Підготовка майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з дітьми з функціональними порушеннями опорно-рухового апарату

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Підготовка майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з дітьми з функціональними порушеннями опорно-рухового апарату

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

вихователь дошкільний дитина

Актуальність і доцільність дослідження. На початку ХХІ століття проблема здоров'я людини постає як одна з найпріоритетніших. Її розв'язання пов'язують із виживанням людської цивілізації, яка поступово руйнується під впливом наслідків науково-технічного прогресу. Згідно із резолюцією ООН №38/54 від 1997 року здоров`я населення вважається головним критерієм доцільності й ефективності всіх галузей господарської діяльності кожної країни. Визначальну роль у вихованні здорового покоління відіграє дошкільна освіта, ефективність якої залежить від професійної підготовки майбутнього педагога до вирішення оздоровчих завдань.

Однак, останнім часом в Україні виявлено несприятливу тенденцію щодо погіршення стану здоров'я дітей дошкільного віку. Особливості корекції різних патологій здоров'я у дошкільників розкривали у своїх наукових працях С. Гвоздецька, В. Ільїна (затримка психічного розвитку); О. Дубогай, Ю. Короп, Е. Вільчковський (порушення постави, плоскостопість); А. Кравченко (заїкання); О. Давиденко, О. Мятига (гострі респіраторні захворювання); Р. Валеєв, Г. Лукіна (порушення опорно-рухового апарату).

Значної уваги потребує той факт, що у дітей віком 3-7 років хвороби кістково-м'язової системи займають перше місце за поширеністю (порушення постави, сколіоз, плоскостопість тощо). Вчені підкреслюють, що профілактично-корегувальна робота, розпочата ще в ранньому дитинстві дає позитивні результати у вирішенні цієї проблеми. Зазначену місію покладено як на батьків, так і на вихователів дошкільних навчальних закладів.

Наразі дошкільним навчальним закладам потрібні вихователі з високим рівнем науково-педагогічної й практичної готовності до організації занять з дітьми, які мають відхилення у стані здоров'я, зокрема порушення опорно-рухового апарату. Це вимагає від вихователів та інструкторів фізичного виховання наявності загальних і спеціальних знань, практичних умінь, а також систематичного їх удосконалення.

Проблемі професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у різних аспектах присвячено низку досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів: С. Русової, В. Сухомлинського, К. Ушинського, Л. Артемової, О. Бєлєнької, Е. Вільчковського, Н. Денисенко, О. Дубогай, І. Зязюна, О. Савченко, В. Семиченко, В. Сластьоніна (теоретичні й методологічні основи); І. Авратинського, Т. Бойченко, З. Волотовської, С. Крохмаль, В. Лігерди, Г. Лопатки, В. Павлюка, І. Поташнюк, С. Ситника, Є. Хітущенка, А. Царенка (до охорони і зміцнення здоров'я підростаючого покоління); Г. Генсерука, Р. Карпюка, В. Пасічника, О. Федик (до профілактичної та корегувальної роботи з дітьми й учнівською молоддю).

Однак, варто зазначити, що кількість наукових досліджень, присвячених проблемі підготовки майбутнього вихователя до здійснення профілактично-корегувальної роботи з дітьми дошкільного віку, що мають функціональні порушення опорно-рухового апарату (ОРА), значно обмежена. Таке положення негативно позначається на змісті їх фахової підготовки.

Аналіз навчальних планів та програм за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» спеціальності «Дошкільна освіта» у педагогічних ВНЗ свідчить про те, що фахові дисципліни орієнтують майбутніх вихователів на роботу зі здоровими дітьми. Крім того, в навчальних планах підготовки майбутніх вихователів недостатньо розкрито аспекти їх підготовки до оздоровчої роботи у дошкільному навчальному закладі взагалі і до профілактично-корегувальної роботи, зокрема. Певною мірою такі явища пояснюються тим, що в режимі дня дошкільного навчального закладу питанням роботи з дітьми, які мають відхилення у стані здоров'я, відводиться недостатня кількість часу. Отже, рівень готовності випускників спеціальності «Дошкільна освіта» до здійснення профілактично-корегувальної роботи з дошкільниками, які мають функціональні порушення ОРА, не відповідає сучасним вимогам, що позначається на ефективності процесу виховання дітей дошкільного віку. Все це вимагає певної модернізації професійної підготовки майбутніх педагогів, перегляду її змісту.

Таким чином, проблема підготовки студентів педагогічних ВНЗ спеціальності «Дошкільна освіта» до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА зумовлена суперечностями між: зростаючими вимогами суспільства до висококваліфікованих фахівців дошкільної освіти та низьким рівнем готовності майбутніх вихователів до реалізації оздоровчих завдань; між актуалізацією проблеми підготовки майбутнього вихователя до роботи з дітьми з функціональними порушення ОРА та недостатнім науково-методичним забезпеченням формування відповідних умінь у студентів; між усвідомленням студентами важливості профілактично-корегувальної роботи з дітьми, що мають функціональні порушення ОРА та невмінням здійснювати її на практиці. Розв'язання зазначених суперечностей зумовило вибір теми дисертаційного дослідження - «Підготовка майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з дітьми з функціональними порушеннями опорно-рухового апарату».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження входить до плану науково-дослідної роботи кафедри дошкільної педагогіки і психології Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка та виконано відповідно до комплексної науково-дослідної теми «Система підготовки вихователя до здійснення завдань фізичного виховання дітей дошкільного віку» (Державний реєстраційний номер 0109U002763). Тема дисертації затверджена Вченою Радою Глухівського державного педагогічного університету (протокол № 6 від 31.01.2008 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 26.02.2008 р.).

