Формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

УДК 378.22:62

ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ КОМПЕТЕНТНОСТІ З ПРОЕКТУВАННЯ МЕТОДИК НАВЧАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН

13.00.02 - теорія та методика навчання (технічні дисципліни)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Корольова Наталія Валеріївна

Харків 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській інженерно-педагогічній академії, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, м. Харків.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, Коваленко Олена Едуардівна, Українська інженерно-педагогічна академія, завідувач кафедри педагогіки та методики професійного навчання, ректор, м. Харків.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, Лузан Петро Григорович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри педагогіки, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, доцент, Яковенко Тетяна Вікторівна, Стаханівський навчально-науковий інститут гірничих та освітніх технологій, доцент кафедри соціально-економічних і педагогічних дисциплін, м. Стаханов.

Захист відбудеться «27» жовтня 2011 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.108.01 в Українській інженерно-педагогічній академії за адресою: 61003, м. Харків, вул. Університетська, 16, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української інженерно-педагогічної академії за адресою: 61003, м. Харків, вул. Університетська, 16.

Автореферат розіслано «23» вересня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.В. Кулешова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Підтримка Україною положень Болонської декларації вимагає забезпечення випускникам вищих навчальних закладів такого рівня підготовки, який водночас дозволив би їм продовжувати освіту в будь-якій країні Євросоюзу та робив би їх конкурентоздатними на ринку праці. Модернізація системи вищої освіти передбачає перебудову освіти у відповідності до потреб суспільства, спонукає до розробки і впровадження нових освітніх стандартів, створення інноваційних педагогічних технологій, широкого запровадження інформаційних технологій, комп'ютерної техніки, з метою підвищення якості освітнього процесу і підвищення рівня кадрового потенціалу.

Сучасні тенденції розвитку освіти безпосередньо пов'язані з тими вимогами, які висуваються до фахівця на даному етапі розвитку суспільства.

У Концепції Державної програми розвитку освіти України підкреслюється, що основна мета професійної освіти - це підготовка висококваліфікованого фахівця відповідного рівня і профілю, компетентного, ерудованого, відповідального, соціально й професійно мобільного, орієнтованого в суміжних галузях діяльності, такого, що вільно володіє своєю професією, економічними та правовими знаннями, основами наукової організації праці й культури виробництва, здібного до ефективної роботи за фахом на рівні світових стандартів, технічної та соціальної творчості, самовдосконалення, готового до постійного професійного зростання, до роботи за різних форм організації праці й виробництва в умовах конкуренції.

Особливої уваги потребує підготовка інженерно-педагогічних працівників для системи професійно-технічної освіти, оскільки ринок праці, що інтенсивно формується, вимагає підвищення ефективності підготовки робітників різних галузей.

Підготовка компетентного інженера-педагога дуже складна, оскільки протягом усього періоду навчання студенти інженерно-педагогічних спеціальностей одержують специфічні знання, які характеризуються взаємопроникненням однієї галузі знань в іншу, тісною та раціональною інтеграцією психолого-педагогічного та фахового компонентів у підготовці фахівців. При такій підготовці педагогічні та технічні знання у світогляді майбутнього інженера-педагога набувають вигляду цілісної системи знань та умінь.

Вищезгадане підкреслює актуальність дослідження на соціально-педагогічному рівні, обумовлену соціальним замовленням суспільства на забезпечення якості професійної освіти, що відповідає потребам сучасного ринку праці і вимозі міжнародних стандартів, тобто на підготовку кваліфікованих, конкурентоздатних, компетентних, творчих і мобільних фахівців.

Переважаючий в сучасній професійній освіті компетентнісний підхід безпосередньо пов'язаний з ідеєю комплексної підготовки індивіда не тільки як фахівця, професіонала своєї справи, але і як особистості, і як носія певних професійно важливих якостей. Отже, виявлення переліку професійно важливих якостей майбутнього інженера-педагога і їх формування стає одним з актуальних завдань всієї освітньої системи на науково-теоретичному рівні.

На науково-методичному рівні актуальність дослідження пов'язана з необхідністю розробки комплексу завдань, які сприяють ефективному формуванню знань, умінь, навичок і професійно важливих якостей майбутніх інженерів-педагогів під час вивчення дисциплін професійної підготовки.

