Формування загальнокультурної компетенції майбутніх фахівців технічного профілю в процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування загальнокультурної компетенції майбутніх фахівців технічного профілю в процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Зміни у духовно-культурній сфері суспільства та соціально-економічні потреби у модернізації вищої технічної освіти, вступ у світову організацію торгівлі, інтенсивний розвиток міжнародних контактів та створення покоління конкурентоспроможних фахівців висунули низку нових завдань перед технічними закладами освіти. Постала необхідність виховати нову генерацію інженерно-технічних працівників, які не тільки б володіли спеціальними знаннями у своїй галузі на високому рівні, але й мали б навички культурної й комунікативної діяльності та являли б собою всебічно розвинену духовну особистість. Забезпечити це можна шляхом модернізації навчально-виховного процесу в напрямі гуманізації, гуманітаризації та пошуку нових методик навчально-виховної діяльності.

Аналіз наукових праць у сфері педагогіки, психології дозволив виділити провідні аспекти наукових досліджень цього напряму: обгрунтування теоретико-методологічних засад підвищення якості освіти (В. Краєвський, М. Степко, О. Сидоренко, В. Шинкарук), розкриття психологічних основ гуманізації освіти (І. Аносов, О. Картавих, Г. Костюк, С. Подмазін,), теоретичних засад гуманістично- і особистісно-орієнтованої освіти (А. Алексюк, А. Остапенко, М. Фіцула), нові підходи до здійснення гуманістичного виховання в сучасних умовах (І. Зязюн, О. Сухомлинська, Н. Ткачова, Т. Яковлєва), модернізації професійної освіти (Н. Булгакова, Я.Кічук, Е. Лузік, Н. Ничкало, О. Романовський, А. Товажнянський, І. Козловська). Акцентуються пошуки науковців у сфері формування загальної, професійної культури; культури спілкування, культурологічної складової у процесі навчання та виховання фахівців технічного профілю (Л. Барановська, І. Коваль, О. Картавих, Т. Щеголєва, С. Вдовцова, І. Воробйова, І. Сєнча, Л. Конопляник). Активізація досліджень у цьому напряму показує, що проблема гуманітарного знання, формування загальної культури у студентів технічного профілю набуває все більшої значущості у сучасній вищій освіті. Ці дослідження охоплюють коло питань, пов'язаних із формуванням професійної та комунікативної культури студентів технічного ВНЗ. Але практично відсутні роботи з формування загальнокультурної компетенції в усіх її складових частинах: професійної, соціальної та загальної культури.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив виявити, що фахівці технічного профілю володіють низкою особливостей: у них більше задіяна півкуля мозку, яке відповідає за логічне мислення, що проявляється у точності мовлення без подробиць, побудові непоширених речень, опорі при поясненнях на рисунки, схеми, таблиці на відміну від людей зі словесно-образним типом мислення, мовленєва діяльність яких характеризується побудовою поширених речень, використанням великої кількості синонімів, означень тощо. Це дає підстави стверджувати, що для фахівців технічного профілю проблеми формування загальнокультурної компетенції є актуальними.

В межах досліджуваної проблеми було визначено низку суперечностей у формуванні загальнокультурної компетенції студентів технічного фаху: між зростаючими вимогами ринку праці до особистості фахівців нового типу, з високим рівнем загальної культури та недостатньою розробкою теоретичних засад її формування; розбіжностями між логічно-абстрактним мисленням студентів технічного фаху і емоційно-образним наповненням гуманітарних дисциплін; необхідністю якісної підготовки фахівців з урахуванням інноваційних вимог до структурування змісту, сучасних технологій навчання та традиційними підходами до навчально-виховного процесу у вищому технічному навчальному закладі.

Актуальність проблеми, її соціально-педагогічне значення, недостатнє опрацювання та об'єктивна потреба усунення виявлених суперечностей обумовили вибір теми дослідження «Формування загальнокультурної компетенції майбутніх фахівців технічного профілю у процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри педагогіки та психології професійної освіти Національного авіаційного університету: «Психолого-педагогічні особливості підготовки фахівців до професійної діяльності в системі неперервної освіти» і є складовою науково-дослідної роботи (№391 - Д/Б - 07 «Системне моделювання навчально-виховного процесу у ВНЗ в умовах особистісно-розвивального навчання на основі інтегративних курсів»). Тема дисертації затверджена Вченою радою Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету (протокол №1 від 29.11.2007 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №1 від 29.01. 2008 р.).

Мета дослідження полягає у теоретичному обгрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування загальнокультурної компетенції майбутніх фахівців технічного профілю у процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу.

Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:

1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній літературі, з'ясувати сутність та структуру поняття «загальнокультурна компетенція фахівця технічного профілю».

2. Визначити педагогічні умови формування загальнокультурної компетенції майбутніх фахівців технічного профілю в процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу та розробити модель такого процесу.

3. Конкретизувати критерії та показники рівнів сформованості загальнокультурної компетенції студентів вищого технічного навчального закладу.

