Підготовка вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 378.011.3 - 051:7 (043.3)

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Підготовка вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу

Просіна Ольга Володимирівна

Луганськ - 2011

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Інституті проблем виховання Національної академії педагогічних наук України (м. Київ), Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Масол Людмила Михайлівна, Інститут проблем виховання НАПН України (м. Київ), провідний співробітник лабораторії естетичного виховання.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Козир Алла Володимирівна, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова(м. Київ), Інститут мистецтв, професор кафедри методики музичного виховання та хорового диригування;

кандидат педагогічних наук, доцент Мурована Нонна Миколаївна, Севастопольський міський гуманітарний університет, Інститут післядипломної освіти, заступник директора.

Захист дисертації відбудеться 20 квітня 2011 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Державному закладі „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2, ауд. 376.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

Автореферат розіслано 19 березня 2011 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н. І. Черв'якова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На початку ХХІ століття потреба оновлення змісту освіти на всіх її ланках актуалізувала інтеграційні процеси, які не лише стали пріоритетним напрямом загального розвитку, але й набули характеру конкретного шляху реалізації завдань, спрямованих на впровадження фундаментальних принципів освіти: від формування цілісної картини світу, планетарного мислення, уміння об'єднати в єдину цілісну систему вузькі галузеві проблеми до національної спрямованості освіти, яка передбачає інтеграцію освіти з національною історією, традиціями, українською культурою, відкритість освіти та її інтеграцію до світового освітнього простору.

Згідно з Державним стандартом базової і повної середньої освіти концептуальною ідеєю реалізації змісту освітньої галузі „Естетична культура” є формування у свідомості учнів інтегрального поліхудожнього й полікультурного образу світу. Отже, загальна мистецька освіта спрямовується на інтеграцію художніх знань та уявлень школярів, що вимагає застосування інноваційних педагогічних технологій і забезпечує можливість перенесення акценту з вивчення предмета на його використання як засобу формування цілісної особистості учнів та виховання в них естетичного ставлення до навколишнього світу.

Інтеграція стає мірою впорядкованості й цілісності освіти. На її дослідження спрямовують зусилля відомі вчені в галузі дидактики (С. Гончаренко, О. Данилюк, І. Козловська, О. Савченко та ін.), у сфері мистецької освіти загальної (Т. Крижанівська, Л. Масол, Л. Савенкова, Г. Шевченко, Б. Юсов) і професійної (О. Бузова, Л. Кондрацька, Т. Стратан, О. Щолокова та ін.).

Професійні знання й навички, яких учитель набуває під час навчання у вищому навчальному закладі, потребують через певний час не лише оновлення, а й збагачення новим змістом відповідно до сучасного етапу розвитку педагогічної науки, тобто, по суті, формування нових знань. Більшість учителів музичного та образотворчого мистецтва, які вже здобули вищу педагогічну освіту в минулому столітті, переважно не підготовлені до навчання інтегрованих мистецьких курсів („Художня культура”, „Мистецтво”), оскільки їхня професійна освіта була вузькопредметною й не передбачала інтегративного підходу, тим більше не передбачала вивчення методик навчальних предметів, які входять до мистецького циклу методик і міжпредметних зв'язків з метою викладання в школі музики та образотворчого мистецтва одним учителем. Отже, саме ця категорія вчителів потребує спеціальної підготовки в системі післядипломної педагогічної освіти в курсовий та міжкурсовий періоди з метою формування в них готовності до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу в сучасній загальноосвітній школі.

Теоретико-методичні засади післядипломної підготовки педагогічних працівників висвітлено в роботах таких авторів, як Л. Даниленко, А. Кузьмінський, В. Олійник, Н. Протасова, М. Романенко, Т. Сорочан та ін.

Проблеми післядипломної підготовки фахівців у галузі мистецтва на сьогоднішньому етапі реформування вітчизняної педагогічної освіти досліджують С. Ковальова, Л. Кондратова, Н. Мурована та ін. Проте згадані вчені не торкалися проблеми підготовки вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецької галузі.

Концептуальні положення андрагогіки як теоретико-методологічної засади освіти дорослих, зокрема післядипломної підготовки фахівців, представлено в працях С. Вершловського, М. Громкової, С. Змеєва, Д. Кол-ба, Ю. Кулюткіна, М. Ноулза, В. Олійника, В. Подобеда, Н. Протасової, М. Романенка та ін. Усвідомлення особливостей навчання дорослих сприяє ефективному використанню методів і технологій у післядипломній педагогічній освіті з метою формування готовності вчителів до інноваційної діяльності. Тож виникає суперечність між освітніми стратегіями, які визначають інтеграційні підходи в освіті, і практичною готовністю вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу в загальноосвітніх навчальних закладах. Намагання подолати існуючу педагогічну суперечність і недостатня наукова розробленість проблеми зумовили вибір теми дослідження: „Підготовка вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з темою Інституту проблем виховання АПН України - „Методичне забезпечення змісту мистецької освіти та естетичного виховання в середній загальноосвітній школі” (державний реєстраційний № 0103U001165). Тему узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології НАПН України (протокол № 5 від 24.05.2005 р.).

Об'єкт дослідження - процес підготовки вчителів мистецького циклу в системі післядипломної педагогічної освіти.

