Формування фізичної культури майбутніх педагогів засобами фехтування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернігівський національний педагогічний університет

імені Т.Г. Шевченка

Кривенцова Ірина Володимирівна

УДК 378.011.3.796.86(043.3)

ФОРМУВАННЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ

ПЕДАГОГІВ ЗАСОБАМИ ФЕХТУВАННЯ

13.00.02 - теорія та методика навчання

(фізична культура, основи здоров'я)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Чернігів - 2011

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник

доктор педагогічних наук, професор Єрмаков Сергій Сидорович, Харківська державна академія дизайну та мистецтв, завідувач кафедри фізичного виховання, проректор.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Медведєва Ірина Михайлівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, професор кафедри теорії і методики фізичного виховання;

кандидат педагогічних наук, доцент Маслов Валерій Миколайович, Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, завідувач кафедри фізичного виховання та життєдіяльності людини.

Захист відбудеться 21 жовтня 2011 р. о 14.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 79.053.03 у Чернігівському національному педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка за адресою 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53).

Автореферат розісланий 21 вересня 2011 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Міненок А.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Фізична культура як складова загальної культури людства, суспільними проявами якої є фізичне виховання і спорт, виступає важливим чинником здорового способу життя, профілактики захворювань, організації змістовного дозвілля, формування гуманістичних цінностей та створення умов для всебічного гармонійного розвитку людини. На жаль, сьогодні з обігу фахівців майже вилучено термін "фізична культура" в широкому значенні. Він замінений на "фізичне виховання" і "рухову активність", що втрачає його духовний сенс. Постає необхідність наукового усвідомлення поняття фізичної культури як частини загальнокультурного розвитку особистості, що відбивається у її світогляді та способі життя. Це підтверджується роботами науковців В.К. Бальсевича (2003), В.М. Видріна (1995), Л.І. Лубишевої (2001), Т.Ю. Круцевич (2008) та інших. Н.Н. Візітей (2005) наголошує, що фізична культура - це перший і базовий вид культури, яка формується в людини. Але на практиці у більшості вчительських кадрів ще недостатньо сформована особиста фізична культура, що підтверджується байдужим або взагалі негативним ставленням до різних форм занять фізичними вправами і спортом (М.Я. Віленський, Р.С. Сафін (2001), Р.Т. Раєвський (2006) та інші).

Основною метою навчальної дисципліни "Фізичне виховання" у вищій школі є формування фізичної культури особистості. Однак аналіз літературних джерел свідчить про наявність низки проблем у формуванні фізичної культури в процесі фізичного виховання в умовах вищої освіти, які відображені в роботах багатьох науковців: В.І. Ільїнича, С.С. Єрмакова (2008), Ю.М. Ніколаєва, В.І. Ляха (1998), І.М. Медведєвої (2001), В.М. Платонова, Б.М. Шияна (2005) та інших.

Однією з провідних проблем є недостатня вмотивованість студентів щодо занять фізичними вправами та спортом. Експериментальні дані підтверджують, що врахування інтересів і мотивацій студентів до певних видів спорту покращують якість занять. Так, І.А. Анохіна (1992) акцентує на позитивному впливі ритміки, В.В. Баранов (2000) - гирьового спорту, В.О. Биков (1999) - плавання, М.О. Носко, В.М. Маслов (2009) - волейболу, В.І. Шандригось (2006) - боротьби, Г.А. Шандригось (2006) - аеробіки. Переваги фехтування як засобу фізичного виховання в навчальному процесі студентів - майбутніх інженерів довели В.М. Лабскір (1993) і С.Т. Омельченко (1985), але вони розглядали фехтування як навчання в спортивній секції. Фехтування як навчальна дисципліна циклу гуманітарної підготовки ще не має свого теоретико-методичного обґрунтування.

Ще за радянських часів науковці доводили безсумнівну користь фехтування як способу фізичного виховання студентства (В.А. Аркадьєв (1959), К.Т. Булочко (1967), Д.А. Тишлер (1984) та інші). Фехтування завжди було, насамперед, елементом виховання культури, у тому числі й фізичної, але поступово цей елемент був втрачений. Наукові дослідження В.А. Алексеєнка (1970), Ахмед Хатера (1974), Н.Є. Семеніхіної (1975), О.Г. Каліберди (2008) та інших виявили значний вплив фехтування на морально-вольові якості особистості, а також на різні системи організму людини. Проте фехтувальна етика (шляхетність), сприятливість студентського віку для засвоєння фехтувального репертуару, користь від моделювання ситуацій фехтувального діалогу ще не були об'єктами наукових досліджень.

У зв'язку із перспективністю і можливостями фехтування для професійної підготовки і виховання майбутніх педагогів у Харківському НПУ імені Г.С. Сковороди на чотирьох гуманітарних факультетах було введено дисципліну "Фехтування" як складник фізичного виховання. Виникла потреба методичного забезпечення, створення навчальної програми і методики викладання цього курсу студентам-початківцям з урахуванням усіх вимог навчальної програми "Фізичне виховання" для вищих навчальних закладів України ІІІ-ІV рівнів акредитації. Розробка цих документів і багаторічний досвід викладання "Фехтування" в педагогічному університеті, дозволили сформулювати гіпотезу щодо значних можливостей фехтування як навчальної дисципліни у формуванні фізичної культури майбутніх педагогів. Це зумовило актуальність вибору теми дисертаційного дослідження: "Формування фізичної культури майбутніх педагогів засобами фехтування".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з темою науково-дослідної роботи кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди "Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх та вищих навчальних закладах" (РК №20019U004104). Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою ХНПУ імені Г.С. Сковороди (протокол № 5 від 24.12.2008 р.) та узгоджено рішенням бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 2 від 3.03.2009 р.). Роль автора полягала в розробці, експериментальному обґрунтуванні та впровадженні у навчальний процес з фізичного виховання методики формування особистої фізичної культури майбутніх педагогів засобами фехтування за допомогою розробленої авторської програми.

