Формування комунікативних умінь майбутніх учителів фізичної культури у процесі вивчення іноземних мов

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УДК 796.071.4: 37.018.554

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Серман

Леся Василівна

КИЇВ

2011



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Роботу виконано в Інституті вищої освіти Національної академії педагогічних наук України.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України

ЄВТУХ Микола Борисович,

Національна академія педагогічних наук України, академік-секретар.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

ТИМОШЕНКО Олексій Валерійович,

Інститут фізичного виховання та спорту Національного педагогічного університету

імені М.П.Драгоманова, директор;

кандидат педагогічних наук

МИХАЙЛИШИН Галина Йосипівна,

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника,

доцент кафедри соціальної педагогіки

Захист відбудеться 25 жовтня 2011 року о 13 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.02 в Інституті вищої освіти НАПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, зала засідань, 9-й поверх.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту вищої освіти НАПН України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9).

Автореферат розіслано 23 вересня 2011 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

Г.В. Лесик

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Входження України в Болонський процес, проведення в Україні Євро-2012, розширення меж спортивної діяльності, обмін досвідом із фізкультурної освіти між зарубіжними країнами супроводжується зростанням інформаційного потоку, який актуалізує потребу в професійно спрямованому спілкуванні та якісній іншомовній підготовці фахівців.

Cоціальне замовлення знаходить відображення в програмних вимогах щодо оволодіння іноземною мовою студентами немовного вищого навчального закладу освіти, що передбачає досягнення такого рівня розвитку іншомовних навичок та вмінь, який дасть змогу вільно спілкуватися у процесі професійної діяльності. У програмі з англійської мови для вищих навчальних закладів немовних спеціальностей зазначено, що "оволодіння і навчання іноземних мов складається з трьох взаємопов'язаних компонентів: користування мовою, усвідомлення природи мови, розуміння іноземної та рідної культур".

Важливим напрямом діяльності вищих навчальних закладів є пошук нових педагогічних і дидактичних підходів, що допоможуть оптимізувати ефективність оволодіння іноземною мовою для формування навичок і вмінь професійно орієнтованого спілкування на базі набутої системи знань.

Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчує, що проблеми вивчення та вдосконалення методики навчання іноземних мов для професійного спілкування майбутніх фахівців різних напрямів підготовки досліджували: І. Гришина, Г. Ємельянова, Р. Зайцева, Л. Котлярова,

Л. Манякіна, Є. Мірошниченко, І. Онисіна, О. Петращук, Г. Савченко,

О. Тарнопольський, Н. Угрюмова.

У контексті проблеми дослідження актуальними є напрацювання з професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту (Т. Круцевич, Л. Сущенко, О. Тимошенко, Б. Шиян, Ю. Шкребтій), розвитку інтересу до спортивно-фізкультурної діяльності (О. Вацеба, Л. Головата), формування професійних умінь майбутнього вчителя фізичної культури (Л. Ареф'єва, Г. Михайлишин), формування потреби у професійному вдосконаленні фахівців з фізичного виховання (С. Варв'янський, М. Зубалій, О. Куц) та ін.

Обґрунтування шляхів підготовки майбутніх фахівців до комунікативної діяльності досліджено М. Євтухом, І. Зязюном, Н. Кузьміною, Л. Савенковою, С. Сисоєвою, В. Сластьоніним та ін. Ці роботи стосуються окремих аспектів означеної проблеми комунікативної підготовки студентів педагогічних закладів освіти, містять опис її методів та прийомів.

Водночас теоретичний аналіз наукових праць свідчить про те, що проблему формування комунікативних умінь майбутніх учителів фізичної культури в процесі вивчення іноземних мов як у теоретичному, так і в практичному аспектах досліджено недостатньо. Зокрема, ґрунтовно не проаналізовано зміст, форми, методи, психолого-педагогічні умови формування комунікативних умінь майбутніх учителів фізичної культури в процесі вивчення іноземних мов.

Аналіз стану фахової підготовки майбутніх учителів фізичної культури дав змогу виявити низку суперечностей, які мають місце в процесі формування комунікативних умінь студентів:

- між потребою суспільства у висококваліфікованих педагогічних кадрах та рівнем професійної підготовки з іноземної мови у ВНЗ;

- між вимогами комунікативно-діяльнісного підходу курсу іноземної мови щодо підготовки фахівців та домінуванням традиційних технологій навчання, що не повною мірою відповідають сучасним вимогам.

Крім названих вище суперечностей, актуальність теми зумовлюється низкою визначальних чинників, що стають на заваді формуванню комунікативних умінь у випускників факультетів фізичного виховання і спорту як важливої професійної якості: незначна кількість годин на вивчення іноземної мови; низький рівень загальноосвітньої підготовки з іноземної мови; професійно орієнтована тематика курсу іноземної мови передбачена тільки на старших курсах; навчальні тексти з використанням спеціальної спортивної термінології спричиняють серйозні проблеми в навчанні для студентів без належної попередньої підготовки, що значно знижує мотивацію вивчення іноземної мови; професійно орієнтовані теми здебільшого обмежені окремими навчальними текстами й відповідними до них словниками-мінімумами; рівень комунікативної компетентності викладача не завжди дає змогу викладати професійно орієнтовану іноземну мову.

Отже, актуальність, недостатній рівень теоретичного розроблення проблеми, а також нагальна потреба суспільства у професійно спрямованому спілкуванні фахівців іноземними мовами в ситуаціях професійної діяльності зумовили вибір теми дослідження "Формування комунікативних умінь майбутніх учителів фізичної культури у процесі вивчення іноземних мов ".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи відділу педагогіки та психології вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України за темою "Психолого-педагогічне проектування особистісно зорієнтованих технологій навчання у вищих навчальних закладах" (ДР № 0103U000963). У межах цієї теми дисертантом досліджено проблеми формування комунікативних умінь із використанням навчально-методичного матеріалу для навчання студентів фізкультурних спеціальностей, формування професійних компетентностей.

