Формування в учнів основної школи умінь здійснювати психологічну характеристику героїв-персонажів літературного твору

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ НАПН УКРАЇНИ

СОЛОВЙОВА Наталія Михайлівна

УДК 373.5.016:821.161.2

ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ УМІНЬ ЗДІЙСНЮВАТИ ПСИХОЛОГІЧНУ ХАРАКТЕРИСТИКУ ГЕРОЇВ-ПЕРСОНАЖІВ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ

13.00.02 - теорія та методика навчання (українська література)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ - 2011

ДИСЕРТАЦІЯ Є РУКОПИСОМ

Роботу виконано в Інституті педагогіки НАПН України.

Науковий керівник:

доктор педагогічних наук

Волошина Ніла Йосипівна

Інститут педагогіки НАПН України.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Жила Світлана Олексіївна,

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка, завідувач кафедри української мови та літератури;

кандидат педагогічних наук, доцент

Забарний Олександр Вадимович,

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, декан філологічного факультету.

Захист відбудеться “22” червня 2011 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.452.02 в Інституті педагогіки НАПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д.

З дисертацією можна ознайомитися в Державній науково-педагогічній бібліотеці України імені В. О. Сухомлинського за адресою: 04060, м. Київ, вул. Берлінського, 9.

Автореферат розіслано “19” травня 2011 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.Т. Шелехова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Реформування в Україні загальної середньої освіти в сучасних умовах передбачає виховання національно свідомої, різнобічно розвиненої особистості з високими моральними цінностями. Перед педагогічною наукою стоїть завдання створити умови для ефективного впровадження інноваційних педагогічних технологій, які забезпечуватимуть реалізацію особистісно орієнтованого навчання.

У державних програмах «Національна доктрина розвитку освіти в Україні» та «Освіта. Україна ХХІ століття» одним із основних завдань є становлення світогляду, розвиток творчих здібностей, формування вмінь і навичок самостійного наукового пізнання. Концепція літературної освіти передбачає пошук сучасних підходів до змісту й методики навчання літератури, які розвиватимуть здатність учнів до самопізнання й самореалізації. Оновлення змісту шкільної літературної освіти сприятиме всебічному, гармонійному розвитку молодого покоління, забезпечуватиме його життєву й соціальну компетентність.

Цей процес має відбуватися неперервно, утворюючи певну систему протягом усього шкільного вивчення літератури, що зумовлює необхідність удосконалення методики викладання української літератури, зокрема формування вмінь учнів здійснювати психологічну характеристику героїв-персонажів, що сприяє цілісності сприймання художнього твору.

З метою вдосконалення шкільної освіти розроблено Державні освітні стандарти, якими передбачено зміст, систему вимог до знань і вмінь учнів. У них зокрема зазначено, що головною метою вивчення української літератури є засвоєння учнями основних художніх цінностей, створених засобами мистецтва слова.

Досвід учителів-практиків переконує в тому, що лише за умови правильного підходу до роботи над аналізом художнього твору учні мають змогу повною мірою усвідомити авторську позицію, розуміння внутрішнього світу героїв, їхніх життєвих потреб та орієнтирів. На прикладах образів-персонажів художнього твору в учнів формується уявлення про наповнення духовного світу особистості, відбувається процес виховання молодої людини шляхом усвідомлення всього найкращого й цінного, що несе в собі герой-персонаж літературного твору.

Урок літератури дає змогу реалізувати потреби підлітка в самопізнанні шляхом сформованих умінь здійснювати психологічну характеристику героїв-персонажів літературного твору. Для глибшого розуміння психології персонажів необхідне осмислення їхніх дій, вчинків у різних життєвих ситуаціях, зображених у художньому творі, які визначають стиль і мотивацію поведінки, вроджені психофізіологічні особливості, набуті риси характеру, потреби, емоційні переживання, психічні стани тощо.

Проблема психічних процесів особистості в різних аспектах висвітлювалась у численних наукових працях, а саме: з теорії особистості (Виготський Л., Зінченко В., Кеттел Р., Леонтьєв О., Рубінштейн С., Фройд З., Фромм Е.); з проблеми пізнання людської поведінки (Джемс В., Кеннон У., Маслоу А., Олпорт Г., Павлов І., Плутчик Р., Русалов В., Сєчєнов І., Теплов В., Юнг К.); з дослідження психологічного аспекту аналізу художнього твору (Франко І., Потебня О., Білецький О., Виготський Л., Костюк О., Кузнєцов Ю., Павличко С., Фащенко В.)

Для підтвердження своїх теоретичних положень учені-психологи часто зверталися до художніх творів, зміст яких слугував беззаперечним доказом того, що в основі поведінки героя лежать два фактори: внутрішні причини й ситуація, у якій ця поведінка розгортається. Психологи-персонологи вивчали проблему пізнання людської поведінки. Так, психоаналіз З. Фройда переконливо доводить, що поведінкою керують підсвідомі та ірраціональні сили. А біхевіористи вважають, що навчання й досвід є тим будівельним матеріалом, який виокремлює особистість з-поміж інших істот. Натомість гуманістична психологія розглядає людину як активного творця власної долі, здатного вибирати й розвивати власний стиль життя.

У центрі уваги літературознавчих досліджень проблеми психологічного аналізу героїв-персонажів художнього твору лежить формування й становлення внутрішнього світу письменника як творчої особистості. Науковці розглядають психологічну характеристику як важливий компонент у структурі образу героя художнього твору. Розглядаючи психічні процеси образу-персонажа літературного твору, учені наголошують на необхідності дослідження соціально-психологічних явищ, причин, відносин.

