Формування професійної самосвідомості студентів фармацевтичного університету у процесі фахової підготовки

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Формування професійної самосвідомості студентів фармацевтичного університету у процесі фахової підготовки

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

професійний самосвідомість фармацевт

Актуальність і доцільність дослідження. Сучасний розвиток вітчизняної науки й економіки відбувається в складних умовах становлення ринкових відносин. Унаслідок цього в царині фармакології спостерігаються не тільки позитивні зміни, але й певні негативні тенденції, зокрема виготовлення та продаж населенню неякісних ліків. У такій ситуації фармацевтичні навчальні заклади мають взяти на себе відповідальність за формування в студентів необхідних особистісних якостей і властивостей як запоруки професійної придатності. Однією з передумов успішної підготовки майбутніх провізорів і фармацевтів до фахової діяльності є сформованість у них професійної самосвідомості - специфічного феномена людської психіки, який зумовлює саморегуляцію особистістю власних знань, емоційних станів і дій у професійній сфері.

На важливості формування професійної самосвідомості в студентської молоді наголошується в законах «Про вищу освіту», «Основи законодавства України про охорону здоров'я», «Про лікарські засоби», «Про захист прав споживачів» та в інших нормативних державних документах, а також в Етичному кодексі фармацевтичних працівників України.

Однак під час проведення пілотного дослідження, до якого було залучено 286 студентів і 37 викладачів, було з'ясовано, що тільки в 7,6 % майбутніх фахівців фармацевтичної галузі сформованість професійної самосвідомості відповідає високому рівню. Також було встановлено, що 58,3 % студентів не впевнені в правильності свого професійного вибору, причому 48,9 % із них цей вибір зробили не за власним переконанням, а під тиском близьких людей. Крім того, 68,6 % студентів визнали той факт, що вони вчаться нижче своїх можливостей через свою неорганізованість і несумлінне ставлення до навчання. Наведені дані свідчать про те, що наявний рівень професійної самосвідомості майбутніх фахівців фармацевтичного профілю зумовлює необхідність пошуку дієвих способів забезпечення їх професійної підготовки.

На основі аналізу наукових джерел з'ясовано, що проблема формування професійної самосвідомості студентів розглядається в таких основних напрямах: визначення сутності, функцій, властивостей, рівнів самосвідомості (В. Зінченко, В. Крутецький, О. Леонтьєв та інші); розкриття змістової специфіки професійної самосвідомості (В. Казієв, Б. Паригін, П. Шавір); виокремлення наукових підходів до визначення структурних елементів професійної самосвідомості (І. Вачков, Є. Клімов, Л. Мітіна та інші); характеристика механізму формування самосвідомості студентів у ВНЗ (Р. Береза, Н. Мащенко, Г. Нагорна); аналіз основних напрямів розвитку фармацевтичної освіти, особливостей підготовки фармацевтичних кадрів на сучасному етапі розвитку суспільства (А. Агафонова, А. Бітерякова, Л. Кайдалова, Н. Муслімова, С. Ткачов, В. Черних, Н. Щокіна та інші). Водночас аналіз наявних наукових праць засвідчив, що проблема формування професійної самосвідомості студентів фармацевтичного університету не була темою окремого дослідження.

Актуальність вивчення окресленої проблеми посилюється наявністю таких суперечностей: між нагальною потребою суспільства у висококваліфікованих працівниках фармацевтичної галузі та недостатнім рівнем їхньої професійної компетентності; між навчально-виховними можливостями змісту фахової підготовки для формування професійної самосвідомості студента й недостатнім їх використанням у реальній практиці вищих навчальних закладів; між необхідністю цілеспрямованого формування професійної самосвідомості студентів фармацевтичного університету та відсутністю теоретичної концепції й освітніх технологій її розвитку.

Актуальність, недостатня обґрунтованість теоретичних і практичних аспектів подолання проблеми, необхідність усунення зазначених суперечностей зумовили доцільність вибору теми дослідження «Формування професійної самосвідомості студентів фармацевтичного університету у процесі фахової підготовки».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане згідно з темою науково-дослідної роботи кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди: «Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх та вищих педагогічних закладах» (РК № 1 - 20019U00414).

Тему дисертації затверджено вченою радою професорів Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (протокол № 1 від 06.03.2009) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології України (протокол № 3 від 28.04.2009).

Мета дослідження - виявити ефективність упровадження розробленої й теоретично обґрунтованої технології формування професійної самосвідомості студентів фармацевтичного університету в процесі фахової підготовки.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

1. З'ясувати сутність понять «самосвідомість» і «професійна самосвідомість».

2. Теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити технологію формування професійної самосвідомості студентів фармацевтичного університету в процесі фахової підготовки.

3. Уточнити критерії й показники сформованості професійної самосвідомості майбутнього фахівця фармацевтичної галузі.

Об'єкт дослідження - процес фахової підготовки студентів фармацевтичного університету.

Предмет дослідження - технологія формування професійної самосвідомості студентів фармацевтичного університету в процесі фахової підготовки.

У дослідженні було зроблено припущення, що ефективність формування професійної самосвідомості майбутніх провізорів і фармацевтів у процесі фахової підготовки значно підвищиться за умови впровадження технології, яка включає такі етапи: 1) мотиваційно-цільовий, що передбачає підвищення інтересу студентів до майбутньої професії фармацевта та розвиток у них відповідної мотивації до професійної самоактуалізації; 2) інформаційно-когнітивний, спрямований на забезпечення оволодіння студентами знаннями про призначення, роль і місце професії фармацевта в сучасному суспільстві, про вимоги до професійних знань, умінь і якостей, формування уявлень про «Я-реальне» та «Я-ідеальне»; 3) емоційно-оцінний, на якому відбувається розвиток здібностей фахівців правильно визначати, оцінювати свої емоції й ефективно керувати ними на шляху професійно-особистісного зростання, ставитися до себе як до професіонала, відчувати самоповагу; 4) діяльнісно-рефлексивний, спрямований на формування вмінь здійснювати самоорганізацію, самоконтроль і саморегуляцію в професійній сфері.

Для розв'язання поставлених завдань використовувався комплекс таких методів дослідження:

· теоретичних: теоретичний аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури з метою визначення стану розробленості досліджуваної проблеми; синтез, узагальнення, систематизація для визначення понятійного апарату дослідження, формулювання концептуальних положень і висновків;

· емпіричних: анкетування, тестування, бесіди, спостереження, вивчення письмових робіт і усних відповідей студентів із різних фахових дисциплін, метод експертних оцінок, педагогічний експеримент із метою виявлення результативності дослідно-експериментальної роботи;

· статистичних: методи математичної статистики та якісного аналізу одержаних даних.

Експериментальною базою дослідження був Національний фармацевтичний університет (м. Харків).

Наукова новизна та теоретична значущість дослідження полягає в тому, що:

· уперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено технологію формування професійної самосвідомості студентів фармацевтичного університету в процесі фахової підготовки, яка включає такі етапи: 1) мотиваційно-цільовий (передбачає підвищення інтересу студентів до майбутньої професії фармацевта та розвиток у них відповідної мотивації до професійної самоактуалізації); 2) інформаційно-когнітивний (спрямований на забезпечення оволодіння студентами знаннями про призначення, роль і місце професії фармацевта в сучасному суспільстві, про вимоги до професійних знань, умінь і якостей, формування уявлень про «Я-реальне» та «Я-ідеальне»); 3) емоційно-оцінний (забезпечує розвиток здібностей фахівців правильно визначати, оцінювати свої емоції й ефективно керувати ними на шляху професійно-особистісного зростання, ставитися до себе як до професіоналів, проявляти самоповагу; 4) діяльнісно-рефлексивний (спрямований на формування вмінь здійснювати самоорганізацію, самоконтроль і саморегуляцію в професійній сфері);

· уточнено й конкретизовано структуру професійної самосвідомості майбутнього фармацевта, яка включає мотиваційний, когнітивний, афективний і практичний компоненти, а також критерії (мотиваційний, когнітивно-поведінковий, оцінно-рефлексивний) і відповідні показники її сформованості;

· подальшого розвитку набули питання забезпечення професійної підготовки студентів фармацевтичного університету.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що науково обґрунтована й експериментально перевірена технологія формування професійної самосвідомості студентів фармацевтичного університету пройшла експериментальну перевірку й може бути реалізована під час фахової підготовки майбутніх провізорів і фармацевтів у профільних ВНЗ.

Основні результати дослідження впроваджено в педагогічний процес Національного фармацевтичного університету (м. Харків) (акт про впровадження № 3 від 27.11.2008), Житомирського базового фармацевтичного коледжу (акт про впровадження № 73 від 27.01.2011), Запорізького державного медичного університету (акт про впровадження № 86 від 25.01.2011).