Предмет дослідження - педагогічна технологія підготовки вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу в курсовий та міжкурсовий періоди.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально апробувати педагогічну технологію підготовки вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу в системі післядипломної педагогічної освіти.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що підготовка вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу буде ефективною, якщо впровадити педагогічну технологію, що ґрунтується на андрагогічних засадах, включає мотиваційний, змістовий, процесуальний і рефлексивно-оцінювальний компоненти, реалізується поетапно в курсовий період шляхом упровадження спецкурсу з інтегрованого навчання предметів мистецького циклу та інноваційних методів, а також у міжкурсовий період під час застосування дистанційних форм і проектів професійного розвитку вчителів.

Відповідно до мети визначені такі завдання дослідження:

Охарактеризувати сутність, функції і принципи підготовки вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти

Здійснити понятійно-категоріальний аналіз проблеми дослідження для уточнення змісту поняття „інтегроване навчання предметів мистецького циклу”. педагогічний мистецький інтегрований навчання

Визначити рівні готовності вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу на основі розроблених критеріїв та показників.

Розробити та науково обґрунтувати педагогічну технологію підготовки вчителів у системі післядипломної освіти до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу.

Експериментально апробувати педагогічну технологію підготовки вчителів у системі післядипломної освіти до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу.

Теоретико-методологічні засади дослідження становлять наукові положення теорії неперервної педагогічної освіти (В. Андрєєв, С. Гончаренко, І. Зязюн, Н. Ничкало); концептуальні ідеї інтеграції в освіті (С. Гончаренко, О. Данилюк, І. Козловська, О. Савченко), зокрема, у сфері загальної мистецької освіти (Т. Крижанівська, Л. Масол, Л. Савенкова, Г. Шевченко, Б. Юсов) і професійної мистецької освіти (О. Бузова, Л. Кондрацька, Т. Стратан, О. Щолокова); концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах України (Л. Масол); андрагогічні (С. Вершловський, А. Кузьмінський, О. Кукуєв), акмеологічних (О. Бодальов, О. Варфоломєєва, А. Деркач, В. Слободчиков) засади освіти дорослих; наукові ідеї використання особистісно орієнтованого (Г. Балл, І. Бех, О. Пєхота, С. Подмазін) та технологічного (В. Безпалько, М. Кларін, Г. Селевко) підходів в освіті; теоретичні положення щодо формування готовності вчителів до педагогічної діяльності (М. Дьяченко, Л. Кандибович, А. Ліненко, В. Сластьонін), підготовки вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти (Л. Даниленко, В. Олійник, Н. Протасова, Т. Сорочан), підготовки вчителів до навчання мистецьких дисциплін у вищих навчальних закладах (О. Бузова, А. Козир, О. Рудницька, О. Шевнюк, О. Щолокова); теоретичні положення про дистанційну освіту, зокрема в післядипломній підготовці вчителів (В. Гравіт, В. Олійник, А. Хуторськой); положення про підготовку вчителів мистецького циклу в інститутах післядипломної педагогічної освіти (С. Ковальова, Н. Мурована, Л. Кондратова).

Для розв'язання поставлених завдань, досягнення мети й перевірки гіпотези використано відповідні методи дослідження: теоретичні - аналіз, синтез, систематизація, порівняння, узагальнення теоретичних положень наукової літератури з метою обґрунтування технології підготовки вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу в інститутах післядипломної педагогічної освіти (ІППО), уточнення змісту поняття „інтегроване навчання предметів мистецького циклу”; емпіричні: анкетування, опитування, педагогічне спостереження, тестування, аналіз продуктів навчально-творчої діяльності вчителів для вивчення стану готовності вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу; педагогічний експеримент з метою перевірки ефективності розробленої технології підготовки вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу в системі післядипломної педагогічної освіти; методи математичної статистики для визначення статистичної значущості отриманих у ході експерименту результатів.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася в Луганському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, Донецькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, Харківському обласному науково-методичному інституті безперервної освіти. Усього до експерименту було долучено 322 вчителі, 15 викладачів ІППО, 25 керівників методичних об'єднань.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше теоретично обґрунтовано й розроблено педагогічну технологію підготовки вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу, яка ґрунтується на андрагогічних засадах; розроблено критерії та показники готовності вчителів до інтегрованого навчання мистецьких дисциплін у загальноосвітній школі (мотиваційний, змістовно-процесуальний, рефлексивно-оцінювальний); дістали подальшого розвитку наукові уявлення про інтегроване навчання предметів мистецького циклу; удосконалено форми, методи та технології післядипломної педагогічної освіти, зокрема очна, дистанційна форми навчання, проекти професійного педагогічного розвитку вчителів.

Практичне значення результатів дослідження полягає в їхній достатній готовності до впровадження в процес підготовки вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу в системі післядипломної педагогічної освіти: розроблено для вчителів мистецьких дисциплін загальноосвітніх шкіл спецкурс „Технології інтегрованого навчання предметів мистецького циклу”, що впроваджувався під час курсової підготовки в системі ІППО, та навчально-методичний посібник „Технології інтегрованого викладання предметів „Мистецтво” та „Художня культура” для використання в процесі викладання зазначених дисциплін у загальноосвітній школі; гіпертекстові матеріали для самостійного опрацювання в дистанційному навчанні в міжкурсовий період; тематику та відповідне навчально-методичне забезпечення проектів професійного педагогічного розвитку вчителів мистецьких дисциплін для самоосвітньої діяльності в міжкурсовий період. Матеріали й висновки дисертації можуть бути використані в інститутах післядипломної педагогічної освіти, у процесі професійної підготовки студентів у вищих педагогічних навчальних закладах різного рівня акредитації, зокрема у викладанні блоку методичних дисциплін освітньої галузі „Мистецтво”, „Естетична культура”.

