Психогігієна навчання старшокласників у школах сприяння здоров’ю

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. ГОРЬКОГО

АВТОРЕФЕРАТ

ПСИХОГІГІЄНА НАВЧАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ШКОЛАХ СПРИЯННЯ ЗДОРОВ'Ю

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор Коробчанський Володимир Олексійович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри гігієни та екології № 1.

Офіційні опоненти

доктор медичних наук, професор Надворний Микола Миколайович, Одеський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри загальної гігієни та екології людини;

доктор медичних наук, професор, Агарков Володимир Іванович, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри соціальної медицини, організації охорони здоров'я та історії медицини.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М. Горького за адресою: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.

Автореферат розісланий «20» січня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, д.мед.н., професор Д.О. Ластков

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Загальнолюдська проблема - збереження та зміцнення здоров'я - в останні десятиріччя набуває для України особливого значення. Це обумовлено, з двома взаємно пов'язаними процесами, які відбуваються на фоні соціально-економічних негараздів: зменшенням народжуваності та скороченням тривалості життя громадян. Проблема зупинення вироджуваності нації потребує дій, що полягають у поєднанні власного українського досвіду та європейської традиції. При цьому, на передній план виходить проблема збереження та зміцнення здоров'я зростаючого покоління, дітей і молоді що викладена в Міжгалузевій комплексній програмі «Здоров'я нації» на 2002-2011 роки.

Проте, не зважаючи на природне право психічно здорової людини зберегти своє психічне здоров'я у будь-яких умовах життєдіяльності, саме психічному здоров'ю громадянина приділялася найменша увага.

Як свідчать чисельні спостереження медиків, стан здоров'я сучасного зростаючого покоління в останнє десятиріччя характеризується уповільненням психічного розвитку учнів загальноосвітніх шкіл, своєрідною зміною структури захворюваності, із значним поширенням неврозоподібних станів (Надворний М.М., 2010; Агарков В.І., 2008; Гребняк М.П., 2010 та ін.).

Відомо, що посилення впливу психогенних факторів, пов'язаних із зростанням навчального навантаження, що, як правило, виникає за умов впровадження педагогічних інновацій, безпосередньо сприяє зростанню частоти функціональних розладів у осіб 15-17 років і прискоренню формування відхилень у стані психічного та соматичного здоров'я, розповсюдженню хронічних захворювань (Полька Н.С., Лебединець Н.В., 2010). Аналіз розповсюдженості окремих груп функціональних порушень та хронічних захворювань серед учнів загальноосвітніх шкіл та шкіл нового типу показує, що серед них істотно більше зустрічається осіб із функціональними розладами (Іванов А.В., Ільїн А.Г., Коренев Н.М., 2006; Пляскина И.В.; Сухарева Л.М., 2007; Кучма В.Р., Шудро С.А., 2008; Даниленко Г.Н., 2010). Все це обумовлює необхідність підвищеної уваги щодо проблеми збереження здоров'я учнів загальноосвітніх шкіл на ранніх, межових етапах його порушення, методологічною основою чого є гігієнічна донозологічна діагностика психічного здоров'я (Трахтенберг І.М., 2005; Сергета І.В., Лукіна, Н.Ю., 2006; Коробчанський В.О., Витріщак С.В., 2008).

Одним з прогресивних, та апробованих у світовому досвіді напрямків вирішення проблеми здоров'я учнівської молоді є створення шкіл сприяння здоров'ю (ШСЗ). Освітні технології, що запропоновані у цих школах, спрямовані на зменшення загальної захворюваності учнів, підвищення рівня фізичної та розумової працездатності та стійкості до учбових навантажень, що, за даними ряду авторів, спрямоване на покращення учбової успішності та якості знань школярів. Зарубіжний та вже існуючий вітчизняний досвід свідчить, що такий оригінальний тип навчальних закладів сприяє формуванню основ культури здоров'я школярів, підвищенню рівня їх фізичної та розумової працездатності, успішності навчання та поліпшенню якості знань, розвитку партнерських взаємозв'язків у мікро- та макросоциумі діяльності навчального закладу (Хайвис Х., 1997; Березина А.І., 2004; Мальчевська І.В., Регуш Л.А., 2010).

Поряд з тим, впровадження любої педагогічної інновації потребує її ретельного гігієнічного дослідження, спрямованого на встановлення чинників ризику для здоров'я дитини, впровадження у практику роботи санітарно-епідеміологічної служби адекватних методів оцінки та прогнозування функціонального стану організму та його ймовірних порушень, розробку попереджувальних заходів із збереження здоров'я. На підставі цього й було сформульовано мету дослідження, вироблено його конкретні завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у межах Міжгалузевої комплексної програми «Здоров'я нації» (2002-2011 рр.) та Національної програми «Діти України» (1996 р.), до складу співвиконавців яких увійшла кафедра гігієни та екології № 1 Харківського національного медичного університету за темою «Гігієно-екологічні та медико-соціальні аспекти формування саногенезу учнів за нових форм навчання» (2004-2007 рр., № держреєстрації 0103U004544); комплексної програми «Розробка, апробація та впровадження сучасних технологій оцінки стану здоров'я та його корекції», фрагмента НДР кафедри «Гігієнічна психодіагностика та первинна психопрофілактика донозологічних станів у учнів та молоді різного рівня соціальної адаптації, які навчаються за інноваційними педагогічними технологіями» (2007-2011рр., № держреєстрації 0701U 001392).

Авторка була співвиконавцем наукової роботи із зазначеної тематики. Вона безпосередньо вивчала санітарно-гігієнічні умови навчання у школах сприяння здоров'ю, організацію учбово-виховного процесу, режиму дня у цих навчальних закладах, функціональний стан організму учнів та стан їхнього здоров'я.

Тему дисертаційної роботи та наукового керівника затверджено на засіданні Вченої ради ХДМУ (протокол № 6 від 06 червня 2005 р.).

Мета дослідження. Наукове обґрунтування системи психогігієнічних заходів із діагностики та зміцнення психічного здоров'я та підвищення загальної та психологічної стійкості учнів, які навчаються у школах сприяння здоров'ю.

Завдання дослідження:

1. Дати гігієнічну оцінку характеру та умовам навчання учнів у школах сприяння здоров'ю, встановити характер впливу оздоровчих чинників життєдіяльності та факторів ризику на стан їхнього здоров'я.

