Проблеми трудового навчання старшокласників у вітчизняній педагогіці другої половини ХХ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 37(477)„19”

Проблеми трудового навчання старшокласників у вітчизняній педагогіці другої половини ХХ століття

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Пшеничний Максим Володимирович

Луганськ 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Слов'янському державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, доцент

Саяпіна Світлана Анатоліївна,

Слов'янській державний педагогічний університет, доцент кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Друганова Олена Миколаївна,

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, професор кафедри історії педагогіки та порівняльної педагогіки;

кандидат педагогічних наук, доцент Шумілова Ірина Федорівна,

Бердянський державний педагогічний університет, доцент кафедри педагогіки вищої школи і управління навчальними закладами.

Захист відбудеться 19 жовтня 2011 о 15.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.03 у Державному закладі „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2, ауд. 376.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Державного закладу „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Автореферат розіслано 19 вересня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л.Л. Бутенко

реформування освіта педагогіка

АНОТАЦІЯ

Пшеничний М. В. Проблеми трудового навчання старшокласників у вітчизняній педагогіці другої половини ХХ століття. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Державний заклад „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”. - Луганськ, 2011.

Дисертацію присвячено вивченню проблем трудового навчання старшокласників у вітчизняній педагогіці другої половини ХХ століття. На основі теоретичного аналізу визначено провідні чинники становлення проблем трудового навчання старшокласників у вітчизняній педагогіці другої половини ХХ століття; обґрунтовано етапи розвитку та становлення теорії і практики трудового навчання старшокласників у другій половині ХХ століття; з'ясовано програмне забезпечення трудового навчання старшокласників; проаналізовано організаційні форми й методи трудового навчання старшокласників у вітчизняній педагогіці другої половини ХХ століття; охарактеризовано досвід здійснення трудового навчання старшокласників; накреслено прогностичні напрямки використання творчого доробку вчених і педагогів-практиків у трудовому навчанні старшокласників у вітчизняній педагогіці другої половини ХХ століття.

Ключові слова: трудове навчання, старшокласники, навчальні програми, форми та методи трудового навчання, навчально-виробничий комбінат.

Пшеничный М. В. Проблемы трудового обучения старшеклассников в отечественной педагогике второй половины ХХ столетия. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. - Государственное учреждение „Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко”. - Луганск, 2011.

Диссертация посвящена изучению проблем трудового обучения старшеклассников в отечественной педагогике во второй половине ХХ столетия.

В диссертации выделены основные факторы становления и развития трудового обучения старшеклассников: политические, экономические, социальные. В исследовании рассмотрены фундаментальные принципы трудового обучения, которые в дальнейшем усилили традиционно высокий воспитательный потенциал отечественной педагогики и создали предпосылки для будущих творческих изысканий в этой области.

Установлено, что особенностью практической деятельности украинских педагогов в исследуемый период стала их открытость и одновременно приверженность национальным традициям. В связи с этим рассмотрены возможности использования положительного опыта отечественных педагогов в современном образовательном пространстве.

Обобщены теоретические взгляды известных педагогов, исследователей второй половины ХХ века на проблемы трудового обучения старшеклассников в Украине: П. Атутова, С. Батышева, А. Воробьева, М. Жиделева, К. Катханова, В. Мадзигона, В. Сидоренка, Д. Тхоржевского, систематизированы публикации и диссертации отечественных авторов по проблеме исследования.

Осуществлен целостный анализ выделенных проблем трудового обучения: определение содержания трудового обучения; осуществление политехнического принципа трудового обучения; формирование знаний, умений, навыков как общедидактическая проблема; развитие технического творчества; дидактическая связь трудового обучения с другими учебными предметами по основам наук; научная организация труда и трудовое обучение; трудовое воспитание в процессе трудового обучения; профориентационная работа с учениками; методы и формы трудового обучения, трудовое обучение в сельских школах.

Научно обоснованы этапы развития и становления проблем трудового обучения старшеклассников в отечественной педагогике второй половины ХХ столетия: первый этап (1958 - 1975 гг.) - этап развития и становлення содержания трудового обучения старшекласников; второй этап (1976 - 1983 гг.) - этап активного поиска форм и методов трудового обучения; третий этап ( 1984 - 1991 гг.) - этап становления трудового обучения как учебного предмета; четвертый этап (1992 - 1997 гг.) - этап поиска новых форм и методов трудового обучения в контексте парадигмы личностно ориентированного обучения, в рамках которых формировались ключевые подходы к трудовому обучению учащихся старших классов.

Проанализировано программное обеспечение трудового обучения старшеклассников, организационные формы и методы трудового обучения старшеклассников в отечественной педагогике второй половины ХХ столетия; дана характеристика опыту осуществления трудового обучения старшекласников. Обозначены прогностические направления использования творческого наследия ученых и педагогов-практиков в трудовом обучении.

Ключевые слова: трудовое обучение, старшеклассники, учебные программы, формы и методы трудового обучения, учебно-производственный комбинат.

Pshenichny M.V. Problems of manual labor education of senior school-pupils in the home pedagogical science in the second half of the XXth century. - Manuscript.

Thesis for a scientific degree of a Candidate of Pedagogical Sciences, specialty 13.00.01 - General Pedagogics and History of Pedagogics. - Luhansk Taras Shevchenko National University. - Luhansk, 2011.

The Thesis is devoted to the investigation of problems of manual labor education of senior school-pupils in the home pedagogical science of the second half of the XXth century. The condition of the scientific elaboration of the problems was made on the basis of theoretical analysis; leading component parts of coming into being of some problems of manual labor education of senior school-pupils in the home pedagogical science of the second half of the XXth century are characterized; the programme provision of manual labor education of senior school-pupils were investigated; organization forms and methods of manual labor education of senior school-pupils in the second half of the XXth century were substantiated; actualization of ideals and experience of manual labor education of senior school-pupils in the home pedagogical science in the second half of the XXth century in the context of modern reformation of national educational was fulfilled; prognostic direction of the usage of creative makings of scientists as well as educators-practitioners in the sphere of manual labor education of senior school-pupils in the second half of the XXth century were outlined; certain stages of coming into being and development of the theory and practice of manual labor education of senior school-pupils in the second half of the XXth century were revealed; the possibility of using certain positive experience of home educators under modern conditions was also considered.

