Размещено на http://www.allbest.ru/

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК [371.134 : 004] (043)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Організація самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в умовах застосування мультимедійних елементів дистанційного навчання

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Переяславська Світлана Олександрівна

Луганськ - 2011

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник:

доктор технічних наук, професор Меняйленко Олександр Сергійович, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, проректор з науково-педагогічної роботи.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник Солдатенко Микола Миколайович, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України (м. Київ), завідувач відділу теорії та історії педагогічної майстерності;

кандидат педагогічних наук, доцент Кіріленко Олена Георгіївна, Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського „Харківський авіаційний інститут”, доцент кафедри інженерії програмного забезпечення.

Захист відбудеться 21 квітня 2011 року о 9.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2, ауд. 376. інформатика мультимедійний освіта

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Автореферат розіслано 18 березня 2011 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н. І. Черв'якова

Загальна характеристика роботи

Актуальність та доцільність дослідження. Входження України до міжнародного освітнього простору потребує реформування вітчизняної освіти, зокрема педагогічної, у контексті її модернізації на засадах особистісно орієнтованого, діяльнісного, технологічного, інформатичного підходів. Це передбачає створення умов для підготовки майбутніх учителів, здатних до активної самостійної діяльності в різних сферах професійного, пізнавального та творчого самовиявлення. Особливої актуальності розв'язання цієї проблеми набуває в процесі підготовки майбутніх учителів інформатики. Згідно з вимогами Болонського процесу, з одного боку, відбувається скорочення кількості аудиторних занять з одночасним збільшенням частки самостійної роботи студентів, з другого - значне зростання обсягів навчальної інформації, оновлення шляхів та засобів її засвоєння. Унаслідок цього суттєво підвищується роль самостійної пізнавальної діяльності (СПД) майбутніх учителів інформатики, у процесі якої активно застосовуються інформаційно-комунікаційні технології, що створює умови для ефективного пошуку, обробки, аналізу, синтезу навчальної інформації незалежно від часу й простору.

Застосування інформаційно-комунікаційних технологій є підґрунтям для суттєвого оновлення форм, методів та принципів організації СПД студентів, що накладає відбиток на способи засвоєння знань, джерела інформації та характер взаємодії між суб'єктами освітньої діяльності, а також зумовлює зміни в тривалості, темпах і місці навчання майбутніх учителів. Прикладом таких перетворень є виникнення й стрімкий розвиток дистанційного навчання (ДН), яке може застосовуватися як самостійна педагогічна технологія або як складник традиційних форм, методів та технологій навчання, значно розширюючи їхні можливості шляхом активного використання в навчальному процесі мультимедійних форм подання інформації та створення віртуального середовища пізнання, яке досить точно репрезентує реальне педагогічне середовище. Це зумовлює пошук нових підходів до організації СПД майбутніх учителів інформатики на основі застосування мультимедійних елементів дистанційного навчання (МЕДН).

Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчує, що проблема самостійної навчально-пізнавальної діяльності тривалий час була предметом дидактики загальноосвітньої школи, яку досліджували В. Буряк, Б. Єсипов, Л. Жарова, П. Підкасистий та ін. Розвитку самостійності, пізнавальної активності, саморегуляції особистості присвячено праці Л. Арістової, М. Данилова,
В. Лозової, О. Осницького та ін. Сутність самостійної роботи студентів розглядали А. Алексюк, А. Вербицький, В. Козаков, В. Мороз та ін. Питання самостійної пізнавальної діяльності та форм її організації у вищих навчальних закладах вивчали В. Володько, П. Підкасистий, М. Солдатенко, В. Хрипун та ін.

Перехід до інформаційного суспільства актуалізує увагу вітчизняних та зарубіжних учених до питань інформатизації освіти, використання інформаційно-комунікаційних технологій (Р. Гуревич, Ю. Машбиць, О. Меняйленко, Н. Морзе, Т. Поясок, І. Роберт та ін.), дослідження теоретичних засад дистанційного на- вчання й практичного його впровадження в навчально-виховний процес (О. Ан-дреєв, Д. Кіган, В. Кухаренко, М. Мур, В. Олійник, Є. Полат, П. Стефаненко, А. Хуторськой та ін.), застосування мультимедійних технологій у дистанційному навчанні (С. Григор'єв, В. Гріншкун, Ю. Дорошенко та ін.), розвитку форм і методів самостійної роботи в контексті дистанційного навчання студентів як майбутніх фахівців (О. Кіріленко, Л. Починаліна, О. Собаєва, О. Сук та ін.).

Загальнотеоретичні положення професійної підготовки майбутніх учителів інформатики викладено в роботах відомих українських та російських учених М. Абдуразакова, Т. Бороненко, М. Жалдака, Н. Морзе та ін. Окремі аспекти розв'язання цієї проблеми представлено в кандидатських дисертаціях (Л. Брескіна, О. Давискіба, Л. Кутепова, Г. Монастирна, С. Овчаров, В. Олексюк, Т. Тихонова, Г. Шугайло та ін.).

Різні аспекти організації самостійної роботи студентів були предметом спеціальних дисертаційних праць таких учених, як Т. Балицька, Л. Безугла, Л. Журавська, І. Шайдур, Н. Шишкіна, зокрема в контексті застосування інформаційно-комунікаційних та дистанційних технологій (Н. Бойко, О. Єрмолович, В. Качурівський, О. Муковіз, М. Умрік, Т. Яшина та ін.).