Результати дослідження впроваджено в Луганському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка № 771 від 27.04.10); Донецькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка № 321/02 від 11.06.10); Харківському обласному науково-методичному інституті безперервної освіти (довідка № 850 від 11.06.10).

Апробація результатів дослідження відбувалася під час виступів на науково-практичних конференціях різного рівня: Міжнародних: „Инновационные технологии в образовании” (Алушта, 2008), „Компетентнісно орієнтована освіта: досвід, проблеми, перспективи” ( Донецьк, 2008); Всеукраїнських: „Адрагогічні засади післядипломної освіти педагогічних працівників” (Луганськ, 2006), „Розвиток післядипломної педагогічної освіти в умовах інтеграції” (Донецьк, 2007), „Виклик для України: розробка рамкових основ змісту (національного курикулуму) загальної середньої освіти для ХХІ століття” (Київ, 2007), „Організаційно-методичні засади впровадження інтегрованих курсів освітньої галузі „Естетична культура” (Миколаїв, 2007), „Стратегія розвитку художньої освіти та естетичного виховання молоді в Україні у ХХІ столітті” (Луганськ, 2008); „Впровадження інтегрованих технологій у процесі викладання інтегрованих курсів „Мистецтво”, „Художня культура” ( Миколаїв, 2008); „Формування проектного мислення школярів засобами мистецтва в процесі вивчення художньої культури” (Запоріжжя, 2010); результати дослідження обговорювалися на засіданнях лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання НАПН України (2005 - 2009 рр.), учених рад ІППО, засіданнях методичних об'єднань учителів мистецьких дисциплін м. Луганська та Луганської області.

Публікації: результати дослідження відображено у 12 одноосібних публікаціях, з них - 8 статей у наукових фахових виданнях. Одна робота представлена як навчально-методичний посібник.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного з розділів, загальних висновків, списку використаних джерел - 288 найменувань (з них 10 іноземними мовами). Робота містить 11 додатків на 49 сторінках, 9 таблиць, 2 рисунки. Загальний обсяг дисертації - 241 сторінка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність та розкрито ступінь дослідженості обраної теми; сформульовано об'єкт, предмет, мету, завдання, теоретико-методологічні засади дослідження; представлено наукову новизну й практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження здобутих результатів.

У першому розділі - „Теоретичні засади підготовки до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу в системі післядипломної педагогічної освіти” - проаналізовано сутність, функції й принципи підготовки вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти; теоретичні аспекти підготовки вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу; представлено результати констатувального етапу експерименту на основі визначених критеріїв та показників готовності вчителів до навчання мистецьких дисциплін.

На основі аналізу та узагальнення наукових джерел (Л. Даниленко, В. Олійник, Т. Сорочан та ін.) схарактеризовано сутність, функції та принципи післядипломної підготовки вчителів у системі післядипломної освіти.

Система післядипломної освіти педагогів вирішує актуальні завдання відновлення, поновлення, поглиблення загальноосвітніх і професійних знань, умінь і навичок педагогічних працівників; створення умов для підвищення їхнього загальнокультурного рівня, розвитку інтелектуального та творчого потенціалу; подолання існуючих стереотипів і зміни професійних та особистісних установок відповідно до вимог сучасності; стимулювання самоосвіти й саморозвитку фахівця.

На сучасному етапі розвитку системи післядипломної педагогічної освіти змінюються її функції. Пріоритетного характеру набувають такі, як поєднання особистісного розвитку з підвищенням професійного потенціалу педагогічного працівника; забезпечення випереджального характеру професійної підготовки відповідно до сучасних вимог; мотивування до неперервної самоосвіти; підготовка резерву кадрів, яких потребує подальший розвиток суспільства; упровадження інноваційних технологій навчання й виховання дорослих; поєднання галузевих вимог щодо кадрового потенціалу з потребою відтворення та збереження загальнолюдських цінностей.

Досліджуючи зазначену проблему, сучасні педагоги (Л. Даниленко, В. Олійник, Т. Сорочан) наголошують, що ІППО мають стати не стільки центрами проведення курсів підвищення кваліфікації, скільки центрами забезпечення системного розвитку професіоналізму педагогічних працівників. Виходячи з цього, зазначимо, що саме в ІППО уможливлюється ефективна підготовка вчителів до інтегрованого викладання мистецьких дисциплін, суттєвим проявом якого є готовність до професійно-педагогічної діяльності, зокрема до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу.

З метою визначення ефективних шляхів підготовки вчителів мистецьких дисциплін у системі післядипломної педагогічної освіти (ППО) наведено аналіз систем ППО в інших країнах Європи, оскільки на державному рівні європейський напрямок розвитку визначено в Україні провідним (В. Олійник). Аналіз тенденцій підготовки вчителів у різних країнах світу показав, що діяльність інститутів післядипломної освіти як інститутів освіти дорослих ефективна тією мірою, якою вони задовольняють освітні професійні потреби дорослої людини (М. Ноулз П. Кросс, Д. Колб). У сучасних умовах у європейських країнах, а отже, і в Україні відбувається теоретичне осмислення феномена професіоналізму педагогічних кадрів, яке характеризується появою нових ідей, концепцій, теорій, підходів. Учитель є носієм нових освітніх і суспільних змін.