Теоретичні положення, науково-методичні матеріали з питань формування професійної самосвідомості майбутніх фахівців фармацевтичної галузі можуть використовуватися педагогічними працівниками, які беруть участь у навчально-виховному процесі освітніх закладів ІІ-ІV рівнів акредитації відповідного профілю, у системі перепідготовки працівників фармацевтичної галузі, під час написання посібників, курсових, магістерських і дипломних робіт.

Вірогідність результатів дослідження забезпечено застосуванням комплексу методів, адекватних об'єкту, предмету, меті й завданням дослідження; репрезентативністю вибірки для експериментальної роботи; упровадженням результатів дослідження в практику навчального фармацевтичного закладу.

Апробація й упровадження результатів дослідження здійснювалися в процесі фахової підготовки студентів Національного фармацевтичного університету, під час виступів на науково-практичних конференціях різних рівнів: міжнародних: «Veda a vznik - 2008/2009» (Прага, 2009), «Якість вищої освіти та проблеми підготовки фахівців у вищій школі» (Одеса, 2009); усеукраїнській: «Сучасні аспекти виховання студентської молоді» (Харків, 2009); регіональній: «Сучасна вища освіта в умовах реформування: проблеми, теорія, практика» (Харків, 2010).

Основні положення та результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри теорії та методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, а також на засіданнях кафедри педагогіки та психології Національного фармацевтичного університету (2008-2011 рр.).

Публікації. За темою дослідження опубліковано 10 одноосібних наукових і науково-методичних праць, із них - 6 статей у провідних фахових виданнях,

4 - у матеріалах наукових конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел. У тексті міститься 28 таблиць (на 15 сторінках), 5 рисунків і 5 додатків (на 13 сторінках). Загальний обсяг дисертації - 198 сторінок, із них основного тексту - 162 сторінки. Список використаних джерел містить 246 найменувань, із-поміж яких 8 - іноземними мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи наукового дослідження, сформульовано гіпотезу, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію й упровадження отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретичні засади формування професійної самосвідомості студентів фармацевтичного університету» на основі вивчення наукової літератури визначено сутність понять «самосвідомість», «професійна самосвідомість», уточнено й конкретизовано структуру професійної самосвідомості майбутнього фахівця у фармацевтичній галузі, теоретично обґрунтовано технологію формування професійної самосвідомості студентів фармацевтичного університету в процесі фахової підготовки.

На основі аналізу наукових праць (В. Зінченко, Б. Мещеряков, М. Плугіна, А. Самойлова та інші) установлено, що самосвідомість по відношенню до діяльності виконує подвійну роль: з одного боку, є внутрішнім компонентом діяльності, засобом контролю за її перебігом, а з іншого, - є її зовнішнім компонентом як джерело уявлень людини про власні цілі, сенси, оцінки тощо. Професійна самосвідомість як різновид самосвідомості має виражену змістову специфіку й забезпечує усвідомлення людиною власної належності до певної професії.

Осмислюючи феномен професійної самосвідомості, науковці пропонують розглядати її як: інстанцію, у якій відбувається оцінювання наявних досягнень, планування саморозвитку та його здійснення (В. Казієв); вибіркову діяльність самосвідомості, яка підкоряється завданню професійного самовизначення (П. Шавір); усвідомлення людиною своєї належності до певної професійної групи (Б. Паригін); комплекс уявлень, ставлень і установок людини до себе як до професіонала (А. Маркова) тощо. На основі врахування різних позицій науковців у дослідженні професійна самосвідомість розглядається як специфічний феномен людської психіки, що забезпечує саморозвиток і саморегуляцію особистості в професійній сфері.

На ґрунті аналізу наукових джерел (І. Вачков, С. Головко, Є. Клімов, Л. Мітіна та інші) у дисертації структуру професійної самосвідомості особистості представлено як системне поєднання мотиваційного, когнітивного, афективного й практичного компонентів. Вивчення наукових праць (О. Баришева, В. Криков, Ю. Лисицин, В. Прокопишин, М. Сятиня та інші) уможливило уточнення змістового наповнення цих компонентів з урахуванням специфіки професійної діяльності працівників фармацевтичної галузі та змісту фахової підготовки студентів цього профілю у вищих навчальних закладах.

Так, мотиваційний компонент професійної самосвідомості майбутніх фармацевтів і провізорів включає професійну мотивацію (професійний інтерес; бажання надавати людям медичну допомогу; прагнення до оволодіння інформацією про нові лікарські препарати та інші фармацевтичні засоби, до засвоєння професійної термінології, правил ділового спілкування з пацієнтами та колегами, до реалізації професійно-особистісної самоактуалізації з урахуванням вимог до сучасного фармацевтичного фахівця; усвідомлення значущості особистісних якостей (чесність, відповідальність, тактовність, комунікабельність).