Тему дисертації затверджено вченою радою Інституту вищої освіти НАПН України (протокол від 24 січня 2008 р. № 1/9-5) і узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології НАПН України (протокол від 28 жовтня 2008 р. № 8).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи - теоретично обґрунтувати модель формування комунікативних умінь майбутніх учителів фізичної культури в процесі вивчення іноземних мов.

Досягнення зазначеної мети зумовлює вирішення таких завдань:

- проаналізувати сучасний стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії і практиці й визначити напрями, що потребують дослідження;

- уточнити сутність понять "комунікативні уміння", "комунікативна компетенція", "комунікативні вміння вчителя фізичної культури";

- визначити критерії, показники та виявити рівні сформованості комунікативних умінь майбутніх учителів фізичної культури;

- розкрити педагогічні умови формування комунікативних умінь майбутніх учителів фізичної культури в процесі вивчення іноземних мов;

- обґрунтувати модель формування комунікативних умінь з іноземної мови майбутніх учителів фізичної культури.

Об'єкт дослідження - комунікативно-професійна підготовка майбутніх учителів фізичної культури.

Предмет дослідження - формування комунікативних умінь майбутнього вчителя фізичної культури в процесі вивчення іноземних мов.

Методи дослідження:

- аналіз, систематизація й узагальнення психолого-педагогічної та навчально-методичної літератури, директивної документації, які уможливили виявлення й узагальнення стану розробленості досліджуваної проблеми;

- анкетування, спостереження, бесіди - з метою виявлення стану сформованості комунікативних умінь у майбутніх учителів фізичної культури;

- педагогічний експеримент, завдяки якому перевірено ефективність розробленої моделі формування комунікативних умінь майбутнього вчителя фізичної культури в процесі вивчення іноземних мов;

- математично-статистичні (моделювання, дескриптивний і порівняльний аналізи, методи визначення інформативності та валідності анкет), за допомогою яких визначено кількісні залежності між показниками дослідження та проведено їх якісний аналіз.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше:

- обґрунтовано педагогічні умови (комунікативно-мовленнєву спрямованість навчання, мотивацію комунікативної діяльності; наявність позитивних емоційних стимулів), що забезпечують результативність процесу навчання у формуванні комунікативних умінь майбутніх учителів фізичної культури;

- розкрито критерії (активізаційний, професійно-комунікативний, діяльнісний), показники (розвиток техніки мовлення студента, вміння слухати співрозмовника, наявність та вміння оперувати професійним словником) і рівні (низький, середній, високий) сформованості комунікативних умінь студентів факультету фізичного виховання;

уточнено: сутність понять "комунікативні уміння", "комунікативна компетенція", "комунікативні вміння вчителя фізичної культури";

удосконалено:

- методи контролю й оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів;

- модель формування комунікативних умінь майбутніх учителів фізичної культури в процесі вивчення іноземних мов (етапи підготовки, структурні компоненти досліджуваних комунікативних умінь, їх критерії, показники, рівні);

- подальшого розвитку набула методика викладання іноземних мов у частині формування комунікативних умінь студентів у ситуаціях професійної діяльності.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено та впроваджено в навчально-виховний процес навчально-методичний посібник для студентів та викладачів вищих навчальних закладів "My Speciality", до якого ввійшли: навчальна програма з іноземної мови для бакалаврату, типові комунікативні вправи, характерні для професійного спілкування спеціалістів у галузі фізичної культури і спорту, номенклатура соціально-комунікативних ролей, комунікативних намірів та завдань, тестові завдання з іноземної мови.

Матеріали дослідження використано як основу для науково-методичного забезпечення та організації у вищих навчальних закладах процесу підготовки майбутніх учителів фізичної культури, зокрема формування комунікативних умінь у процесі вивчення іноземної мови; для організації навчальних занять з іноземної мови та заходів позааудиторної роботи у вищих навчальних закладах, на курсах фахового вдосконалення педагогічних працівників у системі післядипломної освіти.

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес факультету фізичного виховання Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (довідка від 1 липня 2010 р. № 01-08/03/863), ДВНЗ Івано-Франківського коледжу фізичного виховання (довідка від 23 вересня 2010 р.

№ 446.1/01-18/09), Дніпродзержинського коледжу фізичного виховання (довідка від 9 вересня 2010 р. № 486-a), Інституту фізичного виховання та спорту НПУ імені М.П. Драгоманова ( довідка від 24 вересня 2010 р. № 196)

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати дисертаційної роботи отримані автором самостійно. У науковій статті, підготовленій у співавторстві з В. Юхимук, дисертанту належить обґрунтування методичних рекомендацій до застосування професійних знань у процесі педагогічної комунікації. Ідеї співавтора у дисертаційному дослідженні не використовувалися.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження обговорено на предметно-циклових комісіях іноземних мов Державного вищого навчального закладу Івано-Франківського коледжу фізичного виховання (2005-2010 рр.); засіданнях педагогічних рад Державного вищого навчального закладу Івано-Франківського коледжу фізичного виховання (2007-2010 рр.); засіданнях відділу педагогіки і психології вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України (2007-2010 рр.), а також у виступах на науково-практичних конференціях різних рівнів:

- міжнародних: "Спорт, духовність і гуманізм в сучасному світі" (Донецьк, 2007), "Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології" (Умань, 2008), "Управління процесом кадрового забезпечення інноваційного розвитку вищих навчальних закладів України" (Київ, 2009), "Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології" (Київ, 2010);

- всеукраїнських: "Молода спортивна наука України" (Львів, 2005), "Формування професійно-педагогічної майстерності вчителів: історія, сучасність, перспективи" (Житомир, 2009), "Актуальні проблеми підготовки фахівців з фізичного виховання у контексті Болонського процесу" (Івано-Франківськ, 2010);

- звітних: Інституту вищої освіти НАПН України (Київ, 2007-2010 рр.).