Мета дослідження полягає у формуванні готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з дітьми з функціональними порушеннями опорно-рухового апарату та розробці, теоретичному обґрунтуванні, експериментальній перевірці моделі, що забезпечує реалізацію даного процесу.

Відповідно до мети дослідження визначені завдання дослідження:

1. Проаналізувати сучасний стан розробленості проблеми підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з дітьми з функціональними порушеннями опорно-рухового апарату.

2. Теоретично обґрунтувати сутність, зміст і структуру готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з дітьми з функціональними порушеннями опорно-рухового апарату.

3. Визначити критерії, показники та рівні готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА.

4. Охарактеризувати особливості професійної підготовки студентів до роботи з дітьми, що мають функціональні порушення ОРА.

5. Розробити й експериментально перевірити ефективність моделі підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з дітьми з функціональними порушеннями опорно-рухового апарату.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів.

Предмет дослідження - формування готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з дітьми, що мають функціональні порушення опорно-рухового апарату.

Теоретичну та методологічну основу дослідження становлять філософські, педагогічні, психологічні ідеї про розвиток і виховання здорового покоління, єдності теорії і практики, наступність в освіті, різноманітні підходи до професійної підготовки вихователів дошкільних навчальних закладів; теоретичні положення фізіологів і гігієністів про важливість функціональних показників ОРА для здоров'я людини (Г. Апанасенко, І. Аршавський, Е. Вайнруб, Н. Коцур, А. Лапутін, О. Єжова та ін.); загальнотеоретичні аспекти професійної підготовки педагогів (О. Абдуліна, А. Алексюк, І. Бех, С. Вітвицька, М. Данилко, І. Зязюн, Н. Кузьміна, О. Мороз, Н. Ничкало, В. Орлова, В. Сластьонін, М. Фіцула та ін.); психолого-педагогічні та методичні аспекти професійного становлення майбутнього вчителя й вихователя (Л. Хомич, Н. Морзе, В. Моторіна та ін.); ідеї професійної підготовки вихователів дітей дошкільного віку до різних напрямів педагогічної діяльності (Л. Загородня, Л. Зорило, Н. Голота, В. Ликова М. Машовець, Г.Підкурганна, Л. Семушина та ін.); удосконалення професійної підготовки студентів до фізичного виховання дошкільників у ДНЗ (З. Нестерова, Г. Бєлєнька, О. Богініч, Е. Вільчковський, В. Гоббель, А. Деркач, Н. Кожухова, О. Курок, Л. Рижкова, М. Самодурова, С. Петренко, Е. Степаненкова, С. Філіпова, В. Шебеко та ін.).

Для досягнення поставленої мети і розв'язання сформульованих завдань дослідження використано загальнонаукові методи, які взаємодоповнювали один одного й забезпечували можливість комплексного пізнання об'єкта і предмета дослідження:

- теоретичні: аналіз і синтез у вивченні філософських, психолого-педагогічних, медико-біологічних інформаційних джерел з теми дослідження; узагальнення досвіду роботи вищих навчальних педагогічних закладів щодо проблеми підготовки майбутніх вихователів; моделювання професійної підготовки майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дітьми, що мають функціональні порушення ОРА; узагальнення, аналогія, порівняння та систематизація отриманих даних;

- емпіричні: пряме, опосередковане і включене педагогічне спостереження за процесом підготовки майбутніх вихователів; аналіз взаємодії викладачів і студентів; діагностичні (тестування та анкетування студентів, бесіди з викладачами спеціальних дисциплін, самоспостереження); педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) з метою перевірки ефективності моделі підготовки майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА;

- статистичні: методи математичної статистики для об'єктивного аналізу кількісних показників і якісної інтерпретації отриманих результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальну роботу здійснено в Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка (83 студенти денної та заочної форми навчання), Бердянському державному педагогічному університеті (199 студентів денної та заочної форми навчання), Севастопольському міському гуманітарному університеті (48 студентів денної форми навчання).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- вперше визначено сутність понять «функціональні порушення опорно-рухового апарату дітей в дошкільному навчальному закладі» та «готовність майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА»; критерії (мотиваційний, змістовно-теоретичний, діяльнісний), показники та рівні (високий середній, низький) готовності майбутніх вихователів до роботи з дітьми, що мають функціональні порушення ОРА, розроблено діагностичний апарат; особливості та етапи підготовки майбутніх вихователів до профілактично-корегувальної роботи як одного з чинників їх успішної професійної діяльності; розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено модель підготовки майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА;

- удосконалено зміст та методику фахової підготовки майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА;

- подальшого розвитку набули теоретичні положення щодо сутності, змісту й структури професійної готовності майбутніх вихователів ДНЗ, до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА, форми, методи їх професійної підготовки.