Key words: manual labor education, study programme, forms and methods of manual labor education, study-production programme, seniors.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Процес інтеграції України до європейського простору зумовлює необхідність модернізації системи освіти та приведення її у відповідність до світових стандартів. На часі актуальною є проблема зближення змісту і якості освіти в різних країнах Європи. Під впливом такої концептуальної ідеї відбувається вдосконалення навчальних планів, програм, підручників та іншого організаційно-методичного забезпечення шкільних предметів.

У цьому контексті особливого значення набувають проблеми трудового навчання, що знайшли відображення в офіційних документах, які визначають державну освітню політику України: у Законі „Про загальну середню освіту”, Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Державному стандарті базової та повної шкільної освіти.

Трудове навчання як компонент освітньої галузі „Технологія” зазнає змін з розвитком науково-технічного прогресу, модернізацією сфери техніки і технологій. За таких змін необхідно враховувати історичний досвід педагогічної науки і практики. Особливо цінним у цьому контексті є період другої половини ХХ століття, для якого були характерні вагомі здобутки в галузі трудового навчання старшокласників.

Проблеми трудового навчання старшокласників знайшли певне висвітлення в педагогічній літературі. Питання всебічного розвитку особистості засобами політехнічної освіти у процесі об'єднання навчання з продуктивною працею школярів розроблялися, зокрема, П. Атутовим, С. Батишевим, О. Воробйовим, К. Івановичем, П. Корляковим, В. Мадзі-гоном, В. Поляковим, М. Скаткіним, Д. Сметаніним, С. Шабаловим, С. Шаповаленко, О. Шибановим.

Проблеми виховання у процесі трудового навчання, суспільно корисної та продуктивної праці вивчали С. Богданова, А. Вихрущ, О. Васильєв. Питання формування загальнотрудових умінь і конструктор-ських здібностей, розвитку технічного мислення й пізнавальних інтересів як основи творчої діяльності учнів розглядаються у працях В. Деркача, В. Катаєва, В. Качнєва, В. Колотилова, Т. Кудрявцева, Д. Купова, І. Матюші, Є. Мілеряна, В. Сипченка, І. Чечеля. Важливі дидактичні проблеми трудової політехнічної підготовки, зокрема продуктивної праці учнів шкіл і ПТУ, досліджували Н. Бабкіна, Р. Вендровська, М. Жиде-льов, К. Катханов, М. Махмутов, П. Ставський, Д. Тхоржевський, О. Щеколдін. Аспекти дидактики трудового навчання розкрито у працях О. Коберника, Г. Левченка, В. Мадзігона, В. Сидоренка, Д. Тхоржевсько-го. Деякі організаційно-педагогічні аспекти вдосконалення продуктивної праці з метою активізації творчої діяльності учнів знайшли відображення у роботах П. Андріанова, В. Дудкіна, В. Євграфова, В. Моляко.

Безпосередньо історичним аспектам трудового навчання присвя-чено небагато наукових праць. Так, трудове навчання у загальноосвітніх закладах Харківської губернії у другій половині ХІХ - на початку ХХ століття розглядав М. Карелін; трудове виховання школярів у загально-освітніх закладах України в першій третині ХХ ст. - Г. Ковальчук; теорію і практику трудового виховання в Українській РСР - Д. Сметанін; трудову підготовку учнів у загальноосвітніх школах України (історико-педагогічний аналіз та перспективи) - А. Вихрущ; особливості розвитку трудової підготовки учнів у загальноосвітніх школах у 1937 - 1954 рр. - В. Кухарський; систему трудової підготовки учнів у загальноосвітніх школах України в другій половині XX століття - С. Дем'янчук; досвід організації продуктивної праці учнів у школах України в 60 - 70-х рр. ХХ століття - В. Макарчук; специфіку методики проведення занять з трудо-вого навчання учнів 5 - 7 класів вітчизняної школи у другій половині ХХ століття - Т. Сорока; трудову підготовку учнів сільської школи в Україні (друга половина ХІХ - ХХ століття) - Н. Калініченко; розвиток теорії і практики професійно-трудового навчання учнів допоміжних шкіл України (1917 - 1990 рр.) - В. Бондар; організацію продуктивної праці старшокласників загальноосвітніх шкіл Донецького промислового регіону (друга половина ХХ століття) - О. Кітова.

Підходи до періодизації розвитку системи трудової підготовки учнів в Україні розкрито в історико-педагогічних працях Ю. Аверічева, А. Вихруща, Є. Волохова, С. Дем'янчука, Н. Слюсаренко.

Проте сьогодні відсутнє цілісне історико-педагогічне дослідження, у якому було б схарактеризовано особливості розвитку теорії та практики трудового навчання старшокласників у другій половині ХХ століття, визначено його етапи, узагальнено теоретичний і практичний доробок дослідників з трудового навчання.

Отже, актуальність проблеми й недостатня її розробленість в історико-педагогічній науці зумовили вибір теми дисертаційної роботи: „Проблеми трудового навчання старшокласників у вітчизняній педагогіці другої половини ХХ століття”.

Хронологічні межі дослідження охоплюють другу половину XX століття (1950 - 2000 рр.). Для 50-х років характерна централізація освітньої системи України з авторитарно-дисциплінарним стилем управління. В УРСР використовували такі ж навчальні плани, програми, підручники, як і на всій території Радянського Союзу. Величезна потреба тогочасного соціально-економічного виробництва в кадрах окреслила тенденцію оптимізації трудової підготовки учнів, посилену після прийняття Закону „Про зміцнення зв'язку школи з життям і подальший розвиток системи народної освіти в СРСР” (1958 р.). Кінець XX століття відзначається докорінними змінами в суспільно-політичному житті держави, початком розбудови національної системи освіти та розглядається як певний рубіж у дослідженні проблеми.