Публікації. Основні положення й висновки дисертаційного дослідження висвітлено в 11 публікаціях: 1 навчально-методичному посібнику; 8 статтях у наукових фахових виданнях, з них 7 одноосібних; 2 статтях (1 одноосібна) в інших збірниках матеріалів.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, 8 додатків та списку використаних джерел (271 найменування, з них - 17 іноземною мовою). Загальний обсяг дисертації становить 259 сторінок, із них основного тексту - 196. Робота містить 21 таблицю, 18 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність наукового дослідження, сформульовано мету, об'єкт і предмет дослідження, визначено напрям пошуків і комплекс завдань, зв'язок із науковими програмами, планами, темами, розкрито ступінь вивчення теми, методи дослідження, висвітлено наукову новизну і практичну значущість результатів дослідження, наведено дані про апробацію й упровадження.

У першому розділі - "Теоретичні основи формування комунікативних умінь майбутніх учителів фізичної культури" - на основі аналізу психолого-педагогічної літератури висвітлено стан досліджуваної проблеми, обґрунтовано поняття "уміння", "навички", "комунікативні уміння", "комунікативна компетенція"; висвітлено психолого-педагогічні аспекти формування комунікативних умінь студента; конкретизовано сутність і структуру комунікативних умінь учителя фізичної культури.

Аналіз наукових джерел свідчить про необхідність визначення змісту курсу іноземної мови на основі комунікативно-діяльнісного підходу, який передбачає активну участь студентів у навчальному процесі з мови, де особливого значення набувають мовленнєві вміння, що належать до різних видів мовленнєвої діяльності - слухання, говоріння, читання й письма.

У розділі акцентовано увагу на невизначеності категорій "уміння", "комунікативні уміння", "комунікативна компетенція", а також близькому змістовому наповненні понять "іншомовні комунікативні уміння", "мовленнєві іншомовні уміння", "професійні комунікативні уміння" у довідково-словниковій літературі. Спираючись на психолого-педагогічні праці П. Гальперіна, Д. Ельконіна, О. Запорожця, С. Львова, В. Онищука, А. Петровського та ін., визначено дефініцію поняття "уміння" - це синтетична властивість особистості володіти гнучкою системою усвідомлених, цілеспрямованих, узагальнених, взаємопов'язаних розумових і практичних дій, що ґрунтуються на здібностях, знаннях та навичках, і дають змогу успішно виконувати діяльність у змінних умовах.

На підставі досліджень у галузі педагогіки та психології (Н. Барабанова, В. Кан-Калик, Г. Китайгородська, О. Леонтьєв, Н. Подлевська та ін.) сформульовано дефініцію поняття "комунікативні уміння" як інтегративну властивість особистості, що пов'язана з уміннями сприймати й відтворювати усні й письмові висловлювання та проявляється в здатності ефективно виконувати комунікативну діяльність у нових умовах і виступає системотворчим компонентом професійної підготовки спеціалістів.

У розділі наголошено, що оволодіння студентами уміннями та навичками іншомовного спілкування передбачає досягнення "порогового рівня" комунікативної компетенції і є метою навчання іноземних мов у межах базового академічного курсу. Численні дослідження (І. Зимня, Н. Гез, Д. Хаймс, М. Халідей, А. Хуторський) дають можливість сформулювати дефініцію поняття "комунікативна компетенція" стосовно володіння іноземною мовою як здатність людини розуміти та відтворювати іноземну мову не тільки на рівні фонологічних, лексико-граматичних і країнознавчих знань та мовленнєвих умінь, а й відповідно до різноманітних цілей та специфіки ситуації спілкування. Здатність студентів спілкуватися іноземною мовою забезпечується формуванням іншомовної комунікативної компетенції, до структурних елементів якої входить мовна (лінгвістична), мовленнєва, прагматична, предметна, професійно-комунікативна, соціолінгвістична та ін. Кожний з цих елементів, взаємодіючи з іншими, забезпечує спілкування мовців та реалізується в конкретних мовленнєвих ситуаціях.

Зазначається, що комунікативні вміння майбутнього вчителя фізичної культури є підсистемою професійних умінь фахівця, які забезпечують реалізацію компонентів педагогічного спілкування і виступають системотворчою складовою професійної підготовки спеціаліста. Основу цього утворення складає триєдина сукупність взаємопов'язаних елементів: активізаційного, професійно-комунікативного й діяльнісного.

Ґрунтуючись на вивченні теоретичних джерел доведено, що формування комунікативних умінь доцільно здійснювати послідовно, за такими етапами:

1) проектування педагогічного спілкування: формування мети, побудова змісту спілкування, створення творчого самопочуття; 2) організація педагогічного спілкування: самопрезентація, володіння професійно-педагогічною увагою, ситуативне орієнтування, забезпечення зворотного зв'язку, ініціативність, реалізація плану спілкування, педагогічний контакт; 3) регулювання педагогічного спілкування: мовленнєве (вербальне) спілкування, володіння немовленнєвими (невербальними) засобами спілкування, соціальна перцепція.

Кожен етап передбачає реалізацію специфічних завдань і використання відповідних форм, методів і прийомів підготовки студентів до професійного спілкування з метою формування комунікативних умінь у майбутніх учителів фізичної культури.

