.

3. Виявити кількісні модельні біомеханічні характеристики технічних прийомів у волейболі для учениць старших класів.

4. Розробити програму з формування вмінь та вдосконалення рухових навичок старшокласниць у процесі занять волейболом на уроках фізичної культури та експериментально перевірити її ефективність.

Об'єкт дослідження - навчальний процес з фізичної культури у старших класах загальноосвітніх навчальних закладів.

Предмет дослідження - формування знань та вмінь з удосконалення рухових навичок старшокласниць у процесі занять волейболом на уроках фізичної культури.

Для розв'язання поставлених завдань і отримання об'єктивних даних у роботі використано такі методи дослідження: аналіз наукової та науково-методичної літератури, антропометрія, тестування параметрів моторики, тензодинамографія, стабілографія, педагогічне спостереження, методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

- побудовано середньостатистичні моделі фізичної та технічної підготовленості учениць старших класів;

- розроблено програму з формування вмінь та вдосконалення рухових навичок старшокласниць у процесі занять волейболом на уроках фізичної культури;

– удосконалено методику реєстрації техніко-тактичних дій у старшокласниць під час змагальної діяльності.

Дістали подальшого розвитку:

- вікові особливості розвитку моторики старшокласниць, які займаються волейболом на уроках фізичної культури;

- структура і зміст навчальної програми з фізичної культури (модуль «Волейбол») для учениць старших класів загальноосвітніх навчальних закладів;

- методи контролю технічної підготовленості у волейболі.

Практичне значення отриманих результатів роботи визначається впровадженням програми, яка підвищує якість навчання техніки основних дій у волейболі учениць старших класів; розробленням нових, більш ефективних педагогічних рекомендацій у галузі теорії та методики підготовки у волейболі; застосуванням у практиці біомеханічних методів контролю за формуванням рухових навичок учениць старших класів, які займаються волейболом на уроках фізичної культури.

Результати дослідження були впроваджені в навчальний процес загальноосвітніх навчальних закладів № 19 (акт впровадження від 28 квітня 2010 р.), № 28 (акт упровадження від 7 квітня 2010 р.), № 33 (акт впровадження від 25 травня 2010 р.) м. Чернігова та в позаурочний час на секційних заняттях з волейболу в ДЮСШ «Чернігівбуд» (акт впровадження від 13 травня 2010 р.), СДЮШОР (акт впровадження від 14 квітня 2010 р.), Чернігівського комерційного технікуму (акт впровадження від 29 березня 2010 р.), у процес підготовки студентів Інституту фізичного виховання та спорту Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка № 337 від 22 грудня 2010 р.), у навчальний процес факультету фізичного виховання Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (довідка № 258 від 20 грудня 2010 р.) та в навчально-тренувальний процес юнацької жіночої збірної команди України з волейболу (акт впровадження від 31 травня 2010 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні проблеми, постановці мети, завдань, організації дослідження та безпосередньому виконанні дослідницької роботи, доведенні ефективності програми з формування вмінь та вдосконалення рухових навичок старшокласниць у процесі занять волейболом на уроках фізичної культури.

У спільній публікації з О.В. Осадчим, І.М. Ващенком, А.М. Батюком, В.В. Філіповим «Контроль функції вестибулярного апарату волейболісток на етапах попередньої та спеціалізованої базової підготовки» автору належить безпосереднє проведення досліджень з вивчення функції вестибулярного апарату волейболісток за допомогою методу стабілографії. У публікації з М.О. Носком та О.В. Лукашем «Оцінка біомеханічних параметрів стійкості тіла учениць, що займаються на факультативах з волейболу» - виконання досліджень з вивчення рівня статодинамічної стійкості учениць, що займаються волейболом, та статистична обробка отриманих результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження висвітлено на Міжнародних конференціях: «Актуальні проблеми сучасної біомеханіки фізичного виховання та спорту» (Чернігів, 2009-2011), ІІ Міжнародній науково-методичній конференції «Сучасні тенденції та перспективи розвитку фізичного виховання, здоров'я і професійно-педагогічної підготовки різних верств населення» (Київ, 2010), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми та перспективи розвитку фізичного виховання, здоров'я і професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичного виховання та спорту» (Київ, 2011), «Актуальні питання фізичного виховання та спорту на сучасному етапі та шляхи їх вирішення» (Чернігів, 2011).

