Виховання творчого відношення до виконавської діяльності у студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв

Размещено на http://www.allbest.ru/

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

УДК 37.036:378

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ВИХОВАННЯ ТВОРЧОГО ВІДНОШЕННЯ ДО ВИКОНАВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

13.00.07 - теорія і методика виховання

ЄНЕНКО ІРИНА ОЛЕКСІЇВНА

Луганськ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

Шевченко Галина Павлівна, член-кореспондент АПН України, доктор педагогічних наук, професор, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри педагогіки, директор Науково-дослідного інституту духовного розвитку людини.

Офіційні опоненти:

Падалка Галина Микитівна, доктор педагогічних наук, професор, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова Міністерства освіти і науки України, професор кафедри фортепіанного виконавства та художньої культури;

Стецюк Юра Володимирівна, кандидат педагогічних наук, доцент, Луганський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, доцент кафедри історії та українознавства.

Захист відбудеться 29 травня 2009 року о 12⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034 м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а, ауд. 215 другого навчального корпусу.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034 м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.

Автореферат розісланий 28 квітня 2009 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н.В. Фунтікова.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах ринкової економіки відбулася значна девальвація художніх цінностей. Молодь виховується в дусі псевдоцінностей шоу-бізнесу, який нав'язує й утверджує псевдохудожні смаки, що йдуть всупереч з ідеальними зразками творів мистецтва, які складають скарбницю світових загальнолюдських і національних естетичних цінностей, закарбованих в істинно високохудожніх формах і духовно-моральній наповненості смислів творів мистецтва. Сьогодні глибоке занепокоєння викликає все більше поширення "масової культури" і особливо музики, яка спрямована на формування розладу у свідомості та почуттях підростаючих поколінь, що являє собою серйозну небезпеку для їх духовно-морального, загальнокультурного, художньо-естетичного та творчого розвитку. За цих обставин значно загострюється питання впливу музичної педагогіки на формування художньої культури шкільної та студентської молоді, творчого відношення до музично-виконавської діяльності, критичного сприйняття результатів виконавського мистецтва.

Проблема виховання творчого відношення до виконавської діяльності у студентів вищих навчальних закладів привертала увагу мистецтвознавців, психологів, педагогів, музикознавців. Вплив музики на розвиток художньої свідомості, естетичного почуття, естетичних інтересів, формування "художньої картини світу", художнього смаку знайшов відображення в працях Л. Гінзбурга, Н. Голубовської, С. Жукова, В. Медушевського, А. Мелік-Пашаєва, В. Мозгового, Г. Панкевича, Л. Пінського, В. Ражнікова, А. Сохора та ін.

Особливості музичної виконавської діяльності були предметом дослідження А. Алексеєва, Л. Баланчавадзе, Л. Баренбойма, К. Мартінсен, Я. Мільштейна, Н. Карцева, В. Крицького, Г. Нейгауза, О. Олексюк, С. Скребкова, М. Ткач, Ю. Цагареллі, В. Чинаєва, О. Шульпакова, О. Хлєбнікової, І. Ямпольського.

Музично-педагогічні аспекти досліджуваної проблеми розроблялися Л. Арчажніковою, Н. Згурською, Є. Иоркіною, А. Король, Г. Падалкою, В. Поповим, О. Ростовським, М. Чернявською, П. Халабузарем.

Музичне виконавство як вид художньо-творчої діяльності досліджувалося В. Бєліковою, Є. Бодіновою, Т. Борисовою, В. Головановим, М. Котляревською, В. Ліберманом, І. Мостовою, О. Приходько, К. Стецюк, С. Фейнбергом, Г. Ципіним, Л. Штуденим.

Існує широке коло питань, пов'язаних зі специфікою відтворення та створення музично-виконавського художнього образу, яке знайшло своє певне розв'язання в наукових пошуках психологів, педагогів, музикознавців (Б. Асаф'єв, Ю. Кремльов, В. Остроменський, О. Шульпаков).

Категорія "відношення" аналізувалася в контексті філософського знання В. Афанасьєвим, В. Варюхіним, І. Гундаровим, П. Количевим, В. Рибалкою, М. Рябовим, В. Тугариновим та ін. Заслуговує на увагу дослідження Л. Кузьмінської щодо формування морально-ціннісного відношення до музичного виконавства у підлітків.

Відмічаючи значний інтерес науковців до проблеми виховання творчого відношення до музичної виконавської діяльності у студентів мистецтвознавчих навчальних закладів, разом з тим необхідно звернути увагу на відсутність науково обґрунтованої і розробленої комплексної методики, яка базується на спадкоємномсті, духовно-душевній взаємодії викладача і студента, творчій самореалізації, індивідуальній неповторності, театралізованій дії, художньо-естетичній виразності музичної експозиції з урахуванням таких функцій музичного мистецтва як експресивна, міметична (творча, власне художня), суггестивна, компенсаторна (Л. Пінський).

Наявність суперечностей між нагальною потребою сучасного суспільства у формуванні у підростаючих поколінь високого рівня художньої, в тому числі музичної, культури і реальним станом творчого відношення до сприйняття і відтворення музичного образу, який характеризується відсутністю критичного музичного мислення, орієнтації на ідеальні зразки музичної виконавської діяльності, низьким рівнем естетичної оцінки та музично-художніх смаків, зумовили вибір теми дисертаційного дослідження "Виховання творчого відношення до виконавської діяльності у студентів вищих навчальних закладів культури та мистецтв".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося в межах комплексної науково-дослідної теми "Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика" (номер держреєстрації 0105U000264), що виконується на кафедрі педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Тему дисертації затверджено Вченою радою Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (протокол №4 від 30.12.2004) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №10 від 04.02.2005).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні змістової сутності творчого відношення до музичної виконавської діяльності у студентів вищих навчальних закладів культури та мистецтв та розробці методичної системи його виховання.