Отримані вченими результати досліджень мають незаперечну теоретичну й практичну цінність, доводять необхідність широкого застосування дистанційного навчання в підготовці студентів, зокрема майбутніх учителів інформатики. Водночас питання організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в умовах застосування мультимедійних елементів дистанційного навчання не було предметом спеціального дослідження. Також було виявлено низку суперечностей між: вимогами суспільства до підготовки майбутніх учителів інформатики, здатних до самостійного творчого вирішення завдань професійної діяльності в умовах інформатизації суспільства, та недостатньою розробленістю педагогічних технологій, спрямованих на формування пізнавальної активності, самостійності та вмінь самоорганізації в цих фахівців; зростанням ролі самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в умовах дистанційної освіти та неефективністю традиційних форм і методів організації цього виду діяльності у ВНЗ; значним дидактичним потенціалом мультимедійних елементів дистанційного навчання та недостатньою розробленістю теорії й методики їхнього застосування в процесі підготовки майбутніх учителів інформатики.

У зв'язку з цим проблема дослідження полягає у визначенні теоретичних та технологічних засад організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики з урахуванням дидактичних можливостей мультимедійних елементів дистанційного навчання в цьому процесі.

Ураховуючи актуальність проблеми та її недостатню розробленість у педагогічній теорії й практиці, було обрано тему дослідження: „Організація самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в умовах застосування мультимедійних елементів дистанційного навчання”.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в межах наукових тем „Розроблення та впровадження інноваційно-педагогічної технології в системі університетської освіти” (№ державної реєстрації 0105U004274) та „Дослідження засобів створення інтегративних інформаційних систем автоматизації навчального процесу” (№ державної реєстрації 0106U008129), які розробляються в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка. Тему затверджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 25.01.2005 р.).

Об'єкт дослідження - організація самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в процесі навчання у вищих навчальних закладах.

Предмет дослідження - технологія організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в умовах застосування мультимедійних елементів дистанційного навчання.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці технології організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в умовах застосування мультимедійних елементів дистанційного навчання.

Гіпотеза дослідження. Ефективність організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в процесі навчання у вищому освітньому закладі підвищиться за умови впровадження технології, яка передбачає застосування мультимедійних елементів дистанційного навчання та ґрунтується на поєднанні дистанційних і традиційних форм та методів організації самостійної пізнавальної діяльності студентів; має дворівневу структуру, що реалізує диференційований підхід до організації самостійної пізнавальної діяльності цих студентів на молодших і старших курсах; забезпечує інтерактивний взаємозв'язок викладачів і студентів у синхронному та асинхронному режимах.

Відповідно до предмета, мети й гіпотези було визначено основні завдання дослідження:

1. Проаналізувати в науковій літературі проблему організації самостійної пізнавальної діяльності студентів з метою визначення стану її розробленості й перспектив подальшого дослідження.

2. Розкрити сутність та дидактичні функції мультимедійних елементів дистанційного навчання в організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики.

3. Науково обґрунтувати й розробити технологію організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в умовах застосування мультимедійних елементів дистанційного навчання.

4. Визначити критерії та показники ефективності організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики та відповідні методики їхнього оцінювання.

5. Здійснити експериментальну перевірку технології організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в умовах застосування мультимедійних елементів дистанційного навчання в процесі вивчення дисциплін професійної, природничо-наукової, гуманітарної та соціально-економічної їхньої підготовки.

Теоретико-методологічні основи дисертаційної роботи становлять положення теорії діяльності й розвитку особистості, принцип єдності свідомості та діяльності (Б. Ананьєв, Л. Виготський, Г. Костюк, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн); концептуальні положення теорії інформатизації освіти (Р. Гуревич, М. Жалдак, О. Зіміна, Є. Полат, І. Роберт), діяльнісної теорії психології навчання (П. Гальперін, Н. Тализіна), розвитку пізнавальної активності особистості та активізації навчально-пізнавальної діяльності (Л. Арістова, А. Вербицький, В. Вергасов, В. Лозова); наукові ідеї використання системного (В. Афанасьєв, І. Блауберг, В. Садовський, А. Уйомов, Е. Юдін), особистісно орієнтованого (Г. Балл, І. Бех, Є. Бондаревська, С. Подмазін, М. Чобітько), технологічного (В. Безпалько, І. Дичківська, М. Кларін, Г. Селевко, Д. Чернілевський) підходів в освіті, зокрема в процесі організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів; загальнотеоретичні положення професійної підготовки майбутніх учителів інформатики (М. Абдуразаков, Т. Бороненко, Н. Морзе, Т. Тихонова), дистанційного навчання (В. Кухаренко, Є. Полат, П. Стефаненко, А. Хуторськой); наукові положення організації навчального процесу у вищих закладах освіти (А. Алексюк, Г. Атанов, А. Вербицький, О. Глузман, В. Загвязинський, О. Кучерявий, В. Ляудіс), самостійної роботи та самостійної пізнавальної діяльності студентів (В. Козаков, В. Мороз, П. Підкасистий, М. Солдатенко); дослідження проблеми використання мультимедійних технологій у процесі дистанційного навчання студентів (Б. Андресен, Н. Анісімова, Ю. Дорошенко, О. Смолянінова, О. Чайковська).