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 6 статей у фахових виданнях з педагогіки, затверджених ВАК України, 4 з них - одноосібні.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел, що містить 278 джерел, із них 16 іноземних. У роботі наведено 21 таблицю та 25 рисунків. Зміст дисертації викладено українською мовою на 204 сторінках, із них основного тексту - 141 сторінка.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність дослідження, визначено мету, об'єкт, предмет, завдання, методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, висвітлено особистий внесок здобувача, подано відомості про апробацію та впровадження одержаних результатів у практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів, кількість публікацій, наведено структуру й обсяг дисертаційної роботи.

У першому розділі - «Теоретичні основи формування рухової функції школярів на уроках фізичної культури» - на основі вітчизняної та зарубіжної літератури здійснено аналіз досліджень з проблеми розвитку рухових навичок старшокласниць у навчальному процесі на уроках фізичної культури. Огляд літературних джерел проводився за такими основними напрямками: педагогічний процес управління формуванням рухових умінь і навичок на уроках фізичної культури; фізичний розвиток як основа формування рухової активності старшокласниць; особливості процесу навчання у фізичному вихованні; методика розвитку рухових якостей; рухові вміння і навички; механізми формування рухових дій; структура процесу навчання рухових дій; волейбол у системі фізичної культури школярів. Аналіз науково-методичної та спеціальної літератури засвідчив, що волейбол є одним з масових i доступних видів спорту, структурною частиною спортивних ігор у шкільній програмі з фізичної культури, складною грою з точки зору технічної та фізичної підготовленості, потребує багато часу в оволодінні технічними прийомами гри з метою гармонійного фізичного розвитку особистості. Також було відзначено, що в спеціальній літературі недостатньо розроблених на об'єктивній біомеханічній основі програм та методик, що стосуються формування чи вдосконалення рухових навичок старшокласниць у процесі занять волейболом на уроках фізичної культури.

У другому розділі - «Особливості розвитку моторики учениць старших класів загальноосвітніх навчальних закладів» - вивчено загальні відомості про контингент обстежуваних, викладено та обґрунтовано необхідність застосування методів та особливості організації дослідження, розглянуто анатомо-фізіологічні особливості жіночого організму, особливості реалізації техніко-тактичних дій, а також координаційну та біодинамічну структуру рухових навичок старшокласниць у процесі занять волейболом на уроках фізичної культури.

Дослідження проводилося в три етапи впродовж 2007-2010 років на базі загальноосвітніх навчальних закладів № 18, № 19, № 21, № 28, № 29, № 31, № 33 м. Чернігова, Чернігівської обласної СДЮШОР, Чернігівської міської ДЮСШ «Чернігівбуд». На першому етапі для вирішення поставлених завдань використовувалися методи теоретичного аналізу й узагальнення даних науково-методичної літератури, методи вивчення й узагальнення досвіду практичної роботи фахівців, педагогічне спостереження. Це дозволило визначити актуальність проблеми. На другому етапі був проведений констатувальний педагогічний експеримент. Проводились антропометричні обстеження, тестування з метою визначення рівня фізичної підготовленості старшокласниць, біодинамічної та координаційної структури рухів. В експерименті взяли участь 146 старшокласниць. З них було відібрано 104, яких у процесі дослідження розподілили на дві групи: контрольну (50 осіб) та експериментальну (54 особи). Завданнями третього етапу були: обробка експериментального матеріалу методами математичної статистики, інтерпретація та аналіз результатів експерименту, моделювання основних технічних дій у волейболі, розроблення програми формування та вдосконалення рухових навичок старшокласниць у процесі занять волейболом на уроках фізичної культури та оформлення змістової частини дисертаційної роботи.

Дуже важливими для правильної організації фізичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах є наведені у розділі дані про особливості моторики учениць старших класів, анатомо-фізіологічні особливості, кількісні модельні біомеханічні характеристики технічних прийомів у волейболі.

Значний інтерес при вивченні антропометричних показників викликає співвідношення параметрів окремих частин тіла старшокласниць у віковому аспекті, бо, на думку спеціалістів, саме вони визначають біомеханічну придатність моторики до ефективного розв'язання основних рухових завдань.

Треба відмітити, що морфологічні особливості людини впливають на спортивні результати як через вагові, ростові показники (у важкій атлетиці, баскетболі, волейболі, спортивній гімнастиці, легкій атлетиці), так і безпосередньо, через прояв рухових здібностей. Багато індивідуальних рис спортивної техніки значною мірою залежать від особливостей статури: тотальних розмірів тіла (основні розміри, які характеризують його величину - довжина і маса тіла, окружність грудної клітини), пропорцій (співвідношення розмірів окремих частин тіла - кінцівок, тулуба тощо), конституційних особливостей.

Аналіз результатів антропометричних даних старшокласниць засвідчив їх неоднорідність лише у показниках ваги.