Завдання дослідження:

· обґрунтувати теоретичні засади виховання творчого відношення до музичної виконавської діяльності;

· розкрити сутнісну характеристику творчого відношення до музичної виконавської діяльності студентів, вищих навчальних закладів культури та мистецтв;

· розкрити фактори впливу на створення художнього виконавського образу;

· визначити критерії та рівні творчого відношення до музичної виконавської діяльності студентської молоді;

· розробити методичну систему виховання у студентської молоді творчого відношення до музичної виконавської діяльності;

· розробити методичні рекомендації щодо ефективності виховання творчого відношення до музичної виконавської діяльності у студентської молоді;

Об'єкт дослідження - теорія та практика виховання творчого відношення до музичної виконавської діяльності у студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв.

Предмет дослідження - методична система виховання творчого відношення до музичної виконавської діяльності у студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв.

Для досягнення мети та розв'язання поставлених завдань використовувались наступні методи дослідження:

- теоретичні: вивчення та аналіз філософської, естетичної, культурологічної, мистецтвознавчої, психологічної, педагогічної літератури для розробки загальнотеоретичних засад виховання творчого відношення до музичної виконавської діяльності у студентів, визначення змісту та структури творчого відношення до музичної виконавської діяльності, факторів впливу на створення художнього виконавського образу; узагальнення педагогічного досвіду та аналізу власних тридцятирічних науково-методичних пошуків для визначення критеріїв і рівнів творчого відношення студентів до музичної виконавської діяльності;

- емпіричні: тривале педагогічне спостереження, анкетування, опитування, бесіда, аналіз і оцінка роботи над музичним образом, презентації найбільш яскраво-художньої інтерпретації музичних творів, що сприяло виявленню стану і рівнів творчого відношення до музичної виконавської діяльності у студентів; педагогічний експеримент, що дозволив перевірити ефективність розробленої методичної системи виховання творчого відношення до музичної виконавської діяльності у студентів;

- статистичні методи для узагальнення результатів експерименту.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: творче музична виконавська образ

· вперше теоретично обґрунтована і розкрита змістова сутність творчого відношення до музичної виконавської діяльності у студентів вищих навчальних закладів культури та мистецтв;

· вперше розроблена методична система виховання творчого відношення до музичної виконавської діяльності у студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв, що базується на принципах спадкоємності та художньо-естетичної виразності;

· удосконалено теорію і практику творчого відношення до музичної виконавської діяльності студентів вищих навчальних закладів культури та мистецтв;

· набули подальшого розвитку ідеї розвитку музичного мислення, музичних здібностей, стильового підходу до виконання музичних творів.

Практичне значення одержаних результатів дослідження визначається створенням ефективної методики виховання художньо-виразної музичної виконавської діяльності студентської молоді, творчого відношення до виконання музичних текстів, інтерпретації музичних образів, що може бути впроваджено у навчальний процес різних типів навчальних закладів мистецтвознавчого спрямування; матеріали дослідження можуть широко використовуватися у процесі перепідготовки музично-педагогічних працівників. За результатами дослідження розроблено методичну систему виховання творчого відношення до музичної виконавської діяльності дітей музичної школи, коледжу та Інституту культури і мистецтв.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Донецької державної музичної академії імені С.С. Прокоф'єва (довідка №43/01-11 від 20.12.2008), Республіканського вищого навчального закладу "Кримський гуманітарний університет" (м. Ялта) (довідка №35 від 22.12.2008).

Апробація результатів дисертації здійснювалася в ході доповідей на Міжнародній конференції "Музична освіта та розвиток творчої особистості" (Київ-Ворзель, 1998), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Естетичні цінності в структурі духовної культури особистості" (Луганськ, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Мистецька освіта та мистецтво освіти в контексті формування сталого суспільства" (Київ, 2005), III Міжнародній науково-практичній конференції "Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика" (Луганськ, 2006), IV Всеукраїнській науково-практичній конференції "Мистецька освіта в Україні: традиції, сучасність, перспективи" (Луганськ, 2007), Регіональній науково-практичній конференції "Проблеми сучасного музичного виховання і навчання" (Луганськ, 2007). Результати та матеріали розробленої методики представлялися в Міжнародній школі педагогічної та виконавської майстерності, на Міжнародних конкурсах "Мистецтво XXI сторіччя" (Київ-Ворзель, 1998, 2008), І та II Міжнародних фестивалях академічного мистецтва (Нова Каховка, 2001, 2002), на Міжнародних конкурсах молодих піаністів пам'яті Володимира Горовица (2000, 2002, 2004, 2006, 2008), Міжнародному форумі "Музичне мистецтво і педагогіка" (Чехія, 2008), Всеукраїнських конкурсах з музичної фортепіанної виконавської діяльності. Результати та матеріали дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 8 публікаціях, 4 з них опубліковані у наукових фахових виданнях, затверджених у ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (223 найменування). Обсяг основного тексту складає 165 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, викладено стан розробленості теми, визначено мету і завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження, висвітлено його наукову новизну та практичне значення, подано інформацію щодо апробації та впровадження отриманих результатів.