Сучасна освіта дорослих, зокрема освіта педагогів, у закладах післядипломної педагогічної освіти, на думку більшості зарубіжних та вітчизняних учених (С. Болтівець, С. Вершловський, С. Змєєв, А. Кузьмінський, Н. Протасова, Т. Сорочан), має ґрунтуватися на андрагогічних принципах, що передбачають пріоритетність самостійного навчання й спільної діяльності суб'єктів освітнього процесу; опору на досвід слухачів; актуалізацію результатів навчання; індивідуалізацію, контактність, елективність, інноваційність, усвідомленість, інтеграцію навчання. Андрагогічний підхід зумовлює також розвиток індивідуальних освітніх потреб тих, хто навчається; потребує врахування освітньо-кваліфікаційного, життєвого досвіду, перспектив кар'єрного зростання та вікового періоду; сприяє створенню умов для вільного та усвідомленого вибору форми навчання, розвитку творчого потенціалу та морально-вольової сфери особистості.

Освіта дорослих потребує андрагогічної компетентності викладачів і методистів, які з ними працюють. Їхня функція все більше змінюється: від передачі знань - до фасилітації. Реалізація останньої передбачає надання допомоги дорослим у їхньому саморозвитку та самореалізації. Посилюється значення консультування, яке ґрунтується на партнерських стосунках, є формою індивідуальної роботи з дорослим.

Проаналізовані акмеологічні дослідження (О. Бодальов, А. Деркач, В. Зазикін, Н. Кузьміна та ін.) дали підстави для виявлення умов, закономірностей, механізмів, форм та методів, зорієнтованих на прогресивний особистісний розвиток дорослої людини відповідно до поставлених цілей і завдань професійного зростання та становлення.

Визначення теоретичних засад підготовки вчителів до інтегрованого викладання мистецьких дисциплін потребувало з'ясування сутності самого поняття „інтеграція”. У науковій літературі на сьогодні відсутній єдиний підхід до його визначення. У нашому дослідженні ми послуговуємося визначенням поняття „інтеграції” Л. Масол, яка розглядає інтеграцію як стан внутрішньої цілісності, зв'язаності диференційованих частин і функцій системи, а також процес, що веде до такого стану; як утворення або відновлення цілісності - вищої форми взаємодії, тому що вона передбачає не лише взаємовплив і взаємозв'язок, а й взаємопроникнення елементів.

На основі узагальнення наукових джерел та ґрунтуючись на наведеному вище понятті інтеграції, нами уточнено зміст ключового поняття дослідження. Під інтегрованим навчанням предметів мистецького циклу розуміємо організацію педагогічного процесу на основі суб'єкт-суб'єктної взаємодії, яка передбачає розвиток художнього мислення та здійснюється завдяки систематизації знань зі споріднених предметів мистецького циклу, формування цілісної художньої картини світу особистості.

Розробка технології підготовки до інтегрованого навчання дисциплін мистецького циклу передбачала з'ясування такого питання, як готовність учителя до цього виду діяльності. У психолого-педагогічних дослідженнях існує два підходи: функціональний (М. Дьяченко, Л. Кандибович, В. Сластьонін та ін.) та особистісний (В. Ільїн, Є. Кузьмін, А. Ліненко, В. Мерлін, В. Сєриков та ін.). З погляду функціонального підходу готовність трактується як певний функціональний стан, психологічна та соціальна установка, що визначає поведінку особистості. При цьому підкреслюються процесуальні якості, які безпосередньо впливають на виконання певної діяльності. Представники особистісного підходу інтерпретують готовність як єдність особистісно значущих професійних якостей.

Ми дотримуємося другого підходу й визначаємо готовність учителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу - складне багаторівневе утворення, яке містить у собі розуміння на теоретичному рівні сутності інтегративних процесів у мистецькій освіті, сформованість мотивації до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу та володіння відповідними методами, уміння працювати в команді під час підготовки уроків, потребу в професійному саморозвитку та здатність до впровадження інноваційних форм і методів навчання мистецтва на інтегрованих засадах.

Виходячи із зазначеного вище, виокремлено такі компоненти готовності вчителів до інтегрованого навчання мистецьких дисциплін: мотиваційний - усвідомлення значення впровадження інтегрованих мистецьких курсів, професійні інтереси, потреба в саморозвитку; змістовно-процесуальний - розуміння на теоретичному рівні сутності інтегративних процесів у мистецькій освіті та змісту інтегрованих курсів; володіння методами інтегрованого навчання; рефлексивно-оцінювальний - схильність до саморефлексії, адекватна самооцінка щодо навчання дисциплін мистецького циклу.

Визначено також критерії та показники готовності вчителя до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу: мотиваційний (усвідомлення значення впровадження мистецьких інтегрованих курсів; професійні інтереси; потреба в саморозвитку); змістовно-процесуальний (розуміння на теоретичному рівні інтегративних процесів у мистецькій освіті та логіки побудови інтегрованих курсів; володіння методами інтегрованого викладання; уміння працювати в команді); рефлексивно-оцінювальний (схильність до саморефлексії; адекватна самооцінка).