4. Експериментально перевірити дієвість педагогічних умов формування загальнокультурної компетенції студентів технічного профілю в процесі вивчення гуманітарних дисциплін.

Об'єкт дослідження: загальнокультурна підготовка майбутніх фахівців технічного профілю у ВНЗ.

Предмет дослідження: педагогічні умови формування загальнокультурної компетенції майбутніх фахівців технічного профілю в процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: наукові праці теорій та концепцій: гуманістичної філософії, психології та педагогіки (А. Алексюк, Ш. Амонашвілі, І. Аносов, Я. Болюбаш, С. Гончаренко, І. Зязюн, В. Кремінь, Г. Костюк, В. Краєвський, Н. Ничкало, О. Сидоренко, М. Степко, М. Фіцула), нові підходи до здійснення гуманістичного виховання в сучасних умовах (О. Сухомлинська, І. Зязюн, Н. Ткачова, Т. Яковлєва); в галузі модернізації професійної освіти (О. Хуторськой, О. Романовський, Л. Товажнянський, Е. Лузік, Н. Булгакова). Нормативною базою дослідження слугували положення державних документів з проблем вищої освіти в Україні: Закону України «Про вищу освіту», Концепції Державної програми розвитку освіти на 2006-2010 роки.

Для реалізації поставлених завдань були використані методи дослідження: теоретичні - аналіз, синтез, систематизація, класифікація, узагальнення, моделювання з метою визначення стану розробленості проблеми у педагогічній теорії і практиці та побудови моделі формування загальнокультурної компетенції; емпіричні - педагогічне спостереження, порівняння, анкетування, інтерв'ювання, бесіди, опитування, тестування, дискусії, самооцінка, педагогічний експеримент для виявлення динаміки змін у рівнях сформованості загальної культури студентів технічного профілю при вивченні дисциплін гуманітарного циклу; математичні методи - для визначення достовірності одержаних результатів.

Експериментальна база та етапи дослідження. В експерименті брали участь студенти Інституту міського господарства Національного авіаційного університету, Тернопільського національного економічного університету, Хмельницького національного університету, Інститутуту землевпорядкування та інфомаційних технологій при Національному авіаційному університеті, Коледжу інформаційних технологій та землевпорядкування Національного авіаційного університету. В дослідно-експериментальній роботі на різних етапах брали участь 500 студентів та 30 викладачів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше:

- визначено сукупність педагогічних умов формування у майбутніх фахівців технічного фаху загальнокультурної компетенції, яка спрямована на підвищення їх загальної культури, рівня знань з гуманітарних дисциплін, навичок творчої самореалізацій та саморозвитку, без яких неможлива якісна професійна діяльність в умовах гетерогенного інформаційного суспільства (підсилення мотивації студентів технічного фаху щодо вивчення гуманітарних дисциплін; використання інтерактивних методів, прогностичних, проблемних методів навчання; підвищення якості організації самостійної роботи студентів з гуманітарних дисциплін; упровадження вдосконаленої методики проведення занять із підсиленням акценту на виховну складову);

- розроблено модель формування загальнокультурної компетенції зі складовими: мета, завдання, вимоги до підготовки з гуманітарних дисциплін студентів технічного фаху, перелік гуманітарних дисциплін, методи, етапи формування, педагогічні умови та результат;

- удосконалено методику формування загальнокультурної компетенції майбутніх фахівців технічного профілю в процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу з урахуванням мети, дидактичних і методичних принципів навчання гуманітарних дисциплін, етапів, методів і педагогічних підходів;

- конкретизовано компоненти загальнокультурної компетенції (володіння рідною і іноземною мовами, етичних принципів та естетичних смаків, готовності до творчої самореалізації, обізнаності у культурних надбаннях цивілізації);