У першому розділі - "Теоретичні засади виховання творчого відношення до музичної виконавської діяльності у студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв" - здійснено аналіз наукових підходів (філософський, культурологічний, аксіологічний, мистецтвознавчий, системний, особистісно-діяльнісний) до розуміння проблеми виховання творчого відношення до музичної виконавської діяльності, з'ясовано сутність творчого відношення до музичної виконавської діяльності, розкрито значущість естетичного концепту творчого відношення до музичної виконавської діяльності у студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв, обґрунтовано фактори впливу на створення художнього виконавського образу.

На основі аналізу філософської, естетичної, аксіологічної, культурологічної, мистецтвознавчої, психологічної та педагогічної літератури з'ясовано, що процес творчого відношення до виконавської діяльності базується на естетичних засадах. Категорія "відношення" є провідною в естетичній науці, естетичне відношення є основним концептом в естетичній теорії і розглядається провідними естетиками (О. Буровим, Ю. Борєвим, Л. Столовичем, О. Семашком, Р. Шульгою) як спосіб освоєння об'єктивно існуючих в дійсності естетичних предметів і явищ. Ми поділяємо точку зору провідних естетиків відносно того, що естетичний предмет опановується особистістю завдяки образному мисленню в залежності від багатства її внутрішнього світу і цей процес опанування має творчий характер; мистецтво за своєю природою є образною оцінкою життя, а образність мистецтва має естетичну природу. З огляду на сутність естетичного підкреслено "одноприродність" естетичного і художнього виховання, кінцевою метою якого є формування творчого відношення до явищ дійсності й до мистецтва. У різних видах мистецтва завжди відбивається творче "Я" митця, тому що мистецтво є суто суб'єктивним образом об'єктивного світу, і цьому світові належить і сам суб'єкт з його індивідуальними особливостями, з ідеалами і пристрастями, з духовними потребами.

Творчий процес органічно пов'язаний з розвитком естетичної свідомості і самосвідомості особистості. Будь-яке явище дійсності, втілене в художніх образах мистецтва, стає значущим для особистості з розвиненою естетичною свідомістю. Модифікація естетичної свідомості спрямована на цілісність світосприйняття, світовідчуття, світобачення, на формування естетичної картини світу і художнього бачення рукотворної мистецької краси. Світ художніх образів, таким чином, стає художнім світом особистості. Творчий процес, що естетично переживається, є шляхом до саморозкриття, підвищення самоповаги, довіри до себе.

Творчість побуджується духовною цілісністю індивідуальності, яка гармонізує єдність розуму, почуттів, особистісної душевності та духу й одухотвореність будь-якої дії й діяльності. Спираючись на праці К. Роджерса, в дисертації підкреслено, що основною рушійною силою творчості є прагнення особистості до самоактуалізації, до реалізації свого творчого потенціалу, прагнення виражати і активізовувати свої здібності. Прийнята до уваги точка зору К. Роджерса щодо внутрішніх та зовнішніх умов розвитку творчості особистості. Внутрішні умови - відкритість досвіду естетичних переживань і внутрішній локус оцінювання; зовнішні умови - психологічна безпека і психологічна свобода. Психологічна безпека означає прийняття індивіда в його безумовній цінності. Особливо важливою для нашого дослідження є думка щодо значущості внутрішнього локусу оцінювання, яка полягає в здатності зрозуміти роль самооцінки, у вмінні відчувати свій талант і усвідомлювати значущість почуття самоповаги. Психологічна свобода сприяє "відкритості і спонтанному поводженню з образами, поняттями і значеннями, що є невід'ємною складовою творчості" (К. Роджерс).

Творчість передбачає наявність у особистості здібностей, мотивів, знань і умінь, образного мислення, завдяки яким створюється новий продукт, що відрізняється оригінальністю, унікальністю, неповторністю. "Будівельним матеріалом" для творчої діяльності особистості є емоційно-насичені враження від навколишнього світу, набутий духовний та естетичний досвід.

Важливим способом духовного освоєння людиною світу є мистецтво, яке спрямоване на формування і розвиток її здібностей творчо перетворювати світ і саму себе за законами краси. Серед різних видів мистецтва особливе місце посідає музика, бо саме вона здатна пробудити світ людських почуттів та енергію духу. Особлива роль в трансляції гуманістичних людських цінностей, у пробудженні високих духовно-моральних і естетичних почуттів, у формуванні творчо-естетичних відношень до різних аспектів життєдіяльності, залученні слухачів до духовної енергетики музичного твору належить музиканту-виконавцю. Він повинен володіти багатим життєвим і емоційним досвідом, високим рівнем загальної та художньо-естетичної культури, бути духовно розвиненою людиною, мати високий рівень емпатії й рефлексії, усвідомлювати та тонко відчувати проблеми сучасного життя, йому повинна бути притаманна "цнотлива чистота почуттів, радісний гімн руху, руху цілеспрямованому та нездоланному" (Б. Землянський).

У розділі представлено визначення сутності поняття "творче відношення до музичної виконавської діяльності", під яким ми розуміємо створення виконавцем, арт-інтерпретатором нових інструментальних виразних засобів втілення системи музичних образів з урахуванням традицій, форм мислення, культурного контексту, в яких створено музичний твір. Результатом цього творчого процесу є нова оригінальна естетична цінність та концепція унікального збагачення інструментальної виразності. Завдяки розвиненості творчої уяви виконавець немов би домальовує твір, розставляючи особистісні акценти, узгоджуючи його зі своєю власною системою цінностей та ідеалів.