Мета дослідження полягає в розробці, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці методики формування фізичної культури студентів вищих педагогічних навчальних закладів засобами фехтування.

Відповідно до мети визначено такі завдання:

1. Спираючись на відповідне теоретичне підґрунтя з'ясувати стан фізичного виховання у вищих навчальних закладах і визначити його сутність.

2. Науково обґрунтувати та розробити зміст навчальної програми "Фізичне виховання засобами фехтування" у вищих педагогічних навчальних закладах (ВПНЗ).

3. На основі використання розробленої програми навчальної дисципліни "Фізичне виховання засобами фехтування" розробити методику навчання фехтуванню студентів педагогічних ВНЗ.

4. Експериментально підтвердити ефективність розробленої програми і визначити її вплив на формування особистої фізичної культури майбутніх педагогів.

Об'єкт дослідження - фізичне виховання студентів у вищих педагогічних навчальних закладах.

Предмет дослідження - зміст та методика фехтування як складника фізичного виховання студентів ВПНЗ.

Методи дослідження: теоретичні: аналіз науково-методичної і спеціальної літератури, вивчення навчально-нормативної документації з метою визначення стану розробленості та перспектив досліджуваної проблеми; емпіричні: педагогічні спостереження, опитування, анкетування, педагогічний експеримент, вивчення фізичної підготовленості; статистичні: методи математичної статистики та порівняльного аналізу з метою обробки результатів для кількісного і якісного аналізу ефективності розробленої методики.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

- доведено необхідність фехтування як навчальної дисципліни у ВПНЗ;

- теоретично обґрунтовано і розроблено зміст навчальної програми курсу "Фізичне виховання засобами фехтування" для студентів ВПНЗ;

- розроблено методику навчання фехтуванню за трьома рівнями програми;

- експериментально доведено ефективність реалізації розробленої програми для формування особистої фізичної культури майбутніх педагогів;

Доповнено та уточнено сутність поняття особистої фізичної культури майбутнього педагога як такої, що спрямована на здоров'язбереження і розвиток культури майбутніх учнів, визначені її складові та рівні.

Практичне значення одержаних результатів роботи полягає у впровадженні в навчальний процес вищих навчальних закладів розробленої програми та методики викладання курсу "Фізичне виховання засобами фехтування" для студентів. Виявлено вплив авторської програми на організаторські, комунікативні, перцептивно-гностичні та експресивні навички майбутніх педагогів і, як наслідок, формування їхньої особистої фізичної культури. Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (акт впровадження від 30.08.2010 р.), Харківської обласної федерації фехтування (акт впровадження від 02.09.2010 р.), Харківської державної академії дизайну та мистецтв (акт впровадження від 24.09.2010 р.), Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (акт впровадження від 21.12.2010 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в аналізі та визначенні засобів фехтування і створенні моделі навчальної дисципліни, що представлено у статті, опублікованій у співавторстві з С.С. Єрмаковим «Методологічні основи змісту навчальної дисципліни фехтування».

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідалися на ІІ міжнародній науковій конференції "Актуальні проблеми фізкультурної освіти" (м. Харків, 2006 р.), на ІІ міжнародній науковій конференції "Здоровьесберегающие технологии, физическая реабилитация в высших учебных заведениях" (м. Бєлгород, 27.11.2009 р.); на V міжнародній науковій конференції "Актуальні проблеми фізкультурної освіти" (м. Харків, 22.04.2010 р.), а також на засіданнях кафедри теорії та методики фізичного виховання Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (2004-2010 рр.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені в 17 публікаціях, з яких 16 - одноосібних, з них 12 - опубліковані в збірниках наукових праць з педагогіки, перелік яких затверджено ВАК України.

Структура дисертації. Робота складається зі змісту, переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел, що містить 219 найменувань. Повний обсяг дисертації викладений українською мовою на 216 сторінках, у тому числі містить 27 таблиць, 14 рисунків, 14 додатків. Обсяг основного тексту роботи складає 163 сторінки друкованого тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, проаналізовано загальний стан дослідження наукової проблеми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методологічні й теоретичні основи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення роботи, окреслено сферу апробації та впровадження результатів наукових досліджень, зазначено кількість публікацій, наведено структуру й обсяг дисертаційної роботи.

У першому розділі "Фехтування в системі фізичного виховання студентів вищих педагогічних навчальних закладів" на підставі узагальнення філософської і психолого-педагогічної та спеціальної літератури розкрито сутність понять: "фізична культура", "фізичне виховання", "фізична культура педагога", а також зміст процесу їхнього формування. Розглянуто особливості фізичної культури майбутніх педагогів, етапи становлення фізичного виховання як складової у підготовці фахівців у різні історичні періоди, а також роль та місце фехтування як складника навчальної дисципліни "Фізичне виховання".

У дослідженні фізична культура розглядається як самостійна галузь і органічна частина загальнолюдської культури, що виникла і розвивається одночасно з нею і використовується суспільством з метою фізичного розвитку людини, спрямована на зміцнення її здоров'я та сприяння гармонійному розвитку. Фізична культура педагога - це його загальна та професійна фізична культура, яка включає фізкультурно-спортивну діяльність, мотиваційно-ціннісні орієнтири та фізичне вдосконалення.

Фізичне виховання як педагогічний процес, спрямований на формування фізичної культури особистості, за весь період існування вищої школи було переважно обов'язковою навчальною дисципліною. Найстародавнішими його засобами були: фехтування, стрільба, легка атлетика, гімнастика і танці. У роботі виділені основні етапи становлення фехтування як навчальної дисципліни у вищій школі (донауковий; науково-методичний; організаційний; змістовий). У контексті досліджуваної проблеми теоретично доведено, що фехтування має оздоровчу, освітню, розвивальну, виховну і професійно-педагогічну спрямованість, що дозволяє довести його доцільність у професійній підготовці майбутнього педагога.