2. За показниками розумової працездатності та психоемоційного стану вивчити функціональний стан центральної нервової системи учнів шкіл сприяння здоров'ю.

3. Встановити роль особистісних властивостей та інтелекту учнів в успішності засвоєння ними навчальних програм у школах сприяння здоров'ю.

4. На основі аналізу захворюваності, фізичного та інтелектуального розвитку та їх гармонійності, розповсюдженості донозологічних психічних станів, а також вивчення вегетативного компонента діяльності учнів, дати загальну характеристику їхнього здоров'я.

5. Запропонувати та впровадити систему психогігієнічних заходів з психодіагностики та психологічної корекції донозологічних станів учнів шкіл сприяння здоров'ю, спрямовану на збереження та зміцнення здоров'я.

Об'єкт дослідження - вплив умов та характеру навчання на стан психічного та загального здоров'я учнів, які навчаються у школах сприяння здоров'ю та їх психогігієнічна корекція життєдіяльності.

Предмет дослідження - функціональній стан організму, психічне та загальне здоров'я учнів 9-11 класів та особливості їх життєдіяльності в умовах навчання у школах сприяння здоров'ю.

Методи дослідження - гігієнічні - для оцінки особливостей умов навчання та побуту підлітків, психофізіологічні - для оцінки функціонального стану організму підлітків та виявлення донозологічних психічних проявів, психологічні - для встановлення емоційно-вольових та комунікативних властивостей особистості підлітків, статистичні - для встановлення закономірностей впливу комплексу чинників зовнішнього середовища на життєдіяльність підлітків.

Наукова новизна отриманих результатів. У ході натурного гігієнічного експерименту вперше встановлено загальні риси та відмінності формування процесу психофізіологічної та психологічної адаптації до характеру та умов навчання учнів у ШСЗ, включаючи пристосувальні реакції із боку когнітивних функцій, вегетативного компоненту забезпечення діяльності, при окремій ролі інтелекту та особистих властивостей учнів.

Встановлено фактори ризику, які здатні сприяти виникненню надмірного психоемоційного напруження, погіршувати функціональний стан та здоров'я учнів ШСЗ (низька рухова активність на тлі нераціонального розкладу уроків), та оздоровчі чинники навчального середовища, дія яких спрямована на підвищення загальної та психологічної стійкості школярів (сприятливий психологічний мікроклімат, дотримання вимог особистої гігієни та здорового способу життя, раціональне харчування).

Уперше запропоновано об'єктивні психодіагностичні критерії оцінки психічного здоров'я учнів та їхньої психологічної стійкості, які стосуються виявлення певних акцентуацій особистості та встановлення розповсюдженості у досліджуваній популяції донозологічних психічних станів, які передують депресії, астенії та іпохондрії.

Уперше розроблено та апробовано нові скрінінгові психодіагностичні тести з встановлення чинників ризику та донозологічних станів в учнів ШСЗ, та методичні рекомендації з їх психогігієнічної корекції.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі проведених досліджень було розроблено та впроваджено у систему державного санітарно-гігієнічного нагляду Харківської, Київської, Донецької, Луганської, Одеської, Тернопільської та інших областей комплексну психогігієнічну програму із зміцнення психічного здоров'я учнів, які навчаються у школах сприяння здоров'ю, що включає два послідовні етапи реалізації: етап гігієнічної донозологічної діагностики та психогігієнічної корекції донозологічних станів у учнів. За результатами дисертаційних матеріалів МОЗ України видано наступні методичні матеріали:

«Психодіагностичний опитувальник старшокласника», як метод оцінки донозологічних психічних станів у учнів» (інформаційний лист МОЗ України № 209 - 2005);

«Опитувальник «Спосіб життя», як метод оцінки факторів ризику у життєдіяльності учнів» (інформаційний лист МОЗ України № 210 - 2005).

Результати роботи впроваджено у практичну діяльність органів санітарно-епідеміологічної служби м. Харкова, Харківської, Дніпропетровської областей (акти впровадження від 10.03.2010, 11.03.2010, 15.04.2010), у навчальний процес медичних вузів України: Одеського національного медичного університету (акт впровадження від 30.03.2010), Української медичної стоматологічної академії (акт впровадження від 30.03.2010), Луганського державного медичного університету (акт впровадження від 09.04.2010), Вінницького національного університету ім. М.І. Пирогова (акт впровадження від 10.04.2010), Харківського національного медичного університету (акт впровадження від 12.04.2010, 13.04.2010), Донецького національного університету ім. М. Горького (акт впровадження від 23.04.2010).

Особистий внесок здобувача. Автором дисертаційної роботи самостійно здійснено аналіз наукової літератури за темою дисертації, обґрунтовано мету, задачі та вибір методик дослідження. У повному обсязі проведено всі гігієнічні, фізіологічні, психологічні дослідження, здійснено аналіз стану здоров'я, показників провідних систем організму, працездатності, психологічного статусу учнів шкіл сприяння здоров'ю та загальноосвітніх шкіл та їх залежність від організації учбово-виховного процесу. психогігієнічний учень школа оздоровчий

Проведено аналіз результатів, їх статистичну обробку, обґрунтовано висновки й основні положення роботи. Розроблено методичні підходи до оцінки та контролю за організацією навчання при новій його формі. Науково обґрунтовано та впроваджено в практику комплексну систему гігієнічного контролю за організацією навчання в школах сприяння здоров'ю та загальноосвітніх школах.