У дисертації розкрито фактори, що впливають на створення художнього виконавського образу. До них віднесено: особливості пізнавальних процесів, розвиток музикальних здібностей, особливості сприйняття музичного твору, музичне мислення, музичну пам'ять, технічну підготовку в процесі виконавської практики, духовну культуру та естетичну вихованість виконавця, особистісні людські якості музиканта (любов, натхнення, милування, одухотворення виконавською діяльністю).

Виходячи з розуміння того, що процес освоєння студентами музичного стилю має три рівні: емоційний, що виконує завдання виховання "стильового почуття"; інтелектуальний, спрямований на формування "стильового мислення"; духовний, або рівень "стильової творчості", визначено методи реалізації стильового підходу в грі на фортепіано: осягнення образного ладу музики, особливостей композиції, музичної мови, співвіднесення зі стилем доби; вивчення тексту твору, авторських вказівок, вивчення виконавських традицій, знайомство зі зразками інтерпретацій, визначення специфіки виконавських засобів (динаміки, артикуляції, темпоритму, педалізації). Таким чином, у свідомості студентів народжується внутрішній образ стилю.

У другому розділі "Методична система виховання творчого відношення до музичної виконавської діяльності у студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв" визначені критерії та рівні творчого відношення до виконавської музичної діяльності, проаналізовані результати діагностики рівня творчого відношення до музичної виконавської діяльності у студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв, розкриті основні компоненти методичної системи виховання творчого відношення до музичної виконавської діяльності у студентів та представлені результати впровадження в практику розробленої методичної системи.

На основі аналізу сутності творчого відношення до виконавської діяльності були визначені узагальнені критерії творчого відношення до виконавської діяльності та критерії творчого відношення до власне музичної виконавської діяльності: здатність до світоглядної і естетично-смакової оцінки творчості композитора (емоційна сприйнятливість, якість музично-слухових процесів); здатність до створення нових засобів музичної виразності (музична обдарованість, емоційно-вольова діяльність, захопленість вивченням та виконанням музичного твору); здатність до створення нових естетичних цінностей та концепцій збагачення образної виразності твору (продуктивність уяви, інтенсивність пізнавальних процесів).

За визначеними критеріями були розроблені характеристики рівнів творчого відношення до виконавської діяльності (високий, середній, низький).

Високий рівень творчого відношення до виконавської діяльності характеризується емоційною насиченістю музичних образів, що несе на собі відбиток творчої індивідуальності виконавця; тісною взаємодією репродуктивних і продуктивних психічних механізмів, наявністю широкого арсеналу музично-слухових уявлень; вираженою музичною обдарованістю, що відповідає вимогам виконавської діяльності та забезпечує можливість високих досягнень у ній; напруженістю розумової та емоційно-вольової діяльності, захопленістю процесами вивчення й виконання музичного твору; самобутністю інтонування, індивідуальністю інтерпретації музичних образів; інтенсивністю творчого мислення, здатністю й прагненням до самостійної пізнавальної діяльності в системі музичного мистецтва.

Середній рівень творчого відношення до виконавської діяльності характеризується відображенням динамічності створюваного музичного образу; взаємодією репродуктивних і продуктивних психічних механізмів, наявністю досвіду музично-слухових уявлень; відповідністю музичної обдарованості вимогам творчої виконавської діяльності; активністю розумової та емоційно-вольової діяльності, вираженим інтересом до вивчення й виконання музичного твору; продуктивністю виконавського процесу, наявністю креативного підходу до інтерпретації музичних образів; спрямованістю пізнавальних процесів на здобуття спеціальних знань у галузі музичного мистецтва.

Низький рівень творчого відношення до виконавської діяльності виявляється у слабкому емоційному відгуку на образи, втілені в музичному творі; наявністю фрагментарних музично-слухових уявлень; недостатнім розвитком музичних здібностей; відсутністю активної розумової та емоційно-вольової спрямованості на вивчення й виконання музичного твору; репродуктивністю виконавського процесу, формальним прочитанням авторського тексту; відсутністю систематизованих знань у галузі музичного мистецтва та прагнення їх здобуття.

У процесі дослідження був розроблений діагностичний інструментарій для визначення рівня творчого відношення до музичної виконавської діяльності у студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв, який включав програму спостереження, анкети, програми бесід та опитувань, схему аналізу та оцінки роботи студента над музичним образом.

У процесі тривалого педагогічного спостереження було з'ясовано, що творче відношення до музичної виконавської діяльності формується як результат творчої взаємодії викладача та студента в процесі створення виконавської інтерпретації музичного образу та комплексних виховних впливів педагогічного колективу вищих навчальних закладів культури і мистецтв; його вихованню сприяє підтримка прагнення студентів до самостійної творчої діяльності, яка втілюється в концертних виступах та участі у творчих конкурсах. Установлено, що рівень творчого відношення до музичної виконавської діяльності залежить від рівня загальної та художньої культури студентів, сформованості їх естетичних інтересів, прагнення до естетичної та музично-просвітницької діяльності.

На основі розроблених авторських анкет, які передбачали з'ясування рівня загальної художньо-естетичної ерудиції студентської молоді (наявність і розуміння сутності естетичного смаку, сутності естетичного сприйняття творів мистецтва, специфіки сприйняття програмної і непрограмної музики, відмінності творчої і відтворюючої уяви, художні переваги окрім музики, знання відомих творчих постатей тощо), установлено, що переважна більшість студентів знаходиться на середньому рівні.