Когнітивний компонент професійної самосвідомості передбачає наявність у студентів знань про призначення, роль і місце професії фармацевта в сучасному суспільстві, про необхідні фахівцю знання з питань надання населенню фармацевтичних послуг, забезпечення гарантій якості та безпеки застосування лікарських засобів і медичної продукції, запобігання помилкам при виготовленні, контролі якості, просуванні й відпуску цих засобів, засвоєння сучасних вимог до працівників фармацевтичної служби, розуміння розбіжностей між ідеальним і реальним «Я».

Афективний компонент включає самоповагу, прагнення особистості до формування адекватного самосприйняття й ставлення до себе як професіонала, уміння правильно визначати й аналізувати власні емоції з приводу наявних успіхів і невдач, а також використовувати систему власних емоційних сигналів для подальшого професійно-особистісного становлення та поліпшення стосунків із членами колективу й іншими людьми.

Останній із визначених компонентів - практичний - передбачає сформованість в особистості таких груп умінь: 1) комунікативних (уміння швидко налагоджувати контакт із людьми, організовувати передачу й сприйняття інформації, проявляти емпатію, запобігати конфліктів, а в разі виникнення обирати ефективну стратегію їх розв'язання); 2) самоорганізації (уміння визначити мету майбутньої діяльності, розробляти план її досягнення, продукувати рішення професійних проблем, обирати способи дій і послідовно їх реалізовувати в діяльності), 3) самоконтролю (уміння усвідомлено контролювати свої дії, психічні процеси та стани, визначати проміжні й остаточні результати свої діяльності, розбіжності між «Я-реальним» і «Я-ідеальним» тощо); 4) саморегуляції (уміння керувати своїми емоціями, психічними станами, діями, за необхідності змінюючи їх шляхом прояву вольових зусиль, уміння релаксації тощо); 5) рефлексивних (уміння здійснювати самопізнання внутрішніх психічних проявів і станів, самоаналіз, самовизначення в практичних ситуаціях, зіставляти свою поведінку з діями інших людей тощо); 6) професійного самовиховання (уміння визначати свої особистісні якості, які сприяють успішній професійній діяльності чи, навпаки, заважають їй, складати програму професійного самовдосконалення, реалізовувати її на практиці, використовуючи різні методи самовиховання, тощо).

Сформульовані теоретичні положення стали підставою для обґрунтування технології формування професійної самосвідомості студентів фармацевтичного університету в процесі фахової підготовки. У дисертації під технологією мається на увазі певний алгоритм педагогічних дій, дотримання якого забезпечує ефективне формування професійної самосвідомості майбутніх фармацевтичних працівників.

З урахуванням змісту визначених структурних компонентів професійної самосвідомості та логіки підготовки майбутніх фахівців фармацевтичної галузі зроблено висновок про те, що першим етапом у цій технології має бути мотиваційно-цільовий, спрямований на підвищення інтересу студентів до майбутньої професії й усвідомлення ними її соціальної значущості, на розвиток у майбутніх фахівців відповідної мотивації до професійної самоактуалізації.

Другим етапом у технології визначено інформаційно-когнітивний, який забезпечує оволодіння студентами знаннями про функції й місце професії фармацевта в соціумі, про необхідні для здійснення фахової діяльності знання та вміння, які є підґрунтям для становлення фахової компетентності, складання «образу себе-як-професіонала» й закріплюються в пам'яті майбутнього фахівця у вигляді змісту фахових навчальних дисциплін, різних професійних концепцій, рекомендацій, посадових інструкцій. Передбачається, що студенти на цьому етапі реалізації технології оволодівають також тими видами знань, які дозволяють обирати їм оптимальні шляхи вирішення ділових питань, визначати свої подальші дії, завдання діяльності й орієнтуватися в професійній галузі, а також адекватно оцінювати свої знання в контексті визначених вимог до фахової підготовки фармацевта.

Третій - емоційно-оцінний - етап розробленої технології зорієнтований на на формування в студентів умінь підтримувати сприятливий для професійної діяльності емоційний стан, попереджувати виникнення ефекту «емоційного вигоряння», який супроводжується негативною оцінкою фахової діяльності, відчуттям спустошеності та втоми. З огляду на те, що емоції є важливим внутрішнім регулятором поведінки особистості, реалізація емоційно-оцінного етапу технології допомагає студентам покращити емоційно-оцінне ставлення до своєї майбутньої фахової діяльності, повірити у власні сили, психологічно налаштуватися на успішне оволодіння майбутньою професією.