Літературний психоаналіз набув загальнотеоретичного й практичного спрямування в працях В. Агєєвої, Н. Зборовської, Л. Гінзбурга. Учені переконливо обґрунтовують вплив несвідомих психічних процесів на художню творчість, типологію художнього психологізму й засоби, форми, прийоми його вираження.

Дослідження О. В'язовської, А. Есіна, Р. Піхманця, І. Синиці засвідчують доцільність і необхідність психологічного аналізу для розуміння внутрішніх механізмів дієвості героя-персонажа літературного твору.

Літературознавчий аспект проблеми психологічного аналізу героїв-персонажів художнього твору висвітлювався в дисертаційних дослідженнях О. Вечірко і Н. Тульчинської. Однак вони лише вказали на необхідність пошуку шляхів здійснення психологічної характеристики героїв-персонажів під час шкільного аналізу художнього твору.

У методиці викладання літератури окремі аспекти проблеми досліджували О. Бандура, О. Богданова, Т. і Ф. Бугайки, Н. Волошина, О. Забарний, С. Жила, М. Кудряшов, О. Мазуркевич, В. Неділько, Є. Пасічник, Б. Степанишин, К. Сторчак. Учені-методисти здебільшого звертають увагу на детальний аналіз системи образів-персонажів через зовнішність, дії, вчинки, мову, оточення, лишаючи поза увагою особистісні якості (темперамент, здібності, моральні риси, потреби), емоційно-вольові процеси (вольові якості, стани, афекти, настрої, стрес, власне емоції, почуття: етичні, естетичні, інтелектуальні), які є складовими психологічного аналізу.

Спеціальні методичні дослідження, присвячені формуванню в учнів основної школи умінь здійснювати психологічну характеристику героїв художнього твору, відсутні, що обумовило вибір теми дисертаційного дослідження: "Формування в учнів основної школи умінь здійснювати психологічну характеристику героїв-персонажів художнього твору".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Тема дисертації пов'язана з вимогами Державної національної програми «Освіта» (Україна ХХІ століття) і цілями, визначеними завданнями літературної освіти учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Дисертаційне дослідження відповідає темі науково-дослідної роботи лабораторії літературної освіти Інституту педагогіки НАПН України: «Науково-методичне забезпечення вивчення української і зарубіжної літератур у 12-річній середній загальноосвітній школі» (державний реєстраційний № 0103U000400).

Об'єкт дослідження - навчальний процес на уроках української літератури в основній школі.

Предмет дослідження - методика формування вмінь учнів 5-9 класів здійснювати психологічну характеристику героїв-персонажів художнього твору.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності методів і прийомів формування вмінь учнів здійснювати психологічну характеристику героїв художнього твору під час вивчення української літератури в основній школі.

Реалізація мети передбачає розв'язання таких основних завдань:

- проаналізувати психологічні, психолого-педагогічні, навчально-методичні джерела з досліджуваної проблеми;

- з'ясувати стан досліджуваної проблеми в практиці загальноосвітньої школи;

- створити науково обґрунтовану методику формування вмінь учнів 5-9 класів здійснювати психологічну характеристику героїв-персонажів художнього твору;

- розробити критерії перевірки ефективності пропонованої методики.

Методологічною основою дослідження є концепція про всебічний і гармонійний розвиток особистості; наукове обґрунтування принципів організації й структури навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах; концептуальні положення особистісного орієнтованого навчання; методичний досвід розробленої проблеми психологічного аналізу системи образів-персонажів; суспільні тенденції оновлення освіти в Україні.

Для досягнення поставленої мети і розв'язання завдань дослідження використовувалися такі методи наукового пошуку:

теоретичні - аналіз психологічних, методичних, літературознавчих праць для вивчення стану теоретичного розроблення проблеми, критичний аналіз навчальних програм, шкільних підручників, хрестоматій, навчальних посібників, узагальнення педагогічного досвіду для визначення теоретико-методичних засад дослідження;

емпіричні - діагностичний метод (анкетування, інтерв'ю, бесіди з учителями української мови і літератури, учнями, науковцями); обсерваторний метод (педагогічні спостереження, самоспостереження та аналіз уроків літератури, усних і письмових відповідей респондентів для визначення рівня знань і сформованості вмінь здійснювати психологічну характеристику героїв літературного твору); експериментальні методи - педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний етапи) для перевірки ефективності розробленої методики.

Експериментальна база. Для забезпечення вірогідності результатів експериментальним навчанням було охоплено 610 учнів, 67 учителів з різних регіонів України. Дослідно-експериментальна робота проводилась у школах кількох областей України: у Хмельницькій (спеціалізована ЗОШ №5 з поглибленим вивченням інформатики, ЗОШ № 2, № 6, № 7, № 10 та навчально-виховні комплекси № 8, № 17 м. Кам'янця-Подільського (довідка № 01-10/679 від 22. 04. 2011), у Вінницькій (СЗШ І - ІІІ ступенів № 15, № 20, № 22 м. Вінниці (довідка № 99 від 08. 02. 2011), у Житомирській (ЗОШ І - ІІІ ступенів № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов імені Т. Г. Шевченка м. Бердичів (довідка № 92 від 11. 04. 2011), у Київській ( Крюківщинська ЗОШ І - ІІІ ступенів Києво-Святошинського району (довідка № 328 від 08. 02. 2010), Гатненська ЗОШ І - ІІІ ступенів Києво-Святошинського району (довідка № 94 від 21. 09. 2010), Новосілківська ЗОШ І - ІІІ ступенів Києво-Святошинського району (довідка № 28 від 21. 09. 2009), ЗОШ І - ІІІ ступенів № 7 м. Переяслав-Хмельницький (довідка № 78 від 11. 04. 2011), у Рівненській ( ЗОШ І - ІІІ ступенів № 8 м. Рівне (довідка № 573 від 13. 05. 2011), ЗОШ І - ІІІ ступенів № 20 м. Рівне (довідка № 661 від 06. 05. 2011).