За допомогою методів антропометрії та рухового тестування було визначено особливості фізичного розвитку та підготовленості учениць старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. На цій основі побудовано середньостатистичні моделі фізичної підготовленості старшокласниць, яка включає відповідно такі показники і граничні значення: нахил тулуба вперед із положення сидячи - 18 см; згинання та розгинання рук в упорі лежачи від гімнастичної лави - 25 разів; біг 30 м - 4,8 с; біг 1000 м - 5,0 хв; човниковий біг 6х5 м - 10,4 с; стрибок угору з місця - 35,4 см; метання малого м'яча - 27,9 м; підтягування у висі лежачи - 23 рази. Аналіз результатів статистичної обробки даних засвідчив про однорідність вибіркових даних у більшості вимірюваних показників. Неоднорідністю характеризуються показники бігу на 1000 м, гнучкість (V>15,0%).

У ході аналізу анатомо-фізіологічних особливостей учениць старших класів була розглянута специфіка біоритму жіночого організму, який слід індивідуалізовувати за термінами та тривалістю менструального циклу. У результаті дослідження доведено, що фізична підготовка старшокласниць можлива тільки за умови, що під час занять викладач ураховуватиме особливості жіночого організму.

З метою визначення ролі кожної ігрової дії, яка впливає на перебіг гри, було здійснено зіставлення частоти застосування та ефективності виконання (прийом м'яча обома руками знизу, передача м'яча обома руками зверху, нападаючий удар, блокування, подача, захисні дії) (рис. 1).

Аналіз отриманих даних дозволяє зробити висновок про те, що кожна з основних технічних дій під час змагальної діяльності за частотою застосування використовується майже однаково, що підтверджує значущість кожної з них. Однак аналіз даних щодо ефективності виконання засвідчив, що особливе місце займають нападаючі удари - 72,6 %, оскільки вони поєднують в собі (при гарному виконанні) сконцентровану силу, найбільшу швидкість, спритність та точність і є логічним завершенням усіх зусиль команди. Щодо їх значення для успіху команди, то в техніці гри вони займають центральне місце. На другому місці за ефективністю виконання - передача м'яча обома руками зверху (48,1 %). Від чіткого та правильного її виконання залежить успіх нападу. Третю сходинку за ефективністю виконання займає подача (38,3 %), четверте та п'яте місце відповідно, посідають блокування (35,6 %) та прийом м'яча обома руками знизу (30,2 %). Захисні ігрові дії за ефективністю займають останнє місце (15,3 %).

У третьому розділі - «Формування рухових навичок у старшокласниць» - описані результати експериментальної перевірки ефективності розробленої програми з формування вмінь та вдосконалення рухових навичок старшокласниць у процесі занять волейболом на уроках фізичної культури.

Здійснивши кореляційний аналіз, було визначено, які з отриманих параметрів найбільше впливають на формування правильної рухової навички при навчанні кожного технічного елементу.

На наступному етапі експерименту була розроблена модельна оцінка показників спеціальної підготовленості старшокласниць у процесі занять волейболом на уроках фізичної культури. За результатами її аналізу побудовано графічні моделі: фізичної підготовленості, основної стійки, передач м'яча обома руками зверху та знизу, нападаючого удару, блокування, прямої верхньої подачі в стрибку.

Найбільш загальні вимоги до моделі були сформульовані таким чином: модель повинна бути простою й зрозумілою користувачу, цілеспрямованою, гарантованою від абсурдних результатів, зручною в керуванні й спілкуванні, повною з погляду розв'язання головних завдань, адаптивною, що дозволяє легко переходити до інших модифікацій або оновлювати дані, допускати поступові зміни, тобто, будучи спочатку простою, вона може у взаємодії з користувачем ставати все складнішою.

Перед тим, як почати розроблення моделі, було з'ясовано сутність структурних елементів, з яких вона складається, співвідношення між компонентами моделі. Досить важливим етапом моделювання стало кількісне оцінювання всіх параметрів, які беруть участь у функціонуванні об'єкту.

Як відомо, будь-яка модель реальної системи є абстрактним, формально описаним об'єктом і, як правило, охоплює тільки основні властивості системи, залишаючи осторонь несуттєві, другорядні фактори. Тому під час конструювання та дослідження моделі перевіряється її відповідність реальному об'єкту. Модель може ускладнюватися шляхом додавання суттєвих, але спершу пропущених компонентів та зв'язків, або спрощуватися за рахунок виключення малосуттєвих для її функціонування компонентів та процесів.