Автор не використовувала ідеї та розробки співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на 7-ій конференції, присвяченій 200-річчю Харківської вищої медичної школи (Харків, 2004); науково-практичної конференції з міжнародною участю «Від фундаментальних досліджень - до прогресу в медицині», присвяченої 200-річчю з дня заснування ХДМУ (Харків, 2005); конференції «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (Київ, 2005, 2006); 8-й ітоговій науково-практичній конференції «Эпидемиология, экология и гигиена» (Харків, 2005); науково-практичній конференції «Гігієнічні та соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров'я школярів» (Харків, 2006); 10-й підсумковій регіональній науково-практичній конференції «Эпидемиология, экология и гигиена» (Харків, 2007); науково-практичній міжвузівській конференції «Демографія, здоров'я, медицина» (Харків, 2008); міжвузівській конференції молодих вчених «Медицина третього тисячоліття» (Харків, 2008, 2009); 2-му Інтернаціональному науковому міждисциплінарному конгресі для студентів-медиків та молодих лікарів (Харків, 2009), міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні аспекти діагностики, профілактики та реабілітації професійних захворювань» (Харків, 2010).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 20 робіт (3 без співавторства), у тому числі 8 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 12 ? в матеріалах наукових конференцій та з'їздів.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 211 сторінках комп'ютерного тексту та складається з вступу, восьми розділів заключення, висновків, списку використаних джерел, додатка. Робота містить 19 рисунків та 31 таблицю. Список використаних джерел включає 243 найменування, з яких 218 викладено кирилицею та 25 латиницею. Додаток складає 20 сторінок.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Оцінка умов життєдіяльності школярів ШСЗ давалася на підставі гігієнічного дослідження за умовами та характером навчання старшокласників у 57 школах м. Харкова, які мали відповідний офіційний статус. Об'єктами поглибленого обстеження були обрані найбільш типові навчальні заклади зі статусом ШСЗ № 12, 37, 45, 162, 168. Безпосередні динамічні дослідження функціонального стану та здоров'я школярів проводились на базі Харківської гімназії № 12, яка має статус ШСЗ (основна група). Групу порівняння склали старшокласники, які навчалися за традиційною освітньою системою у Харківській загальноосвітній школі № 1 (контрольна група, КГ). Кількість досліджуваних у кожній групі складала 100 школярів. За умовами динамічного натурного експерименту спостереження проводилися протягом трьох років навчання у старшій школі: у 9, 10 та 11 класах (табл. 1).

Таблиця 1 Загальна характеристика видів та обсягу досліджень

Методи дослідження	Кількість обстежених об'єктів	Кількість спостережень
Санітарно-гігієнічна оцінка показників внутрішкільного середовища (параметри мікроклімату та освітленості учбових кімнат та приміщень)	21	285
Оцінка розкладу навчальних занять	150
Оцінка навчального навантаження	150
Оцінка психологічного мікроклімату учнів	197	1372
Оцінка рівня рухової активності учнів	197	1372
Оцінка режиму харчування учнів	197	1372
Оцінка режиму дня учнів	197	1372
Оцінка особистої гігієни учнів	197	1372
Дослідження стану серцево-судинної системи	200	2400
Дослідження психоемоційного стану людини за тестом «САН»	194	2328
Дослідження психофізіологічного стану людини за «Коректурним» тестом	198	2328
Тест Равена	200	600
Дослідження особистісних властивостей людини за тестом Р. Кеттела	190	380
Дослідження стану здоров'я, груп здоров'я, гармонійності фізичного розвитку дітей за даними поглиблених медичних оглядів	200	600
Психодіагностичний опитувальник старшокласника	193	1158
Методи статистичного аналізу, разом	17439

Вивчення санітарно-гігієнічних умов навчання учнів школи сприяння здоров'ю містило оцінку санітарно-гігієнічних умов навчання у школі: відповідність складу приміщень та їх обладнання до вимог навчального процесу; дослідження світлового та повітряно-теплового (температура, вологість, швидкість руху повітря) режимів; умови організації навчального процесу; фізичного виховання; умови та організація медичного забезпечення школярів тощо. Оцінювалися умови навчання відповідно до гігієнічного стандарту для типових загальноосвітніх учбових закладів «Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» (ДсанПіН 5.5.2.008-01. - К, 2001).

Аналіз навчального режиму дня учнів виконувався шляхом аналізу розкладів учбових занять із застосуванням рангової шкали важкості предметів (Гребняк М.П., Машиністов В.В., 1993).

Оцінка успішності навчання школярів проводилась за журналами поточної успішності за бальною системою (середній бал). Вираховувалася питома вага (у %) відмінних, добрих, задовільних та незадовільних оцінок.

Дослідження функціонального стану організму та психофізіологічних функцій підлітків проводилося у динаміці дев'ятого, десятого та одинадцятого років навчання. На протязі кожного року обстеження проводилося у два етапи: на початку та наприкінці навчального року, а також на початку та наприкінці неділі.

Психофізіологічні функції організму учнів досліджувалися за наступними методами (Коробчанський В.О., 2005):

- вивчення сталості уваги та показників розумової працездатності проводилось коректурним методом із застосуванням таблиць О.Г. Іванова-Смолєнського,

- суб'єктивна оцінка обстеженими свого самопочуття за тестом «САН».

Особистісні властивості підлітків вивчалися за підлітковим варіантом (для підлітків 12-18 років) тесту Р. Кеттелла HSPQ - High School Personality Questionaire (особистісний опитувальник для масових шкіл - R.Cattell, 1969), адаптованим А.Ю. Панасюком.

Стан здоров'я учнів вивчався за даними індивідуальних карток дітей і результатів поглиблених медичних оглядів, згідно з «Методичними рекомендаціями по комплексному оцінюванню стану здоров'я дітей та підлітків при масових лікарських оглядах» (1982).

Дослідження серцево-судинної системи (ССС) здійснювалося за результатами пульсометрії та результатами визначення артеріального тиску з наступним розрахунком гемодинамічних показників (пульсового тиску, систолічного та хвилинного об'єму кровообігу).

Захворюваність учнів аналізувалася за класами хвороб у відповідності з «Міжнародною статистичною класифікацією хвороб - МКХ - 10. Короткий адаптований варіант для використання в Україні» (1998).

Статистичний аналіз отриманих результатів, виходячи з принципу достатності в отриманні наукового результату, полягав у розрахунку середніх величин, їх похибок, мінімального та максимального значення вибірки, визначенні вірогідності різниці за критерієм Стьюдента.

Для виявлення впливу факторних ознак, що визначають стан школяра й рівень його загального здоров'я, в роботі був використаний метод побудови багатофакторних логістичних регресійних моделей в пакетах MedStat (Лях Ю.Є., Гур'янов В.Г., 2004), і MedCalc (MedCalc Software, 2010).

Результати дослідження та їх обговорення. Результати проведених досліджень підтвердили обґрунтованість і адекватність обраних методів.

Як показали наші дослідження існуюча система освіти у ШСЗ має ряд принципових переваг над традиційною системою, основною з яких є спрямування навчально-виховного процесу на збереження та зміцнення здоров'я школярів, підвищення їх загальної та психологічної стійкості. Певні недоліки в організації процесу навчання мають виправлення з урахуванням фізіолого-гігієнічних вимог.