Організація дослідження. Дисертаційне дослідження проводилося протягом трьох етапів:

На першому етапі (2004 - 2005) опрацьовано психологічну, психолого-педагогічну, літературознавчу, методичну літературу з окресленої проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання дослідження, з урахуванням констатувальних зрізів розроблено методику формування вмінь учнів 5-9 класів здійснювати психологічну характеристику героїв художнього твору.

На другому етапі (2005 - 2009) Проведено дослідно-експериментальне навчання в процесі якого формувалися вміння здійснювати психологічну характеристику героїв художнього твору.

На третьому етапі (2009 - 2010) здійснено вивчення й аналіз результатів, здобутих у процесі навчання, кількісну обробку дослідних даних, їх якісний аналіз та узагальнення матеріалів проведеного дослідження, систематизовано основні положення, сформульовано, уточнено висновки й перспективи вивчення проблеми, оформлено текст дисертації.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

- уперше науково обґрунтовано й визначено теоретичні засади методики формування вмінь учнів основної школи здійснювати психологічну характеристику героїв-персонажів літературного твору;

- удосконалено методику вивчення художнього твору на основі сформованих умінь учнів; уточнено й конкретизовано педагогічну сутність поняття «психологічна характеристика»;

- подальшого розвитку набула сукупність науково методичних закономірностей формування вмінь учнів 5-9 класів здійснення психологічної характеристики персонажів під час вивчення художніх творів.

Практичне значення дослідження полягає у створенні й упровадженні пропонованої методики формування вмінь учнів 5-9 класів здійснювати психологічну характеристику під час вивчення української літератури в роботу загальноосвітніх навчальних закладів України; у застосуванні основних положень дисертації для дослідження проблеми підвищення рівня сформованості вмінь учнів здійснювати психологічний аналіз героїв-персонажів літературного твору; у можливості використання теоретико-методичних висновків з метою вдосконалення навчально-виховного процесу, створення методичних посібників з української літератури під час читання лекцій на курсах підвищення кваліфікації вчителів-словесників.

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювалися шляхом опублікування статей, читання лекцій, виголошення доповідей на конференціях, семінарах, засіданнях методичних об'єднань, що дало змогу розкрити основні положення формування вмінь учнів 5-9 класів здійснювати психологічну характеристику героїв-персонажів літературного твору. Основні положення й результати дослідження обговорювалися на ІІІ Всеукраїнській міжконфесійній християнській науково-практичній конференції «Формування основ християнської моралі в процесі духовного відродження нації» за напрямом «Система загально-християнських цінностей в освіті, культурі, мистецтві» (Кам'янець-Подільський, 2010), обласній науково-практичній конференції "Інноваційні навчальні технології в процесі вивчення української мови та літератури" щодо питань упровадження в навчальний процес загальноосвітньої школи інтерактивного навчання (Хмельницький, 2007), на методичних об'єднаннях та семінарах учителів-словесників м. Кам'янця-Подільського (2006 - 2008), засіданнях лабораторії навчання української мови і літератури Інституту педагогіки НАПН України (2005 - 2010 ).

Основні положення дисертаційного дослідження висвітлено в 5-ти публікаціях, уміщених у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Обсяг роботи 218 сторінок, 182 - основного тексту, 15 сторінок - додатки, бібліографія включає 230 найменувань і подана на 21 сторінці. У роботі подано 8 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету й завдання, методи та основні етапи дослідження, визначено його методологічні засади, окреслено наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи, подано відомості про апробацію основних положень і здобутих результатів.

У першому розділі - «Теоретико-методичні засади формування в учнів основної школи вмінь здійснювати психологічну характеристику героїв-персонажів літературного твору» - розкрито психологічні, психолого-педагогічні й методичні передумови формування в учнів умінь здійснювати психологічну характеристику героїв-персонажів, розглянуто проблему її доцільності під час аналізу літературного твору.

У дисертації проаналізовано основні позиції вітчизняних і зарубіжних учених щодо визначення поняття "структура особистості", складовими якої є пізнавальні процеси, спілкування, емоційно-вольові характеристики, якості, що пояснюють і зумовлюють поведінку людини.

Психологи Г. Айзенко, Р. Кеттел, Г. Олпорт, І. Павлов, І. Страхов розглядають психологічний аналіз поведінки людини з урахуванням її характерологічних особливостей (моральні риси й вольові якості).

Дослідження В. Небиліцина, І. Павлова, В. Русалова, В. Теплова свідчать про важливість темпераменту в структурі особистості, що накладає відбиток на способи поведінки людини,

Психологи різних напрямів (Альберт Бандура - соціально-когнітивна теорія, А. Маслоу - гуманістична теорія, Дж. Роттер - теорія соціального навчання) визначили теоретичні засади, які лежать в основі поведінки людини, виокремили домінантність категорії потреб як важливий рушійний механізм, який спонукає індивід до дій.

У своїх працях У. Кеннон, Р. Плутчик, С. Томкінс, З. Фройд надавали перевагу емоційній сфері особистості, класифікували емоції відповідно до їх видів, підкресливши важливість аналізу емоційних проявів, які є дієвою реакцією на навколишній світ.