За встановленими критеріями та показниками було визначено рівні, які характеризують готовність учителів до інтегрованого навчання мистецьких дисциплін у загальноосвітній школі. Високий рівень характеризується глибоким усвідомленням значення впровадження мистецьких інтегрованих курсів; розвиненими професійними інтересами та потребою в саморозвитку; глибоким розумінням на теоретичному рівні сутності інтегрованих процесів у мистецькій освіті та змісту інтегрованих курсів для загальноосвітніх шкіл; досконалим володінням методами інтегрованого навчання предметів мистецького циклу; умінням працювати в команді під час підготовки уроків учителями образотворчого та музичного мистецтва; нормативною схильністю до рефлексії та адекватною самооцінкою. Середній рівень характеризується недостатньо чітким усвідомленням значення впровадження мистецьких інтегрованих курсів; недостатньою сформованістю потреби в саморозвитку; поверховим розумінням сутності інтегрованих процесів у мистецькій освіті, змісту інтегрованих курсів для загальноосвітніх шкіл; недостатнім володінням методами інтегрованого навчання предметів мистецького циклу; недостатнім рівнем уміння працювати в команді в процесі підготовки інтегрованих уроків; недостатньою розвиненістю вміння об'єктивної самооцінки та схильоісті до рефлексії, що проявляється час від часу. Низький рівень характеризується слабким усвідомленням значення впровадження мистецьких інтегрованих курсів; фактичною відсутністю потреби в професійному саморозвитку; слабким розумінням сутності інтегративних процесів у мистецькій освіті, змісту інтегрованих мистецьких курсів для загальноосвітніх шкіл; украй низьким володінням методами інтегрованого навчання предметів мистецького циклу; невмінням працювати в команді під час підготовки інтегрованих уроків; відсутністю схильності до рефлексії та наявністю завищеної (або заниженої) самооцінки.

За визначеними критеріями та показниками було проведено констатувальний експеримент, до якого залучалися вчителі мистецьких дисциплін Луганської, Харківської, Донецької областей.

Установлено, що переважна більшість учителів мають низький рівень сформованості готовності за всіма критеріями. Найнижчим він виявився за рефлексивно-оцінювальним критерієм (68,1 % учителів мають низький рівень). За змістовно - процесуальним критерієм виявлено, що низький і середній рівень притаманний 82,3% респондентів і лише 13,7% з них мають високий рівень. За мотиваційним показником - 27,3 % учителів мали низький рівень, 46,4% - середній і 26,3% - високий.

Отже, результати констатувального експерименту засвідчили загалом недостатній рівень підготовленості вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу. Учителі мислять вузькопредметно, сконцентровані на інформативному аспекті викладання мистецьких дисциплін, мають складності в упровадженні аналітичного підходу до навчання, спонукання учнів до знаходження спільного й відмінного в різних видах мистецтва, навчання критично оцінювати твори мистецтва, проводити аналогії та асоціації, не вміють моделювати інтегровані уроки через відсутність досвіду використання методів інтегрованого навчання предметів мистецького циклу. Тому доцільно вдосконалити традиційну підготовку вчителів, щоб забезпечити формування їхньої готовності до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу.

У другому розділі - „Теоретичне обґрунтування та експериментальна апробація педагогічної технології підготовки вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу ”- представлено обґрунтування розробленої педагогічної технології підготовки вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу; розкрито перебіг дослідно-експериментальної роботи та подано аналіз результатів формувального експерименту.

Технологічний процес, згідно з науковими позиціями В. Безпалька, Г. Селевка ін., передбачає певну послідовність операцій з використанням необхідних засобів та дотриманням відповідних умов. З урахуванням теоретичних засад андрагогіки технологію навчання дорослих визначають як систему певних операцій, функцій і поетапних дій дорослих, які навчаються, та дорослих, які навчають, що об'єднуються за основними етапами процесу навчання: психолого-андрагогічна діагностика тих, хто навчається; планування; створення умов реалізації; оцінювання; корекція процесу навчання (С. Змеєв ).

Урахування сукупності наукових позицій у галузі інтеграції освіти, професійної підготовки вчителів, теорії й практики післядипломної педагогічної освіти, андрагогічного й технологічного підходів дало підстави для визначення провідного поняття дослідження.

Під педагогічною технологією підготовки вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу розуміємо спосіб організації навчального процесу в курсовий і міжкурсовий періоди, що будується на засадах суб'єкт-суб'єктної взаємодії андрагога та вчителя, який проходить підготовку в ІППО, спрямований на формування готовності вчителя до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу та включає діагностичний, актуалізуючий, моделюючий, корегуючий етапи навчання.

Розроблена технологія підготовки вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу містить такі компоненти, як мотиваційний, змістовний, процесуальний, рефлексивно-оцінювальний, та розгортається у вигляді послідовної реалізації таких етапів, як діагностичний, актуалізуючий, моделюючий, корегуючий. На кожному з етапів реалізуються всі компоненти технології підготовки вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу (див. рис. 1).

Технологія підготовки вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу ґрунтується на таких базових принципах: методичної підготовки навчання дорослих на андрагогічних засадах, який передбачає створення умов для особистісного професійного розвитку з урахуванням індивідуальних потреб та практичного досвіду вчителя; диференціації, тобто надання можливості вчителю обирати індивідуальну траєкторію навчання в процесі підготовки до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу та забезпечення варіативності змісту, форм, методів і технологій навчання; установлення партнерського типу взаємодії між суб'єктами навчального процесу, що передбачає впровадження демократичного стилю викладання; взаємозбагачення; стимулювання активності учасників навчального процесу до спільної навчальної діяльності.

Рис.1 Педагогічна технологія підготовки вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу

Технологія підготовки вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу буде ефективною за умов: неперервності навчання - забезпечення цілісності, послідовності етапів підготовки вчителя до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу; змістове й організаційне поєднання курсового та міжкурсового періодів навчання через створення системи спецкурсів під час проведення курсів підвищення кваліфікації й науково-практичних семінарів, тренінгів, проектів професійного розвитку в міжкурсовий період; інноваційність методів - забезпечення навчання, під час якого відбувається перенесення акценту із знаннєвого аспекту на діяльнісний; розвивається вміння виділяти спільне та відмінне, аналізувати, систематизувати, критично оцінювати; упровадження інтерактивних методів, дискусій, ділових ігор; сформованості андрагогічної компетентності у викладачів, методистів ІППО як сукупності фахових знань, комунікативних і особистісних якостей андрагога, володіння особистісно орієнтованою, фасилітованою технологіями, усвідомлення психолого-дидактичних особливостей навчання дорослих.