У багатьох країнах підготовка кадрів, яка зорієнтована на формування високого рівня компетентності, є найбільш поширеною і вивчається вітчизняними та зарубіжними вченими. Дидактичні основи підготовки інженерів-педагогів досліджували О. Коваленко, П. Кубрушко, В. Кулешова, М. Лазарєв, П. Лузан, В. Нікіфоров, Б. Соколов; засоби формування компонентів професійно-педагогічної компетентності розробляли Н. Брюханова, А. Вербицький, О. Дубасенюк, Н. Кулюткін, Е. Лузик, Л. Семушина, В. Скакун; можливості навчальних дисциплін у формуванні особистості фахівця досліджували Ю. Бабанський, Н. Дмитрієва, О. Долженко, Б. Душков; умови формування компонентів педагогічної компетентності вивчали Н. Борисова, М. Кларін, В. Ляудіс, С. Сисоєва. Методики навчання електроенергетичних дисциплін майбутніх інженерів-педагогів представлені в працях Н. Ерганової, В. Іванової, О. Коваленко, В. Цапєнко, О. Філімонова та інших учених. Але вчені спираються, зокрема, на традиційні методики навчання, основу яких складає засвоєння знань, формування професійних умінь і навичок, але діючі державні стандарти вищої освіти спрямовані не тільки на формування системи знань, умінь, навичок, але й професійно важливих якостей фахівця. Аналіз діяльності викладачів професійним навчальних закладів вказує, що вони переважно використовують пояснювально-ілюстративні та репродуктивні методи при недостатньому рівні використання дидактичних методів навчання, які носять проблемний характер. Таким чином, залишаються не розробленими зміст, методи та засоби формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін. Все це обумовлює наявність наступних суперечностей: між необхідністю підвищення якості професійної освіти фахівців інженерно-педагогічного профілю та недостатньою розробленістю теорії, методики й технологій її досягнення; між зростаючими вимогами до рівня сформованості професійних знань, умінь, навичок і професійно важливих якостей майбутніх інженерів-педагогів та недостатньою розробленістю змісту, методу і засобів їх формування.

Ці суперечності дозволяють сформулювати проблему дослідження: підвищення якості формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін.

Отже, актуальність означеної проблеми, її недостатня розробленість та необхідність розв'язання означених суперечностей обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складником двох науково-дослідних робіт: кафедри педагогіки та методики професійного навчання Української інженерно-педагогічної академії № 5-7 «Теоретичні та методичні основи педагогічної складової інженерно-педагогічної освіти» (протокол № 16 від 16.06.2004 р.), що виконувалася за рахунок фінансування з державного бюджету України; кафедри креативної педагогіки та інтелектуальної власності «Створення інноваційного інформаційного середовища професійної підготовки інженерів-педагогів» (РК № 0108U000038), що виконувалася за держзамовленням Міністерства освіти і науки України.

Тему дисертації затверджено вченою радою Української інженерно-педагогічної академії 25.03.2009 р. (протокол № 8) і узгоджено у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 24.05.2011 р. (протокол № 5).

Мета дослідження теоретично обґрунтувати, розробити і експериментально перевірити методичну систему формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін.

Відповідно до поставленої мети визначені такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан проблеми формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін в педагогічній теорії та практиці.

2. Теоретично обґрунтувати та розробити модель компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін майбутніх інженерів-педагогів.

3. Теоретично обґрунтувати та розробити метод та засоби управління процесом формування у майбутніх інженерів-педагогів системи компетенцій з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін.

4. Експериментально перевірити ефективність розробленої методичної системи формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін.

Об'єкт дослідження - процес навчання майбутніх інженерів-педагогів електроенергетичного профілю.

Предмет дослідження - методична система формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін. навчання інженер педагог компетенція

Гіпотеза дослідження полягає у тому, що якість формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін підвищиться, якщо цілі, зміст, методи і засоби навчання розробити на основі моделі компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін, яка складається з аналітичної, прогностичної і конструювальної компетенцій, що побудовані на основі ознак знаннієвого, вміннієвого, особистісного компонентів і представлена у двох формах: структурній і у вигляді множин ознак.

Методологічну та теоретичну основу дослідження складають теорії формування особистості інженера-педагога (В. Безрукова, Н. Ерганова, І. Зеєр, В. Косирєв, А. Маленко, Б. Соколов та інші), теорії змісту навчання (В. Беспалько, О. Коваленко, В. Краєвський, М. Лазарєв, В. Ледньов, М. Скаткін та інші), теорії систем і системний аналіз (О. Бєлова, І. Блауберг, Ю. Бурменко, С. Ніконоров, Ю. Шрайдер та інші), компетентносіть та комптетентнісний підхід до навчання (А. Андрєєв, В. Байденко, О. Бермус, В. Введенський, О. Гура, І. Зимня, А. Маркова, Ю. Татур та інші), методики навчання електроенергетичних дисциплін (Н. Ерганова, В. Іванова, О. Коваленко, В. Цапенко, О. Філімонова).