Зв'язок теми дослідження з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження є складовою комплексної програми науково-дослідної роботи Слов'янського державного педагогічного університету, що виконується за проблемою „Гуманізація навчально-виховного процесу”. Тема затверджена Вченою радою Слов'янського державного педагогічного університету (протокол № 5 від 02 лютого 2006 р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 26 вересня 2006 р.).

Об'єкт дослідження - вітчизняна педагогічна спадщина другої половини ХХ століття.

Предмет дослідження - теорія та практика трудового навчання старшокласників у вітчизняній педагогіці другої половини ХХ століття.

Мета дослідження - вивчити й систематизувати теоретичні ідеї, узагальнити досвід трудового навчання старшокласників у вітчизняній педагогіці другої половини XX століття; окреслити прогностичні тенденції використання історико-педагогічної спадщини в контексті реформування сучасної національної системи освіти.

Відповідно до предмета та мети дослідження було поставлено завдання:

Визначити провідні чинники розвитку та становлення трудового навчання старшокласників у вітчизняній педагогіці другої половини ХХ століття.

Науково обґрунтувати етапи розвитку проблем трудового навчання старшокласників у вітчизняній педагогіці другої половини ХХ століття.

Узагальнити й систематизувати теоретичні погляди провідних учених, педагогів щодо мети, завдань, змісту і методів трудового навчання старшокласників.

З'ясувати програмне забезпечення трудового навчання старшокласників.

Схарактеризувати досвід здійснення трудового навчання старшокласників у вітчизняній практиці досліджуваного періоду.

Виявити можливості творчого використання ідей і досвіду трудового навчання старшокласників у вітчизняній педагогіці другої половини ХХ століття в контексті сучасного реформування національної освіти.

Методологічною основою дослідження є положення теорії наукового пізнання, ідеї про взаємозв'язок і взаємозумовленість явищ та необхідність їх аналізу в конкретних історичних умовах, принципи науковості, історизму, урахування сукупності фактів.

Теоретичною основою дослідження є наукові узагальнення з теорії та історії розвитку педагогічної науки (О. Адаменко, А. Бойко, В. Галузинський, М. Гончаров, М. Євтух, Н. Калініченко, В. Кремень, О. Любар, О. Микитюк, О. Савченко, М. Стельмахович, О. Сухомлин-ська); наукові розробки з історії освіти різних реґіонів України (В. Курило, С. Золотухіна, Н. Побірченко, О. Сухомлинська, Л. Штефан); фундаментальні положення щодо вдосконалення трудового навчання учнів, а саме: політехнічних основ трудового навчання (П. Атутов, О. Дьомін, В. Поляков, В. Сидоренко, М. Скаткін, Д. Тарнопольський, С. Шабалов, С. Шаповаленко); загально-технічної підготовки школярів (Й. Гушулей); поєднання навчання з продуктивною працею (А. Гордін, А. Дубов, В. Кальней); систем трудового навчання (С. Батишев, О. Коберник, Д. Тхоржевський); особливостей профорієнтаційної роботи на уроках трудового навчання (В. Мадзігон, В. Симоненко, М. Тименко, С. Чистякова); реалізації міжпредметних зв'язків на уроках трудового навчання (П. Атутов, Н. Бабкіна, О. Васильєв); формування конструкторсько-технологічних знань і вмінь у учнів на уроках праці (В. Качнєв, П. Корляков); індивідуалізації та диференціації трудового навчання (І. Волощук, Г. Терещук); трудової підготовки дівчат (Н. Слюсаренко).

У дослідженні було використано комплекс методів: аналіз, синтез, конкретно-пошуковий, системно-структурний - для вивчення теоретик-них питань розвитку та становлення трудового навчання; пошуково-бібліографічний та проблемно-цільовий - для аналізу архівних матеріалів, періодичних видань, нормативних та освітніх документів з метою визначення етапів розвитку проблем трудового навчання старшокласників у вітчизняній педагогіці другої половини ХХ століття; історико-ретроспективний та історико-порівняльний - для дослідження організаційних форм і методів трудового навчання старшокласників; методи узагальнення та інтерпретації даних для визначення актуальних питань і тенденцій використання історико-педагогічної спадщини.

Джерельна база дослідження. У процесі історико-педагогічного аналізу використано законодавчі та нормативні акти, матеріали Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України): ф. 4609 „Державний комітет Української РСР з професійної освіти”; документи архівного відділу Слов'янської міської ради (фонд № 48, оп.1, справи №№ 183, 221, 314, 315, 374, 524). Джерелами дослідження стали матеріали конференцій, нарад з питань освіти; навчально-методична документація педагогічних навчальних закладів, загальноосвітніх шкіл України; матеріали педагогічних періоди-них видань досліджуваного періоду: „Народное образование”, „Советская педагогика”, „Педагогический вестник”, „Освіта”, „Школа и производ-ство”, „Трудова підготовка в закладах освіти України”, „Политехническое обучение”, „Трудове навчання в школі” „Шлях освіти”, „Радянська школа”, „Рідна школа”, „Учитель”; монографії, дисертації, автореферати; сучасна науково-педагогічна періодика, збірники наукових праць із загальної педагогіки та історії педагогіки, з питань навчання дітей старшого шкільного віку; довідково-педагогічна література.

У ході дослідження вивчалися фонди Національної наукової бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка, Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, матеріали загальноосвітніх навчальних закладів (засідань педагогічних рад, звітів і конспектів учителів).