Формування професійної самосвідомості передбачає самоаналіз, самоконтроль і саморегуляцію, здатність людини оптимальним чином змінювати зовнішні обставити, які негативно впливають на її роботу. Це зумовило визначення четвертого - рефлексивно-діяльнісного - етапу технології, який спрямований на забезпечення практичного компонента досліджуваного феномена, що дозволяє студентам проявити себе активними суб'єктами власного фахового становлення.

Обґрунтовану технологію формування професійної самосвідомості студентів відображено на рис.1. Послідовна реалізація етапів технології сприяє забезпеченню формування всіх структурних компонентів професійної самосвідомості майбутніх фахівців фармацевтичної галузі.

Рис. 1. Технологія формування професійної самосвідомості майбутніх фахівців фармацевтичного галузі.

У другому розділі «Експериментальна перевірка технології формування професійної самосвідомості студентів фармацевтичного університету» розкрито загальні питання організації та проведення педагогічного експерименту, схарактеризовано напрями реалізації кожного етапу технології формування професійної самосвідомості студентів, проаналізовано результати експериментальної роботи.

Для діагностики отриманих результатів педагогічного експерименту, який проводився в природних умовах життєдіяльності Національного фармацевтичного університету (м. Харків), було обрано такі критерії й показники: 1) мотиваційний (вияв професійно-пізнавального інтересу до професії, ціннісного ставлення до професії фармацевта; прагнення до професійного вдосконалення); 2) когнітивно-поведінковий (рівень сформованості знань про призначення, роль і місце професії фармацевта в сучасному суспільстві, про професійні вимоги й фахові нормативи, які регламентують професійну діяльність фармацевтів, про необхідні для фахової діяльності професійно-ділові якості й властивості, сформованість уявлень про «Я-реальне» та «Я-ідеальне»; сформованість умінь здійснювати самоорганізацію, самоконтроль і саморегуляцію в професійній сфері; 3) оцінно-рефлексивний (сформованість рефлексивних умінь, адекватність самооцінки рівня професійної компетентності). На підставі вищевказаних критеріїв і показників було визначено три рівні сформованості професійної самосвідомості студентів: високий, достатній, низький.

Для визначення ефективності технології формування професійної самосвідомості майбутніх фахівців фармацевтичної галузі було обрано експериментальну (189 студентів) і контрольну (187 студентів) групи. На основі використання вищезгаданих критеріїв і показників було доведено, що на етапі констатувального експерименту між цими групами принципових відмінностей не спостерігалося.

В обраній експериментальній групі викладачі на заняттях з усіх фахових дисциплін здійснювали цілеспрямований вплив на формування професійної самосвідомості студентів.

Ретельне вивчення навчальних планів і програм дозволило виокремити ті навчальні курси, які через виділений на вивчення обсяг часу та змістові переваги навчального матеріалу зайняли центральне місце в цьому процесі, а саме: «Організація та економіка фармації», «Основи екології», «Аптечна технологія ліків», «Клінічна фармація», «Перша долікарська допомога», «Фармацевтичне і медичне товарознавство», «Фармакогнозія», «Фармацевтична хімія» й «Фармакотерапія».

Під час реалізації мотиваційно-цільового етапу технології викладачі усіма засобами сприяли тому, щоб студенти усвідомили соціальну значущість професії фармацевта, необхідність у постійному самовдосконаленні. З цією метою зі студентами, наприклад, проводилися такі заходи: бесіди на теми «Сучасні вимоги до працівника фармацевтичної галузі», «Роль провізора в сучасному суспільстві», «Етико-деонтологічні аспекти фармації»; диспути на теми «Як стати професіоналом?»; «Як правильно організувати професійне самовдосконалення?», «Чи можна студенту успішно поєднувати навчання й роботу?»; написання есе на теми «Моє професійне покликання», «Як стати професіоналом», «Чому я обрав професію фармацевта»; розробка власного варіанта «Морального кодексу фармацевта».

Слід також відзначити, що для студентів в університеті регулярно організовувалися зустрічі з висококваліфікованими фахівцями у фармацевтичній галузі. У процесі реалізації таких ділових контактів студенти краще усвідомлювали, які вимоги висувають сучасні роботодавці до своїх працівників, а також ознайомлювалися з умовами роботи в різних фармацевтичних організаціях. У свою чергу, це стимулювало майбутніх фахівців до критичного самооцінювання власних професійних знань, умінь, ділових якостей, допомагало зорієнтуватися на сучасному ринку праці й попередньо визначитися зі своїм майбутнім працевлаштуванням.