Для вирішення завдань були використані такі методи дослідження:

– теоретичні: аналіз педагогічної, психологічної, наукової, методичної літератури з проблеми розроблення методичної системи формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін для визначення понятійно-категоріального апарату і напрямків дисертаційного дослідження; структурний аналіз і методи моделювання для розробки моделі компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін, яка представлена у двох формах: структурній і у вигляді множин ознак; методи моделювання для розробки методу і засобів управління процесом формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін; методи логічного узагальнення отриманих результатів для формулювання висновків щодо підвищення ефективності методичної системи формування компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін;

– емпіричні: педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, порівняльний) для визначення ефективності розробленої методичної системи формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін; методи збору інформації: анкетування, опитування, метод експертних оцінок з метою виявлення рівня сформованості у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін, педагогічне спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю майбутніх інженерів-педагогів електроенергетичного профілю;

– методи математичної статистичної обробки експериментальних даних (статистична перевірка педагогічної гіпотези, дисперсійний критерій Кохрена, Фішера, Стьюдента) для аналізу результатів експериментальної роботи.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що:

- вперше теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено модель компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін майбутніх інженерів-педагогів, яка складається з аналітичної, прогностичної і конструювальної компетенцій, що побудовані на основі ознак знаннієвого, вміннієвого, особистісного компонентів, і представлена у двох формах: структурній та у вигляді множин ознак;

- набули подальшого розвитку: метод управління процесом формування системи компетенцій з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін, що забезпечує підвищення якості сформованості знань, умінь і професійно важливих якостей майбутнього інженера-педагога як на репродуктивному, так і на продуктивному рівнях; узагальнена модель засобів управління процесом формування у студентів системи компетенцій з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін, яка дозволяє поєднати декларативну і процедурну інформацію і, відповідно, забезпечує одночасне формування професійних знань, умінь і професійно важливих якостей, модель засобів доповнено допоміжною інформацією, що дозволяє студенту самостійно розв'язувати задачі.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у впровадженні в навчальний процес методичної системи формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін, яка базується на теоретично обґрунтованих, розроблених та експериментально перевірених моделі, методі та засобах управління процесом формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін; навчального посібника «Методика професійного навчання», який рекомендовано Міністерством освіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів інженерно-педагогічних спеціальностей (лист №1.4/18-Г-2508 від 03.12.08р.).

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Української інженерно-педагогічної академії (довідка № 104-04-116 від 31.05.2011 р.), Національного технічного університету «ХПІ» (довідка № 66-02-196/7 від 20.06.2011р.), Бердянського державного педагогічного університету (довідка № 64/899-08 від 07.06.2011 р.).

Матеріали дослідження можуть бути використані у навчально-виховному процесі підготовки майбутніх інженерів-педагогів інших технічних профілів.

Вірогідність та обґрунтованість результатів дослідження забезпечено теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних положень, використанням методів, що відповідають меті, завданням, об'єкту, предмету дослідження; експериментальною перевіркою гіпотези, кількісним та якісним аналізом експериментальних даних, апробацією й впровадженням результатів дослідження в практику роботи навчальних закладів.

Особистий внесок здобувача. У праці [1] (відповідно до списку наукових праць), написаній у співавторстві, здобувачеві належить: визначення структури компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на міжнародних науково-практичних конференціях: «Європейська наука ХХІ сторіччя-2010» (м. Варшава, 2010 р.), «Основні проблеми сучасної науки» (м. Софія, 2010 р.), «Науковий прогрес на межі тисячоліть - 2011» (м. Прага, 2011 р.), «Проблеми забезпечення якості підготовки фахівців та гармонізації національних стандартів вищої освіти в європейському освітньому просторі» (м. Ужгород, 2007); всеукраїнській науково-практичній конференції «Наукові дослідження - теорія та експеримент '2006» (м. Полтава, 2006 р.); конференціях науково-педагогічних працівників, науковців, аспірантів та співробітників академії (м. Харків, УІПА, 2006, 2007, 2008, 2010 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження опубліковані у 10 наукових і науково-методичних працях (9 одноосібних): 5 - статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 4 - у матеріалах наукових конференцій; 1 - навчальний посібник.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 6 додатків на 168 сторінках, списку використаних джерел на 22 сторінках (227 найменувань, з них 5 іноземними мовами). Загальний обсяг дисертації складає 416 сторінок, з них основного тексту - 189 сторінок. Робота містить 18 таблиць на 11 сторінках і 25 рисунків на 30 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено його об'єкт, предмет, гіпотезу, завдання, методологічні та теоретичні основи; розкрито наукову новизну, практичне значення, визначено особистий внесок дисертанта; наведені дані про впровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні засади формування компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін у майбутніх інженерів-педагогів» проаналізовано існуючі методичні системи навчання електроенергетичних дисциплін на відповідність держстандартам вищої освіти, розроблено і обґрунтовано модель компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін майбутніх інженерів-педагогів; теоретично обґрунтовано і розроблено метод управління процесом формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін; теоретично обґрунтовано і розроблено узагальнену модель засобів управління процесом формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін. Аналіз основних державних нормативних документів показав їх спрямованість на застосування компетентнісного підходу до проектування стандартів освіти. Було визначено, що для реалізації вимог держстандартів вищої освіти необхідно формувати у майбутнього інженера-педагога професійні знання від орієнтовно-ознайомлювального рівня до продуктивно-синтетичного рівня; професійні уміння з опорою на джерело інформації, самостійно і самостійно в автоматичному режимі; розвивати професійно важливі якості (ПВЯ) майбутнього інженера-педагога. Для формування у студентів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін повинні використовуватися методи, засоби і форми навчання, які відповідають вищенаведеним рівням.