Практичне значення дослідження полягає у впровадженні авторської моделі підготовки майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА до реального освітнього процесу у практику діяльності навчальних закладів; авторського спецкурсу «Профілактика та корекція функціональних порушень опорно-рухового апарату у дітей дошкільного віку» та навчально-методичного комплексу до нього за кредитно-модульною системою; доповненні змісту навчально-методичної практики з фізичного виховання завданнями для діагностування рівнів вияву професійної готовності майбутніх вихователів.

Результати дослідження можуть бути використані під час формування готовності майбутніх вихователів до профілактично-корегувальної діяльності в умовах навчального процесу вищого педагогічного закладу ІІІ - ІV рівнів акредитації та в системі післядипломної педагогічної освіти.

Основні положення та результати дослідження впроваджено в практику роботи вищих навчальних закладів різних регіонів України, зокрема, Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (довідка № 520 від 23.02.2011 р.), Бердянського державного педагогічного університету (довідка № 64 / 929-08 від 20.04.2011 р.), Севастопольського міського гуманітарного університету (довідка №33 від 29.04.2011 р.), Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка №319 / 02 від 06.06.2011 р.), Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (довідка №2687 / 01-30 / 14 від 20.05.2011 р.), Маріупольського державного університету (довідка №857 / 01-20 / 05 від 21.02.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. У працях виконаних у співавторстві (О.І. Курок, С.А. Тітаренко) автору належать аналіз психолого-педагогічних аспектів підготовки майбутніх вихователів до роботи з дітьми з функціональними порушеннями опорно-рухового апарату, експериментальні дані та їх узагальнення; обґрунтування доцільності використання лікувальної фізкультури в ДНЗ та впровадження відповідної професійної підготовки майбутніх вихователів; визначення етапів профілактично-корегувальної роботи з дошкільниками, що мають функціональні порушення ОРА; підбор змісту для самостійної та індивідуальної роботи студентів; розробка технологічної карти оцінки педагогічної практики; визначення особливостей науково-дослідної діяльності студентів у поєднанні із профілактично-корегувальною діяльністю; розробка програми спецкурсу, завдань для перевірки знань студентів, методичних рекомендацій до проведення занять. Наукові ідеї та задуми, що належать співавторам публікацій, у дисертаційній роботі не використовувалися.

Апробація висновків і результатів дослідження здійснювалася під час організації педагогічного процесу, основним напрямом якого була підготовка майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дітьми, що мають функціональні порушення ОРА; в публікаціях статей; під час обговорення на конференціях.

Основні результати дисертаційної роботи викладено у виступах на:

міжнародних науково-практичних конференціях: «Проблеми здоров'я і перспективи розвитку спорту, фізичного виховання молоді в сучасному світі» (м. Бердянськ, 2009 р.); «Здоровьесберегающие технологии в образовании: традиции, поиск, новаторство» (г. Магнитогорск, 2009 г.); «Краєзнавство і туризм у соціокультурному розвитку особистості» (м. Глухів, 2011 р.); ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Освіта і здоров'я: формування здоров'я дітей, підлітків та молоді в умовах навчального закладу» (м. Суми, 2008 р. );

всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Підготовка сучасного фахівця дошкільного профілю: проблеми, пошуки, досвід, знахідки» (м. Глухів, 2007 р.); «Психолого-педагогічні аспекти розвитку педагогічної майстерності викладачів в умовах євроінтеграції» (м. Глухів, 2007 р.); «Актуальні проблеми фізичного виховання та спорту на сучасному етапі» (м. Чернігів, 2008 р.); «Актуальні проблеми фізичного виховання та спорту на сучасному етапі» (м. Чернігів, 2009 р.); «Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції» (м. Київ, 2009 р.); «Вища педагогічна освіта в Україні: історія та сучасність» (м. Глухів, 2009 р.); «Дошкільна освіта в Україні: історичний досвід та євроінтеграційні процеси» (м. Глухів, 2010 р.); «Основні напрями модернізації вищої освіти в контексті викликів епохи» (м. Київ-Глухів, 2011 р.);

обласних та міжкафедральних семінарах: «Корекційний супровід дітей-інвалідів та інвалідів із психофізичними порушеннями» (м. Глухів, 2008 р.); «Наступність у роботі дошкільного навчального закладу і початкової школи з питань співпраці з родинами вихованців» (м. Глухів, 2008 р.), та звітних науково-практичних конференціях викладачів Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (м. Глухів 2007-2011 р.р.).

Узагальнені результати дисертаційного дослідження обговорювалися і були схвалені на засіданнях кафедри дошкільної педагогіки та психології Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (2007-2011 р.р.).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дослідження відображено у 18 друкованих працях: 12 статей - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, з них 4 одноосібних; 3 статті надруковано у збірниках матеріалів конференцій; 1 - навчально-методичний комплекс; 2 колективні монографії.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (235 найменувань на 26 сторінках). Повний обсяг дисертації становить 222 сторінки друкованого тексту, з них 171 - основний зміст роботи. У тексті міститься 14 таблиць і 7 рисунків на 12 сторінках, 8 додатків на 20 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність, визначено об'єкт, предмет, мету й завдання дослідження; окреслено теоретико-методологічні засади та методи дослідження; розкрито наукову новизну й практичне значення, подані відомості про апробацію та впровадження отриманих результатів дослідження, наведено інформацію про структуру й обсяг дисертації.