У другому розділі "Зміст і методика навчання фехтуванню у вищому педагогічному навчальному закладі" визначено основні етапи та методи дослідження, науково обґрунтовано модель змісту навчальної дисципліни "Фізичне виховання засобами фехтування" та особливості методики її викладання майбутнім педагогам.

Дослідження проводилося зі студентами гуманітарних факультетів Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди й охоплювало чотири етапи.

На першому етапі (2002-2005 рр.) визначалися проблема, об'єкт, та предмет дослідження, мета і завдання. Проводився теоретичний пошук, аналізувалися наукові дослідження, було окреслено основні концептуальні ідеї. Конкретизувалася методична база дослідження (методики, контингент, зміст, організація та процедури констатувального експерименту). Розроблено робочу програму з навчальної дисципліни "Фізичне виховання засобами фехтування". Проведено анкетування 160 студентів щодо проблем фізичного виховання у ВПНЗ.

На другому етапі (2006-2007 рр.) було проведено констатувальний експеримент, опрацьовано та проаналізовано отримані дані. В експерименті щодо оцінки стану фізичної підготовленості взяли участь 522 студенти першого курсу чотирьох факультетів ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Заповнені та узагальнені дані анкетування, а саме 486 студентів, з них 117 хлопців та 369 дівчат, щодо сформованості в них: поняттєвого апарату фізичної культури; стану власного здоров'я; ставлення до предмету "фізична культура" в школі; відношення до спортивної діяльності.

На третьому етапі (2007-2009) вдосконалено і реалізовано програму формувального експерименту. Вдосконалювалася методика викладання навчального предмета "Фізичне виховання засобами фехтування", на основі розробленої навчальної програми, із залученням студентів до конструювання навчальних занять.

На четвертому етапі (2009-2010) узагальнено результати формувального експерименту. Оцінено та доведено ефективність впливу розробленої програми на формування фізичної культури майбутніх педагогів. Зроблено теоретичні висновки, технічно оформлено текст дисертації.

Модель змісту навчальної дисципліни "Фізичне виховання засобами фехтування" створена на основі галузевих стандартів вищої освіти та ідей, наукових підходів до професійної підготовки вчителя (рис.1). Розроблена модель пов'язує засоби фехтування з компонентами формування фізичної культури майбутніх педагогів через підходи до викладання навчальної дисципліни фехтування, а також блоки змісту програми. Враховані всі засоби фехтування, які ґрунтуються на шістьох блоках. 1-й блок: професійно-спрямовані пізнавальні процеси; фехтувальна етика; психологія бою; створення цінностей. 2-й блок: знання з теорії та методики фізичного виховання і фехтування. 3-й блок: загальні рухові уміння. 4-й блок: фехтувальні уміння і навички тактичної підготовки. 5-й блок: самостійна робота. 6-й блок: нормативи і всі вимоги до видів підготовки.

Таким чином, зміст програми охоплює теоретичну, фізичну, техніко-тактичну, психолого-етичну підготовки, а також самостійну роботу і контроль. Усі ці розділи відповідають виділеним нами компонентам фізичної культури майбутнього педагога, а саме: фізкультурно-спортивній діяльності, фізичному вдосконаленню, мотиваційно-ціннісному компоненту, педагогічним знанням у сфері фізкультурно-спортивної діяльності і педагогічному мисленню.

Програма навчальної дисципліни "Фізичне виховання засобами фехтування" розроблена на основі всіх вимог навчальної програми "Фізичне виховання" для ВНЗ України ІІІ-ІV рівнів акредитації і програм викладання фехтування у спортивних школах з урахуванням змін та доповнень, передбачених галузевими стандартами вищої освіти. Структурно робоча програма дисципліни складається з окремих частин - модулів, які об'єднані за змістом і послідовністю засвоєння. Кожний розділ включає змістовні модулі відповідно до вимог кредитно-модульної системи EСТS.

Зміст програмного матеріалу розподілений на теоретичний, методичний і практичний розділи. Кожен навчальний модуль складається з теоретичного матеріалу, практики фізичного виховання, практики виконання фехтувальної роботи, завдань для самостійної роботи, вимог контролю, а також професійної спрямованості програмного матеріалу.

Авторська навчальна програма враховує три рівні навчання фехтуванню студентів: базовий, спортивний і рекреаційний, які на практиці відповідають умовам викладання фізичного виховання на різних факультетах ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Відповідно до цих рівнів, фехтування як навчальну дисципліну у ВПНЗ можна визначити як засіб фізичного виховання студентів, їхню спортивну діяльність і фізичну рекреацію.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Модель змісту навчальної дисципліни "Фехтування"

Фізична реабілітація студентів здійснюється в окремих групах лікувальної фізичної культури (ЛФК) згідно з програмами, що враховують характер порушень стану здоров'я.

Методика навчання фехтуванню студентів вищих навчальних закладів суттєво відрізняється від традиційної методики тренування в спортивній секції і має свої особливості. Принципово різними є цілі навчально-тренувальної роботи: у спортсменів - досягнення високих спортивних результатів, а у студентів - формування фізичної культури майбутніх фахівців. На відміну від спортсменів, вибір студентами виду спортивної діяльності є недобровільним. Фехтування привабливе для студентського віку з урахуваням сучасних уподобань молоді. Але постає необхідність навчити фехтувати студентів з різними інтересами і мотиваціями, у випадково створеній групі, при малому обсязі аудиторних годин. Особливість розробленої методики навчання фехтуванню студентів, на відміну від традиційного викладання фізичного виховання у ВНЗ, полягає в тому, що існує потреба не лише в оволодінні багатьма складними за координацією рухами, але й у розвитку широкого комплексу спеціальних рухових якостей і тактичних здібностей, що значно ускладнює педагогічні завдання і вимагає певної послідовності в процесі навчання. Основою створеної методики є акцент на професійно-прикладну фізичну підготовленість майбутніх педагогів. Провідним є взаємне навчання студентів як форма проведення занять з фехтувальниками, коли кожен із них на заняттях виступає у ролі й учня, і вчителя. Пояснюючи вправу, він сам глибше розуміє її структуру і сенс, при цьому оволодіває педагогічними навичками.