Критичний аналіз праць з теорії особистості став підґрунтям для визначення психологічних чинників, необхідних для характеристики героя художнього твору, складовими якої є: дії, вчинки (моральні та аморальні), поведінка (пасивна, агресивна, гідна); темперамент, здібності, характер (моральні риси, вольові якості); потреби, їх класифікація (фізіологічні, матеріальні, соціальні, духовні); емоції, їх види (афекти; настрої, стрес, власне емоції; почуття: етичні, естетичні,інтелектуальні); психологічні стани (негативні й сприятливі). Ці складові дали підстави для уточнення й конкретизації літературознавчого поняття «психологічна характеристика», яке є синонімічне поняттю "психологічний аналіз", що передбачає розгляд поведінкових проявів персонажа, які розкривають його внутрішній світ через особливості темпераменту, характеру, емоційно-вольової сфери й позначаються на психічних станах. Цим визначенням будемо послуговуватись у нашому дослідженні.

Наукові дослідження в галузі психології особистості Л. Виготського, В.Зінченка, Р. Кеттела, О. О. Леонтьєва, Г. Олпорта, К. Роджера, С.Рубінштейна, І. Страхова, З. Фройда, Е. Фромма про таємниці творчості письменника свідчать про сублімацію ідейно-естетичного ідеалу автора у внутрішній світ зображеного образу-персонажа в літературному творі.

Аналіз літературознавчих праць підтвердив необхідність оволодіння психологічними знаннями для розкриття авторського задуму через образ-персонаж художнього твору.

Цінним у сучасній методичній науці є те, що в центр уваги викладання літератури в школі поставлено учня, що дає змогу розкрити його можливості в осмисленні художнього тексту, здійсненні психологічної характеристики героїв-персонажів літературного твору, створює педагогічні умови для формування літературної компетентності школярів (Н. Чепелєва).

Протягом останніх десятиліть окремі аспекти психологічного аналізу літературного твору розглядали вчені-методисти: А. Ситченко (вчинкову мотивацію героя через ступеневе проникнення в образ - на рівнях: емоційного відтворення зовнішності й поведінки; на емоційно-логічному й на узагальнювальному); Г. Токмань (психологізм як універсальна якість літературної творчості: за допомогою системи художніх засобів зображення людської психіки в художньому тексті скеровує учнів старших класів до усвідомленого розуміння психологізму як універсальної якості літературної творчості); О. Забарний (домінантність рис характеру героя), В. Захарова (моральні якості та їх вплив на формування й становлення характеру автора).

Проте поза увагою дослідників залишилися питання сутності й структурної наповненості психологічної характеристики образу-персонажа, створення й використання психологічного понятійного апарату під час роботи над образом-персонажем, особливостей формування в учнів умінь здійснювати психологічну характеристику героїв-персонажів літературного твору тощо.

Критичний аналіз методичних посібників (автори Н. Волошина, О. Бандура, О. Рудницька, О. Чуприніна) засвідчив важливість пошуку й упровадження інноваційних навчальних технологій під час аналізу літературного твору. Проте спеціальні дослідження, присвячені проблемі здійснення психологічної характеристики героїв-персонажів у літературному творі, відсутні. У проаналізованих працях термін «психологічна характеристика» не вживається, відсутнє чітке тлумачення змісту поняття, що позбавляє учнів можливості усвідомленого розуміння того, що спонукає зображений у художньому творі образ-персонаж приймати рішення і діяти відповідно до обставин.

Сучасний рівень шкільної літературної освіти вимагає сформованих умінь аналізувати художній твір у літературознавчому контексті. Осягнення змісту художнього твору дає змогу учневі-читачеві сприймати твір як художнє явище, яке викликає естетичну насолоду (Виготський Л.), осмислювати авторське бачення світу і людини в ньому, формує здатність сприймати взаємозв'язок зображення й вираження, що є найважливішим фактором художньо-естетичного відтворення життя в літературному творі. На нашу думку, до методу шкільного літературознавчого дослідження можна звертатися в тих випадках, коли учні мають міцну базу літературних знань і сформовані вміння досліджувати внутрішній світ героїв-персонажів, що було покладено в основу експериментальної методики.

Аналіз шкільних програм, підручників, хрестоматій з української літератури, навчальних і методичних посібників засвідчив, що вони певною мірою спрямовують увагу учнів на психологічну характеристику образів-персонажів у художньому творі, проте в методичному апараті чинних підручників відсутня система формування умінь під час роботи з навчальним літературним матеріалом.

У другому розділі - «Методика формування в учнів основної школи вмінь здійснювати психологічну характеристику героїв-персонажів літературного твору» - подано науково-методичні засади експериментальної методики, перебіг формувального експерименту, проаналізовано його результати.

Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі загальноосвітніх навчальних закладів різних регіонів України із залученням учителів української мови і літератури, що забезпечило об'єктивність результатів експерименту і дало змогу зробити відповідні висновки.

Для виявлення стану формування вмінь учнів здійснювати психологічну характеристику образів-персонажів проведено констатувальні зрізи, результати яких дали можливість з'ясувати рівень сформованості відповідних умінь в учнів основної школи.

Проведене анкетування вчителів дало можливість переконатись у тому, що більшість учителів (87%) вважає, що використовує психологічну характеристику героїв-персонажів під час аналізу художнього твору, і лише (13%) - використовує частково. Учні у своїх відповідях зазначили на поодинокі спроби здійснення ними психологічної характеристики образу-персонажа під час аналізу літературного твору.

Аналіз здобутих даних дає підстави для висновку, що навіть ті вчителі, які вважають, що здійснюють психологічну характеристику під час аналізу художнього твору, роблять це частково, оскільки не знають її складових, а отже, не володіють достатньою мірою психологічним понятійним апаратом.