У першому розділі «Теоретичні основи підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з дітьми з функціональними порушеннями опорно-рухового апарату» розкрито значення підготовки майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дітьми з функціональними порушеннями опорно-рухового апарату; проаналізовано сучасні підходи до понять «функціональні порушення ОРА», «готовність майбутнього вихователя дітей дошкільного віку до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА», уточнено їх сутність у філософській, психолого-педагогічній, спеціальній літературі; розкрито теоретико-методологічні засади підготовки майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дітьми з функціональними порушеннями опорно-рухового апарату.

Аналіз наукових джерел засвідчує, що в теорії і практиці дошкільної та початкової освіти накопичено значний досвід, що стосується питань профілактики та корекції функціональних порушень ОРА у дітей. Так, Е. Вільчковський, О. Дубогай, В. Ікова, А. Каптелін, Ю. Короп, Ю. Курпан, І. Ловейко, Л. Михайларова, Х. Хамзин, та ін. вивчали вплив фізичних вправ на формування ОРА; О. Дубогай досліджувала проблеми профілактики та корекції постави засобами фізичного виховання в умовах школи; В. Давидов, О. Шамардін, Н. Сентябрев, І. Лущик, Г. Краснова апробували методику визначення функціональних порушень ОРА у дітей дошкільного віку; І. Ловейко, М. Фролов розробляли комплекси лікувальної фізичної культури для дітей з функціональними порушеннями ОРА.

Аналіз причин порушення основних рухових функцій організму дитини, вказує на те, що частіше за все вони виникають не стільки через тяжкість патології, скільки внаслідок несвоєчасності виявлення, недостатньо раннього лікування в дитячому віці та недооцінки ролі профілактичних заходів з використанням засобів та методів фізичного виховання. Для корекції та профілактики функціональних порушень ОРА дошкільників необхідне чітке і цілеспрямоване використання засобів фізичної культури в режимі дня, а також створення та дотримання належних гігієнічних умов. Традиційним методом виправлення функціональних порушень ОРА є вправи корегуючої гімнастики (В. Анісимова, Е. Вайнруб, А. Волощук, А. Дубогай, А. Леонова, Г. Терентьєва та ін.).

Отже, наявність в ДНЗ дошкільників з порушеннями ОРА вимагає від вихователя знань особливостей роботи з такою категорією дітей.

В результаті проведеного дослідження було визначено, що анатомо-фізіологічні варіації й патологічні відхилення від норми визначаються не тільки морфологічними ознаками, але й функціональними чинниками, які зумовлені взаємодією організму із зовнішнім середовищем. Такі поняття як постава та склепіння стоп - це насамперед функціональні поняття і їх не можна розглядати як щось постійне чи таке, що не піддається змінам.

На основі аналізу медико-біологічної та психолого-педагогічної літератури під функціональними порушеннями опорно-рухового апарату слід розуміти зворотні порушення, тобто тимчасово обмежені можливості у функціонуванні опорно-рухового апарату (хребта, стоп, м'язів), які можуть бути відновлені при застосуванні спеціальних, в основному, не медикаментозних заходів та засобів фізичного виховання, спрямованих на покращення стану здоров'я дитини.

У спеціальній літературі існує багато класифікацій функціональних порушень опорно-рухового апарату за етіологією (причини виникнення) та патогенезом (механізми виникнення та розвитку). В розрізі нашого педагогічного дослідження ми виокремили такі функціональні порушення ОРА, які: 1) найбільш типові для дошкільного віку; 2) поширені у дітей 3-7 років; 3) не потребують спеціального медикаментозного лікування; 4) лежать у межах компетентнісного поля вихователя ДНЗ - це порушення постави (плоска, кругла, сутула, кругловігнута, плосковігнута спина, кіфоз, асиметрична (сколіотична) постава) та плоскостопість (внутрішня, зовнішня, поперечна, повздовжня).

На нашу думку, комплекс знань, якими повинен володіти підготовлений вихователь до роботи з дітьми дошкільного віку з функціональними порушеннями ОРА, можна поділити на психолого-педагогічні, медико-біологічні та спеціальні знання. Для успішної реалізації професійних функцій у нього мають бути сформовані певні уміння і здібності.

Отже, готовність майбутнього вихователя до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА розглядається нами як інтегральне утворення професійних якостей фахівця, що має системну організацію, складну багаторівневу структуру. В ній цілісно взаємодіють та взаємопроникають професійно-змістовний, мотиваційний та діяльнісний компоненти, ступінь сформованості яких і визначає готовність студентів до профілактично-корегувальної роботи з дітьми дошкільного віку, що мають функціональні порушення ОРА. Підкреслюючи інтегральний характер та рівні прояву даного особистісного утворення, можна констатувати такі його характеристики: багаторівневість змісту, системність, можливість формування та актуалізації готовності в умовах професійної підготовки студентів ВНЗ, що навчаються за спеціальністю «Дошкільна освіта».