Для визначення особливостей координаційної структури рухів тіла учениць на уроках фізичної культури була проведена спеціальна серія досліджень із використанням методів тензодинамографії та стабілографії. З цією метою досліджувалися частотно-амплітудні характеристики коливань ЗЦМ тіла при виконанні стандартної та ускладненої проби Ромберга, основної стійки, передача м'яча обома руками зверху, прийому м'яча обома руками знизу, нападаючий удар, подача, блокування. Таким чином, провівши комплексне тестування, було отримано, за допомогою яких стало можливим визначити індивідуальний рівень статодинамічної стійкості тіла, здатність підтримувати рівновагу в складних умовах, роботу вестибулярної сенсорної системи організму старшокласниць.

Аналіз отриманих даних та результати кореляційного аналізу дозволили розробити середньостатистичну графічну модель фізичної підготовленості старшокласниць (рис. 2).

Рис. 2. Графічна середньостатистична модель фізичної підготовленості старшокласниць: - модельні показники

При дослідженні техніко-тактичних дій старшокласниць у процесі занять волейболом на уроках фізичної культури, а саме при виконанні нападаючого удару (рис. 3), було визначено показники що мають найбільший вплив на формування правильної рухової навички: максимальна сила відносно вертикальної вісі становить 110,2±17,5 Н; співвідношення максимального значення силових показників опорних реакцій до ваги тіла - 3,02±0,03; градієнт сили - 5312,47±422,3 Н·с-1; імпульс сили - 141,7±21,4 Н·с; максимальна висота підйому ЗЦМ тіла при відштовхуванні від опори - 0,41±0,02 м та сумарний час виконання рухової дії - 0,58±0,09 с.

Рис. 3. Графічна середньостатистична модель виконання нападаючого удару старшокласницями: - модельні

На підставі результатів проведеного експерименту була розроблена авторська навчальна програма з формування вмінь та вдосконалення рухових навичок старшокласниць у процесі занять волейболом на уроках фізичної культури, у якій застосовуються біомеханічні методи контролю, що дозволяють оперативно корегувати процес навчання та розвиток рухових здібностей. руховий навичка моторика ігра

Авторська навчальна програма укладена відповідно до загальноприйнятої програми з предмету «Фізична культура» (І.Ю. Круцевич, 2009) варіативного модулю «Волейбол» (В. Гусєв, Н. Кравченко) для загальноосвітніх навчальних закладів, розрахована на учениць старших класів
(10-11 кл.) та включає зміст навчального матеріалу, вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учениць, обсяги навантаження, контрольні показники.

У розділі «Зміст навчального матеріалу» подано теоретичні відомості щодо спеціальної фізичної та техніко-тактичної підготовки.

Теоретична частина (2 години) включає такі теми теоретичного характеру: «Історія виникнення волейболу та розвиток його в Україні», «Профілактика травматизму під час занять волейболом», «Технічна та тактична підготовка волейболістів», «Індивідуальні й групові тактичні дії гравців у нападі та захисті», «Взаємодія гравців передньої та задньої лінії», «Основні засади суддівства».

Спеціальна фізична підготовка (6 годин) спрямована на підвищення функціональних можливостей організму, розвиток спеціальних фізичних якостей, необхідних для гри у волейбол, краще та більш швидке засвоєння технічних прийомів і складається з вправ, спрямованих на розвиток швидкості, стрибучості, сили, гнучкості, спритності, витривалості.

Техніко-тактична підготовка (10-12 годин) представляє собою комплекс спеціальних прийомів, необхідних ученицям для успішної участі в грі, передбачає організацію спортивної боротьби за допомогою індивідуальних, групових та командних дій залежно від конкретних умов гри суперника і складається з вправ, у яких ураховано навантаження, контрольні показники з кожної ігрової дії (передача м'яча обома руками зверху та знизу, нападаючий удар, блокування, подача).

Розділ «Вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учениць» зорієнтований на якісне засвоєння знань, формування умінь, навичок з поданого матеріалу та оцінювання цього процесу за п'ятьма рівнями: низьким, нижче середнього, середнім, вище середнього та високим (табл. 1, табл. 2).

Після вивчення модуля «Волейбол» старшокласниці проходять випробування (складають навчальні нормативи) для контролю якості засвоєння технічних прийомів з волейболу - передач, прийомів, нападу, блокування та подач.

При виконанні таких навчальних нормативів, як передача м'яча обома руками зверху та прийом і передача обома руками знизу, оцінюється виконання цього технічного елементу кожною дитиною окремо.

Наступним етапом дослідження був проведений педагогічний експеримент із перевірки ефективності застосування в навчальному процесі учениць старших класів авторської програми, завданням якого було вивчення впливу програми на стан біомеханічних параметрів техніки учениць після періоду її застосування. При цьому застосовувався сучасний метод вивчення біомеханічних характеристик при виконанні рухових дій - стабілографія.