Для вирішення завдань дослідження та перевірки висунутої гіпотези використано методи дослідження: теоретичні: аналіз наукової й навчально-методичної літератури, програмно-нормативних документів з організації навчального процесу у ВНЗ з метою вивчення стану розробленості й перспектив розв'язання досліджуваної проблеми; узагальнення та систематизація теоретич-них положень психолого-педагогічної літератури для визначення поняттєво-категоріального апарату дослідження, розробки та обґрунтування технології організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в умовах застосування мультимедійних елементів дистанційного навчання, сутнос-ті та дидактичних функцій останніх; емпіричні спостереження, анкетування, тестування, аналіз продуктів самостійної пізнавальної діяльності студентів з метою діагностування їхньої вмотивованості до самостійної пізнавальної діяльності, умінь самоорганізації в цьому процесі, рівня сформованості навчальних досягнень та когнітивних умінь майбутніх учителів інформатики, а також педагогічний експеримент для перевірки ефективності розробленої технології; методи математичної статистики для визначення статистичної значущості отриманих у ході експерименту результатів.

Експериментальна база дослідження. Роботу виконано на базі Луганського національного університету імені Тараса Шевченка та його відокремлених структурних підрозділів - Стахановського навчального комплексу, Ровеньківського факультету; Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського; Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди; Волинського національ-ного університету імені Лесі Українки. Усього дослідженням було охоплено 334 особи, з них 302 студенти та 32 викладачі вищих навчальних закладів.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вперше: теоретично обґрунтовано й розроблено технологію організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в умовах застосування мультимедійних елементів дистанційного навчання, яка базується на поєднанні дистанційних і традиційних форм та методів організації самостійної пізнавальної діяльності студентів, має дворівневу структуру й забезпечує інтерактивний взаємо-зв'язок викладачів і студентів у синхронному та асинхронному режимах; визначено сутність поняття „мультимедійні елементи дистанційного навчання” та їхні дидактичні функції (інформаційно-ілюстративна, когнітивна, регулятивна, діалогічна функції, індивідуалізація процесу навчання); набули подальшого розвитку наукові уявлення про самостійну пізнавальну діяльність студентів та процес її організації, дистанційне навчання студентів та засоби його реалізації в умовах розвитку ІКТ, критерії й показники ефективності організації самостійної пізнавальної діяльності; удосконалено форми й методи організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики на основі розробки та впровадження навчально-методичних комплексів викладання різних циклів дисциплін.

Практичне значення результатів дослідження полягає в їх достатній готовності до впровадження в навчальний процес вищих навчальних закладів: розроблено мультимедійні навчально-методичні комплекси для організації самостійної пізнавальної діяльності студентів спеціальності „Інформатика”, а саме: „Бази даних й інформаційні системи”, „Програмування. Техніка обчислень та основи алгоритмізації” та „Філософія”; методичні рекомендації для студентів і викладачів щодо роботи з цими навчальними засобами; діагностичний комплекс для оцінки ефективності організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики при впровадженні розробленої технології.

Отримані результати дисертаційної праці можуть бути використані в системі підготовки майбутніх учителів інформатики у ВНЗ, у процесі організації самостійної роботи майбутніх учителів інформатики та їхньої самоосвітньої діяльності; при розробці навчально-методичного забезпечення самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації.

Результати дослідження впроваджено в процес підготовки майбутніх учителів інформатики Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження № 1/906 від 06.04.2010 р.); відокремленого підрозділу „Ровеньківський факультет Луганського національного університету імені Тараса Шевченка” (довідка про впровадження №26 від 01.04.2010 р.), Стахановського навчального комплексу Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження №05/17 від 20.04.2010 р.), Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського (довідка про впровадження № 08.1/471 від 15.04.2010 р.); Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (довідка про впровадження
№ 07-033 від 17.05.2010 р.); Волинського національного університету імені Лесі Українки (довідка про впровадження № 3/1917 від 15.05.2010 р.).

Апробацію та впровадження результатів дослідження. Основні результати досліджень обговорювалися та здобули позитивну оцінку на засідан-нях кафедри педагогіки й кафедри інформаційних технологій та систем, відділу дистанційного навчання Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, науково-практичних конференціях різного рівня: Міжнародних - „Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті” (Луганськ, 2003), „Інформаційні технології в наукових дослідженнях і навчальному процесі” (Луганськ, 2005, 2006); Всеукраїнських - „Організаційні та діагностичні методи активізації творчої діяльності у вищих навчальних закладах освіти” (Алчевськ, 2002), „Безперервна фізико-математична освіта: проблеми, пошуки, перспективи” (Бердянськ, 2007), „Актуальні проблеми технологічної та професійної освіти” (Херсон, 2008), „Сучасні тенденції розвитку вищої освіти, трансформації навчального процесу у технологію навчання” (Київ, 2008); „Сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій в науці, освіті та економіці” (Луганськ, 2009, 2010).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 одноосібних наукових праць. З них 6 статей - у наукових фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (266 найменувань, з них 4 - іноземною мовою). Робота містить 26 таблиць, 23 рисунки та 10 додатків на 57 сторінках. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 272 сторінки.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми; визначено об'єкт, пред-мет, мету, завдання, методи; сформульовано гіпотезу, розкрито теоретико-методо-логічні засади й наукову новизну дисертаційної роботи; представлено її практичне значення; наведено дані про апробацію й упровадження результатів дослідження.

У першому розділі - „Теоретичні засади організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в умовах застосування мультимедійних елементів дистанційного навчання” - наведено історико-педагогічний аналіз досліджуваної проблеми з метою визначення стану її розробленості й перспектив подальшого вивчення; розглянуто сутність самостійної пізнавальної діяльності студентів та особливості організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в процесі фахової підготовки; розкрито сутність і дидактичні функції мультимедійних елементів дистанційного навчання; теоретично обґрунтовано дворівневу технологію організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в умовах застосування мультимедійних елементів дистанційного навчання.