Таким чином, готовність майбутнього вихователя дошкільного навчального закладу до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА - це утворення трьох компонентів - мотиваційного, змістовно-теоретичного та діяльнісного. Вони характеризуються сукупністю специфічних знань, умінь та навичок, придбаних в результаті освіти, що забезпечують постановку і вирішення професійно-педагогічних завдань у сфері фізичного виховання і зміцнення здоров'я дошкільників.

Відповідно до зазначених компонентів готовності нами було визначено критерії готовності майбутнього вихователя до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА. Кожний критерій має низку показників, які характеризують найбільш істотні і необхідні прояви діагностованої якості: спрямованість мотивації, знання, оволодіння операціями.

У другому розділі «Експериментальна модель підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з дітьми, що мають функціональні порушення опорно-рухового апарату» подано опис розробленої експериментальної моделі підготовки майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дітьми з функціональними порушення опорно-рухового апарату; визначені педагогічні умови, які забезпечують ефективність її реалізації.

У моделюванні педагогічного процесу підготовки майбутніх вихователів ДНЗ до профілактично-корегувальної роботи була використана динамічна модель. До структури моделі увійшли такі компоненти: цільовий (мета, завдання, принципи підготовки); змістовий (зміст підготовки); процесуальний (форми і методи, педагогічні умови реалізації змісту).

Цільовий компонент визначений державними стандартами підготовки вихователів та освітньо-кваліфікаційною характеристикою. Основною умовою успішної підготовки майбутнього вихователя до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА є готовність до такого виду діяльності, що дозволить на високому рівні здійснювати профілактично-корегувальну роботу з дошкільниками.

Змістовий компонент полягає в визначенні змісту професійної підготовки майбутніх вихователів, який спрямовано на формування у студентів необхідних теоретичних знань щодо організації профілактично-корегувальної роботи в ДНЗ і зумовлюється специфікою їх майбутньої професійної діяльності. Його визначенню передували аналіз навчальних планів, програм та змісту педагогічної практики, який підтвердив необхідність розробки спеціального курсу «Профілактика та корекція функціональних порушень ОРА у дітей дошкільного віку», який є складовою варіативно-вибіркової частини навчального плану циклу дисциплін самостійного вибору студента. Саме цей спецкурс став ядром змістовного компоненту. Він розрахований на вивчення протягом одного семестру на старших курсах спеціальності 6.01010101 «Дошкільна освіта».

Рис.1. Модель підготовки майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА

Крім того, було удосконалено зміст педагогічної практики - включено серію завдань для вправляння студентів у набутих вміннях та навичках: діагностування функціональних відхилень ОРА, планування різних форм профілактично-корегувальної роботи, самостійне проведення корегувальної гімнастики, розробка рекомендацій для батьків з урахуванням виявлених індивідуальних функціональних порушень ОРА дітей тощо.

Особливістю процесуального компоненту є використання у якості педагогічної технології моделювання майбутньої трудової діяльності студентів. Це передбачає включення до професійної підготовки навчально-професійних завдань, які відображають типові ситуації, що виникають в реальній практиці вихователя. Цей компонент передбачає також широке використання інтерактивних та активних методів навчання.

Побудові моделі та визначенню педагогічних умов підготовки майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дітьми, що мають функціональні порушення ОРА, передував констатувальний експеримент, який докладно поданий у третьому розділі роботи. Його результати дозволили теоретично обґрунтувати модель підготовки, її компоненти, етапи впровадження та комплекс педагогічних умов, що ефективно впливають на процес формування готовності майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дітьми, що мають функціональні порушення ОРА.

Впровадження даної моделі передбачає три послідовні етапи, які органічно вливаються в систему професійної підготовки майбутнього вихователя у ВНЗ: теоретико-пошуковий (базовий); теоретико-практичний; практично-творчий (див. рис. 1). Встановлено, що успішність реалізації моделі залежить від доцільного застосування на кожному етапі адекватних методів і прийомів організації навчально-пізнавальної та практичної діяльності студентів; дотримання дидактичних принципів; систематичного застосування професійно-спрямованого навчального матеріалу; врахування міжпредметних зв'язків; активності і свідомості студентів.

Розроблена теоретична модель спрямована на реалізацію мети дослідження - формування готовності майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА.

Аналіз змісту, методики підготовки майбутніх вихователів дозволив визначити комплекс педагогічних умов, що забезпечують ефективне формування готовності майбутніх вихователів до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА.

Одна з ключових умов - забезпечення мотивації навчального процесу. У студента необхідно розвивати здібності до самовиховання і самоосвіти, тобто забезпечувати перспективу внутрішнього росту. З цією метою доцільно передбачати виконання різноманітних індивідуальних творчих завдань, які не є готовими педагогічними рецептами, а лише орієнтують студента в самостійних пошуках шляхів професійного становлення.

До педагогічних умов, які забезпечують ефективне формування готовності майбутніх вихователів до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА, також відносяться: формування у студентів теоретико-методичних знань щодо розуміння сутності та механізмів роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА та вміння їх застосовувати у практичній діяльності; оптимальне поєднання змісту, форм та методів організації навчання задля забезпечення цілісності навчальної діяльності; проведення лабораторних занять у спеціально обладнаному залі для здобуття студентами практичних умінь; включення до змісту педагогічної практики завдань, що формують у студентів уміння здійснювати профілактично-корегувальну роботу з дітьми, що мають функціональні порушення ОРА.