З метою перевірки ефективності розробленої технології протягом 2005 - 2009 рр. проведено формувальний етап експерименту, до якого були залучені вчителі музичного й образотворчого мистецтва, художньої культури загальноосвітніх шкіл Луганської, Донецької та Харківської областей, а також викладачі й методисти ІППО зазначених областей. Формування готовності до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу здійснювалося під час навчання в курсовий та міжкурсовий період підготовки вчителів.

Формувальний експеримент проводився поетапно з варіюванням форм навчання (денна й дистанційна) та періодів (курсовий і міжкурсовий) підготовки. На початку дослідно-експериментальної роботи, згідно з принципом диференціації, визначено склад експериментальних груп (ЕГ) з урахуванням потреб учителів та рівнів їхньої готовності до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу. Було виокремлено такі ЕГ: А1, А2, А3, А4 - учителі музичного мистецтва (денна форма навчання в курсовий період підготовки); В1, В2 - учителі образотворчого мистецтва (дистанційна форма навчання в міжкурсовий період підготовки); група С - учителі художньої культури; група D - творча група вчителів-експериментаторів, які навчають інтегрованим мистецьким курсам (міжкурсовий період); група E - учасники проекту професійного розвитку, керівники методичних об'єднань учителів музики та образотворчого мистецтва.

Перший - діагностичний - етап спрямовувався на виявлення рівнів готовності вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу.

Другий - актуалізуючий - етап передбачав реалізацію всіх компонентів педагогічної технології підготовки вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу. З метою мотивації використано методи стимулювання й мотивації та ін. Змістовий компонент реалізувався на через упровадження спецкурсу „Технології інтегрованого навчання предметів мистецького циклу”, проекту професійного розвитку „Формування готовності вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу”. Процесуальний компонент передбачав застосування методів організації й здійснення навчальних дій і операцій, та методи контролю й самоконтролю. При цьому використання комп'ютерних засобів було обов'язковою умовою (презентації, гіпертекстові матеріали до спецкурсу та проекту професійного розвитку).

У міжкурсовий період з метою підвищення ефективності розробленої технології впровадження інтегрованих мистецьких курсів використовувалися такі форми навчання, як тренінги, семінари („Інноваційні педагогічні технології в мистецькій освіті”, „Технологія Веб 2.0 у процесі навчання митецьких дисциплін”). Рефлексивно-оцінювальний компонент реалізовувався шляхом самодіагностики вчителями знань та практичного досвіду, набутого під час підготовки.

Третій - моделюючий - етап передбачав домінування самостійної діяльності вчителів, що зумовило, у свою чергу, необхідність активного відвідування андрагогами уроків учителів, спостереженням за процесом упровадження інтегрованих мистецьких курсів у навчальний процес загальноосвітніх шкіл, проведення індивідуальних консультацій, здійснення наставництва. Рефлексивно-оцінювальний компонент реалізовувався через самоаналіз учителем інтегрованих уроків, підготовку творчих звітів тощо.

Четвертий - корегуючий - етап здійснювався переважно під час міжкурсового періоду підготовки вчителів до навчання предметів інтегрованого циклу й спрямовувався на подолання наявних труднощів у навчанні інтегрованих курсів. На цьому етапі активно реалізовувалися всі компоненти. Особливого значення набувала мотивація вчителів до подальшої роботи з удосконалення педагогічної технології інтегрованого навчання мистецьких дисциплін, яка є важливою рушійною силою для подальшого професійного зростання педагогів.

Аналіз результатів формувального експерименту засвідчив стійку позитивну динаміку сформованості готовності вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу за всіма критеріями (див. табл.), що дає підстави для висновку про ефективність упровадженої технології підготовки вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу.

Таблиця - Рівні сформованості готовності вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу в ЕГ та КГ за результатами формувального експерименту (кількість учителів у %)

Результати аналізу даних, отриманих у ході дослідно-експериментальної роботи, підтвердили переважну ефективність використання дистанційних форм навчання (зокрема, ІКТ), проектів професійного розвитку педагогів, що мотивують учителів до самоосвітньої діяльності в міжкурсовому періоді й забезпечують формування практичної готовності вчителів мистецьких дисциплін до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу в загальноосвітній школі.

Результати проведеного теоретичного та експериментального дослідження дають підстави для таких висновків:

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми підготовки вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу, що виявляється в розробці та експериментальній перевірці ефективності педагогічної технології підготовки вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу в системі післядипломної педагогічної освіти.

1. Сучасний етап розвитку системи післядипломної педагогічної освіти характеризується трансформацією її функцій, оновленням змісту, модернізацією форм та технологій, що створює умови для вирішення актуальних завдань відновлення, поглиблення загальноосвітніх і професійних знань, умінь і навичок педагогічних працівників, підвищення їхнього загальнокультурного рівня, розвитку творчого потенціалу, стимулювання самоосвіти та саморозвитку, забезпечення системного розвитку професіоналізму педагогічних працівників. Виходячи з цього, зазначимо, що саме в ІППО уможливлюється ефективне розв'язання такого завдання, як підготовка вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу.