Психологічний мікроклімат в навчальних колективах ШСЗ відрізняється комфортністю, при цьому умови навчання сприяють його покращенню.

Рухова активність у школярів основної групи переважно «середня», що пов'язано з орієнтацією спортивного виховання на досягнення масового середнього рівня фізичної підготовки школярів, при цьому істотна кількість учнів із рівнем фізичної активності «нижче середнього» є підставою для перегляду певних принципів побудови режиму дня учнів ШСЗ, з метою підвищення їхньої рухової активності до оптимального, фізіологічно обґрунтованого рівня.

Переважна кількість учнів ШСЗ додержуються раціонального режиму дня та раціонального харчування, суворо виконують вимоги особистої гігієни та норм здорового способу життя, що свідчить про вірну спрямованість освітніх програм ШСЗ, у комплексі реалізації яких окреме місце займають формування навичок здорового способу життя (рис. 1).

Як показали динамічні спостереження, важливими психодіагностичними ознаками функціонального стану центральної нервової системи учнів є рівень розумової працездатності та психоемоційний стан школярів ШСЗ (табл. 2). %



Рис.1. Характеристика життєдіяльності учнів ШСЗ та КГ

Найбільш чутливими та інформативними показниками з оцінки впливу загального учбового навантаження на організм школярів є коефіцієнт точності. Отримана у психодіагностичному дослідженні річна та тижнева динаміка розумової працездатності учнів ШСЗ, свідчать про адекватний та тренуючий вплив інноваційної здоров'язберегаючої системи навчання на функціональний стан осіб старшого підліткового віку, коли фізіологічно обумовлене (в результаті стомлення) зниження показників стійкості уваги у динаміці навчального тижня та року, супроводжуються поступовим підвищенням рівня їх реалізації від 9 до 10 та 11 класів загальноосвітньої школи (від (92,8±12,2) у.о. у 9 класі до (104,0 ±13,1) у.о. у 10 класі та до (118,3±13,3) у.о. у 11 класі). Ці результати можна розцінювати як підвищення розумової працездатності і сталості уваги учнів за умов специфічної дії оздоровчих факторів які є важливою складовою програм у ШСЗ. Поглиблене вивчення структури особистості школярів, дозволило з'ясувати, що серед старшокласників ШСЗ переважають особи з нормативними показниками структури особистості (від 50,5%±5,1% до 79,0%±4,1% за окремими шкалами). Це дає підставу стверджувати про відповідність більшості учнів ШСЗ соціально прийнятим стандартам є передумовою соціального здоров'я школярів та попередження імовірних психічних порушень. Психологічний портрет старшокласника ШСЗ включає наступні риси особистості: індивідуум витриманий, працездатний, розсудливий, із розвиненою емоційно-вольовою сферою, впевнений в своїх можливостях, який добре розуміє вимоги соціальної групи, до якої він належить, з характерною стабільністю настрою та стійкістю до нервової втоми; обережний в міжособистісних стосунках. Для певної групи осіб із ШСЗ властиві такі акцентуації характеру, як замкнутість та протилежна до неї ? надмірна товариськість, а також підвищена (не мотивована) обережність.

Таблиця 2 Річна динаміка розумової працездатності та психоемоційного стану учнів шкіл сприяння здоров'ю (M±m, n=97 )

Показники	9 клас	10 клас	11 клас	Р1/Р2	Р2/Р3	10
	початок кінець	середня	початок кінець	середня	початок кінець	середня
Коефіцієнт точності	0,91±0,01 0,72±0,01	0,85±0,01	0,95±0,01 0,62±0,01	0,72±0,01	0,98±0,01 0,71±0,01	0,75±0,01	<0,001	>0,05
р	<0,001		<0,001		<0,001
Коефіцієнт розумової працездатності	195,12±6,12 191,24±5,24	194,32±5,7	193,24±5,48 192,37±5,39	192,78±5,75	195,12±6,12 191,24±5,24	194,32±5,76	>0,05	>0,05
р	>0,05		>0,05		>0,05
Коефіцієнт стійкості уваги	93,74±12,34 92,34±10,21	92,82±12,2	124,76±14,23 109,36±12,23	104,0±13,12	133,78±14,42 112,33±12,11	118,28±13,32	<0,001	<0,001
p	>0,05		<0,001		<0,001
Самопочуття	5,82±0,13 5,12±0,11	5,45±0,12	5,12±0,11 4,97±0,12	5,08±0,11	5,46±0,17 5,96±0,16	5,56±0,16	>0,05	>0,05
р	>0,05		>0,05		>0,05
Активність	4,62±0,17 4,51±0,16	4,58±0,16	4,58±0,17 4,32±0,15	4,42±0,14	5,15±0,12 5,22±0,11	5,18±0,12	>0,05	>0,05
р	>0,05		>0,05		>0,05
Настрій	5,72±0,13 5,31±0,11	5,48±0,12	5,40±0,14 4,88±0,22	5,10±0,21	5,40±0,14 4,88±0,22	5,10±0,21	>0,05	>0,05
p	>0,05		>0,05		>0,05

Отримані данні свідчать про значно меншу розповсюдженість акцентуйованих рис особистості серед представників ШСЗ, ніж у контрольній групі, що можна розцінювати, як результат сприятливої дії соціально-психологічних умов навчання на учнів ШСЗ, а також, як наслідок спрямованого та випадкового відбору учнів до навчання за досліджуваною педагогічною системою. Але, виходячи з потенціальної небезпеки, щодо можливої трансформації акцентуацій характеру до психопатій, у комплексі психогігієнічної допомоги учням необхідно передбачити обов'язкову психодіагностику та психогігієнічну корекцію викривлених рис особистості.

У результаті порівняльного дослідження інтелекту підлітків, які навчаються у ШСЗ та КГ встановлені характерні риси його формування до яких належить те, що на протязі останніх трьох років навчання, серед них переважають індивідууми з «високим» (28,3%±6,2%), «вище середнього» (16,2%±4,9%) та «середнім» (17,2%±5,2%) IQ (рис. 2), тоді як серед учнів контрольної школи, у якій не було впроваджено здоров'язберегаючої технології, переважали учні які мали показники IQ «нижче середнього» (25,0%±5,4%), «слабкі» (21,1%±5,0%) та «дефектні» (13,2%±4,2%).