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вперше: виявлено й систематизовано теоретичні ідеї, узагаль-нено досвід трудового навчання старшокласників у вітчизняній педагогіці другої половини ХХ століття згідно з обґрунтованими етапами; охарактеризовано на прикладі технічних видів праці динаміку формування змісту й особливості методики проведення занять з трудового навчання учнів старших класів відповідно до етапів його становлення у другій половині XX ст. (домінування принципу політехнізму, запровадження конструкторсько-технологічної системи трудового навчання, орієнтація на задоволення потреб матеріального виробництва в масових робітничих професіях, залучення школярів до суспільно корисної, продуктивної праці тощо); подальшого розвитку набули ідеї щодо творчого використання вітчизняних педагогічних досягнень другої половини ХХ століття з позицій переосмислення історичного досвіду в системному взаємозв'язку соціальних, економічних та політичних умов трудового навчання учнів старших класів. Уведено до наукового обігу нові та маловідомі раніше архівні матеріали, що розширюють межі наукового пізнання про розвиток теорії та практики трудового навчання у вітчизняній педагогіці другої половини ХХ століття.

Практичне значення результатів дослідження. Результати дисертаційної роботи, висновки та рекомендації, фактичний історико-педагогічний матеріал можуть бути використані для подальших історико-педагогічних досліджень проблем трудового навчання та виховання учнівської молоді, у процесі підготовки та перепідготовки майбутніх учителів трудового навчання у вищих навчальних закладах різного рівня акредитації, у процесі розроблення нових програм з трудового навчання, методичних матеріалів для вивчення окремих тем і розділів.

За матеріалами дисертаційного дослідження розроблено та впроваджено в навчально-виховний процес Слов'янського державного педагогічного університету (довідка № 68-6809-06 від 21.01.2009), Красноармійського педагогічного училища (довідка № 02 від 12.01.2009), Краматорського економіко-гуманітарного інституту (довідка № 47 від 25.06.2009) спецкурс „Організаційні форми трудового навчання старшокласників”.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертації були представлені на засіданнях кафедри педагогіки Слов'янського державного педагогічного університету. Висновки та рекомендації доповідались автором та обговорювалися на І-й Міжнарод-ній науково-практичній конференції для студентів та аспірантів „Сучасна молодь: крок у майбутнє” (Суми, 2006); на ХІV-х Всеукраїнських педагогічних читаннях „Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю: виховання громадянина” (Слов'янськ, 2007); на ІV-й Міжнародній науково-практичній конференції „Ціннісні пріоритети освіти ХХІ століття: інноваційний розвиток освітніх систем” (Луганськ, 2007); на III-й Міжнародній науково-методичній конференції „Проблеми трудової і професійної підготовки на початку ХХІ століття” (Слов'янськ, 2008); на науково-методичних конференціях Слов'янського державного педагогіч-ного університету (2005 - 2010 рр.) та на наукових міжкафедральних семінарах Слов'янського державного педагогічного університету.

Публікації. Результати дослідження висвітлено в 10 одноосібних публікаціях, 8 з яких опубліковано у провідних фахових виданнях України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів з висновками до кожного, загальних висновків, списку використаних джерел (383 найменувань), 8 таблиць, 10 додатків на 64 сторінках. Загальний обсяг роботи складає 298 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання та хронологічні межі дослідження; репрезентовано дослідницькі методи; розкрито наукову новизну і практичне значення дисертаційної роботи; наведено дані про апробацію одержаних результатів.

У першому розділі „Теоретичні питання організації трудового навчання старшокласників у вітчизняній педагогіці (друга половина ХХ століття)” визначено провідні чинники розвитку та становлення трудового навчання старшокласників, обґрунтовано етапи розвитку проблем трудового навчання старшокласників у вітчизняній педагогіці другої половини ХХ століття, з'ясовано програмне забезпечення трудового навчання старшокласників.

У ході дослідження було встановлено, що трудове навчання у другій половині XX ст. перетворилося на самостійну й досить вагому галузь педагогіки. Щороку водночас із зростанням економіки та розвитком промисловості й сільського господарства збільшувалася потреба у вихованні всебічно розвинутих майбутніх громадян, помітно покращувались умови, що сприяли успішній реалізації політехнічного навчання у школах. У ті роки було проведено багато цікавих та цінних досліджень, надруковано значну кількість посібників, брошур, статей із проблем трудового навчання.

У роботі визначено, що проблема змісту освіти в школі завжди була однією з найбільш гострих у педагогіці, і закономірно, що радянська педагогічна наука намагалася приділяти значну увагу проблемам трудового навчання: визначення змісту трудового навчання, здійснення політехнічного принципу трудового навчання, формування знань, умінь та навичок, розвиток технічної творчості, поєднання навчання з продуктивною працею, наукова організація праці та трудового навчання, трудове виховання у процесі трудового навчання, профорієнтаційна робота з учнями, методи та форми трудового навчання, трудове навчання учнів сільської школи.

На основі вивчення вітчизняного досвіду з досліджуваної проблеми було визначено основні чинники розвитку та становлення трудового навчання старшокласників:

- політичні - зміна керівництва держави, демократизація суспільного життя; проголошення в 70-ті роки демократичних процесів лише на словах та авторитарність в усіх справах, волюнтаризм і суб'єктивізм на практиці, дефіцит критики та гласності, посилення тоталітарно-бюрократичних тенденцій;

- економічні - розвиток автоматизації та робототехніки, сільського господарства та будівництва промислових об'єктів у 60-их роках ХХ століття створили сприятливі умови для розвитку трудового навчання та політехнічної підготовки старшокласників. Але збереження ручної малокваліфікованої праці, усунення працівників від керування виробництвом, неефективне використання матеріальних сировинних та енергетичних ресурсів, спричинили кризу в економіці. Посилення соціального інфантилізму та падіння трудової активності з середини 80-их років, спад виробництва та економічна криза призвела до того, що підприємства почали відмовлятися від шефства над освітніми закладами; почали закриватися міжшкільні навчально-виробничі комбінати;

- соціальні - розвиток мережі навчальних закладів: середні загальноосвітні, школи робітничої та сільської молоді - вечірні, середні загальноосвітні трудові політехнічні школи з виробничим навчанням, технікуми та інші спеціальні заклади.