- набули подальшого розвитку: проблема інтеграції технічної і гуманітарної підготовки, поєднання навчальної та виховної діяльності, обумовленої створенням єдиного культурно-духовного простору.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що сформовано й запропоновано до використання дидактичний комплекс, що включає навчально-методичні рекомендації, контрольні, рольові та ситуативні завдання й комунікативні вправи для перевірки рівнів сформованості загальнокультурної компетенції; створено комп'ютерні дидактичні матеріали для підвищення якості володіння студентами компонентами загальнокультурної компетенції на основі системного, інтерактивного, компетентнісного, особистісно-зорієнтованого підходів; використання інтерактивного, прогностичного, проблемного навчання в процесі формування загальнокультурної компетенції майбутніх фахівців технічного профілю. Методичний комплекс може бути використаний як основа для розробки методичних рекомендацій з гуманітарних дисциплін. Матеріали дослідження використано при підготовці навчального посібника.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Національного авіаційного університету (довідка №1/10-13/354 від 14.05.2010 р.), Хмельницького національного університету (довідка №1/253 від 17.05. 2010 р.), Тернопільського національного економічного університету (довідка №1/289 від 5.05.2010 р.), Інституту землевпорядкування та інформаційних технологій при Національного авіаційного університету (довідка №1/12-13/ 342 від 5.05.2010 р.), Коледжу землевпорядкування та інформаційних технологій Національного авіаційного університету (довідка №469 від 17.05.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. У статті, написаній у співавторстві з Т. Муковоз, внесок здобувача полягає у розробці ідеї, написанні вступу, визначенні проблеми, написанні теоретичного обгрунтування основної частини.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження обговорено на науково - практичних конференціях різного рівня: міжнародних - «Мова як світ світів.» (м. Київ, 2006 р.), «Прикладна лінгвістика - 2007: проблеми і рішення» (м. Миколаїв, 2007 р.), «Мовно-культурна комунікація в сучасному соціумі», (м. Київ, 2008 р.), «Проблеми та перспективи лінгвістичних досліджень в умовах глобалізаційних процесів» (м. Тернопіль, 2011 р.); «Психолого-педагогічний супровід фахової підготовки та підвищення кваліфікації особистості в умовах трансформації освіти» (м. Київ, 2010-2011 рр.); міжнародній науковій відео-конференції «New Trends in Teaching Architectures», (м. Київ, 2009 р.); всеукраїнських - «Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця» (м. Київ, 2006 р.), «Актуальні проблеми вищої професійної освіти України» (м. Київ, 2007-2011 рр).

Публікації. Основні положення і результати дослідження знайшли відображення у 12 опублікованих працях: з них 6 одноосібних статтей у фахових виданнях ВАК України, 5 одноосібних статей у наукових збірниках, 1 публікація у співавторстві.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (264 найменування) та трьох додатків. Загальний обсяг дисертації становить 236 сторінок, з них 172 сторінки основного тексту. Робота містить 28 таблиць та 6 рисунків.

Основний зміст роботи

гуманітарний технічний дисципліна

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, проаналізовано стан розробки проблеми в психолого-педагогічній літературі при вивченні гуманітарних дисциплін у технічному ВНЗ. Визначено предмет, обґєкт, мету, завдання, методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, наведено дані щодо їх апробації та впровадження.

У першому розділі - «Формування особистості сучасного фахівця технічного профілю як педагогічна проблема» - проаналізовано сучасні вимоги суспільства до особистості фахівця технічного профілю; висвітлено роль гуманізації й гуманітаризації освіти у процесі формування особистості фахівця технічного профілю нового типу; уточнено сутність поняття «загальнокультурна компетенція фахівців технічного профілю».

Аналіз праць науковців, присвячених проблемам гуманізації та гуманітаризації освіти (К. Баханов, І. Бех, М. Вейт, В. Венедиктов, В. Астахова, З. Гіптерс, І. Гушлевська, Т. Дем'янюк) дозволив дійти висновку, що гуманізм э основоположним принципом процесу реформування освіти.

Серед основних завдань гуманітарної підготовки виділили: розкриття і закріплення понять «людяності», «добра», «гуманності», «толерантності»; розвиток внутрішньої потреби у гармонійному розвитку особистості, розуміння необхідності отримання нових знань та їх соціально корисного використання; прагнення до самовдосконалення. Складовою гуманізації освіти є гуманітаризація. Гуманітаризація освітнього процесу - це переорієнтація з предметно-змістового принципу навчання на вивчення внутрішнього світу людини, створення цілісної картини світу і розуміння важливості духовних цінностей.

Аналіз педагогічної літератури показав, що проблема формування особистості фахівця технічного профілю нового типу розглядається в дослідженнях сучасних педагогів вищої школи (О. Романовський, Л. Товажнянський, М. Князян, О. Мещанінов). Було встановлено, що нові умови існування соціуму ведуть до створення фахівця нового типу, який поєднує високий професіоналізм, культуру, людські якості, психологічну гнучкість і прагнення до творчості. Але традиційні умови навчання й виховання не спроможні створити належні умови для формування такої особистості. Проблема культурного зростання особистості є сьогодні надзвичайно актуальною через створення суспільства нового типу - інформаційного.

Практичне здійснення завдань модернізації освіти, реалізація гуманістичних засад освітньо-виховного процесу можливі завдяки розробці нового змісту й технології реалізації її цілей й завдань; методів і засобів контролю досягнення поставлених завдань на кожному етапі реалізації.

Ключовими поняттями при визначенні загальної культури особистості є «культура», «загальна культура», «культурні цінності», «духовні цінності», «компетентність», «компетенція» і «загальнокультурна компетенція» (Н. Бібік, О. Коломієць, О. Овчарук, О. Пометун, І. Саражинська, С. Трубачова, О. Хуторськой). Вважаємо, що поняття «компетенція» є задана наперед норма для підготовки фахівців, а «компетентність» - володіння фахівцем певними компетенціями. Низка дослідників наголошують, що компетентним буде той фахівець, який має навички праці в умовах індивідуалізації навчального процесу (І. Коваль), за наявності добре сформованого комунікативного компоненту (О. Коломієць), налагодженого діалогу викладача і студента у процесі обміну гуманістичними цінностями (С. Вдовцова). До переліку ключових компетентностей ними було включено: вміння вчитися, загальнокультурна, громадянська, підприємницька, соціальна, здоров'язберігаюча компетентності та компетентність з інформаційно-комп'ютерних технологій. Н. Кожемякіна включає до переліку компетентностей соціально-професійну, професійно-управлінську, регулятивно-емоційну, а інші науковці (О. Хуторськой) виділяють: загальнокультурну, комунікативну, навчально-пізнавальну, соціально-трудову.