Рис. 2. Характеристика інтелектуального розвитку учнів ШСЗ

Загальною особливістю інтелектуального розвитку підлітків 15-17 років при різних формах навчання є близька чисельність підлітків із середніми показниками інтелектуального розвитку, при істотній розбіжності інтелектуального розвитку в його крайніх проявах: високому та низькому.

При порівняльній характеристиці учнів навчальних закладів треба відмітити, що у ШСЗ кількість учнів з «відмінною» успішністю до закінчення навчання було значно більше. Кількість учнів з «доброю» успішністю було також більше, з «задовільною» успішністю у ШСЗ було менше учнів і вони складали 18%±5%, тоді як у КГ - 38%±6% (рис. 3).



Рис. 3. Порівняльна характеристика успішності учнів ШСЗ та КГ

Таким чином, виходячи з отриманих даних можна зробити висновок, що інтелектуальний розвиток пов'язаний з успішністю навчання учнів. Порівняльне дослідження функціонального стану ССС дозволило виявити певні закономірності формування вегетативного компоненту когнітивній діяльності учнів 9-10 класів ШСЗ, які полягали в тому, що в учнів ШСЗ, на відміну від представників КГ, спостерігалася певна стабільність показників гемодинаміки як у тижневому, так й у річному навчальних циклах (р>0,05). Поряд з тим, надмірні навантаження, які зазнають учні ШСЗ у випускному, 11 класі, відбивалися на погіршенні геодинамічних показників, які були на початку року (81,4±1,6) у.о., а наприкінці року (87,1±1,4) у.о. (р<0,01).

З використанням методу побудови багатофакторних логістичних регресійних моделей була надана кількісна характеристика впливу факторних ознак, що визначають функціональний стан школяра й рівень його загального здоров'я. Отримана за допомогою цього методу математична модель має вид рівняння

,

де x₁ - школа (1 - у ШСЗ, 2 - у групі контролю);

x₂ - рівень рухової активності;

x₃ - оцінка рівня особистої гігієни.

Порівняльний аналіз впливу факторних ознак на ризик порушення здоров'я учнів ШСЗ та учнів КГ довів що, навчання підлітків у звичайній школі статистично значиме (p<0,0001) підвищує ризик порушення їх здоров'я, в порівнянні з учнями ШСЗ. Встановлено також, що підвищення рівня рухової активності та підвищення рівня особистої гігієни на тлі виконання вимог до здорового способу життя суттєво знижує (p<0,0001) ризик порушення здоров'я школярів. Аналіз коефіцієнтів логістичної моделі прогнозування ризику порушення здоров'я наведено в табл. 3.

Таблиця 3 Аналіз впливу факторних ознак на ризик порушення здоров'я (логістична регресійна модель)

Факторна ознака	Значення коефіцієнтів моделі прогнозування, b±m	Рівень значущості відмінності від 0	ЗШ (95% ДІ ЗШ)
Школа	3,1±0,8	<0,0001	23 (5-102)
Рухова активність	-7,3±1,3	<0,0001	7Ч10-4(10-4-9,1Ч10-4)
Особиста гігієна	-2,5±0,5	<0,0001	8,5Ч10-2(3Ч10-2-23Ч10-2)

Вивчення стану психічного здоров'я учнів ШСЗ за показником розповсюдженості донозологічних психічних станів показало, що на протязі терміну навчання у старшій школі серед досліджуваних впевнено переважали особи без відхилень у стані психічного здоров'я (р<0,001), але на окрему увагу звертає розповсюдженість донозологічних станів серед обстежених учнів загальноосвітніх шкіл, яка складає в ШСЗ 26,7%±4,5%, а в КГ ? 37,5%±4,9%, що є наслідком відсутності необхідної уваги до виховання психологічної стійкості учнів.

Результати вивчення функціонального стану, загального та психічного здоров'я старшокласників ШСЗ явилися підставою для наукового обґрунтування та впровадження до роботи органів санітарно-епідеміологічної служби, середніх загальноосвітніх навчальних закладів, навчального процесу вищих медичних навчальних закладів системи психогігієнічних заходів із діагностики та зміцнення психічного здоров'я та підвищення загальної та психологічної стійкості учнів, які навчаються у школах сприяння здоров'ю, що й стало результатом реалізації мети дисертаційного дослідження.

Висновки

1. У дисертаційній роботі проведено гігієнічне обґрунтування й отримано нове рішення наукового завдання з обґрунтування системи психогігієнічних заходів із діагностики та зміцнення психічного здоров'я та підвищення загальної та психологічної стійкості учнів, які навчаються у школах сприяння здоров'ю.

2. Гігієнічний аналіз показав, що система освіти у середніх загальноосвітніх шкіл, які мають офіційний статус ШСЗ, має ряд принципових переваг, обумовлених спрямуванням на формування адекватного типу життєдіяльності людини, з набуттям певних навичок здорового способу життя, що сприяє формуванню комфортного психологічного мікроклімату, середньої рухової активності 65,4%±3,4%, адекватним харчуванням, суворим додержанням гігієнічно доцільного режиму дня та правил особистої гігієни, додержанням вимог здорового образу життя.

3. Результати дослідження довели, що існуюча у ШСЗ система навчання адекватна функціональним можливостям старшокласників: фізіологічно зумовлене (в результаті стомлення) зниження показників розумової працездатності у динаміці навчального тижня та року, супроводжуються поступовим підвищенням рівня їх реалізації від 9 до 10 та 11 класів (р<0,001). Менш виражений характер позитивних змін у психоемоційній сфері, тенденція до погіршення показників самовідчуття, активності та настрою у 10 класі, свідчить про наслідки загального та психоемоційного перенапруження школярів на певних етапах навчання.

4. На основі натурного фізіолого-гігієнічного експерименту доведено, що для учнів ШСЗ характерні більш сприятливі зрушення у стані вегетативного компонента забезпечення когнітивної діяльності, ніж у КГ (р<0,001): на протязі 9 та 10 років навчання функціональний стан серцево-судинної системи відрізнявся певною стабільністю як у тижневому, так й у річному навчальних циклах (р>0,05). Негативні зміни на 11 році навчання, виражаються підвищенням загальної та психоемоційної напруги підлітків та нестійкістю їх функціонального стану, що можна розцінювати як наслідок надмірних навантажень, які зазнають учні у випускному класі. Для дівчат 15-17 річного віку, на відміну від хлопців, характерний більш високий ступінь функціональної напруги і зниження адаптивних можливостей серцево-судинної системи.