У третьому розділі «Експериментальна перевірка моделі підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з дітьми з функціональними порушеннями опорно-рухового апарату» експериментально перевірено ефективність моделі підготовки майбутніх вихователів до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА та здійснено аналіз їх готовності до цього виду педагогічної діяльності.

Педагогічний експеримент проводився протягом 2007-2010 років у три етапи на базі Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (експериментальна і контрольна групи), Бердянського державного педагогічного університету (експериментальна і контрольна групи) та Севастопольського міського гуманітарного університету (контрольні групи). Експериментом було охоплено 426 студентів четвертих курсів, 35 викладачів ВНЗ та 86 вихователів ДНЗ. Експериментальну групу (ЕГ) (148 осіб) склали студенти Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка та Бердянського державного педагогічного університету, які навчалися на спеціальності «Дошкільне виховання». В контрольну групу (КГ) увійшли студенти (158 осіб) Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, Бердянського державного педагогічного університету та Севастопольського міського гуманітарного університету. Вибір навчальних закладів для проведення експериментального дослідження зумовлений можливістю здійснення порівняльного аналізу результатів дослідження, оскільки в педагогічному процесі цих закладів використовуються подібні навчальні плани, в яких перелік навчальних дисциплін, а також кількість годин співпадають. На першому етапі - констатувальному - (2007-2008 р.р.) вивчався сучасний стан професійної підготовки майбутніх вихователів дітей дошкільного віку до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА. У вищих навчальних закладах було проаналізовано навчальну документацію, зокрема освітньо-кваліфікаційні характеристики та навчальні плани підготовки майбутніх вихователів в контексті проблеми дослідження; визначено та сформовано поняття «функціональні порушення ОРА» та «готовність майбутніх вихователів до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА»; розроблено експериментальну модель підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА; визначено комплекс умов ефективної професійної підготовки. Розроблено та впроваджено методику діагностування компонентів професійної готовності майбутніх вихователів до роботи з дітьми з функціональним порушеннями ОРА. Реалізація мети і завдань констатувального етапу експерименту передбачала використання таких методів: анкетування, тестування, виконання практичних завдань, бесіди, спостереження, метод математичної та статистичної обробки даних. На другому етапі - формувальному - (2008-2009 р.р.) було перевірено модель підготовки майбутніх вихователів до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА, на основі якої розроблено та впроваджено в навчальний процес спеціальний експериментальний курс «Профілактика та корекція функціональних порушень опорно-рухового апарату у дітей дошкільного віку», внесені зміни до змісту навчально-методичної практики з фізичного виховання для студентів спеціальності: 6.01010101 «Дошкільна освіта» Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка та Бердянського державного педагогічного університету. На третьому етапі - контрольному (2009-2010 рр.) - проведено аналіз отриманих та опрацьованих у процесі дослідження результатів упровадження моделі підготовки майбутніх вихователів до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА, оформлено результати експерименту.

Таблиця 1. Оцінка готовності майбутніх вихователів до роботи з дітьми дошкільного віку з функціональними порушеннями ОРА відповідно до критеріїв та показників, що її характеризують

Результати дослідно-експериментальної роботи дають можливість зробити висновок про те, що готовність майбутніх вихователів до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА залежить від правильної організації навчального процесу під час викладання спеціального курсу. Успішно керуючи навчально-пізнавальною діяльністю студентів, викладач на основі наповнення змісту цього курсу матеріалом про профілактично-корегувальну діяльність, добору доцільних методів до кожного етапу навчальної діяльності, забезпечуючи оптимальну активність й самостійність, поєднуючи репродуктивні та продуктивні форми навчання, сприятиме формуванню у майбутніх фахівців готовності до їх професійної діяльності.

Для оцінювання рівня готовності використовувався комплекс методів. Критерії, показники та методи оцінки професійної готовності майбутніх вихователів до роботи з дітьми дошкільного віку з функціональними порушеннями ОРА відображено у таблиці 1. Результативність застосування методів оцінки готовності до профілактично-корегувальної роботи з дошкільниками залежала від врахування світоглядних цінностей, професійних інтересів, наявного педагогічного досвіду майбутніх вихователів та етапу їх навчальної діяльності.

Такий підхід забезпечив суттєве зростання показників високого рівня професійної готовності студентів: у контрольній групі різниця між показниками до та після експерименту склала 1,4 бала, а в експериментальній відповідно - 7,31 бали. Це свідчить про значні позитивні зміни у професійної готовності студентів експериментальної групи в наслідок формувального впливу експериментального фактору. Таким чином, слід вважати, що розроблена нами експериментальна методика є досить ефективною.

Загальне значення критеріїв готовності подано у таблиці 2.