Аналіз архівних, нормативно-правових джерел досліджуваного періоду, узагальнення підходів до періодизації розвитку системи трудової підготовки учнів (Ю. Аверічев, А. Вихрущ, Є. Волохов, Н. Слюсаренко) зумовив періодизацію розвитку трудового навчання старшокласників у другій половині ХХ століття, підставою для якої стали нормативно-правове забезпечення трудового навчання, зміни в змісті трудового навчання.

Перший етап (1958 - 1975 рр.) - розвиток та становлення змісту трудового навчання старшокласників. Цей етап характеризується зміною в усіх сферах життя в бік „демократичної відлиги”. Він пов'язаний із Законом „Про зміцнення зв'язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в СРСР” (1958 р.). У цей час зросла кількість учнів старших класів, які після закінчення школи йшли працювати на виробництво. до навчального плану було включено предмет „Основи виробництва” та обов'язкову виробничу практику з збільшенням терміну навчання у школі на один рік. Розробкою змісту трудового навчання займались П. Атутов, А. Васильєв, Л. Ітельсон, Д. Тхоржевський, В. Сидоренко.

Установлено, що найбільш ґрунтовно питаннями забезпечення ефективності трудового навчання займались М. Скаткін, М. Жиделєв. Дослідники вважали систематичну роботу учнів старших класів з трудового навчання впливовим фактором морально-інтелектуального розвитку.

У роботі проаналізовано теоретико-прикладі положення праць В. Сухомлинського про необхідність продуктивної праці. Повноцінне становлення активної особистості, на думку педагога, відбувається за допомогою залучення учнів до предметно-перетворювальної діяльності, продуктивної праці. До основних принципів, які забезпечували в його досвіді поетапне зближення навчальної і продуктивної праці учнів, належать: об'єднання пізнавальних зусиль у трудовому колективі (політехнізм); досягнення дослідницьких цілей (проектна творчість); оволодіння вміннями і навичками продуктивної праці і довготривалий характер трудової діяльності (професіоналізм); створення матеріальних цінностей індивідуальної значущості для особистості (профорієнтація).

У дослідженні виявлено, що теоретичні і практичні аспекти трудової підготовки учнів, розроблені і перевірені в практичній діяль-ності В. Сухомлинським, одержали подальший розвиток в авторській інноваційній моделі сільської школи педагога-новатора І. Ткаченка, соратника педагога-гуманіста. Протягом двадцятирічної успішної експериментальної роботи він апробував модель сільської школи, де трудове виховання і трудове навчання здійснювалися на уроках з основ природничих наук і сільськогосподарського виробництва, у навчально-дослідному господарстві учнівської виробничої бригади, в інтернаціо-нальних таборах праці й відпочинку, під час проведення шкільних свят, що сприяло утвердженню трудових традицій. Педагог-новатор збагатив теорію і практику трудового навчання і виховання, розробив дидактичні основи проведення уроків трудового і виробничого навчання, дослідив організаційно-педагогічні умови діяльності учнівського наукового товариства „Юний дослідник” та організації продуктивної праці школярів.

Установлено, що важливим для цього етапу було розробка у 1960-1962 рр. Д. Тхоржевським навчальних планів і програм, які сприяли вдосконаленню процесу трудового навчання учнів на основі ідей політехнічної освіти.

У дослідженні виявлено, що цей етап для вітчизняної школи був пов'язаний з підготовкою старшокласників для роботи за конкретною професією (С. Шаповаленко, С. Шабалов). Набувають актуальності такі організаційні форми навчання, як практикуми або заняття у майстерні, кабінеті, лабораторії, на виробництві, у цеху.

З'ясовано, що згідно постанови Ради Міністрів СРСР від 23 серпня 1974 року № 662 „Про організацію міжшкільних навчально-виробничих комбінатів трудового навчання та професійної орієнтації населення”, основними завданнями навчально-виробничих комбінатів є ознайомлення учнів з трудовими процесами, здійснення професійної орієнтації учнів з метою підготовки їх до свідомого вибору професії. На професійне навчання відводилось у 10-11 класах 4 години на тиждень. Зміст трудової практики в 10 класі становив 20 днів по 6 годин на тиждень. Професійне навчання завершувалося складанням кваліфікаційного екзамену, підприємства присвоювали учням початковий кваліфікаційний розряд та видавали їм у встановленому порядку свідоцтва.

Вихід у 1976 році Наказу міністра освіти УРСР № 290 від 29.03. „Про стан та заходи по дальшому поліпшенню трудового навчання і професійної орієнтації учнів загальноосвітніх шкіл республіки” започаткував новий - другий етап (1976 - 1983 рр.) у розвитку трудового навчання старшокласників. Протягом п'яти років сільським школам планувалось передати більш як тисячу автомобілів, близько двох тисяч тракторів, збудувати більш як три тисячі кабінетів механізації сільського господарства та шкільних майстерень, значно збільшити кількість міжшкільних навчально-виробничих комбінатів. Важливим підґрунтям розвитку трудового навчання та виховання учнів загальноосвітніх шкіл стала урядова постанова від 22 грудня 1977 р. „Про дальше удоскона-лення навчання, виховання учнів загальноосвітніх шкіл та підготовки їх до праці”, яка передбачала збільшення часу на трудове навчання у старших класах, введення в органах народної освіти посади інспектора з трудового навчання і виховання, закріплення за школами базових підприємств, розширення набору для підготовки вчителів праці.

1984 рік - початок третього етапу (1984 - 1991 рр.) у розвитку теорії та практики трудового навчання молодого покоління. Цього року Верховна Рада СРСР прийняла документ „Основні напрями реформи загальноосвітньої та професійної школи”, де йшла мова щодо докорін-ного поліпшення трудового виховання, навчання та профорієнтації учнів загальноосвітніх шкіл. У цей час заслуговують на увагу теоретичні досягнення П. Атутова (дидактичні проблеми політехнічної спрямо-ваності трудового навчання), С. Батишева (об'єднання навчання з продук-тивною працею), Ю. Васильєва (виховання у процесі трудового навчання, суспільно корисної та продуктивної праці), А. Воловіченка (формування в учнів організаторських умінь у процесі трудового навчання), В. Мадзіго-на (принципи трудового навчання, поєднання навчання з продуктивною працею як основа організації продуктивної праці учнів), В. Сидоренка (політехнічні основи трудового навчання), Д. Тхоржевського (трудове навчання як складова системи політехнічної освіти, зміст та завдання трудового навчання як один з основних засобів політехнічної освіти).