Проблема самостійної пізнавальної діяльності особистості й способів її організації з найдавніших часів привертала увагу видатних педагогів минулого (Я. А. Коменський, Г. Сковорода, І. Песталоцці А. Дістервег, К. Ушинський, П. Каптерев та ін.), які прагнули до активізації навчально-пізнавальної діяльності особистості, розвитку в неї самостійності, творчого мислення та виховання допитливості й інтересу до пізнання навколишнього світу.

Тривалий час питання визначення сутності самостійної діяльності вчені вирішували переважно в контексті шкільної дидактики. Лише наприкінці 70-х - на початку 80-х рр. ХХ ст. зростає дослідницький інтерес до самостійної діяльності студентів (А. Алексюк, Л. Жарова, Л. Журавська, В. Козаков, П. Підкасистий та ін.). При цьому головну увагу приділено таким аспектам, як визначення сутності самостійної роботи студентів, форм і методів її організації.

Новий поштовх до розв'язання досліджуваної проблеми дала поява та розвиток ІКТ, що позначилося на формах, методах і засобах організації самостійної пізнавальної діяльності студентів. Особливої значущості набуває розробка питань організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики, для яких використання ІКТ у процесі організації СПД, з одного боку, є засобом підвищення ефективності навчально-пізнавальної діяльності, а з другого - метою й провідним засобом професійної підготовки.

Спираючись на результати теоретичного аналізу досліджень СПД студентів у наукових працях таких учених, як С. Генкал, О. Муковіз, П. Підкасис-тий, В. Пустовойтов, М. Солдатенко, В. Хрипун та ін., ми визначаємо самостійну пізнавальну діяльність майбутніх учителів інформатики як різновид діяльності особистості, в основі якої лежить пізнавальна самостійність й активність, що реалізується через систему самостійних пізнавальних дій, спрямованих на оволодіння професійними знаннями, уміннями й навичками, зокрема й у галузі інформаційно-комунікаційних технологій. Також установлено загальні характеристики самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики та її структурні компоненти: потреба, мотив, мета, завдання, дії, операції, продукт діяльності.

Теоретичним підґрунтям для розв'язання завдань дослідження визначено такі підходи до організації самостійної роботи й СПД студентів: системний, особистісно орієнтований та технологічний. Останній ми розглядаємо як пріоритетний. Адже саме цей підхід забезпечує: цілеспрямованість процесу навчання; наявність етапів та чіткого послідовного технологічного ланцюжка взаємодії викладача й студентів, спрямованих на вирішення цільових завдань; наявність діагностичних процедур результатів навчально-пізнавальної діяльності; орієнтація на одержання гарантованих результатів; можливість відтворення елементів технології. Застосування цього підходу дає можливість розглядати організацію СПД майбутніх учителів інформатики в умовах застосування мультимедійних елементів дистанційного навчання з позицій технології, яка описує систему поетапних спільних дій викладача й студентів, забезпечує досягнення поставлених цілей та завдань на основі реалізації загальнодидак-тичних принципів і принципів дистанційного навчання.

Організація СПД студентів потребує здійснення послідовної реалізації підготовчого (планувально-цільового), основного (процесуального) і завершаль-ного (контрольно-регулятивного) етапів. Підготовчий етап включає визначення цілей, завдань самостійної пізнавальної діяльності, а також планування СПД та відбір форм, методів і засобів її подальшого здійснення. Під час основного етапу відбувається практична реалізація системи спільних дій студентів і викладачів, спрямованих на досягнення цілей. У ході завершального етапу здійснюється коригувальний вплив і на безпосередній хід СПД, і на її результати з боку викладача та самоаналіз і самокорекція самими студентами.

З'ясування такого аспекту дослідження, як оранізація СПД та особливостей застосуваня ІКТ у процесі фахової підготовки майбутніх учителів інформатики потребувало встановлення їхніх основних видів професійної діяльності. Такими визначено: викладання; організація впровадження ІКТ у навчальний процес загальноосвітньої школи; розробка освітніх інформаційних ресурсів; організація застосування ІКТ для цілей автоматизації управління школою та ін. Реалізація кожного з цих напрямків вимагає досконалого володіння засобами ІКТ. Тому підготовка майбутнього вчителя інформатики повинна бути орієнтована на цілеспрямоване формування знань і вмінь у галузі інформаційних технологій з метою подальшого застосування їх у професійній діяльності.

Зазначене вище дозволяє зробити висновок, що застосування ІКТ на всіх етапах навчального процесу є обов'язковою умовою ефективної підготовки майбутнього вчителя інформатики. Це передбачає активне використання засобів мультимедійних та інформаційно-комунікаційних технологій у процесі організації та здійснення СПД студентів. Така настанова потребує пошуку нових форм і методів організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в умовах застосування мультимедійних елементів дистанційного навчання, яку ми розглядаємо як систему впорядкованих спільних дій викладача і студента, спрямовану на реалізацію пізнавальних дій за допомогою мультимедійних елементів дистанційного навчання, у якій активну роль виконують самі студенти. Визначення шляхів ефективного застосування мультимедійних елементів дистанційного навчання вимагало з'ясування сутності цього поняття та його основних характеристик. Аналіз наукової літератури з проблеми дослідження дозволив дати таке визначення поняття. Ми розглядаємо мультимедійні елементи дистанційного навчання як засоби організації дистанційного навчання, які можуть бути доставлені тим, хто навчається, за допомогою мережевих та (або) кейс-технологій, мають відповідне методичне й дидактичне забезпечення та відображають певну предметну галузь, зміст якої представлено текстовою, графічною, анімаційною, звуковою й відео- інформацією. Виявлено та охарактеризовано дидактичні функції цих засобів навчання: інформаційно-ілюстративну, когнітивну, регулятивну, діалогічну та індивідуалізації процесу навчання.