Таблиця 2. Стан сформованості у майбутніх вихователів готовності до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА (%)

Отримані шляхом експериментального дослідження результати дозволяють зробити висновок, що впровадження у систему професійно-педагогічної підготовки майбутніх вихователів моделі підготовки до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА забезпечує формування у студентів високого рівня готовності до такого виду діяльності. Це підтверджують якісні і кількісні зміни, які відбулися у показниках розвитку всіх компонентів готовності. Найбільш ефективним є викладання спеціального курсу, в змісті якого відображено специфіку і своєрідність застосування профілактично-корегувальної роботи у фізичному вихованні дітей дошкільного віку. Результативність підготовки забезпечувалася доцільним застосування методів керівництва навчально-пізнавальною діяльністю студентів, врахуванням їх особистісних та професійних потреб і інтересів, наявного педагогічного досвіду, мотивів.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування актуальності досліджуваної проблеми, визначено структуру професійної готовності, розкрито її зміст та експериментально перевірено модель підготовки майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА. Одержані результати засвідчують вирішення поставлених завдань дисертаційного дослідження і дають підстави для наступних висновків:

1. На основі аналізу літератури визначено категорію функціональних порушень ОРА у дітей дошкільного віку, з якими можуть працювати вихователі ДНЗ та охарактеризовано психолого-педагогічні підходи щодо роботи з такими дітьми. Визначено професійну підготовку майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА як діяльність, спрямовану на оволодіння необхідними теоретико-методичними і спеціальними знаннями, відповідними уміннями і навичками, набуття яких дасть можливість формувати у студентів позитивну мотивацію до профілактично-корегувальної діяльності, розвитку професійних якостей та здібностей.

2. Теоретично обґрунтовано та розроблено структуру і зміст готовності вихователів до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА. Вона розглядається нами як інтегральне утворення особистості, що має системну організацію, складну багаторівневу структуру. В ній цілісно взаємодіють та взаємопроникають один в одного професійно-змістовний, мотиваційний та діяльнісний компоненти. Ступінь сформованості цих компонентів і визначає рівень готовності студентів до профілактично-корегувальної роботи з дітьми дошкільного віку.

3. Визначено критерії, показники та рівні, які дозволили провести констатувальну діагностику сформованості готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА.

4. За результатами дослідження визначено особливості професійної підготовки студентів до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА, що ґрунтуються на наступних педагогічних умовах: рівень мотиваційної та професійно-педагогічної спрямованості до діяльності вихователя; формування теоретико-методичних знань щодо розуміння сутності та механізмів роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА. Включення до варіативної частини робочих навчальних планів підготовки бакалаврів спецкурсу «Профілактика та корекція функціональних порушень опорно-рухового апарату у дітей дошкільного віку»; оптимальне поєднання змісту, форм та методів навчання задля забезпечення цілісності системи фахової підготовки; застосування спеціального обладнання у процесі опанування методиками діагностики та корекції функціональних порушень ОРА у дошкільників; включення до змісту педагогічної практики завдань, що формують у студентів уміння здійснювати профілактично-корегувальну роботу з дітьми, що мають функціональні порушення ОРА.

5. За результатами власних досліджень, теоретико-методологічного аналізу сучасної педагогічної та методичної літератури було розроблено та експериментально перевірено модель підготовки майбутніх вихователів до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА. Вона відображає багатогранність досліджуваного процесу, місце кожного компонента у системі сучасної підготовки. Це сукупність послідовних, спроектованих та організованих дій викладача, які сприяють інтеграції у навчальному процесі пізнавальної і професійної діяльності майбутніх вихователів за допомогою моделювання. Результатом такої діяльності є досягнення мети - готовності майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА.

Визначено наступні компоненти моделі: цільовий компонент (мета, завдання, принципи підготовки); змістовий компонент (зміст підготовки); процесуальний компонент (форми, методи, педагогічні умови реалізації змісту).

Проведене дослідження дає підстави визнати доцільність введення до навчальних планів педагогічних вищих навчальних закладів, які проводять підготовку фахівців за спеціальністю 6.01010101 «Дошкільна освіта», спеціального курсу «Профілактика та корекція функціональних порушень ОРА у дітей дошкільного віку». Експериментальна перевірка ефективності спецкурсу у Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка, Бердянському державному педагогічному університеті, Севастопольському міському гуманітарному університеті показала, що його реалізація забезпечує формування готовності у майбутніх вихователів до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА. Аналіз даних експерименту свідчить про позитивну динаміку розвитку усіх компонентів готовності студентів експериментальних груп.

Таким чином, наше дослідження дає підстави для підтвердження існування практичного впливу на формування готовності майбутніх вихователів до роботи з дітьми з функціональними порушеннями ОРА.

Проведене дослідження не претендує на вичерпне розв'язання всіх аспектів означеної проблеми. Подальшого вивчення потребують положення диференційованого підходу до дітей у процесі профілактично-корегувальної роботи; вивчення зарубіжного досвіду з даної проблеми; обґрунтування ефективних форм взаємодії колективу ДНЗ та батьків, діти яких мають функціональні порушення ОРА.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шовкопляс О.М. Оптимізація фізичного виховання дитини у вітчизняній системі освіти: монографія / Е.С. Вільчковський, Н.Ф. Денисенко, А.В. Цось, Б.М. Шиян та ін. - Запоріжжя: ЗОІППО, 2010. - 250с.