Таким чином, відповіді вчителів підтверджують недостатній рівень їхньої обізнаності зі структурними компонентами психологічної характеристики героя-персонажа, що не забезпечує повноцінне осягнення школярами образів-персонажів у художньому творі.

Спостереження, проведені на уроках літератури під час вивчення творів І. Липи «Близнята», Гр. Тютюнника «Дивак» (5 клас), С. Черкасенка «Маленький горбань» (6 клас), О. Довженка «Воля до життя», Гр. Тютюнника «Вогник далеко в степу» (7 клас), П. Загребельного «Роксолана» (8 клас), Г. Квітки-Основ'яненка «Маруся» (9 клас), підтвердили недостатній рівень знань і вмінь учнів здійснювати психологічну характеристику героїв-персонажів художнього твору.

Для визначення рівнів сформованості в учнів умінь здійснювати психологічну характеристику героя художнього твору було розроблено критерії, в основу яких покладено рівень читацьких здібностей, художньої уяви й зміст навчальної діяльності учнів, а саме:

­ знання складових психологічної характеристики, володіння понятійним психологічним апаратом під час аналізу літературного персонажа;

­ здатність віднаходити психологічні чинники для розуміння поведінкових виявів героя-персонажа художнього твору;

­ уміння образно мислити й художньо уявляти образ-персонаж, зображений у художньому творі;

­ сформованість уміння усвідомлено використовувати здобуті знання з літератури, переносити їх у нові ситуації.

Відповідно до критеріїв було визначено чотири рівні сформованості умінь учнів здійснювати психологічну характеристику героя-персонажа в процесі роботи над художнім твором:

- високий: в учнів достатньою мірою сформовано вміння аналізувати художній твір, на основі якого вони виявляють здатність художньо мислити під час аналізу образів-персонажів, здійснюючи при цьому психологічну характеристику з урахуванням її складових; уміння переносити здобуті літературні знання в нові ситуації.

- достатній: учні достатньою мірою володіють умінням аналізу художнього твору, зокрема прийомами здійснювати психологічну характеристику образів-персонажів, частково володіють психологічним понятійним апаратом, визначають окремі психологічні чинники для пояснення поведінки персонажа.

- середній: учні в цілому володіють прийомами аналізу художнього твору, роблять спробу здійснювати психологічну характеристику образів-персонажів, але, недостатньо володіючи психологічним понятійним апаратом, лише частково виявляють психологічні чинники, які пояснюють поведінку персонажа, в них недостатньо розвинена художня уява.

- низький: учні частково володіють уміннями аналізувати художній твір та образи-персонажі в ньому; не знають складових і не володіють понятійним апаратом психологічної характеристики героїв, мають низький рівень розвитку художньої уяви.

Кількісна репрезентація рівнів сформованості вмінь учнів здійснювати психологічну характеристику героїв-персонажів художнього твору визначалася на констатувальному рівні з урахуванням результатів написаних ними творчих робіт (за романом П. Куліша «Чорна рада», повістю М. Коцюбинського «Дорогою ціною»; повістю Г. Квітки-Основ'яненка «Маруся»).

У результаті цієї роботи 5,8 % учнів продемонстрували високий рівень сформованості вмінь здійснювати психологічну характеристику героїв літературного твору, 23% - достатній рівень, 31,2% - середній рівень і значна кількість учнів, що становить 40 %, опинилася на низькому рівні. Наведені результати свідчать про недостатність сформованості вмінь учнів аналізувати художній твір, здійснюючи при цьому психологічну характеристику героїв-персонажів художнього твору з урахуванням її складових.

Для проведення формувального експерименту було визначено фактори, що впливають на формування в учнів основної школи вмінь здійснювати психологічну характеристику героїв-персонажів художнього твору, а саме: психологічну концепцію структури особистості, літературознавчі засади пізнання внутрішнього світу письменника для розуміння й аналізу персонажів його творів; вікові особливості й потреби учнів; системне впровадження психологічного понятійного апарату в процес здійснення психологічного аналізу героя-персонажа художнього твору; використання інтерактивних навчальних технологій з метою досягнення ефективних результатів.

Для дослідно-експериментального навчання було відібрано епічні художні твори різного обсягу й форми, які вивчаються в 5-9 класах: народна казка «Мудра дівчина», літературна казка «Фарбований Лис» І. Франка та «Хуха-Моховинка» В. Королів-Старого (5 кл.), оповідання В. Винниченка «Федько - халамидник» і С. Черкасенка «Маленький горбань» (6 кл.), повісті І. Франка «Захар Беркут», А. Дімарова «Блакитна дитина», Гр. Тютюнника «Климко», О. Стороженка “Скарб” (7 кл.), повість М. Коцюбинського «Дорогою ціною» (8 кл.), оповідання Марка Вовчка «Максим Гримач» (9 кл.).

Уміння, визначені в навчальній програмі з української літератури, конкретизовано й доповнено з урахуванням досліджуваної проблеми: п'ятикласники мають розрізняти типи поведінки шляхом розуміння та пояснення вчинкової дії персонажів; шестикласники - розповідати про особливості характеру, аналізуючи моральні риси й вольові якості, з огляду на вроджені особливості особистості: темперамент і здібності; семикласники - розкривати й обґрунтовувати потреби як рушійну силу дієвої поведінки героя-персонажа художнього твору; восьмикласники - аналізувати емоційні прояви як реакцію на навколишнє середовище; класифікувати емоції відповідно до їх видів; дев'ятикласники - аналізувати душевні переживання, що спричинюють перебування героя в певних психічних станах.

Колективно здійснювалося спостереження за дійовою особою літературного твору «вслід за вчителем», який демонстрував зразок аналізу поведінки головного героя з використанням психологічних понять, обговорювалися вчинки інших героїв твору, що супроводжувалося цитуванням художнього тексту на підтвердження мотивації їхніх дій. Під час такого аналізу учні визначали фактори, що впливають на вчинки і поведінку героїв.