Для забезпечення ефективної організації СПД майбутніх учителів інформатики окремі мультимедійні елементи дистанційного навчання об'єднуються в мультимедійні навчально-методичні комплекси (МНМК) з дисципліни професійної, природничо-наукової, гуманітарної та соціально-економічної їхньої підготовки.

Ураховуючи теоретичні положення щодо сутності та структури СПД студентів, особливостей її організації в процесі фахової підготовки майбутніх учителів інформатики на основі використання МЕДН, загальнодидактичних принципів і принципів дистанційного навчання, було розроблено та науково обґрунтовано технологію організації СПД майбутніх учителів інформатики в умовах застосування мультимедійних елементів дистанційного навчання. Установлено, що така технологія має дворівневу структуру.

Перший рівень технології передбачає формування в майбутніх учителів інформатики вмінь і навичок самостійної пізнавальної діяльності, умінь самоконтролю та роботи з МЕДН на І та ІІ курсах підготовки. Домінантною є самостійна пізнавальна діяльність студентів, яку переважно регламентує викладач, діяльність якого спрямована на виконання прогностично-організаційної, пропедевтичної, контрольно-координаційної функцій. При цьому функціями студента є: планування власних дій на підставі цілей, визначених викладачем; здійснення програми цих дій та самоконтроль. На цьому рівні переважають традиційні форми організації СПД студентів (фронтальна, групова, індивідуальна самостійна робота з конспектом, підручником, першоджерелами; написання реферату; виконання розрахунково-графічної роботи; переклади текстів; розв'язання задач тощо). Мультимедійні елементи дистанційного навчання (дистанційні мультимедійні підручники, дистанційні мультимедійні довідники, комп'ютерні тести та ін.) застосовують додатково до традиційних засобів навчання. Серед методів навчання превалюють пояснювально-ілюстративні й репродуктивні методи (ознайомче, вибіркове, повторне читання конспекту лекцій, традиційного та дистанційного підручника; складання конспекту, побудова таблиць, схем тощо); методи контролю й самоконтролю представлені опитуванням, тестуванням, перевіркою виконання завдань тощо.

Другий рівень технології спрямований на формування вмінь і навичок пошуково-творчої самостійної пізнавальної діяльності студентів на старших курсах підготовки вчителів інформатики. Функції викладача частково зберігають характеристики традиційної професійно-педагогічної діяльності. Разом з тим, усе більшого значення в діяльності викладача набувають функції тьютора (інтерактивна взаємодія між учасниками освітньої діяльності за допомогою засобів ІКТ, адаптація студентів до нової форми навчання тощо). Функції студентів також змінюються й набувають нових якісних характеристик, а саме: самостійне цілепокладання, планування, самоорганізація, самоуправління, саморегулювання СПД тощо. На цьому рівні акцентовано увагу на застосуванні мультимедійних елементів дистанційного навчання, при цьому відбувається їх ширше використання в традиційних формах організації навчання (лекції, практичні, лабораторні заняття, семінари, консультації).

Провідними на цьому рівні є методи формування пізнавального інтересу (метод проектів, навчання в співробітництві, метод взаємоконтролю у парах, метод портфоліо тощо). Обом рівням технології властива інтерактивна взаємодія студентів і викладачів у синхронному (очні консультації, інтернет-чат, ICQ та ін.) та асинхронному (електронна пошта, форуми тощо) режимах.

У другому розділі - „Дослідно-експериментальна робота з перевірки технології організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в умовах застосування мультимедійних елементів дистанційного навчання” - визначено критерії й показники ефективності організації самостійної пізнавальної діяльності студентів та відповідні методики оцінювання; розроблено мультимедійні навчально-методичні комплекси для організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики; експериментально перевірено технологію організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в умовах застосування МЕДН.

Згідно із завданнями дослідження визначено критерії й показники ефективності організації СПД майбутніх учителів інформатики: мотиваційний (ставлення до навчання як до цінності, усвідомлення значущості СПД, умотивованість, пізнавальний інтерес, прагнення до професійного саморозвитку та самовдосконалення); організаційний (уміння цілепокладання, планування, аналізу, самоконтролю, самокоригування, здатність виявляти вольові зусилля в досягненні результату); когнітивний (знання про способи та методи СПД і застосування інформаційних технологій у процесі розв'язання пізнавальних завдань, уміння опрацьовувати інформацію та здійснювати розумові операції); контрольно-оцінний (обсяг і глибина засвоєних знань з дисциплін професійної, природничо-наукової, гуманітарної та соціально-економічної їхньої підготовки, міцність знань, оперативність і гнучкість застосування набутих знань у нестандартних навчально-пізнавальних та квазіпрофесійних ситуаціях).

За встановленими критеріями й показниками було визначено рівні (низький, середній, достатній, високий), які характеризують ефективність СПД майбутніх учителів інформатики за умови впровадження розробленої технології, та відповідні методики їхнього оцінювання.