Під загальнокультурною компетенцією розуміємо всебічну розвиненість особистості, якій притаманний високий рівень загальної культури і здатність до самореалізації, самовдосконалення. До структури загальнокультурної компетенції входять такі компоненти: володіння рідною та іноземною мовами, творча самореалізація, естетичний смак, етичність, обізнаність у культурних надбаннях. Усі компоненти загальнокультурної компетенції взаємопов'язані між собою і зумовлюють оволодіння новим світобаченням, новим стилем мислення. Увага акцентувалась на формуванні таких компонентів загальнокультурної компетенції, як мовний, поведінковий, світоглядний. Ці компоненти реалізуються у предметних компетенціях, таких як володіння рідною та іноземної мовою, знання з релігієзнавства, етики, естетики, психології, соціології тощо, а також знання у сфері точних і природничих наук.

У відповідності з метою констатувального етапу експерименту встапновлювався рівень сформованості загальнокультурної компетенції студентів, якого вони досягли до вступу у вищий технічний навчальний заклад. Реалізація даної мети передбачала визначення ціннісних орієнтирів, мотивації, розвиненість їхньої мовленнєвої культури. Методами дослідження слугували: спостереження, бесіди, анкетування, тестування, аналіз письмових робіт й результатів оцінювання. Отримані результати констатують, що 74% студентів вживають багато росіянизмів, діалектизмів, неформальної лексики (сленгу, навіть вульгаризмів та лайки). Словниковий запас біля 75% студентів бідний; мовлення засмічене словами-паразитами, які мають компенсувати нестачу словникового запасу; низький рівень мотивації вивчення гуманітарних дисциплін (30%), обізнаності у культурних надбаннях цивілізації (30%) тощо дозволили виявити низку прогалин та розрізненість формування предметних компетенцій як особистісних категорій майбутнього фахівця. Тобто, рівень сформованості загальнокультурної компетенції досить низький.

У другому розділі «Обгрунтування педагогічних умов формування загальнокультурної компетенції майбутніх фахівців технічного профілю» розкрито теоретичні засади формування загальнокультурної компетенції при вивченні дисциплін гуманітарного циклу, визначено і обгрунтовано педагогічні умови формування загальнокультурної компетенції з використанням системного, компетентісного, інтегративного, особистісно-орієнтованого підходів.

Проведені дослідження показали, що значний ефект у формуванні основних структурних компонентів загальнокультурної компетенції, взаємозв'язків і взаємозалежності між ними, шляхів, форм і засобів практичної реалізації забезпечують педагогічні підходи: системний, інтегративний, особистісно-зорієнтований, компетентісний. Це дає можливість студентам технічного фаху розвивати духовно-культурну сферу своєї особистості в процесі вивчення дисциплін соціо-гуманітарного і професійного спрямування. Із застосуванням технічних засобів навчання в процесі опанування знаннями значно збільшуються можливості для формування гуманної особистості майбутнього фахівця. Тобто, відбувається перехід від знаннєвого до діяльнісного підходу у навчанні, що підсилює значущість предметних та базових компетенцій та сприяє адаптації традиційної форми заняття до нових педагогічних умов.

На основі педагогічних підходів визначено педагогічні умови, які забезпечують ефективність загальнокультурної підготовки майбутніх фахівців технічного профілю.

Підсилення мотивації студентів технічного фаху щодо вивчення гуманітарних дисциплін. У ході впровадження даної педагогічної умови особливу увагу ми приділили вивченню шляхів педагогічного впливу на мотивацію студентів щодо вивчення дисциплін гуманітарного циклу. Для цього використовувались: бесіди, анкетування, спостереження, які виявили, що цілі навчання і цінності є індивідуальними для кожного студента; переважають чинники, які вдповідають за зовнішню мотивацію. У організації навчальної діяльності застосовувалися сучасні технічні засоби, у змісті навчальних дисциплін гуманітарного циклу зроблено особливий акцент на розвиток у студентів бажання отримати нові й доповнити старі знання, створити інтегративну єдність знань загальнокультурного характеру й професійно-орієнтованих знань (формували завдання різного ступеня складності та різного виду з урахуванням особистих цілей і цінностей, заохочували прояви індивідуального типу мислення та підходів і методик навчальної діяльності).