З метою проведення самоаналізу, пов'язаного з визначенням рівня музичних здібностей, розвитку пізнавальних процесів, емоційного відгуку на музичні образи, студентам була запропонована авторська анкета. Результати проведеного аналізу відповідей студентів свідчать про те, що: 1) вважають себе талановитими 14,1 % студентів, переважна більшість студентів вважають себе здібними (79,7 %), з недостатньо розвиненими музичними здібностями - 6,3 %; 2) активно опановують знання, багато працюють самостійно - 10,9 %, оволодівають знаннями в межах навчальної програми - 81,3 %, недостатньо оволодівають знаннями, мало працюють самостійно - 7,8 %; 3) захоплено ставляться до вивчення музичного твору і його виконання - 40,6 %, з інтересом ставляться до вивчення і виконання музичних творів - 54,7 %, намагаються виконувати завдання викладача із спеціальності - 4,7 %; 4) мають широкий арсенал музично-слухових уявлень - 0 %, мають досвід музично-слухових уявлень - 93,7 %, більшою мірою мають мивольні музично-слухові уявлення - 6,3 %; 5) володіють індивідуальною, оригінальною інтерпретацією музичного твору - 7,8 %, творчо підходять до інтерпретації музичного твору - 82,8 %, прагнуть точно відтворити нотний текст - 9,4 %; 6) виконання відрізняється емоційною насиченістю художнього образу - 43,8 %, відбивають у виконанні динаміку розвитку художнього образу - 54,7 %, передають виразні засоби, відображені в нотному тексті - 1,5 %.

Аналіз результатів педагогічного спостереження, анкетування, проведених бесід та опитувань викладачів, вивчення процесу творчого становлення студентів як виконавців дали можливість визначити, що з 64 студентів-учасників експериментального дослідження високий рівень творчого відношення до музичної виконавської діяльності виявили 17 студентів (26,6 %), середній рівень - 34 студенти (53,1 %), низький - 13 студентів (20,3 %).

Для вирішення завдань дослідження була розроблена методична система виховання творчого відношення до виконавської діяльності у студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв, побудована на принципах спадкоємності, творчої самореалізації, індивідуальної неповторності, естетичного переживання як досвіду художнього самовідчуття, естетичної насолоди, що виконує компенсаторну функцію (виховання людяності засобами мистецтва, духовності, культурного образу людини тощо), емоційно-естетичної виразності музичної експозиції, духовної цілісності виконавця, принципу взаємозв'язку з іншими видами мистецтва.

Теоретичним підґрунтям методичної системи виховання творчого відношення до виконавської діяльності у студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв є наукові ідеї естетиків, мистецтвознавців щодо функцій і завдань музичного мистецтва "випрямляти" душу людини, збагачувати її духовний світ, розвивати багатство й неповторність людських почуттів, думок, естетичних переживань, гуманістичних якостей. Музичне мистецтво і творча виконавська діяльність, спрямовані на інтерпретацію художньої картини світу, визначаються духовною метою і цінностями автора і виконавця-інтерпретатора.

Методична система виховання творчого відношення до виконавської діяльності у студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв спирається на наступні положення:

· в основі творчого відношення до виконавської діяльності знаходиться естетична свідомість, яка є збуджувальною силою творчого перетворення дійсності;

· необхідність глибокого вивчення унікального внутрішнього світу студентів, рівня їх обдарованості, характеру, темпераменту, що вимагає від педагога емоційної гнучкості, артистичності, інтуїції;

· прагнення до співтворчості викладача і студента, надання йому можливостей позбутися комплексів і набути свободи;

· створення умов для розвитку у студентів артистичного мислення і багатства образних відчуттів, що викликає духовний стан виконавця-творця;

· робота над музичним образом в напрямі набуття ним особистісного значення для виконавця;

· створення атмосфери спільності і захисного простору професійної праці і професійної моралі, яка потребує розуміння свого дару як обов'язку, а причетність до музики як велику вдачу, що подарувала доля;

· сприйняття музики як величезного пласту людської духовності, тому виконавцю необхідно мати широку культурну ерудицію, уміння пов'язувати між собою явища в духовному світі, різні види мистецтва, які специфічними засобами розкривають цілісний художній образ світу;

· прагнення до результату, до публічного показу результатів своєї праці в концертній діяльності;

· залучення студентів до таких форм концертних виступів як музичні фестивалі, майстер-класи, гастрольні поїздки.

У дисертації підкреслюється, що студентські роботи цікаві своєю "неправильністю", чим більш обдарований студент, тим більш неординарними є його мислення та втілення музичних образів, яке може спростовувати наші уявлення про те, що багато разів пройдене. Тому в роботі зазначено, що творче відношення до виконавської діяльності формується за умови поважного ставлення до індивідуальності студента, оскільки шлях розвитку таланту значною мірою залежить від того, як будуть складатися відношення між викладачем і студентом. Місія викладача полягає в тому, щоб закласти у студентської молоді моральні якості, потребу в самовдосконаленні, сформувати художньо-естетичний смак. Художній й особистісний контакт між викладачем і студентом - важлива умова ефективності педагогічного процесу, гарантія його успіху.

Методична система виховання творчого відношення до виконавської діяльності базується на принципах, різноманітті форм, методів, методичних прийомів виховання у виконавців такої якості як "творчоскість", яка синтезує високий рівень продуктивної уяви, образного мислення, духовну цілісність виконавця, художньо-естетичне бачення твору і його естетичної цінності, та співтворчій роботі над музичним твором, метою якої є створення виконавцем художнього образу, що передбачає точне прочитання авторського тексту, вивчення засобів виразності, технічне освоєння твору, вивчення стилю композитора.