Результати вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду засвідчили, що підготовка педагогів у закладах післядипломної педагогічної освіти повинна ґрунтуватися на андрагогічних принципах, які передбачають пріоритетність самостійного навчання і спільної діяльності суб'єктів освітнього процесу, опору на досвід слухачів, індивідуалізацію навчання шляхом розробки індивідуальних освітніх траєкторій, варіативність, інноваційність, інтеграцію навчання.

2. Проведений понятійно-категоріальний аналіз базових понять дослідження став підставою для уточнено поняття інтегроване навчання предметів мистецького циклу, яке розглядається як організація педагогічного процесу на основі суб'єкт-суб'єктної взаємодії, яка передбачає розвиток художнього мислення та здійснюється завдяки систематизації знань зі споріднених предметів мистецького циклу, формування цілісної художньої картини світу особистості. 3. Теоретичним підґрунтям для розробки педагогічної технології підготовки вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу в системі післядипломної педагогічної освіти визначено сукупність таких положень: готовність учителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу - це складне багаторівневе утворення, яке містить у собі розуміння на теоретичному рівні сутності інтегративних процесів у мистецькій освіті, сформованість мотивації до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу та володіння відповідними методами, уміння працювати в команді під час підготовки уроків, потреба у професійному саморозвитку та здатність до впровадження інноваційних форм і методів навчання мистецтва на інтегративних засадах; компоненти готовності вчителів до інтегрованого навчання мистецьких дисциплін (мотиваційний; змістовно-процесуальний; рефлексивно-оцінювальний); її критерії та показники: мотиваційний; рівні готовності з відповідним змістовним наповненням відповідно до критеріїв та показників (високий, середній, низький). Згідно з критеріями та показниками проведено констатувальний етап педагогічного експерименту, за результатами якого зроблено висновок про недостатній рівень підготовленості вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу, що виявилося у тому, що вчителі мислять вузько предметно, сконцентровані на інформативному аспекті навчання мистецьких дисциплін, мають складності в упровадженні аналітичного підходу до навчання, спонуканні учнів до знаходження спільного й відмінного в різних видах мистецтва, не вміють моделювати інтегровані уроки через відсутність досвіду використання методів інтегрованого навчання предметів мистецького циклу. 4. Спираючись на сукупність наукових позицій у галузі інтеграції освіти, професійної підготовки вчителів, теорії і практики післядипломної педагогічної освіти, андрагогічного й технологічного підходів педагогічну технологію підготовки вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу визначено як спосіб організації навчального процесу в курсовий та міжкурсовий періоди, який базується на засадах суб'єкт-суб'єктної взаємодії андрагога та вчителя, що проходить підготовку в ІППО; спрямований на досягнення готовності вчителя до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу, системне планування та управління розв'язанням педагогічних проблем на основних етапах процесу навчання: діагностичному, актуалізуючому, моделюючому, корегуючому 5. Аналіз результатів формувального експерименту актуалізував значення диференційованого підходу в підготовці вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу та підтвердив ефективність запропонованої педагогічної технології, яка забезпечила формування всіх компонентів готовності вчителів (мотиваційного, змістовно-процесуального, рефлексивно-оцінювального) до педагогічної інтеграції, та позитивну динаміку формування готовності вчителів експериментальних груп до навчання інтегрованих мистецьких дисциплін за групою визначених критеріїв. Підсумкові результати за кожним з показників та середнім результатом за кожним із критеріїв висвітлюють позитивні зміни в експериментальних групах: високий рівень готовності до навчання предметів мистецького циклу складає 44,1 %, що на 19.0 % більше, ніж на початковому етапі підготовки, тоді як у контрольній групі високий рівень готовності зріс на 6,5 % та склав 30,2 %. Середній рівень в експериментальних групах зріс на 2,5 % та склав 31,1 %, у контрольній групі середній рівень знизився на 5,6 %. Низький рівень готовності вчителів у експериментальних групах знизився на 21,5 % та склав 24,8 %, водночас у контрольних групах він склав 44,3 %, знизився порівняно з початковим результатом на 5,8 %. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми; аналіз процесу підготовки вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу свідчить про необхідність подальшого її дослідження в умовах вищої й середньої спеціальної педагогічної освіти, а також готовності вчителів до впровадження інтегрованих форм і методів навчання в систему дошкільної та позашкільної мистецької освіти.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ РОБОТАХ

1. Просіна О. В. Особливості естетичного виховання в експери-менттальних класах Сватівського району / О. В. Просіна // Освіта на Луганщині. - 2004. ? № 2 (21). - С. 109 ? 115.

2. Просіна О. В. Специфіка післядипломної педагогічної освіти вчителів художньо-естетичного профілю / О. В. Просіна // Освіта на Луганщині. ? 2005. ? № 2 (23). - С. 61 ? 65.

3. Просіна О. В. Підготовка вчителів мистецьких дисциплін до впровадження інтегрованих курсів „Мистецтво” та „Художня культура” / О. В. Просіна // Освіта на Луганщині. ? 2006. ? № 2 (25). - С. 38 ? 41.

4. Просіна О. В. Використання інтерактивних технологій у процесі підготовки вчителя до інтегрованого викладання мистецьких дисциплін / О. В. Просіна // Освіта на Луганщині. ? 2007. ? № 1 (26). - С. 70 ? 73.

5. Просіна О. В. Технологія науково-методичного супроводу в підготовці вчителя до інтегрованого викладання мистецьких дисциплін / О. В. Просіна // Мистецтво та освіта. ? 2009. ? № 2 (52). - С.12 ? 16.

6. Просіна О. В. Дистанційні форми підготовки вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу / О. В. Просіна // Мистецтво та освіта. - 2010. - № 3 (57). - С. 30 - 37.