Використання інтерактивних прогностичних, проблемних методів навчання. Наявність величезної кількості посібників, словників, програм, тренингів, тестів друкованого й електронного характеру є суттєвою допомогою як студенту в опануванні певної дисципліни, так і викладачу в організації навчальної роботи. Контролююча функція викладача зазнала суттєвих змін. Контроль засвоєння певного теоретичного і практичного матеріалу виконували з використанням комп'ютерної програми. Для організації інтерактивного навчання використовували: моделювання життєвих ситуацій, використання ігор (рольова, ділова і сюжетна). Так, під час вивчення теми «Типи забруднень» зі студентами ІІ курсу факультету екологічної безпеки Національного авіаційного університету, ними було розроблено проект визначення рівня забруднення повітря у м. Києві. Результати роботи були представлені на семінарі у рамках студентської науково-практичної конференції. Значна увага приділялася методу навчання в групах зміненого складу (колективний спосіб навчання). Цей метод дав найкращі результати при опануванні граматики іноземних мов.

Інноваційні технології націлені на розвиток творчих здібностей особистості (В. Платов, Н. Бердєннікова, В. Меденцев) при використанні методів прогнозування й проектування. Такі методи формують світогляд, що базується на різноманітності критеріїв прийняття рішень, терпимості до інакомислення, моральної відповідальності за свої рішення; і являються складовою частиною проблемного навчання. Навчальні проблемні ситуації є основним структурним компонентом проблемного навчання.

Підвищення якості організації самостійної робот из гуманітарних дисциплін. Проблема організації самостійної роботи досить глибоко вивчена і широко висвітлена у наукових працях І. Хом'юк, Н. Калашник, М. Смирнової, В. Козакова. У ході дослідження виявлено, що тільки 5% студентів мають навички творчої самостійної роботи; 60% студентів першого курсу не мають сформованих навичок користування довідковою літературою (електронні та паперові підручники, посібники, словники, довідники), не мають сталих навичок користування словниками. Для ліквідації цих недоліків проводилися консультації зі студентами. Ми приділяли значну увагу прийомам організації самостійної роботи, які базуються на використанні інтернет-технологій: www-реалізація, коли навчальні матеріали передаються у мультимедіа зображенні, з підтриманням режиму on-line; e-mail реалізація, тобто обмін інформацією за допомогою електронних листів.

Впровадження вдосконаленої методики проведення занять із підсиленням акценту на виховну складову. Сучасне завдання освіти - надання людині методології творчої діяльності. В таких умовах метою навчання є саморозвиток, самовдосконалення і самореалізація особистості. Така особистість орієнтована на зміни соціальних ролей відповідно до існуючих умов, володіє високою адаптивністю, психологічною гнучкістю і стійкістю, усвідомленням себе як частини соціуму, готової до творчої продуктивної діяльності.

Удосконалення методики проведення занять проводили за рахунок використання допоміжних технічних засобів та засобів інтернет-технологій, що надавали більшої предметної інформації за менший проміжок часу, інноваційної технології, що виявляє себе у методології творчої діяльності, прийомів інтерактивного й проблемного навчання. Саме за таких умов навчально-виховний процес набуває бінарного характеру, бо поєднує навчання й виховання майбутнього фахівця технічного профілю в єдину структуру. Дієвість авторської методики формування загальнокультурної компетенції забезпечувалась використанням нового типу практичного заняття з гуманітарних дисциплін, що поєднував у собі навчально-предметний і виховний компонент з акцентуванням на виховний компонент. Тобто відбувалося переорієнтування навчально-виховного процесу на виховання, на створення умов для формування майбутнього фахівця як високоосвіченої, культурної, духовної, толерантної особистості. Основою впровадження змін у структуру навчального заняття стало уявлення про формування «єдиного культурного простору, у межах якого усі навчальні дисципліни поєднуються, створюючи єдину «мета-мову» культури. Вона синхронізує знання з усіх гуманітарних дисциплін, створюючи таким чином умови для переходу знаннєвого характеру навчання гуманітарних дисициплін у виховний, етико-естетичний. Процес виховання відбувався не тільки під час виховних заходів у позаурочний час, але і безпосередньо у процесі навчання предметної дисципліни. Методика формування загальнокультурної компетенції базувалася на використанні певної частини навчального часу (у середньому до 15 хвилин) на практичному занятті з дисциплін гуманітарного циклу для формування етичної, естетичної, мовленнєвої складової комунікативного, поведінкового, світоглядного компонентів загальнокультурної компетенції у рамках такої форми комунікативної діяльності, як обговорення поточних подій. Відвідування культурних заходів також обовґязково обговорювалося у ході цього виду навчально-виховної діяльності. Студентам пропонувалися творчі завдання (письмові твори), що висвітлювали схожу тематику. Однак, враховувалися специфіка предметних знань студентів, залежно від курсу та спеціалізації навчання. Методика передбачала презентацію матеріалів, що носили виховний характер або загально-науковий характер, обговорення, використання цієї інформації у завданнях інтерактивного типу. На кожному занятті обговорювалися питання, які становлять інтерес для молоді і слугують формуванню загальнокультурної компетенції, наприклад «Моя майбутня професійна діяльність», «Чому успішні люди зловживають алкоголем» або «Майбутнє людства без викопного палива». Таким чином відбувалося формування зразу декількох компонентів загальнокультурної компетенції, таких як: етичного, естетичного, мовленнєвого тощо. В процесі творчої роботи студенти опановували уміння самостійно знайти інформацію, яка була б цікавою та змістовною.