Четвертий етап (1992 - 1997 р.р) (прийняття Державного стандарту базової і повної середньої освіти) - етап пошуку нових форм та методів трудового навчання у контексті парадигми особистісно орієнтованого навчання: спрямованість на те, щоб учні отримували не лише уявлення про матеріал з навчальних програм, а й усвідомлювали його зв'язок з виробничими об'єктами і процесами, що перебувають поза межами програм, функціонально-діяльнісний підхід до праці, який найбільш ефективно забезпечив реалізацію триєдиної освітньої мети: навчання, виховання і розвиток. Привертають увагу теоретичні здобутки Й. Гушулей (формування фундаментальних понять з технікознавства), В. Мадзігона (політехнічна освіта), В. Моцака ( підвищення рівня формування в сільських школярів культури господаря землі), В. Сидоренка ( графічна підготовка школярів), Г. Терещука (диференціація й індивідуалізація трудового навчання), В. Туташинського (оновлення змісту трудового навчання), Д. Тхоржевського (методичне забезпечення технічної творчості учнів).

У дослідженні показано, що значну роботу щодо перегляду навчальних програм було проведено в 50 - 60-ті рр. До неї залучили працівників органів народної освіти й науково-дослідних інститутів педагогіки та психології УРСР, кафедр університетів і педагогічних інститутів, викладачів педагогічних училищ, учителів шкіл.

Аналіз програм з трудового навчання засвідчив їхню різноманітність, зокрема у вигляді трьох варіантів: практикумів, вивчення основ виробництва, професійної підготовки, - так само, як і багато-плановість їх баз. ми виділяємо: 1) програми школи з продуктивним навчанням у 9-их, 10-их та 11-их класах; 2) програми вивчення основ виробництва (сільськогосподарського, механічного, хімічного тощо) і спеціальної підготовки (прикладна математика; прикладна хімія - у промисловості й сільському господарстві тощо), практикуми (з будови трактора, автомобіля, з електротехніки, прикладної хімії, плодівництва, овочівництва, тваринництва, машинопису тощо); 3) найбільш повноцінно розроблено у НДІ ТНіВН АПН СРСР програму „Важка промисловість” для навчання учнів 9-их і 10-их класів за так званими „профілями”: металообробки, електротехніки, радіотехніки, деревообробки, машинобудівного креслення, - де кожен „профіль” розглядається як підґрунтя оволодіння цілком конкретними професіями; 4) програми „Автосправа” і „Трактор”; 5) „Домоводство”.

У досліджуваний період в Україні відбувалися інтенсивні зміни в завданнях та змісті трудового навчання старшокласників. На першому етапі освітня політика, закріплена в Законі 1958 року, спрямовувалась на забезпечення зв'язку школи з життям, зумовила тенденцію до орієнтації змісту шкільних дисциплін з трудового навчання на суспільно-виробничу працю та вирішення завдань політехнічної підготовки старшокласників. Це, з одного боку, підсилювало практичне значення трудового навчання в школі, з іншого - призводило до невідповідності змісту трудового навчання новітнім досягненням промисловості та науки. Для подолання цього протиріччя на наступних етапах створювались нові навчальні програми, які забезпечували зближення трудового навчання як навчального предмета й трудового навчання як галузі педагогічної науки.

Проведене дослідження показало, що вимушений перехід на 10-річний термін навчання із забезпеченням політехнічної трудової освіти з практикою опанування різноманітних форм організації трудового навчання: практикумів; вивчення основ виробництв; професійного навчання в розрізі профілів (металообробки, електротехніки тощо); спеціальної підготовки (з прикладної математики, прикладної хімії тощо), а для сільського господарства - з трактора, сільгоспмашин, плодівництва тощо - завершився чотирирічним професійним навчанням у двох формах: профільне у 8-9-их і професійне в 10-11-их класах.

У другому розділі - „Досвід організації трудового навчання старшокласників у педагогічній практиці другої половини ХХ століття” узагальнено й систематизовано практичний досвід вітчизняних педагогів другої половини ХХ століття щодо організаційних форм і методів трудового навчання учнів старших класів, визначено можливості використання позитивного досвіду організації трудового навчання учнів старших класів у сучасних умовах.

Аналіз наукових джерел та публікацій досліджуваного періоду дозволив стверджувати, що організаційними формами трудового навчання були: урок, урок-екскурсія, тематичний практикум, фронтальні практичні роботи, виробнича практика, труд у навчальних майстернях, гурткові заняття, олімпіади.

Установлено, що на другому та третьому етапах виникли та розви-валися нові організаційні форми трудового навчання старшокласників, зокрема навчально-виробничі об'єднання, структурними підрозділами яких були міжшкільний навчально-виробничий комбінат, станції юних техніків і натуралістів, міський та районний кабінети профорієнтації, навчально-виробничі майстерні шкіл міста та району.

Аналіз досвіду роботи кращих міжшкільних навчально-виробничих комбінатів України (Дарницький і Подільський район м. Києва; Скадовський, Голопристанський райони Херсонської області; Оріхівський і Бердянський райони Запорізької області) в 70-90-ті роки свідчить, що вони були вдалою організаційно-педагогічною структурою в системі закладів освіти, яка являла собою завершальний етап трудового навчання старшокласників. У МНВК здійснювалася поетапна трудова підготовка старшокласників; оволодіння знаннями й уміннями з технологій, застосовувались найбільш ефективні методи навчання (Т. Білуха, В. Зайцев, Л. Могілевич, О. Рябиков, В. Шаповалов). Педагоги використовували: розповідь-експромт, колективну розповідь, інструктаж, вправи, технічні засоби, письмово-графічні інструкції, пояснення, лабораторні роботи, демонстрування кінофільмів. Навчально-виробничі комбінати в 70-80-их рр. користувалися державною підтримкою і забезпечувались фінансуванням. У період дестабілізації соціально-економічного становища в Україні більшість комбінатів скоротили чи припинили своє існування.