У процесі узагальнення результатів комплексного вивчення й аналізу науково-педагогічної літератури виокремлено основні напрями дослідження: конкретизація сутності понять "комунікативні уміння", "комунікативна компетенція", "комунікативні вміння вчителя фізичної культури" в рамках професійної підготовки; визначення основних педагогічних умов формування комунікативних умінь майбутніх учителів фізичної культури в процесі вивчення іноземних мов; розробка та експериментальна перевірка моделі формування комунікативних умінь майбутніх учителів фізичної культури під час вивчення іноземних мов.

У висновках до розділу визначено основні напрями, що потребують дослідження.

У другому розділі - "Педагогічний інструментарій формування комунікативних умінь майбутніх учителів фізичної культури у процесі вивчення іноземних мов" - теоретично обґрунтовано мету і завдання професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури, організаційно-методичне забезпечення формування комунікативних умінь майбутніх учителів фізичної культури, а також розроблено модель формування комунікативних умінь з іноземної мови майбутніх учителів фізичної культури, визначено критерії, показники та виявлено рівні сформованості комунікативних умінь майбутніх учителів фізичної культури.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що формування комунікативних умінь майбутнього вчителя фізичної культури в процесі вивчення іноземних мов значно підвищується за умов: розробки відповідної моделі, реалізація якої здійснюється через цілісну систему навчальної роботи; цілеспрямованої підготовки майбутніх учителів фізичної культури до оволодіння комунікативними вміннями з використанням навчально-методичного посібника "My Speciality".

Робота над проблемою дослідження тривала впродовж 2007-2010 рр.

На першому етапі (2007-2008 рр.) - пошуковому - проаналізовано наукову літературу з проблеми дослідження, визначено понятійний апарат дослідження; розроблено програму дослідно-експериментальної роботи, здійснено констатувальний етап експерименту для з'ясування вихідного рівня сформованості комунікативних умінь з іноземної мови в майбутніх учителів фізичної культури; обґрунтовано педагогічні умови, що забезпечують ефективність їх формування; розроблено модель формування комунікативних умінь з іноземної мови в майбутніх учителів фізичної культури.

На другому етапі (2008-2009 рр.) - експериментальному - розроблено методику формувального експерименту; виконано дослідно-експериментальну роботу, під час якої перевірялася гіпотеза дослідження.

На третьому етапі (2009-2010 рр.) - узагальнювальному - здійснено статистичну обробку, аналіз та узагальнення здобутих даних, апробовано навчально-методичний посібник "My Speciality"; сформульовано висновки дослідження.

Зазначається, що встановлення рівня сформованості комунікативних умінь з іноземної мови у майбутніх учителів фізичної культури здійснювалося за такими критеріями: активізаційним, професійно-комунікативним, діяльнісним.

Активізаційний критерій поєднував вивчення змісту і способів впливу на студентів, їх вікових та індивідуальних особливостей; специфіку комунікативно-діяльнісного підходу в навчальному процесі й результатів власної діяльності, її переваг і недоліків.

Діяльнісний критерій виявлявся в умінні чітко формулювати мету, знаходити найбільш ефективні методи формування комунікативних умінь, добирати необхідний інформаційний матеріал, передбачати та попередньо оцінювати результати дослідження тощо.

Професійно-комунікативний критерій зорієнтовувався на моделювання стилю спілкування (уміння обирати стиль спілкування відповідно до ситуації; здатність в мовленнєвих діях досягати бажаної комунікативної мети, долати психологічні бар'єри в спілкуванні), контактність (уміння психологічно стимулювати комунікативну активність партнерів; здатність психологічно правильно, ситуативно обумовлено, відповідно до субординації вступати у спілкування), аналіз якості спілкування (уміння прогнозувати реакції партнерів на власні комунікативні дії; здатність аналізувати результат спілкування та важливість отриманої інформації).

Наголошується, що з метою аналізу актуального стану сформованості комунікативних умінь з іноземної мови у майбутніх учителів фізичної культури проведено педагогічний експеримент, у якому взяли участь 1518 осіб віком від

16 до 25 років Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Івано-Франківського та Дніпродзержинського коледжів фізичного виховання.

Оцінку сформованості комунікативних умінь зроблено на підставі психологічних методик (тест комунікативних умінь Л. Міхельсона, методика діагностики комунікативної установки В. Бойко, методики діагностики самоконтролю в спілкуванні М. Снайдера). Результати констатувального експерименту показали, що студенти факультету фізичного виховання і спорту мають труднощі у вільному й коректному демонструванні знань з профільних дисциплін іноземною мовою в монологічному та діалогічному висловлюваннях; відсутній інтерес до іноземної мови та до її вивчення (70,4% опитаних); для них характерне пасивне ставлення до іноземної мови як засобу спілкування, небажання вивчати та використовувати її у своїй майбутній професійній діяльності. Більшість студентів контрольних та експериментальних груп (відповідно 37,7 та 38,4%) не володіють достатніми знаннями й уявленнями про іншомовне спілкування, не спроможні виявити особливості комунікативної взаємодії іноземною мовою, не усвідомлюють її ролі і місця в професійному становленні їх особистості. Виявлено рівень (низький) емоційного узагальнення у 34,0% студентів контрольних та 35,7% студентів експериментальних груп. Велика кількість студентів з недостатнім рівнем змістового компонента готовності (низьким та нижчим за середній) свідчить про те, що майбутні педагоги не володіють достатньою мірою іншомовною лексикою та мовленнєвим матеріалом, які необхідні для успішного спілкування.

На підставі визначених критеріїв сформованості в майбутніх учителів професійних умінь та їх показників студентів поділено за трьома типологічними групами, кожна з яких відповідала певному рівню: високому, середньому та низькому.