Наступна частина роботи присвячена виявленню відмінностей за кількісними показниками в учениць контрольної та експериментальної груп. Координаційна структура рухів вивчалась за допомогою проб, які дозволяють оцінити: ступінь сформованості рухової навички з підтримки рівноваги при зменшеній площі опори; якість координації вертикального положення тіла при стоянні в складній позі; рівень сформованості навичок рухової сенсорної системи з управління стійкістю тіла. Виявлено, що учениці експериментальної групи, порівняно з ученицями контрольної групи, мають кращі показники, які характеризують здатність утримувати рівновагу тіла при виконанні складних поз та положень.

Так, аналізуючи дані, отримані під час виконання нападаючого удару (табл. 3, рис. 4) дівчатами експериментальної та контрольної груп, було виявлено збільшення величини вимірюваних показників, а саме: максимальна сила відштовхування відносно сагітальної вісі (Fx max) - 14,04 % та 7,25 %; співвідношення максимального значення силових показників опорних реакцій до ваги тіла (Fmax/Р) - 25,93 % та 16,28 %; градієнт сили (GRAD) - 8,55 % та 5,18 %; імпульс сили (І) - 10,74 % та 6,55 %; максимальна висота підйому ЗЦМ тіла при відштовхуванні від опори (Hmax) - 8,82 % та 2,94 %; максимальна сила відштовхування відносно вертикальної вісі (Fz max) - 14,33 % та 5,99 %; максимальна сила відштовхування відносно фронтальної вісі (Fy max) - 13,09 % та 6,55 %; максимальне значення складових опорних реакцій при виконанні технічних дій (результуюча сила) (F max) - 10,35 % та 2,33 %. Відповідно було зафіксовано зменшення часових параметрів у старшокласниць як експериментальної, так і контрольної груп, а саме: сумарний час виконання рухової дії (Tsum) - 12,11 % та 5,29 %; час підсіду (Tps) - 13,10 % та 6,90 %; час досягнення максимальної сили (Tmax) - 12,75 % та 8,33 %; час відриву тіла від опори (To) - 11,11 % та 3,03 %; сумарний час фази відштовхування тіла (Tmax+To) - 12,21 % та 6,60 %; час польоту (Th) - 11,74 % та 3,91 %.

Таблиця 3 Середньостатистичні показники опорних взаємодій тіла старшокласниць при виконанні нападаючого удару

Аналіз отриманих даних свідчать про те, що при виконанні нападаючого удару у старшокласниць експериментальної групи спостерігається значно менше статистично достовірних позитивних змін порівняно з блокуванням.

Це може бути пояснено тим, що нападаючий удар є складно-координаційною дією. Удосконалення його силових та часових показників, які характеризують рівень технічної майстерності, відбувається більш повільно, ніж у значно простіших технічних прийомах.

Порівняльний аналіз модельних показників контрольної та експериментальної груп, слугує достатньою підставою для висновку про те, що при виконанні основних ігрових дій у волейболі дані експериментальної групи, яка навчалася за розробленою авторською програмою, максимально наближаються до зразкових (модельних) показників за динамічними та часовими параметрами. Тобто запропонована програма з формування умінь та вдосконалення рухових навичок, координаційних здібностей дозволяє ефективно підвищувати технічну підготовку, силові, швидкісно-силові параметри та формувати зразкову рухову навичку старшокласниць у процесі занять волейболом на уроках фізичної культури. Як наслідок, даний програмно-цільовий підхід сприяє інтенсивності організації всього процесу навчання у фізичні культурі в загальноосвітніх навчальних закладах, що полягає в скороченні затрат праці й часу вчителів та учнів.

ВИСНОВКИ

Аналіз науково-методичної літератури й практичний досвід з фізичного виховання школярів свідчать про важливе значення фізичної культури в шкільному періоді життя дитини. Фізичний розвиток полягає у створенні фундаменту для всебічного розвитку, зміцненні здоров'я, формуванні різноманітних рухових умінь і навичок. Усе це є передумовами гармонійного розвитку особистості на тлі науково-технічного прогресу та зниження природної рухової активності людини. Отже, найбільш ефективним та цілеспрямованим впливом на організм людини слід вважати систематичні заняття фізичними вправами як самостійно, так і безпосередньо на уроках фізичної культури в загальноосвітніх навчальних закладах.

Спортивна спрямованість занять із фізичної культури в школі може не тільки радикально змінити рівень рухової активності учнів, але й у цілому сформувати спортивний стиль повсякденної життєдіяльності.