Результати аналізу існуючих методичних систем формування компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін показали, що ці методики не в повному обсязі відповідають вимогам держстандартів вищої освіти: зміст частково забезпечує належний рівень сформованості знань, умінь, навичок (ЗУН) і ПВЯ майбутнього інженера-педагога через недостатню кількість задач різного рівня складності; найчастіше використовуються пояснювально-ілюстративні методи навчання, які забезпечують формування орієнтовно-ознайомлювального рівня і недостатній рівень використання продуктивних методів навчання, що в повній мірі можуть забезпечити формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін на понятійно-аналітичному і продуктивно-синтетичному рівнях; засоби навчання представлено в основному у вигляді таблиць, схем та практично відсутні засоби управління процесом формування у студентів системи компетенцій з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін. Було зроблено висновок про те, що якісне формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін можливе за умови обґрунтування і розробки моделі вищезазначеної компетентності майбутніх інженерів-педагогів, яка включає систему відповідних компетенцій, що відображають ознаки знаннієвого, вміннієвого і особистісного компонентів; методи навчання повинні забезпечити навчальний процес на репродуктивному і продуктивному рівнях; управління процесом формування у студентів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін можливе за умов використання засобів навчання, які забезпечують одночасне формування ЗУН і ПВЯ і покрокове управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів. Наступним етапом дослідження була необхідність теоретично обґрунтувати, розробити цілі, зміст, методи і засоби навчання, які спрямовані на формування у майбутнього інженера-педагога компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін. За системою державних стандартів вищої освіти основною метою процесу навчання у вищій школі є підготовка студентів до майбутньої професійної діяльності, яка здійснюється через формування у них професійних ЗУН і ПВЯ. На основі положень системного, структурного і компетентнісного підходів, а також положень про професійну діяльність інженера-педагога було розроблено модель компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін, яка складається з системи компетенцій: аналітичної, прогностичної і конструювальної, що побудовані на ознаках знаннієвого, вміннієвого і особистісного компонентів. Вона представлена в двох формах: в структурній (рис. 1) і у вигляді множин ознак. Розроблена модель компетентності, яка представлена в структурній формі, відображає цілі і зміст методики навчання: відтворює ієрархічну структуру, одержану за допомогою поетапної декомпозиції професійних ЗУН фахівця; ґрунтується на професійних завданнях за допомогою поетапної декомпозиції типових задач діяльності фахівця; а також вміщує задачі від репродуктивного до продуктивного рівнів. Модель, яка представлена у вигляді множин ознак дозволяє більш детально описати компетентність з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін. Для реалізації моделі компетентності було теоретично розроблено і обґрунтовано метод управління процесом формування у студентів системи компетенцій, який ґрунтується на задачному підході і забезпечує: поетапне формування у студентів професійних знань на орієнтовно-ознайомлювальному, понятійно-аналітичному, продуктивно-синтетичному рівнях складності; формування професійних умінь за рівнями: з опорою на джерело інформації, самостійно і самостійно в автоматичному режимі відповідно до моделі компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін; формування ПВЯ майбутнього інженера-педагога; оперативне управління навчальним процесом з обов'язковим поопераційним контролем рівнів сформованості ЗУН і ПВЯ майбутнього інженера-педагога.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Метод управління процесом формування системи компетенцій з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін

Метод управління процесом формування у студентів системи компетенцій з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін представлено на рис. 2.