5. За результатами проведених психодіагностичних досліджень встановлено, що інноваційна система здоров'язбереження в ШСЗ, сприяє спрямованому формуванню інтелекту та вихованню соціально сприятливих емоційно-вольових та комунікативних якостей школярів. Серед учнів ШСЗ переважають особи з нормативними показниками структури особистості (від 50,5%±5,1% до 79,0%±4,1% за окремими шкалами), але певній сукупності учнів притаманні такі викривлені риси особистості, як замкнутість, та протилежна до неї - надмірна товариськість, а також підвищена (не мотивована) обережність. На протязі навчання інтелектуальний розвиток школярів ШСЗ покращувався за рахунок збільшення чисельності індивідуумів з високим рівнем інтелектуального розвитку (IQ) - 28,3%±6,2% та «вище середнього» -16,2%±4,9%, тоді як для старшокласників КГ властива значна кількість учнів із слабким і навіть дефектним рівнем інтелекту - 21,1%±5,0% та 13,2%±4,2%, відповідно.

6. Натурний психогігієнічний експеримент з використанням оригінальних психогігієнічних опитувальників довів, що серед учнів ШСЗ впевнено переважають індивідууми без відхилень у стані психічного здоров'я (р<0,001), але 26,7%±4,5% обстежених мали донозологічні психічні прояви; відхилення попередні до депресії мали 13,4%±3,5% учнів ШСЗ, притаманні астенії ? 11,3%±3,2%, іпохондричного характеру ? 5,2%±2,2%. Відповідність більшості учнів ШСЗ соціально прийнятим стандартам є передумовою їх соціального здоров'я та попередження імовірних психічних розладів, але, виходячи з відомої небезпеки щодо трансформації акцентуацій характеру у психопатії, у комплексі індивідуальної психопрофілактики необхідно передбачити обов'язкову психодіагностику та корекцію викривлених характерологічних рис індивідууму.

7. За основними показниками фізичного розвитку: ростом, масою та окружністю грудної клітини, старшокласники ШСЗ мають кращі ніж їхні однолітки з КГ показники, що свідчить про певну спрямованість освітньої системи у ШСЗ, коли окрема увага приділяється фізичному вихованню молоді. Так, серед старшокласників ШСЗ впевнено переважали особи з гармонійним фізичним розвитком ? 83,7%±2,1% ,кількість яких на протязі навчання не змінювалась (р>0,05). Переважна кількість старшокласників ШСЗ (р<0,001) належить до І та ІІ груп здоров'я ? 45,0%±5,0% і 31,0%±4,6%, відповідно.

8. Логістичний регресивний аналіз дозволив ідентифікувати як суттєві чинники ризику зниження адаптивних можливостей старшокласників наступні фактори: тип школи (традиційна або ШСЗ), рухова активність школярів, виконання правил особистої гігієни та здорового способу життя. Встановлено, що за умов стандартизації стану учнів за основними факторами ризику, порушення здоров'я підлітків при навчанні у звичайній школі має більший ризик (р<0,00001), ніж в учнів ШСЗ.

9. Аналіз організації навчально-педагогічного процесу у ШСЗ довів про наявність ряду невідповідностей до гігієнічних норм, які пов'язані із недодержанням фізіологічних принципів його побудови. До типових недоліків, які опосередковано можуть впливати на загальний та психологічний стан учнів ШСЗ та потребують гігієнічної корекції, відносяться недодержання вимог до освітлення ряду шкільних приміщень, їх повітряно-теплового режиму, неправильний підбір шкільних меблів, відсутність у школі кабінетів психологічного розвантаження, невисока рухова активність (із активністю «нижче середнього» ? 25,1%±3,1%, що у цілому призводить до появи у досліджуваній групі осіб із дисгармонічним фізичним розвитком 16,3%±2,1% та з надмірною масою тіла ? 11,8%±2,4%, а у кінцевому рахунку несприятливо відбивається на їхньому здоров'ї за рахунок зростання частоти хвороб з перебігом у хронічну форму з 15,0%±3,6% ? у 9 класі до 20,0%±3,1% ? у 11 класі (р<0,05). До найбільш поширених, хвороб, на які страждають учні ШСЗ, належать захворювання кістково-м'язової системи, органів дихання, органів травлення та психіки.

10. Ефективне попередження виникнення і розповсюдження порушень психічного та загального здоров'я учнів ШСЗ здійснюється шляхом реалізації комплексної програми, яка поєднує використання оздоровчої дії програми ШСЗ з гігієнічною донозологічною діагностикою граничних психічних станів та заходами з підвищення загальної та психологічної стійкості школярів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Коробчанский В.А. Гигиенические проблемы формирования здорового образа жизни школьников на базе «Школ содействия здоровью» в Украине / В.А. Коробчанский, С.В. Витрищак, В.В. Старусева // Гігієна населених місць. - Київ, 2004. - Вип. 44. - С. 425-430. (Автором зроблено експериментальну частину роботи, інтерпретацію отриманих результатів та підготовка публікації до друку).

2. Коробчанський В.О. Застосування «Психодіагностичного опитувальника старшокласника» для оцінки стану здоров'я учнів шкіл сприяння здоров'ю / В.О. Коробчанський, В.В. Старусева // Гігієна населених місць. - Київ, 2005. - Вип. 46. - С. 333-337. (Автором зроблено експериментальну частину роботи, статистичну обробку даних та написано статтю).

3. Гігієнічна діагностика донозологічних станів у підлітків-учнів навчальних закладів різних типів / В.О. Коробчанський, М.П. Воронцов, А.А. Мусульбас, В.В. Міхеєв, І.О. Васильченко, І.О. Дяченко, В.І. Карасьов, О.І. Герасименко, С.А. Усенко, В.В. Старусева // Експериментальна і клінічна медицина. - 2005. - № 3. - С. 21-23. (Автором узагальнено отримані дані, написано статтю).