Застосування частково-пошукового методу навчання націлювало учнів на самостійний пошук відповідей орієнтовно на такі запитання: «Чи вплинуло пофарбування на потреби Лиса?», «Яких змін зазнала поведінка діда під впливом Хухи?», «Чи стали здібності Жені причиною конфлікту з режисером?», «Які моральні риси спонукали Федька взяти на себе провину?». Учні, виокремивши якусь яскраво виражену особливість психологічної характеристики героя-персонажа, вказували на її важливість у розкритті причин його дій, вчинків і знаходили їм текстове підтвердження.

Підсумком такої роботи були колективно складені схематичні рисунки, на яких визначалися психологічні чинники, яскраво виражені у творі. На цьому етапі допомога вчителя потрібна була лише тоді, коли учні натрапляли на характерологічні особливості героя, з якими вони були ще необізнані. Реалізація дослідницького методу навчання сприяла виявленню сформованих умінь самостійно здійснювати психологічну характеристику героїв і давати їм власну оцінку.

Експериментально-дослідне навчання проходило в контрольних класах (КК) за традиційною методикою, в експериментальних (ЕК) - за розробленою методикою, яка передбачала поетапне нагромадження відповідних знань.

Показником результативності експериментальної роботи, що проводилася від 5-го до 9-го класу, є сформованість високого рівня знань структурних складових психологічної характеристики героя на останньому етапі (у 9-му класі):

Високий рівень знань дає змогу, пізнавши індивідуальну своєрідність героя, усвідомивши його індивідуально-психічні якості та їх зв'язок зі психічними станами (негативними чи сприятливими), зрозуміти сутність вольових дій, встановити мотиви й причини цих дій.

Достатній рівень доповнено знаннями про потреби та їх класифікацію (фізіологічні, матеріальні, соціальні, духовні), емоції та їх види (настрої, власне емоції; почуття: етичні, естетичні, інтелектуальні), які обумовлюють свідому регуляцію поведінки, дії, мислення героя.

Середній рівень вирізняється знаннями як першочергових чинників, так і якостями особистості: темперамент, здібності, характер (моральні риси, вольові якості), які за допомогою методу спостереження за дійовою особою, дають змогу з'ясувати, на що спрямована її діяльність.

Низький рівень обумовив знання першочергових чинників, які вирізняють героя серед інших лише за його істотними рисами, простежуються в діях, вчинках (моральних та аморальних), поведінці (пасивній, агресивній, гідній).

Контрольне опитування, проведене на заключному етапі формувального експерименту, засвідчило зміни в рівнях знань структурних складових психологічної характеристики образу-персонажа.

Здобуті результати дають змогу констатувати, що на початку експерименту результативність знань структурних складових психологічної характеристики в учнів ЕК на високому рівні становила 2,3%, а на останньому етапі - 20,7%.

Контрольний зріз формувального експерименту щодо використання складових психологічної характеристики й володіння понятійним апаратом, здатності віднаходити психологічні чинники і вміння пояснювати поведінкові прояви героя-персонажа було проведено на матеріалі уроку літератури в 9-му класі з теми «Персонажі «Чорної ради» П. Куліша - представники різних суспільних прошарків того часу». Кількісну репрезентацію знань учнів наведено в таблиці:

Таблиця 1. Рівні сформованості вмінь учнів здійснювати психологічну характеристику героїв-персонажів літературного твору

Параметри	КК (220 осіб)	ЕК (222 особи)
	В	Д	С	Н	В	Д	С	Н
Володіння понятійним апаратом	6,8	20	45,9	27,3	19,8	56,8	18	5,4
Здатність віднаходити психологічні чинники	5,5	17,7	44,1	32,7	18,5	48,6	24,3	8,6
Уміння пояснювати поведінкові прояви героя-персонажа	4,1	12,7	39,1	44,1	17,1	46,4	27	9,5

Порівняння кількісних репрезентацій знань учнів ЕК і КК переконують у доцільності та ефективності розробленої методики, яка розрахована на якісний і ґрунтовний аналіз внутрішнього світу героя художнього твору, розуміння й усвідомлення внутрішніх чинників, які зумовлюють певну поведінку героя-персонажа.

Результати виконання учнями творчого завдання за твором Марка Вовчка «Інститутка», уміщеного в Додатку Л, на основі якого визначалися рівні сформованості вмінь учнів здійснювати психологічну характеристику героїв-персонажів художнього твору, продемонстрували їхню обізнаність з психологічним понятійним апаратом і вміння застосовувати здобуті знання на практиці, а саме: 21% учнів показали високий рівень знань, 52% - достатній, 24% - середній рівень, і лише 3% - залишилося на низькому рівні.

Порівняння здобутих результатів на першому і другому етапах експериментального навчання виявило значне зростання практичних умінь учнів ЕК здійснювати психологічну характеристику героїв художнього твору.

Аналіз даних експериментального навчання дає підстави зробити висновок про те, що пропонована методика не лише сприяє розумінню учнями внутрішніх причин поведінки героїв-персонажів літературних творів, а й позитивно впливає на розвиток умінь міркувати, висловлювати аргументовані судження, давати самостійну оцінку прочитаному художньому тексту.

Здійснене дисертаційне дослідження дало підстави для таких висновків:

1. Сформованість умінь здійснювати психологічну характеристику героїв-персонажів художнього твору розглядається як один з істотних критеріїв досягнення загальної мети шкільної літературної освіти.