У дисертації виявлено, що ефективною організаційною формою став міжшкільний центр трудового навчання, який сприяв встановленню контактів між шкільним і виробничим колективами. Заслуговує на увагу досвід комбінату „Торезантрацит”, заводу хімічного машинобудування, швейної та шкіргалантерейної фабрик, шахт і автотранспортних підприємств м. Сніжне Донецької обл.

У дослідженні доведено особливу роль четвертого етапу, який став етапом найбільшої зацікавленості широкого загалу педагогічної спільноти питаннями трудового навчання учнів старших класів. У дисертації виявлено, що у 90-х роках набувають поширення школи з навчально-виробничими комплексами на госпрозрахунковій основі. Продуктивна праця у комплексах здійснювалася на засадах колективного підряду. Особливо заслуговують на увагу діяльність Іванівської середньої школи Харківської області, Сахнівської середньої школи Черкаської області, Середньоберезівської середньої школи Івано-Франківської області.

З'ясовано, що найвагоміших результатів у підготовці учнів старших класів до свідомого вибору майбутньої професії було досягнуто в Кіровоградській області. Широкого розповсюдження набула діяльність виробничих бригад, у більшості шкіл проводилися зустрічі з передови-ками виробництва, спеціалістами, керівниками підприємств, проходили творчі вечори, відбувалися зльоти випускників (Кетрисанівська, Бобри-нецька, Новопразька загальноосвітні школи Олександрійського району), активно діяли табори праці (Долинський район), при Гайворонському МНВК діяла міжвідомча координаційна рада з трудового навчання та профорієнтації, на високий рівень була поставлена робота наставників (Комишуватська середня школа).

Усе більшого поширення в Україні серед учнівської молоді набувають олімпіади, конкурси: шкільні, районні, обласні, усеукраїнські.

У дисертації встановлено, що саме теоретичні ідеї та досвід здійснення трудового навчання досліджуваного періоду сприяли тому, що на сьогодні в нашій державі сформовано розуміння важливості проблеми трудового навчання старшокласників як національної, про що свідчать зацікавленість провідних учених, педагогів, учителів-практиків. Виявлення здобутків другої половини ХХ століття уможливлює збагачення форм та методів трудового навчання старшокласників, усунення недоліків в організації трудової підготовки учнів. У роботі показано, що досвід розв'язання питань трудового навчання учнів старших класів, накопичений у другій половині ХХ століття, є неоднозначним. Низка аспектів освітньої політики (непослідовність, ігнорування національних особливостей, волюнтаризм, відсутність альтернативних варіантів і прогностичних моделей) може слугувати своєрідною пересторогою для сучасної національної школи.

Узагальнення результатів проведеного дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. У дисертації відповідно до мети й завдань дослідження розглянуто проблеми трудового навчання старшокласників у вітчизняній педагогіці у другій половині ХХ століття та представлено їх у вигляді ретроспективного цілісного аналізу.

Виявлено, що в літературі, яка відображає фактичний стан трудового навчання та зміст наукових досліджень у цій галузі, розглядаються проблеми: визначення змісту трудового навчання; здійснення політехнічного принципу трудового навчання; формування знань, умінь та навичок як загально дидактична проблема; розвиток технічної творчості; дидактичний зв'язок трудового навчання з іншими навчальними предметами з основ наук; наукова організація праці та трудове навчання; поєднання навчання з продуктивною працею; трудове виховання у процесі трудового навчання; профорієнтаційна робота з учнями; методи та форми трудового навчання; трудове навчання учнів сільської школи.

2. З'ясовано, що теорія та практика трудового навчання учнів старших класів тісно пов'язана з розвитком педагогічної думки та практики в Україні. Визначено основні чинники розвитку трудового навчання старшокласників: політичні, економічні, соціальні.

3. У ході дослідження обґрунтовано чотири етапи розвитку та становлення теорії і практики трудового навчання старшокласників у другій половині ХХ століття: перший етап (1958 - 1975 рр.) - розвиток та становлення змісту трудового навчання старшокласників - пов'язано із Законом „Про зміцнення зв'язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в СРСР” (1958 р.); другий етап (1976 - 1983 рр.) - етап активного пошуку форм та методів трудового навчання; третій етап (1984 - 1991 рр.) - етап становлення трудового навчання як навчального предмету; четвертий етап (1992 - 1997 рр.) - етап пошуку нових форм та методів трудового навчання в контексті парадигми особистісно орієнтованого навчання.

4. Проведене дослідження дозволило зробити висновок про складний і суперечливий зв'язок між державною системою трудового навчання учнів і системою програмного забезпечення навчального процесу. це суто теоретичний аспект проблеми, що не має безпосереднього впливу на педагогічну теорію та практику. поява чи скасування уроків трудового навчання або інших форм навчально-виховного процесу регламентуються нормативними документами. Аналіз програмного забезпечення трудового навчання старшокласників засвідчив поступову динаміку та різноманітність змісту трудового навчання. Необхідно було враховувати стан науки і техніки, який безперервно змінювався, ускладнення виробництва, навчальний план. Було застосовано декілька варіантів програм із трудового навчання, зміст його залежав від місцевості, у якій працювала школа (місто, село), від статі учнів (хлопчик, дівчинка).