1. У ході аналізу науково-педагогічних джерел із проблеми формування рухових навичок старшокласниць та стану їх підготовленості вважаємо, що волейбол, як одна з найпопулярніших ігор, більш успішно розв'язує завдання гармонійного фізичного розвитку людини завдяки різноманіттю технічних вправ.

Відмічено, що безпосередній вплив на розвиток рухових навичок мають морфологічні особливості через вагові, ростові показники, а також через прояв рухових здібностей. Індивідуальні риси техніки значною мірою залежать від конституційних особливостей: тотальних розмірів та пропорцій тіла. На підставі даних статистичного аналізу можна стверджувати, що всі показники фізичного розвитку старшокласниць, окрім показників ваги, мають однорідний характер розподілу (V<10 %).

За допомогою методів антропометрії та рухового тестування було визначено особливості фізичного розвитку та підготовленості учениць старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. На цій основі побудовано середньостатистичні моделі фізичної підготовленості старшокласниць, які включають відповідно такі показники й граничні значення: нахил тулуба вперед із положення сидячи - 18 см; згинання та розгинання рук в упорі лежачи від гімнастичної лави - 25 разів; біг 30 м - 4,8 с; біг 1000 м - 5,0 хв; човниковий біг 6х5 м - 10,4 с; стрибок угору з місця - 35,4 см; метання малого м'яча - 27,9 м; підтягування у висі лежачи - 23 рази.

2. Проаналізувавши результати педагогічного спостереження за особливостями реалізації техніко-тактичних дій старшокласниць у процесі занять волейболом, було виявлено, що кожна з основних технічних дій під час змагальної діяльності за частотою застосування використовується майже однаково. Це підтверджує значущість кожної з них. Однак за ефективністю виконання центральне місце займають нападаючі удари (72,6 %), оскільки вони поєднують у собі (при гарному виконанні) сконцентровану силу, найбільшу швидкість, спритність та точність, і є логічним завершенням усіх зусиль команди. На другому місці за ефективністю виконання знаходиться передача м'яча обома руками зверху (48,1 %), від чіткого та правильного виконання якої залежить ефективність нападу. На третьому місці за ефективністю виконання знаходиться подача (38,3 %). Відповдно на четвертому та п'ятому місцях знаходяться блокування - 35,6 % та прийом м'яча обома руками знизу (30,2 %). Захисні дії за ефективністю займають останнє місце (15,3 %).

3. Спеціальна серія досліджень із використанням методів стабілографії та тензодинамографії дозволила визначити координаційну структуру рухів та кількісні характеристики опорних взаємодій тіла старшокласниць при виконанні основних технічних дій у волейболі. Це сприяло побудові середньостатистичної моделі кожної технічної дії. Найважливішими показниками, які було включено до моделі, стали: максимальна сила відносно сагітальної осі із значенням 110,2 Н; співвідношення максимального значення силових показників опорних реакцій до ваги тіла - 3,02; градієнт сили - 5312,47 Н·с-1; імпульс сили - 141,7 Н·с; максимальна висота підйому ЗЦМ тіла при відштовхуванні від опори - 0,41 м та сумарний час виконання рухової дії - 0,58 с; сила відносно вертикальної осі - 1628,9 Н; сила відносно фронтальної осі - 142,5 Н. Аналогічні моделі було побудовано для основних технічних прийомів, а саме: основної стійки, передачі м'яча обома руками зверху та знизу, блокування, подачі.

4. На наступному етапі дослідження була розроблена та впроваджена в навчальний процес авторська програма з формування вмінь та вдосконалення рухових навичок старшокласниць у процесі занять волейболом на уроках фізичної культури. Програма містить конкретно поставлені завдання, вправи, дозування навантаження, вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, види контролю. Методи формування правильної рухової навички під час вивчення модуля «Волейбол» на уроках фізичної культури були науково обґрунтованими та перевіреними на практиці.

5. Для визначення ефективності запропонованої програми проведено порівняльний аналіз результатів старшокласниць контрольної та експериментальної груп. Визначено, що старшокласниці експериментальної групи за інтегральним показником коефіцієнту (якість) функції рівноваги (КФР) мають менший приріст порівняно з контрольною групою, і він відповідно становить 6,81 % та 11,52 %. Отже, розроблена авторська програма дозволяє якісно покращувати показники, які характеризують здатність утримувати рівновагу тіла при виконанні складних поз та положень, тобто координаційні здібності.

6. Порівняльний аналіз біомеханічних показників технічної підготовленості учениць контрольної та експериментальної груп з модельними показниками на заключному етапі дослідження засвідчив, що в експериментальній групі, яка навчалася за розробленою авторською програмою, показники максимально наближаються до зразкових (модельних) за динамічними та часовими параметрами. Із цього випливає, що запропонована програма з формування вмінь та вдосконалення рухових навичок дозволяє більш ефективно підвищувати рівень технічної підготовки, силові, швидкісно-силові здібності та формувати зразкову рухову навичку в процесі занять волейболом на уроках фізичної культури.