Перша група - високий рівень сформованості професійних умінь, що ґрунтуються на теоретичних знаннях у галузі загальної педагогіки, іноземної мови та фізичної культури; достатня спортивно-технічна й методична підготовка з видів спорту шкільної програми; задоволеність обраною професією й налаштованість на постійне самовдосконалення та саморозвиток; належне застосування наявних умінь під час комунікації, прояв ініціативи, самостійності, творчості. Слід зауважити, що студенти, які володіють іноземною мовою на високому рівні, можуть виступати з фаховою доповіддю перед аудиторією.

Друга група - середній рівень сформованості професійних умінь - характерні високі спортивні показники, але загальний якісний показник успішності невисокий; знання з методики фізичного виховання та іноземної мови розрізнені, не систематизовані, що викликає труднощі під час комунікації; іноді спостерігаються намагання виявити самостійність, але недостатність теоретичних знань і професійних умінь ускладнює цей процес, викликаючи невдоволення й бажання відмовитися від ініціативи. Студенти середнього рівня не володіють граматикою на відповідному рівні й не мають словникового запасу, достатнього для того, щоб говорити певний час, не зупиняючись.

Третя група - низький рівень сформованості професійних умінь - посередня успішність і недостатня фізична підготовка; надання переваги репродуктивності й шаблонності під час занять спортивно-фізкультурною діяльністю; низький рівень володіння іноземною мовою (недостатнє знання граматики і невеликий словниковий запас); негативне ставлення до майбутньої професійної діяльності.

Аналізу підлягали уміння, що класифікувалися відповідно до чотирьох елементів структури комунікативної компетенції: лінгвістичної, прагматичної, предметної, технологічної.

Лінгвістичний компонент вищого рівня професійних комунікативних умінь визначається сформованістю лінгвістичних умінь та навичок, які дають змогу виконувати завдання з лексики, орфоепії та орфографії, граматики й стилістики.

Предметний компонент вищого рівня характеризується здатністю майбутнього вчителя фізичної культури послуговуватися інформаційною базою, вміннями обрати серед пропонованих варіантів найприйнятніший; здатністю виокремлювати з-поміж термінів оптимальний варіант для сприйняття в конкретній аудиторії.

Для прагматичного компонента високого рівня професійно-комунікативних умінь, насамперед, виділено: вміння аналізувати правильність/неправильність висловлювань учнів і здійснювати корекцію усного й писемного мовлення; готувати та репрезентувати власні навчальні тексти, використовувати потенціал дидактичного дискурсу (систему дидактичних фреймів).

Для технологічного компонента високого рівня мовленнєвих умінь важливим є прагнення вчителя дотримуватися законів техніки мовлення, орфоепічної правильності, намагатися доцільніше застосовувати мовні/немовні засоби виразності усного мовлення.

З метою забезпечення ефективності процесу підготовки майбутніх спеціалістів удосконалено модель формування комунікативних умінь (рис. 1), яка має значно поліпшити ефективність формування комунікативних умінь майбутнього вчителя фізичної культури у процесі вивчення іноземних мов.

У третьому розділі - "Експериментальне дослідження формування комунікативних умінь майбутніх учителів фізичної культури у процесі вивчення іноземних мов" - висвітлено методику дослідно-експериментальної роботи, обґрунтовано педагогічні умови формування комунікативних умінь майбутніх учителів фізичної культури в процесі вивчення іноземних мов.

Мета формувального експерименту, який тривав упродовж 2009-2010 рр., полягала в перевірці ефективності розробленої моделі з точки зору формування комунікативних умінь студентів факультету фізичного виховання.

Дослідно-експериментальну роботу структуровано в 3 етапи.

На підготовчому етапі основне завдання дослідження полягало у формуванні в студентів позитивної мотивації до занять за навчально-методичним посібником "My Speciality", який містить серію комунікативних ситуацій, комунікативних вправ, діалогів, монологів, ділових ігор, що спрямовані на формування вмінь професійного спілкування іноземною мовою у студентів факультету фізичного виховання і спорту. Проведено первинну діагностику, яка встановила вихідний і прогнозований рівні сформованості комунікативних умінь. Це дало змогу визначити етапи дослідно-пошукової роботи.

На основному етапі відбувалася гнучка корекція навчального курсу відповідно до темпів засвоєння студентами традиційних (репродуктивних) та імпровізаційних мовленнєвих моделей у педагогічних ситуаціях.

Контрольний етап передбачав порівняння та узагальнення значень, отриманих на вихідному і контрольному етапах.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Модель формування комунікативних умінь майбутніх учителів фізичної культури у процесі вивчення іноземних мов

Аналіз даних показав, що студенти, які проходили навчання за експериментальним курсом (ЕГ), мали рівень навченості іноземній мові вищий, ніж студенти контрольних груп (КГ).

У експериментальній групі кількість студентів-бакалаврів із високим рівнем сформованості активізаційного, професійно-комунікативного та діяльнісного видів комунікативних умінь достовірно зросла на 13,3 %, 18,7 % та 24,7 % відповідно (Р < 0,01), а в контрольній групі темпи приросту були значно нижчими - 3,7 %, 9,6 % та з 12,6 % відповідно (Р < 0,05) (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка зміни різних видів комунікативної вправності студентів-бакалаврів ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації

Слід відзначити достовірне зменшення кількості студентів із низьким рівнем сформованості вищевказаних видів комунікативних умінь - на 21,3 % (Р < 0,01), 11,3% (Р < 0,05) та 20,0% (Р < 0,01) в ЕГ та на 8,1% (для активізаційного та професійно-комунікативного рівнів) і 14,1% (для діяльнісного рівня) у КГ.

Систематизовано результати рівня сформованості комунікативних умінь у студентів напряму підготовки "Фізичне виховання" (рис. 3).