2. Розроблена методика формування в учнів 5-9 класів умінь здійснювати психологічну характеристику героїв-персонажів художнього твору забезпечувалася дотриманням низки психолого-педагогічних умов: збагачення учнів теоретичними знаннями, володіння психологічним понятійним апаратом, необхідним для здійснення психологічної характеристики в процесі аналізу художнього твору, логічним поєднанням репродуктивних і пошуково-дослідницьких видів навчальної діяльності, яка передбачає як індивідуальне, так і групове виконання навчальних завдань; урахуванням вікових особливостей учнів, їхнього читацького досвіду.

3. Дослідно-експериментальне навчання підтвердило, що аналіз образів-персонажів, зокрема здійснення їхньої психологічної характеристики в процесі аналізу художнього твору, ґрунтується на врахуванні механізму літературно-художнього сприймання учнів і має у своїй структурі такий ключовий момент, як здійснення психологічної характеристики образів-персонажів, що є істотним фактором повноцінного сприйняття художнього твору.

Важливим інструментом для орієнтування вчителя-словесника в процесі формування в учнів умінь здійснювати психологічну характеристику персонажів є рівні художньо-образного мислення, розроблені в методичній науці, які визначаються аналітичним характером засвоєння змісту літературного твору, образів-персонажів, умінням здійснювати їхню психологічну характеристику, давати власну оцінку прочитаному, що в системі визначає рівень і характер сформованості найголовнішого вміння учня - сприймати твір як художньо-естетичну цілісність в усій глибині поставлених проблем, у єдності зображення людини в світовому просторі й виваженого ставлення до неї.

4. Розроблена методика підтвердила здатність учнів основної школи здійснювати психологічну характеристику героя-персонажа в процесі аналізу художнього твору як необхідну умову його глибокого розуміння, формування відповідних умінь. Це, зокрема, уміння використовувати складові психологічної характеристики героя під час аналізу літературного твору, здатність віднаходити психологічні чинники для розуміння поведінкових виявів героя-персонажа, уміння образно мислити і художньо уявляти образ-персонаж, зображений у різних обставинах; уміння переносити здобуті знання в нові ситуації, володіти навичками усного і писемного мовлення.

5. Експериментально-дослідне навчання виявило безпосередній вплив естетичної підготовки учнів, їхньої начитаності на рівень сформованості вмінь здійснювати психологічну характеристику героїв-персонажів у процесі аналізу літературного твору.

6. Результати експериментально-дослідного навчання підтвердили ефективність розробленої методики, яка забезпечується рівнем сформованості психоаналітичних умінь учнів 5-9 класів у процесі роботи над характеристикою образів-персонажів художнього твору. Достовірність результатів зумовлена розробленими критеріями.

7. Аналіз здобутих результатів дає підстави для висновку, що представлена експериментальна методика забезпечує підвищення рівня сформованості умінь учнів здійснювати психологічну характеристику героїв-персонажів у процесі роботи над художнім твором.

Проведена експериментально-дослідна робота засвідчила зростання рівня літературної компетентності особистості.

Здійснене дослідження не претендує на вичерпний розгляд усіх аспектів порушеної проблеми. Перспективним напрямом подальшої дослідної роботи може стати теоретичне обґрунтування і створення методики здійснювати психологічну характеристику образів-персонажів у старшій школі в умовах профільного навчання.

вміння учень психологічний характеристика

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Соловйова Н.М. Формування в учнів умінь давати психологічну характеристику героїв художніх творів /Н.М. Соловйова // Українська література в загальноосвітній школі. - 2005. - №10. - С. 43-46.

2. Соловйова Н.М. До питання психологічної характеристики героя в літературному творі (літературознавчий аспект) / Н.М. Соловйова // Українська література в загальноосвітній школі. - 2006. - №6. - С. 9-10.

3. Соловйова Н.М. Трагічна доля емігрантів за новелою В.Стефаника «Камінний хрест» / Н.М. Соловйова // Українська література в загальноосвітній школі. - 2006. - №8. - С. 22-24.

4. Соловйова Н.М. Аналіз вольових дій та якостей героїв повісті І. Франка «Захар Беркут» / Н.М. Соловйова // Українська література в загальноосвітній школі. - 2007. - №4. - С. 32-34.

5. Соловйова Н.М. Аналіз п'ятикласниками вчинків та поведінки героїв казок / Н.М. Соловйова // Українська література в загальноосвітній школі. - 2007. - №8. - С. 51-52.

6. Соловйова Н.М. Виховання духовності методом літератури / Н.М. Соловйова // Матеріали ІІІ Всеукраїнської міжконфесійної християнської науково-практичної конференції. Кам'янець-Подільський. - 2010. - С. 223-228.

АНОТАЦІЯ

Соловйова Н.М. Формування в учнів основної школи умінь здійснювати психологічну характеристику героїв-персонажів літературного твору. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика навчання (українська література). - Інститут педагогіки НАПН України - Київ 2011.

У дисертації представлено теоретично обґрунтовану й експериментально перевірену методику формування в учнів основної школи вмінь здійснювати психологічну характеристику героїв-персонажів літературного твору. Автор пропонує ефективні методи й прийоми використання психологічного понятійного апарату під час здійснення психологічної характеристики героїв-персонажів художнього твору на уроках української літератури в основній школі.

Пропонована методика забезпечує формування вмінь і навичок визначати складові психологічної характеристики героя; застосовувати понятійний психологічний апарат у процесі аналізу літературного персонажа; знаходити психологічні чинники й пояснювати важливість їх використання для характеристики героя художнього твору; застосовувати здобуті знання в процесі цілісного аналізу літературного твору, самостійної творчої роботи і в повсякденному житті.