Поетапному впровадженню технології організації самостійної пізнавальної діяльності студентів спеціальності „Інформатика” передувала розробка мультимедійних навчально-методичних комплексів: „Програмування. Техніка обчислень та основи алгоритмізації”, „Філософія” й „Бази даних та інформаційні системи” (доступ за адресою: http://rovenki.luguniv.edu.ua/moodle/) на основі відповідних дисциплін професійної, природничо-наукової, гуманітарної та соціально-економічної їхньої підготовки, а також розроблено методичні рекомендації для студентів та викладачів щодо роботи з цими засобами навчання.

Дослідно-експериментальна робота здійснювалася впродовж 2004 ?
2009 рр. У педагогічному експерименті брали участь студенти спеціальності „Інформатика” I - IV курсів. Експеримент проводився в три етапи (констатуваль-ний, формувальний і контрольний).

Аналіз результатів констатувального етапу показав, що переважна більшість студентів (60,39%) контрольної (КГ) та (65,55%) експериментальної (ЕГ) груп мають недостатню сформованість навчальних досягнень з основ інформатики. У студентів превалюють зовнішні мотиви самостійної пізнавальної діяльності. У більшості студентів (70,45% КГ, 77,14% ЕГ) несформовані або сформовані недостатньо вміння планування, цілепокладання, аналізу, самоконтролю й самокоригування, відсутні або проявляються епізодично вольові зусилля в досягненні поставлених цілей та завдань у процесі здійснення СПД.

У ході формувального етапу експерименту відбувалося впровадження теоретично розробленої й обґрунтованої технології організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в умовах застосування МЕДН. У контрольній групі організація СПД студентів реалізовувалася із засто-суванням традиційних форм та методів організації самостійної пізнавальної діяльності студентів, в експериментальній - за розробленою дворівневою техно-логією, кожен рівень якої включав підготовчий, основний і завершальний етапи.

Реалізація першого рівня технології здійснювалася шляхом упровадження МНМК „Програмування. Техніка обчислень та основи алгоритмізації” й „Філософія” на І - ІІ курсах підготовки майбутніх учителів інформатики.

На підготовчому етапі проводився вхідний контроль навчальних досягнень студентів, окреслювалися цілі та завдання організації СПД. У ході основного етапу здійснювалася поетапна реалізація завдань самостійної роботи студентів з оволодіння навчальними предметами. Самостійна пізнавальна діяльність при цьому мала переважно репродуктивний характер, що зумовлювалося регламентацією самостійної роботи з боку викладачів через виконання студентами алгоритмічно описаних дій, поданих у методичних рекомендаціях до самостійної роботи, інструкціях з підготовки до семінарів, методичних рекомендаціях до виконання лабораторно-практичних робіт. На завершальному етапі функції контролю й координування СПД студентів здійснювали викладачі в процесі очних консультацій, контролю за виконанням аудиторних лабораторних робіт тощо. Важливу роль на цьому етапі відведено також самоконтролю студентів, однією з форм проведення якого було тестування на основі завдань, що включали МНМК „Програмування. Техніка обчислень та основи алгоритмізації” й „Філософія”.

Упровадження другого рівня розробленої технології відбувалося в ході оволодіння студентами такої дисципліни, як „Бази даних та інформаційні системи”, яку вивчають на ІІІ та IV курсах. На підготовчому етапі цілі й завдання СПД визначали й викладачі, і самі студенти. На основі визначених завдань студенти здійснювали самостійну розробку індивідуальних планів самостійної роботи, вибір форм, методів та засобів їхньої реалізації. У ході основного етапу превалювала самоорганізація діяльності студентів. Акцент було перенесено на індивідуальну творчу СПД (розробка проектів баз даних, формування портфоліо, підготовка кейсів, творчих звітів тощо). На завершальному етапі відбувалася трансформація функцій викладачів з традиційної (контрольної) на тьюторську (фасилітативну), а також функцій самих студентів, у пізнавальній діяльності яких на цьому етапі став переважати самоконтроль і саморегулювання. Під час організації дистанційної самостійної роботи мала місце постійна взаємодія студентів і викладачів - проводилися консультації в асинхронному й синхронному режимі, проблемні питання виносилися на форум.

Аналіз результатів формувального експерименту на контрольному етапі засвідчив позитивну динаміку всіх показників ефективності організації СПД у студентів ЕГ, яка зумовлена впровадженням дворівневої технології її організації.

Після реалізації першого рівня розробленої технології в процесі вивчення дисциплін „Програмування” та „Філософія” в ЕГ визначено більш значні позитивні зміни в зростанні показників за мотиваційним, когнітивним та контрольно-оцінним критеріями порівняно зі студентами КГ. Зокрема, за мотива-ційним критерієм кількість студентів ЕГ, які досягли достатнього та високого рівня мотивації СПД, зросла відповідно за навчальними дисциплінами до 60,81% і 62,84%. У КГ ці показники становлять лише 42,46% та 45,43%. Аналогічно в ЕГ підвищився рівень сформованості когнітивних умінь, а саме: кількість студентів з достатнім та високим рівнем збільшилася відповідно до 59,46% та 54,06%, тоді як у КГ ці рівні мають 48,86% та 37,66 % студентів. За контрольно-оцінним критерієм рівень навчальних досягнень у ЕГ становить 64,87% і 66,89% відповідно. Це на 15,52% та 15,59% більше, ніж у КГ.

Відзначено також в ЕГ незначну позитивну динаміку зміни показника організаційного критерію - рівня сформованості вмінь самоконтролю - за яким кількість студентів з низьким рівнем зменшилася на 27,02 % порівняно з початковим етапом експерименту. Разом з тим з'ясовано, що на цьому етапі суттєвих змін за іншими показниками цього критерію в студентів цієї групи не відбулося. У КГ значних змін за організаційним критерієм не виявлено.