Рис. 3. Співвідношення кількості студентів КФВ та ВНЗ III-IV рівнів акредитації з різними рівнями сформованості комунікативних умінь

Порівняно зі студентами І-ІІ курсів ВНЗ III-IV рівнів акредитації темпи змін комунікативних умінь у студентів експериментальної групи коледжів фізичного виховання були дещо нижчими - кількість студентів коледжів фізичного виховання, які досягли високого рівня сформованості комунікативних умінь, становила 19,9 % проти 24,9 % для студентів ВНЗ III-IV рівнів акредитації, середнього рівня - 51,1 % проти 52,8 % відповідно. Логічно, що на низькому рівні сформованості комунікативних умінь у КФВ залишилося більше студентів, ніж у ВНЗ III-IV рівнів акредитації - 27,3 % проти 24,0 % відповідно.

Унаслідок навчання студентів за навчально-методичним посібником "My Speciality" у студентів освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" спостерігається зростання всіх показників комунікативних умінь майбутніх вчителів фізичної культури в ЕГ: на високому рівні активізаційна діяльність зросла на 14,0 % (Р < 0,05), професійно-комунікативна - на 23,3 % (Р < 0,01), діяльнісна - на 18,6 % (Р < 0,01). У студентів КГ змін на активізаційному рівні не відбулося. В середньому кількість студентів КГ, які перейшли на високий рівень зросла на 6,4 ± 2,8% (Р > 0,05) (рис. 4).

Рис. 4. Динаміка зміни різних видів комунікативної вправності спеціалістів ВНЗ III-IV рівнів акредитації

У студентів магістратури, які працювали за експериментальною програмою, показники сформованості різних видів комунікативних умінь мали тенденцію до зростання: активізаційного на 5,6% (Р > 0,05), професійно-комунікативного - на 16,7% (Р > 0,05), діяльнісного - на 11,1% (Р > 0,05) (рис. 5).

На основі порівняльного аналізу з використанням - критерію виявлено, що динаміка змін показників у студентів контрольних груп значно нижча - кількість студентів з високим рівнем усіх видів комунікативних умінь не змінилася, перейшли з низького на середній рівень 7,1% усіх магістрів.

Рис. 5. Динаміка зміни різних видів комунікативної вправності магістрів ВНЗ III-IV рівнів акредитації

Найбільші зміни відбулись у рівнях сформованості професійно-комунікативного та діяльнісного видів комунікативних умінь. Це пояснюється тим, що, по-перше, специфічні уміння формуються у студентів найважче; по-друге, ці уміння можуть сформуватися лише за умови практичної діяльності і їх оптимальному розвитку сприяють тільки активні методи навчання.

Отже, результати формувального експерименту підтверджують, що динаміка формування показників комунікативних умінь студентів, які вивчали іноземну мову за навчально-методичним посібником "My Speciality", є значно вищою, ніж у студентів, які навчалися за традиційною системою, що свідчить про доцільність його застосування в процесі викладання іноземних дисциплін на факультетах фізичного виховання і спорту ВНЗ України.



ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, яке полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні формування комунікативних умінь у майбутніх учителів фізичної культури в процесі вивчення іноземних мов. Результати експериментального дослідження підтвердили правомірність покладеної в його основу гіпотези, а реалізовані мета і завдання дають підстави сформулювати висновки та запропонувати рекомендації, що мають теоретичне і практичне значення.

1. Аналіз психолого-педагогічних досліджень показав, що формування комунікативних умінь у майбутніх фахівців є актуальним завданням, розв'язання якого дасть змогу використовувати значний потенціал розвитку креативності студентів.

Наявні дослідження, суміжні з вирішеним завданням, дали можливість виявити основні його контексти, які постали основою для уточнення необхідної термінології, зокрема понять "комунікативні уміння", "комунікативна компетенція", "комунікативні вміння вчителя фізичної культури", розроблення загальної методики дослідження та концептуальної моделі.

2. На підставі психолого-педагогічних досліджень (Н. Барабанова, В. Кан -Калик, Г. Китайгородська, О. Леонтьєв, Н. Подлевська та ін.) сформульовано дефініцію поняття "комунікативні уміння вчителя фізичної культури", що розуміємо як вид професійних умінь фахівця, які забезпечують реалізацію компонентів педагогічного спілкування і виступають системотворчою складовою професійної підготовки спеціаліста.

3. На основі розробленої моделі формування комунікативних умінь з іноземної мови майбутніх учителів фізичної культури, визначено основні критерії (активізаційний, професійно-комунікативний, діяльнісний) та показники (розвиток техніки мовлення студента, вміння слухати співрозмовника, наявність словникового запасу та вміння ним оперувати) їх сформованості.

Розроблені критерії й показники дали змогу визначити три рівні сформованості комунікативних умінь студентів факультету фізичного виховання: низький, середній, високий.

4. На основі аналізу вимог, що їх висувають до сучасного вчителя, а також дослідження суперечностей, які існують у системі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури, визначено педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя фізичної культури до формування комунікативних умінь: комунікативно-мовленнєва спрямованість навчання; мотивація комунікативної діяльності, наявність позитивних емоційних стимулів; реалізація міждисциплінарних зв'язків у процесі викладання циклів загальноосвітніх, гуманітарних, соціально-економічних, природничо-наукових та професійно-практичних дисциплін; інтеграція зусиль викладачів різних циклів з метою підготовки майбутнього вчителя до реалізації міжпредметних зв'язків у процесі фізичного виховання; належне навчально-методичне забезпечення процесу підготовки вчителя до використання міжпредметних зв'язків у процесі фізичного виховання; особистісно-орієнтоване навчання студентів у процесі вивчення іноземних мов; введення у навчально-виховний процес навчально-методичного посібника "My Speciality"; застосування інтерактивних та інноваційних технологій під час підготовки майбутнього вчителя з фізичного виховання до іншомовної професійної комунікації; використання методу професійного самовдосконалення "Портфоліо" щодо реалізації міжпредметних зв'язків у процесі фізичного виховання студентів; систематичний контроль і оцінка досягнень студентів із досліджуваного напряму роботи.