Етап проведення контролю якості засвоєння навчального матеріалу також містив багаті можливості для стимулювання мовних та мовленнєвих навичок, мотиваційної сфери студентів для кращого вивчення гуманітарних дисциплін, їх намагання перетворити процес оволодіння культурними здобутками людства у внутрішню потребу, прагнення до самовдосконалення. Для цього ми пропонували більш творчі форми навчальної діяльності у рамках звичайної письмової чи усної контрольної роботи. Наприклад, при проведенні контрольної роботи з дисциплін «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)» та «Ділова українська мова» використовувалися такі завдання як: підбір антонімів чи синонімів, спільнокореневих слів, пояснення термінів, вживання прислів'їв й фразеологізмів, граматичного аналізу й розвитку мовної здогадки тощо; ігрові форми роботи: інтерв'ю при прийомі на роботу, бесіда журналістів та підприємців про шкоду для довкілля, спричинену виробничою діяльністю. Практика довела, що подібні форми роботи сприяють створенюю атмосфери довіри, комфортності, розвитку творчих здібностей, що приводить до підвищення зацікавленості студентів у вивченні дисицплін гуманітарного циклу та покращення якості засвоєння цих дисицплін.

За результатами дослідження була розроблена модель (рис. 1) формування загальнокультурної компетенції майбутніх фахівців технічного профілю в процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу.

Ефективність моделі формування загальнокультурної компетенції майбутніх фахівців технічного профілю в процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу забезпечується комплексом педагогічних умов, змінами у структурі організаційної одиниці навчального процесу - практичного заняття.

У третьому розділі «Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов формування загальнокультурної компетенції майбутніх фахівців технічного профілю» подано методику організації й проведення формувального експерименту та проаналізовано одержані статистичні дані.

Формувальний експеримент було проведено з метою встановлення причинно-наслідкових звґязків між упровадженням педагогічних умов і моделі формування загальнокультурної компетенції в процес вивчення гуманітарних дисциплін у вищій технічній школі. З метою перевірки сформованості у студентів загальнокультурної компетенції було обрано три критерії: ціннісно-орієнтаційний, когнітивний та практичний. Для кожного з них розроблено відповідні вимірники. Це дало можливість за 100-бальною шкалою оцінювати рівні сформованості загальнокультурної компетенції.

У дослідженні виділено такі показники рівнів сформованості загальнокультурної компетенції: якість оволодіння дисциплінами гуманітарного циклу, якість сформованості етико-естетичних норм, якість рефлексії щодо результатів своєї навчальної діяльності по оволодінню дисциплінами гуманітарного циклу, рівень готовності до творчості. Для оцінювання рівнів сформованості загальнокультурної компетенції визначено високий (творчий), середній (продуктивний), низький (репродуктивний) рівні.

Перевірка дієвості визначених педагогічних умов проводилася на базі навчальних дисциплін гуманітарного циклу: «Іноземна мова», «Іноземна мова за фахом», «Іноземна мова за професійним спрямуванням», «Ділова українська мова», «Філософія», «Соціологія». Аудиторна форма була основною формою організації навчально-виховної діяльності (табл.).

Порівняння результатів рівнів сформованості загальнокультурної компетенції в експериментальній і контрольній групах

Аналіз результатів формувального експерименту виявив позитивні зрушення у показниках сформованості загальнокультурної компетенції в більшості студентів ЕГ. Підвищилась зацікавленість студентів до дисциплін гуманітарного циклу, зросла якість володіння студентами рідною та іноземною мовами; їх інтерес до культурного спадку людства; покращилося володіння етичними й естетичними нормами, що виявлялося у змінах поведінки, мовлення, зовнішнього вигляду; посилилося прагнення до особистої творчості, що виявлялося в участі у наукових та художньо-творчих спілках. У студентів ЕГ помітно підвищився рівень сформованості гуманістичного світогляду, що виявлялося у гуманному відношенні до оточуючих, створенні атмосфери взаємодопомоги й взаєморозуміння, зменшенні кількості конфліктних ситуацій у колективі. У мотиваційній сфері студентів ЕГ почали домінувати фактори, відповідальні за внутрішню мотивацію до вивчення гуманітарних дисциплін. Якісно змінився рівень рефлексії студентів щодо результатів їхньої навчальної діяльності по оволодінню гуманітарними дисциплінами.