7. Просіна О. В. Результати експериментального дослідження підготовки вчителів до інтегрованого викладання мистецьких дисциплін / О. В. Просіна // Освіта на Луганщині. ? 2009. ? № 2 (31). - С. 55 - 59.

8. Просіна О. В. Технології інтегрованого викладання предметів „Мистецтво” та „Художня культура” в загальноосвітній школі : навч.-метод. посіб. - / О. В. Просіна. - Луганськ : СПД Рєзников В. С., 2007. - 200 с.

9. Просіна О. В. Використання художньо-педагогічних технологій у підготовці вчителів до інтегрованого викладання мистецьких дисциплін / О. В. Просіна // Матеріали щорічної звітної Всеукр. наук.-практ. конф., присвяченої 15- річчю АПН України (11 - 12 квіт. 2007 р., Донецьк). - Донецьк, 2007. - С. 117 - 121

10. Просіна О. В. Інноваційні технології у підготовці вчителя до інтегрованого викладання мистецьких дисциплін / О. В. Просіна // Материалы V Междунар. науч.-практ. конф. - Алушта , 2008. - С. 167 - 171.

11. Просіна О. В. Впровадження компетентісного підходу у підготовці вчителя до інтегрованого викладання мистецьких дисциплін / О. В. Просіна // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (5 - 6 листоп. 2008 р., Донецьк). ? Т. 3. - Донецьк : Каштан, 2008. - С.174 - 181.

12. Просіна О. В. Використання дистанційних форм навчання у підготовці вчителів до інтегрованого викладання мистецьких дисциплін / О. В. Просіна // Таврійський вісн. освіти : наук.-метод. журн. - Херсон, 2009. ? № 2. - Ч. 1. - С. 205 - 215.

Просіна О. В. Підготовка вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2011

Дисертацію присвячено проблемі підготовки вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу в системі післядипломної педагогічної освіти в курсовий та міжкурсовий періоди. У роботі подано характеристику особливостей післядипломної педагогічної освіти вчителів; уточнено зміст поняття „інтегроване навчання предметів мистецького циклу”; діагностовано рівні готовності вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу на основі визначених критеріїв та показників. Обґрунтовано й розроблено педагогічну технологію підготовки вчителів до інтегрованого навчання мистецьких дисциплін. Експериментально перевірено ефективність педагогічної технології підготовки вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу.

Ключові слова: післядипломна педагогічна освіта, учителі предметів мистецького циклу, інтегроване навчання предметів мистецького циклу, педагогічна технологія підготовки вчителів до інтегрованого навчання предметів мистецького циклу.

Просина О.В. Подготовка учителей к интегрированному обучению предметам художественного цикла. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образование. - Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Луганск, 2011.

В диссертационном исследовании раскрыта проблема подготовки учителей к интегрированному обучению предметам художественного цикла в системе последипломного педагогического образования в курсовой и межкурсовой периоды повышения квалификации.

В диссертации раскрыто теоретические аспекты подготовки учителей к интегрированному обучению предметам художественного цикла, проанализи-рована сущность, функции и принципы подготовки учителей в системе последипломного педагогического образования (ППО), выявлена необходимость подготовки учителей на андрагогических основах, дана авторская дефиниция ключевого понятия исследования „интегрированное обучение предметам художественного цикла”, под которым понимается организация педагогического процесса на основе субъект-субъектного взаимодействия, которое предполагает развитие художественного мышления и осуществляется благодаря систематизации родственных предметов художественного цикла, формирование целостной художественной картины мира личности; определены критерии, показатели, уровни готовности учителя к интегрированному обучению предметам художественного цикла; внедрена педагогическая технология подготовки учителей к интегрированному обучению предметам художественного цикла.

Педагогическая технология состоит из четырех компонентов: мотивационного, содержательного, процессуального, рефлексивно-оценочного, которые реализуются на диагностическом, актуализирующем, моделирующем, корректирующем этапах. Анализ экспериментальных данных доказал эффективность технологии подготовки учителей к интегрированному обучению предметам художественного цикла. Педагогическая технология подготовки учителей к интегрированному обучению предметам художественного цикла основывается на принципах методической подготовки обучения взрослых; принципе партнерского типа взаимодействия между субъектами процесса обучения; принципе дифференциации подготовки - предоставление возможности учителю выбирать индивидуальную траекторию обучения, обеспечение вариативности содержания, форм, технологий, методов.

Ключевые слова: последипломное педагогическое образование, учителя предметов художественного цикла, интегрированное обучение предметам художественного цикла, педагогическая технология подготовки учителей к интегрированному обучению предметам художественного цикла.

Prosina O.V. Preparation of teachers for integrated teaching the artistic series subjects. - Manuscript.

Thesis for the Candidate of Pedagogical Sciences Degree in speciality 13.00.04 - Theory and Methods of Professional Education. - Luhansk Taras Shevchenko National University. - Luhansk, 2011.

The thesis is devoted to the problem of preparation teachers for the integrated teaching the artistic series subjects in the system of post-diploma pedagogical education during the advanced training course and intercourse periods. Peculiarities of post-diploma pedagogical education of the teachers are characterized in the thesis; the conception of “integrated teaching the artistic series subjects” is specified; levels of readiness teachers for integrated teaching the artistic series subjects on the basis of definite criteria and indices are diagnosed. The technology for preparation of teachers for integrated teaching the artistic series subjects is substantiated and worked out. The effectiveness of the technology for preparation of teachers for integrated teaching the artistic series subjects is experimentally checked.