Після впровадження другого рівня технології в процес вивчення дисцип-ліни „Бази даних та інформаційні системи” в ЕГ відбулося подальше зростання кількості студентів, які досягли достатнього та високого рівня за всіма критерія-ми та показниками ефективності організації СПД: мотиваційним - 72,29%, організаційним - 59,23%, когнітивним - 62,84%, контрольно-оцінним - 68,92%. У КГ динаміка змін сформованості показників за цими критеріями не значна. За допомогою статистичного критерію 2 доведено статистичну значущість відмінності отриманих результатів у контрольній та експериментальній групах.

Ефективність організації СПД майбутніх учителів інформатики при впровадженні в експериментальній групі розробленої технології підтверджено розрахунками комплексного критерію ефективності, який має вищі показники на обох рівнях технології, ніж у контрольній групі. По завершенні впровадження першого рівня технології він становив 0,482, а після реалізації другого - 0,576. У контрольній групі ці показники відповідно мали такі значення - 0,345 та 0,390. Отже, отримані в процесі дослідження результати свідчать про досягнення поставленої мети й підтверджують висунуту гіпотезу.

Узагальнення результатів теоретичного пошуку та експериментальної роботи дозволяють зробити такі висновки:

У дисертації наведено нове вирішення наукової проблеми визначення теоретичних та технологічних засад організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики, що виявляється в обґрунтуванні й експериментальній перевірці технології організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в умовах застосування мультимедійних елементів дистанційного навчання.

1. За результатами історико-педагогічного аналізу досліджуваної проблеми встановлено, що питання самостійної пізнавальної діяльності та способів її організації завжди було в центрі уваги широкого кола дослідників, а саме поняття „самостійна пізнавальна діяльність” належить до складних дидактичних категорій, яка фактично до другої третини ХХ століття вирішувалася переважно в контексті шкільної дидактики.

Розвиток вищої освіти актуалізував інтерес дослідників до самостійної діяльності студентів. Особливої значущості набуває розробка питань організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в період стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, що певним чином позначилося на формах, методах і засобах цього виду діяльності. З'ясовано, що самостійна пізнавальна діяльність майбутніх учителів інформатики є різновидом діяльності особистості, в основі якої лежить пізнавальна самостійність й активність, що реалізується через систему самостійних пізнавальних дій, спрямованих на оволодіння професійними знаннями, уміннями й навичками, зокрема й у галузі інформаційно-комунікаційних технологій.

Узагальнення понятійно-категоріального апарату дослідження дало підстави для визначення одного з провідних понять - організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в умовах застосування мультимедійних елементів дистанційного навчання, яка розглядається як система впорядкованих спільних дій викладача і студента, спрямована на реалізацію пізнавальних дій за допомогою мультимедійних елементів дистанційного навчання, у якій активну роль виконують самі студенти.

Теоретичним підґрунтям розв'язання дослідницьких завдань визначено: структурні компоненти самостійної пізнавальної діяльності (потреба, мотив, мета, завдання, дії, операції, продукт діяльності), підходи до організації цього виду діяльності (системний, особистісно орієнтований, технологічний), етапи організації СПД: підготовчий (планувально-цільовий), основний (процесуальний) і завершальний (контрольно-регулятивний).

2. Дослідженням установлено, що дидактичні функції мультимедійних елементів дистанційного навчання включають: інформаційно-ілюстративну, когнітивну, регулятивну, діалогічну, функцію індивідуалізації процесу навчання - і визначають їх сутність як засоби організації дистанційного навчання, які можуть бути доставлені тим, хто навчається, за допомогою мережевих та (або) кейс-технологій, мають відповідне методичне й дидактичне забезпечення та відображають певну предметну галузь, зміст якої представлено текстовою, графічною, анімаційною, звуковою й відеоінформацією.

3. Ураховуючи теоретичні положення щодо сутності та структури СПД студентів, особливостей її організації в процесі фахової підготовки майбутніх учителів інформатики, загальнодидактичних принципів і принципів дистанційного навчання, розроблено та обґрунтовано технологію організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в умовах застосування мультимедійних елементів дистанційного навчання, яка має дворівневу структуру.

Перший рівень технології передбачає формування в студентів І - ІІ курсів умінь і навичок самостійної пізнавальної діяльності, умінь самоконтролю та роботи з МЕДН. На цьому рівні технології використовуються переважно традиційні форми й методи організації СПД студентів, регламентовані викла-дачем. На другому рівні технології відбувається формування вмінь і навичок пошуково-творчої самостійної пізнавальної діяльності студентів на старших курсах їхньої підготовки. На цьому рівні пріоритетними є форми й методи самостійної пізнавальної діяльності із застосуванням мультимедійних елементів дистанційного навчання.

Необхідною умовою ефективності дворівневої технології є інтерактивна взаємодія в синхронному та асинхронному режимах, які поєднують можливості традиційних і дистанційних технологій.

4. Для визначення ефективності технології організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в умовах застосування МЕДН розроблено критерії та показники ефективності організації СПД майбутніх учителів інформатики (мотиваційний, когнітивний, організаційний, контрольно-оцінний) та визначено відповідний діагностичний комплекс.

5. Експериментально перевірено технологію організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в умовах застосування МЕДН. На основі зіставлення отриманих у проведеному педагогічному експерименті результатів, їхнього кількісного та якісного аналізу виявлено, що впровадження цієї технології в процес організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики призвело до суттєвих статистично значущих змін у рівнях сформованості мотивації, самоорганізації СПД, когнітивних умінь та рівня навчальних досягнень, що свідчить про підвищення ефективності організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики й підтверджує гіпотезу дослідження.