4. Коробчанський В.О. Вплив відбору та умов навчання на формування популяційного інтелекту підлітків / В.О. Коробчанський, В.В. Старусева // Гігієна населених місць. - Київ, 2006. - Вип. 47. - С. 380-383. (Автором проаналізовано літературу, частково проведено набір даних та їх статистичну обробку, узагальнено отримані дані, написано статтю).

5. Коробчанський В.О. Психогігієнічна характеристика життєдіяльності підлітків з різним рівнем соціальної адаптації / В.О. Коробчанський, С.В. Вітріщак, В.В. Старусева // Довкілля та здоров'я. - 2006. - № 4 (39). - С. 49-56. (Автором узагальнено отримані дані, написано статтю).

6. Гігієнічна оцінка факторів ризику, як критеріїв якості життя підлітків різних соціальних груп / В.О. Коробчанський, І.О. Васильченко, С.В. Вітріщак, В.В. Старусева, Н.І. Суботіна // Гігієна населених місць. - Київ, 2007. - Вип. 49. - С. 332-336. (Автором проведено теоретичні дослідження за літературними даними та підготовлено публікацію до друку).

7. Психогигиенические проблемы донозологической диагностики нарушений психического здоровья подростков / В.А. Коробчанский, В.В. Михеев, И.О. Васильченко, С.В. Витрищак, Н.И. Субботина, В.В. Старусева, П.А. Коробчанский // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2007. - Т. 11, № 2. - С. 232-233. (Автором зроблено експериментальна частина роботи, інтерпретація отриманих результатів та підготовка публікації до друку).

8. Коробчанський В.О. Особливості формування інтелекту підлітків, які мешкають та навчаються в різних соціально-економічних умовах / В.О. Коробчанський, Ю.О. Олійник, В.В. Старусева // Biomedical and Biosocial Antropology. - 2009. - № 13. - Р. 6-9. (Автором представлено статистичні дані, їх обробка та аналіз).

9. Старусева В.В. Перспективи моніторингового спостереження за учнями «Шкіл сприяння здоров'ю» / В.В. Старусева // Медицина третього тисячоліття: зб. тез міжвузівської конференції молодих вчених. Харків, 20 січня 2004 р. - Харків, 2004. - С. 198.

10. Гигиенический аспект формирования здорового образа жизни студентов высшей медицинской школы / В.В. Михеев, Н.И. Васильченко, Д.В. Ковалев, В.В. Старусева // Эпидемиология, экология и гигиена: сб. матер. 7-ой итоговой науч.-практ. конф. посв. 200-летию Харьковской высшей медицинской школы. - Харьков, 2004. - Ч. 1. - С. 75-77.

11. Донозологічна діагностика як основа гігієнічної оптимізації умов навчання дітей і підлітків при впровадженні педагогічних інновацій у сучасних середніх навчальних закладах / В.О. Коробчанський, В.В. Міхеєв, А.А. Мусульбас, І.О. Дяченко, С.В. Вітріщак, В.І. Карасьов, В.В. Старусева // Від фундаментальних досліджень - до прогресу в медицині: матеріали науково-практ. конф. з міжнарод. участю, присвяченої 200-річчю з дня заснування ХДМУ. Харків, 17-18 січня 2005 р. - Харків, 2005. - С. 260.

12. Коробчанський В.О. Метод донозологічної психодіагностики в гігієнічному обстеженні підлітків з різним ступенем соціальної адаптації / В.О. Коробчанський, В.В. Старусева, С.В. Вітріщак // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: збірка тез доповідей наук.-практ. конференції. Київ, 21-22 квітня 2005 р. - К., 2005. - С. 226-227.

13. Гігієнічна психодіагностика донозологічних станів у підлітків-учнів старших класів загальноосвітніх шкіл і шкіл сприяння здоров'ю / В.О. Коробчанський, М.П. Воронцов, В.В. Міхеєв, І.О. Васильченко, А.А. Мусульбас, І.О. Дяченко, В.І. Карасьов, О.І. Герасименко, С.А Усенко, В.В. Старусева, Т.О. Іваненко // Эпидемиология, экология и гигиена: сб. матер. 8-ой итоговой науч.-практ. конф. - Харьков, 2005. - Ч. 1. - С. 28-33.

14. Старусева В.В. Влияние отбора и условий обучения на формирование популяционного интеллекта подростков / В.В. Старусева // Медицина третього тисячоліття: зб. тез міжвузівської конференції молодих вчених. Харків, 17-18 січня 2006 р. - Харків, 2006. - С. 161-162.

15. Методичні принципи психогігієнічного дослідження дітей та підлітків / В.О. Коробчанський, М.П. Воронцов, І.О. Васильченко, С.В. Вітріщак, В.В. Старусева, В.І. Карасьов, О.В. Подаваленко, В.М. Криворучко // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: збірка тез доповідей наук.-практ. конференції. - К., 2006. - С. 147-148.

16. Психодіагностика та психокорекція саногенезу підлітків із різним рівнем соціальної адаптованості / В.О. Коробчанський, М.П. Воронцов, С.В. Вітріщак, В.В. Старусева // Гігієнічні та соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров'я школярів: матеріали наук.-практ. конференції. Харків, 18-19 жовтня 2006 р. - Харків, 2006. - С. 86-88.

17. Психогігієна як перспективний напрям первинної профілактики порушень психічного здоров'я дітей та підлітків / В.О. Коробчанський, М.П. Воронцов, В.В. Міхеєв, І.О. Васильченко, В.І. Карасьов, С.В. Вітріщак, В.В. Старусева, П.О. Коробчанський, Н.І. Суботіна // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: збірка тез доповідей наук.-практ. конференції. Київ, 24-25 травня 2007 р. - К., 2007. - Вип. 7. - С. 129-130.

18. Психогігієнічні проблеми вікової профілактичної антропології / В.О. Коробчанський, В.В. Міхеєв, С.В. Вітріщак, В.В. Старусева, П.О. Коробчанський // Віоmedical and Biosocial Antropology. - 2007. - № 9. - Р. 254.

19. Психогігієнічні аспекти формування репродуктивного здоров'я старшокласників / В.О. Коробчанський, Н.І. Суботіна, В.В. Старусева, Ю.О. Олійник // Демографія, здоров'я, медицина: матеріали наук.-практ. міжвуз. конф. - Харків, 2008. - С. 34-35.