У процесі розвитку мотивів студентів до підвищення професіоналізму широко використовувалися також тренінги мотивації (А. Маркова, Х. Хекхаузен), які забезпечували: 1) переважання мотивації досягнень (формування так званого синдрому досягнень, який виявляється в домінуванні в людини прагнення до успіху над прагненням до уникнення невдач); 2) зміни причинних схем (засвоєння оптимальних схем сприйняття та тлумачення власних успіхів і невдач); 3) усвідомлення особистісної причинності (орієнтація студента на сприйняття себе як активного суб'єкта освітнього процесу, а як наслідок - на відповідну цій ролі поведінку); 4) розвиток внутрішньої мотивації (забезпечення отримання майбутнім фахівцем задоволення від власної поведінки чи діяльності).

На інформаційно-когнітивному етапі реалізації технології забезпечувалося засвоєння студентами тих знань, які становлять ядро професійної самосвідомості. У світлі цього викладачі приділяли значну увагу не тільки опануванню студентами фахових знань із різних предметів, але й знань про місію фармацевта в суспільстві та про вимоги до підготовки, шляхи організації постійної самоосвіти тощо. Для реалізації поставленої перед цим етапом мети використовувалися різні форми організації навчання студентів: лекції, семінарські, практичні й лабораторні заняття. Зокрема на основі аналізу навчальних програм, планів, навчального матеріалу з вищевказаних дисциплін було визначено найбільш перспективні в контексті формування професійної самосвідомості студентів теми, приклади яких наведено в таблиці 1.

Знання, що становлять когнітивний компонент професійної самосвідомості студентів, закріплювалися за допомогою залучення молодих людей до різних видів самостійної роботи (написання рефератів, доповідей, тез виступи на конференціях тощо). Значне місце в навчальному процесі займали також різноманітні активні форми роботи (диспути, «круглі столи», прес-конференції тощо), які забезпечували міцність, глибину та системність знань студентів.

Таблиця 1. Приклади тем занять, обраних для формування професійної самосвідомості студентів

Так, під час вивчення «Основи валеології» студенти в межах «круглого столу» брали участь в обговоренні теми «Тенденції розвитку фармацевтичної промисловості», що дозволяло їм краще усвідомити вимоги до підготовки фахівців в цій професійної галузі.

На емоційно-оцінному етапі реалізації технології забезпечувалися розвиток умінь студентів правильно визначати, оцінювати власні емоції й ефективно управляти ними, інтеріоризація соціально значущих професійних цінностей та усвідомлення майбутніми фахівцями себе як корисних членів суспільства. Зокрема з цією метою студенти залучалися до проектування власного професійного майбутнього. При цьому педагоги намагалися надати позитивну змістову перспективу цьому процесу, коли кожен студент бачив емоційну привабливість майбутнього та сприймав себе як висококваліфікованого фахівця, а також чітко усвідомлював шляхи досягнення спрогнозованих перспектив.

Важливе місце під час реалізації емоційно-оцінного етапу технології формування професійної самосвідомості студентів займало також складання майбутніми фахівцями кар'єрного портфоліо. Це допомагало студентам не тільки забезпечити більш комплексний і системний моніторинг своїх навчально-професійних досягнень, а й адекватно їх оцінити й презентувати іншим людям.

Для забезпечення відчуття майбутніми фахівцями позитивного емоційного стану викладачі значну увагу приділяли створенню сприятливої психологічної атмосфери в аудиторії. Для цього студенти мали можливість вільно висловлювати свої думки та бажання, ділитися враженнями, що стимулювало їх до пошуку переконливих аргументів на користь власної позиції, сприяло більш критичному ставленню до власних слів і дій. Також на заняттях значна увага приділялася використанню інтерактивних методів і форм роботи (диспутів, тренінгів тощо), які дозволяли майбутнім фахівцям плідно взаємодіяти між собою. При виникненні певних ускладнень студентам із боку викладачів надавалася своєчасна педагогічна підтримка.

Реалізація рефлексивно-діяльнісного етапу розробленої технології спрямовувалася на формування в майбутніх фахівців фармацевтичної галузі рефлексивних умінь і вмінь здійснювати самоорганізацію, самоконтроль і саморегуляцію в професійній сфері.