Перспективним напрямом подальшого дослідження вважаємо вивчення шляхів підвищення ефективності визначення фізичної підготовленості школярів різних вікових груп із застосуванням нових програмно-цільових підходів до процесу формування рухових навичок на уроках фізичної культури, які б враховували індивідуальні особливості моторики кожного з учнів, із подальшим упровадженням у практику роботи вчителів фізичної культури загальноосвітніх навчальних закладів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Осадчий О.В. Контроль функції вестибулярного апарату волейболісток на етапах попередньої та спеціалізованої базової підготовки / О.В. Осадчий, І.М. Ващенко, А.М. Батюк, О.А. Філоненко, В.В. Філіпов // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Серія : Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. - Чернігів : ЧДПУ, 2009. - Вип. 69. - С. 358-362 (авторські С. 360-362 ).

2. Носко М.О. Оцінка біомеханічних параметрів стійкості тіла учениць, що займаються на факультативах з волейболу / М.О. Носко, О.А. Лукаш, О.А. Філоненко // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Серія : Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. - Чернігів : ЧНПУ, 2010. - Вип. 76. - С. 271-274 (авторські С. 271-273).

3. Філоненко О.А. Біомеханічні особливості рухових дій учениць старших класів, що займаються волейболом / О.А. Філоненко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. - К. : НПУ, 2010. - Серія 15. - № 6. - С. 311-314.

4. Філоненко О.А. Біодинамічна структура рухів тіла учениць 16-17 років під час виконання передач у волейболі / О.А. Філоненко // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Серія : Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. - Чернігів : ЧНПУ, 2010. - Вип. 81. - С. 684-688.

5. Філоненко О.А. Біодинамічна структура рухів тіла старшокласниць під час виконання подачі в стрибку у волейболі / О.А. Філоненко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 15 : Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). - К. : НПУ, 2011. - Вип. 11. - С. 454-458.

6. Філоненко О.А. Управління навчально-педагогічним процесом формування та удосконалення рухових навичок у старшокласниць під час занять волейболом на уроках фізичної культури / О.А. Філоненко // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Серія : Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. - Чернігів : ЧНПУ, 2011. - № 81. - С. 684-688.

АНОТАЦІЇ

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика навчання (фізична культура, основи здоров'я). - Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка. - Чернігів, 2011.

Дисертаційна робота присвячена теоретичному обґрунтуванню та експериментальній перевірці ефективності програми з формування вмінь та вдосконалення рухових навичок старшокласниць у процесі занять волейболом на уроках фізичної культури. Дослідження охоплює навчально-виховний процес з фізичної культури в старших класах загальноосвітніх навчальних закладів.

Дослідження дали можливість уперше визначити біомеханічні моделі та координаційну структуру основних технічних прийомів гри у волейбол учениць старших класів на уроках фізичної культури; дослідити вікові анатомо-фізіологічні особливості розвитку моторики, особливості реалізації техніко-тактичних дій, координаційну та біодинамічну структури рухових навичок, здійснити моделювання показників технічних дій старшокласниць у процесі занять волейболом на уроках фізичної культури; уперше розробити програму формування та вдосконалення рухових навичок старшокласниць у процесі занять волейболом на уроках фізичної культури.

Результати дисертаційного дослідження були підтверджені впровадженням програми з формування вмінь та вдосконалення рухових навичок старшокласниць у процесі занять волейболом на уроках фізичної культури; розробленням нових, більш ефективних педагогічних рекомендацій у галузі теорії та методики викладання фізичної культури в загальноосвітніх навчальних закладах.

Ключові слова: проба Ромберга, статодинамічна стійкість, біомеханічні показники, стабілографія.

Филоненко А.А. Формирование двигательных навыков старшеклассниц в процессе занятий волейболом на уроках физической культуры. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (физическая культура, основы здоровья). - Черниговский национальный педагогический университет имени Т.Г. Шевченко. - Чернигов, 2011.

Диссертационная работа посвящена теоретическому обоснованию и экспериментальной проверке эффективности программы формирования умений и усовершенствования двигательных навыков старшеклассниц в процессе занятий волейболом на уроках физической культуры. В качестве объекта исследования выступает учебно-воспитательный процесс по физической культуры в старших классах общеобразовательных учебных заведений.