5. Результати констатувального експерименту показали, що студенти факультету фізичного виховання мають труднощі у вільному й коректному демонструванні знань із профільних дисциплін іноземною мовою у монологічному та діалогічному висловлюваннях.

У процесі дослідження розроблено модель формування комунікативних умінь, яка являє собою уявну та реалізовану під час формувального експерименту систему взаємопов'язаних і взаємообумовлених компонентів (етапи підготовки, структурні компоненти досліджуваних комунікативних умінь, їх критерії, показники, рівні), що забезпечують формування комунікативних умінь у майбутніх учителів фізичної культури.

На основі результатів дослідження розроблено й впроваджено у навчальний процес авторський навчально-методичний посібник "My Speciality", що містить серію комунікативних ситуацій, комунікативних вправ, діалогів, монологів, ділових та рольових ігор, що спрямовані на формування вмінь професійного спілкування іноземною мовою у студентів факультету фізичної культури і спорту.

Результати експерименту показали високу динаміку сформованості показників комунікативних умінь студентів експериментальних груп. У студентів освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" активізаційна діяльність зросла на 13,3 %, професійно-комунікативна - на 18,7 %, діяльнісна - 24,6 %, у студентів освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" - на 13,9 %, 23,2 %, 18,6 % відповідно, у студентів освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр" - на 5,6%, 16,6%, 11,1 % відповідно.

У контрольних групах темпи приросту показників комунікативних умінь студентів були значно нижчими у всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях.

Позитивна динаміка рівнів сформованості комунікативних умінь у майбутніх учителів фізичної культури у процесі вивчення іноземних мов довела ефективність експериментальної методики щодо формування досліджуваного утворення. Отже, отримані дані свідчать про те, що гіпотезу підтверджено, завдання дослідження вирішено, мету досягнуто.

Результати педагогічного експерименту, впровадження їх у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів дають підстави стверджувати, що поставлені в роботі завдання виконано. Це вможливлює формулювання низки пропозицій щодо їх практичного використання: впровадження навчальних курсів професійної комунікації з іноземних мов у систему підготовки фахівців; проведення регіональних конференцій з питань формування комунікативних умінь фахівців у процесі вивчення іноземних мов; упровадження програм професійної комунікації з іноземних мов у систему середньої і вищої освіти на національному рівні України.

Проведене дослідження не претендує на остаточне розв'язання багатоаспектної проблеми формування комунікативних умінь у майбутніх учителів фізичної культури. Подальшого вивчення й обґрунтування потребують проблеми адаптації новітніх освітніх технологій до умов вищих навчальних закладів фізичного виховання різного рівня акредитації, урахування національного контингенту більшості населення конкретного регіону, його етнопедагогічного доробку в навчально-виховному процесі тощо.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Серман Л. В. My Speciality: навч.-метод. посіб. / Л. В. Серман. - Івано-Франківськ, 2010. - 46 с.

2. Серман Л. В. Вплив технічного прогресу на формування комунікативних умінь / Л. В. Серман // Вісник Житомирського державного університету ім. Івана Франка. - 2010. - № 52. - С. 122-125.

3. Серман Л. В. Деякі питання формування комунікативних умінь майбутнього учителя фізичної культури / Л.В. Серман // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова: зб. наук. пр. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2010. - Вип. 8. - С. 37-40. - Серія 15. - (Теорія та методика навчання: фізична культура і спорт).

4. Серман Л. В. Комунікативна компетенція як система мовленнєвих іншомовних умінь та навичок / Л. В. Серман // Вища освіта України: теорет. та наук.-метод. часопис. - Рівне, 2010. - Т. 2. - № 3(38). - С. 444-450.

5. Серман Л. В. Мотивації вивчення іноземних мов як чинник професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури / Л. В. Серман // Вища освіта України. - 2008. - Т. 2. - № 3. - С. 167-171.

6. Серман Л. В. Практична реалізація програм олімпійської освіти в Російській Федерації / В. Юхимук, Ю. Олійник, Л. Серман // Слобожанський науково-спортивний вісник: зб. наук. праць. - Х.: ХДАФК, 2009. - № 4. -

7. С. 151-154.

8. Серман Л. В. Психолого-педагогічна характеристика формування комунікативних умінь студентства / Л. В. Серман // Наукові записки: зб. наук. статей. - К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова. - 2010. - Вип. 90. - С. 232-241. - (Серія: Педагогічні та історичні науки).

9. Серман Л. В. Система підготовки фахівців фізичного виховання у процесі вивчення іноземних мов / Л. В. Серман // Наукові записки: зб. наук. статей. - К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова. - 2010. - Вип. 91. - С. 209-218. - (Серія: Педагогічні та історичні науки).

10. Серман Л. В. Соціальна адаптація студентів до умов навчання у вищих закладах освіти / Л. В. Серман // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наук. журн. - 2007. - № 11. - С. 56-59.

11. Серман Л. В. Уміння як синтетична властивість особистості / Л.В. Серман // Обрії: наук.-пед. журнал. - 2010. - № 2(31). - С. 15-18.

12. Серман Л. В. Формування професійних комунікативних умінь студентів вищих навчальних закладів фізичного виховання у процесі вивчення іноземної мови / Л. В. Серман // Питання фізичної та духовної культури, спорту й рекреації: зб. наук. пр. за матеріалами всеукр. наук.-практ. конф. "Перспективи розвитку фізичної культури, спорту та рекреації" 2007 р. - Сімферополь: СГТ, 2007. - Т. 3. - С. 292-294.