Аналіз існуючих засобів навчання показав, що вони не в повному обсязі задовольняють вимогам щодо формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін, які зазначені в держстандарті вищої освіти.

Отже, для реалізації методу управління процесом формування системи компетенцій у майбутніх інженерів-педагогів було розроблено узагальнену модель засобу управління процесом формування системи компетенцій з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін. Підґрунтям для розробки засобів навчання є покрокове управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів, наявність проблемних задач та інформаційної підтримки.

Розроблена модель засобів навчання містить задачі проблемного характеру та допоміжну інформацію з розв'язання задач і забезпечує оперативне управління процесом формування у студентів системи компетенцій шляхом застосування поетапного контролю після вирішення студентами кожного завдання; досягнення продуктивного рівня навчально-пізнавальної діяльності студентів за рахунок наявності проблемних задач; одночасне формування професійних ЗУН і ПВЯ через комплексне поєднання процедурної та декларативної інформації; поетапне формування професійних знань, умінь зі заздалегідь визначеними професійно важливими якостями майбутнього інженера-педагога; уникнення формування помилкових дій за рахунок покрокової реалізації дій та контролю.

У другому розділі «Методика формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін» на конкретних прикладах розроблено цілі, зміст, метод і засоби формування аналітичної, прогностичної і конструювальної компетенції майбутнього інженера-педагога, що є складовими компонентами компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін.

Розробку цілей і змісту було розпочато з аналітичної компетенції майбутнього інженера-педагога, яка складається з блоків: аналіз професійної діяльності фахівця з метою визначення змісту освіти; аналіз і діагностика стану навчального процесу. На підставі аналізу освітньо-кваліфікаційної характеристики і освітньо-професійної програми інженера-педагога електроенергетичного профілю підготовки, розробленої моделі компетентності було виявлено перелік узагальнених професійних ЗУН, які є складовими компонентами аналітичної компетенції майбутнього інженера-педагога. Для їх деталізації, а також визначення ПВЯ майбутнього інженера-педагога було розглянуто зміст аналітичної компетенції.

Аналогічним чином розробили цілі і зміст прогностичної компетенції майбутнього інженера-педагога, яка спрямована на постановку мети навчання, і конструювальної компетенції, яка складається з блоків: проектування освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця, конструювання освітньої документації, що регламентує процес підготовки фахівця, розробка дидактичних матеріалів тем професійної підготовки фахівця, вибір і обґрунтування методів навчання за темами професійної підготовки фахівця, вибір і обґрунтування засобів навчання за темами професійної підготовки фахівця, вибір і розробка форм занять за темами професійної підготовки фахівця. Продуктом даного етапу дослідження є структури аналітичної, прогностичної і конструювальної компетенцій майбутнього інженера-педагога, які розроблялися згідно принципу ієрархічності та побудовані на ознаках знаннієвих, вміннієвих, особистісних компонентах.

Способом реалізації цілей і змісту методичної системи є розроблений метод управління процесом формування у студентів системи компетенцій з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін, використання якого, розглядається на прикладах конкретних компетенцій майбутнього інженера-педагога. Розроблений метод навчання, який ґрунтується на задачному підході, був використаний для розробки засобів управління процесом формування у студентів системи компетенцій з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін.

Розроблені засоби управління містять завдання, задачі та допоміжну інформацію. Кожне завдання складається з комплексу задач, які мають різний рівень складності і забезпечує засвоєння навчального матеріалу на ознайомчо-орієнтувальному, понятійно-аналітичному і продуктивно-синтетичному рівнях. Структура допоміжної інформації представлена у вигляді алгоритмів діяльності. Розроблені засоби управління процесом формування у студентів компетентності забезпечують одночасне формування професійних ЗУН і ПВЯ через комплексне поєднання процедурної та декларативної інформації; дозволяють студенту знайти самостійне рішення.

У третьому розділі «Експериментальне дослідження методичної системи формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін» розкрито загальні питання організації і проведення педагогічного експерименту, обґрунтовано критерії та показники оцінки ефективності методики формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін, наведено кількісний та якісний аналіз результатів дослідження. Метою експериментального педагогічного дослідження є перевірка ефективності гіпотези дослідження і впровадження в навчальний процес підготовки студентів розробленої методичної системи формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін. Педагогічний експеримент складався з констатувального, формувального та порівняльного етапів.