Необхідними умовами створення виконавцем художнього образу є: а) розбір твору з точки зору його змісту, стильової приналежності, виразних засобів, конкретних засобів інтерпретації, створення виконавцем власної концепції інтерпретації твору; б) детальна робота над інтонацією, штрихами, технічним удосконаленням, уважним вслуховуванням у власне виконання; в) художній аналіз: особливості фразування, оркестрово-темброве забарвлення, мелодичні форми, риси структури та гармонійні особливості, принципи педалізації.

Досвід показує, що в процесі виховання творчого відношення до виконавської діяльності у молодих музикантів спостерігаються декілька етапів творчого потенціалу. На першому етапі значущими для початківців музикантів є: художній інтерес, художня потреба в грі на музичному інструменті. На наступному етапі виникає потреба показати себе, отримати визнання з боку слухачів. На цьому етапі суттєвими є бажання до вдосконалення і успіху виконавської діяльності, прагнення до задоволення від музичної творчості, усвідомлення любові до музики. На третьому етапі важливими є: потреба в естетичному задоволенні, в самоутвердженні, у вдосконаленні вміння викликати певний настрій у слухачів, в створенні високохудожніх зразків виконавських інтерпретацій, в збереженні і розвитку музичної культури через власну виконавську діяльність. Розвиток музичних потреб та інтересів слід розглядати як формування творчої особистості музиканта - виконавця.

Провідною рисою творчого відношення до музичного виконавства є створення або відтворення музичного художнього змісту твору. Для досягнення цієї мети необхідні музичні здібності, що є системною, інтеграційною, динамічною якістю особистості музиканта, що включає різні рівні компетентності. Ключовими компетенціями є якості, властиві особистості, орієнтованій на реалізацію свого вищого творчого Я. До таких якостей відносяться: фізичні дані, сенсорна і емоційна чутливість, допитливість, творча активність, конвергентне і дивергентне мислення (що в поєднанні дають нову якість - емоційний інтелект), широкий кругозір, обширні й глибокі знання про світ, джерелах інформації, уміння з ними працювати, духовно-моральна сфера, воля до самовираження, цілеспрямованість, темперамент, енергетика, комунікативність тощо.

Головним "інструментом" художньо-образного мислення є емоційний інтелект - здатність оперувати не тільки думками, але й чужими й своїми емоціями, у виконавській діяльності. Могутнім засобом залучення в творчий акт слухача є енергетика музиканта-виконавця, завдяки якій народжується художня комунікація, інтерактивний обмін між виконавцем і слухацькою аудиторією. Енергетика є виразом спрямованості концертного виконання на аудиторію, його заразливості, що і робить виступ музиканта духовною подією в житті слухача.

Аналіз ефективності методичної системи виховання творчого відношення до виконавської діяльності проводився за допомогою розробленого діагностичного інструментарію, динаміка результатів визначалася індивідуально стосовно кожного учасника педагогічного експерименту, оскільки виховання творчої індивідуальності музиканта, його самобутньої виконавської манери, творчого відношення до виконавської діяльності відбувається в процесі індивідуальної педагогічної взаємодії, відповідно і творчі результати кожного студента можна оцінювати тільки виходячи з аналізу процесу становлення його неповторної творчої особистості.

Ефективність запропонованої методичної системи виявляється в індивідуальній педагогічній діяльності, яка дала високі показники виконавської культури студентів (широкій концертній діяльності, участі у фестивалях, конкурсах різних рівнів, культурно-творчих заходах, в розгалуженій просвітницькій діяльності, у значній кількості лауреатів міжнародних, всеукраїнських та регіональних конкурсів та фестивалів).

У процесі діагностування рівня творчого відношення до виконавської діяльності у студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв виявлено, що в результаті впровадження розробленої методичної системи з 64 студентів-учасників експериментального дослідження високий рівень творчого відношення до музичної виконавської діяльності виявили 21 студент (32,8 %), середній рівень - 33 студенти (51,6 %), низький - 10 студентів (15,6 %).

Аналіз результатів упровадження розробленої методичної системи виховання творчого відношення до виконавської діяльності дозволяє зробити висновки про те, що показники за розробленими критеріями стосовно високого та середнього рівня виражені більш яскраво, активнішим стало прагнення студентів до самостійної творчої діяльності, розширення художньо-естетичної ерудиції, пошуку самобутніх засобів музичної виразності, професійного самовдосконалення, бажання брати участь в музичному просвітництві як сфері духовно-творчої діяльності. Результати дослідження свідчать про вплив розробленої методичної системи на формування у студентів якостей творчої особистості, здатної створювати та втілювати в музичних художніх образах естетичні уявлення про світ, бути причетною до духовної культури людства.