20. Staruseva V. The comparative characteristic of conditions of living of the senior pupils of rural schools, schools of assistance to health and students of high schools / V. Staruseva, Yu. Oleynik, A. Reznichenko // 2-nd International scientific interdisciplinary congress for medical students and young doctors. Kharkiv, Ukraine, April 8^th-10^th, 2009. - P. 174-175.

Старусева В.В. Психогігієна навчання старшокласників у школах сприяння здоров'ю. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна та професійна патологія. Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2011.

Проведено гігієнічні, фізіологічні, психогігієнічні дослідження; аналіз стану здоров'я, показників провідних систем організму, працездатності та психологічного статусу учнів класів 9 - 11 років навчання, які навчаються у школі сприяння здоров'ю. Встановлені оздоровчі чинники життєдіяльності та фактори ризику на стан здоров'я підлітків. Обґрунтовано необхідність створення в навчально-виховних закладах України психогігієнічної служби, основними завданнями якої є своєчасне виявлення донозологічних психічних станів у підлітків-учнів загальноосвітніх шкіл, а також проведення заходів, спрямованих на первинну профілактику можливої трансформації предпатологічних порушень психічного здоров'я підлітків, що навчаються, у клінічні форми неврозів і психогенних розладів особистості. На підставі виявлених особливостей запропонована система психогігієнічних заходів з психодіагностики та психогігієнічної корекції донозологічних станів підлітків, спрямована на збереження та зміцнення здоров'я.

Старусева В.В. Психогигиена обучения старшеклассников в школах содействия здоровью. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 - гигиена и профессиональная патология. - Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького МЗ Украины, Донецк, 2011.

В работе проанализированы условия жизнедеятельности и обучения подростков-учащихся старших классов общеобразовательных школ со статусом школы содействия здоровью (ШСЗ) г. Харькова. В группе сравнения были учащиеся общеобразовательной школы, которая не имела статуса ШСЗ.

Установлено, что в школах, которые имели статус ШСЗ наиболее распространенными отклонениями от гигиенических регламентов являются отсутствие в школах кабинетов психологической разгрузки, манипуляционных кабинетов, недостаточная площадь медицинских кабинетов, а также недостаточная обеспеченность кабинетов мебелью соответствующих размеров, наблюдаются нарушения в режиме обучения. Очевидным преимуществом обучения в ШСЗ является направленность рабочих программ на формирование здорового образа жизни, привитие навыков оптимального двигательного режима 65,4%±3,4%, личной гигиены 49,7%±3,5%, позитивного отношения к жизни, а также отказ от вредных привычек, усвоение этических норм поведения.

Результаты проведенного анализа умственной работоспособности и психоэмоционального состояния свидетельствуют об адекватном и тренирующем влиянии инновационной здоровьесберегающей системы обучения на функциональное состояние подростков. Физиологически обусловленное (в результате утомления) снижение показателей умственной работоспособности в динамике учебной недели и года, сопровождается постепенным повышением уровня их реализации в 9, в 10 и 11 классах обучения в школе. Эти результаты можно расценивать как повышение умственной работоспособности и устойчивости внимания учащихся в условиях специфического действия оздоровительных факторов, которые являются важной составляющей программ в ШСЗ. Менее выраженный характер положительных изменений был отслежен в психоэмоциональной сфере в сравнении с умственной работоспособностью. Отсутствие принципиальных расхождений между основной группой и контрольная группа по показателям САН, а также тенденция к снижению исследуемых показателей в 10 классе, свидетельствует об отсутствии специфических здоровьесберегающих факторов ШСЗ на психоэмоциональное состояние школьников, которое нуждается во внедрении мероприятий по его психогигиенической коррекции.

При изучении невербального интеллекта учащихся 15-17 лет установлено, что общей особенностью интеллектуального развития в ШСЗ и в контрольной группе является их близкая численность со «средними» показателями интеллектуального развития (ШСЗ - 17,2%±5,2%; контрольная группа - 18,35%±4,7%); при расхождении интеллектуального развития в его крайних проявлениях «высокого» (ШСЗ - 28,3%±6,2%, контрольная группа - 11,2%±3,8%) и «низкого» (ШСЗ - 11,2%±4,4%, контрольная группа - 21,1%±5,0%).

Проведенный сравнительный анализ эмоционально-волевых и коммуникативных свойств личности старшеклассников выявил целенаправленное действие инновационной системы обучения в ШСЗ. В ШСЗ оказывается содействие воспитанию именно эмоционально-волевых качеств у подростков, к которым относятся: эмоциональная устойчивость и сдержанность, нормативность в поведении, чувствительность к окружающим, нормативный уровень тревожности. Для определенной группы лиц из ШСЗ присущи такие акцентуации характера, как замкнутость и. противоположная к ней, чрезмерная общительность, а также повышенная (немотивированная) осторожность. Исходя из потенциальной опасности, которая может возникнуть при возможной трансформации акцентуаций характера к психопатии, в комплексе психогигиенической помощи учащимся необходимо предусмотреть обязательную психодиагностику и психогигиеническую коррекцию искривленных черт личности.

Изучение состояния психического здоровья учащихся в ШСЗ по показателям распространенности донозологических психических состояний показало, что на протяжении обучения в старшей школе среди исследуемых уверенно преобладали лица без отклонений в состоянии психического здоровья, но особое внимание обращает на себя распространенность донозологических состояний среди обследованных учащихся общеобразовательных школ, которая составляет в ШСЗ 26,7%±4,5%, а в контрольная группа - 37,5%±4,9%, что является следствием отсутствия необходимого внимания к воспитанию психологической устойчивости учащихся.

В ШСЗ наибольшее число случаев донозологических психических состояний приходится на предшествующие депрессии 13,4%±3,5%, меньшее количество ? астению 11,3%±3,2%, еще меньше ? на состояния ипохондрического характера - 5,2%±2,2%. Типичными чертами психологического портрета лиц с указанным комплексом донозологических проявлений являются: направленность индивидуума к самоизоляции на фоне снижения самооценки и отрицательного отношения к собственному «я», что проявляется в скуке, повышении тревоги (признаки депрессивного состояния), усталость на фоне снижения общей и умственной работоспособности с характерными нарушениями дневного ритма и сна (признаки астении), чрезмерное внимание к собственному здоровью с переоценкой отрицательных следствий своего состояния и необъективности его оценки (типичные признаки ипохондрии).

...