Анотації

Серман Л. В. Формування комунікативних умінь майбутніх учителів фізичної культури у процесі вивчення іноземних мов. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Інститут вищої освіти НАПН України. - Київ, 2011.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування комунікативних умінь майбутніх учителів фізичної культури в процесі вивчення іноземних мов.

У роботі конкретизовано сутність поняття "комунікативні вміння вчителя фізичної культури"; розкрито його зміст і структуру; окреслено особливості професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури.

Розроблено й апробовано модель формування комунікативних умінь у майбутніх учителів фізичної культури у процесі вивчення іноземних мов, визначено критерії, показники й рівні сформованості комунікативних умінь студентів факультету фізичного виховання.

Формувальний експеримент підтвердив, що запропонована модель формування комунікативних умінь та введення до процесу навчання навчально-методичного посібника "My Speciality" дає змогу забезпечити формування високого рівня володіння іноземними мовами майбутніми учителями фізичної культури.

Ключові слова: комунікативні уміння, формування комунікативних умінь, модель формування комунікативних умінь, вчитель фізичної культури, іноземні мови. студент комунікативний фахівець speciality

Серман Л. В. Формирование коммуникативных умений будущих учителей физической культуры в процессе изучения иностранных языков. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт высшего образования НАПН Украины. - Киев, 2011.

Диссертация посвящена исследованию проблемы формирования коммуникативных умений будущих учителей физической культуры в процессе изучения иностранных языков.

Анализ психолого-педагогических исследований показал, что формирование коммуникативных умений будущих специалистов является актуальной задачей, решение которой позволит использовать значительный потенциал развития креативности студентов.

В работе конкретизирована сущность понятия "коммуникативные умения учителя физической культуры"; раскрыто его содержание и структуру, определены особенности профессиональной подготовки будущих специалистов физического воспитания. На основании психолого-педагогических исследований (Н. Барабанова, В. Кан-Калик, Г. Китайгородская, А. Леонтьев, Н. Подлевский и др.) сформулирована дефиниция понятия "коммуникативные умения", что трактуется как интегративное свойство личности, которая связана с умениями воспринимать, воспроизводить и создавать устные и письменные высказывания, проявляется в способности эффективно осуществлять коммуникативную деятельность в новых условиях и выступает системообразующим компонентом профессиональной подготовки специалистов.

В результате исследования выявлены основные группы умений, которые нужно сформировать у студентов факультета физического воспитания для успешного ведения ими профессиональной коммуникации: 1) умение прогнозировать процесс протекания коммуникации; 2) умение квалифицированно вести деловую беседу, переговоры в профессиональной сфере общения,

3) формирование культуры общения; 4) умение невербального общения.

Разработана и апробирована модель формирования коммуникативных умений у будущих учителей физической культуры в процессе изучения иностранных языков, определены критерии, показатели и уровни формирования коммуникативных умений студентов факультета физического воспитания.

Основными критериями сформированности коммуникативных умений являются: активизационный, профессионально-коммуникативный, деятельностный.

Основными показателями сформированности коммуникативных умений являются: развитие техники речи студента, умение слушать собеседника, наличие профессионального словарного запаса и умение им оперировать.

Результаты констатирующего эксперимента показали, что студенты факультета физического воспитания имеют трудности в свободной и корректной демонстрации знаний по профильным дисциплинам иностранным языком в монологических и диалогических высказываниях.

Разработанные критерии и показатели дали возможность определить три уровня сформированности коммуникативных умений студентов факультета физического воспитания: низкий, средний, высокий.

Проведенные диагностические исследования структурных компонентов дали возможность утверждать, что доминирующим для всех компонентов формирования коммуникативных умений является низкий и достаточный уровни; только около 3-18% студентов-бакалавров, 13-22% специалистов и 12-22% магистров показали высокий уровень.

С целью устранения типичных недостатков профессиональной подготовки специалистов разработана модель формирования коммуникативных умений, которая представляет собой воображаемую и реализованную во время формирования эксперимента систему взаимосвязанных и взаимообусловленных компонентов (этапы подготовки, структурные компоненты исследуемых коммуникативных умений, их критерии, показатели, уровни и педагогические условия), что обеспечивают формирование коммуникативных умений у будущих учителей физической культуры.

Для реализации намеченной модели в учебный процесс введено учебно-методическое пособие "My Speciality", содержащее серию коммуникативных ситуаций, коммуникативных упражнений, диалогов, монологов, деловых игр, направленных на формирование умений профессионального общения на иностранном языке у студентов факультета физического воспитания. Пособие предусматривает усовершенствование таких умений студентов: чтение научной и специальной литературы по специальности; профессионально направленную монологическую речь; профессиональное общение средствами иностранного языка; составление аннотаций и обоснований научных исследований.

Формирующий эксперимент подтвердил, что предлагаемая модель формирования коммуникативных умений и введение в процесс обучения учебно-методического пособия "My Speciality" позволяет обеспечить формирование высокого уровня владения иностранными языками студентами факультетов физического воспитания.

Ключевые слова: коммуникативные умения, формирование коммуникативных умений, модель формирования коммуникативных умений, учитель физической культуры, иностранные языки.

Serman L. V. Forming the communication skills of future physical education teachers in the process of foreign languages learning. - Manuscript.

The thesis for obtaining the scientific degree of the Candidate of Pedagogical Sciences on speciality 13.00.04 - Theory and Methods of Professional Education. - Institute of Higher Education of NAPS of Ukraine. - Kуіv, 2011.

...