Для стимулювання до адекватного самоаналізу процесу професійного становлення й самооцінювання рівня своєї професійної компетентності студентам пропонувалося написати есе на тему: «Чи вважаю я себе здатним стати фармацевтом 7 зірочок?» Вибір цієї теми був зумовлений тим, що 1997 р. на нараді Всесвітньої організації охорони здоров'я за участю представників Міжнародної фармацевтичної федерації з проблеми «Підготовка майбутніх фармацевтів: розробка навчальних програм» були сформульовані сучасні вимоги до спеціалістів цієї галузі, що отримали назву «Фармацевт 7 зірочок». Тож студентам було корисно оцінити себе у світлі визначених вимог.

У процесі ділових ігор, у ході обговорення проблемних ситуацій та при інших формах роботи студенти постійно заохочувалися до визначення основних труднощів, які в них виникли, і до пошуку шляхів їх подолання, до здійснення самоаналізу змін у рівні професійної компетентності, а також до висловлення конкретних зауважень, побажань щодо підвищення ефективності фахової підготовки.

Для перевірки ефективності визначеної технології формування професійної самосвідомості студентів на контрольному етапі експерименту було досліджено зміни за визначеними критеріями й відповідними показниками. Для цього використовувалися різні методи дослідження: спостереження, анкетування, тестування, бесіди, вивчення письмових робіт і усних відповідей студентів із різних фахових дисциплін, метод експертних оцінок також методика для визначення мотивації професійної діяльності К. Земфір у модифікації А. Реана, методика В. Каташева. Узагальнені дані відображено в таблиці 2. Вірогідність результатів експериментальної роботи доведена засобами математичної статистики за допомогою використання критерію Пірсона.

Таблиця 2 Результати експериментальної роботи (приріст у %)

На підставі представлених у таблиці даних можна зробити загальний висновок про те, за всіма визначеними критеріями й показниками у студентів, які входили до складу експериментальної групи, зафіксовано більш суттєві позитивні зміни в рівнях сформованості професійної самосвідомості, ніж у студентів контрольної групи.

Результати проведеного дослідження підтвердили основні теоретичні положення дисертації й дають підстави для низки висновків:

1. Під час проведення дослідження з'ясовано, що формування професійної самосвідомості майбутніх фахівців фармацевтичної галузі є важливою проблемою сучасної педагогіки, адже від рівня сформованості професійної самосвідомості значною мірою залежить готовність цих фахівців виконувати свої обов'язки.

1.1 На основі аналізу наукової літератури з'ясовано, що професійна самосвідомість є специфічним феноменом людської психіки, який забезпечує саморозвиток і саморегуляцію особистості в професійній сфері й виконує такі основні функції: самопізнання, переживання, ставлення до різних аспектів професійної діяльності, інших людей і до себе, рефлексії, саморегулювання.

1.2 На підставі вивчення наукових праць із досліджуваної проблеми було визначено, що структура професійної самосвідомості, включає такі компоненти: мотиваційний (мотивація щодо покращення якості своєї професійної праці, а також забезпечення професійно-особистісної самоактуалізації); когнітивний (засвоєння знань про професію фармацевта, вимог до його фахової майстерності, наявність чітких уявлень про «Я-реальне» та «Я-ідеальне»); афективний (самоповага, прагнення особистості до формування адекватного самосприйняття й ставлення до себе як до професіонала, уміння правильно визначати й аналізувати власні емоції в професійній діяльності); практичний (сформованість таких груп умінь: комунікативних, самоорганізації, самоконтролю, саморегуляції, рефлексивних, професійного самовиховання).

2. З урахуванням структури професійної самосвідомості й логіки здійснення фахової підготовки теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено технологію формування професійної самосвідомості майбутніх фахівців, що включає такі етапи: 1) мотиваційно-цільовий, що передбачає підвищення інтересу студентів до майбутньої професії фармацевта та розвиток у них відповідної мотивації до професійної самоактуалізації; 2) інформаційно-когнітивний, спрямований на забезпечення оволодіння студентами знаннями про призначення, роль і місце професії фармацевта в сучасному суспільстві, про вимоги до професійних знань, умінь і якостей, формування уявлень про «Я-реальне» та «Я-ідеальне»; 3) емоційно-оцінний, на якому відбувається розвиток здібностей фахівців правильно визначати, оцінювати свої емоції й ефективно управляти ними на шляху професійно-особистісного зростання, ставитися до себе як до професіонала, відчувати самоповагу; 4) діяльнісно-рефлексивний, спрямований на формування вмінь здійснювати самоорганізацію, самоконтроль і саморегуляцію в професійній сфері.