У третьому розділі роботи "Експериментальна перевірка ефективності застосування змісту та методики фехтування як навчальної дисципліни щодо формування фізичної культури майбутніх педагогів" надано детальний аналіз проведення констатувального та формувального експериментів, оцінено ефективність програми з фехтування залежно від рівнів навчання студентів.

Нами встановлено, що фізична культура особистості формується завдяки таким компонентам: мотиваційно-ціннісному, усталеності поняттєвого апарату та оволодіння засобами фізичного розвитку організму, тобто зміцнення здоров'я.

Використовуючи ставлення студентів до фізичної культури як відображення мотиваційно-ціннісної складової, нами було з'ясовано, що майже половина першокурсників висловлювали негативізм та байдужість до уроків фізичної культури в школі. Після навчання впродовж чотирьох років за програмою фехтування частина цих студентів зменшилася в 1,5 рази (рис. 2). Тобто п'ята частина студентів змінила своє ставлення на позитивне. Про це також свідчило вірогідне підвищення кількості студентів, що самостійно займаються фізкультурно-спортивною діяльністю (на початку першого курсу таких студентів було 34,15 %, а наприкінці 4-го - 48,03 %, р<0,05). Розуміння значення впливу особистості викладача на виховання позитивного ставлення до фізкультурно-спортивної діяльності змінилося на краще під впливом впровадженої програми, 11 % студентів за час навчання змінили свою думку.

фехтування фізичний культура педагог

Рис. 2. Зміни у ставленні студентів до занять з фізичного виховання в університеті з урахуванням інноваційних технологій викладання фехтування

Результати дослідження доводять, що протягом впровадження програми відбулися вірогідні зміни у розумінні цілей занять фізичним вихованням (рис. 3). Так, найбільш суттєво збільшилася питома вага студентів, які вважають основною метою фізичного виховання саме формування фізичної культури особистості, що є найбільш об'ємним поняттям порівняно із такими дефініціями, як "залучення до здорового способу життя" та "вдосконалення фізичного розвитку". Саме це, на наш погляд, відбиває правомірність розробленої методики і дозволяє вважати фехтування адекватним засобом впливу на особистість майбутнього педагога.

Згідно з рівнями навчальної програми визначений контингент трьох груп: контрольної (КГ) (студенти, які вивчають фехтування за базовим рівнем програми), експериментальної (ЕГ) (студенти, які вивчають фехтування з поглибленим техніко-тактичним спрямуванням) і рекреаційної (РГ) (студенти, які вивчають фехтування за рекреативним рівнем, тобто з більшою інтенсивністю програмного матеріалу базового рівня з акцентом на самостійну роботу). Слід зазначити, що студенти всіх груп вивчали фехтування в межах годин, відведених на фізичне виховання згідно з навчальними планами факультетів.

У таблиці 1 наведена динаміка рівнів фізичної підготовленості ЕГ, КГ і РГ протягом навчання. Як свідчать показники дослідження, при застосуванні розробленої навчальної програми курсу "Фізичне виховання засобами фехтування", в усіх групах спостерігалися позитивні зміни показників функціонального стану.



Рис. 3. Розуміння цілей занять фізичним вихованням у студентів різних курсів

На початку експерименту не було встановлено вірогідної різниці між показниками результатів тестування студентів трьох груп, що свідчило про приблизно однаковий рівень фізичної підготовленості усіх досліджуваних.

За час навчання у студентів КГ зросла більшість тестових показників. Серед чоловіків вірогідно покращилися результати стрибків у довжину, човникового бігу та силові показники (р<0,05). Серед жінок КГ та студентів ЕГ, як у чоловіків, так і у жінок, відбувалася позитивна динаміка результатів усіх тестів (р<0,05). У чоловіків РГ вірогідної динаміки показників не відбувалося, але помітною стала тенденція до покращення результатів стрибків у довжину та стабільності усіх інших тестів без погіршення їхніх результатів. Жінки РГ мали більш виражені зміни, у них покращилися результати піднімання тулуба в сід (р<0,05) при стабільності інших тестів.

При порівнянні показників КГ та ЕГ встановлено, що в жінок ЕГ сформувалися більш високі показники швидкісних та координаційних якостей, ніж у жінок КГ (р<0,05). Чоловіки ЕГ показали кращі результати в згинанні рук, ніж КГ (р<0,01). На нашу думку, результат спортивної спрямованості навчання сприяє більшій вмотивованості щодо виконання фізичних вправ, тому студенти ЕГ показали вагоміший приріст показників, ніж студенти КГ.

Результати середніх показників тестування фізичної підготовленості студентів РГ вірогідніше відрізнялися від КГ. За винятком показників стрибка угору, тести визначення швидкісно-силових, координаційних якостей та гнучкості були нижчими у жінок РГ, ніж КГ (р<0,05). У чоловіків був вірогідно нижчим тільки показник гнучкості (р<0,05).