5. У дослідженні виявлено і схарактеризовано такі форми та методи трудового навчання учнів старших класів: урок, урок-екскурсія, тематичний практикум, фронтальні практичні роботи, виробнича практика, труд у навчальних майстернях, гурткові заняття, олімпіади; інструктаж, вправи, технічні засоби, письмово-графічні інструкції, лабораторні роботи, демонстрування кінофільмів; робота учнів у майстернях організовувалась головним чином фронтально і бригадно; уроки будувались як на основі дидактичних принципів педагогіки, так і принципів, характерних саме для трудового навчання (принцип політехнізму і принцип поєднання навчання з продуктивною працею); головною вимогою до занять у майстернях було формування практичних умінь і навичок; у навчальний процес упроваджувалися методики, що забезпечували включення школярів у конструкторсько-технологічну діяльність; здійснювалась робота міжшкільних навчально-виробничих комбінатів; було організовано практикуми з машинознавства, електротехніки, сільського господарства, рослинництва, тваринництва, автосправи тощо.

6. Проведений аналіз теоретичних аспектів, узагальнення практики трудового навчання у другій половині ХХ століття дозволив окреслити шляхи використання історичного досвіду організації трудового навчання в загальній школі в сучасних умовах. По-перше, історико-педагогічний досвід показав, що ефективність відбору змісту трудового навчання зумовлюється чинниками: відповідністю змісту шкільних дисциплін з трудової підготовки рівню розвитку технічних наук; урахування вікових та індивідуальних особливостей, потреб та інтересів учнів. Важливо гармонізувати їхній уплив на зміст навчального матеріалу. По-друге, до розробки навчальних програм з трудового навчання доцільно залучати провідних учених, педагогів та психологів, відомих учителів-практиків. По-третє, одночасно з сучасними інноваційними методиками доцільно використовувати апробовані часом здобутки педагогічного досвіду, які не втратили своєї актуальності й у теперішніх умовах. По-четверте, потрібно відновити всі щаблі системи вивчення, узагальнення та поширення педагогічного досвіду вчителів трудового навчання. Бажано використовувати перевірені історією форми цієї роботи: обмін досвідом, практикуми, створення картотек передового педагогічного досвіду, радіо- й телепередачі. По-п'яте, важливо відновити вплив громадсько-педагогічного руху на вдосконалення трудового навчання (досвід проведення учительських з'їздів, інтенсивного обговорення на сторінках педагогічної преси навчальних програм, концепцій, популяризація діяльності відомих учителів в електронних засобах інформації).

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів цієї наукової проблеми. Подальшого вивчення і ґрунтовної розробки потребують питання підготовки вчителя трудового навчання в досліджуваний період, розробка нових форм та методів трудового навчання старшокласників,

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Пшеничний М. В. Формування у старшокласників інтересу до виробничо-технічної творчості у вітчизняній школі другої половини ХХ століття / М. В. Пшеничний // Гуманізація навчально-виховного процесу : зб. наук. пр. - Вип. XXXI. / за заг. ред. проф. В. І. Сипченка. - Слов'янськ : Вид. центр СДПУ, 2006. - С. 141 - 147.

2. Пшеничний М. В. Використання в сучасних школах України історичного досвіду трудової підготовки молоді другої половини ХХ століття / М. В. Пшеничний // Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту. Серія : Педагогіка. - 2007. - № 9. - С. 282 - 284.

3. Пшеничний М. В. Навчальні плани та програми з трудового навчання у контексті українського шкільництва у 50 - 70 рр. ХХ ст. / М. В. Пшеничний // Гуманізація навчально-виховного процесу : зб. наук. пр. - Вип. XXXV / за заг. ред. проф. В. І. Сипченка. - Слов'янськ : Вид. центр СДПУ, 2007. - С. 152 - 159.

4. Пшеничний М. В. Особливості організаційних форм трудового навчання старшокласників у вітчизняній школі другої половини ХХ ст. / М. В. Пшеничний // Рідна школа. - 2007. - № 7-8. - С. 64 - 67.

5. Пшеничний М. В. Підготовка старшокласників до праці як умова громадянського виховання у педагогічній спадщині В. Сухом-линського / М. В. Пшеничний // Гуманізація навчально-виховного процесу : зб. наук. пр. - Вип. XXXVII / за заг. ред. проф. В. І. Сипченка. - Слов'янськ : Вид. центр СДПУ, 2007. - С. 31 - 35.

6. Пшеничний М. В. Передумови розвитку теорії та практики трудового навчання старшокласників в Україні (друга половина ХХ ст.) / М. В. Пшеничний // Зб. наук. праць Уман. держ. пед. ун-ту імені Павла Тичини / гол. ред. М. Т. Мартинюк. - Умань, 2007. - С. 171 - 178.

7. Пшеничний М. В. Педагогічна спадщина Д. О. Тхоржевського у контексті проблем трудового навчання другої половини ХХ століття в Україні / М. В. Пшеничний // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: зб. наук. праць Уман. держ. пед. ун-ту імені Павла Тичини. - Вип. 24 / за заг. ред. Н. С. Побірченко. - Умань, 2008. - С. 166 - 169.

8. Пшеничний М. В. Підготовка вчителів трудового навчання в Україні (друга половина ХХ ст.) / М. В. Пшеничний // Проблеми трудової і професійної підготовки : зб. наук. праць. - Вип. 12. - Т. 2 / за заг. ред. В. В. Стешенка. - Слов'янськ : Вид. центр СДПУ, 2008. - С. 117 - 122.

9. Пшеничний М. В. До проблеми трудового навчання старшо-класників у вітчизняній педагогіці другої половини ХХ ст. / М. В. Пшеничний // Сучасна молодь: крок у майбутнє : матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф. для студентів та аспірантів. - Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2006. - С. 101 - 104.

10. Пшеничний М. В. Розвиток трудового навчання старшоклас-ників у вітчизняній школі: історичний досвід (1958 - 1985 рр.) / М. В. Пшеничний // Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті: орієнтири та напрямки сучасної освіти : матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф. - Луганськ : Альма-матер, 2007. - С. 243 - 248.

Размещено на Allbest.ru