З метою впровадження цієї технології розроблено мультимедійні навчально-методичні комплекси з дисциплін професійної, природничо-наукової, гуманітарної та соціально-економічної підготовки майбутніх учителів інформатики: „Бази даних й інформаційні системи”, „Програмування. Техніка обчислень та основи алгоритмізації” та „Філософія”.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики. До пер-спективних напрямків відносимо розробку нових форм і методів застосування МЕДН у навчально-виховному процесі підготовки майбутніх учителів інформа-тики, розширення банку мультимедійних навчально-методичних комплексів, що сприятиме підвищенню якості професійної підготовки цих фахівців.

Основний зміст дослідження відображено в таких публікаціях

1. Переяславська С. О. Діяльнісний підхід до вивчення самостійної пізна-вальної діяльності студентів / С. О. Переяславська // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2005. - № 11 (91). - С. 138 - 145.

2. Переяславська С. О. Проблема самостійної пізнавальної діяльності у педагогічних дослідженнях ХХ - ХХІ століть / С. О. Переяславська // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2006. - № 6 (101). - С. 200 - 206.

3. Переяславська С. О. Інтеграція дистанційного навчання в процес підготовки майбутніх учителів інформатики / С. О. Переяславська // Вісн. Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка : Сер. педагогічна. - 2007. - Вип. 22. - С. 168.

4. Переяславська С. О. Дидактичні функції мультимедіа / С. О. Переяс-лавська // Зб. наук. пр. Бердян. держ. пед. ун-ту : Педагогічні науки. - 2008. № 1. - С. 209 - 214.

5. Переяславська С. О. Технологія організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в умовах застосування мульти-медійних елементів дистанційного навчання / С. О. Переяславська // Зб. наук. пр. Херсон. держ. ун-ту : Педагогічні науки. - 2008. - Вип. 47. С. 402 - 408.

6. Переяславська С. О. Критерії ефективності організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в умовах застосування мультимедійних елементів дистанційного навчання / С. О. Переяславська // Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2009. - № 15 (178). - С. 42 - 50.

7. Переяславська С. О. Застосування мультимедійних елементів дистан-ційного навчання в самостійній пізнавальній діяльності майбутніх учителів інформатики / С. О. Переяславська // Сучасні тенденції розвитку вищої освіти, трансформація навчального процесу у технологію навчання : матеріали V наук.-метод. конф. (Київ, 23 - 24 жовт. 2008 р.). - К. : Вид-во ДУІКТ, 2008. - С. 105 - 107.

8. Переяславская С. А. Мультимедиа и мультимедийные технологии: сущность дефиниций / С. А. Переяславская // Інформаційні технології в наукових дослідженнях і навчальному процесі : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (Луганськ, 14 16 листоп. 2006 р.). - Луганськ : Альма-матер, 2006. - Т. 2. - С. 58 - 61.

9. Переяславська С. О. Оцінка ефективності організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики / С. О. Переяславська // Сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій в науці, освіті та економіці : матеріали ІV Всеукр. наук.-практ. конф. (Луганськ, 15 17 квіт. 2010 р.). - Луганськ : Phoenix, 2010. - С. 214 - 216.

10. Переяславська С. О. Програмне забезпечення дистанційного Internet-навчання / С. О. Переяславська // Інформаційні технології в наукових досліджен-нях і навчальному процесі : матеріали наук. конф. центру інформ. технологій. - Луганськ : Альма-матер, 2004. - С. 39 - 44.

11. Переяславская С. А. Специфика дистанционного обучения в процессе интеграции с традиционными педагогическими технологиями / С. А. Перея-славская // Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Луганськ, 11 - 13 листоп. 2003 р.). - Луганськ : Альма-матер, 2003. - Ч. 4. - С. 106 - 112.

12. Переяславская С. А. Электронный учебник как составная часть учебно-методического комплекса дистанционного образования / С. А. Переяславская // Організаційні та діагностичні методи активізації творчої діяльності у вищих навчальних закладах освіти : матеріали Всеукр. наук.-метод. конф. (Алчевськ, 25 26 жовт. 2002 р.). - Алчевськ, 2002. - С. 59 - 67.

Переяславська С. О. Організація самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в умовах застосування мультимедійних елементів дистанційного навчання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2011.

Дисертацію присвячено проблемі організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в умовах застосування мультимедійних елементів дистанційного навчання.

Розглянуто питання організації самостійної пізнавальної діяльності студентів і визначено стан її розробленості в науковій літературі та перспективи подальшого дослідження, сформульовано поняття організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в умовах застосування мультимедійних елементів дистанційного навчання. Розкрито сутність та дидактичні функції мультимедійних елементів дистанційного навчання; теоретично обґрунтовано технологію організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в умовах застосування мультимедійних елементів дистанційного навчання. На основі розроблених критеріїв та показників експериментально перевірено ефективність технології організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в умовах застосування мультимедійних елементів дистанційного навчання.

Ключові слова: самостійна пізнавальна діяльність студентів, організація самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики, дистанційне навчання, мультимедійні елементи дистанційного навчання, технологія організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики в умовах застосування мультимедійних елементів дистанційного навчання.

Переяславская С. А. Организация самостоятельной познавательной деятельности будущих учителей информатики в условиях применения мультимедийных элементов дистанционного обучения. - Рукопись.