2. Шовкопляс О.М. Система підготовки майбутніх вихователів до фізичного виховання дітей дошкільного віку. Частина перша: монографія / Г.П.Барсуковська, Л.П. Загородня, О.Я. Заїка, Т.В. Лайко, Н.В. Лісневська, С.А.Тітаренко, О.М.Шовкопляс; за науковою редакцією проф. О.І. Курка. - Глухів: ГДПУ, 2010. - 138 с.

3. Шовкопляс О.М. Профілактика та корекція функціональних порушень ОРА у дітей дошкільного віку [навчально-методичний комплекс] / О.М. Шовкопляс, О.І. Курок - Глухів: РВВ ГНПУ ім. О. Довженка, 2011. - 32 с.

4. Шовкопляс О.М. Проблеми професійної підготовки майбутніх вихователів з питань реабілітації фізичного розвитку і здоров'я дітей дошкільного віку / О.М. Шовкопляс // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. - Глухів: ГДПУ, 2007. - № 9. - С. 36-41.

5. Шовкопляс О.М. Оздоровча діяльність майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів / О.М. Шовкопляс // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Серія: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт: Збірник у 2-х т. - Чернігів: ЧДПУ, 2008. _ № 55. _ Т. 2. - С. 154-156.

6. Шовкопляс О.М. Підготовка майбутніх вихователів до профілактично-корегувальної роботи / О.М. Шовкопляс // Педагогіка, психологія та медико - біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2009. - № 8. - С. 167-170.

7. Шовкопляс О.М. Удосконалення навчально-методичної практики з фізичного виховання в системі підготовки майбутніх вихователів дітей дошкільного віку / О.М. Шовкопляс // Оновлення змісту форм та методів навчання в закладах освіти : Збірник наукових праць. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Випуск 2 (45). - Рівне: РДГУ, 2011. - С. 165-168.

8. Шовкопляс О.М. Лікувальна фізична культура - нова форма реабілітації в дитячих дошкільних закладах / О.М. Шовкопляс, О.І. Курок // Педагогіка, психологія та медико - біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - № 9. - С. 89-92.

9. Шовкопляс О.М. Впровадження елементів фізичної реабілітації в програму підготовки фахівців дошкільного виховання / О.М. Шовкопляс, О.І. Курок // Педагогіка, психологія та медико - біологічні проблеми фізичного виховання і спорту - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. _ №10. - С. 87-89.

10. Шовкопляс О.М. Про доцільність впровадження превентивної фізичної реабілітації в систему дошкільного фізичного виховання / О.М. Шовкопляс, О.І. Курок // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. - Глухів: ГДПУ, 2007. - № 10. - С. 38-41.

11. Шовкопляс О.М. Особливості підготовки фахівців з фізичного виховання для ДНЗ / О.М. Шовкопляс, О.І. Курок // Вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. - Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. - Т.1. - С. 200-203.

12. Шовкопляс О.М. Особливості викладання дисципліни «Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку» за кредитно-модульною системою навчання у ВНЗ / О.М. Шовкопляс, О.І. Курок, С.А. Тітаренко // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Випуск 64. Серія: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт: Збірник - Чернігів: ЧДПУ, 2009. - № 64. - С. 26 - 30.

13. Шовкопляс О.М. Педагогічна практика в системі підготовки майбутніх вихователів до здійснення фізичного виховання дітей дошкільного віку / О.М. Шовкопляс, О.І. Курок, С.А. Тітаренко // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія: педагогічні науки. Глухів, - 2009. - №13. - С.203-207.

14. Шовкопляс О.М. Роль науково-дослідницької діяльності студентів в системі професійної підготовки майбутнього педагога / О.М. Шовкопляс, О.І. Курок // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. Глухів: ГДПУ, 2009. - №14. - С.172-175.

15. Шовкопляс О.М. Деякі аспекти формування просторової орієнтації у дітей старшого дошкільного віку засобами рухливих та спортивних ігор / О.М. Шовкопляс, О.І. Курок // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Випуск 81 Серія: педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт: Збірник - Чернігів: ЧДПУ, 2010. - № 81. - С. 262-266.

16. Шовкопляс О.М. Діагностика деформації стоп дітей дошкільного віку як передумова ефективної оздоровчої роботи / О.М. Шовкопляс // Освіта і здоров'я: формування здоров'я дітей, підлітків та молоді в умовах навчального закладу: Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю. - Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2008р. С. 374-379.

17. Шовкопляс О.М. Технологія формування у майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів готовності до роботи з дітьми з функціональними порушеннями опорно-рухового апарату / О.М. Шовкопляс // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції: Зб. матеріалів ХІІ Всеукр. наук. - практ. конф., Київ, 13-15 травня 2009р., У 2-х т. / Редкол.: І.І. Тимошенко (відп. ред.) та ін. - К.: Вид-тво Європ. ін-ту, 2009. - Т.2. - С. 297-299.

18. Шовкопляс О.Н. Проблемы организации профилактико-корекционной работы в современном дошкольном учреждении / О. Н. Шовкопляс // Весник Магнитогорского государственного университета. Магнитогорск, 2009. - С. 213-217.

Размещено на Allbest.ru