С целью определения роли каждого игрового действия, которая влияет на исход игры, было проведено сопоставление частоты и эффективности применения (приема мяча обеими руками снизу, передачи мяча обеими руками сверху, нападающий удар, блокирование, подача, защитные действия).

Анализ полученных данных позволяет сделать вывод о том, что каждая из основных технических действий во время соревновательной деятельности по частоте применения используется почти одинаково, что подтверждает значимость каждой из них. По эффективности выполнения особое место занимают нападающие удары, поскольку они сочетают в себе (при хорошем исполнении) сконцентрированную силу, наибольшую скорость, ловкость и точность и является логическим завершением всех усилий команды. На втором месте по эффективности выполнения - передача мяча двумя руками сверху. От четкого и правильного ее выполнения зависит успех нападения. Третью позицию по эффективности выполнения занимает подача, четвертое и пятое место соответственно, занимают блокирование и прием мяча обеими руками снизу. Защитные игровые действия по эффективности занимают последнее место.

В результате обработки данных исследования получены среднестатистические показатели физической подготовленности старшеклассниц. Большинство показателей, которые регистрировались, изменялись достоверно (P<0,05). Анализ данных корреляционных таблиц зависимостей показателей физической подготовленности старшеклассниц свидетельствует об их средней степени взаимосвязи. Между показателями физического развития у старшеклассниц экспериментальной группы наблюдается 21 значимая корреляционная связь. Значительно меньше статистически значимых корреляционных связей у старшеклассниц контрольной группы - 14. На первых трех местах процентного соотношения вклада отдельных показателей, характеризующих физическую подготовленность учениц контрольной группы, находятся: бег 1000 м, челночный бег 6х5 м и прыжок в длину с места; учениц экспериментальной группы - челночный бег 6х5 м, бег 1000 м и бег 30 м.

В результате биомеханического контроля двигательных действий учениц старших классов на уроках физической культуры выявлены особенности биодинамической структуры движений при выполнении нападающего удара и блокировки. Координационная структура движений изучалась с помощью проб, которые позволяют оценить: степень сформированности двигательного навыка с поддержания равновесия при уменьшенной площади опоры; качество координации вертикального положения тела при стоянии в сложной позе, уровень сформированности навыков двигательной сенсорной системы по управлению устойчивостью тела.

По данным проведенного эксперимента была разработана программа формирования умений и усовершенствования двигательных навыков старшеклассниц в процессе занятий волейболом на уроках физической культуры, в которой применяются биомеханические методы контроля, позволяющие оперативно корректировать процесс обучения и развитие двигательных способностей.

Исследования дали возможность впервые определить биомеханические модели и координационную структуру основных технических приемов игры в волейбол учениц старших классов на уроках физической культуры; исследовать анатомо-физиологические особенности развития моторики, особенности реализации технико-тактических действий, координационную и биодинамическую структуры двигательных навыков, моделирования показателей технических действий старшеклассниц в процессе занятий волейболом на уроках физической культуры; впервые разработать программу формирования и совершенствования двигательных навыков старшеклассниц в процессе занятий волейболом на уроках физической культуры.

Результаты диссертационного исследования подтверждаются внедре-нием программы формирования умений и усовершенствования двигательных навыков старшеклассниц в процессе занятий волейболом на уроках физической культуры; разработкой новых, более эффективных педагогических рекомендаций в области теории и методики преподавания физической культуры в общеобразовательных учебных заведениях.

Ключевые слова: проба Ромберга, статодинамическая устойчивость, биомеханические показатели, стабилография.

Filonenko OA The formation of motor skills in the process of going high school student volleyball in physical education lessons. - Manuscript.

Thesis for the degree of candidate of pedagogical sciences, specialty 13.00.02 - Theory and Methods of Education (Physical Education, health foundations). - Chernihiv State Pedagogical University named after T.G. Shevchenko. - Chernigov, 2011.

The aim of the thesis is the theoretical basis and experimental verification of program effectiveness of motor skills in the process of going high school student volleyball in physical education lessons. Object of research the educational process of physical education teaching and educational institutions.

The research helped to define the first biomechanical model of the structure and coordination of basic techniques volleyball pupils of senior classes who engaged in physical training lessons, the first target program developed operational control technique of the basic game actions high school student at my during class volleyball in physical education classes, has gained further age features of research students of motor development, while training for volleyball physical education classes, improved target program operational control technique of the basic game actions high school student during class volleyball in physical education lessons.

Results of the research program identified the introduction of motor skills during class high school student volleyball in physical education lessons, develop new, more effective pedagogical recommendations in theory and methods of teaching physical education in secondary schools.

Key words: Romberg test, statodynamichna stability, biomechanical indicators, stabilography.

Размещено на Allbest.ru