У ході констатувального етапу експерименту було проаналізовано традиційну методичну систему формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін, яка ґрунтується переважно на формуванні професійних ЗУН. На цьому етапі в експерименті брало участь 120 студентів спеціальності «Професійне навчання. Електроенергетика» Української інженерно-педагогічної академії (УІПА) (м. Харків) і Навчально-наукового професійно-педагогічного інституту (ННППІ) УІПА (м. Артемівськ). Результати констатувального експерименту показали, що традиційна методична система не забезпечує достатнього рівня якості сформованості професійних ЗУН і ПВЯ, оскільки середні значення показників ефективності методичної системи за трирівневою шкалою знаходяться в межах від низького до середнього. Метою формувального та порівняльного етапів педагогічного експерименту була перевірка ефективності розробленої методичної системи формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін. На формувальному етапі педагогічного експерименту брали участь 180 студентів УІПА і ННППІ УІПА (93 студенти у контрольній та 87 в експериментальній групах). У контрольній групі процес навчання, спрямований на формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін, відбувався за традиційною методичною системою навчання дисципліни, а в експериментальній групі - за розробленою методичною системою.

Таблиця 1

Результати порівняльного етапу експерименту

Результати порівняльного етапу в експериментальній і контрольній групах (табл. 1) дозволяють зробити висновок щодо переваг показників ефективності методичної системи у студентів експериментальної групи. Статистична значущість різниці між показниками контрольних та експериментальних груп визначалася за допомогою статистичних функцій та модулю «Аналіз даних» у середовищі електронних таблиць Microsoft Excel за такими критеріями, як: Y - критерій Кохрена, t - критерій Стьюдента та F - критерій Фішера. Результати дисперсійного аналізу експериментальних даних підтвердили статистично значиму різницю (на рівні значимості =0,05) показників ефективності методичної системи контрольної та експериментальної груп (експериментальне значення критерію Фішера знаходиться в межах від 9 до 26, що більше, ніж його критичне значення 4,3).

Таким чином, проведене дослідження підтвердило гіпотезу дослідження - розроблена методична система забезпечує більш високу якість формування компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове розв'язання наукової проблеми підвищення якості формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін, що виявляється в обґрунтуванні, розробці, експериментальної перевірки та впровадженні цілей, змісту, методу, засобів методичної системи формування компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін, які ґрунтуються на задачному підході.

1. У результаті аналізу основних положень держстандартів вищої освіти визначено основні вимоги до методичної системи навчання, а саме: типові задачі професійної діяльності (систему професійних умінь), рівні засвоєння знань, рівні засвоєння професійних умінь. Проведений аналіз стану методик навчання електроенергетичних дисциплін майбутніх інженерів-педагогів показав, що вони не в повній мірі відповідають вимогам державних стандартів вищої освіти та забезпечують належний рівень формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін.

2. Теоретично обґрунтовано і розроблено модель компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін майбутніх інженерів-педагогів, яка включає аналітичну, прогностичну і конструювальну компетенції, що відображають ознаки знаннієвого, вміннієвого і особистісного компонентів. Модель компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін представлена у двох формах: в структурній і у вигляді множин ознак. Структурна форма розробленої моделі компетентності відображає цілі і зміст методики навчання: відтворює ієрархічну структуру, одержану за допомогою поетапної декомпозиції професійних знань, умінь фахівця; ґрунтується на професійних завданнях за допомогою поетапної декомпозиції типових задач діяльності фахівця. Модель, яка представлена у вигляді множин ознак дозволяє більш детально описати компетентність з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін.

3. Теоретично обґрунтовано і розроблено метод управління процесом формування у студентів системи компетенцій з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін, який забезпечує якісне і поетапне формування професійних знань, умінь на репродуктивному та продуктивному рівнях і формування професійно важливих якостей майбутнього інженера-педагога за рахунок використання задач різного рівня складності від репродуктивного до творчого, а також оперативний контроль та управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів. Для реалізації запропонованого методу розроблено узагальнену модель засобів управління процесом формування у майбутнього інженера-педагога системи компетенцій з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін, яка забезпечує оперативне управління процесом формування у студентів вище зазначеної системи компетенцій через застосування поетапного контролю після вирішення студентом кожного завдання; досягнення продуктивного рівня навчально-пізнавальної діяльності студентів за рахунок наявності проблемних задач; одночасне формування професійних знань, умінь та професійно важливих якостей через комплексне поєднання процедурної та декларативної інформації.