Таблиця 1. Порівняльний аналіз динаміки показників фізичної підготовленості досліджуваних студентів

± m	КГ чоловіки (n=36)	КГ жінки (n=135)	ЕГ чоловіки (n=47)	ЕГ жінки (n=123)	РГ чоловіки (n=19)	РГ жінки (n=49)
Стрибок у довжину з місця, (см)
І курс	220,5±3,43	164,9±1,70	216,5±3,74	160,5±1,80	221,0±3,86	164,4±2,77
ІVкурс	230,6±3,18	174,6±1,30	234,0±3,00	176,0±1,41	228,3±3,74	167,4±2,47
t I -IV	2,16*	4,51***	3,65***	6,91***	1,36	0,82
t кг			0,78	0,89	0,67	2,43*
t рг			0,96	2,56*
Стрибок угору, (см)
І курс	50,7±1,90	36,7±0,52	48,7±1,19	35,3±0,49	52,8±1,66	37,2±0,73
ІVкурс	51,4±0,98	38,4±0,47	53,8±1,15	38,4±0,46	53,1±1,33	38,5±0,70
t I -IV	0,47	2,49*	3,04**	4,66**	0,10	1,29
t кг			1,59	0,02	1,05	0,17
t рг			0,05	0,17
Човниковий біг 4х9м, (с)
І курс	9,8±0,10	11,4±0,07	9,8±0,09	11,4±0,07	9,9±0,19	11,4±0,10
ІVкурс	9,4±0,10	11,0±0,05	9,3±0,09	10,8±0,05	9,8±0,17	11,2±0,90
t I -IV	2,24*	5,29**	4,36**	7,29***	0,52	0,99
t кг			1,27	2,40*	1,69	2,35*
t рг			2,45*	2,49*
Нахил тулуба, (см)
І курс	11,5±1,33	14,7±0,57	10,7±1,26	13,7±0,64	8,6±2,11	15,0±1,05
ІVкурс	13,1±1,05	16,9±0,51	15,1±0,98	17,8±0,48	8,1±1,72	14,1±0,96
t I -IV	0,95	2,94*	2,48*	5,11**	0,18	0,64
t кг			1,05	1,22	2,50*	2,49*
t рг			2,97	3,01
Згинання рук в упорі лежачи, (раз)
І курс	33,2±1,80	13,1±0,74	36,9±1,46	11,6±0,69	37,3±2,67	13,0±1,16
ІVкурс	39,1±1,27	17,8±0,59	43,5±0,69	17,8±0,61	36,7±2,47	13,5±1,07
t I -IV	2,69*	4,96**	4,04***	6,77**	0,18	0,34
t кг			3,02**	0,04	0,83	3,08*
t рг			2,44*	3,07*
Піднімання тулуба в сід, (раз)
І курс	42,2±1,80	35,7±0,74	41,8±1,17	33,6±0,77	43,4±2,43	37,4±1,10
ІVкурс	46,8±1,34	42,1±0,49	48,8±0,88	42,3±0,49	45,3±2,46	40,4±0,96
t I -IV	2,06*	7,19***	4,80***	8,30***	0,53	2,25*
t кг			1,25	0,02	0,96	0,96
t рг			1,19	0,99
* - вірогідність різниці між показниками, p<0,05; ** - вірогідність різниці між показниками, p<0,01; *** - вірогідність різниці між показниками, p<0,001. t I -IV - значення коефіцієнта Стюдента при порівнянні І та ІV курсів; t кг - значення коефіцієнта Стюдента при порівнянні з КГ; t рг - значення коефіцієнта Стюдента при порівнянні з РГ.

Така ж сама тенденція спостерігається при порівнянні фізичної підготовленості студентів РГ та ЕГ. Отже, менша кількість аудиторних годин та недостатнє фізичне навантаження в тижневому циклі (1 заняття на тиждень) не сприяє сталому приросту показників фізичної підготовленості, однак підтримує їх на постійному рівні, що підкреслює ефективність програми.

Тобто найбільший приріст помітний в ЕГ, що пояснюється спортивною спрямованістю програмного рівня. У студентів ЕГ вірогідно збільшилися показники стрибків у довжину та у висоту, що відбиває зростання швидкісно-силових якостей. Вони є провідними у фехтуванні у зв'язку зі специфікою ведення фехтувального бою і важливими для вдосконалення опорно-рухової, нервової та серцево-судинної систем організму. Вірогідне покращання результатів човникового бігу в цій групі ілюструє формування координаційних якостей і певною мірою швидкості реакції. Зростання результатів у такій вправі, як нахил тулубу, є аргументом на користь регулярних занять фехтуванням для поліпшення гнучкості. Аналогічні результати ЕГ при виконанні переважно силових вправ (згинання рук в упорі лежачи та піднімання тулубу) доводять наявність впливу фехтування і на силові якості.

Результати КГ мають менш виражену динаміку, що, на наш погляд, обумовлено меншим обсягом і інтенсивністю занять фехтуванням. Але в динаміці спостережень доведено наявність вірогідних зрушень результатів залежно від статі досліджуваних.

Найменший приріст показників спостерігається у студентів РГ, заняття фехтуванням у якій мали найнижчий рівень й інтенсивність відповідно до розробленої програми.

Проведений аналіз рівня розвитку фізичних якостей під впливом занять за пропонованою програмою підготовки з фехтування свідчить про найбільший показник ефективності спортивного рівня і незначної ефективності рекреаційного, що пояснюється завданнями відповідного рівня навчальної програми.

Ще одним аргументом на користь розробленої програми є той факт, що жоден з учасників дослідження за результатами медичних оглядів не мав погіршення стану здоров'я.

При виконанні тестів фактор оцінки результату відігравав як позитивну так і негативну роль, особливо при виконанні силових тестів і тестів на гнучкість. Студенти, які мали змогу виконувати вправу ще, часто зупинялися на кількості разів або сантиметрів, оцінених на відмінно. І навпаки, коли до покращення оцінки залишалося небагато, намагалися покращити свій результат. Однак, оцінки фізичної підготовленості є об'єктивним й комплексними, і тому за допомогою шкали: "високий рівень", "достатній", "елементарний" та "дуже низький" були побудовані рівні сформованості фізичної підготовленості студентів у динаміці навчання (рис. 4).