Порівняння результатів у КГ і ЕГ дало змогу виявити динаміку збільшення кількості студентів, які володіють високим і середнім рівнем сформованості загальнокультурної компетенції в обох групах, але з переважанням ЕГ. Отже, результати формувального експерименту підтверджують підвищення рівня сформованості загальнокультурної компетенції майбутніх фахівців технічного профілю в процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу. Перевірку достовірності експериментальної роботи було проведено за t-критерієм Ст'юдента.

Висновки

У дисертаційній роботі здійснено цілісний науковий аналіз проблем і шляхів підвищення загальнокультурної компетенції майбутніх фахівців технічного профілю при вивченні дисциплін гуманітарного циклу. Результати дослідження дозволили зробити такі висновки:

1. Вивчення стану дослідженності та тенденцій розвитку особистості фахівця технічного профілю дозволяє стверджувати, що сьогодення потребує нових підходів щодо його ефективності. Визначено вимоги, які висувають умови праці у сучасному гетерогенному суспільстві до особистості фахівця технічного профілю. Серед них найважливішими є толерантність; знання культурних особливостей різних гендерних, національних, соціальних та культурних груп; високий рівень особистісної культури. Виявлено основні тенденції і напрямки змін у системі підготовки фахівців, які полягають у гуманізації і гуманітаризації технічної освіти, підвищенні статусу гуманітарних дисциплін з метою покращення процесу формування загальнокультурної компетенції студентів технічного фаху. Під загальнокультурною компетенцією розуміємо всебічну розвиненість особистості, якій притаманний високий рівень загальної культури і здатність до самореалізації, самовдосконалення. Структуру загальнокультурної компетенції складають: володіння рідною та іноземною мовами, творча самореалізація, естетичний смак, етичність, обізнаність у культурних надбаннях. Компонентами загальнокультурної компетенції є мовний, поведінковий, світоглядний. Результати констатувального експерименту показали недостатній рівень загальнокультурної компетенції майбутніх фахівців технічного профілю.

2. На основі психолого-педагогічного аналізу наукових праць з досліджуваної проблеми обгрунтовано комплекс педагогічних умов, які сприяють формуванню загальнокультурної компетенції при вивченні дисциплін гуманітарного циклу: підсилення мотивації студентів технічного фаху щодо вивчення гуманітарних дисциплін; використання інтерактивних, прогностичних, проблемних методів навчання; підвищення якості організації самостійної роботи студентів з гуманітарних дисциплін; упровадження вдосконаленої методики проведення занять із підсиленням акценту на виховну складову. Їх використання в розробленій методиці показало позитивні результати.

3. Розроблено модель формування загальнокультурної компетенції, яка охоплює шляхи досягнення мети дослідження та містить: мету, завдання, вимоги до підготовки з гуманітарних дисциплін студентів технічного фаху, перелік гуманітарних дисциплін, методи й засоби, етапи формування, педагогічні умови, компоненти та результат. Усі складові моделі спрямовані на реалізацію високого та середнього рівня сформованості загальнокультурної компетенції майбутніх фахівців технічного профілю. Результат дієвості моделі забезпечується обгрунтованими педагогічними умовами.

4. На основі наукового пошуку конкретизовано критерії та показники рівнів сформованості складових загальнокультурної компетенції й удосконалено її компоненти, як складових підготовки фахівця технічного профілю нового типу. Виокремлено критерії: ціннісно-орієнтаційний, когнітивний та практичний (володіння рідною і іноземною мовами, етичними принципами та естетичними смаками, готовність до творчої самореалізації, обізнаність у культурних надбаннях цивілізації). За цими ознаками визначено рівні сформованості загальнокультурної компетенції: високий (творчий), середній (продуктивний), низький (репродуктивний).

Низький рівень сформованості загальнокультурної компетенції характеризується невизначеністю спрямованості на гуманістичні цінності, мотивації духовно-культурного розвитку, моральних норм; рівень володіння рідною та іноземною мовами низький, бідний словниковий запас. Відсутні навички вирішення завданнь нестандартного, творчого характеру, виникають труднощі у професійному іншомовному спілкуванні і спілкуванні рідною мовою, відсутня культура взаємодії у гетерогенних групах. Фахівець з низьким рівнем загальної культури відчуває складнощі щодо адаптації в умовах праці та життя, які постійно змінюються; не зацікавлений у результатах своєї трудової діяльності, а тому не може бути конкурентоспроможним на сучасному ринку праці.

Середній (продуктивний) рівень сформованості загальнокультурної компетенції характеризується нечіткою гуманістичною спрямованістю світогляду, невизначеністю моральних норм, пріоритетом матеріального порівняно з духовними цінностям; має сформовані комунікативні й аналітичні уміння, але їх реалізація у професійній діяльності утруднена, нечітко виражена потреба у творчому самовираженні, самовдосконаленні та саморозвитку. Такий фахівець стикається з труднощами при роботі у гетерогенних групах, вирішенні нестандартних завдань, особливо при наявності морального вибору.