4. Експериментально перевірено розроблену методичну систему формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін. Для оцінювання ефективності розробленої методичної системи було обрано три групи показників, які визначали рівень сформованості: професійних знань, умінь і професійно-важливих якостей майбутніх інженерів-педагогів. У результаті проведення експериментального дослідження встановлено, що розроблена і впроваджена методична система формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін обумовила підвищення якості навчання (в експериментальній групі по відношенню до контрольної приріст середніх значень показників сформованості у студентів: професійних знань складає 10,7 %; професійних умінь - 11,53%; ПВЯ - 11,07%). Це підтверджує гіпотезу дослідження та свідчить про виконання завдань і досягнення поставленої мети дослідження.

Виконане дослідження не вирішує всіх аспектів розв'язання проблеми формування у майбутніх інженерів-педагогів вище зазначеної компетентності.

Подальшого розвитку потребують: визначення і обґрунтування теоретичних засад формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін в умовах дистанційного навчання.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

Навчальний посібник

1. Коваленко О.Е. Методика професійного навчання: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів інженерно-педагогічних спеціальностей / Коваленко О.Е., Брюханова Н.О., Корольова Н.В., Шматков Є.В. Харків: Контраст, 2008. 488 с.

Статті у наукових фахових виданнях

2. Корольова Н.В. Специфіка процесу підготовки майбутніх інженерів-педагогів енергетичного профілю методичній діяльності / Н.В. Корольова // Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. наук. праць. Слов'янськ: СДПУ, 2009. Вип. ХLVI. С. 95-102.

3. Корольова Н.В. Дидактичне проектування: теоретичний аспект / Корольова Н.В. // Науковий часопис. Серія 16. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: зб. наук. праць. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009. Вип. 10 (20). С. 9Ї11.

4. Корольова Н.В. Особливості формування методичних вмінь у майбутніх інженерів-педагогів енергетичного профілю в процесі вивчення основ дидактичного проектування / Н.В. Корольова // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія: зб. наук. праць. Ялта: РВВ КГУ, 2009. Вип.23. Ч.1. С. 138Ї143.

5. Корольова Н.В. Формування у інженера-педагога компетентності з проектування методик навчання: теоретичний аспект / Н.В. Корольова // Науковий часопис. Серія №13. Проблеми трудової та професійної підготовки: зб. наук. праць. К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2011. Вип. 15. С. 58Ї64.

6. Корольова Н.В. Формування професійно важливих якостей інженера-педагога електроенергетичного профілю / Н.В. Корольова // Науковий часопис. Серія №13. Проблеми трудової та професійної підготовки: зб. наук. праць. К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2011. Вип. 16. С. 87Ї91.

Матеріали конференцій

7. Корольова Н.В. Дидактичне проектування в системі методичної підготовки майбутніх інженерів-педагогів / Н.В. Корольова // Європейська наука ХХІ сторіччя: VI міжнар. наук.-прак. конф.: тези доп. Варшава, 2010.

С. 31-33.

8. Корольова Н.В. Формування вмінь в процесі методичної підготовки майбутніх інженерів-педагогів енергетичного профілю. / Н.В. Корольова // Основні проблеми сучасної науки:VI міжнар. наук.-прак. конф: тези доп. Софія, 2010. С. 62-66.

9. Корольова Н.В. Компетентність з проектування методик навчання як невід'ємна складова методичної компетентності інженера-педагога / Н.В. Корольова // Науковий прогрес на межі тисячоліть 2011: VII міжнар. наук.-прак. конф.: тези доп. Прага: Освіта і наука, 2011. С. 68-70.

10. Корольова Н.В. Основні підходи щодо класифікації методичних умінь / Н.В. Корольова // наук.-практ. конф. науково-педагогічних працівників, науковців, аспірантів та співробітників академії: тези доп. Харків: УІПА, 2010. С. 18.

АНОТАЦІЯ

Корольова Н.В. Формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02-теорія та методика навчання (технічні дисципліни). - Українська інженерно-педагогічна академія, Харків, 2011.

Дисертацію присвячено проблемі підвищення якості формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін. Визначено, що для реалізації вимог державних стандартів вищої освіти, методична система повинна базуватися на моделі компетентності майбутніх інженерів-педагогів, яка містить систему компетенцій, що відображають ознаки знаннієвого, вміннієвого і особистісного компонентів; метод, який забезпечує формування компетентності з проектування методик навчання на репродуктивному і продуктивному рівнях; модель засобів управління процесом формування компетентності, яка забезпечує одночасне формування знань, умінь і професійно важливих якостей і покрокове управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів. Експериментальні дослідження підтвердили ефективність розробленої методичної системи формування у майбутніх інженерів-педагогів компетентності з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін.

Ключові слова: компетентність; проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін; методична система; модель компетентності; метод і засоби управління; система компетенцій з проектування методик навчання електроенергетичних дисциплін.