Рис. 4. Динаміка рівнів сформованості фізичної підготовленості студентів

Після впровадження у навчальний процес пропонованої програми середній відсоток студентів з високим рівнем фізичної підготовленості зріс у всіх групах, так у: РГ - на 1,1 %, КГ - на 9,9 %, ЕГ - на 17,2 %, тобто був найвищим у ЕГ. Частка студентів, у яких фізична підготовленість оцінювалася як достатня, також збільшилася: РГ - на 2,8 %, КГ - на 8,2 %, ЕГ - на 7,3 %, тобто перевагу мала КГ. Елементарний рівень покращився лише серед студентів РГ - на 0,9 %, і зменшився у КГ та ЕГ за рахунок кращих рівнів підготовленості студентів. Кількість студентів, чиї оцінки відповідали дуже низькому рівню, зменшилася у всіх групах при найбільшому від'ємному прирості в ЕГ.

З урахуванням значного приросту позитивних оцінок в ЕГ доведено позитивний вплив спортивної діяльності на розвиток фізичних якостей студентів. Помітне переважання студентів з високим та достатнім рівнями сформованості фізичної підготовленості є вагомим аргументом на користь практичного застосування розробленої програми навчальної дисципліни "Фізичне виховання засобами фехтування".

Згідно з пропонованою навчальною програмою студенти ЕГ брали участь у Спартакіаді ВНЗ Харківської області, чотири з них посіли призові місця. З метою оцінки ефективності підготовки студентів до спортивної діяльності було проведено спостереження за об'ємом та характером бойових дій, що виконувалися студентами під час боїв на змаганнях у порівнянні з професійними спортсменами (кандидати в майстри спорту), які також брали участь у цих змаганнях, але займалися фехтуванням у спортивних секціях. Спортсмени, як більш досвідчені фахівці, частіше виконують складні атакуючі дії, а студенти ЕГ віддають перевагу простим атакам та захисно-відповідним діям, однак це не вірогідно і не впливало на якість їхньї результативності (р>0,05).

Внаслідок спортивної спрямованості практичних занять з фізичного виховання позитивно змінився обсяг фізкультурної активності студентів і з'явилася потреба у фізкультурно-спортивній діяльності в повсякденному житті. Основні заняття з фехтування і додаткова секційна робота мають нести оздоровчу і позитивну емоційну налаштованість, враховуючи спортивні інтереси студентів. Самостійне проведення та розробка конспектів окремих частин заняття з фізичного виховання і спорту, ведення щоденників тренувань, робота з літературою щодо підбору рухливих ігор та методики їхнього проведення з різними віковими категоріями та взаємні уроки для вивчення фехтувальних дій надають можливість майбутнім педагогам розширити теоретичні знання і практичні вміння в галузі фізичного виховання і спорту, а також досягти свідомо-активного ставлення до фізкультурно-спортивної діяльності.

Отримані достовірні зміни показників фізичної підготовленості студентів, мотиваційно-ціннісних орієнтирів, а також здатність майбутніх педагогів до самостійної організації фізкультурно-спортивної діяльності свідчать про ефективність запропонованої нами програми "Фізичне виховання засобами фехтування".

Таким чином, низький рівень фізичної підготовленості випускників шкіл і часто недостатній запас рухових навичок, за період навчання у ВПНЗ якісно покращується під впливом навчальної дисципліни "Фізичне виховання засобами фехтування". Також позитивні зміни в мотиваційно-ціннісних орієнтирах і поліпшення рівня сформованості поняттєвого апарату сфери фізичної культури і спорту доводять, що фехтування, поряд із традиційною організацією фізичного виховання у вищих навчальних закладах, може вважатися адекватним засобом формування фізичної культури майбутніх педагогів, оволодіння необхідними навичками щодо самовиховання та дотримання здорового способу життя.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й висвітлено нове вирішення актуальної проблеми формування фізичної культури особистості майбутнього педагога за допомогою засобів фехтування.

1. З урахуванням вивчення науково-методичних джерел доведено, що стан фізичного виховання у вищих навчальних закладах характеризується низкою протиріч, обумовлених необхідністю виховання фізичної культури майбутніх поколінь і недостатньою розробленістю необхідних педагогічних засобів і технологій; між стійкою тенденцією до погіршення здоров'я і фізичної підготовленості та низьким рівнем позитивного ефекту від занять фізичним вихованням у ВПНЗ.

2. З метою формування фізичної культури особистості науково обґрунтовано та розроблено модель навчальної програми "Фізичне виховання засобами фехтування" у ВПНЗ. Розглянувши теоретичні та методичні основи використання фехтування як засобу фізичного виховання, доведено, що саме цей вид спорту має великі можливості щодо формування фізичної культури майбутніх педагогів, що складається із загальної та професійної фізичної культури, оскільки студентський вік є найбільш сприятливим для засвоєння тактики фехтувального поєдинку. В основі пропонованої моделі засоби фехтування розглядаються як чинники впливу на фізичну підготовленість та особистість студентів, засоби забезпечення навчального процесу та контролю. Розроблені шість блоків, які дозволили структурувати фехтування як навчальну дисципліну та вид фізичного виховання, встановити взаємозв'язки між видами підготовки фехтувальників та окремими компонентами особистої фізичної культури майбутнього педагога.

3. На основі використання розробленої програми запропонована методика навчання фехтуванню студентів педагогічних ВНЗ, яка характеризується наявністю трьох ступенів (базового, спортивного та рекреативного), що відрізняються обсягом та інтенсивністю підготовки. Рекреативний ступінь є фізкультурним мінімумом і передбачає використання фехтування для підтримки фізичного стану організму. Базовий рівень відповідає стандарту вищої освіти і за змістом є фізкультурним оптимумом, що дозволяє забезпечити оптимізацію стану організму. Спортивний рівень як фізкультурний максимум сприяє розвитку всіх фізичних якостей і поліпшенню психолого-етичної підготовки майбутніх учителів, формує засади для самостійної теоретичної та практичної підготовки і творчого використання засобів фізичного виховання та спорту. Визначальним моментом пропонованої методики є акцент на професійно-прикладну підготовку майбутніх педагогів з переважанням у навчальному процесі самонавчання через взаємне навчання, що реалізується у взаємних уроках, які є характерною формою тренувальних занять з фехтування.