Доведено, що експериментально перевірена методика сприяє вдосконаленню навчально-виховного процесу, всебічному аналізу літературного твору, зокрема героя-персонажа, інтелектуальному збагаченню школяра, активізує пізнавальну діяльність на уроках української літератури, розвиває особистісні якості учнів основної школи.

Ключові слова психологічна характеристика, герой-персонаж, психологічні поняття, типи вмінь психологічного аналізу, інтерактивні технології.

Соловьева Н.М. Формирование у учащихся основной школы умений осуществлять психологическую характеристику героев-персонажей литературного произведения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (украинская литература). - Институт педагогики НАПН Украины, - Киев, 2011.

В диссертации представлена теоретически обоснованная и экспериментально проверенная методика формирования в учащихся основной школы умений осуществлять психологическую характеристику героев-персонажей литературного произведения. Методологической основой исследования является концепция о всестороннем и гармоническом развитии личности; научное обоснование принципов организации и структуры учебно-воспитательного процесса в общеобразовательных учебных заведениях; концептуальные положения личностно ориентированного обучения; методический опыт разработки проблемы психологического анализа системы образов-персонажей; общественные тенденции усовершенствования образования в Украине.

Научная новизна исследования состоит в том, что впервые научно обоснованы и определены теоретические основы методики формирования умений учащихся основной школы осуществлять психологическую характеристику образов-персонажей литературного произведения; усовершенствована методика изучения художественного произведения на основе сформированных умений учащихся; уточнена и конкретизирована педагогическая сущность понятия "психологическая характеристика"; дальнейшее развитие приобрела совокупность научно-методических закономерностей формирования умений учащихся 5-9 классов осуществлять психологическую характеристику персонажей в процессе изучения художественных произведений.

Практическое значение исследования состоит в создании и внедрении представленной методики формирования умений учащихся основной школы осуществлять психологическую характеристику образов-персонажей в процессе изучения художественных произведений украинской литературы в работу общеобразовательных учебных заведений Украины; в применении основных положений диссертации в исследовании проблемы повышения уровня сформированности умения учащихся осуществлять психологический анализ героев-персонажей литературного произведения; в возможности использования теоретико-методических выводов с целью совершенствования учебно-воспитательного процесса, создания методических пособий по украинской литературе, в процессе чтения лекций на курсах повышения квалификации учителей-словесников.

Автор предлагает эффективные методы и приемы использования психологического понятийного аппарата при осуществлении психологической характеристики героев-персонажей художественного произведения на уроках украинской литературы в основной школе.

Предлагаемая методика обеспечивает формирование умений и навыков определять составляющие психологической характеристики героя; использовать понятийный психологический аппарат при анализе литературного персонажа; находить факторы и объяснять важность их использовать при характеристики героя художественного произведения; применять полученные знания в процессе целостного анализа литературного произведения, самостоятельной творческой работы и в повседневной жизни.

Использование различных интерактивных технологий: кооперативного обучения - работа в малых группах; коллективно-группового обучения, где применялись методы «мозговой атаки», «открытого микрофона», «незаконченного предложения»; ситуационного моделирования - ролевые игры, разыгрывание ситуаций как основы опытно-экспериментального обучения - обеспечивает эффективное формирование умений и навыков учащихся основной школы осуществлять психологическую характеристику персонажей художественного произведения, применять полученные знания в новой учебной ситуации.

Результаты экспериментально-опытного обучения подтвердили эффективность разработанной методики, которая обеспечивается уровнем сформированности психоаналитических умений учащихся 5-9 классов в процессе работы над характеристикой образов-персонажей художественного произведения. Достоверность результатов обусловлена разработанными критериями.

Доказано, что предлагаемая методика способствует совершенствованию учебно-воспитательного процесса, всестороннему анализу литературного персонажа, интеллектуальному обогащению, активизации познавательной деятельности на уроках украинской литературы, развивает личностные качества учащихся основной школы.

Ключевые слова: психологическая характеристика, герой-персонаж, психологические понятия, типы умений психологического анализа, интерактивные технологии.

Solovyova N.M. Formation of secondary school pupils skills to make a psychological characteristic of heroes-characters of a literary work. - Manuscript.

Thesis for the degree of candidate of pedagogical sciences, specialty 13.00.02 - Theory and Methods of Teaching (Ukrainian literature). - Institute of Pedagogics of NAPS of Ukraine - Kyiv, 2011.

The dissertation is theoretically based and experimentally tested method of secondary school pupils skills to carry out psychological characteristics of the heroes of the characters of a literary work. The author offers effective methods and techniques of psychological conceptual apparatus during the psychological characteristics of the heroes of the characters work of art on the lessons of Ukrainian literature in secondary school.

The proposed method provides the development of skills to determine the components of psychological characteristics of a hero; psychological conceptual apparatus used during the analysis of literary character, finding the psychological factors and explain the importance of their use during the performance character of an artistic work; apply knowledge gained in the process of holistic analysis of literary works, independent creative work and in everyday life.

Use a variety of interactive technologies: Cooperative learning - work in small groups, collectively-group learning where the methods used "brainstorming", "open mic", "incomplete sentence"; situational mod - play games, draw situations as a basis for research and experimental studies ensures the effective development of skills of secondary school pupils to carry out psychological characteristics of the heroes of an artistic work, to apply their knowledge in new learning situations.

Proved that the technique helps improve the educational process, a comprehensive analysis of literary character, intellectual enrichment, cognitive activity on the lessons of Ukrainian literature, develops personal qualities of secondary school pupils.

Keywords: psychological characteristics of the hero-character, psychological concepts, types of psychological analysis skills.

Размещено на Allbest.ru

...