ВИСНОВКИ

За результатами проведеного дослідження сформульовані узагальнюючі висновки:

· проблема виховання творчого відношення до виконавської діяльності у студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв знаходиться у площині пошуків сучасної педагогічної науки розробки теорії та практики формування образу людини культури, виховання у сучасної молоді художньо-естетичної культури, потреби в спілкуванні з високими зразками класичного мистецтва. На основі всебічного вивчення філософської, культурологічної, аксіологічної, мистецтвознавчої, психолого-педагогічної літератури обґрунтовано актуальність дослідження та розкрито його теоретичні засади. Провідна ідея теоретичних пошуків полягає в тому, що в основі творчого відношення до музичної виконавської діяльності студентів вищих навчальних закладів культури та мистецтв знаходиться естетичний концепт, який завдяки естетичному відношенню надає стимул для творчого розвитку особистості та виявляється як спосіб освоєння об'єктивно існуючих в дійсності естетичних предметів і явищ. Доведено, що естетичний предмет опановується особистістю завдяки образному мисленню в залежності від багатства її внутрішнього світу і цей процес опанування має творчий характер; мистецтво за своєю природою є образною оцінкою життя, а образність мистецтва має естетичну природу;

· у дисертації з'ясовано, що художня творча діяльність завжди втілює в собі естетичні цінності, естетичні оцінки, естетичні смаки і ідеали. Творче відношення до творів мистецтва передбачає наявність у особистості здібностей, мотивів, знань і вмінь, розвиненого образного мислення, творчої уяви, завдяки яким створюється ціннісний аспект сприйняття та прагнення до творчого освоєння світу. Відзначено, що результатом творчого відношення є привнесення в будь-який предмет елементів новизни, що відрізняється оригінальністю, унікальністю, неповторністю. "Будівельним матеріалом" для творчої діяльності особистості є емоційно-насичені враження від навколишнього світу, набутий духовний та естетичний досвід;

· у дисертації представлене авторське розуміння категорії "творче відношення до виконавської діяльності, під яким ми розуміємо створення виконавцем, арт-інтерпретатором нових інструментальних виразних засобів втілення системи музичних образів з урахуванням традицій, форм мислення, культурного контексту, в яких створено твір. Результатом цього творчого процесу є нова оригінальна естетична цінність та концепція унікального збагачення інструментальної виразності;

· у дисертації виявлені та розкриті фактори впливу на створення художнього виконавського образу. Ці фактори спираються на інтонаційну теорію Б. Асаф'єва як музично-естетичну концепцію музики і її сприйняття, що дає можливість аналізувати виконавську діяльність як здібність до виконавського інтонування. Розкривається місце музичних здібностей, емоційного відгуку, пізнавальних музичних здібностей, музичної пам'яті, музичної обдарованості. Серед факторів у роботі виділяються: технічна підготовка в процесі виконавської практики, духовна культура та естетична вихованість виконавця, особистісні людські якості музиканта (любов, натхнення, милування, одухотворення виконавською діяльністю). Ураховано стильовий підхід у грі на фортепіано;

· визначені критерії та рівні (високий, середній, низький) творчого відношення до музичної виконавської діяльності студентів вищих навчальних закладів культури та мистецтв. Узагальненими критеріями творчого відношення до музичної виконавської діяльності є: здатність до світоглядної і естетично-смакової оцінки творчості композитора (емоційна сприйнятливість, якість музично-слухових процесів); здатність до створення нових засобів музичної виразності (музична обдарованість, емоційно-вольова діяльність, захопленість вивченням та виконанням музичного твору); здатність до створення нових естетичних цінностей та концепцій збагачення образної виразності твору (продуктивність уяви, інтенсивність пізнавальних процесів);

· розроблено методичну систему виховання у студентської молоді творчого відношення до музичної виконавської діяльності, що базується на принципах, різноманітті форм, методів, методичних прийомів виховання у виконавців такої якості як "творчість", яка синтезує високий рівень продуктивної уяви, образного мислення, духовну цілісність виконавця, художньо-естетичне бачення твору і його естетичної цінності, та співтворчій роботі над музичним твором, метою якої є створення виконавцем художнього образу, що передбачає точне прочитання авторського тексту, вивчення засобів виразності, технічне освоєння твору, вивчення стилю композитора;

· розроблені методичні рекомендації щодо ефективності виховання творчого відношення до музичної виконавської діяльності у студентів вищих навчальних закладів культури та мистецтв.

Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем, пов'язаних з вихованням творчого відношення до виконавської діяльності у студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв. Потребують подальшого вивчення питання впливу музичної виконавської майстерності на формування художньої культури, художніх смаків шкільної молоді в умовах широкого засилля "масової культури".

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Єненко І.О. Музичний образ у структурі художньої культури студентів коледжу культури та мистецтв / Єненко І.О. // Гуманізація навчально-виховного процесу: науково-методичний збірник. - випуск 21. - Слов'янськ, 2004. - С. 291-295.

2. Ененко И.А. Формирование умения творческой интерпретации художественных образов музыкальных произведений у студентов колледжа культуры и искусств / И.А. Ененко // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: Збірник наукових праць. -Випуск 3 (16). - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2006. - С. 78-86.

3. Ененко И.А. Роль музыкального воображения в процессе воспитания музыканта / И.А. Ененко // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: збірник наукових праць. - Випуск 3 (26). -Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2008. - С 82-89.

4. Ененко И.А. Некоторые особенности развития творческого мышления / И.А. Ененко // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: збірник наукових праць. - Випуск 4 (27). - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2008. - С 90-97.

5. Ененко И.А. Вопросы организации фортепианной фактуры в классе специальности / Ененко И.А. // Педагогічні пошуки в галузі мистецької освіти в Україні на межі третього тисячоліття: традиції, сучасність, перспективи: збірник тезів за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції (Луганськ, 4-6 квітня 2001 p.). -Луганськ, 2001. -С. 70-71.

6. Ененко И.А. Некоторые проблемы связи изобразительного искусства и музыки / Ененко И.А. // Підготовка творчої особистості у мистецьких вищих навчальних закладах: збірник наукових праць. -Харків: Принт дизайн, 2003. - С. 165-170.