4. Експериментальна перевірка ефективності розробленої програми навчального курсу "Фізичне виховання засобами фехтування" показала, що вона може використовуватися в навчальному процесі з фізичного виховання у ВПНЗ з метою покращення функціонального стану організму, підвищення рівня фізичної підготовленості, формування особистої фізичної культури майбутніх педагогів. З'ясовано, що під впливом авторської програми у всіх досліджуваних групах відбувається покращення розвитку фізичних якостей студентів, які оцінювалися за допомогою тестів фізичної підготовленості. Встановлено вірогідне покращення (р <0,05) всіх показників фізичної підготовленості студентів і студенток ЕГ, і студенток КГ. Також вірогідне покращення результатів спостерігається у чоловіків КГ зі стрибків у довжину, човниковому бігу і підніманні тулуба у сід. У студентів рекреаційної групи покращення результатів спостерігається лише в студенток у підніманні тулуба за 1 хвилину.

5. Оцінений вплив методики на формування особистої фізичної культури майбутніх педагогів ілюструється позитивними змінами в анкетуванні студентів 4 курсу щодо ціннісного відношення до фізкультурно-спортивної діяльності: показник позитивного ставлення до занять фізичним вихованням зріс на 16,8 %; негативне ставлення знизилося майже на 6 %; на 11 % зросло розуміння студентами ролі особистості вчителя на формування фізичної культури учнів; значно зменшилася кількість студентів, звільнених від занять, з 4,7 % до 0,5 %, що свідчить про покращення рівня здоров'я студентів. Здатність до самостійних занять фізичними вправами і спортом у студентів 4 курсу збільшилася на 26,7 % у порівнянні з першокурсниками. Фізична культура особистості проявиться у позитивному ставленні майбутнього педагога до фізкультурної діяльності, наявності комплексу необхідних знань, умінь і навичок щодо самостійної організації фізкультурно-спортивної діяльності, проявом певних позитивних рис характеру у вчительській праці.

Закладене підґрунтя теоретичного осмислення проблеми формування особистої фізичної культури майбутніх педагогів за допомогою навчального курсу "Фізичне виховання засобами фехтування" надає змогу уможливити розробку нових методик щодо вдосконалення процесу викладання фізичного виховання у вищих навчальних закладах. Перспективами подальших досліджень у вивченні впливу фехтування на особистість студентів є вдосконалення методики його викладання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кривенцова І. В. Фехтування як засіб формування моральних якостей майбутнього вчителя / І.В. Кривенцова // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. праць. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2005. - №11. - С. 44-50.

2. Кривенцова І. В. Студентський актив в організації фізкультурно-оздоровчої роботи у ВНЗ / І. В. Кривенцова // Теорія та методика фізичного виховання. - Харків: ОВС, 2006. - № 2(22). - С. 22-25.

3. Кривенцова І. В. Програма навчального курсу "Фехтування" / І.В.Кривенцова // Теорія та методика фізичного виховання. - Харків: ОВС, 2007. - №1(27). - С. 19-33.

4. Кривенцова І.В. Самостійна робота з фехтування як складова професійної підготовки майбутнього вчителя / І.В.Кривенцова // Теорія та методика фізичного виховання. - Харків: ОВС, 2007. - №5(31). - С. 8-11.

5. Кривенцова І. В. Вплив особистісних якостей тренера з фехтування на зростання спортивних досягнень його учнів / І. В. Кривенцова // Теорія та методика фізичного виховання. - Харків: ОВС, 2008. - №5(43). - С. 18, 37-42.

6. Кривенцова І. В. Поняття про фізичну культуру майбутніх педагогів / І. В. Кривенцова // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. праць. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2009. - №4. - С. 58-61.

7. Кривенцова І. В. Становлення фізичного виховання у вищих педагогічних навчальних закладах / І. В. Кривенцова // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. праць. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2009. - №7. - С. 88-92.

8. Кривенцова І. В. Можливості фехтування у фізичному вихованні студентів педагогічних університетів / І. В. Кривенцова // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. праць. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2009. - №12. - С. 106-109.

9. Кривенцова І.В. Поурочна навчальна програма курсу "Фехтування" / І. В. Кривенцова // Теорія та методика фізичного виховання. - Харків: ОВС, 2010. - № 02(64). - С. 19-28.

10. Кривенцова І. В. Методологічні основи змісту навчальної дисципліни фехтування / С. С. Єрмаков, І. В. Кривенцова // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. праць. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2010. - №5. - С. 50-55 (авторські С. 53-55).

11. Кривенцова И. В. Роль фехтования в формировании профессиональной компетентности будущих педагогов в области физической культуры / И. В. Кривенцова // Физическое воспитание студентов: сб. научных трудов. - Харьков: ХГАДИ, 2009. - №2. - С. 48-50.

12. Кривенцова И. В. Физическая подготовка фехтовальщиков в воспитании будущих педагогов / И. В. Кривенцова // Физическое воспитание студентов: сб. научных трудов. - Харьков: ХГАДИ, 2010. - №1. - С. 57-59.

13. Кривенцова І. В. Самостійна робота з фехтування як складова професійної підготовки майбутнього вчителя / І. В. Кривенцова // Актуальні проблеми фізкультурної освіти: матеріали ІІ електронної наукової конференції (Харків, 18 квітня 2006). -- Харків: "ОВС", 2006. - С. 87-88.

14. Кривенцова И. В. Формирование физической культуры у студентов педвузов, занимающихся в специальной медицинской группе / И. В. Кривенцова // Здоровьесберегающие технологии, физическая реабилитация и рекреация в высших учебных заведениях: сборник статей II международной научной конференции (27 ноября 2009 года). - Белгород - Красноярск - Харьков, 2009. - С. 82-85.