Високий рівень (творчий) сформованості загальнокультурної компетенції характеризується високою культурою поведінки; готовністю до постійних змін, зумовлених розвитком міжкультурних зв'язків та інтеграцією; наявністю чіткої гуманістичної світоглядної позиції та високим рівнем моральних норм, готовністю співпрацювати у гетерогенних групах, високим рівнем комунікативної культури та володіння мовами, розвинутим прагненням до естетичного перетворення світу, наявністю навичок та умінь творчої самореалізації. Такий фахівець технічного профілю реалізує свій творчий потенціал, його цікавлять нестандартні складні завдання, для вирішення яких він застосовує увесь потенціал науково-практичних, етичних, культуротворчих компетенцій. Він є конкурентоспроможним на міжнародному ринку праці.

4. Аналіз результатів формувального експерименту виявив позитивні зрушення у показниках сформованості загальнокультурної компетенції в більшості студентів ЕГ: зацікавленість студентів до дисциплін гуманітарного циклу (з 28% до 46%), зросла якість володіння студентами рідною (з70% до 90%) та іноземною мовами (з 25% до 45%); їх інтерес до культурного спадку людства; посилилося прагнення до особистої творчості, що виявлялося в участі у наукових та художньо-творчих спілках (з 30% до 50%).

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми гуманітарної підготовки фахівців технічного профілю. Потребують подальшого дослідження такі питання: формування комунікативної культури майбутніх фахівців технічного профілю у мультикультурному суспільстві; розробка індивідуалізованих оптимальних програм загальнокультурної підготовки спеціалістів технічного фаху; створення електронного підручника як науково-методичної основи загальнокультурної підготовки спеціалістів в умовах технічного ВНЗ.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях

1. Ковалинська І.В. Загальнокультурна компетенція студента, її вплив на лінгвістичну компетенцію / І.В. Ковалинська // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»: наук.-теор. зб. - Переяслав-Хмельницький: ПП Медвєдєв, 2006. - №9. - С. 21-24.

2. Ковалинська І.В. Інтеркультурне виховання й освіта / І.В. Ковалинська // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»: наук.-теор. зб. - Переяслав-Хмельницький: ПП Медвєдєв, 2007. - Вип. 12. - С. 301-311.

3. Ковалинська І. Констатуючий експеримент: визначення рівня загальнокультрної компетенції студентів немовного вищого закладу освіти / І. Ковалинська // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Філософія, Психологія. Педагогіка. - К.: «Політехніка», 2008. - №3 (24). - С. 178-182.

4. Ковалинська І.В. Створення умов для формування загальнокультурної компетенції студентів технічного фаху / І.В. Ковалинська // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Філософія. Психологія. Педагогіка: зб. наук. праць. - К.: ІВЦ «Київська політехніка», 2010. - №1 (28). - С. 182-185.

5. Ковалинська І.В. Прийоми впровадження проблемного навчання гуманітарних дисциплін у технічному ВНЗ / І.В. Ковалинська // Гуманітарний вісник: наук. - теор. зб. - Переяслав-Хмельницький: ФОП І.С. Майдаченко, 2010. - Вип. 19. - С. 71-77.

6. Ковалинська І.В. Модель формування загальнокультурної компетенції студентів технічного фаху / І.В. Ковалинська // Вісник післядипломної освіти: Зб. наук. праць. - К.: Дорадо Альянс, 2010. - Вип. 1 (14). - Ч. 1. - Педагогіка. - С. 100-107.

7. Ковалинська І. В. Російськомовний сленг в українськомовному молодіжному просторі / І.В. Ковалинська // Мовознавчі студії: Зб. наук. праць. - К.: ВПЦ «Київський університет», 2007. - Ч. ІІ. - С. 137-143

8. Ковалинська І.В. Деякі проблеми впровіавдження компетентнісного підходу до навчання дисциплін гуманітарного циклу у вищому технічному закладі освіти / І.В. Ковалинська // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія: Зб. наук. праць. - К.: «НАУ-Друк», 2009. - Вип. І. - С. 106-109.

9. Ковалинська І.В. Відповідність компонентів культури до компетенцій особистості / І.В. Ковалинська // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія: Зб. наук. праць. - К.: «НАУ-Друк», 2009. - Вип. ІІ. - С. 52-56.

10. Ковалинська І.В. Вплив масової культури на свідомість молодої людини / І. В. Ковалинська // Літературознавчі студії: Зб. наук. праць. - Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2009. - Вип. 23. - Ч. І. - С. 221-225.

11. Ковалинська І.В. Умови формування загальнокультурної компетенції у процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу студентами технічного ВНЗ / І.В. Ковалинська // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології: наук. журнал. - Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2009. - №2. - С. 306-314.

12. Ковалинська І. Методи впровадження інноваційної освіти у процес вивчення дисциплін гуманітарного циклу / І. Ковалинська, Т. Муковоз // Вісник міжнародного дослідного центру «Людина: мова, культура, пізнання»: наук. журнал. - Кривий Ріг: «СТПРЕС», 2010. - Т. 28. - С. 66 -72.

Размещено на Allbest.ru