Експериментальним дослідженням доведена ефективність реалізації визначеної технології в процесі фахової підготовки студентів фармацевтичного університету. Так, в експериментальній групі кількість студентів із високим рівнем сформованості професійної самосвідомості збільшилася на 25,7 %, а в контрольній групі - лише на 3,9 %. Водночас кількість студентів, у яких виявлено низький рівень сформованості професійної самосвідомості, зменшилася в експериментальній групі на 30,2 %, а в контрольній групі - на 5,5 %.

3. Уточнено критерії й показники сформованості професійної самосвідомості майбутніх фахівців фармацевтичної галузі: 1) мотиваційний (вияв професійно-пізнавального інтересу до своєї майбутньої професії, ціннісне ставлення до професії фармацевта; прагнення до професійного вдосконалення); 2) когнітивно-поведінковий (рівень сформованості знань про призначення, роль і місце професії фармацевта в сучасному суспільстві, про професійні вимоги й фахові нормативи, які регламентують професійну діяльність, про необхідні для фахової діяльності професійно-ділові якості й властивості, уявлень про «Я-реальне» та «Я-ідеальне»; сформованість умінь здійснювати самоорганізацію, самоконтроль і саморегуляцію в професійній сфері); 3) оцінно-рефлексивний (сформованість рефлексивних умінь, адекватність самооцінки рівня професійної компетентності).

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів визначеної проблеми. Подальшого наукового пошуку потребують такі питання, як підготовка викладачів ВНЗ до формування професійної самосвідомості майбутніх фахівців фармацевтичної галузі та реалізація індивідуального підходу до формування професійної самосвідомості в студентів фармацевтичного університету.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

І. Статті в наукових фахових виданнях

1. Шварп Н. В. Формування професійної самосвідомості студентів як педагогічна проблема / Н. В. Шварп // Проблеми сучасності : культура, мистецтво, педагогіка : зб. наук. пр. - Луганськ : Луганський держ. ун-т мистецтв та культури, 2008. - Вип. 11. - С. 313-319.

2. Шварп Н. В. Роль професійної самосвідомості у фаховому зростанні майбутнього фахівця / Н. В. Шварп // Проблеми трудової та професійної підготовки : науковий часопис. - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. - Вип. 5. - С. 244-248.

3. Шварп Н. В. Формування професійної самосвідомості особистості у процесі фахової підготовки / Н. В. Шварп // Наука і освіта. - 2009. - № 7. - С. 238-241.

4. Шварп Н. В. Структура професійної самосвідомості майбутніх фармацевтів як наукова проблема / Н. В. Шварп // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи : зб. наук. пр. - Х. : ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2010. - Вип. 32. - С. 168-172.

5. Шварп Н. В. Етапи формування професійної самосвідомості в майбутніх фахівців фармацевтичної галузі / Н. В. Шварп // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наук. пр. - Запоріжжя : Класичний приватний ун-т, 2010. - Вип. 11 (64). - С. 120-123.

6. Шварп Н. В. Реалізація технології формування професійної самосвідомості студентів фармацевтичного університету / Н. В. Шварп // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи : зб. наук. пр. - Х. : ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2010. - Вип. 34. - С. 155-159.

ІІ. Матеріали конференцій

7. Шварп Н. В. Виховання професійної самосвідомості у студентів ВНЗ / Н. В. Шварп // Сучасні аспекти виховання студентської молоді : матер. Всеукр. наук.-практ. конф., (Харків, 19-20 березня 2009 р.) - Х. : ХНАМГ, 2009. - С. 155-156.

8. Шварп Н. В. До питання формування професійної самосвідомості майбутніх провізорів / Н. В. Шварп // Veda a vznik - 2008/2009 : матер. міжнар. науково-практ. конф., (Прага, 27 груд.Ї 5 січня, 2008-2009 рр..) - Прага : Publishing House «Education and Science», 2009. - С. 30-32.

9. Шварп Н. В. Про питання формування професійної свідомості особистості / Н. В. Шварп // Якість вищої освіти та проблеми підготовки фахівців у вищій школі : матер. міжнар. наук.-практ. конф., (Одеса, 22-23 жовтня 2009 р.). - Одеса, 2009 - С. 113-115.

10. Шварп Н. В. Професійна свідомість як компонент фахового самовизначення майбутніх провізорів / Н. В. Шварп // Сучасна вища освіта в умовах реформування : проблеми, теорія, практика : матер. наук.-практ. конф., (Харків, 15-16 вересня 2010 р.) - Х. : ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2010. - С. 95-96.

Размещено на Allbest.ru