15. Кривенцова І. В. Сформованість фізичної культури у першокурсників гуманітарних факультетів педагогічного університету / І. В. Кривенцова // Актуальні проблеми фізкультурної освіти матеріали V електронної наукової конференції (м. Харків, 22 квітня 2010 р.). - Харків: "ОВС", 2010. - С. 61-64.

16. Крівєнцова І. В. Теоретичні основи викладання фехтування в педагогічному вузі: навчально-методичний посібник / І.В. Крівєнцова. - Харків: Фірма "РЦНІТ", 1999. - 32 с.

17. Кривенцова І. В. Фехтування: питання теорії та методики викладання: методичні рекомендації для студентів та викладачів / І. В. Кривенцова. - Харків: ХДПУ, 2004. - 44 с.

АНОТАЦІЯ

Кривенцова І.В. Формування фізичної культури майбутніх педагогів засобами фехтування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика навчання (фізична культура, основи здоров'я). - Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка. - Чернігів, 2011.

Дисертація присвячена удосконаленню навчально-виховного процесу з фізичного виховання на основі застосування засобів фехтування, а також дослідженню теоретико-методичних проблем формування особистої фізичної культури майбутніх педагогів.

Проаналізовано сучасні підходи до розуміння сутності особистої фізичної культури майбутніх педагогів та досліджено основні шляхи її формування. Уперше побудовано модель змісту навчальної дисципліни "Фізичне виховання засобами фехтування", розроблено навчальну програму і методику викладання цієї дисципліни у педагогічному ВНЗ. Доведено, що впроваджена в практику викладання ВПНЗ навчальна дисципліна "Фізичне виховання засобами фехтування", є ефективною щодо формування особистої фізичної культури майбутніх педагогів. Виявлено позитивний вплив розробленої трьохступеневої методики на підвищення мотиваційно-ціннісних орієнтирів, сформованість поняттєвого апарату галузі фізичної культури і спорту, розвиток фізичних якостей студентів педагогічного вишу. Результати дослідження знайшли практичне застосування на чотирьох гуманітарних факультетах ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

Ключові слова: фехтування, фізична культура, формування, методика, навчальна дисципліна.

АННОТАЦИЯ

Кривенцова Ирина Владимировна. Формирование физической культуры будущих педагогов средствами фехтования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (физическая культура, основы здоровья). - Черниговский национальный университет имени Т.Г. Шевченко. - Чернигов, 2011.

Диссертация посвящена совершенствованию учебно-воспитательного процесса физического воспитания в педагогическом вузе с использованием средств и возможностей фехтования, а также исследованию теоретико-методических проблем формирования личностной физической культуры будущих педагогов.

Проанализированы современные подходы к пониманию сущности личностной физической культуры будущих педагогов, исследованы пути ее формирования. Выявлены актуальные проблемы физического воспитания в современной высшей школе. Обоснованы роль и место фехтования как средства физического воспитания и формирования культуры студентов в разные исторические периоды. Для решения поставленных задач был использован комплекс теоретических, социологических, педагогических методов, а также методы математической статистики.

Впервые научно обоснована и построена модель содержания учебного предмета "Физическое воспитание средствами фехтования". Разработана авторская программа и методика преподавания этой дисциплины в педагогическом университете.

Предложенная методика преподавания фехтования будущим педагогам построена по трем уровням, которые учитывают количество аудиторных занятий, личностные мотивации студентов и направленность изучения фехтования. Спортивный уровень программы - это физкультурный максимум для студентов, который способствует развитию всех физических качеств, улучшению психолого-этической подготовки будущих учителей, формирует базис для самостоятельной теоретической и практической подготовки, а также творческого использования всех средств физического воспитания и спорта. Базовый уровень является физкультурным оптимумом для студентов, который соответствует стандарту высшего образования и позволяет обеспечить оптимизацию состояния организма. Рекреативный уровень программы - это физкультурный минимум, при котором фехтование помогает поддерживать физическое состояние организма.

Доказано, что внедренная в практику преподавания трехуровневая программа учебной дисциплины "Физическое воспитание средствами фехтования", которая учитывает все потребности в формировании профессиональной компетентности в сфере физической культуры у будущих педагогов, является эффективной формой преподавания учебного предмета "Физическое воспитание" в системе высшего образования. Теоретически обосновано и практически доказано, что педагогическими условиями, реализация которых обеспечивает формирование физической культуры будущего педагога, являются: создание благоприятного психолого-эмоционального микроклимата на занятиях, организация общения преподавателя со студентами и студентов между собой, которые направлены на понимание ценностей физкультурно-спортивной деятельности, необходимых в будущей профессиональной деятельности.

Результаты педагогического эксперимента доказывают позитивный рост формирования мотивационно-ценностного, содержательного, организационно-практического и результативно-оценочного компонентов физической культуры личности будущего педагога. Методика преподавания дисциплины "Физическое воспитание средствами фехтования" способствует развитию педагогических знаний и мышления в сфере физической культуры.

В рамках проведения занятий с использованием средств фехтования удалось повысить объем двигательной активности, уровень физической подготовленности, эффективно формировать знания в области физической культуры, продуцировать положительное отношение к занятиям физическими упражнениями, привлечь студентов к самостоятельным занятиям физической культурой и спортом.

Ключевые слова: фехтование, физическая культура, формирование, методика, учебный предмет.

ANNOTATION

Kriventsova I.V. Forming of physical education of future teachers by means of fencing. - Manuscript.

Dissertation for the degree of candidate of pedagogical sciences, specialty 13.00.02. - Theory and teaching method (physical culture, bases of health). - Chernigov national pedagogical university T.G. Shevchenko. - Chernigov, 2011.

Dissertation deals with the improvement of educational process in physical education through the application of fencing, as well as research of theoretical and methodological problems of personal physical training of future teachers.

The proposed method of education of future fencing teachers is built on three levels, which take into account the number of classes, personal motivation and focus of students studying fencing.

...