АННОТАЦИЯ

Королева Н.В. Формирование у будущих инженеров-педагогов компетентности по проектированию методик обучения электроэнергетических дисциплин. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (технические дисциплины). - Украинская инженерно-педагогическая академия, Харьков, 2011.

Диссертация посвящена проблеме повышения качества формирования у будущих инженеров-педагогов компетентности по проектированию методик обучения электроэнергетических дисциплин. Анализ исследуемой проблемы выявил наличие противоречий между необходимостью повышения качества профессионального образования будущих инженеров-педагогов и недостаточной разработанностью теории, методики и технологии их достижения; между растущими требованиями к уровню сформированности профессиональных знаний, умений и профессионально важных качеств будущего инженера-педагога и недостаточной разработанностью содержания, метода и средств их формирования.

Для разрешения данного противоречия в ходе диссертационного исследования был решен ряд задач. Установлено, что для реализации требований государственных стандартов высшего образования и качественного формирования у будущих инженеров-педагогов компетентности по проектированию методик обучения электроэнергетических дисциплин необходимо обосновать и разработать модель, которая должна содержать систему соответствующих компетенций, отображающих признаки знания, умения и личностного компонентов; метод обучения должен обеспечить формирование у будущего инженера-педагога компетентности по проектированию методик обучения электроэнергетических дисциплин на репродуктивном и продуктивному уровнях; управление процессом формирования у студентов компетентности по проектированию методик обучения электроэнергетических дисциплин должно основываться на использовании средств обучения, которые обеспечивают одновременное формирование знаний, умений, профессионально важных качеств и пошаговое управление учебно-познавательной деятельностью будущих инженеров-педагогов.

Модель компетентности по проектированию методик обучения электроэнергетических дисциплин будущих инженеров-педагогов состоит из системы компетенций: аналитической, прогностической и конструктивной, которые построены на признаках знания, умения и личностного компонентов и представлена в двух формах: в структурной и в виде множества признаков. Структурная форма разработанной модели компетентности отображает цели и содержание методики обучения электроэнергетических дисциплин: воспроизводит иерархическую структуру, полученную с помощью поэтапной декомпозиции профессиональных знаний и умений будущего инженера-педагога; основывается на профессиональных заданиях с помощью поэтапной декомпозиции типовых задач деятельности специалиста. Модель, которая представлена в виде множественных чисел признаков, позволяет более детально описать компетентность по проектированию методик обучения электроэнергетических дисциплин.

Разработано метод управления процессом формирования у студентов системы компетенций по проектированию методик обучения электроэнергетических дисциплин, который основывается на задачном подходе и обеспечивает: поэтапное формирование у студентов профессиональных знаний на ориентировочно-ознакомительном, понятийно-аналитическом, продуктивно-синтетическом уровнях усвоения учебного материала; формирование профессиональных умений по уровням: с опорой на источник информации, самостоятельно и самостоятельно в автоматическом режиме; формирование профессионально важных качеств будущего инженера-педагога: инвариантные и вариативные; оперативное управление учебным процессом с обязательным пошаговым контролем уровней сформированности знаний, умений и профессионально важных качеств будущего инженера-педагога электроэнергетического профиля.

Для реализации метода обучения будущих инженеров-педагогов была разработана обобщенная модель средства управления процессом формирования системы компетенций по проектированию методик обучения электроэнергетических дисциплин.

Данная модель содержит задачи проблемного характера и вспомогательную информацию по решению задач и обеспечивает оперативное управление процессом формирования у студентов системы компетенций по проектированию методик обучения электроэнергетических дисциплин; позволяет достичь продуктивный уровень учебно-познавательной деятельности студентов за счет наличия проблемных задач; одновременно формировать профессиональные знания, умения и профессионально важные качества благодаря комплексному сочетанию процедурной и декларативной информации.

Экспериментальные исследования подтвердили эффективность разработанной методической системы формирования у будущих инженеров-педагогов компетентности по проектированию методик обучения электроэнергетических дисциплин и позволило повысить уровень и качество ее формирования.

Ключевые слова: компетентность, проектирование методик обучения электроэнергетических дисциплин; методическая система; модель компетентности; метод и средства управления; система компетенций по проектированию методик обучения электроэнергетических дисциплин.

SUMMARY

Koroleva, N.V. The formation of future engineers, teachers competence in designing teaching methods courses Electricity. - Manuscript.

The dissertation for scientific degree of the candidate of pedagogical sciences in the specialty 13.00.02 - the theory and method of studies (technical disciplines). - Ukrainian Engineering Pedagogical Academy, Kharkov, 2011.