7. Ененко И.А. Сонаты Д. Скарлатти: некоторые воопросы исполнительского стиля / Єненко І.О. // Мистецька освіта та мистецтво освіти в контексті формування сталого суспільства: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Київ, 12-13 травня 2005 р.): Частина 2. - К., 2005. - С 191-195.

8. Єненко І.О. Клавірні твори Д. Скарлятті / Єненко І.О. // Педагогічні пошуки в галузі мистецької освіти в Україні на межі третього тисячоліття: традиції, сучасність, перспективи: збірник тезів за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції (Луганськ, 17-19 квітня 2003 p.). - Луганськ, 2001. - С 77.

АНОТАЦІЯ

Єненко І.О. Виховання творчого відношення до виконавської діяльності у студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія і методика виховання. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. - Луганськ, 2009.

Дисертація присвячена актуальній педагогічній проблемі виховання творчого відношення до виконавської діяльності у студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв.

У роботі обґрунтовані теоретичні засади виховання творчого відношення до музичної виконавської діяльності, розкрита сутнісна характеристика творчого відношення до музичної виконавської діяльності студентів вищих навчальних закладів культури та мистецтв, а також розкриті фактори впливу на створення художнього виконавського образу.

На основі теоретичного аналізу поняття творчого відношення до виконавської діяльності визначені критерії та рівні творчого відношення до музичної виконавської діяльності студентської молоді, розроблений діагностичний інструментарій.

Розроблена методична система виховання у студентської молоді творчого відношення до музичної виконавської діяльності та перевірена її ефективність. За результатами проведеного дослідження розроблені методичні рекомендації щодо ефективності виховання творчого відношення до музичної виконавської діяльності у студентської молоді.

Ключові слова: відношення, естетичне відношення, творчість, творче відношення, музична виконавська діяльність, методична система, художній виконавський образ, художній образ.

АННОТАЦИЯ

Ененко И.А. Воспитание творческого отношения к исполнительской деятельности у студентов высших учебных заведений культуры и искусств. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Восточно-украинский национальный университет имени Владимира Даля. - Луганск, 2009.

Диссертация посвящена актуальной педагогической проблеме воспитания творческого отношения к исполнительской деятельности у студентов высших учебных заведений культуры и искусств.

В работе определены теоретические основы воспитания творческого отношения к музыкальной исполнительской деятельности.

На основе анализа философской, эстетической, аксиологической, культурологической, искусствоведческой, психологической и педагогической литературы раскрыта сущностная характеристика творческого отношения к исполнительской деятельности, которая состоит в создании исполнителем, арт-интерпретатрром новых инструментальных выразительных средств воплощения системы музыкальных образов с учетом традиций, форм мышления, культурного контекста, в которых создано музыкальное произведение. Результатом такого творческого процесса является новая оригинальная эстетическая ценность и концепция уникального обогащения инструментальной выразительности.

Раскрыты факторы влияния на создание художественного исполнительского образа: особенности познавательных процессов, развитие музыкальных способностей, особенности восприятия музыкального произведения, музыкальное мышление, музыкальная память, техническая подготовка в процессе исполнительской практики, духовная культура и эстетическая воспитанность исполнителя, личностные качества музыканта.

На основе теоретического анализа понятия творческого отношения к исполнительской деятельности определены следующие критерии творческого отношения к исполнительской деятельности у студентов высших учебных заведений культуры и искусств.

Определена содержательная характеристика высокого, среднего и низкого уровней творческого отношения к исполнительской деятельности у студентов высших учебных заведений культуры и искусств.

Разработана методическая система воспитания у студенческой молодежи творческого отношения к музыкальной исполнительской деятельности, которая основана на принципах, разнообразии форм, методов, методических приемов воспитания у исполнителей такого качества как "творческость", синтезирующего высокий уровень продуктивного воображения, образного мышления, духовную целостность исполнителя, художественно-эстетическое видение произведения и его эстетической ценности, и сотворческой работе над музыкальным произведением, целью которой является создание исполнителем художественного образа, что предполагает точное прочтение авторского текста, изучение средств выразительности, техническое освоение произведения, изучение стиля композитора.

Экспериментально проверена и подтверждена эффективность разработанной методической системы воспитания у студенческой молодежи творческого отношения к музыкальной исполнительской деятельности.

По результатам проведенного исследования разработаны методические рекомендации по воспитанию творческого отношения к музыкальной исполнительской деятельности у студенческой молодежи.

Ключевые слова: отношение, эстетическое отношение, творчество, творческое отношение, музыкальная исполнительская деятельность, методическая система, художественный исполнительский образ, художественный образ.

ANNOTATION

Enenko LO. Creative attitude upbringing towards performing activity of the higher educational establishments of culture and art students. - Manuscript.

Thesis for the Scientific Degree of Candidate of Pedagogical Sciences, Specialty 13.00.07 - Theory and Methods of Education. - Volodymyr Dahl East-Ukrainian National University. Luhansk, 2009.

The dissertation is devoted to the actual problem of creative attitude upbringing towards performing activity of the higher educational establishments of culture and art students. The theoretical bases of creative attitude upbringing towards musical performing activity have been well-grounded, the core characteristics have been revealed and the factors of influence on the artistic performing image creation have been developed.

On the basis of the theoretical analysis the concept of creative attitude towards performing activity, the criteria and levels of students' creative attitude to musical performing activity, the diagnostic instruments have been worked out.

The methodological system of students' creative attitude upbringing towards musical performing activity have been elaborated and its effectiveness has been checked up. The results of the experimental investigation enabled to work out the methodological recommendations concerning the efficiency of students' creative attitude upbringing towards musical performing activity.

...